Кластерний підхід до аналізу глобальних дисбалансів у міжнародних портфельних потоках

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кластерний підхід до аналізу глобальних дисбалансів у міжнародних портфельних потоках

Дзюба П.В.

Анотація

Розроблено методологію розрахунку спеціального показника - коефіцієнта зовнішньої недоінвестованості / переінвестованості ринку, який розраховується як різниця між відношенням фактичного показника (частки у глобальних портфельних пасивах) до рівноважного (частки у капіталізації світового ринку) та одиницею. Цей коефіцієнт доцільно вимірювати у відсотках. Його позитивне значення означає, що ринок є переінвестованим, а від'ємне - недоінвестованим.

Ключові слова: міжнародна модель оцінювання капітальних активів, частка країни у капіталізації світового ринку акцій, частка країни у глобальних портфельних пасивах, теорема трьох фондів, дисбаланси у глобальних портфельних потоках, коефіцієнт зовнішньої недоінвестованості / переінвестованості ринку, кластерний аналіз, 9-ти кластерна матриця рівня зовнішньої недоінвестованості / переінвестованості ринків, лінійний тренд, поліноміальний тренд.

CLUSTER APPROACH TO GLOBAL IMBALANCES IN INTERNATIONAL PORTFOLIO FLOWS ANALYSIS

Abstract

The 9-cluster overinvesting / underinvesting level matrix is elaborated on the basis of markets two-criteria clusterization and examined. The matrix analysis did not allow to support the theoretical idea that the market dynamics were to tend to equilibrium and the arising imbalances were to be self-liquidated. Instead different markets groupings show different dynamics patterns, different imbalances behavior and different trends. The Ukrainian market as the underinvested one has been explored.

Key words: international capital assets pricing model, market share in the world market capitalization, market share in the global portfolio liabilities, three fund theorem, global portfolio flows imbalances, ratio of a market foreign overinvesting / underinvesting level, cluster analysis, 9-cluster matrix of markets foreign overinvesting / underinvesting level, linear trend, polynomial trend.

КЛАСТЕРНЫЙ ПОДХОД К АНАЛИЗУ ГЛОБАЛЬНЫХ ДИСБАЛАНСОВ В МЕЖДУНАРОДНЫХ ПОРФТЕЛЬНЫХ ПОТОКАХ

Проведено эмпирическое тестирование теоретического положения международной модели оценивания капитальных активов, которое касается структуры инвестиционных портфелей международных инвесторов в рамках теоремы трёх фондов. Подтверждена гипотеза о несоответствии между долями стран в капитализации мирового рынка и их долями в глобальных портфельных потоках. На основании расчётов долей исследуемых 71 страны в капитализации мирового рынка акций и глобальных портфельных потоках в период с 2001 года по 2012 год было выявлено, что в глобальном масштабе первый показатель превышает второй, в некоторые годы - существенно. Выявленные дисбалансы - в пользу совокупной доли в капитализации мирового рынка - в целом свидетельствуют о недоинвестированности рынков исследуемых стран, а в принципе - мирового рынка в целом.

Разработана методология расчёта специального показателя - коэффициента внешней недоинвестированности / переинвестированности рынка, который рассчитывается как разница между отношением фактического показателя (доли в глобальных портфельных пассивах) к равновесному показателю (доле в глобальных портфельных пассивах) и единицей. Этот коэффициент целесообразно измерять в процентах. Его положительное значение свидетельствует о переинвестированности рынка, а отрицательное - о недоинвестированности.

На основании расчёта коэффициента недоинвестированности / переинвестированности и проведения двухкритериальной кластеризации детально анализируется уровень недоинвестированности / переинвестированности отдельных рынков. Разработана 9- ти кластерная матрица недоинвестированности / переинвестированности отдельных стран мира, которая позволяет лучше понять причины исследуемых дисбалансов, выявить отдельные тенденции и перспективы, а также сформировать отдельные эмпирические предпосылки для прогнозирования нестабильности на мировых рынках. Проанализирован рынок Украины, который является перманентно недоинвестированным.

Ключевые слова: международная модель оценивания капитальных активов, доля стран в капитализации мирового рынка акций, доля стран в глобальных портфельных пассивах, теорема трёх фондов, дисбалансы в глобальных портфельных потоках, коэффициент внешней недоинвестированности / переинвестированности рынка, кластерный анализ, 9-ти кластерная матрица внешней недоинвестированности / переинвестиро- ванности рынков, линейный тренд, полиномиальный тренд.

Міжнародні портфельні інвестиції є унікальною формою міжнародного руху капіталу в сучасних умовах. Ця унікальність забезпечується трьома важливим чинниками. По-перше, портфельні інвестиції є надзвичайно мобільними. Вони здатні швидко реагувати на різноманітні кон'юнктурні коливання у світовій економіці та переміщуватися між різними ринками. У цьому сенсі портфельні інвестиції мають здатність до перенесення так званих «заражень» і досить потужні трансмісійні властивості. По-друге, вони є високоліквідними на відміну, скажімо, від прямих інвестицій, тому часто вони вважаються кон'юнктуроформуючими для багатьох ринків, особливо в періоди підвищеної волатильності. Це зумовлено в цілому досить високим рівнем еластичності цін на вторинних ринках за попитом або пропозицією. По-третє, за своїми обсягами вони є наразі найбільш потужною формою міжнародного руху капіталу. Так, за підсумками 2012 року глобальний обсяг нагромаджених вивезених прямих іноземних інвестицій складав, за даними Доповіді про світові інвестиції ЮНКТАД, 23,6 трлн дол. США [7, с. 24], у той час як сукупні глобальні портфельні активи становили, за даними Координованого огляду портфельних інвестицій МВФ, 43,6 трлн дол. США [3], що перевищує попередній показник майже удвічі.

