Англомовний корпоративний дискурс

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Спеціальність 10.02.04 - Германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Англомовний корпоративний дискурс

Ананко Тетяна Рудольфівна

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі теорії та практики перекладу Ізмаїльського інституту водного транспорту Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор філологічних наук, професор Бєлова Алла Дмитрівна, завідувач кафедри англійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор Приходько Анатолій Миколайович, завідувач кафедри іноземних мов Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського університету внутрішніх справ;

кандидат філологічних наук, доцент Ребрій Олександр Володимирович, доцент кафедри теорії та практики перекладу англійської мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, пл. Свободи, 4.

Учений секретар доктор філол. наук спеціалізованої вченої ради А.П. Мартинюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Вивчення дискурсу, його різновидів стало наслідком розширення сфери лінгвістичних досліджень та інтегрування соціальних і гуманітарних наук, зокрема виникнення соціолінгвістики, етнолінгвістики, психолінгвістики тощо. Значний інтерес викликає аналіз особливостей комунікації в різних сферах людської діяльності: медичній, політичній, юридичній, діловій, рекламній, екологічній та інших. Увагу науковців привертає корпоративна комунікація, яка реалізується у діяльності комерційних установ та відбиває особливості корпоративної культури компанії. Вибір об'єкту дослідження пояснюється насамперед зростанням ролі корпорацій та бізнес-структур у економічній, політичній та соціальній сферах сучасного суспільства в умовах глобалізації й зростання конкуренції. Щоб досягти стабільної позиції на ринку, отримати популярність серед споживачів, компаніям необхідно сформувати стійку корпоративну культуру та налагодити ефективні комунікативно-інформаційні процеси, що, відповідно, вимагає більш детального аналізу організації корпоративної комунікації.

Поняття корпоративної культури, організаційного клімату, як правило, розглядаються з позицій суспільно-економічних наук або в культурологічному аспекті (О.В. Гладунов, О.Г. Клєщев, А.Ю. Панасюк, Т.Н. Персикова, В.Є. Рева, Р. Рюттингер, В.А. Співак, R. Goffee, G. Jones, R. Lussier, T. Peters, R. Waterman, J. Richer, M. Seeger, E. Shein). У фокусі досліджень знаходяться також особливості ділового спілкування (З.І. Гур'єва, О.І. Зарєцька, Н.Г. Наумова, В.В. Нікітіна, Т.В. Чрділелі, О.В. Яшенкова). Лінгвістичний аспект корпоративної культури фактично залишився поза увагою дослідників, що й зумовлює необхідність вивчення специфіки корпоративної комунікації на рівні дискурсу та з'ясування його місця в системі корпоративної культури.

Актуальність та перспективність дослідження детерміновані зростанням ролі комунікації в сучасному суспільстві з притаманною їй диверсифікацією, а також підвищенням значення комунікації в діяльності бізнес-структур, що зумовлює важливість її дослідження з метою оптимізації та ефективної організації. Застосування когнітивно-дискурсивного підходу дає можливість подальшого дослідження сфер комунікативного континууму та дозволяє здійснити комплексний аналіз корпоративного дискурсу.

Метою цієї роботи є вивчення лінгвопрагматичних та соціолінгвістичних особливостей корпоративного дискурсу (КД).

Досягнення мети передбачає розв'язання низки завдань:

з'ясувати місце КД в складі корпоративної культури;

визначити й проаналізувати лексичні й стилістичні особливості КД, місце ділової англійської мови (Business English) у КД;

дослідити основні прагматичні риси корпоративного дискурсу, які виявляються в типових комунікативних ситуаціях;

з'ясувати жанрову диверсифікацію корпоративного дискурсу;

виявити основні лінгвальні особливості різних стилів керівництва як моделей вербальної поведінки в корпоративному дискурсі;

визначити найпоширеніші комунікативні стратегії й тактики в корпоративному дискурсі.

Об'єктом дослідження є сучасний англомовний корпоративний дискурс, який утворюється й виявляється в контексті діяльності компанії та її працівників у різноманітних комунікативних ситуаціях і відображає основні норми корпоративної культури.

Предмет дослідження - лексичні, стилістичні й прагматичні особливості КД, комунікативні стратегії й тактики, що визначають організацію комунікації в корпоративному контексті.

Матеріалом дослідження є корпус з 1500 текстових фрагментів, що виділені методом суцільної вибірки з творів художньої літератури, з корпусу усної професійної англійської мови (CSPA), з відеокурсу Market Leader, з 10 скриптів художніх фільмів, з англомовних корпоративних друкованих видань та інших видань соціально-економічної тематики 2001-2006 років загальним обсягом близько 12 000 сторінок, а також із 36 корпоративних Інтернет-сайтів.

Методологічною основою дослідження є когнітивно-дискурсивна парадигма, положення теорії мовленнєвих актів, теорії мовленнєвої діяльності, теорії дискурсу. Особливості дослідження передбачають комплексне застосування низки методів: прагматичного аналізу, за допомогою якого з'ясовуються особливості мовленнєвої взаємодії комунікантів з асиметрією/симетрією соціальних статусів; елементів конверсаційного аналізу, використаного для вивчення характеристик комунікативної поведінки учасників корпоративного спілкування; семантико-синтаксичного й стилістичного методів, які дозволяють з'ясувати основні лінгвальні особливості корпоративного дискурсу, а також контекстуально-інтерпретаційного та дескриптивного методів.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що у ній вперше встановлено сутність корпоративної комунікації на рівні дискурсу. Корпоративний дискурс представлено як різновид дискурсу, обґрунтовано значення корпоративного дискурсу в системі цінностей компанії, досліджено його особливості на рівні типових комунікативних ситуацій, комунікативних стратегій і тактик, які використовуються в корпоративному контексті й впливають на успішність діяльності компанії.

На захист виносяться такі положення:

1. КД є цілеспрямованою комунікативною дією, що реалізується в інституційній сфері й виявляється в міжособистісних стосунках, обслуговує всі рівні функціонування компанії, відповідає основним положенням корпоративної культури й здійснюється з метою уніфікації поведінки працівників як представників однієї організації, гармонізації комунікації в середині корпорації у взаємодії з суб'єктами комунікативного континууму. КД є складовою корпоративної культури компанії; фактори, які зумовлюють характер і організацію корпоративної комунікації, пов'язані з напрямами діяльності компанії, правилами й нормами корпоративної поведінки, а також цінностями корпоративної культури.

2. Лексичний корпус, що відрізняє КД від інших різновидів дискурсу, складається з Business English, який є лексичним фундаментом і не залежить від особливостей корпоративної діяльності; спеціальних термінів, котрі варіюють відповідно до галузевої специфіки компанії; професійної лексики, що свідчить про професійну спрямованість корпоративного спілкування та має сприяти гомогенності колективу; корпоративного жаргону, який ілюструє особливості внутрішнього офісного спілкування.

3. Диверсифікація КД, який нараховує шість типових комунікативних ситуацій, а також виявляється в стратегіях створення позитивного корпоративного іміджу, зумовлена тим, що в корпоративному спілкуванні адресантно-адресатна конфігурація представлена працівниками компанії зі симетричними/асиметричними статусами, кандидатами на посаду, клієнтами, партнерами, конкурентами.

4. Директивний стиль керівництва як модель вербальної поведінки в КД характеризується вживанням директивів, модальних дієслів зі значенням облігаторності, дієслів епістемічної модальності, займенника першої особи однини, а також суперлативів, інтенсифікаторів та темпоральних показників. Специфічним для демократичного стилю керівництва є концентрація на співрозмовнику, що виявляється у позначенні інклюзивності адресата; вживання модальних дієслів з меншим ступенем облігаторності, використання прямої мови в мовленні, що акцентує партнерські засади у спілкуванні з підлеглими, налагодженні ефективного зворотного зв'язку.

5. КД реалізується за допомогою кооперативних і/або конфліктних комунікативних стратегій, у межах яких використовуються певні тактики. До кооперативних стратегій належать: інформативна стратегія, яка переважно реалізується через тактики встановлення, підтримання та розмикання мовленнєвого контакту, тактики запиту інформації та інформування; аргументативна стратегія - через тактики генералізації, проведення аналогії, посилання на авторитетну особу, протиставлення, опису позитивної перспективи, поетапної мотивації; спонукальна стратегія - через тактики безпосередньої каузації й маскування каузації. Конфліктні стратегії репрезентовані стратегією конфронтації, яка реалізується як маніпулятивний тиск тактиками відмови від дії, докору, погрози, зневажання; як мовленнєва агресія - тактиками образи, обурення, натяку, іронії, погрози, переривання; а також стратегією компромісу - тактиками переконання, прояву співчуття, приваблення уваги, згоди.

Теоретична значущість дисертації полягає в тому, що її результати та висновки є внеском у соціальні та прикладні дослідження дискурсу. У роботі висвітлено специфіку англомовної корпоративної комунікації, вивчено компоненти корпоративного дискурсу, особливості взаємодії вербальної поведінки учасників корпоративного спілкування та екстралінгвальних факторів, зумовлених корпоративною культурою.

Практичну цінність роботи вбачаємо в тому, що її результати можна використовувати у викладанні курсів теоретичної граматики (розділ “Прагматика речення. Теорія мовленнєвих актів”) та лексикології англійської мови (розділ “Термінологія”), у спецкурсах з теорії дискурсу, теорії комунікації, прагматики та соціолінгвістики, а також маркетингу, паблік рилейшнз, рекламознавства, ділової психології, соціології.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорено на міжнародних наукових конференціях: “Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури” (Київ, жовтень 2003 р.), “Семіотика культури тексту в етнонаціональних картинах світу” (Київ, квітень 2004 р.), “Філологія в Київському університеті: історія та сучасність” (Київ, жовтень 2004 р.), “Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації” (Київ, квітень 2005 р.), “Образование и наука без границ - 2005” (Дніпропетровськ, грудень 2005 р.), “Актуальні проблеми сучасної науки” (Ізмаїл, квітень 2006 р.), “Теоретические проблемы современной лингвистики” (Сімферополь, квітень 2006 р.), науково-практичній конференції “Актуальні проблеми і технології філологічних досліджень та навчання іноземних мов” (Ізмаїл, травень 2005 р.).

Публікації. Основні результати дослідження викладено в 11 одноосібних публікаціях автора (9 статтях та 2 тезах доповідей), 7 з яких надруковано у фахових виданнях ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (298 найменувань, у тому числі 86 англійською мовою) списку джерел ілюстративного матеріалу, додатку. Загальний обсяг дисертації - 237 сторінок, із них основного тексту - 206 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну значущість та практичну цінність дослідження, сформульовано основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі “Корпоративний дискурс в англомовному комунікативному континуумі” обґрунтовується місце корпоративного дискурсу в дискурсивній парадигмі, подається його визначення, аналізуються його особливості, взаємозв'язок з корпоративною культурою. У межах когнітивно-комунікативної парадигми дискурс визначають як інтегральний феномен, як мисленнєво-комунікативну діяльність у широкому соціокультурному контексті, що є результатом поєднання лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників.

Вивчення особливостей КД здійснюється в межах дискурс-аналізу (Н.Д. Арутюнова, А.Д. Бєлова, В.В. Богданов, М.Л. Макаров, І.П. Сусов, Т. Dijk, N. Fairclough, M. Heller, G. Kress, D. Schiffrin, R.Wodak), який є релевантним для аналізу корпоративного дискурсу, оскільки комунікація в процесі діяльності компанії має вимір дискурсивної практики. Дослідження науковців зосереджуються на питаннях комунікації в установах та організаціях (organizational communication): ефективності горизонтальної та вертикальної комунікації (М.Х. Маскон, М. Альберт, Ф. Хедоурі, Р. Уїльямс, J.V. Thill & C.L. Bovee), впливі корпоративної культури на комунікацію в компанії (R. Goffee & G. Jones, B-L. Gunnarsson, R. Lussier, D.L. Nelson, J.C. Quick, J. Richer, M.W. Seeger), особливості письмової форми комунікації, яка представлена текстами ділової документації (Г.С. Каспарова, А.В. Лазарева, В.В. Нікітіна, K. Locker), гендерних аспектах корпоративної комунікації (S. Mills, C. Poynton, D. Tannen).

Обмін інформацією пронизує всі рівні функціонування компанії, тому корпоративну комунікацію розглядають як необхідну складову діяльності компанії та об'єднувальний процес у менеджменті (Л.О. Жданова, В.І. Курбатов, М.М. Максимцев, М.І. Мурашко, Р.М. Пушкар, Н.П. Тарнавська). У бізнес- психології вивчають категорію інтерперсональної корпоративної комунікації, яка реалізується на всіх рівнях діяльності компанії (Г. Бардієр, Г.В. Бороздіна, Т.С. Кабаченко, Ф.О. Кузін, В.С. Лозниця). Праці з менеджменту та ділової психології містять численні інтерактивні теорії, моделі формальних та неформальних міжособистісних взаємин, висвітлюють процеси соціальної перцепції, динаміку конфліктів, а також стратегії і тактики ділового спілкування. Усі ці напрями досліджень імпліцитно включають комунікативну складову.

КД у англомовному середовищі спирається на професійну комунікацію, реалізуючись у виробничо-комерційній сфері, що в своїй основі має Business English. Головним у КД є те, що комунікація в межах компанії розглядається в тісному взаємозв'язку з корпоративною культурою як однією з її складників. Провідними факторами, які визначають характер, організацію і реалізацію КД на всіх рівнях діяльності компанії, є основні напрями діяльності компанії, правила і норми поведінки, положення про трудову діяльність. Ця ознака фактично відокремлює КД від бізнес-дискурсу, аналіз якого значною мірою зосереджений на тематичному й інтеракційному аспектах ділової комунікації (О.І. Зарєцька, Н.Г. Наумова, І.М. Подгайська, В.А. Співак, Т.В. Чрділелі, О.В. Яшенкова). Вивчення КД розширює коло питань, які пов'язані з діловим спілкуванням, і висвітлює його причиновий аспект, пояснюючи комунікативну поведінку працівників компанії, характер спілкування з керівником, колегами, клієнтами, споживачами, ЗМІ. У розділі висвітлено два підходи до класифікації корпоративної комунікації, які ґрунтуються на факторі приналежності комунікантів до корпоративного колективу або на кількості учасників комунікації. За сферою функціонування КД є інституційним дискурсом і виявляється в міжособистісних взаєминах. Виступаючи складовою діяльності компанії, КД відповідає основним положенням корпоративної культури й має на меті уніфікацію поведінки працівників як представників однієї компанії, гармонізацію комунікації в середині корпорації у взаємодії з суб'єктами комунікативного континууму.

За характером комунікації КД репрезентує переважно офіційне, підготовлене спілкування, хоча також можна спостерігати неформальну спонтанну комунікацію (grapevine communication). Особливістю корпоративного дискурсу є певна впорядкованість та високий ступінь фіксованості тем, пов'язаних з обговоренням корпоративної проблематики. За формою висловлювання корпоративний дискурс поділяється на усний, писемний та електронний, останній набуває широкої популярності.

Під корпоративною культурою науковці розуміють модель цінностей, переконань та норм, яка сформувалась в процесі розвитку компанії й виявляється через корпоративну структуру та поведінку працівників. Знайомство з корпоративною культурою певної компанії відбувається через її місію, котра описує основні цілі й стратегії компанії щодо позиції на ринку, а також складається з цінностей та норм поведінки. Місія компанії формулюється як девіз (mission statement/motto), який відрізняє її від інших компаній, що ведуть аналогічну діяльність: Quality is Job 1 (Ford Motor), We satisfy the tastes of life (Kraft Foods). Усі ці гасла підтверджують спрямованість вектора діяльності компанії на клієнта й декларують її прагнення забезпечити споживачів високоякісним обслуговуванням та продукцією. Ще однією складовою корпоративного дискурсу, яка відображає особливості корпоративної культури, є бачення перспектив розвитку компанії (vision). Це своєрідний довгостроковий маршрут компанії, який демонструє цілі, що необхідно досягти у майбутньому: To become №1 brand in the industry (sonyericsson.com). У формулюванні перспектив розвитку важливе значення надається вибору лексики, яка акцентує неперевершений характер корпоративних послуг.

У другому розділі “Лінгвопрагматичні особливості корпоративного дискурсу” розглянуто основні лексичні шари, які складають основу корпоративного дискурсу та відрізняють його від інших різновидів, проаналізовано типові комунікативні ситуації в корпоративному контексті, вивчено засоби реалізації корпоративного іміджу, а також особливості КД у віртуальному просторі.

Корпоративна комунікація розглядається на рівні дискурсивної практики, яка передбачає обговорення проблеми членами соціальної або професійної групи на основі стереотипної заданої моделі бачення світу, що зумовлює вибір певних лексичних одиниць, вживання котрих забезпечує групову ідентичність. КД складається з декількох лексичних шарів, які репрезентовані окрім інших, загальнолітературною й розмовною лексикою. Проте вищеозначені шари не відображають професійну спрямованість і специфіку корпоративної комунікації, оскільки вживаються в інших різновидах дискурсу. З цієї причини загальнолітературна й розмовна лексика не становили об'єкту дослідження цієї дисертаційної роботи. Основою лексичного корпусу КД є Business English, який не є ізольованою системою в межах англійської мови, а вбирає в себе весь комплекс різноманітних мовних засобів, які використовуються в діловому спілкуванні. Форми ділового спілкування є типовими, але процедура їх реалізації й шляхи підвищення їх ефективності можуть варіюватися відповідно до особливостей корпоративної культури, що ілюструє, наприклад, оформлення щорічного звіту (annual report) про роботу компанії. Зміст такого документа значною мірою відображає специфіку корпоративної діяльності.

Другою складовою лексичного корпусу КД є термінологічна лексика, яка відображає галузеву спеціалізацію діяльності компанії. Так, сучасні банки оперують фінансовими термінами attributable profit - net income, loans and advances - lendings; компанії з комунікаційних та інформаційних технологій використовують технічні терміни voice-over-voice-internet-protocol (VOIP) provider, IPTV, Bluetooth, GPS module; фірми з виробництва медичного обладнання поєднують спеціальні медичні терміни з технічними назвами Cardiac resynchronization therapy (CRT) - biventricular pacing, computerized tomography (CT) system. Терміни сприяють обміну науково-професійної інформації, яка є основою ефективності корпоративної комунікації.

Третій лексичний шар корпоративного дискурсу становить професійна лексика (образно-експресивні слова та вислови), що репрезентує своєрідні аналоги спеціальних термінів й уживається паралельно з ними вузьким колом фахівців переважно в розмовному мовленні. На відміну від термінів професіоналізми за своєю природою виступають визначальним фактором, згідно з яким комуніканта зараховують до категорій спеціалістів/неспеціалістів у певній галузі. Важливо зазначити, що професіоналізми в корпоративному контексті, крім номінативної та комунікативної, виконують символьну функцію, тобто свідчать про приналежність комуніканта до певного професійного колективу, компанії. Наприклад, професіоналізми можуть характеризувати особливості корпоративних процесів: I realized that Todd and his early-20s cohorts are the first Microsoft generation - the first group of people who have never known a world without an MS-DOS environment. (…) I was wondering last week what's going to happen when this new crop of workers reaches its inevitable Seven Year Programmer's Burnout (Coupland: 26). Професіоналізми Microsoft generation (перше покоління працівників компанії), Seven Year Programmer's Burnout (поширена процедура звільнення працівників, яка відбувається кожні сім років) ілюструють специфіку корпоративної культури Microsoft.

Професіоналізми вживаються для визначення корпоративної продукції та корпоративних проектів: The tradition continues today with such megaprojects as Boston's “Big Dig” highway modernization, England's high-speed Channel Tunnel Rail Link, and a huge petrochemicals complex in southern China (Bechtel.com). Так, неофіційною назвою швидкісної автомагістралі в Бостоні є Big Dig, швидкісного транспортного тунелю в Англії - Channel Tunnel Rail Link.

Складником лексичного корпусу КД є також корпоративний жаргон, який репрезентує мовлення професійно відокремленої групи та протиставляється літературній мові. Як явище ненормативне, неформальне, стилістично знижене, функціонально обмежене, корпоративний жаргон здатний виконувати експресивну та оцінну функції. Застосування жаргону з метою відособлення від решти мовної спільноти фактично відокремлює жаргон від професійної лексики, яка безпосередньо дублює офіційні назви понять. Незважаючи на експресивну природу обох лексичних шарів, стилістичний спектр жаргонної лексики є значно ширшим - від жартівливо-іронічного до негативно-вульгарного. У нашій роботі корпоративний жаргон, або офісний сленг, використовується для визначення зниженого регістру мовлення певної професійної групи людей, які ведуть комерційну діяльність. Корпоративний жаргон складається зі специфічних слів і висловлювань, котрі характеризують природу комерційної діяльності, відображають специфіку офісної роботи, ілюструють особливості організаційної комунікації та вживаються тільки в розмовному мовленні: I just spent six hours surfing the Web, and now I've got a bad case of Dorito Syndrome (Office Slang), де surfing the Web - шукати інформацію в мережі Інтернет, Dorito Syndrome - відчуття спустошеності та незадоволення. Don't bother asking John. He's 404 (Office Slang). - Він не компетентний у цій справі. Корпоративний жаргон, як правило, виконує інклюзивну функцію. Комунікант за допомогою жаргонізмів демонструє свою приналежність до колективу, команди, сигналізує, що він є „своєю людиною”.

Лінгвопрагматичні особливості корпоративного дискурсу аналізуються в межах прагматичного напряму, орієнтованого на дослідження інтерактивності комунікантів у конкретних комунікативних ситуаціях, засобів оптимізації інтерактивності, залежності мовлення від статусно-рольових відносин (В.В. Богданов, В.Г. Гак, А.А. Мецлер, М.В. Нікітін, Г.Г. Почепцов, Ю.С. Степанов, І.П. Сусов, D. Blakemore, S.C. Levinson).

Корпоративний дискурс виявляється у типових комунікативних ситуаціях, на адресантно-адресатну конфігурацію яких впливає низка факторів. Основою когнітивного тезаурусу члена корпоративної команди є наявність спеціальних знань про положення й цінності корпоративної культури, котрі регулюють корпоративні процеси, зумовлюють певне ставлення до споживачів та сприяють певному позиціюванню компанії на ринку стосовно конкурентів. Важливими також є соціально-рольові характеристики комунікантів, гендерний фактор, у спілкуванні з клієнтами повинні враховуватися також інші чинники, зокрема вік, професійна зайнятість, рівень освіти. Повідомлення має формулюватися згідно з основними характеристиками певного сегмента аудиторії.

Враховуючи вищеозначене, ми можемо виокремити такі типові комунікативні ситуації, які реалізуються в корпоративному контексті.

1. Комунікативна ситуація з конфігурацією “адміністратор - працівник” передбачає реалізацію керівної функції, при цьому адресатом може виступати весь колектив. З метою формування єдиного корпоративного духу компанії створюють свої корпоративні видання (in-house journals), котрі призначені для всіх співробітників і мають на меті підвищити впевненість персоналу на тлі іміджу надійної компанії. Залучення до сумісної праці та гармонізація власних і корпоративних цілей реалізується за допомогою структури “назва компанії + суфікс -er”, займенників we, our, іменників family, people стосовно всіх членів корпоративного колективу (an IBMer, the PM family, Boeing people), а також прийому поєднання понять “команда” та “індивідуальність” team results - individual accomplishments.

Інструктивна функція вертикальної комунікації “зверху вниз” декларує певні права й обов'язки працівників. Засоби вираження категорії модальності вживаються для визначення ступеня облігаторності певних дій працівників і реалізуються переважно за допомогою модальних дієслів should, сan, must, will: To innovate we must first understand the expectations that society has for how we should operate our business. We will continuously strive to develop a high level of trust, because only with trust among all of us can we be a winning team (Insider, Winter 2000). Інструктивний характер виражається також за допомогою каузативних інфінітивних конструкцій з дієсловом want. Прагматичним маркером авторитарного домінування виступають директиви, а також темпоральні показники у мовленні вищого за статусом комуніканта, наприклад, I don't want you to work on anything but that file between now and Saturday, understand? (J. Grisham: 86). Вживання промісивів зменшує авторитарний тиск з боку менеджера. Показником спілкування, що формується на партнерських засадах, є застосування реквестивів, сугестивів, непрямих мовленнєвих актів (умовний спосіб замість наказового): If you could just go ahead and make sure you do that from now on, that will be great (Office Space). корпоративний англійський лексичний стилістичний

У вертикальній комунікації з вектором, спрямованим догори, працівник реалізує власні комунікативні наміри за допомогою дескриптивів, реквистивів, промісивів: I'll take twenty-five, twenty if necessary. I'll do anything you say. Oh, give me a chance, please (Meet John Doe). Адаптація нових працівників (recruits) у корпоративному колективі відбувається в спілкуванні з досвідченими співробітниками за допомогою інтерогативів, при цьому адресат вживає дескриптиви, за допомогою яких він роз'яснює незрозумілі поняття, знайомить свого молодого колегу з його обов'язками, особливостями діяльності та нормами корпоративної культури: R: IRT? C: The Incident Review Team. Every time something happens to one of our planes, the IRT meets to figure out what happened, and what we should do about it (M. Crichton: 25).

2. У комунікативній ситуації з конфігурацією “колега - колега” учасники мають рівні соціальні ролі, й предмет спілкування може варіюватися від корпоративної тематики до обговорення проблем повсякденного характеру. Для спілкування колег специфічним є вживання розмовної та професійної лексики, корпоративного жаргону, еліптичних речень: В: I gotta feeling we're going to make a killing today, Marv. M: Yeah, where's your machine gun. Take the Knicks against the Bullets, and my pick of the day -Duke to beat the spread against Wake Forest (Wall Street). Комунікація із симетричною статусною характеристикою учасників має певний ступень імпліцитності, який виявляється на тлі спільного когнітивного тезаурусу комунікантів: Never mind Bontecou. I've got some other merger possibilities up my sleeve, and I'm putting them to see old man (Meet Joe Black).

3. Комунікативна ситуація “менеджер компанії - кандидат на посаду” відображає особливості корпоративної політики з питань підбору необхідних кадрів. Корпоративні стратегії в цій ситуації, з одного боку, спрямовані на створення іміджу ідеального місця роботи за допомогою оцінної лексики з позитивною конотацією, суперлативів, акцентування привілеїв, які отримують працівники, а також можливості постійно підвищувати свій професійний рівень: To reach our goal of being the best financial services firm in the world, JPMorgan Chase is committed to creating an open, entrepreneurial and dynamic workplace that encourages each employee to contribute to the best of his or her ability (www.jpmorgan.com). З іншого боку, компанія демонструє свої вимоги до кандидата, вживаючи дескриптиви, інтерогативи, що апелюють до адресата та привертають його увагу: We are seeking individuals with a positive attitude and strong attention to detail to provide outstanding service to our customers at our fast-paced terminal (www.applyweb.com).

4. Комунікативна ситуація з конфігурацією “менеджер компанії - клієнт” демонструє спрямованість корпоративної діяльності на урахування вимог клієнтів: We are dedicated to producing the best results for our customers, shareholders, communities and each other (mellon.com). Зосередженість на інтересах клієнта виражається суперлативами, дієсловами зі значенням “розуміння”, “допомога” (understand, commit, help). Прагматичним маркером повідомлення, адресованого клієнту, є промісиви, які вживаються з метою певного маніпулятивного впливу на адресата, щоб клієнт врешті-решт здійснив покупку: If you buy the Waterford II water filtration system, the prize gets recorded as a sales expense and you don't pay any tax. Good deal, huh? (Matchstick men). Комунікант намагається викликати інтерес адресата до своєї діяльності, впевнити в необхідності використання продукції/послуг компанії, викликати бажання придбати запропонований товар, застосовуючи лексичні одиниці з антонімічним значенням, тактики повтору та інклюзивності: Your insider on the outside! I know the leagues! I know the players! I know the game! I'm your friend on the field!(Two-For-The-Money)

5. Комунікативна ситуація з конфігурацією “менеджер компанії - партнер” визначається спільними комерційними цілями комунікантів, котрі намагаються встановити ділові стосунки, реалізувати спільні проекти на взаємовигідних умовах: Alliances continued to be an important part of Bechtel's business in 2004. Our longstanding alliance with Conoco Phillips fueled our LNG business (Bechtel.com). Індикатором дружньої тональності спілкування з партнерами виступають колоквіалізми, неповні речення: A: Hell of a heavy instrument package. J: We want to certify our ability to orbit a heavy payload (T. Clancy: 86).

6. У комунікативній ситуації з конфігурацією “менеджер компанії - конкурент” компанія демонструє своє ставлення до конкурентів, яке реалізується за допомогою семантичних суперлативів, порівняльного ступеня прикметників, оцінних прикметників, лексем зі значенням „лідер”: Our competitors should recognize us as the undisputed category leader in the categories in which we operate and the best-in-class as a total organization (Insider, Winter 2000).

На зовнішньому рівні КД компанія виступає як єдиний цілісний організм, незважаючи на індивідуальні особливості її працівників. Презентація іміджу компанії та її продукції реалізується за допомогою рекламних стратегій, котрі відображають корпоративні принципи компанії. Рекламні стратегії, як правило, здійснюють маніпулятивний вплив на цільову аудиторію. Корпоративний імідж “надійності” реалізують за допомогою універсальної маніпулятивної тактики підміни цілей, коли інтереси клієнтів позиціюють як першочергові за моделлю you/your+N, you+V, а інтереси компанії-адресанта - завуальовують: Your advisor listens attentively to your needs and preferences and perseveres in devising a choice of solutions for you (The Economist, October 12th-18th 2002). Імідж надійності створюється також ЛО з семою „досвідчений” expert, advisor, experienced, leading, top, premier: NTT DoCoMo, the world's leading wireless company, can be found on the London Stock Exchange (The Economist, October 19th-25th 2002). У межах рекламної стратегії викривлення інформації застосовують тактику повторення інформації: Networks carrying goods. Networks carrying ideas. Networks carrying profits. One network connects them all (Orange) (The Economist, June 28th-July 4th 2003), а також тактику гіперболізації, яка здійснюється за допомогою суперлативів: Here you'll be provided with one of the most reliable, secure ways to bring voice over your data network (Baseline, January 2003), порівняльних конструкцій: At Morgan Stanley, World Wise is an understanding of the world as more complex and more dynamic than it has ever been (The Economist, Feb. 24th - March 2nd 2007).

У корпоративних рекламних текстах використовують також стратегію імунізації висловлювання, яка здійснюється завдяки тактиці посилання на авторитети: Ellis Morsalis is considered one of the world's premier jazz pianists. But with retirement approaching, he didn't want to improvise. We worked with him on ways to make the most of his retirement plan, so money wouldn't get in the way of his music (TIAA-CREF) (Smithsonian 2003). Стратегію групової ідентифікації реалізують за допомогою тактики інклюзивності, спрямованої на залучення адресата до повноправної участі в корпоративній діяльності two-ness image: You and us. Imagine a global financial firm with the heart and soul of a two-person organization (usb.com).

На вербальному рівні індикатором спільних корпоративних цінностей та командної співпраці є вживання займенника we стосовно всієї компанії, а також лексичних одиниць - різних частин мови з семою „співробітництво” (cooperatively, partnership): Relationships among our staff members as well as with our clients are driven by the power of partnership (usb.com).

Такий елемент корпоративної культури як “розмаїття” (diversity) також знаходить своє втілення в корпоративних рекламних стратегіях здебільшого за допомогою протиставлення слів global, globe, world - local, insight - outsiders: It's their insight that allows us to recognize financial opportunities invisible to outsiders. Think of it as local knowledge that just happens to span the globe (HSBC).

Завдяки PR-комунікації компанія репрезентує свій корпоративний імідж та інформує про власну діяльність громадську аудиторію, яка складається з дійсних/потенційних клієнтів, кредиторів, партнерів, громадських організацій та ін. PR-кампанії спрямовані на висвітлення корпоративної роботи з позитивного боку, що найбільш помітно у PR- стратегіях компаній, діяльність котрих може бути шкідливою для навколишнього середовища (controversial industry). У цьому випадку PR- комунікація має на меті завуалювати негативний ефект корпоративної діяльності й створити позитивний імідж. Для цього подають інформацію про участь компанії у розв'язанні глобальних соціальних питань, уживають лексику зі значенням “боротьба”, “заборона” (fighting, prevent), оцінні прислівники, які характеризують корпоративну діяльність: We intend to move aggressively to examine and act on a much broader range of important social issues, from child labour and human rights to environmental protection. “Зелений імідж” компанії створюють за допомогою лексики зі значенням „зменшення” або „низький”, що імпліцитно відноситься до негативних наслідків корпоративної діяльності: low-emission, reduced, прикметників green, clean: So far, over one million Hondas have been sold with low-emission technology, and more than 88% of all our new vehicles LEV-rated or cleaner (Sierra March - April 2001). Імідж шанувальників природи підсилюється у комбінації з невербальними компонентами комунікації. У випадку відповідної корпоративної реакції на критику в ЗМІ PR-стратегії спрямовані на поліпшення невигідної для компанії соціальної ситуації та полягають у спростуванні певної інформації. Стратегії спростування реалізуються, як правило, у формі непрямого заперечення, коли ті самі факти інтерпретуються з нейтральної або позитивної позицій. Нейтралізація проблемної ситуації здійснюється завдяки узагальненню інформації, вживанню неозначених займенників any, each: Can you go to any community and find somebody who's been adversely impacted by a large retailer that's come to town? I bet you can. But on the other hand, in each of those communities you can find people who have grown their businesses. Перетворення негативної ситуації на позитивну відбувається за допомогою прийому протиставлення: It's good not just for Wal-Mart stores, it's good for the United States of America. Стратегія спростування інформації може виражатися також у формі прямого заперечення: SBC would not block any Vonage traffic or anybody else's and has never done that, would not do that. (The Economist July 30th 2005).

Третій розділ “Соціолінгвістичні особливості корпоративного дискурсу” присвячений вивченню вербальної реалізації лідерства й стилів керівництва як моделей вербальної поведінки в КД, аналізу й систематизації комунікативних стратегій і тактик, що використовуються в корпоративному контексті.

Найпоширенішими стилями, які характеризують специфіку взаємодії керівника з підлеглими, є: директивний (directive) і демократичний (participative). Вибір певної моделі поведінки керівника з підлеглими залежить від особливостей ситуації та характеру завдань, які необхідно вирішувати в корпоративному контексті.

Керівники компаній демонструють наполегливість і цілеспрямованість у розв'язанні актуальних питань, що може виражатися в авторитарній поведінці. Ії виявом є поширене вживання модального дієслова зі значенням облігаторності must, яке у поєднані з займенниками першої особи свідчить про високий ступінь категоричності, а також лексеми fight, що у корпоративному контексті вимагає певних дій з боку працівників компанії: Ours must be a partnership to leverage the fight against poverty (Wolfensohn 2000, 17). Застосування дієслів пропозиційного змісту want, to be keen, дієслів з епістемічною модальністю to think, to believe із займенником першої особи однини демонструє високий ступінь впевненості комуніканта у своїх діях, що також здійснюється за допомогою суперлативів та інтенсифікаторів: And I just want to say again that it is a huge commitment for us to do this for one very simple reason. I think that the institution is far more concerned at a human level than just at an economic, monetary, statistical level (Wolfensohn 2005). У аналізі директивного стилю керівництва враховуємо гендерний фактор, оскільки жінки також репрезентують авторитарну комунікативну поведінку, яка виявляється у вживанні директивів, темпоральних показників, використанні конфліктних стратегій, спрямованих на приниження співрозмовника: Get me a regular American turkey sandwich immediately - I'm tiring of all this ham (L. Weisberger: 120).

Демократичний стиль керівництва на мовному рівні виявляється через поширене застосуванню займенника you, що свідчить про концентрацію на співрозмовникові, we - виконує інклюзивну функцію: If you sat through one of my management meetings you wouldn't know who the boss was. (…) We're still a healthy company (Dimon, 2007). Важливим проявом демократичності в стилі керівництва є використання прямої мови в доповідях, а це підкреслює важливість партнерських засад у спілкуванні з підлеглими, коли кожний працівник незалежно від посади має можливість звернутися до президента й висловити свою думку про корпоративні процеси: “I have no problem with someone coming in and saying, “Hey, we met. We don't agree. Can we talk about this now?” That's what mature management does (Dimon, 2007).

Демократичність стилю керівництва здійснюється також через рекламування кар'єрного росту співробітників: In his first UPS job, Ken unloaded trucks. Today, Ken Lee is Vice President for International Security at UPS. Створюється імідж компанії з великими можливостями, де кожен може досягти успіху.

На загальнокорпоративному рівні більшість компаній демонструють прихильність принципу гендерної рівності, акцентуючи увагу на корпоративному концепті “розмаїття” diversity, який передбачає також відмову від різних видів дискримінації: We pledge our full support to equal employment opportunities for all qualified people, regardless of race, color, sex, age, sexual orientation, religion, disability, ethnicity, national origin, veteran status, martial status or any other legally protected status (walmartstores.com). Позитивне ставлення до гендерного фактора компанія Apple виявляє за допомогою невербальних засобів - фотографій із зображенням людей різних статей і національностей.

Комунікативна поведінка на рівні КД реалізується комунікативними стратегіями й тактиками. Комунікативна стратегія демонструє загальні прагмалінгвістичні принципи, що зумовлюють оптимальну реалізацію ілокутивних намірів, комунікативних інтенцій мовця стосовно досягнення конкретної мети спілкування. Комунікативна тактика ілюструє мовленнєві прийоми, які визначають лінію поведінки комуніканта на певному етапі спілкування, спрямованого на одержання бажаного ефекту, та виконують функцію способів здійснення стратегії мовлення. Враховуючи особливості й основні цілі корпоративного дискурсу та його безпосередній зв'язок з корпоративною культурою компанії, а також статусно-рольову конфігурацію комунікантів, ми можемо виокремити кооперативні та конфліктні стратегії, що є найбільш поширеними в корпоративному спілкуванні.

Кооперативні стратегії передбачають співробітництво в обговоренні проблем та прийняття спільного рішення, яке підтримується обома комунікантами. Кооперативною є інформативна комунікативна стратегія, що реалізується тактиками, що комунікант використовує для фатичного спілкування та отримання необхідної інформації: тактика встановлення мовленнєвого контакту: Bill, thanks for coming over...And how're you doing today, Drew? (Wall Street); тактика підтримання спілкування: It's just a bit premature, don't you think? (J. Grisham*: 31); тактика розмикання мовленнєвого контакту: Bye for now, and good luck with your flight (Market Leader); тактика запиту інформації: How much weight are they supposed to have saved? S: According to NASA, over twelve hundred pounds on the missile body (T. Clancy: 275), при цьому з боку адресата застосовується тактика інформування.

Статус партнерів у корпоративному дискурсі вимагає від комунікантів поважного ставлення до думки співрозмовника та відстоювання своїх позицій за допомогою переконливих фактів і аргументів, що досягається через аргументативну стратегію, котра передбачає використання тактики генералізації й протиставлення: Sure, I want to make a profit, you can't exist without one but John Bontecou is all profit (Meet Joe Black); тактики аналогії: Global warming is a calamity, the effects of which will be second only to nuclear war (The American President); тактики посилання на авторитетну особу: The first thing is that I've had some discussions with Wayne on this. Wayne weighs in pretty strongly on timed (CSPA); тактики опису позитивної перспективи: Miranda Priestly is clearly one of the most prominent magazine editors in the world. (…) I shouldn't need to tell you that it's a job a million girls would die for (L. Weisberger: 45); тактики поетапної мотивації: G: We conducted studies in conjunction with the pilot. S: I would just build on that. But, you know, it could be that based on pilot information, we may expand the time (CSPA).

Інструктивна функція корпоративного дискурсу реалізується через спонукальну стратегію, у межах якої застосовується тактика безпосередньої каузації: Take a look and put some ideas together by this afternoon (Xinran: 149) і тактика маскування каузації: Well, why don't you get someone else to chair it, and you take over when you get back? (Market Leader).

У конфліктній ситуації виокремлюється настанова комуніканта проти адресата або до адресата, відповідно до чого вживаються стратегії конфронтації/ компромісу. Комунікативна стратегія конфронтації може мати вигляд маніпуляції або агресії. У випадку маніпулятивного тиску на співрозмовника використовується тактика відмови від дії: D: They want you to accept Bontecou's offer. P: Over my dead body; тактика докору: they felt you dealt with them peremptorily; you never gave them a chance to speak (Meet Joe Black); тактика погрози: if you try to stonewall them again, there'll be blood on the floor; тактика зневажання: You physically take the specs from the customer?(Office Space). Стратегія мовленнєвої агресії реалізується за допомогою тактики образи, тактики переривання: You little bastard, I don't know what the hell you think you're doing, but you released that report, and I'm going to - You are going to do nothing (M. Crichton: 373); тактики обурення: Listen, asshole, you want them checked out, you do it yourself. Don't start giving me a bunch of boy scout orders (J. Grisham*: 40); тактики натяку: I'm just giving you the truth. There was a time when William Parrish liked the truth (Meet Joe Black); тактики іронії: Well. Having gotten us into this mess, do you really think you're the person to clean it up? (M. Crichton*: 56); тактики погрози.

Коли один/обидва комуніканта спрямовують свої дії на пошук консенсусу, застосовуються різноманітні регулятивні засоби в межах стратегії компромісу, яка реалізується тактикою переконання: We've got to concentrate all our resources on cutting the cost of diode production. It's clear we can't maintain our present pricing structure much longer; тактикою прояву співчуття, приваблення уваги: What we need is to jump ahead again as we did before with an entirely new product (M. Zwerin: 164), згоди: I promise I won't expect you to be a mechanic. Please don't worry. I'll master it before he leaves (C. Marshall: 18). За допомогою стратегії компромісу комуніканти узгоджують свої інтереси.

ВИСНОВКИ

Результати аналізу лінгвопрагматичних особливостей КД в англомовному комунікативному континуумі дозволили виокремити основні лінгвальні характеристики корпоративної комунікації, а також її позалінгвальні компоненти: когнітивний (знання про цінності корпоративної культури), соціальний (статус і рольові настанови), прагматичний (комунікативна ситуація, комуніканти, комунікативна стратегія, комунікативна інтенція). КД відбиває основні цінності корпоративної культури, які формують комунікативну поведінку учасників комунікації та виявляються в типових комунікативних ситуаціях з різною адресантно-адресатною конфігурацією (адміністратор - працівник, колега - колега, менеджер - кандидат на посаду, менеджер - клієнт, менеджер - партнер, менеджер - конкурент).

КД визначається як цілеспрямована соціальна дія, складова діяльності компанії, що обслуговує всі рівні функціонування компанії, відповідає основним положенням корпоративної культури та виконується з метою інтеграції працівників до корпоративного колективу й гармонізації інтересів компанії з потребами суспільства.

КД виконує низку функцій, які реалізуються за допомогою різних лінгвальних засобів:

1) лексико-граматичних: засоби вираження категорії каузативності, модальні дієслова зі значенням облігаторності (інструктивно-керівна); займенник першої особи множини We, професійна лексика, корпоративний жаргон, звертання, неповні речення (інтеграційна); спеціальні терміни (інформативна);

2) прагматичних: директиви, категоричні констативи (інструктивно-керівна); декларативи, інтерогативи (інтеграційна); дескриптиви, асертиви, промісиви (інформативна).

Напрямами реалізації корпоративного іміджу є рекламні стратегії і PR-кампанії, пов'язані з маніпулятивним впливом на цільову аудиторію, що досягається через тактику підміни цілей (уживання займенника you, your). Рекламна стратегія викривлення інформації передбачає застосування тактики повтору, тактики гіперболізації інформації, яка здійснюється завдяки суперлативам, порівняльним конструкціям. Стратегія імунізації висловлювання реалізується через тактику посилання на авторитети, стратегія групової ідентифікації - тактику інклюзивності, яка спрямована на залучення адресата до повноправної участі в корпоративній діяльності two-ness image.

PR-кампанії спрямовані на висвітлення корпоративної діяльності з позитивного боку й завуальовування можливого негативного ефекту. З цією метою автомобільні компанії Honda, Toyota намагаються створити імідж захисників природи, тютюнова компанія Philip Morris інформує про участь в розв'язанні глобальних соціальних питань, будівельна компанія Bechtel доводить необхідність корпоративних проектів для суспільства. Компанія Siemens активно бере участь у спонсорській діяльності, що допомагає привернути увагу громадськості до корпоративної продукції.

Моделі вербальної поведінки в КД зумовлені комунікативними особливостями директивного й демократичного стилів керівництва. Незважаючи на загальноприйняті норми взаємодії керівника й підлеглих у корпоративному контексті, які підпорядковуються демократичним засадам, у різних ситуаціях керівник може бути певною мірою авторитарним. Це виявляється у використанні директивних мовленнєвих актів, модальних дієслів зі значенням облігаторності, упевненості у власній правоті, егоцентризмі комуніканта. Демократичний підхід до організації корпоративної діяльності досягається завдяки декларуванню таких корпоративних цінностей, як командна співпраця (team work), можливість навчання (learning organization), врахування культурних, національних, гендерних характеристик працівників (diversity). Основними мовними рисами демократичного керівника є солідарність зі співрозмовником, уживання прямої мови для індикації зворотного зв'язку з підлеглими.