Прагматична адаптація тексту при перекладі

прагматика переклад текст адаптація

Beasts of England Beasts of England, beasts of Ireland Beasts of every land and clime Hearken to my joyful tiding Of the golden future time Soon or late the day is coming Tyrant Man shall be o'erthrown And the fruitful fields of England Shall be trod by beasts alone Rings shall vanish from our noses, And the harness from our back, Bit and spur shall rust forever, Cruel whips no more shall crack. Riches more than mind can picture, Wheat and barley, oats and hay, Clover, beans, and mangel-wurzels Shall be ours upon that day. Bright will shine the fields of England, Purer shall its waters be, Sweeter yet shall blow its breezes On the day that sets us free. For that day we all must labour, Though we die before it break; Cows and horses, geese and turkeys, All must toil for freedom's sake. [30, c.340]	До бидла Англії Бидло Англії й окраїн, І худоба всіх країн, Слухай, як у нас засяє Новий світ для всіх тварин. Неминуче час настане Коли згине наш тиран, І в усій країні нашій Сам собі всяк буде пан! Ніздрі звільняться від кілець, Наші в'язи - від ярма, Нам відтоді вже ніколи В рот не сунуть вудила. А навкруг нас забуяють І пшениця і ячмінь. Кукурудза й інші злаки: Тільки їж, кому не лінь. Небо буде голубішим, І очиститься вода, Запашним повітря стане, І забуде нас біда. Тож заради дня свободи, Навіть як не доживем, Всі, від цапа і до курки, Працювати ми будем! [24, c.391]

Сам переклад гімну відрізняється від оригіналу тим, що лексична одиниця beasts нібито звучить грізно і замінена в перекладі на бидло, що більш підкреслює соціальний статус та життєві умови “тварин-революціонерів”. Однак вибір перекладача, на наш погляд, є абсолютно виправданим і цілком відповідає прагматичній настанові тексту тваринного “інтернаціоналізму” і всього твору.

Історичний досвід людства довів, що принизливий статус “бидла” може спричинити соціальні вибухи значної сили і це є навіть більш грізним. Крім того, словосполучення “звірі Англії, звірі Ірландії, звірі кожної землі” в українській мові не відтворюють повністю семантичної структури відповідної англійської сполуки, тому що в українській мові лексична одиниця “звір” сприймається в першу чергу, як “хижак” (при тому, що у творі Дж. Орвелла йдеться про домашніх тварин). На відміну від української, в англійській мові першим із п'яти значень лексичної одиниці beast є таке, що називає будь-яку живу істоту, крім людини, особливо великих чотироногих ссавців [33, c.130]. У діапазон такого значення входять і домашні тварини. Навіть якщо і зберігати анафоричний повтор лексеми beast і асиндетон, який в англійському тексті додає особливого динамізму і піднесенності, втрати прагматичного впливу були б значнішими, ніж ми маємо в перекладі О.Дроздовського. Перекладач також вдається до компенсації через недоцільність уживань у перекладі лексичної одиниці звір за рахунок уживання синонімів: “худоба” і “тварини”. Заради збереження поетичної форми і рими перекладач змушений вдаватися до переміщення перекладацьких відповідників у структурі тексту або інколи відмовитися від повноти образу. Так, наприклад, зовсім не відтворено у перекладі рядок “cruel whips no more shall crack”. З тієї ж самої причини у перекладі в результаті семантичного прийому модуляції допускається заміна образу замість рядка “Shall be ours upon that day” замінено на яскравий образ “тільки їж, кому не лінь”, виходячи з того, що якщо це наше, то можна їсти всім і скільки завгодно. Має місце заміна об'єкта: для “mangel - wurzels ” відповідником виступає “кукурудза”. І в наступному куплеті теж наявна заміна образу: замість “Bright will shine the fields of England” у тексті перекладу ми маємо “Небо буде голубішим”, так само, як і в випадку з образом “On the day that sets us free”, відповідником якого є “І забуде нас біда”. В обох наведених прикладах заміна образів здійснена як наслідок семантичного розвитку. Якщо сяють лани, то в результаті ясного неба, яке завжди асоціюється з блакиттю, а якщо ми вільні, то вже немає тих бід, які спричиняла неволя. Таким чином, втрати прагматичного змісту в перекладі “Інтернаціоналу” тварин можна вважати незначними.

До історичних належить також і алюзія на державний прапор СРСР (однокольоровий із серпом та молотом як знаряддями праці). У тваринній республіці прапор є теж однокольоровий (який символізує зелений лан, з якого тварини годуються) і містить роги й копита як знаряддя тваринної праці.

Щоб масовий Європейський адресат, маючи певні фонові знання, безпомилково зрозумів авторське послання, Дж.Орвелл широко застосовує історичні алюзії на структуру суспільства, колективізацію, продподаток, НЕП, громадянську війну, стиль роботи партапарату, міжнародні історичні факти (Тегеранська конференція) та ін.

Яскравим та прагматично сильним здається обраний О.Дроздовським спосіб перекладу соціальних та побутово-соціальних алюзій, якими є назви всіляких комітетів, в які об'єднував тварин Сноубол, а саме:

The Clean Fails League for Cows - Спілка чистих хвостів - Спілчихвіст;

The Wild Comrades' Re-education Committee - Комітет перевиховання Диких тварин - Компервихдикт;

The Whiter Wool Movement for the Sheep - Рух про білу вовну - Рухбілвов; Animal Committee - Комітет тварин - Комтвар та ін.

Прикладом алюзії на історичні постаті є образ кнура Наполеона, в якому легко пізнати постать Йосипа Сталіна. Наведемо уривок з тексту:

Napoleon was a large, rather Fierce-looking Berkshire boar, The only Berkshire on the farm Not much of a talker, but with A reputation for getting his own way.	Наполеон був кремезний, Лютий з виду, чорний як ніч, Єдиний беркшир на весь свинарник, Вельми норовистий на вдачу. Хоча і гарний, але скупий на слова.

Як в оригіналі, так і в перекладі легко впізнається особа Й.Сталіна. Оскільки в рецептора перекладу може не вистачити фонових знань, то перекладач вдається до експлікації: “чорний як ніч”, тому, що чорний колір є однією з ознак беркширської породи. Крім того, здійснено цілий ряд переміщень (характеристики мовчазності та норовистості) та прислівник “rather” і його відповідник “вельми”: в оригіналі він сполучається з fierce looking, а в перекладі ми маємо “вельми норовистий”. Перестановка викликана різними ритмічними властивостями мов. Як семантичний прийом конкретизації замість “in the farm” вжито “на весь свинарник”, що додає конкретної образності в описі кнура, посилює здатність уяви. Дж.Орвелл обрав кнура саме беркширської породи чорного кольору тому, що Й.Сталін символізує зло, яке традиційно описується всіма народами в чорних тонах.

Незважаючи на імпліцитний спосіб зображення суспільства, в ньому легко розпізнаються риси радянського життя, алюзія допомагає автору зробити свій вплив переконливим. Широке застосування перекладацьких трансформацій допомагає відтворити силу прагматичного впливу. Наведемо приклади деяких із них: 1) граматичні трансформації, наприклад, заміна типу речення:

Our labour tills the soil, our dung fertilizes it, and yet there is not one of us that owns more than his bare skin [28, c.16-17] - Хоча, здавалося б, хто обробляє землю, як не ми з вами нашим потом, хто угноює її, як не ми з вами нашим лайном, а що ми маємо натомість, крім цілої шкури - і то ще коли пощастить? [24, c.198].

Переклад даного речення є ще й прикладом додавання або експлікацій “і то коли ще пощастить”, що виводиться із ситуативного контексту; 2) лексико-граматичні трансформації, наприклад, антонімічний переклад:

We are born, we are given just so much food as will keep the breath in our bodies [28, c 15-16] - Відколи ми з'являємося на світ, нам дають їсти рівно стільки, скільки потрібно, щоб ми не сконали з голоду [24, c.197].

Лексико-семантичні трансформації є широко представленими, особливо це стосується семантичного розвитку або модуляції, наприклад:

Why do we continue in this miserable condition? [28, c.76] - Чому ми змушені миритися з таким нестерпним станом речей [24, c.197]

Звертає на себе увагу та особливість, що модуляція на фоні всіх інших лексико-семантичних трансформацій все-таки є найбільш частотною. На наш погляд, це можна пояснити тим, що чим вище прагматична сила тексту, тим більше семантичних трансформацій вона потребує для її відтворення в перекладі.