За таких умов зрозумілим стає важливість міжнародного руху капіталу у формі портфельних інвестицій як такого, з одного боку, а з іншого, - його належне вивчення, дослідження та наукове осмислення, яке постійно набуває актуальності. Зважаючи на це, аналізу цих питань у науковій літературі було присвячено достатньо уваги, було розроблено ряд теоретичних моделей, здійснено їх численні емпіричні тестування. Одним із найбільш важливих, на наш погляд, напрямів теоретичного аналізу процесів міжнародного портфельного інвестування є розробка рівноважних моделей ринку капіталів, а також їх емпіричне тестування, чому ми і присвячуємо наше дослідження.

Фундаментальною основою для розвитку цієї наукової течії став «нобелівський» напрям розвитку теорії фінансів, який включає теорію портфеля Марковіца [9] і теорію ринку капіталів Згодом, після виходу статті, Марковіц опублікував висновки своїх досліджень у монографії [10]. У нашій роботі ми не будемо зупинятися на аналізі робіт Марковіца - їх ми розглядаємо лише як передумову ви-никнення теорії ринку капіталів.. Визначальним з погляду розвитку теорії ринку капіталів вважається дослідження Уільяма Шарпа [14] Паралельно та майже одночасно із Шарпом схожі висновки у своїх дослідженнях дістали такі відомі вчені як Джон Лінтнер [8] та Ян Моссін [12]..У цій та інших своїх роботах Шарп розвинув дві важливі складові теорії Див. також [13].. По-перше, це модель визначення очікуваних дохідностей ризикових цінних паперів Цю частину висновків Шарпа ми не розглядатимемо. Вони не є предметом нашого дослідження, з одного боку, а з іншого, - досить повно викладені в сучасній навчальній та науковій літературі.. По-друге, це модель інвестиційної поведінки індивідів в умовах ризику. Ця модель набула популярності під назвою теореми розподілу або теореми структури портфеля, ідеї якої були висунуті ще раніше в роботах іншого нобелівського лауреата Джеймса Тобіна, зокрема в [18]. Сутність цієї моделі полягає в тім, що до складу портфеля інвестора повинні входити портфель ризикових активів та безризиковий актив Саме наявність безризикового активу є одним з найбільш важливих аспектів, який відрізняє теорію ринку капіталів від хронологічно більш ранньої теорії портфеля Марковіца., або такий, що складається із трьох фондів:

1) ринковий портфель у складі всіх акцій, хеджований від валютних ризиків, - портфель світового ринку;

2) портфель облігацій, який є спекулятивним у сенсі існування валютних ризиків CAPM - Capital Assets Pricing Model - модель оцінювання капітальних активів. Під такою назвою відома згадувана вище модель визначення очікуваних дохідностей ризикових активів Шарпа.;

3) безризиковий актив місцевого ринку. Пропорція ж коштів, інвестованих у зазначені фонди, визначається ринковими характеристиками Модель Солніка відома під назвою ICAPM - International Capital Assets Pricing Model - Міжнародна мо-дель оцінювання капітальних активів. Цю назву, однак, не слід плутати із назвою моделі Мертона - ІСАРМ - Intertemporal Capital Assets Pricing Model - багатоперіодна САРМ.. Структура перших двох фондів не залежить від національності та преференцій інвестора. Вони представляють собою портфелі двох різних типів ризику - ринкового (світовий портфель) та валютного (портфель облігацій), які не залежать між собою. Відносні частки активів у портфелі облігацій визначаються чистою інвестиційною позицією країни [16, с. 538].

Переважна частина більш пізніх наукових досліджень у цій галузі були присвячені емпіричному тестуванню запропонованої Солніком концепції, причому тестуванню різних її аспектів. Одним із найбільш цікавих напрямів такого тестування є перевірка відповідності структури світового ринку акцій та облігацій структурі портфелів міжнародних інвесторів. Логіка теореми трьох фондів говорить, що всі міжнародні інвестори повинні утримувати два однакові субпортфелі. Це означає, що географічна структура світових потоків портфельних інвестицій повинна співпадати з географічною структурою світового ринку - з одного боку, акцій а з іншого - боргових інструментів Під географічною структурою ми розуміємо географічну структуру за країнами..

Інтуїтивно ми розуміємо, що навряд чи таке співпадіння є можливим. І в рамках емпіричних тестів цієї концепції науковий інтерес становить не стільки факт підтвердження самого дисбалансу, скільки кількісні параметри подібних дисбалансів та їх якісні основи. Вони могли би стати важливим поясненням окремих напрямів руху міжнародних портфельних інвестицій. Одним із найбільш цікавих сучасних досліджень, присвячених емпіричному тестуванню теореми трьох фондів, є робота експерта Європейського центрального банку Робрето Де Сантіса [5] У роботі Де Сантіса є також деякі висновки, які не стосуються тематики нашого дослідження. Таким є висновок про те, що інвестори віддають перевагу активам тих країн, в яких провадиться виважена грошово кредитна політика, зокрема в частині жорсткого контролю за інфляцією. Ще один цікавий висновок - фор-мування Європейського валютного союзу сприяло зростанню обсягів портфельних інвестицій між краї- нами-членами, зокрема завдяки зникненню валютних ризиків.. Він показав, що положення ІСАРМ підтверджуються в цілому лише частково, а глобальний ринок акцій є більш інтегрованим порівняно із глобальним ринком боргових паперів. Тестування проводилося на вибірці в 23 розвинуті ринки та 7 ринків, що формуються, на які разом у 2001 році припадало 84% світових інвестицій в акції та 71% інвестицій у боргові папери. Побудовані регресійні моделі показали, що частки країн-реципієнтів у світовому портфелі позитивно впливають на глобальні портфельні потоки, що спрямовуються до цих країн. У якості показників, що характеризують структуру світових ринків акцій та боргових паперів Де Сантіс обрав відповідно індекси Datastream Global Index і S&P Global Index та Lehman Brothers Multiverse Index і статистику за борговими паперами Банку міжнародних розрахунків.

Серед головних причини дисбалансів Де Сантіс виділяє схильність до інвестування на національних ринках, граничні та постійні транзакційні витрати За інших рівних умов вважається, що чим вищими є транзакційні витрати на іноземному ринку, тим біль-шим буде досліджуваний дисбаланс - частка країни у портфелях міжнародних інвесторів буде заниженою. Це показано, зокрема, в роботі Алана Ехіарна, Уільяма Грівера та Френсіса Уорнока [2] на прикладі інве-стицій США в американські депозитарні розписки., асиметричність інформації, гетерогенність очікувань, а також так звану схильність слідувати за трендом на ринках боргових паперів [5, с. 169]. Він розраховує свого роду коефіцієнти еластичності структури міжнародних портфелів за капіталізацією світового ринку. Вони становлять для акцій та боргових паперів відповідно 0,4 та 0,2. Це означає, що при зростанні частки країни у капіталізації світового ринку на 1 відсотковий пункт обсяги припливу до цієї країни інвестицій в акції зростуть на показник, що дорівнює 0,4% від вартості усіх активів іноземних інвесторів за кордоном - фактично, 0,4% від глобальних портфельних активів. Відмінність між цими показниками удвічі і підтверджує висновок про вищий ступінь інтегрованості глобального ринку акцій.

Аналіз подібних дисбалансів представлений також у роботі Роберто Де Сантіса та Бруно Жерара [4]. Вони досліджували проблему зміни часток активів різних країн у міжнародних портфелях внаслідок створення у 1999 році Європейського валютного союзу. Було доведено, що міжнародні портфельні інвестори із зони євро стали вкладати більше портфельних інвестицій в акції та боргові папери емітентів із зони євро порівняно з інвесторами з інших країн. Аналіз проводився на основі частки активів портфеля, яка була перерозподілена інвесторами із зони євро та інвесторами з інших країн на користь паперів емітентів із зони євро. Збільшення цієї частки й підтвердили автори. Другим чинником, який призвів до перерозподілу часток портфелів на користь паперів - емітентів із зони євро, стало заниження часток у портфелі паперів окремих країн порівняно з їхніми частками у глобальному портфелі. Цим висновком дослідження показує свою відповідність положеннями рівноважної теорії ринку капіталів у міжнародному контексті.

Цікавими є висновки дослідження Кеннета Фрута, Пола Оконнелла та Марка Сішоулза [6]. Вони не досліджували безпосередньо відповідність часток країн у глобальних портфелях їх часткам у капіталізації світового ринку, однак аналізували вплив припливу іноземних портфельних інвестицій у минулому на їх приплив у майбутньому - свого роду аналіз серійності. Вони підтвердили, що приплив іноземних портфельних інвестицій має здатність визначати майбутні дохідності на ринках, що формуються - така залежність підтверджується на часовому інтервалі 1-2 місяці. На розвинутих ринках така здатність відсутня. У довготерміновому періоді дохідності є негативними. Таку здатність автори пояснюють тим, що поточний приплив іноземних портфельних інвестицій визначає їх приплив у майбутньому, що, у свою чергу, впливає на ціни (дохідності). На думку авторів, потоки інвестицій містять інформацію про майбутню вартість [6, c. 188] Унікальність цього дослідження полягає в тім, що в ньому використані щоденні дані щодо обсягів експорту та імпорту портфельних інвестицій. Такі дані є майже недоступними у повному обсязі. Крім того, на від-міну від традиційного підходу, автори оперують даними щодо потоків, а не запасів - вони досліджують що-денні потоки а не інвестиційну позицію..

Слід, однак, зазначити, що в сучасній літературі залишається ряд невисвітлених питань у рамках даної проблематики. Дуже мало уваги приділено менш розвинутим ринкам, зокрема граничним ринкам, до яких належить і Україна. Більше того, досліджень, присвячених аналізу стану та перспектив залучення Україною іноземних портфельних інвестицій, фактично, немає не лише у зарубіжній, але й у вітчизняній літературі. А це питання є сьогодні надзвичайно актуальним. Глобальна фінансово-економічна криза 2008-2009 років також висунула на порядок денний ряд питань, які наразі остаточно не вирішені. Зокрема, в рамках окресленої проблематики існує дуже мало досліджень, присвячених аналізу впливу кризи на дисбаланси у глобальних портфельних потоках. Подібні дослідження тільки-но починають з'являтися.

Вищенаведені моменти зумовлюють актуальність та необхідність дослідження зазначених проблем. Ми висуваємо гіпотезу про те, що в сучасних умовах теоретичні положення міжнародної САРМ у частині теореми трьох фондів на практиці не підтверджуються, а між частками країн у капіталізації світового ринку акцій та їхніми частками у глобальних портфельних потоках існують розбіжності. Нас, власне, цікавить не стільки підтвердження чи спростування висунутої гіпотези як таке - відсутність дис- балансів у цьому сенсі є майже нереальною - скільки визначення кількісних і якісних параметрів цих дисбалансів та їх обґрунтування, особливо в період глобальної фінансово-економічної кризи. Це і є метою нашого дослідження. Іншим важливим завданням, яке ми плануємо вирішити в рамках даної роботи, є виявлення подібних дисба- лансів для України, визначення її місця у глобальних портфельних потоках та, за можливості, визначення перспектив збільшення припливу іноземних портфельних інвестицій.

Статистичний масив для нашого аналізу складається із двох частин. По-перше, це статистика капіталізації ринків акцій країн світу. Ми використовуємо офіційну статистику Всесвітнього банку (ВБ), яка міститься в інтерактивній он-лайн базі даних [17]. Це - дані капіталізації ринків акцій 113 країн світу Власне в базі ВБ значиться 252 позиції, за якими наводяться дані - це країни, угрупування країн, регіони, інтеграційні об'єднання тощо. Із них ми виключили всі аналітичні позиції (приміром, Європейський Союз, Північна Америка тощо) та залишили лише самі країни. станом на кінець відповідного року. Із цих країн ми обрали для аналізу 71 країну Перед обранням було проведено градацію країн за рівнем капіталізації ринків у 2012 році., для кожної з яких розрахували частку у світовій капіталізації. Таку вибірку ми пояснюємо рядом обставин. По-перше, власне всі 113 країн нам і не потрібні для аналізу, бо частка решти є надзвичайно малою та в розумінні глобальних портфельних потоків не має ніякого значення та не є репрезентативною, тим більше, що наразі ми ще не знаємо, яке місце посідають ці країни у глобальних портфельних потоках. По-друге, обмеження вибірки було зумовлено також необхідністю включення України, яка посідає 59-ту сходинку. По-третє, зрештою ми обмежили вибірку лише тими країнами, ринки акцій яких у 2012 році мали ринкову капіталізацію не меншу від 10 млрд дол. США. Ця група країн і починається із 71-ї сходинки, яку посідає Ліван.

По-друге, це статистика глобальних обсягів міжнародних портфельних інвестицій, яку ми брали із Координованого огляду портфельних інвестицій МВФ [3]. Тут ми використали лише дані щодо міжнародних портфельних пасивів країн, інвестованих в акції, - саме ця складова інвестиційної позиції характеризує обсяг коштів, інвестованих в активи даної країни. Для кожної країни ми розрахували частку її портфельних пасивів, інвестованих в акції, у глобальних пасивах, інвестованих в акції. Ці дані також подаються станом на кінець року. Із 243 наведених країн ми обрали ті 71, які вже були відібрані з першого масиву. Дані обох статистичних масивів охоплюють період із 2001 року по 2012 рік, разом - 12 періодів. Розраховані частки наведені в табл. 1 (стор. 145).

Ці розрахунки дозволяють зробити такі висновки та узагальнення. По-перше, в усі досліджувані роки сукупна частка досліджуваних країн у капіталізації світового ринку перевищувала їхню сукупну частку у глобальних портфельних пасивах, причому в деякі роки - суттєво, приміром, у 2011 році - на 12,63 відсоткових пункти, а у 2012 році - на 12,17 відсоткових пункти. Ці розбіжності підтверджують висунуту гіпотезу в частині дисбалансу між досліджуваними частками. Цей результат є очікуваним, і ми не будемо вдаватися тут у детальні пояснення.

По-друге, дисбаланс в усіх випадках (аналіз сукупних часток) - на користь сукупної частки в капіталізації світового ринку. Це свідчить про певний рівень недоінвестованості в активи досліджуваних країн, якщо говорити категоріями міжнародної САРМ, за якою ці частки повинні співпадати. Цей висновок, однак, потребує додаткового аналізу через призму окремих країн та груп країн, оскільки, на наш погляд, є надзвичайно цікавим та важливим і може відкрити широкі можливості для додаткового наукового пошуку і важливих практичних висновків.

Для проведення подібного аналізу нам потрібно визначити, наскільки значним є рівень недоінвестованості або переінвестованості ринку. Ми пропонуємо визначати цей рівень на основі відношення фактичного показника (частки у глобальних портфельних пасивах) до рівноважного (частки у капіталізації світового ринку). Технічно для нас важливо одразу бачити, чи економіка є недоінвестованою чи переінвестованою, що якнайкраще можна показати математичним знаком «+» або «-». Для цього віднімемо від отриманого відношення 1 та для зручності представимо його у відсотках. При цьому від'ємні показники означатимуть недоінвестованість економіки, а додатні - переінвестованість.

Результати розрахунків цього коефіцієнта для всіх досліджуваних країн наведені в табл. 1.

кластерний міжнародний портфельний інвестиційний

Таблиця 1.

Динаміка рівня недоінвестованості та переінвестованості ринків країн світу, коефіцієнт недоінве,стованості (переінвестованості), у %

