Україна - Європейський Союз: новий етап взаємовідносин в умовах російсько-української війни 2014-2022 рр.

- 71% європейців вважають Україну частиною європейської родини;

- практично у всіх країнах-членах ЄС більшість підтримує вступ України до ЄС: згідно з опитуванням, 66% мешканців ЄС згодні з тим, що Україна повинна вступити до ЄС, коли буде готова -- цю ідею в більшості підтримують у всіх країнах, крім Угорщини (де згодні лише 48%).

Найбільша підтримка в Португалії (87%), Естонії (83%), Литві (82%) і Польщі (81%), навіть і в таких «проблемних» щодо цього питання країнах, як Німеччина (68%), Франція (65%) і Нідерланди (62%). А найбільше незгодних у Люксембурзі (38%), Греції (37%), Угорщині (36%);

- більшість громадян країн-членів ЄС схвалюють постачання в Україну військової техніки: згідно з опитуваннями, закупки й постачання військового обладнання схвалюють 67% європейців. Найбільші показники зафіксовані у Фінляндії (90%), Естонії (87%), Польщі (86%), Литві (84%) та Португалії (83%), а найнижчі -- на Кіпрі (31%) і в Болгарії (30%).

- також 93% громадян країн ЄС підтримують надання гуманітарної допомоги Україні, а 75% -- прийом українських біженців (сьогодні в Європі понад 6 млн українських біженців, і країни ЄС із свого бюджету вже виділили 3,7 млрд євро для допомоги їм та планують збільшити її);

- 80% європейців схвалюють фінансову підтримку України: з 2014 р. Європейський Союз надав Україні 17 млрд євро, а з початку широкомасштабної агресії Росії -- 2 млрд євро на закупівлю зброї і розпочинає т. за. План Маршалла для України, який допоможе державі відновити інфраструктуру й підтримати економіку нашої країни після війни, а Єврокомісія запропонувала Україні додаткову макрофінансову допомогу в 2022 р. у 9 млрд євро. США, своєю чергою, в рамках 11 пакетів військової допомоги Україні, виділили їй уже понад 5 млрд дол., а Конгрес США ухвалив Закон про ленд-ліз для України на 5 років (передача зброї тощо без затримок і процесуальної тяганини, а розрахунки після війни кредитами);

- Європейський Союз скасував усі квоти та мита на українську продукцію;

- США й понад 40 держав світу надають фінансову та військову підтримку Україні в її справедливій війні проти російських окупантів, а ЄС створив спеціальний «Європейський фонд миру» для посилення спроможності України в її війні проти держави-терориста;

- під час російсько-української війни створена й активно діє контактна група з надання військової допомоги Україні «Рамштайн», до складу якої входять представники близько 50 країн;

- Європарламент 9 червня ц. р. підтримав резолюцію із зверненням до лідерів країн-членів ЄС надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС «як чіткий політичний сигнал солідарності з народом України», а також рекомендував якомога швидше надавати Україні необхідну зброю. «Стратегічна мета вільного світу -- допомогти Україні в кінцевому підсумку завдати поразки російському агресору й відновити контроль над її територією у міжнародно визнаних кордонах», -- наголошується в цій резолюції Європарламенту («за» проголосували 438 депутатів, 65 -- «проти», 94 -- утрималися);

- в Україні була сформована делегація на чолі з віце-прем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції О. Стефанішиною для переконання державних діячів тих країн, де є сумніви щодо надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС, а також президенти Польщі та Словаччини А. Дуда й З. Чапутова здійснили турне окремими країнами ЄС, щоби переконати лідерів цих країн підтримати надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС; із подібними закликами звернулися до ЄС країни Балтії, а балканські країни Північна Македонія, Албанія та Чорногорія ухвалили спільну Заяву про підтримку України та заклик до ЄС надати їй офіційний статус кандидата на вступ;

- у Європі вже більше 30 країн блокують російську пропаганду, зокрема мовлення телеканалів РФ тощо²⁸.

Наведені факти переконливо свідчать про те, що і у громадян Європи, і у чиновників Європейського Союзу та лідерів країн-членів під час російсько-української війни суттєво змінилося ставлення до України і щодо її перспектив членства в ЄС, і це стало обнадійливим фактом і додатковим стимулом для нашої перемоги над російським агресором. На цьому, зокрема, наголосив головний дипломат ЄС Ж. Боррель, заявивши, що він ніколи не бачив у ЄС такої єдності, як для підтримки України з початком повномасштабного вторгнення РФ, а також зазначив, що Євросоюз має за мету підтримати Україну й допомогти їй повернути території, втрачені, в крайньому разі, після початку повномасштабної війни 24 лютого.

Ще одним із підтверджень позитивного, доброзичливого й солідарного ставлення європейців до України, яка героїчно протистоїть варварській агресії Росії, є перемога 21 травня 2022 р. на конкурсі Євробачення української пісні «Стефанія», виконаної групою «Калуш оркестра». Адже саме близько 500 балів від європейських глядачів (найвищий показник за всю історію цього конкурсу з 1947 р.) забезпечили цю перемогу українських співаків, які за результатами голосування журі були лише на 4 місці після Великої Британії, Іспанії та Швеції.

Слід також відзначити, що цьому значною мірою сприяли, окрім героїчного супротиву Збройних сил України російській агресії, активні, наступальні дії української дипломатії -- і Міністерства закордонних справ, і Кабінету міністрів, і Верховної Ради, і Офісу Президента України, зокрема сотні зустрічей і телефонних перемовин із лідерами країн Заходу і пристрасні виступи із закликами підтримки України у війні та її євроінтеграційних прагнень президента України В. Зеленського у форматі онлайн відео-конференцій перед депутатами понад 20 парламентів країн-членів ЄС, Великої Британії та конгресу США. Мабуть невипадково у травні ц. р. президент Європейської Ради Шарль Мішель запропонував активізувати процес розширення ЄС, нагадавши, що, наприклад, переговори про його розширення на Західні Балкани затягуються і тривають уже майже 20 років, а сьогодні є запити на членство ще від України, Республіки Молдова і Грузії, тому слід терміново зробити крок вперед і створити новий імпульс для заохочення реформ і просування європейської інтеграції майбутніх членів ЄС. «Ви знаєте, що ми знаємо, що ви і народ України воюєте за свою батьківщину, за майбутнє ваших дітей, за ваші свободи. Але ви також воюєте за наші спільні європейські принципи, цінності і демократичні права», -- зокрема наголосив він, звертаючись 9 травня до президента України В. Зеленського з Одеси, де в той день впали кілька російських ракет, принісши нові жертви й руйнування.

Вагомим підтвердженням цього стало прибуття в Україну канцлера ФРН Олафа Шольца, президента Франції Емануеля Макрона і прем'єрміністра Італії Маріо Драґі, до яких приєднався президент Румунії Клаус Йоханніс, 16 червня 2022 р. (за день до того, як Єврокомісія повинна була надати висновок по заявці України на отримання статусу кандидата на членство в ЄС, що стане підставою для ухвалення політичного рішення на саміті лідерів ЄС 23-24 червня), щоби засвідчити В. Зеленському підтримку найбільших європейських держав. Не менш важливим є те, що лідери цих держав під час зустрічі з президентом України висловилися за негайне надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС без жодних попередніх застережень. «Результати зустрічі підтвердили, що Україна має стійку підтримку міжнародної коаліції»,наголосив глава Офісу Президента України Андрій Єрмак, додавши, що Україна передала лідерам провідних європейських держав «повний пакет санкційних пропозицій проти Росії, який підготувала міжнародна група Макфола-Єрмака», і що треба посилювати тиск на агресора і працювати над сьомим пакетом санкцій щодо газового ембарго. «Європа сьогодні разом з Україною. Переможемо», -- підсумував результати зустрічі глава ОПУ. Все це дало підставу В. Зеленському після перемовин заявити, що «зараз Україна наблизилася до Євросоюзу найближче за весь час незалежності»³⁰.

Того ж дня -- 16 червня -- Дорадчий орган Європейської Комісії дав позитивну відповідь щодо надання статусу кандидата в члени ЄС Україні, а наступного дня -- 17 червня -- голова Єврокомісії офіційно оголосила її рішення про рекомендацію ЄР надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС без попередніх умов, хоча у висновку Єврокомісії містилися 7 пріоритетних завдань-рекомендацій, зокрема у сфері верховенства права, антикорупції, медіа та національних меншин, які Україні необхідно виконати найближчим часом. Заявка Молдови теж була підтримана, але з умовами, а Грузії поки що відмовлено. Варто відзначити, що після позитивного рішення Єврокомісії головні скептики щодо європейської інтеграції України -- спочатку Данія, а потім Нідерланди і Швеція заявили, що вони підтримають на саміті Європейської Ради 23-24 червня надання Україні статусу кандидата в члени ЄС. Нарешті, 23 червня 2022 р. Європейська Рада одноголосно визнала Україну (разом із Молдовою) офіційним кандидатом на вступ до Європейського Союзу, що стало історичною подією у взаємовідносинах України та ЄС і важливим політичним сигналом та свідченням реальної підтримки Євросоюзом і усіма його 27 державами-членами європейської перспективи України³¹.

Здобувши офіційний статус кандидата на вступ до Європейського Союзу як перший етап на шляху до повноправного членства в ЄС, Україна отримала нові важливі для неї переваги. Насамперед, позитивне рішення Європейської Ради є потужним політичним сигналом, що ЄС змінює своє ставлення до України від «політики сусідства та східного партнерства» до «політики розширення», і одного дня Україна стане членом цього елітного європейського об'єднання. А сам процес приєднання розпочнеться після того, як усі нинішні держави-члени ЄС одноголосно підтримають рішення про початок переговорів про вступ, триалість яких, як свідчить практика, може бути різною в кожному окремому випадку. Нагадаємо, що нині, окрім України, статус кандидата мають ще шість країн: Туреччина (отримала статус у 1999 році), Північна Македонія (2005), Чорногорія (2010), Сербія (2012), Албанія (2014), Молдова (2022). Подали заявку на вступ та вважаються потенційними кандидатами Боснія і Герцеговина, Косово та Грузія. У процесі переговорів країнікандидату потрібно привести своє законодавство у відповідність до законодавства ЄС, а також імплементувати політичні, соціальні, економічні, судові та адміністративні реформи. Отже, надання статусу кандидата стане потужним політичним поштовхом до прискорення розпочатих трансформацій в усіх, визначених ЄС, 35 політичних сферах та подальшої інтеграції України до спільного ринку Євросоюзу.

Окрім політичного аспекту, важливими є і економічні переваги від отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС. Країнакандидат отримає доступ до фінансових інструментів Євросоюзу, які допоможуть швидше проводити необхідні реформи. Йдеться, зокрема, про т. зв. Єдиний передвступний інструмент -- ІРА, спрямований на інвестування в соціально-економічну сферу країн-кандидатів. Діюча на сьогодні програма ІРА розрахована на 2021-2027 рр., її загальний бюджет складає 14,1 млрд євро. Частиною цього інструменту є програма IPARD, у рамках якої ЄС надає країнам-кандидатам фінансову й технічну допомогу для розвитку сільських територій і сталого сільськогосподарського сектора, що є особливо актуальним для України. Також Україна може отримати доступ до індивідуальних програм і проєктів економічної допомоги Європейського Союзу. Досвід використання цих інструментів фінансування та програм ЄС, а також прямих іноземних інвестицій іншими країнами-кандидатами, свідчить про їхній вплив на зростання ВВП за паритетом купівельної спроможності. Крім того, Україна зможе отримувати довгострокові кредити від ЄС, а також допомогу у вигляді грантів на освіту, культуру, охорону здоров'я тощо.

За прогнозами аналітиків Центру «Нова Європа», Україна може стати привабливим місцем для європейських інвестицій уже після завершення російсько-української війни. Унікальність ситуації з Україною полягає в тому, що вона подала заявку на вступ до ЄС і отримала статус кандидата у розпал війни та потребуватиме значних фінансових надходжень для відбудови після її завершення, що може передбачати і особливий підхід із боку Європейського Союзу, зокрема розробку унікального комплексного механізму з відновлення України, який паралельно допомагав би їй у підготовці до повноправного членства в ЄС³².

