Сербія у зовнішній політиці Великої Британії в роки Першої світової війни

12 листопада 1915 р. на засіданні Військової ради було запропоновано організувати італійську військову експедицію на Балкани - або до Албанії, або до Салонік TNA. CAB 42/5/8, P. 3, 13-15.. Утім, відомі нам джерела надалі не згадували про розвиток цієї ідеї, тож вона, очевидно, залишилася лише на папері.

Бездіяльність та невдачі Салонікського фронту, війська якого не змогли завдати поразки болгарам і на 1 грудня вже повернулися до Салонік Берти Ф. За кулисами Антанты. Дневник британского посла в Париже : 1914-1919. / пер. Е. С. Бер- лович. Москва ; Ленинград : Гос. изд-во, 1927. С. 82., змусила сербське командування відкину - ти ідею відступати до Греції, і 25 листопада було прийнято рішення відходити через албанські гори Batakovic D. T. Serbian War Aims and Military Strategy . P. 89..

Перехід був надзвичайно важким, до того ж, на сербів нападали албанці, що пам'ятали нещодавню окупацію. У підсумку з 220 тис. солдатів та біженців узбережжя досягли 160 тис. Tallon J. N. Albania's Long World War I, 1912-1925: Albania in WWI. Studia Historyczne. R. LVII, 2014.

Z. 4 (228). P. 450.. Справу порятунку сербської армії та біженців спершу було покладено на Італію. 13 грудня 1915 р. на засіданні Військового комітету Асквіт назвав ситуацію із італійським постачанням “скандальною”. Флот Італії стояв у Венеції, побоюючись дій австро-угорських субмарин TNA. CAB 42/6/7, P. 5-8.. Забезпечити транспортування продовольства до Албанії довелося британцям та французам Kovic M. The British Adriatic Squadron and the evacuation of Serbs from the Albanian coast 1915-1916. Balcanica, 2018, Issue 49. P. 32. - так, наприклад, Британія з цією метою організувала т.зв. “місію Лемба“” Международные отношения в эпоху империализма. 1878-1917. Серия 3 : 1914-1917. Т. 9 : 17 октяб-ря 1915 г. - 13 января 1916 г. Москва ; Ленинград : Государственное социально-экономическое изда-тельство, 1937. С. 306, 308, 335.. Загалом, британська сторона скептично поставилась до евакуації сербської армії та біженців з Албанії, яку зініцювали французи. Все ж, сербів вивезли на грецькі острови Корфу та Відо Liddel Hart H. B. The Real War. P. 154.. Разом із ними був евакуйований і британський посол де Гра Markovich S. G. British Diplomats in Belgrade and Serbian Ministersat the Court of St. James's, 1837-1919.

Belgrad, 2018. P. 197.. Розгром та окупація Сербії зумовили жорстку критику зовнішньої політики Антанти та Британії зокрема. Девід Ллойд-Джордж 12 жовтня підготував меморандум у вельми різкому тоні, дорікаючи чотирьом великим державам, що виявилися нездатними врятувати маленьку Сербію: “Це все можна вмістити в два слова: надто пізно!” Lloyd George D. War Memoirs. P. 500.. Ці слова він повторив у своєму виступі у Палаті громад в грудні 1915 р. Ibid. P. 529..

Порятунок Сербії, згадував Ллойд-Джордж, був необхідний для збереження репутації Антанти Ibid. P. 503-504., а її падіння він вважав найстрашнішою та найнепоправнішою помилкою Ibid. P. 503-504.. За спогадами О. Савінського, серби були введені в оману власними успіхами в 1914 р., що зумовило їх непоступливість, коли Антанта і зокрема Британія просили піти на компроміс із Болгарією.

Таку вперту позицію займав не тільки (або не стільки) сербський уряд, як сама сербська громадськість, в чиїй пам'яті були свіжі Балканські війни, й жодних поступок болгарам сербська спільнота допустити не могла. Британська ж сторона, згадував російський дипломат, вважала, що рішення залишитися нейтральними, прийняте в Софії в 1914 р., було остаточним на весь період війни. Тому і сенсу тиснути на Сербію, щоб домогтися залучення Болгарії до Антанти британці, за словами Савінського, не бачили Savinsky A. Recollections of a Russian Diplomat. London : Hutchinson, 1927. P. 279-280, 294.. Британський міністр закордонних справ Едуард Грей у своїх спогадах нарікав на умови, в яких слід було діяти Foreign Office. Сербія та Греція - союзник та потенційний союзник, тому торгуватися їх територіями із болгарами було неможливо. Грей покликався і на згадану вище непоступливість сербів і наводить слова Бошковіча, що серби радше помруть, аніж добровільно віддадуть болгарам македонське місто Монастир (Бітоль, нині Бітола у Північній Македонії) Grey E. Twenty-Five Years. P. 202-203..

Відповіді в такому дусі британська сторона отримувала від Ніша упродовж усього літа 1915 р. Ibid. P. 198.. З поразкою Сербії увага Лондону до неї різко зменшилась. Так, наприклад, протокол засідання Військового комітету від 2 грудня 1915 р. присвячує Сербії тільки 1,5 сторінки, в той час як кампанії в Протоках - 4,5 сторінки TNA. CAB 42/5/4, P. 3-6; TNA. CAB 42/6/2, P. 1-5, 5-7.. Надалі британо-сербські взаємини, зі зрозумілих причин, значно звузилися. Куди активнішими, ніж Foreign Office, на сербському напрямі були різноманітні гуманітарні організації. Певним винятком стало питання біженців. На початку березня 1916 р. Пашич офіційно просив сербське посольство в Лондоні звернутися до Сербського фонду допомоги з приводу прийняття та фінансування сербських біженців-дітей. Фонд взяв під опіку 300 учнів від 12 до 17 років British-Serbian Relations. P. 94-95..

В квітні 1916 р. принц-регент Сербії Александр Карагеоргієвич відвідав Лондон. Його прийняли король та міністр закордонних справ, а лорд Кітченер організував спеціальний обід. В перші місяці 1916 р. також було утворено Комітет дня битви на Косовому полі, метою якого було організувати відзначення цієї пам'ятної дати в Британії як данини відвазі сербським воїнам. Відповідні дійства справді було організовано в червні того ж року, а Артур Еванс роз - містив у “Таймс” свою статтю, присвячену річниці British-Serbian Relations... P. 76-80.. В травні 1916 р. Грей обговорював з російським політиком Павлом Мілюковим перспективи повоєнного врегулювання. Серед іншого, Грей був готовий передати Росії ініціативу в приєднанні до Сербії земель хорватів та словенів Шеремет В. И. Босфор. Россия и Турция в эпоху первой мировой войны. По материкам русской воен-ной разведки. Москва : Технологическая школа бизнеса, 1995. С. 170., що свідчить про згасання інтересу Foreign Office до сербських проблем.

На противагу цьому, увагу до Балкан зберегла громадськість Perkins J. A. British liberalism and the Balkans . P. 191.. У вересні 1916 р. виникло Сербське товариство Великої Британії (офіційною датою заснування вважається 20 жовтня). Ідеї сербського товариства відповідали югославістським планам сербського уряду, однак погано корелювалися з офіційним курсом Foreign Office, якому слід було рахуватися з позицією Італії British-Serbian Relations. P. 98-100..

В грудні 1916 р. британський уряд очолив Ллойд-Джордж, представник “східного” табору. Він спробував активізувати дії Британії на Салонікському фронті, однак цьому завадив глава генерального штабу Робертсон, що надавав перевагу Західному та Синайсько-Палестинському фронтам. Більш того - упродовж 1917 р. британське військове командування декілька разів розглядало питання евакуації експедиційних сил з Македонії Ibid. P. 88..

Якщо раніше Пашич скептично ставився до Югославського комітету у Лондоні та вважав, що той не може репрезентувати інтереси південних слов'ян, то на 1917 р. окреслились дві причини, що штовхали сербського прем'єр-міністра змінити орієнтири. Першою було несприйняття Петроградом ідеї сербо-хорвато-словенської єдності. Натомість російське зовнішньополітичне відомство ратувало за побудову сильної централізованої православної Сербії Sotirovic V. B. The 1917 Corfu Declaration. P. 47-48.. Другою стала кардинальна зміна геополітичної ситуації у світі: падіння російської монархії в лютому 1917 р.; вступ до війни США; загроза утворення маріонеткової Великої Албанії під протекторатом Італії Ibid. P. 50-54.. Зрештою, на початку травня 1917 р. Пашич запросив Анте Трумбіча на Корфу для обговорення проекту майбутньої держави - Королівства сербів, хорватів та словенів Ibid. P. 45..

Документи демонструють, що на 1917-18 рр. в питаннях Сербії Foreign Office здебільшого займались лише спостереженнями. Характерними є доповіді Департаменту інформації при Бюро розвідки: уваги сербським питанням у них було набагато менше, ніж, наприклад, політичним перипетіям в Чорногорії.

Так, один із документів літа 1917 р. називається “Тижневій звіт про Сербію”, проте фактично майже весь його зміст стосувався Чорногорії TNA. CAB 24/14/10. P. 36-37.. В іншому звіті Сербія була згада всього лише один раз, і винятково в контексті питання албанської державності TNA, CAB 24/19/11. P. 56-58.. Джерела засвідчують пасивність британського керівництва стосовно внутрішньополітичної кухні в Сербії. Навесні 1917 р. було засуджено до смертної кари та тривалих термінів ув'язнення високопоставлених офіцерів сербського війська.

Справа мала політичний характер TNA. CAB 24/14/10. P. 38.. Засуджені належали до опозиції Пашичу та королівської династії, деякі з них були у зв'язках із організацією “Чорна рука”. Як наслідок, у телеграмі британського капітана Амері до міністра закордонних справ Артура Джеймса Бальфура, та в звітах Intelligence Buerau мало місце попередження про небезпеку розколу всередині сербського військового керівництва, яким могла б скористатися Австро-Угорщина TNA. FO 24/18/55. P. 244-245; TNA. FO 800/206. P. 3 recto.. У відповіді Foreign Office капітану Амері без роз'яснення подробиць йшлося, що питання було взято до уваги, а Бальфур намагається його владнати через свої особисті контакти, однак потреби безпосереднього втручання в сербські справи очільник зовнішньополітичного відомства не бачив і висловив сумнів, що це дасть позитивні результати TNA. FO 800/206. P. 5 verso..

В грудні 1917 р. мали місце переговори про сепаратний мир між Британією та Австро-Угорщиною. Відомо, що британська сторона пропонувала відновлення незалежної Сербії, однак із територіальними поступками на користь Болгарії, що були б компенсовані Боснією, Герцеговиною та виходом до моря з Далмації British-Serbian Relations... P. 90..

Характерно, що промова Ллойд-Джорджа в січні 1918 р., яка торкалась майбутнього Габсбурзької монархії, розчарувала югослов'янський рух. Пропозиції британського прем'єр - міністра не передбачали розпад Австро-Угорщини, а слов'янам Габсбургської монархії слід було обмежитися автономією у її складі За Балканскими фронтами. С. 297..

В липні 1918 р. в Меншн-Хаус у Лондоні сербськими емігрантами була організована зустріч, на якій було виголошено мету Сербії у війні. На цю зустріч було запрошено лідера лейбористів Артура Гендерсона TNA. FO 800/206. P. 6 verso.. Останньому довелося узгоджувати свою позицію, яку він мав висловити у промові, із Foreign Office. Серед очевидних причин таких інструкцій слід бачити територіальні проблеми між Італією та майбутньою Югославією. У відповідних документах акцентується увага на тому, що Бальфур підтримує зв'язок із італійським послом TNA. FO 800/206. P. 7-9 recto. Важливо наголосити, що на зустрічі в Меншн-Хаус був присутній і сам міністр закордонних справ TNA. FO 800/206. P. 13 recto - 14 verso.. 4 жовтня 1918 р. відбулась конференція, на якій Ллойд-Джордж та французький прем'єр-міністр Жорж Клемансо домовились, що справу подальшого визволення Сербії візьме на себе Франція, в той час як Британія займеться питанням Константинополя British-Serbian Relations. P. 91..

31 жовтня 1918 р. глава британського генштабу, за підтримки Ллойд-Джорджа та Бальфура, запропонував підготувати візит принца Уельського до Сербії, щоб цим показати визнання Британією сербських зусиль та жертв, і посилити вплив Лондону у регіоні TNA. FO 800/206. P. 15 recto.. Британський монарх не погодився через нехитру відмовку. Начебто, оскільки принц Уельський служив на Західному фронті, його відсутність серед вояків на момент завершення війни мала б негативний моральний ефект TNA. FO 800/206. P. 21 recto - 22 recto.. Цей епізод ще раз продемонстрував, що Британія вивела проблему Сербії та об'єднання південних слов'ян на другий план своєї зовнішньої політики.

Отже, британська зовнішня політика стосовно Сербії пройшла низку трансформацій протягом війни. В період від Липневої кризи до осені 1914 р. британська публіка була скептично налаштована щодо Сербії, а для офіційного Лондону вона було швидше малозначущою державою, чиї інтереси стояли нижче інтересів решти європейських гравців. Військовий успіх Сербії восени 1914 р. спровокував хвилю громадських симпатії та інтересу до цієї країни, характерні для періоду кінця 1914 - осені 1915 рр. Провал планів швидкої війни, які розробили штаби ворогуючих блоків, актуалізував змагання на дипломатичній арені, а особливо боротьбу за нейтральні держави (зокрема балканські Болгарію, Грецію), з якими була тісно пов'язана Сербія через територіальний конфлікт із Болгарією за Македонію, а також договір про військову допомогу з Грецією. Важливу роль в долі Сербії відіграла Дарданелльська операція. Британське військово-політичне керівництво зробило вибір на користь атаки на Протоки, а не організацію військової експедиції до Салонік, що могла б врятувати Сербію. Розгром та окупація Сербії стали причиною втрати інтересу Foreign Office до неї в період кінця 1915 р. аж до завершення війни.

Роль Лондону в діяльності югославістів залишалася опосередкованою. Неофіційні (культура, благодійність, гуманітарна допомога) зв'язки Британії із Сербією в означений період проявились значно сильніше, ніж офіційні. На 1917-18 рр. чітко простежується другорядне значення сербського питання для Foreign Office та британської корони.

Перспективи подальших досліджень з теми вбачаємо у вивченні протиріч між Сербією, Грецією та Болгарією в зовнішній політиці Великої Британії в часи Першої світової війни; ролі британського зовнішньополітичного відомства в створенні Югославії.

Summary

Serbia in foreign policy of the Great Britain in the First world war

Artem Hrachov, Ivan Borovets

Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University, Department of world history

The article researches the place and role of Serbia in Great Britain's foreign policy in the years of the First World War. The author focused on British-Serbian relations and a number of questions that were not covered enough by historiography: the value of Serbia in Foreign Office's activities on Balkans, problems of joining of Bulgaria and Greece to Entente, territorial disputes about Macedonia, foreign policy aspect of the Dardanelles operation. Changing of London's views on Serbia from the beginning to the end of the war was outlined. The research found out that 1914 is characterized by skepticism to Serbia both from official London and British society. Foreign Office's activities of 1915 are characterized by greater priority to Serbia because of the sharpening of the diplomatic struggle in the region. Value of the Seriba for London after 1915 until the end of the war became significantly lower because of the occupation of the country. Results of the research are valuable for analysis of the current military and political situation around Ukraine because of similarity of the confrontation of Serbia and Ukraine to the superior forces of the Central Powers and the Russian Federation respectively, the value of the foreign assistance for Serbia in 1914 and for Ukraine in 2022, necessity to reflect on fatal mistakes of Entente which lead to the Serbian catastrophe of the autumn 1915.

Keywords: Great Britain, United Kingdom, Serbia, Foreign Office, First World War, foreign policy, international relations, diplomacy.

References

Abbott, G. F. (1922). Greece And The Allies, 1914-1922. London : Methuen & Co. Ltd. (in English).

Aganson, O. (2017). The balkan curse: Austria-Hungary's policy in the view of the Entente powers on the eve of World War I. Guney-Dogu Avrupa Arafiirmalari Dergisi = The Journal for South-Eastern European Studies, vol. 31, no. 1, pp. 49-61 (in English).

Aganson, O. (2014). Ot Buharesta do Saraevo: politika Velikobritanii na Balkanah i nachalo pervoj mirovoj vojny [From Buharest to Sarajevo: Great Britain's policy in Balkans and the beginning of the World War]. Istoricheskie issledovaniya. ZHurnal Istoricheskogo fakul'teta MGU imeni M.V. Lomonosova [Historical studies. Journal of the history departnemt of the Moscow M. Lomonosov State University], no. 1, pp. 120-142 (in Russian).

Batakovic, D. T. (2004). Serbia and Greece in the First World War : an overview. Balkan Studies: Biannual Publication of the Institute for Balkan Studies. 45 (1), pp. 59-80 (in English).

Batakovic, D. T. (2015). Serbian War Aims and Military Strategy, 1914-1918. The Purpose of the First World War. War Aims and Military Strategies. Ed.: H. Afflerbach. Walter de Gruyter GmbH & Co KG, 2015, pp. 79-94 (in English).

Berti, F. (1927). Za kulisami Antanty. Dnevnik britanskogo posla v Parizhe: 1914-1919 [Behind the scene of Entente. Diary of the British ambassador in Paris: 1914-1919] / per. E. S. Berlovich. Moskva, Leningrad : Gos. izd-vo (in Russian).

Betman-Gol'veg, T. (1925). Mysli o vojne [Thoughts about the war] / per. s nem. V. N. D'yakova; s predisloviem V. Gurko-Kryazhina. Moskva - Leningrad : Gosizdat (in Russian).

Borovets, I. (2014). Nova istoriia krain Yevropy ta Ameryky 1870-1918 rr. Mizhnarodni vidnosyny. Praktykum : navchalnyi posibnyk dlia studentiv istorychnykh fakultetiv ta fakultetiv mizhnarodnykh vidnosyn VNZ [Modern history of the states of Europe and America 1870-1918. Foreign relations. Practicum : textbook for stuents of historical departments and foreign relations departments of universities] . Kamianets-Podilskyi : PP “Medobory-2006” (in Ukrainian).

Buchanan, G. (1923). My Mission to Russia and Other Diplomatic Memoires. Vol I. Cassel and Company, Limited. London, New York, Toronto and Melbourne: 1923 (in English).

Duggan, S. P. (1917). Balkan Diplomacy I. Political Science Quarterly. Vol. 32, No. 1, pp. 36-59 (in English).

Gotlib, V. (1960). Tajnaya diplomatiya vo vremya Pervoj mirovoj vojny [The secret diplomacy of the First World War]. Moskva: Socekgiz (in Russian).

Grey, E. (1925). Twenty-Five Years 1892-1916. Volume I. New York : Frederick A. Stokes Company (in English).

Hanak, H. (1961) The New Europe, 1916-20. The Slavonic and East European Review. Vol. 39, No. 93, pp. 369-399 (in English).

Kovic, M. (2018). The British Adriatic Squadron and the evacuation of Serbs from the Albanian coast 1915-1916. Balcanica, Issue 49, pp. 29-41. (in English).

Liddel Hart H. B. (1930). The Real War 1914-1918. London: Faber & Faber Limited (in English).

Lloyd George D. (1933). War Memoirs. Vol. I. London: Ivor Nicholson & Watson (in English).

Markovich, S. G. (Ed.) (2018). British-Serbian Relations from the 18th to 21th Centuries. Belgrade: Faculty of Political Sciences, University of Belgrade & Zepter Book World (in English).

Markovich, S. G. (2020). Anglo-Serbian Cultural Relations During the Great War and Its Aftermath: Learning of the Other Through War Efforts. Belgrade English Language and Literature Studies. T. 2, pp. 365383 (in English).

Markovich, S. G. (2018). British Diplomats in Belgrade and Serbian Ministersat the Court of St. James's, 1837-1919. Belgrad (in English).

Michalopoulos, D. (2014). Upheaval in the Balkans: Venizelos and politics, 1888-1920. Munich: GRIN Publishing (in English).

Mihajlov, V. V. (2016). Nachalo bolgarskogo leta: diplomaticheskaya kolliziya 23 maya -14 yunya 1915 g [The beginning of the Bulgarian Summer: diplomatic collision of 23 May - 14 June 1915]. Klio [Klio]. Sankt-Peterburg, №10 (in Rus.).

Murray, G. (1915). The Foreign Policy of Sir Edward Grey, 1906-1915. Oxford: At the Clarendon Press (in English).

Perkins, J. A. (2014). British liberalism and the Balkans, c. 1875-1925. PhD thesis. Birkbeck : University of London (in English).

Pokrovskiy, M. (Ed.). (1934). Mezhdunarodnye otnosheniya v epohu imperializma [International relations in the age of imperialism]. 1878-1917. Seria 3 : 1914-1917. T. 5 : 23 July 1914. - 4 August 1914.

Moskva; Leningrad: Gosudarstvennoe social'no-ekonomicheskoe izdatel'stvo (in Russian).

Pokrovskiy, M. (ed.). (1935). Mezhdunarodnye otnosheniya v epohu imperializma [International relations in the age of imperialism]. 1878-1917. : Seria 3. 1914-1917. T. 6. P. І. : 5 August 1914 -13 January 1915. Moskva; Leningrad: Gosudarstvennoe social'no-ekonomicheskoe izdatel'stvo (in Russian).

Pokrovskiy M. (ed.). (1935). Mezhdunarodnye otnosheniya v epohu imperializma [International relations in the age of imperialism]. 1878-1917. Seria 3 : 1914-1917. T. 7. P. 2 : 14 January 1915 - 23 May 1915. Moskva; Leningrad : Gosudarstvennoe social'no-ekonomicheskoe izdatel'stvo, 1935 (in Russian).

Pokrovskiy, M. (Ed.). (1935). Mezhdunarodnye otnosheniya v epohu imperializma [International relations in the age of imperialism]. 1878-1917. Seria 3 : 1914-1917. T. 8. P. 1 : 24/11 May 1915 - 16/3 October 1915. Moskva, Leningrad : Gosudarstvennoe social'no-ekonomicheskoe izdatel'stvo (in Russian).

Pokrovskiy, M. (Ed.). (1937). Mezhdunarodnye otnosheniya v epohu imperializma [International relations in the age of imperialism]. 1878-1917. Seria 3 : 1914-1917. T. 9 : 17 October 1915 - 13 January 1916. Moskva; Leningrad : Gosudarstvennoe social'no-ekonomicheskoe izdatel'stvo (in Russian).

Progonati, E. (2014). The Chronicle of the First World War and Its Impact on the Balkans. Gazi Akademik Bakig, 7, 14, pp. 97-116 (in English).

Puankare, R. (2002). Na sluzhbe Francii 1915-1916: Vospominaniya. Memuary [In the service for France 1915-1916: Memory. Memoirs]. Moskva: ACT; Minsk: Harvest, 2002 (in Russian).

Savinsky, A. (1927). Recollections of a Russian Diplomat. London : Hutchinson (in English).

Robbins, K. (1917). British Diplomacy and Bulgaria 1914-1915. The Slavonic and East European Review. Vol. 49, No. 117, pp. 560-585 (in English).

Sheremet, V. I. (1995). Bosfor. Rossiya i Turciya v epohu pervoj mirovoj vojny. Po materikam russkoj voennoj razvedki [Bosphorus. Russia and Turkey in the age of the First World War. By sources of Russian military intelligence]. Moskva : Tekhnologicheskaya shkola biznesa (in Russian).

Sokolovskaya, O. V. (1990). Greciya v gody pervoj mirovoj vojny. 1914-1918 gg. [Greece in the years of the world war. 1914-1918]. Moskva : Nauka (in Russian).

Sotirovic, V. B. (2014). The 1917 Corfu Declaration and its Importance for the Creation of the Kingdom of Serbs, Croats and Slovenes in 1918. The South Slav Journal, Vol. 33, № 1-2, London-Belgrade: The South - Slav Research and Study Centre in London-The Anglo-Serbian Society in Belgrade, pp. 41-76 (in English).

Tallon, J. N. (2014) Albania's Long World War I, 1912-1925: Albania in WWI. Studia Historyczne [Historical studies]. R. LVII, z. 4 (228), pp. 437-455 (in English).

Zajonchkovskij, A. (2002). Pervaya mirovaya vojna [First World War]. Sankt-Peterburg: OOO “Izdatel'stvo “Poligon” (in Russian).

Vinogradov, V. (Ed.). (2002). Za Balkanskimi frontami Pervoj mirovoj vojny [Behind the Balkan fronts of the First World War] Moskva: Indrik (in Russian).

Ward, A. W. (1923). The Cambridge history of British foreign policy, 1783-1919. New York: The Macmillan Company (in English).

Размещено на Allbest.ru