Країна	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	Сер.
США	-60.2	-59.5	-57.8	-59.6	-58.6	-57.6	-54.8	-54.3	-53.4	-51.9	-51.2	-54.1	-56.1
Китай	-86.4	-82.5	-68.7	-61.6	-47.9	-59.1	-75.1	-70.3	-72.3	-68.8	-64.1	-57.1	-67.8
Японія	-20.7	-29.8	-24.6	-21.3	-16.3	-12.5	-10.3	-28.9	-28.3	-30.3	-35.4	-32.0	-24.2
Велика Брит.	76.9	72.5	66.9	61.4	62.3	52.3	63.3	77.8	63.8	67.6	61.4	76.2	66.9
Канада	-25.7	-18.7	-11.5	-24.2	-18.0	-20.4	-21.0	-15.7	-18.4	-12.8	-19.2	-23.1	-19.1
Франція	78.3	47.4	40.6	46.1	40.9	34.1	29.8	37.0	30.4	29.6	28.3	29.8	39.4
Німеччина	36.2	38.8	40.3	54.5	70.6	58.0	76.2	68.8	76.8	74.9	60.6	56.4	59.3
Австралія	-4.8	-6.3	-13.6	-27.8	-18.6	-22.4	-13.6	-19.0	-22.6	-21.1	-24.6	-21.5	-18.0
Індія	-34.9	-21.1	-25.2	-26.1	-21.8	-25.6	-32.2	-7.7	-15.9	-34.4	-37.9	-38.1	-26.7
Бразилія	-2.3	-13.2	11.5	-8.8	-12.1	-13.2	-20.6	-26.1	-7.0	-19.7	-25.5	-26.7	-13.6
Півд. Корея	26.7	20.3	30.9	31.1	14.9	-1.4	-10.8	-19.6	-20.1	-15.4	-21.0	-20.6	1.2
Гонконг	-15.3	-37.2	-18.5	-28.7	-23.9	-9.1	2.1	-58.2	-12.3	-4.3	-7.5	-10.0	-18.6
Швейцарія	72.8	80.5	76.6	68.6	76.8	71.5	78.5	71.3	82.5	61.7	86.5	81.3	75.7
Іспанія	29.8	3.8	-8.1	-6.2	-16.0	-25.9	-35.3	-28.8	-29.8	-40.1	-46.1	-41.5	-20.3
Росія	-22.9	-39.9	-42.3	-50.1	-62.4	-58.0	-53.5	-53.5	-51.9	-47.8	-53.4	-47.7	-48.6
Нідерланди	238.3	188.4	201.2	202.3	148.4	121.6	62.5	84.1	90.8	80.0	55.4	65.6	128.2
Півд. Африка	-50.0	-50.2	-53.3	-60.1	-54.6	-64.6	-61.8	-64.5	-58.1	-33.4	-38.2	-38.2	-52.2
Швеція	70.2	47.0	32.3	30.4	28.5	21.2	14.9	24.4	7.1	17.0	12.6	10.0	26.3
Мексика	73.1	54.2	54.0	35.5	33.8	21.2	12.1	-4.0	-4.5	-14.6	-30.4	-30.6	16.6
Італія	21.8	14.0	16.6	18.1	26.6	27.9	25.5	21.1	166.0	121.0	18.1	24.7	41.8
Малайзія	-45.2	-50.1	-55.7	-47.0	-46.5	-47.5	-37.9	-51.5	-50.0	-54.9	-55.1	-58.0	-50.0
Сінгапур	65.5	50.8	-16.4	-22.9	-24.2	29.6	35.5	15.2	18.1	23.2	16.8	5.2	16.4
Індонезія	-16.2	24.4	12.3	7.8	-8.3	-28.6	-28.8	-19.9	-12.7	-39.4	-46.9	-37.6	-16.2
Таїланд	15.1	-0.6	-14.4	-18.5	-8.1	-14.4	-11.4	-17.4	5.4	-28.6	-34.4	-34	-13.4
Сауд. Аравія	-96.0	-97.5	-97.4	-97.9	-98.4	-95.8	-95.1	-91.5	-94.2	-93.4	-92.4	-93.4	-95.3
Чилі	-67.4	-67.1	-79.4	-82.5	-81.1	-79.8	-79.9	-77.9	-76.9	-80.2	-77.6	-75.1	-77.1
Туреччина	-49.9	-12.2	-49.4	-41.9	-29.7	-33.1	-36.2	-38.4	-35.7	-32.5	-43.4	-36.6	-36.6
Бельгія	15.2	28.8	26.0	24.7	22.9	20.5	37.1	31.7	30.0	22.4	19.9	16.4	24.6
Філіппіни	-55.4	-73	-36.5	-36.0	-38.6	-38.2	-30.8	-48.0	-50.2	-61.3	-65	-66.1	-49.9
Колумбія	-87.9	-88.8	-93.5	-91.8	-90.4	-90.0	-92.3	-92.3	-92.6	-91.0	-87.8	-86.4	-90.4
Норвегія	24.2	11.3	8.5	16.7	18.7	16.1	30.0	8.6	15.3	6.1	17.0	3.0	14.6
Данія	7.9	17.6	4.7	-6.0	-6.6	-8.3	-1.0	17.9	12.6	32.3	29.3	33.2	11.1
Польща	-28.9	-38.4	-33	-39.4	-32.6	-43.3	-47.0	-42.8	-43.7	-40.5	-39.7	-40.4	-39.1
Фінляндія	214.3	184.0	158.7	138.2	128.2	99.4	119.8	131.0	283.0	196.0	56.2	68.3	148.0
Ізраїль	25.7	36.5	19.2	9.0	27.0	-24.3	-19.0	4.2	5.7	-7.1	10.8	14.5	8.5
Іран	-92.2	-99.5	-98.0	-99.9	-99.9	-99.8	-99.1	-99.9	-99.9	-99.4	-99.3	-99.5	-98.9
Катар			-98.3	-97.7	-97.9	-90	-87.2	-82.0	-84	-87.8	-91.2	-93.3	-75.8
Ірландія	587.2	793.2	720.3	706.2	785.6	784.1	960.7	1588.0	2002.0	2508.0	1377.0	1787.0	1217.0
Австрія	31.0	4.7	18.0	48.9	27.8	28.1	21.0	50.4	172.0	133.0	28.6	23.7	48.9
Кувейт	-100.0	-98.4	-99.9	-98.8	-98.9	-98.5	-97.9	-94.9	-95.3	-96.3	-97.2	-98.0	-97.8
Перу	-49.5	-67.5	-44.1	-61.7	-78	-86.7	-88.5	-80.4	-75.9	-77.8	-77.9	-78.9	-72.2
Нова Зеландія	2.7	-2.3	-10.8	-8.5	0.5	-4.0	-5.5	-5.0	-54.9	-50.0	-54.9	-56.5	-20.8
Люксембург	8478.0	9022.0	7642.0	6992.0	7179.0	6211.0	3773.0	5822.0	4583.0	5216.0	6724.0	7299.0	6578.0
ОАЕ	-98.9	-99.7	-97.4	-96.7	-96.2	-86.3	-74.8	-74.0	-75.1	-73.4	-82.5	-78.7	-86.1
Португалія	51.1	34.6	-1.6	25.9	23.2	96.5	116.0	214.0	143.0	177.0	216.0	195.0	107.6
Єгипет	-85.5	-88.8	-82.5	-75.3	-74.1	-68.8	-55.6	-72.0	-61.6	-48.8	-56.4	-58.2	-69.0
Нігерія	-99.6	-99.3	-99.4	-98.7	-96.8	-96.1	-96.4	-93.5	-80.1	-84.3	-83.8	-77.7	-92.2
Марокко	-68.6	-69.1	-74.5	-80.5	-77	-85.2	-74.3	-85.5	-90.0	-87.8	-81.2	-82.8	-79.7
Греція	-60.4	-62.5	-51.7	-31.7	-19.6	-19.2	1.7	-13.0	66.5	-31.3	-30.9	-27.9	-23.3
Пакистан	-78.5	-83.6	-91.4	-93.2	-95.2	-89.5	-83.2	-70.1	-74.2	-66.7	-82.0	-81.3	-82.4
Чехія	-22.2	-44.5	-3.5	-14.4	-26.1	-30.3	-38.2	-35.6	-36.5	-13.6	-29.6	-32.2	-27.2
Аргентина	-92.2	-94.2	-74.8	-80.2	-86.2	-83.0	-78.5	-88.7	-69.8	-76.0	-71.2	-74.3	-80.8
В'єтнам			63.5	-6.7	-56.0	-73.3	-30.8	-47.0	-55.5	-57.8	-64.4	-74.5	-33.5
Йордан	-91.5	-96.2	-97.4	-98.1	-96.9	-91.0	-90.4	-85.8	-88.3	-88.2	-88.1	-88.4	-91.7
Венесуела	45.8	-44.4	-30.4	-37.9	-49.2	-41.6			-63.2	-34.2	-40.0	-86.6	-31.8
Казахстан	-74.9	-97.6	-98.6	-94.2	-77.6	-70.5	-79.8	-89.3	-85.2	-87.7	-88.0	-73.2	-84.7
Хорватія	-7.2	-34.3	-52.1	-69.9	-76.3	-88.6	-93.3	-96.1	-90.9	-89.8	-72.3	-72.2	-70.3
Угорщина	108.3	81	85.5	96.9	96.5	83.7	51.4	27.2	43.5	44.8	33.0	27.9	65.0
Україна	-51.1	-72.3	-92.4	-92.8	-95.8	-94.8	-93.4	-89.9	-90.0	-90.7	-87.5	-83.5	-86.2
Оман	-87.9	-95.2	-94.0	-92.2	-94.5	-91.9	-84.8	-90.0	-90.1	-89.9	-92.1	-90.5	-91.1
Бангладеш	-97.2	-94.1	-95.1	-97.4	-94.1	-95.1	-74.7	-89.2	-91.4	-94.8	-96.7	-93.6	-92.8
Шрі Ланка	-24.2	-78.1	-84.4	-70.8	-81.6	-74.4	-65.2	-73.9	-72.7	-76.8	-82.7	-78.4	-71.9
Бахрейн	-97.6	-98.3	-46.3	-42.9	-39.4	-16.6	-0.5	26.1	39.8	33.0	22.0	15.3	-17.1
Румунія	-42.8	-87.4	-85.7	-79.7	-83.6	-84.1	-73.3	-77.5	-84.9	-75.5	-55.3	-54.0	-73.7
Тр-д і Тобаго	-20.6	-92.4	-98.8	-99.0	-99.7	-99.7	-99.2	-100.0	-99.9	-99.6	-99.7	-99.1	-92.3
Кенія	-89.3	-93.6	-94.7	-85.6	-88.2	-94.7	-91.7	-90.4	-80.2	-81.9	-77.9	-74.0	-86.8
Панама	1630.0	1468.0	2341.0	2724.0	1938.0	1618.0	1833.0	714.2	810.5	968.0	506.5	432.2	1415.0
Зімбабве	-90.4	-83.7	-95.6	-93.5	-90.8	-97.1	-60.2		-72.7	-90.7	-91.5	-91.0	-79.8
Сальвадор	-99.2	-93.5	-89.7	-99.6	-93.9	-100	-86.8	-99.3	-99.6	-99.6	-99.6	-91.8	-96.0
Папуа Н. Гв-я	8.7	23.4	12.6	-4.1	34.9	23.1	40.6	14.7	38.9	1.8	8.8	-4.8	16.5
Ліван	-63.6	-72.4	-58.1	-61.9	-70.8	-82.8	-86.2	-81.4	-85.0	-78.7	-81.1	-85.8	-75.6

Останній стовпчик таблиці - «Сер.» - середня арифметична проста із показників за всі роки.

Аналіз рівня недоінвестованості та переінвестованості у розрізі окремих країн не дає однозначних результатів. Із табл. 2 видно що деякі країни є перманентно недоінвестованими, деякі - постійно переінвестованими, а деякі мають різні показники в різні роки, що особливо ускладнює їх аналіз. Пояснення цих феноменів, на наш погляд, доцільно буде зробити на основі кластеризації даної вибірки. Для початку очевидними видаються три кластери: постійно недоінвестовані країни, постійно переінвестовані країни та країни, на ринках яких немає чітко вираженого стану недоінвестованості або переінвестованості. Перший кластер є найбільшим - він включає 39 із 71 досліджуваних країн. Другий кластер - 15 країн, а третій - 17. Попередній аналіз структури цих кластерів за країнами дозволяє зробити висновок про досить їх досить контрастний склад, особливо це стосується першого і третього кластерів. Другий же майже повністю складається із розвинутих ринків.

Більш ретельний аналіз потребує, на наш погляд, багатокритеріальної кластеризації, принаймні на основі двох критеріїв. Поряд із рівнем недоінвестованості або переінвестованості доцільно, з нашої точки зору, обрати рівень розвитку ринку акцій або абсолютний рівень капіталізації ринку. У принципі, замість абсолютного рівня капіталізації ринку можна було б обрати вже використану нами частку ринку в капіталізації світового ринку. Наразі важко точно визначити, який з цих критеріїв буде кращим, оскільки це, очевидно, можна буде виявити лише після проведення аналізу. Тому оберемо рівень розвитку ринку акцій щоб уникнути повторного використання частки в капіталізації світового ринку.

Використаємо класифікацію ринків за рівнем розвитку Морган Стенлі [11]. Вони класифікують 78 ринків у рамках 3-х груп: розвинуті ринки; ринки, що формуються; граничні ринки. Зазначимо, що серед 23 розвинутих ринків усі представлені в нашій вибірці. Серед 21 ринку, що формуються, до нашої вибірки не потрапив Тайвань. Із 34 граничних ринків у нашій вибірці не представлені 12 - Ямайка, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Естонія, Литва, Сербія, Словенія, Ботсвана, Гана, Маврикій, Туніс, Палестина. Інші 6 країн нашої вибірки не класифіковані Морган Стенлі. Це - Сальвадор, Іран, Венесуела, Папуа Нова Гвінея, Люксембург та Панама.

Кластерний поділ, таким чином, можна представити у вигляді матриці 3^Х3, де за віссю абсцис буде рівень розвитку ринку, а за віссю ординат - коефіцієнт недоінвестованості ринку. Вона міститиме 9 кластерів (табл. 3).

Примітки до таблиці 3:

1. Показники в дужках - середні значення коефіцієнта недоінвестованості економіки за досліджуваний період.

2. Крім некласифікованих Морган Стенлі ринків Сальвадору (-96), Ірану (-98,9), Венесуели (-31,8), Папуа Нової Гвінеї (16,5), Панами (1415) та Люксембургу (6578), які потребують окремого аналізу та пояснень, у матриці кластеризовано 65 ринків.

3. У рамках кожного з 9 кластерів країни розташовані згори донизу в порядку зниження коефіцієнта недоінвестованості економіки.

4. Нумерація кластерів - від 1 до 9 - зліва направо згори донизу.

Таблиця 3.

Кластери ринків за коефіцієнтом недоінвестованості / переінвестованості та рівнем розвитку

РІВЕНЬ РОЗВИТКУ РИНКУ
Розвинуті ринки - 23	Ринки, що формуються - 20	Граничні ринки - 22
Ірландія (1217)	Угорщина (65)
Фінляндія (148)
Нідерланди (128,2)
Швейцарія (75,7)
Велика Британія (66,9)
Німеччина (59,3)
Австрія (48,9)
Італія (41,8)
Франція (39,4)
Швеція (26,3)
Бельгія (24,6)
Норвегія (14,6)
Португалія (107,6)	Мексика (16,6)
Сінгапур (16,4)	Південна Корея (1,2)
Данія (11,1)	Таїланд (-13,4)	Бахрейн (-17,1)
Ізраїль (8,5)	Бразилія (-13,6)	В'єтнам (-33,5)
Гонконг (-18,6)	Індонезія (-16,2)
Іспанія (-20,3)	Греція (-23,3)
Нова Зеландія (-20,8)
		Хорватія (-70,3)
		Шрі Ланка(-71,9)
		Румунія (-73,7)
	Індія (-26,7)	Ліван (-75,6)
	Чехія (-27,2)	Катар (-75,8)
	Туреччина (-36,6)	Марокко (-79,7)
	Польща (-39,1)	Зімбабве (-79,8)
	Росія (-48,6)	Аргентина (-80,8)
Австралія (-18)	Філіппіни (-49,9)	Пакистан (-82,4)
Канада (-19,1)	Малайзія (-50)	Казахстан (-84,7)
Японія (-24,2)	Південна Африка (-5,2)	ОАЕ (-86,1)
США (-56,1)	Китай (-67,8)	Україна (-86,2)
	Єгипет (-69)	Кенія (-86,8)
	Перу (-72,2)	Оман (-91,1)
	Чилі (-77,1)	Йордан (-91,7)
	Колумбія (-90,4)	Нігерія (-92,2)
		Тринідад і Тобаго (-92,3)
		Бангладеш (-92,8)
		Саудівська Аравія (-95,3)
		Кувейт (-97,8)

Джерело: розраховано та складено автором.

У рамках проведеної кластеризації ми отримали 9 кластерів (фактично - 8), кожен з яких містить країни, ринки яких мають багато спільних рис, відрізняються спільним тенденціями та динамікою. Для їх подальшого аналізу розрахуємо середні значення коефіцієнта недоінвестованості для кожного року в рамках кожного кластеру. Ці розрахунки наведені в табл. 4.



Таблиця 4.

Коефіцієнт недоінвестованості / переінвестованості ринків: динаміка середнього значення

<...

Страница:

•  1 
•  2 

статья "Кластерний підхід до аналізу глобальних дисбалансів у міжнародних портфельних потоках" скачать

Подобные документы

• Методологічні принципи теорії міжнародних відносин

  Аналіз сучасного викладення основ методології теоретичного моделювання міжнародних відносин – системи методологічних принципів. Умови та переваги застосування принципу інтерференції при визначенні правил формування типологічних груп міжнародних відносин.
  
  статья [28,9 K], добавлен 19.09.2017
  

• Основні центри та особливості проведення міжнародних виставок та ярмарок

  Сучасна інтернаціоналізація економіки розвинутих країн. Перехід від індустріального до інформативного суспільства. Сутність міжнародних виставок, ярмарок та їх функції. Участь у міжнародних ярмарках. Центри проведення міжнародних ярмарок та виставок.
  
  реферат [35,6 K], добавлен 31.10.2008
  

• Діяльність глобальних регуляторних інститутів

  Роль міжнародних міжурядових організацій, їх види та функції. Створення основних глобальних регуляторних інститутів, проблеми їх функціонування. Особливості застосування аналізу державної політики органами влади під час здійснення регуляторної діяльності.
  
  реферат [83,6 K], добавлен 20.04.2015
  

• Стан та перспективи співпраці України з міжнародними організаціями

  Функції міжнародних організацій в світовій системі. Класифікація і економічна характеристика провідних міжнародних організацій і їх значення в процесі міжнародної глобалізації. Членство та перспективи та наслідки вступу України до міжнародних організацій.
  
  дипломная работа [751,0 K], добавлен 14.09.2016
  

• Роль міжнародних тендерів у розвитку міжнародної торгівлі

  Загальні характеристики, поняття та сутність міжнародних тендерів, їх види та основні етапи проведення. Порядок подачі пропозицій, визначення переможця тендеру та укладання угоди. Роль міжнародних торгів у розвитку сучасної зовнішньоекономічної торгівлі.
  
  курсовая работа [64,6 K], добавлен 02.04.2011
  

• Проблеми та песпективи підвищення рівня економічного розвитку України та ступеня її участі в міжнародних відносинах

  Рівень економічного розвитку України, її місце в світовій економіці та міжнародних економічних відносинах. Участь країни в процесах міжнародної міграції капіталу та торгівлі. Удосконалення системи міжнародних економічних відносин та співробітництва.
  
  курсовая работа [206,2 K], добавлен 10.12.2009
  

• Міжнародна економічна інтеграція

  Теоретичні основи міжнародної економічної інтеграції як найвищого ступеню розвитку міжнародних економічних відношень. Економічні наслідки вступу країн до торгово-економічних інтеграційних об’єднань. Вплив міжнародної торгівлі на вітчизняні монополії.
  
  контрольная работа [60,9 K], добавлен 14.12.2009
  

• Міжнародні економічні організації та їх роль в інтернаціоналізації виробництва

  Історія виникнення, етапи розвитку та типізація міжнародних організацій. Головні передумови міжнародної економічної інтеграції. Особливості та проблеми інтегрування України в міжнародну економічну діяльність, її членство в міжнародних організаціях.
  
  курсовая работа [118,2 K], добавлен 22.06.2010
  

• Роль FATF у формуванні міжнародної системи протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму

  Історія створення та структура Financial Action Task Force on Money Laundering. Аналіз діяльності структури у протидії відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. Моніторингу систем країн на предмет їх відповідності вимогам міжнародних стандартів.
  
  реферат [20,1 K], добавлен 06.11.2012
  

• Особливості систем міжнародних відносин

  Вестфальська модель світу, основні характеристики та періодизація. Особливості Віденської системи міжнародних відносин. Характеристика Постфранкфуртської системи міжнародних відносин. Повоєнна біполярна Ялтинсько-Потсдамська система міжнародних відносин.
  
  реферат [31,8 K], добавлен 21.10.2011
  

• Коригування зовнішніх дисбалансів платіжного балансу (на прикладі розвинутих країн)

  Дослідження теоретичних і практичних аспектів впливу економічних факторів на платіжний баланс країни. Основні причини виникнення глобального дисбалансу й шляхи його усунення. Аналіз основних механізмів зрівноваження зовнішніх дисбалансів розвинутих країн.
  
  автореферат [44,2 K], добавлен 13.04.2009
  

• Роль і призначення міжнародних фінансів

  Процес глобалізації економічного життя. Глобальна система акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їх позичальникам із різних країн. Сутність і призначення міжнародних фінансів. Міжнародні фінансові організації та фінансові інституції.
  
  курсовая работа [65,1 K], добавлен 08.05.2011
  

• Міжнародні конфлікти

  Особливості сучасного етапу міжнародних відносин. Тенденція до зниження загальної кількості конфліктів на планеті. Бідність та нерівність у добробуті народів різних країн. Поняття міжнародної кризи. Відносини між державними та недержавними суб'єктами.
  
  презентация [952,9 K], добавлен 25.01.2014
  

• Механізми фінансування міжнародної торгівлі

  Специфічні риси міжнародної торгівлі, особливості механізмів її фінансування. Виграш від міжнародної торгівлі для вітчизняних міжнародних фірм. Державне регулювання міжнародної торгівлі. Експорт як стратегія одержання прибутків країною, основні перешкоди.
  
  контрольная работа [38,9 K], добавлен 05.10.2012
  

• Історичний розвиток міжнародних систем

  Поява інституту держави як якісний рубіж становлення явища міжнародних відносин. Фактори, які спричинили формування першої системи у міжнародних відносинах. Головні результати розвитку капіталізму. Принцип національного (державного) суверенітету.
  
  доклад [14,6 K], добавлен 21.10.2011
  

• Феномен політики розрядки у міжнародних відносинах в 60-70х роках XX століття

  Система міжнародних відносин у 60-70х роках XX ст. у контексті співробітництва та протистояння США та СРСР. Хронологічні етапи періоду зниження протистояння. Роль та наслідки послаблення міжнародної напруженості. Становлення політики розрядки в Європі.
  
  курсовая работа [52,9 K], добавлен 13.04.2013
  

• Діяльність міжнародних економічних організацій в Україні

  Суттєвість, значення, класифікація, засоби та методи діяльності міжнародних організацій та їхня роль у регулюванні МЕВ. Україна в міжнародних організаціях. Україна та міжнародні економічні організації.
  
  реферат [36,4 K], добавлен 09.08.2007
  

• Міжнародне становище країн Африки у 80-90-і роки ХХ столітті

  Закінчення холодної війни і змінення ролі Африки в міжнародних відносинах. Спричинення несприятливих наслідків для інтересів міжнародної безпеки, які утворюються внаслідок внутрішніх й міждержавних конфліктів, спалахуючих в різних районах Африки.
  
  реферат [28,4 K], добавлен 31.01.2010
  

• Членство та стратегія України у міжнародних фінансових організаціях

  Загальна характеристика міжнародних фінансових організацій. Діяльність Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Основні правові норми становлення України як суб`єкта міжнародних відносин. Зміцнення політичної незалежності та економічної безпеки.
  
  курсовая работа [42,5 K], добавлен 07.06.2011
  

• Світові фінансово-економічні інститути

  Досягнення угоди на Женевській конференції. Розробка правил міжнародної торгівлі. Механізм оглядів торговельної політики. Переваги системи СОТ. Перерозподіл додаткового державного доходу. Передумови виникнення ЄС. Повноваження міжнародних органів ЄС.
  
  контрольная работа [54,2 K], добавлен 11.08.2011
  

Другие документы, подобные "Кластерний підхід до аналізу глобальних дисбалансів у міжнародних портфельних потоках"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам