Англійська лексика моди ХХ-ХХІ століть

До граматичних засобів оцінки належить використання суперлативів (the most luxurious fabrics, the season's richest colours), а також уживання словотвірних елементів із суперлативною семантикою (anti-glamorous, designer goodies, superdesigner, ьbermodel). Для підсилення позитивного враження використовується стилістичний прийом наростання з уживанням різних засобів вираження позитивної оцінки в одному реченні: It's so pretty, so all-out alluring, that it goes beyond its retro roots (Flair, p. 69).

Одиниці з темпоральним значенням є невід'ємною частиною текстів про моду. Темпоральні значення реалізуються двома способами. Йдеться про належність елементів моди (речей, стилів) до певного історичного чи часового відтинку або ж доречність певних речей (стилів) для окремо взятого часу доби чи пори року (space-age nylon parkas, `70s-style wedge cork sole, the pants of the year, the coziest jacket of the season, summer totes and sandals, night gown). Темпоральні вирази, які позначають конкретні часові проміжки, є нейтральними з погляду оцінного забарвлення.

Тексти про моду часто створюються на основі опозиції now::earlier. Мовні одиниці з пантемпоральним значенням (always) асоціюються, з одного боку, з поняттям classical (вічне), з іншого боку, вони можуть набувати значення long-lasting, firm. Поняття now виражає найбільшу цінність моди - актуальність, належність до поточного моменту. Із now асоціюються такі поняття, як today, fashionable (latest, current) та new. Поняття now має тенденцію зводитися до хвилини / моменту: up-to-date -> up-to-the-minute -> up-to-the moment (The look of the moment is a truly pretty one (Flair, 2001, р. 63). The bigger handbag-of-the-minute is Prada's bowling bag (Dr.H., June 2000)).

Референція до минулого може виражати як нейтральне порівняння теперішнього моменту з моментом, що пройшов, так і негативну оцінку явищ (застаріле). Проте коли минуле асоціюється з вічним, класикою (vintage, classic, nostalgic, retro), опозиція new::old нейтралізується, оскільки негативна конотація поняття old (застаріле) замінюється позитивною конотацією (вічне, класичне) (Cropped hooded top in a nostalgic reindeer and Christmas tree pattern (Victoria's Secret, 1998, р. 18). Another retro touch, the sheer sweep of gold across the eyelid… (Flair 2001, р. 63)).

Оскільки 80% інформації сприймається людиною за допомогою зору, вирішальну роль у першому сприйнятті та оцінці відіграє колір. Саме в середовищі легкої промисловості відбувається розробка та номінація нових кольорів. Вторинні назви кольору утворюються за допомогою таких засобів:

ь асоціативної номінації, коли відбувається називання кольору за асоціацією з рослиною (lavender), субстанцією (sand), дорогоцінним камінням чи металом (torquoise), твариною та іншими явищами живої природи (bear, shell), явищами неживої природи (smoke), расами та національностями (ethiop), родом діяльності (navy);

ь суфіксації, коли суфікс додається до іменника, з яким асоціюється колір (rosy, bronzed, pearlish, azurn, opalescent), або до прикметника кольору (greenish, reddened, yellowy);

ь розширення значень прикметників (flaxen, metallic, golden);

ь словоскладання. Серед назв кольору сформувалася модель номінації з елементами -hued, -toned, -tinted, -coloured, -colour, -tone, які за ступенем продуктивності наближаються до семіафіксів (purple-hued, peach-toned, rose-tinted, crane-coloured, silvery-colour, blond-tone т.ін.). Нові назви кольору утворюються за допомогою поєднання простих назв кольорів (blue-red). У середовищі моди та текстильної промисловості виникла традиція поєднувати семантичні похідні для творення складних кольоративів (currant-plumwine). Перший компонент складного кольоративу може бути іменником чи прикметником, що уточнює назву кольору (deep-purple), в тому числі за асоціацією з предметами та явищами (forest-green).

У лексиці моди утворився цілий арсенал модифікаторів кольору, які описують кольори, поділяючи їх на теплі й холодні (Warm colours like red or pink balance out cool tones (Teen, April'94, p.32)), за порами року (Winter palette is being changed gradually by hot spring colours (New Woman, March'88, p.87)), за інтенсивністю (rich pink, pale blue), за насиченістю (lush tropical earthy colours), за такими якісними характеристиками, як прозорість чи непрозорість (opaque purples), однорідність (solid pale pink), присутність світла та блиску (iridescent shades of pearl and shell). Існують лексичні одиниці, що описують кольори з погляду їх суміжності (Clashing colours of the abstract, flee-market bought painting (Sassy, August'97, p.79)), емоційного впливу на глядача (calming blues, dramatic black), а також надають асоціативні та метафоричні характеристики кольору (burnt orange, wild pink).

ВИСНОВКИ

Унаслідок комплексного дослідження сучасної англійської лексики моди було визначено її склад, проаналізовано семіотичні особливості вбрання сучасної людини, схарактеризовано засоби номінації в англійській лексиці моди, з'ясовано когнітивні механізми утворення номінативних одиниць у лексиці моди, виявлено соціокультурну природу номінації в галузі моди та досліджено особливості вживання лексичних одиниць з оцінними та темпоральними значеннями, назв кольорів у текстах, присвячених моді.

Мода протягом ХХ століття поширилася з одягу на численні різноманітні аксесуари, які його доповнюють, а також на елементи, які в сукупності створюють стиль та імідж. Роль іміджу в реалізації індивідуальності наприкінці ХХ й початку ХХІ століть, можливість та доступність його створення внаслідок індустріалізації моди призвели до підвищення ролі уявлень про моду в концептосфері сучасної людини, що знайшло відповідне відображення в мові. Лексика моди складається з назв одягу, взуття, аксесуарів, головних уборів, зачісок, стилів та течій, а також включає в себе професійну лексику індустрії моди та легкої промисловості. Центральними семантичними компонентами слова fashion є style, dress та clothes. Слово fashion як центральна лексема є активною словотворчою основою. Предмети одягу мають знаковий характер, який розкривається за допомогою мови, їхня знаковість підпорядкована правилам семіотичної поведінки, що сформувалися в суспільстві. Одяг виступає індикатором належності людини до соціального прошарку, роду занять, культурних та політичних уподобань.

У сучасній англійській лексиці моди діють такі засоби номінації: 1) деривація (лінійна, нелінійна, оказіональна); 2) утворення словосполучень; 3) запозичення. У номінації в лексиці моди беруть участь різноманітні когнітивні механізми, зокрема аксіологічне переосмислення, аналогія, опозиція, акцентування, копіювання мовними засобами позамовної дійсності, асиміляція, компресія та деталізація.

У лексиці моди двадцятого століття наявні лексичні одиниці, семантика яких відображає соціокультурні зміни, що відбувалися протягом цього періоду. Культурні та економічні чинники здійснюють вплив на утворення нових лексичних одиниць в індустрії високої моди. В англомовній комунікації у сфері індустрії моди відбувається поступове витіснення одиниць французького походження англійськими одиницями, проте назви провідних офіційних установ індустрії моди в Парижі та абревіатури на їх позначення залишаються французькими.

У текстах, присвячених тематиці моді, поширене вживання одиниць із аксіологічною семантикою. Крім лексичних одиниць із інгерентною оцінною конотацією, використовуються лексичні одиниці, які набувають позитивної чи негативної оцінної семантики в контексті моди. До них належать лексичні одиниці з загальним значенням fashion, fashionable - unfashionable, а також одиниці з темпоральним значенням, які позначають співвіднесеність чи неспіввіднесеність предметів, про які йдеться, з останнім моментом.

Одиниці з темпоральним значенням використовуються для співвіднесення предметів одягу чи стилів з певним історичним відрізком (століття - десятиліття - рік - місяць - сезон), порою року чи часом доби, а також на позначення віднесеності одягу, аксесуарів, стилю до теперішнього чи минулого моменту. Одиниці зі значеннями old - new вступають у відношення аксіологічної опозиції. Нейтралізація цієї опозиції відбувається завдяки втручанню в опозицію поняття пантемпоральності (always), коли віднесеність до минулого сприймається як ознака класичного й оцінюється позитивно. Поняття пантемпоральності вербалізується за допомогою таких лексичних одиниць, як classic, vintage, retro, nostalgic.

Номінація кольорів у контексті моди відбувається за допомогою суфіксації, асоціативної номінації, словоскладання, розширення значень прикметників. У текстах про моду широко використовуються засоби модифікації кольору.

Перспективним є з'ясування ступеня взаємного впливу європейських мов у галузі моди, пошук перекладних еквівалентів реалій моди для мов світу та дослідження специфіки асиміляції іншомовних лексичних одиниць, власних назв та акронімів англійською лексикою моди, а також поглиблення дослідження особливостей семіотизації предметів матеріальної культури.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Коваленко Г.М. (Степанюк) Особливості використання слова fashion та похідних, утворених із його участю, у сучасній англійській мові // Проблеми романо-германської філології: Збірник наукових праць. - Ужгород: “Патент”, 2002. - С.87-94.

2. Коваленко Г.М. (Степанюк) Запозичення в англійській лексиці моди ХХ століття // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - К.: “ЛОГОС”, 2002. - №7. - С.475-479.

3. Коваленко Г.М. (Степанюк) Особливості номінації в лексиці моди двадцятого століття (на матеріалі англійської мови) // Науковий вісник Чернівецького університету. - Чернівці: Рута, 2003. - Вип. 155: Германська філологія. - С. 133-142.

4. Коваленко Г.М. (Степанюк) Лексичні засоби вираження темпоральних значень в англомовних текстах про моду // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2003. - Випуск 9. - С. 303-307.

5. Коваленко Г.М. Засоби вираження оцінки в сучасних англомовних текстах про моду // Мова і культура: Збірник наукових праць. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 2003. - Випуск 6. - Т.5.Ч.2.: Національні мови в їхній специфіці та взаємодії. -- С. 171-180.

6. Коваленко Г.М. Соціокультурні фактори в номінації ключових понять моди ХХ століття // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - К.: ЛОГОС, 2004. - №10. - С. 259-268.

7. Коваленко Г.М. Мовне вираження семіотичного характеру моди // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць - К.: Видавничий Дім Дмитра Бурого, 2004. - Випуск 11. Книга1. - С. 205-209.

8. Коваленко Г.М. Словотвірні типи в англійській лексиці моди ХХ століття // Сучасні дослідження з іноземної філології: Збірник наукових статей. - Ужгород: ТОВ “Борнео”, 2004. - Випуск 2. - С. 183-187.

АНОТАЦІЇ

Коваленко Г.М. Англійська лексика моди ХХ-ХХІ століть. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2005.

Дисертацію присвячено аналізу лексики моди в англійській мові ХХ-ХХІ століть в когнітивному та традиційному лексикологічному аспектах із урахуванням екстралінгвістичних чинників, які вплинули на її формування, а також семіотичного характеру елементів сучасного вбрання. В дисертації окреслено межі лексики моди, визначено асоціативно-семантичні складники поняття fashion, проаналізовано способи номінації та словотворення в рамках лексики моди, найбільш поширеними з яких є афіксація, словоскладання, акроніми, внутрішня деривація, запозичення та утворення словосполучень. Розвиток лексики моди розглядався в контексті соціокультурної еволюції, з особливою увагою до когнітивних механізмів, задіяних у процесі утворення нових лексичних одиниць. Досліджено засоби вербалізації темпоральності, новизни, оцінності та кольору як ключових факторів у сфері моди.

Ключові слова: лексика, мода, семіотизація, номінація, деривація, оцінне значення, темпоральність, колір.

Коваленко А.Н. Английская лексика моды ХХ-ХХІ веков. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2005.

Диссертация посвящена лексике моды в английском языке ХХ-ХХІ веков в когнитивном и традиционном лексикологическом аспектах с учетом экстралингвистических факторов, повлиявших на ее формирование, а также семиотического характера элементов современной одежды. В диссертации определены рамки лексики моды, выявлены ассоциативно-семантические составляющие понятия fashion, проанализированы способы номинации и словообразования в рамках лексики моды, наиболее распространенными среди которых являются аффиксация, словосложение, акронимы, внутренняя деривация, заимствование и образование словосочетаний. Развитие лексики моды рассматривалось в контексте социокультурной эволюции, с особым вниманием к когнитивным механизмам, задействованным в процессе создания новых лексических единиц. Проанализированы способы вербализации темпоральности, новизны, оценочности и цвета как ключевых факторов в сфере моды.

Ключевые слова: лексика, мода, семиотизация, номинация, деривация, оценочное значение, темпоральность, цвет.

Kovalenko, Ganna M. The 20^th-21^st Century English Fashion Vocabulary. - Manuscript.

Thesis for Candidate Degree in Philology: Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2005.

The paper is devoted to the research of contemporary fashion vocabulary in the English language in cognitive and traditional lexicological aspects with regard to extralinguistic factors that influenced its formation. During the 20^th century fashion spread from dress to various complementary accessories and other elements that constitute style and image. The role of image at the end of the 20^th and the beginning of the 21^st centuries, its accessibility resulting from fashion industrialization lead to the rise of the notion of fashion in the conceptual sphere of contemporary man. This fact has been reflected in the English language.

Now fashion vocabulary makes the part of the English language picture of the world. Style, dress and clothes are central semantic components of the notion of fashion and are most frequently used in fashion definitions. Fashion is treated as a social phenomenon based on the perception of certain styles in dress as relevant for the current moment. It correlates with style. Fashion as a specific world and a sphere of activity is currently associated with such phenomena as creativity and industry. In fashion dialectically opposite urges of a human being toward individuality and social adaptation interact. The new is an integral element and the driving force of fashion. Objects of fashion have semantic nature that is reflected in language.

Clothes and accessories are viewed as carrying non-verbal messages about social status, age, sex, interests, occupation, cultural and political preferences of their owner. In high fashion the meanings ascribed to clothes are verbalized be means of the collection and brand names. Basic fashion trends of the 20^th century as well as the dress codes that developed by the end of the 20^th century are semantic by nature. Fashion styles like flapper, the New Look or hippy symbolize a certain step in the cultural development, as well as a certain individual's ideology, that is relevant to the idea of the signified in the C.S. Peirce's sign theory. The ideology and cultural preferences are expressed on the material level by means of wearing certain clothes and accessories that are relevant to the concept of the signifier according to the sign theory. Verbal names ascribed to these “sign” items of clothing and accessories function as interpretants - the third component in C.S. Peirce's sign theory that represents a link between the signified and the signifier.

Morphological, internal and occasional derivation, word combinations (up to ten constituents in a word-combination) and borrowings are the nomination devices represented in the fashion vocabulary. The means of morphological derivation are affixation, truncation, combining, acronyms, telescopy and reduplicaton. Within fashion lexis derivation based upon the reinterpretaton of the parts of words (bikini > trikini), lexicalization of prefixes and using words and their parts (-tex) as affixes are represented. Conversion, compression, metaphoric nomination and meaning melioration are the means of internal derivation. The semantics of some lexical units in fashion lexis reflects social and cultural changes that took place during the 20^th century. Lexical units of the French origin gradually yield to the ones of the English origin in the sphere of fashion. Nevertheless, the names of Paris-based official fashion institutions and their acronyms still remain French.

The use of lexical units with axiological semantics is characteristic of fashion texts. Lexical units with inherent evaluative connotation are used as well as the ones that acquire evaluative meaning in the fashion context. Here belong lexical units with the general meaning fashion, fashionable - unfashionable, as well as the units with temporal meaning, that denote correlation or the lack of correlation between the objects described and the current moment.

The units with temporal meaning are used to correlate fashion objects with a certain historical moment (century - decade - season - month), a certain season of the year or the time of the day. The notions OLD - NEW produce axiological opposition. The concept of the NEW and lexical units representing the meanings of present and future acquire positive connotation in fashion context. Negative meaning of the notion OLD (past) is neutralized when it correlates with the words that have pantemporal meaning, like classic, vintage, retro, nostalgic. When the correlation with the past is viewed as a sign of the classic, it is evaluated positively.

Nomination of colour in the fashion context occurs by means of suffixation, associative nomination, word-combination, adjective meaning extension. To describe colour the elements -hued, -toned, -tinted, -coloured, -colour, -tone in combination with the colour-adjectives are often used. Colour adjectives in fashion texts are modified according to the seasons of the year, to colour warmth, depth, saturation, transparency, homogeneity, iridescence, as well as colour compatibility, emotional impact on the viewer, associative and metaphoric description of the colour.

Further research may be focused on the study of the mutual influence of world languages in the sphere of fashion, on the peculiarities of assimilation of borrowed lexical units, proper names and acronyms by the English fashion vocabulary, as well as on further research of the semiosis of the material culture articles.

Key words: lexis, fashion, semiosis, nomination, derivation, evaluative meaning, temporality, colour.

Размещено на www.allbest.ru