Наприкінці липня 2022 р. Європейський Союз опублікував щорічний звіт про виконання Україною Угоди про асоціацію, в якому позитивно оцінив кроки, здійснені Києвом на шляху європейської інтеграції з моменту опублікування останнього звіту 1 грудня 2020 р. і до початку відкритої воєнної агресії Росії проти України 24 лютого 2022 р. «Незважаючи на виклики, зокрема з боку Росії, Україна зробила важливі кроки щодо імплементації Угоди про асоціацію. Реформи, здійснені на сьогоднішній день в цьому контексті, дозволяють Україні з впевненістю розпочати новий етап відносин з ЄС після рішення Європейської Ради про надання Україні статусу країни-кандидата. Нелегітимна й неспровокована військова агресія Росії проти України не заважатиме ЄС підтримувати програму реформ в Україні», -- запевнив високий представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Ж. Боррель. У звіті відзначається, що Україна зазнала викликів через дестабілізуючі дії Росії, війну на сході й пандемію коронавірусу, але попри це, продовжує надавати пріоритет асоціації і подальшій інтеграції з ЄС, а ключові реформи набули нового імпульсу. Водночас у звіті Європейського Союзу наголошується на необхідності подальших зусиль України, зокрема у сферах боротьби з корупцією, відмивання коштів, запобігання й боротьби з організованою злочинністю.

5 вересня 2022 р. Україна вперше провела засідання Ради асоціації Україна-ЄС у новому статусі -- як країна-кандидат на членство в Європейському Союзі. Українська делегація на чолі з прем'єр-міністром Д. Шмигалем презентувала чіткі пропозиції (подальші кроки) для формування Порядку денного приєднання України до ЄС. Зокрема, було заявлено, що за останні місяці Україна «чітко продемонструвала спроможність на інституційному рівні ефективно втілювати в життя євроінтеграційний порядок денний навіть в умовах війни», і тому «очікуємо рішучих кроків з боку ЄС для поступової повної інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС з його чотирма свободами». Також на Раді асоціації було офіційно закріплено приєднання України з 1 жовтня до митних конвенцій про процедуру спільного транзиту і спрощення торгівлі, а отже, Україна стала 36-ю учасницею конвенцій держав щодо «митного безвізу». Крім того, було підписано угоди щодо участі України у програмах «Митниця» та «Фіскаліс», і Україна стала учасницею програми ЄС «Цифрова Європа» з бюджетом 7,5 млрд євро³⁴.

Щодо подальших євроінтеграційних зусиль України, то насамперед слід наголосити, що йдеться про наявність проблем, складніших, ніж досягнення т. зв. копенгагенських критеріїв членства в ЄС 1993 р. Їхнє розв'язання потребує якісної суспільної еволюції. Очевидно, що прискорене впровадження європейських стандартів у соціальній, гуманітарній, правовій, бізнесовій сфері не може бути забезпечене лише зусиллями влади. Входження до європейської спільноти не може бути тільки результатом перемоги прибічників цієї ідеї над її противниками, воно потребує органічного зникнення таких противників, як масово суспільно значущого явища, що, по суті, вже сталося внаслідок російсько-української війни: за даними соцопитування, проведеного на початку серпня 2022 р., 92% українців хочуть приєднання України до ЄС, 79% -- за вступ до НАТО³⁵. Отже, повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 р. максимізувало підтримку українцями євроінтеграції, яка стала водночас запорукою стійкості та здатності до боротьби з російськими окупантами³⁶. Сьогодні можна і навіть потрібно дискутувати з питань переваг і ризиків вступу до ЄС, шляхів забезпечення й захисту специфічних інтересів окремих прошарків населення та галузей економіки, але щодо цінностей європейської цивілізації має існувати широкий загальнонаціональний консенсус.

По-друге, Україна не має розглядати вступ до ЄС як самоціль. Завданням має бути забезпечення цілком конкретних переваг як політичних, так і економічних. Ще важливішими є суспільно-політичні та гуманітарні аспекти європейської інтеграції країни. Особливу увагу слід приділити відомій тріаді: права і свободи людини, демократія, верховенство права, в т. ч. міжнародного. Окрім того, в процесі підготовки до вступу необхідно всіляко сприяти формуванню позитивної суспільної думки щодо європейського вибору України як безальтернативного шляху до демократичної, правової і процвітаючої європейської держави і водночас розширювати українську присутність у Європі та зробити це складовою національної політики в культурній та гуманітарній сфері.

По-третє, аби зберегти перспективу реального членства України в ЄС у найближчі п'ять-десять років, для вирівняння економічної відсталості національна економіка України має не лише повністю відновитися після переможного завершення російсько-української війни, але й розвиватись удвічі швидше, ніж у нинішніх країнах-членах ЄС (за обсягом ВВП на душу населення ми на 140 місці -- 7500 дол.).

Загалом, на думку фахівців, є принаймні 3 засадничі проблеми української євроінтеграції: 1) політико-законодавча, тобто відсутність в Україні головного закону про європейську інтеграцію або чіткої і послідовної Стратегії розвитку відносин між Україною та ЄС і окремими його державами-членами (що дало б, наприклад, можливість ратифікувати Римський статут, зобов'язання про що взяла на себе Україна) і єдиного національного органу з питань європейської інтеграції, відповідального перед президентом і парламентом, наділеного відповідними правами та повноваженнями; 2) професійно-кадрова проблема, пов'язана з відсутністю в країні, зокрема в українському уряді, необхідної кількості дипломованих «євроінтеграторів», високофахової команди експертів-професіоналів (наприклад, про необхідність формування нового покоління державних службовців, які будуть спроможні вести перемовини з ЄС, говорила віце-прем'єрка України з європейської та євроатлантичної інтеграції О. Стефанішина у програмному інтерв'ю для «Європейської правди» 29 серпня 2022 р.); 3) брак політичної волі не лише вищого керівництва України, але й на усіх рівнях української влади, і європейського стилю (насамперед прилюдності, прозорості, професійності та відповідальності) в діях євроінтеграторів як у центрі, так і на місцях³⁷.

До цього можна додати і прорахунки та зайву обережність у політиці Європейського Союзу щодо України, про які вже йшлося. Актуалізується необхідність розуміння європейською політичною елітою того, що без України великий проєкт формування об'єднаної Європи не може вважатися завершеним, а членство України в ЄС лише зміцнить це об'єднання демократичних держав, адже, за влучним висловом Юрія Андруховича, «Європа без України -- це Недоєвропа».

Нарешті, серед об'єктивних і суб'єктивних причин, що гальмують реалізацію європейського вибору України, слід назвати ще один вагомий, чи не найголовніший чинник -- російський, який, навіть за умов поразки РФ у війні з Україною, залишиться відчутним у європейській політиці й міжнародних відносинах. Тому нейтралізація або принаймні зменшення російського впливу як на внутрішню, так і на зовнішню політику України, а також політику держав-членів Європейського Союзу і суспільно-політичну думку європейської громадськості -- принципове завдання української влади та дипломатів, у тому числі громадянського суспільства -- т. зв. публічної та культурної дипломатії. Вони повинні бути щиро переконаними і переконувати світ у тому, що в європейської інтеграції України немає альтернативи, що вона вигідна як Україні, так і Європейському Союзу, всім його державам-членам, що, врешті-решт, якщо Україна хоче зберегти свою незалежність та відновити територіальну цілісність, зміцнити демократичність національної влади та підвищити добробут населення, вона має за допомогою західних союзників перемогти у російсько-українській війні і не лише відродити, але й побудувати сучасну, квітучу, спрямовану на майбутнє Україну та стати справжньою демократичною європейською державою, а не проміжною, євразійською країною.

Література

1. Див.: Віднянський С. Європейська політика України: основні етапи, проблеми та перспективи реалізації. Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. 2016. Вип. 25. С. 13.

2. Солодкий С., Фахурдінова М. Зима наближається: як зберегти підтримку України з боку європейських суспільств? Київ, 2022. С. 3.

3. Дві третини членів НАТО ратифікували протоколи про вступ Швеції і Фінляндії. URL: https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/07/29/7360859/; Байден підписав протоколи про вступ Швеції та Фінляндії до НАТО. URL: https://www.pravda.com.ua/news/ 2022/08/9/7362587/

4. Пилипенко Я. Як ЄС може послабити головний двигун російської економіки. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2022/04/27/686294/

5. ЄС схвалив 8-й пакет санкцій проти рф. URL: https://eu-ua.kmu.gov.ua/novyny/yesshvalyv-8-y-paket-sankciy-proty-rf

6. Штайнмайер заявив про крах ідеї спільного з РФ європейського дому. URL: https://www.eurointegration.com.ua/rus/news/2022/05/8/713 9066/

7. Соколенко Е. Ера домінування Заходу добігає кінця -- екс-прем'єр Британії. URL: https://www.unian.ua/world/era-dominuvannya-zahodu-dobigaye-kincya-eks-prem-yerbritaniji-novini-svitu-11905500.html

8. Глущенко О. Ми не залишимо вакуум, щоб його заповнили Китай, Росія чи Іран -- Байден про Близький Схід. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/17/7358543/

9. «Ми входимо в ідеальний шторм»: Виступ топ-дипломата ЄС про нову світову реальність. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/10/12/7148529/

10. Див.: Україна в історії Європи ХІХ -- початку ХХІ ст.: історичні нариси: монографія. За ред. чл.-кор. НАН України С.В. Віднянського. Київ, 2020. С. 635.

11. Голос України. 18 травня 2017. С. 4.

12. Сидоренко С. Євростратегія Зеленського: як Україна планує боротися за вступ до ЄС. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/04/12/7121997/0

13. Понад половина українців підтримують вступ до ЄС і НАТО -- соцопитування «Рейтингу». URL: https://ua.interfax.com.ua/news/general/779016.html

14. ЄС закрив небо для російських авіакомпаній. URL: https://biz.nv.ua/ukr/spisokstran-kakie-gosudarstva-zakryli-svoe-nebo-dlya-rossii-50220598.html

15. ЄС затвердив «стратегічний компас» у сфері безпеки та оборони. Про що йдеться у документі. URL: https://suspilne.media/220073-es-zatverdiv-strategicnij-kompas-u-sferibezpeki-ta-oboroni/

16. «Ми входимо в ідеальний шторм»: Виступ топ-дипломата ЄС про нову світову реальність. URL: https://www.eurointegration.com.ua/artides/2022/10/12/7148529/

17. Герасимчук С. Реакція найближчих до України країн на напад Росії. URL: http://prismua.org/russian-attack/

18. Україна передала ЄС заповнену другу частину опитувальника, необхідну для отримання статусу кандидата на членство в ЄС. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/ ukrayina-peredala-yes-zapovnenu-drugu-chastinu-opituvalnika-neobhidnu-dlya-otrimannyastatusu-kandidata-na-chlenstvo-v-yes

19. Герасимчук С. Реакція найближчих до України країн на напад Росії. URL: http://prismua.org/russian-attack/

20. Фон дер Ляєн прибула до Києва обговорити заявку України на вступ до ЄС. URL: https://www.golosameriki.com/a/eu-commission-head-ursula-von-der-leyen-second-visit-tokyiv-since-russian-agression-start/6613178.html

21. Як війна в Україні змінює громадську думку в Європі. URL: https://lb.ua/world/ 2022/05/11/516489_yak_viyna_ukraini_zminyuie_gromadsku.html

22. Guaino H. Nous marchons vers la guerre comme des somnambules. Le Figaro. Vendredi 13 mai 2022. P. 18.

23. Girard R. Guerre en Ukraine, quelle voie de sortie? Le Figaro. Mardi 31 mai 2022. P. 17.

24. Росія просуває наративи пропаганди через лояльних західних експертів. URL: https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/29582/2022-05-29-rosiya-prosuvaienaratyvy-propagandy-cherez-loyalnykh-zakhidnykh-ekspertiv/

25. Ключовий пропагандист Орбана прирівняв Україну до нацистської Німеччини. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/05/29/7140237/

26. Румунський ексміністр публічно виступив за поділ України. URL: https://www. pravda.com.ua/news/2022/09/18/7367954/

27. Див.: Прем'єр Болгарії розповів про вплив Росії в країні та підривну роботу посольства РФ. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/28/7360751/; СшА: Росія з 2014 року витратила $300 млн для прихованого впливу на світову політику. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/13/7367348/

28. Герасимчук С. Реакція найближчих до України країн на напад Росії. URL: http://prismua.org/russian-attack/ та інш. результати соцопитування в Європі

29. Україна вимагає кандидатства в ЄС, остерігаючись альтернатив Макрона. URL: https://ukrainian.voanews.com/a/ukraine-demands-to-be-candidate-for-eumembership/6565030.html

30. ОП оголосив результати зустрічі Зеленського з Макроном, Шольцом та Драги. URL: https://novyny.online.ua/op-ogolosiv-rezultati-zustrichi-zelenskogo-z-makronom-sholtsom-ta-dragi_n846038/

31. Україна офіційно отримала статус кандидата на вступ в ЄС. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/06/23/7141922/

32. Фахурдінова М. Фінансування та поштовх до реформ: що дасть Україні статус кандидата на членство в ЄС. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/ 05/11/7139235/

33. ЄС позитивно оцінив виконання Україною Угоди про асоціацію до початку війни. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/26/7360303/

34. Україна на шляху до ЄС: де ми є і куди рухаємося далі. URL: https://zn.ua/ ukr/intemational/ukrajina-na-shljakhu-do-jes-de-mi-je-i-kudi-rukhajemosja-dali-.html

35. 92% українців хочуть приєднання України до ЄС, 79% - за вступ до НАТО. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/20/7368314/

36. Див.: Резнік О. Євроінтеграційні прагнення українців: від амбівалентності до увиразнення. URL: https://dif.org.ua/article/evrointegratsiym-pragnennya-ukraintsiv-vid-ambivalentnosti-do-uviraznennya

37. Стефанішина: Вікно для вступу України до НАТО може відкритися ще до завершення війни з Росією. URL: https://www.eurointegration.com.ua/interview/2022/08/ 29/7145770/

References

1. Bajden pidpysav protokoly pro vstup Shvetsii ta Finliandii do NATO. (2022). https://www.pravda.com.ua/news/2022/08/9/7362587/ [in Ukrainian].

2. Dvi tretyny chleniv NATO ratyfikuvaly protokoly pro vstup Shvetsii i Finliandii. (2022). https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/07/29/7360859/ [in Ukrainian].

3. Fakhurdinova, M. (2022). Finansuvannia ta poshtovkh do reform: scho dast' Ukraini status kandydata na chlenstvo v YeS. https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/05/ 11/7139235/ [in Ukrainian].

4. Fon der Liaien prybula do Kyieva obhovoryty zaiavku Ukrainy na vstup do YeS. (2022). https://www.golosameriki.com/a/eu-commission-head-ursula-von-der-leyen-second-visit-to-kyiv-since-russian-agression-start/6613178.html [in Ukrainian].

5. Girard, R. (2022, May 31). Guerre en Ukraine, quelle voie de sortie? Le Figaro [in French].

6. Guaino, H. (2022, May 13). Nous marchons vers la guerre comme des somnambules. Le Figaro [in French].

7. Herasymchuk, S. (2022). Reaktsiia najblyzhchykh do Ukrainy krain na napad Rosii. http://prismua.org/russian-attack/ [in Ukrainian].

8. Hluschenko, O. (2022). My ne zalyshymo vakuum, schob joho zapovnyly Kytaj, Rosiia chy Iran -- Bajden pro Blyz'kyj Skhid. https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/17/7358543/ [in Ukrainian].

9. Kliuchovyj propahandyst Orbana pryrivniav Ukrainu do natsysts'koi Nimechchyny. (2022). https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/05/29/7140237/https://www. eurointegration.com.ua/news/2022/05/29/7140237/ [in Ukrainian].

10. My vkhodymo v ideal'nyj shtorm: Vystup top-dyplomata YeS pro novu svitovu real'nist'. https://www.eurointegration.com.ua/articles/2022/10/12/7148529/ [in Ukrainian].

11. OP oholosyv rezul'taty zustrichi Zelens'koho z Makronom, Shol'tsom ta Drahy. (2022). https://novyny.online.ua/op-ogolosiv-rezultati-zustrichi-zelenskogo-z-makronom-sholtsom-tadragi_n846038/ [in Ukrainian].

12. Ponad polovyna ukraintsiv pidtrymuiut' vstup do YeS i NATO -- sotsopytuvannia Rejtynhu. (2022). https://ua.interfax.com.ua/news/general/779016.html [in Ukrainian].

13. Prem'ier Bolharii rozpovivpro vplyv Rosii v kraini ta pidryvnu robotu posol'stva RF. (2022). https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/28/7360751/ [in Ukrainian].

14. Pylypenko, Ya. (2022). Yak YeS mozhe poslabyty holovnyj dvyhun rosijs'koi ekonomiky. https://www.epravda.com.ua/columns/2022/04/27/686294/ [in Ukrainian].

15. Reznik, O. (2022). Yevrointehratsijni prahnennia ukraintsiv: vid ambivalentnosti do uvyraznennia. https://dif.org.ua/article/evrointegratsiyni-pragnennya-ukraintsiv-vid-ambivalentnosti-do-uviraznennya [in Ukrainian].

16. Rosiia prosuvaie naratyvy propahandy cherez loial'nykh zakhidnykh ekspertiv. (2022). https://ms.detector.media/propaganda-ta-vplivi/post/29582/2022-05-29-rosiya-prosuvaienaratyvy-propagandy-cherez-loyalnykh-zakhidnykh-ekspertiv/ [in Ukrainian].

17. Rumuns'kyj eksministr publichno vystupyv za podil Ukrainy. (2022). https://www. pravda.com.ua/news/2022/09/18/7367954/ [in Ukrainian].

18. Shtajnmajer zaiavyv pro krakh idei spil'noho z RF ievropejs'koho domu. (2022). https://www.eurointegration.com.ua/rus/news/2022/05/8/7139066/ [in Ukrainian].

19. Sokolenko, E. (2022). Era dominuvannia Zakhodu dobihaie kintsia -- eks-prem'ier Brytanii. https://www.unian.ua/world/era-dominuvannya-zahodu-dobigaye-kincya-eks-prem-yer-britaniji-novini-svitu-11905500.html [in Ukrainian].

20. Solodkyj, S., & Fakhurdinova, M. (2022). Zyma nablyzhaiet'sia: iak zberehty pidtrymku Ukrainy z boku ievropejs'kykh suspil'stv? Kyiv, 2022 [in Ukrainian].

21. SShA: Rosiia z 2014 roku vytratyla $300 mln dlia prykhovanoho vplyvu na svitovu polityku. (2022). https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/13/7367348/ [in Ukrainian].

22. Stefanishyna: Vikno dlia vstupu Ukrainy do NATO mozhe vidkrytysia sche do zavershennia vijny z Rosiieiu. (2022). https://www.eurointegration.com.ua/interview/2022/08/ 29/7145770/ [in Ukrainian].

23. Sydorenko, S. (2021). Yevrostratehiia Zelens'koho: iak Ukraina planuie borotysia za vstup do YeS. https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/04/12/7121997/0 [in Ukrainian].

24. Ukraina na shliakhu do YeS: de my ie i kudy rukhaiemosia dali. (2022). https://zn.ua/ukr/international/ukrajina-na-shljakhu-do-jes-de-mi-je-i-kudi-rukhajemosja-dali-.html [in Ukrainian].

25. Ukraina ofitsijno otrymala status kandydata na vstup v YeS. (2022). https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/06/23/7141922/ [in Ukrainian].

26. Ukraina peredala YeS zapovnenu druhu chastynu opytuval'nyka, neobkhidnu dlia otrymannia statusu kandydata na chlenstvo v YeS. (2022). https://www.kmu.gov.ua/ news/ukrayina-peredala-yes-zapovnenu-drugu-chastinu-opituvalnika-neobhidnu-dlyaotrimannya-statusu-kandidata-na-chlenstvo-v-yes [in Ukrainian].

27. Ukraina vymahaie kandydatstva v YeS, osterihaiuchys' al'ternatyv Makrona. (2022). https://ukrainian.voanews.com/a/ukraine-demands-to-be-candidate-for-eu-membership/ 6565030.html [in Ukrainian].

28. Vidnyanskyj, S. (Ed.). (2020). Ukraina v istorii Yevropy XIX -- pochatku XXI st.: istorychni narysy: monohrafiia. Kyiv [in Ukrainian].

29. Yak vijna v Ukraini zminiuie hromads'ku dumku v Yevropi. (2022). https://lb.ua/ world/2022/05/11/516489_yak_viyna_ukraini_zminyuie_gromadsku.html [in Ukrainian].

30. YeS pozytyvno otsinyv vykonannia Ukrainoiu Uhody pro asotsiatsiiu do pochatku vijny. (2022). https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/26/7360303/ [in Ukrainian].

31. YeS skhvalyv 8-j paket sanktsijproty rf (2022). https://eu-ua.kmu.gov.ua/novyny/yesshvalyv-8-y-paket-sankciy-proty-rf [in Ukrainian].

32. YeS zakryv nebo dlia rosijs'kykh aviakompanij. (2022). https://biz.nv.ua/ukr/spisokstran-kakie-gosudarstva-zakryli-svoe-nebo-dlya-rossii-50220598.html [in Ukrainian].

33. YeS zatverdyv stratehichnyj kompas u sferi bezpeky ta oborony. Pro scho jdet'sia u dokumenti. (2022). https://suspilne.media/220073 -es-zatverdiv-strategicnij-kompas-u-sferi-bezpeki-ta-oboroni/ [in Ukrainian].

34. 92% ukraintsiv khochut' pryiednannia Ukrainy do YeS, 79% -- za vstup do NATO. (2022). https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/20/7368314/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru