Залежність Великої Британії від імпорту з Німеччини. Відповіді на виклики Першої світової війни

З огляду на зазначені вище аргументи, у грудні 1920 р. у Великій Британії було ухвалено Закон про регулювання імпорту барвників (Dyestuffs Import Regulations Act), відповідно до якого імпорт цієї групи товарів, а також проміжних продуктів для їхнього виробництва заборонявся, крім як за ліцензією Було створено ліцензійний комітет, який складався з п'яти представників споживачів фарб, трьох представників виробників фарб і трьох нейтральних членів, один з яких був головою. Закон також передбачав, що комітет мав консультувати Раду з торгівлі з питань ефективного та економічного розвитку виробництва барвників у Великобританії.. Закон набув чинності 15 січня 1921 р. й заборонив весь імпорт (окрім випадків, якщо не було налагоджено місцеве виробництво аналогів) на десять років 3 деякими змінами дія закону тривала ще у 1950-х роках. [40].

Але захисту у вигляді ліцензій було недостатньо для зменшення вразливості та забезпечення стабільності британської фармацевтичної промисловості, оскільки вона переживала економічний спад у 1920-х роках і мала труднощі із нарощування виробництва та експорту. Після обговорення цього питання британськими політиками і промисловцями було розроблено проект «Закону про ключові індустрії» (Key Industries Bill) [41]. Після дебатів проект отримав назву «Закону про охорону промисловості» (Safeguarding of Industries Act), який було ухвалено у серпні 1921 р. Закон запровадив мито на низку товарів з метою захисту ключових галузей промисловості Великої Британії і зайнятості у цих галузях від наслідків знецінення іноземних валют, а також імпорту товарів за цінами нижче собівартості виробництва. Зокрема, Частина І регламентувала імпорт «ключових» продуктів (їх перелік сформований, виходячи з їхнього стратегічного значення), з поміж них - продукти тонкої хімії, зокрема лікарські засоби До «ключових» було також включено: виробництво всіх синтетичних органічних хімічних речовин (крім синтетичних органічних барвників, барвників і барвників, що імпортуються для використання як таких, і органічних проміжних продуктів, що імпортуються для їх виробництва), аналітичні реагенти, всі інші речовини тонкі хімічні і хімічні речовини, що виробляються в процесі ферментації.. Щоб захистити та стимулювати нарощування локалізацію виробництва на території Великобританії було встановлено імпортне мито у розмірі 33 1/3 Ad valorem на 10 років⁶ По закінченню терміну дії, цей механізм було пролонговано ухваленням Закону про мита на імпорт (Import Duties Act 1932) [43].. У коментарях, поданих раніше до проекту Закону, обґрунтовувалося, що «провідні виробники тонкої хімії в Німеччині свідомо і систематично ставлять перед собою завдання знищити британську промисловість Більш того, Німеччина прагне заволодіти світовою експортною торгівлею, знижуючи обмінний курс щоразу, коли він поліпшується, шляхом випуску більшої кількості паперових грошей» [42, с. 56]. З огляду на це, Частина II стосується запобігання демпінгу або продажу в Англії іноземних промислових товарів за ціною, нижче оптової ціни в країні походження.

Популяризація британських хіміко-фармацевтичних товарів

Із запуском у виробництво широкого спектру нових алкалоїдів, хімікатів та лікарських засобів компанії зробили все можливе, аби підкреслити британське походження своїх товарів для споживачів. Британські лікарні, лікарські будинки першими запропонували гарантії відповідності визначеним вимогам до їх якості, більш строгим, ніж було визначено у Законі про харчові продукти та ліки у Британській фармакопеї 1898 р. Компанії співпрацювали із лікарями, щоб ті виписували рецепти на їхні продукти, підготовивши керівництво за Британською фармакопеєю 1914 р. Також виробники популяризували свою продукцію через патріотичні плакати (рис. 2) [44].

Рис. 2. Патріотичний плакат британських фармацевтичних виробників Патріотичний плакат наголошував:

«Ми не можемо взятись за зброю проти ворогів нашої країни; кожен з нас може вчинити грандіозну боротьбу за нашу країну, відмовившись купувати німецькі товари.

Всі ліки з цим знаком Рамзеса, вироблені в Англії британськими робочими з британських матеріалів.

Ви будете діяти у своїх власних інтересах та інтересах своєї країни, придбавши ліки з цим знаком».

Джерело: [44, с. 58].

