Сучасний стан та перспективи євроінтеграції України

- сприяння взаємному розумінню політики у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій;

- посилення адміністративних спроможностей на центральному та місцевому рівнях щодо планування, оцінки та реалізації політики;

- обмін знаннями та найкращими практиками щодо політики розвитку сільських територій з метою сприяння економічному добробуту сільських громад;

- поширення знань шляхом проведення навчальних та інформаційних заходів;

- посилення гармонізації з питань, які обговорюються в рамках міжнародних організацій;

- обмін найкращими практиками щодо механізмів підтримки політики у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій.

Слід підкреслити, що найбільш важливим напрямом є адміністративна спроможність або здатність місцевих органів використовувати наявні інструменти співробітництва та залучати фінансову допомогу. Ця логіка ґрунтується на досвіді ЄС з цього питання, в якому питання розвитку сільських територій характеризуються як «другий стовп» Спільної сільськогосподарської політики ЄС [3].

Після завершення ратифікації Угоди про асоціації та набуття нею чинності, є місце перспективних напрямків змістовного розвитку сільського господарства та сільських територій, яких зобов'язуються дотримуватися Україна та ЄС в рамках реалізації Угоди про асоціацію:

- заохочення розвитку сучасного та сталого сільськогосподарського виробництва, з урахуванням необхідності захисту навколишнього середовища і тварин, зокрема шляхом поширення застосування методів органічного виробництва й використання біотехнологій;

- покращення конкурентоспроможності сільськогосподарської галузі та ефективності і прозорості ринків, а також умов для інвестування;

- сприяння інноваціям шляхом проведення досліджень та просування системи городництва до сільськогосподарських виробників;

- заохочення політики якості сільськогосподарської продукції.

Очікується, що наповнення цих пріоритетних напрямків конкретним змістом відбуватиметься шляхом поступового здійснення Україною наближення законодавства до актів законодавства ЄС.

Порядок денний асоціації, схвалений Радою асоціації між Україною та ЄС, є спільним практичним інструментом підготовки та сприяння повній імплементації Угоди про асоціацію. Цей документ є основним механізмом моніторингу та оцінювання прогресу України у виконанні Угоди про асоціацію. ЄС надає Україні підтримку, в тому числі і фінансову, у виконанні нею цілей та пріоритетів, визначених у документі. Порядок денний асоціації встановлює наступні пріоритети співпраці України з ЄС у сфері регіонального розвитку:

- імплементація Меморандуму про взаєморозуміння для започаткування діалогу про регіональну політику та розвиток регіонального співробітництва;

- імплементація Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, прийнятої у 2014 році;

- визначення рамок регіонального роз- витку шляхом прийняття Закону про засади державної регіональної політики чи внесення змін до законодавства з питань регіонального розвитку;

- ефективний механізм координації на місцях, у тому числі структурована процедура консультацій із зацікавленими сторонами регіонального розвитку (на національному та регіональному рівнях, включаючи громадянське суспільство);

- повна прозорість і контроль бюджетних коштів, що виділяються на регіональний розвиток, у тому числі Державного фонду регіонального розвитку та субвенцій.

Одним із найбільш дієвих інструментів на шляху просування до ЄС на регіональному рівні є транскордонне співробітництво, яке відбувається, зокрема, шляхом створення та активної участі територіальних громад прикордонних країн у єврорегіональних об'єднаннях. Відповідно до Закону України «Про транскордонне співробітництво» єврорегіон є організаційною формою співробітництва адміністративно-територіальних одиниць європейських держав, що здійснюється відповідно до дво- або багатосторонніх угод про транскордонне співробітництво. Співробітництво у рамках єврорегіонів здійснюється з метою об'єднання зусиль в економічній сфері, розбудови соціальної, інформаційної та виробничої інфраструктури, будівництва та модернізації інфраструктури кордону, розвитку транспортної мережі, наукової та культурної співпраці, охорони навколишнього середовища [10].

На кордонах України функціонує дев'ять єврорегіонів: «Буг», «Карпатський», «Нижній Дунай», «Верхній Прут», «Дніпро», «Слобожанщина», «Ярославна», «Дністер» та «Донбас». До складу єврорегіонів входять Волинська, Вінницька, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Одеська, Чернівецька, Чернігівська, Харківська, Луганська, Донецька та Сумська області України. З 9 існуючих єврорегіонів 4 («Буг», «Карпатський», «Нижній Дунай», «Верхній Прут») створені з країнами Європейського Союзу (Польща, Словаччина, Румунія, Угорщина). Територія України, що входить до складу єврорегіонів, складає більше 40% від її загальної площі. На цій території проживає майже половина населення нашої країни. До складу дев'яти єврорегіонів входять 12 областей, 203 райони, 246 міст України та адміністративно-територіальні одиниці семи країн Європи. Діяльність єврорегіонів спрямовано головним чином на активізацію інвестиційної діяльності, взаємовигідне торговельно-економічне співробітництво областей України та сусідніх держав, які є членами єврорегіонів. З 2014 року співробітництво в рамках єврорегіонів, створених за участю Російської Федерації («Дніпро», «Слобожанщина», «Ярослав- на» та «Донбас»), не здійснюється [12].

За даними Міжнародного Агенства Енергетики (IEA) енергоємність українського ВВП залишається однією з найвищих в Європі та у світі. Висока енергоємність робить економіку вразливою та неконкурентною, доходи населення низькими, а також створює постійну потребу постійного прямого та непрямого субсидування секторів економіки. Значна частка імпортованих і надлишково-споживаних енергоресурсів призводить також до негативного торгового балансу і в умовах глибокої фінансової кризи потребує негайної уваги уряду. Понад 70% енергії країни споживається містами, тому від спроможності міст скоротити потребу в енергії за рахунок запровадження технологічних та поведінкових змін у споживанні енергії залежить комфорт.

Висновки

В курсовій роботі було відображено ряд завдань, які знайшли своє вирішення завдяки аналізу звіту 2017 року Угоди про асоціацію.

Підводячи підсумки оглянутого матеріалу, який був використаний, слід зауважити, що підписання політичної частини Угоди про асоціацію вважається, безумовно, принциповим символом солідарності Європейського Союзу з Україною. Незважаючи на тривалі терміни, потрібні для ратифікації Угоди Європейським Союзом та його країнами-членами, її послідовна і дієва імплементація має можливість керувати чинним механізмом майбутнього стабільного фінансового становлення і модернізації нашої держави, оновленої стратегії реформування всіх основних сфер і введення європейських стандартів з метою реального підняття значення життя народонаселення України та реалізації нашої стратегічної мети - набуття повноправного членства в Європейській спільноті.

У той час договір не є остаточною метою нашої спільної роботи з Європейським Союзом, а являє собою лише необхідний інструментарій наближення до ЄС. Першочерговим завданням новітньої української влади дистанціювання від деструктивних спекуляцій навколо термінів та методик підписання Угоди про асоціацію підключаючи поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі.

Так, Україна має юридичну перевагу на членство в ЄС, однак якщо розцінювати сьогоднішнє становище держави за Копенгагенським аспектом, то надія даного членства стане виглядати зовсім далекої.

Безвізовий режим і угода про вільну торгівлю були відмінними чинниками для прискорення реформ. Слідчо, було б добре і для ЄС, і для України, якби ЄС мав можливість рекомендувати деякий проміжний статус між державами-претендентами на членство і асоційованими державами.

Розуміючи стриману позицію ЄС щодо розширення на тлі нових викликів і проблем, перед якими постала Європа, треба також спробувати уявити і ситуацію, у якій опинилася Україна.

Основна проблема для України і українців - почуття незахищеності. Почуття незахищеності поширюється на всі сфери, а не тільки військову. Це і соціальна і гуманітарна загроза в тому числі і для переселенців з Донбасу та Криму. Є і незахищеність у зовнішній сфері. Тому слід цілковито розуміти, що більшість українців хочуть належати до якогось більшого проекту чи спільноти. І саме тому мене непокоїть відсунення перспективи належності до цього простору для України на дуже довгий час.

Після обрання Емануеля Макрона президентом Франції і заздалегідь виборів в Німеччині, під час яких Ангела Меркель, зрозуміло, що зберегла власну посаду, в Україні утворилося «віконце здібностей», пов'язане з потужним тандемом європейських лідерів.

Список використаної літератури

1. Директива 2010/31/EC від 19 травня 2010 року щодо енергетичної ефективності будівель

2. Демчишак Р. Етапи євроінтеграції країн ЦСЄ і ПСЄ у контексті реалізації європейського шляху розвитку України / Руслан Демчишак // Міжнародні інтеграційні процеси: історичний досвід, сучасні виклики та перспективи = International integration: historical experience, modern trends and prospects: матеріали міжнародної наукової-практичної конференції / Національний університет "Львівська політехніка". - Львів : Видавництво ПП "Сорока", 2015. - С. 11-15

3. Звіт про виконання угоди про асоціацію між Україною та європейським союзом у 2017 році Київ - 2018 звіт про виконання угоди про асоціацію між Україною та європейським союзом у 2017 році

4. Звернення Президента України Віктора Ющенка до українського народу 23 січня 2005 року. Офіційне Інтернет-представництво Президента України. www.president.gov.ua. 28.01.2005.

5. Козловець М.А. Європейська інтеграція і національна ідентичність: український контекст / М.А. Козловець. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/VISNIK_35_14.pdf;

6. Кушнір Н.О., Дяченко Б.І. Асоціація Україна-ЄС: потенційні вигоди та можливі ризики для економіки України / Н.О. Кушнір, Б.І.Дяченко // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2014. - Вип. 2 (43).Серія Економіка. - С. 224-228;

7. Про схвалення Концепції Державної програми розвитку транскордонного співробітництва на 2007--2010 роки (Розпорядження Кабінету Міністрів України №149-р від 15.03.2006).

8. Угода між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз (zakon.rada.gov.ua/)

9. Угода про асоціацію між Україною та ЄС: зміст та імплементація. Київ 2015

10. Шаповалов Н.И. Европейская интеграция -- отражение процесса глобализации общества / Н.И. Шаповалов // Вестник Московского государственного областного университета: Юриспруденция. - №2.- 2014. - С.71-74;

11. Чайковська В. Про пряму дію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у правовій системі України / В.Чайковська // Національний юридичний журнал: теорія і практика. - 2015. - С. 109-113;

12. Як українці розуміють євроінтеграцію: очікування та настрої суспільства. Соціологічний моніторинг / Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, 2016. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://dif.org.ua/article/yak-ukraintsi-rozumiyut-evrointegratsiyu ochikuvannya-ta-nastroi-suspilstva;

13. https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/pro-vikonannya-ugodi-pro-asotsiatsiyu-mizh-ukrainoyu-ta-evropeyskim-soyuzom-za-2017-rik.pdf

Размещено на Allbest.ru