Структурно-семантичні особливості англійських фразеологізмів з колоративним компонентом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

англійський фразеологізм колоративний

Інколи в системі лінгвістичних наук фразеологія не знаходила для себе місця, найчастіше вона ставилася поряд з лексикологією або входила до її складу. Так зарубіжні автори не виділяють фразеологію як окремий підрозділ і подають її без ретельної класифікації. Виокремлення її як окремої мовної галузі та ґрунтовна розробка основних понять, завдання і змісту даної наукової дисципліни належить саме вітчизняним вченим.

Такі питання, як типологічна, семантична і стилістична класифікація фразеологічних одиниць, ступінь їх стійкості, системні зв'язки у царині сталих сполучень, їх походження тощо, завжди будуть залишатися на передньому плані мовознавчого пошуку.

Лана курсова робота присвячена структурно-семантичним особливостям англійських фразеологізмів з колоративним компонентом. Ця категорія фразеологізмів є досить чисельною і багатогранною, тому потребує додаткових досліджень.

Актуальність даного напряму дослідження визначається тим, що стійкі словосполучення являють собою досить специфічний прошарок будь-якої мови, тому фразеологічний склад мови складає труднощі для засвоєння при опануванні іншої мови. Вживання фразеологізму потребує знання мовних ситуацій і самої форми стійкого словосполучення. Разом з тим фразеологічні одиниці відбивають особливості і оригінальність граматичної і семантичної структури самих сполучень, які разом з іншими мовними засобами складають лексичне багатство і духовну структуру народу.

Об'єктом дослідження виступають англійські фразеологічні з колоративним компонентом.

Предмет дослідження наукової роботи - структурно-семантичні особливості даного типу фразеологічних одиниць.

Мета роботи передбачає дослідження фразеологізмів, до складу яких входить колоративний компонент, зокрема їх структурно-семантичних особливостей.

Для реалізації мети висуваються наступні завдання:

1. Визначити особливості структури і семантики фразеологічних одиниць.

2. Сформулювати поняття компоненту, як складової частини фразеологізму, фразеологічного завдання.

3. Дослідити функції колоративного компоненту в складі фразеологізму.

4. Проаналізувати структурно-семантичні особливості фразеологізмів з колоративним компонентом.

5. Визначити джерела походження даного типу англійських фразеологізмів.

За матеріал дослідження було взято [5] фразеологічну одиницю англійської мови, що містить у собі колоративний компонент.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що здійснюється комплексний аналіз англійських фразеологізмів з колоративним компонентом; встановлено джерела походження ФО, в процесі аналізу робляться висновки і узагальнення щодо внутрішніх мовних і зовнішніх системних зв'язків в області фразеології в цілому.

Практичне значення наукової роботи полягає у можливості використання матеріалів дослідження під час наукових семінарів, конференцій, для написання рефератів, присвячених структурно-статистичним особливостям фразеологізмів із колоративним компонентом.

Структура бакалаврської роботи відповідає змісту дослідницьких завдань, які вирішуються і побудовані у вигляді логічної послідовності. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку літератури.

В даній роботі на захист виносяться наступні положення:

1. Оціночне значення реалізується в ФО, якщо використовується в ролі присудка (дієслівного чи іншого).

2. Якщо в складі ФО наявний компонент, який будучи вільним словом мав стилістичне забарвлення, то це забарвлення зберігається в ФО.

3. В більшості ФО виділення смислового центру позбавлене реальних підстав.

1. Структура і семантика фразеологічних зворотів

1.1 Перш ніж перейти до безпосереднього аналізу фразеологізмів із колоративним компонентом слід визначити саме поняття фразеологічної одиниці, як явища лінгвістичного порядку

У порівнянні з вільним словосполученням стійкі звороти - це, за словами О. Есперсена, - «готові до вжитку формули» [8; 29]. Наприклад: to show the whibe feather (злякатися), the black dog (нудьга), to come out of the blue (звалитися з неба). Структура цих словосполучень складніша, ніж структура вільних фраз.

А. В. Купіл вважає, що фразеологічні одиниці - стійке словосполучення лексем з повністю або частково переосмисленим значенням [8; 34].

Однак у своєму дослідженні ми будемо спиратися на більш детальне визначення В. П. Жукова, який під фразеологізмом вбачає «стійку і відтворювальна рівнорозподілена одиниця мови, яка складається з компонентів, наділена цілісним (або частково цілісним) значенням і сполучається з іншими мовами [8; 31]». Фразеологізм, за його словами, «починається там, де закінчується семантична реалізація його компонентів».

Компонент - складова частина фразеологізму, позбавлена основних при знаків слова. Компонент - це деактуалізоване слово (слово деактулізується в основному найчастіше внаслідок метафоричного переосмислення вільних словосполучень). В цьому зв'язку необхідно підкреслити, що компонент фразеологізму, з одного боку, і слово з фразеологічно зв'язаним значенням, з іншого - якісно інше, невиміряне, мовне утворення. Слово з фразеологічно зв'язаним значенням, подібно до слів вільного вжитку, входить в лексико-семантичну систему мови, вступаючи в парадигматичні зв'язки і відношення з іншими лексичними одиницями.

1.2 Структурні особливості ФО

Різноманітність граматичної структури, стійкі внутрішні зв'язки компонентів, цілісність значення, семантичні зміни значень слів, що входять до складу фразеологізмів, влучність, експресивність і образність фразеологічних одиниць - усі ці явища потребують дослідження і пояснення. Завдяки наведеним рисам структура фразеологізму не трансформується, як структура звичайного словосполучення. Особливість фразеологізму полягає у тому, що він пояснюється іншими лексичними засобами, поза тими, що входять до його структури.

1.2.1 Стійкість фразеологізму

В основу концепції фразеологізму покладено поняття обсягу інваріантності різних аспектів фразеологічного рівня. О. В. Кунін підкреслює такі аспекти структури фразеологізму:

1) стійкість вживання, яка полягає у тому, що фразеологізм - це загальновживане сполучення для даного мовного колективу to bite more than one can chew - відкусили шмат, який не пережуєш; to break one's word - порушили слово; from the frying pan to the fire - з вогню та в полум'я;

2) структурно семантичну стійкість, що ґрунтується на немодельованості стійкого сполучення. Цю особливість добре видно при перекладі фразеологізму з однієї мови на іншу: as whibe as death - білий, як полотно; to know black from white - дещо знати, розуміти; to look the black side - песимістично дивитись на щось;

3) стійкість значення і лексичного складу фразеологізму, які сполучають до того, що сполучення стали традиційними моделями; вони важко змінюються (більшість із них у даний час не змінюється взагалі). Лексичні компоненти фразеологізму зберігають загальне визначення сполучення і не дозволяють змін за винятком таких поодиноких випадків, коли значення стосується споріднених явищ, наприклад: to turn a blind eye; to turn a deaf ear - ігнорувати не звертати уваги; quilt makes go round; chastity is its renvard - доброчесність сама по собі винагорода. Окрім таких випадків і фразеологічних етнонімів (типу to play truant - to play hokey - прогулювати уроки) фразеологізми не виходять за межі своєї нормативності.

4) синтаксична стійкість фразеологізмів полягає у тому, що вони мають певний порядок слів, який лише зрідка може порушуватись шляхом додавання до нього поодиноких лексем [88; 34].

Таким чином стійкість фразеологічної одиниці - це сукупність притаманних їй різноманітних типів мікро стійкості.

Однак В. П. Жуков під стійкістю розуміє міру, ступінь семантичної цілісності, нероздільності компонентів. На його думку стійкість органічно пов'язана з ідеоматичністю, тобто із смисловою нероздільністю фразеологізму. Вона виступає формою виявлення ідеоматичності щодо конкретного фразеологізму. Іншими словами, стійкість - це міра ідеоматичності.

Виходячи з цього, слід визнати, що фразеологізми з цілісним немотивованим значенням типу «like blue murder» (дуже швидко) володіють більшою стійкістю, ніж фразеологізми з цілісним мотивованим значенням типу «black ingratibude» (чорна невдячність), а ці останні відрізняються більшим «коефіцієнт стійкості» [9; 31], ніж ФО з частково цілісним значенням типу «black country» (чорна країна). Чим стійкіший в цьому сенсі фразеологізм, тим в більшій мірі його компоненти деактуалізовані в семантичному відношенні і навпаки.

Як бачимо визначення стійкості фразеологізму у В. П. Жукова більш узагальнене, в його основу покладено рівень семантичної цілісності, у той час як О. В. Куліш пропонує цілу систему мірко-стійкості.

1.2.2 Компонент як структурна одиниця фразеологізму

ФО складаються з компонентів. Одні компоненти - потенційні слова [363; 20], оскільки слова будучи складовою частиною повністю переосмислених фразеологічних одиниць, втрачають своє пряме співвідношення, деактуалізовуються. Інші компоненти в складі фразеологізмів з частково переосмисленим значенням являються словами. У фразеологічних реченнях вони не можуть виділятися як члени речення. Не можуть вони виділятися як члени речення в тексті. Як у ФО зі структурою словосполучення, так і в одновершинних ФО. Членом речення виступає сама ФО. ФО - речення можуть також вживати я к головні або підрядні речення. Фразеологізми не можуть поєднуватися або співвідноситися з іншими членами речення, з якими поєднуються або співвідносяться ФО в цілому.

Потенційне слово не має самостійного лексичного значення ще й тому, що не володіє смисловою структурою, а виступає елементом смислової структури фразеологізму. Ми розмежовуємо компоненти ФО і компоненти складного слова. Компоненти (або за визначенням О. В. Куліпа «лексеми») можуть мати форму словозміни і сполучатися з перемінними елементами в фразеологізмах з константно-варіантно-перемінною і перемінною залежностями складового типу to be (feel, look) blue about the gilles - мати нездоровий вигляд.

Крім того, компоненти ФО допускають словосполучення з перемінними елементами при оказіональних стилістичних оновленнях. Широко розповсюджена в таких випадках буквалізація всієї ФО або виділення з її складу компоненту з буквальним значенням неможливе у відношенні компонентів складних слів.

Таким чином, ФО являється в основному сполученням потенційних слів при повному переосмисленні і сполучення слів і реальних слів при частковому переосмисленні.

1.2.3 Структурна класифікація фразеологізмів

Однією з перших ґрунтовних класифікацій у якій структурно розглядався зв'язок між складовими частинами сполучення, була класифікація В. В. Виноградова, у якій розрізняють три типи фразеологізмів: фразеологічні єдності, сполучення і зрощення [121; 22].

Фразеологічні єдності - це сполучення, у яких зберігається ознака семантичної роздільності складових частин, а звідси, і часткова умотивованість загального значення, наприклад: black snip «паршива вівця», black art «чорна магія».

Фразеологічні зрощення - це найскладніші стійкі сполучення, їх нероздільне значення не залежить від значення окремих компонентів, наприклад: every bean its black - немає чоловіка без води, between the devil and the flew sea - між молотком і ковадлом; між двох вогнів.

О. В. Куліп виділив в англійській мові п'ять основних структурних типів ФО.

1. Одновершинні ФО, тобто фразеологізми , які складаються з одного значущого і одного незначущого компоненту, або одного значущого і двох або трьох незначущих компонентів.

2. Фраземи, тобто фразеологічні одиниці зі структурного підрядного і сурядного словосполучення.

3. ФО з частково предикативною структурою (тобто компоненти ФО + підрядне речення або підрядне речення без компонента, що тим визначається).

4. Дієслівні ФО зі структурою фраземи з дієсловом в інфінітивні і зі структурою речення з дієсловом в пасивному стані.

5. ФО зі структурою простого або складного речення.

1.3 Семантичні особливості ФО

1.3.1 Фразеологічне значення

Фразеологізми будь-якої мови мають своє особливе специфічне значення, яке зазвичай називають фразеологічним. Це значення є узагальнено цілісним, хоча ступінь цілісності може бути різним. При цьому, чим більше компоненти фразеологізму втрачають власне словесні якості, тим цілісніше значення фразеологізму і навпаки. Ця закономірність не знає винятків.

При визначенні специфіки фразеологічного значення слід перш за все опиратися на ті самі елементи мовної структури, які безпосередньо беруть участь в реалізації значення фразеологізму.

Важливу функцію у цьому відношенні виконують компоненти фразеологізму, оскільки фразеологічне значення має компоненту основу, а в окремих випадках загальне значення фразеологізму випливає з ослабленого значення його компонентів.

Ступінь участі компонентів у формуванні цілісного значення фразеологізму визначається здатністю ФО протиставлятися еквівалентно вільному словосполученню. Якщо фразеологізм при накладанні на вільне словосполучення дає на його фоні метафоричний ефект, то частина участі кожного компонента в утворенні смислового цілого приблизно однакова, а весь фразеологізм володіє в такому випадку цілісним мотивованим значенням ((black diamonds «чорне золото» (кам'яне вугілля)), to make black white «показувати щось навпаки». Навпаки, якщо фразеологізм з точки зору сучасного сприйняття не накладається на вільне словосполучення через неможливість його утворити, а загальне значення ФО виявляється мотивованим, то значення фразеологізму стає частково цілісним (like blue murder «дуже швидко, щодуху», pink tea «званий чай»). В цьому випадку окремі компоненти виявляють статичне тяжіння, смислову співвіднесеність (але не тотожність) з однозвучними словами вільного вживання.

Слід зазначити, що на відміну від фразеологічного значення словесне (лексичне) значення визначається морфемами. Ступінь участі різних морфем у утворенні лексичного значення слова неоднакова. Основне статистичне навантаження в слові виконує корінна морфема (корінь), значно меншу слово вказівну роль відіграють словотворчі афікси, а формотворчі афікси і закінчення виступають носіями категоріального (лексико-граматичного) і граматичного значення.

Така спеціалізація морфем часто виявляється при тлумаченні сенсу слова. Наприклад слово «impossible» означає «absence of possibility». Слово-індифікатор «absence» відомим чином заміщає префікс іm і вказує на наявність в смисловій структурі даного слова лексико-граматичного значення протилежності, то як слово «possible» відображається на зміст, що заклечається в кореневій морфемі «possible».

Таким чином, морфеми в структурі слова відрізняються значно більшою спеціалізацією, ніж компоненти фразеологізму. Так, у фразеологізмів із цілісним значенням типу to make the air blue «лаяти на чому світ стоїть» всі знакові компоненти принципово рівноправні, чого не можна сказати про просте похідне слово, де смислоутворююча функція належить кореневій морфемі.

Фактори, що визначають роль і місце морфем або компонентів в смисловій структурі слова чи фразеологізму, пов'язані з особливостями мотивації фразеологізму і слова. Значення більшості фразеологізмів не визначаються ні значенням його окремих компонентів (так як вони позбавлені семантичної самостійності), ні тим більше значенням слів вільного вжитку, які входять в змінне словосполучення такого ж лексичного складу.

На противагу цьому значення будь-якого похідного слова мотивоване значення іншого слова, від якого воно утворено.

Лише інколи значення фразеологізму може бути значенням його компонентів. Такі фразеологізми не можуть бути протиставлені еквівалентному вільному словосполученню. По характеру мотивованості подібні фразеологізми близькі до складних слів, що вживаються в прямому значенні.

В смисловій структурі фразеологізму В. П. Жуков виділяє «смислооб'єднуючі» (інтегральні) ознаки [25; 31] фразеологічного значення. ці ознаки входять в якості складового елементарного значення в різномасті фразеологізми. Якщо диференційовані семантичні ознаки вказують на семантичну своєрідність фразеологізму, то інтегральні елементи значення вказують на подібність однієї ФО з іншою. Інтегральні ознаки можуть бути граматичними і власне семантичними.

В якості смислооб'єднуючих ознак фразеологічного значення можуть виступати значення категоріальне, оцінююче, підсилююче, також значення «одухотвореності», «неодухотвореності» і т. п. [26; 31].

1.3.2 Категоріальне значення

Складовою частиною фразеологічного значення служить так зване категоріальне значення, тобто найбільш узагальнююче значення (дії, предметності, якості і т. д.), яке притаманне різним семантично граматичним розрядом фразеологізмів - дієслівним, іменним, прислівниковим і т. п. Це і зрозуміло. Значення фразеологізму, як і значення слова, не може проявлятися окремо і незалежно від його граматичних особливостей. В. В. Виноградов, виявляючи особливості різноманітних типів значення слів, відмічає, що значення слова визначається не тільки відповідністю його тому поняттю, яке виражається за допомогою цього слова, але «воно залежить і від якостей тієї частини мови, тієї граматичної категорії, до якої належить слово.» [129; 12].

Категоріальне значення являється граматичним, так як може бути наявним в таких фразеологічних, які семантично пов'язані між собою, не мають спільного елемента, наприклад: to be not so black as one is painted «бути не такою вже поганою людиною», to keep one's memory green «не забувати когось, зберігати пам'ять про когось»; to know black from white «знати де раки зимують» і т. п.

Категоріальне значення характеризується високим ступенем універсальності, оскільки воно повторюється в багатьох фразеологізмах, що володіють різним значенням і структурою. Саме тому категоріальне значення не зачіпає реального (потенційного) змісту фразеологізму, воно лише супроводжує його, співвідноситься з ним. В цьому відношенні категоріальне значення співпадає з граматичними категоріями, які ще як відзначав А. А. Шахматов, супроводжують реальний зміст лексичної одиниці.

Фразеологізми, які мають однакове значення, складають, за висловами в. П. Жукова, своєрідну парадигму: вони співвідносяться з однією і тією ж частиною мови. Але не можуть існувати лінгвістичні одиниці «поза парадигматичними та синтагматичними відношеннями « [32; 31].

Категоріальне значення фразеологізму проявляється в синтагматичному ряду завдяки категоріальному значенню того «знакового» 33; 31] слова, з яким граматично сполучається такий фразеологізм. Тут спостерігається своєрідна синтагматична взаємодія категоріальних значень. При цьому категоріальні значення знаходяться у відношенні взаємної непередбачуваності: наприклад, категоріальне значення дії передбачає появу прислівникового категоріального значення або категоріального значення предметності (у випадку об'єктних відношень між фразеологізмом і словом повного значення). можлива і зворотна залежність.

Категоріальне значення фразеологізму часто може виявлятися лише в реченні (яке являє собою розгорнуту синтагму). Це стається тоді, коли категоріальна характеристика фразеологізмів сигналізується опорним компонентом і цілком залежить від їхньої синтаксичної ролі в реченні.

Всі фразеологізми, за В. П. Жуковим, за характером виявлення категоріального значення розділяються на декілька типів:

1. Фразеологізми, категоріальне значення яких передбачається граматично домінуючим компонентом.

2. Фразеологізми, категоріальне значення яких не сигналізується опорним компонентом, якщо він очевидний.

3. Особливий (проміжний) тип складають компаративні звороти, які поєднують в собі ознаки двох названих типів.

До фразеологізмів першого типу відносяться дієслівні, іменні, ад'єктивні та адвербіальні фразеологізми.

а) дієслівні фразеологізми різноманітної структури є найбільш чисельним і продуктивним розрядом: to catch one red-handed, to be yellow about the gills, to be in one's black books, to show the white feather, to give a black eye та ін. як видно з наведених прикладів цей тип ФО виражає категоріальне значення дієслівності.

б) іменні фразеологізми включають ФО, утворені з поєднанням прикметника з іменником: black art, the black beast, black book, black bootle, white, blue bloods, red rag, red lamp, red cock, pink tea, green years, green wound, green winter. Менш поширений тип складають іменні фразеологізми, із поєднанням іменника з іменником, що виражає приналежність (of + N): a bit of blue sky, the blue of the plump. В особливу групу об'єднуються субстантивні фразеологізми, що являють собою поєднання іменника з прислівником.

На смислову структуру перерахованих фразеологізмів безпосередньо впливають два протилежних фактора - оціночне значення і категоріальне значення предметності. З підсиленням оціночного значення відповідно ослаблюється значення предметності, і навпаки.

в) ад'єктивні фразеологізми включають утворення в склад яких стрижневим компонентом виступає прикметник. Найбільш узагальнюючою семантичною ознакою ад'єктивних фразеологізмів виступає поняття якості. Через це категоріальне значення забезпечується зв'язок і взаємодія відповідних фразеологізмів в плані їх співвідношення з іменником (green with envy).

г) в розряд прислівникових фразеологізмів входять:

1) деякі фразеологізми, граматично домінуючим елементом яких служить прислівник;

2) фразеологізми, утворені з прислівникових компонентів, які знаходяться між собою у сурядному зв'язку in black and white; like blue murder «дуже швидко»;

3) фразеологізми, граматично домінуючим компонентом яких виступає дієприкметник, частково або повністю втраченими дієслівними якостями і функціонально зближене з прислівником.

Розглянемо наступну групу фразеологізмів, категоріального значення яких не сигналізується опорним компонентом, якщо він очевидний. В багатьох фразеологізмах цього типу граматично домінуючий компонент взагалі неможливо виділити. Категоріальне значення аналогічних фразеологізмів визначається лише через їх синтаксичну роль в реченні. Вказані особливості характерні для переважної більшості прислівникових фразеологізмів.

Виходячи з принципів сполучуваності зі словами вільного вжитку, можна виділити дві групи прислівникових фразеологізмів. В одній групі сконцентровані фразеологізми, які вживаються з обмеженим числом «дієслів-супровідників» [50; 31]. В другу групу об'єднуються прислівникові фразеологізми, що сполучаються з широким колом дієслів вільного вжитку. І в тому і в іншому випадку спостерігається синтаксична взаємодія категоріальних значень. Вказівну функцію в синтагматичному ряду виконує дієслово, так як прислівниковий фразеологізм не має спеціального показника категоріального значення.

В структурному відношенні більш менш чітко виділяються наступні ряди прислівникових фразеологізмів, що сполучаються з обмеженою кількістю «дієслів-супровідників»:

1. Прислівникові фразеологізми, в складі яких чітко виділяється опорний компонент, виражений іменником to be, to feel, to look red about the gills «добре почувати себе»; to cry blues «прибіднятися»; to look through the rose coloured glasses «дивитися крізь рожеві окуляри» .

2. Прислівникові ФО, що являють собою різноманітні конструкції з іменником і прикметником: to be in blues «нудитися, хандрити»; to depiet in black colours «представляти в темних тонах».

3. Прислівникові фразеологізми, утворені із поєднання іменника з іменником: to hade in black and white «зрозуміло викладати, пояснювати».

4. Рідкісні фразеологізми, що виникли в результаті переосмислення прийменникової частини складного речення: to look at the black side «песимістично дивитися на щось».

До даної групи, як вже було сказано, відносяться прислівникові фразеологізми, що володіють семантичною самостійністю і внаслідок цього сполучаються з великою кількістю різноманітних за значенням дієслів.

В структурному відношенні відповідні фразеологізми в основному співпадають з попередньою категорією фразеологізмів прислівникового характеру. Сюди відносять наступні форми ФО:

1. Прислівникові фразеологізми, які складаються із поєднання прикметника, означальних займенників або чисельників з іменником.

2. Прислівникові фразеологізми, що складаються із поєднання однакових або різних іменників з прикметником або без нього.

3. Прислівникові фразеологізми, що являють собою конструкції з сурядним зв'язком.

1.3.3 Оціночне значення фразеологізмів

Важливою ознакою фразеологічного значення, крім категоріального, служить також оціночне значення, яке притаманне багатьом фразеологізмам англійської мови. Оціночне значення в різних структурах фразеологізмів проявляється по-різному. Під оціночним значення розуміється позитивна чи негативна характеристика обличчя чи предмета з точки зору його стійких, постійних якостей, а не випадкових чи тимчасових.

Необхідно розрізняти фразеологізми з власним оціночним значенням і з оціночним вживанням. Фразеологізми власне оціночного значення володіють цією особливістю постійно, незалежно від умов контексту.

ФО ж оціночного вживання в одному контексті володію цією особливістю, а в іншому - ні. Іншими словами, власне оціночне значення є одиницею мови, а оціночне вживання - одиницею мовлення.

Перед ФО з оціночним значенням зазвичай ставляться граматичні запитання: який предмет? Що він таке? Наприклад, у реченні: He feels red about the gills today. Перед фразеологізмом to red about the gills не можна ставити запитання що робити?

Оціночне значення слід розглядати як синтаксично обмежене значення, оскільки служить одним із виявів модальності мови. При цьому помічено, що, чим сильніше розвинене в тому чи іншому фразеологізмі модальне значення оцінки, тим менше здатний такий фразеологізм виконувати власне номінативну функцію, і навпаки. У багатьох фразеологізмів іменного типу утворення (a black sheep, green labour) називна функція відміняється і заміняється оціночною. В процесі мовленнєвої комунікації предметне відношення і значення слова можуть розходитися. Особливо відчутне це розходження тоді, коли слово не називає предмета або явища, а образно його характеризує [114; 22].

На основі оціночного значення відбувається своєрідне зближення дієслівних фразеологізмів з іменними, оскільки з підсиленням значення оцінки відповідно ослаблюються дієслівні якості, і навпаки.

Оціночним значенням найбільше володіють такі фразеологізми, які порівняно легко потрапляють у сферу іменного присудка. Тому значення якісної оцінки особливо характерно для іменних та ад'єктивних фразеологізмів. Майже всі фразеологізми субстантивного типу володіють або здатні володіти оціночним значенням. Такі, наприклад:

а) ФО, утворені зі сполученням прикметника з іменником: black beast, black swan, whibe lives, brown study, green wound, green years, red cock, pink tea, white night;

б) ФО утворені зі сполученням іменника з іменником: agony in red, gentleman in black, gentleman in bravn.

У перелічених ФО не в однаковій мірі розвинене значення опіки. Це багато в чому залежить від конкретного змісту тієї чи іншої ФРО, а також від степені її синтаксичної закріпленості.

По мірі проявлення оціночного значення субстантивні ФО В. П. Жуков умовно розділяє на дві групи:

І. Іменні фразеологізми з оціночним вживанням. Подібні ФО характеризується або явно вираженою синтаксичною «рухливістю» [59;31]. Вони можуть виступати в ролі різних членів речення відповідно до контексту.

ІІ. Іменні фразеологізми з явно вираженим оціночним значенням. Такі ФО утвердились в функції присудка.

Іменні фразеологізми з оціночним значенням розшаровуються на неоднакові за значенням і в функціональному відношенні семантичні признаки.

Одні з них являються диференціальними признаками, що дозволяють відрізнити для фразеологічного значення (семи) є видовими і виконують смислоіндетифікуючу функцію.

Інші семантичні признаки, навпаки, виступають як загальні, родові і виконують смислооб'єднуючу функцію, оскільки повторяються в цілому ряді іменних фразеологізмів з оціночним значенням.

Відмічена різниця між семантичними признаками фразеологічного значення виявляється при описі, роз'ясненні внутрішнього змісту відповідних фразеологізмів. Наприклад, фразеологізм a green hand означає «unexperiened person» (недосвідчена людина). Так визначається названий фразеологізм у словниках. В цьому тлумаченні виділені отримують визначене словесне вираження: диференціальний, семантично панівний признак передається через прикметник, а семантично другорядний смислооб'єднуючий признак ідентифікується іменником «person» (людина).

Виявленні якості іменних ФО з оціночним значенням найповніше проявляються тоді, коли відповідні звороти вживаються в якості іменного присудка. Справа в тому, що в цій синтаксичній функції іменник (а тим більше іменний фразеологізм) розвиває визначальні, ад'єктивні, оскільки він починає виражати внутрішні якості і стани іншого предмету, стає відображенням тих якісних станів, через які може проходити предмет [60;31].

Таким чином, іменним ФО значення оцінки притаманне в тій мірі, в якій для них характерна роль іменного присудка.

Функцію оцінки, якісної характеристики набувають не лише іменні фразеологізми, але й дієслівні. В цьому відношенні ФО якісно відрізняються від звичайних дієслів, яким, як правило, не притаманна така якісно-ідентифікуюча функція. В міру проявлення оціночного значення дієслівні фразеологізми умовно розділяються на дві групи [61;31].

І. Найбільш обширну групу складають дієслівні фразеологізми, що виражають оціночне значення і не втратили свої основних дієслівних категорій - виду і часу. Чи ФО з оціночним вживанням, наприклад: to be in one's black books, to look black, to call white black, to depict in black colours, to turn purple with rage.

II. В особливо групу об'єднуються фразеологізми, які мають в якості стрижневого компонента дієслово, яке застигло в суворо визначеній формі. Це ФО оціночного значення. вони піддаються своєрідному процесу видати дієслівності, асимілюються з класом ад'єктивних зворотів: to be not so bleack as one is painted.

Окрему позицію займають фразеологізми, в складі яких немає граматично домінуючого компоненту, а якщо й такий компонент наявний, то він не впливає на категоріальне значення всього фразеологізму. Об`єднуючою ознакою виступає симптоматична роль подібних фразеологізмів в якості іменного присудка. ФО, що входять в цю категорію, виражають різноманітні характеризуючи якості або пасивне перебування суб'єкту в будь-якому визначеному стані.

Значення якісної оцінки або якісного стану найповніше проявляється у тих фразеологізмів, які закріпились в функції іменного присудка. Смисловий зміст подібного роду фразеологізмів найточніше передається прикметникам оціночного характеру.

а) Підсилююче значення об'єднує багато ФО, переважно прислівникового характеру, в одну семантичну парадигму. В складі такої парадигми фразеологізми співвіднесені один з одним по мірі статистичної близькості завдяки смислооб'єднуючій ознаці «дуже», «сильно», «в вищій мірі». При цьому, чим взаємопов'язані фразеологізми на прагматичній осі, тим більш узгоджена їхня взаємодія в синтагматичному ряду, і навпаки. Ця особливість найбільш послідовно проявляється в багатьох прислівникових фразеологізмів, які семантично реалізуються в суворо обмеженому колі дієслів-супровідників.

Тут перш за все виділяються прислівникові фразеологізми, що вступають між собою в економічні відносини. Відповідні звороти характеризуються самою високою мірою прагматичної і синтагматичної закріпленості.

Показником і носієм підсилюючого значення слугує не якийсь окремий компонент фразеологізму, а фразеологізм в повному об'ємі.

В якості смислооб'єднуючої ознаки фразеологічного значення може виступати, як вже згадувалось, одухотвореність, характерна багатьом дієслівним і іменним фразеологізмам. Ці фразеологізми досить часто розходяться в семантичному відношенні (to fly at one like a bull at a red cloth).

Як і у підсилюючого значення, носієм смислооб'єднуючої сили одухотвореності слугує весь фразеологізм, а не якийсь окремий компонент. Граматично опорні компоненти виконують лише узгоджувальну функцію і служать показником синтаксичної залежності ФО від виконавця дії, вираженого іменником або займенником в ролі граматичного підмета.

Між підсилюючим значенням і значенням одухотвореності спостерігається істотна різниця. Підсилююче значення глибше впливає на смислову структуру ФО, ніж інтегруюча ознака одухотвореності. Свідченням цього служить наявність фразеологізмів, власне значення яких наближається до значень слів: дуже, сильно. Натомість немає і не може бути ФО, власне значення яких без останку зводилося б до однієї семантичної ознаки одухотвореності. Атрибутивне значення у відповідних зворотів переважає над категоріальним значенням предметності і дії.

1.3.4 Фразеологічне підсилююче значення переосмислення

Досить важливу роль у творенні фразеологічного значення відводять такому поняттю як фразеологічне переосмислення.

Для розуміння фразеологічного переосмислення важливо розглянути поняття фразеологічної номінації.

Під номінацією розуміється процес і результат найменування, при якому мовні елементи співвідносяться з об'єктами, які вони позначають [25;51]. Вторинною лексичною номінацією В. Г. Гак та В. Н. Телія вважають використання вже наявних в мові номінативних засобів в новій для них функції найменування. На їх думку, в мові «закріплюються» такі вторинні найменування, які являють собою найбільш закономірні для системи даної мови способи найменування і займають в ній ті номінативні засоби, яких не вистачає [28;51].

Без сумніву фразеологічна номінація володіє рядом особливостей порівняно з лексичною номінацією. Ці особливості в першу чергу пов'язані з механізмом фразеологізації, що досліджуються в теорії ономасіологічного процесу. В ній розрізняють два основних напрямки. Згідно з одним підходом виникнення фразеологізації являється процесом повільним і поступовим, який триває роками до того як ФО набуває загальновживаної відтворюваності (Б. А. Ларин, О. В. Куліп та ін.). аналізуючи складність фразеологічної номінації на відміну від номінації словесної О. В. Куліш пояснює її роздільно оформленістю ФО, поєднання в ній слів з різними типами значень, співвіднесеністю з фразеологічним прототипом, багатством внутрішньої форми і конотації [35;130]. Однією з особливостей фразеологічної номінації О. В. Куліп називає формування третинної номінації. Її сутність полягає в тому, що від фразеологізмів, які вже є одиницями вторинної номінації, формуються фразеологізми, значення яких детерміноване значенням їх фразеологічних прототипів. ФО третинної комбінації можуть формуватися шляхом також і при оказіональному вживанні.

В основу процесу фразеологічної номінації лежить фразеологічне переосмислення. Переосмислення є одним із способів пізнання дійсності в свідомості людини і пов'язано з відтворенням реальних або уявних особливостей відображених об'єктів на основі встановлення зв'язків між ними.

Техніка переосмислення заклечається в тому, що стара форма використовується для третинного або вторинного найменування шляхом перенесення назв і семантичної інформації з прототипів ФО або фразеологічних варіантів відповідно на депотати ФО або фразеологічних варіантів [35;128]. Найважливішими типами переосмислення являються метафора та метонімія.

В якості метафори розуміють механізм мовлення, що являє собою вживані слова, яке означає деякий клас предметів, явищ і т. п., для найменування об'єктів, аналогічний даному в будь-якому відношенні.

Інакше кажучи, метафора - це перенесення найменування з одного денотата та інший, що асоціюється з ним, на основі реального чи уявного співпадіння.

Метафору в контексті легко впізнати, оскільки їй не можна сприймати буквально. В поетичній метафорі головні її якості нестандартність, неможливість замінити образним еквівалентом [34;140].

Існування механізму метафори дозволяє з її допомогою створювати нові мовні знання, таким чином, метафора із фігури мовлення переходить в мовний знак, що призводить до втрати словом або словосполученням попередньої і здобуття нової референції. Для продуктивності метафори як засобу створення нових найменувань важливу роль відіграє найбільш характерний для метафори параметр - її антропометричність. Вона виражається втому, що сам вибір тієї чи іншої основи для метафори пов'язаний із здатністю людини вимірювати все нове для себе по своєму образу і подобі або ж по просторово сприйнятими об'єктами, з якими має справу людина в практичній діяльності [136;51].

В цілому в лінгвістичній літературі проблема метафори розглядалася здавна, однак якщо раніше вона сприймалась як етилістичний засіб або засіб номінації, то засіб номінації, то зараз, у зв'язку з розвитком коскітивістики, метафору вважають «способом створення мовної картини світу, що виникає в результаті когнітивного маніпулювання вже наявними в мові значеннями з метою створення нових концептів» [5;168].

Образ створений на метафоричній основі, стій кісний, інакше кажучи, для фразеології характерна образна метафора. Однак перехід метафори до здійснення вторинної для неї функції номінації виключає семантичну двоплановість, тобто веде, в решті решт, до загибелі метафори [5;171].

Тим не менше, ФО можна «розшифрувати» шляхом встановлення порівняння-подоби, через яке проходить ідіома, мотивована на основі метафори. Навіть в цих випадках, коли зв'язок двох ситуацій втрачений у століттях, сам по собі факт існування такого порівняння загальновідомий, і це підтверджує можливість його відновлення [5;175].

Крім метаморфічного переосмислення, в основі ФО може лежати переосмислення метонімічне. Механізм метонімічного переосмислення являє собою перенесення найменувань явищ, предметів і їх ознак по їх сумісності або ширше по їх зв'язку в просторі і часі [5;30]. Метонімія звертає увагу на індивідуальну рису, дозволяючи адресату мовлення ідентифікувати об'єкт, виділити його з області спостерігаю чого, відрізнити від інших присутніх з ним предметів.

На відміну від метафори, що займає в реченні переважно позицію предиката метонімія з її функцією індентифікації, яка здійснюється через рефлексію імені. Тому, метонімія, являє собою зрушення референції, тоді як метафора - зрушення в значенні [5;31].

1.3.5 Семантичні особливості компоненту, як складової частини фразеологізму

Виразником структурно-семантичних особливостей фразеологізму виступає компонент ФО. Фразеологічні компоненти позбавлені семантичної самостійності і, відповідно, не володіють лексичним значенням внаслідок своєї деактуалізації.

Причина семантичної і граматичної деактуалізації компонентів приховується в тому, що вони окремо і разом втрачають предметну (депотативну) направленість. З моменту утворення фразеологізм всім лексичним складом починає відображати таку позамовну дійсність (предмети, явища, події, дії, якості, уявлення і т. п.), з якою втратили (повністю або частково) зв'язок самі по собі компоненти. Внаслідок такої семантичної переорієнтації компоненти втрачають семантичну співвіднесеність з відповідними словами вільного вжитку.

Незважаючи на те, що компоненти фразеологізму в міру своєї деактуалізації позбавлені основних ознак слова, вони так чи інакше беруть участь в утворенні фразеологічного значення. Внаслідок цього вони наділені певною частковою семантичної самостійності.

Перш за все в більшості фразеологізмів легко виділяється граматично домінуючий компонент, який передбачає їх лексико-граматичне (категоріальне) значення. В дієслівних фразеологізмах таким опорним компонентом виступає дієслово, в іменних - іменник, в ад'єктивних - прикметник. При чому категоріальне значення у відповідних фразеологізмів виявляється незалежно від ступеня «епаякості» [80;31] компонентів і характеру мотивації.

В структурі граматичної одиниці нерідко виділяються компоненти, що енглалізують про стилістичне забарвлення фразеологізму. Це трапляється в тих випадках, коли відповідне слово вільного вжитку також являється стилістично забарвленим. Хоча загальне значення ФО може не співвідноситись семантично зі словом вільного вжитку, стилістичне забарвлення все одно виявляється.

Оскільки стилістичне забарвлення лише нашаровується, накладається на основне, предметно-логічне значення фразеологізму, то стилістично марковані компоненти не виконують власне знакової функції.

У складі ФО може бути компонент, який володіє відносно високою семантичною самостійністю і виконує стислооб'єднуючу функцію. Відповідні компоненти являються смисловим центром фразеологізму.

Семантично панівний компонент лише співвідноситься, а не співпадає з відповідним словом вільного вжитку. Тому неможливий смисловий центр в будові фразеологічних сполучень, в яких завжди наявні слова з вільним вжитком.

Наявність смислового центру в складі деяких зворотів викликана нерівномірністю фразеологізації, тобто різним ступенем фразеологізації компонентів, що входять в той чи інший фразеологізм.

Показником смислового центру служить, як правило, один, і при тому визначальний, компонент фразеологізму, який співвідноситься по смислу з однозвучним словом вільного вжитку [Однак в більшості фразеологізмів виділення смислового центру позбавлене реальних підстав].

Як вже було відмічено, компоненти у складі ФО мають різний рівень де актуалізації, чим менший рівень де актуалізації компонента, тим більшою частиною семантичної самостійності він наділений. Таким чином, частина семантичної самостійності компоненту ФО і рівень де актуалізації знаходяться в обернено-пропорційній залежності.

На основі цього принципу А. В. Жуков пропонує типологію семантично маркованих компонентів, ядром якої являються лексично, семно і символічно марковані компоненти. Лексично марковані компоненти, або слова компоненти наближаються до повнозначних слів, їхня роль в становленні фразеологічного значення очевидна. Показником лексичної маркованості можуть бути як прямі, так і похідні значення ФО. Наприклад, з фразеологізмів black conscience, на рівні первинно-номінативних значень відповідних прикметників.

В різних випадках лексично маркованими компонентами виявляютьcя всі компоненти ФО: the white flesh; to be not so black as one is painted; as grey as bat's wing).

В наведених прикладах лексична маркованість компонентів викликана різними причинами. Лише в порівняно невеликій кількості фразеологізмів вона носить первинний характер (black conscience). Відповідні слова, вже на рівні первинного словосполучення є метафорами, не піддаються вторинному переосмисленню (власне фразеологізації) і внаслідок цього утримують за собою декотативне ядро фразеологічного значення. В іншій частині компонентів, що наближаються до слів з дифузною семантикою (to keep the bones green, to look through the rose-coloured glasses), лексична маркованість компонентів пов'язана з семантичною редукцією слова. Нарешті, в переважній більшості випадків лексична маркованість пояснюється вторинним лексико-фразеологічними зв'язками (the man in blue, a green hand).

В тому випадку, коли показником маркованості виступає лише частина первинного змісту слова, доречніше говорити вже не про лексичну, а про семну маркованість компоненту. Наприклад, субстантивний фразеологізм green years «дитячі роки», де генетично пов'язаний з фразеологізмом прикметник green має значення «модний, свіжий, юний». Відповідно між значенням фразеологізму і частиною значення первинного слова прослідковується семантичний перетин. Слід зазначити, що семна маркованість посилається до виникнення «потенційних слів» на базі фразеологізмів.

Існують причини для виділення особливого розряду символічно маркованих компонентів. Символічно маркованими можна ввжати компоненти, вихідне символічне значення яких частково утримується в семантиці фразеологізму і досить регулярно відтворюється в ряді фразеологічних зворотів. Символічна маркованість, як правило, ускладнюється ємною або лексичною маркованістю компонента.

Таким чином, компонент - структурна одиниця фразеологізму, яка внаслідок де актуалізації втратила основоположні ознаки слова, хоча в деяких випадках може виступати як потенційне слово.

За своєю природою фразеологізми являються досить складним і багатогранним явищем. Вони мають здатність позначати складні явища в виразній, і головне, лаконічній формі. ФО об'єднують в собі такі ознаки як стійкість, семантична цілісність, значення.

Вченими не вироблено єдиного підходу в класифікації ФО. В даному дослідженні використовується класифікація В. П. Жукова, який пропонує розділяти малі види фразеологічного значення як категоріальне, оціночне, підсилююче, одухотвореності. На основі проявлення категоріального значення ФО поділяються на: 1) ФО, категоріальне значення яких передбачається граматично досліджуючим компонентом; 2) ФО, категоріальне значення, якщо не сигналізується опорним компонентом, якщо він очевидний; 3) компаративні звороти, які поєднують в собі ознаки двох попередніх типів. В міру проявлення оціночного значення виділяються ФО з оціночним вживанням та ФО з чітко вираженим оціночним значенням.

В основі процесу утворення фразеологічного значення лежить фразеологічне переосмислення. Найважливішими типами переосмислення є метафори та метонімія.

Структурною одиницею фразеологізму являється компонент, який внаслідок деактуалізації втратив основні ознаки слова, але в деяких випадках може зберігати відносну семантичну самостійність і сигналізувати про стилістичне забарвлення фразеологізму.

2.Історія розвитку найменування кольорів

Оточуючий нас світ забарвлений тим чи іншим способом і , відповідно, виникає необхідність застосовувати терміни для позначення кольору. В словнику будь-якої мови завжди нараховується досить обмежена кількість найменувань кольору (зазвичай 100-150) , хоча людське око здатне розділяти набагато більше кольорів (до 100 000 відтінків). Позначення кольорів зазвичай пізно заучуються дітьми, а в спілкуванні навіть між дорослими людьми часто виникають так звані «комунікативні невдачі». Елементарним шляхом доведено, що досить часто, що одна людина під якимось позначенням кольору розуміє певний відтінок, при цьому інша людина сприймає інформацію по-своєму. При цьому виникає питання - що таке «колір»? І відповідати на це питання має не лінгвіст, а, в першу чергу, фізик.

Отже, Ньютон встановив, що світлові промені не є кольоровими. Колір - це електромагнітні хвилі з певним набором характеристик (інтенсивність, спектральний склад і т. д.), які являються фізичним корелятами, причому неоднозначними, для характеристик таких перцептивних образів. Кожному із кольорів спектру відповідає довжина хвилі - від найкоротшої до найдовшої (відповідно червоний і фіолетовий кольори). Білий колір складається із суміші всіх кольорів веселки, які вже далі не розкладаються за допомогою призми. Більш детальну відповідь на питання «що таке колір»? слід шукати не лише в природі світла, але й в будові і функціонуванні нашої зорової системи, оскільки світло і його спектральний склад лише фізичні подразники рецепторів, збудження яких викликає в нас відчуття кольору.

Психологи під відчуттям і сприйманням розуміють цілком визначені види образів, тобто явища виключно суб'єктивні. Це означає, що поняття «колір» поза нашим сприйняттям не існує. Що стосується сприйняття кольору тваринами, то на сьогодні можливі лише дослідження поведінкової реакції у відповідь на певну світлову стимуляцію.

Не слід також забувати про те, що кольоровий зір формується в різних кліматичних умовах і при різному способі життя. Тому навіть древня людина розуміла, що один і той самий об'єкт при денному і нічному освітленні буде мати різне кольорове забарвлення. Ця різниця у сприйнятті кольору зумовлюється на рівні нейрофізіології. При дуже низькому освітленні людина може розрізняти лише великі форми. Цей факт пояснюється тим, що за даних умов працює паличковий зір, оскільки палички мають високу чутливість до світла, а колбочки починають працювати лише при високому рівні освітлення. Паличкова система не беру участі у формуванні кольорового зору, відповідно, в сутінках, людина слабо розрізняє кольори.

В багатьох існує приказка:

вночі всі коти бурі (укр.) - all cats are grey in the dark.

І якщо при денному світлі деякі кольори виглядають рівно яскравими, наприклад, зеленний і жовтий, то в сутінках зелений буде більш яскравим (при цьому обидва будуть сірими). Червоний при сумнівному освітленні буде чорний.

2.1 Гіпотеза Сепіра Уорфа

Гіпотеза Сепіра Уорфа, або гіпотеза лінгвістичної відносності, виникла в лінгвістиці США під впливом праць Е. Сепіра та Б. Уорфа. На їхню думку, мова і спосіб мислення народу взаємопов'язані. Оволодіваючи мовою, його носій засвоює певне відношення до світу, що відображається в структурах рідної мови. Оскільки мови по-різному класифікують навколишню дійсність, то і їх носії відрізняються за способом ставлення до неї. «Ми аналізуємо природу в напрямку, підказаному нашою рідною мовою. Ми виділяємо в світі явищ ті чи інші категорії і типи не тому, що вони самоочевидні; навпаки, світ постає перед нами як калейдоскопічний потік вражень, який повинен бути організований нашою свідомістю, а це означає в основному -мовною системою, що зберігається в нашій свідомості» [55; 15]. Наслідком визнання гіпотези лінгвістичної відносності є визнання того, що мова зберігає в собі певну систему цінностей, і значення, які в ній виражаються, складаються в колективну філософію, притаманну всім носіям даної мови. Іншими словами, в свідомості мовця існує ряд базових прототип них референтів, які він використовує при називанні того чи іншого кольору. Можливо, дане твердження правильне, але для більш пізніших позначень кольору, які виникають за моделлю «такого кольору, як...»(коричневий - кольору кориці; пабу англ.. - кольору одягу флоту і т. д.). Однак можна зробити припущення, що для архаїчного мислення було характерне особливе синкретичне усвідомлення. Існують різні точки зору щодо того, що лежить в основі позначення кольору. Англійські вчені Берлін і Кей вивчали етимологію кольору і описали свої дослідження в книзі «Основні терміни кольорів». Вони дійшли висновку, що 95% кольорів походять від назв передметів. І лише 5% слів не мають чіткою етимології. Наприклад, термін «пурпуровий».

2.2 Експерименти Берліна і Кея

На противагу гіпотезі Сепіра Уорфа англійські вчені Берлін і Кей провели ряд досліджень і прийли до висновку, що процес виникнення і розвитку найменування кольору в мовах є свого роду мовною універсалією. Експеримент проводився на матеріалі 20 мов з різних мовних груп. Вчені ставили перед собою завдання вияснити:

...