Міжнародна торгівля й особливості її структури

6.5 Країни-європейську і країни чорноморської зони економічного співробітництва (ЧЕС)

Структура економіки України та країн цього регіону (Польща, Словаччина, Чехія, Угорщина, Болгарія, Румунія, Югославія, Хорватія, Македонія, Словенія, Албанія) сформовано відповідно до вимог колишнього РЕВ. Це зумовило необхідність співпраці між ними з подальшим створенням зон вільної торгівлі з найбільш розвиненими країнами регіону, в першу чергу з країнами Центрально-європейської асоціації вільної торгівлі. Зовнішньоекономічна політика України стосовно цієї групи країн повинна, перш за все, передбачити відновлення таких пріоритетів:

ефективних традиційних зв'язків, міжнародної спеціалізації і кооперування, зокрема в металургії, транспортному і сільськогосподарському машинобудуванні, хімічній та легкій промисловості;

раціональних контактів у сфері науки і техніки, особливо з проблем розроблення нових матеріалів і технологій, біотехнології, проблем фізики низьких температур, ядерної фізики і т.д.

Перспективним напрямом співробітництва має стати участь у спільних конференціях, програмах. Державна політика в прикордонних областях стимулюватиме розвиток пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності з метою використання вигідного розташування прикордонних територій.

Основним напрямом транскордонного співробітництва стане здійснення обміну товарами та робочою силою, координація робіт у сфері охорони навколишнього природного середовища, спільного використання інфраструктурних об'єктів, інформаційного обміну і т.д.

Крім країн зони ЧЕС, що входять до СНД та ЄС, України активно співпрацює з Туреччиною з метою виходу на ринки країн Близького Сходу для забезпечення диверсифікації джерел надходження нафтопродуктів, а також імпорту для легкої промисловості. Завдання зовнішньої економічної політики України щодо Болгарії та Румунії в основному будуть зберігатися згідно з певними завданнями щодо відносин з країнами Центральної Європи. Крім того, співпраця з Болгарією і Румунією буде мати важливе значення для розвитку придунайської торгівлі. Серед заходів, які сприятимуть створенню передумов для плідного співробітництва в рамках ЧЕС є такі, як подолання або знищення митних бар'єрів, укладення міждержавних угод про режим прибережної торгівлі, створення багатосторонньої системи розрахунків з використанням спільного міждержавного банку відповідних країн, створення ряду прибережних спеціальних (вільних) локальних економічних зон.

6.6 Країни Близького і Середнього Сходу. Індія, Китай

Активізація економічних стосунків з Ліваном, Кувейтом, Туреччиною, Єгиптом, Сирією, Саудівською Аравією, Об'єднаними Арабськими Еміратами та іншими країнами регіону має велике значення з точки зору забезпечення економіки України альтернативними джерелами енергоносіїв та фінансовими "портфельними" інвестиціями. Регіон може стати також великим споживачем інженерно-технічних послуг України з будівництва промислових і громадських об'єктів, транспортної і комунальної структури. За певних обставин доцільно буде співробітничати у розвитку трансконтинентальної системи транспорту та зв'язку. Зважена політика дозволить українським підприємствам військово-промислового комплексу одержати необхідні для конверсії кошти від торгівлі військовою технікою, озброєнням та ремонтними послугами

Індія та Китай є одним з головних суб'єктом міжнародної торгівлі для України. Але подальше збільшення масштабів торгових операцій повинно доповнюватися розвитком виробничої кооперації з ефективним використанням фінансово-економічних можливостей Китаю, дешевої сировини для легкої, харчової та хімічної промисловості - з Індії, а також науково-технічного потенціалу України. Необхідним є пошук резервів для значного збільшення експорту української продукції машинобудування і передових технологій на взаємовигідній основі, в першу чергу для реконструкції об'єктів, споруджених за часів колишнього СРСР.

6.7 В'єтнам, Індонезія та нові індустріальні країни Азії

В'єтнам, Індонезія та країни Південно-Східної Азії - потенційні партнери для нашої економіки у XXI столітті. Вони можуть стати значними ринками для торгівлі машинно-технічною продукцією, для надання інженерно-технічних послуг, підготовки кадрів і т.д. Україна може брати участь у реалізації значного інвестиційного капіталу, який спрямовується на будівництво величезних об'єктів енергетичного та промислового призначення.

Одним з напрямків розвитку економічних відносин має стати співробітництво, пов'язане з впровадженням у вітчизняне виробництво сучасних науково-технічних досягнень з наступним спільним виходом на ринки третіх країн з високотехнологічною продукцією. Буде поширюватися залучення в Україну іноземних інвестицій, збільшуватимуться обсяги експорту традиційної продукції української промисловості (металопрокат, вироби важкого машинобудування, верстати средньотехнічної рівня, мінеральні добрива, інша хімічна продукція) та імпорту порівняно дешевих, але високотехнологічних виробів для виробничого та невиробничого використання.

