Главная Коллекция "Revolution" Журналистика, издательское дело и СМИ Імерсивна журналістика: чинники ефективного функціонування

Імерсивна журналістика: чинники ефективного функціонування

Основні підходи до визначення феномена "імерсивна журналістика" та її робоче визначення. Новітні підходи до структуротворчих, технологічних і функціональних чинників продукування VR-контенту. Фактори впливу на формування системи користувацьких уподобань.

Рубрика Журналистика, издательское дело и СМИ
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.05.2022
Размер файла 76,2 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Третій рівень - просторово-часова імерсивність - залежить від оповідної перспективи та інтеграції аудиторії в історію. Залежно від навколишнього середовища, сюжету, композиції, визначаються дії аудиторії, які можуть бути представлені в декількох ролях - персонаж, об'єкт, свідок. Коли сюжет надає можливість обрати певну роль, з формату «відео 360 °» повідомлення переходить до царини VR, надаючи можливість не лише переживати певний досвід, а й варіанти цього досвіду.

Четвертий рівень - емоційне занурення - пов'язаний з почуттями, які історія викликає у споживача. На емоційне занурення впливає вибір персонажа, спосіб презентації конфлікту та загальна емоційна тональність сюжету (див. детальніше: [15]).

Якщо звернути увагу на ефективність імерсивних практик, то зворотний шлях рівнями занурення MariaLaure Ryan пояснює вибір тем, розкриття яких найкращим чином залучає аудиторію. Емоційне занурення передбачає не лише творення аудиторного ставлення до сюжету, а й формування певної індивідуальної системи почуттів, яка активується завдяки стимулам, технологічно згенерованим авторами. Цю тезу продовжує і Ю. Благов, говорячи, що «імерсивні медіа заміщують частковий досвід зовнішнього спостерігача подій внутрішнім спостереженням, тобто інтегральним досвідом від першої особи - репортера. Таким чином, імерсивні медіа вирізняє високий ступінь повноти і психологічної достовірності оповіді. Це дало підставу журналістам назвати VR “машиною емпатії"... Сутність самого ефекту імерсії полягає в тому, що він змінює сприйняття спостерігачем власної позиції щодо медіаобразу, тобто перетворює його із зовнішнього спостерігача на внутрішнього. При цьому може виникати ряд супутніх психологічних ефектів, таких як відчуття присутності, проникаючого спілкування, участі (в інтерактивних середовищах)» [19]. Критично ставлячись до думок, наведених у роботі Ю. Благова, та спираючись на досвід виробників VR-контенту (наприклад, проекти BBC, «The New York Times», «The Guardian», CNN, AP тощо), ми пропонуємо з обережністю використовувати термін «машина емпатії» через його складну природу. Занурення в середовище допомагає відчути емоційний стан героїв/авторів/свідків сюжету, але творить скоріше симпатію (емоційну схильність), аніж дійсну емпатію як таку. Продюсер VR і «The New York Times» Nathan Griffiths досить емоційно закликає не перебільшувати можливості імерсивного контенту: «Ви не за яких обставин не відчуєте, як це жити дитині у таборі біженців» [20]. Подібної ж думки підтримується і Erick Ramirez (2018) з каліфорнійського університету Санта Клари, описуючи VR-проект «Симуляція скотобійні»: «Емпатія - це те, що ми використовуємо, коли сприймаємо ситуацію з чужої точки зору. Що стосується симпатії, то вона стимулює здатності, які допомагають нам співпереживати іншим. Не йдеться про уявлення, як бути кимось іншим» [21].

Виходячи з принципів мотиваційної теорії підкріплення, користувач VR-контенту, аби стати постійним його споживачем, потребує комплексу позитивного підкріплення, яке вибудовується за умови врахування користувацьких уподобань. Donghee Shin та Frank Biocca у роботі «Вивчення імерсивного досвіду у журналістиці» (2018) виокремлюють чотири головні фактори, які впливають на формування системи користувацьких уподобань і можуть бути презентовані так:

- задоволення, бо намір продовжувати використовувати технологію (у цьому разі - елементи VR) значною мірою залежить від того, наскільки індивід задоволений попереднім досвідом її використання;

- позитивне підкріплення, яке в імерсивних практиках чинить безпосередній вплив на формування задоволення;

- уособлення та емпатія, які стимулюються VRтехнологіями, об'єднуючи віртуальну та фізичну реальності, підвищуючи довіру до історії. Завдяки емпатії користувачі можуть відчувати почуття уособлення або уособленого пізнання, що ґрунтується на новинах (але тут знов виникає питання ступеня стимульованого співчуття: емпатія/симпатія. - О. К.);

- користь/утилітарна цінність, яка невід'ємно пов'язана зі зручністю, доступністю, відносною дешевизною (див. детальніше: [22]).

При цьому дослідники зауважують, що «розробники віртуальної реальності пропонують занурення, а користувачі використовують його на основі власних бажань і потреб» [там само]. Тобто виникають так звані фактори керування, про які мова піде нижче.

Прогнозовану реакцію споживачів контенту легше отримати від запланованих сюжетів на теми, що однаково сприймаються більшістю. Так, відомий VRпроект «The Guardian» «Virtual Reality Studio», який тривав з 27 вересня 2017 р. по 31 червня 2018 р. та містить 10 сюжетів у форматі «відео 360 °», акцентував увагу на подіях та явищах з так званою пролонгованою актуальністю: від шлюбного сезону жаб до віртуального досвіду ув'язнення. Популярність таких тем можна пояснити увагою виробників сюжетів до аспектів реалістичності оповіді, залучаючи користувача до опанування запропонованих сюжетних ліній.

«The New York Times» на сайті www.nytimes.com з листопада 2016 р. вела постійну рубрику «The Daily 360», щодня публікуючи новинні сюжети у VR-форматі. З 2018 р. рубрику замінив канал «360 Video». При цьому немає обмежень щодо тематики публікацій. Тут і стилізація роману Джорджа Сондерса «Лінкольн в бардо», і оповідь про те, як виготовляють китайські ліхтарики, і день виборів у редакції «The New York Times», і «Бій за Фаллуджу» (Ірак), і проект «Сім чудес світу» тощо. Результативність сюжетів очевидна після аналізу кількості переглядів на каналі YouTube. Найбільшу аудиторію зібрав сюжет «Прогулянка Нью-Йорком» (більше 4,5 млн переглядів на кінець 2018 р.). Аналіз найпопулярніших сюжетів у форматі відео 360 ° показав, що популярні також продукти, що містять VRта ARелементи, а не лише занурюють користувача в максимально реалістичне середовище. Дані аналізу наведено в табл. 1.

До речі, один з найбільш обговорюваних імерсивних сюжетів «The New York Times» «The Displaced» від 06.11.2015 р. зібрав майже 380 тис. переглядів у YouTube з 1 тис. лайків (0,26 %), 140 дислайків (0,03 %) та 55 коментарів (0,01 %) (vidIQ-популярність: 13/100, кількість зовнішніх посилань: 389).

Причини популярності аналізованих сюжетів стають зрозумілими, якщо звернутися до методики вимірювання присутності у віртуальному середовищі Уїтмера - Сінгера [2]. Методика пропонує виокремлення у структурі імерсивного наративу чотирьох груп факторів:

- фактори керування;

- сенсорні фактори;

- фактори відволікання;

- фактори реалістичності.

До факторів керування, за Уїтмером - Сінгером, належать ступінь, безпосередність та режим керування (чим більше можливостей впливати на середовище, чим виразніше отриманий ефект і чим простіше функціонал, тим більше досвід присутності), прогнозованість подій та фізична мінливість навколишнього середовища (присутність збільшується зі збільшенням здатності модифікувати фізичні об'єкти в цьому середовищі). Група сенсорних факторів вбирає в себе сенсорну модальність (головним є візуальний канал), середовищну забезпеченість (ступінь присутності напряму залежить від обсягу сенсорної інформації), мультимодальну презентацію (чим повніше й узгодженіше стимулюються всі почуття, тим більша здатність відчувати присутність), узгодженість мультимодальної інформації (інформація, отримана з використанням усіх модальностей, повинна описувати один і той же об'єктивний світ; якщо інформація з однієї модальності дає повідомлення, яке відрізняється від інформації, одержуваної з іншої модальності, присутність зменшується), рівень сприйняття руху (присутність збільшується, якщо учасник сприймає власні рухи гармонійно до об'єктів VRсередовища), активність (присутність забезпечується можливістю змінювати положення об'єктів у середовищі). До факторів відволікання належать ізоляція від фізичного середовища, вибіркова увага (здатність зосередитися на VR-стимулах, не звертаючи увагу на подразнення фізичного середовища), розуміння інтерфейсу сюжету. Група ж факторів реалістичності зосереджується на сценічному реалізмі (середовище не потребує реального змісту, але має продукувати пов'язані один з одним безперервні стимули), узгодженості інформації з об'єктивним світом (чим ближче VR-середовище до фізичного світу, тим сильніший ефект присутності), значущості досвіду, дезорієнтації (чим більше присутність, тим вище ступінь дезорієнтації при поверненні в реальний світ).

Фактори постійно взаємодіють і впливають один на одного, чинячи вплив і на головні складники VR-ефекту - присутність, залученість та занурення (presence, involvement & immersion): «...фактори керування можуть впливати на занурення, але не на залученість у той час, як фактори реалістичності повинні впливати на залученість, але не на занурення. сенсорні фактори і фактори відволікання повинні впливати як на занурення, так і на замученість, і, можливо, на присутність» [2].

Користуючись моделлю Уїтмера - Сінгера, звертаємо увагу на оцінку сенсорних факторів та факторів відволікання як таких, від яких залежить увесь комплекс «присутність - залученість - занурення», і бачимо, що жоден із сюжетів не робить ставку на них (див. табл. 2). У трьох домінують фактори реалістичності («Walking New York», «The Fight for Falluja», «The Displaced»), і це - сюжети, створені за технологією «відео 360 °» з максимальним наближенням до реальних подій. А два («The Atomic Bombing of Hiroshima», «Seeking Pluto's Frigid Heart») - віддають перевагу факторам керування, перекриваючи прогалини у структурі VRта ARелементами. Іншими словами, коли імерсивні технології застосовуються при створенні новинних сюжетів і читач не має можливості керувати композицією, на перший план виходить реалістичність, присутність формується через занурення в оповідь. Постановчі ж медіапродукти дозволяють користувачам впливати на те, як розгортається історія, чим і як вона закінчується, досліджувати середовище на рівні часово-просторової імерсивності, взаємодіяти з віртуальним світом, отримувати власний досвід, виходячи на рівень емоційного занурення через максимальне залучення.

Таблиця 1

vid IQ-аналіз імерсивних сюжетів «The New York Times» (станом на початок 2019 р.

№ з/п

Назва сюжету

Дата публікації

Наявність VR/AR елементів (графіка, інтерактивні мапи, відеоефекти)

Оцінка популярності за шкалою vidIQ, де показник 99/100 означає: набирає 99 із 100 часток вимірів

Кількість зовнішніх посилань на відео

Кількістю переглядів у YouTube

Кількістю «лайків» у YouTube (у відсотках від загальної кількості переглядів)

Кількість «дислайків» у YouTube (у відсотках від загальної кількості переглядів)

Кількість коментарів у YouTube (у відсотках від загальної кількості переглядів)

1.

Walking New York

05.11.2015 р.

ні

11,7/100

439

більше

4,585 млн

7 тис. (0,15 %)

1,9 тис. (0,04 %)

281 (0,006 %)

2.

The Atomic Bombing of Hiroshima

07.08.2017 р.

так

10/100

211

більше

4,218 млн

35 тис. (0,8 %)

5,6 тис. (0,13 %)

4 320 (0,1 %)

3.

The Fight for Falluja

11.08.2016 р.

ні

13/100

217

більше

3,185 млн

15 тис. (0,47 %)

1,3 тис. (0,04 %)

930 (0,03 %)

4.

Seeking Pluto's Frigid Heart

17.05.2016 р.

так

13/100

257

більше

1,724 млн

5,5 тис. (0,32 %)

590 (0,03 %)

246 (0,01 %)

Таблиця 2

Наявність та оцінка дієвості факторів присутності за Уїтмером - Сінгером в імерсивних сюжетах «The New York Times» за шкалою від 0 до 3, де 0 - відсутність фактора, а 3 - максимальна вираженість

Фактори керування (c)

Сенсорні фактори (s)

Фактори відволікання (d)

Фактори реалістичності (r)

ступінь керування

безпосередність

прогнозованість

режим керування

мінливість середовища

візуальна сенсорна модальність

середовищна забезпеченість

мультимодальна презентація

узгодженість мультимодальної інформації

рівень сприйняття руху

активність

ізоляція від фізичного середовища

вибіркова увага

розуміння інтерфейсу сюжету

сценічний реалізм

узгодженість інформації з обЄктивним світом

значущість досвіду

дезорієнтація

Walking New York

2

2

3

3

1

2

2

3

3

2

2

2

2

3

3

3

3

2

C=2,2

s=2,3

d=2,3

r=2,75

The Atomic Bombing of Hiroshima

3

3

3

3

1

2

3

3

3

3

3

2

1

3

1

2

3

2

C=2,6

s=2,8

d=2

r=2

The Fight for Falluja

1

2

2

3

1

2

3

3

3

2

1

2

2

3

3

3

3

2

C=1,8

s=2,3

d=2,3

r=2,75

Seeking Pluto's Frigid Heart

3

3

3

3

3

2

2

3

3

3

3

1

1

3

3

3

1

2

C=3

s=2,7

3=1,7

r=2,25

The Displaced

1

2

2

2

1

2

3

2

3

2

2

2

3

3

3

3

3

3

C=1,6

s=2,3

d=2,7

r=3

Обговорення

Отримані результати свідчать про те, що складники VRефекту - присутність, залученість, занурення - не є рівнозначними. Основу імерсивної оповіді складає ефект присутності, який підкріплюється або зануренням у сюжет, або залученістю середовища. Якщо у першому випадку головним актантом є наратор/журналіст, який обирає алгоритм розгортання історії, розставляє акценти, а іноді виступає гідом по історії (як у випадку з JR у сюжеті «Walking New York»), то ефект залученості створюється комплексно віртуальним середовищем (non-human actor) та користувачем (human actor). Ефект виникає у випадку їх соціальної взаємодії, обумовленою можливістю користувача впливати на середовище, історію, об'єкти віртуального світу (фактори керування). Враховувати у процесі виробництва журналістських матеріалів увесь комплекс сенсорних факторів та факторів відволікання досить складно. Повною мірою вони працюють за умови виготовлення та споживання не імерсивного, а VRконтенту. Для медіа ця технологія поки що не є пріоритетною, а тому творити ефект присутності вони воліють через фактори керування або реалістичності.

...

Страница:


Подобные документы

  • Журналістика як суспільна сила

    Зародження і розвиток журналістики в Європі та Україні. Становище журналістики в тоталітарному суспільстві. Журналістика в демократичному суспільстві як засіб виховання та розвитку особистості. Функціонування ЗМІ в сучасному демократичному суспільстві.

    курсовая работа [52,0 K], добавлен 02.01.2013

  • Медіаматеріали про політику та політичних діячів

    Особливості розвитку сучасної журналістики в Україні. Сутність поняття "політична журналістика". Аналіз проекту "Медіаматеріали про політику та політичних діячів" та процесу продукування авторських матеріалів. Завдання засобів масової інформації.

    дипломная работа [3,0 M], добавлен 18.05.2012

  • Аналітичні жанри

    Журналістика - наука, яка має свої закони, прагне до класифікації матеріалу, який вивчає. Поняття жанрів в теорії журналістики. Метод відображення дійсності. Три групи жанрів: інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні. Визначення функцій жанру.

    контрольная работа [30,0 K], добавлен 09.02.2009

  • Кореспонденція як жанр журналістської творчості

    Кореспонденція як жанр журналістики, її відповідність корпоративній тематиці і висвітленню проблематики. Кореспонденція як жанр: підходи до визначення. Жанрові модифікації кореспонденції (різновиди кореспонденцій, взаємозв’язок з іншими жанрами).

    реферат [58,1 K], добавлен 13.03.2011

  • Молодіжна журналістика: кіровоградський вимір

    Молодіжна журналістика як медійне явище. Сучасні тенденції розвитку регіональних ЗМІ. Студентські редакції в Україні. Тематика дитячих шкільних газет. Контент-аналіз кіровоградського літературно-мистецького журналу "шTOPOR". Авторська концепція видання.

    научная работа [224,7 K], добавлен 08.07.2014

  • Моя майбутня професія-журналіст

    Журналістика як професія справедливих, наполегливих, відчайдушних людей, які прагнуть змінити світ на краще. Особливості професії журналіста, її переваги та недоліки. Роль журналістів в сучасному житті. Труднощі спеціальності, професійні обов'язки.

    презентация [846,1 K], добавлен 05.12.2016

  • Засоби візуалізації тексту в сучасних жіночих журналах (на прикладі журналів "Elle", "Cosmopolitan", "Joy" за 2013-2014 роки)

    Зображення, зображальна діяльність і зображальна журналістика, як соціокультурні феномени і категорії журналістикознавства. Архітектоніка та контент журнального видання в системі наукових знань. Єдність шрифтових, пробільних, декоративних елементів.

    дипломная работа [121,6 K], добавлен 17.06.2014

  • Загальна характеристика аналітичних програм на телеканалі "Київ"

    Загальна історія аналітичного телебачення. Журналістика періоду перебудови і гласності. Розвиток українського телебачення в 1991-2000 роках. Жанрова структура телевізійної журналістики. Сутність та характеристика аналітичних програм телеканалу "Київ".

    контрольная работа [16,0 K], добавлен 10.03.2011

  • Розвиток політичної журналістики в Україні

    Визначення та функції політичної журналістики, історія її розвитку в Україні. Зародження незалежної української журналістики. "Кланізація" українських ЗМІ, втрата свободи. Утиски опозиційної преси, поява цензури. Вплив на ЗМІ зміни влади та курсу країни.

    доклад [68,0 K], добавлен 25.08.2013

  • Основи журналістикознавчих досліджень. Українська школа журналістикознавства та теорії масової комунікації

    Основні етапи розвитку української науки про журналістику. Журналістикознавчі засади Івана Франка. Методологія наукової діяльності. Структуроване й неструктуроване спостереження. Технологія наукової роботи. Основні прийоми викладу наукових матеріалів.

    реферат [37,6 K], добавлен 17.11.2009

  • Історія української журналістики

    Передумови виникнення української журналістики, особливості її функціонування на початковому етапі розвитку. Становлення радикально-соціалістичної преси. Преса політичних партій і рухів доби української революції. Журналістська діяльність П. Куліша.

    реферат [303,1 K], добавлен 25.10.2013

  • Засоби масової інформації

    Специфіка засобів масової комунікації як основного способу передачі соціальної інформації. Роль медіакомунікацій в забезпеченні сталого функціонування сучасного суспільства. Специфіка сучасної журналістики в контексті комунікацій нових цифрових медіа.

    контрольная работа [69,4 K], добавлен 19.02.2021

  • Журналістика і культура проблеми взаємодії і взаємовпливу

    Методологія журналістської праці, технології сучасних ЗМІ та їх формування під впливом соціокультурного простору, одночасно видозмінюючи його. Роль ЗМІ у формуванні етнічних стереотипів, які відображають уявлення, що виникли в наслідок виховання, освіти.

    реферат [19,2 K], добавлен 06.05.2019

  • Дитяче телебачення як засіб психологічного впливу на дітей

    Особливості дитячого телебачення. Роль телепередач у формуванні внутрішнього світу дитини. Визначення їх впливу на психічні процеси формування особистості. Особливості прийомів, які використовуються для того, щоб зацікавити дитину і зайняти її увагу.

    контрольная работа [47,2 K], добавлен 15.01.2015

  • Особливості висвітлення міжнародної тематики у передачах новин українського телебачення

    Основні проблеми українських засобів масової інформації у висвітлені новин. Крайнощі міжнародної журналістики. Висвітлення міжнародних подій українськими телеканалами. Діяльність міжнародних відділів новин. Локалізація міжнародних новин на каналі "СТБ".

    курсовая работа [70,7 K], добавлен 18.12.2012

  • Інформаційний замітка: проблема жанрової адекватності в районній пресі

    Жанри новинної журналістики. Типи інформаційного змісту замітки. Замітка в районній пресі: основні жанрові форми. Проблеми композиційної адекватності інформаційної замітки. Типові помилки журналістів районних газет у побудові інформаційної замітки.

    курсовая работа [3,7 M], добавлен 09.01.2014

  • Вплив російських ЗМІ на формування суспільної думки в Україні

    Розгляд інформаційної політики Росії в Україні. Особливості російсько-українського інформаційного простору та його складові. Комплексне вивчення впливу російських ЗМІ на формування суспільної думки в Україні та визначення факторів його ефективності.

    дипломная работа [80,7 K], добавлен 05.01.2011

  • Соціальна психологія масової комунікації

    Нормативні моделі взаємодії ЗМІ і держави. Модель незалежної преси, соціальної відповідальності, демократичного представництва. Лібертаріанська теорія журналістики. Допомога громадянам у знаходженні істини, у вирішенні політичних та соціальних проблем.

    реферат [35,3 K], добавлен 08.09.2014

  • Зображальна журналістика в районних газетах

    Вивчення техніки графічного оформлення та випуску газети. Порівняльна характеристика зображальних матеріалів у газетах "Рівне вечірнє" і "Панорама". Аналіз різновидів ілюстрацій у тематичних сторінках газет "Вільне слово", "Чомудрик", "Будьте здорові!"

    реферат [29,3 K], добавлен 18.05.2011

  • Перші європейські журнальні виданняі

    Становлення перших журналів Європи. Англійська освітня журналістика. Вплив журналів Аддісона і Стилю на розвиток європейської журнальної традиції. Аналіз найбільш впливових в області культури і суспільно-політичної думки періодичних видань ХІХ століття.

    реферат [18,1 K], добавлен 15.12.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены