Лексика на позначення паравербальних дій у семантичному і функціональному аспектах

2. Дієслова усмішки та сміху фіксують у своєму значенні певні особливості фізичної реалізації дії (ступінь розтягнутості губ, якість звуку) та особливості психосеміотичного аспекту дії (характер, інтенсивність виявленого ставлення чи відчуття). В ході аналізу встановлено мовноспецифічні компоненти в семантиці окремих лексем. Серед дієслів усмішки такими є “регулярність” + “прихованість” для укр. підсміхатися / підсміхуватися / підсміюватися; “оцінка дії як дурної” для англ. smirk, simper; “ненатуральність, вимушеність дії” для англ. grin, smirk, simper; “примітивність суб'єкта дії” для рос. ухмыляться; “зверхність” для англ. smirk. Стосовно дієслів сміху виділено семантичні компоненти, які мають одиничне представлення: “оцінка дії як дурної” для англ. giggle; “оцінка дії як нечемної” для англ. snicker / snigger; “суб'єкт відчуває сором” для англ. giggle; “періодично” для укр. підхихикувати; “на підвищених тонах” для англ. cackle; “переможно” для англ. chortle; “істерично” для англ. cachinnate; “раптово” для укр. пирскати / порскати, рос. прыскать, фыркать, нім. prusten / pruschen.

3. Аналіз функціонування дієслів усмішки і сміху у складі ремарок, які коментують конкретне висловлення в прозовому тексті, демонструє їх здатність сполучатися з реченнями-висловленнями, які представляють широкий спектр мовленнєвих актів - репрезентативи, директиви, декларативи, експресиви, комісиви, що в сукупності охоплюють значний сегмент міжособистісної, приватної, неофіційної і напівофіційної взаємодії комунікантів. Регулярність репрезентації у художньому прозовому тексті висловлення (мовленнєвого акту) через номінацію його вербального і паравербального компонентів (“репліка + ремарка”) не засвідчує істотних відмінностей у чотирьох мовах і дає підстави твердити про наявність синтаксичного стереотипу репрезентації комунікативної події, виробленого в контексті функціонування європейських мов і культур. Нами продемонстровано, що в межах даного стереотипу відбувається розвиток мовної техніки, пов'язаної переважно з лінійним розгортанням тексту, для відображення послідовності або симультанності в реалізації вербальної і паравербальної дій.

4. Драматичний твір і сучасний текст-інтерв'ю представляють інший синтаксичний стереотип, в якому наявність паравербальної дії у складі комунікативного акту відбивається парентетично оформленою номінацією паравербальної дії (переважно дієслівною лексемою), яка має функцію констатації. Стереотип презентації дії усмішки чи сміху в сучасному тексті-інтерв'ю, який за синтаксичним оформленням дублює відповідний стереотип драматичного тексту, постає як результат дії фактора аналогії.

5. Виявлення кореляції паравербальних дій усмішки і сміху з широким спектром мовленнєвих дій та загальна частотність вживання їх номінацій в прозових текстах при описі ситуації спілкування доводять, що ці паравербальні дії (особливо це стосується усмішки) виступають в комунікації як носії релевантної для її перебігу інформації і здатні передавати прагматично значущі смисли: прихильність до адресата, зацікавленість у збереженні комунікативного контакту, впевненість, зневагу тощо.

6. При дослідженні концептів УСМІШКА та СМІХ встановлено, що за своєю природою вони є необ'єктивними, оскільки їх актуалізація в мовленні залежить від особливостей перцепції явищ усмішки та сміху людиною. Образи усмішки та сміху в мовній картині світу обумовлені їхньою двоїстою природою. З одного боку, обидві паравербальні дії мають фізіологічно висхідні, симптоматичні ознаки, з другого - реалізуються як засоби вираження емоцій. Образний вимір концептів УСМІШКА та СМІХ проаналізований на основі конвенціональних метафоричних виразів. У метафоричному представленні концептуальні референти УСМІШКА та СМІХ мають стійкі асоціативи із живою істотою (людиною, твариною, нечистою силою), стихіями та явищами природи (світлом, рідиною), смаком, а також з предметом.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях

Ганєчко В.В. Семантика сміху в англійському дієслові (спроба контекстуального аналізу) // Лінгвістичні студії. - Черкаси, 2002. - С.96-104.

Ганєчко В.В. Усмішка у мовній картині світу (на прикладі російської мови) // Актуальні проблеми менталінгвістики. - Черкаси, 2003. - Ч.І. - С.3-7.

Ганєчко В.В. Усмішка у національно-мовній картині світу // Мова і культура. - Київ, 2003. - Вип. 6. - Т.5. Ч.2. - С.5-11.

Ганєчко В.В. Семантика та особливості вживання дієслів-синонімів із загальним значенням „усміхатися” (на матеріалі англійської та російської мов) // Слов'янський вісник. - Рівне, 2003. - Вип. 3. - С.112-113.

Ганєчко В.В. Дієслова на позначення паравербальної дії усмішки у семантичному аспекті // Вісник Черкаського університету. - Черкаси, 2004. - Вип. 60. - С.80-89.

Ганєчко В.В. Загальні особливості концептів УСМІШКА та СМІХ // Актуальні проблеми менталінгвістики. - Черкаси, 2005. - С.34-36.

Ганєчко В.В. Семантика дієслів на позначення паравербальних дій усмішки та сміху // Мовознавство. - Київ, 2005. - №5. - С.65-74.

АНОТАЦІЯ

Ганєчко В.В. Лексика на позначення паравербальних дій у семантичному і функціональному аспектах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.15 - загальне мовознавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2006.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню одиниць на позначення паравербальних дій усмішки та сміху в семантико-синтаксичному і функціональному аспектах. Матеріалом дослідження стали фрагменти з художніх та драматичних творів XIX-XXст. і текстів-інтерв'ю сучасних періодичних видань, що представляють функціонування досліджуваних одиниць в українській, російській, англійській та німецькій мовах.

Робота виконана в межах трьох напрямів загального мовознавства, що інтенсивно розвиваються в наш час. Це, по-перше, комплексне вивчення механізмів взаємодії семантики мовних одиниць, їх референційних властивостей, синтаксичних функцій в реченні і тексті, сполучуваності з іншими мовними одиницями. По-друге, лексика паравербальних дій досліджується відповідно до такого напряму теоретичної лінгвістики, що отримав назву “мова про мову”, в межах якого мова і мовна діяльність вивчаються через мовну свідомість, відрефлектовану в значенні металінгвістичних термінів. По-третє, вивчення лексики паравербальних дій обумовило щільний зв'язок з етнолінгвістичним напрямом сучасного мовознавства.

У дисертації наведена якісна та кількісна характеристика груп дієслів на позначення усмішки та сміху, виявлено основні, типові та мовноспецифічні семантичні компоненти в їх значенні. Описані синтаксичні стереотипи репрезентації паравербальних дій, що входять до складу комунікативної події художнього наратива, драматичного тексту та інтерв'ю. Здійснено концептуальний аналіз іменних лексем на позначення усмішки та сміху.

Ключові слова: лексика на позначення паравербальних дій, дієслова усмішки та сміху, синтаксичний стереотип репрезентації комунікативної події, концепт УСМІШКА, концепт СМІХ.

мовний семантика текст металінгвістичний

АННОТАЦИЯ

Ганечко В.В. Лексика паравербальных действий в семантическом и функциональном аспектах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 - общее языкознание. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2006.

Диссертационная работа посвящена изучению единиц паравербальных действий улыбки и смеха в семантико-синтаксическом и функциональном аспектах. Материалом исследования стали фрагменты из художественных и драматических произведений XIX-XX в. и текстов-интервью современных периодических изданий, которые представляют функционирование исследуемых единиц в украинском, русском, английском и немецком языках.

Работа выполнена в рамках трех направлений общего языкознания, которые интенсивно развиваются в наше время. Это, во-первых, комплексное изучение механизмов взаимодействия семантики языковых единиц, их синтаксических функций в предложении и тексте, сочетаемости с другими языковыми единицами. Во-вторых, лексика паравербальных действий исследуется в соответствии с тем направлением теоретической лингвистики, которое получило название “язык о языке”. Согласно нему язык и языковая деятельность изучаются через языковое сознание, отрефлектированное в значении металингвистических терминов. В-третьих, анализ лексики паравербальных действий обусловил тесную связь с этнолингвистическим направлением современного языкознания.

В диссертации проводится качественная и количественная характеристика групп глаголов улыбки и смеха, определяются основные, типичные и специфические семантические компоненты в их значении. Количество синонимов со значением “улыбаться” в рассматриваемых языках в целом совпадает. Число глаголов смеха отличается: наибольшее в украинском (тринадцать), наименьшее - в немецком (шесть). Исследуемые глаголы имеют общий двуплановый тип значения, который охватывает физический и психосемиотический аспекты действия. Тем самым само значение глаголов паравербального действия обнаруживает сложную природу референтного объекта. Что касается специфических семантических компонентов, то среди глаголов улыбки такими являются, например, “регулярность” для укр. підсміхатися / підсміхуватися / підсміюватися; “оценка действия как глупого” для англ. smirk, simper; “ненатуральность, вынужденность действия” для англ. grin, smirk, simper и т.д. В значении глаголов смеха также выделены характерные для отдельных лексем семантические компоненты: “оценка действия как невежливого” для англ. snicker / snigger; “субъект испытывает стыд” для англ. giggle; “неожиданно” для укр. пирскати, порскати, рус. прыскать, фыркать, нем. prusten / pruschen.

В диссертации описаны синтаксические стереотипы репрезентации паравербальных действий, которые входят в состав диалога художественного нарратива, драматического текста и интервью. Анализ функционирования глаголов улыбки и смеха в составе ремарок, комментирующих высказывание в прозаическом тексте, демонстрирует способность их сочетания с широким спектром речевых актов - репрезентативами, директивами, декларативами, экспрессивами, комиссивами, которые охватывают существенный сегмент неофициального общения коммуникантов. Регулярность репрезентации в художественном прозаическом тексте речевого акта через номинацию вербального и паравербального компонентов (“реплика + ремарка”) дает возможность говорить о синтаксическом стереотипе репрезентации коммуникативного события. Драматическое произведение и современный текст-интервью представляют другой синтаксический стереотип, согласно которому присутствие в коммуникативном акте паравербального действия улыбки или смеха передается парентетически оформленной номинацией.

В исследовании автор осуществляет концептуальный анализ именных лексем паравербальных действий улыбки и смеха. По своей природе концепты УЛЫБКА и СМЕХ являются необъективными, потому что их понимание зависит от особенностей перцепции проявлений улыбки и смеха человеком. В метафорическом представлении концептуальные референты УЛЫБКА и СМЕХ имеют ассоциации с живым существом (человеком, животным, нечистой силой), стихиями и явлениями природы (светом, жидкостью, вкусом), а также предметом.

Ключевые слова: лексика паравербальных действий, глаголы улыбки и смеха, синтаксический стереотип репрезентации коммуникативного события, концепт УЛЫБКА, концепт СМЕХ.

RESUME

Hanyechko V.V. Lexical units of non-verbal actions in semantic and functional aspects. - Manuscript.

Thesis for the Candidate degree in Philology. Speciality 10.02.15 - General Linguistics. - Kyiv Taras Shevchenko National University. - Kyiv, 2006.

The dissertation deals with the semantic and functional peculiarities of lexical units denoting non-verbal actions of smiling and laughing in the Ukrainian, Russian, English and German languages. The author determines quantitative and qualitative characteristics of the verbs of smiling and laughing, defines basic, typical and specific semantic components of their meaning. The analyzed verbs have the basic general double-aspect meaning that represents physical (configuration of lips, manner of sound producing, etc.) and psycho-semiotic (nature of expressed feelings or relation to smb./smth.) peculiarities of the non-verbal action. The research describes the syntactic stereotype of communicative event representation in fiction, drama and interview. The thesis presents the conceptual analysis of nouns that denote concepts of SMILE and LAUGH.

Key words: lexical units of non-verbal actions, verbs of smiling and laughing, syntactic stereotype of communicative event representation, concept of SMILE, concept of LAUGH.

Размещено на Allbest.ru