Сучасний стан документно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек, проблеми їх формування та перспектив розвитку
Документовидання як база забезпечення публічних бібліотек документно-інформаційними ресурсами з мистецтва. Аналіз документального потоку видань з мистецтва. Проблеми і перспективи розвитку декументно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек.
Рубрика | Журналистика, издательское дело и СМИ |
Вид | курсовая работа |
Язык | русский |
Дата добавления | 19.07.2017 |
Размер файла | 73,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Сьогодні, за неповними даними, в Україні функціонують близько 250 ОРФ, в яких зосереджено майже 6 млн. Документів, в т.ч. з мистецтва. Характерною рисою цих фондів є їхній динамізм, великі показники обертаності. Тільки за останніх три роки через систему ОРФ було перерозподілено близько 5 млн. Примірників документів, і цей показник має стабільну тенденцію до зростання.
Отже, документообмін видань мистецтва дає змогу активізувати використання документних фондів мистецтва за допомогою перерозподілу маловикористовуваних документів.
У зв'язку із розвитком розмножувальної техніки все більше місце серед способів документозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек займає репродуціювання необхідних видань. Воно переважно застосовується у випадку, коли мова йде про особливо цінні видання, придбати які в оригіналі не можливо, або коли необхідно захистити від зносу те видання, що є у фонді мистецтва, але дуже часто використовується. При цьому, якщо використовується папір і фарби більш високої, ніж в оригіналі, якості, копія виявляється краще оригіналу. Перевагу надають тому способу відтворення, який краще відповідає поставленим цілям - обслуговуванню користувачів та ін.
Ще одним безплатним способом документозабезпечення фондів мистецтва є дар. Видання надходять в дар від приватних осіб, авторів, редакторів, мистецьких навчальних закладів, бібліотек, видавництв та ін. Прийняті від дарувачів видання заносяться в Реєстраційну книгу, отримують спеціальний штамп «Дарчий екземпляр» з доданням, по бажанню дарувача, його прізвища. Це слугує моральним заохоченням і формою реклами для особи. Потім подаровані видання з мистецтва групуються у фонді бібліотеки. Найбільш цінні направляються на виставку книг, отриманих в дар від користувачів.
Отже, подаровані видання можуть суттєво збільшити екземплярність наявних видань і заповнити прогалини у документному фонді мистецтва. Але, разом з тим дарчі надходження безсистемні, випадкові. Часто надходять видання, у яких немає потреби. Кожне з них потребує великих трудозатрат, перш ніж виясниться, чи потрібне воно документному фонду мистецтва.
До платних способів документозабезпечення фондів публічних бібліотек виданнями з мистецтва належить передплата на періодичні та підписні видання, яка забезпечує оперативне й повне комплектування. Заявки на періодичні видання з мистецтва, як зазначалося, приймають поштові відділення. Процес передплати проводиться двічі на рік за «Каталогом періодичних видань України», «каталогом периодических изданий России», каталогами комерційних розповсюджувальних організацій, де зазначається їх періодичність, ціна, умови та порядок оформлення передплати. На жаль, до українського каталогу не входять обласні видання, які заявляють про себе телеграмами, де вказують індекс та ціну. Але часто телеграми запізнюються або їх не надсилають взагалі.
Передплату на періодику з мистецтва здійснює відділ комплектування та обробки документного фонду бібліотеки. При передплаті береться до уваги стан використання користувачами газет і журналів з мистецтва, на які було зроблено передплату минулими роками, можливості координації придбання періодичних видань з мистецтва бібліотеками інших систем і відомств, а також фінансові можливості бібліотеки.
У квітні 1999 року було прийнято Закон України «Про обов'язковий примірник документів», основним завданням якого є правове регулювання інформаційних відносин, пов'язаних з систематичним поповненням національного документного фонду країни як частини світового інтелектуального та культурного надбання, важливої умови інформатизації.
З прийняттям закону відбулося розмежування сфер законодавчого та адміністративного управління функціонуванням інституту обов'язкового примірника документів, які раніше були зосереджені виключно на рівні виконавчої влади. Суттєвим фактором, що зумовив необхідність прийняття закону, стала наявність тісних взаємозв'язків правової бази функціонування ОПД з багатьма нормативними положеннями, що регулюють ставлення до об'єктів національного культурного надбання, підприємницьку діяльність, форми власності, авторські права тощо.
Протягом шести місяців з дня набуття законом чинності Кабінет Міністрів України мав забезпечити прийняття підзаконних актів, що регламентують процедури передавання та доставляння ОПД, і не тільки вітчизняним одержувачам, але й національним бібліотекам іноземних держав з метою підтримки міжнародного інформаційного обміну. Однак і понині виробники документів остаточно не з'ясували, скільки примірників кожного виду документів передавати одержувачам, які санкції існують за порушення порядку доставляння ОПД. Питання, вирішення яких були конкретизовані постановою Кабінету Міністрів України №608 від 10 травня 2002 року, тому закон, якого вісім років чекали найважливіші фондосховища країни, майже три роки після прийняття фактично не діяв.
Формою гарантованого документозабезпечення фондів мистецтва публічних бібліотек книжковими виданнями є бібліотечна серія.
Бібліотечна серія - це цільове видання літератури для бібліотек. Вона є засобом централізованого постачання бібліотек, допомогою у створенні якісних фондів, забезпечуючи їх кращими виданнями у науковому і художньому відношенні.
Відбір книг бібліотечної серії в Україні здійснюють бібліотеки за планами редакційної підготовки видавництв. Національна парламентська бібліотека України з метою підвищення ефективності використання видань «Бібліотечної серії», включення до неї видань з мистецтва, які дійсно необхідні публічним бібліотекам, вивчає їхнє побажання і складає перспективні списки на тривалий час. Про бібліотечну серію друкуються списки, які надходять до державних обласних бібліотек.
Видання з мистецтва бібліотечної серії не можуть продаватися в книжкових магазинах або кіосках. За роки її існування документні фонди мистецтва публічних бібліотек поповнилися багатьма творами друку, які активно використовуються користувачами.
В серію включають книги, цінні видання, що складають ядро документного фонду мистецтва. Такий принцип потрібно визнати надто вузьким. Адже для підвищення соціального престижу бібліотеки, у ній корисно представляти, по законах маркетингу не лише найцінніші книги з мистецтва, але й ті, які є найбільш популярними серед користувачів.
Однак, надходження книг бібліотечної серії характеризуються несистематичністю, спонтанністю щодо якісного та змістовного наповнення репертуару книг з мистецтва бібліотечної серії, не враховуються реальні потреби бібліотек у виданнях даної тематики. Інколи трапляються надходження в межах цієї серії літератури з мистецтва минулих років, яка залишилась нереалізованою видавництвами. Це дає підстави стверджувати, що цільові бюджетні дотації книговидавцям витрачаються не завжди раціонально. На думку самих видавців, існуюча система визначення назв, що утворюють бібліотечну серію, часто веде до корупції та зловживань, пов'язаних з розподілом бюджетних коштів. Нині все очевиднішим стає той факт, що механізм розробки репертуару бібліотечної серії потребує залучення фахівців - бібліотекознавців, запровадження прозорого відбору найкращих видань з мистецтва, організованого на конкурсних засадах.
Отже, бібліотечна серія призначена для поліпшення комплектування документних фондів мистецтва публічних бібліотек потребує підвищення її якості.
Найбільш поширеним методом документозабезпечення документних фондів мистецтва є замовлення документів.
Розрізняють два види замовлення. Перший - поточне замовлення, який розповсюджується на документи з мистецтва, що вже вийшли в світ. Другий - попереднє замовлення. Це замовлення торговим установам на документи з мистецтва, що плануються до виходу. З бібліографічних описів книг мистецтва, що готуються до випуску, бібліотекар складає картотеку попереднього замовлення і поточного комплектування, одночасно повідомляючи у джерело документозабезпечення дані про необхідні документи даної галузі.
Методика попереднього замовлення включає:
1. Підбір покажчиків у відповідності з моделлю фонду мистецтва;
2. Відбір по цих покажчиках документів для даного фонду;
3. Складання списку відібраних документів з мистецтва і оформлення замовлення;
4. Створення у фонді мистецтва картотеки для контролю за реалізацією замовлення з карток на кожне замовлене видання.
У пошуку інформації про нові видання з мистецтва використовуються видавничо-бібліографічний покажчик Книжкової палати України «Нові видання України», каталоги, прайс-листи книготорговельних організацій. Ці традиційні технології комплектування фондів мистецтва публічних бібліотек можуть бути суттєво полегшені і прискорені за допомогою Інтернет.
Найбільш ефективна оптимізація процесу комплектування за допомогою використання інформаційно-пошукових можливостей глобальної мережі Інтернет на першому етапі комплектування, а саме при відборі, уточненні бібліографічних даних і перегляді різних джерел, що містять відомості про видання з мистецтва.
Перехід від традиційних технологій комплектування до електронних здійснюється шляхом введення нових технологій у виробничі процеси. Наприклад, відміна картотеки поточного комплектування. Введення штрихокодування всіх нових надходжень з мистецтва і запис в електронний каталог у виді скорочених бібліографічних описів.
Зрозуміло, що чим значніший обсяг документного фонду мистецтва, різноманітніший його видовий та типологічний склад, тим більшу кількість способів, джерел, методів та форм документозабезпечення необхідно йому використовувати.
Про необхідність підвищення якості документозабезпечення бібліотечних фондів, в т.ч. з мистецтва йшлося в Указі Президента України №490 від 22.04.2000 р. «Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України». Кабінету Міністрів доручено вжити заходів щодо створення національної системи електронного інформаційно-бібліотечного ресурсу, передбачити збільшення асигнувань на поповнення фондів бібліотек та ін. На жаль, лише через два роки на виконання Наказу Президента Постановою Кабінету Міністрів України №900 від 1.07.2002 р. була затверджена «Програма поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року», спрямована на подолання кризової ситуації в надходженні до бібліотек нових видань, в т.ч. з мистецтва.
З удосконаленням законодавчої та нормативно-методичної бази комплектування бібліотечних фондів, в т.ч. з мистецтва першочергової уваги фахівців заслуговують такі стратегічні напрями оптимізації системи документозабезпечення як активізація співробітництва бібліотек з усіма суб'єктами книжкового ринку; створення та реалізація проектів корпоративної та консорціумної взаємодії бібліотек у сфері формування розподілених документно-інформаційних ресурсів; освоєння джерел та засобів поповнення їх електронної складової.
Гарантією подальшого зростання значущості документних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек для духовного та культурного розвитку суспільства є забезпечення ними доступу користувачів до інформації на новітніх носіях. Бібліотечний фонд мистецтва як відкрита система, що самоорганізовується під впливом змін інфосфери, нині не може ефективно функціонувати без кумулювання, зберігання та організації використання мережевих та аналогових електронних видань, питома вага яких у світовому документному потоці постійно збільшується.
Особливості життєвого циклу різних видів електронних документів з мистецтва зумовлюють форми їх розповсюдження, які суттєво впливають на організацію документозабезпечення бібліотечних фондів мистецтва публічних бібліотек. Аналогові електронні видання з мистецтва на портативних носіях - магнітних та оптичних дисках - надходять до публічних бібліотек з традиційних джерел: видавничих або документоторговельних установ; передплатних агентств, інформаційних центрів - генераторів різноманітних баз даних, обмінних фондів бібліотек. Разом з цим у традиційній системі документозабезпечення бібліотек інтенсивно формується електронна надбудова до якої належать Інтернет-видавництва та магазини, електронні передплатні агентства та електронні бібліотеки, веб-сторінки урядових організацій, бази даних інформаційних центрів, інші Інтернет-ресурси.
Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» і Постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. №469 «про організаційні заходи щодо фінансування системи державних закупівель» передбачалося проведення тендеру при закупівлі документовидань, в т.ч. з мистецтва більш як на суму 12 тис. грн.
За думкою як авторитетних теоретиків, так і практиків бібліотечної справи, обов'язкове проведення тендерної закупівлі документовидань з метою формування книжкового фонду публічних бібліотек суттєво звужує коло джерел їх документозабезпечення, значно ускладнює процедури відбору дійсно необхідних користувачам, а не просто дешевих видань потрібної галузі, замість економії державних коштів призводить до збільшення затрат на експертизу цінових пропозицій книжкового ринку, підготовку численної конкурсної документації, проведення конкурсної процедури на засіданні тендерного комітету, оплату технічного приладдя та послуг зв'язку і ін.
Законодавчі та управлінські органи повинні зрозуміти, що видавнича продукція має унікальні властивості і є таким специфічним видом товару, для якого не можна проводити тендер за загальною процедурою, прийнятою для інших промислових виробів. Зазвичай, універсальній науковій або публічній бібліотеці потрібне широке коло назв у невеликій кількості примірників. За законами ринку, асортимент більшості книготорговельних фірм фактично неповторний, тому, якщо тендер виграє одна фірма, бібліотека втрачає можливість придбання тих назв або тематичних напрямів видань, за якими спеціалізуються інші видавці та книгорозповсюджувачі. Окрема закупівля цих видань в інших джерелах коштуватиме бібліотеці додаткових зусиль та розходів. Досвід роботи публічних бібліотек на книжковому ринку свідчить, що часто замість уникнення корупції, на яке спрямоване тендерне законодавство, проведення тендерів навпаки може провокувати її на різних рівнях. Відомо, що видавництва та книготорговельні фірми прагнуть отримати гарантоване державне фінансування будь-яким способом. Вимоги тендерного законодавства суперечать Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», який гарантує бібліотекам право самостійно визначати джерела поповнення своїх фондів, в т.ч. і фондів мистецтва.
