Правовий режим біологічної безпеки у системі забезпечення національної безпеки: національний та міжнародно-правовий аспекти

Водночас більш жорсткий та ефективний механізм забезпечення виконання прийнятих, узгоджених міжнародних норм з питань забезпечення біологічної безпеки відсутній. За таких обставин виникають та не усуваються проблемні аспекти діяльності держав стосовно біорізноманіття, упровадження біотехнологій, які залишаються поза увагою та поза реагуванням міжнародних інститутів. Зазначена проблема суттєво загострюється у випадках, які стосуються виявлення та попередження виробництва біологічної зброї, попередження актів біологічного тероризму. Адже і в тому, і в іншому випадках суб'єкти міжнародно-правових порушень повинні зазнавати активного міжнародного впливу, а їхня протиправна діяльність - активної міжнародної протидії. Однак вказане залишається скоріше намірами. Проте такий стан має місце не через небажання зацікавлених у цьому держав та міжнародного співтовариства загалом, а через відсутність відповідної інформації та чіткого механізму, який забезпечував би виявлення фактів міжнародних правопорушень, пов'язаних з біологічними загрозами, та протидіяв би таким фактам.

Отже, встановлення інституційного механізму виявлення біологічних загроз, ефективне реагування на такі загрози аж до їх знищення, подолання, попередження спричинення шкоди біологічному різноманіттю та людині є першочерговими на шляху до забезпечення біологічної безпеки, що наразі залишається невирішеною проблемою у міжнародному праві. Невирішеність вказаної важливої проблеми негативно позначається на ефективності усіх дій стосовно подолання біологічних загроз як на міжнародному, так і на національному рівнях.

Відсутність визнаного міжнародним співтовариством чіткого та ефективного інституцшного механізму протидії біологічним загрозам, насамперед, найбільш небезпечним з них, якими є виробництво і використання біологічної зброї, біотероризм, виявляється суттєвою перешкодою для попередження масових втрат людства від епідемій, пандемій.

У резолюції Генеральної Асамблеї ООН 60/288 "Глобальна контртерористична стратегія Організації Об'єднаних Націй" від 8 вересня 2006 року зазначається, що тероризм у всіх його формах та проявах [включаючи біотероризм] є однією з найсерйозніших загроз міжнародному миру та безпеці [24]. Отже якщо стверджувати про глобальну загрозу, що містить інфікування патогенними мікроорганізмами сотень мільйонів людей, а для цього існують усі підстави, то неможливо погодитися з достатністю міжнародних засобів і ресурсів боротьби з такою загрозою.

Можемо звернутися за прикладом до іншої глобальної проблеми безпеки. Міжнародному співтовариству вдалося вийти на високий рівень протидії ядерним загрозам, підтримувати такий рівень, контролювати процеси, що відбуваються в ядерній енергетиці, у використанні радіоактивних матеріалів, здійснювати контроль за виробництвом та стримувати використання ядерної зброї. Міжнародне агентство з атомної енергії з метою запобігання розповсюдженню ядерної зброї використовує систему угод про гарантії. Більшість угод про гарантії укладено з державами-учасницями Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Гарантії -це комплекс технічних заходів, які МАГАТЕ застосовує щодо ядерного матеріалу та діяльності пов'язаної з ядерними матеріалами з метою перевірки використання їх у мирних цілях. Натомість на сьогодні такий рівень міжнародного реагування все ще залишається недосяжним для протидії біологічним загрозам, для забезпечення біологічної безпеки.

Останній за часом прийняття у сфері забезпечення біобезпеки, є міжнародноправовий акт, що стосується використання генетичних ресурсів, - Нагойський протокол до Конвенції про охорону біологічного різноманіття (далі - Нагойський протокол 2010 р.). Важливий для біологічної безпеки міжнародно-правовий акт визначив правила щодо діяльності з генетичними ресурсами, які є необхідними для забезпечення людства продовольством, для розвитку сільського господарства тощо, і які мають бути застосовними у відносинах між державами за умов дотримання таких правил самими національними державами. Загальний контекст Нагойського протоколу засвідчує про його ефективну дію за умов доброчесності та доброї волі держав у виконанні вимог, що є прийнятним для переважної більшості випадків. Проте порушення прийнятих та узгоджених міжнародно-правових норм стосовно використання генетичних ресурсів, які створюють реальну біологічну загрозу, не знаходять необхідної оцінки та реагування. Однак необхідно * зазначити, що відповідно до заявиПідготовлена незалежною експертною групою з правового визначення екоциду, яка організована фондом "Стоп екоцид"., яка подана 22.06.2021 до Міжнародного кримінального суду, Римський Статут може бути доповнений п'ятим злочином, а саме екоцидом"Екоцид" означає незаконні або зловмисні дії, вчинені з усвідомленням того, що існує значна ймовірність серйозної та широкої чи довгострокової шкоди навколишньому середовищу, завданого цими діями [25]..

Міжнародно-правова система, розкриваючи усі аспекти діяльності із застосуванням патогенів, генетичних ресурсів тощо, здійснюючи міжнародно-правовий вплив на ці процеси, дає національним державам важливі аргументи для визначення власних ефективних правових та інституційних механізмів забезпечення біологічної безпеки, однак не визначає жорсткого та послідовного механізму міжнародного контролю, що мав би передбачати відповідні санкційні наслідки для держав, де відбуваються порушення, які стають причиною глобальних біологічних загроз.

Системним міжнародним інститутом, який реалізує своє міжнародно-правове призначення з контролю та протидії масовим захворюванням, до яких належать інфекційні захворювання під час епідемій та пандемій, залишається Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). ООН у резолюції Генеральної Асамблеї 60/288 "Глобальна контртерористична стратегія Організації Об'єднаних Націй" від 08.09.2006 покладає обов'язок на ВООЗ активізувати надання технічної допомоги державам з метою вдосконалення їх систем охорони здоров'я для запобігання терористичним нападам з використанням біологічної зброї та підготовки до таких нападів [24]. Спеціальним міжнародно-правовим актом, що визначає процедуру профілактики та протидії негативним епідемічним явищам, забезпечення громадського здоров'я є Міжнародні медико-санітарні правила (далі - Правила 2005 р.). Мета застосування Правил 2005 р. полягає, зокрема, у попередженні міжнародного поширення хвороб, у захисті від них, у боротьбі з такими хворобами і вжитті відповідних заходів на рівні громадської охорони здоров'я, які співмірні з ризиками для здоров'я людини та, які обмежені ними.

Міжнародні медико-санітарні правила зобов'язують держави формувати відповідні інститути, які мають здійснювати постійним контроль за санітарно-епідеміологічною ситуацією в межах національної юрисдикції, попереджати поширення інфекцій, здійснювати постійну взаємодію з цих питань між державами та з ВООЗ. Правила встановлюють відповідні медико-санітарні заходи, тобто процедури, що застосовуються з метою попередження поширень хвороби або контамінації. Однак такі заходи не включають і не можуть включати необхідні правоохоронні заходи чи заходи щодо забезпечення безпеки.

Відтак стає зрозумілим, що Міжнародні медико-санітарні правила діють там і настільки, де і наскільки є можливим застосування виключно протиепідемічних заходів для протидії біологічним загрозам. В інших випадках, тобто за умови вчинення кримінальних правопорушень, підготовки і вчинення терористичних актів з використанням патогенних мікроорганізмів, застосування біологічної зброї - протиепідемічні заходи є хоча и вкрай необхідним, але недостатнім засобом для протидії біологічним загрозам.

У цих випадках мають діяти правоохоронні інститути держави, спеціальні державні інститути протидії загрозам національній безпеці, які спеціалізуються на боротьбі з біологічними загрозами, протидіють застосуванню біологічної зброї, біологічному тероризму, але мають бути утвореними відповідні ефективні міжнародно-правові інститути контролю.

В останньому випадку сучасні міжнародно-правові акти недостатньо конкретизують інституційні механізми боротьби із застосуванням біологічної зброї, протидії біологічному тероризму, що необхідно визнати. Визнання вказаного факту стає підставою для подальших узгоджених міжнародним співтовариством дій та рішень щодо забезпечення біологічної безпеки, як важливої складової міжнародної та національної безпеки.

Висновки

1. Біологічні загрози в сучасному світі актуалізують проблему правового режиму біологічної безпеки, вирішення якої стає можливим завдяки удосконаленню нормативно-правового регулювання та підвищення ефективності інституційної діяльності національних та міжнародної систем забезпечення біологічної безпеки.

2. Правовий режим біологічної безпеки в сучасних умовах передбачає укладення міжнародного багатостороннього договору, утворення міжнародних інститутів контролю та проведення розслідувань у цій сфері, застосування превентивної сили для припинення актів біотероризму, прийняття та застосування санкційного механізму стосовно держав, де мають місце порушення, а також стосовно юридичних та фізичних осіб, причетних до діяльності щодо виробництва біологічної зброї, сприяння біотероризму, участі у відповідних терористичних організаціях. Важливою у цьому контексті є зміна парадигми узгоджених міжнародним співтовариством рішень у напрямку формування дієвого інституційного контролю за виробництвом та використанням патогенних мікроорганізмів, генетичних ресурсів, втручання у біологічне різноманіття. Метою такого контролю є попередження виникнення інфекційних захворювань, поширення інфекцій, використання біологічних патогенів як засобів біологічної зброї та терористичної діяльності. Подолання біологічних загроз у сучасному світі заслуговує на застосування такого правового режиму, який існує у сфері ядерної енергетики, у сфері контролю за обмеженнями у виробництві та застосуванні ядерної зброї.

3. Підвищення рівня та ефективності міжнародно-правової протидії біологічним загрозам є винятковим для посилення потенціалу правового режиму національних систем забезпечення біологічної безпеки, його нормативно-правових та інституційних складових, де вкрай важливим є відновлення і правове забезпечення єдиної загальнодержавної системи епідеміологічної служби України.

Рекомендації

Практична цінність дослідження полягає у визначенні нормативно-правових та інституційних механізмів протидії біологічним загрозам; такі нормативно-правові та інституційні механізми утворюють у своїй єдності правовий режим забезпечення біологічної безпеки, що існує у системі національної та міжнародної безпеки, підтримуючи їхню цілісність і ефективність. На національному рівні правовий режим біологічної безпеки передбачає утворення та діяльність на постійній основі системи санітарно-епідеміологічної служби. Така система в Україні потребує відновлення, що є безальтернативним для забезпечення громадського здоров'я, профілактики та протидії збудникам інфекційних захворювань, забезпечення реалізації медичних заходів щодо лікування інфекційних захворювань, забезпечення постінфекційних заходів, а також для ефективної протидії застосуванню біологічної зброї та біологічному тероризму.

Список використаних джерел

1. Biological Threats and Terrorism: Assessing the Science and Response Capabilities. Workshop Summary. Institute of Medicine. Washington, DC: The National Academies Press, 2002. URL: https://doi.org/10.17226/10290.

2. Lentzos F. Biological Threats in the 21st Century. The Politics, People, Science and Historical Roots. 2016. 500 p. URL: https://doi.org/10.n42/p1081.

3. Завриев С., Колесников А. Риски и угрозм в сфере биобезопасности: анализ проблем и поиск решений в современнмх условиях. Мировая жономика и международнме отношения.2015. № 9. С. 57-68.

4. Биобезопасность: стратегические аспекти: доклад / пер. с англ. яз. Москва: ИМЗМО РАН, 2007. 46 с.

5. Biological Threat Reduction Strategy. Strengthening Global Biological Security. URL: https://www.oie.int/fileadmin/Home/eng/Our_scientific_expertise/docs/pdf/A_Biological_ Threat_Reduction_Strategy_jan2012.pdf

6. Schneider B. R. "Biological weapon^). Encyclopedia Britannica, 27 Nov. 2017. URL: https://www.britannica.com/technology/biological-weapon. Accessed 15 February 2021

7. Hamburg M. A. Bioterrorism: responding to an emerging threat. Trends Biotechnol. 2002 Jul. 20(7). P. 296-298. doi: 10.1016/s0167-7799(02)01989-3. PMID: 12062974.

8. Franz D. R., Zajtchuk R. Biological terrorism: understanding the threat, preparation, and medical response. Dis Mon. 2002 Aug. 48(8). Р. 493-564. doi: 10.1067/mda.2002.129453. PMID: 12429949.

9. Сердюк А.М., Скалецький Ю.М. Біологічна безпека України: реалії та проблеми. Україна. Здоров'я нації. 2016. № 4/1(41). С. 7-12.

10. Беззуб І. Реанімація санітарно-епідеміологічної служби: думки фахівців та експертів. Громадська думка про правотворення. 2020. № 8 (193). С. 4-11. URL: http://nbuviap.gov.ua/images/dumka/2020/8.pdf.

11. Biological Threats to US National Security. Testimony of Tom Inglesby, MD Director, Center for Health Security Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health. November 20, 2019. URL: https://www.centerforhealthsecurity.org/our-work/publications/biologicalthreats-to-us-national-security

12. Cohe A. Israel and chemical/biological weapons: History, deterrence, and arms control. The Nonproliferation Review. 8:3. 2001. Р. 27-53. DOI: 10.1080/10736700108436862

13. Онищенко Г.Г., Смоленский В.Ю., Ежлова Е.Б., Демина Ю.В., Топорков В.П., Ляпин М.Н., Кутмрев В.В. Актуальнме проблеми биологической безопасности в современнмх условиях. Часть 2. Понятийная, терминологическая и определительная база биологической безопасности. Вестник РАМН. 2013. № 11. С. 4-11.

14. Plague. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/plague.

15. Cholera. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/cholera.

16. Influenza - estimating burden of disease. URL: https://www.euro.who.int/en/health-topics/ communicable-diseases/influenza/seasonal-influenza/burden-of-influenza.

17. Global HIV & AIDS statistics. URL: https://www.unaids.org/en/resources/fact-sheet

18. WHO Coronavirus (COVID-19) Dashboard. URL: https://covid19.who.int

19. Remarks to Security Council Open Video-Teleconference on the Maintenance of International Peace and Security: Implications of COVID-19. URL: https://www.un.org/ sg/en/content/sg/speeches/2020-07-02/remarks-security-council-maintenance-ofinternational-peace-and-security-implications-of-covid-19

20. Chemical, biological, radiological and nuclear terrorism. URL: https://www.un.org/ counterterrorism/chemical-biological-radiological-nuclear-terrorism

21. The fight against bioterrorism (communication). URL: https://eur-lex.europa.eu/summary/ LT/URISERV:c11576

22. Communication from the Commission of 2 June 2003 to the Council and the European Parliament on cooperation in the European Union on preparedness and response to Biological and Chemical agent attacks (Health security). URL: https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/ALL/'uri=LEGISSUM%3Ac11576

23. Preparing for an influenza pandemic and other health threats. URL: https://eur-lex.europa.eu/ legal-content/EN/TXT/'uri=LEGISSUM:c11541a

24. Resolution 60/288 adopted by the General Assembly on 8 September 2006, "The United Nations Global Counter-Terrorism Strategy". URL: https://undocs.org/en/A7RES/60/288

25. Legal definition of ecocide completed. URL: https://www.stopecocide.earth/legal-definition

26. Білл Гейтс назвав наступну загрозу, яка прийде після COVID-19. URL: https:// internetua.com/bill-geits-nazvav-nastupnu-zagrozu-yaka-priide-pislya-covid-19

27. REFERENCES

28. Biological Threats and Terrorism: Assessing the Science and Response Capabilities.

29. Workshop Summary. (2002). Institute of Medicine. Washington, DC: The National Academies Press. Retrieved from https://doi.org/10.17226/10290.

30. Lentzos, F. (2016). Biological Threats in the 21st Century. The Politics, People, Science and Historical Roots. 500 p. Retrieved from https://doi.org/10.1142/p1081.

31. Zavriev, S., Kolesnikov, A. (2015). Risks and threats in the field of biosafety: analysis of problems and search for solutions in modern conditions. World Economy and International Relations, 9, 57-68.

32. Biosecurity: strategic aspects. Report. 2007, 46.

33. Biological Threat Reduction Strategy. Strengthening Global Biological Security. Retrieved from https://www.oie.int/fileadmin/Home/eng/Our_sdentific_expertise/docs/pdf/A_ Biological_Threat_Reduction_StrategyJan2012.pdf

34. Schneider, B. R. "Biological weapon^). Encyclopedia Britannica. (27 Nov. 2017). Retrieved from https://www.britannica.com/technology/biological-weapon. Accessed 15 February 2021

35. Hambuig, M. A. (2002) Bioterrorism: responding to an emerging threat. Trends Biotechnol, 20(7), 296-298.

36. Franz, D. R., Zajtchuk, R. (2002). Biological terrorism: understanding the threat, preparation, and medical response. Dis Mon, 48(8), 493-564.

37. Serdyuk, A. M., Skaletskyy, Yu.M. (2016). Biosecurity of Ukraine: realities and challenges. Ukraine. Nations Health, 4/1(41), 7-12.

38. Bezzub, I. (2020). Resuscitation of the sanitary-epidemiological service: opinions of specialists and experts. Public opinion on lawmaking. 8 (193), 4-11. Retrieved from http://nbuviap.gov.ua/images/dumka/2020/8.pdf.

39. Biological Threats to US National Security. Testimony of Tom Inglesby, MD Director, Center for Health Security Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health, (November 20, 2019). Retrieved from https://www.centerforhealthsecurity.org/our-work/publications/ biological-threats-to-us-national-security

40. Cohe, A. (2001). Israel and chemical/biological weapons: History, deterrence, and arms control. The Nonproliferation Review, 8:3, 27-53.

41. Onishchenko, G. G., Smolenskiy, V. Yu., Ezhlova, E. B., Demina, Yu.V., Toporkov, V. P., Lyapin, M. N., Kutyrev, V. V. (2013). Actual problems of biological safety in modern conditions Part 2. Conceptual, terminological and definitional base of biological safety. Bulletin of the Russian Academy of Medical Sciences, 11, 4-11.

42. Plague. Retrieved from https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/plague.

43. Cholera. Retrieved from https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/cholera.

44. Influenza - estimating burden of disease. Retrieved from https://www.euro.who.int/en/ health-topics/communicable-diseases/influenza/seasonal-influenza/burden-of-influenza.

45. Global HIV & AIDS statistics. Retrieved from https://www.unaids.org/en/resources/factsheet

46. WHO Coronavirus (COVID-19) Dashboard. Retrieved from https://covid19.who.int

47. Remarks to Security Council Open Video-Teleconference on the Maintenance of International Peace and Security: Implications of COVID-19. Retrieved from https:// www.un.org/sg/en/content/sg/speeches/2020-07-02/remarks-security-council-maintenanceof-international-peace-and-security-implications-of-covid-19

48. Chemical, biological, radiological and nuclear terrorism. Retrieved from https:// www.un.org/counterterrorism/chemical-biological-radiological-nuclear-terrorism

49. he fight against bioterrorism (communication). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/ summary/LT/URISERV:c11576

50. Communication from the Commission of 2 June 2003 to the Council and the European Parliament on cooperation in the European Union on preparedness and response to Biological and Chemical agent attacks (Health security). Retrieved from https:// eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/'uri=LEGISSUM%3Ac11576

51. Preparing for an influenza pandemic and other health threats. Retrieved from https:// eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/'uri=LEGISSUM:c11541a

52. Resolution 60/288 adopted by the General Assembly "The United Nations Global CounterTerrorism Strategy" (20066 September). Retrieved from https://undocs.org/en/A/ RES/60/288

53. Legal definition of ecocide completed. Retrieved from https://www.stopecocide.earth/ legal-definition

54. Bill Gates named the next threat that will come after COVID-19. Retrieved from https:// internetua.com/bill-geits-nazvav-nastupnu-zagrozu-yaka-priide-pislya-covid-19

Размещено на Allbest.ru