Прагматична адаптація в плані вилучення певної фонової інформації, при відсутності знань про неї у Рецептора перекладу не повинна приводити до змін в описі ситуації, як це має місце в наведенному прикладі перекладу оповідання Дж. Чівера “A Woman without a country ”, виконаного В. Омелянчук :

…She took a train south, reaching Rome late on a hot September afternoon. Most of the people of Rome were asleep. [28, c. 215] - Вона сіла у потяг і поїхала до Риму. Місто вже спалох [25, c.55].

Ми бачимо, що перекладач замінив контекст ситуації (післяобідній час та вечірній) і взагалі національний колорит залишився невідтвореним. В данному разі прагматичний зміст було втрачено.

Також надзвичайної прагматичної сили є "Кентерберійські оповіді" Чосера. Факти, події та особи, пов'язані з ними, описані в Біблії або були загальновідомими в англійському суспільстві за часів Чосера. У сучасному суспільстві така інформація не є поширеною так само широко, тому виникає необхідність прагматичної адаптації. Так, у "Загальному Пролозі" Чосер пише про Продавця індульгенцій:

He seyde he hadde a gobet of the seyl / That Seint Peter hadde, whan that he wente / Upon the see, til Jhesu Crist hym hente [27, c.98] - Він казав, що мав шматок паруса, / Що був у Святого Петра, коли той шов / По морю, до того, як Ісус Христос його схопив. [26, c.112]

Остання частина речення звучить сьогодні дивно. Але Чосер має на увазі диво, що описується в Євангелії від Матвія: "І вилізши із човна, Петро пішов по воді до Ісуса. Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: "Рятуй мене, Господи!"... І зараз Ісус простяг руку і схопив його..." .Отже, перекладаючi максимально близько до оригіналу, не обійтися без примітки з поясненням. З іншого боку, автор надає детальну інформацію про парус і подію, з ним пов'язану. Але ця інформація не є ключовою; важливим у цьому фрагменті є факт, що Продавець індульгенцій продавав так звані "реліквії":

… he hadde a pilwe-beer, /Which that he seyde was Oure Lady veyl. /He seyde he hadde a gobet of the seyl / That Seint Peter hadde… /He hadde a croys of latoun ful of stones, /And in a glas he hadde pigges bones [27, c.157] -...Аж по зав'язку повний був мішок / Свинячих і баранячих кісток, / Була там богородиці хустина / (Чи пошивки з подушки половина), / Шмат паруса апостола Петра / Був там також між іншого добра, / Латунний хрест у простих камінцях, / З господньої труни іржавий цвях..." [26, c.165].

Як відомо, в певних випадках прагматична адаптація полягає у вилученні окремих деталей, невідомих рецепторові перекладу, адже так можна досягти адекватного розуміння повідомлення рецептором перекладу [21, c.65]. Саме таким способом чинить перекладач, вилучаючи подробиці стосовно паруса Св. Петра.

Третім із чинників, які необхідно враховувати для виконання прагматично адекватного перекладу "Кентерберійських оповідей", є значення класичної спадщини для культури середньовічної Європи і ступінь ознайомленості з класичною спадщиною першої читацької аудиторії Дж. Чосера. Звісно, сучасний український читач володіє певною кількістю інформації з класичної історії, міфології, літератури тощо, тому необхідність прагматичної адаптації не виникає кожного разу, коли в оригіналі згадується ім'я чи подія з античності. Але ступінь ознайомленості з класичною спадщиною сучасного українського читача навряд чи є такою ж високою, як у перших читачів Чосера. Тому прагматичній адаптації підлягають ті елементи оригіналу, які можуть бути незрозумілими для рецептора сучасного перекладу. Наприклад, у "Розповіді Лицаря" герой описує храм Марса, де на стінах:

Depeynted was the slaughtre of Julius, / Of grete Nero, and of Antonious… [27, c.97]. - Цезаря вбивають, / Антонія й Нерона [26, c.101].

Tобто перекладач замінює "Julius" ("Юлій") на "Цезар". Ми вважаємо, що при перекладі цього фрагмента немає потреби в подальшій прагматичній адаптації, оскільки для адекватного розуміння цього контексту знання характеристик цих історичних постатей або фактів їх біографій не є необхідним. Згадуючи ці імена, Чосер лише хоче наголосити, що доля навіть видатних особистостей вирішується богами.

Наведені вище приклади показують необхідність прагматичної адаптації тексту при її здатність зберегти комунікативну інтенцію авторів. При цьому обережного ставлення вимагає прагматична адаптація в аспекті фонових знань.

ВИСНОВКИ

1. Прагматична адаптація як вид мовного посередництва більшістю дослідників розглядається, як доконечна форма перетворень, допустимих у перекладі. В роботі запропоновано інший підхід, згідно з яким адекватність перекладу прагматично зорієнтованого тексту можлива за умов його адаптації до лінгвокультурних стереотипів реципієнта. Зрозуміло, що у такому разі пропорції репродуктивних й адаптивних стратегій в перекладі підпорядковуються прагматичній заданості певного типу тексту або дискурсу в оригіналі. Саме тому перекладацька адаптація не суперечить репродуктивному перекладу, а є комплементарною стратегією. Основна мета адаптивних стратегій полягає у відтворенні прагматичного потенціалу тексту або дискурсу в перекладі з урахуванням лінгвокультурних стереотипів носіїв мови та культури реципієнта.

2. Адаптивні переклади, на відміну від суміжних видів мовного посередництва, або інтертекстів (анотацій, перекладів за мотивами, переспівів) підлягають обов'язковому зіставленню з вихідним текстом. Свідомий вибір перекладачем на користь адаптивних стратегій, таким чином, передбачає, по-перше, використання переважно мовних і культурних моделей реципієнта й, по-друге, відтворення прагматичного потенціалу оригінального тексту в перекладі, що призведе до адекватної ідентифікації реципієнтом типу тексту та дискурсу в перекладі.

3. Прагматична адаптація передбачає дві стратегії: адаптація типа тексту та адаптація інформації типа тексту. Застосування адаптації інформації в культурі перекладу пояснюється тим, що зміна інформації типа тексту та засобів її подання обумовлена лінгвокультурними розбіжностями вихідного тексту та тексту перекладу. Адаптація інформації передбачає пріоритетність інформації типу тексту, що відповідає не так власне перекладу, як авторській редакції.

4. Для перекладача культурна асиметрія детермінує не лише принципову розбіжність у парадигмі текстів, а й визначає систему домінуючих функцій дискурсів, збереження яких під час перекладацької трансляції забезпечує адекватність їх ідентифікації та інтерпретації. Аналіз перекладів довів, що ідентифікація тексту або дискурсу передбачає адекватність на структурно-композиційному та семантико-стилістичному рівнях, тобто текст або дискурс розпізнаються у випадку, якщо аналогічна функція вихідного тексту в культурі реципієнта обслуговується адекватними структурними та семантичними засобами. За умов домінантної орієнтації на мовні й культурні переваги рецептора, ступінь близькості чи віддаленості від тексту оригіналу може варіюватися для текстів, що проходять адаптацію.

5. Адаптивний і прагматичний потенціал тексту пропорційні частотності функціонування культурно обумовлених мовних одиниць, до яких належать реалії, символи, лінгвоконцепти та залежать від домінування прагматичної функції.

6. Методологічні засади теорії прагматичної адаптації уможливлюють застосування наступних перекладацьких моделей до прагматичних типів текстів різних дискурсів та стратегій за умов адаптації інформації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеева И.С. Введение в переводоведение: Учеб. пособие для студ. филол.. и лингв. фак. высш. учеб. заведений. - СПб.: Филологический фак. СПбГУ; М.: Издательский центр «Академия», 2004. - 352 с.

2. Бархударов Л.С. Тетради переводчика. -Віп.10.-М.: Международные отношения.-1973.-С. 110.

3. Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории переводов. - М.: Междун. отношения, 1975. - 239 с.

4. Бортничук Е.Н. Теорія і практика перекладу. - Вип.5.-К.: Вища школа.-1981.-С.35-43.

5. Брандес О.П. Прагматика языка как переводческая проблема/ Тетради переводчика.-Вып.16.-М.: Международные отношения. -1979.-С.65-71.

6. Виноградов В.С. Темпоральная (временная) стилизация как переводческий прием // Филологические науки. -1997. - № 6. - С. 54 - 59.

7. Гаврилів Т. Роздуми про переклад.Доступний з: <http://krytyka.kiev.ua>.

8. Грабовецька О.С. Епітетна конструкція в перекладах Григорія Кочура // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. „Григорій Кочур і український переклад” (м. Ірпінь, 27-29 жовт. 2003 р.) / Редкол.: О.Чередниченко (голова) та інш. - Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. - С. 108 - 112.

9. Гарбовский Н.К. Теория перевода: Учебник. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2004. - 544 с.

10. Жуков Д.А Мы - переводчики. - М,: Знание. - 1975. -С.112

11. Жлукатенко Ю.О. Проблеми адекватності перекладу/ Теорія і практика перекладу. - Вип. 6.-К.:Вища школа.-1981.-С.85-94

12. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад. Вид-во Львівського державного університету, 1989 - 212 с.

13. Кальниченко О.А., Подміногін В.О. Переклад та адаптація // Вісник Харківського нац. у-ту ім. В.Н.Каразіна. Сер. романо-германська філологія. -Харків: ХНУ, 2004. - №636. - С. 201-206.

14. Комисаров В.Н. Прагматика перевода/ Лингвистики перевода - М.: Международные отношения. -1980.-С.106-116.

15. Комиссаров В.Н. Современное переводоведение. Курс лекций. - М.: ЭТС, 2000. - 192 с.

16. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. - М.,

17. Маркштайн Э. Постмодернистская концепция перевода (с вопросительным знаком или без него).

18. Новикова М.А. Прекрасен наш союз. Литература - переводчик -жизнь: Лит.-крит. очерки. - К.: Рад. письменник, 1986. -224 с.

19. Швейцер А.Д. Теория перевода: статус, проблемы, аспекты. - М.: Наука, 1988. - 275 с.

20. Якименко О.А. Перевод и комментарий: пределы адаптации // Матер. VI Междунар. науч. конф. по переводоведению „Федоровские чтения” - СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2005. - С. 508 - 514.

21. Song Xiaoshu. Translation of Literary Style. - http://www.accurapid.com

22. Nida E. Towards a Science of Translating. - Leiden, 1964. - 178 p.

23. Ернест Хемінгуей. Твори в чотирьох томах. Том 3 - К.: Вид-во худ. літератури “Дніпро”, 1981 с. 571-633.

24. Орвелл Дж. Скотоферма. - К.: РИО “Заповіт”, МХП “Інформ-ВТ-Сервис”, 1991.

25. Омелянчук В. Жінка без батьківщини (переклад з англійської, оповідання Дж. Чівера. Всесвіт, №11 - с.66-69.

26. Чосер Дж. "Кентерберійські оповідання". // Всесвіт, 1978. - № 5. - С. 650.

27. Chaucer G. The Canterbury Tales / Ed. by A. C. Cawley - David Campbell Publishers Ltd., London. - 1992. - 612 p.

28. Earnest Hemingway. Вид-во “Прогресс”, 1971 - 94 с.

29. John Cheever ,1980 - Selected Short Stories. Progress Publishers. Moscow. -342p

30. Jorge Orwell . The Animal Farm / Ed. by J. G. Morris, Moscow TSITADEL. 2001 - 144 с.

31. Борисова Л.И. Справочник по общему и специальному переводу / Л.И. Борисова, Т.А. Парфенова. - М.: НВИ-Тезаурус, 2005. - 326 с.

32. Новий російсько-український словник-довіник / Укл. Єрмоленко С.Я., Єрмоленко В.І., Ленець К.В., Пустовіт Л.О. [За ред. С.Я. Єрмоленко, Л.О. Пустовіт]. - К.: Довіра, 1999. - 878 с.

33. Webster's Encyclopedic Unabridged Dictionary of the English Language. - N.Y.: Gramercy Books, 1996.

Размещено на Allbest.ru

...