Структурно-семантичні особливості сучасних словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadziж у російській, українській і польській мовах у зіставленні з англійською мовою

Размещено на http://www.allbest.ru

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 10.02.17 - Порівняльно-історичне

і типологічне мовознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Структурно-семантичні особливості сучасних словотвірних гнізд

з вершинами сажать, садити і sadziж у російській, українській і

польській мовах у зіставленні з англійською мовою

Ярошенко Наталія Олександрівна

Донецьк - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загального мовознавства та історії мови Донецького національного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник

доктор філологічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

Отін Євген Степанович,

завідувач кафедри загального мовознавства

та історії мови Донецького національного університету

Офіційні опоненти

доктор філологічних наук, професор

Тищенко Олег Володимирович,

проректор з наукової роботи

Рівненського інституту слов'янознавства

Київського славістичного університету

кандидат філологічних наук, доцент

Клименко Ольга Вікторівна,

доцент кафедри англійської філології

Донецького національного університету

Провідна установа

Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України,

відділ загальнославістичної проблематики і східнослов'янських мов, відділ західно- і південнослов'янських мов, м. Київ

Захист відбудеться “28” вересня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий “23” серпня 2006 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

к. філол. н., доцент Н.В. Пирлік

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На сучасному етапі розвитку словотвору в центрі уваги дериватологів перебуває вивчення комплексних одиниць, насамперед таких, як словотвірна парадигма, словотвірний ланцюжок, словотвірне гніздо. Слушність цього доводить, зокрема, поява протягом останнього десятиліття фундаментальних студій з різноманітних проблем гніздування (І. Буркацька, В.В. Ґрещук, О.А. Земська, М.Ю. Казак, Т.І. Плужникова, О.М. Тихонов, М.Ю. Федурко, І.О. Ширшов, Х. Ядацька та ін.), а також значне пожвавлення в галузі словотвірної лексикографії. Останнім часом з'явилися гніздові словники різного типу (у тому числі й словотвірні) російської (О.М. Тихонов, І.О. Ширшов, О.В. Петров, А.В. Семенов, Л.Ю. Буянова), української (Є.А. Карпіловська), польської (Х. Ядацька, Т. Вогельгесанг), болгарської (Й. Пенчев) мов; обговорюються засади словотвірних словників татарської, словенської мов. Теоретичні розвідки й лексикографічна практика засвідчують значущість для сучасної дериватології розробки основоцентричного напрямку дослідження (термін В.В. Ґрещука).

Однією з характерних рис сучасної лінгвістики є помітне зростання кількості синхронно-зіставних досліджень різних рівнів мовних систем. На досягнення контрастивного мовознавства орієнтується й відносно молода його галузь - зіставна дериватологія, представники якої наполягають на необхідності вивчати не лише бінарні відношення між похідними і твірними словами, а також й комплексні одиниці системи словотвору. Про актуальність досліджень у межах зіставного словотвору свідчить міжнародний проект під керівництвом С. Гайди, учасниками якого до ХІІІ Міжнародного з'їзду славістів (Любляна, 2003) було видано монографію “Komparacja wspуіczesnych jкzykуw sіowiaсskich. Sіowotwуrstwo. Nominacja”. Проблематика і перспективи зіставно-типологічного опису словотвірних систем слов'янських мов на матеріалі словотвірних гнізд (далі - СГ) накреслюються протягом останніх двадцяти років ХХ ст. (О.М. Бєляївська, М.П. Білоус, Т.І. Величко, В.І. Верещака, В.В. Лопатін, О.О. Лукашанець, В.Ф. Нечаєва, Г.П. Нещименко, Є.С. Отін, Н.О. Павленко, І.С. Улуханов, Я. Чернецька), але на сьогодні цей напрямок перебуває ще у стадії формування і пошуків. Щодо зіставлення СГ неспоріднених мов, то цей аспект репрезентовано поодинокими статтями: за допомогою аплікативної моделі зіставлялись СГ і ряди російської та англійської мов (І.В. Альтман, П.А. Соболєва), а в межах структурно-семантичного напрямку такий підхід реалізується на матеріалі російської і татарської мов (А.А. Амінова, В.Г. Фатхутдінова). Стаття Е.М. Медникової і М.З. Кушхабієвої - це поки що єдина спроба зіставлення СГ однієї лексико-семантичної групи (далі - ЛСГ) на матеріалі трьох мов (російської, англійської і кабардинської).

Усе це зумовлює актуальність теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Проблематика дисертації пов'язана з комплексною науковою темою кафедри загального мовознавства та історії мови Донецького національного університету: “Актуальні питання сучасної лексикології і лексикографії” (номер держреєстрації - 0103U003370).

Об'єктом дослідження обрані СГ з вершинами сажать (садить), садити (саджати, садовити, сажати) і sadziж (sadzaж, sadowiж) у сучасних російській, українській і польській мовах у зіставленні з англійською мовою.

Предмет дослідження становлять структурно-семантичні параметри зазначених СГ у зіставленні з ознаками лексичних і словотвірних еквівалентів англійської мови для компонентів цих СГ.

Метою роботи є виявлення генеративної спроможності дієслів сажать (садить), садити (саджати, садовити, сажати) і sadziж (sadzaж, sadowiж), з'ясування структурно-семантичних особливостей СГ, які очолюються зазначеними дієсловами, у сучасних російській, українській і польській мовах, а також визначення лексичних і словотвірних еквівалентів для компонентів цих СГ в англійській мові.

На досягнення поставленої мети спрямоване розв'язання низки конкретних дослідницьких завдань: 1) виробити методику зіставно-типологічного опису словотвірних систем кількох мов як систем СГ; 2) укласти максимально повні схеми зіставлюваних СГ з урахуванням як літературних, так і територіально- й соціально-діалектних компонентів (так звані макрогнізда); 3) здійснити комплексний зіставний аналіз вершин СГ, на попередньому етапі виявивши співвідношення основної й додаткової вершин у кожному з досліджуваних багатовершинних гнізд; 4) з'ясувати місце й окреслити межі СГ у складі відповідного лексичного гнізда; 5) встановити лексичні й словотвірні еквіваленти англійської мови для компонентів СГ з вершинами сажать, садити і sadziж, а також так звані лакуни, з'ясувавши причини лакунарності; 6) виявити типи міжмовних лексико-семантичних відношень між компонентами зіставлюваних СГ; 7) дослідити і зіставити структурно-семантичні зв'язки “твірне > похідне” у СГ; 8) виявити спільні й специфічні риси словотвірних ланцюжків, словотвірних парадигм, словотвірних значень, а також способів і засобів вираження останніх у складі зіставлюваних СГ; 9) визначити перспективи подальшого розвитку СГ з вершинами сажать, садити і sadziж у російській, українській і польській мовах. словотвірний еквівалент мова

Мета і завдання роботи визначають методи дослідження: описовий метод, зіставний метод, методика компонентного аналізу, методика безпосередніх складників, методика трансформаційного аналізу, гніздовий і частиномовний способи вивчення структурно-семантичних параметрів похідних; для узагальнення одержаних даних щодо структурно-семантичної організації зіставлюваних СГ у вигляді таблиць використовуються прийоми лінгвостатистичного аналізу.

Методологічним підґрунтям роботи є висунута в працях представників структурної лінгвістики (П.А. Соболєвої, І.В. Альтмана) теза про можливість вбачати явну аналогію між словом і гніздом. Це зумовлює виділення під час аналізу СГ лексико-семантичного, морфонологічного, частиномовного, стилістичного й власне словотвірного параметрів цієї комплексної одиниці словотвору, тобто опис СГ на різних мовних рівнях.

Матеріал дослідження. Лексична картотека похідних слів спільнокореневих до дієслів сажать, садить (російська мова), садити, саджати, садовити, сажати (українська мова), sadziж, sadzaж, sadowiж (польська мова), to set, to plant та іменників a seat, a garden (англійська мова) нараховує 3863 лексичні одиниці, у тому числі 2027 лексем російської, 829 - української, 530 - польської та 477 - англійської мов. Окрім того, до 344 слів-значень СГ дієслів сажать, садити і sadziж добиралися лексичні еквіваленти англійської мови, кількість яких складає 753 слова й словосполучення. Словотвірні гнізда, укладені з використанням зазначених методів і методик, містять у своєму складі 1611 похідних лексем (сума показників потужності СГ аналізованих слов'янських мов - 1381 дериват, а СГ англійської мови - 230 похідних).

Джерельна база дослідження. Матеріал для дослідження було вилучено насамперед з академічних тлумачних словників російської, української та польської мов. Вихідною базою при укладанні СГ російської й української мов слугували словотвірні словники О.М. Тихонова (у тому числі найновіші), І.О. Ширшова та Є.А. Карпіловської. Представлені у цих лексикографічних джерелах СГ під час дослідницького формування гнізд були доповнені фактичним матеріалом, дібраним шляхом суцільної вибірки з різнотипних словників: діалектних, жаргонних, енциклопедичних, етимологічних, тлумачних, морфемних, частотних, орфографічних, орфоепічних, словників нових слів і т. ін. - для польської мови використовувались аналогічні джерела. До складу гнізд залучається також лексика з творів художньої літератури, джерел ЗМІ, усного мовлення (ці похідні розглядаємо як оказіональні або потенційні слова). Джерелом фактичного матеріалу англійської мови передусім слугували такі словники, як “Longman Dictionary of Contemporary English” (Longman Dictionaries, 1995), “Webster's New Collegiate Dictionary” (Springfield, 1974), “The Oxford Illustrated English Dictionary” / By R. Allen (М., 2001), “The New Shorter Oxford English Dictionary On Historical Principles” / Edited by L. Brown. Vol. 1-2 (Oxford Clarendon Press, 1993), а також “Толковый словарь русских глаголов: Идеографическое описание. Английские эквиваленты. Синонимы. Антонимы” / За ред. Л.Г. Бабенко (М., 1999), “Английские фразовые глаголы: Англо-русский словарь” / Авт. Р. Кортні (М., 2000). Окрім цього, матеріал дослідження вилучався шляхом суцільної вибірки із словників американського варіанту англійської мови, жаргонних словників, словників нових слів, етимологічних словників англійської мови.

Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що в роботі вперше: 1) систематизовано СГ дієслів сажать, садити і sadziж у сучасних російській, українській і польській мовах з урахуванням літературних і позалітературних дериватів і виявлено лексичні й словотвірні еквіваленти англійської мови для компонентів зазначених гнізд; 2) здійснено зіставний аналіз СГ чотирьох мов шляхом взаємного накладання за всіма параметрами їх структурно-семантичної організації; 3) з'ясовано місце аналізованих СГ у структурі відповідного лексичного гнізда; 4) розширено поняття двовершинного гнізда (І.О. Ширшов) і виділено багатовершинне СГ як особливий тип гнізд, подано визначення багатовершинного СГ; 5) уточнено перелік критеріїв, запропонованих І.О. Ширшовим для розмежування вершин двовершинного СГ на основну і додаткову (додаткові); 6) виявлено, що СГ не завжди є релевантною одиницею для зіставлення неспоріднених і типологічно дистантних мов; 7) удосконалено спосіб інтерпретації схем СГ за рахунок розширення зон схеми, які містять додаткову інформацію щодо компонентів гнізд.

Теоретичне значення роботи полягає в подальшій розробці теорії гнізда, у з'ясуванні особливостей багатовершинного СГ, в апробації на широкому фактичному матеріалі методики зіставного вивчення кількох мов як систем СГ. Усе це стало можливим насамперед завдяки введенню до наукового обігу нового матеріалу. Зроблені в роботі спостереження й узагальнення щодо типологічних ознак СГ як комплексної одиниці словотвору є важливими для зіставно-типологічних досліджень із словотвору й лексикології.

Практична цінність роботи визначається тим, що результати дослідження можуть бути використані в лексикографічній практиці, зокрема при укладанні словотвірного словника слов'янських мов, зведених словників діалектної лексики. Матеріал роботи, її теоретичні узагальнення можуть знайти застосування в курсах із морфеміки, словотвору, лексикології, у спецкурсах із зіставної дериватології, контрастивної лексикології (включаючи зіставний аналіз неспоріднених мов), а також під час викладання російської, української чи польської мов як іноземних.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що автором 1) запроваджено до наукового обігу поняття багатовершинного гнізда, подано його визначення, вперше виявлено і проаналізовано в зіставному аспекті ознаки багатовершинного СГ як особливого типу гнізд; 2) апробовано методику зіставного вивчення кількох мов як систем СГ шляхом взаємного накладання аналізованих СГ за всіма параметрами їх структурно-семантичної організації; 3) укладено максимально повні схеми сучасних СГ з вершинами сажать, садити і sadziж у російській, українській і польській мовах і виявлено лексичні й словотвірні еквіваленти англійської мови для компонентів зазначених слов'янських гнізд; 4) здійснено зіставний аналіз різноманітних параметрів словотвірних ланцюжків, словотвірних парадигм, словотвірних значень, способів і засобів вираження останніх у складі зіставлюваних СГ.

Апробація роботи. Окремі розділи роботи, а також дисертація загалом обговорювались на засіданнях кафедри загального мовознавства та історії мови Донецького національного університету, на міжкафедральному семінарі при факультеті іноземних мов Донецького національного університету. Основні теоретичні положення та практичні результати здійсненого дослідження викладено в доповідях на 12 всеукраїнських і міжнародних конференціях та конгресах: Всеукраїнські науково-теоретичні “Граматичні читання - ІІ” (м. Донецьк, 2002 р.), ХІІ Міжнародна наукова конференція “Мова і культура” (м. Київ, 2003 р.), Х Міжнародна наукова конференція “Функціонування російської й української мов в епоху глобалізації” (м. Ялта, 2003 р.), Міжнародна наукова конференція “Актуальні проблеми сучасної лексикології і граматики слов'янських мов” (м. Вінниця, 2003 р.), ІІ Міжнародний конгрес “Російська мова: історичні долі й сучасність” (м. Москва, 2004 р.), Міжнародна наукова конференція “Лінгвістичні читання пам'яті професора О.М. Соколова” (м. Сімферополь, 2004 р.), ХІ Міжнародна наукова конференція “Функціональний опис природної мови та її одиниць” (м. Ялта, 2004 р.), Міжнародна наукова конференція “Українська мова в часі і просторі” (м. Львів, 2004 р.), Міжнародна наукова конференція “Лінгвістика і лінгвістична освіта у сучасному світі” (м. Москва, 2004 р.), Міжнародна науково-теоретична конференція “Граматичні читання - ІІІ” (м. Донецьк, 2005 р.), VІ Міжнародний конґрес україністів (м. Донецьк, 2005 р.), Міжнародна конференція “Актуальні проблеми сучасного словотвору” (м. Кемерово, 2005 р.).

Публікації. Проблематику, теоретичні й практичні результати дисертаційної роботи висвітлено у 18 наукових публікаціях, загальним обсягом 9,6 авторських аркуша, з-поміж яких 12 статей - у спеціалізованих фахових виданнях.

Структура роботи зумовлена її метою і завданнями. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури (405 позицій) і лексикографічних джерел (168 позицій) та п'яти додатків, які оформлені окремим томом. Робота містить 54 таблиці. Основний текст дисертації викладено на 196 сторінках. Повний обсяг роботи складає 471 сторінку (І том - 252 с.; ІІ том - 219 с.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, з'ясовано її актуальність, окреслено джерельну базу роботи, сформульовано мету і низку конкретних дослідницьких завдань, визначено методологічне підґрунтя й основні методи дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення дисертації.

У першому розділі - “Словотвірне гніздо як одиниця зіставного вивчення мов” - з'ясовується теоретична база дослідження: 1) розглянуто становлення поняття “словотвірне гніздо” у слов'янській дериватології, подано критичний огляд основних етапів і напрямків у вивченні СГ; 2) визначено особливості зіставно-типологічного вивчення СГ як напрямку контрастивної дериватології.

Враховуючи ознаки СГ як найскладнішої комплексної одиниці словотвору і спираючись на формулювання О.М. Тихонова і М.І. Голянич, можна прийняти як робоче таке визначення СГ: СГ - це структурно-семантична сукупність спільнокореневих слів (у тому числі і складних, що мають той самий корінь), упорядкованих відношеннями синхронної похідності. Особливості СГ зумовлені насамперед проміжним характером словотвірного рівня загалом, унаслідок чого СГ знаходиться ніби на перехресті лексичного і граматичного.

Зіставне вивчення мов як систем СГ, тобто з'ясування характеру міжмовної еквівалентності комплексних одиниць, на практиці реалізується шляхом взаємного накладання СГ за такими параметрами: 1) семантична структура, частотність, стилістичне забарвлення та інші характеристики базового слова (слів); 2) обсяг СГ; 3) потужність СГ; 4) лексико-семантична структура СГ; 5) глибина і ширина СГ; 6) словотворча активність певних лексико-семантичних варіантів (далі - ЛСВ) вершини; 7) частиномовний розподіл похідних за ступенями похідності; 8) різноманітні показники словотвірних ланцюжків (далі - СЛ) і словотвірних парадигм (далі - СП), які входять до складу СГ; 9) морфонологічна структура СГ; 10) словотвірні значення похідних у складі СГ, способи і засоби їх реалізації.

У другому розділі - “Проблема ідентифікації словотвірного гнізда в зіставно-типологічному аспекті (на матеріалі гнізд дієслів сажать, садити і sadziж та їх англійських еквівалентів)” - розглядається проблема гніздування спільнокореневих слів, що є центральною при вивченні СГ у будь-якому аспекті й охоплює широке коло питань. Під час ідентифікації СГ (термін І.Б. Штерн) можна виділити такі головні аспекти: 1) проблема вершини СГ; 2) окреслення синхронних меж СГ; 3) визначення складу СГ. З'ясування ідентифікації СГ в зіставно-типологічному плані передбачає зіставне вивчення СГ за виділеними видовими проблемами.

Передусім проведено комплексний зіставний аналіз вершин сучасних слов'янських СГ за такими параметрами, як етимологія, семантична структура, стилістичне значення, частиномовна належність, місце серед ЛСГ, частотність, які визначають структурно-семантичну організацію СГ загалом. У роботі терміни вершина СГ і вихідне (базове) слово СГ вживаються як синоніми.

Дієслова сажать, садити і sadziж у двох своїх стрижневих значеннях `запрошувати, примушувати або допомагати сісти' і `закопувати коріннями до землі чи сіяти для вирощування' за походженням є праслов'янськими. Історично рос. сажать є похідним від садить як ітеративна форма. Вторинний характер відносно укр. садити і пол. sadziж мають укр. саджати, садовити, сажати і пол. sadzaж, sadowiж відповідно. В етимологів існує припущення, що дієслово ходитъ є ітеративною формою від кореня *sed-. У певних випадках дієслова садить, садити і sadziж, а також похідні дієслова у складі СГ виявляють деякі риси, притаманні ЛСГ дієслів руху. Базові слова СГ і похідні від них дієслова в переважній більшості значень позначають вплив на об'єкт з метою його переміщення. У лексико-семантичних структурах аналізованих СГ сема `переміщення у просторі' є більш значущою, порівняно із семою `рух'. Проте визначальним елементом у семантиці базових дієслів СГ є сема `каузація положення у просторі', певне просторове розташування об'єкта. Отже, дієслова сажать (садить), садити (саджати, садовити, сажати) і sadziж (sadzaж, sadowiж) розглядаємо насамперед як каузативні дієслова і як транзитивні дієслова, тобто це дієслова, що позначають вплив на об'єкт з метою його переміщення.

Розглянуто питання про сучасні синхронні відношення між словами сесть (садиться), сидеть і сажать (садить), яке в мовознавчій літературі вирішується неоднозначно. З одного боку, дієслово сажать характеризується як похідне з різними варіантами твірного щодо сидеть і сесть (“Русская грамматика”-80, О.В. Падучева), а з іншого, - як непохідне (О.М. Тихонов, І.О. Ширшов, А.В. Семенов, П.А. Соболєва). Певною мірою проміжний характер щодо цих двох протилежних підходів має позиція авторів монографії за редакцією Л.М. Засоріної, у якій подано дериваційне гніздо, експонентом якого є дієслово сидеть, при цьому серед відношень членів дериваційного гнізда головною визнається опозиція каузативних і некаузативних дієслів. З'ясовано, що можливість розглядати дієслово сажать як похідне (або як полімотивоване) частково підтримується його семантикою: певні значення дієслова сажать корелюють з відповідними ЛСВ дієслів сесть і сидеть. Це стосується також співвідношення укр. садити - сісти/сідати - сидіти та пол. sadzaж - si№њж/siadaж - siedzieж. У цьому випадку переконливою є позиція І.В. Альтмана та О.М. Тихонова, які вважають, що в сучасній російській мові дієслова сажать (каузатив), сидеть (позиційний предикат) і сесть (інхоатив) не є словотвірними корелятами і очолюють самостійні СГ. Наведене семантичне співвідношення дієслів зазначених груп, що супроводжується фонемними перетвореннями кореня, простежується також на матеріалі української, польської та англійської мов. Наявність значення каузативності дає вагомі підстави для того, щоб відокремити СГ сажать, садити і sadziж зі складу відповідного лексичного гнізда, у межах якого зазначені СГ являють собою відносно автономні утворення.

Визначено співвідношення між дієсловами сажать і садить як базовими дієсловами двовершинного СГ (термін І.О. Ширшова). Відмінність аналізованого СГ від інших двовершинних СГ полягає в тому, що у випадку з дієсловами сажать і садить розбіжність двох вершин зумовлена в сучасній літературній мові стилістичним чинником, а не етимологічним чи суто семантичним: дієслово садить фіксується зі стилістичними примітками просторічне, розмовне, розмовно-знижене, народно-розмовне. Виходячи з положення про те, що на ґрунті стилістично забарвленого слова не може утворитися міжстильове, нейтральне, послідовнішим видається такий підхід, коли у складі рос. СГ в літературній мові більшість дериватів І ступеня розглядаються як похідні від сажать (“Русская грамматике”-80, Ю.Л. Гінзбург, “Комплексный словарь русского языка” за ред. О.М. Тихонова), а не від садить, як це репрезентовано у словотвірних словниках О.М. Тихонова (1985), І.О. Ширшова та А.В. Семенова. Отже, спираючись на семантико-стилістичний критерій і враховуючи показники частотності дієслів сажать (25) і садить (8), дієслово сажать визначаємо як основну, а дієслово садить - як додаткову вершину аналізованого двовершинного СГ, при цьому домінуючим тут є стилістичний чинник. Проте питання про розподіл похідних між двома вихідними словами-вершинами двовершинного гнізда ускладнюється, коли ми розглядаємо СГ як макрогніздо, оскільки ні діалект, ні жаргон не знають того стилістичного розмежування слів сажать і садить, яке притаманне літературній мові. З огляду на це приймаємо низку умовних погоджень для того, щоб штучно не ускладнювати структуру СГ.

Аналіз співвідношення дієслів садити, саджати, садовити, сажати (укр. мова), а також sadziж, sadzaж, sadowiж (пол. мова) засвідчує, що основними вершинами з-поміж них виступають дієслова садити (чотиривершинне укр. СГ) і sadziж (тривершинне пол. СГ): 1) садити: а) найбільший обсяг семантичної структури, б) більш нейтральний характер, порівняно з саджати і садовити, в) критерій частотності, що певною мірою засвідчує його більшу нейтральність і міжстильовий характер: садити (19), саджати (3), садовити (11), г) на відміну від саджати і садовити, для садити ядерними є обидва стрижневі значення (`здійснювати посадку рослин' і `допомагати кому-небудь або примушувати чи запрошувати когось сісти'); 2) sadziж: а) найбільший обсяг семантичної структури, б) зафіксована більшістю джерел здатність замінювати дієслово sadzaж у значенні `пропонувати, допомагати кому-небудь чи примушувати когось сісти'. Для кожного СГ визначено співвідношення семантичних структур основних і додаткових вершин.

Спираючись на визначення двовершинного СГ (І.О. Ширшов) і враховуючи особливості аналізованого матеріалу, можна дати таке робоче визначення багатовершинного СГ. Багатовершинне словотвірне гніздо (далі - БСГ) - це різновид СГ, вершина якого репрезентована двома і більше вихідними словами, між якими зберігаються семантичні зв'язки, а дериваційні відношення втрачені. Одна з цих вершин - основна, а інша (інші) - додаткова (додаткові), що співвідноситься (співвідносяться) з основною вершиною за семантико-стилістичним критерієм.

На наступному етапі дослідження було виявлено лексичні й словотвірні еквіваленти англійської мови для компонентів СГ з вершинами сажать, садити і sadziж. Оскільки в аналізованих слов'янських СГ додаткові вершини корелюють із відповідною основною вершиною, то зроблено акцент на дієсловах сажать, садити і sadziж, що як дієслова каузативні більш-менш чітко відмежовуються від відповідних інхоативних дієслів і дієслів стану. У той час як у семантичних структурах англ. дієслів to set і to sit каузативна семантика поєднується із некаузативною. Отже, рос. сажать, укр. садити і пол. sadziж щодо адекватності як на рівні плану змісту, так і на рівні плану вираження передусім відповідають англ. дієслова to seat, to set і to sit, які співвідносяться із слов'янськими дієсловами насамперед за семою `каузація'. Враховуючи незначний обсяг реалізації каузативної семантики, порівняно з дієсловами to seat і to set, а особливо той факт, що ця семантика не бере участі у формуванні похідних лексем, розглядаємо дієслово to sit як периферійне.

Якщо для дієслів сажать, садити і sadziж семантичні обсяги як якісно, так і кількісно більшою мірою характеризуються наявністю спільного, ніж специфічного, то англ. дієслова to seat і to set на їх тлі виділяються передусім своїми відмінними ознаками: 1) поєднання каузативної та некаузативної семантики; 2) відіменникове походження дієслова to seat; 3) належність дієслова to set до широкозначних лексем; 4) відсутність у семантичній структурі дієслова to seat одного із стрижневих значень аналізованих слов'янських дієслів: `закопувати корінням в землю і сіяти для вирощування' і периферійний характер цього значення для дієслова to set. Це зумовлено тим, що в англійській мові значенню `здійснювати посадку рослин' відповідає дієслово to plant. Визначено, які значення у семантичних структурах дієслів to seat, to set і to plant співвідносяться із значеннями дієслів сажать, садити і sadziж.

Словотвірними еквівалентами для СГ дієслів сажать, садити і sadziж в англійській мові виступають СГ дієслів to set, to plant та іменників a seat, a garden. В англійській мові лакуна (відносно СГ з вершинами to set і a seat), що за семантикою відповідає тим похідним у складі рос., укр. і пол. СГ, які пов'язані із значенням `здійснювати посадку рослин', заповнюється за рахунок дериватів дієслова to plant, частково - іменника a garden. З метою виявлення того, за допомогою яких засобів в англійській мові вербалізуються ті фрагменти дійсності, що позначаються компонентами (похідними словами) у складі слов'янських СГ, до 344 слів-значень СГ дієслів сажать, садити і sadziж було дібрано 753 слова і словосполучення англійської мови. Наведено найпотужніші ЛСГ англійських еквівалентів: 23 ЛСГ дієслів, 22 ЛСГ іменників, 10 ЛСГ прикметників. Спроба зіставити СГ дієслів сажать, садити і sadziж шляхом виявлення еквівалентів англійської мови для всього лексичного обсягу зазначених СГ слов'янських мов переводить дослідження на рівень ЛСГ, для якої, на відміну від СГ, формальна близькість компонентів є факультативною.

Для англійської мови у межах транзитивних дієслів, на відміну від зіставлюваних слов'янських мов, як свідчить наш матеріал, характерною є більш жорстка спеціалізація щодо таких семантичних сфер: 1) людина to seat, to set, рідше to put; 2) рослина to plant; 3) предмет матеріального світу, річ to put, to set; 4) тварина to chain up, to put, to set; 5) птах  to cage.

Для унаочнення певних параметрів СГ, насамперед структурного плану, послуговуємось поняттям статистичної формули СГ, класичний варіант якої (О.М. Тихонов, Т.Я. Санаєва) включає такі показники СГ, як обсяг, глибина, ширина, число СЛ і СП у складі СГ. Цей набір можна варіювати шляхом додавання інших ознак, які притаманні СГ і його складовим. Проаналізовано різні підходи щодо визначення таких термінів, як обсяг, потужність, глибина і ширина СГ. Статистичні формули (у їх найбільш загальному вигляді) зіставлюваних СГ наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Статистичні формули СГ дієслів сажать, садити і sadziж

та їх англійських еквівалентів

Зіставлення аналізованих СГ слов'янських мов, з одного боку, і відповідних СГ англійської мови, з іншого, в аспекті параметрів ширини і глибини гнізда дає змогу стверджувати, що загалом СГ англійської мови характеризуються більшою компактністю за глибиною, а СГ досліджуваних слов'янських мов - за шириною.

Здійснено зіставний аналіз лексико-семантичних структур БСГ передусім щодо таких аспектів: 1) реалізація моно- і полісемії похідних у складі зіставлюваних СГ; 2) повна й неповна семантична співвіднесеність у парі “твірне > похідне”. Видозмінюємо спосіб інтерпретації схем СГ шляхом розширення зон схеми, які містять додаткову інформацію щодо компонентів гнізд. Наприклад:

(1) рос. пересбд-к(а) Т БАС (2=10) МАС (2=4) У (2/1) О (2=4) Еф (2=5)

БТС (4) БСЖ (1) Даль СНГ (3) [= 8]

укр. пересбд-к(а) К СУМ (2=3) ВТС (2=3) [= 3]

(2) пол. osad-k(a) I SJPD (2/1) MSP (2/1) [= 1]

osad-k(a) II SJPD (2/1) MSP (2/1) [= 1]

Серед дериватів рос. і пол. СГ І місце посідають багатозначні лексеми: 379 (51,5 %) і 140 (52,8 %), натомість в укр. СГ - однозначні (223, або 58,7 %).

Здійснено визначення лексико-семантичної організації зіставлюваних БСГ не тільки на лексичному, але й на власне словотвірному рівні: 1) розподіл однозначних і багатозначних похідних між кінцевими ланками структурних типів СЛ; 2) типи семантичної співвіднесеності в парі “твірне > похідне”. Загалом з-поміж кінцевих елементів СЛ у складі кожного БСГ переважають однозначні деривати: 305 (56,6 %) - рос. СГ, 188 (66,4 %) - укр. СГ і 102 (54,8 %) - пол. СГ. Щодо типів семантичної співвіднесеності похідних і твірних, то цей рівень зіставного вивчення БСГ дає підстави тільки для виділення спільних ознак: І місце в кожному БСГ посідають випадки неповної семантичної співвіднесеності: 540 (73,3 %) - рос. СГ, 259 (68,2 %) - укр. СГ і 191 (72,1 %) - пол. СГ, при цьому переважають деривати, семантичний обсяг яких є меншим порівняно з кількістю значень твірного слова: 528 (71,7 %) - рос. СГ, 245 (64,5 %) - укр. СГ і 168 (63,4 %) - пол. СГ.

Аналізовані БСГ зіставлено в аспекті реалізації лексико-семантичних категорій синонімії, антонімії та омонімії на внутрішньогніздовому рівні.

Виявлено словотвірні синоніми, які 1) наявні з-поміж дієслів трьох БСГ; 2) є спільними тільки для двох із БСГ; 3) репрезентовані тільки в межах одного із БСГ. Аналогічні групи виділено серед словотвірних синонімів (близькість значень з певними семантичними відтінками) і словотвірних варіантів (тотожність лексичного значення) іменників і прикметників у складі зіставлюваних БСГ. Серед різних типів лексико-семантичних відношень між компонентами БСГ найменшою мірою реалізовано внутрішньогніздову антонімію похідних. Внутрішньогніздова омонімія похідних є відносно поширеним явищем у складі зіставлюваних БСГ, поступаючись тільки внутрішньогніздовій синонімії. Внутрішньогніздові омоніми складають 16,7 % (123 одиниці), 17,6 % (67 одиниць) і 12 % (32 одиниці) від показників потужності рос., укр. і пол. СГ відповідно. Внутрішньогніздова омонімія похідних тісно пов'язана з таким явищем, як множинність словотвірної структури слова (О.М. Тихонов). Так, іменники садоводство (рос. СГ), садівництво (укр. СГ), sadownictwo (пол. СГ) матимуть різну словотвірну структуру залежно від того, з яким твірним їх співвіднести.

Услід за І.О. Ширшовим і Н.О. Пугієвою виділяємо полікорелятивність похідних слів, протиставляючи її множинності словотвірної структури. Визначено точки перетину СГ сажать, садити, sadziж із відповідними СГ, що очолюються інхоативами і дієсловами стану, в аспекті можливості співвіднесеності різних значень похідного з різними твірними: рос. садиться; рос. пересадка, укр. пересадка `перехід, зміна засобу пересування', рос. посадка, укр. посадка `манера, розташування', рос. засада, укр. засада І, пол. zasadzka `приховане місце'; рос. усадка, посадка, укр. усадка, посадка `ущільнення'; рос. осадка `опускання'. У пол. СГ полікорелятивність, як і внутрішньогніздова антонімія, здебільшого усувається шляхом творення похідних від слів з іншим коренем.

Для кожного БСГ (включаючи також рівень мікрогнізд) проаналізовано в зіставному аспекті такі параметри, як 1) потужність ЛСВ вершини, що визначається за кількістю похідних, у семантичних структурах яких актуалізується це значення; 2) мотиваційна активність ЛСВ вершини, яка зумовлена “переливанням” значень у СЛ і встановлюється з огляду на глибину СГ: ступінь віддаленності від вершини похідного слова, яке у своїй семантиці зберігає певний ЛСВ базового слова СГ.

У кожному БСГ за ознакою потужності І місце посідає таке значення вершини (далі - ЗВ), як `здійснювати посадку рослин': 422 реалізації у семантичних структурах похідних, або 35,6 % (рос. СГ), 193 реалізації, або 27,3 % (укр. СГ), 102 реалізації, або 20,9 % (пол. СГ); а II місце - ЗВ `пропонувати, допомагати кому-небудь або примушувати когось сісти, зайняти місце сидячи': 107 реалізацій, або 9 % (рос. СГ), 89 реалізацій, або 12,6 % (укр. СГ), 3 реалізації, або 17 % (пол. СГ). Якщо в рос. й укр. СГ III місце за ознакою потужності посідає ЗВ `допомагати зайняти місце, розташуватися для поїздки; здійснювати посадку (на потяг, на пароплав тощо)' (ХІ місце в пол. СГ), то в пол. СГ це місце посідає ЗВ `розташовуючи певним чином, прикріпляти на чомусь, де-небудь' (VІ місця в рос. й укр. СГ). Виявлено ступінь потужності всіх ЗВ в лексико-семантичній структурі кожного БСГ і зіставлено БСГ за цим показником. З'ясовано, що для рос. й укр. СГ індикатором мотиваційної активності певного ЗВ є насамперед IV ступінь похідності, а вже як допоміжний критерій виступає реалізація на III ступені. Натомість для пол. СГ, попри те, що з-поміж зіставлюваних БСГ воно має найбільшу глибину, таким індикатором є III ступінь, а допоміжним критерієм  реалізація на IV ступені. У рос. й укр. СГ найбільшу мотиваційну активність має ЗВ `здійснювати посадку рослин' (рос. СГ: 69  183 155 15; укр. СГ: 49  80 56 8), у пол. СГ мотиваційна активність цього ЗВ, хоча й переривається на III ступені, але тут його потужність є найбільшою (25 - 49 - 88 - 0 - 0). Виявлено ті ЛСВ базових дієслів, які мають високу мотиваційну активність у всіх трьох БСГ, у двох із БСГ і тільки в одному із БСГ. Проведене дослідження засвідчує, що, як правило, висока потужність певного ЗВ зумовлює його високу мотиваційну активність; потужність ЗВ у структурі БСГ загалом визначається насамперед потужністю цього ЗВ у мікрогнізді, що очолюється основною вершиною БСГ.

Семантика дієслова-вершини передусім успадковується похідними дієсловами I ступеня, серед яких для рос. й укр. як ядерні можна розглядати дієслова посадить і посадити, у той час як у структурі пол. СГ немає достатніх підстав для того, щоб надати якому-небудь із похідних дієслів статус ядерного.

В аспекті ступеня зворотного зв'язку в парі “твірне похідне” (О.І. Моісєєв, І.О. Ширшов) і дериватів у реверсивній функції - ремотиваторів (А.М. Боюн) розглянуто питання про ієрархію семантичної структури рос. дієслова сажать (ЛСВ `здійснювати посадку рослин') й укр. дієслова садити (ЛСВ `пропонувати, допомагати кому-небудь або примушувати когось сісти'). Визначено умови дії словотвірного критерію потужності певного ЛСВ у структурі СГ для встановлення ієрархії ЛСВ вершинного слова.

Компоненти аналізованих БСГ зіставлено як щодо плану вираження, так і щодо плану змісту. По-перше, виділено такі групи похідних: 1) точні формальні і структурні відповідники (43,1 %); 2) лексеми з частковою фонетичною невідповідністю коренів і/або відмінностями в морфемному складі (28,1 %); 3) лексеми з повною фонетичною невідповідністю коренів (28,8 %). Спираючись на класифікацію В.М. Манакіна і враховуючи особливості досліджуваного об'єкта, між компонентами СГ дієслів сажать, садити і sadziж виділяємо 9 типів міжмовних лексико-семантичних корелятів: 1. Повний збіг обсягів значень (13,8 %). 2. Відношення включення (18,5 %). 3. Перехрещення ЛЗ (1,1 %) - найбільш яскравим прикладом є співвідношення рос. сад І й укр. сад І, з одного боку, і пол. sad І, з іншого (часткові міжмовні синоніми, за В.М. Лейчиком). 4. Власне безеквівалентна лексика (3,3 %). 5. Слова, які є відносно безеквівалентними на рівні СГ (18,6 %), - ті випадки, коли те ж саме ЛЗ в іншому СГ (у двох інших СГ) передається похідними з іншою словотвірною структурою і/або формантами, які, проте, функціонально еквівалентні: рос. садка І, укр. садка ІІІ - пол. wsad `матеріали, закладені в металургійну піч', укр. посадчик - пол. podsadzkarz `шахтар', пол. wysadka (поруч із wysadek) - рос. высадок, укр. висадок. 6. Похідні, які є відносно безеквівалентними на рівні мови щодо вербалізації певного поняття в іншій мові словами з іншим коренем (20 %). 7. Відносно безеквівалентні похідні за ознакою протиставлення явищ синтетизму й аналітизму (5,6 %). 8. Вербальний/невербальний рівень уявлення про певне поняття (4,2 %): рос. рассадничать, посадно, посадом, рассадина, укр. садібня, садовище, присада, розсадина, пол. sadzonkowaж, sadzonkowanie, odsadek. 9. Порожні клітини (14,8 %) - незаповнені позиції конкретних СП у складі СГ, які потенційно могли б існувати і можливість яких підтверджується під час взаємного накладання зіставлюваних СГ.

Розглянуто питання про синхронні межі БСГ. Проаналізувавши різні погляди щодо словотвірних відношень між рос. дієсловами сажать (садить) та іменником сад І, спосіб семантизації рос. іменника сад I, а також укр. сад I і пол. sad I у словниках, вважаємо доцільним розглядати зазначені іменники як девербативи. Подано аргументацію невключення до складу укр. й рос. СГ дієслів надсадити і надсадить `ушкоджувати щось надмірним зусиллям' з огляду на повну семантичну декореляцію. У зіставлюваних БСГ виділено зони послаблених мотиваційних зв'язків, до яких входять: а) рос. просадить ІІ, укр. просадити, рос. всадить, укр. всадити І `витратити гроші', б) рос. рассадить, укр. розсадити `розбити', пол. rozsadziж `зробити так, щоб щось розірвалося, вибухнуло' - їх вихід із СГ буде можливим за умови збільшення “семантичної відстані” від семантики твірних.

Окреслено коло проблем, пов'язаних із визначенням складу СГ сажать, садити і sadziж. У зіставному аспекті проаналізовано питання про словотвірний статус дієприкметників і про місце складних слів у СГ. Розгляд складу СГ сажать, садити і sadziж щодо зазначених проблем підтвердив виявлену О.М. Тихоновим типологічну особливість: разом із збільшенням глибини СГ зростає відмінність між СГ близькоспоріднених мов.

У третьому розділі - “Зіставний аналіз словотвірних ланцюжків і словотвірних парадигм у складі словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadziж (у зіставленні із структурою словотвірних еквівалентів англійської мови)” - проаналізовано комплексні одиниці у складі СГ, які зумовлюють структурно-семантичну організацію СГ. На початку розділу подано критичний огляд проблематики вивчення СЛ і СП, а в наступних підрозділах СЛ і СП у складі СГ сажать, садити і sadziж та у складі англ. СГ зіставлено насамперед у формальному аспекті.

На рівні СЛ у зіставному аспекті розглянуто: 1) число СЛ у кожному СГ; 2) СЛ як показники глибини СГ і розподілу дериватів за ступенями похідності, у тому числі щодо частиномовної належності похідних певного ступеня; 3) співвідношення бінарних і полінарних СЛ, а також кожного типу полінарних СЛ; 4) частиномовні структури СЛ; 5) число частиномовних структур, яке припадає на кожен структурний тип, спільні та специфічні типи частиномовних структур і ланок; 6) співвідношення кільцевих і лінійних СЛ у кожному СГ загалом, а також за структурними типами СЛ; 7) типи категоріальних моделей у СЛ; 8) морфонологічні структури БСГ.

На рівні СП зіставлено: 1) кількість СП у кожному СГ; 2) СП як показники генеративних можливостей компонентів СГ; 3) співвідношення глибини СГ і величини СП; 4) особливості ширини БСГ; 5) СП І ступеня як індикатор словотворчої потужності вершини СГ; 6) частиномовні типи СП залежно від твірного слова СП, розподіл похідних за відношенням до твірного певної частини мови; 7) співвідношення гомогенних і гетерогенних СП у СГ загалом і за частиномовними типами СП; 8) структурні типи СП; 9) співвідношення відкритих, закритих і змішаних СП у СГ загалом, а також за частиномовними типами СП; 10) особливості зонної структури СП у складі БСГ.

Зіставлення СГ сажать, садити і sadziж, з одного боку, та англ. СГ, з іншого, щодо рівня реалізації словотворчих процесів і щодо розподілу твірних за ступенями похідності також засвідчують більшу компактність слов'янських СГ за шириною, а СГ англійської мови - за глибиною.

Аналіз матеріалу уможливив виділення такої одиниці, як мікрогніздо у складі БСГ, під яким розуміємо сукупність дериватів І й подальших ступенів, що входять до складу СЛ, першим компонентом яких виступає одна з вершин БСГ. Визначено, що в кожному БСГ найбільша потужність притаманна тим мікрогніздам, що очолюються основною вершиною: рос. СГ - 631 (85,7 %), укр. СГ - 331 (87,1 %), пол. СГ - 233 похідні (87,9 %).

У четвертому розділі - “Зіставний аналіз словотвірних значень похідних у складі гнізд дієслів сажать, садити і sadziж (у зіставленні із словотвірними еквівалентами англійської мови)” - безпосереднім об'єктом вивчення стають семантичні позиції (клітини, зони) СП щодо особливостей словотвірних значень (далі - СЗ) похідних, які перебувають у кожній зоні, а також в аспекті способів і засобів вираження цих СЗ.

Насамперед зіставлено похідні у складі СГ сажать, садити і sadziж, з одного боку, та у складі СГ to set і to plant, з іншого, щодо реалізації способів словотвору (їх набір, частотність). Визначено відмінності реалізації префіксального словотвору у складі рос. БСГ на тлі укр. і пол. БСГ. Наприклад: рос. об-сад-и(ть), по-сад-и(ть); укр. об-садити, по-садити; пол. ob-sadziж, po-sadziж.

У словотвірних структурах 352 похідних дієслів, 716 похідних іменників і 262 похідних прикметників у складі СГ сажать, садити і sadziж виявлено 32 СЗ, 23 СЗ і 17 СЗ відповідно, з-поміж яких виділено три групи СЗ (спільні для 3 БСГ, для 2 БСГ і СЗ, специфічні для певного СГ). Аналогічним шляхом проаналізовано словотвірні структури похідних дієслів (17 СЗ), іменників (18 СЗ) і прикметників (7 СЗ) у складі СГ to set і to plant. На наступному етапі з'ясовано, що у межах СЗ дієслів, іменників і прикметників 34 % СЗ є спільними для зіставлюваних слов'янських та англійських дієслівних СГ, а 48 % і 18 % СЗ є специфічними для слов'янського й англійського матеріалу відповідно. Проаналізовано також СЗ дієприкметників у складі СГ сажать, садити і sadziж і СЗ прислівників у складі рос. і пол. СГ.

На рівні словотвірних структур у складі СГ сажать, садити і sadziж спільне полягає в реалізації однакових груп СЗ, а специфічне - у різноманітності засобів вираження цих значень. Якщо особливість похідних дієслів у складі слов'янських СГ насамперед зумовлена реалізацією специфічних СЗ у межах кожного із СГ, то особливість дериватів-іменників базується передусім на різноманітності засобів вираження навіть тих СЗ, що є спільними для 3 БСГ. На рівні СЗ похідних дієслів у СГ to set і to plant більш вагомими є просторові СЗ.

У Висновках сформульовано основні результати проведеного дослідження:

1. У сучасних російській, українській і польській мовах реалізовано дво- (сажать, садить), чотири- (садити, саджати, садовити, сажати) і тривершинні (sadziж, sadzaж, sadowiж) СГ відповідно. Базові дієслова і похідні від них дієслова в переважній більшості значень позначають вплив на об'єкт з метою його переміщення (транзитивні дієслова), а також виявляють деякі риси, притаманні ЛСГ дієслів руху. Зв'язок із ЛСГ дієслів руху більшою мірою простежується в пол. СГ. Визначальним елементом у семантиці дієслів-вершин аналізованих СГ є сема `каузація положення у просторі', наявність якої забезпечує відносну автономність СГ сажать, садити і sadziж у складі відповідного лексичного гнізда.

2. Кожне з аналізованих слов'янських СГ являє собою БСГ, під яким розуміємо різновид СГ, вершина якого репрезентована двома і більше вихідними словами, між якими зберігаються семантичні зв'язки, а дериваційні відношення втрачені. Основними вершинами є дієслова сажать, садити і sadziж, а додатковими - садить, саджати, садовити, сажати, sadzaж, sadowiж відповідно. Додаткова вершина співвідноситься з основною за семантико-стилістичним критерієм. Для БСГ принциповим є розгляд потужності СГ як окремої позиції статистичної формули гнізда.

3. Словотвірними еквівалентами для СГ дієслів сажать, садити і sadziж в англійській мові виступають СГ дієслів to set, to plant та іменників a seat, a garden. В англійській мові лакуна (щодо СГ to set і a seat), яка за семантикою відповідає тим похідним у рос., укр. і пол. СГ, які пов'язані із значенням `здійснювати посадку рослин', заповнюється за рахунок дериватів дієслова to plant. Адекватний щодо єдності плану змісту та плану вираження зіставний аналіз слов'янського матеріалу з матеріалом типологічно дистантної англійської мови є можливим тільки на рівні вершини СГ. Зіставлення 344 слів-значень як компонентів СГ сажать, садити і sadziж з лексичними еквівалентами англійської мови переводить дослідження в площину лексико-семантичних груп.

4. З-поміж похідних рос. і пол. СГ переважають багатозначні лексеми, а в укр. СГ - однозначні. Натомість в кожному СГ І місце посідають випадки неповної семантичної співвіднесеності між твірними і похідними словами. Серед компонентів зіставлюваних БСГ більшою мірою реалізовані внутрішньогніздова синонімія й омонімія похідних, меншою мірою - антонімія і множинність словотвірної структури. Усі випадки полікорелятивності похідних зумовлені перехрещеннями в межах лексичного гнізда дієслів дії, каузативних дієслів і дієслів стану. У пол. СГ внутрішньогніздова антонімія і полікорелятивність часто усуваються за рахунок творення дериватів від слів з іншим коренем. Серед компонентів СГ сажать, садити і sadziж виділено 9 типів міжмовних лексико-семантичних відношень.

5. У всіх БСГ І місце за ознакою потужності посідає ЗВ `здійснювати посадку рослин', а ІІ місце - ЗВ `пропонувати, допомагати кому-небудь або примушувати когось сісти, зайняти місце сидячи'. У рос. й укр. СГ ІІІ місце за цією ознакою посідає ЗВ `допомагати зайняти місце, розташуватися для поїздки', а в пол. СГ - ЗВ `розташовуючи певним чином, прикріпляти на чомусь, де-небудь щось'. Найбільша мотиваційна активність у кожному СГ притаманна ЗВ `здійснювати посадку рослин'. Потужність певного ЛСВ вершини в лексико-семантичній структурі БСГ загалом зумовлена насамперед потужністю цього ЛСВ в мікрогнізді, що очолюється основною вершиною.

6. Серед зіставлюваних слов'янських СГ рос. СГ має найбільші показники лексичного обсягу, потужності, ширини, кількості СЛ і СП. Найбільша глибина притаманна пол. СГ, у той час як укр. СГ є найбільш варіативним щодо лексичної репрезентованості загальної семантики СГ на рівні вершини. Зіставлення статистичних формул СГ дає змогу стверджувати, що загалом СГ англійської мови характеризуються більшою компактністю за глибиною, а СГ аналізованих слов'янських мов - за шириною.

7. З-поміж похідних у кожному із зіставлюваних слов'янських СГ І місце посідають іменники, ІІ - дієслова, ІІІ - прикметники. Іменники посідають І місце серед похідних аналізованих дієслівних англ. СГ тільки у складі СГ to plant. Натомість у складі СГ to set переважають дієслова. У складі СГ to set і to plant ІІ місце посідають іменники та прикметники відповідно, а ІІІ місце - деривати-прикметники (СГ to set) або похідні дієслова (СГ to plant). У всіх зіставлюваних слов'янських СГ найпродуктивнішою виступає частиномовна структура “Д > Д > І”, а для порівнюваних дієслівних англ. СГ такою є структура “Д > Д” (СГ to set) або “Д > І > І” (СГ to plant).