Сучасний стан документно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек, проблеми їх формування та перспектив розвитку

Документовидання як база забезпечення публічних бібліотек документно-інформаційними ресурсами з мистецтва. Аналіз документального потоку видань з мистецтва. Проблеми і перспективи розвитку декументно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид курсовая работа
Язык русский
Дата добавления 19.07.2017
Размер файла 73,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Документовидання як база забезпечення публічних бібліотек документно-інформаційними ресурсами з мистецтва

1.1 Аналіз документального потоку видань з мистецтва

1.2 Документозабезпечення публічних бібліотек виданнями з мистецтва

Розділ 2. Структура і перспективи розвитку документно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек

2.1 Бібліотечний фонд з мистецтва Центральної міської бібліотеки Бориславської МЦБС

2.2 Довідково-бібліографічний апарат з мистецтва ЦМБ Бориславської МЦБС

2.3 Проблеми та перспективи розвитку документно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек

Висновки

Список літератури

Вступ

документовидання публічний бібліотека

Актуальність теми дослідження. Документні фонди мистецтва публічних бібліотек - стратегічний ресурс розвитку суспільства, їх інформаційний потенціал є основою інтелектуального та духовного прогресу людства та виконують важливі соціальні функції акумулювання, зберігання та надання користувачам потрібної інформації з світового мистецтва

В умовах інформатизації та стрімкого розвитку новітніх технологій отримання, збереження, обробки і передачі інформації саме бібліотечні фонди мистецтва стають базовими соціальними інститутами, найкваліфікованішими та найавторитетнішими комунікаційними посередниками між світовим документним ресурсом з мистецтва та користувачем.

Проблема своєчасного та повноцінного документозабезпечення бібліотечних фондів мистецтва має вагоме соціальне та культурологічне значення, є однією з пріоритетних у бібліотекознавстві та бібліотечному фондознавстві. Кризовий стан систематичного поповнення складу фондів мистецтва публічних бібліотек України, спричинений розпадом системи державного централізованого книгорозповсюдження, постійним недофінансуванням комплектування бібліотек, відсутністю єдиної інформаційної та технологічної платформи взаємодії видавничої, книготорговельної та бібліотечної галузей, ускладнює якісне задоволення інформаційних потреб громадян, реалізацію їх конституційних прав на вільний доступ до інформації, призводить до поглиблення відставання країни в освоєнні новітніх науково-технічних і технологічних досягнень

Запорукою виконання бібліотеками України їх суспільної місії є кумулювання світового документного потоку з мистецтва, що можливо лише за умови використання взаємодоповнюючої сукупності джерел, способів, методів та форм документозабезпечення. Створення концептуальних засад оптимізації системи документозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек, адаптованої до демократичних, технологічних і ринкових перетворень, що відбуваються нині в Україні, сприятиме підвищенню соціальної ефективності та престижу бібліотечних фондів мистецтва, ліквідації в країні інформаційного дефіциту, який суттєво уповільнює темпи розвитку вітчизняної науки та культури.

Даний напрям державної політики закріплено у Законах України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про обов'язковий примірник документів», «Про національну програму інформатизації», «Про видавничу справу», «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», у Постановах Кабінету Міністрів України від 10 травня 2002 р. №608 «Про порядок доставляння обов'язкових примірників документів», від 31 серпня 2000 р., «Концепції національної інформаційної політики». Проте в своїй більшості вони мають декларативний характер.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю наукового осмислення та практичного подолання суттєвих протиріч між: швидкими темпами зростання документного потоку та недостатнім його відбиттям у структурі бібліотечного документного ресурсу з мистецтва; стрімким розвитком електронного сегмента системи документозабезпечення та відсутністю обгрунтування форм його адаптації бібліотечною практикою; зростаючими вимогами користувачів до повноти й рівня бібліотечно-інформаційного обслуговування та незадовільним станом оновлення бібліотечних фондів мистецтва країни; наявним правовим забезпеченням гарантованого державою поповнення бібліотечних документних ресурсів, в т.ч. з мистецтва і нерозробленістю механізмів максимально ефективної його реалізації; необхідністю запровадження інноваційних форм управління системою документозабезпечення бібліотечних фондів мистецтва та відсутністю надійного інструментарію її оптимізації

Подолання зазначених протиріч потребує розроблення теоретико-методологічних засад формування ефективної системи документозабезпечення фондів мистецтва бібліотек України в умовах ринкових відносин, демократизації та інформатизації суспільства.

Стан наукової розробленості теми. Наукову основу дослідження даної теми складають ідеї, теорії, концептуальні положення, викладені у фундаментальних працях бібліотечного фондознавства Ю.М. Столярова, М.П. Васильченка, В.І. Терьошина, які зробили значний внесок у вивчення джерел, способів, методів та форм документозабезпечення документних фондів бібліотек

Розробкою теми документозабезпечення документних фондів в т.ч. фондів мистецтва публічних бібліотек нині активно займається А.А. Соляник. її доробок з даної проблематики: монографія «Система документопостачання бібліотечних фондів», статті у наукових журналах і збірниках наукових праць, тези доповідей на наукових конференціях та ін.

Багатий фактичний матеріал, що описує окремі елементи структури системи документозабезпечення документних фондів в т.ч. з мистецтва публічних бібліотек знаходиться у наукових публікаціях Т. Борисенко «Технологічні особливості в системі комплектування газетних фондів бібліотек», Л. Карпової «Стратегія розвитку комплектування бібліотечних фондів», Л. Костенко «Використання INTERNET в бібліотеках», Т.Нікітінської «Потреби і запити читачів щодо видань з мистецтва», Я. Чепуренко «Система обов'язкового примірника документів в Україні» та ін.

Проте сьогодні відсутні спеціальні дослідження та публікації, присвячені стану та розвитку документно - інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек.Ці питання, як правило, розглядаються в працях загального характеру, присвячених різним аспектам формування та використання документно - інформаційних ресурсів в цілому у бібліотеках даного типу.

Враховуючи специфіку документно-інформаційних ресурсів з мистецтва, пов'язану з соціальним галузі у формуванні духовності суспільства та її особливостями, неповнотою документних фондів з мистецтва у публічних бібліотеках, а також впровадженням електронних технологій в процеси створення, формування та використання документно-інформаційних ресурсів. Ці питання на сьогодні є актуальними і потребують спеціальних досліджень.

Метою даної роботи є вивчення сучасного стану документно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек, проблеми їх формування та перспектив розвитку.

Завдання дослідження зумовлені його метою і передбачають:

- вивчення документального потоку видань з мистецтва;

- розкриття стану документозабезпечення публічних бібліотек виданнями з мистецтва;

- аналіз кількісного і якісного складу бібліотечного фонду мистецтва ЦМБ Бориславської МЦБС;

- характеристика довідково-бібліографічного апарату з мистецтва ЦМБ Бориславської МЦБС;

- визначення проблем та перспектив розвитку документно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек.