6.8 Бразилія, Аргентина, Чилі та інші країни Латинської Америки

Протягом багатьох років між Україною і країнами Латиноамериканського контингенту існували Різногалузеві економічні зв'язки (українська сторона здійснювала поставки енерготурбін, тракторів, екскаваторів, автонавантажувачів, кранів, українські фахівці брали участь у будівництві різноманітних об'єктів). Надалі необхідно відновити і розширити зв'язки, які існували раніше, для просування українських товарів на латиноамериканському ринку. Враховуючи зацікавленість Аргентини, Бразилії, Чилі в реалізації своїх національних космічних програм, корисним передбачається співпраця у сфері обміну ліцензіями і "ноу-хау" в аерокосмічній галузі.

6.9 Інші країни

Серед інших країн світу Україна співпрацюватиме і розвивати економічні зв'язки з країнами Північної (Єгипет, Марокко, Туніс і т.д.) і Західної Африки (зокрема, Гвінейською Республікою), з іншими арабськими країнами Середземномор'я, а також з Ізраїлем. Набудуть подальшого розвитку економічні зв'язки з Мексикою, з нафтовидобувними країнами - Індонезією, Брунеєм, Нігерією, Південно-Африканською Республікою.

Перспективи подальшого розвитку та удосконалення зовнішніх економічних зв'язків України пов'язані з проведенням єдиної зовнішньоекономічної політики держави, реалізацією її економічних інтересів і безпеки, проникненням та зміцненням позицій національного товаровиробника на зовнішніх ринках товарів та послуг, посиленням конкурентоспроможності української продукції, збільшенням її експорту, надходжень іноземних інвестицій, вчиненням контролю за надходженням в Україну валютних цінностей, захистом прав і законних інтересів України, вітчизняних і зарубіжних суб'єктів господарської діяльності.

ВИСНОВКИ

Розвиток і ускладнення міжнародної торгівлі знайшло відображення в еволюції теорій, що пояснюють рушійні сили цього процесу. У сучасних умовах розходження в міжнародній спеціалізації можна проаналізувати лише на основі сукупності всіх ключових моделей міжнародного поділу праці.

Якщо розглядати світову торгівлю в плані тенденцій її розвитку, то в наявності з одного боку - явне посилення міжнародної інтеграції, поступове стирання границь і створення різних міждержавних торговельних блоків, з іншого боку - поглиблення міжнародного поділу праці, градація країн на промислово розвиті і відсталі.

В історичному плані не можна не відзначити ріст впливу азіатських країн на процеси світової торгівлі, цілком ймовірно в новому тисячоріччі цей регіон займе ведучі ролі у світовому процесі виробництва і реалізації товарів.

Маючи майже 48-мільйонне населення, володіючи значними енергетичними ресурсами, досить висококваліфікованими трудовими ресурсами при зниженій вартості робочої сили, Україна являє собою величезний ринок товарів, послуг і капіталів. Однак ступінь реалізації цього потенціалу в зовнішньоекономічній сфері досить скромна. В організації регулювання зовнішньоторговельної політики України активну участь бере не тільки держава, але й великі недержавні установи і організації, створені ними асоціації, об'єднання, комітети та ін., які відповідають об'єктивним потребам участі суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України в міжнародному бізнесі.

В систему регулювання зовнішньоекономічних зв'язків активно включаються міжнародні економічні організації, найбільше значення з яких мають ГАТТ/СОТ, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) , Європейський Союз (ЄС), та інші. За допомогою цих організацій Україна здійснює сучасну зовнішньоекономічну політику, активізує свою участь в міжнародному поділі праці.

У своїй роботі я розглянула основні види і форми зовнішньоекономічних зв'язків України. По-перше, проаналізувала такі поняття, як міжнародна торгівля, міжнародний поділ праці, фактори, які мають на них вплив. По-друге, досліджувала сучасний стан зовнішньоекономічних зв'язків України. І, по-третє, розглянула проблеми і перспективи інтеграційних процесів України в світове співробітництво.

Роль міжнародної торгівлі, її значимість у господарських зв'язках визначається тим, що вона опосередковує практично всі види міжнародного поділу праці, пов'язує всі країни світу в єдине господарське ціле. Міжнародна торгівля має найважливіше значення для економічного росту і розвитку окремих країн у динамічно розвивається світової економіки.

Експерти ЮНКТАД відзначають: "Із збільшенням обсягу експорту відбувається розширення внутрішнього виробництва товарів та послуг, з'являються додаткові робочі місця й освоюються нові виробничі потужності. З ростом імпорту також збільшуються запаси наявних споживчих товарів, що пов'язано з підвищенням рівня життя і забезпеченням засобів виробництва і відповідних ресурсів, необхідних для пожвавлення виробничих ліній".

За роки незалежності наша країна перенесла величезні соціально-економічні кризи, які значно відкинули її на кілька десятиліть за економічними показниками в порівнянні з розвиненими країнами. Наслідки кризи 1996 р. для України були дуже серйозними. Але все одно на сучасному етапі спостерігається значне зростання майже у всіх сферах життя суспільства.

З початку свого існування, як економічно і політично незалежна держава, Україна була змушена в умовах складних внутрішньополітичних справ налагоджувати зв'язки з іншими країнами для плідної співпраці у різноманітних галузях економіки, науки, культури і т.д.

І дійсно, бачимо значний прогрес: налагоджуються тісні зв'язки з Європейським Союзом, ми стали у меншій мірі залежати від Росії, Дальній та Близький Схід також не обділяють Україні своїм "увагою".

Сподіваюся, що прогресуючи (але, на жаль, дуже повільно), дії нашого уряду будуть мати продовження у розвитку. Зараз пріоритетом для України є вступ до Світової організації торгівлі (СОТ) - це складний процес, який пов'язаний з кардинальними реформами соціально-економічної сфери, який повинен бути проведений для подальшого розвитку ринкової економіки в нашій країні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Розміщення продуктивних сил України: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / С.І. Дорогунцов, Ю.І. Пітюренко, Я.В. Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2000. - 364 с.

2. Хвесик М.А., Горбач Л.М., Пастушенко П.П. РОЗМІЩЕННЯ продуктивних сил та Регіональна економіка: Навч. посібн. - К.: Кондор, 2005. 344 с.

3. РОЗМІЩЕННЯ продуктивних сил України: Підручник / За ред. проф. Є.П. Качана. - К.: ВД "Юридична книга", 2001. - 552 с.: Іл.

4. http://www.asko. kiev.ua - Географія експорту українських товарів змінилася у бік Європи від 19.10.2006 р.

5. Росія є найбільшим зовнішньоекономічним партнером серед країн СНД. - Держкомстат України. - Київ, 18 серпня. - РІА "Новости" .18.08.2004 р.

6. http://www.from-w.com - Про Україну та не тільки! СОТ врятує українську економіку? 30.10.2005 р.

7. http://www.global.ua - Економічний потенціал регіонів України. Донецька область.

8. http://news. finance.ua / ru / ~ / 1/0/all/2006/10/18/86079 - Український експорт взяв курс на запад.18.10.2006 р.

9. Україна і Світова організація торгівлі: як збільшити плюси та зменшити мінуси? Міжнародний суспільно-політичний тижневик "Дзеркало Тижня" № 26 (401) Субота, 13 - 19 липня 2002

10. http://www.autoline.com.ua - Україна нарощує експорт та імпорт.

11. ttp: / / www.NeWord.ru - Тенденції міжнародної торгівлі товарами і послугами.

12. http://www.mailto: my@refstar.ru - Аналіз сучасного стану економічної співпраці України з західноєвропейськімі державами І розробка Шляхів її Поширення.

13. http://www.ugmk. info - Росія відмовляється від українських товарів.

14. Закон України "Про зовнішньоекономічну Діяльність" від 16.04.91.

15. Міжнародна торгівля: фінансові операції, страхування та інші послуги. М., 1994. С.5,

16. Авдокушин Є.Ф. Міжнародні економічні відносини. Навчальний посібник. М.: Маркетинг, 1997. С.30.

17. Зовнішньоекономічна діяльність. Організація і техніка внешнеторових операцій / Ю.М. Грачов - М. Бізнес-школа "Інетл-синтез", 2001.

18. Міжнародні економічні відносини: підручник посібник. - / під редакцією І.П. Фалінского. - вид. "Юрист", 2001.

19. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є.П. Качан, М.О. Петрига та ін.; За ред. Є.П. Качана. - К.: Вища шк ..., 1998

20. Іллічов Р., Волченко А. З глухого кута: Огляд тенденцій української зовнішньої торгівлі / / Бізнес. - 2003 - № 21.

21. Статистичний довідник "Україна в цифрах" за 2005 р.

22. Авдокушин Е.Ф. “Международные экономические отношения”. Учебное пособие. М.: 1997.- 322с.

23. В.В. Козлик, Л.А. Панкова, Даниленко Н.Б. "Міжнародні економічні відносини" 2008 р. Київ

24. “Знання”Дахно І.І. "Міжнародна торгівля" 2-ге видання, 2007 р. Київ

25. Балаков П.К. "Международные торговые отношения и расчеты" 1994 г. Москва.

26. Беляцкий С.А. "Международная экономичская взаимосвязь и взаимозависимость: проблемы, тенденции" Экономика Украины №9 2002 г. Гольцберг

27. А.В. Воронова Г.М. “Международная торговля” К.1994

28. Козик В.В., Панкова Л.А. “Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995

29. Кочетов Э.А."Геоэкономика и внешнеэкономическая стратегия Украины" Мировая экономика и международные отношения №11, 1999

30. Омельянович О. Н."Состояние и проблемы торговли Украины" Экономика Украины №7 1999 г.

31. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник.-К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.

32. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Навчальний посібник: 2-ге вид., випр. і доп./ За заг. ред. А.І. Кредісова. - К.:ВІРА-Р, 2002.-552с.

33. Румянцев А.П., Климко Н.Г., Міжнародна економіка: - К.: Знання прес, 2003. - 447с.

34. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник.-- М., Инфра-М, 1998.

35. Циганкова Т. М. , Петрашко Л. П., Кальченко Т. В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 488с.

36. Школа І.М., В.М. Козменко “Міжнародні економічні відносини Чернівці “Рута” 1996.- 620с.

Размещено на Allbest.ru