Парадигмальні засади та практична дилема інвестиційної поведінки транснаціональних корпорацій

Джерело: складено авторами на основі⁴¹, ⁴², ⁴³

Безперечно обсяги і результативність інвестиційної діяльності ТНК залежать не лише від власних мотивів і стратегії, але й наявних передумов у країні -- потенційному реципієнті, рівня і швидкості реагування світової спільноти та міжнародних регуляторів на прояви надмірної експансивності чи нетолерантності корпорацій. Journal Fortune 500. (2020). 100 Fastest-Growing Companies. New York, United States. URL: https://fortune.com/100-fastest-growing-companies/2019/search/ The Global Risks Report 2017. World Economic Forum: web-site. URL: https://www.weforum.org/reports/the-global-risks-report-2017

Рис. 4 Динаміка обсягів інвестування і ступеню інтернаціоналізації найбільш експансивних ТНК: а) Apple Inc., б) Amazon.com., в) Alphabet Inc. (США), Facebook (США), Netflix (США)

Джерело: побудовано авторами за даними World Investment Report 2019: Special Economic Zones. Geneva and New York: United Nations, 2019.

Прагматична інвестиційна мотивація ТНК і їхня далекоглядна корпоративна стратегія реалізуються залежно від наявних передумов у країні -- потенційному реципієнті. Позитивна динаміка зростання скоригованих чистих заощаджень, сприятливий інвестиційний клімат, рівень збереженості природних й енергетичних ресурсів, наявність добре освіченого людського середовища стають чинниками максимального сприяння для транснаціонального інвестування. Ступінь реактивності світової спільноти та міжнародних і національних регуляторів на прояви надмірної експансивності чи нетолерантності корпорацій є чинником забезпечення позитивної результативності корпоративних інвестицій.

Суперечності інвестиційних інтересів ТНК і приймаючих країн

Інвестиційна діяльність ТНК для приймаючих країн має суперечливі наслідки, які, з одного боку, стають каталізуючим поштовхом для формування позитивного інвестиційного іміджу країни та приходу багатьох інших корпоративних донорів інвестицій, а з іншого, зважаючи на практику цілеспрямованого застосування фінансової могутності, новітнього інструментарію інформаційно-технологічного і політичного впливу, маніпулювання свідомістю, цинічного беззаконня та катастрофічного нехтування людським життям, високого рівня корупції, нищівного ставлення до природного середовища, вимагають негайної трансформації корпоративної поведінки.

Вчені з різних країн наголошують про термінову необхідність змінити принципи функціонування ТНК, наводячи серйозні аргументи. На жаль, аргументи щодо захисту навколишнього середовища та обмеження діяльності ТНК трансформуються у критичні, де з 1988 року сто ТНК були відповідальні за 71% викидів вуглекислого газу в атмосферу (майже 1 трлн.т. вуглекислого газу)⁴⁵.

У руслі нашого дослідницького інтересу виникає потреба детальнішого вивчення проблематичних наслідків діяльності окремих корпорацій на територіях приймаючих країн. У цьому контексті заслуговує уваги така в недалекому минулому прекрасна, із недоторканою природою країна, як Еквадор, яка зазнала нищівного впливу від потужних транснаціональних структур та відповідної політичної спільноти⁴⁶. У 1968 р. ChevronTexaco Corp виявила нафту в долині еквадорської Амазонки і на сьогодні експортує майже половину нафти країни. Наслідки діяльності корпорації є суперечливими, бо через проведення нафтопроводу постраждала екосистема лісів без будьяких намірів відновлення навколишнього середовища з боку корпорації. Протягом 1971-1992 рр. щодня зливалось на землю та у річки близько 4 млн. галонів токсичної промислової води з вмістом нафти, важких металів і канцерогенів, залишились незакритими могильники з відходами. Місцевим населенням подано позов до суду за значний екологічний збиток, заподіяний Chevron, в результаті чого захворіли тисячі еквадорців, а амазонські дощові ліси були значно забруднені. Еквадорський суд міг накласти штраф у розмірі до 2 8 млрд. дол. США за нанесений збиток, однак Chevron заявили, що угоди, укладені з урядом Еквадору раніше, звільняють її від будь-якої відповідальності. Після кількох років судової тяганини 15 лютого 2011 суд в Еквадорі оштрафував Chevron на 8,6 млрд. дол. США за забруднення країни в період між 1972 і 1992 роками. Це створило прецедент -- вперше корінному населенню вдалось виграти суд в великої транснаціональної компанії, яка забруднила території цього народу⁴⁷, ⁴⁸. Шевченко Ю. А. Інвестиційна поведінка ТНК у глобальному турбулентному середовищі. -- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 -- світове господарство і міжнародні економічні відносини. -- ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Київ, 2020. Ibid. Ibid. “Finally, the polluter is commanded to pay”. The Independent (London). 16 February 2011. с. 2.

У свою чергу організований корпорацією Exxon Valdez міжнародний консорціум передбачав перетворення Еквадору на одного з десяти світових постачальників нафти до США завдяки побудові нового нафтопроводу довжиною 300 миль і вартістю 1,3 млрд. дол. США. Проте його діяльність призвела до загибелі лісів на величезних територіях, зникнення деяких видів тварин, забруднення річок. Крім того, у 1989 р. нафтовий танкер Exxon Valdez зазнав аварії у затоці Принца Вільгельма біля південного узбережжя Аляски, в результаті чого близько 40 мільйонів літрів сирої нафти вилилося в море, що спричинило загибель багатьох тварин. Exxon витратила близько 2 мільярдів доларів на збирання нафти і ще 1 мільярд на виплати за понад 38 тисячами цивільних та кримінальних позовів. Частину цих коштів Exxon відшкодувала через страхові виплати та зменшення податків. Пізніше суд призначив виплатити ще 5 млрд. дол. як каральний захід.

Заслуговує уваги також досвід активного інвестування найбільшого у світі виробника харчової продукції -- швейцарської компанії NestK Health Science, котра має цілу низку протиріч, які доводять переважно агресивну поведінку цієї компанії при виході на нові ринки чи при запуску нових продуктових проектів Шевченко Ю. А. Інвестиційна поведінка ТНК у глобальному турбулентному середовищі. -- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 -- світове господарство і міжнародні економічні відносини. -- ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Київ, 2020..

Попри серйозні досягнення в сфері геноміки, не варто забувати як у 1970-х і 1980-х роках Nest^ та інші компанії піддавалися жорсткій критиці за збут в країнах, що розвиваються, експериментальних продуктів дитячого харчування із використанням агресивних методів продажу, неетичної поведінки та жахливими наслідками їх застосування (зникнення у матерів власного молока, хвороб і смерті тисячі новонароджених) Ibid.. Зокрема, йдеться про гучні скандали із сухими молочними сумішами, що містили меламін (Гонконг), із зараженим кишковою паличкою печивом (США), видобуток питної води без відповідних екологічних дозволів і розлив її під брендами Perrier, San Pellegrino и Pure Life (Мічиган, Каліфорнія), забір води під час засухи і продаж її місцевим жителям (Торонто, Каліфорнія, Пакістан).

Досить показовими є наступні події, які характеризують високий ступінь глобального політичного впливу цієї корпорації. Так, для запобігання у майбутньому громадським акціям протесту проти шкідливості для здоров'я окремих видів її продукції Nestlh пролобіювала прийняття цілої низки нормативних документів у Всесвітній асамблеї охорони здоров'я при Всесвітній організації охорони здоров'я. Зокрема, у 1981 р. прийнято «Міжнародний звід правил зі збуту замін-ників грудного молока»; у лютому 1982 р. «Інструкцію НЕСТЛЕ з реалізації Міжнародного кодексу маркетингу замінників грудного молока Всесвітньої Організації Охорони здоров'я». Особливу увагу приділено регулюванню діяльності Nest^ в країнах, що розвиваються (в інструкції вони названі «країни підвищеного ризику»).

Заслуговує на окрему увагу, з нашої точки, зору ситуація з дотримання законодавства та залучення до міжнародних скандалів «Дизельгейт» концерна Volkswagen. Афера з маніпуляцією вихлопом автомобілів концерну Volkswagen (також іноді «дизельний скандал», «дизель-гейт») відома як виявлення нелегально вмонтованого автовиробником програмного забезпечення в керуванні дизельних двигунів автомобілів концерну Volkswagen з метою обійти місцеві стандарти захисту середовища. Подія призвела до гучного міжнародного скандалу; концерн несе мільярдні збитки у вигляді штрафних санкцій та витрат на переробку вже проданих автомобілів Volkswagen AG. Постраждала репутація не тільки концерну VW і його турбодизельних двигунів, а й усієї галузі автобудування ФРН у цілому. Біржова ціна акції концерну Volkswagen за кілька днів впала на 40%. У процесі розслідування німецькими слідчими органами виявилося, що масштаби злочину значно ширші, в ньому замішаний далеко не тільки Volkswagen. За свідченнями, ще в 1990-х роках між основними німецькими автовиробниками Volkswagen, Audi, Porsche, BMW і Daimler відбулася таємна картельна угода про «координування питань технологій, витрат, вибору постачальників і викидів в атмосферу». У 1998 р. американське агентство з охорони довкілля вже займалося подібними справами інших автовиробників. Розслідування агентства проти компаній Honda і Ford закінчилися виплатами ними штрафів у 267 млн. дол. США та 7,8 млн. дол. США відповідно Шевченко Ю. А. Інвестиційна поведінка ТНК у глобальному турбулентному середовищі. -- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 -- світове господарство і міжнародні економічні відносини. -- ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Київ, 2020.. Ці окремі приклади свідчать, що коли процеси концентрації (корпорації) виходять за межи держав, держави втрачають повний контроль над ними.

Детальне емпіричне дослідження інвестиційної поведінки корпорацій Apple, Amazon, Starbucks, Glencore, Amazon.com Inc., McDonald's Corp., Microsoft, Google, Facebook, Coca-Cola уможливило висновок стосовно наявності, з одного боку, проблем і бар'єрів, які виникають у податковій сфері приймаючих країн (процедурні бар'єри; недостатнє взаєморозуміння між ТНК, урядом приймаючих країн, неприбуткових організацій та інших інституцій; недостатній рівень довіри; корупція; лобіювання інтересів;заборона витрат на бізнес), з іншого боку, серйозного ризику для податкових надходжень, податкового суверенітету і справедливості для багатьох країн внаслідок безпрецедентної експансивності корпорацій з акцентом латентності чи явної агресивності. Велику кількість злочинів у сфері корпоративного оподаткування демонструє, зокрема, Малайзія, де обсяг незаконних фінансових потоків збільшився із 28,5 млрд. дол. США у 2001 р. до 36 млрд. дол. США у 2019 р.

У процесі нашого дослідження стосовно впливу податкових умов на поведінку ТНК нами було проаналізована діяльність корпорації Apple за аналогічною схемою. За даними Єврокомісії йдеться, що Apple отримала вигоду від «вибіркового оподаткування» в Ірландії, що дало «значну перевагу над іншими компаніями», представленими на європейському ринку Офіційний сайт СОТ. URL: https://www.wto.org/english/tratoptrims_e.htm. Фактично таке вибіркове рішення дозволило Apple платити в Європі податки на прибуток за ставкою в 1% в 2003 р. До 2014 р. ставка знизилася до 0,005%, тоді як в даний час податок на прибуток з європейських продажів в Ірландії становить 12,5% (ставка є мінімальною серед країн Західної Європи). Єврокомісія вважає, що Apple Sales International і Apple Operations Europe -- дочірні структури корпорації, зареєстровані в цій країні, -- повинні сплатити відсутні податки в європейську скарбницю за період з 2003 по 2014 рік -- 13 млрд. євро Шевченко Ю. А. Інвестиційна поведінка ТНК у глобальному турбулентному середовищі. -- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 -- світове господарство і міжнародні економічні відносини. -- ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Київ, 2020..

У рамках розслідування ЄС також прийшли до висновку, що структура Apple в Ірландії «не відповідає економічній реальності». Майже всі доходи, задекларовані двома «дочками» Apple, що відповідають за продажі за межами США, були приписані головному офісу. Єврокомісія прийшла до висновку, що компанії існували тільки на папері і не могли генерувати подібні прибутку. Однак, уряд Ірландії наполягає, щоб Apple заплатила всі податки і заперечує факт створення особливих умов для неї. У Міністерстві фінансів США вважають, що дії Єврокомісії можуть поставити під удар іноземні інвестиції, бізнес-клімат в Європі, а також «дух економічного партнерства» між США і ЄС.

На тлі розглянутих нами окремих маніпуляцій компанії, зауважимо, що в серпні 2018 р. Apple стала першою сучасною компанією, вартість якої перевищила трильйон дол. США. За даними NASDAQ, корпорація опустилася на четверту позицію за цим показником, і відстає від Google на 13 млрд. дол. США, від Amazon на 48 млрд. дол. США, і від Microsoft -- на 59 млрд. дол. США. Apple не єдина аме-риканська IT-компанія, яка викликає інтерес європейської влади. В Італії Google звинуватили в несплаті податків в період з 2008 по 2013 рр. і призначили штраф у 300 млн. євро. У Великобританії, в свою чергу, з компанії домовилися стягнути 185,4 млн. дол. США, а також зобов'язали IT-гіганта сплачувати більш високу податкову ставку в майбутньому.

Єврокомісія цілеспрямовано веде боротьбу проти американських компаній, які звинувачує в ухилянні від податків. У 2015 р. мережа кав'ярень Starbucks отримала вказівку доплатити 30 млн. євро податків в Нідерландах. У січні 2020 р. європейський регулятор ухвалив, що уряд Бельгії має стягнути 700 млн. євро незаконних податкових пільг з 35 компаній, включаючи Anheuser-Busch InBev і bp Шевченко Ю. А. Інвестиційна поведінка ТНК у глобальному турбулентному середовищі. -- Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 -- світове господарство і міжнародні економічні відносини. -- ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». Київ, 2020..

Як показав аналіз інформаційних джерел, Європейська Комісія має претензії до ще однієї технологічної компанії -- Amazon, яку підозрює в неправомірному використанні люксембурзьких схем податкової мінімізації. Загальна сума недосплачених в бюджет Люксембургу податків становить близько 250 млн. євро. Схема дозволила перемістити прибутки з групи, яка повинна оподатковуватися в ЄС (Amazon EU), в компанію Amazon Europe Holding Techno - logies, яка в Люксембурзі податки не платить. Серед іншого, дана схема передбачала виплату роялті іншій компанії, що істотно знижувало величину оподатковуваних прибутків у першій Ibid.. Найчастіше саме взаємодія різних принципів й асиметрії між податковими режимами кількох юрисдикцій, з якими стикається ТНК як платник податків, уможливлює розмиття оподатковуваної бази та переміщення прибутків корпорацій із країн їхньої реальної економічної активності у більш сприятливі юрисдикції, внаслідок чого загальні щорічні втрати світового господарства сягають до 10 % загальносвітових податкових надходжень.

Маневрування і намагання ТНК обходити державні норми, закони та приписи щодо діяльності в недозволених місцях чи заборонених видах, легалізація своїх прибутків у територіях із найменшими податками, застосування маніпулятивних схем оподаткування спонукають місцеві та міжнародні регуляторні органи до уніфікації законодавств з очевидною необхідністю більш скоординованого ухвалення регулюючих і контрольних рішень. Міжнародною спільнотою для боротьби з агресивним податковим плануванням й обмеженням міжнародних дій з ухилення від сплати податків розроблені інструменти боротьби знесумлінними податковими практиками. Йдеться про теорію «бездержавного прибутку» Е. Клейнбарда, Типову податкову конвенцію ОЕСР, План ОЕСР «Addressing Base Erosion and Profit Shifting» (BEPS), Директиви ЄС -- EU «Parent-Subsidiaries Directive» (90/435/EEC) (section 831 TCA 1997); EU «Interest and Royalties Directive» (2003/49/EC) (section 267G-L TCA 1997); «EU Mergers Directive» (90/434/EEC) (sections 630-638 TCA 1997), the Taxes Consolidation Act 1997 (TCA 1997)). Моніторинг за ними здійснюватиметься Організацією глобальної фінансової інтеграції (Global Financial Integrity) та Форумом з податкового адміністрування згідно з Єдиними основами моніторингу і підтримання BEPS (дія 11 Плану дій BEPS «Вимірювання та моніторинг BEPS»).

Множина суперечностей між інвестиційними діями ТНК (Bayer, Microsoft, ChevronTexaco Corp., British American Tobacco, Philip Morris, Japan Tabacco Internetional Volkswagen, Nest^) і приймаючими країнами, правовими й регуляторними структурами та громадою змушує корпорації швидко змінювати свою поведінку, реагуючи на ситуацію. При зростанні ліберальних правових заходів поведінка швидко стає агресивно експансивною. У разі ж підсилення суворих заходів, корпорації або втрачають інтерес і залишають територію, або вдало маскуються, змінюючи агресивну експансивність на латентну.

Нерідко складні відносини між корпораціями та приймаючою країною викликають потребу зміни форми власності (табл. 8). Це може відбуватись і неодноразово з ініціативи або ж вимоги будь якої сторони залежно від конкретної ситуації, пов'язаної, наприклад із корупційними впливами на уряди. Показово, що інвестиційна поведінка корпорацій також зазнає трасформацій внаслідок зміни фінансово-інвестиційних стратегій та відповідної реалізації інвестиційних проектів.

За дослідженнями ЮНКТАД в 2018 р., найбільшими фінансовими державно-приватними ТНК були: The Industrial &Commercial Bank of China (ICBC), China Construction Bank Corporation JSC, Agricultural Bank of China Ltd, Japan Post Holding Co Ltd, Bank of China Ltd, Bank of Communications Co Ltd, The Royal Bank of Scotland Group Plc. У свою чергу, можливо виділити найбільші нефінансові державно-приватні ТНК в 2019 р., такі, як: Volkswagen Group, Enel SpA, Eni SpA, Deutsche Telekom AG, EDF SA, Engie, China National Offshore Oil Corp (CNOOC), Airbus Group NV, Orange SA, Nippon Telegraph&Telephone Corp. Як свідчать представлені нами у табл. 7 дані, поведінку ТНК визначають також домінанти форм власності корпорацій.

Таблиця 8