Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

АНГЛІЙСЬКА ЛЕКСИКА МОДИ ХХ-ХХІ СТОЛІТЬ

КОВАЛЕНКО Ганна Миколаївна

УДК 811.111'373'221:391'06

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор

ЛЕВИЦЬКИЙ Андрій Едуардович, професор кафедри ТПП англійської мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

кандидат філологічних наук

АНДРУСЯК Ірина Василівна, доцент кафедри англійської філології

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

англійський лексика мода семіотичний

Активний розвиток лексичного складу англійської мови у двадцятому столітті був пов'язаний із необхідністю номінації нових явищ, які виникли внаслідок розвитку промисловості, інформаційних технологій, систем комунікації, глобалізації у світовій економіці, уніфікації та взаємного збагачення культур. Об'єктом лінгвістичних досліджень останніх років були лексичні одиниці, пов'язані з такими сферами, як політика, економіка, юриспруденція, фінанси та банківська справа, реклама, ЗМІ, інформаційні технології та Інтернет. Незважаючи на значимість моди для світогляду сучасної людини, її соціальну значущість як сфери діяльності, лексика моди залишилася поза увагою мовознавців. Вона не була предметом термінологічних досліджень, досліджень зі словотвору чи популярних нині когнітивних студій, у тому числі в межах вивчення мовних картин світу.

У двадцятому столітті внаслідок демократизації суспільства мода перестала бути надбанням вузького кола аристократії, увійшовши в життя всіх представників сучасного соціуму. Незалежно від того, наскільки окремо взята людина зацікавлена чи не зацікавлена останніми новинками моди, загальні уявлення про те, який одяг є адекватним чи неадекватним, модним або немодним у сучасному суспільстві, в будь-якому разі впливають на вибір убрання. Відбувається діалектична взаємодія протилежних прагнень людини до соціальної адаптації та індивідуальної ідентифікації. Вибір стилю вбрання часто забезпечує успіх як у неформальному спілкуванні, так і під час ділових контактів чи політичної кампанії. Предмети одягу та аксесуари від відомих виробників є ознакою високого соціального статусу. Має значення не лише висока матеріальна якість виробу, але й ім'я виробника (brand name). Стрімкий темп змін у галузі моди знаходить своє відображення на вербальному рівні, відбувається постійне утворення нових лексичних одиниць на позначення нових явищ.

Актуальність дослідження лексики моди як вербального втілення цього фрагмента сучасної культури зумовлена загальною тенденцією сучасної лінгвістики до вивчення мовних явищ у контексті позамовних чинників, особливою увагою до еволюції лексичного складу англійської мови та когнітивних механізмів утворення нових лексичних одиниць.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми “Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів” (код 01 БФ 0147-01) в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (затверджена Міністерством освіти і науки України).

Мета дослідження - здійснити комплексний аналіз лексики моди - передбачає такі завдання:

· окреслити лексику моди як складник англомовної картини світу;

· здійснити системний аналіз номінації в англійській лексиці моди ХХ-ХХІ століть;

· описати словотвірні моделі в англійській лексиці моди ХХ-ХХІ століть;

· з'ясувати семіотичні особливості предметів одягу та аксесуарів, дослідити процес семіотизації об'єктів матеріальної культури.

Об'єктом дослідження є особливості вербалізації нових ідей у галузі моди, а також специфіка утворення та вживання лексичних одиниць в англомовних текстах про моду. Предметом дослідження стали лексичні одиниці, які використовуються в англійській мові в галузі моди.

Сфера вживання лексики моди значно ширша, ніж окремо взята професійна галузь. Ця лексика використовується як у відповідній індустрії, так і в повсякденному житті, її вживають у мовленні не лише фахівці, а й ті, хто цікавиться модою, пересічні споживачі, які купують одяг. Тому доцільно розглядати не термінологію чи професійну лексику легкої промисловості, а лексику моди, яка включає лексичні одиниці з емоційним компонентом у значенні, сленгізми, просторічну лексику, професійний жаргон, а також допускає використання синонімів та багатозначних слів.

Методи дослідження: метод суцільної вибірки, методи ономасіологічного та семасіологічного аналізу, метод статистичного аналізу для з'ясування кількісних співвідношень засобів словотвору в лексиці моди.

Матеріалом дослідження послужили лексичні одиниці, виділені методом суцільної вибірки із джерел, присвячених моді: англомовних журналів мод, жіночих журналів, каталогів готового одягу, а також англомовних електронних видань загальним обсягом понад 15000 сторінок.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що:

ь вперше проводиться дослідження англійської лексики моди;

ь поглиблюються положення теорії номінації та словотвору;

ь розширюються положення теорії мовних картин світу.

Теоретичне значення дисертації полягає в розширенні теоретичної бази таких наукових дисциплін, як семіотика (вивчення проблеми означування матеріальних об'єктів), теорія мовних картин світу (дослідження лексики моди як сегмента сучасної англомовної картини світу), когнітологія (розгляд когнітивних механізмів вербалізації позамовних явищ), лексикологія, ономасіологія та теорія номінації (аналіз когнітивного аспекту номінації), дериватологія та теорія словотвору.

Практичне значення дисертації полягає в можливості використання матеріалів та результатів дослідження на заняттях із практики англійської мови, в курсі “Лексикологія англійської мови”, а також у спецкурсах із семіотики та теорії номінації. За результатами дослідження було складено глосарій (1165 одиниць), який може послужити основою для укладання спеціалізованого словника.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися на науковій конференції молодих учених на кафедрі англійської філології Київського університету імені Тараса Шевченка 18 квітня 2002 р.; міжнародній науковій конференції за участю молодих учених “Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження” в Київському університеті імені Тараса Шевченка 9 квітня 2003 р.; 12-тій міжнародній конференції “Мова і культура” ім. проф. Сергія Бураго 23-27 червня 2003 р. (м. Київ); міжнародній науковій конференції “Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” в Київському університеті імені Тараса Шевченка 23-24 жовтня 2003 р.; міжнародній науковій конференції “Семіотика культури / тексту в етнонаціональних картинах світу” в Київському університеті імені Тараса Шевченка 14 квітня 2004 р.; міжнародній науковій конференції “Філологія в Київському університеті: історія та сучасність”, присвяченій 200-річчю від дня народження М.О. Максимовича, 12 жовтня 2004 р.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 8 статей у виданнях, рекомендованих ВАК України.

На захист виносяться такі положення:

1. Лексика моди є складником сучасної англомовної картини світу. Слово fashion є центральною одиницею в складі лексики моди, виступаючи активною словотвірною основою. Основними семантичними складниками слова fashion є style, dress, new, way of life, identity, shape, behaviour, consumer, creation, designer, show, superiority, admiration, force. Семіотичні особливості елементів моди знаходять своє відображення на вербальному рівні. Кодекси вбрання (dress codes) є невербальною знаковою системою, в межах якої відбувається семіотизація об'єктів моди (предметів одягу та аксесуарів). Вербальні назви кодексів убрання та стилів (напрямків) у моді відповідають семіотичним уявленням про інтерпретанту як ланку, що поєднує означуване з матеріальним знаком.

2. В лексиці моди ХХ-ХХІ століть представлені всі засоби словотвірної номінації, притаманні сучасній англійській мові: лінійні (афіксація, усічення основи, словоскладання, утворення акронімів, телескопія, редуплікація, іконічний словотвір), нелінійні (конверсія, компресія, переосмислення лексичних значень слів, міжкатегоріальний перехід), а також оказіональна номінація. Номінація в лексиці моди відбувається також через запозичення та шляхом утворення словосполучень. Важливу роль у цьому процесі відіграють соціокультурні чинники.

3. Номінативні процеси в лексиці моди відбуваються за участю таких когнітивних механізмів: аксіологічного переосмислення, аналогії, опозиції, акцентування, відтворення мовними засобами позамовної дійсності, асиміляції, понятійної компресії та деталізації сприйняття об'єктів позамовної дійсності.

4. Текстам про моду притаманне широке використання лексичних одиниць із оцінними відтінками у значенні, серед яких переважають одиниці з позитивною оцінкою. Опозиція good::bad у контексті моди трансформується в опозиції fashionable::unfashionable та new::old.

5. Лексичні одиниці з темпоральною конотацією та темпоральною семою в значенні використовуються в текстах про моду на позначення часових відрізків, а також як засіб реалізації опозиції present::past (new::old). У середовищі моди відбувається аксіологізація значень “present” та “new”. Нейтралізація аксіологічної опозиції new::old відбувається під час уживання одиниць із пантемпоральним значенням, яке реалізується в лексиці моди за допомогою слів classic, nostalgic, retro, vintage.

6. У сфері моди та в галузі текстильної промисловості відбувається поповнення англійської мови новими назвами кольорів. Словотвірні механізми в корпусі кольоративів відображають загальномовні тенденції розвитку словотвору. Англійській лексиці моди притаманні асоціативна номінація кольорів, розширення значень прикметників, а також утворення складних кольоративів. Спостерігається тенденція до морфемізації форм типу -coloured, -hued, -tinted у копулятивних новотворах. У лексиці моди утворився арсенал модифікаторів кольору, які описують кольори як теплі й холодні, за порами року, за інтенсивністю, за насиченістю, за якісними характеристиками (прозорість::непрозорість, присутність світла та блиску), з погляду суміжності, емоційного впливу на глядача, а також передають асоціативні та метафоричні характеристики кольору.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, бібліографії (271 позиція, із яких 72 - англійською, німецькою, французькою та італійською мовами), списку використаних Інтернет-ресурсів (20 позицій), списку словників, списку джерел ілюстративного матеріалу, чотирьох додатків та глосарія. Загальний обсяг дисертації - 244 сторінки, обсяг основного тексту - 187 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі розглянуто актуальність вивчення лексики моди, об'єкт та предмет дослідження, його мету та завдання, описано методи та матеріали дослідження, викладено положення, які виносяться на захист, розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, а також висвітлено апробацію положень дисертації та публікації її основного змісту.

Перший розділ - “Лексика моди як складник сучасної англомовної картини світу” - присвячено визначенню обсягу та складу лексики моди в сучасній англійській мові, аналізу семантичних компонентів слова fashion, дослідженню моди як семіотичної системи, відображенню знакового характеру моди у вербальній комунікації та розгляду семіотичних особливостей кодексів убрання (dress codes).

У сучасних джерелах, присвячених моді, слово fashion вживається на позначення відповідного соціального явища (High fashion is exclusive); мода сприймається як мікросвіт (It's an elitist world, fashion is), зображується як сфера діяльності (one of fashion's most respected and imaginative talents), а також розуміється як конкретний стиль (next fall's fashions). Іменник fashion є активною словотвірною основою, за його участю утворилися зокрема слова fashionable, fashionableness, fashionably, fashioned, fashionless, fashionist, fashion-monger, fashion-mongering, fashion-forward, fashionista, fashion-speak, fashionese.

Унаслідок аналізу визначень моди було виділено 14 семантичних складників слова fashion: style, dress, new, way of life, identity, shape, behaviour, consumer, creation, designer, show, superiority, admiration, force. У визначеннях моди найчастіше траплялися семантичні компоненти style, dress та clothes. Беручи до уваги результати семантичного аналізу, можна визначити моду як соціокультурне явище, в основі якого лежить сприйняття певних стилів убрання як актуальних на певний момент. Мода може бути співвіднесена з поняттям стилю, розглядатися як окремий світ чи сфера діяльності, вона асоціюється з такими полярними поняттями, як творчість та індустрія. У сфері моди одночасно реалізуються і взаємодіють діалектично протилежні прагнення людини до індивідуальності та ототожнення себе із соціумом; новизна - невід'ємний елемент та рушійна сила моди.

Теоретики моди (Weston-Thomas, Ozarda, Agnell) відзначають символічний характер цього явища, вживаючи термін fashion symbols та наголошуючи на умовній природі таких символів. Так, біле вбрання символізує наречену лише в сучасному західному суспільстві, в Японії та Китаї, наприклад, традиційний колір одягу нареченої - червоний. Сукупність об'єктів моди розглядається як мова штучних символів, які за своєю природою наближаються до семіотичної концепції коду (Barthes, 1990; Eco, 1979; Simon-Miller, 1985). Проте повноцінне спілкування за допомогою символів моди видається неможливим: “це, швидше за все, не авербальна комунікація, а особливого роду соціально-перцептивна семіотична система, здатна “втручатися” у вербальну комунікацію” (Бєлова, 1997, с. 149). Значення символів моди оформлюються завдяки вербалізації, наприклад, hippie, wealthy, housewife.

Семіотичний характер моди виражається на вербальному рівні через використання іменників на позначення предметів одягу чи аксесуарів з дієсловами та дієслівними сполуками say, tell, communicate, send a message, reflect, symbolize, identify, represent, express, mean, т. ін.: Like all clothing, it says something about the wearer (Flynn, 1985). Our clothes tell who we are in the society (Noubikko). Clothing is silent but very powerful communicator (Noubikko). These sandals send a message of instant cool (Flair, 2000, р. 73). Adolescent dress differences symbolize a need for autonomy (Flynn, 1985).

Дизайнери високої моди створюють колекції вбрання, спираючись на здатність предметів одягу передавати певні значення. В центрі кожної колекції високої моди є центральна річ, що уособлює загальну ідею всієї колекції (concept item) і визначає її настрій. Узагальнені значення колекцій вербалізуються в назвах, наприклад, Couture Future Андре Куррежа, Comme des Garзons Рей Кавакубо, Anglomania Вів'єн Вествуд, Aestheticterrorists Вальтера Ван Бейрендонка чи Tough and Tender Стелли Маккартні. Назви всіх колекцій та парфумів одного дизайнера до певної міри є вербальним відображенням його світогляду. Наприклад, Габріель Шанель відома впровадженням комфортно-утилітарного стилю одягу. Одна лише назва створеної нею сукні little black dress (яка пізніше скоротилася до абревіатури LBD) свідчить про те, що простота та доцільність були для Шанель найвищими цінностями як у житті, так і в моді. Назви парфумів від Шанель (“Chanel №5” (1921), “Chanel №22” (1922), “Chanel №19” (1970)) є ще одним прикладом її утилітарного світогляду.

Наприкінці двадцятого століття процес семіотизації одягу знайшов вираження у вигляді кодексів убрання (dress codes) - своєрідних правил, яких слід дотримуватися в тій чи іншій соціальній ситуації. Державні установи, приватні компанії та навіть розважальні заклади вимагають, щоб співробітники та відвідувачі вдягалися відповідно до певного кодексу вбрання, що сприяє формуванню основ семіотичної поведінки. Кодекси вбрання отримують назви, в семантиці яких закладені як вимоги до одягу, так і уявлення про ситуацію, в якій цей одяг необхідно вдягати. Серед працівників ділової сфери прийнято розрізняти такі кодекси вбрання, як Tailored, Business Casual, Casual Tailored та Untailored. Вбрання для урочистих подій (весілля, вечеря на пароплаві під час круїзу, дипломатичний прийом, зустріч на високому рівні) теж розрізняється за відповідністю кодексам: Semi-Formal, Formal, Cocktail, Black Tie та White Tie.

Протягом двадцятого століття в моді утворилися різноманітні напрямки та стилі, що мають семіотичну сутність. Прикладами таких стилів є, наприклад, flapper, the Utility style, the New Look, hippy, power dressing, punk, grunge т. ін. Перелічені стилі вбрання символізують певний виток культурного розвитку, особливості світогляду носія відповідного напрямку, що відповідає уявленням про означуване в знаковій теорії Ч. Пірса. На матеріальному рівні демонстрація світогляду й культурних уподобань відбувається за допомогою вдягання тих чи інших предметів одягу та аксесуарів, які відповідають означаючому - матеріальному втіленню знака. Вербальні назви цих “знакових” предметів одягу та аксесуарів, а також стилів виконують роль інтерпретант - третього компонента знака в теорії Ч. Пірса, які є ланкою, що поєднує означаюче з означуваним.

Другий розділ - “Особливості номінації в англійській лексиці моди ХХ-ХХІ століть” - присвячено аналізу засобів простої номінації в лексиці моди (деривація, утворення словосполучень, запозичення), а також розгляду впливу соціокультурних чинників на процес номінації та особливості номінації в галузі індустрії високої моди.

Англійська лексика моди розвивалася під сильним впливом зовнішніх соціокультурних факторів. Нові предмети одягу виникали як реакція на зміни в суспільстві, семіотизувалися й відповідно отримували назви, які відображають характер тих явищ, що спричинили до появи того чи іншого одягу. Серед основних чинників, які впливали на розвиток моди, а разом із тим - і на номінацію, такі: рух за емансипацію жінок (power suit, dress for success), політико-економічні чинники (National Standard Dress, utility garments), виникнення молодіжних рухів (hippie look, punk look), розвиток кіномистецтва та шоу-бізнесу (Sophia Loren look, Madonna wannabee), соціальні чинники та стратифікація суспільства (yuppie, status symbols, dress codes, door screening policy), зростання уваги до здорового способу життя (fitness craze, sportswear craze), розвиток інформаційних технологій та зростання значення цінності інтелекту на фоні зменшення уваги до матеріальних проявів статусу кінця ХХ століття (the nineties' style loss, Dress Down Friday, jeans-T-shirt-sneakers uniform), розвиток медичних та косметологічних технологій (facelift, nail grafting, hair grafting, silicone implants), вдосконалення технологій легкої промисловості, що дозволяє, наприклад, створювати парфумований одяг (fragrant dresses, perfumed outfits).

У лексиці моди представлені одиниці, утворені за допомогою лінійної (морфологічної, зовнішньої) та нелінійної (внутрішньої) деривації. Крім того, існують деякі випадки оказіональної деривації. Співвідношення кількості лексем, утворених узуальними (лінійними та нелінійними) та оказіональними засобами деривації в лексиці моди, представлено в діаграмі 1.

Найпродуктивнішим лінійним засобом словотвору в лексиці моди є суфіксація (див. діаграму 2). Більшість (41%) слів, утворених шляхом суфіксації, набули словотворчого суфікса -ER, серед них: 1) назви предметів одягу із загальними значеннями “інструмент дії” (loafers, skater) та “засіб дії” (suspenders, zipper); 2) назви осіб на позначення представників модних і культурних течій (hipster, flapper), а також представників професій в індустрії моди (designer, furrier). Другим за продуктивністю є суфікс -ING (branding, leggings).

В англійській лексиці моди утворилася копулятивна модель деривації іменників із другим елементом -wear на позначення груп предметів одягу (swimwear, nightwear). Елемент -wear, маючи великий дериваційний потенціал, функціонально наближається до розряду суфіксоїдів. У термінології легкої промисловості утворилися подібні до суфіксів словотворчі елементи -tex (lastex) та -on (rayon) унаслідок відділення ініціальної (textyle) та кінцевої (cotton) частин основ іменників та вживання їх як словотворчих елементів. Елементи -tex та -on мають по декілька аломорфів: Goretex, Playtex, Spandex, lurex, Sympatex, rayon, Brilon, Ban-lon, Acrilan. Співвідношення продуктивності суфіксів в англійській лексиці моди наведено в діаграмі 3.

Префіксація (див. діаграму 4) представлена в англійській лексиці моди одиницями, утвореними за допомогою префіксів over- та under- на позначення предметів одягу (overcoat, underwear), а також за допомогою префіксів латинського та давньогрецького походження. Для утворення семантичних суперлативів використовуються префікси super- (superdesigner), hyper- (hypercolour), ultra- (ultrafashion) та запозичений із німецької мови ьber- (ьbermodel). Уживаються префікси із квантитативними значеннями mono- (mono-bosom), bi- (bi-coloured), tri- (tricolour), multi- (multicolour). Під впливом цих префіксів відбулася деривація слів trikini та monokini на основі реінтерпретації ініціальної частини іменника bikini, яка була помилково сприйнята як префікс, хоча вона є частиною кореня - назви атолу Bikini. Префікси зі значенням величини mini- (minicoat), maxi- (maxidress), midi- (midiskirt), micro- (microskirt) вживаються на позначення довжини предметів одягу, а префікс mid- використовується на позначення положення предмета одягу на тілі (midriff top) чи довжини відносно певної частини тіла (mid-calf length). Відбулася лексикалізація префіксів mini-, maxi- та midi- (to wear a mini). Окремо стоїть префікс anti- на позначення заперечення та вираження значень як негативної (anti-fashion), так і позитивної (anti-crease) оцінки, що зумовлено оцінними характеристиками основи.

Усічення основи є менш продуктивним засобом лінійної деривації, ніж афіксація. Нові лексеми утворюються за допомогою відсікання ініціальної частини слова - аферезис - (ROOS від CangaROOS), кінцевої частини слова - апокопа - (tux від tuxedo) та відсікання кінцевої частини слова з додаванням елемента -o (Afro, boho).

Лінійна деривація може відбуватися за участю двох твірних основ
(див. діаграму 5). У лексиці моди найбільш продуктивним копулятивним засобом номінації є словоскладання (див. діаграму 6). Під час складання іменникових основ перший іменник виконує щодо другого різні семантичні ролі: мети (playsuit), результату (sweatband), причини (raincoat), місця (tracksuit, backpack), матеріалу (kidskin), манери (box-pleat) та частини цілого (pantyhose). Складні слова з двома іменниковими основами на позначення парних предметів одягу мають форму множини (legwarmers). Іменникові основи можуть поєднуватися з прикметниковими (petticoat) та дієслівними основами (slingbacks).

Телескопія - поєднання ініціальної частини першої основи та кінцевої частини другої основи - становить 7% від усіх копулятивних засобів деривації в англійській лексиці моди (funderwear = fun + underwear). Когнітивний механізм утворення слів шляхом телескопії полягає у відтворенні комбінованої структури чи функції предмета одягу на вербальному рівні за допомогою комбінованої лексичної одиниці. Так, предмет одягу, позначений іменником shortall (shorts + overall), має одночасно ознаки шортів та комбінезона.

Акронімізація - поєднання ініціальних частин твірних основ - є достатньо продуктивним засобом словотвору в лексиці моди. Акроніми вживаються на позначення цільових соціальних груп для виробників одягу (DINKY - Double Income No Kids), торговельних марок та ліній виробництва одягу (FUBU - for us, by us), організацій, пов'язаних із модою та модельним бізнесом (DIFFA - Design Industries Foundation Fighting AIDS), реалій світу моди (MAC - Makeup Art Cosmetics) та видань, присвячених моді (WWD - Women's Wear Daily).

Редуплікація в лексиці моди може бути повною (go-go) та частковою (zoot suit). У ЗМІ та рекламі застосовують прийом фонетичної редуплікації (disco diva, bold gold, petite fit) для привернення уваги адресата.

У сфері моди форму предметів одягу чи їх частин можна позначати за допомогою літер (S-silhouette). Мовні одиниці, утворені внаслідок збереження форми означуваного, відповідають семіотичним уявленням про іконічний знак. Ідея називати силуети за допомогою літер (A-skirt) належить Крістіану Діору.

Нелінійний словотвір полягає в редистрибуції слів або переосмисленні лексичного значення слова. Віддієслівні іменники утворюються як результат конверсії (knockoff). Іменники утворюються також за допомогою компресії словосполучень із дієсловом чи іменником у функції означаючого, наприклад iron-on (< an iron-on picture), duffel (< duffel coat). Може відбутися перехід власних назв у загальні: melton (< Melton wool). Природа одиниць, утворених унаслідок переосмислення лексичного значення іменників - загальних назв на рівні денотата, метафорична (fishnets, bellbottoms). Під час трансформації конотативного значення загальної назви відбувається меліорація лексичного значення слова (punk, nerd як назви модних молодіжних течій).

Частка оказіоналізмів у сучасній англійській лексиці моди становить лише 3%, проте саме за допомогою оказіональної номінації утворилися деякі лексеми на позначення ключових для світу моди явищ та предметів одягу, наприклад denim (слово утворилося внаслідок хибного прочитання кінцевої частини французького словосполучення serge de Nоmes) або keds (слово вигадане у штучний спосіб, співзвучне з латинським peds (ноги) та англійським kids).

В англійській лексиці моди як засіб простої номінації використовуються двокомпонентні та багатокомпонентні словосполучення. Вони утворюються як результат реалізації лівобічної валентності іменників на позначення явищ моди. Найбільшу сполучуваність виявляє іменник dress (41 словосполучення), на другому місці - suit, skirt, coat, та look (20-30 словосполучень), середня сполучуваність у іменників jacket, shoes, shirt, hat, pants, boots, hair, style (10-20 словосполучень).

У словосполученнях з прикметником в атрибутивній функції прикметник може бути простим або похідним. Прості прикметники позначають форму (full skirt), візуальні чи технічні характеристики одягу (floral print, soft parka), належність одягу до певного стилю (formal gown) або виражають оцінку (strappy heels). Перший компонент словосполучення може бути прикметником, який походить від власної назви (Indian beads). Похідні прикметники на -less виражають відсутність певної деталі в предметі одягу (collarless coat). Похідні прикметники на -ed, навпаки, позначають присутність певного елемента в предметі одягу (gored skirt) або інший предмет убрання, який доповнює одяг, позначений іменником (bloused jacket). Прикметник на -ed може бути результатом лексикалізації сполуки, компоненти якої пишуться через дефіс (double-breasted jacket). Пасивний дієприкметник у функції атрибута позначає спосіб вдягання речі (rolled stockings), тип крою (cropped jacket), спосіб виготовлення речі (handknit sweater). Означуваний іменник виступає в семантичній ролі патієнса. Функцію атрибута може виконувати сполука дієприкметника з агентивним іменником в ініціальній позиції (tailor-made suit). При активному дієприкметнику у функції означення означуваний іменник виконує семантичну роль агенса (enveloping parka).

Якщо функцію означення виконує інфінітив, то означуваний іменник виступає в семантичних ролях інструмента (push-up bra), об'єкта (slouch socks), патієнса (wash suit), причини (hobble dress) та результату (dress coat). Іменники - означальні компоненти іменникових словосполучень мають чітко виражені семантичні ролі щодо означуваних компонентів: матеріалу (paper dress), ознаки (camouflage garments), частини цілого (peg top), цілого для частини (dolman sleeve), часу (spring bracelets), мети (bathing suit), результату (career wear), причини (utility garment), місця (head band, Eton suit, cabin hat), отримувача (beneficiary) (letterman jacket, poorboy sweater) та манери (circle skirt). Семантична роль манери може виражатися також через асоціацію з іншим предметом одягу (tunic dress) або через метафору (apple cap). Метафорична назва предмета одягу чи стилю може бути результатом номінації матеріальної метафори. Так, матеріальною метафорою можна вважати стиль мілітері (military style), оскільки одяг у мілітаризованому стилі носять у мирний час, за допомогою використання мілітаризованих елементів відбувається перенесення семіотики агресії на одяг для мирного життя.

Багатокомпонентні словосполучення можуть мати від трьох до десяти компонентів (double breasted shirt waist slim line 1950's dress). Такі сполуки мають різну семантичну структуру та різний ступінь зв'язаності компонентів ([white tie] [dress coat], [new [synthetic [fashion fabrics]).

Англійська лексика моди поповнюється також за рахунок запозичень. Більшість запозиченої лексики походить із французької мови (lingerie style). Серед французьких запозичень багато застарілих одиниць, що називають явища, які були в моді на початку двадцятого століття (bonnet, camisole). У двадцятому столітті відбулися запозичення із інших мов світу: італійської (stiletto), іспанської (poncho), нідерландської (duffle), німецької (dirndl), японської (muumuu), гінді (jodhpurs), тибетської (cashmere), малайської (sarong), алеутської (parka), перської (caftan), полінезійської (tattoo), турецької (turban), марокканської (djellaba).

Складна взаємодія одиниць французького та англійського походження відбувається в лексиконі індустрії високої моди. Традиційно в англомовній комунікації прийнято вживати французькі назви на позначення центральних установ індустрії моди з використанням англійського означеного артикля the (The Chambre Syndicale De La Haute Couture). Зберігаються також абревіації французьких назв (INPI - Institut National de la Propriйtй Industriele), тоді як розшифрування може даватися англійською мовою (Natonal Institute of Industrial Property). Унаслідок виникнення Будинків високої моди в США, Бельгії, Італії та Японії на позначення реалій високої моди поширюється використання питомих англійських слів паралельно з традиційними французькими запозиченнями (Maison Couture - Fashion House). Високий рівень розвитку модельного бізнесу та легкої промисловості в Сполучених Штатах сприяв закріпленню англійських номінацій на позначення професій у цих галузях (model, make-up artist, embroiderer, tailor). У США виникла традиція виготовлення колекцій готового одягу дизайнерами високої моди. Відповідний англійський термін (ready-to-wear collections) увійшов як калька до французької (prкt-а-porter) та італійської (alta moda pronta). Пізніше ці вирази були запозичені англійською мовою.

Номінативні процеси в англійській лексиці моди здійснюються за допомогою різноманітних когнітивних механізмів. Меліорація лексичного значення слова відбувається як наслідок аксіологічного переосмислення семантики слова. Так утворилися назви молодіжних культурних течій у ХХ столітті (greasers). Унаслідок популяризації індустрії моди та модельного бізнесу слово model поступово витіснило слово французького походження mannequin та стало словотвірною основою для семантичних суперлативів topmodel, supermodel, ьbermodel. Як результат аксіологічного переосмислення у французькій мові замість іменника жіночого роду couturiиre (кравчиня) почала вживатися форма чоловічого роду couturier (модельєр), яка була запозичена англійською мовою.

Когнітивний механізм аналогії задіяний при реінтерпретації частин коренів слів та подальшій деривації нових одиниць за моделями морфологічної деривації (частина кореня > афікс: bikini > trikini; cotton > nylon). Механізм аналогії діє й при утворенні словотвірних елементів за існуючими моделями деривації (nylon - Brilon), лексикалізації морфем (a mini) та одиниць синтаксису (Madonna wannabe), переході слів до категорії морфем (nightwear) та при відонімній номінації (to wear a Dior). Під час метафоричної номінації проводиться аналогія між двома неспорідненими явищами (shell suit, pencil skirt). За аналогією відбувається номінація й на рівні словосполучення, коли повторюється вже існуюча модель (menswear craze - sportswear craze - fitness craze).

У процесі номінації задіяний когнітивний механізм опозиції. На вербальному рівні опозиція знаходить вираження в уживанні префіксів із протиставною, негативною та заперечною семантикою anti- (fashion - antifashion, aesthetics - antiaesthetics), non- (colour - non-colour), un- (fashionable - unfashionable, cool - uncool, comfortable - uncomfortable), використанні афіксів з антонімічними значеннями (mini-skirt - maxi-skirt; sleaved - sleaveless), а також у вживанні лексичних антонімів (readymade - handmade).

Акцентування окремих явищ чи ознак, виділення їх з-поміж інших подібних ознак та явищ відбувається через використання семантичних суперлативів (fabulous dress, superdesigner). З метою увиразнення суперлативного значення відбувається пошук нових засобів деривації семантичних суперлативів, серед яких - запозичені одиниці деривації (superboutique - ьberboutique) та одиниці на позначення ще більшого ступеня ознаки (miniskirt - microskirt).

Відтворення мовними засобами позамовної дійсності - складний когнітивний механізм, який полягає у повторенні певної структури, форми чи ідеї предметів одягу на вербальному рівні. В середовищі моди виникло явище матеріальної метафори. Наприклад, у вісімдесятих роках двадцятого століття в моді був широкий рукав, який нагадував крило. Матеріальна асоціація з крилом знайшла відображення в метафоричній назві angel sleeve. Предмети одягу, які складаються з двох частин, або комбіновані предмети одягу переважно отримують складні чи комбіновані назви (skort, Velcro, shirt-dress). Відтворення мовними засобами форми предметів одягу можна назвати іконічною номінацією (H-line).

Когнітивний механізм асиміляції вступає в дію при використанні запозичених лексичних одиниць чи одиниць, утворених унаслідок оказіональної деривації. Шляхом асиміляції такі одиниці входять у парадигму англійського іменника (a sari - saris, wannabee - wannabees).

Понятійна компресія на мовному рівні виражається в компресії словосполучень (a push-up від a push-up bra). Протилежним когнітивним механізмом є деталізація сприйняття об'єктів позамовної дійсності, унаслідок якої відбувається експлікація на вербальному рівні та утворення багатокомпонентних словосполучень (the longer length French beige fine wool crepe “New Look” dress).

Третій розділ дисертації - “Лексичне вираження оцінки, часу та кольору в контексті моди” - присвячено одиницям з оцінним та темпоральним значенням, а також назвам кольору, які вживаються в текстах про моду.

Мода існує в тісному зв'язку з іншими явищами позамовної дійсності. Одяг у контексті моди сприймається через призму своєрідної аксіологічної системи, відбувається оцінювання предметів одягу та стилів. До лексичних засобів оцінки в текстах про моду можна віднести:

1) Прикметники з інгерентним оцінним значенням, серед них - слова з загальним значенням “красивий” (a pretty blouse); слова з загальним значенням оптимальності та доцільності (the right pair of shoes), що виражають об'єктивну оцінку; семантичні суперлативи (an awesome vintage pair of jeans), які передають емоційну оцінку. В лексиці моди утворилися скорочені варіанти оцінних прикметників glamorous та fabulous - glam (glam ensemble) та fab (fab pin-on flowers). Інгерентне оцінне значення мають деякі сленгові лексеми (hot denim, cool flat boots, an edgy outfit, crazy jeans, a funky look, groovy jackets).

2) Прикметники з адгерентним оцінним значенням. Слова fashionable, stylish, trendy, trendsetting, popular, modish, kicky (slang for fashionable) мають позитивну конотацію лише в межах системи цінностей, пов'язаних із модою: You will look stylish and chic and the way you choose to accessorize will show your own personal savvy (Dr.H., March 2001). Фактично в тексті, присвяченому моді, будь-який прикметник, що описує зовнішній вигляд речі, може сприйматися як позитивно-оцінний, якщо такий вигляд на момент мовлення є популярним. Так, у словосполученнях high-heeled stilettos чи a smooth tailored leather jacket прикметники smooth, tailored та high-heeled сприймаються як такі, що мають позитивну конотацію, якщо таке взуття чи такі жакети в моді.

Позитивну конотацію мають прикметники зі значенням новизни та сучасності. В тезаурусі Collins English Dictionary слова current, latest, up-to-date, up-to-the-minute подаються в ряду синонімів до слова fashionable. Відповідно слова passй, overripe в текстах, присвячених моді, виражають негативну оцінку. Автори цих текстів для вираження оцінки застосовують апеляцію до таких цінностей, як жіночність, сексуальність (sexy jeans, a feminine cut), вишуканість, святковість, аристократизм, обраність (a chic leather bag, luxurious ponchos with fur linings or trims), достаток, насиченість (duffle coat in rich bouclй, an oversized shirt with the generous cut and comfort of a jacket), комфорт та зручність (cuddly fleece). Відповідно слова на позначення таких антицінностей, як неохайність, зношеність, виражають негативну оцінку (a seedy jacket, a shabby look).

3) Прислівники з позитивною конотацією вживаються для посилення позитивного оцінного значення прикметників (scorchingly chic denim hot pants).

4) За допомогою дієслів оцінка виражається через пряме ставлення мовця до предметів одягу (I love stylish clothing. I hate heels), а також через опис гармонійності чи дисгармонійності образу (These jeans are designed to fit your figure).

5) Іменники на позначення моди та стилю сприймаються як такі, що мають позитивну оцінну сему в контексті моди (This outfit is a lot of fashion).

6) Для позначення оцінки використовуються фразеологічні сполуки, які виражають певну оцінку незалежно від контексту (A girl can never go wrong with pearls), а також такі, що виникли безпосередньо у сфері моди й мають значення “модний” або “старий, немодний” (Those little handbags are all the rage).