Об'єктом дослідження є документно-інформаційні ресурси з мистецтва.

Предметом дослідження є формування та функціонування документно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек.

Методами дослідження теми курсової роботи є науковий аналіз і синтез, системний підхід, статистичний та бібліографічний аналіз даних, анкетування, контент-аналіз, ранжування показників, групування та узагальнення матеріалу.

Наукове і практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні документно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек як інформаційної та культурної бази естетичного і духовного розвитку суспільства, визначенні перспектив щодо поліпшення їх складу та документозабезпечення.

Структура курсової роботи складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури ( 25 найменувань).

У вступній частині обґрунтовується актуальність та стан розробки теми, визначається об'єкт, предмет, мета, основні завдання, база і методи дослідження, дається характеристика структуризації курсової роботи.

Перший розділ дипломної роботи розкриває аналіз документального потоку видань з мистецтва, документозабезпечення виданнями даної галузі публічних бібліотек.

Другий розділ спрямований на визначення шляхів удосконалення комплектування фонду мистецтва публічних бібліотек. Дається оцінка результативності документозабезпечення фонду мистецтва, виявляються його недоліки, шляхи вирішення проблем у розвитку документно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек України.

У висновках підводяться підсумки результатів дослідження теми, даються узагальнення з питань документозабезпечення фондів мистецтва.

1. Документовидання як база забезпечення публічних бібліотек документно-інформаційними ресурсами з мистецтва

1.1 Аналіз документального потоку видань з мистецтва

видання бібліотека мистецтво фонд

Глибокі зміни у житті суспільства в матеріальній та духовній сфері підвищують роль документовидань з мистецтва держави, зумовлюють необхідність поліпшення складу і структури відділів мистецтва фондів публічних бібліотек, зберігання необхідної суспільству мистецької інформації і забезпечення нею користувачів. Публічні бібліотеки є найдоступнішими для населення зберігачами інформації, державними центрами зосередження документно-інформаційних ресурсів з мистецтва та інших документів соціального призначення.

Сьогодні в Україні функціонують видавництва та видавничі організації, які випускають неперіодичні видання всіх галузей мистецтва. Серед них видавництва, які знаходяться в м. Києві - Знання-Прес, Школа, Мистецтво, Bona mente, Кондор, Техніка, Веселка, Автограф, Музична Україна, Довіра, Юнона-Монета, Кіnо-Коло, МАУП, Наукова думка, Богдан, Балтія Друк, Тріумф, Грамота, Криниця, Каравела, Логос, видавництво ім. О. Теліги, Науковий світ, Вища школа, Парапан, КМ Академія, Либідь та ін.

Видавництва та видавничі організації, які займаються випуском видань з мистецтва у Харкові - Фоліо, Клуб сімейного дозвілля, Колорит, Факт, Скорпіон, Регіон-інформ, Фактор та ін.; в Донецьку - ПКФ «БАО», Донеччина, Каштан; у Вінниці - Нова книга, Глобус-Прес; в Ужгороді - М-Студія, Ліра; у Дніпропетровську - Дніпрокнига; у Львові - Афіша, Сполом, Оріяна Нова, Каменяр, Світ, Свічадо; у Тернополі - Лілея; в Луцьку - Надстир'я, Медіа, Вежа, Терен; в Чернівцях - Золоті литаври, Прут, Рута; в Луганську - Альма-матер; в Одесі - Астропринт; в Івано-Франківську - Нова Зоря; в Сумах - Мрія-1; в Рівному - Волинські Обереги, Рівненський друк; в Дрогобичі - Посвіт, Вимір.

Гарантом цілісності книжкової і друкованої пам'яті нації та державним фондосховищем є Книжкова палата України, яка проводить наукові дослідження стану українського книговидання, сучасного ринку видавничої продукції, аналізує адміністративні дані, що характеризують динаміку та тенденції у видавничій справі, з максимальною повнотою збирає та зберігає видання друку, інформує зацікавлених фізичних та юридичних осіб про отримання у вигляді обов'язкових примірників нових неперіодичних та періодичних видань України. З цією метою Книжковою палатою України видається вісім поточних бібліографічних покажчиків, у яких відображаються всі види документів, що виходять друком в Україні.

Значну роль у розповсюдженні видавничої інформації про видавничу продукцію відіграє система «Літописів…» Книжкової палати. Державні бібліографічні покажчики є найавторитетнішим джерелом інформації про друковану продукцію усіх галузей знань, в т.ч. з мистецтва. На жаль, заявляти про реальне відображення у цих покажчиках всього масиву видань, що випускаються на теренах держави, Книжкова палата України не може… Адже певна кількість суб'єктів видавничої діяльності повністю або частково не виконує Закон України «Про обов'язковий примірник документів», основним завданням якого є правове регулювання інформаційних відносин, пов'язаних з систематичним поповненням національного документного фонду країни як частини світового інтелектуального та культурного надбання, важливої умови інформатизації суспільства…, та Постанову Кабінету Міністрів України «Про порядок доставлення обов'язкового примірника документів» до Книжкової палати України.

Детальну інформацію про документовидання з мистецтва можна отримати з таких поточних бібліографічних покажчиків як: «Літопис книг», «Літопис газетних статей», «Літопис журнальних статей», «Літопис журнальних статей», «Літопис образотворчих видань», «Літопис нот», «Нові видання України», збірник «Друк України…», довідники «Друковані засоби масової інформації», «Видавці та книгорозповсюджувачі в Україні - 2006», «Законодавчі та нормативні документи у сфері інформації, видавничої та бібліотечної справи в Україні». Тематична збірка у 2-х ч. 2007 р.

Державний поточний бібліографічний покажчик «Літопис журнальних статей» містить аналітичну бібліографічну інформацію про статті, документальні матеріали, твори художньої літератури, опубліковані в журналах, періодичних і продовжуваних виданнях, бюлетенях, що виходять в Україні.

Бібліографічні записи групуються відповідно до схеми УДК.

В розділі «Мистецтво. Декоративно-прикладне мистецтво. Фотографія. Музика. Театр» розкривається перелік публікацій, які друкуються на сторінках українських журналів:

1. Всесвітня література та культура в середніх навчальних закладах;

2. Експерт мистецтва;

3. Київ;

4. Кінотеатр;

5. Культура і сучасність;

6. Мистецтвознавчі записки;

7. Мистецтво та освіта;

8. Містобудування та територіальне планування;

9. Народне мистецтво;

10. Наука і освіта;

11. Образотворче мистецтво;

12. Пам'ятки України: історія та культура;

13. Пам'ять століть;

14. Студії мистецтвознавчі;

15. Українська культура;

16. Українська література в загальноосвітній школі;

17. Українська мова і література в школі;

18. Україна ХХ століття: культура, ідеологія, політика;

19. Українознавство.

Літопис газетних статей: Містить аналітичну бібліографічну інформацію про статті, документальні матеріали, твори художньої літератури, опубліковані в загальнодержавних та обласних газетах України. Містить перелік публікацій з мистецької тематики, які друкуються на сторінках газетних видань України.

Матеріал систематизується згідно з таблицями класифікації УДК. Всередині галузевих розділів застосовуються тимчасові тематичні рубрики для відображення матеріалів, які присвячені важливим подіям політичного, економічного і культурного життя, ювілеям окремих осіб, організацій тощо.

В розділі «Мистецтво. Декоративно-прикладне мистецтво. Фотографія. Музика. Театр» розкривається перелік публікацій, які друкуються на сторінках українських газетних видань:

1. Буковинське віче;

2. Вільне слово;

3. Вінниччина;

4. Галичина;

5. Демократична Україна;

6. Деснянська правда;

7. Дзеркало тижня;

8. Запорізька правда;

9. Київська правда;

10. Кримська світлиця;

11. Культура і життя;

12. Літературна Україна;

13. Молодь України;

14. Наддніпрянська правда;

15. Новини Закарпаття;

16. Одеські вісті;

17. Правда України;

18. Робітнича газета;

19. Слобідський край;

20. Слово Просвіти;

21. Українська столиця;

22. Українське слово;

23. Урядовий кур'єр.

Літопис образотворчих видань: Містить бібліографічну інформацію про образотворчі видання, що виходять в Україні, а саме: плакати, портрети, репродукції, естампи, образотворчі листівки, альбоми, книжки-картинки, наочні посібники, календарі тощо.

Літопис нот: Містить бібліографічну інформацію про окремо видані музичні твори, збірники музичних творів, навчальні та методичні нотні видання, про книги, тексти яких органічно пов'язані з нотними записами, а також про музичні твори, опубліковані в літературно-художніх, масових і дитячих журналах і газетах України.

Нові видання України: Бібліографічний покажчик книг і брошур. Надає оперативну бібліографічну інформацію про книжкові видання, що надійшли до Книжкової палати України.

Друк України…: Збірник. Містить основні показники, що характеризують видавничу діяльність в Україні за… рік. Наводяться відомості про випуск книг і брошур за тематичними розділами та розділами цільового призначення. Подано інформацію за основними видами видавничої продукції.

Друковані засоби масової інформації. Довідник. Містить інформаційні відомості про періодичні та продовжувані видання: газети, збірники, бюлетені, бібліографічні видання та календарі книжкового типу, що видані в Україні й пройшли державну бібліографічну реєстрацію.

Літопис книг: Містить поточну інформацію про книги і брошури всіх галузей в т.ч. з мистецтва, що виходять в Україні.

В «Літописі…» дається детальний аналіз неперіодичних видань з мистецтва всіх видів і типів: офіційно-документальних, наукових, науково-популярних, професійно-виробничих, навчальних, довідкових, інформаційних, художніх, видань для дітей та юнацтва.

Структура тематичного розділу з мистецтва відображена в покажчику у підрозділах:

- Загальні питання мистецтва. Стилі мистецтва;

- Планування у межах адміністративно-територіальних одиниць. Містобудування. Ландшафтна та садово-паркова архітектура;

- Архітектура;

- Образотворче мистецтво. Декоративно-прикладне мистецтво;

- Малювання та креслення;

- Пластичні мистецтва. Нумізматика, нагороди;

- Декоративно-прикладне мистецтво. Художні промисли. Дизайн;

- Живопис. Графічні мистецтва. Графіка. Гравюра;

- Фотографія та подібні процеси;

- Музика;

- Видовищні мистецтва. Масові розваги.

- Кінематографія. Кіномистецтво. Кінофільми;

- Театр. Сценічне мистецтво. Хореографія.

Ефективність такої систематизованої інформації значно вища, ніж вибіркові відомості про твори друку з мистецтва, розповсюджені по різних професійних і масових часописах і газетах. Така інформація про видання з мистецтва забезпечується у довідковому апараті, доданого до кожного покажчика, а також чітким групуванням бібліографічного матеріалу даної тематики за міжнародною системою класифікації творів друку «Універсальна десяткова класифікація», що охоплює всі галузі людських знань.

Документальний потік видань з мистецької тематики представляє значний не лише для спеціалістів бібліотек, але й для видавців, працівників наукових установ, мистецтвознавців, бібліографів та ін.

Популяризація документовидань мистецької тематики опосередковано впливає на сучасний стан та перспективи розвитку видавничої галузі у сфері мистецтва, на майбутні тиражі та обсяг продажу продукції видавництв України.

На основі «Літопису книг» нами був проведений аналіз документального потоку неперіодичних видань з мистецтва за 2005-2007 рр. та порівняльна характеристика статистичних даних за вказаний період, який характеризує кількість видань, тиражі випуску друкованої продукції в Україні, які надійшли до Книжкової палати на основі обов'язкового примірника від суб'єктів видавничої діяльності, які належать до сфери управління Держкомтелерадіо України.

Дослідження статистичних даних дає можливість простежити випуск книг і брошур з мистецтва та мистецтвознавства в динаміці упродовж трьох останніх років і зробити порівняльний аналіз з загальною динамікою українського книговидання за назвами і тиражами.

У 2005 році Книжкова палата України отримала та зареєструвала в «Літописі книг» 15720 назв книг та брошур, загальним тиражем 54059,8 тис. пр. У т.ч.: 194 назви книг і брошур мистецької тематики, тиражем 181,6.

Серед загальної кількості назв неперіодичних видань з мистецтва та мистецтвознавства 149 друкованих одиниць складають видання українською мовою і 45 друкованих одиниць - російською мовою.

Дещо меншу кількість неперіодичних видань у порівнянні з 2005 і 2007 рр. видано у 2006 р.: 12775 назв, загальним тиражем 45899,3 тис. пр. У цьому потоці видання мистецької тематики становлять 145 друк. од., тиражем 187,1 тис. пр. до загального тиражу.

У 2006 році спостерігається збільшення видань з мистецтва російською мовою, що становить: 79 друк. од. до загальної кількості та зменшення випуску україномовних видань, що становить 66 друк. од. до загальної кількості назв.

Порівняно з 2005 роком відбулось збільшення випуску неперіодичних видань з мистецької тематики російською мовою як за кількістю назв, так і за тиражем.

У 2007 році спостерігається збільшення темпів друку книг і брошур мистецької тематики за назвами та тиражем, а також україномовних видань.

Протягом 2007 року Книжковою палатою України зареєстровано 14644 назв неперіодичних видань загальним тиражем 47573 тис. пр. Серед них видання з мистецтва становили: 250 назв, тиражем 204,8 тис. пр.

Українською мовою видано 177 друк. од. видань з мистецтва до загальної кількості назв та російською - 73 друк. од.

Як бачимо, аналіз документовидання за 2005-2007 рр. засвідчує про зниження числа видань з мистецтва у 2006 році і суттєвим збільшенням їх у 2007 році. В той же час спостерігається стала тенденція до росту накладу видань з мистецтва. Упродовж трьох років їх наклад збільшився на 23,2 тис. примірників.

У ході дослідження статистики книг і брошур з мистецтва та мистецтвознавства простежуються основні напрямки випуску неперіодичних видань за тематичними розділами. У 2005-2006 рр. аналіз книжкового потоку з мистецтва за тематичними розділами дає змогу виявити рівень усіх складових галузей мистецтва.

Відповідно до статистичних даних за 2005 та 2006 рр. видавці надають перевагу літературі з музики та музикознавства. У 2005 році випуск книг і брошур даної тематики становив 78 друк. од. до загальної кількості, тиражем 46,8 тис. пр. до загального тиражу. У 2006 році спостерігається зменшення випуску неперіодичних видань з музики та музикознавства, що становить 60 друк. од. до загальної кількості, тиражем 29,5 тис. пр. до загального тиражу.

Друге місце серед книжкового потоку з мистецтва посідають видання образотворчого мистецтва. За даними 2005 р. кількість яких становила 35 друк. од. до загальної кількості, тиражем 35,7 тис. пр. до загального тиражу. У порівнянні з 2005 роком, за 2006 рік спостерігається різке зменшення книг і брошур образотворчого мистецтва, що становить 19 друк. од. до загальної кількості та збільшенням тиражу у порівнянні з 2005 р., що становить 40,3 тис. пр. до загального тиражу.

Третє місце посідає література тематичного розділу з охорони пам'яток та пам'ятників історії та культури, кількість якої у 2005 р. становила 29 друк. од. до загальної кількості, тиражем 48,1 тис. пр. до загального тиражу. Зменшення випуску неперіодичних видань даного тематичного розділу спостерігається у 2006 р., що становить 14 друк. од. до загальної кількості, тиражем 17,9 тис. пр. до загального тиражу.

Тематичний розділ «Видовищні мистецтва» у 2005 році становив 16 друк. од. до загальної кількості, тиражем 16,6 тис. пр. до загального тиражу і посідав четверте місце. У 2006 році значно зменшився випуск неперіодичних видань даного розділу, що становив лише 6 друк. од. до загальної кількості, тиражем 20 тис. пр. до загального тиражу.

Література тематичного розділу «Театр. Сценічне мистецтво» у 2005 році посідає п'яте місце. За кількістю назв становила 14 друк. од. до загальної кількості, тиражем 6,5 тис. пр. до загального тиражу. У порівнянні з 2005 роком, в 2006 році спостерігається незначне зменшення випуску видань даного розділу, що становить 12 друк. од. до загальної кількості, тиражем 6,3 тис. пр. до загального тиражу.

Література тематичних розділів «Мистецтвознавство», «Декоративно-прикладне мистецтво. Дизайн» у 2005 році посіли шосте місце серед інших тематичних розділів. За кількістю назв становили 7 друк. од. до загальної кількості, але між тиражами спостерігається незначна різниця. Видання з мистецтвознавства становили 9,1 тис. пр. до загального тиражу, а видання декоративно-прикладного мистецтва та дизайну - 7,8 тис. прим.

Аналізуючи книжковий потік 2006 року за даними тематичними розділами бачимо, що випуск неперіодичних видань даної тематики значно зріс і становив: з мистецтвознавства - 12 друк. од. до загальної кількості, тиражем 12,9 тис. пр. до загального тиражу, а видання декоративно-прикладного мистецтва та дизайну становили 11 друк. од. до загальної кількості, тиражем 4,27 тис. пр. до загального тиражу. Аналіз Отже, випуск неперіодичних видань даної тематики значно збільшився у порівнянні з 2005 роком як за кількістю назв, так і за тиражем.

Альбомні видання історичних пам'яток України у 2005 році посіли сьоме місце і становлять 3 друк. од. до загальної кількості, тиражем 3,5 тис. пр. до загального тиражу. У 2006 році спостерігається зменшення видань даної тематики, що становить 1 до загальної кількості, тиражем 1,1 тис. пр. до загального тиражу.

Восьме місце посіли альбомні видання майстрів живопису та українського театрального мистецтва. За кількістю назв у 2005 році їх випуск становив 2 друк. од. до загальної кількості, але спостерігається різниця між тиражами. Тираж альбомних видань майстрів живопису становив 1,2 тис. пр. до загального тиражу, а дещо тираж видань українського театрального мистецтва був дещо більшим і становив 5,3 тис. пр. до загального тиражу.

Незначний зріст випуску видань даної тематики відбувся у 2006 році. За кількістю назв видано 3 друк. од. до загальної кількості, але з незначною різницею між тиражами. Альбомні видання майстрів живопису становили 2,3 тис. пр. до загального тиражу. А видання українського театрального мистецтва - 1,1 тис. пр. до загального тиражу. Тобто, випуск за тиражем даної тематики є меншим.

Останнє місце посідає література тематичного розділу «Українське театральне мистецтво». У 205 році випуск її за назвами становив лише 1 друк. од. до загальної кількості, тиражем 1,0 тис. пр. до загального тиражу.

У 2006 році спостерігається збільшення випуску видань даної тематики як за назвами так і за тиражем, що становить 4 друк. од. до загальної кількості, тиражем 13,0 тис. пр. до загального тиражу.

Аналіз видань з мистецтва по тематичних розділах за 2007 р. не проводився через відсутність статистичних даних. Тому ми не змогли прослідкувати за випуском книжкової продукції по тематичних розділах, а також виявити рівень усіх складових мистецтва та мистецтвознавства у 2007 році.

Отже, у ході дослідження статистики книговидання за тематичними розділами з мистецтва та мистецтвознавства за 2005і 2006 роки виявлено рівень усіх тематичних розділів даної галузі. Ми бачимо, випуск неперіодичних видань мистецтвознавства в цілому у 2006 році зріс на 5 назв із збільшенням накладу до 3,8 тис. примірників.

Спостерігається зменшення книговидання тематичного розділу «Охорона пам'яток та пам'ятників історії та культури» на 15 назв та накладу на 30,2 тис. примірників у порівнянні з 2005 роком.

Відбулося збільшення на 2 назви накладом 2,4 тис. примірників випуску альбомних видань історичних пам'яток України в 2005 році у порівнянні з 2006 роком.

Зменшилось книговидання тематичного розділу «Образотворче мистецтво» у 2006 році, на 16 назв з одночасним збільшенням накладу на 4,6 тис. примірників у порівнянні з 2005 роком.

В той же час збільшився випуск видань тематичного розділу «Альбомні видання майстрів живопису» у 2006 році на 1 назву накладом 1,1 тис. примірників у порівнянні з 2005 роком.

Зменшення книговидання простежується у 2005 році серед видань декоративно-прикладного мистецтва та дизайну, різниця якого у порівнянні з 2006 роком становить 4 назви накладом 34,9 тис. примірників.

Випуск видань тематичного розділу «Музика. Музикознавство» є значно більшим у 2005 році і зріс у порівнянні з 2006 роком на 18 назв накладом 17,3 тис. примірників.

Дещо зменшився у 2006 році випуск видань тематичного розділу «Видовищні мистецтва», на 10 назв та збільшенням накладу на 3,4 тис. примірників.

Також збільшився випуск неперіодичних видань у 2006 році літератури тематичного розділу «Українське кіномистецтво», що становить 3 назви накладом 12,0 тис. примірників у порівнянні з 2005 роком.

Зменшення випуску неперіодичних видань тематичного розділу «Українське театральне мистецтво» простежується у 2006 році на 1 назву та накладу на 4,2 тис. примірників у порівнянні з 2005 роком.

Таким чином, порівняння даних випуску видань за 2005 та 2006 роки дозволило простежити різницю у їх виданні за тематичними розділами, щоб визначити їх видання у межах тематичних розділів за назвами і тиражем.

1.2 Документозабезпечення публічних бібліотек виданнями з мистецтва

Документні фонди мистецтва публічних бібліотек України виконують важливі соціальні функції акумулювання, зберігання та надання в користування документів мистецької тематики, забезпечуючи умови інтелектуальної еволюції людства. У сучасному процесі інформатизації суспільства саме документні фонди з мистецтва повинні бути гарантами реалізації прав громадян на вільний доступ до інформації, на духовний розвиток та прилучення їх до цінностей світової культури. Виконання цієї мети не можливе без створення належних умов для якісного документозабезпечення фондів публічних бібліотек виданнями з мистецтва.

Криза в економічній та соціокультурних сферах 1990-х р.р. призвела до дискретності та спонтанності процесу комплектування. Роздержавлення існуючих та виникнення близько тисячі дрібних приватних видавництв, розпад мережі книгорозповсюдження та централізованого розподілу видавничої продукції конче актуалізували проблему комплектування повноцінних бібліотечних фондів мистецтва.

Документозабезпечення документних фондів мистецтва є забезпеченням цього ж фонду необхідними документами даної тематики через систему джерел, способів та форм постачання.

Основною функцією системи документозабезпечення є процес систематичного та першочергового поповнення фондів мистецтва публічних бібліотек документами відповідно до завдань бібліотек та інформаційних потреб їх користувачів. Нова редакція Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», зі змінами і доповненнями, внесеними відповідним Законом України від 16.03.2000 р., підтвердила обов'язки держави щодо підтримки розвитку бібліотечної справи через гарантоване фінансування бібліотек, пільгову податкову, кредитну та цінову політику. Стосовно системи документопостачання бібліотек, нерозривно пов'язаної з функціонуванням видавничої галузі, то для її ефективного розвитку вкрай необхідними були також заходи щодо стимулювання видання та розповсюдження соціально значущих типів видань, створення інформаційних та телекомунікаційних мереж для забезпечення тіснішої інтеграції всіх учасників системи документальних комунікацій. Похідними функціями є гармонізація взаємодії бібліотек з суб'єктами документовиробництва-документорозповсюдження; структуризація документного потоку даної галузі та його систематизація.

Ознаками системи документозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек є різноманітність джерел, які можна розглядати у відносній самостійності, поза зв'язками з іншими процесами і явищами; наявність внутрішніх зв'язків між компонентами системи, що належать підсистемам документовиробництва або документорозповсюдження; взаємодія компонентів, завдяки чому система одержує інтегральний результат, забезпечуючи документопостачання публічних бібліотек країни.

Основними завданнями системи документозабезпечення фондів мистецтва є:

- своєчасне та оперативне поповнення фонду новими виданнями мистецької тематики;

- забезпечення якісного складу фонду мистецтва публічної бібліотеки шляхом відбору та включення у фонд найбільш цінних профілюючих документів відповідно до її завдань та інформаційних потреб користувачів.

Інфраструктура документозабезпечення документних фондів мистецтва розвивається під впливом зовнішнього середовища, яке потрібно постійно вивчати з метою оперативного та гнучкого реагування на безпосередні зміни, що відбуваються в ньому. Організаційна інфраструктура документопостачання документних фондів мистецтва складається з численних взаємодіючих об'єктів; має виробничі й невиробничі компоненти. До виробничих відносимо видавничу, поліграфічну, документо-торгівельну справу, засоби зв'язку Невиробничі - системи підготовки кадрів для організації створення, розповсюдження та комплектування документних ресурсів; адміністративного управління документними комунікаціями; законодавчого, наукового і технологічного забезпечення функціонування документованої інформації; а також установи, котрі здійснюють моніторинг документного потоку видань Відсутність або незбалансований розвиток будь-якої складової інфраструктури суттєво знижує якість комплектування документних фондів мистецтва, темпи доведення інформації до користувачів, що, в свою чергу, уповільнює розвиток культурно-мистецької сфери, духовний розвиток суспільства.

Найраціональніший шлях дослідження численних джерел та способів документозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек - це системно-функціональний підхід, який дозволяє визначити зміст, характер та напрям зв'язків між документним фондом мистецтва та зовнішнім середовищем, визначити резерви підвищення якості комплектування фонду даної галузі.

Методологія системного аналізу дозволяє піднятися на вищий ієрархічний рівень розгляду об'єкта вивчення та отримати не завжди очевидні практично корисні результати.

Для отримання цілісного теоретичного знання про способи та джерела документопостачання документних фондів методологія системного підходу була вперше застосована в 1950-х рр. Ю.В. Григор'євим, а починаючи з 1980-х р.р. активно розвивається Ю.М. Столяровим. При застосуванні системно-функціонального підходу для фондів доцільно використовувати класифікацію спеціалізованих документних систем, запропоновану Ю.М. Столяровим, який поділяє їх на генеративні, транзитні, термінальні. Серед них чільне місце займають публічні бібліотеки. Вони перебувають в прямій залежності від можливостей масштабів інтенсивності функціонування генеративних і транзитних документальних підсистем, оскільки поповнюють свої документні фонди мистецтва переважно з документного потоку вітчизняної і зарубіжної продукції.

Між цими системами існують прямі та зворотні взаємозв'язки й взаємозалежність. Елементи системи - джерела документозабезпечення є і серед генеративних документних установ, і серед транзитних, і серед термінальних. Отже, джерелом може бути установа, організація, окрема особа. Кожному джерелу відповідає певний спосіб постачання - порядок послідовних дій щодо надходження документів з мистецтва до фонду бібліотеки. Метод - порядок послідовних дій по замовленню документів. Форма документозабезпечення - сукупність джерел, способів і методів поповнення фонду, об'єднаних загальною метою.

Ці поняття пов'язані між собою. Наприклад, джерелом виступає книжковий магазин, а спосіб отримання документів із нього - купівля. Особа, що безплатно передає документ у документний фонд - джерело, а вибраний спосіб документопостачання - дар.

Організаційною основою забезпечення функціонування системи є:

- розвиток книговидавничої діяльності;

- розвиток книжкової торгівлі;

- забезпечення книговидавничої і книготоргової бібліографії, що інформує про видання;

- забезпечення матеріальної бази поповнення фонду.

Вивчення прямих та зворотних зв'язків як основи саморегулювання системи сприяє оптимізації управління документозабезпечення. Виявленню внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на розвиток документних фондів публічних бібліотек. Серед внутрішніх факторів важливими є не тільки рівень бюджетного та позабюджетного фінансування комплектування, технічна оснащеність бібліотеки, комфортність приміщення, але й її імідж для видавців та книгорозповсюджувачів, ініціативність та компетентність керівництва підрозділів, відповідальних за своєчасне та якісне оновлення документних фондів. Аналіз внутрішнього середовища документного фонду, його сильних та слабких сторін дозволяє визначити напрями роботи, що потребують неодмінного вдосконалення, привести внутрішні ресурси документного фонду у відповідність до зовнішніх факторів, наприклад, передбачити впровадження та розвиток нових технологій документозабезпечення, поліпшення кадрового складу відділу комплектування, оптимізацію видової структури фонду, розробку цільових програм і проектів та ін.

Зовнішні фактори впливу на документозабезпечення фонду є не менш важливими, оскільки саме із зовнішнього оточення документний фонд отримує знання про державну інформаційну політику та видавничий ринок, про імідж документного фонду серед партнерів і користувачів, про їхні інформаційні потреби та вимоги щодо рівня сервісу. Зовнішнє середовище рухливе, що зумовлено низкою обставин: зростанням та зміною суспільних відносин, інформаційних потреб та попиту, технологічним оновленням документування інформації, ускладненням засобів зв'язку та ін. Аналізуючи зовнішнє середовище, доцільно відокремлювати в його структурі мікро - та макрооточення документного фонду.

Макросередовище інфраструктури документного фонду мистецтва виявляється через сукупність та якість комплектування документних фондів даної галузі.

Серед них:

- економічні - обсяг бюджетних асигнувань на функціонування документно-комунікаційної сфери, умови для розвитку ринкових сегментів у видавничій і книготорговельній справі, курс національної валюти, темпи інфляції, стан банківської системи, інвестиційна політика, рівень та структура доходів населення країни, безробіття та ін.;

- політико-правові - загальна політична ситуація в країні та світі, що впливає на стратегію бізнесу демократизація суспільства, наявність ефективних законів і ступінь їх виконання, податкова політика щодо видавничої, книготорговельної і бібліотечної справи і ін.;

- науково-технічні і технологічні - певний етап у розвитку науково-технічного прогресу, виробничі й інформаційні технології, які використовуються у видавничій і книготорговельній, бібліотечній справі, рівень розвитку транспортних та телекомунікацій, інформаційно-комп'ютерних систем та мереж, система підготовки кадрів тощо;

- соціокультурні - грамотність населення, звички, традиції читання, національна психологія, менталітет, вплив чинників міжнародного середовища, рівень інтеграції у світовий інформаційний простір.

Мікросередовище функціонування документного фонду охоплює реальних та потенційних користувачів, органи влади управління, установи культури, постачальників інформаційних ресурсів та послуг. Враховуючи вплив мікросередовища, необхідно зважати на те, що крім зв'язків взаємодії тут активно діють зв'язки протидії: конкурентна боротьба між видавничими, документоторговельними установами, низький рівень правової культури щодо знання та виконання закону про необхідність надсилання видавцями документних фондів ОП документів, численні бюрократичні перепони з боку чиновників владних структур, які обмежують можливості вибору фондоутримувачами оптимальних джерел документозабезпечення

З точки зору системно-функціонального підходу, нинішня нестабільність функціонування складових інфраструктури документозабезпечення має і свої позитивні сторони, бо протиріччя в системі сприяють виявленню та відбору кращого досвіду. Шляхом адаптації до умов, що стрімко змінюються, генеративні, транзитні та термінальні документальні системи шукають нові форми взаємодії, самовдосконалення, кооперації зусиль проти податкового тиску, диктату чиновників, порушень законодавства про авторське право, розквіту «піратства» на вітчизняному книжковому ринку та ін.

Система елементів документозабезпечення як і кожне системне утворення має свої елементи. Основними елементами системи документозабезпечення документних фондів мистецтва публічних бібліотек є джерела, способи, форми та методи.

Джерела документозабезпечення документних фондів мистецтва поділяються на дві групи:

- джерела спеціального призначення, орієнтовані виключно чи в значній мірі на постачання бібліотек документовиданнями;

- інші джерела, що використовуються широким колом споживачів, в т.ч. і публічними бібліотеками.

Вибору джерела і встановлення з ним ділових контактів, від правильності в значній мірі залежать повнота і оперативність формування документного фонду мистецтва

Бібліотечний колектор - це спеціалізована державна книготоргова установа, призначена для планомірного забезпечення бібліотек документовиданнями різних галузей в т.ч. і документами мистецької тематики. До 1990-х рр. він був основним джерелом документозабезпечення бібліотек, забезпечуючи 80% нових надходжень. Товарообіг бібколекторів становив близько 20% загального книготоргового обігу країни. Публічні бібліотеки укладали з колектором договір терміном на один рік, в якому вказувалися сума асигнувань на придбання літератури потрібної галузі, розподіл коштів по кварталах, приблизне відсоткове співвідношення галузей необхідної їм літератури і т.п. та зобов'язалося своєчасне перерахування коштів.

Публічні бібліотеки, що укладали з колекторами договір отримували Тематичний план-рубрикатор для комплектування фондів бібліотек в т.ч. фондів мистецтва по схемі обов'язкового платного примірника. По мірі надходження новинок, колектор формував замовлення для бібліотек на основі індивідуального Тематичного плану-рубрикатора.

Централізована система документозабезпечення бібліотек, яка ґрунтувалася на бібколекторах, мала свої переваги, забезпечуючи можливість замовлення та отримання більшої частини документовидань потрібної галузі через один канал, що спрощувало технологію комплектування фондів бібліотек. Але це була жорстка система, котра контролювала репертуар і обсяги надходжень до документних фондів, не завжди зважаючи на інтереси бібліотек. Часто книготорги збували через бібколектори нереалізовані залишки непотрібної їм літератури.

У ринкових умовах бібколектор уже не може існувати як установа, в основі діяльності якої не закладено раціонального економічного механізму. З виникненням конкуренції з боку посередницьких комерційних фірм та приватних бібколекторів, котрі гнучко реагують на потреби бібліотек, пропонуючи їм суттєвий перелік якісних послуг, державні бібколектори почали виходити з підпорядкування книготоргам, набуваючи юридичну самостійність та змогу перебудовувати свою роботу на засадах економічної зацікавленості.

Пристосовуючись до умов жорсткої конкуренції, широкий спектр нових можливостей і послуг щодо комплектування публічних бібліотек і дистрибуції книжок українських видавництв надають нині приватні бібколектори, передплатні агентства, мережа дилерів і дистриб'юторів видавництв та оптових підприємств. Так, найміцнішим централізованим джерелом в Україні стає науково-виробниче підприємство «Ідея», яке крім вітчизняних видань, пропонує для передплати бібліотекам України 3500 найменувань неперіодичних та періодичних, аудіо-продуктів і CD-ROM. Ціни на основну частину передплатних видань у «Ідеї» від 5% до 70% нижчі, ніж в інших передплатних агентствах країни. Бібліотекам доставляються видання у найкоротший термін - не менше двох разів на тиждень. Це підприємство першим на території держави впровадило повний автоматизований контроль за виданнями від їх виходу в світ до доставки передплатникам. Нині на веб-сайті «Ідеї» можна дистанційно замовити та сплатити видання з такого асортименту: 36800 назв книг 720 провідних видавництв України, понад 97500 назв 2630 російських видавництв від 260 постачальників, 3200 назв періодичних українських видань, 6000 назв періодики Росії та країн СНД, 6300 назв газет та журналів далекого зарубіжжя. «Ідея» має свої регіональні представництва у 21 області України, її послугами користуються близько 1000 бібліотек, серед яких: дві національні, 18 обласних універсальних бібліотек, провідні вузівські, науково-дослідні, виробничі та публічні бібліотеки України.

Сьогодні відбувається зміна політики документозабезпечення документних фондів, спрямована на формування частини фонду електронними ресурсами. Вони не змінюють традиційні друковані видання, а розширяють можливості роботи користувачів з інформацією. При формуванні документних фондів різних галузей в т.ч. фонду мистецтва потрібне створення такого способу відбору, при якому повинно бути оптимальне співвідношення друкованих і електронних видань. Основні класи ресурсів по способу доступу - мережеві і локальні - надають різні нові функціональні можливості використання матеріалів. До позитивних якостей електронних видань можна віднести їх компактність, оперативність доступу до великих об'ємів інформації, можливість її отримання в машиночитаній формі. Проблемою відбору електронних видань є те, що представлені анотації до них, носять чисто рекламний характер, не дотримуються норми оформлення матеріалів.

Одним із основних принципів комплектування електронними виданнями є старанний відбір і придбання виключно ліцензованої продукції.

Важлива роль в документозабезпеченні фондів мистецтва належить книжковим магазинам універсального профілю. В універсальних книгарнях в асортименті бувають книги майже усіх галузей знання. Спеціалізовані створюються за різною ознакою. За змістом: мистецька література, художня тощо. Є магазини відповідного виду творів друку: ноти, образотворчі видання, фотоальбоми тощо. За засобами розповсюдження створюються магазини Книга - поштою; за мовною ознакою - Українська книга, Іноземна книга. Існують магазини, що продають як нову, так і ту, що була у вжитку літературу.

Перевагою книжкових магазинів є те, що документовидання потрапляють до них раніше, ніж в бібліотечні колектори. В магазинах легко купити місцеві видання з мистецтва.

Але продаж через магазин має недоліки. Магазини не гарантують планомірні поповнення фондів мистецтва, вимагають від комплектатора великих затрат часу. Серед книжкових магазинів у сучасних ринкових умовах успішно функціонують ті, що змогли за підтримки місцевої адміністрації налагодити прямий зв'язок з регіональними оптовими структурами або видавництвами, відмовитися від дорогих послуг дрібних посередників, утримати на мінімальному рівні накладні витрати, забезпечити доволі широкий асортимент, який відповідає кон'юнктурі регіонального ринку.

Сьогодні формується нова система дистрибуції української видавничої продукції, яка поєднує книжкові магазини різних форм власності, як самостійні, так і при видавництвах, навчальних закладах, наукових та громадських організаціях. Разом з ними діють солідні книготорговельні фірми у вигляді холдингів, акціонерних товариств, об'єднань та мереж, дрібнооптові книготорговельні підприємства, лотки і кіоски, книгоноші. Ці традиційні канали книгорозповсюдження доповнюються електронними: у мережі Інтернет функціонують понад 100 сайтів українських електронних книжкових магазинів, які мають перевагу перед традиційними та мають можливість реалізації продукції цілодобово і без торгових залів, складів, посередників, підтримуючи «віртуальне підприємство» за допомогою веб-сайта; забезпечення оперативного надання покупцям інформації про зміни книжкового асортименту та наявність на ринку потрібних видань даної галузі, підтримка двостороннього зв'язку між продавцем та покупцем, економія їх часу завдяки налагодженню інтерактивного спілкування та електронної системи розрахунків та ін. Завдяки цим перевагам вітчизняні електронні книжкові магазини все впевненіше поширюються в мережі Інтернет і стають значущим сегментом українського книжкового ринку.

Однією з необхідних умов повноцінного документозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек є достатньо повна й оперативна інформація про видавничу продукцію. З цією метою систематично переглядаються плани вітчизняних видавництв та зарубіжжя: «Нові видання України», «Літописи книг», «Літописи образотворчих видань», «Літиписи нотних видань», «Літописи газетних статей», «Літиписи журнальних статей», газети «Книжное обозрение», «Ex libris», «Книжковий світ» та ін., вивчаються видавничі каталоги видавництв України.

Джерелом документозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек є поштові відділення в містах, районах, селах, що приймають заявки на періодичні та передплатні видання з мистецтва.

Великі бібліотеки мають можливість купувати документи у власників персональних бібліотек. Це джерело особливо важливе при ретроспективному комплектуванні фондів літературою з мистецької тематики.

Позитивним надбанням останнього часу став розвиток благодійної діяльності громадських організацій та фондів.

Виділяють кілька способів документозабезпечення. Одним з традиційних способів документозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек є документообмін. Його слід розглядати не лише як засіб комплектування, а й як взаємодопомогу при створенні повноцінних фондів мистецтва, що активно використовуються користувачами. Він дає змогу звільнити фонд мистецтва від зайвої, мало використовуваної літератури мистецької тематики і поповнити його виданнями, потрібними для користувачів.

У залежності від умов перерозподілу документів з мистецтва виділяють кілька форм обміну: обмін між документними фондами мистецтва власними виданнями; безплатне розповсюдження окремих документів мистецтва або перерозподіл тих, що не використовуються; обмін комплектами національних творів друку мистецької тематики; виконання замовлень на заповнення прогалин із дублетних та мало використовуваних фондів мистецтва.

Предметом документообміну можуть бути усі види документів мистецької тематики, головна вимога - наукова, історична, культурна цінність. Згідно з ГОСТом 7.76-96 «Комплектование фонда документов. Библиографирование. Каталогизация. Термины и определения» термін «Обмін документами» структурований внутрішній, що відповідає практиці діяльності бібліотек, який набув розповсюдження лише у 1990-х р.р., але тривалий час не відігравав необхідної ролі у документозабезпеченні фондів мистецтва.

Обмінно-резервні фонди - мережа фондів, яка поєднує два фонди з різним призначенням. Обмінні фонди мистецтва створюються для передачі їх до інших публічних бібліотек, резервні - для поновлення фонду мистецтва безпосередньо даної бібліотеки. Для передачі документів мистецтва з обмінного фону бібліотека складає акт в двох примірниках. Один разом з виданнями і списком надсилається в бібліотеку одержувачу, другий залишається в бібліотеці - фондоотримувачі. До акта додається доручення на одержання видань з мистецтва з обмінного фонду, або поштова квитанція, коли література відправляться поштою. Ці акти є супровідними документами для передачі і отримання обмінних видань мистецтва. На їх підставі здійснюється вилучення видань мистецтва з фонду однієї бібліотеки і прийому другій.

...

Подобные документы

  • Книговидавнича діяльність в галузі образотворчого мистецтва в Україні на зламі тисячоліть. Різноманіття образотворчих видань 1933 — 1935 років. Національний аспект в історії розвитку бібліографії образотворчого мистецтва: проблеми і перспективи.

    контрольная работа [349,1 K], добавлен 01.04.2013

  • Засади використання ораторського мистецтва в суспільному житті. Слово як початковий базис до вивчення науки аргументації. Класифікації аргументів та суперечок, їх типи. Невербальні засоби масової інформації. Мистецтво доведення в програмі "Шустер live".

    дипломная работа [102,2 K], добавлен 24.08.2014

  • Особливості інформаційних та аналітичних журнальних видань і газет. Аналіз періодичних електронних видань "Сегодня", "Факты и комментарии", "Дзеркало тижня", "Комсомольская правда", "Українська правда". Помилки текстових повідомлень та їх класифікація.

    реферат [32,3 K], добавлен 15.10.2014

  • Види дитячих телепрограм. Особливості дитячої цільової аудиторії. Принципи функціонування сучасного дитячого контенту. Сучасний етап розвитку телепрограм для дітей на українському телебаченні. Проблеми та перспективи розвитку програм дитячого телебачення.

    дипломная работа [97,9 K], добавлен 02.06.2010

  • Розгляд сучасного стану та перспектив розвитку технологій з опрацювання текстової інформації: системи обробки тексту, стан програмно-технічних засобів обробки текстів. Аналіз та вибір способу друку. Термальна технологія з додатковою обробкою пластин.

    курсовая работа [106,1 K], добавлен 13.06.2013

  • Коло періодичних видань, що є найбільш показовими для дослідження суспільних настроїв жителів Києва 1917-1918 років та ставлення населення до влади. Аналіз типів текстів у міських газетах: інформаційних матеріалів, репортажів, публіцистики, оголошень.

    статья [24,5 K], добавлен 24.04.2018

  • Історичні передумови появи та розвитку телебачення в Росії, Україні, США. Зародження сучасного електронного телебачення. Етапи історії появи та розвитку звукового відео. Принцип побудови телевізійного звукового тракту. Перспективи розвитку звукорежисури.

    дипломная работа [92,4 K], добавлен 11.11.2012

  • Раціоналізація суспільства як необхідна умова його розвитку. Теорія політичної модернізації та етапи її розвитку. Вплив засобів масової інформації на процеси демократизації. Особливості та напрямки функціонування ЗМІ в Україні, перспективи їх розвитку.

    дипломная работа [93,7 K], добавлен 10.12.2011

  • Теорія інформаційних приводів як об'єкт наукового осмислення, їх види і цілі. Широке використання особливих способів і прийомів впливу в американській політичній науці, до яких відноситься дезінформування, маніпулювання, розповсюдження чуток і міфів.

    курсовая работа [50,0 K], добавлен 06.10.2012

  • Інформація як товар і економічний ресурс: властивості, класифікація й особливості ринку. Реклама, виставки, конференції і друковані видання як джерела інформаційних продуктів. Сегментація і тенденції розвитку інформаційного ринку в розвинених країнах.

    курсовая работа [61,3 K], добавлен 13.10.2012

  • Характеристика основних етапів розвитку інформаційної сфери економіки в Україні. Освітлення питань економічної теорії на сторінках "Літописів" Книжкової палати України. Бібліографічне оснащення економічних публікацій на сторінках наукових видань.

    дипломная работа [4,0 M], добавлен 28.11.2011

  • Основи становлення телебачення на державному та регіональному рівнях. Становлення незалежного українського телебачення. Підготовка телевізійних видовищ. Формування сучасного інформаційного суспільства в Україні. Рівні управлінського аспекту проблеми.

    курсовая работа [56,5 K], добавлен 19.03.2011

  • Поняття тревел-журналістики як окремого та потужного напрямку міжнародного медіапотоку, який формує уявлення про різні географічні ареали, їхню флору і фауну, етнокультурну специфіку різних народів, пам’ятки історії та культури. Її стан і перспективи.

    контрольная работа [29,6 K], добавлен 04.04.2019

  • Сутність та структурні характеристики спеціальних інформаційних операцій (СІО), їх види та цілі. Основні етапи створення та сценарії СІО, аналіз їх наслідків. Характерні особливості різних типів операцій та приклади їх застосування в "гарячих точках".

    курсовая работа [51,0 K], добавлен 13.10.2012

  • Періодичні видання в українській дитячій літературі: жанрова система й типологічна класифікація. Вимоги до оформлення періодичних видань для дітей. Функції дитячої літератури. Аналіз світського та християнського журналу з точки зору жанрових особливостей.

    курсовая работа [287,9 K], добавлен 07.08.2013

  • Джерела та споживачі екологічної інформації. Діапазон тем природоохоронного спрямування у сучасній пресі. Огляд друкованих видань, які висвітлюють проблеми навколишнього середовища: журнали для масового читача, науково-популярні і вузькоспеціалізовані.

    курсовая работа [73,1 K], добавлен 03.02.2012

  • Класифікація і типологізація видань. Загальні і специфічні ознаки класифікації видань. Поділ видань на книжкові, журнальні, листові. Класифікація ізографічних документів. Листівка як вид пропагандистської продукції. Призначення художньої репродукції.

    курсовая работа [39,5 K], добавлен 26.05.2012

  • Сучасний стан видання політичної, релігійної та езотеричної літератури в Україні та світі. Методологічні засади редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури. Методи підвищення рівня, розробка норм редагування видань політичної літератури.

    курсовая работа [55,7 K], добавлен 03.02.2009

  • Тенденції становлення та перспективи розвитку інтернет-журналістики в Україні. Специфіка блогосфери як виду журналістики. Аналіз діяльності українських блогерів на сайті "Української правди", висвітлення соціальної проблематики, форма і зміст текстів.

    курсовая работа [145,6 K], добавлен 09.06.2013

  • Історичний розвиток рекламних видань. Наукові підходи до їх класифікації. Характеристика колекцій плакатів. Створення брошури з метою проведення політичної реклами. Аналіз електронного варіанту рекламно–інформаційного тижневика "Афіша Прикарпаття".

    курсовая работа [2,1 M], добавлен 04.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.