Газета "Индустриальное Запорожье" в системі регіональних ЗМІ

Вжливим пріоритетом газет було те, що більшість публікацій видання були присвячені актуальним та злободенним проблемам. Серед чільних там вирізнялися такі: розвиток сільського господарства та кооперації на Запоріжжі, боротьба з голодом та розрухою, впровадження у життя нової економічної політики.

В газеті відводилося значне місце темам культури, організації дозвілля для будівників нового життя. Йшлося і про створення в області театру, формування його репертуару, надання його постановкам ідеологічного спрямування. Сторінки газети в цей час рясніють заголовками про дискусії навколо відкриття театру, його тематики та ідейно-соціального спрямування, а також публікуються рецензії на вистави.

Вони відрізнялися змістовністю, якістю, у них можна було знайти елементи публіцистики. Серед популярних рубрик варто зазначити такі: "Читацькі звернення", "Фейлетон", "Нариси", "Нариси", "Життя на селі" або "Життя села" тощо. Матеріали, уміщені під ними, оперативно відгукувалися на події в області.Все це додавало авторитету газеті, свідчило про зростання журналістської кваліфікації колективу редакції та її авторського активу.

Серед першочергових завдань, які ставили перед собою газетярі, було залучення до авторського активу робітників, за допомогою яких більш змістовно та активно висвітлювалося б робітниче життя, оскільки газеті нерідко докоряли, що саме життя робітничого класу відображалося не завжди повно, а лише епізодично, мало вміщувалося виступів представників робітничих професій. Цим, як вважали журналісти, газета значно програє, і намагалися все робити для того, щоб усунути таку істотну ваду.У газеті з'явилися нові рубрики, як-от: "Робітниче життя", "Листи селян", "Партійне життя", "Профспілковий рух", "Куточок сільського господаря", "Нам пишуть", "Листи робітників", авторство яких здебільшого належить людям від верстата чи від плуга: робітникам, селянам.

Чільну площу займають також події в країні та за кордоном, зокрема з особливим пафосом видання повідомляє про розгортання революційної боротьби трудящих мас у розвинених країнах капіталізму. Газета друкує повідомлення про встановлення дипломатичних зв'язків між Радянським Союзом та деякими закордонними країнами.

Великого значення газетярі надають публікаціям про партійне життя в країні, про зародження молодіжних організацій, їх розвиток та вплив на молодь міст і сіл. На сторінках радянських видань з'являються перші замальовки, а згодом і нариси про будівників нового життя, які знайомили читачів із робітниками, селянами, вчителями, які вносили дещицю своєї праці в побудову нового життя.. Йшлося не лише про сам виробничий процес, технічне забезпечення Союзу, а й про людський фактор, який на той час відігравав величезну роль, адже на гігантську будову соціалізму з'їхалися з усіх куточків тодішнього Союзу. Люди жили у бараках, вручну розмішували бетон, перевозили на візках будматеріали, працювали з ентузіазмом і великим піднесенням, незважаючи на нелюдські побутові умови, погане харчування тощо.

Слід віддати належне газетярам: вони виявили досить високий професіоналізм, оперативно подаючи з місця подій репортажі, інформповідомлення та ін. Тому можна припустити, що поза "кадром" не залишилося практично жодного питання стосовно цього будівництва - від забезпечення Дніпробуду матеріалами, кадрами, технікою і до створення належних умов побуту будівельників.

регіональний преса газета застій

3.2 Жанрове оформлення та мовно-стилістичні особливості розкриття тематико-проблемного комплексу на шпальтах газети „Индустриальное Запорожье” "періоду застою"

Тематика газетних публікацій в газеті “Индустриальное Запорожье” “періоду застою” надзвичайно різноманітна, у них відображені всі сторони радянської дійсності.

Основні теми:

- створення так званого розвинутого соціалістичного суспільства, виховання нової людини - будівника комуністичного суспільства (Могутнім, монолітно згуртованим зустрічає багатонаціональний радянський народ своє велике свято - 50-річчя утворення СРСР. З почуттям гордості оглядають працівники всіх республік пройдений шлях - шлях героїчних перемог і звершень. Сердце союзу. Р. Зубов / / ІЗ, 12 березня 1972 р.);

- радянська людина, активний будівник комунізму з його особливими рисами характеру, людська доля, яка найяскравіше відобразила епоху, соціальну дійсність, значення особистості в конкретних обставинах (Поважають в колгоспі Василя Миколайовича. Його обрали членом групи народного контролю. Тепер він очолює пост народних контролерів на весняно -польових роботах. І не поздоровиться тому, хто прагне працювати на кількість гектарів на шкоду якості робіт, хто нехтує інтересами колективу. Покликання. Я.Левицький // ІЗ, 21 травня 1974 р.;

Керівники сказали: "Вирішуй сам, як скажеш - так і буде". І він, перш ніж вирішити, думав. І, здавалося, думки не буде кінця. Засмоктало від туги у серця, коли спробував уявити, як він через день-два піде через незнайому прохідну, і до болю захотілось зараз же - хай за вікном ніч - піти в рідний цех, де кожен верстат - твій давній знайомий, де все, навіть вибоїна в підлозі, рідне і близьке. Посади деревце. Н. Чіпігін // ІЗ, 13 січня 1971 р.);

- життя радянських людей та їх місце в соціалістичному суспільстві (Голда Меїр кличе своїх сестер і братів у свою країну ... Але я бачила і випробувала на собі, що відбувається з тими, хто туди потрапляє. Якщо ти людина праці, якщо ти не багатий, то тобі там вже на все життя - до труни - судилося день і ніч думати про шматок хліба насущного. А твої брати і сестри з капіталістів будуть вичавлювати з тебе всі сили ... Ні, нехай сестра моя Голда Меїр на радянських євреїв не розраховує! Відсіч ізраїльським провокаторам. Т.Шейвер // ІЗ, 21 березня 1970 р.);

- звеличення краси праці представників різних професій (Зараз члени ланки приступили до культивації ґрунту, виносять під культивацію аміачну воду - по 2,5 центнера на гектар. Серед тих, хто працює з вогником і син ланкового - Олексій. Він недавно демобілізувався з армії і за прикладом батька ре шив так само стати хліборобом. Змагатися - прагнути йти вперед. Я. Левицький. //ІЗ, 3 квітня 1974 р.;

Яскраве полум'я розплавленого металу висвітлювало обличча заливальника С.М. Тарасова. У ті кілька хвилин, поки він набирав черпаком сплав магнію і заливав його, обличчя здавалося бронзовим. Я порівнював цей оригінал в спецівці з портретом в акуратному костюмі на міський Дошці пошани і знаходив його красиве, міцніше, значніше. Подумалося: які справедливі крилаті слова: "Людину прикрашає праця", бо праця завжди був і залишається на століття силою, що творить життя людства. І я подумав про головні стимули його праці. Першим з них для Тарасова була приналежність його до партії комуністів. Праця натхнених. В. Ільїн // ІЗ, 9 квітня 1974 р.);

- морально-етичні теми (Музичної валізи у М.Курочкі, А.Фіщіна, а також зварювальника з "Дніпроспецсталі" А.Бородавки в 1.30 ночі, коли я їх зустріла, з собою не було. Обходилися власними силами. Пісні з їхніх вуст падали як водоспад Ніагара. Для цього була вагома підстава: обмивали 12 годин тому куплені вельветові чоботи. - Звичайно, я - не Магомаєв - сказав Курочка, - але платити штраф за те, що я люблю співати - боляче до глибини душі! П.Тресніцкая // ІЗ, 2 вересня 1972 р.;

Деякі власники автомашин правдами і неправдами споруджуючи для них "хороми" в недозволеному місці, не замислюються над тим, що вони тим самим спотворюють вигляд вулиць і дворів, а значить і міста, створюють шуми, що заважають відпочинку трудящих, отруюють повітря, псують, знищують дерева , красиві куточки природи ... Здається, настав час поставити на місце тих., хто порушує встановлений порядок будівництва гаражів. Гаражна лихоманка. К. Вусатий - позаштатний інспектор Запорізького міського комітету народного контролю, С. Худяков - позаштатний інспектор Орджонікідзевського районного комітету народного контролю // ІЗ, 2 квітня 1974 р.);

- тема жінки-матері, жінки-трудівниці (Працює вона всі ці роки швачкою. Двадцять три подяки за сумлінне ставлення до праці, високі показники в соціалістичному змаганні та активну участь у суспільному житті. Неодноразово нагороджувалася цінними подарунками, почесними грамотами, її ім'я заносилося на Дошку пошани, до сторіччя з дня народження В.І. Леніна нагороджувалася Ювілейною медаллю. Олена Макарівна Хижняк - майстер з пошиття верхнього одягу ательє мод № 60 Запорізької фабрики індпошиву та ремонту одягу ... Поважають люди свою колегу з праці за вимогливість та справедливість, за уважне ставлення до них, за доброту і поради. Якщо робота в радість. П.Стусь // ІЗ, 4 квітня 1974 р.;

Вона - хлібороб. Дочка і онука хліборобів. 30 років тому Лідія Федорівна Сісюн сіла за кермо трактора. І з тих пір тридцять нелегких, але прекрасних років вона сміливо і суверенно водить машину по рідному степу. Люди героїчного складу. А.Владіміров // ІЗ, 12 квітня 1974 р.);

- тема соціалістичного змагання п'ятирічок (Хлібороби радгоспу "Чапаєвський" першими серед господарств Вільнянського району закінчили сівбу ранніх зернових. Серед Механізаторів на цій роботі відзначився Олександр Грецак ... План п'ятирічки він обіцяє виконати за чотири з половиною роки. І темпи і якість. Г.Кріклівий // ІЗ, 6 квітня 1974 р.;

Нагороди батьківщини багато до чого нас зобов'язують. І перш за все до успішного виконання нашого основного завдання - уже в цій п'ятирічці з'єднати дорогами з твердим покриттям всі перспективні населені пункти області. Нескінченна стрічка доріг . М.Яценко // ІЗ, 6 квітня 1974 р.);

- виховання дітей (У вихованні дітей треба завжди пам'ятати, що самостійність не повинна виключати дисциплінованість. Чим раніше це зрозуміє ваша дитина, тим міцніше нею буде засвоєне це поняття, і вихователям легше буде досягти позитивних результатів. Якщо все дозволено. Т. Петрова / / ІЗ, 8 жовтня 1973 р.; Діти не народжуються жорстокими. Цей важкий і небезпечний душевний порок проявляється у них в результаті неправильного виховання. У першу чергу - в сім'ї, в школі. Коли хлопчик піднімає руку, щоб ударити, - зупиніть його, насторожіться. Бережіть синів! Бережіть синів. В.Устінова // ІЗ, 18 грудня 1973 р.);

- теми, які пов'язані з практикою роботи всієї місцевої партійної організації (Вчора в обкомі КП України відбулася нарада перших секретарів міськкомів і райкомів партії, голів міськрайвиконкомів, голів міських і районних комітетів народного контролю, працівників обласних організацій. Забезпечити виконання планів і зобов'язань ювілейного року. М. Неклюдов // ІЗ, 6 січня 1970 р.;

Комуністи нашої парторганізації, партійний комітет, підвищуючи активність профспілок, піклується про те, щоб у другому році п'ятирічкиі дати країні сотні, тисячі тонн надпланової продукції. Найважливіше для нас - мобілізація трудівників поля на виконання планів партії. Виховуємо комуністів. В.Мащенко // ІЗ, 28 лютого 1972 р.);

- теми наставництва (Він отримував не одноразово порушення. Потім пішов в армію ... і ось неквапливо йде по цеху високий чоловік в робочій спецівці. У нього уважний погляд. Це бригадир слюсарів Петро Демченко - член партбюро, голова групи народного контролю відділення. Він вміло поєднує організаторську діяльність з технічною творчістю. На його рахунку тільки за минулий рік шість раціоналізаторських пропозицій, які він сам розробляв і впровадив. Економічний ефект близько 8000 рублів. Багато його нововведень спрямовані на зростання продуктивності праці, поліпшення якості металу. Такий особистий приклад дає йому високе моральне право бути вимогливим до інших. Ті, що дивляться в перед . П.Зотов // ІЗ, 8 квітня 1974 р.

- культурне життя (Заслужений жіночий народний хор "Калина" виступав з концертом перед будівельниками Запоріжжя в ДК енергетиків. Запорізька "Калина". Е.Гонтарь, 5 квітня 1974 р.;

Почали ми підготовку з організації загальнозаводського штабу з проведення суботника. У нього входять представники парткому, наркому, комітету комсомолу а також колективів цехів. Скоро червона субота. Н.Рижій // ІЗ, 19 квітня 1976 р.);

- про здоров'я (У одного такого "богатиря" середньої школи № 72 я якось запитав:

-Ти коли-небудь спортом займався?

- А навіщо це мені?

- Хоча б для того, щоб бути здоровим, сильним. І потім, ти ж чоловік все-таки

.- Я і так здоровий ...

. Основа закладається в школі. Самойленко // ІЗ, 17 квітня 1976 р.;

Делегація радянських вчених-онкологів, очолюваних членом-кореспондентом Академії медичних наук СРСР Н.Н.Трапезніковим, знаходиться в Сполучених Штатах. Відповідно до висновку між двома країнами угоди про співробітництво в галузі охорони здоров'я. Співдружність вчених-онкологів. І.Дяченко // ІЗ, 5 квітня 1974 р.);

- про спорт (За свистком судді всесоюзної категорії Васильєва на поле розгортається боротьба. Футболісти обох команд демонструють комбінаційний атакуючій футбол. Гострі моменти біля одних воріт змінюються спалахами в інших. А можна було і виграти. В.Цівірко // ІЗ, 13 квітня 1974 р.;

Підготовка спортсменів ведеться тренерами збірної країни і команди зметою, якою керує висококваліфікований наставник С.І.Позонський. Корисні для нього контакти з тренерами, діловитість, уміння правильно будувати тренувальний прцесс, глибоко вникаючи в його суть, багато в чому сприяють успішній підготовці спортсменів до олімпійської команди. Запоріжжя готує олімпійців. В.Хринін // ІЗ, 13 лютого 1972 р.);

- теми, які пов'язані з практикою роботи партійної організації (ХІ з'їзд професійних спілок Української РСР, говоритися, в часності, в резолюції, закликає членів профспілок, усіх трудящих республіки ще тісніше згуртуватися навколо рідної комуністичної партії. Пленум української республіканської ради профспілок. М Скрипник // ІЗ, 13 лютого 1972 р.);

- про ветеранів Великої Вітчизняної війни (Він народився в Запоріжжі 22 червня 1922 року. Велика Вітчизняна Війна почалася в той день, коли йому виповнилося 19 років. Через рік про нього вже писали фронтові газети, а до кінця війни в Червоній Армії не було солдата, який не знав його імені. Людина з легенди, яка перемогла смерть, що стала унікальним прикладом непохитності радянського духу - так кажуть товариші про свого земляка, двічі Героя Радянського Союзу Василя Петрова. До дня перемоги. Ю.Ковалев // ІЗ, 9 травня 1972 р.);

- про науку і техніку (Радянською космічною наукою і технікою здобута нова перемога в дослідженні Місяця. Програма польоту автоматичної станції "Луна-20" успішно закінчилася ... 25 лютого 1972 р. апарат автоматичної станції "Луна-20" що повертається здійснив посадку в розрахунковому районі території Радянського Союзу. Блискуче вирішена чергова задача у вивченні Місяця. Видатний космічний експеримент закінчився. Повідомлення (ТАРС) // З, 27 лютого 1972 р.);

- про релігію (Згідно з біблійним переказом, історія виникнення п'ятидесятництва виходить до часу появи "інших мов", тобто зішестя духу святого на апостолів. І було, мовляв, це зішестя духу святого, по даним священних писань, передбачене Христом, і збулося в п'ятдесятий день після воскресіння Ісуса Христа. Про шкоду говоріння "іншими мовами". Л.Чернянскій // ІЗ, 8 вересня 1973 р.;

Слабо ведеться індивідуальна робота з віруючими за місцем проживання, в гуртожитках, окремо населених пунктах. На пленумі виступили тт. І.Педан, У.Джуган, В.Подоляк, Г.Мельнікова, Д.Могільченко, Г.Шкуратов, В.Сернованцев. Важливе завдання суспільства - "знання". В.Ковтун / / ІЗ, 6 квітня 1974 р.)

Газетні жанри регіональної преси кінця ХХ ст. зазнали особливого впливу синкретизації, що стало однією з основних особливостей жанроутворення. Синкретичність жанроутворення - результат злиття сегментів окремих жанрових конструкцій у єдину систематизовану і цілісну форму, стала потужним каталізатором збагачення жанрової палітри запорізької преси.

Використання тих чи інших жанрів визначається в першу чергу суспільно-історичними умовами життя. Наприклад, в довоєнній радянській журналістиці був дуже поширений жанр нарису. За свідченням відомого в той час журналіста Семена Наріньяні в "Комсомольській правді" 1930-х років нарис був жанром номер один. "Іноді в одному номері друкувалося по два-три нарису відразу. На другій сторінці нарис виробничий, на третій - морально-етичний, на останній - спортивний або науковий.

Тобто в газетах радянського часу переважали матеріали, що несуть освітню, виховну функції. Осягаючи грамоту, народні маси молодої радянської республіки тяглися до знань, і газети намагалися виконувати завдання, які стоять перед ними - навчати і виховувати людей на яскравих прикладах нового життя.

В період застою великі жанри на смугах щоденних газет з'являються дуже часто, але на перше місце вийшли інформаційні жанри. Багато газет, враховуючи читацькі інтереси, орієнтують журналістів на невеликі за обсягом - 100-120 рядків - матеріали інформаційних та аналітичних жанрів з численними фактами, лаконічною аргументацією, партійністю [29].

Поряд з традиційними жанровими формами на сторінках газет і журналів з'являються нові, наприклад, науково-популярні есе, соціально-політичні діалоги, соціальні портрети радянських громадян, проблемні соціальні критичні репортажі, аналітичні інтерв'ю і т. д.

Інформаційні жанри - замітка, репортаж, звіт, інтерв'ю - відрізняються оперативністю, наявністю в матеріалах подієвого приводу, розглядом окремого факту, явища. Цим жанрам відводиться найбільша частина газетної площі. Саме ці жанри несуть аудиторії всі останні новини. У деяких газетах їх позначають одним загальним терміном "новини" [40].

Замітка - це найпоширеніший інформаційний жанр. Він повідомляє про важливий факт, подію суспільного життя. Основні його риси - стислість викладу, висока оперативність. Відповідає читачам на питання: що, де, коли? Не дає аналізу подій, тобто не відповідає на питання: чому? У замітці повинна міститися новина, відображена в конкретному факті суспільного життя - новий факт. Причому не просто факт, а факт, що має суспільне значення. У замітках проголошували прізвища кращих працівників, передовиків виробництва (Г. Крикливий "Називають імена кращих працівників"// ІЗ, 12 червня 1973 р.), стисло розповідали про важливі події (В. Дмітрієв "Ідеологічний фронт п'ятирічки"// ІЗ, 10 червня 1973 р.) [40].

Звіт - це розгорнуте інформаційне повідомлення про подію сфери навколишньої дійсності (з'їзд партії, конференції, засідання, симпозіуми, семінари, збори тощо), тобто про ту подію, на якому відбувається великий обмін інформацією. У звіті повинні бути представлені основні теми, положення та ідеї доповідей, промов, виступів осіб, які беруть участь в обговоренні. В якості деталей виступають окремі репліки, реакції слухачів на виступ (оплески, дискусія і т. д.). Звіту властива гранична документальність і близькість до слів говорять, а також певна сухість складу. Одне з головних вимог до автора звіту - точність передачі суті висловлювань мовців. Журналіст може використовувати як пряму мову, цитати, непряму мову, так і на основі отриманих з доповіді відомостей написати текст [40].

Звіти писали писали про наради ЦК КПРС, про наради в обкомі Компартії України, про те, скільки було зібрано урожаю, про посивні (А. Федотов "На полях області" 16 травня 1972 р.).

Жанр інтерв'ю являє собою бесіду журналіста з одним або кількома особами, що має суспільний інтерес. Виклад фактів, висловлювання про події ведеться від імені людини, яку опитують. Саме цим - думкою фахівця, компетентного в даному питанні авторитетного особи - і цінно інтерв'ю для читачів (А. Тарасенко "Руки не доходять"// ІЗ, 13 квітня 1974 р. ). Внаслідок насичення змісту тексту інтерв'ю елементами аналізу дійсності, він стає аналітичною публікацією, адже автор на свої запитання отримує не короткі однозначні відповіді, а глибокий розгорнутий коментар [40].

Як і інші інформаційні жанри, інтерв'ю повинно бути злободенним, відрізнятися цілеспрямованістю, діловитістю. Інтерв'ю може грати навіть роль офіційного політичного документа, якщо його дає журналістові великий політичний діяч, голова КПРС.

На відміну від інших інформаційних жанрів репортаж не просто повідомляє про факти, події, а показує їх через безпосереднє сприйняття автора, як би відтворюючи картину того, що відбувається. В основі репортажу завжди знаходиться суспільно значуща подія, яка розвивається на очах у читача. Це свого роду історія події.

Характерні особливості жанру - оперативність, динамічність, наочність, що відбувається, активно чинне авторське "я", яке допомагає створювати так званий "ефект присутності", дозволяє читачеві як би знаходитися поряд з репортером і разом з ним бачити, відчувати подія.

Тематика творів досліджуваного жанру в регіональній пресі надзвичайно різноманітна, у них відображені всі сторони радянської дійсності: натхнена самовіддана праця запорізьких робітників на підприємствах (В. Березін „Втілення мрії”(репортаж з титано-магнієвого комбінату) // ІЗ, 26 листопада 1975р.; А. Подолян „В зоні вогню” (із мартенівського цеху „Запоріжсталі”) // ІЗ, 3 грудня 1975р.; А. Нарушевич „Завершальна плавка п'ятирічки” (із заводу „Дніпроспецсталь” // ІЗ, 5 грудня 1975 р.) та їх допомога працівникам сільського господарства у гарячу трудову пору (Н. Лобач „Надійне плече робітничого класу” // ІЗ, 9 червня 1978 р.).

Основна тема - відображення етапів створення так званого розвинутого соціалістичного суспільства виховання нової людини, будівника комуністичного суспільства.

На шпальтах регіональної преси можна було зустріти репортаж у номер (І. Григорович „Таксі опівночі” // ІЗ, 18 листопада 1975 р.; В. Ільїн „З мітингу - в поле” // ІЗ, 20 червня 1978 р.), колективний міжрайонний репортаж (Н. Лобач (Запоріжжя), В. Михайличенко (Мелітополь), В.Ільїн (Енергодар), М.Нішневич, В. Шислер (Оріхів), Ю. Кириченко (Пологи), Л. Біла (Якимівка), В. Павленко (Веселе), Н. Баша (Куйбишево), Л. Шека (Приморське), Н. Павлюк (Чернігівка) „Репортаж із Першотравневих колон” // ІЗ, 2 травня 1978 р.).

Аналітичні жанри - кореспонденція, коментар, стаття, рецензія, огляд преси, лист, огляд - мають більш широкі часові межі, в них міститься вивчення та аналіз системи фактів, ситуацій, узагальнення та висновки. Сьогодні дослідники журналістики розширюють діапазон аналітичних жанрів, вводячи в їхнє число бесіду, журналістське розслідування, експеримент, версію, консультацію, соціологічне резюме, аналітичний прес-реліз, рейтинг [40].

Стаття - це один з найпоширеніших і складних газетних жанрів. Їй притаманні найбільша, порівняно з іншими жанрами, широта теоретичних і практичних узагальнень, глибокий аналіз фактів і явищ, чітка соціальна спрямованість. Це - дослідження, присвячене якомусь важливому конкретного питання, явища, де вміло поєднується високий рівень узагальнення з майстерністю літературного викладу. Жанр статті є у більшості періодичних видань, саме він значною мірою визначає їх аналітичний рівень і напрямок [40].

Багато ідеологічних статей можна знайти на шпальтах преси періоду застою. Як приклад можна навести статтю М. Федотова "Видатний витвір мистецтв творчого марксизму", присвячену сімдесят п'ятій річниці із дня першого видання В.І. Леніна "Розвиток капитализму в Россії". Саме в статті йдеться про глибокі думки Ілліча, про долю розвитку капіталізму в СРСР.

Оперативністю, деталізацією і наочністю свіжої інформації рясніли і передовиці, назви яких говорили самі за себе і вказували на тему повідомлення „Мітинг у день закладки гідроелектростанції ім. Леніна 8 листопада 1927 р. (з газети „Правда” // 10 листопада 1927 р.) // ІЗ, 9 січня 1977 р.; Від Олександрівська - до Запоріжжя. Перлина Придніпров'я” // ІЗ, 26 січня 1970 р.; "Двічі орденоносний колектив Дніпробуду" // 11 лютого 1977 р.

Взагалі жанр статті найчастіше зустрічається при висвітленні Дніпрогесівської тематики в запорізькій пресі. У таких публікаціях - і легендарна розповідь про минуле, про відбудову зруйнованої електростанції (В. Борисов „Готувався наступ на Дніпро” // КЗ, 15 березня 1977 р.).

Дуже показовою в історичному аспекті розкриття теми Дніпрогесу є стаття Л. Глотова (бригадира комсомольсько-молодіжної бригади „Дніпробуд - 2”, „Ідеали батьків - ідеали мого покоління” // ЗП, 10 жовтня 1972 р.), де згадується про молодіжні батальйони спеціального призначення, які „були організовані комсомольським штабом будови за прикладом тридцятих років. Вони об'єднували студентів, робітників, які в позаурочний час та після занять працювали на будові… Лише у вересні вони відпрацювали 9856 годин”…

З особливим натхненням і теплом розкривається дніпрельстанівська тематика у художньо-публіцистичних творах, що були опубліковані на сторінках запорізьких газет (В. Петренко, А. Роман „Світло над Славутичем” // ІЗ, 22 грудня 1970 р.).

Художньо-публіцистичні жанри - нарис, фейлетон, памфлет - поєднують в собі понятійні та образно-виражальні засоби, володіють великою емоційною силою, розкривають типове через індивідуальне.

Нарис - це головний художньо-публіцистичний газетний жанр, що включає в себе всі функції засобів масової комунікації з переважною функцією виховання. Цей жанр займає мов би проміжне місце між журналістикою і літературою. Його з успіхом використовують і газетярі, і письменники.

На відміну від художнього оповідання в тексті нарису автор, перериваючи розповідь про героя, може безпосередньо звертатися до читача, прямо висловлюючи своє ставлення до зображуваного, що дає йому необмежені можливості в осмисленні, об'єднанні найрізноманітніших фактів і явищ, далеко віддалених один від одного в просторі і в часі.

Саме ці авторські роздуми часто є структуроутворюючими елементами нарису, основним композиційним стрижнем, навколо якого і йде угруповання всього зібраного матеріалу. нарис-оповідання з елементами історичного, проблемного, портретного (П. Омельяненко „Дерзання” // ІЗ, 21 січня 1977 р.; І. Сидоренко „Вони - з Дніпробуду” // ІЗ, 15 березня 1977 р.), документальний (К. Васильченко „Крижановський на Дніпробуді” // ІЗ, 7,8,11 травня 1976 р.; „Дніпробудівці перемагають” // ІЗ, 21 січня 1977 р.), де йшлося про живі сторінки епопеї.

Хороший нарис іноді має і сюжет [40]. Все це обумовлено тим, що нарисовець зазвичай показує явище, а не розповідає про нього, як це зазвичай робить автор замітки, кореспонденції, статті.

Сила виховного впливу нарису полягає в тому, що герой, що полюбився читачам нарису живе серед них, у нього є конкретна адреса, йому можна написати листа, зателефонувати, зустрітися, обмінятися думками, почуттями. Між героєм нарису і аудиторією встановлюється прямий зв'язок, яка може тривати багато років. Прикладом може служити нарис Ю. Роста "Брати" в "Літературній газеті" (2 грудня 1981). В ньому автор розповів про десять братів Лисенко, яких мати проводила на війну і які всі живі і неушкоджені повернулися після перемоги додому. А крім синів у Євдокії Лисенко було ще п'ять дочок. В кінці матеріалу, віддаючи належне простий багатодітній селянці, автор запропонував поставити їй в селі пам'ятник, тим більше що зросту вона була маленького, і бронзи на неї піде небагато.

Як пізніше писав нарисовець, газета отримала багато листів, де читачі висловлювали готовність взяти участь у спорудженні пам'ятника. Журналіст готувався подякувати авторів листів і висловити сподівання, що пам'ятник Матері коли-небудь буде встановлено, як раптом одержав листа на офіційному бланку Дніпропетровського машинобудівного заводу ім. В. І. Леніна, де повідомлялося, що робітники заводу просять згоди відлити безоплатно пам'ятник [42].

Публікація цього листа викликала новий потік пошти. Тоді газета і місцеві влади оголосили конкурс на кращий проект пам'ятника Матері. Ніяким гонорарним фондом організатори не володіли, проте, до редакції прийшли десятки ескізів. У результаті через два з половиною роки в українському селі Бровахи був відкритий пам'ятник Євдокії Лисенко, матері десяти солдатів, поставлений усім світом. Саме про цей випадок було надруковано низку статей і в Запорізькій пресі.

Основними рисами газетного нарису на шпальтах регіональних видань 70-80-х років були: партійність, публіцистичність, документальність, злободенність, пропаганда нового, передового. Нарис повинен був розповідати про нові явища, які відбувалися в країні, захоплююче, сильно і коротко, мовою художника, який вміє і бачити, і узагальнювати . Дуже показовою є нарис П. Стусь "Якщо робота в радість"//ІЗ, 15 квітня 1974 р. про Олену Михайлівну Хижняк, майстра з пошиву верхнього одягу, яка була нагороджена орденом Леніна. Знаходить своє вираження поезія суспільної душі, що спонукає до участі в боротьбі за щастя народу і водночас в ньому відчувається поезія особистості автора (Л. Ардашов „Люди щасливої епохи” // ІЗ, 15 квітня 1973 р., Б. Шаповалов „Посланець електрометалургів” // ІЗ, 4 червня 1978 р., А. Прокопенко „Покликання - доброта” // ІЗ, 18 червня 1978 р., К. Попова „Висока посада” // ІЗ, 24 червня 1978 р.).

Автори листів завжди передбачають спільну мету - довести, що дане явище потребує особливої уваги, а проблеми, порушені ними, є актуальними незалежно від їх масштабності та значимості. Тематико-проблемний комплекс запорізького епістолярію охоплює найрізноманітніші сфери людського життя:

- підвищення продуктивності праці, організація соціалістичного змагання (А. Власов „Готуємося стати майстрами” // ІЗ, 30 листопада 1975 р.);

- проблеми сільського господарства (К. Бабич „Ціна хліба” // 17 січня 1971р.; В. Мельник, П. Шиян, В. Коломієць „Забезпечимо зразкове обслуговування збирально-транспортних комплексів” // ІЗ, 25 червня 1978 р.);

- новаторство, раціоналізаторство (А. Родман „Успіх новаторів”// ІЗ, 5 травня 1978 р.; І. Бакланов „Умілець” // ІЗ, 16 травня 1978 р.);

- проблеми ідеологічного характеру в часи „застою” (В. Грачук „Яким має бути якісний склад членів бюро, парткому?” // ІЗ, 31 жовтня 1975 р.; А. Слісаренко „Зрікаюсь” // ІЗ, 21 травня 1978 р.; О. Матвієнко „За що критикували партбюро?” // ЗП, 4 листопада 1979 р.);

- виховання підростаючого покоління;

- розвиток культури .

Для того, щоб виявити тематичну направленість газети "Индустриальное запорожье" "періоду застою", я провела контент-аналіз 15 номерів газети.

Проаналізувавши інформацію газети, я вирішила розділити її ніа наступн тематики:

«Суспільство» - статті, об'єднані цією темою, носять повчальний характер для населення , вони про створення так званого розвинутого соціалістичного суспільства, виховання нової людини - будівніка комуністічного суспільства, радянської людини, активного будівніка комунізму з його особливими рисами характеру, значення особистості в конкретних обставинах.

«Партійна тематика» - у цю тематику входять статті про місцевий уряд, тут висвітлюються теми, які пов'язані з практикою роботи всієї місцевої партійної організації.

«Культура / Спорт» передбачає висвітлення культурних та спортивних подій краю.

«Наставництво» - ці статті про користь праці та наставництва, показові інтерв'ю робочого класу, статті агітаційного характеру.

«Праця» - це статті громадського характеру, висвітлення цікавих подій краю, статті про звеличення краси праці представників різних професій.

Таблиця 1

Назви тем публікацій на шпальтах Газети „Индустриальное Запорожье” „періоду застою”

Тема публікації	Радянська дійсність	Звеличення краси праці	Соціалістичне змагання	Партійне життя
Назва публікації	С. Чорний. Переможці // ІЗ, 4 квітня 1978 р.	Я. Левицький. Праця натхнених //І3, 9 квітня 1974 р.	Г.Крикливий. І темпи і якість. // ІЗ, 6 квітня 1974 р.	А. Кириленко.Рада депутатів трудящих//ІЗ, 18 травня 1975р.
	Р. Зубов. Серце Союзу / / ІЗ, 12 березня 1972 р.	Я. Левицький. Змагатися - прагнути йти вперед //ІЗ, 3 квітня 1974 р.	М.Яценко. Нескінченна стрічка доріг // ІЗ, 6 квітня 1974 р.	І.Вікторов. Будні комуністів//ІЗ, 26 вересня 1976 р.
	Я.Левицький. Покликання // ІЗ, 21 травня 1974 р.	П.Стусь. Якщо робота в радість // ІЗ, 4 квітня 1974 р.	М.Колот. З високими нагородами//ІЗ, 13 квітня 1974 р.	М. Неклюдов. Забезпечити виконання планів та зобов'язань ювілейного року//ІЗ, 30 серпня 1973 р.
	Н. Чіпігін. Посади деревце // ІЗ, 13 січня 1971 р.	А.Владіміров. Люди героїчного складу // ІЗ, 12 квітня 1974 р.	А.Кириленко. Перемога доярок// ІЗ, 4 квітня 1974 р.	А. Всеволожський. В ЦК КПРС, ПрезидіуміВерховної Ради СРСР і Ради Міністрів СРСР//ІЗ, 6 січня 1970 р.
	Н. Пономарьов. Радянський характер//ІЗ, 13 лютого 1972 р.	О.Шмарова. Вони сьогодні попереду//ІЗ, 23 березня 1971 р.	І.Гуранюта. Лідери змагання//ІЗ, 12 квітня 1974 р.	В.Гавриленко. З чого починається активність комуніста//ІЗ, 5 січня 1970 р.

Таким чином, опрацювавши 15 номерів газети "Индустриальное Запорожье" я склала наступну таблицю. (Таблиця 2)

Кількість сторінок на конкретну тематику

Таблиця 2

№ видання, кількість сторінок на конкретну тему та загальна кількість сторінок	Суспільство	Наставництво	Культура/Спорт	Партійна тема	Праця
№65 7ст.	1		1	1	4
№66 7 ст.	1	2		1	3
№67 8ст.	0,9	1,3	1,5	0,2	4,1
№68 8 ст.	1,6	1	0,4	0,3	4,7
№69 5 ст.	0,3			0,4	4,3
№70 7ст.	0,8		1,5	0,2	3,7
№72 4,5 ст.	1			0,5	3
№74 7ст.	1	1		1,4	3,6
№75 6ст.	0,6	1		1,2	3,2
№76 5ст.	2			0,6	2,4
№77 6ст.	2,6		1	0,2	2,2
№78 4ст.	0,8		1	0,1	2,1
№81 6ст.	0,6	1	0,6	0,4	3,4
№85 4ст.	0,4		1,5		2,1
№86 т 8ст.		2		1	5
Всього: 94,7 ст.	14,6	9,3	8,5	8,5	53,8

Таблиця 2 представляє собою зведену таблицю щоза всіма номерами у відсотковому співвідношенні. Всі проаналізовані мною номера це 100%, отже, відсоткове співвідношення виражається щодо всіх номерів.

Таблиця 3

	Суспільство	Наставництво	Культура/Спорт	Партійна тема	Праця
Усього сторінок	14,6	9,3	8,5	8,5	53,8
Відсоток від усіх видань	13,4%	11%	9,7%	9,7%	56,2%

Таким чином, простежується чітка тенденція ""Индустриального Запорожья" публікувати статті громадського призначення, таких сторінок більше половини - 56,2%. Тематику "Праця" можна так само віднести до теми «Суспільство», адже саме населення працює для держави.

У період застою пожвавилися зацікавленість місцевих газет міжнародними подіями та захоплення ідеологічною боротьбою і контрпропагандою [29]. А преса (у тому числі й регіональна) радянської епохи, була одним із спеціальних ідеологічних інститутів, які виконували контрпропагандистські функції.

Відбулися значні зміни у системі регіональної преси застійних часів: засновано рекламно-інформаційний додаток до газети „Индустриальное Запорожье” - „Запорожские новости” , бойові листки на будівництві стратегічних і народно-господарських об'єктів („Индустриальное Запорожье”+„Знамя труда”+„Слава труду” ).

Відбувся значний кількісний ріст періодичних видань на Запоріжжі в період з 1970 по 1980 рр.: до 1980 р. збільшився разовий наклад обласних газет: російськомовної газети „Индустриальное Запорожье” - до 257 000 прим. Основні функції засобів масової комунікації - інформація, освіта, створення громадської думки та виховання - знаходять своє відображення в конкретних жанрових формах на шпальтах "Индустриального Запорожья".

Запорізька преса знаходилася під контролем з боку обкому і райкомів партії, була їх ідеологічним інструментом у відстеженні ходу виконання п'ятирічних планів підприємствами Запоріжжя та області, впровадження нових систем землеробства, нових технологій вирощування худоби. На порядку денному все ще залишався курс на будівництво комунізму до 1980 р.

ВИСНОВКИ

У 1970-1972 рр. в історії СРСР почався „зворотній хід” соціального життя, що не могло не позначитися на пресі: вона мала показувати життя таким, яким його хотіли бачити партійні керівники, а не таким, яким воно було насправді. „Публіцистика в лещатах тоталітарної пропаганди, - за словами історика-журналістикознавця М. Скуленка, - перетворюється на придворного літописця, який із захватом вихваляє кожен крок повелителя, не задумуючись над істинною ціною його вчинків”.

Почалася так звана епоха „застою”, коли головним був не результат роботи, а рапорт начальству. Суворо заборонялися критичні виступи на адресу армії, КДБ, міліції, навіть на проведення звичайних політзанять; війна в Афганістані замовчувалася аж до 1986 р., коли за особливим дозволом військової цензури розпочалося поверхове висвітлення цієї теми в місцевій пресі. На Запоріжжі, як і в решті областей УРСР, функціонували обласні, районні, міські управління Головліту (закодована назва Головного управління СРСР з охорони державних таємниць). У цей період пожвавилися зацікавленість місцевих газет міжнародними подіями та захоплення ідеологічною боротьбою і контрпропагандою. А преса (у тому числі й регіональна) радянської епохи, була одним із спеціальних ідеологічних інститутів, які виконували контрпропагандистські функції.

У системі регіональної преси застійних часів відбулися незначні зміни: засновано рекламно-інформаційний додаток до газети „Индустриальное Запорожье” - „Запорожские новости” , бойові листки на будівництві стратегічних і народно-господарських об'єктів („Индустриальное Запорожье”+„Знамя труда”+„Слава труду” ).

На Запоріжжі в період з 1970 по 1980 рр. „відбувся значний кількісний ріст періодичних видань: До 1980 р. збільшився разовий наклад обласних газет: російськомовної газети „Индустриальное Запорожье” - до 257 000 прим.

Від хрущовських часів СРСР вважався й дійсно був країною з найбільш „читаючою” публікою. В 1970-1980 рр. кожна радянська родина передплачувала від п'яти до десяти й більше газет, журналів. Цьому сприяли велика довіра в суспільстві до радянських журналістів і до друкованого слова та дуже низькі ціни на передплату періодичних видань.

Тематика газетних публікацій в газеті “Индустриальное Запорожье” “періоду застою” надзвичайно різноманітна, у них відображені всі сторони радянської дійсності. Основними темами були :створення так званого розвинутого соціалістичного суспільства; виховання нової людини - будівника комуністичного суспільства ; радянська людина, активний будівник комунізму з його особливими рисами характеру; людська доля, яка найяскравіше відобразила епоху, соціальну дійсність; значення особистості в конкретних обставинах; звеличення краси праці представників різних професій; теми, які пов'язані з практикою роботи всієї місцевої партійної організації; теми наставництва; виховання дітей; про ветеранів Великої Вітчизняної війни; життя радянських людей та їх місце в соціалістичному суспільстві; тема жінки-матері, жінки-трудівниці; про здоров'я; культурне життя; морально-етичні теми

Після ХХV з'їзду КПРС (травень 1976 р.), який окреслив перед працівниками радянської преси завдання підвищувати ідейний рівень координації та оперативності роботи, у місцевих газетах помітними стали розширення тематики, поглиблення змісту, доступність мови, дієвість опублікованих матеріалів, гарне оформлення газетних сторінок.

На межі 70-х і 80-х рр., коли генеральним секретарем ЦК КПРС Л. Брежнєвим було оголошено, що в СРСР в основному побудована матеріально-технічна база комунізму й суспільство вступило у стадію „розвинутого соціалізму”, регіональна преса, як і всі радянські ЗМІ, була покликана пропагувати і обслуговувати ідею торжества соціалізму в усьому світі. Усі місцеві видання у своїй роботі керувалися рішеннями і директивами партійних органів, що заважало журналістському новаторству.

Запорізька преса знаходилася під контролем з боку обкому і райкомів партії, була їх ідеологічним інструментом у відстеженні ходу виконання п'ятирічних планів підприємствами Запоріжжя та області, впровадження нових систем землеробства, нових технологій вирощування худоби. На порядку денному все ще залишався курс на будівництво комунізму до 1980 р.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абова Е. Региональная пресса: проблемы менеджмента / Ред.-сост. И. Дзялошинский. М.: "Права человека", 2001.- С. 129-140.

2. Алексеев С.С. Теория государства и права. - М.: Норма, 2007.

3. Артемов А. 60 лет в поле информационного напряжения. - М.: Аспект Пресс, 2000.- 356 с..

4. Баран Володимир Україна 1950-1960-х рр еволюція тоталітарної системи Львів, 1966. С.348-409.

5. Бойко О.Д. Історія України.-К.: Академія, 2001,-с.529-640.

6. Вайшенберг З. Новинна журналістика: навч. посіб. / З. Вайшенберг; (за заг. Ред. В.Ф.Іванова).-К.: Академія Української преси, 2004. - 268 с.

7. Верт Н. История Советского государства. - М.,1998.

8. Галайчак Тамара. Книжкові та періодичні видання України за часів тоталітаризму (50-ТІ-80-ТІ рр XX ст) //Україна- культурна спадщина, національна свідомість, державність. 36. праць Львів, 1997. № 3-4.

9. Животко А. Історія української преси. З передмовою К.Костева. - Мюнхен, Український технічно-господарський інститут. 1989-90.

10. Здоровега В.Й. Теорія і методика журналістської творчості / В.Й. Здоровега.-Л.: Паіс, 2004. - 268 с.

11. Засурский, Я.Н. Средства массовой информации постсоветской России / Я.Н. Засурский.- М: Аспект Пресс, 2002.- 303 с.

12. Индустриальное Запорожье. - 1970. - № 26. - С.2-3.

13. Индустриальное Запорожье. - 1970. - № 68. - С.3.

14. Индустриальное Запорожье. - 1972. - № 12. - С.1.

15. Индустриальное Запорожье. - 1973. - № 40. - С.2-3.

16. Индустриальное Запорожье. - 1974. - № 16. - С.2.

17. Индустриальное Запорожье. - 1975. - № 35. - С.4.

18. Индустриальное Запорожье. - 1975. - № 36. - С.3

19. Индустриальное Запорожье. - 1976. - № 69. - С.5.

20. Индустриальное Запорожье. - 1977. - № 52. - С.2.

21. Индустриальное Запорожье. - 1978. - № 124. - С.4

22. Історія України. Національно-державне відродження українського народу.-К.,1992.

23. Історія української дожовтневої журналістики. Львів, 1983.

24. Кайда Л.Г. Эффективность публицистического текста / Л.Г.Кайда; (под ред. Я.Н.Засурського). - М.: Изд-во МГУ, 1989. - 182 с.

25. Корміч, Багацький. Історія України.- Харків: Одіссей,2004.- с.444-465.

26. Котова Н.О. Історія України.-Х.: ТОВ "Одіссей".2005.-с.296-376.

27. Кройчик Л.Е. Система журналистских жанров/Л.Е.Кройчик//Основы творческой деятельности журналиста / под ред. С.Г.Корконосенко. - СПб.: Знание, СПбИВЭСЭП,2000. - С. 125 - 168.

28. Крупський І.В. Національно-патріотична журналістика України. Львів, 1995.

29. Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. -- К.: ВЦ «Академія», 2007.

30. Мас-медіа України. - К.: “К.І.С.”, 1885.

31. . Москаленко А. З. Сучасна українська журналістика. У зб. Сучасна українська журналістика: поняттєвий апарат / За ред. А. З. Москаленка. - К., 1997.

32. . Москаленко А. З. Теорія журналістики. - К.: 1998.

33. Овсепян Р.П. История новейшей отечественной журналистики. - М.: Наука, 2005. - 352 с.

34. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка. М., 1995.

35. Пихоя Р.Г. Советский Союз: история власти. 1945 - 1991. - Новосибирск,2000.

36. Редакційно-видавнича справа: лосвід, проблеми, майбутнє / За ред. проф. В.В. Різуна. - К.: Вид-во “Київський університет”. 1997.

37. Романюк М. М. Українська преса Північної Буковини (1918 - 1940 рр.). - Львів, Фенікс. 1996.

38. Сучасна українська журналістика: поняттєвий апарат / За ред. А.З.Москаленка. - К.: 1997.

39. Тертычный А. А. Аналитическая журналистика: познавательно-психологический подход. М., 1998.

40. Тертычный А.А. Жанры периодической печати: учеб. Пособ. / А.А Тертычный. - М.: Аспект Пресс, 2000. -312 с.

41. Тюпа И.В. Литература и ментальность. - М.: Вест-Консалтинг, 2009. - 143 с.

42. Українознавство. Енциклопедія. - К., 1993-1996.

43. Четыре теории прессы. М., 1998.

44. Шерковин Ю.А. Психологические проблемы массовых информационных процессов. М., 1973.

45. Эрнст Генри "Стена непонимания", Ленинград, 1986.

46. www.slovopedia.com

47. www.classes.ru

Размещено на Allbest.ru

...