Співпраця Івана Лизанівського та Михайла Возняка при підготовці тридцятитомного видання творів Івана Франка

Размещено на http://www.allbest.ru/

Співпраця Івана Лизанівського та Михайла Возняка при підготовці тридцятитомного видання творів Івана Франка

Тетяна Голяк, молодший науковий співробітник Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України



Співпраця І. Лизанівського та М. Возняка під час підготовки першого багатотомника творів І. Франка (1924--1931 рр.) маловідома широкому загалу дослідників. Подані нижче листи розкривають подробиці позалаштункового видавничого процесу на етапі розшукування матеріалу та формування концепції літературно-критичних праць письменника. На підставі виявлених архівних матеріалів з'ясовано характер співпраці редактора кооперативного видавництва ««Рух» І. Лизанівського та М. Возняка при підготовці першого багатотомного видання творів І. Франка. Вивчено особливості підготовчої роботи до формування корпусу літературно-критичних праць письменника. Встановлено, що збережене листування припадає на 1926--1929 рр. Висвітлена участь Ф. Дудка в копіюванні матеріалів. Уточнено, що рекомендований І. Лизанівським список літературно-критичних праць був значно розширений. Проте через несприятливі обставини до трид- цятитомного видання творів вони включені не були. франко багатотомник літературний видавничий

Ключові слова: багатотомне видання, літературно-критичні праці, листування.



Tetiana Holiak, junior research fellow

Taras Shevchenko Institute of Literature

COOPERATION BETWEEN I. LYZANIVSKYI AND M. VOZNIAK IN PREPARING THIRTY-VOLUME EDITION OF IVAN FRANKO'S WORKS

The paper clarifies the nature of collaboration between I. Lyzanivskyi and M. Vozniak during the preparation of the first multi-volume edition of Ivan Franko's works (1924--1931). The study is based on the analysis of letters from the editor of the cooperative publishing house “Rukh”, now kept in Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv. The preserved correspondence dates back to 1926--1929. The characteristics of the preliminary work for setting up the corpus of the writer's critical works have been outlined. According to I. Lyzanivskyi's plan, the first volume had to be ready for publication in the spring of 1927. The editor prepared a list of I. Franko's critical works recommended for purchase and copying. As the use of the writer's archive was impossible, the works were reprinted from the first and the last lifetime editions. Therefore, the stage of searching for the material was extremely important. F. Dudko assisted in copying the works. The preserved handwritten and typewritten copies from Ivan Franko archive in Shevchenko Institute of Literature show that the list of works was gradually extended. Some materials contain the notes and indications of the copyist and editorial corrections. However, due to unfavorable circumstances, the critical works were not included in the thirty-volume edition. Besides, according to the letters, the editor intended to publish the novel “Without Asking Where the Wade Is” (“Ne Spytavshy Brodu”), reconstructed by M. Vozniak, but it also remained unpublished. Instead, the novel “Lel and Polel” (“Lel i Polel”) was introduced to the readers for the first time. It was reconstructed and translated by M. Vozniak and set in the 30th volume of the edition. The collaboration of I. Lyzanivskyi and M. Vozniak to some extent prompted the scholar to study the history of Ivan Franko's drama “Rowan” (“Horobyna”) and establish its main text. The research work was published in 1940 in the “Notes of Historical and Philological Faculties”.

Keywords: multi-volume edition, critical works, correspondence.

Появі першого знакового багатотомного видання творів Івана Франка в 30-ти томах, що побачило світ протягом

1924--1931 рр. завдяки зусиллям приватних видавництв «Рух» та «Книгоспілка», передувала серйозна робота з розшукування матеріалу. Саме від її результатів залежав як ступінь повноти видання, так і формування плану-проспекту. Архів Івана Франка перебував у Львові, тобто за кордоном, тому тексти подавалися здебільшого за першопублікаціями та останніми прижиттєвими виданнями, чимало з яких були бібліографічною рідкістю. Особливо гостро ця проблема позначилась на корпусі літературно-критичних праць, адже деякі з них неможливо було знайти на території УСРР.

На основі досліджень М. Бернштейна [1], Н. Вишневської [3], О. За- сенка [12], К. Чумак [17], джерелознавчого аналізу архівних матеріалів, що зберігаються у фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (далі -- ЦДАМЛМ України), записів каталогу видавництва «Рух» за 1929 р., документів з фондів відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України (далі -- ІЛ) вдалося реконструювати історію підготовки до друку видання, з'ясувати особливості формування проспекту, окреслити коло труднощів та проблем, які слід було подолати упорядникам [11]; простежити вирішення проблеми авторського права та гонорарних розрахунків під час видання [10].

У світлі цього питання актуальності набуває дослідження особливостей формування концепції корпусу літературно-критичних праць, які до зібрання не ввійшли. Як свідчать архівні документи фондів ЦДАМЛМ України, ІЛ та відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника (далі -- ЛННБ), видати томи літературознавчих праць І. Франка І. Лизанівський не лише планував [16, 21], а і збирав матеріал для формування тому вже 1926 р. (див. публікований нижче лист № 1). Згідно з планом, на жаль, не датованим, критичні статті мали охопити томи ХХХ--ХХХІУ, кожен загальним обсягом 20 аркушів [16, 21].

За допомогою у підготовці томів критичних праць упорядник трид- цятитомника звернувся до М. Возняка. Відомо, що саме завдяки зусиллям ученого впродовж 1920-х років з'явилась низка праць про світоглядну еволюцію І. Франка, що відкривала завісу його творчої лабораторії, зокрема щодо кристалізації та визрівання творчих задумів, взаємин із представниками галицької інтелігенції і культурними діячами інших країн; широкому колу читачів стали доступні не відомі раніше твори письменника, було зроблено спробу реконструкції творів, не виданих свого часу автором. Бібліографічні покажчики фіксують понад 150 публікацій М. Возняка за 1920--1960 рр. [2, 262]. Проте його участь у підготовці першого багатотомника творів І. Франка до цього часу окреслена не була, хоча, зокрема, 30-й том видання -- це реконструйована вченим повість «Лель і Полель». Виявлені в архіві листи І. Лизанівського до М. Возняка дозволяють відтворити подробиці 'їхньої співпраці при підготовці до друку даного видання. Це п'ять листів, на сторінках яких знаходимо інформацію щодо видавничих планів редактора тридцятитомника, його прохання до М. Возняка про допомогу у справі видання та обговорення фінансових питань.

Перше звернення І. Лизанівського датовано 14 листопада 1926 р. й потреба листування продиктована браком матеріалів для передруку на території Наддніпрянської України. У цей час редактор укладав том літературно-критичних праць І. Франка і планував здати його до друку навесні 1927 р. До складу тому мали увійти всі літературно-критичні статті та розвідки Франка, а також його бібліографічні замітки. Зважаючи на досить стислі терміни підготовки томів до друку, І. Лизанівський вирішив звернутись до М. Возняка за допомогою, просив організувати переписування літературно-критичних статей.

На час укладання тридцятитомника творів І. Франка було видано два бібліографічних покажчики його творів: М. Павлика, укладений з нагоди 25-ліття літературної діяльності І. Франка (1898 р.) [14] та перший випуск «Спису творів Івана Франка з додатком статей про нього і рецензій на його писання» (1918 р.), підготовлений В. Дорошенком [13]. До цього випуску увійшла художня творчість І. Франка за 40 років письменницької діяльності і частина його критичних та публіцистичних статей. Як відомо, В. Дорошенко ставив перед собою досить амбітну мету -- укласти покажчик з 5 частин: І. Красне письменство. ІІ. Критика і публіцистика. ІІІ. Наукові писання. ІУ. Рецензії. V розділ мав бути додатковим, у якому планувалося зібрати літературу про І. Франка. Другий випуск повинен був вийти у ювілейному 1926 р. Проте з різних причин, незалежних від автора, побачив світ лише 1930 р. Його підготовчими матеріалами міг користуватись М. Возняк, на відміну від редактора трид- цятитомника.

Звертаючись до М. Возняка, І. Лизанівський не надавав подробиць щодо критеріїв відбору літературно-критичних праць для переписування, не був категоричним у своїй позиції, просив порад та зауважень у М. Возняка (див. публікований нижче лист № 2). Переписування доручили Федору Дудку, який працював на той час у бібліотеці Наукового товариства імені Шевченка.

Рекомендований список було значно розширено. Про те, що Ф. Дудко користувався ще не виданим на той час примірником покажчика, свідчать позначки на полях рукописних копій. В ІЛ зберігаються матеріали літературно-критичних праць, підготовлених І. Лизанівським [5]. Це машинописні та рукописні копії, частина матеріалів мають правки редактора -- свідчення того, що на якомусь етапі робота припинилась.

Умови співпраці були погоджені у січні 1927 р.: статті мали бути переписані відповідно до академічного правопису з перевіркою точності та оплатою у розмірі 0.20 доларів за сторінку (див. лист № 2). Проте, крім відстані, поставало чимало труднощів, бо весь процес включав етап переписування з оригіналу, внесення правок згідно з чинним правописом, підготовку машинопису та повторну звірку тексту. Тому машинописні копії містили чимало правок та уточнень, що ускладнювало подальшу роботу над текстом. Статті, написані «язичієм», включали майже усі особливості правопису оригіналу у відповідній позиції у дужках, що унеможливлювало 'їх відтворення за допомогою друкарської машинки.

З другого боку, чітких принципів щодо втручання в авторську мову, очевидно, вироблено не було, і це спричинило різнобій під час заміни діалектизмів:

Галіцизми, вроді: знакомий, книжочка, глубоке, се, доси, она і т. д. змінені відповідно до вимог нового правопису і єдности літературної мови на: знайомий, книжечка, глибоке, це, досі, вона і т. д. Коло форм: його, її, цього і т. д. введені також згідно з зазначеними вимогами, стоять паралельно в скобках (--) форми оригіналу (єго, іи, сего і т. д.). Проте, діялектологічні форми, як: вдаєсь, ту (= тут) і т. п. збережені без змін [6, 7].

Ф. Дудко, копіюючи Франкові тексти, більше схилявся до відтворення авторської мови з усіма її особливостями: «Всі форми оригіналу (єго, єї і т. д.) збережено; переправлено лише подвоєння нє на ння і тє на ття: витворення (енє), життя (житє) і т.д. Виправляйте самі на свій смак!» [7, 8]

Очевидно, зважаючи на ці причини, було вирішено списувати з оригіналу та перевіряти рукописну копію. Тому більшість копій літературно-критичних праць, збережених в архіві, -- рукописні, із засвідченням точності з оригіналом та номера за бібліографією В. Дорошенка. Залежно від обсягу, статті могли надсилатись кількома листами, тому окремі архівні одиниці зберігання не мають початку або кінця.

Щодо позиції І. Лизанівського стосовно передачі текстів літературно-критичних статей, показовим є його коментар у рукописній копії статті «Поезія і єї становисько в наших временах. Студіум естетичне Ів. Франка»: «Написана вона тодішнім літературним жаргоном. Передруковується поправлена, з наближенням до оригіналу. Як образець мови, якою написана ця стаття, подаємо невеличкий уривок» [4, 16]. Намір умістити уривок мовою оригіналу згодом змінився, оскільки машинописна копія статті цього додатку і її нотатки не має, лише додано коментар, що стаття була прочитана на засіданні Академічного гуртка.

У видавничому портфелі упорядника, за його свідченням, як джерела текстів уже були статті, що друкувались у «Літературно-науковому вістнику», «Молодій Україні», «Записках Наукового товариства імені Шевченка», стаття «Поет зради» (див. листи № 1, № 2). Проте не вистачало номерів «ЛНВ» «галицького» періоду, окремих номерів «Життя і слова», які І. Лизанівський просив допомогти йому придбати (див. публікований нижче лист № 2). Очевидно, з цього приводу І. Лизанівський отримав від М. Возняка і зустрічне прохання вислати йому номери «ЛНВ» другого «київського» періоду, про що є згадка у листі від 2 березня 1927 року (див. лист № 3).

Співпраця І. Лизанівського та Ф. Дудка зі збирання та переписування літературно-критичних статей І. Франка тривала кілька років. Такий висновок можна зробити із недатованої нотатки переписувача на сторінках рукописної копії серії статей «Literatura rusinska»:

Пригадується мені, цю серію Франкових статей я вже мав у переписці й відіслав Вам. Прошу перевірити й повідомити мене, до якого часу [переписано -- Т. Г.], дальшу переписку їх припиняю. Було то, здається мені, з добрих пару років тому. Прошу прислати черговий спис статей для переписування, бо попередній, за винятком пари статей, вже вичерпаний [8, 11].

Укладання тому літературно-критичних праць І. Франка так і не було доведено до логічного завершення. Належну шану Ф. Дудкові віддав упорядник у передмові до тому перекладів письменника, подякувавши за допомогу в переписуванні творів.

Листування І. Лизанівського та М. Возняка свідчить, що в упорядника виникла ідея створення додаткового тому, який містив би повість «Не спитавши броду», опубліковану М. Возняком на початку 1927 р. (див. лист № 3). Очевидно, М. Возняк погодився на пропозицію редактора видання, бо вже у вересні 1927 р. була виплачена частина гонорару (див. лист № 4).

Проте, можливо з тієї причини, що уривки повісті були вже надруковані у вигляді оповідань у корпусі малої прози, чи з інших причин, повість до тридцятитомного видання не увійшла, натомість побачила світ повість «Лель і Полель». 17 червня 1929 р. І. Лизанівський сповіщав М. Возняка про частину гонорару за неї, що складав 200 доларів. Наступну частину сподівався виплатити в липні 1929 р. (див. лист № 5). Упорядник демонстрував своє зацікавлення, щоб дослідник отримав оплату в повному обсязі.

Звичайно, співпраця М. Возняка та І. Лизанівського насамперед була націлена на результат підготовки томів як частини великого цілого, проте це співробітництво певною мірою окреслило й коло наукових зацікавлень вченого на найближчі роки. Мова йде про дослідження М. Возняком долі драматичного твору І. Франка «Рябина». У листі від 25 вересня 1927 р. І. Лизанівський звернувся з питанням про долю п'єси (див. лист № 4). Вичерпної відповіді, як видається, він не отримав, бо в редакторських примітках до тому драматичних творів тридцятитомника занотовано лише загальні відомості стосовно долі п'єси і орієнтовне датування:

<...> виходить у нашому виданні перший раз. Львівський український театр виставляв її на своїй сцені; за життя Франко цієї п'єси не друкував. Заховалась вона не вповні, а з невеличкими пропусками. Переписував її з рукопису в бібліотеці Наукового Товариства ім. Т. Шевченка у Львові Тарас Франко. Написана мабуть 1892 року, про що свідчить та ж дата в драмі [15, 419].

Лише 1940 року в черговому номері «Записок історичного та філологічного факультетів» Львівського університету М. Возняк опублікував наукову розвідку під назвою «Франків “Рябина”» [9], де зосередив увагу на з'ясуванні питань історії написання драми, її сценічної долі, причин, чому текст свого часу не було опубліковано. Дослідник довів, що Франко намагався розкрити цю тему й у прозовому жанрі -- збереглися уривки оповідання, написані етимологічним правописом, проте викінченої форми митцеві вдалося досягнути все-таки у драматичному творі. М. Возняк спростовує датування п'єси І. Лизанівським і доводить, що початок роботи над драмою припадає на 1886 р.; торкається і питання особливостей автографа, який став джерелом для передруку у тридця- титомнику. Записи демонструють досить складний процес народження драми: зворотні сторони окремих аркушів були використані автором для занотовування нових сцен та діалогів.

Наведені вченим і факти словозаміни у репліках дійових осіб друкованого варіанту драми порівняно з автографом. Висновок даної розвідки -- перевагу слід надати тексту 1886 р., тому що остаточний варіант авторського тексту не зберігся. Текст, надрукований М. Возняком, відтворений за автографом зі збереженням мови та правопису і значно відрізняється від друкованого твору у тридцятитомнику.

Отже, джерелознавчий аналіз архівних документів суттєво розширює знання дослідників та зацікавлених читачів про позалаштунковий складний видавничий процес загалом, процес формування проспекту видання творів Івана Франка в 30-ти томах зокрема та участь М. Возняка, Ф. Дудка в реалізації проєкту. Зібрання свого часу отримало чимало критичних зауважень стосовно композиції, професійного рівня коментарів; його видавнича історія не була досліджена докладно. Архівні матеріали дають змогу заповнити чимало лакун і показати, як попри побутові, матеріальні труднощі, долаючи кордони, реалізувався досить складний і амбітний проєкт, що послужив початковою точкою на шляху до майбутнього академічного видання творів Івана Франка.

Листи друкуються вперше за автографами (ЛННБ. Ф. 29 (Возняк М.). Оп. 1. Од. зб. 359. П. 97. 9 арк.). Повністю збережено лекси- ко-синтаксичні особливості оригіналу, крім дрібних описок; скорочені слова відтворено у квадратних дужках; авторські підкреслення -- розрядкою. Датування та місце написання зазначено адресантом. У примітках подано інформацію про першопублікації відповідних праць І. Франка.

№ 1

Шановні Товаришу! Звертаюсь до Вас з великим проханням. Я зараз підготовлюю до друку том літературно-критичних статтів Франка. Як що зберу всі матеріали, до друку думаю здати цей том на весні. Але на Україні тяжко дістати ці матеріали. Через те звертаюся до Вас з проханням допомогти мені в цій роботі! Дуже прошу Вас дати переписати на машинці всі літературно- критичні статті та замітки Франка, які де-будь були поміщені, крім тих, що є в ЛНВіснику¹. Ці в мене є і вже переписуються; так само є «Молода Україна»². Переписувати треба в двох примірниках, один висилати почтою, а другий через посольство. Назви статей я не подаю, бо знаю, що Ви зараз працюєте над Франком і цей весь матеріал є в Вас під руками. В цей том по можливості повинні ввійти всі літературно-критичні статті та розвідки Франка а також його бібліографічні замітки. Коли яка стаття написана з приводу статті иншого автора і її саму важко зрозуміти, то бажано переписати і статтю того автора, з приводу якої писав Франко (напр[иклад] «Література, її завдання [і найважніші ціхи]» з приводу статті Н[ечуя]-Левицького «Сьогочасне літер[атурне] прямування»). Переписувати академіч[ним] правописом. Всі видатки по переписуванню я оплачу. Дуже прошу мені написати, чи Ви знайдете час, щоб допомогти мені в цій справі, а також скільки буде коштувати переписка на машинці. Ціну прошу подати в долярах. Коли дістану від Вас позитивну відповідь, вишлю гроші. Ще одна просьба: чи не можна дістати Літер[атурно]-Наук[ового] Вістника від початку аж до київського періоду? Коли можна, то скільки він буде коштувати?

На днях вислав Вам на Наук[ове] Т-во ім. Шевченка всі томи Франка, що досі вийшли³. На днях виходить ще три томи, як вийдуть вишлю Вам. Деякі зміни в тексті, зроблені С. Пили- пенком як політичним редактором і викликані нашими обставинами, так що не дуже лайтеся. Може де будуть замітки чи рецензії з приводу цього видання то прошу прислати.

Прошу вибачити, що незнайомий з Вами турбую Вас, але справа ця громадська. Постараюся з приємністю Вам відвдячитися. З пошаною Ів[ан] Лизанівський.

Харків. 14. ХІ. 1926 р.

Адреса моя: Харків, вул. 1-го Травня, 10 Кооперативне] вид-во «Рух». Лизанівському Іванові

¹ «Літературно-науковий вістник» -- літературно-науковий часопис, що видавався у Львові з січня 1898 р. до грудня 1906 р. З січня 1907 р. його було перенесено до Києва. Відповідно, умовно виокремлюється «галицький» період функціонування, протягом якого значну роль у розбудові журналу відіграв І. Франко, та «київський».

² Ідеться про видання: Франко І. Молода Україна. Часть перша. Провідні ідеї й епізоди. Львів: Накладом Українсько-руської видавничої Спілки. 1910. VI. 143 с. Головну частину видання становить студія «З останніх десятиліть ХІХ в.» У додатках подано: І. «Дещо про перше всенародне віче у Львові». ІІ. «Між своїми».

³ Мова йде про видання творів І. Франка в 30-ти томах за редакцією І. Лизанівського (1924--1931 рр.).

№ 2

Харків. 3 січня 1927 року

Шановні Товаришу!

Дуже дякую за приобіцяну допомогу в справі видання Франка. На умови переписки, цебто 0,20 (двадцять) долярів за одну сторінку канцелярійного аркушу з перевіркою що до точності відпису і правописом Укр[аїнської] акад[емії] наук я годжуся. 5. І. 1927 р. вишлю Вам 30 доларів. Частиною цих грошей прошу заавансувати т. Дудку¹ а за решту купити мені «Життя і слово» (в мене є рік 1895 т. ІІІ, т. PV; 1896 т. V, кн. І по VJ, липень, грудень)² та «ЛНВісник» від початку по 1907 рік, цебто за весь час його виходу в Галичині³. Дальше прошу закупити в книгарні і доручити вислати мені⁴: І. Франко 1. В плен-ері. Вірші і проза⁵, 2) Гете: Герман і Доротея в перекл[аді] Франка⁶, 3) Пушкін: Драматичні твори в перекладі Франка⁷, 4) Софокль: Едіп-цар в пер[екладі] Франка⁸. 5) Будка. Ч. 27⁹. 6) Майстер Чирняк¹⁰. 7) Платон. Симпозіон пер[еклав] Франко¹¹. 8) Алькай і Сапфо¹². 9) Галицький Москаль Чарівник¹³. 10) Дантова друга любов¹⁴. 11) До біографії Вагилевича¹⁵. 12) Король Балагулів¹⁶. 13) Пісня Дебори¹⁷. 14) Темне царство¹⁸. 15) Шевченко героєм польської¹⁹.

Переписувати прошу доручити такі критичні статті:

1) 1876 «Поезія і її становиско», Друг ч. 3.²⁰

2) --//-- «Слівце критики» ibid.²¹

3) 1878 Emil Zola і jogo utwory, Tydzien ч. 44.²²

4) --//-- Література, її завдання, Молот, 209--215.²³

5) --//-- Новий сербський місячник «Стража», Молот.²⁴

6) 1879. Вступне слово до Золя «Довбня».²⁵

7) 1881. Огляд української літератури за 1880 р. «Світ».²⁶

8) --// -- Причинки до оцінення поезії Шевченка «Світ» Ч. 8--10, 11--12.²⁷

9) --//-- Еміль Золя. «Світ» 34--36.²⁸

10) --//-- Салтиков-Щедрін. «Світ». Ч. 10.²⁹

11) 1882. Темне царство. «Світ». Ч. 1(13). Стор. 221--224.³⁰

12) 1882. Хуторна поезія Куліша. Світ. Ч. 3.³¹

13) 1883. Тургенєв. Зоря. Ч. 20--22.³²

14) --//-- Narod sobi (про чеський нар[одний] театр).³³

15) --//-- Збірник «Творів» Кропивницького» рецензія Зоря. Ч. 13.³⁴

16) 1884. Із поезії Юлії Ш[найдер] і Климентії П[опович]. «Діло» примітка Франкова.³⁵

17) 1885. Ruch literacki Rusinov galic. Prawda. Ч. 52.³⁶

18) --//-- Руський театр в Галичині «Зоря» 23 і 24.³⁷

19) --//-- Teatry rusinskie w Galiczi «Prawda». Ч. 29.³⁸

20) --//-- Знадоби до життєпису Могильницького. Зоря. Ч. 20--22, 24.³⁹

21) --//-- «Ныва» рецензія. Зоря. Ч. 18.⁴⁰

22) 1886. А. Свидницький (примітка). Зоря. Ч. 1.⁴¹

23) --//-- Дрібні вісти з літер[атури] і науки. Зоря, Ч. 1 18--20 ст. Ч. 4, 5, 6, 11, Ч. 15--16 .⁴²

24) --//-- Ос[ип] Федькович, Зоря. 13--14.⁴³

25) --//-- Й. Б. Залєський. Зоря. Ч. 7, Ч. 8.44

26) --//-- Z liter[atury] ukrain[skiej]. D. Mordowec, Kraj. Ч. 27.⁴⁵

27) --//-- Liter[atura] rusinska. Prawda. Ч. 9.⁴⁶

28) --//-- Pismiennictwo rusinskie. Prawda. Ч. 2.⁴⁷

29) 1887. Literatura rusinska. Prawda. Ч. 45, ст. 535--536.⁴⁸

30) --//-- («Степ») Prawda. Ч. 49, ст. 585.⁴⁹

31) --//-- w Galiczi za r. 1886. PrawdaH 6. Ст. 66--67.⁵⁰

32) --//-- Rusinska literatura albumowa. Prawda. Ч. 27, ст. 320--321.⁵¹

33) --// -- Chlop polski w swietle poezji polskiej, Ruch, Ч. 9--13.⁵²

34) 1888. Literatura rusinska abo maloruska, Prawda, Ч. 1, Ч. 5, Ч. 21, Ч. 36, Ч. 39.⁵³

35) --//-- Молодий вік Федьковича. Правда. Вип. І, ст. 59--66, ІІ 125-- 132.⁵⁴

36) 1889. До «Перебенді» Переднє слово.⁵⁵

37) --//-- Відповідь критикові «Перебенді». Правда, квітень 72--74.⁵⁶

38) 1890. Соч[инения] Гл[еба] Успенского. Рец[ензия]. «Народ», Ч. 1, 16 стор.⁵⁷

39) --//-- Про вид[ання] творів Шевченка, Народ. Ч. 6, 73--74 ст.⁵⁸

40) 1891. В справі нового вид[ання] Шевченка. Народ, Ч. 9.⁵⁹

41) --//-- Нове вид[ання] Шевченка. Народ, Ч. 7.⁶⁰

42) --//-- Тарас Шевченко. Зоря. Ч. 5.⁶¹

43) 1892. Іван Вишенський. Хлібороб, Ч. 8, 10, 11.⁶²

44) --//-- В. Щурат. Заміт[ки] до поеми [Тараса] Шевченка «Чернець». Житє і слово ІІ. 482 с.⁶³

45) --//-- Етимол[огія] і фонет[ика] [в южноруській літературі]. «Народ». Ч. 13, 14, 15.⁶⁴

46) --//-- Куліш. «Дзвін» рец[ензія]. «Житє і Слово» ІІ, 321--322.⁶⁵

47) --//-- [М.] Шашкевич і гал[ицько] рус[ька] літ[ература]. --//-- ІІ 147--155.⁶⁶

49) 1897. Сумна відомість. Житє і слово. І. 80--85 ст.⁶⁷

50) --//-- Тобілевич Іван рец[ензія]. --//-- І. 94--95 ст.⁶⁸

51) --//-- Чи справді Шевч[енко] написав вірш «Слов'янам». «Зоря».⁶⁹

52) 1901. Гавлічек-Боровський: Життєпис (при виборі поезій).⁷⁰

53) 1902. Що таке поезія? (передмова до вибір декламацій вид[ання] Просвіта) ст. 3--19.⁷¹

54) 1911. Ціна літер[атурної] праці. «Неділя». Ч. 40.⁷²

55) --//-- Шевч[енко] по німецьки. «Неділя». Ч. 46.⁷³

56) 1917. Шевченкова «Марія». Запис[ки] Наук[ового] Т-ва [Шевченка]. Т. СХІХ-- СХХ.⁷⁴

57) 1891. Задача і метода істор[ії] літ[ератури]. «Руска школа» 1891.⁷⁵

Це все те, що можна в харківських умовах знайти! «Літер[атурно]-наук[овий] Вістник» тут є і статті з нього я переписую тут, так само є тут і Львівські «Записки»⁷⁶, що треба буде, то я з них перепишу тут. «Поет зради»⁷⁷ є в мене. Коли можна знайти цінніші замітки на чужих мовах, бо мої кінчаються 1888 роком, то прошу також переписати. Перекладати не треба. Прошу дуже дати переписати всі критичні статті і замітки, які на Вашу думку варто надрукувати, а які я проминув.

З Франкових «Творів» незабаром виходить Т. VII, VIII оповідань, Т. ХІ Boa Constrictor, Т. ХV Для домашнього вогнища.⁷⁸ Як тільки вийдуть вишлю. Роблю заходи, щоби дозволено було з львівською книгарнею обмінюватися книжками. Це було б гарно, але дуже важко.

Переписаний матеріал прошу один примірник висилати мені рекомендованою посилкою (невеличкими листами), а другий через посольство радянське.

Решту грошей на переписку вишлю в лютім.

Прошу вибачити мені, що Вас турбую і забираю дорогий Вам час, за це я з приємністю виконаю всякі Ваші доручення на Україні.

Остаюся з глибокою пошаною Ів[ан] Лизанівський.

Харків, вул. 1-го Травня № 10 Кооперативне] вид-во «Рух». Лизанівському Іванові

¹ Федір Дудко -- український письменник, журналіст, громадський діяч. У період 1922--1939 рр. проживав у Львові, працював у бібліотеці НТШ. При підготовці видання творів І. Франка у 30-ти томах, на прохання І. Лизанівського, відповідав за переписку творів письменника. Його ім'я неодноразово згадується в «Увагах» до зібрання. Більшість копій літературно-критичних праць в особовому фонді І. Франка, підготовлених до друку І. Лизанівським, переписані Ф. Дудком; копії, здійснені іншими особами, ним завізовані позначкою «Перевірено» (див.: ІЛ. Ф. 3).

² «Житє і слово» -- літературно-художній журнал, що виходив у Львові впродовж 1894--1897 рр. за редакцією Івана Франка. На сторінках журналу друкувались як художні твори письменника, так і літературно-критичні праці.

³ Див. примітку 1 попереднього листа. Бібліографічний довідник «Іван Франко на сторінках “Літературно- наукового вістника” (1898--1932)» (Київ, 2016) фіксує 410 позицій творів письменника, надрукованих на сторінках часопису, що включають прозу, поезію, драматургію, літературознавчі праці та замітки, рецензії та відгуки, коментарі до публікацій різних авторів, публіцистичні статті, посмертні згадки і некрологи та твори в перекладі I. Франка. Тому для І. Лизанівського це було надзвичайно цінне джерело.

⁴ Зважаючи на те, що опрацювання архіву І. Франка було неможливим, у тридцятитомному виданні, підготовленому І. Лизанівським, твори подавались, здебільшого, за першо- чи останніми прижиттєвими публікаціями. Тому процес пошуку прижиттєвих видань мав неабияке значення під час формування проспекту видання. Через це робота передбачалась у двох напрямках: купівля у книгарнях видань, що перебували у вільному продажу, та переписування статей, що з певних причин були бібліографічною рідкістю. З'ясувати ступінь виконання прохання упорядника можна лише частково, з урахуванням факту передруку у тридцятитомнику та шляхом аналізу наявності копій у фонді Івана Франка (див.: ІЛ. Ф. 3).

⁵ Збірка творів Івана Франка «В плен-ері» була видана у Львові накладом редакції «Літературно-наукового вістника» 1899 р. Включала вірш «Мамо природо!», оповідання «Щука», «Odi profanum vulgus».

⁶ «Герман і Доротея. Поема в перекладі і з передмовою д-ра Івана Франка» вперше надрукована окремим виданням накладом «Всесвітньої бібліотеки» № 7/8 у Львові 1917 р. І. Лизанівський помістив текст поеми у т. ХХ^ІІ (книга 2), переносячи до власних приміток коментар Івана Франка стосовно джерел та історії задуму перекладу, який був частиною приміток видання 1917 р.

⁷ Книжка «Александер С. Пушкін. Драматичні твори. З передмовою та поясненнями Д-ра Івана Франка» побачила світ у Львові в серії «Всесвітня бібліотека» № 46. Книжка три роки чекала на видання, тому має подвійне датування: на обкладинці зазначено 1917 р., на титульному аркуші -- 1914 р. Подана в тридцятитомнику у т. ХХ^ІІ («Борис Годунов», «Сцена Фавста», «Скупий лицар», «Моцарт і Салієрі», «Кам'яний гість», «Бенкет у часі чуми», «Русалка»). Вступна стаття «Александер Сергієвич Пушкін» до видання не увійшла; упорядник в «Увагах» зазначав, що її буде надруковано в корпусі літературно-критичних праць.

⁸ Уперше надруковано: Житє і слово. 1894. Т. І. Кн. 3. С. 321--340; Т. 2. Кн. 4. С. 1--26; Кн. 5. С. 161--178. Зважаючи на прохання купити твори в книгарні, І. Лизанівський, очевидно, мав на увазі видання 1894 р.: «Софокл. Едіп-цар. Переклав з грецького І. Франко». Надруковано у т. ХХУІІІ тридцятитомника.

⁹ Драма вперше була опублікована: Будка. Ч. 27. Драма в одній дії Івана Франка. Накладом А. Хойнацького. З друкарні народової. Львів, 1902 р. 54 с. Написана орієнтовно в 1893--1896 рр. У тридцятитомнику друкована в т. ХІХ. Побачила світ окремим виданням 1924 р. у видавництві «Рух» (Серія «Театральна бібліотека», № 13). Інформативне повторне оголошення (коротка примітка надрукована у вип. 12 «Театральної бібліотеки») наприкінці книги про початок друку багатотомного видання творів Івана Франка. Зазначено, що видання розраховано на 28 томів з переліком змістового наповнення перших чотирьох томів. Як відомо, кількість томів багатотомника коливалась, бо проспект видання до кінця не було розроблено.

¹⁰ Уперше видано: Франко І. «Майстер Чирняк». Львів. 1902. У тридцятитомнику вміщена у т. ХІХ. Побачила світ окремим виданням 1924 р. у видавництві «Рух» (Серія «Театральна бібліотека», № 12). Драми «Будка. Ч. 27» та «Майстер Чирняк» були дозволені до вистави на підставі постанови Вищої репертуарної ради Головполітосвіти НКО.

¹¹ Уперше видано накладом І. Франка: Платон. Симпозіон (Бенкет). Львів: З друкарні В. А. Шийковського, 1912. Видання мало передмову, на сторінках якої автор подав відомості про історію створення перекладу та особливості композиційних змін.

¹²Алькай і Сапфо. Тексти й студія д-ра Івана Франка. З подобизною старинних портретів обоїх. Львів, 1913 р. (Серія «Міжнародна бібліотека», № 11). До видання у 30-ти томах уключена не була.

«Пісня Дебори», «Дантова друга любов», «Алькай і Сапфо», «Темне царство. Студія з приводу Шев- ченкових “Сон” і “Кавказ”» належать до серії «Міжнародна бібліотека», що складала 14 випусків, які, за підрахунками Б. Якимовича, вийшли протягом 18 місяців (1912--1914 рр.). У тридцятитомному виданні серія «Міжнародна бібліотека» репрезентована в т. ХХУІІ творами О. Афанасьєва-Чужбинського, перекладеними І. Франком (вип. 1): («Вартовий», «Серце», «Під неділею», «Українська дума», «Зіронька», «Хмарка», «Парубоцька правда», «Руська пісня»).

¹³«Галицький “Москаль-чарівник”» вперше було надруковано: Записки НТШ. 1899. Т. ХХУІІ. Кн. 1. С. 1--22.

¹⁴ Окреме видання: Франко І. Дантова друга любов. Львів, 1912. 33 с. (Серія «Міжнародна бібліотека», № 5). До видання у 30-ти томах не увійшла.

¹⁵ Ідеться про статтю: Франко І. До біографії Івана Вагилевича // Записки НТШ. 1907. Т. LXXIX. Кн. 5. С. 97--141.

¹⁶ Ідеться про статтю: Франко І. «Король Балагулів». Антін Шашкевич і його українські вірші / Записки НТШ. 1904. Т. LVII. Кн. 1.С. 1--34.

¹⁷ Окреме видання: Франко І. Пісня Дебори. Найдавнійша пам'ятка старогебрейської поезії. Львів, 1912. 32 с. (Серія «Міжнародна бібліотека», № 4).

¹⁸ Окреме видання: Франко І. Темне царство. Студія з приводу Шевченкових поем «Сон» і «Кавказ». Виданє для вшанованя сотих роковин уродин Тараса Шевченка. Львів: Загальна Друкарня. 1914. 47 с. (Серія «Міжнародна бібліотека», № 14).

¹⁹ Окреме видання: Франко І. Шевченко героєм польської революційної легенди. Львів, 1901 р. 72 с. VI (Серія «Літературно-наукова бібліотека», № 19).

²⁰ Ідеться про статтю І. Франка «Поезія і її становисько в наших временах. Студіум естетичне». Уперше опубліковано: Друг. 1876. № 3. С. 44--47. Збереглася копія статті, переписана рукою Ф. Дудка, копія невідомою рукою та машинопис статті з правками рукою І. Лизанівського (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2588).

²¹ Уперше опубліковано: Друг. 1876. № 2. С. 31--32. Підпис: Джеджалик. Збереглася зроблена Ф. Дудком рукописна копія статті (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. Зб. 2590).

²² Уперше опубліковано: Emil Zola i jego utwory // Tydzien literacki, artystyczny, naukowy i spoleczny. 1878. № 44. С. 123--124. Підпис: J. F. Це джерело було доступне І. Лизанівському, про що свідчить редакторська примітка до статті в кн.: Франко І. Про Е. Золя / Ред. І. Лизанівського, вст. ст. П. Христюка. Харків: 1931. 169 с. Стаття «Еміль Золя та його твори» надрукована в українському перекладі, здійсненому М. Білячем, що зазначено в редакторських заувагах.

²³ Ідеться про статтю «Література, її завдання і найважніші ціхи». Уперше опубліковано: Молот. 1878. С. 209--215. Підпис: І. Ф. Після заборони часопису «Громадський друг» Іван Франко разом із М. Павликом вирішили видавати неперіодичні видання, що не підлягали цензуруванню. Зокрема було укладено збірки «Дзвін» (1878) та «Молот» (1878). Сподівання не виправдались, бо і ці видання було конфісковано. Збірка «Молот», яку уклав Іван Франко, обіймала 220 сторінок. На її аркушах уміщено статтю І. Франка «Література, її завдання і найважніші ціхи» (з приводу розвідки І. Нечуя-Левицького «Сьогочасне літературне прямування») та рецензію «Новий сербський місячник “Стража”». Зважаючи на те, що «Молот» підлягав конфіскації, видання було бібліографічною рідкістю.

²⁴ Уперше опубліковано: Молот. 1878. С. 216 (див. попередню примітку). Підпис: І. Ф. Збереглися дві машинописні копії статті (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2593). На одній із них рукою І. Лизанівського занотовано вихідні відомості джерела передруку: Молот. Галицько-українська збірка. Видав М. Павлик. Львів. 1878. Хроніка. С. 216. Отже, збірка була доступна редакторові.

²⁵ Уперше опубліковано: Золя Е. Довбня. Повість з життя паризьких робітників / З французького перевела Ольга Рошкевич. Львів, 1879 (Серія «Дрібна бібліотека», № 8).

«Вступне слово до повісти “Довбня”» І. Лизанівським надруковано у кн.: Франко І. Про Еміля Золя. Харків, 1931. 169 с. У редакторській примітці зауважено, що стаття Івана Франка і переклад повісті Е. Золя були написані драгоманівкою. У виданні зазначені відомості про джерело передруку.

²⁶ Уперше опубліковано: Світ. Львів, 1881. № 2. С. 39--40. Збережена рукописна копія статті із вказівкою джерела передруку свідчить, що Ф. Дудко виконав прохання І. Лизанівського (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2600).

²⁷ «Причинки до оцінення поезій Тараса Шевченка. І. Гайдамаки». Ця стаття -- перша частина розвідки І. Франка «Причинки до оцінення поезій Тараса Шевченка», уперше опублікована: Світ. 1881. № 8/9. С. 158--161; №. 10. С. 171--172. Залишається невідомим, чи отримав копію статті І. Лизанівський. У своєму проханні як джерело переписки він зазначав і номери 11--12, на сторінках яких друкувалась друга частина розвідки -- «Темне царство».

²⁸ Ідеться про статтю: Франко І. Еміль Золя. Життєпис // Світ. 1881. № 2. С. 34--36. І. Лизанівський статтю опублікував у виданні: Франко І. Про Еміля Золя. Харків, 1931. 169 с. Публікація закінчується зазначенням джерела передруку.

²⁹ Уперше опубліковано: Франко І. Михайло Євграфович Салтиков // Світ. 1881. № 10. С. 182--183. Збереглась виготовлена Ф. Дудком на прохання І. Лизанівського рукописна копія (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2606).

³⁰ Уперше опубліковано: Світ. 1881. № 11/12. С. 195--199; 1882. № 13 (1). С. 221--224 як другу частину розвідки «Причинки до оцінення поезії Тараса Шевченка». Окреме видання: Франко І. Темне царство. Студія з приводу Шевченкових поем «Сон» і «Кавказ». Видана для вшанування сотих уродин Тараса Шевченка. Львів, 1914 р. 47 с.

³¹ Уперше опубліковано: Світ. 1882. № 15. С. 267--273. Збереглася рукописна копія невідомою рукою з правками Ф. Дудка (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2610).

³² Ідеться про статтю: Франко І. Іван Сергійович Тургенєв // Зоря. 1883. № 20. С. 317-- 319; № 21. С. 335-- 336; № 22. С. 349--351.

³³ Ідеться про статтю: Narod sobe // Діло. 1883. 12 (24) листопада. № 128 С. 1--2.

³⁴ Рецензію вперше опубліковано: Зоря. 1883. № 13. С. 217--218. Підпис Мирон*"**.

³⁵ Уперше надруковано: Діло. 1884 р. № 51. 3 (15) травня. С. 1--2. Підпис: Редакція. М. Павлик не включив статтю до «Спису творів Івана Франка 1874--1898». Вона зафіксована в бібліографічному довіднику В. Дорошенка «Матеріали до української бібліографії» (1918 р.) Цю інформацію зазначає і Ф. Дудко на сторінках рукописної копії для І. Лизанівського (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2631).

³⁶ Ідеться про статтю: Charakterystyka chwili obecne. Ruch literacki Rusinow galicyjskich w roku biezacym // Prawda. 1885. 26 (14) grud. № 52. S. 618--619. Підпис: Myron. Збереглася машинописна копія з правками Ф. Дудка та позначкою «Перевірено» (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2644). Крім того, було підготовлено переклад статті, про що свідчить машинопис статті «Характеристика теперішнього менту. Літературний рух галицьких українців в поточному році» з правками (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2645).

³⁷ В автографі позиція має позначку «v», зроблену олівцем невідомою рукою.

Уперше статтю опубліковано: Зоря. 1885. № 22. С. 268--269; № 24. С. 279--283. Ф. Дудко підготував копію із зазначенням джерела передруку (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2638).

³⁸ Уперше опубліковано: Teatry rusinskie w Galiczi // Prawda. 1885. 18 (6) lipca. № 29. S. 339--342. Підпис: Myron. Ф. Дудко підготував копію статті (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2642).

³⁹ В автографі позиція має позначку «v», зроблену олівцем невідомою рукою.

Статтю уперше опубліковано: Знадоби до життєписи А. Л. Могильницького // Зоря. 1885. № 20. С. 240; № 21. С. 250--251; № 22. С. 263--264; № 24. С. 287--288. Збереглася підготовлена Ф. Дудком машинописна копія матеріалів з численними правками. На останній її сторінці примітка Ф. Дудка, в якій висловлено сумнів стосовно обраного способу переписування: «Багато правок через те, що текст переписувався спочатку в бібліотеці з оригіналу, потім переписувався дома на машинці і вже надруковане на машинці знову звірялося з оригіналом в бібліотеці. Переписане від руки відразу списувалось з оригіналу. Чи не ліпше було б зупинитися на цьому останньому способі переписування?» (Див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2637. Арк. 15).

⁴⁰ В автографі позиція має позначку «v», зроблену олівцем невідомою рукою.

Уперше опубліковано: «Нива», український літературний збірник. Одеса, 1885 року // Зоря. 1885 р. № 18. С. 215--216. Збереглася підготовлена Ф. Дудком машинописна копія статті (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2646).

⁴¹ В автографі позиція має позначку «v», зроблену олівцем невідомою рукою.

Статтю «Анатоль Патрикійович Свидницький. (Уваги до його “Люборацьких”)» уперше надруковано як примітку до публікації роману А. П. Свидницького «Люборацькі» в журналі «Зоря» (1886 р. № 1. С. 5). Збереглася копія статті, переписана Ф. Дудком (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2650).

⁴² В автографі позиція має позначку «v», зроблену олівцем невідомою рукою.

«Дрібні вісті з літератури» охоплюють ряд статей, друкованих у газеті «Зоря» 1886 р. На прохання І. Ли- занівського Ф. Дудко підготував копії (див. ІЛ. Ф. № 3 Од. зб. 2648, 2649, 2651--2658, 2660--2664).

⁴³ В автографі позиція має позначку «v», зроблену олівцем невідомою рукою.

Уперше опубліковано: Осип-Юрій Федькович (Кілька слів по поводу 25-літнього ювілею його літературної діяльності) // Зоря. 1886. № 13/14. C. 236--237. Ф. Дудко підготував копію статті (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2661).

⁴⁴ В автографі позиція має позначку «v», зроблену олівцем невідомою рукою.

Уперше опубліковано: Йосиф Богдан Залеський // Зоря. 1886. № 7. С. 117--118; № 8. С. 132--133. Рукописна копія Ф. Дудка із зазначенням джерела, має дописку переписувача: «Перевірено! Всі форми оригіналу (єго, єї і т.д.) збережено; переправлено лише подвоєння -нє на -ння і -тє на -ття: витворення (енє), життя (житє) і т.д. Виправляйте самі на свій смак!» (Див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2659. Арк. 8).

⁴⁵ Уперше опубліковано у рубриці «Z literatury ukrainskiej» під назвою «D. Е. Mordowec. Opowidania» у додатку до газети «Kraj» 1886. 15 (27) czerw. № 24. S. IV--V.

⁴⁶ Уперше опубліковано: Prawda. 1886 р. № 9. С. 103. Підпис: Myron. Зміст статті: Echa poznanskie. -- Zoria. -- Aforyzmy Fedorowicha. -- Luboradzki Swidnickiego. -- Historya literatury ukrainskiej Ogonowskiego. -- Ruska historyczna biblioteka. -- Dodatek do Bat'kowszczyny. -- Wydawnictwo musyczne. -- Piesni. В архіві І. Франка збережено машинописну копію цих матеріалів з численними рукописними правками та ремаркою: «Точно по тексту» (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2668). Од. зб. 2669 -- підготовлена машинописна копія українською мовою з незначними рукописними правками (Познанський відгомін. Зоря. Афоризми Федоровича. «Люборацькі» Свид- ницького. Історія української літератури Огоновського. Руська історична бібліотека «Додаток до Батьківщини». Видання музичне. Збірка пісень).

⁴⁷ Уперше опубліковано: Pismiennictwo rusinskie // Prawda. 1886. 9 stycz. (28 grud. 1885) № 2. S. 19. Підпис: Myron. Ф. Дудко підготував копію статті (див.: ІЛ. Ф. 3. № 2667).

⁴⁸ Уперше опубліковано: Literatura rusinska // Prawda. 1887. 5 listop. (24 pazdier.). № 45. С. 535--536. Ф. Дудко підготував машинописну копію із зазначенням джерела передруку (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. № 2681). Крім того, було підготовлено і переклад статті українською мовою (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2682).

⁴⁹ Уперше опубліковано: Step, сhersonskyj belletrystycznyj sbirnyk. Cherson, 1886. Druk w Petersburgu, 1886 // Prawda. 1887. 3 grud. (21 listop.). № 49. S. 585. Збереглася машинописна копія статті з численними рукописними правками (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2683) і переклад українською мовою (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2684).

⁵⁰ Уперше опубліковано: Literatura rusinska w Galicyi za rok 1886 // Prawda. 1887. 8 stycz. (27 grud. 1886). № 2. S. 18--19. Ф. Дудко зробив копію статті (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2677): машинопис польською мовою з рукописними правками та резолюцією Ф. Дудка: «Точно по тексту!» Од. зб. 2678: машинопис перекладу статті українською мовою з поодинокими рукописними правками (Ф. 3. Од. зб. 2678). Друга частина статті друкувалась: Prawda. 1887. 5 lut. (24 stycz.). № 6. S. 66--67.

⁵¹ Уперше опубліковано: Rusinska literature albumowa // Prawda. 1887 р. 28 (16) maja. № 22, S. 260--261; 11 czerw. (30 maja). № 24. S. 284--285; 2 lipca (20 czerw.) № 27. S 320--321. Ф. Дудко підготував машинописну копію (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2679). Машинопис має рукописні правки після звірки з оригіналом та ремарку Ф. Дудка: «Точно по тексту!». Крім того, було підготовлено і машинопис статті в перекладі з польської мови -- «Українська альманахова література» (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2680).

⁵² Уперше опубліковано: Chlop polski w swietle poezji polskiej (Placowka, powiesc Boleslawa Prusa) // Ruch.

1887. № 9. S. 278--280; № 10. S. 306--309; № 11. S. 344--348; № 12. S. 375--376; № 13. S 409--411. Ф. Дудко підготував машинопис статті польською мовою із зазначенням джерела передруку та рукописними правками (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2690). Також підготовлено машинопис перекладу рецензії українською мовою -- «Польський селянин у світлі польської поезії» (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2691).

⁵³ «Literatura rusinska abo maloruska» -- ідеться про публікації під назвою «Literatura rusinska» (Prawda.

1888. 7 stycz. (26 grud. 1887). №1. S. 7--8); 4 lut. (23 stycz.). № 5. S. 56--57); 26 (14) maja. № 21. S. 248 та «Literatura maloruska» (Prawda. 1888. 8 wrzes. (27 sierp.). №. 36 S. 428; 29 (17) wrzes. № 39. S. 463--464. Ф. Дудко організував роботу з переписування статей, про що свідчать рукописні копії різними почерками (див. ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2696). Наприкінці однієї зі статей Ф. Дудко лишив заувагу: «Пригадується мені, цю серію Франкових статей я вже мав у переписці й відіслав Вам. Прошу перевірити й повідомити мене, до якого часу дальшу переписку їх припиняю. Було то, здається мені, з добрих пару років тому. Прошу прислати черговий спис статей для переписування, бо попередній, за винятком пари статей, вже вичерпаний». Він не помилився, бо збереглися машинописні та рукописні копії статей: «W. Aleksandrow. Skladka, almanach roku bozoho 1887. № 1-yi. Charkow», «Illustrowanyj kalendar tow. “Proswita” na r. 1888. Lwow», «I. E. Lewickij. Halycko-ruska bibliografija XIX stolitija s uwzhladnenijem izdanij, pojawywszychsia w Uhorszczyni i Bukowyni (1801--1886). Lwow. 1887. Wyp. I і II», «Narys istorii filozofii. Czast' persza: hrecka naturfilozofia, wid Talesa do Demokrita», «M. Pawlyk. Ruski narodni czytalni», «Konstanty Luczakowski: Antin Lubycz Mohylnyckij, jeho zytie, jeho znaczinie (z portretem), w sprawozdaniu gimnazyum lwowskiego za rok 1887», «Ruskij spiwannyk, ulozyw Kost' Pankowski. Nakl. tow. Proswita. Lwow. 1888», «Towarysz, pismo literaturno-naukowe», «Zbiorek K. Trylowskiego», «Nowe wydawniectwa rysinskie. S. O. Ostaszewskyj: Sto bajek. Lwow. 1888» (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2697). Крім того, підготовлено машинопис статей у перекладі українською мовою: «В. Олександрів. “Складка” альманах року божого 1887. №1-й. Харків», «Ілюстрований калєндар “Просвіта” за р. 1888. Львів», «І. Я. Лєвицький. Галицько-руська бібліографія. ХІХ ст.», «Нарис історії філозо- фії. Частина перша: Грецька натурфілософія від Талєса до Демокрита», «Константин Личаківський. Антін Мо- гильницький і його значіння (з портретом), у відчиті української львівської гімназії за 1887 р.», «Рускій співан- ник, уложив Кость Паньківський. Наклад тов-ва “Просвіта” -- Львів. 1888», «Українська література. Товариш, літературно-науковий часопис», «Українська література. Збірка К. Трильовського», «Нові українські видання. Л. О. Осташевський: Сто казок. Львів. 1888» (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2698).

⁵⁴ Уперше опубліковано: Молодий вік Осипа Федьковича // Правда. 1888 р. Річ. 14. Вип. 1. С. 59--66; Вип. 2. С. 125--132. Ф. Дудко підготував копію статті, де вказав джерело та лишив коротке зауваження упоряднику: «Ця стаття вже переписувалась, скільки не зраджує мене пам'ять. Прошу пошукати в матеріалах. Навіщо буду дурно витрачати час!» (див.: ІЛ.Ф. 3.Од. зб. 2699).

⁵⁵ Уперше опубліковано: Перебендя Т. Г. Шевченка. З переднім словом. Накладом Івана Франка. Львів,

1889. 68 с. (Літературно-наукова бібліотека. № 1).

⁵⁶ Уперше опубліковано: Правда. 1889. Вип. VII. С. 72--74.

⁵⁷ Уперше опубліковано: Народ. 1890. № 1. С. 16. Це рецензія на двотомне видання творів Г. Успенського: «Сочинения Глєба Успенского, в двух томах, с портретом автора и вступительной статьей Н. К. Михайловского. Второе, значительно дополненное издание» (Санкт-Петербург: Издание Ф. Павленкова, 1889). Рукописну копію статті підготував Ф. Дудко (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2731).

⁵⁸ Уперше опубліковано: Народ. 1890. № 6. С. 73--74. Підпис: Редакція.

⁵⁹ Уперше опубліковано: Народ. 1891. № 9. С. 160. Стаття Івана Франка «Нове видання Шевченка» побачила світ 1891 р. у № 7 журналу «Народ». У ній письменник зауважив, що нове видання творів Т. Шевченка планується підготувати «обкроєне», чим викликав невдоволення серед народовців. На адресу Франка були висловлені звинувачення у поширенні неправдивої інформації. У замітці-відповіді народовцям «В справі нового видання Шевченка» наведено подробиці цього обговорення і названо ім'я К. Левицького, від якого і отримав інформацію про принципи видання творів Т. Шевченка І. Франко.

⁶⁰ Уперше опубліковано: Народ. 1891. № 7. С. 116--117.

⁶¹ Уперше опубліковано: Зоря. 1891. № 5. С. 86--90.

⁶² Уперше опубліковано: Іван Вишенський. Руський писатель XVI віку // Хлібороб. 1892. № 8. С. 59--60; № 9. С. 73--75; № 10. С. 82--83; № 11. С. 89--90. Копію статті підготував Ф. Дудко (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2778).

⁶³ І. Лизанівський помилився, визначаючи рік видання статті. Надрукована: Житє і слово. 1894. Т. 2. Кн. 6. С. 482. Підпис: І. Ф.

⁶⁴ І. Лизанівський помилково зазначає рік видання. Стаття «Етимологія і фонетика в южноруській літературі» вперше була надрукована: Народ. 1894. № 13/14. С. 209--212; № 15. С. 223--227. Копію статті підготував Ф. Дудко (див.: ІЛ. Ф. 3. Од. зб. 2802).

...