Інформаційний складник роботи дипломатичних представництв в інформаційну епоху

Доцільно більш детально проаналізувати структуру прес-релізу. Одне з центральних місць у прес-релізі відводиться ліду - його вступній частині. Саме вона має дати відповідь на ключові питання щодо проведення запланованої події - що, де, коли, хто ? [1]. У ліді інформація має бути сформульована таким чином, щоб заінтригувати журналістів й спонукати їх відвідати захід, якому й присвячений прес-реліз. У прес-релізі інформація має викладатися чітко й супроводжуватись виразними деталями, які пояснять причини проведення вказаних заходів та їх

передбачувані наслідки. Важливо, щоб прес-реліз був написаний з використанням живої, яскравої мови без залучення незрозумілих іноземних слів, вузькоспеціалізованих термінів. У тому випадку, коли необхідно вжити певні абревіатури, скорочення, їх необхідно розшифрувати при першому їх використанні в тексті прес-релізу. Важливо прес-реліз зробити максимально лаконічним, прагнути висловити найважливіші відомості та інформацію в перших його абзацах.

Поряд зі змістовним наповненням неабияке значення має й оформлення тексту прес-релізу. Вважається, що найкраще розмістити текст прес-релізу на одній сторінці, використовуючи при цьому спеціальні бланки дипломатичної установи. У тому випадку, якщо прес-реліз не буде надрукований з тих чи інших причин на спеціальному бланку, обов'язково в ньому мають бути представлені відомості про установу, з якої він походить: назва організації, її адреса, телефони, імена керівників і фахівців, що можуть надати інформацію з питань, порушених у прес-релізі. Основний текст прес-релізу формують так звані «текстові блоки», тобтоа бзаци, в який послідовно здійснюється виклад необхідної інформації. Як правило, прес-реліз складається з двох-чотирьох абзаців, кожен з яких присвячений певним аспектам події, яка анонсується. Таким чином, грамотне написання прес-релізів виступає своєрідною гарантією того, що про подію, яку планує провести дипломатичне представництво, своєчасно дізнається максимальна кількість журналістів та інших зацікавлених осіб.

Інформаційно-роз'яснювальна робота є також одним із складників інформаційної функції, що покладається на дипломатичні представництва. У Енциклопедії сучасної України наводиться наступне визначення цього поняття - це «система політичних, суспільних, інформаційних, культурологічних та організаційних заходів, спрямованих на поширення за кордоном інформації про країну, її історію та культуру, основи та сучасний стан внутрішньої й міжнародної політики, місце та роль у світовому співтоваристві» [8]. Відповідальність за реалізацію цього напрямку дипломатичного представництва у країні перебування покладається на главу дипломатичного представництва. Доцільно зауважити, що в процесі її реалізації має відбуватися не лише забезпечення залучення акредитованих в країні перебування українських товариств, спілок до процесу поширення інформації про події, які відбуваються на території України, а й також створення сприятливих умов для іноземних установ, організацій, для проведення заходів, присвячених Україні. З метою забезпечення системності цього напрямку роботи дипломатичних представництв складаються плани роботи на певні періоди, в яких враховуються особливості розгортання політичної ситуації на території країни перебування, рівень двосторонніх відносин між державою, інтереси якої представляє дипломатична установа, та державою перебування, ставлення населення країни перебування до акредитуючої держави, що визначається на основі вивчення соціологічних досліджень.

Форми інформаційно-роз'яснювальної роботи дипломатичних представництв можуть бути різними й залежать в першу чергу від мети її реалізації. До найбільш поширених її форм належать наступні: безпосередні виступи перед аудиторією з метою поширення певної інформації; здійснення публікацій у засобах масової інформації; проведення різноманітних заходів, наприклад виставок відомих художників, організація виступів відомих акторів, співаків; підготовка та поширення матеріалів про Україну (друкованих, відеофільмів, відеозаписів); підготовка спеціального контенту для подальшого його використання у соціальних мережах та інших каналах комунікації в віртуальному просторі.

Одним з продуктивних форматів реалізації інформаційно- роз'яснювальної роботи є проведення Днів культури України у державі перебування, що сприяє підвищенню інтересу в цілому до держави як серед її офіційних осіб, так і серед пересічних громадян. Так, у липні 2022 року відбулися Дні культури України в Німеччині. Ця подія відбулась в м. Едінген-Неккаргаузен, що знаходиться неподалік від Гайдельберга та Маннгайма. Проведення цього заходу було вдалим, сприяло поширенню інформації про боротьбу українського народу за свою свободу. До проведення цього заходу долучились як українські митці, так і закордонні, які підтримують Україну та цікавляться різними аспектами її життя, в тому числі й культурою. Серед них були наступні діячі: відомий швейцарський дипломат Тім Гулдіманн, актор Себастіан Антон, який свого часу працював у Одесі, фотограф Олександр Чекменьов із Києва, композитор і піаніст, представник Грузії Паата Думурішвілі, білоруська співачка Дарія Ленц (меццо-сопрано), майстриня гри на цимбалах Валентина Батура. Українських письменників представляв професор Дрогобицького університету Микола Зимомря. Приміщення, в якому відбувався захід, прикрашали зразки виробів традиційних українських народних промислів. Важливо, що на цьому заході були представлені фотографії Олександра Чекменьова, на яких відображено лихоліття українського народу, спричинене повномасштабною війною рф проти мирної України [5]. Таким чином, проведення інформаційно-роз'яснювальних заходів саме у такому форматі дозволяє представити повну палітру культурного життя сучасної України, яке розгортається на фоні важливих суспільно -політичних процесів.

Ще однією формою інформаційно-роз'яснювальної роботи є інформаційний моніторинг, який передбачає виявлення та опрацювання інформації, що є необхідною для ефективної роботи дипломатичного представництва. Реалізація вказаної форми інформаційно -роз'яснювальної роботи вимагає дотримання наступної послідовності кроків: встановлення мети здійснення моніторингу, збирання первинної інформації (мова йде про проведення експертного опитування чи здійснення особистих візитів, дипломатичних бесід, які виступають надійним джерелом отримання не тільки офіційної, а й інформації, яку не планується поширювати на широкий загал); отримання вторинної інформації (офіційні матеріали, публікації в засобах масової інформації, виступи, доповіді не лише офіційних осіб держави, а й лідерів опозиційних сил); проведення систематизації зібраної інформації на основі заздалегідь визначених критеріїв; добір методів та інструментів опрацювання зібраної інформації; здійснення комплексного аналізу отриманої та систематизованої інформації; оформлення результатів, отриманих в результаті проведення моніторингу, згідно з чинними правилами та стандартами; передача результатів моніторингу до відповідних посадових осіб дипломатичного представництва; проведення доопрацювання, уточнення певних моментів, якщо в цьому виникає необхідність [21].

Результати проведеного моніторингу найчастіше оформляються у вигляді такого документу як доповідна записка, що носить конфіденційний характер. Текст доповідної записки складається з наступних частин - констатуючої та заключної. Перша частина присвячена фактам чи аналізу ситуації, яка стала причиною підготовки доповідної записки. Проведення аналізу ситуації, пропозиції можливих варіантів її покращення, опис здійснення конкретних, яких доречно вжити у зв'язку з ситуацією, що склалася, здійснюється у другій частині доповідної записки.

Доповідні записки, в залежності від того, кому вони призначаються, класифікуються на внутрішні та зовнішні. Внутрішні доповідні записки призначенні керівнику дипломатичного представництва або його структурного підрозділу, у підпорядкуванні якого безпосередньо знаходиться автор доповідної записки. У свою чергу зовнішні доповідні записки скеровуються до керівників вищого рівня зовнішньополітичного відомства [12, с.254].

Доцільно зауважити, що переважно під час здійснення інформаційного моніторингу застосовується такий метод як контент-аналіз. Контент-аналіз передбачає обробку всього спектру інформації за певною темою з обраних джерел за певний відтинок часу. Український дослідник Федорчук А.Г зазначає, що масштабні дослідження, які проводились на основі залучення значної кількості публікацій, доводять ефективність використання саме контент-аналізу для аналізу висвітлення в засобах масової інформації діяльності як політичних партій, так і окремих політичних та державних діячів [21].

До найбільш ефективних форм здійснення інформаційно- роз'яснювальної роботи щодо провідних напрямків зовнішньополітичної діяльності держави, інтереси якої представляє дипломатичне представництво, є його сайт. Для сайтів дипломатичних представництв України характерним є дотримання корпоративного стилю: присутнє зображення державного прапора України, наявні блакитно-білі кольори зображень, здійснюється виклад матеріалу як мінімум двома мовами й присутня стандартна структура, яка відображає загальні відомості про Україну, конкретну дипломатичну установу, провідні напрямки співробітництва України з державою перебування, особливості вирішення консульських питань, необхідну інформацію про запис на прийом для відвідування дипломатичної установи.

У сучасному світі, особливо після пандемії, спричиненої поширенням COVID-19, класична діяльність дипломатичного представництва та його активність у віртуальному просторі стали взаємопов'язаними та відіграють рівнозначну роль у процесі реалізації ключових завдань щодо представництва інтересів своєї держави. З огляду на зазначене велике значення надається змістовному наповненню та можливостям підтримання комунікації за допомогою використання сайтів дипломатичних представництв. Для ефективного виконання завдання щодо реалізації у першу чергу інформаційно -роз'яснювальної роботи дипломатичних представництв сайти мають відповідати наступним характеристикам:

- оперативність ( для того, щоб користувачу було легше розібратися у великому обсязі інформації, її поділяють на дві категорії - статичну та стрічку новин, яка постійно оновлюється); енциклопедичність ( на сайті представлені великі обсяги інформації, які висвітлюють не тільки різні аспекти зовнішньополітичної діяльності України, а й інші важливі складники її суспільного, культурного, економічного розвитку); ілюстративність, що дозволяє працювати не лише з текстами, а й з фотоматеріалами, відеоматеріалами, що дозволяє забезпечити й візуальний супровід текстової інформації; дотримання принципів нелінійної конструкції сайтів, що дозволяє безперешкодно обирати саме ті блоки інформації, які представляють інтерес для його відвідувачів.

Безперечно, що надзвичайно важливу роль у поширенні інформації на офіційних сайтах дипломатичних установ відіграють саме текстові повідомлення. Вони існують декількох типів й адаптуються до вимог поширення інформації у віртуальному просторі. Універсальною вимогою до підготовки текстової інформації на сайтах є сприйняття її користувачами за рахунок зручного формату подання такої інформації. Необхідно також враховувати соціокультурні умови тієї держави, на мешканців якої розраховано функціонування сайту, які значною мірою позначаються на специфіці сприйняття певної інформації.

Важливим складником реалізації інформаційної функції дипломатичних представництв виступає робота, спрямована на формування позитивного іміджу України за рахунок здійснення культурних, інформаційних, іміджевих кампаній закордоном. З цією метою у 2016 році було схвалено «Концепцію популяризації України у світі та просування інтересів України у світовому інформаційному просторі», до реалізації якої мали активно долучитися й українські дипломатичні представництва. У цьому документі були визначенні основні напрямки, які б дозволили Україні значно посилити свої позиції на міжнародній арені:

здійснення популяризації України у світових інформаційних ресурсах та національних інформаційних ресурсах іноземних держав, спрямована на захист її політичних, економічних та соціально-культурних інтересів, зміцнення її національної безпеки і відновлення територіальної цілісності;

формування позитивного іміджу України шляхом висвітлення об'єктивної інформації про конкурентні переваги, сильні сторони, вагомі досягнення нашої держави на світовій арені, широкі перспективи співпраці міжнародної спільноти з Україною;

забезпечення на міжвідомчому рівні постійної оперативної та скоординованої діяльності з підготовки і поширення у світовому інформаційному просторі правдивої та об'єктивної інформації про Україну, зокрема окремі її регіони, а також підвищення туристичної та інвестиційної привабливості України [9].

Важливо, що в даній Концепції також визначалися шляхи досягнення поставлених завдань: посилення інституційної спроможності для реалізації міжнародних стратегічних комунікацій, проведення інформаційних кампаній, спрямованих на підвищення рівня поінформованості світового співтовариства про Україну та формування позитивного сприйняття іміджу нашої держави у різних сферах; подальший розвитку системи іномовлення та забезпечення інформаційного супроводження державної політики України за її межами; забезпечення взаємовигідної співпраці з українською діаспорою щодо популяризації України та українців, просування їх інтересів в інших державах і на міжнародній арені; забезпечення ефективного використання можливостей українських культурно-інформаційних центрів за кордоном, а також зміцнення їх матеріально-технічної бази з метою їх залучення, зокрема, до виготовлення іноземними мовами і розповсюдження інформаційно - іміджевих матеріалів, присвячених Україні тощо [9]. Важливо акцентувати увагу на тому, що у проаналізованій Концепції вперше було надано системного характеру проведенню роботи щодо інформування громадян інших держав щодо подій, які відбуваються на території України, забезпечення перманентної присутності України в світовому інформаційному просторі. Безперечно, що саме дипломатичні представництва України повинні були активно долучитися до процесу реалізації означених в Концепції завдань.

Туризм є однією із сфер діяльності співробітників українських дипломатичних представництв, в якій ними було здійснення ряд кроків щодо підвищення обізнаності про Україну в світі та побудови її позитивного іміджу. Завдяки діяльності співробітників українських дипломатичних представництв туристичні принади України були продемонстровані на найбільших міжнародних туристичних виставках, що дало змогу успішно здійснювати просування вітчизняного туристичного продукту на світових ринках. Серед них варто назвати наступні -New York Times Travel Show, США, 2017, International Mediterranean Tourism Market,Ізраїль, 2017, ITB Berlin, Німеччина, 2016, 2017, 2018, Дні Києва та промотур в Тель-Авіві, Ізраїль, 2016; COTTM, Китай, 2016, 2017, 2018 та інші.

Важливу роль у справі популяризації знань про Україну відіграє Міжвідомча комісія з питань популяризації України в світі, створена у 2017 році Постановою Кабінету Міністрів України. У рамках реалізації ініціатив, започаткованих нею, дипломатичні представництва України, використовуючи власні акаунти у соціальних мережах, привертали увагу до тих подій, які відбувались на українській території. Одним із практичних результатів роботи цієї комісії є також ініціювання та затвердження єдиного бренду нашої держави, відомого як «Ukrainenow» [17]. На основі цього бренду були розроблені стандарти щодо просування України та формування її позитивного іміджу в державах Західної, Центральної Європи, Північної Америки, Південної Америки, Азії. На сайтах дипломатичних представництв України представлені сторінки «Ukrainenow», які дають можливість всім зацікавленим іноземцям ознайомитись з можливостями навчання, здійснення інвестицій, торгівлі на території України, отримати інформацію про найкращі українські міста та видатні пам'ятки культури.

Культурно-інформаційні центри, що функціонують у складі дипломатичних представництв, також покликані відігравати важливу роль у процесі поширення інформації про Україну у державі перебування. Інформаційно-культурні центри, як правило, опікуються наданням освітніх та інформаційних послуг (зокрема, організацією курсів, тренінгів, семінарів з вивчення української мови, історії України). Важлива роль у роботі інформаційно-культурних центрів має відводитись саме координаційним функціям, адже вони мають перманентно проводити роботу щодо розширення мережі своїх партнерів, динамічно здійснювати взаємодію з культурними та мистецькими установами держави перебування, долучатися до роботи різних форумів та виставок, які сприяють промоції здобутків у культурній, мистецькій сферах держави, інтереси якої вони представляють [4, с.23-24].

Досягнення завдань, які ставляться перед інформаційно - культурними центрами, залежить від багатьох складників як організаційного, так і змістовного характеру. Важливе місце серед них належить місцю розташування інформаційно-культурних центрів, адже від того наскільки швидко та комфортно можна до них добратися, залежить кількість відвідувачів та те, настільки часто вони будуть відвідувати центри. Звичайно, що найкращим варіантом для їх розташування є саме історична та центральна частина міста, для якої є притаманним наявність значної кількості транспортних маршрутів, розташування інших установ, що займаються вирішенням такого ж спектру питань. Зовнішній вигляд та інтер'єр будівлі, в якій розміщується інформаційно-культурний, також є важливим чинником. Доречно розміщувати центри в окремому приміщенні, або в приміщенні, яке знаходиться на першому поверсі багатоповерхової споруди, що створить можливості їх відвідування для людей з особливими потребами. Доцільно також подбати про те, щоб у приміщення інформаційно-культурних центрів працювали ятки, кіоски, в яких би всі бажаючи могли придбати різноманітну продукції, що має національний колорит. Для того, щоб успішно працювати, керівництво інформаційно-культурних центрів також має проводити ретельний добір та фундаментальну підготовку кадрів, закріплення за співробітниками функціональних обов'язків.

Важливо звернути увагу на ту обставину, що інформаційно - культурні центри виступають не лише представниками та поширювачами інформації про події в культурній, мистецькій площині тієї держави, інтереси котрої вони представляють, а й поширюють ідеологію, ідеї, що свідчить про розширення обсягу завдань, які ставляться перед ними в сучасному світі [4, с.24]. У цьому контексті доречно звернутися до практики діяльності культурно-інформаційно центу при посольстві України у Франції, створеного ще у 2004 році. Серед ініціатив, які були проведені ним можна назвати наступні - проведення виставки дитячих картин «Моя мирна Україна», виставки «Культура і конфлікт: Ізоляція у вигнанні», організацію концертів, на яких виконувалися українські шедеври вокального мистецтва (твори Є. Станкевича, М. Скорика, М. Колесси) [4, с.24]. Представники української громади у Франції звернулися до міністра закордонних справ П. Клімкіна з пропозицією збереження центру та присвоєння йому ім'я В. Сліпака, українського оперного співака, добре знаного у Франції, який загинув у 2016 році на Сході України. Зокрема, у листі зазначалось: «Український культурно-інформаційний центр у Парижі відіграє визначну роль в інформуванні французів про події в Україні та роз'ясненні української позиції стосовно актуальних проблем сучасності. Під ас гібридної війни значення своєрідного форпосту української комунікації, яким став культурно-інформаційний центр, важко переоцінити» [13].

Події, які розгортаються протягом останніх років, переконливо доводять, що авторитет та впливовість держави на міжнародній арені в той же мірі залежить від стану розвитку її публічної дипломатії, як і від її військового потенціалу. Таким чином, інформаційно-культурні центри при дипломатичних представництвах, за умови їх тісного співробітництва з інститутами традиційної дипломатії, можуть ефективно виконувати завдання інформаційно-роз'яснювального гатунку серед різних верств населення держави перебування.

В умовах гібридної війни, а потім й відкритої російської агресії, спрямованої проти України, дипломатичні представництва за кордоном в рамках проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи багато уваги приділяють саме цьому аспекту. Так, у 2018 році Міністерство закордонних справ України разом з дипломатичними представництво провело інформаційну кампанію щодо засудження анексії Криму, коректного написання українських топонімів, підтримки українських військовополонених.

У контексті реалізації засад Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом важливою є діяльність українських дипломатичних представництв щодо поширення інформації про просування нашої держави на шляху євроінтеграції. У 2021 році дипломатичні представництва України були активно залучені до реалізації інформаційної кампанії ЕЦКраїна, спрямованої на поширення інформації про базові європейські цінності, практичний зміст європейських інтеграційних процесів та ті переваги та можливості, які відкриваються перед українцями у процесі зближення з ЄС [7].

Збройна російська агресія проти України докорінно змінила ситуацію й поставила нові завдання перед українськими дипломатичними представництвами. Співробітники дипломатичних установ України закордоном продовжують доклади зусиль щодо підвищення рівня обізнаності закордонної аудиторії про події, які відбуваються на українській території та здійснення інформаційного супроводу зовнішньої політики нашої держави. Розширення допомоги іноземних держав України, посилення санкційного тиску на державу-агресора, активізація співробітництва з ЄС та НАТО - такі основні напрямки діяльності українських дипломатичних представництв на сучасному етапі, досягнути реалізації котрих неможливо без інформаційного супроводу. Саме завдяки активному залученню сучасних інформаційних технологій можна не тільки інформувати зарубіжну громадськість про перебіг подій в Україні, а й ефективно відстежувати та спростовувати інформацію, що є неправдивою та шкодить репутації України. Саме в рамках реалізації інформаційної функції українські дипломатичні представництва на своїх сайтах розміщують матеріали про військову ситуацію, життя пересічних громадян, військові злочини, вчинені російськими солдатами на території України, способи надати допомогу мешканцям території, що постраждали від військового вторгнення. Саме російське вторгнення на територію України сприяло перегляду підходів до реалізації інформаційної та інформаційно - роз'яснювальної роботи дипломатичних представництв та інформаційного супроводу зовнішньої політики нашої держави, що, хочеться сподіватись, призведе до формування принципово нових механізмів та інструментів її здійснення.

Размещено на Allbest.ru/