Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.Н. КАРАЗІНА

УДК 811.111-112:81'371

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

МОВНА ОБ'ЄКТИВАЦІЯ КОНЦЕПТУ БОГ В АНГЛІЙСЬКОМУ ДИСКУРСІ XIV-XX СТОЛІТЬ

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

ПОЛІНА ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА

Харків - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладу та англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:

ШЕВЧЕНКО ІРИНА СЕМЕНІВНА, доктор філологічних наук, професор Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, завідувач кафедри ділової іноземної мови та перекладу.

Офіційні опоненти:

ЖАБОТИНСЬКА СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА, доктор філологічних наук, професор, Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького, професор кафедри англійської філології.

МОРОЗОВА ОЛЕНА ІВАНІВНА, кандидат філологічних наук, доцент, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, доцент кафедри англійської філології.

Провідна установа: Донецький національний університет, кафедра англійської філології, Міністерство освіти і науки України, м. Донецьк.

Захист відбудеться 22.12.2004 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, Харків, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий 19.11.2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.П. Мартинюк.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дисертаційна робота присвячена аналізу змісту й структури концепту БОГ, вербалізованого в англійській мові, його діахронічного варіювання у світському дискурсі XIV-ХХ століть порівняно із біблійним прототипом.

Концепт БОГ як важлива культурна універсалія, основа усіх світових релігій, є об'єктом вивчення в різних галузях знань: філософії, соціології, історії тощо. У лінгвістиці залежно від домінуючої парадигми його аналіз фокусується на проблемах лексикології, стилістики, дискурсу, лінгвістичної когнитивістики. Так, у лексикології досліджуються номінації Бога на матеріалі різних мов та його характеристики, які об'єктивуються різними засобами мови: прислів'ями біблійного походження (М.Ю. Котова, О.Ю. Печінкіна), лексичними одиницями, у тому числі фразеологічними (Г.О. Ліліч, Д.С. Ліхачьов, О.В. Сафронова), образними порівняннями (Н.І. Підвальна), библійно-християнською метафорою (І.Б. Дубровська). Вивчається функціонування концепту БОГ у дискурсі англо- та російськомовної проповіді (Н.О. Кравченко).

У межах когнітивно-комунікативної парадигми в лінгвістиці розпочато вивчення концепту БОГ як культурного концепту, визначено характеристики концепту БОГ як символу в російській, англійській і французькій культурах (К.О. Алексеєва, Н.Г. Блохіна, Л.І. Зубкова, Ю.Т. Лістрова-Правда, Ю.С. Степанов), описано специфіку концепту БОГ у творах окремих авторів (Р.І. Білецький, Н.Г. Блохіна, О.Є. Проць, І. Серова, О. Oстаніна). Однак недостатньо дослідженими залишаються місце концепту БОГ в англійській картині світу (КС), особливості його категоризації, семантичні характеристики лексем, що об'єктивують даний концепт, його фреймова структура та шляхи метафоричної та метонімічної концептуалізації, його когнітивна та функціональна специфіка в дискурсах різних типів і різних епох.

Актуальність роботи зумовлена зверненням до новітнього когнітивного напряму лінгвістики, зокрема до аналізу мовного втілення структурованої репрезентації світу в мисленні людини - мовної КС. КС становить суму значень і уявлень про світ, що впорядкована в інтегральну систему (Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова). Субстратом такої системи є ментальні утворення різних рівнів: образи, уявлення, схеми, поняття, фрейми, гештальти та інші ідеальні сутності різного ступеня складності й абстракції, що мають родову назву "концепт" (О.С. Кубрякова). Під концептом розуміють сукупність усіх знань про предмет, що включають як його суттєві, так і несуттєві ознаки; він виступає, з одного боку, як цілісна єдність, а з іншого боку - як система багатьох взаємозалежних властивостей і відносин (М.М. Болдирев, В.І. Герасимов, В.В. Петров, С.А. Жаботинська, О.О. Селіванова, О.І. Морозова, R. Jackendoff та ін.). Ім'ям концепту є лексична одиниця - слово (В.І. Карасик).

Структура та характеристики концепту залежать від особливостей КС, до складу якої він входить, її тип впливає на розуміння концепту та обумовлює його загальну цінність для носіїв цієї КС. Концепт БОГ є частиною як релігійної, так і світської КС, у яких його зміст має суттєву різницю. Як частина мовної КС концепт БОГ реалізує свої значення у мовному контексті та функціонує в релігійному та в світському дискурсі, тому питання про реконструкцію концепту БОГ на основі мовних даних потребує прийняття до уваги типу дискурсу, в якому він існує.

Як "одиниця мислення народу" (З.Д. Попова, Й.А. Стернин) концепт у змістовному плані є відображенням дійсності у свідомості суб'єкта, що пізнає цю дійсність. Передаючи у вербалізованому вигляді те, що вважається важливим для використання в обміні інформацією, концепт завбачає історичну мінливість. Шляхи історичного підходу до концепту намічені Ю.С. Степановим на основі розуміння концепту як сутності із послідовними шарами; послідовність притаманна концепту. Однак дослідження історичного варіювання концепту БОГ, відображеного в англійському світському дискурсі лише розпочато (І.С. Шевченко), що свідчить про назрілу необхідність вивчення цієї проблематики.

Таким чином, актуальність даної роботи обумовлена значущістю концепту БОГ у християнській культурі Великої Британії і його незмінною цінністю в цивілізації в цілому; вона також визначається інтересом до проблем когнітивного моделювання - категоризації і концептуалізації, увагою до особливостей функціонування концептів у дискурсах різних типів і до діахронічних змін концепту, а також стимулюється необхідністю розробки евристики історико-когнітивних досліджень у лінгвістиці. Усе це визначає наукове завдання дослідження: реконструкція концепту БОГ в англійській мовній КС за мовними даними в аспекті синхронії і діахронії.

Зв'язок роботи з науковими темами. Проблематика дисертації відповідає профілю досліджень, що проводяться на факультеті іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за темою "Система мовленнєвої діяльності й навчання іншомовної комунікації (германські й романські мови)", номер державної реєстрації 0103U004255.

Мета даного дослідження - визначити зміст і фреймову структуру концепту БОГ, його місце, специфіку вербалізації і категоризації в англійській мовній КС, простежити їхню історичну динаміку у світському дискурсі XIV-XX ст. у порівнянні з біблійним прототипом.

Для досягнення поставленої мети в роботі розв'язуються наступні завдання:

· виділити змістовні характеристики концепту БОГ у концептуальній і мовній КС представників британської лінгвокультури;

· визначити структуру концепту БОГ як концепту культури: його етимологічний, історичний, актуальний шари та архетип;

· виявити категоріальні властивості концепту БОГ з погляду теорії прототипів;

· моделювати фрейми концепту БОГ у релігійному й світському дискурсі;

· установити закономірності використання концепту БОГ у процесах метафоричної і метонімічної номінації в релігійному й світському дискурсі;

· простежити діахронічне варіювання фреймової моделі концепту БОГ і її окремих компонентів в англійському світському дискурсі XIV-XХ ст.

Об'єктом дослідження є концепт БОГ, вербалізований в англійському дискурсі.

Предмет аналізу - закономірності об'єктивації концепту БОГ в англійському світському дискурсі та їхня історична динаміка в XIV-XX ст. щодо біблійного прототипу.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що концепт БОГ як прототипічний елемент, що утворює категорію, у світській і релігійній КС характеризується різною будовою фреймової моделі та наповненням її слотів. Зміст і структура концепту БОГ, вербалізованого засобами англійської мови, зазнають істотного історичного варіювання у світському дискурсі XIV-XX ст.

Відповідно до мети й завдань даного дослідження його методологією обрано філософський матеріалізм і системний підхід до об'єкта аналізу, а конкретні методи включають семантико-рольовий аналіз і фреймове моделювання (для виділення слотів і структурування фрейму концепту БОГ), когнітивне картування (для визначення як прямих, так і непрямих засобів концептуалізації - метафори й метонімії), етимологічний лексикографічний опис і аналіз прототипічних ефектів (для виділення етимологічного шару концепту та організованої ним категорії), діахронічне зіставлення, у тому числі шкалювання ступеня варіювання й обчислення відстані між століттями (для аналізу історичного варіювання фреймових структур концепту БОГ різних епох), послідовне зіставлення змісту й функціонування концепту БОГ у різних типах дискурсу.

За матеріал дослідження слугує корпус із 2635 фрагментів англійського світського дискурсу, що об'єктивують концепт БОГ, із британських художніх творів XIV-XV, XVI-XVII, XVIII, XIX і ХХ століть (більше 500 фрагментів кожної епохи), загальним обсягом 8356 сторінок; а також корпус 11000 фрагментів релігійного дискурсу, що актуалізують біблійні характеристики концепту БОГ (King James Version); залучаються дані лексикографічних джерел - біблійних довідників, тлумачних словників англійської мови та теологічних коментарів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше моделюється фрейм концепту БОГ, актуалізованого в англійській мові, порівнюється його структура й наповнення слотів у світській та релігійній КС, визначається його біблійне значення й архетип, концепт БОГ аналізується як прототипічний член категорії БОЖЕСТВА на тлі домена РЕЛІГІЯ/НАДПРИРОДНЕ, простежуються закономірності діахронічного варіювання змістовних характеристик та вербалізації концепту БОГ в англійському світському дискурсі в порівнянні з релігійним, виявляються його сталі й перемінні характеристики, тенденції їхнього розвитку.

Наукова новизна отриманих результатів, що обумовлена об'єктом дослідження і прийнятим у роботі діахронічним когнітивним підходом, узагальнена в наступних положеннях, які виносяться на захист:

1. Культурний концепт БОГ має тришарову структуру: його етимологічний шар включає добіблійну й біблійну етимологію; його архетипічна проформа походить з архетипічних символів ТРІЙЦЯ, ГЕРОЙ, САМІСТЬ, СВІТЛО, БАТЬКО, СЛОВО, ВОДА. Історичний і актуальний шари концепту БОГ охоплюють сукупність діахронічно перемінних та сталих семантичних характеристик і способів вербалізації. Історичними константами для світської мовної КС є ролі Lord, Judge, Creator, Helper, Defender, Witness, якості merciful, loving, good, perfect; a пацієнсом, бенефіціантом і результатом творення агенса БОГ виступає human being.

2. В англійській християнській культурі релігійно-етичний концепт БОГ є прототипічним елементом категорії БОЖЕСТВА, яка включає непрототипічні концепти ЛОКАЛЬНІ БОГИ (АНТИЧНІ, ПОГАНСЬКІ), БОГИ СВІТОВИХ РЕЛІГІЙ і ОБОЖЕНА ОСОБА. У світській КС категорія БОЖЕСТВА осмислюється на тлі домена РЕЛІГІЯ/НАДПРИРОДНЕ, який входить до СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ - частини більш об'ємної концептуальної області ЛЮДИНА. У релігійній КС БОГ є рівновеликим і протипоставленим ВСЕСВІТУ.

Концепт БОГ в англійських світській та релігійній мовних КС об'єктивується лексемами God, Lord, Divine і вільними сполученнями, а також когнітивною метафорою - через корелятивні області ФІЗИЧНІ ОБ'ЄКТИ, АБСТРАКТНІ ПОНЯТТЯ, ПРОДУКТИ ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ та метонімією - номінаціями частин тіла й лексемами Fate, Fortune, Heaven, Destiny, Nature, Providence.

3. Міжфреймова структура прототипічних значень концепту БОГ у релігійній КС складається з п'яти базових фреймів: предметного, що включає слоти [БОГ є СТІЛЬКИ (кількість)], [БОГ є ТАКИЙ (якість)], [БОГ існує ТАК (спосіб буття)], [БОГ існує ТАМ/ТОДІ (місце і час)]; акціонального - [БОГ (агенс) діє на ХТОСЬ (пациенс)], [БОГ (агенс) діє для ЩОСЬ (ціль)], [БОГ (агенс) діє з ЩОСЬ (інструмент)], [БОГ (агенс) діє для ХТОСЬ (бенефіціант)], [БОГ (каузатор) творить ХТОСЬ/ЩОСЬ (результат)]; таксономічного - [БОГ є ХТОСЬ (роль)]; посесивного - [БОГ (власник) має ХТОСЬ/ЩОСЬ (власність)]; компаративного - [БОГ (референт) є як би ХТОСЬ/ЩОСЬ (корелят)].

4. Спільні значення в міжфреймових структурах концепту БОГ світської та релігійної мовних КС містяться в слотах: "якість", "бенефіціант", "пацієнс", "результат творення", "роль". У світській мовній КС на відміну від релігійної історично стабільно всі слоти семантично збіднені, відсутній посесивний фрейм, слот "якість" поповнюється небіблійними значеннями; слоти "кількість", "спосіб буття", "місце/час", "інструмент", "ціль" є історично перемінними. У світському дискурсі вживаються значення непрототипічних членів категорії БОЖЕСТВА; концепт БОГ функціонує як засіб вираження емоцій.

5. Концептуальна метафора в осмисленні концепту БОГ опосередкована типом дискурсу: у релігійному дискурсі він виступає в ролі концептуального референта; у світському - корелята метафори, яка використовується для концептуалізації інших галузей. При метонімічному переносі концепт БОГ виступає концептуальним референтом незалежно від типів дискурсу, але має різні кореляти.

6. За ступенем діахронічного варіювання властивості концепту БОГ у світському дискурсі епох Середньовіччя, Відродження, Просвітництва, Нового і Новітнього часу утворюють області стабільності, коливань, нестабільності. В цілому концепт БОГ у світському дискурсі у сукупності його прототипічних і непрототипічних властивостей порівняно з біблійними властивостями виявляє найбільше варіювання в XVIII і ХХ ст., а найменше - у XIV-XV і XVI-XVII ст., що відповідає культурно-історичній динаміці суспільства.

Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в розробці проблем реконструкції концепту на основі мовних даних і збагаченні теорії фреймового представлення концепту; воно робить внесок у теорії категоризації та прототипів, у теорію концептуальної метафори, порівняльний аналіз типів мовних КС у синхронії, сприяє становленню історичної лінгвокогнітивістики.

Практична цінність отриманих результатів і висновків визначається можливістю їхнього використання у викладанні курсів теоретичної граматики англійської мови (розділ "Семантика речення"), загального мовознавства (розділ "Семантика"), історії англійської мови ("Розвиток лексики в середньо- і новоанглійський період"), у спецкурсах з когнітивної лінгвістики, у лексикографічній практиці, у наукових дослідженнях студентів і аспірантів.

Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні семантичних характеристик концепту БОГ і способів його вербалізації в англійській світській мовній КС в порівнянні з трактуванням концепту БОГ у релігійній мовній КС, у побудові фреймової моделі концепту БОГ, в уточненні евристичної основи фреймового аналізу концепту в плані діахронії й аналізу динаміки наповнення фреймової структури концепту БОГ у XIV-XX ст., у категоризації концепту БОГ у релігійній і світській мовних КС представників британської лінгвокультури та виявленні прототипічних властивостей концепту БОГ як члена категорії, у структуруванні культурного концепту БОГ, у моделюванні його архетипу.

Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію на засіданні кафедри перекладу й англійської мови та на об'єднаних засіданнях кафедр факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна і були представлені на міжнародних наукових конференціях "Іноземна філологія на межі тисячоліть" (Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2000), "Мови, культури та переклад у контексті європейського співробітництва" (Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2001), "Прагматика в межах та поза межами" (Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2001), "Филология и культура" (Тамбов, Тамбовський державний університет ім. Г.Р. Державіна, 2001), "Композиционная семантика" (Тамбов, Тамбовський державний університет ім. Г.Р. Державіна, 2002), "Другі Каразінські читання: Два століття харківської лінгвістичної школи" (Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Ка-разіна, 2002), "Треті Каразінські читання: Методика і лінгвістика - на шляху до інтеграції" (Харків, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 2003), "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур" (Донецьк, Донецький національний університет, 2004).

Публікації. Основні положення і результати дослідження відбиті у 5 статтях автора, опублікованих у фахових виданнях України, і в 7 тезах виступів на міжнародних наукових конференціях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, бібліографії, списку джерел ілюстративного матеріалу і двох додатків.

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, новизна, визначено мету й конкретні завдання дослідження, описано його матеріал, методологічні основи й методи, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, розкрита їхня наукова новизна, теоретичне значення і практична цінність.

У першому розділі узагальнено підходи й набутки в описі концепту, концептуальної і мовної КС як провідних понять когнітивної лінгвістики, виділено особливості концепту БОГ як концепту культури, визначено його місце в релігійній і світській КС; аналізований концепт розглянуто з позиції прототипічної категорії; визначено його архетип.

У другому розділі встановлено семантичні характеристики лексем, що об'єктивують концепт БОГ у релігійному дискурсі, і представлено їх у вигляді міжфреймової концептуальної мережі. Проаналізовано заповнення слотів цієї мережі та розглянуто способи метафоричного і метонімічного представлення концепту БОГ; описано біблійні значення концепту.

У третьому розділі охарактеризовано фреймову структуру концепту БОГ і заповнення її слотів у світському дискурсі XIV-XV, XVI-XVII, XVIII, XIX і XX століть у порівнянні з його біблійними значеннями, проаналізовано способи метафоричного й метонімічного представлення концепту БОГ у світському дискурсі та участь даного концепту в осмисленні інших концептуальних галузей, розглянуто історичну динаміку концепту БОГ у світському дискурсі XIV-XX ст.

Загальний обсяг роботи - 211 стор. (обсяг основного тексту - 176 стор.). У дисертації і двох додатках представлено 6 таблиць і 18 рисунків. Бібліографія містить 243 позиції, список джерел ілюстративного матеріалу - 28 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. "Концепт БОГ в англійській картині світу". Концепт БОГ як культурна універсалія відбиває базові цінності в галузях філософії, культури, релігії і моралі, що склалися в ході розвитку цивілізації. Крім ціннісної у даному концепті культури виділяються образна та понятійна складові (В.І. Карасик). Його зміст обумовлений етно- та соціокультурною специфікою тієї КС, частиною якої він є, тому, досліджуючи вербальні засоби вираження концепту, враховуємо світогляд носіїв мови (релігійний чи світський), їхні соціо- і етнокультурні традиції (Г.Г. Слишкін, Т.А. Фесенко, С.Г. Воркачьов). У світській КС динаміка соціуму й культури впливає на історичне варіювання характеристик концепту БОГ, який включає три шари: етимологію, стиснуту до основних ознак історію, сучасні асоціації й оцінки. У сучасній релігійній християнській КС етимологічний шар концепту БОГ зберігається незмінним, залишаючись актуальним для концептуальної КС настільки, наскільки актуальною є релігійна свідомість.

Місце концепту БОГ у мовній КС по-різному визначається в релігійній і світській мовних КС насамперед тому, що заповнення багатьох осередків інформації визначається суб'єктивними моментами: нетотожністю життєвого досвіду різних людей, особливостями світоглядних установок і культурного середовища (Ю.М. Караулов). В релігійній КС концепт БОГ сприймається через призму нематеріальності своєї сутності та виноситься взагалі за межі матеріального світу, а в світській КС - через призму "видимого прояву" у суспільстві, через функціонування в соціальному інституті церкви, що робить цей концепт релігійно-етичним. В останньому випадку він входить у домен РЕЛІГІЯ на тлі СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ як частини більш об'ємної концептуальної області (термін Дж. Лакоффа) ЛЮДИНА (під доменом розуміємо певну галузь знань, відокремлену від інших галузей знань, на тлі якої аналізується концепт (R.W. Langacker, T.C. Clausner, W. Croft)). Значущість його місця для людини коливається від провідного до найменш значущого в залежності від пануючого світогляду і концептуальної КС, що склалася в конкретному суспільстві.

Концепту БОГ у християнстві передує культурний архетип ТРІЙЦЯ (К.Г. Юнг), що є підтвердженням того, що вже на примітивному рівні розвитку релігії зустрічаються божественні тріади. Особа Ісуса Христа, одна з іпостасей християнської Трійці, також походить з глибин підсвідомої діяльності. Образ Христа - результат свідомої обробки культурного архетипу ГЕРОЙ і ще глибше - психологічного архетипу САМІСТЬ. Ідея ж Святого Духа базується на спробах дати вираження деяким незбагненним психічним подіям. Архетип ТРІЙЦІ представляють у вигляді наступної моделі: світ божества - спільність богів - бог (Н. Фрай). Багато якісних характеристик концепту БОГ також витікають з архетипічних праформ (СВІТЛО, СЛОВО, ВОДА, БАТЬКО) (Ф. Уілрайт).

Небіблійна етимологія концепту БОГ походить з його давнього визначення як "всесвіт із двохєдною сутністю з перевагою світла" (В.Г. Таранець). А його відношенням до людини було "той, хто обдаровує, дає щастя", а також "пан", "владика роду" (для племінних богів). У християнстві Бога розуміють як Особу, що характеризується певними якостями і ставленням до людини. За нашими даними об'єднана внутрішня форма даного концепту фіксує такі якості: Бог - вічний і всемогутній Творець, Владика, що має звеличене положення та існує у поєднанні множинності.

Концепт БОГ безпосередньо входить до складу домена НАДПРИРОДНІ ІСТОТИ, який структуровано у формі категорії за гипонімо-гиперонімічним критерієм, де на базовому рівні категоризації розташована категорія БОЖЕСТВА (БОГИ). У структурі англійської мовної КС ця категорія базового рівня знаходиться на одному рівні з категорією ДУХИ, а також сама виступає як суперордината для концептів ЛОКАЛЬНІ БОГИ і БОГИ СВІТОВИХ РЕЛІГІЙ.

У категорію БОЖЕСТВА, що представляє собою групу концептів, об'єднаних на основі подібності рис і функцій, входять:

- прототип - концепт БОГ, центр християнської релігії;

- непрототипічні елементи:

- ЛОКАЛЬНІ БОГИ, що контролюють яку-небудь сферу чи галузь життя людини (боги поганських релігій);

- БОГИ СВІТОВИХ РЕЛІГІЙ;

- ОБОЖЕНА ОСОБА (метафоричне розширення категорії).

Розділ 2. "Концепт БОГ в англійському релігійному дискурсі". Релігійний дискурс визначаємо як сукупність біблійних текстів і теологічних коментарів, які містять зразки поведінки з наміром привести особу адресата у відповідність до певних ідеалів (В.І. Карасик, Х. Куссе). Як історично сталі характеристики вони є відправним пунктом у вивченні історичного варіювання концепту БОГ в англійському світському дискурсі.

Для проведення порівняльного аналізу релігійних і світських характеристик концепту БОГ було розглянуто рольові структури, до складу яких входить лексема god і її синоніми. У виділених нами рольових структурах ця лексема виконує семантичні ролі агенса й агенса-каузатора. Інші члени рольових структур виступають у функціях пацієнса, інструмента, мети, бенефіціанта, результату творення. Крім того, агенс характеризується за своїми якісними, кількісними, таксономічними та локативно-темпоральними характеристиками, за способом існування і як об'єкт вторинної номінації.

Виявлення закономірностей внутрішньої організації концепту і їхніх взаємозв'язків дозволяє моделювати концепт у вигляді міжфреймового утворення, яке інтегрує п'ять базових фреймів: предметний, акціональний, таксономічний, посесивний і компаративний (за С. А. Жаботинською). Вони характеризують концепт, відповідно, за його кількісними, якісними, буттєвими, локативними та темпоральними параметрами (предметний фрейм), з позицій дій, що їм виконуються (акціональний фрейм), за його таксономічними і посесивними характеристиками (таксономічний і посесивний фрейми), а також за його участю у міжпросторових зв'язках подібності, які є основою метафори (компаративний фрейм). Як цілісна структура ця міфреймова мережа має системні властивості, її слоти взаємозалежні і взаємопов'язані.

Сукупну структуру фрейму концепту БОГ представляємо у вигляді слотів:

- у предметному фреймі слоти [БОГ є ТАКИЙ (якість)], [БОГ є СТІЛЬКИ (кількість)], [БОГ існує ТАК (спосіб)], [БОГ існує ТАМ/ТОДІ (місце/час)], наприклад: loving, Trinity, Spirit, omnipresent, eternal;

- в акціональному фреймі слоти [БОГ (агенс) діє на ХТОСЬ (пацієнс)], [БОГ (агенс) діє з ЩОСЬ (інструмент)], [БОГ (агенс) діє для ЩОСЬ (ціль)], [БОГ (агенс) діє для ХТОСЬ (бенефіціант)], [БОГ (каузатор) творить ХТОСЬ/ ЩОСЬ (результат)]: human being, reality, salvation, man, world;

- у таксономічному фреймі слот [БОГ є ХТОСЬ (роль)]: Lord, Judge;

- у посесивному фреймі слот [БОГ (власник) має ХТОСЬ/ЩОСЬ (власність)]: heaven and earth;

- у компаративному фреймі слот [БОГ (референт) є як би ХТОСЬ/ЩОСЬ (корелят)]: light, shield, high tower.

У релігійному дискурсі для опису характеристик концепту БОГ вживається концептуальна метафора, яку розуміємо у дусі Дж. Лакоффа та М. Джонсона. Засобами метафори проілюстровано багато сутнісних якостей концепту БОГ і ролі, що він виконує стосовно створеного Їм світу. У процесі номінації концепту БОГ використовуються два структурних види метафори (терміни Дж. А. Міллера). Перший - "іменні" метафори - це пряме уподібнення Бога кому-небудь чи чому-небудь:

Thou art my hiding place; thou shalt preserve me from trouble (Psalm 32:7)

Другий - "сентенціальні" метафори - це особливі пророчі виречення з формально відсутнім референтом, для правильного розуміння яких необхідне залучення широкого біблійного контексту. Наприклад:

Вy his knowledge shall my righteous servant justify many (Isaiah 53:11), де корелят my righteous servant характеризує референта "Месія" (в християнській традиції - Бог-Син Ісус Христос).

Під час утворення метафоричних номінацій концепту БОГ чи його окремих характеристик використовуються метафори біоморфні (антропоморфні, зооморфні, ботанічні), речовинні (речовини, артефакти) і соціоморфні (суспільні відносини). Концепт БОГ, представлений у релігійному дискурсі, бере участь в утворенні метафори виключно як референт.

Аналіз біблійного мовного матеріалу дозволяє виявити концептуальні комплекси, що виступають як концептуальні кореляти концепту БОГ (рис. 1):

Рис. 1. Кореляти метафоричної номінації концепту БОГ у релігійному дискурсі

У текстах Біблії для опису характеристик концепту БОГ уживається концептуальна метонімія, що підпорядкована меті релігійного дискурсу - навчити людину правильному розумінню Бога. Засобами метонімії забезпечується сприйняття концепту БОГ з різних боків: з погляду Його дій, розуму, емоцій і почуттів, особи в цілому. Як і у випадку метафори, концепт БОГ бере участь в утворенні концептуальної метонімії тільки як референт, тобто об'єкт осмислення. Його корелятивний спектр включає найменування частин тіла, а також лексеми word і voice:

The face of the Lord is against them that do evil (Psalm 34:16).

Розділ 3. "Концепт БОГ в англійському світському дискурсі XIV-XX століть". Аналіз концепту БОГ в англійському світському дискурсі XIV-XX ст. проведено в двох напрямках: порівняння його фреймової структури та її наповнення із біблійним прототипом та аналіз історичного варіювання його структури та змісту у період з XIV по XX століття.

Проведений фреймовий аналіз концепту БОГ у світському дискурсі в аспекті діахронії дозволяє зробити висновки про те, що фрейм-структури концепту БОГ у світському і релігійному дискурсах відрізняються конфігурацією і наповненням слотів, а також появою в першому функціональних і непрототипічних значень концепту БОГ. Концепт БОГ у релігійному і світському дискурсах демонструє ряд діахронічних універсалій і історично обмежених якостей. У світському дискурсі XIV-XX ст. стабільно реєструємо відмінності концепту БОГ порівняно з релігійним дискурсом:

- функціонування концепту як інструмента для вираження емоцій в дискурсі: як емотивів (позитивно/негативно забарвлених) і як инвективів:

By Jesu! A very good blade! A very tall man! (Shakespeare)

Not to be found!' cries the squire. `Zounds and d-nation!' (Fielding).

- уживання непрототипічних значень категорії БОЖЕСТВА - ЛОКАЛЬНІ (ПОГАНСЬКІ, АНТИЧНІ) БОГИ і БОГИ СВІТОВИХ РЕЛІГІЙ, частотність яких зростає до ХХ століття;

- випадіння посесивного фрейму, притаманного релігійному дискурсу, із складу фрейм-структури концепту БОГ у світському дискурсі;

- заповнення слотів предметного, таксономічного й акціонального фреймів більш частковими у порівнянні з прототипом характеристиками;

- поява перекручених і небіблійних характеристик у складі слотів "якість" і "роль";

- використання аналізованого концепту не як референта метафори, а як її корелята для інших концептуальних галузей (компаративний фрейм);

- представлення концепту БОГ метонімічними номінаціями з небіблійними корелятами.

В цілому міжфреймова структура концепту БОГ у світському дискурсі XIV-XX ст. має такий вигляд (пунктиром та курсивом позначено діахронічно-перемінні слоти) (рис. 2).

Зокрема, історична мінливість фрейм-структури концепту БОГ світського дискурсу порівняно з релігійним має різні прояви. Так, у світському дискурсі XIV-XV ст. спостерігаємо:

- зникнення слоту [БОГ є СТІЛЬКИ (кількість)];

- у складі слоту [БОГ є ТАКИЙ (якість)]з'являються нові якості: сruel, unjust; окремі семантичні характеристики (наприклад, ready to give) набувають додаткових значень;

- у слоті [БОГ існує ТАК (спосіб)]відсутні прямі характеристики способу існування Бога, є лише непрямі підтвердження прототипічних характеристик;

- у слоті [БОГ існує ТАМ/ТОДІ (місце/час)]відсутня складова [ТАМ (місце)].

У таксономічному фреймі деякі ролі, що виконуються Богом, здобули нового трактування у світському дискурсі в порівнянні з прототипом: роль Lord здобула додаткового значення Tyrant, Saviour - значення unjust.

У компаративному фреймі даний концепт объективовано лексемою god.

Для представлення концепту БОГ уживається метонімічна лексема Fortune.

Фрейм-структурі концепту БОГ XVI-XVII ст. притаманні наступні зміни:

- до складу слоту [БОГ є ТАКИЙ (якість)](предметний фрейм) увійшли небіблійні якості: thrifty, weak, full of hatred, envious, warlike, encouraging, reliable; змінюється трактування якостей merciful, vengeful, just у порівнянні з прототипом;

Рис. 2. Міжфреймова структура концепту БОГ у світському дискурсі

- у слоті [БОГ існує ТАК (спосіб)] не виявлено прямих номінацій способу існування Бога, лише непрямі підтвердження прототипічних семантичних характеристик;

- у слоті [БОГ існує ТАМ/ТОДІ (місце/час)]місцем перебування Бога названо тільки небеса.

У таксономічному фреймі, який представлено слотом [БОГ є ХТОСЬ (роль)], деякі ролі, що виконуються Богом стосовно людини, набувають перекрученого та нового трактування: роль Lord одержує додаткове значення prophet (тобто "людина"), Saviour - unjust.

У компаративному фреймі досліджуваний концепт об'єктивовано лексемами God, Lord, goddess, divine, holy, heavenly.

Для представлення концепту БОГ уживаються метонімічні лексеми Fortune, Providence, Destiny, Heaven(s).

У XVIII столітті слотам предметного фрейму притаманно:

- у складі слоту [БОГ є ТАКИЙ (якість)]з'являються нові якості: cruel, indifferent, partial; спотворюється семантична характеристика forgiving у порівнянні з прототипом;

- слоти [БОГ є СТІЛЬКИ (кількість)], [БОГ існує ТАК (спосіб)]цілком зникають;

- у слоті [БОГ існує ТАМ/ТОДІ (місце/час)]відсутня складова місця.

У таксономічному фреймі у порівнянні з прототипом роль Judge здобуває додаткового значення unjust.

У компаративному фреймі досліджуваний концепт як корелят метафори представлено лексемами gods, goddess, divine, heavenly.

Для представлення концепту БОГ уживаються метонімічні номінації Fortune, Providence, Heaven(s), Nature, Divine, та алегорична Sacred Authority.

У XIX столітті у слотах предметного фрейму фіксуємо:

- появу нових якостей у складі слоту [БОГ є ТАКИЙ (якість)]: weak, cruel, indifferent, false, devilish, dumb, patient, soulless, supine. Ставиться під сумнів семантична характеристика seeing everything; just здобуває додаткового значення cruel.

Слоти [БОГ (агенс) діє для ЩОСЬ (ціль)]і [БОГ (агенс) діє з ЩОСЬ (інструмент)]зникають.

У таксономічному фреймі в порівнянні з прототипом роль Judge в окремих випадках втрачає значення just, як і в ХХ столітті, а роль Lord здобуває додаткового значення Tyrant.

У компаративному фреймі використовуються лексеми heavenly, godlike, Heaven and Hell, Apollo.

Вербалізація концепту БОГ здійснюється метонімічними номінаціями Providence, Heaven(s), Nature, Divine, Power, Fate, і алегорично - First Cause.

У XX столітті слотам предметного фрейму притаманні наступні зміни:

- до складу слоту [БОГ є ТАКИЙ (якість)]порівняно з прототипом увійшли нові якості weak, cruel, partial, passive, unjust; зазнала викривлення семантична характеристика incomprehensible;

- заповнення слоту [БОГ є СТІЛЬКИ (кількість)]підтверджує біблійне трактування лише побічно;

- слоти [БОГ існує ТАК (спосіб)], [БОГ (агенс) діє для ЩОСЬ (ціль)]і [БОГ існує ТАМ/ТОДІ (місце/час)]відсутні.

У компаративному фреймі концепт БОГ представлено лексемами God, godlike, Christ-like. англійська концепт бог дискурс

У світському дискурсі XX століття поряд з лексемами, вживаними в релігійному дискурсі концепт БОГ представлено словами Gosh, Jove, Gee.

Щодо непрямих засобів вербалізації концепту БОГ, то у світському дискурсі він бере участь у процесах метафоризації і виступає як концептуальний корелят для концептуальних областей ПРЕДМЕТ ПОКЛОНІННЯ, ДОСКОНАЛІСТЬ, ДОБРО, ЧИСТОТА, ВСЕСИЛЬНИЙ ПАН, ВИЩИЙ СТУПІНЬ ЗАДОВОЛЕННЯ, ЗНАРЯДДЯ ВІДПЛАТИ (рис. 3).

Наприклад:

Agnes looked up with such a heavenly face! (Dickens).

Переміщення концепту БОГ зі сфери референта метафори в Біблії (об'єкта, що вимагає пояснення і предмета вивчення) у сферу корелята метафори у світському дискурсі (засобу для пояснення інших понять) пов'язано з історичними змінами у концептуальній і, відповідно, мовній КС, що відповідають загальним напрямкам розвитку суспільства і культури від сакрального до секулярного.

Рис. 3. Референти концепту БОГ як корелята метафори у світському дискурсі

Історично даний концепт у світському дискурсі також виявляє значне варіювання. Дослідження динаміки характеристик концепту БОГ у світському дискурсі Середньовіччя, Відродження, Просвітництва, Нового й Новітнього часу у порівнянні з біблійними характеристиками виявило регулярні подібності та відмінності, що дозволяє стверджувати наявність сталих і перемінних слотів концепту БОГ.

Якісний і кількісний аналіз дозволяє стверджувати, що за ступенем діахронічного варіювання властивості концепту БОГ у світському дискурсі епох Середньовіччя, Відродження, Просвітництва, Нового і Новітнього часу утворюють області стабільності, коливань, нестабільності за шкалою min - max варіювання, де полюсами є:

· область діахронічної стабільності (min варіювання):

- якості loving, good, perfect;

- ролі Lord, Father, Judge, Creator, Helper, Witness, Defender;

- слоти "впливає на", "діє заради", "творить" людину;

- компаративний фрейм - корелят метафори;

· область діахронічної нестабільності (max варіювання):

- якості: біблійні - high, reliable, great, working wonders, hearing prayers, purifying, warlike, blessing, compassionate, supreme being, omnipresent: небіблійні - unjust, punishing, full of hatred, thrifty, indifferent, false, devilish, supine, weak, soulless, envious, dumb, partial, patient, passive;

- ролі Redeemer, King, Leader, Lamb, Man;

- слоти "впливає на" ангелів і демонів, "діє за допомогою" обставин, чуда, слова, людини, благодаті, "діє" світ, події, обставини, Своє навчання; "ціль" врятувати людини, відновити справедливість, благословити, зберегти релігію, "кількість" - єдина в трьох особах.

У цілому концепт БОГ у світському дискурсі в сукупності прототипічних і непрототипічних властивостей за ступенем віддалення від біблійного прототипу виявляє найбільше варіювання в XVIII і ХХ ст. (їхня математично обчислена відстань від біблійного прототипу становить 6,73 і 6,41), а найменше - у XIV-XV і XVI-XVII ст. (відповідно 4,74-4,66), що відповідає культурно-історичній динаміці суспільства.

Узагальнення винайдених історично універсальних характеристик концепту БОГ, притаманних як релігійному так і світському типам дискурсу, дозволяє за мовними даними відтворити концепт БОГ у вигляді: Господь добрий та досконалий, який створив людину, любить і допомагає людині, милосердний захисник і суддя, який все бачить.

ВИСНОВКИ

Когнітивно-лінгвістичний аналіз культурного концепту БОГ довів, що його зміст залежить від специфіки КС, до якої він входить, вербальні засоби його вираження відображають світогляд, соціо- та етнокультурні традиції носіїв англійської мови. Як культурна універсалія концепт БОГ відображає базові цінності, що склалися в процесі розвитку цивілізації.

Концепт БОГ слугує прототипічним елементом категорії БОЖЕСТВА поряд з непрототипічними ЛОКАЛЬНІ БОГИ, БОГИ СВІТОВИХ РЕЛІГІЙ, ОБОЖЕНА ОСОБА. У світській КС ця категорія осмислюється на тлі домена РЕЛІГІЯ/НАДПРИРОДНЕ, входить до СОЦІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ як частини концептуальної області ЛЮДИНА, а в релігійній КС БОГ обособлений та протиставлений ВСЕСВІТУ.

Міжфреймова модель концепту БОГ є системою, що інтегрує п'ять взаємозв'язаних базових фреймів: предметний, акціональний, таксономічний, посесивний та компаративний, які відображають основні напрямки осмислення досліджуваного концепту.

Незмінними характеристиками концепту БОГ незалежно від історичної епохи або типу дискурсу виступають: Господь добрий та досконалий, який створив людину, любить і допомагає людині, милосердний захисник і суддя, який все бачить.

Динаміка соціуму та культури обумовлює історичне варіювання характеристик концепту БОГ, які включають його етимологію, стиснуту до основних ознак історію, сучасні асоціації та оцінки. Архетипічну праформу концепту БОГ утворюють культурні архетипи ТРІЙЦЯ та ГЕРОЙ, психологічний архетип САМІСТЬ, архетипічні символи СВІТЛО, ВОДА, БАТЬКО, СЛОВО. Різна оцінка місця концепту БОГ в КС носіями світського та релігійного світогляду обумовлює особливості мовної об'єктивації концепту; різну структуру його фреймової моделі та наповнення її слотів, а також різне функціонування концепту БОГ у світському та релігійному дискурсах; діахронічні зміни структури та змісту концепту у світському дискурсі XIV-XX століть відносно релігійного.

У релігійному дискурсі концепт БОГ приймає участь в утворенні метафори як референт, тобто явище, що потребує оцінки та осмислення. У світському дискурсі концепт БОГ виступає корелятом метафори як сутність, що використовується для осмислення інших явищ та сутностей. У процесі утворення метонімічних номінацій концепт БОГ виступає референом метонімії, тобто об'єктом осмислення, незалежно від типу дискурсу.

Концепт проявляє історичне суттєве варіювання в світському дискурсі епох Середньовіччя, Відродження, Просвітництва, Нового та Новітнього часу: найбільші коливання його властивостей у порівнянні з релігійним прототипом відмічено у XVIII і ХХ ст., а найменші - у XIV-XV і XVI-XVII ст., що відповідає загальній тенденції до секулярізації європейського і зокрема англійського суспільства.

Результати вивчення концепту БОГ в різних типах дискурсу та у когнітивно-діахронічному напрямку відкривають перспективи подальших досліджень концептуалізації і категоризації культурних концептів, метафоричних і метонімічних способів концептуалізації світу на матеріалі різних мов, а також розробки історико-когнітивного підходу в лінгвістиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Концепт "БОГ" в английском языковом сознании // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. - 2000. - № 500. - С. 85-92.

2. Использование метафоры в процессе концептуализации понятия "БОГ" // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. - 2001. - № 537. - С. 166-171.

3. Эйдетический и логический анализ концепта БОГ // Вісн. Харків. нац.

ун-ту ім. В.Н. Каразіна. - 2003. - № 586. - С. 133-137.

4. Историческое варьирование семантического прототипа концепта БОГ // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. - 2003. - № 609. - С. 169-172.

5. Место концепта БОГ в современной английской картине мира // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. - 2003. - № 611. - С. 134-137.

6. О прототипах концепта БОЖЕСТВЕННОГО в английской языковой картине мира//Тези доп. міжнар. наук. конф. "Іноземна філологія на межі тисячоліть". - Харків: Константа, 2000. - С. 240-241.

7. Відображення концепту "БОГ" в англійській мовній свідомості // Мови, культури та переклад у контексті Європейського співробітництва. - К.: Київск. нац. ун-т, 2001. - С. 365-368.

8. Концепт "БОГ" в английском языковом сознании // Материалы III-й Междунар. науч. конф. "Филология и культура". - Ч. 2. - Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2001. - С. 166-168.

9. The Concept `God' in Speech Act Perspective // The International USSE

Conference and Summer School "Pragmatics and Вeyond". - Kharkiv, 2001. - P. 62-64.

10. Использование метафоры в процессе концептуализации понятия "БОГ" // Материалы III-й Междунар. школы-семинара по когнитивной лингвистике "Композиционная семантика". - Ч. 1. - Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2002. - С. 201-203.

11. Семантические характеристики концепта БОГ в светском и библейском дискурсе // Матеріали Міжнар. наук. - метод. конф. "Треті Каразинські читання: методика та лінгвістика на шляху до інтеграції". - Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2003. - С. 148-149.

12. Историческое варьирование семантических характеристик концепта БОГ // Матеріали Другої міжвузівської конф. молодих учених "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур". - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С. 253-255.

АНОТАЦІЯ

Поліна Г.В. Мовна об'єктивація концепту БОГ в англійському дискурсі XIV-XX століть. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. - Харків, 2004.

Культурний концепт БОГ має тришарову структуру: його етимологічний шар включає добіблійну й біблійну етимологію; його проформою є архетип ТРІЙЦЯ. Концепт БОГ є прототипом категорії БОЖЕСТВА. У світській картині світу вона осмислюється на тлі домена РЕЛІГІЯ/НАДПРИРОДНЕ. У релігійній БОГ рівновеликий та протипоставлений ВСЕСВІТУ.

Міжфреймова структура концепту БОГ складається з п'яти базових фреймів: предметного, акціонального, таксономічного, посесивного, компаративного. Порівняно з релігійним дискурсом у світському дискурсі зміст концепту семантично збіднений, слоти "місце/час", "ціль", "інструмент", "спосіб буття", "кількість" є історично перемінними, посесивний фрейм відсутній, концепт БОГ функціонує як засіб вираження емоцій. У релігійному дискурсі концепт БОГ є референтом, у світському - корелятом концептуальної метафори, але виступає референтом концептуальної метонімії в обох типах дискурсу. У світському дискурсі порівняно з релігійним найбільшого варіювання фрейм-структура концепту БОГ зазнає у XVIII і ХХ ст., а найменшого - у XIV-XV і XVI-XVII ст.

Ключові слова: культурний концепт, прототипічна категорія, картина світу, міжфреймова структура, слот, світський та релігійний дискурс, діахронічні зміни.

АННОТАЦИЯ

Полина А.В. Языковая объективация концепта БОГ в английском дискурсе XIV-XX вв. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина. - Харьков, 2004.

Диссертация посвящена анализу культурного концепта БОГ, определению его места в религиозной и светской картине мира, исследованию особенностей его категоризации и вербализации в английской языковой картине мира, сравнению его содержания и фреймовой структуры в религиозном и светском дискурсе, а также анализу его диахронического варьирования в светском дискурсе XIV-XX веков на базе концептуального анализа, достижений фреймовой семантики, теории прототипов, теории концептуальной метафоры, диахронического лингвокогнитивного подхода.

Обнаружено, что лингвокультурный концепт БОГ является культурной универсалией и зависит от особенностей картины мира (светской или религиозной), частью которой является; его содержание отражает мировоззрение, социо- и этнокультурные традиции носителей английского языка.

Культурный концепт БОГ имеет трехслойную структуру - этимологический, исторический и актуальный слои. Его этимологический слой включает добиблейскую и библейскую этимологию, а исторический и актуальный слои охватывают совокупность диахронически изменчивых и постоянных семантических характеристик и способов вербализации. Архетипическая праформа исследуемого концепта восходит к архетипическим символам ТРОИЦА, ГЕРОЙ, САМОСТЬ, СВЕТ, ОТЕЦ, СЛОВО, ВОДА. Инвариантные характеристики данного концепта для светского и библейского дискурсов позволяют представить Бога как благого и совершенного, Творца человека, любящего и помогающего ему, милосердного защитника и всевидящего судью.

В английской христианской культуре религиозно-этический концепт БОГ является прототипическим элементом категории БОЖЕСТВА, включающей непрототипические концепты ЛОКАЛЬНЫЕ БОГИ (АНТИЧНЫЕ, ЯЗЫЧЕСКИЕ), БОГИ МИРОВЫХ РЕЛИГИЙ и ОБОЖЕСТВЛЕННАЯ ЛИЧНОСТЬ (метафорическое расширение категории). В светской КМ категория БОЖЕСТВА осмысляется на фоне домена РЕЛИГИЯ/ СВЕРХЪЕСТЕСТВЕННОЕ, включенного в СОЦИАЛЬНУЮ ОРГАНИЗАЦИЮ - часть более крупной концептуальной области ЧЕЛОВЕК. В религиозной картине мира БОГ равновелик и противопоставлен ВСЕЛЕННОЙ.

Концепт БОГ в английской языковой картине мира объективируется лексемами God, Lord, Divine и свободными сочетаниями, а также когнитивной метафорой - через коррелятивные области ФИЗИЧЕСКИЕ ОБЪЕКТЫ, АБСТРАКТНЫЕ ПОНЯТИЯ, ПРОДУКТЫ ЧЕЛОВЕЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ и метонимией - номинациями частей тела и лексемами Fate, Fortune, Heaven, Destiny, Nature, Providence.

Являясь частью структуры религиозной и светской языковых картин мира, концепт БОГ реализует свои смыслы в языковом контексте и функционирует, соответственно, в религиозном и светском дискурсах. Концепт БОГ моделируем в виде структуры, состоящей из пяти базовых фреймов: предметного, акционального, таксономического, поссессивного и компаративного, характеризующих основные направления осмысления данного концепта по его качественным, количественным, локативно-темпоральным, таксономическим, посессионным и компаративным параметрам.

Межфреймовые структуры концепта БОГ существенно отличаются по строению и заполнению слотов в светском и религиозном дискурсе. Общие для светской и религиозной языковых картин мира значения концепта БОГ содержатся в слотах: "качество", "бенефициант", "пациенс", "результат творения", "роль". В светской языковой картине мира в отличие от религиозной как исторические константы отмечаем, что все слоты семантически обеднены, отсутствует посессионный фрейм, слот "качество" пополняется небиблейскими значениями. Слоты "количество", "способ бытия", "место/время", "инструмент", "цель" являются исторически переменными. В светском дискурсе появляются значения непрототипических членов категории БОЖЕСТВА, концепт БОГ функционирует как средство выражения эмоций.

...