Семантична неологія в сучасному французькому медіадискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 81'373.43:81'42

Семантична неологія в сучасному французькому медіадискурсі

Спеціальність 10.02.05 - романські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Конопацька Ярина Олександрівна

Київ 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі французької філології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Захист відбудеться “28” квітня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м.Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий “22” березня 2005 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради доктор філологічних наук Смущинська І.В.

АНОТАЦІЇ

Конопацька Я.О. Семантична неологія в сучасному французькому медіадискурсі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 05 - романські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню характерних особливостей семантичних неологізмів у сучасній французькій мові та аналізу їх функціонування у медіадискурсі. У роботі до семантичних неологізмів віднесено автохтонні лексичні одиниці, які зазнали змін у семантичній структурі (власне семантичні неологізми), неологічні звороти та запозичення з англійської мови, семантика яких змінилась під час адаптації в системі французької мови. Важливими способами виникнення більшості семантичних неологізмів є метафоричне і метонімічне перенесення, видозміни референта та конверсія. Встановлено, що до змін у семантичній структурі схильні передусім ті лексеми, яким властива значна кількість компонентів семантичного навантаження, що актуалізує потенційні семи і створює можливість їх конотативного функціонування. Доведено, що зміни в семантичному навантаженні лексем є свідченням прагматичної варіативності. Тому поява нових семних елементів зумовлює зміну параметрів уживання лексичних одиниць, що збільшує їх прагматичну маркованість. Визначено, що використання семантичних неологізмів у медіадискурсі дає можливість економити мовленнєві зусилля, детермінує логічне, інформативне та емоційне поглиблення висловлювання, привертає увагу до концептів новизни, змін та розвитку. Ключові слова: семантичний неологізм, неологічний зворот, англіцизм, семантична структура, медіадискурс, прагматичний потенціал, метафоризація.

Конопацкая Я.О. Семантическая неология в современном французиком медиадискурсе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 - романские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2005.

Диссертация посвящена изучению характерных особенностей семантических неологизмов в современном французском языке и анализу их функционирования в медиадискурсе.

В работе к семантическим неологизмам относятся автохтонные лексические единицы с изменненной семантической структурой (собственно семантические неологизмы), неологические обороты и заимствования из английского языка, которые изменили семантику при адаптации в системе французского языка.

Важными способами создания большинства семантических неологизмов являются метафорический и метонимический перенос, модификация референтов и конверсия. Установлено, что изменениям в семантической структуре подвержены в первую очередь те лексические единицы, семантика которых характеризируется значительным количеством компонентов. Это актуализирует потенциальные семы и создает возможность конотативного функционирования.

Доведено, что изменения в семантике лексических единиц свидетельствуют о прагматической вариативности. Новые семные компоненты изменяют параметры использования лексических единиц, тем самым увеличивая их прагматическую силу.

Установлено, что использования семантических неологизмов в медиадискурсе дает возможность экономить речевые усилия, детерминирует логичность, информационность и эмоциональность высказывания, привлекает внимание к концептам новизны, изменений и развития.

Ключевые слова: семантический неологизм, неологический оборот, англицизм, семантическая структура, медиадискурс, прагматический потенциал, метафоризация.

Konopatska Ya.O. Semantic Neology in the Modern French Mass Media Discourse. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Philology, Speciality 10. 02. 05 - Romanic Languages. - Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2005.

The thesis deals with the study of peculiar features of semantic neologisms in the modern French language, the analysis of their functioning in the mass media discourse. The Modern French is characterized by reconstruction of the lexical layers, pragmatic and functional activity of the considerable amount of neologisms in the 70 - 90-ties of the XX century. The turbulent development of events, geopolitical changes and scientific progress caused reorganization of the lexical layers during that period, which resulted in the intensive reconstruction of the semantic structure of lexemes. The notion of neologism covers new words, combinations of words as well as the meanings of words and combinations, which appeared in the definite period of time and are perceived by the speakers as newly coined units, which get gradually integrated into the language system.

It was determined that the multiple use of the lexical unit in the typical speech situation fixes certain type of information, which lessens pragmatic marking of lexeme in the usage. Accordingly, the use of neologisms is caused by the necessity to introduce the semic element of novelty, some point of view concerning certain situation as well as suggest an opinion, which could secure the implicit influence on the addressee. The appearance of neologisms presupposes the possibility to transmit the knowledge about new subjects and phenomena using the existing lexical units by means of widening their lexico-semantic variants. Such semantic neologisms include relative neologisms, i.e. lexical innovations, which existed in the dialects and sociolects of the national language and entered the general vocabulary during a certain period of its development. This work treats semantic neologisms as original lexical units, which underwent changes in the semantic structure (semantic neologisms), as neological phrases and borrowings from the English language, which changed their semantics due to the adaptation to the system of the French language.

Semic components of lexeme can undergo quantitative (expansion and narrowing of the valency of lexico-semantic variants) and qualitative (the main components of the semantic structure of lexeme can occupy functional periphery whereas its derivatives - play core functions) changes. This allows to state that the constant and changeable elements correlate in the semantic structure of lexeme. Such peculiarity enables to preserve the continuous nominative function and expand its possibilities simultaneously by means of changes and combinations, which stipulate the appearance of neologisms.

It was determined, that pragmatics of the semantic neologisms is revealed most effectively on the material of media discourse, which is characterized by the variety of means to transmit information as well as potential possibility to manipulate the perception of the addressee. It creates the exact pragmatic effect, which functions as the medium of complete reality reflection. The use of the semantic neologisms in media discourse is stipulated by the necessity to economize the speech efforts and the attempt to reach expressiveness, attract attention to the concepts of novelty.

Change in the semantic structure is evident in those lexemes, which are semantically loaded. This actualizes the potential semes and creates the possibility of their connotative functioning. It was determined, that the more components are comprised by the semantic structure of the lexical unit, the larger is the possibility of its further development. The majority of semantic neologisms were created on the basis of metonymy and metaphor, change of the referent and conversion.

The important feature of the modern French media discourse manifests itself in the functioning of the newly-created free and set expressions as a separate type of neologisms - neological phrases. Their appearance is stipulated by the fact, that such neological units transmit those meanings and semantic shades, which cannot be expressed by the separate words. It was proved that the neological phrases have the important functional load in the realization of the mass media strategies and are characterized either by the transition of the compressed information or essential pragmatic force. Besides, the multi-component structure of the neological phrases, due to the correlation with several referents, promotes the overall representation of the world and realization of the communicative intentions of the addressee.

Borrowings (anglicisms) represent one of the most important types of semantic neologisms in the French language. The complete functioning of borrowings in the recipient-language demands the modification of their semantic structure according to the peculiarities and needs of the French language. During their functioning in the French language, anglicisms correlate with the original units, which optimizes the strengthening of new or different shades of meaning. Changes in the semantics of English borrowings include specialization, generalization and shift of meaning.

Changes in the semantic structure of French lexemes can be caused by the influence of semantics of the foreign lexemes (the phenomenon of semantic calque). The replication of semantics is favoured by the existence of the semantic tangents, close nominative meaning, similar graphic and phonetic forms. Semantic calques are characterized by the features peculiar either to borrowings or neologisms proper. Semantic calques can improve the existing system of nomination as well as play the role of intensifiers of speech, giving the addresser the possibility to explain the statement more exactly and invoke in the consciousness of addressee certain connections and associations.

Key words: semantic neologisms, neological phrase, anglicism, semantic structure, mass media discourse, pragmatic potential, metaphor.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Необхідною умовою існування кожної мови є її безперервне поповнення новими одиницями. Такі еволюційні процеси стосуються насамперед лексико-семантичного рівня мови, оскільки лексичний склад безпосередньо відображає об'єктивну дійсність і процеси її пізнання людиною. Саме тому характерною ознакою сучасної мовознавчої науки є дослідження динаміки розвитку словникового складу. Питанню еволюційних процесів у мові присвячено низку наукових праць, авторами яких є В.П. Березинський, З.М. Галімуліна, В.І. Заботкіна, Ю.А. Зацний, І.З. Манолі, О.С. Клименко, О.В. Сенько, С.І. Тогоєва. Праці дослідників у галузі французької неології (М. Бувере, Л. Геспен, Л. Гільбер, Ф. Годен, А. Дюга, Л. Депекер, Ж.-Ф. Саблероль та інші) переконливо свідчать про нагальну потребу вивчення питань, які стосуються чинників розвитку семантичної структури лексем, розширення їхнього номінативного потенціалу, особливостей актуалізації неологізмів у різних типах дискурсу.

У сучасній лінгвістиці неологізацію словника трактують не лише як появу нових слів, а й як процес, який включає внутрішні та зовнішні запозичення, семантичні трансформації слів, утворення нових стійких словосполучень, актуалізацію в певний період тих чи інших фразеологічних одиниць, що відповідає багатоаспектній відносності поняття “неологізм” і його розумінню як соціально-історичної категорії (Н.З. Котелова, С.І. Алаторцева). Особливості вживання неологізмів визначаються не лише семантичною компетенцією мовця, яка відповідає за співвіднесеність знака й світу, а й прагматичною, яка забезпечує перманентний зв'язок між мовцем і знаком. Тому важливим аспектом дослідження неологізмів є аналіз особливостей їх функціонування у дискурсі. Прагматичні параметри неологізмів найповніше проявляються у медіадискурсі, який характеризується постійним оновленням лексичного вокабуляру. Така його властивість зумовлена тим, що медіадискурс за своєю суттю є неоднорідним явищем, яке інтегрує ознаки інших типів дискурсу й охоплює всі сфери життя суспільства.

Актуальність дослідження полягає в потребі провести системний аналіз неологізмів з метою визначення їх семантико-прагматичного потенціалу в сучасному французькому медіадискурсі, що сприятиме поглибленому вивченню комунікативної взаємодії у сучасному суспільстві, розширенню уявлень про світ у мовних вираженнях. Актуальність теми дослідження зумовлена також відсутністю докладного лінгвістичного опису варіантних процесів утворення семантичних неологізмів, їх інтеграції в систему мови та особливостей функціонування. Робота актуальна й для верифікації тези про відкритий характер семантичної міжмовної взаємодії.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота виконана у межах наукової теми кафедри французької філології Львівського національного університету імені Івана Франка “Дослідження структурно-семантичних особливостей та тенденцій розвитку французької мови” (номер державної реєстрації 0103Н0011928, шифр 39П).

Мета дослідження полягає в тому, щоб на конкретних прикладах простежити за внутрішньомовними особливостями, тенденціями та закономірностями розвитку семантичної структури неологізмів, виявити особливості їх функціонування й прагматичної інтерпретації у медіадискурсі.

Окреслена мета передбачає розв'язання таких завдань:

- визначення основних характеристик сучасного французького медіадискурсу та обґрунтування його віртуальних потенцій до лексичної креативності;

- аналіз дефініцій семантичних неологізмів у сучасних лінгвістичних працях і відмежування їх від інших типів лексичних інновацій;

- встановлення загальної стратифікації шляхів появи нових компонентів семантичної структури лексичних одиниць і виявлення класифікаційних ознак кожного з них;

- встановлення чинників, які впливають на закріплення семантичних неологізмів у системі сучасної французької мови;

- виявлення основних закономірностей появи неологічних зворотів і визначення їх функціонально-прагматичного потенціалу в сучасному французькому медіадискурсі;

- визначення динаміки та напрямків розвитку семантичної структури англійських запозичень, прагматичних параметрів їх уживання в медіадискурсі.

Об'єктом дослідження є семантичні неологізми, зафіксовані в лексикографічних джерелах сучасної французької мови та виявлені у матеріалах медіадискурсу.

Предметом дослідження є функціонально-дискурсивна комбінаторика та динаміка розвитку смислового обсягу семантичних неологізмів та англіцизмів, розгортання структури й семантики неологічних зворотів.

Матеріалом дослідження послугувало понад 800 семантичних неологізмів французької мови, дібраних методом суцільної вибірки із словників (Le Petit Robert, Le Petit Larousse, Grand Dictionnaire Hachette encyclopйdique, Dictionnaire des nйologismes, Dictionnaire des anglicismes, Dictionnaire des mots nouveaux та ін.) і постанов міністерських комісій з термінології (Les arrкtйs des commissions ministйrielles de terminologie). Окрім того, проаналізовано близько 3000 текстових фрагментів, відібраних з французької преси 70 - 90-х років ХХ століття: Le Figaro, Le Monde, Le Courrier de l'Ouest, La Recherche, L'Express, Le Nouvel Observateur, Femme actuelle, Marie Claire, матеріалів мережі Інтернет, теле- та радіопередач. Вибір текстів медіадискурсу зумовлений тим, що така лексика характеризується тематичною та стилістичною різноманітністю. Це дало змогу зібрати різнобічний корпус прикладів текстової реалізації семантичних неологізмів. Дослідження охоплює різноманітні публіцистичні жанри: інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні.

Мета, завдання роботи та зібраний фактичний матеріал зумовили вибір конкретних методів дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використовувалися такі методи та прийоми: індуктивний, який визначає напрям пошуку від накопичення мовного матеріалу до його систематизації; метод суцільної вибірки семантичних неологізмів з лексикографічних джерел і текстових фрагментів, що містять такий тип неологізмів; логіко-семантичний аналіз, з наступним теоретичним узагальненням одержаних результатів застосовано з метою виокремлення семантичних і прагматико-функціональних характеристик неологізмів; частково застосовано методи компонентного та багатоступеневого дефініційного аналізу для визначення типів семантичних неологізмів; кількісний метод з метою виявлення тенденцій зближення семантичних структур гомогенних лексем як результату міжмовних контактів; метод функціонального та контекстного аналізу для вивчення прагматичного потенціалу семантичних неологізмів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше проведено комплексний аналіз неологізмів на семантичному та функціонально-прагматичному рівнях французького медіадискурсу останніх десятиліть. Вперше представлено та систематизовано корпус неологічних зворотів і простежено напрями семантичної еволюції запозичених з англійської мови лексем та окреслено їх функції у різному за тематикою французькому медіадискурсі. Окрім того, новизна дисертаційного дослідження визначається її матеріалом, який у найповнішому вигляді дібраний із французьких лексикографічних джерел і текстових фрагментів медіадискурсу.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що вивчення семантичних неологізмів 70 - 90-х років ХХ століття є певним внеском у розвиток неології як одного з розділів теорії номінації. Аналіз функціонування семантичних неологізмів у медіадискурсі поглиблює уявлення про прагматичні та віртуальні параметри сучасної французької лексики, сприяє розкриттю взаємодії мовних і позамовних чинників у зближенні контактуючих мовних систем. Опис та класифікація семантичних неологізмів є внеском у вивчення системності, структури та неологічного потенціалу словникового складу сучасної французької мови.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в можливості застосування його результатів для внесення доповнень у відповідні розділи теорії номінації, комунікативної лінгвістики, стилістики, лексикографії, лексикології, історії мови, теорії та практики перекладу, а також для укладання навчальних посібників, методичних розробок, написання спецкурсів. Запропонований аналіз семантичних неологізмів і додатки до дисертації можуть також бути використанні при укладання словників.

На захист винесено такі положення:

Функціонування семантичних неологізмів у французькій мові кінця ХХ століття є особливим виявом динаміки її складу. Неологізмам властиві періоди соціалізації (сприйняття суспільством), лексикалізації (закріплення в мовній системі) та комунікативно-прагматичного освоєння. Такі процеси забезпечують повну інтеграцію неологізмів у мовно-мовленнєвих сферах і сприяють їх входженню в парадигматичні та синтагматичні відношення.

Модифікація семантики лексем є свідченням прагматичної варіативності. Тому поява нових семних елементів зумовлює зміну параметрів уживання лексичних одиниць, що допомагає привернути увагу читача до повідомлення, інтенсифікує експресивність окремих рубрик дискурсивної інформації, сприяє латентному включенню в текст певної точки зору, пропонує адресатові готове судження і тим самим підвищує перлокутивну силу висловлювання, забезпечуючи імпліцитний вплив на формування думки адресата.

Потенційна здатність усталених лексичних одиниць урізноманітнювати контексти вжитку, валентнісні особливості, змінювати прагматичні характеристики спричинює кількісне збільшення семантичних неологізмів, що сприяє розвиткові полісемії та розширенню синонімічних рядів. Зміни у семантичній структурі лексем зумовлені такими когнітивними процесами, як метафоризація та метонімізація, а також конверсією й модифікаціями референта.

Більшість неологічних зворотів завдячує своєю появою семантичній реорганізації їхніх компонентів, що уможливлює виокремлення таких висловів як одного з видів семантичних неологізмів. Поєднання в структурі неологічних зворотів кількох компонентів передбачає співвіднесеність з кількома референтами, що забезпечує виразнішу репрезентацію світу й моделює зміст висловлювання відповідно до прагматичних інтенцій мовця.

Постійним джерелом поповнення французької мови семантичними неологізмами є полінаціональна англійська мова. Особливо продуктивною є модифікація семантики на основі корелятивних етимонних лексем. У медіадискурсі семантичні кальки слугують розширенню існуючої системи номінацій і, зазвичай, відіграють у дискурсі роль інтенсифікаторів висловлювання, поглиблюючи його експресивність.

Важливою характеристикою медіадискурсу є постійна лексична креативність, яка проявляється в утворенні та вживанні лексичних інновацій, в яких закріплюються соціально значущі концептуальні смисли та різноманітні афективні реакції на навколишній світ. Вживання неологізмів у медіадискурсі зумовлене потребою якомога швидше і водночас у виразній та яскравій формі донести до читача найновішу інформацію, дати оцінку та вплинути на систему цінностей адресата. Використання неологізмів у заголовках сприяє лаконічності, змістовності та експресивності висловлювання та виявленню текстових імпліцитних компонентів.

Апробація результатів роботи. Основні положення і результати дослідження обговорено на науково-методичних семінарах і засіданнях кафедри французької філології, на щорічних звітних конференціях факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (2002, 2003, 2004), міжнародній науково-практичній конференції “Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов” (Тернопіль, 2004), міжнародній науковій конференції “Лінгвістика та лінгводидактика на зламі століть: питання теорії та практики” (Львів, 2004), міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004).

Публікації. Основні положення і висновки викладено в чотирьох статтях, опублікованих у фахових виданнях, та двох тезах наукових конференцій. Усі публікації написано одноосібно й відображають зміст дисертації.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (222 позиції), списку лексикографічних джерел (20 позицій), списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків. Загальний обсяг роботи становить 206 сторінок, обсяг основного тексту дисертації - 161 сторінку. Текст вміщує одну схему та дев'ять таблиць.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність обраної для дослідження теми, розкрито наукову новизну, висвітлено теоретичне та практичне значення дисертації, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, сформульовано винесені на захист положення та описано структуру дисертаційного дослідження, а також подано відомості про апробацію роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади дослідження неологізмів у сучасному мовознавстві” здійснено аналітичний огляд наукової літератури з теми, що сприяло поглибленому вивченню теоретичних положень фундаментальних проблем неології, зокрема для визначення та класифікації неологізмів, особливостей їх фіксації в лексикографічних джерелах, інтеграції в систему мови, вживання в медіадискурсі. Визначено також питому вагу семантичних неологізмів у корпусі лексичних інновацій сучасної французької мови.

Виникнення нових лексичних одиниць є складним, багатоаспектним процесом, який свідчить про динаміку розвитку мови. Визначено, що лінгвістичне поняття “неологізм” охоплює широке коло явищ на лексико-семантичному рівні мови, а проблеми вивчення неології набувають особливої ваги у зв'язку з новими тенденціями в розвитку сучасної французької мови. Різноманітність лексико-семантичних новоутворень створює суттєві труднощі для визначення найхарактерніших ознак неологізмів, які допомогли б відрізняти їх від інших інновацій, оскільки в лінгвістичній літературі використовують низку термінів для позначення лексичних новоутворень: нова лексика, лексична інновація, нове слово, неологізм, неосема, новоутворення, новотвір, оказіоналізм, некодифікована лексика, потенційне слово, актуальний дериват та ін. Для конкретизації поняття неологізму в мовознавчих працях існують такі параметри: локація в часі, локація в просторі, новизна, мовна свідомість, комунікативне обмеження, номінативний аспект. Враховуючи зазначені параметри, ми вважатимемо неологізмами нові слова, словосполучення та значення слів і словосполучень, які виникли у визначений проміжок часу, сприймаються як нові одиниці колективною мовною свідомістю носіїв мови і поступово інтегруються в систему мови.

Розвиток лексичної одиниці від моменту її утворення до закріплення в узусі чи виходу з нього є комплексним процесом, який зумовлений сукупністю соціальних (зовнішніх), внутрішньомовних і чинників номінативного характеру. Функціонуючи в різних мовленнєвих сферах, лексичні інновації проходять такі стадії інтеграції: соціалізація (сприйняття нових лексичних одиниць носіями мови), лексикалізації (закріплення в мовній системі, про що свідчить поява парадигм похідних і словосполучень, утворених на основі неологізмів) та комунікативно-прагматичне освоєння. Свідченням остаточного входження слова в систему мови є його реєстрація в тлумачному словнику.

Важливе місце серед лексичних інновацій посідають семантичні неологізми. Семантичними неологізмами прийнято вважати нові лексико-семантичні варіанти слів, які утворилися на основі вже функціонуючих одиниць (Е. Аларкос, Ж.-Ф. Саблероль, І.О. Стернін, І.В. Андрусяк). До семантичних неологізмів у дослідженні зараховуємо також відносні неологізми, тобто ті лексичні одиниці, які існували в мові й раніше, але перебували на периферії її системи, були обмежені в своєму функціонуванні певними підмовами або підсистемами (професіоналізми, жаргонізми, сленгізми).

Потреба в розвитку семантичної структури слова випливає з того факту, що в різних мовленнєвих ситуаціях лексема може набувати смислів, які не завжди відповідають усталеному значенню. Аналіз фактичного матеріалу доводить, що у денотативному значенні більшості лексичних одиниць закладені потенційні семи, які створюють можливість її конотативного функціонування. Тому значній кількості семантичних неологізмів властива наявність конотативних елементів (пор. musclй : “мускулистий” / перен., політ. “авторитарний, жорсткий”; сacique: “вождь племені” / перен. “важлива особа, “шишка”).

Очевидно, що неологізми є не лише одиницями номінації, а й одиницями, які беруть участь у комунікації. Тому важливим аспектом усебічного вивчення лексики, зокрема неологізмів, є дослідження прагматичного аспекту. Будь-яка семантична новизна спричиняє новизну прагматичну. Таким чином, кожен новий лексико-семантичний варіант слова розширює прагматику всієї лексеми, бо розширюється спектр ситуацій і контекстів її вживання, а, отже, і обмежень на її використання (В.І.Заботкіна). Отже, семантичні неологізми є прагматично маркованими одиницями. Їхні прагматичні параметри найглибше проявляються у медіадискурсі, який характеризується намаганням поглибити й уточнити інформацію, а також надати семантико-прагматичному змістові більшої ефективності та виразності, що спричиняє постійний розвиток лексичного вокабуляру. Використання неологізмів допомагає адресантові створити сучасну перспективу у дискурсі, підкреслити у ньому актуальність сьогодення, позбавити зайвого консерватизму. Неологізми надають ключовим концептам дискурсу принципової новизни, оскільки зазвичай асоціюються у свідомості мовців з новітнім періодом розвитку суспільства та його досягненнями.

Другий розділ “Функціонально-дискурсивні та структурні характеристики семантичних неологізмів і неологічних зворотів” присвячений вивченню особливостей модифікації семантичної структури лексичних одиниць шляхом зміни характеристик референта, метафоричного перенесення, метонімії та конверсії. Проаналізовано типологічні ознаки трьох видів неологічних зворотів і досліджено особливості їх уживання в дискурсі мас-медіа.

У першому параграфі другого розділу “Різновиди семантичних неологізмів та особливості їх вживання в медіадискурсі” досліджуються основні способи розвитку семантики лексичних одиниць. Семні компоненти лексеми можуть зазнавати кількісних (розширення / звуження валентності лексико-семантичних варіантів) та якісних (основні компоненти семантичної структури лексеми можуть знаходитись на функціональній периферії, а її похідні - виконувати стрижневі функції) змін. Це дає підстави стверджувати, що в семантичній структурі лексичної одиниці корелюють константні та змінні елементи. Така властивість дає змогу зберігати неперервність номінативної функції і водночас розширювати її можливості шляхом змін та комбінацій.

Фактичний матеріал дослідження засвідчив, що домінантою в процесі семантичної деривації є метафора:

Такий феномен можна пояснити тим, що крім характеризуючої функції в образному мовленні метафора виступає продуктивним джерелом нових компонентів у семантичній структурі вже існуючих лексичних одиниць. Розглядаючи приклади, основою яких є метафора, можна простежити таку залежність: що багатозначнішою, інформативно насиченішою є лексема, то легше вона метафоризується. Метафоризації лексеми сприяє також і неточний семантичний контур, який збільшує ймовірність того, що другорядний емоційно-оцінний компонент значення виявиться основним у метафоричному значенні.

Вживання метафори пов'язане з тим фактом, що люди з готовністю зіставляють між собою різні реалії, які мають подібні властивості (Д.Гентнер, Ф.Вольф). Отже, звернення до метафори пояснює, яку важливу роль відіграє в цьому процесі порівняння, аналогія. Проілюструвати це твердження можна на прикладі метафоризації значень слів dйbrancher (“вимкнути прилад” > “відключити медичні прилади, які штучно підтримують життєдіяльність хворого; дозволити евтаназію”), dйgeler (“розморозити” > “зняти напругу у стосунках”), barbouze (“борода” > “шпигун, таємний агент”) :

Le problиme d'euthanasie devient trиs actuel. Les mйdecins du monde entier posent la mкme question : faut-il dйbrancher un malade incurable ou maintenir artificiellement sa vie? (Le Monde, fйvrier 1995).

C'est un barbouze qui sert les deux adversaires en trahissant l'un au profit de l'autre (Le Courrier de l'Ouest, octobre 1999).

Les relations entre les parents se sont dйgelйes grвce а la comprйhension de leurs enfants (Elle, mai 1991).

Наведені приклади дають також підстави стверджувати, що в медіадискурсі мовні та позамовні чинники спрямовані на здійснення впливу на адресата. Метою такого впливу може бути:

- саме повідомлення певної інформації;

- намагання налагодити контакт та позитивні стосунки з адресатом за допомогою сатисфаксивів (у першому прикладі питальне речення, в якому семантичний неологізм підкреслює зацікавленість автора висловлювання, створює атмосферу довіри, у адресата складається враження, що саме його думкою цікавиться адресант);

- спонукати адресата до зміни поглядів чи конкретної дії директивами (у другому прикладі чітке негативне визначення адресантом лексеми barbouze передає читачеві весь спектр негативних конотацій);

- сформувати емоційне ставлення до написаного чи висловленого експресивами (метафоричне значення семантичного неологізму dйgeler у третьому прикладі забезпечує адекватне сприйняття висловлювання адресатом і водночас відображає усі необхідні позитивні нюанси).

Метафоричне перенесення значення є, безумовно, одним із найвагоміших способів збільшення прагматичної сили лексеми, бо додаткові смислові нашарування виражають передусім авторське трактування та оцінку явища, про яке йдеться. Метафора ефективна не лише там, де немає інших засобів для вираження нового змісту, а й там, де усвідомлюється потреба у вираженні прагматичного аспекту комунікації. Це зумовлено тим, що сприйняття метафори змушує реципієнта розгадати її задум, а, отже, - залучити до процесу декодування мовлення механізми розпізнавання її прагматичного коду.

Виявлено, що метафоризація є продуктивною в процесах міграції лексики в системі словникового фонду. Такі семантичні трансформації пояснюємо щільним зв'язком різних галузей науки й техніки з повсякденним життям суспільства, що уможливлює правильну інтерпретацію метафоричних змін у семантиці лексем. Наслідком такої міграції може бути:

а) термінологізація (dйcliner: “відмовлятися від чогось” > екон. “випускати в продаж товар у різних упаковках”; cohabitation: “спільне життя, співіснування” > політ. “співіснування уряду та глави держави, що дотримуються різних політичних поглядів”), під час якої лексема на основі певних асоціацій втрачає своє значення і набуває понятійно-дефінітивної характеристики. Дискурсивна функція таких семантичних неологізмів полягає у спробі психологічного завантаження реципієнта до повної асиміляції ідей адресата;

б) детермінологізація (implosion : фіз. “імплозія, вибух, спрямований всередину” > перен. “вибух, розвал”), яка пов'язана із тим, що, не володіючи достатньою експліцитністю через незрозумілість для значної кількості комунікантів, сигніфікат терміна зазнає перерозподілу смислових домінант і, зазвичай, набуває переносного характеру;

в) ретермінологізація (instrumenter : юр.: “укладати юридичні документи” > техн. “обладнати приладами, апаратурою”) пов'язана із розширенням валентнісних особливостей лексеми. У ретермінологізації усвідомлення адресатом нових елементів семантичної структури лексем, зазвичай, є можливим лише у контексті, зокрема в медіа-дискурсі, який характеризується високою частотністю неологічних одиниць, чия семантика є зрозумілою для адресата завдяки дистрибуції.

Метонімічний спосіб розвитку семантичної структури відбувається завдяки реальним зв'язкам понять, предметів, що дає змогу переносити найменування одного предмета на інший. У текстах медіадискурсу метонімія як спосіб утворення семантичних неологізмів не така поширена, як метафора. Це пояснюється тим, що метафора тісно пов'язана з мовленнєвими процесами, тоді як важливою характеристикою метонімії є її щільний зв'язок з референцією. Лексема, яка виступає основою метонімії, фундаментально не змінює свого значення, і, отже, не володіє достатньою силою для забезпечення необхідного прагматичного ефекту. Окрім того, для метонімії характерне більше тяжіння до індикативної функції, аніж до функції предикації (В.Н.Телія). У метафорі натомість завжди можливий гіпотетичний домисел і переважає суб'єктивне начало. Це зумовлено тим, що метафора, зазвичай, апелює до інтуїції і, отже, залишає адресатові можливість творчої інтерпретації.

У сучасному медіадискурсі найпоширенішим видом метонімії є трансформація власних назв у загальні. Зазвичай метонімізація таких лексичних одиниць передає найважливіші моменти культурної інформації (le Joffre de l'йconomie, le Mussolini des annйes 90):

On voit dans cet ex-premier ministre, dans ce M. Thiers du XX siиcle, un “honnкte homme…” (Le Figaro, 1989).

З потоку інформації у масовій комунікації виділяються образи, що привертають увагу адресанта. Деякі риси цих образів сприймаються як втілення особливостей сучасного життя. Безперервність процесу масової комунікації, регулярне відтворення образів перетворює їх у стереотипи суспільної свідомості, своєрідні міфологічні фігури (О.М.Чекаліна). Наприклад, іменем героя популярного комікса - l'affreux Jojo - “важкої”, вередливої дитини, називають прямолінійну людину, яка не дослухається до думки оточуючих:

M. Truchet rigolait, l'affreux jojo, parce que la lutte des oligarques, on l'avait plongй quand il йtait tout petit (Le Courrier de l'Ouest, 1998).

Вживання антропонімів у вторинній номінативній функції сприяє появі образної характеристики певної особи, підкресленню її основних рис (переважно негативних), вносить предметно-логічну, соціальну, культурну та експресивну інформацію, за допомогою якої здійснюється цілеспрямований вплив на читача.

Відкриття нових емпіричних фактів призводить до зміни наших знань про особливості референта, що, своєю чергою, зумовлює розвиток значення лексеми, яка його позначає. Видозміни референта часто ведуть до появи у структурі значення слова нових сем, стимулюючи таким чином її розширення. Саме так пояснюється модифікація семантики терміна pilote (“лоцман” > “пілот” > “водій”), який зміг “вижити” як в еру аеростатики та авіації, так і в еру автомобілебудування й астронавтики, незважаючи на всі технічні вдосконалення, що відбувалися в цих галузях. Отже, модифікація референта є причиною реорганізації зв'язків між семами, появи нових і зникнення (архаїзації) деяких існуючих сем: moteur: “газовий двигун” > “двигун внутрішнього згорання” > “двигун з використанням штучного інтелекту”. Нові особливості вживання лексеми з'являються паралельно з еволюцією комунікативного досвіду носіїв мови та його проникненням у мовну свідомість спільноти.

Будь-яка граматична категорія є водночас носієм певного значення, тому можна стверджувати, що її зміна спричиняє появу нового значення чи нового нюансу в смисловому навантаженні лексеми. У сучасній французькій мові найпродуктивнішими моделями конверсії є “прикметник > іменник” та “іменник > прикметник” (сlignotant: “мерехтливий” > екон. “сигнал небезпеки”; haussier : “особа, яка грає на біржі, користуючись зміною курсу валют ” > екон. “який стосується зміни курсу валют”). Варіювання прагматичної маркованості таких лексем зумовлене тим, що вживання значної частини конвертованих неологізмів обмежене професійним параметром. Водночас слід зауважити, що у медіадискурсі, який характеризується широким колом реципієнтів, цей параметр має властивість нівелюватися:

…cette fameuse coalition arc-en-ciel qui s'est formйe avant les йlections prйsidentielles (Le Courrier de l'Ouest, 2003).

Останній приклад є також свідченням того, що конверсія як спосіб утворення семантичних неологізмів не є самодостатньою. Тому вона здебільшого супроводжується метафорою (affreux : “жахливий, страшний” > “білий солдат на службі в африканській армії”), термінологізацією (clignotant), метонімією (haussier), детермінологізацією (dйcisionnaire: юр. “особа, яка має право ухвалювати рішення” > “вирішальний”). Такі поєднання різних словотвірних механізмів є причиною того, що семантична вмотивованість того чи іншого неологізму стає ускладненою, опосередкованою і виводиться лише з урахуванням усіх ланок ланцюжка семантичної еволюції (Ю.А.Зацний).

У другому параграфі другого розділу “Структурно-семантичні ознаки неологічних зворотів” аналізуються характерні ознаки неологічних зворотів. Неологічні звороти, як і одиничні неологізми, поєднують в собі елемент семантичної новизни, а також інноваційні структурні характеристики, сприяючи заповненню лакун і в сфері номінації, і в сфері конотації. Поява таких лексичних інновацій спричинена потребою дати повнішу оцінку певним фрагментам картини сучасного мовного світу, новим реаліям, явищам, ситуаціям, а також під новим кутом зору відобразити старі, передусім в асоціативно-художній, образно-експресивній формі.

У сучасних мовознавчих працях неологічні звороти прийнято поділяти на три типи (Ж.-Ф. Саблероль, М. Кабр, С. Межрі):

1) словосполучення, що містять одиничний неологізм: un institut de lйgumologie apliquйe (іронічний синонім словосполучення un magasin de lйgumes);

2) незвичне (за структурою чи семантикою) поєднання у словосполученні вже існуючих у мові лексичних одиниць: cerise sur le gвteau (вершина, найвище досягнення), trappe а pauvretй (найбідніший соціальний сектор), fiиvre acheteur (надмірне, хворобливе захоплення процесом купівлі), chaud devant (вигук, який привертає увагу), crime de lиse-masculin (вираз, утворений за аналогією до crime de lиse-sociйtй - “злочин проти людства”), mettre le paquet (використати всі можливі засоби для досягнення мети);

3) трансформація стійкого словосполучення шляхом модифікації його оригінального значення, зміни порядку компонентів, появи чи вилучення нового компонента, переосмислення значення існуючого вислову: кtre dur а avaler (утворено на основі вислову кtre dur а cuire), vider l'abcиs (“розрізати нарив” > “викоренити негативне”), second souffle (“друге дихання” > “відновлення діяльності після перерви”).

Як свідчать наведені приклади, поява більшості неологічних зворотів передбачає розвиток семантичної структури їхніх елементів. Такі семантичні модифікації слугують основою для творення будь-якого типу конотативних ознак, які, своєю чергою, збільшують прагматичну силу новоутвореної одиниці: у словосполученні budget amputй стрижнева лексема budget адаптувала під впливом значення слова amputй семи souffrance, perte. У словосполученні presse reptile лексема presse розширила свою валентність, адаптувавши смисл слова reptile - abominable, dйgoыtant. У випадках, коли причиною появи конотативних ознак є поєднання у словосполучення слів із несумісними семантичними ідеями, семантичне зміщення виявляється найбільше, а отже, основа образної семантики є експліцитнішою.

Аналіз семантичного зміщення в напрямі від денотативного до переносного є важливим у дослідженні прагматичної ролі неологічних зворотів, оскільки дає змогу простежити, як може розвиватися функціональна дія такого виразу залежно від прагматичного завдання висловлювання. Такі новотвори-словосполучення можуть порушувати комунікацію і семантичне зміщення спричиняє появу абсурдних конструкцій, або ж збагачувати комунікацію, створюючи необхідний прагматичний ефект : comйdie йlectorale (нечесна передвиборча кампанія), changement de pied (зміна політичної орієнтації, причиною якої є не власні переконання, а меркантильні міркування).

У третьому параграфі другого розділу “Прагматичні особливості неологічних зворотів” проаналізовано функціональні характеристики неологічних зворотів та особливості їх вживання у медіадискурсі.

Виявлено, що в сучасному французькому медіадискурсі спостерігається тенденція до розширення вживання неологічних зворотів, що пояснюється пошуками засобів для збільшення експресивності та інформативності. Особливо це стосується заголовків, які повинні бути лаконічними, змістовними й образності. Одним із найпоширеніших прийомів збільшення прагматичної сили заголовка є використання алюзії: Carotte pour les patrons, bвton pour les salariйs (Le Courrier de l'Ouest, 1985) (у статті йдеться про особливості нової економічної реформи та її прийнятність для різних верств населення). Вислів la carotte et le bвton зазвичай позначає різні (позитивні та негативні) методи впливу на одну й ту ж особу / групу осіб. У наведеному заголовку він позначає різні наслідки одного й того ж явища. За аналогією до цього вислову з'явився новий: Carottes pour les йlиves et bвtons pour les enseignants (Le Monde, 1991). Така алюзія сприяє появі неологічних зворотів і виявленню текстових імпліцитних компонентів, завдяки яким можна уникнути довгих пояснень. Найчастіше розкрити зміст заголовків без допомоги контексту неможливо. Таким чином автор, вдаючись до алюзії в заголовку, спонукає читача прочитати всю статтю. Текст компенсує недостатність інформації, закладеної в заголовку, повністю актуалізує інноваційну семантику фразеологічної одиниці, а заголовок слугує відправною точкою розгортання теми статті, у якій домінує позиція автора.

Причинами вживання неологічних зворотів у медіадискурсі є: міркування експресивності та економії, завдяки яким можна уникнути довгих пояснень; нарцисизм і педантизм адресанта (Ж.-Ф.Саблероль); бажання підкреслити свою соціальну інтеграцію; “ефект змови” (connivence), коли постає потреба приховати зміст повідомлення від третіх осіб.

У третьому розділі “Прагматико-функціональні особливості семантики англіцизмів” досліджено основні характеристики семантичної інтеграції англіцизмів у систему французької мови та вплив семантики англійських лексем на семантичну структуру автохтонних лексичних одиниць. Увагу зосереджено на реалізації прагматичного потенціалу англіцизмів і семантичних кальок у сучасному французькому медіадискурсі.

У першому параграфі третього розділу “Особливості семантичної диференціації англійських запозичень в синонімічних рядах французької лексики. Варіантні семантичні відтінки англіцизмів в медіадискурсі” зазначається, що функціонування запозиченої лексики в мові-реципієнті детермінується не лише її семантичними характеристиками, а й багаторазовим використанням у різних типах дискурсу. Доведено, що ці два чинники є вирішальними в інтеграції іншомовної лексики в систему французької мови.

Аналіз функціонування запозичень у системі французької мови включає два аспекти. Перший - вивчення процесу семантизації під час їх вживання в конкретних мовленнєвих ситуаціях, що дає змогу виявити зміни в їхньому семантичному навантаженні, зокрема появу конотативних елементів. Засвідчено, що семантична структура запозичення зазвичай не містить спеціального компонента, який передавав би емоційно-оцінне забарвлення. Така його ознака з'являється лише під впливом контексту в мові-реципієнті і є передусім змінною семантичною характеристикою. Другий аспект передбачає дослідження вияву інтенсифікації комунікативних функцій запозичених одиниць та їхніх прагматичних характеристик.

Спостерігаються часті випадки, коли запозичення сприяють появі нових нюансів у вже існуючих слів або ж входить у синонімічний ряд разом із французькими одиницями, даючи можливість мовцям таким чином точніше висловлювати свою думку (пор. cute / charmant, agrйable, gracieux, joli, attirant, beau). Інтегруючись у систему мови-реципієнта, іншомовний термін, зазвичай, не замінює автохтонних одиниць, а входить разом з ними в синонімічну варіантність. Здатність англіцизмів виступати складовою синонімічних рядів для більш диференційованого вираження значення, поняття чи явища є найпоширенішим способом їх семантизації.

Другий параграф третього підрозділу “Особливості семантичної інтеграції англіцизмів та її роль в утворенні стійких словосполучень ” присвячений вивченню особливостей семантичної адаптації англіцизмів у французькій мові. Аналіз англіцизмів доводить, що більшість з них модифікувалась відповідно до семантичних особливостей французької мови. Розвиток семантики англіцизмів у французькій мові спричиняє:

- звуження значення. Такий процес свідчить про те, що мова-реципієнт адаптує лише одне із значень запозиченої лексеми, яке можна виокремити в конкретних контекстах чи мовленнєвих ситуаціях. Так, запозичення racket у французькій мові вживається в значенні “вимагання”, хоча в англійській мові ця лексема є полісемічною (шантаж, вимагання, рекет; обман, шахрайство; легкий заробіток, заняття, робота; підприємство чи організація, засновані з метою отримання прибутку незаконним шляхом). Інші компоненти семантичної структури цього запозичення виражені автохтонними одиницями з високим ступенем функціональності - tromperie, supercherie, duperie, fraude, chantage, gain illicite, gаin d'appoint;

- розширення значення, яке є найпоширенішим типом семантичної адаптації англіцизмів. Більшість запозичених термінів може, на противагу попередньому випадку, вносити нові відтінки значення, які у функціональних сферах стають домінантними. Зазвичай такі семантичні нововведення є подібними, а не ідентичними тим значенням, яке вони мали в системі мови-донора (convivialitй: до властивих цій лексемі в системі англійської мови значень “веселий, святковий настрій”, “дружня вечірка” у французькій мові додалися ще й значення “компанійський характер” і термінологічне значення “доступність устаткування у користуванні”, яке актуалізується в таких галузях як техніка та інформатика).

- зміщення значення, за якого зміни в семантиці виявляються у вживанні запозичення зі значенням, віддаленим від значення в системі мови-донора. Особливо чітко такий тип розвитку семантики можна простежити в процесі функціонування лексем як компонентів словосполучень. Так, вислів french connection запозичений з американського варіанта англійської мови для позначення великої мережі збуту наркотичних речовин, шлях яких пролягав через Францію. Згодом термін connection почав вживатися і в інших висловах, де потрібно було позначити мережі, які утворювались в інтересах великих фінансових магнатів: Nagoya connection - нелегальний імпорт тайванського м'яса через японський порт Нагоя; Cresson connection - натяк на незаконні фінансові операції екс-прем'єр-міністра Франції Е. Крессон.

Зміни у семантичній структурі англіцизмів простежуються і при утворенні стійких словосполучень за їх участю, що свідчить про те, що запозичення адаптувалися в системі мови-реципієнта і можуть використовуватись як основа для різних словотвірних потенцій (gagner son bifteck, dйfendre son bifteck та il est bifteck moins cinq). Такі словосполучення зазвичай корелюють із французькими висловами (gagner sa vie, dйfendre ses intйrets та il est temps de dйjeuner), проте ті, які вміщують англійські елементи, є образно ємкіснішими. Це мотивує їхнє продуктивне функціонування в різних, особливо молодіжних сферах мовлення, що знаходить відображення в текстах медіадискурсу (Elle affirme que les йtudiants doivent gagner leur bifteck en faisant toutes sortes de petites besognes, se livrer parfois а des travaux manuels (Le Nouvel Observateur, 1997).

У третьому параграфі третього розділу “Утворення семантичних кальок як одного із типів запозичень” проаналізовано особливості появи та функціонування семантичних кальок. Тенденція до семантичної диференціації стосовно запозичень може реалізуватися не лише сприйняттям запозичень, семантично диференційованих із французькими словами, а й сприйняттям автохтонними лексемами значень іншомовних лексичних одиниць, в тому числі за допомогою семантичного калькування. Аналіз доводить, що калькування семантики відбувається здебільшого тоді, коли англійські та французькі слова мають семантичні точки дотику та близьке пряме номінативне значення, а також корелятивну матеріальну форму. Тому здебільшого лексема набуває не зовсім інше значення, а лише новий смисловий компонент: