Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Способи перекладу фразеологічних одиниць з російської на українську мову

Вступ

Відомо, що із самого початку переклад виконував найважливішу соціальну функцію, уможливлюючи міжмовне спілкування людей. Дослідження мови на всіх етапах розвитку суспільства не могло залишити поза увагою стійкі сполуки слів, у яких не лише найповніше розкривається уявлення народу про світ і специфічні національні особливості, а й уся складність і багатогранність мови та її феноменів. Уже Пушкін вважав, що виражене автором повинне бути перевиражене перекладачем; Гоголь пропонував іноді «віддалятися від слів оригіналу навмисно для того, щоб бути до нього ближчим»; О.К. Толстой писав, що «не слід перекладати слова, і навіть іноді зміст, а головне - треба передавати враження»; К.І. Чуковський закликав «перекладати сміх - сміхом, посмішку - посмішкою»; визначний митець слова Гете писав: «При перекладі слід зачіпати неперекладне, тільки тоді можна зрозуміти інший народ, іншу мову». [14; 32]

Йдеться про фразеологізми, що мають виняткову важливість для науки перекладу, оскільки в «шкалі неперекладності» або «важкоперекладності» фразеологізми, або фразеологічні одиниці, займають чи не перше місце: «неперекладність» фразеології відзначається всіма фахівцями серед характерних ознак стійких одиниць; на неї незмінно посилаються прихильники «теорії неперекладності»; із труднощами перекладу фразеологічних одиниць на кожному кроці зіштовхується перекладач-практик.

1) Актуальність дослідження визначається необхідністю більше повного виявлення й всебічного вивчення способів перекладацьких трансформацій, використовуваних у перекладі фразеологізмів для досягнення адекватності. У процесі перекладу часто виявляється неможливим використати відповідність слів і виражень, які нам дає словник. У подібних випадках ми звертаємося до трансформаційного перекладу, що полягає в перетворенні внутрішньої форми слова або словосполучення, або ж її повній заміні для адекватної передачі змісту висловлення. Саме ця складність є причиною невирішеності низки питань, які, незважаючи на інтенсивність досліджень у фразеології, викликають постійний інтерес мовознавців.

2) Практичний та науковий інтерес спонукає встановити відповідності між фразеологічними одиницями двох конкретних мов з метою вирішення проблем адекватного перекладу з однієї мови на іншу. В даному випадку під призму вивчення потрапляють споріднені російська та українська мови, що належать до слов'янської сім'ї мов, а також викликає істотний інтерес вплив спорідненості мов на превалюючий тип фразеологічних відповідностей при перекладі з російської на українську мову.

Зібраний та систематизований матеріал може використовуватися для розробки синтаксичного словника детермiнантiв, підручників і навчальних посібників або методичноп лiтератури для вищої та середньої школи, а також застосовуватися у процесi викладання синтаксису, спецкурсів i семінарів у вищих навчальних закладах.

3) Теоретичною основою дослідження послужили праці відомих лінгвістів: Я.І. Рецкера, М.С. Зарицького, О.Л. Кундзіча, Л.К. Латишева, В.Д. Радчука, Н.Л. Шадрина.

4) Предметом дослідження є способи перекладу фразеологічних одиниць з російської мови на українську.

5) Матеріалом дослідження є роман Ж. Верна «Діти капітана Гранта» на російській мові та у перекладі Т. Воронович на українську мову.

6) Мета дослідження

Вивчення способів перекладу фразеологізмів з російської на українську мову на основі порівняння російськомовного тексту роману Ж. Верна «Діти капітана Гранта» з перекладом цього твору Т. Воронович на українську мову.

7) Для досягнення поставленої мети основна увага приділяється вирішенню наступних завдань:

1) визначити фразеологічний склад української мови;

2) навести способи перекладу фразеологізмів;

3) розглянути способи фразеологічного перекладу;

4) розглянути способи нефразеологічного перекладу;

5) проаналізувати способи перекладу фразеологізмів використані Т. Воронович при перекладі роману Ж. Верна «Діти капітана Гранта»

У зв'язку з цим, у даній роботі був проведений аналіз теоретичних питань, пов'язаних із загальною теорією перекладу; класифікаціями перекладацьких трансформацій, запропонованими різними авторами.

7) Методи дослідження

Описовий; метод спостереження; структурний, аналітичний та синтетичний методи; метод комплексного аналізу значення фразеологічних одиниць та метод порівняльного аналізу.

1. Фразеологічні одиниці та способи їх перекладу

1.1 Фразеологічний склад української мови

Фразеологізми - це сталі, закріплені в мові вирази, що сприймаються здебільшого у переносному значенні. Фразеологічні одиниці як мовні утворення порівняно з одиницями нижчих рівнів (словом, морфемою, фонемою) мають складнішу лексико-граматичну й особливо смислову структуру, в утворенні якої важливу роль відіграють позамовні фактори [2; 150]. Фразеологічні звороти надають мові більшої виразності, яскравості, образності, роблять її дохідливішою, переконливішою. Фразеологічні вирази застосовуються в художній літературі, вживаються в усній мові, зустрічаються на сторінках газет.

Фразеологічний склад української мови, як і лексичний, має кілька ґенетичних груп: 1) питомо українські фразеологічні одиниці; 2) запозичені фразеологічні одиниці; 3) фразеологічні кальки й напівкальки.

До питомо українських належать, як ті фразеологічні одиниці, що виникли в українській мові, так і ті, що були свого часу успадковані з давнього мовного джерела. У їх складі прийнято виділяти:

а) спільнослов'янські фразеологізми, які увійшли в українську мову із спільнослов'янської мови (розпад її датується V-VI ст. н. е.) і досі відомі, як правило, усім слов'янським мовам.

Ця спільність особливо виразна в колі фразеологізмів, що групуються навколо назв частин людського тіла, а також у компаративних зворотах [17; 82]. Наприклад.: укр. мати зуб на кого, проти кого; рос. иметь зуб на кого, против кого; білор. мець зуб на каго-небудзь; укр. водити за ніс; рос. водить за нос; білор. вадзіць за нос; укр. бити в очі; рос. бить в глаза та ін.

Чимало спільнослов'янського є і серед прислів'їв та приказок. Наприклад: укр. Дарованому коневі в зуби не дивляться; рос. Дареному коню в зубы не смотрят та ін.

Ґенетична спорідненість слов'янської фразеології підсилюється подібністю образів, що лягають в основу фразеологізмів, спільністю деяких художніх особливостей в оформленні їх (наприклад, рима, паралелізм побудови). Спільною для всіх слов'ян є категорія фразеологізмів, що походить із книжно-релігійної сфери: укр. умивати руки; рос. умывать руки; білор. умываць рукі; укр. берегти як зіницю ока (як ока в лобі); рос. беречь как зеницу ока та под.;

б) східнослов'янські фразеологізми, що виникли в давньоруську епоху (VI-XIII ст.), є здобутком мовної спільності предків росіян, українців і білорусів. Фразеологічна одиниця давньоруської мови у процесі формування російської, білоруської та української народностей немовби розщеплювалася на три паралельні фразеологічні одиниці, кожна з яких продовжувала свою історію і розвивалася в системі однієї із трьох споріднених мов [15; 150]. Такі фразеологізми побутують у мовах усіх східних слов'ян, але не мають дослівних еквівалентів в інших слов'янських мовах (напр.: укр. під гарячу руку; рос. под горячую руку; білор. пад гарачую руку). Спільним східнослов'янським надбанням є зокрема фонд крилатих слів, що походять із давньоруського джерела;

в) власне українські фразеологічні одиниці, які виникли в епоху становлення російської, української і білоруської мов (десь із XIV ст. і дотепер). Ці одиниці є своєрідним національно-самобутнім ядром фразеології і відображають особливості національної історії, культури, побуту тощо; фразеологія, що групується навколо вітчизняних власних назв; одиниці, пов'язані з історією України; фонд крилатих слів українських історичних діячів, письменників та ін.

Запозичені фразеологічні одиниці являють собою стійкі сполуки слів, що як готові відтворювані одиниці склалися в іншій мові і були перенесені на український мовний грунт без перекладу, в транслітерованому чи нетранслітерованому вигляді.

Наприклад: «Гетьман упав на коліна, уклонився до землі і сказав: - Дум спіро, сперо, яснепревелебний владико!» (П. Панч). Dum spiro, spero - лат. - поки дихаю - сподіваюсь.

1.2 Способи перекладу фразеологізмів

Для того, щоб говорити про способи перекладу фразеологічних одиниць на українську мову, потрібно всю фразеологію цієї мови прокласифікувати за якимось обґрунтованим критерієм на групи, в межах яких спостерігався б як переважний той або інший прийом, той або інший підхід до перекладу фразеологічних одиниць.

У більшості випадків автори використовують лінгвістичні класифікації, побудовані в основному на критерії нерозкладності фразеологізму, злитості його компонентів, залежно від чого визначається місце фразеологічних одиниць в одному з наступних трьох (чотирьох) розділів: фразеологічні зрощення (ідіоми), фразеологічні єдності (метафоричні одиниці), фразеологічні сполучення й фразеологічні вирази (Ш. Баллі, В.В. Виноградов, Б.О. Ларін, М.М. Шанський). Крім того до уваги беруть ряд додаткових ознак: мотивування значення, метафоричність.

Показовою відносно творчого використання такої класифікації в теорії й практиці перекладу можна вважати роботу А.В. Федорова. Розібравши основні для того часу (1968) лінгвістичні схеми, він зупиняється на запропонованій В.В. Виноградовим й осмислює її з погляду перекладознавства. Наприклад, він відзначає відсутність чітких меж між окремими рубриками, «різний ступінь умотивованості, прозорості внутрішньої форми й національної специфічності» єдностей, що може зажадати від перекладача «приблизно такого ж підходу, як ідіоми». Така ж класифікація «досить зручна для теорії й практики перекладу» і на думку Я. І. Рецкера, що, однак, бере з неї тільки єдності й зрощення, вважаючи, що стосовно цих двох груп фразеологічних одиниць варто застосовувати неоднакові способи перекладу: «переклад фразеологічної єдності повинен, по можливості, бути образним», а переклад фразеологічного зрощення «здійснюється переважно способом цілісного перетворення» [14; 64].

Такий підхід до класифікації способів перекладу фразеологічних одиниць можна вважати доцільним, тому що від ступеня злитості компонентів безсумнівно залежить у деякій мірі й можливість повноцінного перекладу, вибір найбільш вдалих прийомів. Але провідні теоретики перекладу, спираючись на лінгвістичні схеми, насичують їх своїм змістом, піддають ряду модифікацій, вводять додатковий розподіл на образні й необразні одиниці, на фразеологізми прислівникового й не прислівникового типів [8; 57].

Можливості досягнення повноцінного словникового перекладу фразеологізмів з однієї мови на іншу залежатимуть в основному від співвідношень між одиницями мов:

1) фразеологічна одиниця має в обох мовах точну, незалежну від контексту, повноцінну відповідність (значення + конотації);

2) при перекладі фразеологічну одиницю можна передати у тій або іншій відповідності, звичайно з деякими відступами від повноцінного перекладу, переводиться варіантом (аналогом);

3) фразеологічна одиниця не має ані еквівалентів, ані аналогів у мові на яку перекладаємо, тобто неперекладна в словниковому порядку.

Трохи спрощуючи схему, можна сказати, що фразеологічні одиниці перекладають або фразеологізмом (перші два пункти) - фразеологічний переклад, або іншими засобами (за відсутністю фразеологічних еквівалентів й аналогів) - нефразеологічний переклад.

Це, зрозуміло, полярні положення. Між ними є безліч проміжних, середніх рішень. Слід розглянути й інші способи перекладу, в інших випадках - залежно від деяких характерних ознак і видів фразеологічних одиниць. Таких як: образна - необразна фразеологія, фразеологізми прислівникового-неприслівникового типу, переклад з урахуванням стилю, колориту мови, авторства окремих одиниць. Ці додаткові аспекти допоможуть повніше представити проблему перекладу фразеологічних одиниць, розширити і полегшити вибір найбільш вдалого способу перекладу фразеологізмів з російської на українську мову.

1.3 Фразеологічний переклад

Фразеологічний еквівалент

Першим способом перекладу фразеологічних одиниць, який ми розглянемо, є переклад за допомогою фразеологічних еквівалентів. Під фразеологічним еквівалентом розуміють такі фразеологізми мови друготвору, «які мають однаковий денотативний зміст, сигніфікативне значення, однакову стилістичну характеристику, схожі за лексичним наповненням і граматичною побудовою» [19; 28].

Як правило, поза залежністю від контексту фразеологічний еквівалент повинен мати те ж денотативне і конотативне значення, тобто між співвідносними фразеологічними одиницями не повинно бути розходжень відносно значеннєвого змісту, стилістичної віднесеності, метафоричності й емоційно-експресивного фарбування, вони повинні мати приблизно однаковий компонентний склад, володіти однаковими лексико-граматичними показниками: сполучуваністю (наприклад, відносно вимоги живе / неживе), приналежністю до однієї граматичної категорії, уживаністю, зв'язком з контекстними словами-супутниками, і ще одним - відсутністю національного колориту.

Мова йде власне кажучи про повну й абсолютну еквівалентність, що вказує на надзвичайно високі вимоги, які пред'являються до фразеологічних еквівалентів. Наприклад: рос. взять быка за рога; укр. взяти бика за роги.

Денотативний зміст цього фразеологізму однаковий - «підкорити собі, рішуче примусити діяти потрібним для себе чином». Сигніфікативне значення в усіх трьох фразеологічних одиниць однакове - воно втілене в предметно-речових назвах - бик, роги. Однаковою є і форма - і лексичні одиниці і форми зв'язку між словами, тобто синтаксична побудова.

Подібним чином еквівалентними є фразеологічні одиниці: рос. играть с огнем; укр. грати з вогнем; рос. сжечь мосты; укр. спалити мости.

І в цих фразеологічних одиницях є однаковий зміст - «діяти необачно, необережно»; «рішуче розірвати з минулим; розпрощатися назавжди з чим-небудь».

Фразеологічних еквівалентів невелика кількість, десь відсотків п'ять, робота з якими зводиться до їх виявлення в мові, на яку перекладаємо; вирішальна роль у цій роботі здебільшого належить відмінному володінню мовою, на яку перекладаємо й словникам. [6; 73]

Неповний фразеологічний еквівалент

Другим різновидом перекладу фразеологічних одиниць є переклад за допомогою неповного (часткового) еквіваленту. Неповним (частковим) фразеологічним еквівалентом називають таку одиницю мови на яку перекладаємо, що є еквівалентом, повної й абсолютної, співвідносної багатозначної одиниці в мові першотворі, але не у всіх її значеннях.

Тобто зміст обох фразеологічних одиниць є тотожнім, але форма частково схожа. Наприклад: укр. для милого друга і вола з плуга - рос. для милого дружка и сережка из ушка; укр. що написано пером, того не виволочиш волом - рос. что написано пером, того не вырубишь топором.

У цих випадках при однаковості змісту й тотожності синтаксичної побудови частковим є лексичне наповнення. Часткових еквівалентів порівняно небагато, тому що взагалі явище багатозначності менш характерно для фразеології. Набагато частіші випадки відносної фразеологічної еквівалентності.

Відносний фразеологічний еквівалент

Відносний фразеологічний еквівалент або фразеологічний аналог - це такі міжмовні фразеологічні відповідники, які є однаковими за змістом, стилістичною характеристикою, але різняться лексичним наповненням і граматичною структурою [6; 74].

Відносний фразеологічний еквівалент поступається абсолютному лише в тім, що відрізняється від вихідної фразеологічної одиниці по якому-небудь із показників: інші, часто синонімічні компоненти, невеликі зміни форми, зміна синтаксичної побудови, інші морфологічна віднесеність, сполучуваність і т. п. В іншому він є повноцінною відповідністю перекладної фразеологічної одиниці, «відносність» якого скрадається контекстом.

Розглянемо цей різновид на прикладах. Розходження може бути, наприклад, у сполучуваності: укр. коли рак свисне; рос. после дождичка в четверг.

В українському та російському відповідниках немає однакових лексичних компонентів фразеологічної одиниці - зміст фразеологічної одиниці відтворюється іншими словами.

При застосуванні способу відносного фразеологічного еквіваленту потрібно спочатку визначити значення фразеологічних одиниць у мові першотвору, а потім віднайти у мові друготвору тотожне за змістом, але відмінне за формою висловлення.

Наприклад: рос. куда Макар телят не гонял - «дуже далеко, в небезпечне місце, куди йдеш не за власною волею» перекладається укр. де козам роги правлять; рос. всякому овощу свое время - укр. порою сіно косять; рос. ни шьет, ни порет - укр. ні кує, ні меле; укр. з-під ринви та на дощ; рос. из огня да в полымя.

У цьому способі замінюється предметний фон, з якого створюється фразеологічна одиниця на інший предметний фон у створеній фразеологічній одиниці.

В інших випадках еквівалент може відрізнятися від вихідної фразеологічної одиниці по компонентному складі; наприклад, той самий образ може бути виражений ощадливіше або більш загально.

Але образи двох аналогів (у мові на яку та з якої перекладаємо) можуть не мати між собою нічого загального як образи, що не заважає еквівалентам виконувати справно свою функцію в перекладі [11; 120].

У принципі, можливість передавати фразеологічні одиниці аналогами з образністю, що зовсім не має точок дотику у мові першотворі та друготворі, порозумівається головним чином тим, що по більшій частині це стерті або напівстерті метафори, не сприймані або, скоріше, сприймані підсвідомо носієм мови: адже в значенні залишитися з носом ніякого «носа» росіянин не бачить, як не зауважує болгарський читач «пальця» в аналогу остана із пръст в уста («залишитися з пальцем у роті»). Ступінь яскравості образа - дуже низька - до нульової у фразеологічних зрощень, а в єдностях більше висока, але рідко досягаюча інтенсивності у вільному сполученні, - є однією з головних передумов для вибору прийому перекладу між аналогом і калькою. Про це мова йтиме нижче, але вже тут ясна небезпека занадто поспішного, не пов'язаного з особливостями контексту рішення відносно цього вибору.

Нарешті, надзвичайно часті розходження, що виникають у випадках використання таких прийомів перекладу, як різного роду трансформації типу антонімічного перекладу, конкретизації й генералізації, яким, подібно лексичним, піддаються й фразеологічні одиниці.

Індивідуальні еквіваленти

До фразеологічного можна умовно віднести й переклад за допомогою індивідуальних еквівалентів. Не знаходячи в у мові друготворі повної відповідності, перекладач іноді змушений вдаватися до словотворчості, оформляючи в дусі перекладної одиниці новий, свій фразеологізм, що максимально нагадує «природний». Якщо таку «підробку» читач прийме, значить удалося передати зміст і стиль перекладної одиниці в досить «фразеологічній» формі.

Індивідуальні фразеологізми, якщо вони майстерно «зроблені», мають показники звичайної фразеологічної одиниці, відрізняючись від неї лише за одним, найважливішим показником - вони не відтворені. Перекладач створює їх у ході своєї роботи, і дуже мало імовірно, щоб такий переклад закріпився за даною одиницею настільки, щоб увійшов у мову. Тому тут скоріше мова йде про контекстуальний переклад.

При створенні свого фразеологізму-аналога перекладач може скористатися вже існуючими в у мові на яку перекладає фразеологічними засобами й моделями.

Близьким до цього є пристосування до контексту вже існуючого фразеологізму шляхом зміни структури, додавання нових компонентів, додання за допомогою фонетичних засобів виду прислів'я, комбінування із двох одиниць однієї - шляхи, які можна було б назвати лексико-фразеологічним перекладом.

У цьому способі здійснюється перебудова форми при зміщенні смислу обох фразеологічних одиниць [6; 75].

Розглянемо приклад: «Ужас, до чего расчетливы нынешние женщины. Конечно, наши бабушки бывало, пускали свое доброе имя на ветер, но их внучки делают это только тогда, когда попутный ветер дует в нужную им сторону».

За словником знаходимо відповідник першої фразеологічної одиниці: «порушувати норми моралі; поводити себе легковажно у стосунках з чоловіками, мужчинами». Тут здійснене прямозначне, раціонально-логічне витлумачення фразеологічної одиниці.

Потрібно відшукати такий фразеологізм українською мовою, який би відтворив образний, переносний зміст російської фразеологічної одиниці.

Наприклад: киви-морги грати; пускатися берега.

Другий фразеологізм - попутный ветер дует в нужную им сторону - відтворюється як сначала прикинут, что это им дает.

I відповідно підшукувати належний вислів і для другого фразеологізму. Наприклад - теж у киви-морги грають, коли звучить обнадійлива музика; теж пускаються берега, коли на ньому є привабливі і затишні курені (або хатки з лободи).

Потрібно створити такий відповідник, який би не змінював тональності переводимого тексту. Це має бути м'який гумор, прихильний до жіночої особистості жарт. Він має не висміювати вади поведінки осіб прекрасної статі, а легенько підсміюватися на людськими слабостями.

Але при цьому підкреслюється безкорисливість бабусь, які кидали добре ім'я на вітер задля розваги, забавки, не всерйоз, тоді як онучки роблять це з корисливою метою.

Переклад може бути приблизно такий:

«Жах, до чого завбачливі нинішні жінки. Наші бабусі дозволяли собі, звичайно, стрибати у гречку, але для забавки, їхні ж онучки тільки тоді стрибають у гречку, коли вона дає добрий врожай».

1.4 Нефразеологічний переклад

Лексичний переклад

Строго лексичний переклад застосовують, як правило, у тих випадках, коли дане поняття позначене в одній мові фразеологізмом, а в другій - словом. Так, деякі дієслова в російській мові виражені словосполученнями, можна передати зовсім безболісно їхнім лексичним еквівалентом: рос. будут делать - укр. робитимуть.

Такому перекладу піддаються, хоча й не зовсім безболісно, і фразеологічні одиниці, у яких в мові першотворі або друготворі є синоніми слова. Це здебільшого ідіоми, тобто сполучення, що позначають предмети або поняття: рос. упасть в обморок - укр. знепритомніти.

На відміну від «однослівного» і ближче до того, що називають вільним перекладом, значеннєвий зміст фразеологічних одиниць може бути передано змінним словосполученням. Такі переклади цілком задовільно виконують свою роль у словнику, вказуючи точне семантичне значення одиниці. Однак у контексті будь-яка відповідність повинна придбати «фразеологічний вигляд», або, по меншій мері, стилістичне фарбування й експресивність, близькі до оригінального: рос. в один голос - укр. всі враз вигукнули.

Одним словом, і при лексичному перекладі фразеологічних одиниць потрібно завжди прагнути наблизитися до фразеологічного, передати хоча б окремі його елементи або сторони.

Калькування

Калькуванню, або дослівному перекладу, надають перевагу звичайно в тих випадках, коли іншими прийомами, зокрема фразеологічними, не можна передати фразеологізм в цілості його семантико-стилістичного й експресивно-емоційного значення, а з тих чи інших причин бажано «довести до відома» читача образну основу.

Калька - слово, його окремі значення, звороти, запозичення з інших мов шляхом перекладу (як правило, за частинами). Калькування - процес творення нових слів, словосполучень, фразеологізмів, при якому засвоюється лише значення та принцип організації іншомовної одиниці, що передається засобами (морфемами, словами) даної мови. 12; 356

Передумовою для калькування є достатня вмотивованість значення фразеологічної одиниці значеннями її компонентів. Тобто калькування можливо тільки тоді, коли дослівний переклад може довести до читача зміст усього фразеологізму (а не значення складових його частин). (Це здійснено, по-перше, у відношенні образних фразеологічних одиниць, головним чином фразеологічних єдностей, що зберегли досить свіжу метафоричність (у фразеологічних зрощеннях образна основа майже не сприймається, і кальки з них здаються нісенітницями); калькувати можна, по-друге, ряд прислів'їв й, у першу чергу, таких, які не мають підтекст. Цим прийомом можна, по-третє, передати й деякі стійкі порівняння, але тільки переконавшись, що носій мови друготвору сприйме їх правильно.

Без калькування не можна обійтись, коли образ фразеологізму надзвичайно важливий для правильного розуміння тексту і, в той же час, прозорий, а заміна його іншим образом не дає достатнього ефекту: рос. отцы и дети - укр. батьки і діти; рос. теплое местечко - укр. тепленьке місце, рос. встречать в штыки - укр. зустрічати в штики.

До калькування вдаються й у таких випадках, коли «семантичний еквівалент» відрізняється від вихідної фразеологічної одиниці по колориті, або при «пожвавленні» образа.

Багато кальок можна віднести до перекладу фразеологічного. Оскільки російська та українська мови пройшли подібні історичні, культурні, релігійні етапи розвитку, то в них, відповідно, мають місце фразеологічні одиниці з однаковим образним, предметним, національно-етнічним компонентом [3; 161]. До подібних фразеологізмів відносяться такі звороти: рос. в тихом болоте черти водяться - укр. в тихому болоті чорти водяться; рос. а воз и ныне там - укр. а віз і нині там. Сюди ж відносяться біблеїзми та вирази з творів античної літератури: рос. нести крест - укр. нести хрест; рос. на седьмом небе - укр. на сьомому небі.

Велика кількість словосполучень у політичній, науковій і культурній областях практично являють собою кальки: рос. питающая среда - укр. середовище живлення; рос. глава правительства - укр. глава уряду.

Калькуванню звичайно піддаються терміни, широко уподібнення слова й словосполучення: назви пам'ятників історії й культури: рос. Зимний дворец - укр. Зимовий палац; рос. ледовое побоище - укр. льодове побоїще.

Описовий переклад

Описовий переклад фразеологічних одиниць зводиться до перекладу не самого фразеологізму, а його тлумачення, як це часто буває взагалі з одиницями, що не мають еквівалентів у мові на яку перекладаємо. Це можуть бути пояснення, порівняння, описи, тлумачення - всі засоби, що передають у максимально ясній і короткій формі зміст фразеологічної одиниці, усе з тим же незмінним прагненням до фразеологізації або хоча б натяк на конотативне значення.

Такий спосіб не відтворює емоційно-експресивного відображення фразеологічної реалії першотвору.

Отже, відтворення фразеологізмів першотвору в перекладі здійснюється різними способами, виходячи із тієї ролі, яку вони відіграють, та враховуючи характер текстів.

У контексті цей шлях перекладу самостійного значення не має, тому що в кожному разі перекладач постарається вплести зміст фразеологічної одиниці в загальну тканину таким чином, щоб правильно були передані всі елементи тексту в цілому, тобто вдасться до контекстуального перекладу.

Однією з помилок перекладу фразеологічних одиниць є сприйняття фразеологізму у мові першотвору як вільного словосполучення із самостійним, прямим значенням слів-компонентів, що входять до його складу.

Загалом при перекладі фразеологізмів треба керуватись порадою досвідчених перекладознавців: «Ідіоми треба перекладати в різні способи, залежно від тексту і від самої ідіоми в кожному конкретному випадку» [7; 197].

2. Розгляд перекладу фразеологізмів у романі Ж. Верна «Діти капітана Гранта»

2.1 Фразеологізми, перекладені за допомогою способів фразеологічного перекладу

фразеологізм переклад український роман

Фразеологічний переклад припускає використання в тексті перекладу стійких одиниць різного ступеня близькості між одиницею мови першотвору й відповідною одиницею мови, на яку перекладаємо - від повного й абсолютного еквівалента до приблизної фразеологічної відповідності. Розглянемо приклади фразеологічного перекладу фразеологічних одиниць у романі Ж. Верна «Діти капітана Гранта».

Повну й абсолютну еквівалентність мають у розглянутому творі мають:

1) рос. бросить жребий > укр. кинути жереб

Гленарвану оставалось только выбирать, и он, не желая никого из этих славных малых обидеть, решил бросить жребий. [4; 76] Гленарванові залишалось тільки зробити вибір серед цих славних хлопців. Щоб не засмутити нікого, він вирішив кинути жереб. [5; 68]

Ці фразеологічні одиниці однакові за формою та мають тотожне значення - «вирішувати що-небудь за допомогою жеребкування» [11; 73].

2) рос. на край света > укр. на край світу

«Дункану» хватило бы тысячной доли их, чтобы увезти нас на край света! [4; 476] Нашому «Дунканові» досить було б і тисячної їх частки, щоб повезти нас на край світу! [5; 488]

Фразеологічні одиниці мають значення - «кудись дуже далеко» [11; 95].

3) рос. напали на след > укр. натрапили на слід

Мы напали на след страшной катастрофы. [4; 25] Ми натрапили на слід страшної катастрофи. [5; 14]

Фразеологічні одиниці мають значення - «знаходити, виявляти ознаки чого-небудь» [11; 301].

4) рос. вдоль и поперек > укр. вздовж і впоперек

Наконец, полковник Гарсиа, Алсид д'Орбиньи и мой почтенный коллега доктор Мартин де Мусси - разве не изъездили они вдоль и поперек этот край? [4; 73] Нарешті, полковник Гарсіа, Алсід д'Орбіньї і мій шановний колега доктор Мартен де Муссі, - хіба вони не з'їздили цю країну вздовж і впоперек? [5; 66]

Фразеологічні одиниці мають значення - «в усіх напрямках, всюди» [11; 224].

5) рос. в крайнем случае > укр. в крайньому разі

Только в крайнем случае, - ответил Джон Манглс, - и лишь при условии, что мы плыли бы днем, а ночью отстаивались бы на якоре. [4; 413] Лише в крайньому разі, - відповів Джон Манглс, - і то за умови пливти вдень, а вночі ставати на якір. [5; 419]

Фразеологічні одиниці мають значення - «якщо не має іншого виходу» [11; 228].

6) рос. душой и телом > укр. тілом і душею

Все были потомками бывших вассалов Мак-Грегора, Мак-Фарлана, Мак-Наббса, Мак-Ногтона, все были уроженцами Стирлинга или Думбартона, все - люди честные, душой и телом преданные своему господину. [4; 17] Всі - нащадки колишніх васалів Мак-Грегора, Мак-Фарлана, Мак-Наббса, Мак-ГНотона, всі - родом із Стірлінга або Думбартона, всі - чесні люди, віддані тілом і душею своєму господареві. [5; 29]

Фразеологічні одиниці мають значення - «цілком, у всіх відношеннях, всім єством» [11; 259].

7) рос. в глубине души > укр. в глибині душі

Как знать, не чувствует ли в глубине души Кай-Куму, что вы оказали ему услугу. [4; 457] Хтозна, чи не відчув Каї-Куму в глибині душі, що він вам зобов'язаний за послугу? [5; 468]

Фразеологічні одиниці мають значення - «про внутрішні переживання людини, її найтаємніші думки» [11; 181].

8) рос. во все времена > укр. в усі часи

Поэтому маорийцы во все времена питались человеческим мясом. [4; 416] Тому маорійці в усі часи живилися людським м'ясом. [5; 423]

Фразеологічні одиниці мають значення - «завжди» [11; 229].

9) рос. в первую минуту > укр. в першу хвилину

В первую минуту на лице ребенка отразился страх, но присутствие леди Элен, видимо, успокоило его. [4; 293] В першу хвилину на дитячому виду з'явився страх, але присутність Гелени, як видно, його заспокоїла. [5; 293]

Фразеологічні одиниці мають значення - «одразу ж після чого-небудь» [11; 233].

10) рос. во сто крат > укр. в сто разів

Но будь эта опасность во сто крат большей, все-таки приходилось идти ей навстречу. [4; 418] Та якби вона й в сто разів побільшала, мандрівники однаково мусили ризикувати. [5; 424]

Фразеологічні одиниці мають значення - «на багато більше» [11; 232].

11) рос. едва стояла на ногах > укр. ледве стояла на ногах

Фразеологічні одиниці мають значення - «з трудом ходити, рухатися від сильної слабкості» [11; 80].

12) рос. ее сердце дрожало > укр. серце їй тремтіло

Ее сердце дрожало, она не в силах была говорить, она едва стояла на ногах. [4; 195] Серце їй тремтіло, вона не могла вимовити ані слова й ледве стояла на ногах. [5; 192]

Фразеологічні одиниці мають значення - «коли хтось дуже хвилюється з приводу чого-небудь» [18; 421].

13) рос. сбить с толку > укр. збити з пантелику

Тут они остановились, чтобы оглядеться и решить, как сбить с толку маорийцев. [4; 470] Тут вони обернулися, щоб оцінити становище й вирішити, куди податися, аби збити з пантелику маорійців. [5; 461]

Фразеологічні одиниці мають значення - «викликати замішання в кого-небудь, дезорієнтувати, заплутувати» [11; 57].

14) рос. глаза сверкали > укр. очі палали

Глаза мальчугана сверкали и взгляд был полон решимости. [4; 74] Очі йому палали, погляд був рішучий. [5; 65]

Фразеологічні одиниці мають значення - «про велике бажання мати, одержати що-небудь» [11; 117].

15) рос. голова пылала > укр. глова палала

Сердце его учащенно билось, голова пылала. [4; 158] Голова йому палала, серце прискорено билось. [5; 151]

Фразеологічні одиниці мають значення - «про стан сильного хвилювання, збудження» [11; 258].

16) рос. тревогу поднял > укр. ударив тривогу

Тревогу поднял Вильсон. [4; 468] Ударив тривогу Вільсон. [5; 488]

Фразеологічні одиниці мають значення - «сповіщати уловним сигналом про небезпеку» [11; 123].

17) рос. едва не задушили в объятиях > укр. мало не задавали в обіймах

Роберт, избавившись от одной страшной опасности, тут же подвергся другой, пожалуй не меньшей: его едва не задушили в объятиях. [4; 105] Щойно уникнувши однієї страшної небезпеки, Роберт потрапив під загрозу іншої, мабуть що не меншої: його мало не задавали в обіймах. [5; 95]

Фразеологічні одиниці мають значення - «міцно, гаряче обіймати кого-небудь» [11; 47].

18) рос. слово в слово > укр. слово в слово

Вот французский текст, слово в слово: «Двадцать седьмого июня тысяча восемьсот шестьдесят второго года трехмачтовое судно «Британия»…» [4; 528] Ось він, - мовив Гаррі Грант, слово в слово: «27 червня 1862 року трищоглове судно «Британія»…» [5; 544]

Фразеологічні одиниці мають значення - «абсолютно точно, дослівно» [11; 123].

19) рос. пойдет далеко > укр. далеко сягне

Пойдет далеко, - прибавил комендант. - Когда-нибудь будет полковником или старшим бригадиром! [4; 154] Він далеко сягне! - додав сержант. - Прийде час, з нього буде полковник або командир бригади! [5; 147]

Фразеологічні одиниці мають значення - «добитися слави, успіхів; стати відомим; зробити карьєру» [11; 39].

20) рос. к великому изумлению > укр. на превеликий подив

Тотчас же четыре матроса, хорошие стрелки, открыли огонь и перебили вождей племени, к великому изумлению дикарей, не имевших еще понятия об огнестрельном оружии. [4; 397] Негайно четверо матросів, добрі стрільці, відкрили вогонь, й один по одному повбивали всі ватажків племені, на превеликий подив тубільців, що не мали поняття про вогнепальну зброю. [5; 400]

Фразеологічні одиниці мають значення - «цілком несподівано для кого-небудь» [11; 96].

21) рос. нечего было и думать > укр. годі було й думати

Но приблизиться к ним нечего было и думать, да и рассмотреть их было почти невозможно. [4; 87] Та годі було й думати до них наблизитися, їх ледве можна було вгледіти на мить. [5; 79]

Фразеологічні одиниці мають значення - «необхідність змиритися з чим-небудь недосяжним» [18; 131].

22) рос. между двух огней > укр. між двох вогнів

Глава 16. Между двух огней. [4; 487] Глава 16. Між двох вогнів. [5; 498]

Фразеологічні одиниці мають значення - «про безвихідне, скрутне становище» [11; 86].

23) рос. пришелся по вкусу > укр. припав до вподоби

Среди прочих яств гостям особенно пришелся по вкусу бульон из хвоста кенгуру, приготовленный по туземному способу. [4; 336] Найбільш припав усім до вподоби бульйон з хвоста кенгуру, виготовлений за тубільними рецептами. [5; 334]

Фразеологічні одиниці мають значення - «сподобатися» [11; 345].

24) рос. настаивал на своем > укр. стояв на своєму

Слушатели громко запротестовали, но Паганель настаивал на своем. [4; 61] Слухачі стали заперечувати, але Паганель стояв на своєму. [5; 53]

Фразеологічні одиниці мають значення - «доказувати свою правоту, уперто відстоювати свої думки» [16; 696].

25) рос. в двух шагах > укр. за два кроки

Да в такой тьме даже кошка и та в двух шагах ничего не разглядит. [4; 192] Навіть кицька нічого не побачила б за два кроки у цій пітьмі. [5; 188]

Фразеологічні одиниці мають значення - «дуже близько, поряд» [11; 223].

26) рос. дошла до ушей > укр. досягла вух

Одним словом, когда тайна дошла до ушей миссис Олбинет, - эта тайна получила огласку. [4; 533] Одним словом, таємниця досягла вух місіс Олбінет і набула широкого розголосу. [5; 549]

Фразеологічні одиниці мають значення - «стало відомим комусь» [11; 257].

27) рос. слипались глаза > укр. очі злипалися

Все черно! - ответил Паганель, у которого слипались глаза. [4; 192] Скрізь сама чорнота! - відповів Паганель, очі йому несамохіть злипалися. [5; 188]

Фразеологічні одиниці мають значення - «коли сильно хочеться спати, клонить в сон» [11; 245].

28) рос. поразила всех как громом > укр. вразила всіх наче грімниця

Слух о последней битве еще не доходил до них, эта весть поразила всех как громом. [4; 452] Сюди ще не дійшли чутки про останню поразку, і тяжка звістка вразила всіх наче грімниця. [5; 461]

Фразеологічні одиниці мають значення - «раптово та сильно здивувати, привести у замішання» [11; 277].

29) рос. любой ценой > укр. за всяку ціну

Все понимали: любой ценой следовало достичь дерева, внезапно возникшего на их пути. [4; 172] За всяку ціну треба було добратися до цього дерева, що так зненацька навернулось на їхньому шляху. [5; 158]

Фразеологічні одиниці мають значення - «якими завгодно засобами, способами» [11; 291].

30) рос. сердце разрывается > укр. серце крається

У меня сердце разрывается, Джон, и порой я прихожу в отчаяние. [4; 400] Мені серце крається, Джоне, душу іноді огортає розпач. [5; 294]

Фразеологічні одиниці мають значення - «хтось страждає, переживає за когось» [11; 47].

Цьому ж реченні є фразеологічні одиниці перекладені способом відносного еквіваленту:

31) рос. прихожу в отчаяние > укр. огортає розпач

У меня сердце разрывается, Джон, и порой я прихожу в отчаяние. [4; 400] Мені серце крається, Джоне, душу іноді огортає розпач. [5; 294]

Фразеологічні одиниці мають значення - «піддаватися почуттю сильного душевного болю, безнадійності» [11; 31].

Спосіб відносного еквіваленту було використано і в наступних прикладах

32) рос. время от времени > укр. вряди-годи

Да и Таука могла время от времени подвезти одного, а при надобности и двух утомленных пешеходов. [4; 188] Власне, йшлося про якихось сорок миль, до того ж і Таука могла стати в пригоді; потомлені пішохідці-один або й двійко - вряди-годи їхали б верхи. [5; 185]

Фразеологічні одиниці мають значення - «іноді» [11; 234].

33) рос. не выходило у меня из головы > укр. точило мені мозок

В то время как я писал под диктовку Гленарвана это письмо, слово «Зеландия» не выходило у меня из головы, и вот почему. [4; 513] Коли я писав того листа, що мені проказував Гленарван, слово «Зеландія» безнастанно точило мені мозок. [5; 527]

Фразеологічні одиниці мають значення - «постійно з'являється, постає в пам'яті, пам'ятається» [16; 698].

34) рос. в голове промелькнула догадка > укр. блискавкою майнула в голові

Вдруг в его голове промелькнула догадка. [4; 104] Раптом блискавкою майнула йому в голові страшна здогадка. [5; 94]

Фразеологічні одиниці мають значення - «раптом спало на думку» [16; 578].

35) рос. пожертвовать собой > укр. принести себе в жертву

Но Гленарван в ослеплении упорствовал: он во что бы то ни стало хотел пожертвовать собой, как вдруг что-то сильно толкнуло его. [4; 143] Але схвильований Гленарван, засліплений бажанням принести себе в жертву, не хотів поступитися. Зненацька його щось сильно штовхнуло. [5; 136]

Фразеологічні одиниці мають значення - «не жаліти життя, віддати життя заради когось або чогось» [11; 261].

36) рос. пришел в отчаяние > укр. його охопив розпач

Он пришел в отчаяние, когда узнал об исчезновении Роберта. [4; 99] Коли він дізнався, що Роберта немає, його охопив страшний розпач. [5; 90]

Фразеологічні одиниці мають значення - «піддаватися почуттю сильного душевного болю, безнадійності» [11; 31].

Неповну (часткову) еквівалентність мають у перекладі твору Ж. Верна «Діти капітана Гранта» наступні фразеологічні одиниці.

37) рос. исчезала из виду > укр. зникала з очей

Порой на каком-нибудь крутом повороте мадрина вдруг исчезала из виду, и маленький караван руководился лишь доносившимся до него отдаленным позвякиваньем ее колокольчика. [4; 91] Інколи, на крутих заломах, мадрина раптом зникала з очей, і маленький караван покладався тоді лише на далеке дзеленчання її дзвіночка. [5; 76]

Фразеологічні одиниці мають значення - «переставати буди видимим» [11; 275].

38) рос. был в курсе дела > укр. був в курсі всіх подій

Через несколько минут французский путешественник был уже в курсе дела. [4; 54] За кілька хвилин французький мандрівник був уже в курсі всіх подій. [5; 45]

Фразеологічні одиниці мають значення - «знати про щось» [11; 222].

39) рос. в мгновение ока > укр. в одну мить

Все это произошло в мгновение ока. [4; 186] Все це сталося в одну мить. [5; 182]

Фразеологічні одиниці мають значення - «дужу швидко, миттєво, моментально» [11; 229].

40) рос. промочит до костей > укр. вимокнемо до рубця

Нас промочит до костей. [4; 182] Ми вимокнемо до рубця. [5; 176]

Фразеологічні одиниці мають значення - «дуже сильно, зовсім, наскрізь» [11; 256].

41) рос. до последнего вздоха > укр. до останньої краплини крові

Речь идет не о нашей жизни - мы будем защищаться до последнего вздоха! [4; 401] За себе нам нема чого боятися. Ми боротимемося до останньої краплини крові. [5; 404]

Фразеологічні одиниці мають значення - «до смерті, не щадячи життя» [11; 257].

42) рос. разразился неудержимым смехом > укр. вибухнув нестримним сміхом

Тут Паганель разразился неудержимым смехом. [4; 298] Це вже було занадто - Паганель вибухнув нестримним сміхом. [5; 299]

Фразеологічні одиниці мають значення - «раптово дуже сильно розсміятися» [18; 55].

43) рос. пищу для души > укр. хліб для душі

Да, мадам, и если одна перемалывает пищу для тела, то другая перемалывает пищу для души. [4; 242] Атож, пані, і якщо перший меле хліб для тіла, то друга меле хліб для душі. [5; 241]

Фразеологічні одиниці мають значення - «те, що є джерелом для чого-небудь, якої небудь діяльності» [16; 670].

44) рос. тронут до глубины души > укр. до краю зворушений

Паганель был тронут до глубины души и почувствовал подлинную симпатию к маленькому туземцу. [4; 295] Паганель, до краю зворушений, відчув щиру приязнь до маленького австралійця. [5; 294]

...