Великого значення у повсякденній діяльності публічних бібліотек набувають індивідуальні контакти з користувачами, авторами видань з мистецької тематики, журналістами, які приносять в дар книги з мистецтва для бібліотеки. Цьому сприяють акції під девізом «Подаруй мистецьку книгу бібліотеці», «Дарунок шляхетної душі». В кожній подарованій книзі проставлено штамп із вдячністю за презентоване видання, прізвище автора та його підпис. Подаровані видання з мистецтва експонуються на спеціальних виставках в рамках загально-бібліотечних заходів.
Поповненню фонду мистецтва публічних бібліотек новими документовиданнями сприяють щорічні книжкові ярмарки. До проведення заходу публічну бібліотеку спонукає необхідність вирішення певних завдань:
- виявлення реєстру видавництв;
- отримання інформації про видану продукцію з мистецтва;
- налагодження зв'язків з видавництвами.
Книжковий ярмарок - це своєрідне свято книги, яке дає можливість показати стан книговидавництва з мистецтва регіону, познайомити відвідувачів та користувачів бібліотеки з друкованою мистецькою продукцією краю.
На свято запрошуються видавці, місцеві автори, представники книготорговельної мережі, викладачі мистецьких вузів, мистецтвознавці, бібліотечні працівники, користувачі.
Розділ 2. Структура і перспективи розвитку документно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек
2.1 Характеристика бібліотечного фонду з мистецтва публічної бібліотеки (на прикладі Центральної міської бібліотеки Бориславської МЦБС)
В нинішній час відбуваються суттєві зміни у формуванні документних ресурсів, виробляються нові принципи формування фонду з мистецтва, що ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, утвердженні гуманізму, доступності документів широким верствам населення. Змінюються становлення до критеріїв якості документних фондів з мистецтва.
Пріоритетною стає оцінка користувача відповідності фондового масиву з мистецтва його запитам та інтересам і доведення відмовлень до мінімальної кількості. Фондові аспекти мистецької літератури спираються на матеріали різноаспектного вивчення читацького попиту, відмовлень на літературу даної галузі, прогнозування основних напрямків цієї діяльності, визначення конкретного репертуару документів для поповнення документного фонду з мистецтва.
Одна з основних сучасних тенденцій розвитку фондів з мистецтва бібліотек - це інтенсивне розширення їх тематичного складу, типами і видами документів. Ставиться питання про збільшення частки в їх мистецьких фондах документів на мікроносіях.
Важливим спрямуванням розвитку фондів з мистецтва публічних бібліотек стає впровадження в процеси їх формування і використання автоматизованих технологій. Цей напрям має сприяти вдосконаленню якості фондів даної тематики, поліпшенню їх використання. Адже у формуванні документних фондів з мистецтва публічних бібліотек ще використовуються застарілі методи, технології і підходи, які гальмують розвиток і не сприяють поліпшенню їх якості.
Характеристика фонду бібліотеки здійснена на основі аналізу публікації у фахових виданнях (друкованих та електроних) на прикладі Центральної міської бібліотеки Бориславської МЦБС, яка представляє культурно-просвітницький осередок інформації і духовного збагачення та займає вагоме місце в соціально-культурній інфраструктурі міста.
Як соціальному об'єктові культурного призначення їй відводиться важлива роль у задоволенні професійних і загальнокультурних потреб населення у книзі й інформації. Безцінним духовним і матеріальним надбанням бібліотеки є її фонд з мистецтва, де зібрано вітчизняні і зарубіжні документи, які становлять частину документальної бази світової культури, сприяють духовному вдосконаленню населення. Бібліотечно-бібліографічними засобами вона прилучає користувачів до культурних цінностей, забезпечує їх моральне і естетичне середовище, організацію духовного відпочинку і дозвілля.
Зрозуміло, що фонд мистецтва бібліотеки має значну ціність для мистецтвознавців, дослідників української та світової культури, діячів мистецтва. У задоволенні професійних потреб до нього звертаютьсявчителі шкіл, викладачі училищ та вищих навчальних закладів, учні і студенти спеціальних навчальних закладів, працівники культури і мистецтв. Для користувачів бібліотеки, які цікавляться виданнями з мистецтва, характерне бажання поглибити свої знання шляхом самоосвіти. Саме це прагнення для багатьох з них спонукає звертатися до фонду мистецтва ЦМБ.
Незначну частину фонду бібліотеки складають документовидання з мистецтва.
У 2005 р. фонд мистецтва становив 906 примірників, а у 2007 р. він складав 920 примірників до загального фонду. Даний фонд поповнився за цей період тільки на 14 примірників. Середній показник фонду за 3 роки становить 1,40%, що на 0,01% менший у порівнянні з 2005 роком. Така цифра не викликає здивувань, адже середнє надходження до загального фонду складає лише 0,02% видань з мистецтва.
В середньому надходження до фонду за кожний рік становить 5 примірників. За аналізований період із загального фонду в ЦМБ вилучено 300 примірників видань з різних причин, або в середньому по 100 примірників у рік. Проте, жодного примірника книг з мистецької тематики за цей час не було вилучено, не дивлячись на те, що у фонді наявні застарілі, зношені, дублетні мистецькі видання. Книгозабезпеченість одного користувача становить лише 0,24 книги. Цей показник засвідчує, що обсяг фонду мистецтва є недостатній і користувачі бібліотеки мають малий вибір документовидань даної тематики.
Аналіз наявності фонду мистецтва до загального документного фонду у ЦМБ в середньому становить 1,40%, а за 2005, 2006, 2007 рр. - відповідно 1,41% - 1,39%. Такий стан справ пояснюється незадовільним надходженням документовидань з мистецтва до бібліотеки. В середньому за 1 рік надійшло 5 примірників книг, з яких 2 - отримані з ОРФ НПБ України та 3 - Бібліотечної серії.
Аналізуючи склад документного фонду мистецтва за видами видань у 2005-2007 рр. слід зазначити, що він включає книги, брошури і періодичні видання. Книги становлять в ньому 825 примірників до його загальної величини, та 1,25% до загального фонду бібліотеки. Брошурний фонд мистецтва становить 95 примірників до фонду мистецтва та 0,14% до загального фонду бібліотеки.
Упродовж аналізованого періоду фонд мистецтва не поповнювався брошурними виданнями.
У фонді мистецтва Бориславської ЦМБ представлені україномовні та російськомовні видання. За мовами видань у фонді мистецтва переважають україномовні видання., питома вага яких складає 560 до загальної кількості документного фонду мистецтва та 360 становлять російськомовні видання до загальної кількості документного фонду мистецтва.
За аналізований період у фонд бібліотеки надійшли лише україномовні видання, що становить 14 примірників до фонду україномовних видань з мистецтва.
Тому помічена тенденція збільшення у відсотковому відношенні у фонді мистецтва україномовними виданнями якщо у 2005 р. даний фонд становив 59,35% україномовних видань з мистецтва, то у 2007 р. - 60,9%, що на 1,55% більше.
У фонді мистецтва ЦМБ представлені документи різних галузей мистецтва: мистецтво та мистецтвознавство, архітектура, декоративно-прикладне мистецтво, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія, музика, танець, театр, масові вистави та видовищні свята, цирк, естрада, кіномистецтво, художня самодіяльність.
Документовидання мистецтва та мистецтвознавства становлять 64 примірників до загального фонду мистецтва, питома вага яких за 2005-2007 рр. зросла лише на 3.
Підфонд архітектури складає 58 книг. Даний підфонд збільшився за 3 останніх роки на 0,33% або на 3 примірники.
Питома вага видань декоративно-прикладного мистецтва становить 75 до обсягу фонду мистецтва. За аналізований період їх кількість зросла на 2 примірники.
Питома вага підфонду видань скульптури складає 40 книг до загальної кількості видань з мистецтва. За 2005-2007 р.р. даний підфонд не поповнювався новими виданнями.
Видання живопису, у фонді мистецтва, становлять 82 книг. За останні роки цей підфонд збільшився на 2 примірники.
Підфонд видань графіки складає 54 примірників і за останні роки не поповнювався новими виданнями.
Питома вага видань художньої фотографії становить у фонді 68 примірників. За аналізований період підфонд цих видань не поповнювався взагалі.
Кількісний склад підфонду музики становить 120 примірників і поповнився на 3 видань до загальної кількості документів у фонді. У кількісному плані цей підфонд найбільший і його показник вже багато років залишається майже незмінним.
Видання тематичного розділу «Танець» становлять у фонді 25 одиниць до загальної величини фонду мистецтва. Кількісний склад даного розділу не поповнювався за останні 3 роки.
Тематичний розділ видань театрального мистецтва становить 69 примірників до загального фонду мистецтва. За три останніх роки бібліотекою отримано 5 нових видань даної тематики.
Масові видовища та видовищні свята складають у фонді 35 документів. Питома вага даного розділу у фонді за останні 3 роки залишається незмінною.
Циркове мистецтво нараховує у фонді 69 примірників. За 2005-2007 рр. дана галузь не поповнювалась новими виданнями.
Тематичний розділ «Естрада» становить у фонді з мистецтва 78 примірників і на протязі 3 років залишається незмінним, не поповнюючись новими виданнями.
Розділ видань кіномистецтва нараховує 63 примірники у фонді мистецтва. Протягом аналізованого періоду до фонду надійшло лише 1 видання даної галузі, що становить 0,11%.
Видання художньої самодіяльності нараховують у фонді 26 примірників. Його питома вага якого не зросла за останні роки і залишається незмінною.
Аналіз вікового складу фонду мистецтва показав, що його хронологічна глибина становить 40 років. Фонд «старіє» щороку, все більше зношуються документи. Асигнувань на нові видання в бібліотеці не вистачає. Тому, бібліотека змушена утримувати зношені видання, щоб не зменшувався обсяг фонду. Це не вихід із такого скрутного становища. Застарілі видання у фонді не використовуються. Це позначається також на стані його використання та задоволенні інформаційних потреб користувачів.
Найбільшу частину фонду 825 становлять видання тридцяти-двадцятирічної давності за 1980-1990 рр. В ці роки до фонду мистецтва надходила більша кількість документовидань, коли в основному фонди бібліотеки комплектувалися на основі попереднього замовлення та передплати. За 1991-2007 рр. фонд даної галузі збільшився лише на 95 видань. За 2005-2007 рр. до фонду мистецтва надійшло лише 14 примірників, що свідчить про малу кількість нових надходжень до фонду.
Це становить лише 2,38% по відношенню до виданих в Україні документів з мистецтва за даний період.
Аналізуючи надходження неперіодичних видань з мистецтва бачимо, що протягом 2005 р. до фонду даної тематики надійшло 5 видань, що становить лише 2,6% по відношенню до виданих документів з мистецтва за вказаний рік, кількість яких налічує 194 друк. одиниці. У 2006 р. бібліотекою отримано 4 видання з мистецтва. Це становить 2,75% по відношенню до виданих документів 145 друк. од. за даний рік. Упродовж 2007 р. до фонду мистецтва надійшло 5 примірників видань даної тематики, що становить всього 2% по відношенню до виданих документів, у цьому році в кількості 250 друк. од. Це свідчить про неповноту фонду.
Загальний обсяг фонду ЦМБ нараховує 65990 примірників, що становить 1,57 книгозабезпеченості на одного жителя міста. В той же час фонд документовидань мистецтва нараховує 920 примірників, що становить лише 0,04 книгозабезпечення на одного жителя.
Оновлення фонду мистецтва ЦМБ має низькі темпи і не відповідає вимогам. Можна стверджувати, що оновлення фонду даної галузі у 2005-2007 не відбулось взагалі. За останні три роки бібліотека не виключала з фондів мистецтва документовидань. Це зумовлено нестачею коштів на придбання нової літератури з мистецтва, а також тим, що багато видань даної галузі, фактично не мають меж змістовного старіння, їх виключають з фонду лише за причини зношеності або втрати користувачами.
2.2 Довідково-бібліографічний апарат з мистецтва ЦМБ Бориславської МЦБС
Довідково-бібліографічний апарат з мистецтва являється ключем до фонду мистецтва ЦМБ, розкриваючи його склад та зміст в різних аспектах. ДБА з мистецтва визначається як сукупність складових частин - довідкових і бібліографічних видань, бібліотечних каталогів і картотек, які являються інформаційно-пошуковою системою фонду. Він включає п'ять елементів:
- інформаційно-пошуковий масив, до якого належать всі складові частини ДБА з мистецтва, а саме - довідкові і бібліографічні видання, бібліотечні каталоги і картотеки;
- інформаційно-пошукові мови в бібліотечній технології представлені сукупністю ієрархічних мов, так і іншими лексичними одиницями, в яких виступають слова;
- правила використання подаються до всіх ІПМ, які представлені в схемах - алгоритмах пошуку інформації в каталогах, картотеках, бібліографічних покажчиках і також довідкових виданнях з мистецтва;
- критерій видачі інформації має місце при пошуку як бібліографічної так і фактографічної інформації. На основі цього критерію оцінюється якість бібліографічного обслуговування, стан і якість ДБА мистецтва та його складових частин;
- технічні засоби, які в багатьох публічних бібліотеках представлені каталожними шафами та книжковими поличками. Але з кожним роком зростає кількість бібліотек, які володіють комп'ютерами, перетворюючи каталоги і картотеки в електронну форму, зростає кількість баз даних, довідкових та інших видань, які являються складовою частиною ДБА.
ДБА з мистецтва ЦМБ складається з таких складових частин:
1. Довідково-бібліографічний фонд;
2. Бібліотечні каталоги;
3. Бібліографічні картотеки.
Такий поділ ДБА на частини - результат довготривалого розвитку. З появою автоматизації з'являються джерела інформації на машиночитаних носіях, створюються бази бібліографічних і фактографічних даних, які також являються складовою частиною ДБА з мистецтва.
Важливою вимогою в ЦМБ являється правильне ведення ДБА з мистецтва, підтримка його на відповідному рівні, забезпечення швидкого пошуку інформації даної галузі, комфортність користування відповідними його частинами.
Важливою частиною ДБА з мистецтва ЦМБ є його довідково-бібліографічний фонд, в якому сконцентровані довідкові, бібліографічні матеріали, що утворюють підручний фонд для бібліографів та комплектаторів. Це частина ДБА з мистецтва, яка найбільше використовується в процесі комплектування фонду та постійно поповнюється за рахунок нових надходжень. Важливими завданнями бібліотеки є правильність поповнення ДБФ з мистецтва, постійна підтримка оптимального рівня відповідності оперативної його частини інформаційним потребам користувачів, а також регулярне очищення активної частини ДБФ від застарілих матеріалів.
Документи, які входять до складу ДБФ з мистецтва поділяються на дві групи.
До складу першої групи входять довідкові видання з мистецтва: енциклопедії, довідники, словники.
До другої групи відносять бібліографічні матеріали з мистецької тематики: державні бібліографічні покажчики, посібники, рекомендаційні списки, фонд виконаних довідок тощо.
Бібліотечні каталоги - головна складова частина ДБА з мистецтва даної бібліотеки. Головним призначенням каталогів є швидкий пошук книг, які знаходиться у фонді даної галузі. Такому призначенню відповідає абетковий каталог, в якому описи книг розташовані за абеткою прізвищ авторів чи за назвами видань.
Запити користувачів в пошуку книг по різних питаннях, темах в т.ч. з мистецтва обумовили необхідність створення систематичного каталогу, в якому об'єктом пошуку виступає книга за змістовою тематикою потрібної галузі. В даному каталозі бібліографічні описи розташовані по розробленій схемі бібліотечно-бібліографічної класифікації.
Систематична картотека статей ЦМБ - головна картотека, яка розкриває зміст журналів та продовжуваних видань з різних галузей в т.ч. з мистецтва, в яких найбільше виражені досягнення науки, техніки, культури, актуальні питання суспільного життя. Можна сказати, що СКС являється продовженням систематичного каталогу, а по деяких питаннях - єдиним джерелом пошуку інформації в т.ч. з мистецтва, яка не найшла відображення в монографічних працях.
Карточки в СКС розташовані в систематичному порядку за схемою класифікації, прийнятої для систематичного каталогу, а в середині кожного ділення - в зворотно хронологічному порядку.
Важливе місце в ДБА з мистецтва ЦМБ посідає тематична картотека, яка за своїм призначенням та змістом близька з рекомендаційним бібліографічним покажчиком. Ціль її створення - задоволення читацьких запитів з мистецтва на документовидання з актуальних питань даної тематики, які відображені в розділі мистецтва систематичного каталогу та СКС, але не виділені в якості самостійних рубрик. Така картотека являється комплексним, розкриваючим тему шляхом популяризації видань з мистецтва із різних підрозділів систематичного каталогу та СКС.
Тематичну картотеку з мистецтва, ЦМБ прогнозує появу запитів на книги даної тематики, статті, теми та поліпшуючи цим пошук потрібної літератури з мистецтва.
В тематичну картотеку з мистецтва включаються неперіодичні видання, журнальні статті. Матеріал для неї підбирається з систематичного каталогу та СКС з розділу мистецтва та мистецтвознавства шляхом дублювання карток.
Завданням ДБА з мистецтва ЦМБ є всебічне розкриття і популяризація фонду даної тематики, який призначений для здійснення бібліографічної роботи та популяризації документовидань з мистецтва та мистецтвознавства, що знаходяться у фонді ЦМБ.
Призначенням і функціями абеткового каталогу є інформування про видання в т.ч. з мистецтва конкретних авторів, які знаходяться у документному фонді ЦМБ. Він використовується при комплектуванні фонді мистецтва, в довідково-бібліографічній роботі, допомагає при підготовці масових заходів, пов'язаних з даною тематикою. В АК відображені книги і брошури і перевидання з мистецтва, які надходять до бібліотеки упродовж років.
Призначенням і функціями систематичного каталогу є розкриття за змістом в галузевому і тематичному аспекті фонду неперіодичних видань в т.ч. видань з мистецтва бібліотеки, який виконує інформаційну пошукову і освітню функції. СК використовується в бібліографічній роботі, а також при комплектуванні фонду мистецтва і систематизації творів друку.
Структура розділу мистецтва СК відповідає таблицям ББК для масових бібліотек, визначається на основі таблиць класифікації, створених в результаті уточнення таблиць ББК для масових бібліотек відповідно до особливостей, можливостей і потреб публічної бібліотеки.
Картки з бібліографічними записами групуються в СК у розділі мистецтва відповідно до класифікаційних індексів. До даного розділу включають картки з бібліографічними записами неперіодичних видань з мистецької тематики, які наявні у фонді бібліотеки.
Систематична картотека статей, яка доповнює СК і задовольняє тематичні запити користувачів, виконує такі функції:
- сприяє популяризації матеріалів мистецтвознавчої тематики;
- забезпечує цілеспрямовану інформацію з мистецтва користувачів, яка вміщена в документо-інформаційних ресурсах бібліотеки;
- дає науково правильне, різнобічне розкриття змісту видань, що є у фонді мистецтва бібліотеки;
- сприяє швидкому пошуку та обслуговуванню користувачів з запитами даної тематики;
- сприяє ознайомленню користувачів з новими питаннями, проблемами мистецтва, розширюючи їхні інтереси та запити, а також підвищує їх загальнокультурний і фаховий рівень.
Структура СКС з мистецтва здійснюється за таблицями ББК та доповненнями та виправленнями до таблиць ББК, розробленими Національною Парламентською бібліотекою України.
До складу єдиного ДБА з мистецтва входить також фонд довідкових та бібліографічних видань. Достатньо повний і в той же час раціональний його склад в значній мірі залежить від вирішення питань комплектування фонду даної галузі. Основне ядро цього фонду включає покажчики документно-інформаційних ресурсів з мистецтва, універсальні і галузеві енциклопедії, словники, довідники, рекомендаційні посібники, видання державної бібліографії, бібліографічні періодичні видання, інформаційні бюлетені нових надходжень.
Система бібліографічних посібників знаходиться в тісній взаємодії з системою каталогів і картотек ЦМБ, дозволяє розширити можливості бібліотеки за рахунок представлення відомостей про видання з мистецтва, які не входять у фонд ЦМБ. Тому, при комплектуванні фонду мистецтва надається особлива увага бібліографічним посібникам, які забезпечують як ретроспективний пошук, так і поточне інформування про нові документно-інформаційні ресурси з мистецтва.
Широке використання ДБФ допомагає у виконанні фактографічних довідок і являється головним джерелом пошуку. Крім того, ці видання вміщують в короткій формі обширний фактичний матеріал з того чи іншого питання мистецької тематики, можуть в деякій мірі доповнити відсутність в бібліотеці документовидань з потрібної теми. Тому, для окремих категорій довідкових видань бажане розширення тематичних меж їх відбору у порівнянні з загальнобібліотечним фондом.
2.3 Проблеми та перспективи розвитку декументно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек
Криза в економічній і соціокультурній сферах призвела до дискретності та спонтанності процесу комплектування. В Україні, в т.ч. у Львівській області не налагоджене раціональне книговидання, тому у фондах мистецтва публічних бібліотек не вистачає цінних видань з мистецтва та мистецтвознавства, навчальної та довідкової літератури даної галузі.
Роздержавлення існуючих і виникнення великої кількості нових видавництв, розпад мережі книгорозповсюдження та централізованого розподілу видавничої продукції збільшили проблему комплектування повноцінних документно-інформаційних ресурсів з мистецтва публічних бібліотек. Через різкий ріст цін на книги та їх доставку, а також мізерність бюджетних коштів, що виділяють на комплектування, публічні бібліотеки країни не в змозі поповнити свої фонди необхідними виданнями з мистецтва у потрібній кількості. Ядро документних фондів з мистецтва старіє та скорочується.
Фінансові труднощі зумовлені економічними проблемами суспільства, широке застосування в бібліотеках дорогої, витратної комп'ютерної техніки і новітніх технологій підвищує вартість бібліотечного обслуговування і, врешті-решт, призводить до необхідності введення платних бібліотечно-інформаційних продуктів і послуг. Зарубіжні бібліотекознавці розглядають платне інформаційне обслуговування бізнесу в суспільному секторі як досить перспективне вирішення проблеми додаткового фінансового підтримання публічних бібліотек. В Україні воно регламентується такими документами: Законом України «Про внесення змін до Закону України», «Про бібліотеки і бібліотечну справу «, постановою Кабінету Міністрів «Перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності» та листом Міністерства культури і мистецтв України «Перелік видів платних послуг».
Можна виділити такі джерела додаткового фінансування, які реально використовують бібліотеки: бібліотечно-інформаційні продукти і послуги; договірні взаємовідносини про спільну діяльність з юридичними і фізичними особами; цільові замовлення на проведення комплексу заходів, окремих робіт або послуг; компенсаційні виплати за втрату або псування фонду; продаж списаної частини бібліотечного фонду; розміщення реклами; комерційна діяльність; одержання грантів; цільові дотації; спонсорство та меценатство та ін.
У публічних бібліотеках України найчастіше практикуються такі платні послуги:
ѕ Видача документів через «Нічний абонемент»;
ѕ Оформлення реєстраційних документів користувачів бібліотеки;
ѕ Ксерокопіювання;
ѕ Продовження терміну користування документами;
ѕ Підготовка аналітичних, фактографічних довідок з виконанням ЕБД;
ѕ Інформаційне забезпечення установ та організацій;
ѕ Інші послуги.
Аналіз показників документозабезпечення публічних бібліотек доводить, що за остання роки обсяг поточних надходжень різних галузей в т.ч. з мистецтва до документних фондів зменшився у 3-5 разів, зокрема галузевої літератури - у 4-6 разів, питома вага бібліотечних колекторів серед джерел комплектування становить 1-2% щорічних надходжень замість колишніх 70%.
Сучасне оновлення документних фондів з мистецтва вкрай низьке і здійснюється в основному за рахунок передплати на періодичні видання, проте їх кількість з року в рік зменшується у зв'язку з постійним збільшенням цін на періодику. Дуже повільно втілюється в життя програма розвитку української бібліотечної серії, що спрямована на часткове вирішення проблем поліпшення якості комплектування публічних бібліотек країни.
Внаслідок різкого підвищення поштових тарифів на пересилку літератури фактично не діє вітчизняний документообмін. В теперішній час на нього негативно впливають організаційні та економіко-технологічні фактори. Більшість бібліотек обмежені фінансово, малим є ресурс документів з мистецтва для обміну, немає коштів на відрядження і транспортування видань, рівень технічного і програмно-технологічного оснащення обмінно-резервних фондів, як правило, нижче ніж бібліотеки в цілому.
Відновлення комплектування публічних бібліотек зарубіжною книгою мистецтва можливе за умов державної підтримки щодо подолання митних бар'єрів та спрощення порядку ввезення в країну книг мистецтва, періодичних та інших видів видань даної галузі, призначених для фондів мистецтва державних бібліотек, а також приєднання держави до міжурядових угод на одержання обов'язкових примірників з-за кордону. Через відсутність коштів практично припинилося взаємовикористання фондів мистецтва через МБА.
Кількісна недостатність і змістовне збіднення репертуару вітчизняного книжкового ринку негативно впливають на якість комплектування документних фондів мистецтва та формування їх ядра. Становище погіршується ще й з відсутністю умов для організації відбору потрібних документів даної галузі внаслідок неповної систематизованої та оперативної книготоргової інформації. Каталоги новостворюваних посередницьких книготорговельних фірм і комерційних передплатних агентств містять в основному інформацію про російські та інші зарубіжні видання. Прайс-аркуші окремих видавництв і книгорозповсюджувачів, що є тепер основним джерелом інформації про асортимент книжкового ринку, не відображають його фактичного стану в повному обсязі, їх надходження до бібліотек безсистемні, часто мають випадковий характер.
На документозабезпеченні фонду мистецтва публічних бібліотек негативно позначаються відсутність інформації про вихід друкованої продукції, зокрема, державної реєстраційної бібліографії, уніфікованої обробки літератури.
Комлектатори змушені докладати багато зусиль, щоб розшукати для поповнення фонду мистецтва профільні видання, придбати їх швидко та з меншими фінансовими витратами. Досвід роботи свідчить, що сьогодні фактично відсутні джерела документозабезпечення, які відповідають таким вимогам, як надійність, оперативність, економічність, повнота виконання замовлень на документи з мистецтва.
Не вирішено питання централізованого забезпечення бібліотек кінофотофонодокументами з мистецтва, бібліотечною технікою. Залишається проблемною виділення валютних асигнувань для поповнення сукупного національного фонду мистецтва. Загальна криза негативно позначилася і на забезпеченні бібліотек періодичними виданнями даної галузі.
Нині в Україні актуальними є проблеми придбання книг і періодики з мистецтва для вітчизняних бібліотек України відповідно до чинного законодавства щодо державних закупівель. Цим проблемам були присвячені круглий стіл та два всеукраїнських чати у грудні 2005 року за участю представників Міністерства культури і туризму та Міністерства України. Результатом цих заходів було рішення про необхідність внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» та виведення з-під його дії закупівлі літератури для бібліотек.
Характеризуючи ситуацію з придбання документовидань для публічних бібліотек можна констатувати значне погіршення стану комплектування документних фондів мистецтва публічних бібліотек, що пов'язане із необхідністю проведення процедури закупівлі за тендерами. Погіршується оперативність надходження документів з мистецтва, звужуються джерела комплектування, оскарження та призупинення торгів призводить до пропусків у передплаті періодики. Під загрозою виконання основні функції бібліотек - повноцінного забезпечення інформацією з мистецтва користувачів.
Виникають значні труднощі щодо проведення відкритих торгів, складність підготовки тендерної документації, скласти специфікацію за відсутності інформації про репертуар книжкового ринку складно, а також неможливо, не порушуючи вимоги статті 18 п. 3 Закону «Про закупівлю…», який не дозволяє вказувати конкретну марку товару, а бібліотеки повинні вказати всі вихідні дані документа в т.ч. фондів мистецтва, а саме спростити процедуру закупівлі видавничої продукції бібліотеками для поповнення фондів даної галузі з метою всебічного задоволення інформаційних потреб користувачів.
Ще одна проблема, яку необхідно вирішувати бібліотеці, - це комплектування в умовах переходу до ринкових відносин, коли видавнича інформація стає комерційною таємницею. Наступна проблема - інформаційний вибух, що захопив суспільство, а бібліотеки, намагаючись забезпечити доступ до інформації, зштовхуються з проблемами росту цін й нестачі площ для зберігання.
З активізацією використання електронних документів з мистецтва і поповнення ними даного фонду, прийняттям окремих законів про електронні документи та електронний документообіг, електронну торгівлю, поширення закону про обов'язковий примірник на електронні носії інформації нагальною стає проблема уточнення існуючих або введення нових, загальних для всієї документально-комунікаційної сфери понять - «електронний документ», «фонд електронних документів», «обов'язковий примірник електронного документа», електронний книжковий магазин», «електронна книжкова торгівля», електронна книжкова передплата», «електронні способи» та «електронні джерела» документозабезпечення документних фондів мистецтва.
Важливою умовою поліпшення комплектування фонду мистецтва та вдосконалення його складу є глибоке вивчення потреб користувачів, задоволення яких становить його мету. Потреби користувачів реалізуються у використанні фонду і виступають основним критерієм правильності його комплектування. З огляду на це, вивчення використання видань літератури з мистецтва користувачами ЦМБ Бориславської МЦБС має вагоме значення для характеристики читацьких потреб різних груп користувачів, для визначення оптимального складу фонду мистецтва.
Вивчення використання фонду мистецтва і читацького попиту на літературу даної галузі в ЦМБ Бориславської МЦБС проводилось за допомогою аналізу бібліотечної документації та анкетування користувачів. Застосування комплексу методів дозволило глибше вивчити стан використання фонду мистецтва, проаналізувати його показники, визначити документовидання з мистецтва, які представляють найбільший інтерес серед молоді.
Аналіз відмовлень користувачам в літературі з мистецтва показав, що кількість неодержаних на їх запити видань становила у 2005 році 35 або 0,13% від загального числа відмовлень. У 2006 році цей показник становив 30 або 0,12%, а у 2007 році відповідно 37.
Серед відмовлених користувачам видань найчастіше значаться такі видання з мистецтва: Г.Дідич «Історія західноєвропейської музики», А. Шевчук «Українські музично-хореографічні традиції», О. Залуцький «Музичне краєзнавство Буковини», Л. Софронова «Старовинний український театр», Ю. Ятченко «Мистецтво рисунка», М.Іллєнко «Кіно» та деякі інші.
Читаність мистецької літератури становить 0,75 при загальній 18,1, а обертаність 3,1 при загальній 1,1. З цього видно, що дані показники для фонду мистецтва є низькими. Основними причинами недостатнього його використання є наявність у фонді видань, які не використовуються або запитуються користувачами рідко; низька ефективність популяризації видань з мистецтва серед користувачів.
Вивчення характеру читацьких запитів на видання з мистецтва та відповідності фонду їх потребам здійснювалось за допомогою анкетування «Якщо Ви звертаєтесь до бібліотеки за літературою з мистецтва, чи достатньо її, на Ваш погляд, у фонді?». Саме цей метод, як стверджують соціологи й дослідники, сприяє досягненню найбільшої вірогідності опитування, забезпечує отримання різноманітного емпіричного матеріалу, що дозволяє всебічно аналізувати та уточнювати читацькі запити.
Анкетуванням було охоплено 75 осіб, віком від 15-21 років, які навчаються в загальноосвітніх школах, ліцеях, музичному училищі, коледжах, вищих навчальних закладах. Далі йдуть за віком 21-30 років особи, які працюють в закладах культури, викладачі шкіл, училищ, університетів. А 9,4% становлять особи віком старші 30 років - пенсіонери, любителі мистецтва.
Як показало опитування, усі користувачі читають мистецьку літературу з різною метою. Переважна більшість їх звертається до мистецької книги з метою навчання або підвищення освітнього рівня. Для підвищення свого культурного рівня мистецьку літературу використовує, проведення дозвілля і відпочинку.
Фонд літератури з мистецтва задовольняє в повній мірі 68,0% опитаних користувачів. Окрім того, 22,0% вказали, що фонд відповідає їх інтересам частково і 10,0%, що він їх не задовольняє.
Більшість користувачів 24% цікавляться виданнями музичного мистецтва, кіномистецтвом -13,3%, комп'ютерною графікою цікавляться - 13,3%, до видань образотворчого мистецтва звертається -10,7% користувачів, в живопису - 8%, музейного мистецтва - 6,7%, декоративно-прикладного мистецтва - 5,3%, фотографії - 4%, скульптури - 2,7%, архітектури - 2,7%, театрального мистецтва - 1,3%, «кількість 85% звертається до книг і брошур, 10% - до періодичних видань, а лише 5% - використовують кінофотодокументи з мистецької тематики.
Лише 35 користувачів з мистецтва відмітили, які необхідні їм джерела інформації відсутні у бібліотеці. З них: 18 осіб вказали що не змогли отримати необхідних їм неперіодичних видань; 12 користувачів вказали про відсутність періодичних видань; а 5 назвали, що відсутні кінофотодокументи.
Респонденти вважають, що у фонді мистецтва недостатньо літератури з питань сучасного мистецтва України та його історії; про декоративно-прикладне мистецтво країни, окремі періоди розвитку українського та світового театрів, української сценографії; не вистачає і творів драматургії.
У той же час користувачі намагаються ознайомитись із досягненнями різних народів та епох, тому вони гостро відчувають нестачу книг та брошур, періодичних видань з історії світового мистецтва; про сучасні течії живопису; про життя і творчість видатних діячів мистецтва як українських так і зарубіжних; стосовно процесів, що відбуваються зараз у музичному житті, передусім, в естраді, як і в Україні, так і за кордоном; з історії розвитку рок-музики; з питань психологічних основ тих чи інших явищ мистецтва; творів сучасних авторів з проблем мистецтва, публікацій сучасних мистецтвознавців з новим підходом до подій сьогодення.
Серед періодичних видань респонденти виділяють такі видання як: «Галерея»,» Кінотеатр», «Мистецтво та освіта», «Музеї України», «Музика», «Народна творчість та етнографія»,» Народне мистецтво»,» Образотворче мистецтво»,» Арт-клас»,» Український театр»,» Художники України», «Мистецтво», «Українська музична газета», «Український музей»,» Мистець», «Кіно Кур'єр», «Народна творчість» та ін.
Взагалі, не применшуючи ролі книги з мистецтва, сьогодні потрібно реально дивитися на стан речей і визнати, що існують і набирають темпи розвитку інші сучасні носії інформації, такі як мережа Інтернет, оптичні компакт-диски, відеокасети, аудіокасети, лазерні диски тощо. Вже зараз важко, а через декілька років буде неможливо, обмежити користувачів тільки традиційною друкованою продукцією.
Користувачі пропонують створити фонд комп'ютерних освітніх програм та виявили бажання мати доступ до комп'ютерів для використання інформації з мистецтва в навчальному процесі.
Анкетування відобразило широку прихильність користувачів до різних галузей мистецтва, які користуються увагою серед користувачів різних вікових категорій.
...Подобные документы
Книговидавнича діяльність в галузі образотворчого мистецтва в Україні на зламі тисячоліть. Різноманіття образотворчих видань 1933 — 1935 років. Національний аспект в історії розвитку бібліографії образотворчого мистецтва: проблеми і перспективи.
контрольная работа [349,1 K], добавлен 01.04.2013Засади використання ораторського мистецтва в суспільному житті. Слово як початковий базис до вивчення науки аргументації. Класифікації аргументів та суперечок, їх типи. Невербальні засоби масової інформації. Мистецтво доведення в програмі "Шустер live".
дипломная работа [102,2 K], добавлен 24.08.2014Особливості інформаційних та аналітичних журнальних видань і газет. Аналіз періодичних електронних видань "Сегодня", "Факты и комментарии", "Дзеркало тижня", "Комсомольская правда", "Українська правда". Помилки текстових повідомлень та їх класифікація.
реферат [32,3 K], добавлен 15.10.2014Види дитячих телепрограм. Особливості дитячої цільової аудиторії. Принципи функціонування сучасного дитячого контенту. Сучасний етап розвитку телепрограм для дітей на українському телебаченні. Проблеми та перспективи розвитку програм дитячого телебачення.
дипломная работа [97,9 K], добавлен 02.06.2010Розгляд сучасного стану та перспектив розвитку технологій з опрацювання текстової інформації: системи обробки тексту, стан програмно-технічних засобів обробки текстів. Аналіз та вибір способу друку. Термальна технологія з додатковою обробкою пластин.
курсовая работа [106,1 K], добавлен 13.06.2013Коло періодичних видань, що є найбільш показовими для дослідження суспільних настроїв жителів Києва 1917-1918 років та ставлення населення до влади. Аналіз типів текстів у міських газетах: інформаційних матеріалів, репортажів, публіцистики, оголошень.
статья [24,5 K], добавлен 24.04.2018Історичні передумови появи та розвитку телебачення в Росії, Україні, США. Зародження сучасного електронного телебачення. Етапи історії появи та розвитку звукового відео. Принцип побудови телевізійного звукового тракту. Перспективи розвитку звукорежисури.
дипломная работа [92,4 K], добавлен 11.11.2012Раціоналізація суспільства як необхідна умова його розвитку. Теорія політичної модернізації та етапи її розвитку. Вплив засобів масової інформації на процеси демократизації. Особливості та напрямки функціонування ЗМІ в Україні, перспективи їх розвитку.
дипломная работа [93,7 K], добавлен 10.12.2011Теорія інформаційних приводів як об'єкт наукового осмислення, їх види і цілі. Широке використання особливих способів і прийомів впливу в американській політичній науці, до яких відноситься дезінформування, маніпулювання, розповсюдження чуток і міфів.
курсовая работа [50,0 K], добавлен 06.10.2012Інформація як товар і економічний ресурс: властивості, класифікація й особливості ринку. Реклама, виставки, конференції і друковані видання як джерела інформаційних продуктів. Сегментація і тенденції розвитку інформаційного ринку в розвинених країнах.
курсовая работа [61,3 K], добавлен 13.10.2012Характеристика основних етапів розвитку інформаційної сфери економіки в Україні. Освітлення питань економічної теорії на сторінках "Літописів" Книжкової палати України. Бібліографічне оснащення економічних публікацій на сторінках наукових видань.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 28.11.2011Основи становлення телебачення на державному та регіональному рівнях. Становлення незалежного українського телебачення. Підготовка телевізійних видовищ. Формування сучасного інформаційного суспільства в Україні. Рівні управлінського аспекту проблеми.
курсовая работа [56,5 K], добавлен 19.03.2011Поняття тревел-журналістики як окремого та потужного напрямку міжнародного медіапотоку, який формує уявлення про різні географічні ареали, їхню флору і фауну, етнокультурну специфіку різних народів, пам’ятки історії та культури. Її стан і перспективи.
контрольная работа [29,6 K], добавлен 04.04.2019Сутність та структурні характеристики спеціальних інформаційних операцій (СІО), їх види та цілі. Основні етапи створення та сценарії СІО, аналіз їх наслідків. Характерні особливості різних типів операцій та приклади їх застосування в "гарячих точках".
курсовая работа [51,0 K], добавлен 13.10.2012Періодичні видання в українській дитячій літературі: жанрова система й типологічна класифікація. Вимоги до оформлення періодичних видань для дітей. Функції дитячої літератури. Аналіз світського та християнського журналу з точки зору жанрових особливостей.
курсовая работа [287,9 K], добавлен 07.08.2013Джерела та споживачі екологічної інформації. Діапазон тем природоохоронного спрямування у сучасній пресі. Огляд друкованих видань, які висвітлюють проблеми навколишнього середовища: журнали для масового читача, науково-популярні і вузькоспеціалізовані.
курсовая работа [73,1 K], добавлен 03.02.2012Класифікація і типологізація видань. Загальні і специфічні ознаки класифікації видань. Поділ видань на книжкові, журнальні, листові. Класифікація ізографічних документів. Листівка як вид пропагандистської продукції. Призначення художньої репродукції.
курсовая работа [39,5 K], добавлен 26.05.2012Сучасний стан видання політичної, релігійної та езотеричної літератури в Україні та світі. Методологічні засади редагування політичної, релігійної та езотеричної літератури. Методи підвищення рівня, розробка норм редагування видань політичної літератури.
курсовая работа [55,7 K], добавлен 03.02.2009Тенденції становлення та перспективи розвитку інтернет-журналістики в Україні. Специфіка блогосфери як виду журналістики. Аналіз діяльності українських блогерів на сайті "Української правди", висвітлення соціальної проблематики, форма і зміст текстів.
курсовая работа [145,6 K], добавлен 09.06.2013Історичний розвиток рекламних видань. Наукові підходи до їх класифікації. Характеристика колекцій плакатів. Створення брошури з метою проведення політичної реклами. Аналіз електронного варіанту рекламно–інформаційного тижневика "Афіша Прикарпаття".
курсовая работа [2,1 M], добавлен 04.10.2014