Експерти застерігали [29] щодо можливої ситуації, коли у бізнесменів, які ухвалюють рішення винятково з комерційних міркувань, по закінченню війни з'явиться велика спокуса відновити колишні ділові відносини, та рекомендували керівництву держави обов'язково вимагати, щоб бізнес на батьківщині обмежувався використанням британських товарів. Виробники, у свою чергу, висловили таку позицію: «Ми створимо нову індустрію в період сильного стресу ... чи дадуть малюку шанс стати здоровою дитиною» [29, с. 32]. Урядові відомства і громадські установи споживають велику кількість хімікатів, котрі виготовляються лише за кордоном. Якби уряд виступив із програмою щодо максимально можливого використання державними службами товарів британського виробництва, це у значній мірі сприяло б стимулюванню промисловців до розбудови цих індустрій [45, с. 38].

На додаток до фінансових та фіскальних заходів, уряд країни надав хімічним та фармацевтичним компаніям значні стимули для інвестиційних проектів, серед яких, - виготовлення найважливіших ліків, як-от фенацетин. При цьому уряд отримав гарантії від виробників, що ціни на цей продукт будуть стабільними у визначений період. З метою розширення виробництва компаніям було надано доступ до обмежених в умовах війни будівельних матеріалів. Також керівництво держави пообіцяло компенсувати частину витрат і забезпечити гарантований ринок для фармацевтичних товарів під час війни з істотним збільшенням продажів збройним силам [21].

Результати запроваджених заходів

Перша світова війна стала переломним моментом у відродженні британської хімічної та становленні фармацевтичної промисловості. «У Великобританії виробництво хімічних речовин під час війни відбувалося у найнесприятливіших умовах, зокрема це стосується будівництва заводів, трудових ресурсів та інших факторів. Таким чином, той факт, що було досягнуто багато позитивних результатів, заслуговує на високу оцінку», - зазначала редакційна стаття профільного видання з фармацевтики у 1920 р. [46, с. 168].

Через десять років від запровадження захисних бар'єрів від імпорту, зокрема, мита на продукти галузі тонкої хімії Законом про охорону промисловості 1921 р., Асоціація британських хімічних виробників зазначала, що цей механізм продемонстрував величезні переваги, які країна отримала через ретельно продумані зміни законодавства, що дало промисловості впевненість і безпеку, необхідні для запуску нових підприємств. «Галузь тонкої хімії продовжує впевнено прогресувати, і ми можемо надати неспростовні дані (irrefutable data), які підтверджують, що мита на продукти ключової галузі тонкої хімії сприяли її розвитку на благо країни в цілому» [49, с. 78]. Галузеві експерти щодо результатів запроваджених тарифних обмежень зауважили, що деякі спочатку сумнівалися в їх успіху [48]. Перші кілька років не принесли особливих відчутних результатів, але поступово вітчизняна промисловість почала розвиватися, а асортимент і якість продукції постійно покращувалась. Багато хімічних продуктів, які раніше повністю або у значній мірі імпортувалися, тепер вироблялися у Великій Британії. Вітчизняні компанії стали сильнішими, розширили присутність на внутрішньому та вийшли на зовнішні ринки й успішно конкурують як за якістю, так і за ціною з німецькими виробниками. Через десять років від запуску механізму Парламент був повністю задоволений отриманими ефектами.

У Щорічному спеціальному випуску від ЗО червня 1934 р. [47, с. 775-776] було розглянуто результати запроваджених урядом заходів і поточний стан галузі тонкої хімії, які свідчили про таке: «Абсолютно очевидно, що за близько п'ятнадцять років хімічна промисловість і виробництво супутніх товарів набули першорядного значення в країні», що вирішило проблему дефіциту фармацевтичних хімікатів (pharmaceutical chemicals) для місцевого використання та експорту, включаючи анестетики, антисептики, алкалоїди та інші синтетичні лікарські засоби. У виданні зазначалося, що індустрія фармацевтичних хімікатів - «основна галузь тонкої хімічної промисловості, яка ніколи не була такою сильною, як сьогодні, <...> всеосяжною, ефективною, сучасною, здатною розширюватися для задоволення майбутніх потреб... Прогрес останніх років вражаючий і є гідною нагородою за рішучість виробників у повній мірі та належним чином скористатися наданою їм допомогою. Практично кожен виробник розробив власну програму розвитку, яка передбачала створення та використання дослідницької лабораторії як першочергової передумови прогресу із поступовим нарощуванням досвідчених і висококваліфікованих наукових співробітників. Асортимент продуктів, доступних в даний час для лікувальних цілей, є для нації безсумнівною гарантією того, що в цьому відношенні ми тепер практично повністю впевнені у своїх силах» [47, с. 775].

За найскромнішими підрахунками, капіталовкладення індустрії тонкої хімії за тринадцять років від ухвалення Закону про охорону промисловості 1921 р. збільшилися як мінімум на 60% [47, р. 774]. Якщо брати до уваги кількісні обсяги, виробництво зросло більш ніж на 130%. Відбулося суттєве зниження цін (частково через скорочення собівартості), але також в значній мірі завдяки зменшенню виробничих витрат завдяки підвищенню ефективності та нарощуванню масштабів виробництва. Якість британських дослідних та аналітичних хімічних речовин була визнана в усьому світі, досягнувши рівня (а в деяких випадках і перевершуючи) кращі продукти континентальних європейських виробників. Ці досягнення стали можливі тільки завдяки систематичним дослідженням. З 1921 р. штат наукових співробітників зріс більш ніж на 100%, а витрати на дослідження - на 70%. Представники індустрії проявили чудові підприємницькі здібності в частині комерціалізації результатів розробок та виведення на ринок нових продуктів, що знайшли застосування у промисловості та медицині. Вагомим здобутком стала поява великої кількості терапевтичних продуктів, які довели свою якість та ефективність у масштабних клінічних випробуваннях. Саме у галузі хімічних медичних продуктів була найвища активність у частині досліджень, що сприяло запуску у виробництво нових лікарських засобів та розвитку галузі Щодо загальних тонких хімікатів зазначалося, що внутрішній ринок тепер у достатній мірі забезпечений поставками всіх солей вісмуту, ртуті, йоду і хініну по економічним цінам; перше серійне виробництво фенацетину і фенолфталеїну зареєстровано на початку 1930-х років. Було запущено у масове виробництво лимонну, винну та інші кислоти. Зокрема, комерціалізація лимонної кислоти, отриманої шляхом ферментації цукру, стала результатом довгих наполегливих досліджень. Це сприяло зниженню цін приблизно з двох шилінгів за фунт до восьми або дев'яти пенсів. За цими низькими цінами і при регулярній поставці цю кислоту почали використовувати місцеві виробники для самих різних цілей. Розширився випуск гексаміну, який до того виготовлявся у невеликих кількостях, а також виробництво карбонату і гідроксиду літію, які відповідають дуже високим стандартам чистоти; ці продукти швидко завоювали схвалення споживачів. Хлоралгідрат, кофеїн, теобромін, сахарин і молочний цукор - це ще кілька продуктів, які виробляються тут регулярно і в хороших комерційних кількостях..

У 1939 р. зазначалося, що створення індустрії тонкої хімії та її консолідація є джерелом величезної національної сили [48]. Високі досягнення не зводилися лише до питань про запуск додаткових заводів задля збільшення випуску низки товарів повсякденного попиту; це вимагало ретельного планування, нескінченних експериментів, терплячих досліджень і витрат значного капіталу. Упродовж порівняно короткого періоду відбулися структурні зміни у галузі через розбудову багатьох нових заводів і заміни старих на сучасніші. «Результатом цих зусиль є те, що сьогодні галузь виробляє широкий спектр продуктів тонкої хімії неперевершеної якості; що робить країну як в національному, так і в промисловому плані самодостатньою (self-reliant). Політика захисту «ключових» виробництв повністю виправдана» Мовою оригіналу «The policy of safeguarding «key» industries has been wholly justified». У значній мірі завдяки тарифним обмеженням імпорту, частка британської промисловості синтетичних барвників у внутрішньому споживанні зросла з 10% у 1914 р. до понад 90% у 1939 р. [51, с. 92].

³ Мовою оригіналу «We want existing manufactures able, by reason of their size, and the mastery which those who work them have attained from chemistry, to bear at once the overload that would be thrown on their shoulders should war again befall us». [48, с. 286].

Запроваджені митні тарифи стимулювали заміщення імпорту на внутрішньому ринку³ , збільшуючи загальний рівень промислового виробництва Великобританії в 1932-1937 рр. на 48% (або 8,1% на рік) [43].

Ще за двадцять років до початку Другої світової війни на щорічній вечері «Клубу хімічної промисловості» у Лондоні лорд Моултон (Moulton) висловив далекоглядну позицію: «На даний момент ми переживаємо кризу нашої історії. Якщо Англія не усвідомлює, що це повинна бути велика хімічна нація, її майбутнє зникне. їй потрібно виробляти речовини у великих кількостях, ... усвідомити, що можуть настати моменти, коли доведеться самотужки задовольняти всі свої потреби під час нових безмежних випробувань. ... Нам потрібні не просто знання». «Ми хочемо, щоб існуючі виробництва були здатні, завдяки своїм масштабам і майстерності, спираючись на досягнення хімії, швидко відповісти на навантаження, яке впаде на їхні плечі, якщо війна знову спіткає нас³'» [50, с. 92]. Підсумки 1939 р. показали, що завдяки заходам керівництва країни, що реалізовувалися разом із бізнесом, наукою та освітою, Велика Британія напередодні Другої світової війни вже розбудувала потужну хіміко-фармацевтичну індустрію, здатну відповісти на нові виклики.

Висновки

Ситуація, в якій опинилися фармацевтична індустрія Великої Британії з початком Першої світової війни, коли виробництво вихідних продуктів галузі - хімічних речовини тонкого очищення - було сконцентровано у Німеччині і не можна було ані придбати їх у колишніх зарубіжних партнерів, ані змінити джерела постачання з-за кордону, схожа до тієї, що виникла по всьому світу з початком пандемії COVID-19 у 2020 р., через зосередження випуску компонентів фармацевтичних товарів у Китаї.

У Великій Британії у відповідь на нові виклики та загрози 1914 р. було посилено роль держави і запроваджено екстрені заходи, що дозволило у короткі терміни зменшити залежність від імпорту ліків та проміжних товарів, а також забезпечити швидкий розвиток хіміко-фармацевтичної індустрії.

Організаційно-інституційні зміни, зокрема, створення Комітету з наукових і промислових досліджень сприяло формуванню пропозицій керівництву країни щодо механізмів нарощування прикладних досліджень задля розвитку індустрії та узгодженим діям держави та приватного сектору; Департаменту наукових і промислових досліджень (органу із міністерськими повноваженнями) - організації та заохоченню досліджень в інтересах промисловості та швидкому впровадженню їх результатів; «Мільйонного фонду» - реалізації науково-технічних та інноваційно-інвестиційних проектів.

Нарощування кадрового потенціалу промисловості, зокрема, створення коледжів та нових факультетів із підготовки галузевих фахівців, а також спеціалізованого Інституту інженерів-хіміків дозволило вирішити ключові проблеми хіміко-фармацевтичних заводів - забезпечення безперебійної роботи, збільшення їх ефективності, проектування та будівництва нових потужностей.

Запровадження керівництвом Великої Британії державної допомоги місцевим компаніям, координація поставок важливіших хімічних проміжних продуктів, надання доступу до обмежених ресурсів при реалізації проектів бізнесу сприяло стабілізації роботи компаній, збільшенню рівня локалізації виробництва найважливіших товарів на території Великої Британії, асортименту хімічних продуктів та лікарських засобів, зменшенню залежностей від імпорту.

Запровадження у відповідь на посилення конкуренції по закінченню війни захисних бар'єрів від імпорту, зокрема ввізного мита у розмірі третини вартості на всі продукти тонкої хімії, дозволило британським компаніям, з одного боку, запобігти витісненню з ринку, звільненню працівників та погіршенню фінансово-економічних результатів; з іншого - стимулювало приток інвестицій у хімічну промисловість, сприяло значному прогресу у створенні міцної і стабільної компонентної бази для фармацевтики та започаткуванню нових компаній. Галузь та економіка Британії в цілому відчула ефективність цього механізму вже у середньостроковому періоді.

Як показав досвід Великої Британії, безпека, здоров'я і благополуччя країни в значній мірі залежить від продуктів тонкої хімії, які є базовими не лише для фармацевтики, але й для широкого кола інших галузей. У часи випробувань (війни, епідемії, природні катаклізми тощо) ці продукти стають критично важливим фактором виживання нації. З огляду на це, заходи державної політики України щодо зменшення вразливості та залежності фармацевтики в інтересах здоров'я та безпеки нації - як в частині кадрового та наукового забезпечення, надання допомоги на реалізацію проектів, так і захисту нових індустрій (без чого, як показали уроки історії, всі зусилля можуть виявитися марними в умовах жорсткої конкуренції та демпінгу) - мають спрямовуватися не лише на виробників лікарських засобів, а на екосистему індустрій, що забезпечують весь технологічний цикл їх виробництва. Відтак, перспективи подальших досліджень полягають у розробці таких заходів із урахуванням як історичного та сучасного зарубіжного досвіду, так і національних інтересів України.

Література

1. Building a resilient and sustainable EU Health Industry. 08 December 2020. URL: https://efcg.cefic.org/mediaroom/building-a-resilient- and-sustainable-eu-health-industry.

2. Arnum P. The EU's API Supply Chain Under Focus. 19 May, 2021. URL: https://www.dcatvci.org/7143-the-eu-s-api-supply-chain-under -focus.

3. Саліхова О.Б., Гончаренко Д.О. Фармацевтика України: від залежності до ендогенного розвитку. Економіка і прогнозування. 2020. № 4. С. 7-35. doi: https://doi.org/10.15407/eip2020.04.007.

4. Саліхова О.Б., Гончаренко Д.О. Політика ендогенного розвитку фармацевтики в Китаї: уроки для України. Економіка і прогнозування. 2020. №2. С. 139-157. doi: https://doi.org/10.15407/ econforecast2020.02.105.

5. European Parliament resolution of 17 September 2020 on the shortage of medicines - how to address an emerging problem. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020- 0228_EN.html.

6. The British Coal-Tar Colour Industry; its Origin, Development and Decline. Edited by Walter M. Gardner. London: Williams and Norgate. 1915. 437 p.

7. Haber L.F. Government Intervention at the Frontiers of Science: British Dyestuffs and Synthetic Organic Chemicals 1914-39. Minerva. 1973. Vol. 11. No. 1 (January). P. 79-94. doi: https://doi.Org/doi.org/10.1007/ BF01544978.

8. Armstrong J., Scobell J. War and Treaty Legislation, 1914- 1922: Affecting British Property in Germany and Austria, and Enemy Property in the United Kingdom. London: Hutchinson and Company, 1922. 594 p.

9. Williams K.J. British Pharmaceutical Industry, Synthetic Drug Manufacture and the Clinical Testing of Novel Drugs, 1895-1939. Philosophy Thesis, University of Manchester. 2005. 484 p.

10. Richmond L., Stevenson J. The Pharmaceutical Industry: A Guide to Historical Records. London: Routledge. 2017. 570 p. doi: https://doi.org/doi.org/10.4324/9781315237855.

11. Саліхова О.Б., Гончаренко Д.О. Політика розбудови фармацевтичної індустрії в Німеччині: Уроки для України. Економіка України. 2020. №10. С. 63-86. doi: https://doi.org/10.15407/ economyukr.2020.10.063.

12. Aniline Dye Industry (State Aid) Volume 70: debated on Monday 22 February 1915. URL: https://hansard.parliament.uk/commons/1915- 02-22/debates/42879829-890c-4517-9d41-1bd0a7b6c961/Aniline Dyel nd ustry (StateAid).

13. Report on Dyes and Related Coal-tar Chemicals, 1918. United States Tariff Commission U.S. Government Printing Office, 1919. 103 p.

14. Jenkins E.W. From Armstrong to Nuffield: Studies in Twentiethcentury Science Education in England and Wales. London: J. Murray, 1979. 318 p.

15. European War. Chemist and Druggist. 1914. Vol. LXXXV. No. 1, 804 (August 22). P. 33-37. doi: https://doi.org/10.1177/ 001258061403300109.

16. The War and the scarcity of some drugs. The British Medical Journal. 1915. Vol. 1. No. 2830 (Mars 27). P. 559-561. doi: https://doi.Org/10.1136/ bmj.1.2830.559.

17. Henderson G.G. The Present Position and Future Prospects of the Chemical Industry in Great Britain. Science New Series. 1916. Vol. 44. No. 1135 (Sep. 29). Р. 435-448. doi: https://doi.org/ 10.1126/ science.44.1135.435.

18. Observations and reflections by Xrayser II. The Chemist and Druggist. 1914. Vol. LXXXV. No. 1,805. (August 29). P. 51.

19. Hand C.H. Trading with the enemy. Columbia Law Review. 1919. Vol. 19. No. 2 (Apr.). P. 112-139. doi: https://doi.org/10.2307/ 1111955.

20. Langner L. Basic Patent and Trade-mark Laws of the Principal Belligerent Powers: Together with War Legislation, Ordinances, and Edicts Since August 1, 1914, to January 1, 1919, Affecting Patents, Trade-marks, Designs U.S. Government Printing Office, 1919. 473 p.

21. Trade-marks of Alien Enemies. Chemist and Druggist. 1914. Vol. LXXXV. No. 1,808 (September 19). P. 52.

22. Pharmaceutical Society of Great Britain. Chemicals. Chemist and Druggist. 1914. Vol. LXXXV. No. 1,820 (December 12). P. 52-55.

23. Haber L.F. The chemical industry, 1900-1930: international growth and technological change. Oxford: Clarendon Press, 1971.452 p.

24. Records created or inherited by the Department of Scientific and Industrial Research, and related bodies. URL: https://discovery.nationalarchives.gov.Uk/details/r/C89.

25. The British Committee for Scientific and Industrial Research. Science. New Series. 1916. Vol. 44. No. 1138 (Oct. 20). P. 570-571. doi: https://doi.Org/10.1126/science.44.1138.570-a.

26. Department of Scientific and Industrial Research (United Kingdom). URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Department_of_Scientific_and_ lndustrial_Research_(United_Kingdom).

27. Donnelly James F. Chemical education and the chemical industry in England from the mid-nineteenth to the early twentieth century. PhD thesis, University of Leeds. 1987. 446 p.

28. Report of the Committee appointed by the Prime Minister to enquire into the Position of Natural Science in the Educational System of Great Britain. URL: http://www.educationengland.org.uk/ docu- ments/thomsonl 918/thomson1918.html.

29. Tilden W.A. The supply of chemicals to Britain and her dependencies. Journal of the Royal Society of Arts. 1914. Vol. 63. No. 3236 (November 27). P. 25-37.

30. British Fine Chemicals. The Chemist and Druggist. 1914. Vol. LXXXV. No. 1,808 (September 19). P. 43.

31. Rees J. Morgan. Trusts in British Industry, 1914-1921: A Study of Recent Developments in Business Organisation. URL: https://socialsciences.mcmaster.ca/~econ/ugcm/3H3/rees/Trusts.pdf.

32. Census of Dyes and Other Synthetic Organic Chemicals, 1923. United States Tariff Commission U.S. Government Printing Office, 1924. 198 p.

33. British Dyestuffs Corporation. URL: https://www.gracesguide.co.uk/ British_Dyestuffs_Corporation.

34. Imperial Chemical Industries PLC. URL: https://www.companyhistories. co m/Imperial-Chemical-lndustries-PLC-Company- History.html.

35. Foreign Contracts Act: Joint Hearings Before a Subcommittee of the Committee on the Judiciary, United States Senate and the Special Committee Investigating Petroleum Resources (S. Res. 36) Seventy-ninth Congress, First Session, on S. 11, a Bill to Protect the Foreign Relations and to Promote the Trade and Commerce of the United States, to Require the Disclosure to the United States of Information Affecting Such Trade and Commerce, and to Safeguard the Security of the United States. May 17, 18, 21, and 22, 1945. United States. Congress. Senate. Committee on the Judiciary, United States. Congress. Senate. Special Committee Investigating Petroleum Resources U.S. Government Printing Office, 1945. 267 p.

36. Synthetic Organic Drugs. Their Manufacture as Affected by the War. By Francis H. Carr, F.LC. Abstract of a Paper read before a Congress of the Society of Chemical Industry on July 20, 1916. The Chemist and Druggist, 1916. Vol. IXXXVIII. No. 1905 (July 29). P. 778-779.

37. Census of Dyes and Other Synthetic Organic Chemicals, 1922 United States Tariff Commission U.S. Government Printing Office, 1923. 185 p.

38. Protecting Chemical Manufactures. The Chemist and Druggist. 1921. Vol. XCIV. No. 2144 (February 26). P. 77-78.

39. The Fine Chemical Industry. British Medical Journal (22 January 1921). P. 133.

40. Dyestuffs (Import Regulation) Act 1920. URL: https://api.parliament.uk/historic-hansard/acts/dyestuffs-import- regulation-act-1920.

41. Safeguarding of Industries Act. The Chemist and Druggist, 1921. Vol. XCV. No. 2172 (September 10). P.38-40.

42. Safeguarding of Industries Act. URL: http://filestore. nation- alarchives.gov.uk/pdfs/small/cab-24-120-cp-21-2640.pdf.

43. Import Duties Act 1932. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/lmport _Duties_ Act_1932.

44. Trade Notes. The Chemist and Druggist. 1914. Vol. LXXXV. No. 1, 805. (August 29). P. 56-58.

45. British Chemicals. The Chemist and Druggist. 1914. Vol. LXXXV. No. 1,805. (August 29). P. 38.

46. Churchill J. Editorial article. The Pharmaceutical Journal and Pharmacist. 1920. Vol. 104 (February 21). P. 168.

47. British fine chemicals. Progress of the Industry 1921-1934. The Chemist And Druggist. Special Issue. 1934. Vol. CXX. No. 2838 (June ЗО). P. 774-780.

48. Key Industries Policy Vindicated. The Chemist and Druggist. 1939. Vol. CXXXI. No. 3109 (September 9). P. 285-286.

49. The Association of British Chemical Manufacturers. The Chemist and Druggist. 1931. Vol. CXV. No. 2684 (July 18). P. 78.

50. Warfare and the Dye Industry. Chemist and Druggist. 1920. Vol. XCIII. No. 2131. (November 27). P. 92.

References

1. Building a resilient and sustainable EU Health Industry. (08 December 2020). URL: https://efcg.cefic.org/mediaroom/building-a-resilient- and-sustainable-eu-health-industry.

2. Arnum, P. (19 May 2021). The EU's API Supply Chain Under Focus. Retrieved from https://www.dcatvci.org/7143-the-eu-s-api-supply- chain-under-focus.

3. Salikhova, O., Honcharenko, D. (2020). Ukraine's pharmaceuticals: from dependence to endogenous development. Ekonomika і prohno- zuvannya - Economy and forecasting, 4, 7-35. doi: https://doi.org/ 10.15407/econforecast2020.04.005 [in Ukrainian].

4. Salikhova, O., Honcharenko, D. (2020). Policy of endogenous development of pharmaceuticals in China: lessons for Ukraine. Ekonomika і prohnozuvannya - Economy and forecasting, 2, 139-157. doi: https://doi.org/10.15407/econforecast2020.02.105 [in Ukrainian].

5. European Parliament resolution of 17 September 2020 on the shortage of medicines - how to address an emerging problem. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2020- 0228_EN. html.

6. The British Coal-Tar Colour Industry; its Origin, Development and Decline. (1915). Edited by Walter M. Gardner. London: Williams and Norgate.

7. Haber, L.F. (1973). Government Intervention at the Frontiers of Science: British Dyestuffs and Synthetic Organic Chemicals 1914-39. Minerva, 1(1), 79-94. doi: https://doi.org/doi.org/10.1007/BF01544978.

8. Armstrong, J., Scobell, J. (1922). War and Treaty Legislation, 1914- 1922: Affecting British Property in Germany and Austria, and Enemy Property in the United Kingdom. London: Hutchinson and Company.

9. Williams, K.J. (2005). British Pharmaceutical Industry, Synthetic Drug Manufacture and the Clinical Testing of Novel Drugs, 1895-1939. Philosophy Thesis, University of Manchester.

10. Richmond, L., Stevenson, J. (2017). The Pharmaceutical Industry: A Guide to Historical Records. London: Routledge, doi: https://doi.Org/doi.org/10.4324/9781315237855.

11. Salikhova, O., Honcharenko, D. (2020). Development policy of the pharmaceutical industry in Germany: Lessons for Ukraine. Ekonomi- ka Ukrainy - Economy of Ukraine, 10, 63-86. doi: https://doi.org/ 10.15407/economyukr.2020.10.063 [in Ukrainian].

12. Aniline Dye Industry (State Aid) Volume 70: debated on Monday 22 February 1915. Retrieved from https://hansard.parliament.uk/ com- mons/1915-02-22/debates/42879829-890c-4517-9d41 - 1 bd0a7b6c9611 Ani lineDyel ndustry(StateAid).

13. Report on Dyes and Related Coal-tar Chemicals, 1918. (1919). United States Tariff Commission U.S. Government Printing Office.

14. Jenkins, E.W. (1979). From Armstrong to Nuffield: Studies in Twentieth-century Science Education in England and Wales. London: J. Murray.

15. European War. (1914). Chemist and Druggist, 85 (1804), 33-37. doi: https://d0i.0rg/l 0.1177/001258061403300109.

16. The War and the scarcity of some drugs. (1915). The British Medical Journal, 1 (2830), 559-561. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.1.2830.559.

17. Henderson, G.G. (1916). The Present Position and Future Prospects of the Chemical Industry in Great Britain. Science New Series, 44 (1135), 435-448. doi: https://doi.org/10.1126/science.44. 1135.435.

18. Observations and reflections by Xrayser II. (1914). The Chemist and Druggist, 85 (1805), 51.

19. Hand, C.H. (1919). Trading with the enemy. Columbia Law Review, 19 (2), 112-139. doi: https://doi.org/10.2307/1111955.

20. Langner, L. (1919). Basic Patent and Trade-mark Laws of the Principal Belligerent Powers: Together with War Legislation, Ordinances, and Edicts Since August 1, 1914, to January 1, 1919, Affecting Patents, Trade-marks, Designs U.S. Government Printing Office.

21. Trade-marks of Alien Enemies. (1914). Chemist and Druggist. Vol. LXXXV, 1,808 (September 19), 52.

22. Pharmaceutical Society of Great Britain. (1914). Chemicals. Chemist and Druggist. Vol. LXXXV, 1,820 (December 12), 52-55.

23. Haber, L.F. (1971). The chemical industry, 1900-1930: international growth and technological change. Oxford: Clarendon Press.

24. Records created or inherited by the Department of Scientific and Industrial Research, and related bodies. Retrieved from https://discovery.nationalarchives.gov.Uk/details/r/C89.

25. The British Committee for Scientific and Industrial Research. (1916). Science. New Series, 44 (1138), 570-571. doi: https://doi.Org/10.1126/science.44.1138.570-a.

26. Department of Scientific and Industrial Research (United Kingdom). Retrieved from https://en.wikipedia.org/wiki/Department_of_ Scientific- and_lndustrial_Research_(United_Kingdom).

27. Donnelly, James F. (1987). Chemical education and the chemical industry in England from the mid-nineteenth to the early twentieth century. PhD thesis, University of Leeds.

28. Report of the Committee appointed by the Prime Minister to enquire into the Position of Natural Science in the Educational System of Great Britain. Retrieved from http://www.educationengland.org.uk/ documents/thomsonl 918/thomson1918.html.

29. Tilden, W.A. (1914). The supply of chemicals to britain and her dependencies. Journal of the Royal Society of Arts, 63 (3236), 25-37.

30. British Fine Chemicals. (1914). The Chemist And Druggist, 85 (1808), 43.

31. Rees, J. Morgan. Trusts in British Industry, 1914-1921: A Study of Recent Developments in Business Organisation. Retrieved from https://socialsciences.mcmaster.ca/~econ/ugcm/3H3/rees/Trusts.pdf

32. Census of Dyes and Other Synthetic Organic Chemicals, 1923. (1924). United States Tariff Commission U.S. Government Printing Office.

33. British Dyestuffs Corporation. Retrieved from https://www.gracesguide.co.uk/British_Dyestuffs_Corporation.

34. Imperial Chemical Industries PLC. Retrieved from https://www.company-histories.com/lmperial-Chemical-lndustries- PLC-Company-History.html.

35. Foreign Contracts Act: Joint Hearings Before a Subcommittee of the Committee on the Judiciary, United States Senate and the Special Committee Investigating Petroleum Resources (S. Res. 36) Seventyninth Congress, First Session, on S. 11, a Bill to Protect the Foreign Relations and to Promote the Trade and Commerce of the United States, to Require the Disclosure to the United States of Information Affecting Such Trade and Commerce, and to Safeguard the Security of the United States. May 17, 18, 21, and 22, 1945. United States. Congress. Senate. Committee on the Judiciary, United States. Congress. Senate. Special Committee Investigating Petroleum Resources U.S. Government Printing Office. (1945).

36. Synthetic Organic Drugs. (1916). Their Manufacture as Affected by the War. By Francis H. Carr, F.I.C. Abstract of a Paper read before a Congress of the Society of Chemical Industry on July 20, 1916. The Chemist and Druggist, 88 (1905), 778-779.

37. Census of Dyes and Other Synthetic Organic Chemicals, 1922. (1923). United States Tariff Commission U.S. Government Printing Office.

38. Protecting Chemical Manufactures. (1921). The Chemist and Druggist, 94 (2144), 77-78.

39. The Fine Chemical Industry. (1921). British Medical Journal, 1, 133.

40. Dyestuffs (Import Regulation) Act 1920. Retrieved from https://api.parliament.uk/historic-hansard/acts/dyestuffs-import-reg u I ati on-act-1920.

41. Safeguarding of Industries Act. (1921). The Chemist and Druggist, 65 (2172), 38-40.

42. Safeguarding of Industries Act. Retrieved from http://filestore.nationalarchives.gov.uk/pdfs/small/cab-24-120-cp-21- 2640.pdf.

43. Import Duties Act 1932. Retrieved from https://en.wikipedia.org/ wiki/lmport_Duties_Act_1932.

44. Trade Notes. (1914). The Chemist and Druggist, 85 (1805), 56-58.

45. British Chemicals. (1914). The Chemist and Druggist, 85 (1805), 38.

46. Churchill, J. (1920). Editorial article. The Pharmaceutical Journal and Pharmacist, 104 (2), 168.

47. British fine chemicals. Progress of the Industry 1921-1934. (1934). The Chemist and Druggist. Special Issue, 120, (2838), 774-780.

48. Key Industries Policy Vindicated. (1939). The Chemist and Druggist, 131 (3109), 285-286.

49. The Association of British Chemical Manufacturers. (1931). The Chemist and Druggist, 115 (2684), 78.

50. Warfare and the Dye Industry. (1920). Chemist and Druggist, 93 (2131), 92.

Размещено на Allbest.ru