Шляхи реалізації аспектуальної семантики в сучасній німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

УДК 811. 112.2-42

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ АСПЕКТУАЛЬНОЇ СЕМАНТИКИ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

10.02.04 - германські мови

БЄЛИХ ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

Львів - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі іноземних мов факультету міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Науковий керівник:

Кусько Катерина Яківна, доктор філологічних наук, професор, академік АН Вищої школи України, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів.

Офіційні опоненти:

Зацний Юрій Антонович, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та практики перекладу Запорізького національного університету;

Котовські Галина Федорівна, кандидат філологічних наук, Львівський національний університет імені Івана Франка, асистент кафедри німецької філології.

Захист відбудеться "15" січня 2008 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Університетська 1, ауд. 405.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розіслано 13 грудня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат філологічних наук, доцент О.А. Шпак.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Протікання часу та його усвідомлення людиною виражається в мовах по-різному. Мови, у яких основою темпоральної системи є дієслівний вид, використовують у таких цілях позначення доконаних і недоконаних дій. Відсутність граматичної категорії виду компенсується розвинутою системою відносних часів та аспектуально визначених темпоральних сполучників. Саме таку граматичну організацію спостерігаємо в досліджуваних нами структурах сучасної німецької мови.

Дисертаційне дослідження присвячено вивченню семантики категорії аспектуальності, її типологічним і функціональним особливостям. Ця проблема належить до суперечливих, складних і ще не достатньо вирішених у сучасній німецькій мові. Незважаючи на те, що проблеми категорії аспектуальності досліджуються досить широко, поза увагою лінгвістів залишається реалізація семантики аспектуальності в художньому та науковому дискурсах, а також у навчальних посібниках з економіки. Увага до відмінних типів дискурсу пов'язана з виявленням не лише диференційних, але й спільних способів вираження аспектуальності. Отже, вважаємо доцільним дослідити категорію аспектуальності у кожному з названих типів дискурсу.

Проблеми мовної реалізації категорії аспектуальності в німецькій вербальній системі привертали увагу лінгвістів багатьох країн та різних поколінь. Категорія аспектуальності дієслова є історично змінною і в ході розвитку мови зазнала серйозних трансформацій, у результаті яких її тлумачення в сучасній мові відрізняється від тих, які мали місце раніше. Німецькі лінгвісти ХIХ?ХХ ст. по-різному інтерпретували одні й ті ж граматичні явища, то заперечуючи наявність граматичної категорії виду, то визнаючи її аналогічною до вживаного у слов'янських мовах.

Вивчення складної категорії виду простежуємо у працях О. Шахматова [125], В. Шмідта [201], Х. Брінкмана [146], Й. Ербен [164], В. Юнга [182], А. Кульбакіна [70]. Становлення та розвиток основних категорій дієслова вивчали Я. Грімм [170], В. Штрайтберг [207], Н. Науманн [195], В. Поляк [196], [197], Г. Хельбіг [175], [176], Г. Хельбіг/Д. Буша [174], М. Кріфка [185], [186], П. Айзенберг [161]. Категорії виду була предметом дослідження також В. Нефьодова [91], [92], О. Аветісян [1], Т. Струк [118], Г. Ціфонун [219]. Із контрастивної точки зору її розглядали А. Бородіна [30], К. Горбова [40], О. Кульбакін [70], Е. Прокош [103], А. Совгіра [115], М. Шеїна [126].

Актуальність дисертації визначається важливістю комплексного семантично-прагматичного аналізу категорії аспектуальності у функціонуванні різножанрових німецькомовних текстів. Вибір проблеми аспектуальності в художньому, науковому та економічному дискурсах зумовлено загальною тенденцією сучасної лінгвістики до дослідження функціонального аспекту мови, на дальше вивчення інтерпретації поняття "категорія виду". Вибір проблеми зумовлено також загальною тенденцією сучасної лінгвістики до поглибленого дослідження семантичної диференціації, систематизації та функціональної презентації численних форм перфективної, імперфективної семантики та її прагматики категоріальних форм.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі іноземних мов факультету міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки в межах комплексної науково-дослідної теми: "Семантичні, стилістичні та соціолінгвістичні особливості мовних одиниць", що розробляється у Волинському національному університеті (тема затверджена вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки, протокол № 5 від 31 січня 1997 року, державна реєстрація № 0197U004982).

Мета роботи полягає у виявленні семантичних і дискурсних аспектів категорії аспектуальності з позицій сучасних наукових парадигм.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких основних завдань:

? дослідити категорію аспектуальності в ракурсі семантичної взаємодії її компонентів із позамовними чинниками;

? визначити і сформулювати теоретичні засади категорії аспектуальності;

? проаналізувати і дати класифікацію прикладів аспектуальності у різножанрових дискурсах;

? здійснити зіставлення акціональних вербальних лексем у різножанровому дискурсі.

Об'єкт дослідження - категорія виду в німецькомовній художній прозі, а також текстах наукової та економічної тематики.

Предмет дослідження складають семантичні, прагматико-функціональні особливості категорії виду та їх акціонально-аспектуальний зміст.

Матеріалом дослідження слугували приклади з художнього, наукового дискурсів і навчально-методичних праць з економіки, зокрема твори німецьких письменників (M. Walser "Ehen in Philippsburg", E. Neutsch "Der Friede im Osten", C. Wolf "Kindheitsmuster"), які становлять 1268 сторінок, наукових праць із лінгвістики (G. Schade "Einfuhrung in die deutsche Sprache der Wissenschaften", W. Schmidt "Grundfragen der deutschen Grammatik", Byerisch-Ukrainische Germanistentagung an der Ukrainischen Freien Universitдt), які становлять 677 сторінок, текстів навчально-методичних праць з економіки (H. Seidel, R. Temmen "Grundlagen der Betriebswirtschaftslehre", H. Nuding, J. Haller "Wirtschaftskunde"), які становлять 720 сторінок. Фактичний матеріал складає 2100 одиниць мовних структур досліджуваної категорії, що дає підстави для достовірних спостережень і висновків.

Методи дослідження. Досягнення поставленої мети й розв'язання конкретних завдань дослідження зумовили використання таких методів: методу лінгвістичного спостереження, який дав змогу описати акціональні опозиції термінативність / атермінативність і, відповідно, досягнення / недосягнення межі дії у формі систематичного представлення акціонального значення на лексичному, рекціональному рівнях та на рівні речення; методу семантичного протиставлення (опозиції) термінативних / атермінативних дієслів, досягнення / недосягнення межі дії, який відіграв важливу роль для ідентифікації (парадигматичного визначення) тих ознак семантичної субстанції, якими ці одиниці відрізняються одна від одної; методу моделювання, коли зіставлено композиційну структуру виділених моделей співвідношення між термінатиністю / атермінативністю та досягненням / недосягненням межі дії; описового і зіставного методів, які дають змогу зіставити засоби вираження категорії аспектуальності в художньому, науковому дискурсах та навчальній літературі з економіки; методу структурного аналізу, що дав змогу зробити аналіз проблематики з позицій сучасних наукових парадигм на основі вивчення кореляцій мовних структур творів із категоріями екстралінгвального змісту; методу кількісних обстежень мовного матеріалу, який уможливлює здійснення статистичних результатів дослідження та об'єктивність опрацювання фактичного матеріалу.

Наукова новизна роботи полягає, передусім, у тому, що у процесі дослідження вперше:

? розглянуто проблему аспектуальності із сучасних методологічних позицій, насамперед наукової дискурсознавчої парадигми;

? простежено ознаки категорії аспектуальності в різних жанрових стилях ? у художньому, науковому ? та в навчально-методичних працях з економіки;

? з'ясовано співвідношення між термінативністю / атермінативністю в чотирьох моделях:

1. Термінативність - досягнення межі дії;

2. Атермінативінсть - недосягнення межі дії;

3. Атермінативність - досягнення межі дії;

4. Термінативність - недосягнення межі дії.

Практичне значення здійсненого дослідження полягає у використанні його матеріалів для презентації сучасного стану актуальних морфологічних категорій, їх семантики, валентних зв'язків і функціональних особливостей у спецкурсах із теорії комунікації, у курсах із теоретичної граматики, стилістики, а також у перекладознавчій практиці.

Основні положення, які винесено на захист:

1. Акціональність розглянуто не як поділ дієслів на термінативні / атермінативні, а як маркери семантичного змісту. Це, передусім, дієслівні лексеми, яким властива семантика обмеженості, початку, багаторазовості або результативності.

2. Аспектуальність і акціональність - категорії взаємопов'язані, орієнтовані на семантику дієслова, які беруть на себе функцію презентації дій.

3. Категорії "аспектуальності" й "акціональності" знаходять конкретний вияв на рівні лексичної семантики дієслівних форм у різножанрових дискурсах, у яких простежуються як спільні, так і відмінні риси функціонування дієслівних форм, пов'язані з реалізацією аспектуальної семантики.

4. Граматична релевантність акціональної опозиції термінативність / атермінативність та досягнення / недосягнення межі дії реалізується всупереч дієслівним формам, серед яких є лише дві моделі (з можливих чотирьох) відносин між опозицією термінативність / атермінативність і досягнення / недосягнення межі дії.

5. Не кожний відносний час передає завершену дію. Даних про час та даних про частоту дії не достатньо для зміни акціонального значення атермінативних дієслівних фраз.

Апробацію дисертації здійснено на засіданні кафедри іноземних мов факультету міжнародних відносин Волинського державного університету імені Лесі Українки 3 квітня 2007 року. Базові положення відображено у матеріалах Другої західно-регіональної науково-методичної конференції викладачів іноземних мов вищих навчальних закладів "Лінгво-дидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах" (Тернопіль, травень 1999), XV Міжнародної наукової конференції "Мова та культура" ім. проф. Сергія Бураго (Київ, 20-24 червня, 2005) та на щорічних звітних конференціях факультету міжнародних відносин Волинського державного університету імені Лесі Українки.

Публікації. Результати дослідження висвітлено в деcяти публікаціях, у тому числі в п'ятьох наукових статтях, виконаних одноосібно у фахових виданнях України.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційне дослідження складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаних наукових джерел, джерел ілюстративного матеріалу та глосарію лінгвістичних термінів. Обсяг тексту дисертації складає 154 сторінки, загальний обсяг праці становить 174 сторінки. Список використаних джерел містить 225 праць, з них 92 джерела іноземними мовами. Список джерел ілюстративного матеріалу налічує 8 позицій. У роботі вміщено 7 таблиць.

У вступі обґрунтовуються вибір теми та її актуальність, визначаються мета і завдання, теоретична та практична цінність роботи, висвітлюються основні положення, які винесено на захист.

У першому розділі "Аспектуальність у німецькомовних текстах" аналізуються основні властивості та категоріальна сутність аспектуальності як одиниці мови. Здійснюється класифікація способів дії; аналізуються засоби їх вираження; визначаються основні критерії семантичного діапазону досягнутої / недосягнутої межі дії.

У другому розділі "Аспектуальність у різножанровому дискурсі" на прикладах художнього, наукового дискурсів та навчально-методичних праць з економіки аналізуються особливості термінативних, атермінативних та нейтральних дієслів.

У третьому розділі "Моделювання видової репродукції у сучасному німецькомовному дискурсі" пропонується модель співвідношення між термінативністю / атермінативністю і досягненням / недосягненням межі дії, розглядаються дієслівні форми.

У загальних висновках підсумовано результати проведеного комплексного дослідження й окреслено перспективи подальших наукових розробок за проблематикою дисертації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. "Аспектуальність у німецькомовних текстах". Аспектуальність ? універсалія, яка, крім загальномовних ознак, містить також елементи, специфічні для певної мови або групи споріднених мов. У німецькій мові в ролі морфологічного ядра аспектуальності виступає дієслівна лексика, насамперед тому, що від неї залежить актуалізація аспектуальної семантики граматичних форм і конструкцій.

Однією з ознак аспектуальності є лімітативність. Лімітативність становить одну із постійних актуалізаційних ознак, оскільки в кожному висловлюванні знаходить прояв те чи інше відношення до межі: наявність межі, або власне лімітативність, або її відсутність - алімітативність. Відношення до межі закріплене вже в лексичній семантиці дієслова (лексична межа).

Значення термінативності / атермінативності властиве більшості дієслівних основ і синкретично представлене в аспектуальних антонімах, та у висловлюванні зосереджене в самій видочасовій формі ("внутрішня межа") або ускладнене іншими засобами делімітації дії і виступає як "зовнішня межа" [Н. Слюсарєва]. У процесі актуалізації значень внутрішньої і зовнішньої межі враховується взаємодія мовленнєвих засобів: характер дієслівної лексеми (лексичне значення дієслова і його співвіднесеність із категорією термінативності / атермінативності), видочасова форма, лексичні делімітатори дії:

1. Von nun an liebte er sie. [WEF:79]

2. Anne holte was zum Essen, holte Wein und blieb, bis er die Reportage beendet hatte [NFO:264].

У першому прикладі маркером лімітативності є обставина von nun an, яка обмежує дію в головній предикативній одиниці, тоді як дія в підрядній предикативній одиниці необмежена. У другому висловлюванні лімітатором дії в головній предикативній функції виступає коннектор bis. У цих випадках межа є зовнішньо позначеною.

Різновидом лексико-семантичної аспектуальності німецького дієслова є також значення способів дієслівної дії. Мета підрозділу - простежити розвиток дослідження питання "способів дії", показати диференціацію дієслів за способами дії та представити граматичну релевантність акціонального значення.

До способів дії ми відносимо особливості лексичних значень усіх дієслів, які так чи інакше стикаються із загальною зоною аспектуальності й не обов'язково виражені спеціальними модифікуючими морфемами. За нашими спостереженнями, спосіб дії, по-перше, властивий усій дієслівній лексиці, незалежно від формального вираження, по-друге, не обов'язково є модифікуючим і, по-третє, належить до граматичної системи, а не до словотворень.

Cпособи дії ? це не поділ дієслів на термінативні / атермінативні, а, передусім, семантичний поділ. Вони можуть виділятися в лінгвістичному описі в тій чи іншій мірі деталізації, причому їх вичленування відбувається на основі не якогось єдиного принципу поділу, а ряду досить різноманітних рис схожості та відмінності між дієсловами в їх лексичних значеннях, у відомих особливостях їх уживання, їх словотворення, взаємодії з видом тощо.

Важливим компонентом аспектуальності є категорія досягнутої / недосягнутої межі дії. У загальному розумінні "межа дії" - це її часова межа, її конкретизація у часі, це значення рівня повноти та вичерпності фіксуючого даним дієсловом прояву дії у часі.

Мета підрозділу дослідження - виявити значення поняття "межа дії" німецького дієслова на лексичному рівні, на рекціональному рівні І, рекціональному рівні ІІ та на рівні речення.

На лексичному рівні дієслова поділяються на три не різко розмежовані один від одного семантичні групи, а саме: термінативні дієслова (die grenzbezogenen Verben), атермінативні дієслова (die nichtgrenzbezogenen Verben), нейтральні дієслова (die neutralen Verben).

Для такого поділу дієслів визначаємо провідну синтагматичну модель:

підмет + присудок + додаток.

Subjekt + Prдdikat + eine Ergдnzung.

S + P + Erg.

Ця модель є плідною для визначення основного значення дієслова або для встановлення необхідного значення полісемантичного дієслова.

Дієслова, які в рамках такої контекстуальної схеми справляють враження межі дії, є лексично термінативними. Напр.: Jmd. bringt etw.; jmd. findet etw.; jmd. / etw. trit irgendwo / irgendwohin.

У функції межі виступають різні фактори, зокрема створення чогось, досягнення певного результату чи певного місця, перехід у новий стан та ін.

Дієслова, які в рамках аналогічної контекстуальної схеми не створюють враження про межу дії, є лексично атермінативними. Напр.: Jmd. trдgt etw.; jmd. besizt etw.; jmd. schlдft irgendwo.

Дієслова, які в рамках вищеназваної конструкції мають значення термінативності або атермінативності, є лексично нейтральними. Ми користуємося широковживаним терміном "нейтральна" лексика, розуміючи його певну обмеженість. Напр.: Jmd. geht irgendwo / irgendwohin; jmd./etw. zieht etw. irgendwo / irgendwohin.

Рекціональна лімітативність І дієслів стосується в основному лексично нейтральних дієслів, термінативність / атермінативність яких залежить від синтагматичної конструкції:

"дієслово + додаток" (Verb + eine Ergдnzung).

На такому рівні С. -Г. Андерсон розрізняє опозицію рекціонально-термінативні І (rektionell I grenzbezogen) (РТ І) та рекціонально-атермінативні І (rektionell I nichtgrenzbezogen) (РАТ І) дієслів. У поєднанні з акціональним значенням на лексичному рівні є два види дієслів: нейтральні рекціонально-термінативні І (НРТ І) і нейтральні рекціонально-атермінативні І (НРАТ І) [С. _Г. Андерсон]. Більшість лексично нейтральних дієслів мають як перехідне, так і неперехідне значення. У перехідному вживанні з прямим додатком дієслова є нейтральні рекціонально-термінативні І (НРТ І) у таких випадках:

а) коли завершення дії із самим об?єктом є межею дії, напр.: Ein Haus bauen; eine Grenze ziehen; Suppe kochen;

б) коли очікувана або бажана зміна додатка становить межу, напр.: Eier kochen, gekochte Eier;

в) коли підмет абсорбує додаток через дієслівну дію в прямому або переносному значенні, напр.: Ein Buch lesen, einen Apfel essen, Wasser trinken;

г) коли межа сама собою зрозуміла з екстралінгвіальної ситуації, напр.: Ein Los ziehen (= aus der Urne ziehen), die Pistole ziehen (= aus dem Halfter ziehen).

Якщо в абсолютному вживанні відсутнє керування дієслів, такі дієслова є нейтральні рекціонально-атермінативні І (НРАТ І), напр.: der Tee zog; das Wasser kochte.

У неперехідному вживанні з прийменниковим додатком дієслова є нейтральні рекціонально-атермінативні І (НРАТ І). Напр.: Er baute an dem Haus; er las in einem Roman.

Для рекціональної лімітативності ІІ обираємо синтагматичну конструкцію:

підмет + дієслово + більш як один додаток.

Subjekt + Verb + mehr als eine Ergдnzung.

Вона стосується лексично атермінативних дієслів або також рекціонально-атермінативних нейтральних І дієслів, які завдяки кільком додаткам виражають значення межі дії. Тут існує також дві опозиції, а саме: нейтральні рекціонально-термінативні ІІ (НРТ ІІ) та нейтральні рекціонально-атермінативні ІІ (НРАТ ІІ).

НРАТ ІІ дієслова завдяки вказівці на висхідний пункт або ціль дії належать до "зовнішньої" межі, яка не залежить безпосередньо від самого дієслова, а від синтагми дієслово + додаток. Напр.:

Den Koffer zur Gepдckaufnahme tragen.

Den Wagen auf den Hof ziehen.

НРТ ІІ. У рекціональній термінативності неперехідні дієслова виражають межу дії завдяки:

а) певному виду трансформації, коли за додатком іде обов'язкове доповнення, яке може виступати в ролі присудка, напр.:

Sich mьde arbeiten; sich die FьЯe wund laufen

б) або завдяки вказівці на напрямок, напр.:

Sich in den Schlaf weinen.

На рівні речення привертає увагу опозиція акціонального значення досягнення межі дії / недосягнення межі дії. Розглянемо такі випадки: термінативність - досягнення межі дії, термінативність - недосягнення межі дії; атермінативність - досягнення межі дії, атермінативність - недосягнення межі дії.

Отже, термін "аспектуальність" застосовано як понятійну категорію, яка охоплює акціональні явища: спосіб дії дієслів, акціональні можливості вираження лексичного чи синтаксичного змісту.

Термін "спосіб дії" застосовано лише для акціонального значення дієслів. У дослідженні, крім дієслів, проаналізовано також можливі лексичні та синтаксичні засоби вираження акціональності. Способи дії - це ті структури дієслів або дієслівні лексеми, які містять семантику обмеженості (цffnen), початку (einschlafen), багаторазовості (sticheln) або результативності (platzen), здатні також виражати протікання термінативних / атермінативних дій. Різні відтінки протікання дії передаються системою засобів вираження аспектуальності: семантикою дієслова, його часовими формами у взаємодії з лексичними елементами контексту, процесуальними та результативними конструкціями тощо. Семантичну опозицію акціональності слід сприймати не як семантичний клас дієслів, а як семантичне значення дієслів.

Акціональна опозиція пояснює більшість лексично релевантних синтаксичних явищ і їх різницю у значенні, а також вживання допоміжних дієслів haben чи sein в утворенні перфекта для більшості неперехідних дієслів. Перехідні та зворотні дієслова завжди утворюють перфект за допомогою haben незалежно від термінативності / атермінативності дієслів.

Акціональні опозиційні структури в німецькій мові реалізують різне лексично-семантичне значення і стосуються дієслів та інших лексичних засобів. Акціональне значення відіграє значну роль у дієслівній системі німецької мови. Ознака "межа" є "внутрішньою межею" на лексичному рівні, а на рекціональному і на предикативному рівнях - "зовнішньою межею".

Аспектуальні категорії беруть на себе функцію представлення результативних дієслівних дій. Більшість простих дієслів є акціонально нейтральними. Залежно від контексту або мовленнєвої ситуації вони набувають термінативного або атермінативного значення, можуть без обмеження вживатись у тій чи іншій формі. Конструкція "нейтральне дієслово + додаток" отримує результативне значення, тобто значення завершеної межі дії. Однією з ознак наявності категорії аспектуальності є префікси та суфікси. Префікси звужують семантичний діапазон висхідного дієслова й актуалізують ту чи іншу термінативність у розвитку дії: префікси an-, ab-, ein-, aus-, auf-, um- мають інхоативне значення, а суфікс -eln ітеративне або демінутивне. Префіксовані дієслова виявляють значення термінативності. У таких випадках помічена тенденція до реалізації початкової дієслівної дії. Кожен префікс і суфікс виявляє полісемантичний характер термінативності / атермінативності. Явище префіксації не лише надає сему термінативності семантичній структурі, а й одночасно створює нову лексичну одиницю. Це свідчить про те, що категорія термінативності в німецькій мові має лексичний характер, а відмінність термінативних та атермінативних дієслів стосується не парадигматики дієслова, а його семантичної класифікації.

За умови врахування аспектологічної активності лексичних індикаторів виділено три групи слів в ролі обставини, які обумовлюють значення тривалості, процесуальності й тривалої повторюваності дії.

Перша група - це лексичні індикатори зі значенням процесуальності: andauernd (тривало), sehr lange (дуже довго), ununterbrochen (безперервно). До цієї групи відносимо індикатори, які означають обмежену та необмежену тривалість - ewig, das ganze Jahr, ganze Nдchte hindurch (lang).

Друга група - це лексичні індикатори зі значенням зростаючого або спадаючого процесу: immer stдrker (все сильніше), immer hцher und hцher (все вище і вище), immer seltener (все рідше).

Третя група - лексичні індикатори зі значенням необмеженої та обмеженої повторюваності: unaufhцrlich (безперервно), stдndig (постійно), ab und zu (час від часу).

Отже, значення досягнутої / недосягнутої межі дії здійснюється в тісній взаємодії засобів лексичного та морфологічного рівнів мови. Значну роль у позначенні аспектуальних значень відіграє семантика дієслова, лексичні індикатори і маркери фрагментів різножанрових дискурсів.

Розділ 2. "Аспектуальність у різножанровому дискурсі". Терміном дискурсна лінгвістика К. Кусько називає науку, яка досліджує дискурс комунікативних актів (текстових і усних), наявність у них когезійних зв'язків, а також, зв'язків мовних структур із категоріями позамовного дискурсного змісту (соціально-культурологічного, психологічного, етнічного, ментального та ін.). Саме таким чином, тобто шляхом взаємодії лінгвіальних й екстралінгвіальних компонентів, експлікується дискурс, а дискурсний процес набуває ознак логічності, послідовності, аргументованості, тобто адекватної прагматичної репрезентації [К. Кусько].

У зіставному плані розглянуто функціонування та вживання категорії аспектуальності в різних жанрових стилях із позицій фреймової організації: у художньому, науковому, а також у навчально-методичних працях з економіки. Термін фрейм застосовуємо у дослідженні стосовно термінативних, атермінативних, нейтральних дієслів, а зв'язки між цими дієсловами кваліфікуємо як фреймові. Виділені три різні типи дискурсів дають змогу у зіставному плані простежити як відмінні, так і спільні риси вживання категорії аспектуальності.

Засоби реалізації аспектуальності досліджуються за трьома ознаками:

? поділ дієслів на термінативні, атермінативні та нейтральні дієслова на лексичному рівні;

? досягнення/недосягнення межі дії на рекціональному рівні;

? досягнення/недосягнення межі дії на рівні речення.

Мета цього розділу - проаналізувати аспектуальність у різних жанрових стилях сучасної німецької мови, виявити в них спільні та відмінні риси цього феномена.

Результати дослідження свідчать, що у всіх аналізованих дискурсах дієслова реалізують семантику як термінативності, так і атермінативності. У кожному дискурсі простежується наявність нейтральних дієслів, які проаналізовано за п'ятьма моделями (нейтральні рекціонально-термінативні І, нейтральні рекціонально-атермінативні І, нейтральні рекціонально-термінативні ІІ, нейтральні рекціонально-атермінативні ІІ, нейтральні рекціонально-атермінативні термінативні). Виявлено, що термінативні дієслова стають семантично термінативними значно частіше, ніж атермінативні дієслова в реалізації семантики атермінативності. Серед 2100 прикладів таке співвідношення має вигляд 1448:310 мовних структур.

Термінативні структури в текстах сприяють його когезії, активізації та актуалізації мовних структур. Наявна в текстах атермінативна семантична межа відіграє переважно певну деконкретизуючу роль. В аналізі фактичного матеріалу привертає увагу та обставина, що фреймові конструкції визначаються семантикою атермінативного змісту.

У художньому дискурсі виявлено обмежене вживання відхилень від інваріантного значення дієслова, що пояснюється, передусім, особливостями часового змісту, темпоральними процесами дискурсної вербалізації. Спостереження дали змогу встановити, що точна передача всіх відтінків термінативних / атермінативних дієслів можлива лише в контексті, оскільки саме він є експлікатором тих значень, які містять семантику того чи іншого дієслова.

Фрагменти художнього дискурсу з термінативними структурами орієнтують на актуалізацію когезії та його складових частин. У творах це є одним із засобів мовної характеристики персонажів. У структурі дискурсу і його фреймової конструкції дієслова в межах певної синтагми виражають термінативну дію.

Дієслова з префіксами виявляють значення термінативності, помічена тенденція до реалізації початкової дієслівної дії. Пасивні конструкції з модальним значенням, у яких лексично атермінативні дієслова є термінативними, експлікуть семантику інхоативності, каузативності та досягнення відносної межі дії.

У німецькій мові передача значення термінативності / атермінативності дієслів досягається шляхом використання засобів різних мовних рівнів, які у визначених контекстах формують еквівалентні акціональні значення.

Отже, аспектуальність художнього дискурсу суттєво відрізняється від аспектуальності інших дискурсів, тому що змістове наповнення художнього образу завжди індивідуальне. У науковому дискурсі термінативні функції можуть виконувати прийменники, сполучники, артиклі. Дискурс навчально-методичних праць з економіки, як і науковий дискурс, характеризується великою кількістю пасивних конструкцій, а також пасивних конструкцій із модальними дієсловами, інфінітивними зворотами, які впливають на точність, логічність, безособистісність текстів.

Розділ 3. "Моделювання видової репродукції в сучасному німецькомовному дискурсі".

Дослідження присвячено вивченню зв'язку категорії часу і категорії стану з функціонально-семантичною категорією аспектуальності, що зумовлено суперечливим розумінням термінативної / атермінативної проблематики. Важливо також простежити співвідношення між термінативністю / атермінативністю та досягненням / недосягненням межі дії у різних формах дієслова.

Співвідношення між термінативністю / атермінативністю і досягненням / недосягненням межі дії розглядаємо в 4 моделях:

1. Т - ДМД (термінативність ? досягнення межі дії);

2. Ат - НДМД (атермінативність - недосягнення межі дії);

3. Ат - ДМД (атермінативність - досягнення межі дії);

4. Т - НДМД (термінативність - недосягнення межі дії).

Першу і другу моделі відносимо до звичайних, немаркованих, у яких лексично термінативні / атермінативні дієслова не потребують для досягнення чи недосягнення межі дії інших лексичних засобів. Третю і четверту моделі розглядаємо як марковані, оскільки у цих випадках для встановлення досягнення / недосягнення межі дії потрібні додаткові ознаки.

Функціонування цих моделей у різних дієслівних формах дає підстави узагальнити наступне:

? у Partizip I можлива реалізація моделей, які призводять до недосягнення межі дії (Ат-НДМД, Т-НДМД). З аспектологічної точки зору Partizip I є імперфективною формою;

? у Partizip IІ можливі тільки звичайні, немарковані моделі. Лише в одному випадку спостерігаємо подвійне значення дієслівного вираження термінативності / атермінативності. Це стосується реалізації моделей Т-ДМД або Ат-НДМД, які пояснюють різне значення Partizip IІ, які він може мати: Partizip IІ від термінативних дієслів або дієслівних фраз позначає завершення дії і результат; Partizip IІ від атермінативних дієслів, або дієслівних фраз виражає тривалість дії і стан;

? категорія аспектуальності у дієприкметників німецької мови має статус словозмінної, яка ґрунтується на опозиції форм дієприкметників одного і того ж термінативного дієслова;

? сумісність плюсквамперфекта з моделями Т-ДМД та Ат-НДМД є первинна, а з моделями Ат-ДМД і Т-НДМД - вторинна. Без конкретного маркування акціональне значення плюсквамперфекта є можливим лише із немаркованими моделями;

? для визначення досягнення / недосягнення межі дії у немаркованих моделях у часовій формі претерітуму наявність когерентної схеми не обов'язкова;

? способи дії відіграють важливу роль для форми претеритума, зважаючи на те, чи епізод із речень інтерпретується поступово чи асоціативно. Послідовність результативних дієслів розглядається поступово, а послідовність нерезультативних дій ? асоціативно;

? результативний пасив (Zustandspassiv), як і Partizip IІ, передбачає лише дві немарковані моделі. Це зумовлено тим, що пасив утворюється за допомогою допоміжного дієслова sein та Partizip IІ. Серед проаналізованих прикладів виявлено лише модель Т-ДМД. Акціональну ж різницю реалізує тільки Partizip IІ. Тому, відповідно до дієслівної термінативної чи атермінативної моделей із Partizip IІ, пасив позначає перфективний (ДМД) чи імперфективний (НДМД) стани;

? в імперативі для визначення досягнення / недосягнення межі дії обов'язково потрібні маркери;

? в інфінітивних формах (Infiniti I, II) акціональне значення дій часто перебуває під впливом фінітних закінчень, які містять певне аспектуальне значення. Так, дієслова beginnen, aufhцren, gelingen, bekommen актуалізують досягнення межі дії, а pflegen - недосягнення межі;

? як у відносних, так і в абсолютних дієслівних формах, як і у відповідних формах умовного способу, співвідношення між немаркованими моделями Т-ДМД та Ат-НДМД є первинним, а між маркованими Т-НДМД і Ат-ДМД - вторинним. Акціональне значення перших двох немаркованих моделей можна завжди пояснити без конкретного маркування через внутрішні компоненти речення чи відповідну когерентну схему;

? способи дії відіграють важливу роль, враховуючи те, чи епізод із речень потрібно інтерпретувати поступово чи асоціативно. При цьому низка результативних дій сприймається поступово, а нерезультативних - асоціативно.

Аналіз підтверджує тезу про те, що не кожна завершена термінативна дія в німецькій мові передається відносним часом, який уживається лише за наявності передування однієї дії іншій. Однак не кожна дія, яка передує іншій дії, для вираження потребує відносного часу. Потреба у відносному часі виникає лише в тому випадку, якщо ця дія може, або повинна бути зіставлена в часі з іншою дією, а саме зіставлення має певне значення для представлення (ситуації).

Кількісні обстеження щодо акціональної опозиції термінативність / атермінативність, досягнення / недосягнення межі дії у відносних і абсолютних часах зведено до таких даних:

Відносні часи: 125 прикладів.

Немарковані моделі - 93 %:

а) Т - ДМД ? 110 / 125 = 87 %;

б) Ат - НДМД ? 7 / 127 = 6 %.

Марковані моделі - 7 %:

а) Т - НДМД ? 2 / 125 = 2 %;

б) Ат - ДМД ? 6 / 125 = 5 %.

Частотність досягнення / недосягнення межі дії:

а) термінативні дієслова 110 + 2 = 112;

досягнення межі дії: 110 / 112 = 98 %;

недосягнення межі дії: 2 / 112 = 2 % (винятки);

б) атермінативні дієслова 7 + 6 = 13;

недосягнення межі дії: 7 / 13 = 54 %;

досягнення межі дії: 6 / 13 = 46 %.

Абсолютні часи: 464 приклади.

Немарковані моделі - 84 %:

а) Т - ДМД ? 319 / 464 = 69 %;

б) Ат - НДМД ? 70 / 464 = 15 %.

Марковані моделі - 16 %:

а) Т - НДМД ? 10 / 464 = 2 %;

б) Ат - ДМД ? 65 / 464 = 14 %.

Частотність досягнення / недосягнення межі дії:

а) термінативні дієслова 319 + 10 = 329;

досягнення межі дії: 319 / 329 = 97 %;

недосягнення межі дії: 10 / 329 = 3 % (винятки);

б) атермінативні дієслова 70 + 65 = 135;

недосягнення межі дії: 70 / 135 = 52 %;

досягнення межі дії: 65 / 135 = 48 %.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється: у поглибленому вивченні категорії аспектуальності в ракурсі взаємодії компонентів мовного та позамовного змісту; у визначенні та формулюванні теоретичних засад категорії аспектуальності; у аналізі прикладів аспектуальності у різножанрових дискурсах та здійсненні зіставного аналізу дієслівних лексем.

Категорія аспектуальності, яка стосується різних дієслівних форм, часових категорій і текстових кореляцій, є складною, полісемантичною та поліфункціональною. Одні із зафіксованих та проаналізованих нами дієслівних форм (термінативних чи атермінативних) відзначаються частотністю, інші є рідковживаними, реалізуються переважно в художніх текстах.

Результати аналізу показують, що способи дії є основними носіями акціональності. Сюди належать прості, похідні і складні дієслова. Крім того, існують інші додаткові лексичні та семантичні засоби вираження акціональності (прикметники, прислівники, допоміжні дієслова, повторюваність дієслів). Два члени акціональної опозиції термінативність / атермінативність у реалізації аспектуального значення досягнення / недосягнення межі дії функціонують не в однаковій мірі. Акціональні опозиційні структури в мові реалізують різне лексико-граматичне значення і стосуються, передусім, дієслів та лексичних засобів. У способах дії дієслів зафіксовано, що лексично термінативні дієслова реалізують досягнення межі набагато частіше (98 %), ніж атермінативні дієслова - недосягнення межі (46 %).

Аналіз термінативних / атермінативних дій виявив аналогічну картину. У термінативних діях досягнення межі дії становить 97 % (477 із 494 прикладів), а при атермінативних - недосягнення межі дії лише 47 % (88 із 189 прикладів). Це свідчить про те, що атермінативність слід розглядати як слабкий немаркований член акціональної опозиції термінативність / атермінативність, а термінативність - як сильний. Аспектуальні категорії беруть на себе функцію представлення результативних дієслівних подій. Немарковане атермінативне дієслово, як і позначена ним дія, може досягнути межі через поступове розширення синтагми на рекціональному чи предикативному рівнях. Аналіз засвідчив, що немає суттєвої різниці у частотності вживання аспектуального значення досягнення / недосягнення межі дії між відносними й абсолютними часовими формами. У відносних часах досягнення межі дії становить 92 % прикладів, у абсолютних - 83 %.

Граматична релевантність акціональної опозиції термінативність / атермінативність, а також досягнення / недосягнення межі дії здійснюється всупереч дієслівним формам, серед яких із можливих чотирьох є лише дві моделі відносин між опозицією термінативність / атермінативність і досягнення / недосягнення межі дії (1.2.2.).

Як підсумок теоретично-аналітичних екскурсів зазначимо, що у всіх часових формах спостерігаємо сумісність відносин між термінативністю / атермінативністю, досягненням / недосягненням межі дії. Моделі Т - ДМД (термінативність - досягнення межі дії) та Ат - НДМД (атермінативність - недосягнення межі дії) кваліфікуємо як звичайні, немарковані, оскільки вони є первинні і вживаються найчастіше. Моделі Ат - ДМД (атермінативність - досягнення межі дії), Т - НДМД (термінативність - недосягнення межі дії) вважаємо маркованими - є вторинними, такими, що вживаються рідше. Акціональне значення перших двох моделей можна розкрити без особливих маркерів чи схем, тоді як наявність таких особливостей обов'язкова для визначення акціонального значення двох маркованих моделей.

Опозиція термінативність / атермінативність пояснює більшість акціонально-релевантних синтаксичних явищ та їхню семантичну диференціацію (єдине значення Partizip I, значення Partizip II в ролі обставини, означення, його взаємодія із допоміжними дієсловами при утворенні часових форм). Ця опозиція пояснює також вибір допоміжного дієслова haben чи sein у перфекті.

Семантичну опозицію термінативність / атермінативність розглядаємо як семантичне значення дієслівних фраз, оскільки, з одного боку, акціональне значення дієслів визначається згідно з певною синтагматичною конструкцією, а з іншого ? синтаксична релевантність (наприклад значення дієприкметника ІІ у різних позиціях) акціонального значення дієслів розглядається однаково з комплексними дієслівними фразами.

Аналіз часових форм досліджуваних текстів дає змогу констатувати, що акціональна опозиція у темпоральній системі є єдиним засобом вираження акціональності, яка є повністю систематизована і члени якої (завершеність / незавершеність), крім акціональної різниці, не мають ніяких лексично-семантичних відмінностей. Відносно частотності вживання лексично термінативних дієслів, модель Т - ДМД (термінативність - досягнення межі дії) є звичайним явищем, а модель Т - НДМД (термінативність - недосягнення межі дії) - винятком. Співвідношення моделей Ат - НДМД (атермінативність - недосягнення межі дії), Ат - ДМД (атермінативність - досягнення межі дії) від лексично атермінативних дієслів є врівноваженим. Форми теперішнього часу з лексичними інтенсифікаторами і модифікаторами термінативності виражають потенційну межу дії, тоді як перфект в основному орієнтований на реальну межу (абсолютну і відносну), залежно від додаткової аспектуальної обробки висловлювання. Претерит термінативних дієслів виражає, зазвичай, реальну межу, а функція атермінативних дієслів безпосередньо залежить від текстових особливостей. Отже, значення досягнутої / недосягнутої межі дії здійснюється в тісній взаємодії засобів лексичного та морфологічного рівнів мови.

Значення сумарного результату, яке виражається перфектом з іменником у множині, є однією із семантичних функцій перфекта. Ітеративність також виражається претеритом і теперішнім часом, де претериту властива передача звичайних, типових дій, які повторюються, оскільки такі значення входять до категоріального спектра цієї форми. Теперішній час у такій функції виступає як форма для транспозиції з набуванням додаткових експресивно-оцінних конотацій.

В окремих випадках претерит і презенс виступають як функціональні синоніми, хоча кожна з форм накладає свій відбиток на спосіб представлення часового узагальнення: презенс представляє "загальні істини" як дійсні "для максимально розширеного плану теперішнього", а претерит виражає те, що відбувається постійно, на прикладі одного конкретного факту (того, що відбувся); конкретність ситуації в цілому при цьому поєднується з метафоричною локалізованістю прикладу.

Здійснено спробу дослідити проблему зв'язку лексико-граматичної категорії аспектуальності з дієприкметниками І та ІІ як на парадигматичному, так і на синтагматичному рівнях. Результати показали, що цей зв'язок відбувається з такими компонентами аспектуальності, як категорія термінативності / атермінативності й категорія досягнення / недосягнення межі дії. Дієприкметникам сучасної німецької мови властиве таке протиставлення. У Partizip I можливі лише ті випадки, які призводять до недосягнення межі дією. У дослідженні ми спостерігали обидві моделі Ат - НДМД (атермінативність - недосягнення межі дії) та Т - НДМД (термінативність - недосягнення межі дії), причому перша модель переважає у частоті вживання. З аспектологічної точки зору Partizip I розглянуто як суто імперфективну форму, яка завжди передбачає недосягнення межі дії. У Partizip II спостерігаємо лише звичайні моделі (Т - ДМД (термінативність - досягнення межі дії), Ат - НДМД (атермінативність - недосягнення межі дії)), серед яких Т - ДМД (термінативність - досягнення межі дії) є частотною. Таку закономірність пояснюємо тим, що Partizip II може мати два різних значення, а саме: Partizip II від термінативних дієслів чи дієслівних фраз означає завершення дії, а від атермінативних - передумову завершення і стан цієї дії.

Можливість формування в пасиві того чи іншого загального аспектуального значення визначається значенням дієслова, семантикою об'єкта дії, а також комунікативними цілями. Актив і пасив мають суттєві розбіжності не лише в засобах вираження, але й у змісті аспектуальних значень. В активних конструкціях краще виражені початкова та середня фази дії, а в пасивних - кінцева. Аспектуальність обмежує утворення та функціонування пасиву. Дослідження мовної фактури прикладів у дискурсі виявило факти впливу семантики пасиву на формування в пасивному стані значення досягнутості дією внутрішньої межі. Таке значення досягнутості дією внутрішньої межі формується у випадках, коли у зіткненні аспектуальних характеристик дієслова і пасиву процесуальність другого приглушується, нейтралізується. Результативний пасив виявляє стан предмета, що настав у результаті спрямованої на нього дії, виконаної іншою особою. аспектуальна семантика німецька мова

Екстраполяція матеріалів і висновків дисертації в навчальний процес сприятиме його якісній лінгвометодичній організації, кращому засвоєнню складних проблем німецької граматики, реалізації завдань перспективної філологічної науки.

Вважаємо, що майбутні дослідження категорії виду в сучасній німецькій мові можуть здійснюватися на основі аналізу окремих жанрів публіцистичного, законодавчого, неофіційного дискурсів тощо як у зіставному аспекті, так і з урахуванням окремого прагматичного типу висловлювання.

Важливим завданням у зіставному аспекті став би аналіз акціонального значення дієслівних фраз та їх недієслівних способів вираження на лексичному і на рекціональному рівнях та відповідний зв'язок між собою. Тут можуть бути корисними паралельні переклади одних і тих самих текстів з однієї мови на іншу.

Оскільки модель Т-Ат (термінативність - атермінативність), ДМД-НДМД (досягнення межі дії - недосягнення межі дії) не може виявити загальне вживання дієслів sein та haben при утворенні перфекта, то з точки зоку акціональності, вважаємо, це завданням для майбутніх досліджень.

Усі виявлені дієслівні й дієприкметникові форми в їх різноманітній вербальній структурі, семантичних варіаціях, структурних моделях і різножанрових кореляціях заслуговують на ретельне вивчення з позицій дієслівної організації, семантичної поліфонії, а також відповідних дискурсних стратегій.

Визначення адекватної акціональної опозиції для пояснення різниці між абсолютними та відносними часами і відмежування цієї опозиції від моделі, яка використовується у дослідженні розвитку функціональної системи дієслівних форм, - усе це може стати предметом подальших студій сучасної німецької мови з точки зору різних дискурсних стратегій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. До історії питання про категорію виду у німецькій мові // Матеріали XLII наук. конф. - Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ ун-ту ім. Лесі Українки, 1996. - С. 211. Співавтор: к. ф. н., доц. Луцишин Т.П.

2. Порівняння видових значень дієслів у німецькій та українській мовах // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки. Філол. науки (романо-германська філол.). - 1998. - № 3. - С. 55-57. Співавтор: к. ф. н., доц. Луцишин Т.П., Капітанюк Т.М.

3. Категорія виду в німецькій мові: теоретичні аспекти, дискурсна функціональність // Лінгво-дидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах: Зб. - Т., 1999. - С. 51-53.

4. Категорія аспектуальності в німецькій мові: функціонально-семантичні аспекти // Наук. записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка: Сер. Мовознав. - 2000. - № 1. - С. 90-93.

5. Категорія виду в сучасній німецькій мові: концептуальні питання теорії та німецько-української контрастивістики // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки. - 2000. - № 2. - С. 115-117.

6. Зв'язок лексико-граматичної категорії аспектуальності з дієприкметниками в сучасній німецькій мові // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки. - 2001. - № 13. - С. 87-90.

7. Питання класифікації дієслів сучасної німецької мови за семантичними критеріями // Наук. вісн. ВДУ ім. Лесі Українки. - 2004. - № 3. - С. 147-152.

8. Акціональне значення поняття "Межа дії" // Матеріали ХIV Міжнар. наук. конф. "Мова і культура" (20-24 черв. 2005). - К.: Вид. дім Дмитра Бураго. - 2005. - Т. 2. - С. 166-171.

9. Cпособи дії в німецькій вербальній системі // Проблеми сучасного перекладознавства: Матеріали міжвузівського наук. семінару. - Луцьк: ПВД "Твердиня", 2006. - С. 39-40.

10. Аспектуальність як лінгвістична категорія в методичних працях з економіки (на матеріалі німецькомовних джерел): Зб. наук. пр. / Відп. ред. Н.М. Корбозерова / Київ. нац. лінгв. ун-т. - К.: Вид. центр КНЛУ. - Вип. 16. - 2006. - С. 8-14.

АНОТАЦІЯ

Бєлих О.М. Шляхи реалізації аспектуальної семантики в сучасній німецькій мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів, 2007.

Дисертація присвячена вивченню аспектуальної категорії сучасної німецької мови з позицій теорії комунікативних актів на прикладах німецькомовної художньої прози, а також текстів наукової та економічної тематики. Такий підхід дає змогу визначити і сформулювати теоретичні засади щодо категорій акціональності й аспектуальності, виявити сутність видової структури дієслова в сучасній німецькій мові, простежити та проаналізувати приклади аспектуальності у різножанрових текстах, здійснити зіставне дослідження аспектуальних й акціональних вербальних лексем у різножанровому дискурсі.

...