Парадигмальні засади та практична дилема інвестиційної поведінки транснаціональних корпорацій
Аналіз глобалізаційної парадигми інвестиційної поведінки транснаціональних корпорацій. Розуміння понять інвестицій та міжнародного інвестування. Особливості інвестиційної діяльності ТНК та її трансформацій під впливом динамічного глобального середовища.
| Рубрика | Международные отношения и мировая экономика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.12.2023 |
| Размер файла | 1,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Парадигмальні засади та практична дилема інвестиційної поведінки транснаціональних корпорацій
Руденко-Сударєва Лариса,
Шевченко Юлія
Анотація
транснаціональний корпорація інвестиція міжнародний
Одними із фундаментальних понять економічної науки, теоретичні дослідження сутності й економічного змісту яких продовжується науковцями протягом тривалого часу, виступає міжнародне інвестування та пов'язана з ним поведінка головних акторів світового економічного ландшафту -- транснаціональних корпорацій (ТНК). Статтю присвячено комплексному дослідженню глобалізаційної парадигми інвестиційної поведінки транснаціональних корпорацій; послідовно досліджено генезис теорій та виявлено смислові ланцюги понятійного апарату стосовно термінів капіталу, міжнародного інвестування та інвестиційної поведінки ТНК; запропоновано уточнення до розуміння понять інвестицій та міжнародного інвестування в сучасних умовах. Здійснено комплексну порівняльну характеристику моделей визначення об'єкта інвестування. Проаналізовано сучасні особливості інвестиційної діяльності транснаціональних корпорацій та її трансформацій під впливом динамічного глобального середовища.
Авторами проаналізовано окремі теоретичні підходи до інтерпретації поняття «інвестиційна поведінка», виявлено дилему сутнісної ідентифікації поняття інвестиційної поведінки транснаціональних корпорацій, окреслено ряд критеріальних ознак проявів інвестиційної поведінки ТНК. На цій основі визначено основні типи інвестиційної поведінки транснаціональних компаній: суперекспансивна, експансивна, ліберальна, консервативна, змішана.
Деталізовано характерні ознаки і мотиви інвестиційної поведінки, притаманні кожному з означених типів. Визначається, що ступінь реактивності світової спільноти та міжнародних і національних регуляторів на прояви надмірної експансивності чи нетолерантності корпорацій є чинником забезпечення позитивної результативності корпоративних інвестицій. Авторами досліджується динаміка та масштаби транснаціональних прямих іноземних інвестицій за регіонами світу, а також чинники, що найбільш суттєво впливають на них з огляду на тенденції розвитку сучасної глобальної економіки. Вказується, що у періоди турбулентності не лише стратегія міжнародних корпорацій, а й їхня інвестиційна поведінка трансформуються з метою протистояння факторам впливу кризових чинників шляхом застосування відповідних методів управління. У статті проаналізовано ключові суперечності інвестиційних інтересів ТНК і приймаючих країн, охарактеризовано поведінковий компонент інвестиційних стратегій. Продемонстровано наслідки інвестиційної поведінки ТНК для приймаючих країн, а також увагу приділено ключовим інструментам боротьби з несумлінними податковими практиками, розробленим міжнародною спільнотою. Наголошується, що наслідки інвестиційної діяльності ТНК для приймаючих країн можуть вимагати негайної трансформації корпоративної поведінки у бік інвестування в нові об'єкти з акцентом на енергоефективності, захисті довкілля та соціальній відповідальності. Насамкінець, авторами окреслено сучасні шляхи забезпечення можливостей толерантної взаємодії донорів і реципієнтів інвестицій.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: корпоративний капітал, міжнародне інвестування, об'єкти інвестування, транснаціональні корпорації, інвестиційна поведінка ТНК, толерантність інвестиційної поведінки ТНК
Вступ
Світові економічні процеси останніх років суттєво трансформують глобальне економічне середовище, що у свою чергу каталізує виникнення якісно нових параметрів для функціонування й розвитку суб'єктів міжнародних економічних відносин. Спостерігаючи за останніми світовими тенденціями перманентного кризового стану, глобальних цивілізаційних зрушень та трендами у розвитку планети, соціуму, інформаційно-технологічних процесів, можна констатувати перехід транснаціонального капіталу на якісно новий рівень -- становлення його як каталізатора фінансової сингулярності. Це знаходить прояв у зростанні фінансової нестабільності, пришвидшенні інституціоналізації нооекономіки із відповідним формуванням мережевої (віртуальної) економіки знаків -- «кібернетичної економіки з електронною нервовою системою», глобальної технології AR та VR, віртуалізації фінансових ресурсів, інструментів, інституційної архітектури, алгоритмованій комп'ютерними програмами безперебійній системі інвестиційних рішень.
Турбулентний стан глобального економічного простору парадоксально продовжує еру пришвидшеної і поглибленої експансії для транснаціональних корпорацій (ТНК), зростання їхньої ваги у глобальних економічних процесах як конструктивного, так і деструктивного характеру. Саме ТНК стають домінуючими фігурантами у світовій економіці, формуючи її новий ландшафт.
Сучасні корпорації, прагнучи до перемог у війнах глобальних лідерів, забезпечують примноження своїх можливостей за рахунок консолідації й системної синергії у сферах включення інтересів надвеликого бізнесу, високої мобільності в інвестуванні й карколомно зростаючого рівня капіталізації, перерозподілу ризиків, демонструючи появу нового типу корпоративного мислення, адаптаційну трансформацію інвестиційної поведінки під впливом як вимог моральних принципів і норм міжнародного та національного законодавства, так і прагнення прогресивного людства до сталого розвитку.
Значний доробок у розвиток теорії капіталу внесли Т. Веблен, Фр. фон Візер, П. Дюпон, Р. Кантильйон, Д. Кейнс, Ф. Кене, П. Лемерсьє, Р. Манделл, К.Маркс, Дж. С. Мілль, ^ Д. Рікардо, А. Сміт, В. А. Тюрго, І.Фішер, Д. Харріс, Д. Хікс, Й. Шумпетер, Г. Шульце-Геверніц й інші поважні дослідники. Проблематику сучасних тенденцій та закономірностей процесів міжнародного інвестування висвітлено у роботах таких вітчизняних та зарубіжних науковців як Л. Гітман, Дж. Данінг, К. Камерон, М. Кассон, О. Мозговий, Т. Орєхова, А. Пересада, А. Поручник, О. Примостка, О. Рогач, Стукало, С. Хаймер, В. Шевчук та інших.
Важливим теоретичним і методологічним підґрунтям для дослідження поведінкових компонентів інвестиційних стратегій стали наукові праці В. Білошапки, Л. Вальраса, Р. Вернона, Р. Гріффіна, Каленюк, К. Катсікеаса, Р. Кейвса, Л. Петрашко, С. Сіденко та ін.
Окремі аспекти турбулентності глобального розвитку знайшли відображення у працях Л. Антонюк, Б.Данилишина, Т. Кальченка, Д. Лук'яненка, Є. Панченка, Г. Паулі, А.Поручника, Дж. Ріфкіна, Дж. Стігліца, Кр. Фельбера, Дж. Фуллертонома, Т. Циганкової й інших авторитетних науковців України, ближнього та дальнього зарубіжжя.
Втім, беззаперечно вагомі результати попередніх досліджень у трансформаційну добу сьогодення вимагають постійного перегляду, уточнення і пошуку адекватних реаліям часу нових наукових рішень. Метою статті стало комплексне дослідження глобалізаційної парадигми інвестиційної поведінки транснаціональних корпорацій, виявлення масштабів і наслідків їхньої діяльності задля обґрунтування протиріч у поведінці ТНК, а також ідентифікації дилеми сутнісної характеристики поняття «інвестиційної поведінки ТНК».
Когнітивний погляд на сутність корпоративного капіталу, міжнародного інвестування та інвестиційної поведінки
Важливим аспектом економічної науки є трактування понять «інвестиції» і «капітал», які, на думку багатьох дослідників, є досить близькими за своєю суттю. Однак у процесі становлення економічної теорії та відповідного еволюціонування теоретичних вподобань у розумінні їхньої природи виникли певні відмінності.
Так, під впливом зміни чинників, характеру й джерел соціально-економічного розвитку поступово еволюціонувала й логіка дослідження сутності, форм капіталу та його руху. В економічній науці представники різних економічних шкіл пов'язували з капіталом різніпоняття, серед яких, починаючи із середини ХУІІІ ст., домінували: вартість, яка приносить додаткову вартість (Давид Рікардо, Адам Сміт, Карл Маркс); грошова вартість, яка відображається на бухгалтерських рахунках фірм (Джон Хікс); сукупність власного та акціонерного капіталу приватних господарств; частина багатства, залучена до виробничого процесу (Фрідріх фон Візер, Джон Стюарт Мілль, Ірвінг Фішер) і т.д. Капітал. Енциклопедія сучасної України: у 30 т. За ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. -- К., 2003-2019..
Хоча сутність капіталу в багаторічних авторитетних економічних дослідженнях розглядалась крізь багатогранну призму, втім сучасні тренди й тенденції розвитку світового економічного господарства спричинили об'єктивну трансформацію цих уявлень. Зокрема, на тлі усталених підходів заслуговує уваги точка зору Т. Пікетті, який називає капітал основним рушієм нерівності, так як тенденція перевищення норми доходності капіталу над показниками економічного зростання сьогодні загрожує крайніми показниками нерівності, що, підриваючи демократичні цінності, пробуджує невдоволення населення, провокує економічну й соціальну нестабільність Пікетті, Тома. Капітал у XXI столітті. Пер. Наталія Палій. К.: Наш Формат, 2016. -- 696 с. PaulKrugman (2014). The Piketty Panic. The New York Times. Steven Pearlstein (2014). `Capital in the Twenty-first Century' by Thomas Piketty. Таке «епічне і новаторське» бачення (за висловом Е. Хассі) сприйняте економічною науковою елітою як зі схваленням (П. Кругман, Р. Солоу; Ст. Пьорлстейн; Бр. Міланович)4, 5' Branko Milanovic (2013). The return of «patrimonial capitalism»: review of Thomas Piketty's «Capital in the 21st century», Munich Personal RePEc Archive. Martin Wolf, `Capital in the Twenty-First Century', by Thomas Piketty, Financial Times, April 15, 2014; David Harvey (2014). Taking on `Capital' Without Marx: What Thomas Piketty misses in his critique of capitalism. In These Times. Summers, Lawrence (2014).Thomas Piketty Is Right About the Past and Wrong About the Future, The Atlantic., так і певною критикою (М. Вулф, Д. Харві, Л. Саммерс)7, 8.
Додаткові, але, вочевидь, оригінальні корективи в розуміння і тлумачення сутності капіталу, що ставлять під сумнів усталеність наявної господарської системи, вносить очікуване «футуристами» явище економічної сингулярності, уведене В. Вінджем на основі екстраполяції відомого закону Мура. Виконані А. Пановим, Р. Курцвейлом, А. Назаретяном, Д. Снуксом наукові роботи дали підстави логічно припустити про завершення чергового (соціумного) еволюційного етапу в глобальній історії планети і початку нового -- постсоціумного Болдачев.А.В. Финита ля история. Политико-культурно-экономическая сингулярность как абсолютный кризис цивилизации. Оптимистический взгляд в будущее. СПб., 2008.. Вивчення напрацювань таких дослідників, як В. Віндж, Л. Суедроу, Е. Беркін, С. Гроссман, Дж. Стігліц, а також Дж. Хуанг уможливило висновок стосовно підходу до фінансової сингулярності як до алгоритмованої комп'ютерними програмами безперебійної системи інвестиційних рішень. У цьому контексті розуміння капіталу стає принципово відмінним.
Попри певну відсутність консенсусного розуміння, наведені визначення не суперечать, а скоріш доповнюють одне одного, відображаючи не лише різні конотації, але й еволюційний розвиток сутності капіталу як економічної категорії.
Транснаціональний капітал сьогодні став не лише каталізатором, а й індикатором глобалізаційних процесів, які, у свою чергу, зумовили якісну трансформацію його функціональних ознак із характерним безперервним кругообігом, високою мобільністю, гнучкістю та антикрихкістю, висококласним організаційним рівнем, перерозподілом ризиків, спроможністю до трансформації та системної синергії, консолідацією у сфері включення інтересів надвеликого бізнесу, зростаючим подекуди експоненціально рівнем капіталізації на тлі територіальної асиметрії та нестійкості.
Транснаціональний корпоративний капітал як перманентно еволюціонуюча, інтегрована, панівна форма капіталу, використовує елементи централізації і трансформації самих корпоративних структур, можливості оптимального використання інтернального механізму, трансфертних цін, податкового маніпулювання, внутрішньої видової диверсифікації і т.д. Зміна транснаціональним капіталом своєї визначальної функції безпосередньо корелює із проявами специфіки функціонування глобального фінансового ринку, уможливлюючи загрозу тотального панування турбокапіталізму.
Областю відтворення корпоративного капіталу виступають великі фінансові й промислові бізнес-структури, транснаціональні корпорації (ТНК) у реальних та віртуальних формах їх впорядкування чи адміністрування Rudenko-Sudarieva L. V., Shevchenko Yu. A. Transnational corporations behaviour in the context of global trends, challenges and threats in the world investment environment. Security of the XXI century: national and geopolitical aspects: Collective Monograph. Prague, Czech Republic: Nemoros s.r.o., 2020. P. 74-83, карколомний зліт і домінування яких формує принципово новий ландшафт світової економіки.
Первинною складовою транснаціонального руху капіталу виступають інвестиції, вивченню яких присвячено роботи великої кількості науковців різних країн та організацій (від Ф.Кене, А.Сміта, К Маркса до сучасних представників теорії «нової економіки» та фінансово-інвестиційної глобалізації). Чисельні дослідження науковотеоретичних проблем здійснення інвестування ТНК виконувались переважно в рамках таких теорій та концепцій як марксизм, теорія ринкової недосконалості, теорія інтерналізації, інституційна теорія, неокласична теорія, еволюційна економічна теорія та багато інших (табл. 1).
Таблиця 1
Основні теоретичні концепції міжнародного інвестування
|
Наукові концепції |
Представники |
Мотиви інвестування |
|
|
Марксизм |
К.Маркс |
Інноваційна галузь вважалася найбільш перспективною; у міжнародному інвестуванні виділялися певні стадії; міжнародний інвестор виступав як автономний суб'єкт. |
|
|
Теорія ринкової недосконалості |
Дж.Робінсон, С.Хаймер, Е.Чемберлін |
Рішення компанії з приводу інвестування за кордон обґрунтовується як стратегія капіталізації в певні можливості, які не поділяються з конкурентами в країні. |
|
|
Неокласична теорія |
Л.Вальрас, Ф.Візер, Дж.Кейнс, Дж.Кларк, Д.Менгер |
Міжнародне інвестування було фактором збільшення добробуту не тільки самих інвесторів, але й національної економіки загалом; держава має лише опосередкований характер. |
|
|
Еволюційна економічна теорія |
Е.Домар, Дж.Робінсон, Е.Хансен, С.Харріс |
Сутність теорії міжнародного інвестування полягає у стимулюванні іноземних інвестицій у пріоритетні галузі економіки. |
|
|
Теорія участі у світових економічних та політичних процесах |
Д.Лук»яненко, Г.Перлмуттер, A. Поручник, B. Рокоча, Л.РуденкоСударєва, Ф.Рут |
Міжнародне інвестування є діями суб'єктів в міжнародній діяльності, тобто суб'єктів реалізації глобальної стратегії управління. |
|
|
Теорія інтерналізації |
П.Баклі, М.Кассон, Р.Е.Кейвс, П.Кругман |
Інтерналізація стосується розширення прямих операцій компаній під єдиним керівництвом, яке супроводжується певними посередниками. |
|
|
Теорія фінансової глобалізації |
І.Загоруйко, З.Луцишин, О.Мозговий, Н.Стукало, В.Федоров, В.Шевчук |
Розвиток міжнародного руху капіталу й основи його існування, транснаціонального капіталу, невпинне зростання та всеосяжний характер їхньої діяльності стали основою розвитку фінансової глобалізації. Результатом цього зростання є міграція та пришвидшений рух капіталу, який набув значної сили й став життєво необхідною ланкою існування господарства. |
|
|
Інституційна теорія |
Р.Вернон, Дж.Данінг, Ч.Кіндленберг, Дж.Фаєрвезер, Й.Шумпетер |
В глобальному економічному просторі міжнародне інвестування має з одного боку системний характер, а з іншого -- диверсифікований, що відображається у різноманітті концепцій. |
|
|
Теорія «нової економіки», фінансовоінвестиційної глобалізації |
Б.Губський, Д.Лук'яненко, О.Мозговий, В. Новицький, Є. Панченко, Ю. Пахомов |
Міжнародна інвестиційна діяльність визначається як сукупність дій її суб'єктів (інвесторів і учасників) щодо здійснення інвестицій за рубіж та іноземних інвестицій з метою одержання прибутку. її суб'єктами -- інвесторами є фізичні особи, корпорації, національні та міжнародні фінансові інституції, уряди країн, а суб'єктами -- учасниками є фізичні та юридичні особи, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень інвестора. |
|
|
Науковотехнічна, виробнича та комерційна кооперація для досягнення стратегічних цілей |
Ю. Макогон, Т. Орєхова, Р. Робінсон, О. Рогач, А. Філіпенко, А. Шагурін, О.Шнирков |
Однією з головних особливостей інтенсифікації процесів глобалізації, інтернаціоналізації та транснаціоналізації системи міжнародних фінансів є постійне зростання обсягів прямих іноземних інвестицій (ПІІ), поява нових якісних характеристик їхнього руху. ПІІ, що здійснюються здебільшого ТНК, відіграють особливу роль серед інших форм міжнародного руху капіталу. Здійсненню цієї ролі сприяє лібералізація сфери регулювання ПІІ, що відбувається в більшості країн світу в межах загальної тенденції щодо підвищення прозорості політики заохочення розвитку ринкових відносин. |
Джерело: розроблено авторами на основі11, 12
Виходячи із усталеного науково-теоретичного розуміння та доповнюючи його авторським баченням, інвестиціями будемо вважати систему практичних дій суб'єктів, спрямованих на термінове (короткострокове або довгострокове) вкладення капіталу (коштів) та інших активів у різні сегменти суспільного життя з метою отримання прибутку, значимих соціальних або екологічних результатів чи досягнення амбітних лідерських позицій суб'єктами інвестиційної діяльності.
Звернемо увагу, що міжнародне інвестування в сучасних умовах набуває форму одного з пріоритетних напрямків функціонування ТНК, стаючи превалюючим засобом виходу на зарубіжний ринок. Дослідження чималої низки теорій щодо міжнародного інвестування дає підстави зробити висновок, що переважна більшість науковців розглядає його сутність на різних рівнях від мікродо метарівня, по Руденко Л.В. Управління потоками капіталів у сучасній бізнес-моделі функціонування транснаціональних корпорацій: Монографія/ Лариса Руденко. Вид. 2-ге. -- К.: Кондор, 2009. -- 480 с. Шевченко Ю. А. Інвестиційна поведінка ТНК у глобальному турбулентному середовищі. -- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 -- світове господарство і міжнародні економічні відносини. -- ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Київ, 2020. яснюючи природу, інструменти, наслідки та характеристики цього процесу. Важливим також є вивчення суб'єктно-об'єктної диспозиції в міжнародному інвестуванні. Зокрема, звертає на себе увагу виконана експертами ОЕСР класифікація об'єктів інвестування з виокремленням американської, канадської, англійської, німецької, французької, скандинавської та китайської моделей (табл. 2).
Таблиця 2
Порівняльна характеристика моделей визначення об'єкта інвестування
|
За класифікацією ОЕСР |
||||
|
Вид моделі / країни застосування |
Базові регуляторні акти |
Особливості процедури інвестування |
Об'єкти інвестування |
|
|
Американська модель (США, Чилі) |
Foreign Investment and National Security Act of 2007 (Pub.L. 110-49, 121 Stat. 246, enacted July 26, 2007) |
При підписанні інвестиційного договору зазначати усі розбіжності |
Договори на управління, розподіл доходів, виробництво |
|
|
Канадська модель (Канада) |
The Investment Canada Act R.S.C., 1985, c. 28 (1st Supp.) остання редакція від 21.09.2017 |
Вивчення законодавства країни; складання бізнесплану; допомога експертів |
Підприємство; акції; облігації; кредит; позики; частка в капіталі; права інтелектуальної власності |
|
|
Англійська модель (Сполучене Королівство, Індія) |
Прецедентне право Сполученого Королівства; Вторинні акти ЄС; Директива 2011/61/ ЄС Європейського Парламенту та Ради від 08 червня 2011 року про управляючих фондів альтернативних інвестицій (AIFMD) |
Дослідження складових об'єктів інвестування в кожній групі; Порівняння дефініції «сторони інвестиційної діяльності» в рамках прецедентного права (порівняння аналогічних випадків) |
Частки в акціонерному капіталі; акції; договори концесії або комерційні концесії за законом |
|
|
Німецька модель (Німеччина, Україна, Польща) |
Директива Комісії 2010/43/ЄС від 1 липня 2010 року про виконання Директиви 2009/65/ ЄС Європарламенту та Ради, що стосується організаційних вимог, конфлікту інтересів, порядку ведення бізнесу, системи управління ризиками та змісту угоди між депозитарієм та керуючою компанією; Кодифіковане право. |
Необхідне залучення місцевого експерта-юриста |
Кредит або борг є інвестицією за умови, що він є нормативним капіталом на території, де знаходиться фінансова установа |
|
|
Французька модель (Франція, Бельгія) |
Директива 2009/65/ ЄС Європейського парламенту та Ради від 13 липня 2009 року про координацію законів, підзаконних актів та адміністративних положень стосовно підприємств колективного інвестування в перевідні цінні папери (UCITS); Директива Комісії 2010/42/ЄС від 1 липня 2010 року про виконання Директиви 2009 /65/ ЄЕС Європейського Парламенту та Ради стосовно певних положень щодо злиття фондів, структур типу основна-донор та процедури повідомлення |
Розмежовування об'єктів інвестування; розгляд відмінних рис об'єктів інвестування. |
Права інтелектуальної власності; облігації та боргові зобов'язання |
|
|
Скандинавська модель (Швеція) |
Swedish Code of Statutes від 1736 р. |
Реєстрація за дозволом уряду та Офісу з реєєстрації (SCRO - Bolagsverket) |
Частка в акціонерному капіталі, створення філії або структурного підрозділу іноземної компанії |
|
|
Китайська модель (КНР) |
Foreign Investment Law від 01.01.2020 р. |
Захист національного виробника, інвестора, присутність резидентів у проектах |
Інновації, технології, ноу-хау, результати інтелектуальної власності, службова інформація |
Джерело: розроблено авторами на основі 13
Оскільки міжнародне інвестування спрямоване на вкладення інвестицій поза межами країни, логічно зазначити, що така система перерозподіляє у просторі й часі ресурси між окремими суб'єктами й об'єктами різних країн, забезпечуючи прагматичну результативність (отримання підприємницьких прибутків, соціальних ефектів та задоволення персональних амбіцій топ-менеджменту). Вочевидь, у даній системі ключову роль займають саме суб'єкти (уряди держав, міжнародні організації та регіональні утворення, фізичні особи, юридичні особи (резиденти; нерезиденти) та їх об'єднання), що класифікуються в спеціальній літературі за різними критеріальними ознаками й параметрами Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність: навч. посіб. К.: ЦУЛ, 2010. 376 с..
Відповідно, у зв'язку з видовою і кількісною багаточисельністю суб'єктів інвестування, відносини між ними на локальному, галузевому, національному, наднаціональному та міжнародному рівнях мають бути належним чином впорядковані та врегульовані в рамках системи міжнародних правових актів (табл. 3). З позицій руху капіталів основними суб'єктами в міжнародному інвестуванні є реципієнти та донори. Вони виступають як учасники двосторонніх зв'язків, у результаті яких відбувається перерозподіл капіталу у світовому масштабі. Основним регулятором даних відносин переважно виступає законодавство обох держав або ж наднаціональні регулюючі акти.
Протягом десятків останніх років основними суб'єктами міжнародного інвестування, які постійно нарощують обсяги прямих іноземних інвестицій у приймаючі країни, залишаються транснаціональні корпорації (ТНК), що являють собою групи компаній будь-якої форми власності, які не лише:
а) знаходяться і функціонують у різних країнах;
б) контролюються штаб-квартирою, що розташована переважно в одній конкретній країні;
в) мають динамічно зростаючі гігантські масштаби міжнародної діяльності;
г) керуються загальною стратегією і скоординованою політикою;
д) реалізують єдину бізнес-ідеологію із синтезом філософії волюнтаризму, прагматизму і лібералізму;
е) мають уніфіковану корпоративну систему бухгалтерського обліку і звітності;
але й є) втручаються у міжнародні політичні, геоекономічні процеси, являючи собою їх нові й надзвичайно впливові суб'єкти Руденко Л.В. Управління потоками капіталів у сучасній бізнес-моделі функціонування транснаціональних корпорацій: Монографія. Вид. 2-ге. -- К.: Кондор, 2009. -- 480 с..
Динамічне глобальне середовище трансформує інвестиційну діяльність ТНК, що знаходить прояв у їхній відповідній поведінці як біохевіористичній компоненті інвестиційної корпоративної стратегії.
Включення нового терміну «поведінка» в процес нашого дослідження зумовлює необхідність додаткових аналітичних оцінок тлумачення даного поняття, заснованих на поглибленні у біхевіористичні пошуки. Відтак проаналізувавши інтенцію теоретичної думки від поведінки індивіда, малих і великих соціальних груп, підприємців, власників, найманих працівників до поведінки організаційної, підприємницької із виокремленням інвестиційної, корпоративної нами виявлено, що у переважній більшості джерел поведінка компанії визначається як сукупність реакцій суб'єкта господарювання на певні чинники середовища.
Таблиця 3
Основні джерела регулювання інвестиційної діяльності
|
Назва джерела та рік прийняття |
Предмет регулювання |
|
|
Угода про заснування Міжнародного валютного фонду (МВФ) -- 22.07.1944 |
- визначає напрями співробітництва країн-членів в сфері валютного регулювання та стабільності національних валют; - контроль та управління за валютними ризиками, валютними обмеженнями, як одна із складових валютної політики країн-членів. |
|
|
Угода про заснування Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) -- 01.01.1945 |
- визначення умов надання позикових коштів; - гарантування позикових коштів та управління ними на рівні держави; |
|
|
Вашингтонська конвенція -- 18.05.1965 |
- міжнародне співробітництво для економічного розвитку та значення при цьому приватних іноземних інвестицій; - вирішення інвестиційних спорів. |
|
|
Сеульська конвенція -- 11.10.1985 |
стимулювання потоку інвестицій в продуктивних цілях між країнами-членами і особливо в країни, що розвиваються, доповнюючи таким чином діяльність МБРР, МФК та інших міжнародних фінансових установ розвитку. |
|
|
Угода про заснування Європейського банку реконструкції та розвитку29.05.1990 |
- сприяння через приватних та інших заінтересованих інвесторів налагодженню, удосконаленню та розширенню продуктивної, конкурентоспроможної та приватної підприємницької діяльності, зокрема, малих і середніх підприємств; - залучення внутрішнього та іноземного капіталу, а також досвідчених управлінців для досягнення мети; - сприяння продуктивним інвестиціям, зокрема інвестиціям у сфери послуг і фінансів та у відповідну інфраструктуру, коли це необхідно для підтримки приватної та підприємницької ініціативи, сприяючи тим самим створенню конкурентного клімату й підвищенню продуктивності праці, рівня життя, а також поліпшенню умов праці; - надання технічного сприяння в підготовці, фінансуванні та реалізації відповідних проектів, як окремих, так і в рамках спеціальних інвестиційних програм; - стимулювання та заохочення розвитку ринків капіталу; - підтримка обґрунтованих й економічно життєздатних проектів, в яких бере участь більше одного члена-реципієнта; - сприяння, у всій своїй діяльності, екологічно здоровому й стійкому розвитку; - здійснення такої іншої діяльності й надання таких інших послуг |
|
|
Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи (ТРІМС) - 15.04.1994 |
- встановлення інвестиційного режиму; - прагнення сприяти розширенню та поступовій лібералізації світової торгівлі; - спрощення закордонних інвестицій. |
|
|
Угода про заснування Всесвітньої Торгової Організації (СОТ) -- 15.04.1994 |
встановлює, що відносини учасників СОТ в галузі торгівлі та економічного підприємництва повинні бути спрямовані на підвищення рівня життя, забезпечення повної зайнятості й значного та постійного зростання реального доходу й ефективного попиту, а також розширення виробництва товарів та послуг і торгівлі ними з урахуванням оптимального використання світових ресурсів відповідно до цілей сталого розвитку, прагнення захистити й зберегти навколишнє середовище та поліпшити засоби для досягнення цього в такий спосіб, який є сумісним з їхніми відповідними потребами та інтересами на різних рівнях економічного розвитку. |
|
|
Угода про Трансатлантичне торгове та інвестиційне партнерство -- проект договору (у стадії заморозки) |
- визначення поняття «інвестиції», як будь-який вид активів, який має характеристики інвестиції, такі як: період інвестування, очікування доходу або вигоди, зменшення ризику; - застосовуються поняття такі як: визначення результатів інвестиційної діяльності, компенсація у разі збитків, експропріація, трансферти, вища ланка управління та рада директорів, позбавлення пільг. |
|
|
Інвестиційний договір між Австралією та КНР -- 20.12.2015 |
- визначення основних інвестиційних понять; - встановлення норм регулювання та режимів інвестицій. |
|
|
Багатосторонній інвестиційній договір між Канадою та Гонконгом (КНР) -- 06.09.2016 |
- визначення поняття «інвестиції»; - класифікація інвестицій; - визначення податкових пільг. |
Джерело: розроблено авторами на основі 16
Однак починаючи з 1990-х років, на базі теорії біхевіоризму (табл. 4) було розвинуто термін «інвестиційна поведінка», і наголошувалось на використанні економічної психології та теорії біхевіоризму в дослідженні економічних процесів. Це зумовлює виявлення соціально-комунікативних, соціально-психологічних та соціокультурних особливостей інвестиційної поведінки.
Таблиця 4
Окремі теоретичні підходи до інтерпретації поняття «інвестиційна поведінка»
|
Автори та теорії |
Інтерпретація сутності поняття «інвестиційна поведінка» |
|
|
Теорія перспектив (Д. Канеман, А. Тверскі, Т. Ващенко) |
Теорія, яка характеризує поведінку індивіда в умовах невизначеності, описує те, як люди вибирають між альтернативами. Кожен результат має певну ймовірність виникнення і цінність, яку людина визначає суб'єктивним чином. Цінності можуть бути як позитивними, так і негативними, тобто випадку цінності є для людини втратами. Інвестори проявляють поведінку, як такі варіанти розвитку подій, щоб шанс уникнути ймовірних втрат був найвищим ситуація, коли інвестор, вклавши гроші та затративши певні зусилля і час у проект, приймає рішення продовжувати робити заради своїх первинних вкладень, хоча його перспективи суттєво погіршилися. |
|
|
Теорія біхевіоризму (А. Шлейфер, Дж. Уотсон) |
Інвестиційна поведінка містить форму психіки, як різні форми поведінки як сукупності реакцій організму на стимули зовнішнього середовища. Тобто існує інвестор-особистість, який проявляє сукупність поведінкових реакцій, які притаманні даній людині, це організована і відносно стійка система навиків. Для біхевіористів передбачення і контроль поведінки залежать від точного визначення зовнішніх умов, які підтримують поведінку. |
|
|
Теорія ефекту натовпу (Г. ле Бон ) |
Інвестиційну поведінку визначають як колективну поведінку, де відбувається групування людей і формування поведінки натовпу, де всі рішення приймаються колективно і не так як окремий інвестор приймав рішення наодинці (психологічний фактор). |
|
|
Теорія шумової торгівлі (В. де Бонд, Р. Тейлор, Х. Шефрін, М. Статман) |
Інвестиційна поведінка є нераціональною, базується на психологічних реакціях людини, неперевірених даних, чутках. Особливо проявляється на біржах та відображається на котируваннях. |
|
|
Й. Шумпетер |
Інвестиційна поведінка характеризується підприємливістю, здатністю до творчості, самоцінність прибутку не є ціллю, інтереси можуть частково збігатися з інтересами суспільства. |
|
|
Ж.-Б. Сей |
Інвестиційна поведінка проявляється інвестором як реакція на особисті інтереси, керується принципом власної вигоди, більше спрямована на споживання і примноження особистого прибутку. |
Джерело: узагальнено авторами на основі 17, 18, 19, 20, 21
Науковий аналіз основних концепцій міжнародного інвестування та поведінкових інвестиційних теорій, уточнення сутнісної ідентифікації, суб'єктно-об'єктної диспозиції, ознак та основних завдань сфери інвестицій дозволили стверджувати, що інвестиційна поведінка глобальних корпорацій проявляється в першу чергу як гнучка соціалізована оперативна система дій і вчинків задля отримання високих позитивних фінансових та іміджевих результатів, а також потреби сприяння сталому розвитку транснаціонального бізнесу.
Спостереження за інвестиційною поведінкою понад 50 корпорацій уможливило окреслення ряду критеріальних ознак проявів інвестиційної поведінки ТНК, до яких, зокрема, віднесені:
- позиціонування у світовому просторі (індекс транснаціоналізації, кількість країн присутності, способи виходу на зарубіжні ринки,);
- прагнення до лідерства (корупція; боротьба за рейтингові позиції; стрімкість зростання капіталізації та активів, зокрема віртуальних);
- акцент на стратегію злиттів та поглинань (боротьба за об'єкт інвестування будь-яким способом, жорстке поглинання національних підприємств, поглинання ключових підприємств галузі через доведення до банкрутства);
- ступінь урахування інтересів суспільства (показова демонстрація корисної діяльності та прихильності, психологічний вплив на споживачів, нехтування людським життям, сторітеллінг, маніпулювання інформацією та людською свідомістю, пропаганда культурних цінностей материнської компанії, технології «вікон Овертона»);
- сума сплачених податків (ухилення від сплати податків, зменшення фінансових сум до оподаткування, виведення капіталів у офшорні юрисдикції).
Такі критеріальні ознаки стали підґрунтям для виокремлення основних типів інвестиційної поведінки ТНК: суперекспансивна
(Microsoft, Alphabet Inc (США); Alibaba Group (КНР)); експансивна (Apple Inc., Amazon Inc., Facebook, Netflix (США); Nestle (Швейцарія); China Construction Bank, Xiaomi (КНР)); ліберальна (Honda (Японія); BMW (Німеччина); IKEA (Нідерланди); Infosys, Sun Pharma Industries (Індія)); консервативна (Toyota, Nippon Telegraph & Tel (Японія); Windvision, Agfa-Gevaurt (Бельгія); Tata Group (Індія); HCL Technologies, Gorenje Group (Словенія)) і змішана (Samsung Electronics (Південна Корея); LATAM Airlines Group (Чи Інвестиції ХХІ століття: соціальні орієнтири / за ред. І. К. Бондар. Київ: Н.-д. екон. ін-т м-ва економіки та з питань європ. інтегр. України, 2014. 278 с. Міклуха О.Л. Оптимізація відображення капітальних інвестицій у статистичній та фінансовій звітності. Вісник НУВГП. Економіка. Збірник наукових праць. Рівне. 2012. Випуск 2 (46). С. 121-127. Сазонець І. Л., Федорова В. А. Інвестування: підручник. К.: Центр учбової літератури, 2011. 312 с. Bansal, J. (2017). Some villages are embracing the Fourth Industrial Revolution faster than cities. This is how. URL: https://www.weforum.org/agenda/2017/11/the-indian-villages-embracing-the-fourth-industrial-revolution/ лі)). Кожному типу інвестиційної поведінки ТНК притаманні характерні мотиви та ознаки, які виразно проявляються у досліджених транснаціональних корпораціях (табл. 5).
Таблиця 5
Типологія інвестиційної поведінки ТНК та їхня характеристика
|
Типи інвестиційної поведінки ТНК |
Мотиви інвестиційної поведінки |
Ознаки інвестиційної поведінки |
Основні критерії та приклади/ Рейтинг капіталізації на 2019 рік Fortune 500 |
||
|
Країни базування ТНК |
|||||
|
розвинені |
що розвиваються |
||||
|
Супер експан сивна |
- швидке захоплення зарубіжного ринку; - отримання максимальних прибутків; - ухилення від сплати податків |
- боротьба за об'єкт інвестування будь-якими способами; - велика ринкова вартість; - сміливі інновації |
Microsoft (США) / 60; Uber Inc. (США) / 1 (старт-ап); АігЬпЬ(США) -/ 3 (старт-ап); Alphabet (США) / 37. |
Alibaba Group (КНР) /182. |
|
|
Експан сивна |
-отримання монопольного становища; - контроль у іноземному підприємстві за рахунок ребрендингу та трансформації нацпідприємств; - завоювання стратегічних об'єктів інвестування (інфраструктура, підприємства харчової, хімпромисловості) |
- нарощення ринкової капіталізації за допомогою нечесної конкуренції; - психологічний вплив на споживачів; - пропаганда культурних цінностей материнської компанії |
Apple Inc. / 11; Amazon Inc /13; Facebook (США) / 184; Netflix (США)/ 197; Johnson&Johnson (США) / 109; Exxon Mobil (США) / 8; General Electric (США) / 48; Nestle (Швейцарія) / 76 Royal Dutch Shell (Нідерланди) / 3 |
Arcelor Mittal (Люксембург) /120; China Construction Bank (КНР)/ 31; Xiaomi (КНР) / 468; «Арселор Міттал Кривий Ріг» /120; корпорації з АСЕАН |
|
|
Лібера льна |
- необхідність підтримки іміджу корпорації; - отримання частки в капіталі за рахунок співпраці з місцевими компаніями; - поширення ринкових ідей та слабкого контролю зі сторони материнської компанії |
- відкритість інвестиційних рішень; - свобода дій управлінського персоналу; використання принципу невтручання держави в розвиток ТНК (laissez-faire) |
Honda (Японія) / 34; BMW (Німеччина) / 53; IKEA (Нідерланди) -- немає в рейтингу |
Isuzu Motors (Японія)/ 359; Infosys (Індія)/22; Sun Pharma Industries (Індія)/ 55 |
|
|
Консерва тивна |
- розвиток корпорації за рахунок чесних методів господарської діяльності, збереження іміджу; - отримання стабільних прибутків; - довгострокова діяльність |
- стимулювання виробництва і накопичення капіталу завдяки моральному порядку, сплаті податків; - обережність ведення бізнесу, страх перед новими методами управління; - дотримання принципу «безперервного ведення» бізнесу та підтримка регулювання їхньої діяльності державою |
Toyota (Японія) / 10; Nippon Telegraph & Tel (Японія) / 64; Windvision (Бельгія) / немає в рейтингу; Agfa-Gevaurt (Бельгія) / немає в рейтингу |
Tata Group (Індія)/265; HCL Technologie/ немає в рейтингу; Gorenje Group (Словенія)/ немає в рейтингу |
|
|
Змішана |
варіюються залежно від приймаючих країн |
притаманні всі вище перелічені ознаки залежно від ситуації |
Samsung (Південна Корея) / 15 |
LATAM Airlines Group (Чилі) / немає в рейтингу |
Джерело: складено авторами із використанням даних
У процесі дослідження природи інвестиційної поведінки нами було виявлено, що останніми роками виникли корпорації мондіальної^ доби, які за ступенем своєї експансивності перевершили усі інші. Йдеться насамперед про інвестиційну активність таких корпорацій, як Uber Technologies Inc. (США); Airbnb (США) та Alibaba Group Top 21 Companies in the Industrial Robotics Market. Techavio: web-site. URL:
https://www.technavio.com/blog/top-21-companies-in-the-industrial. UN. Multinational Corporations and World Development. N.Y.: Praeger Publishers, 1974, 232 p. UNCTAD Handbook of Statistics 2016. UN. New York and Geneva. 2016. UNCTAD. World Investment Report 2015: Transnational Corporations, Extractive Industries and Development. URL: http://www.unctad.org. UNCTAD. World Investment Report 2016. Investor Nationality: Policy Challenges, Geneva and New York: United Nations. 2016, 186 p. UNCTAD. World Investment Report 2017: Investment and the Digital Economy. Geneva and New York: United Nations, 2017. 236 p. UNCTAD. World investment report 2018. Investor nationality: policy challenges. (2018). URL: http://unctad.org/ UNCTAD. World Investment Report 2019: Special Economic Zones. Geneva and New York: United Nations, 2019. 237 p. (КНР), особливостями яких, на нашу думку, є: завоювання швидкими темпами іноземних ринків, а потім і усього світу; блискавичний розвиток; інноваційність; віртуальність капіталу; переважно відсутність фізичних активів; впровадження нових бізнес-моделей: інтернет-платформи без паперових грошей, дорожніх карт і рекомендаційних листів, де миттєві онлайн-транзакції, інтерактивні карти та рейтинг водіїв, господарів житла та клієнтів. Такі компанії часто зухвало йдуть на злам законодавства та на конфлікт задля отриманого результату Шевченко Ю. А. Інвестиційна поведінка ТНК у глобальному турбулентному середовищі. -- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 -- світове господарство і міжнародні економічні відносини. -- ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Київ, 2020.. Тому нами пропонується виокремити їх у спеціальну групу із типом інвестиційної поведінки -- суперекспансивна. Втім, подальша доля таких корпорацій може бути досить непевною через надмірну ризиковість і «самовпевненість».
Для суперекспансивної поведінки основними мотивами є: швидке захоплення зарубіжного ринку; отримання максимальних прибутків; зухвале ухилення від сплати податків (використання різних способів зменшення фінансових сум до оподаткування). Багаторічні спостереження за інвестиційною поведінкою ТНК підтверджують факт, що ТНК постійно намагаються відкоригувати свою інвестиційну поведінку з урахуванням параметрів інвестиційної привабливості приймаючих країн та заходів нормативно-правового регулювання у світовому середовищі. Саме даний чинник і став базовим аргументом для додаткового виокремлення нами інших специфічних проявів інвестиційної поведінки, зокрема наділених конотаціями адаптивності, агресивності, толерантності та латентності.
Зважаючи на необхідність наукового трактування застосованих конотацій, зазначимо, що поняття адаптивності вивчається дослідниками з різних позицій, проте сутність його зводиться до пристосування до змін. У окремих дослідженнях адаптивність визначається як «характеристика діяльності підприємства, здібність (властивість економічної системи) його до самозбереження, пристосування, структурної перебудови, перетворення, пристосування в умовах нестабільності» Ячменьова В.М., Османова З.О. Сутність понять «адаптація» та «адаптивність». Вісник Національного університету «Львівська Політехніка». 2010. №684. С. 346-353.. Серед характеристик адаптивності компанії слід назвати викликаний здатністю пристосовуватись постійний розвиток і швидку реакцію на зміни; гнучкість на тлі антикрихкості; самоорганізацію і саморегулювання. При цьому варто звернути увагу, що сучасні корпорації у процесі інвестування часто демонструють поведінку не лише активного чи пасивного виживання, але й активного впливу на зовнішнє середовище.Проведений у нашому дослідженні аналіз діяльності понад 100 корпорацій уможливив висунення тези, що нерідко в інвестиційній поведінці корпорацій прослідковуються прояви латентної злочинності, що пов'язано із суспільно-небезпечними кримінальними проявами або наслідками правового, фізичного, інформаційного, матеріального і морального характеру. Втім, у руслі нашого дослідницького інтересу вважаємо, що конотація латентності відносно інвестиційної поведінки корпорацій має означати приховану від державного контролю вкрай небезпечну економічну діяльність, що створюється «зусиллями» як людського фактора (стратегічних ідеологів ТНК -- з одного боку, заляканої замовчуючої спільноти -- з іншого боку), так і багатьма чинниками економічного, політичного, організаційно-управлінського, правового та іншого характеру, діє паралельно з легальною економікою, але слугує для частини стейкхолдерів нелегітимним джерелом виживання Бандурка О. М. Тисячоліття злочинності в Україні: монографія. Харків: Золота миля, 2015. 640 с.. Така «криміналізація» суспільних відносин в умовах девальвації моральних цінностей, різкого зниження духовного потенціалу людей, цинічного беззаконня, катастрофічного нехтування людським життям реалізується за участю як владних інститутів, так і пересічних громадян на грані порушення права і моралі, зловживання сили влади, грошей, таємних домовленостей, засобів масової інформації, кругової поруки, високого рівня корупції тощо.
Відтак, ТНК, що звинувачуються у різного роду правопорушеннях і злочинах, часто набувають ознак «вовка в овечій шкурі», маскуючись і приховуючи свою надмірно агресивну експансію та демонстративно змінюючи напрями діяльності, раптово інвестуючи у збереження довкілля, високотехнологічні розробки, охорону здоров'я і бактеріологію. У цьому контексті показовими є судові процеси проти найбільшої у США хімічної компанії Monsanto щодо звинувачення її у виготовленні пестицидів Round-up і RangerPro, що містять агресивні канцерогенні елементи із смертельною небезпекою для людей. Зокрема, у 2018 р. проти компанії було подано близько 5000 позовів, сукупний розмір штрафу за якими дорівнює торговельному обороту Monsanto. У 2019 р. в США проти компанії подано ще 13 400 позовів, у тому числі за рішенням Каліфорнійського суду із виплатою штрафу у сумі 2 млрд дол. США лише за одним із позовів.
Ще одна конотація інвестиційної поведінки стосується необхідності взаємної толерантності донора і реципієнта інвестицій. Зауважимо, що у теорії сучасного наукового знання через багатоаспектність поняття «толерантності» мають місце різні підходи до його розуміння: соціологічний кут зору (милостивість, делікатність, прихильність до іншого), філософський (як готовність постійно і з гідністю сприйматиріч або подію, терпимість, примирення), педагогічний (як готовність взаємодіяти на засадах згоди і порозуміння), політичний контекст центрує увагу на повазі до свободи іншої людини, її поглядів, думок, поведінки Хомяков М. Б. Толерантность: парадоксальная ценность. Журнал социологии и социальной антропологии. 2003. № 4. Т. VI. № 4 С. 98112. Резолюцією 5.61 Генеральної конференції ЮНЕСКО від 16 листопада 1995 року затверджено Декларацію принципів толерантності, згідно якої «терпимість означає повагу, правильне розуміння й прийняття способів проявів людської індивідуальності, багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження. Їй сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань. Терпимість -- це гармонія в різноманітті. Це не тільки моральний обов'язок, а й політична та правова потреба. Терпимість -- це чеснота, яка робить можливим досягнення миру і сприяє заміні культури війни культурою світу» Декларація принципів толерантності ЮНЕСКО; Декларація, Міжнародний документ від 16.11.1995. URL: zakon2.rada.gov.ua, Декларация принципов толерантности. Век толерантности: научно-публицистический вестник. М.: Изд-во МГУ, 2001. 452 с.. Толерантність, виступаючи «виміром вищого аксіологічного порядку», «поблажливим, терпимим ставленням до чого-небудь (чого не схвалюєш)», інколи може стати єдино можливим шляхом урегулювання, погашення, або ж попередження конфліктних ситуацій.
Толерантність включає не тільки повагу до інших і визнання рівності прав, але й відмову від примусового й гнітючого домінування. Вона породжена розбіжностями, розмаїтістю й протиріччями, поза якими потреба в толерантності була б невиправданою Виховання толерантності. Освіта.юа: веб-сайт. URL: https://osvita.ua/school/method/technol/1117/.. Також справедливі дискусії точаться з приводу міри толерантності -- якою мірою і в яких ситуаціях толерантність має бути присутня. Карл Поппер зазначив, що суперечка стосується меж терпимості -- наскільки суспільство і його соціальні інститути мають віднайти розумні засоби самозбереження, що певною мірою підмінює принцип толерантності Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. К., 1994.. Виходячи із зазначеного, інвестиційну поведінку у дусі толерантності слід розглядати як невідкладний імператив сучасності. Відтак, висвітлена палітра витоків трансформації інвестиційної поведінки ТНК уможливила авторську графічну інтерпретацію цього процесу (рис.1).
Рис. 1 Основи варіативності процесу формування та трансформації інвестиційної поведінки ТНК
Джерело: розроблено авторами
Прагнення корпорацій до переходу на інноваційну модель зростання із забезпеченням лідируючої ролі в сегментах глобальних ланцюжків з більш високою доданою вартістю у світлі нового клімату невизначеності для світової економіки створює підвалини для реактивної трансформації їхньої інвестиційної поведінки.
Прагматична результативність інвестиційних дій ТНК в умовах глобальної турбулентності
Глобальні трансформаційні процеси, зростання асиметрії інформаційного простору, непередбачувана динамічність середовища, цифровізація, фінансиалізація, мережевізація економічних відносин, поширення інноваційних технологій вплинули на розвиток міжнародного інвестування ТНК.
Характеризуючи масштаби інвестування (рис. 2) та прояви інвестиційної поведінки ТНК, слід відзначити збільшення потоків ПІІ у 2019 р., чому сприяли проголошення податкових реформ у Німеччині, Італії, Сполученому Королівстві; зменшення корпоративного податку в США із 35 до 21 %; коливання попиту на нафту, заходи з лібералізації та стимулювання інвестицій, високий рівень рентабельності корпорацій, наявність надмірних фінансових ресурсів, політика центробанків щодо емісії грошової маси вибуховими темпами та прямого стимулювання витрат.
Рис. 2 Масштаби та динаміка транснаціональних ПІІ за регіонами світу, млн. дол. США: а) приплив транснаціональних ПІІ, б) відплив транснаціональних ПІІ
Попри стримуючі чинники (нестабільна ситуація в Єврозоні, ослаблення співпраці між США та ЄС, потенційна геополітична напруженість у країнах базування ТНК, кардинальні зміни в економічній політиці країн, що розвиваються), найбільшу частку інвестицій у розрізі регіональних утворень мали АТЕС та G20 (по 51 та 49 %, відповідно), найбільші надходження інвестицій із ТНК спостерігалися в Азійському регіоні та в розвинених країнах, а найменшу частку у 2018 р. мали країни БРІКС та ВРЕС -- по 15 та 19 %, відповідно (рис.3).
Активізація інвестування ТНК до 2019 р. відбувалась переважно в напрямі проривних секторів на тлі переходу від реальних транскордонних виробничо-збутових мереж до нематеріальних глобальних ланцюжків доданої вартості. Намаганню ТНК збільшувати масштаби своєї діяльності до стану монополіста сприяли не лише зростання кількості підконтрольних підрозділів, а і максимально агресивні злиття та поглинання, зміна форми власності, стрімка диверсифікація чи повна зміна видів діяльності. Такі тенденції характерними є для сектору 4IR, зокрема в межах регіону АСЕАН (табл. 6).
...Подобные документы
Суть та основні риси транснаціональних корпорацій. Масштаби діяльності транснаціональних корпорацій на світовому ринку. Міжнародний поділі праці на двох рівнях. Організаційна й управлінська здатність ТНК. Конкурентні переваги ТНК.
реферат [17,5 K], добавлен 05.08.2007Стратегічні орієнтири міжнародних корпорацій. Види і типи транснаціональних корпорацій, особливості діяльності в Україні. Стратегії конкуренції в міжнародному бізнесі. Характеристика основних ринків впливу. Рівень іноземних інвестицій в економіку країни.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 09.10.2013Іноземна інвестиційна діяльність в регіональній економіці. Прямі іноземні інвестиції в економіку України. Моніторінг економіки Украіїни. Міжнародні інвестиції та практика бізнесу транснаціональних корпорацій. Розвиток інвестиційної діяльності.
реферат [23,0 K], добавлен 01.11.2008Визначення основних етапів становлення та розвитку транснаціональних корпорацій. Характеристика форм транснаціонального об`єднання капіталу. Розкриття структури і типів даних корпорацій, еволюція їх створення і функціонування в умовах ринкової економіки.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 22.11.2014Сутність та причини виникнення транснаціональних корпорацій, їх основні властивості. Форми транснаціональних корпорацій. Позитивні та негативні сторони ТНК, їх роль у сучасній світовій економіці. Шляхи протидії негативним сторонам іноземного інвестування.
реферат [27,6 K], добавлен 09.05.2012Діяльність транснаціональних корпорацій. ТНК у процесах глобального руху капіталів та інвестування. Позитивні та негативні наслідки господарської діяльності ТНК. Прямі іноземні інвестиції ТНК у харчову промисловість та у галузь електроніки України.
дипломная работа [245,0 K], добавлен 30.10.2009Значення транснаціональних корпорацій на сучасному етапі розвитку світового господарства. Позитивні та негативні аспекти їх діяльності. Аналіз лідуючих ТНК світу, їх галузева структура та участь у світовому торговому обороті, вплив на економіку України.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.01.2014Поява у світовому господарстві міжнародних корпорацій. Ознаки транснаціональних корпорацій, за даними експертів. Передумови формування і розвитку ТНК у сільському господарстві. Агропромислові ТНК як основний постачальник високотехнологічних продуктів.
курсовая работа [209,9 K], добавлен 11.05.2011Поняття та сутність інвестиційної діяльності. Обсяги прямих іноземних інвестицій в економіку України в 2010 році. Чистий приріст іноземного капіталу країни за І півріччя 2011 року. Зміст концепції Державної програми розвитку інвестиційної діяльності.
реферат [72,4 K], добавлен 20.03.2014Суть та критерії корпоративного управління, особливості механізму та аналіз організаційних моделей транснаціональних корпорацій. Розробка та оцінка заходів покращення структури управління компанії. Перспективи розвитку корпоративного управління.
дипломная работа [792,4 K], добавлен 21.07.2010Поняття та компоненти прямих іноземних інвестицій. Особливості проблеми заборгованості, шляхи її вирішення. Види транснаціональних корпорацій. Місце України на світовому валютному ринку. Інтеграція країн з перехідною економікою у світове господарство.
контрольная работа [26,6 K], добавлен 13.03.2015Теоретичні основи дослідження інвестиційної діяльності. Джерела походження інвестицій. Стратегії, оцінка та методи управління ризиками. Рекомендації щодо використання сучасних інструментів інвестиційного ризик-менеджменту. Міжнародна міграція капіталу.
контрольная работа [144,7 K], добавлен 17.12.2014Сутність та законодавче поле іноземного інвестування в міжнародному бізнесі. Актуальність для українських підприємств розширення інвестування як позитивного впливу міжнародного бізнесу для розвитку України. Портфельні інвестиції у міжнародному бізнесі.
магистерская работа [1,4 M], добавлен 02.07.2010Особливості управління людськими ресурсами в ТНК, підходи до підбору персоналу, мотивація і оплата праці. Масштаби діяльності транснаціональних корпорацій на світовому ринку. Стратегічні пріоритети функціонування на ринку України компанії "Nemiroff".
контрольная работа [57,3 K], добавлен 21.07.2010Інтенсифікація процесу міжнародного поділу праці, спеціалізації і кооперації національних економік; діяльність транснаціональних корпорацій, залучення їх потужностей в національне господарство України; інвестиційний клімат. Ринкова вартість Apple.
контрольная работа [2,9 M], добавлен 05.03.2012Дослідження польсько-українських прямих інвестицій на тлі євроінтеграційних процесів і економічної ситуації. Аналіз негативних і позитивних тенденцій взаємної інвестиційної діяльності. Розвиток і стимулювання взаємних інвестицій між Україною і Польщею.
дипломная работа [907,3 K], добавлен 09.01.2011Аналіз діяльності транснаціональних корпорацій та впливу наукомістких технологій на проблеми стандартизації та уніфікації. Дослідження ролі України у контексті глобалізації світової економіки та азіатський вектор зовнішньоекономічної політики країни.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 22.07.2011Економічні теорії міжнародного інвестиційного руху капіталів. Горизонтальні й вертикальні прямі іноземні інвестиції. Динаміка та структура залучених прямих іноземних інвестицій в економіку України. Стан і перспективи зростання інвестиційної привабливості.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 02.07.2015Інтернаціоналізація господарського життя як характерна риса сучасного світового господарства. Регіоналізація в сучасних умовах. Аналіз і оцінка рівня відкритості економіки України. Збільшення транснаціональних корпорацій. Глобалізація фінансових ринків.
контрольная работа [22,9 K], добавлен 23.10.2010Підходи до розуміння сутності міжнародної торгівлі. Міжнародні організації з стимулювання економічної стабільності. Стратегія прямого інвестування. Форми міжнародної регіональної економічної інтеграції. Систематизація прямих іноземних інвестицій.
контрольная работа [188,3 K], добавлен 28.09.2009
