Стилістична транспозиція термінологічної лексики в сучасній українській мові (кодифікаційний аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

ЖИРИК ОЛЬГА АНАТОЛІЇВНА

УДК 811. 161. 2': 81'38 + 26 + 373

СТИЛІСТИЧНА ТРАНСПОЗИЦІЯ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ЛЕКСИКИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ (КОДИФІКАЦІЙНИЙ АСПЕКТ)

Спеціальність 10.02.01 - українська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

КИЇВ - 2007

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано на кафедрі методики викладання української мови і культури мовлення Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Струганець Любов Василівна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завідувач кафедри методики викладання української мови і культури мовлення.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Стишов Олександр Анатолійович, Київський національний лінгвістичний університет, завідувач кафедри фонетики і граматики слов'янських мов; кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Симоненко Людмила Олександрівна, Інститут української мови НАН України, завідувач відділу наукової термінології.

Захист відбудеться “_14 ” листопада 2007 р. о _14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 для захисту докторських (кандидатських) дисертацій Інституту української мови НАН України (01001, Київ-1, вул. Грушевського, 4).

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні та Інституту української мови НАН України (01001, Київ-1, вул. Грушевського, 4).

Автореферат розіслано “_10 ” жовтня 2007 року.

стилістична транспозиція термінолексема

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Мова - складна ієрархічна система, існування якої детерміноване перманентною зміною елементів кожного її рівня. Найбільш динамічний щодо кількісних і якісних характеристик лексико-семантичний рівень, одиниці якого зазнають неологізації, архаїзації, семантичної перебудови і стилістичної транспозиції, тобто зміни їхнього стилістичного статусу.

Наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття в епіцентрі стилістичної транспозиції перебуває термінологічна лексика. У цей період терміно-логічні одиниці активно переходять зі своєї термінологічної сфери до загальномовного вжитку. Обґрунтування змін стилістичного статусу термінологічної лексики в сучасній українській літературній мові пе-редбачає опрацювання дотичних до окресленої проблеми досліджень українських і зарубіжних мовознавців, у яких висвітлено: 1) сутність загальнолітературної норми (Л. Булаховський, С. Ожегов, Р. Гельгардт, Е. Косеріу, А. Коваль, О. Ахманова, Б. Гавранек, В. Іцкович, В. Руса-нівський, К. Горбачевич, М. Пилинський, З. Франко, С. Єрмоленко, М. Жовтобрюх, В. Вінтер, Ю. Богачов, Л. Струганець); 2) природу термі-нологічної норми та особливості взаємодії термінів і загальновживаних слів (Д. Лотте, О. Реформатський, В. Лейчик, Л. Карпова, В. Даниленко, Т. Канделакі, Л. Кутарьова, Б. Головін, Т. Коготкова, Н. Васильєв, Н. Бойко, Л. Морозова, І. Квітко, В. Журавльов, І. Кочан, А. Д'яков, Т. Кияк, О. Радченко, Т. Михайлова, Н. Цимбал); 3) проблему детерміноло-гізації лексичних одиниць (Л. Капанадзе, Ф. Нікітіна, В. Бабик, Ю. Ко-стенко, Т. Панько, Н. Непийвода, А. Крижанівська, О. Муромцева, Г. Мацюк, Л. Ферм, Л. Симоненко, О. Пчелінцева, О. Стишов); 4) соціо-лінгвістичний підхід до вивчення мовних явищ (І. Краус, Л. Нікольський, В. Аврорін, Ю. Дешерієв, В. Бондалєтов, М. Юсселер, С. Трєскова, Л. Ставицька, Л. Струганець).

Актуальність дослідження. Попри те, що науковці вивчали явище переходу терміноодиниць до загальновживаної лексики, існує відчутна потреба комплексного дослідження зміни стилістичного статусу термінів, зокрема на основі кодифікаційних праць української літературної мови. Гіпотеза про результативність такого аналізу ґрунтується на тому, що саме кодифікаційна практика є одним із основних джерел фіксації стану розвитку лексичних норм на певному історичному етапі функціонування мовної системи. Актуальність обраної теми визначається й тим, що активізація роботи над укладанням словників різних типів на паперових та електронних носіях потребує студіювання явища стилістичної транспозиції, засвідченого в національній лексикографії, що сприятиме адекватному відображенню стилістичного статусу термінолексем у кодифікаційних працях.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація відповідає науковій проблемі “Теоретичні та практичні аспекти культури мови і стилістики” кафедри методики викладання української мови і культури мовлення Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Тема дисертації затверджена вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол № 7 від 2 березня 2004 року) та схвалена Науковою координаційною радою “Українська мова” Інституту української мови НАН України (протокол № 31 від 11 квітня 2006 року).

Метою дослідження є системний аналіз стилістичної транспозиції термінологічної лексики сучасної української мови у кодифікаційній практиці.

Для досягнення зазначеної мети передбачено виконання таких завдань:

1) схарактеризувати ознаки загальнолітературної і термінологічної норми;

2) з'ясувати сутність явища стилістичної транспозиції термінолексем;

3) здійснити стратифікацію термінологічної лексики в лексико-графічних джерелах;

4) на матеріалі словників виявити хронологічні межі активного переходу термінів до загальновживаної лексики;

5) на підставі аналізу кодифікаційних джерел визначити терміно-системи, із яких найактивніше поповнюється загальновживаний лексичний фонд;

6) дослідити взаємодію стилістичних і семантичних процесів, характерних для стилістичної транспозиції термінологічних одиниць;

7) виявити лексичні одиниці із неадекватно зафіксованим стилістичним статусом;

8) вивчити співвідношення кодифікації та реалізації лексичних норм;

9) встановити кореляцію показників стилістичної транспозиції терміноодиниць і соціолінгвальних параметрів.

Об'єкт дослідження - процес стилістичної транспозиції терміноло-гічної лексики в сучасній українській літературній мові.

Предмет дослідження - лексичні одиниці, що втратили терміноло-гічний статус і перейшли до загальновживаного лексичного фонду сучасної української мови.

Джерельною базою наукової роботи слугували загальномовні словники української мови (тлумачні, перекладні, словники іншомовних слів). Для встановлення часових меж зміни стилістичного статусу слів обрано етапні кодифікаційні праці ХХ ст., а також окремі словники початку ХХІ ст.: Російсько-український словник / Відп. ред. П. Мустяца. - К.: Видавництво АН УРСР, 1937. - РУС-37; Російсько-український словник / Гол. ред. М. Калинович. - К.: Видавництво АН УРСР, 1948. - РУС-48; Російсько-український словник. - Т. 1 - 3. - К.: Видавництво АН УРСР, 1968. - РУС-68; Словник української мови / І. Білодід (гол. ред.) та ін. - Т. 1 - 11. - К.: Наук. думка, 1970 - 1980. - СУМ; Російсько-український словник / Уклад.: Д. Ганич, І. Олійник. - К.: Рад. школа, 1979. - РУС-79; Словник іншомовних слів / За ред. О. Мельничука. - Вид. друге, випр. і доп. - К.: Головна редакція УРЕ, 1985. - СІС-85; Словник іншомовних слів / Укл. Л. Пустовіт та ін. - К.: Довіра, 2000. - СІС-2000-П; Словник іншомовних слів / Уклад.: С. Морозов, Л. Шкарапута. - К.: Наук. думка, 2000. - СІС-2000-МШ; Великий тлумачний словник української мови / Уклад. і гол. ред. В. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2004. - ВТС-2004. Укладена картотека стилістичних транспозитів налічує близько 3 тисяч лексичних одиниць.

Методи дослідження. Мета дисертації та специфіка досліджуваного предмета зумовили потребу комплексного використання методів: зіставного аналізу - для порівняння реєстрів словників; методу лексикографічних зрізів - для параметризації семантико-стилістичних процесів; методу компонентного аналізу - для з'ясування специфіки семантичної структури стилістично транспонованих термінів; описового методу - для характеристики зібраного фактичного матеріалу; методу анкетування - для виявлення особливостей реалізації термінолексем у мовній практиці соціуму; методу кількісного аналізу - для визначення квантитативних характеристик досліджуваних явищ.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в запропонованому аспекті вивчення стилістичної транспозиції термінологічної лексики; уперше в українському мовознавстві шляхом суцільної вибірки реєстрів найважливіших загальномовних словників української мови ХХ - початку ХХІ ст. сформовано корпус терміноодиниць, що зазнали стилістичної переорієнтації; виділено лексико-тематичні групи стилістичних транс- позитів; визначено хронологічні параметри зміни їх стилістичного статусу; виявлено типи ускладнення семантики стилістично переорієнтованих термінів і представлено класифікацію видів їх семантичної структури; укладено перелік слів із неадекватно кодифікованим стилістичним статусом; встановлено залежність стилістичної транспозиції від соціолінгвальних характеристик.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні процесу стилістичної транспозиції термінологічної лексики в сучасній українській літературній мові, що зумовлює зміни лексичних норм, відбиті в лексикографічних працях (зокрема - зафіксовану термінологічну позначку лексеми чи лексико-семантичного варіанта (далі ЛСВ). Висновки виконаного дослідження сприятимуть глибшому пізнанню взаємодії стилістичних і семантичних процесів у літературній мові, виявленню залежності реалізації літературних норм від соціолінгвальних параметрів. Дисертація розвиває положення сучасної стилістики, лексикології, лексикографії і лінгвопрагматики.

Практичну цінність результатів дослідження вбачаємо у тому, що вони можуть бути використані в сучасній лексикографії (для адекватного представлення терміноодиниць у загальномовних словниках різних типів). Матеріали дисертації знайдуть застосування у викладанні лексикології, стилістики, культури мови на філологічних факультетах. Систематизовані й узагальнені лінгвальні факти слугуватимуть основою для розроблення спецкурсів, написання підручників і посібників для вищих навчальних закладів.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і практичні результати дослідження викладено в доповідях на щорічних звітних наукових конференціях викладачів кафедри методики викладання української мови і культури мовлення Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2004, 2005, 2006 рр.). Матеріали дослідження висвітлювались у виступах на Міжнародній науковій конференції “Проблеми загальномовної та ареальної семантики” (Луганськ, 2005), Міжнародному конгресі “Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі” (Київ, 2005), Міжнародній науковій конференції “Лінгвалізація світу: теоретичний і методичний аспекти” (Черкаси, 2006), XV Міжнародній науковій конференції “Мова і культура” (Київ, 2006), 9-ій Міжнародній науковій конференції “Проблеми української термінології СловоСвіт 2006” (Львів, 2006), Всеукраїнській науковій конференції “Східнослов'янські мови в їх історичному розвитку (до 100-річчя від дня народження професора С. Самійленка)” (Запоріжжя, 2006).

Публікації. Основний зміст роботи викладено у 9 одноосібних публікаціях, серед яких 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (280 позицій) і додатків. У праці подано 34 рисунки і 15 таблиць. Обсяг основного тексту - 199 сторінок. Повний обсяг роботи - 275 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, визначено джерельну базу, наукову новизну роботи, окреслено теоретичне і практичне значення одержаних результатів і представлено форми їх апробації.

У першому розділі “Теоретичні засади вивчення процесу стилістичної транспозиції лексики” схарактеризовано іманентні ознаки загальнолітературної і термінологічної норми; проаналізовано особливості вивчення процесу стилістичної транспозиції термінолексем у сучасному мовознавстві; обґрунтовано вибір кодифікаційної практики як джерельного матеріалу для дослідження зміни стилістичного статусу лексичних одиниць у синхронії та діахронії.

Засадничим для нашого дослідження є поняття мовної норми. З огляду на статус української термінології як специфічної підсистеми в складі лексико-семантичної системи літературної мови очевидним є взаємозв'язок термінологічної норми і норми загальнолітературної. Ця діалектична єдність реалізовується у спільній для них категорії літературної мови, однією з головних ознак якої є наявність спектра функціональних стилів. Функціональні стилі української мови обслуговують різноманітні сфери сучасного соціуму. Спеціальна лексика всіх суспільних галузей акумулюється в одному зі стилів літературної мови - науковому. Відповідно терміни належать до одного стильового різновиду літературної мови - до наукового стилю, який, як і інші стилі літературної мови, є предметом вивчення стилістики. Норма - у стилістиці та в термінології - це певний еталон, взірець. Загалом різноманітні концепції сутності норми в зарубіжній та вітчизняній лінгвістиці ґрунтуються на ідеях Празької школи. Представники Празького лінгвістичного гуртка визначали однією з основних характеристик норми літературної мови стилістичну диференціацію, яку тлумачили як поділ лексики на дві великі групи: стилістично нейтральну лексику (або міжстильову) та стилістично забарвлену лексику. Другою концептуальною ознакою норми, за теорією празьких мовознавців, вважається її кодифікованість.

Складність і багатоаспектність розуміння термінологічної норми мотивується подвійною природою самої термінології, яка, з одного боку, є частиною загальнолітературної мови, а з іншого - характеризується певною спеціалізацією, належністю її до конкретної сфери функ-ціонування. Нормативний термін - це мовна одиниця, яка є компонентом спеціальної класифікаційної системи (логічний аспект нормування) і на рівні дефініції реалізує симетрію “мовний знак (слово) - поняття” (понятійний рівень норми), а також відповідає орфоепічній, акцен-туаційній, лексичній, граматичній, орфографічній нормі. До основних критеріїв нормативності належать: 1) системність; 2) понятійна співвіднесеність; 3) дефінітивність; 4) відповідність національній системі мови. Додатковими є критерії контекстуальної стабільності, однозначності, стислості й точності, стилістичної нейтральності. Термінологічна норма становить синтез її відповідності загальнонаціональній мові і функціо-нальному навантаженню в терміносистемі. Осмислення ознак загально-літературної і термінологічної норми є підґрунтям для студіювання стилістичної транспозиції термінологічних одиниць у сучасній українській літературній мові.

Термін транспозиція (від латинського transpositio - перестановка) використовуємо в значенні “зміна позицій”. Стилістичну транспозицію визначаємо як зміну місця певної лексичної одиниці в лексико-семантичній системі літературної мови. Стилістична транспозиція термінологічної лексики (зміна стилістичного статусу термінів, нейтралізація їхнього терміностатусу, стилістична переорієнтація) - це перехід термінолексем або окремих термінологічних значень до загальновживаного лексичного фонду.

Необхідна умова термінологічного статусу лексичної одиниці - наявність дефініції. Дефініція - це точне наукове визначення, що складається із певного набору специфічних ознак, які відображають наукове поняття і репрезентують його зміст. У процесі транспозиції поняття із спеціальної системи в систему загальних понять дефініція виконує роль своєрідного “лакмусового папірця”, оскільки термін може розривати зв'язки зі своєю терміносистемою у разі вилучення певних складників дефініції. Дослідники (Н. Непийвода, Т. Панько, Г. Мацюк, Л. Симоненко, А. Крижанівська та ін.) трактують детермінологізацію як процес, що визначається не лише зміною сфери використання терміноодиниць, але й рівнем розуміння семантики термінів мовцями-неспеціалістами, чим підтверджують доцільність аналізу дефінітивної характеристики для встановлення статусу мовної одиниці. Під час стилістичної транспозиції термінологічної одиниці відбувається зміна контексту функціонування зі спеціального на неспеціальний. Реалізація термінолексеми в неспеціальному контексті зумовлена індивідуально-авторським використанням спеціального слова, що залежить від особливостей ситуації спілкування, мети висловлювання, яка є оказіональною в кожному конкретному випадку. Коли термін поширюється в неспеціальних контекстах, перш за все змінюється його призначення називати спеціальне поняття, що спричиняє трансформацію змістового наповнення. Загалом детермінологізація - процес лінійний, послідовний, який членується на певні стадії, етапи. Спочатку термін виходить за межі своєї терміносистеми і використовується в неспеціальному контексті в прямому значенні для стилістичного маркування висловлювання. Ця стадія функціонування терміна передбачає реалізацію неповного складу його компонентної структури, що названа дефініцією. Надалі транспонований термін може змінювати своє семантичне наповнення.

У нашому дослідженні вважаємо терміни “детермінологізація” і “стилістична транспозиція термінологічної лексики” синонімічними, проте надаємо перевагу другому, оскільки увиразнення стилістичного аспекту досліджуваного процесу дає змогу проводити аналіз зміни стилістичного статусу терміноодиниць в контексті різних стилістичних процесів, що відбуваються в українській літературній мові, а також простежувати комплексну взаємодію стилістичних і семантичних трансформацій.

Еволюція лексико-семантичного рівня мовної системи детермінована змінністю лексичних норм. Найґрунтовнішим та найбільш поширеним способом фіксації лексичних норм є кодифікаційна практика. Кожен словник фіксує стан мови у певний період її розвитку. Темпоральні проміжки між часом виходу словників - це орієнтовні лексикографічні зрізи. Аналіз виявленого на цих зрізах мовного матеріалу дає підстави робити висновки щодо розвитку лексико-семантичної системи на певному етапі її існування. Спостереження за терміноодиницями в аспекті синхронії здійснюється на матеріалі одного загальномовного словника. Діахронічний підхід передбачає аналіз процесу стилістичної транспозиції у широкому темпоральному проміжку. У нашому дослідженні - в інтервалі майже семи десятків років: в лексикографічному діапазоні РУС-37 - ВТС-2004. Вибрані для аналізу лексикографічні праці фіксують стилістичний статус слів, мають розгалужену систему термінологічних позначок для репрезентації стилістичної характеристики лексичних одиниць. Зміни у значенні транспозитів розглядаємо на матеріалі словників тлумачного типу. Перебудова семантичної структури лексем виявляється у появі похідних мікрозначень (далі МК), переносних та прямих ЛСВ.

Другий розділ “Репрезентація стилістичної транспозиції термінологічних одиниць в українській лексикографії” присвячено комплексному аналізові процесу стилістичної транспозиції терміноло-гічних одиниць у лексикографічних джерелах: висвітлено внутрішні та зовнішні чинники динамічних зрушень у лексико-семантичній системі; простудійовано взаємодію стилістичних і семантичних процесів під час переходу терміноодиниць до загальновживаного лексичного фонду; схарактеризовано специфіку стилістичної транспозиції термінів різних лексико-тематичних об'єднань.

Процес стилістичної транспозиції тісно пов'язаний із семантичною структурою лексичних одиниць. Результати спостережень засвідчують наявність у сучасній українській мові стилістично транспонованих термінологічних лексем з неоднаковою кількістю значень, що дає підстави для виокремлення п'яти типів ускладнення семантичної структури стилістичних транспозитів. Першим типом ускладнення семантичної структури стилістично транспонованих термінів є утворення МК, що відбито у словниковій статті. Наприклад, лексема бастіон, яка маркована військ. у РУСі-48, змінює стилістичний статус і розширює семантику на різних етапах. Стилістична транспозиція слова відбувається у діапазоні РУС-48 / СУМ: “Старовинне укріплення - п'ятикутна бойова споруда на розі фортечного муру; невеликий форт” [СУМ, І, 140], а МК, що утворилось внаслідок переосмислення первинного ЛСВ, виокремлюється на межі СУМ / ВТС-2004: “// Взагалі укріплення різного типу” [ВТС-2004, 38].

Стилістичні транспозити із одним, крім основного, похідним переносним ЛСВ репрезентують другий тип ускладнення семантичної структури слова. Зокрема, лексема із терміносфери “Театр” прем'єра (РУС-48*) (зірочкою (*) позначаємо останню маніфестацію термінологічного статусу слова) зазнає стилістичної транспозиції на етапі РУС-48 / СУМ: “Перша вистава п'єси в театрі, перший показ естрадної, концертної або циркової програми”, а переносний ЛСВ зафіксований у ВТСі-2004: “2. перен. Про появу чого-небудь нового, про початок чого-небудь” [ВТС-2004, 921].

Третій тип розвитку семантичної структури стилістично транспонованих термінів - утворення від основного значення одного або кількох похідних, що функціонують в мові не в переносному значенні, а в прямому. Йдеться про ускладнення однозначної семантичної структури стилістичного транспозита прямим ЛСВ. Наприклад, плюралізм у РУСі-48 має позначку філос., а на сучасному етапі після стилістичної переорієнтації функціонує із такими значеннями: “1. Філософська концепція, відповідно до якої дійсність складається з багатьох самостійних сутностей, що не утворюють абсолютної єдності. 2. Множина рівноправно конкуруючих течій, сил у політиці, ідеології, релігії та інш.” [ВТС-2004, 800].

Якщо семантика стилістичних транспозитів розширюється новими термінологічними ЛСВ (одним або кількома), виділяємо четвертий тип ускладнення семантичної структури. Семантика стилістично транспо-нованих термінів може ускладнюватися водночас кількома терміноло-гічними ЛСВ. Наприклад, слово диспетчер марковане у РУСі-48 з.-д., тех. СУМ констатує переорієнтовані стилістичні параметри терміна: “Той, хто регулює рух транспорту або хід роботи на підприємстві з одного центрального пункту” [СУМ, ІІ, 286]. ВТС-2004 подає два термінологічні ЛСВ: “2. спец. Програма управління розподілом ресурсів. 3. спорт. Гравець, який організує дії своєї команди, веде гру” [ВТС-2004, 234]. Первинною для цих двох значень є сема “регулює” першого ЛСВ. Вона трансформується у сему “управління” другого значення та сему “який організує” третього похідного ЛСВ.

П'ятий тип ускладнення семантики стилістично транспонованих лексем є своєрідним поєднанням усіх попередніх типів. До нього належать слова, семантична структура яких ускладнюється комплексом ЛСВ та МК. Результати спостереження дають підстави стверджувати, що поєднуються у такі комплекси МК (прямі чи переносні), переносні ЛСВ, а також прямі та термінологічні ЛСВ. Зокрема, лексема симфонія зафіксована у РУСі-48 із позначкою муз., а СУМ маніфестує змінені стилістичні параметри та ускладнення семантики стилістичного транспозита похідними перенос-ними МК та ЛСВ: “1. Великий музичний твір для оркестру з однієї або кількох частин, що відрізняється одна від одної характером музики й темпом...; // перен. Сукупність яких-небудь звуків; // ірон. Безладний шум, грюкіт і т. ін. 2. перен. Гармонійне сполучення різноманітних звуків, кольорів, тонів тощо” [СУМ, ІХ, 178].

Під час дослідження виокремлено чотири види семантичної структури стилістично транспонованих термінів: елементарну, просту, складну і надскладну. Елементарна семантична структура визначається за наявністю лише одного нетермінологічного ЛСВ. Цей вид властивий стилістичним транспозитам з різних терміносистем, як-от: “Фізика” (калорія, об'єктив), “Хімія” (протеїн, ментол), “Музика” (капельмейстер, ноктюрн), “Етнологія” (шаман) тощо. Наступний вид - проста семантична структура стилістично транспонованих терміноодиниць - характеризується наявністю, крім основного ЛСВ, одного або кількох МК. У коло спостереження потрапляють стилістичні транспозити із одним ЛСВ та переносним МК (цейтнот, дифузний, рулада, кордебалет). Розглянемо семантизацію транспозита з терміносфери “Етнологія” табу (РУС-48*): “У первісних та відсталих племен і народів релігійна заборона певних дій, слів тощо, порушення якої, за забобонними уявленнями людей, неминуче спричиняє тяжке покарання...; // перен. Взагалі яка-небудь заборона” [СУМ, Х, 11] (рис. 1).

Складна семантична структура стилістичних транспозитів є сукуп-ністю прямих та переносних ЛСВ. Таку структуру ілюструє транспо-нований термін із терміносистеми “Географія” пік (РУС-48*): “1. Го-строверха гірська вершина. 2. перен. Найвища точка в розвитку, у вияв-ленні чого-небудь, в якійсь діяльності, найбільший обсяг роботи під-приємства, завантаженість транспорту і т. ін.” [СУМ, VI, 531-532] (рис. 2).

Найбільш складний вид семантичної структури стилістичних транспозитів (за нашою класифікацією) названо надскладним. Цей вид характеризується наявністю двох і більше ЛСВ та МК. Найпростішою моделлю надскладного виду є семантична структура, що поєднує два ЛСВ та одне МК. Цю модель репрезентує літературний транспозит епопея (РУС-48*): “1. Великий художній твір, що визначається широтою охоплення подій і глибиною проникнення в дійсність...; // Великий цикл близьких за сюжетом легенд, оповідань, героїчних пісень, які поступово склалися в цілісне оповідання. 2. перен. Складна і велика історія чого-небудь, низка визначних подій” [СУМ, IІ, 485] (рис. 3).

На сучасному етапі до загальновживаного лексичного фонду української мови входять лексичні одиниці з різних терміносфер. Слова з цих терміносистем об'єднано у лексико-тематичні групи: “Медицина” (амнезія, анемія,білокрів'я, гайморит, правець, дантист, онколог, генетика, ампутація, епіляція, інгаляція, пункція, пандемія, бактерицидний); “Спорт” (теніс, крос, рефері, тайм, бутси, чемпіон, яхт-клуб, старт, спорт, фініш, снайпер, раунд, снаряд, сервіс, тренажер, бокс, сервер); “Економіка” (дивіденд, рентабельність, товарообмін, оптовий, безготівковий, неоподатковуваний, приватизація, бартер); “Техніка” (калорифер, мегафон, шасі, електромережа, кювет).

Також виокремлено лексичне об'єднання, що представлене у словниках із позначкою спец.: детонатор, дистанційний, макет, інгредієнт, дисплей, принтер, телефакс, комп'ютер, ноутбук, хакер.

У третьому розділі “Співвідношення кодифікації і реалізації термінолексем у сучасній мовній практиці соціуму” сформовано перелік термінологічних одиниць з неадекватно кодифікованим стилістичним статусом; окреслено механізм дослідження співвідношення кодифікації та реалізації лексичних норм; встановлено кореляцію показників стилістичної транспозиції термінолексики і соціолінгвальних параметрів.

На основі безпосереднього спостереження за мовою конкретних індивідуумів, за функціонуванням мови у ЗМІ констатуємо, що існує невідповідність між кодифікацією стилістичного статусу і реальним стилістичним забарвленням багатьох терміноодиниць. Наприклад, лексеми інфекція, заплив, сповідатися, рентабельний, обтічний зафіксовані у кодифікаційній практиці із термінологічним статусом, хоча реальне їх функціонування у лінгвосоціумі свідчить про змінені стилістичні характеристики. Виявлено також лексеми, які подано у проаналізованих словниках як стилістично переорієнтовані, проте реально, на нашу думку, немає підстав регламентувати саме такий їхній стилістичний статус. Це - диспепсія, тобоган, конгрегація, манко, олеонафт.

Лексичні одиниці з неадекватно зафіксованим стилістичним статусом репрезентують різні термінологічні сфери. Найбільше мовних фактів такого типу виявлено з медичної галузі. Наприклад, лексема шок маркована позначкою мед. у РУСі-48, СУМ кваліфікує це слово як стилістично транспоноване, а також фіксує появу переносного МК: “Загальний тяжкий розлад життєво важливих функцій організму, викликаний порушенням нервово-рефлекторної діяльності внаслідок фізичної чи психічної травми...; // перен. Стан пригніченості, розгубленості” [СУМ, XI, 508]. ВТС-2004 маніфестує термінологічний статус лексеми, хоча подає переносне МК цього слова.

Механізм дослідження співвідношення кодифікації та реалізації полягає у проведенні анкетування і зіставленні його результатів із кодифікованими стилістичними та семантичними параметрами лексичних одиниць. Питальники складалися із двох частин: соціолігвальної та лінгвальної. Соціолінгвальна анкета містила 12 запитань, серед яких запитання паспортного характеру (вік, стать, національність, освіта, професія, спеціальність, місце проживання) і запитання, що стосуються мовної діяльності інформантів. Для охоплення якомога більшої кількості лексичних одиниць власне лінгвальну анкету розроблено у трьох варіантах. Усі варіанти питальника містили по 43 завдання. Було запропоновано такі типи завдань: пояснити значення термінів, скласти з лексичною одиницею словосполучення, продовжити речення, дібрати синонім до слова, підкреслити правильні визначення слова, з'єднати стрілками слово та правильні варіанти його визначення, написати відомі значення слова, вказати сферу використання терміна, розтлумачити значення фразеологізму.

У роботі використано такі критерії добору реципієнтів: 1) за статтю; 2) за фахом; 3) за віком; 4) за місцем проживання. Зокрема, групування інформантів за статтю передбачало виявити, чи визначає статевий чинник рівень володіння термінами якоїсь певної терміносфери тощо. Добираючи інформантів за фаховим критерієм, закцентували увагу на трьох прфесійних напрямах - спеціальностях технічного спрямування, професіях природничого та гуманітарного профілю. За віком інформантів розпо-ділено за чотирма категоріями: 1) 25-30 років; 2) 30-40 років; 3) 40-60 років; 4) після 60 років. Четвертий критерій дослідження - за місцем проживання. У роботі окреслено дві великі групи респондентів, які представляють місто і село. Для виявлення рівня розуміння термінологічної лексики носіями української мови опитано інформантів, що проживають у Рівненській, Тернопільській та Хмельницькій областях. Загалом було проаналізовано 400 анкет.

Результати анкетування засвідчують, що така соціальна ознака, як стать, є досить показовою у визначенні рівня володіння термінолексикою різних галузей. Респонденти-жінки демонструють більшу обізнаність із термінами медичної сфери, аніж чоловіки (див. у таблиці 1 слова менінгіт, мігрень, сколіоз та ін.). Проте у випадках, коли йдеться про використання медичної лексики, яка особливо актуальна у щоденному спілкуванні (алергія, грип, лейкемія), критерій поділу інформантів за статтю не є репрезентативним. Низький рівень розуміння респондентами певної групи медичної лексики (детрит, мегаломанія, облітерація, гіперемія) підтверджує гіпотезу про доцільність збереження термінологічного статусу цих слів у сучасній лексикографії.

Таблиця 1

Показник стилістичної транспозиції медичних терміноодиниць за статтю

Матеріали анкет репрезентують знання мовцями неосемантів термінів, які не зафіксовані у словниках української мови. Наприклад, марковане у проаналізованих словниках позначкою спец. слово пробник “прилад для взяття проби” функціонує зі значенням “частинка матеріалу, що пробується”. Лексема діагноз “короткий лікарський висновок про характер і суть захворювання...” вживається із переносним значенням “те, що повністю викриває сутність когось або чогось”. Однак при використанні певних термінів відбувається своєрідне перекручення семантики. Даючи тлумачення слову апендицит, мовці називають значення лексеми апендикс: “апендицит - відросток сліпої кишки, який вбирає різні шлаки”. Деякі респонденти наводять переносне значення терміна апендицит - “щось невелике за площею”, утворене на основі переосмислення слова апендикс.

Частотним явищем є тлумачення термінів не як літературних слів, а як сленгізмів. Зокрема, термін зі сфери комп'ютерних технологій дискета респонденти пояснювали не лише як “комп'ютерний носій інформації”, а й зовсім несподівано: “пласка, худа людина”; спортивний термін шайба - це і “знаряддя для гри в хокей” і “консервна банка”.

У висновках дослідження зазначено:

1. Стилістичну транспозицію лексичних одиниць трактуємо як зміну позиції слова у лексико-семантичній системі мови. На сучасному етапі розвитку української мови спостерігаємо інтенсивну стилістичну транспозицію термінолексики. Сутність процесу полягає у переході терміна або термінологічного значення до сфери загальновживаної лексики шляхом зміни спеціального контексту функціонування на неспеціальний. Стилістичну переорієнтацію засвідчують загальномовні словники, в кодифікаційних реєстрах яких знімають термінологічну позначку біля лексеми чи певного ЛСВ.

2. Засадничим для вивчення процесу стилістичної транспозиції вважаємо аналіз іманентних ознак загальнолітературної та термінологічної норм. Спільними для них є такі ознаки, як поєднання динамічності і стабільності, а також кодифікованість. Кодифікаційні праці відображають визнаний соціумом у певний історичний період статус термінологічних одиниць. Якщо окрема лексема в процесі перманентної еволюції змінює свої семантико-стилістичні характеристики, то кодифікаційна практика певною мірою (повно чи неповно, вчасно чи із запізненням) ці трансформації фіксує. Метод лексикографічних зрізів, використаний у дослідженні, дав можливість здійснити комплексну параметризацію семантико-стилістичних процесів. Показовими для вивчення процесу стилістичної транспозиції термінів у діахронії виявились словники РУС-37, РУС-48, РУС-68, РУС-79, СУМ, ВТС-2004, які містять систему стилістичних позначок і відображають стан лексичних норм української літературної мови у різні десятиліття її розвитку у ХХ та на початку ХХІ століття.

3. Мовні зміни детерміновані комплексною дією інтралінгвальних та екстралінгвальних чинників. Для розвитку лексико-семантичного рівня мови загалом та для стилістичної транспозиції термінів зокрема визначальними є екстралінгвальні фактори. Становлення незалежної української держави й нового суспільного ладу та зумовлена цим активізація політичних, економічних, наукових і культурних контактів нашої країни із державами світу спричиняють активний вихід термінологічних одиниць - репрезентантів відповідних сфер - у загальний вжиток. Подальший розвиток науки й техніки, дедалі більший вплив ЗМІ на суспільну спільноту також сприяють поширенню лексичних одиниць різних терміносистем у неспеціальному спілкуванні.

4. На основі стратифікації термінологічної лексики з погляду її стилістичного статусу в загальномовних словниках української мови сформовано корпус стилістичних транспозитів, які змінили сферу функціонування зі спеціальної на неспеціальну. Свідченням активності процесу стилістичної переорієнтації є тематична різноманітність лексичних одиниць. Це транспозити із терміносистем медицини, спорту, техніки, політики й права, конфесійної сфери та одиниці, що марковані в проаналізованих лексикографічних кодексах позначкою спец.

Домінантними в ракурсі переходу до загальновживаного лексичного фонду є лексико-тематичні групи “Медицина” і “Спорт”. Із медичної терміносфери активно залучаються лексеми на позначення різноманітних хвороб і хворобливих станів, осіб за фаховою спрямованістю, галузей медичної науки, назв лікувальних дій та операцій, приладів та засобів лікування, назв медичних понять та ін. Спортивна галузь поповнює нетермінологічну лексику одиницями для називання видів спортивних змагань, назв осіб за спортивною діяльністю, видів спортивного інвентаря, періодів спортивних змагань, назв спортивних понять тощо.

Виявлено, що більшість лексем і ЛСВ із корпусу стилістичних транспозитів змінили стилістичний статус на лексикографічному зрізі РУС-48 / СУМ. Меншою мірою переорієнтація терміностатусу відбува-ється на етапі СУМ / ВТС-2004. У цьому лексикографічному діапазоні зазнали стилістичної переорієнтації переважно терміни конфесійної сфери.

5. Динаміку мови в діахронії засвідчують не лише кількісні параметри надходження чи аутування слів, але й якісні перетворення лексем. Особливою інтенсивністю відзначається семантична перебудова стилістичних транспозитів. Процес зміни стилістичного статусу термінів супроводжується стрімким розгалуженням семантичної структури транспонованих одиниць. Відбувається органічне поєднання стилістичних і семантичних процесів. Шляхом аналізу співвідношення семантичного обсягу лексем у словниках тлумачного типу (в діахронії) розроблено типологію розгортання семантики стилістично переорієнтованих термінів. Виокремлено п'ять типів ускладнення семантичної структури термінів зі зміненим стилістичним статусом. Ці типи визначено за специфікою поповнення значеннєвого обсягу стилістичних транспозитів похідними МК (перший тип), переносними ЛСВ (другий тип), прямими ЛСВ (третій тип), термінологічними ЛСВ (четвертий тип). В основі п'ятого типу - поєднання ознак усіх попередніх типів у різних комбінаціях.

Простудійований лексикографічний матеріал засвідчує, що майже для всіх лексико-тематичних груп стилістичних транспозитів домінантними є перший, другий та п'ятий типи. Нижчими показниками частотності характеризується третій тип ускладнення семантичної структури. Найменш продуктивним виявився четвертий тип.

6. Аналіз словникових дефініцій у лексикографічних працях тлумачного зразка - СУМі та ВТСі-2004 - слугував підставою для констатації факту, що в загальному вжитку функціонують стилістичні транспозити з чотирма видами семантичної структури: елементарною, простою, складною і надскладною. Для стилістично транспонованих термінолексем найбільш характерними є складний та надскладний види семантичної структури.

7. Матеріали дослідження підтверджують, що кодифікаційна практика суттєво відстає у фіксації реальних лексичних норм. Існує дистанція між кодифікованим стилістичним статусом та реальними стилістичними ознаками багатьох термінологічних одиниць. Детальне вивчення реєстрів загальномовних словників української мови в аспекті виявлення особливостей фіксації термінолексики дозволило сформувати перелік лексем із неадекватно зафіксованим стилістичним статусом. Виділено дві множини проаналізованих слів: лексеми, що потребують термінологічного маркування, і лексеми, що потребують вилучення стилістичних позначок. Неадекватність фіксації термінологічних одиниць у загальномовних словниках української мови полягає не лише у непослідовній кваліфікації їхнього стилістичного статусу, але й у неповному відображенні семантичного обсягу. Виокремлено лексеми, що функціонують у лінгвосоціумі з некодифікованими прямими чи переносними значеннями. Це одиниці різних терміносфер: “Медицини” (консиліум, донор, метастаз, діагноз), “Спорту” (фолити, фора), конфесійної сфери (причастя, апокаліпсис), “Економіки” (дистриб'ютор), “Техніки” (пробник, розпушувач) та ін.

8. Інтенсивні темпи мовної еволюції актуалізують потребу вивчення реального стану функціонування лексичних норм у мовному житті соціуму. З огляду на існування дистанції між кодифікованими та реальними семантико-стилістичними параметрами проаналізованих лексичних одиниць розроблено механізм дослідження співвідношення кодифікації та реалізації лексичних норм. Його сутність полягає у проведенні анкетування та зіставленні результатів із кодифікованими стилістичними і семантичними характеристиками відібраної лексики.

Для встановлення кореляції показників стилістичної транспозиції термінолексики і соціолінгвальних параметрів було обрано такі критерії залучення інформантів, як стать, вік, фах та місце проживання.

Результати проведеного анкетування дають підстави стверджувати, що максимально репрезентативним виявився віковий критерій: він суттєвий для всіх проаналізованих лексико-тематичних груп. Терміни медичної сфери найкраще тлумачать респонденти ІІ (30-40 рр.) і ІІІ (40-60 рр.) вікових категорій. Економічні терміноодиниці та лексеми комп'ютерної сфери найбільш точно пояснюють інформанти молодшого віку - І (25-30 рр.) і ІІ (30-40 рр.) категорій. Найвищу обізнаність із конфесійною лексикою виявляють представники ІV (після 60 рр.) категорії.

Результативність критерію добору інформантів за статтю дещо нижча, ніж вікового. Найбільш виразно простежується різниця у відповідях респондентів різної статі для технічної термінолексики, оскільки показники розуміння її семантики чоловіками, залученими до опитування, виявились значно вищими. Під час аналізу відповідей стосовно транспозитів із економічної та спортивної галузей виявлено, що рівень володіння лексичними одиницями названих сфер не залежить від статі інформантів. Критерій добору респондентів за фахом є показовим лише для термінолексики медичної сфери (за винятком слів, що називають найбільш відомі в соціумі хвороби чи медичні поняття) і технічної сфери. Однак він не відображає значної відмінності у рівні тлумачення інформантами спортивних, економічних і конфесійних терміноодиниць. Критерій добору опитуваних за місцем проживання виявився дієвим лише для одиниць комп'ютерної сфери: визначено низькі показники оперування такою лексикою жителями села. Загалом репрезентативність кожного соціолінгвального параметра (статевої належності інформанта, вікової категорії респондента, фаху опитуваного чи його місця проживання) залежить від лексико-тематичної групи стилістично переорієнтованих термінів.

9. Отже, поєднання теоретичних принципів кодифікації терміно-логічної лексики у загальномовних словниках української літературної мови і соціолінгвістичного дослідження реальних семантико-стилістичних параметрів терміноодиниць у мовній практиці соціуму є надійним підґрунтям для забезпечення об'єктивності кодифікаційних прескрипцій. Запропонований комплексний підхід сприятиме посиленню лінгвопрагматичного ефекту стилістичних і лексикологічних студій.

Додатки до основної частини містять три варіанти анкет для визначення показника стилістичної транспозиції термінологічних одиниць (додатки А, Б, В) і демонструють показники стилістичної транспозиції термінологічних одиниць за статтю (додаток Д), за віком (додаток Е), за фахом (додаток Ж), за місцем проживання (додаток З).

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Жирик О.А. Особливості розвитку семантики детермінологізованих лексичних одиниць // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки: Збірник наукових праць. - Луганськ: Вид-во ЛНПУ імені Тараса Шевченка “Альма-матер”, 2005. - № 9 (89). - С. 90-97.

2. Жирик О.А. Мовна норма в термінології // Лінгвістика: Збірник наукових праць. - Луганськ: Вид-во ЛНПУ імені Тараса Шевченка “Альма-матер”, 2005. - № 3 (6). - С. 22-33.

3. Жирик О.А. Детермінологізація як вияв динаміки лексико-семантичної системи сучасної української мови // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. Серія: Мовознавство. - Тернопіль: ТНПУ імені Володимира Гнатюка, 2005. - № 1 (13). - С. 199-206.

4. Жирик О.А. Термінологічна лексика в сучасному кодифікаційному процесі // Мовознавчий вісник: Збірник наукових праць. - Черкаси: Черкаси - Брама - Україна, 2006. - Випуск 3. - С. 142-148.

5. Жирик О.А. Зміна семантико-стилістичних характеристик конфесійних термінів // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки: Збірник наукових статей. - Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2006. - № 2. - С. 85-92.

6. Жирик О.А. Стилістична транспозиція спортивних термінів // Вісник: Проблеми української термінології. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2006. - № 559. - С. 246-252.

7. Жирик О.А. Зміна стилістичного статусу медичних термінів // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Дні науки 2005”. Том 43. Мова, мовлення, мовна комунікація. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 26-29.

8. Жирик О.А. Репрезентація детермінологізованих лексичних одиниць у сучасній кодифікаційній практиці // Materials of international scientifically-practical conference “The Science: theory and practice”. Vol. 30. Philological sciences. - Praha: Publishing House “Education and Science” s.r.o.; Prague, Czechia - Dnepropetrovsk, Ukraine - Belgorod, Russian, 2005. - P. 50-52.

9. Жирик О.А. Ускладнення семантичної структури медичних термінів у процесі стилістичної транспозиції // Мова і культура: Науковий журнал. - Вип. 9. - Т. VI (94). Національні мови і культури в їх специфіці і взаємодії. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2007. - С. 88-95.

АНОТАЦІЯ

Жирик О.А. Стилістична транспозиція термінологічної лексики в сучасній українській мові (кодифікаційний аспект). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Інститут української мови НАН України, Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню процесу стилістичної транспозиції термінологічної лексики сучасної української мови у кодифікаційному аспекті.

Визначено іманентні ознаки загальнолітературної та термінологічної норм. Проаналізовано сутність процесу стилістичної транспозиції термінологічних одиниць. Обґрунтовано вибір кодифікаційної практики для дослідження стилістичного статусу лексем у синхронії та діахронії.

Схарактеризовано лексико-тематичні групи стилістично переорієн-тованих терміноодиниць. Запропоновано типологію ускладнення семантичного обсягу стилістично транспонованих термінів і класифікацію видів семантичної структури стилістичних транспозитів.

Сформовано корпус термінологічних одиниць із неадекватно кодифікованим стилістичним статусом. Розроблено механізм дослідження співвідношення кодифікації та реалізації лексичних норм. За результатами проведеного анкетування респондентів різних груп встановлено кореляцію показників стилістичної транспозиції термінолексики і соціолінгвальних параметрів.

Ключові слова: загальнолітературна норма, термінологічна лексика, стилістична переорієнтація, стилістичний транспозит, лексико-тематична група, лексико-семантичний варіант, семантико-стилістичні процеси, кодифікаційна практика, соціолінгвальні параметри.

АННОТАЦИЯ

Жирик О.А. Стилистическая транспозиция терминологической лексики в современном украинском языке (кодификационный аспект). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт украинского языка НАН Украины, Киев, 2007.

Диссертация посвящена системному анализу процесса стилистической транспозиции терминологической лексики современного украинского языка в кодификационной практике.

В работе осуществлен анализ языковой нормы, являющейся базовым понятием в терминологии и стилистике. Осмыслены важные в русле настоящего исследования имманентные признаки общелитературной и терминологической нормы, такие как: динамичность и стабильность, а также кодифицированность. Определено состояние изучения стилисти-ческой транспозиции терминов в современном языкознании. Рассмотрены сущность и особенности перехода терминологических единиц в общеупотребительный лексический фонд. Стилистическая транспозиция происходит путем изменения контекста функционирования лексической единицы со специального на неспециальный. Обоснован выбор лексикографической практики как источника изучения стилистического статуса терминологических единиц в синхронии и диахронии, поскольку кодификационные источники являются фиксаторами спектра семантико-стилистических параметров лексических норм на данном историческом этапе развития языка. Сделан вывод о том, что темпоральные промежутки между словарями определяют ориентировочное время транспозиции терминоединиц в общеупотребительный лексический фонд, а исчезновение терминологической ремарки указывает на переориентацию стилисти-ческого статуса термина.

Рассмотрены интралингвальные и экстралингвальные факторы динамики языковой системы вообще и лексико-семантического уровня в частности. Констатируется, что для эволюции лексического уровня язы-ковой системы и для стилистической транспозиции терминов главными являются именно экстралингвальные факторы, среди них - становление независимого украинского государства и нового общественного уклада, а также развитие науки и техники.

В результате комплексного анализа словарей украинского языка осуществлена стратификация терминологической лексики, изменившей сферу функционирования. Определены лексико-тематические группы наиболее частотных общеупотребительных терминов. Практически обо-сновано, что наиболее высокие показатели стилистической переориен-тации свойственны единицам медицинской, спортивной и технической терминосфер. В процессе изучения явления стилистической транспозиции очерчены ее основные этапы. Доказано, что основная масса проанали-зированных лексических единиц транспонируется в общеупотребительный лексический фонд на этапе РУС-48 / СУМ, частично на этапе СУМ / ВТС-2004 (конфессионная терминолексика).

В диссертации исследована взаимозависимость стилистических и семантических процессов в ходе переориентации стилистического статуса терминов. Переход из собственной терминосферы в общеязыковой фонд расширяет семантическую структуру, приводит к появлению производных микрозначений и отдельных лексико-семантических вариантов. Предло-жена типология усложнения семантики стилистических транспозитов, основанная на изучении соотношения семантического объема лексемы в различных словарях (в диахронии). Определены пять типов, учитывающих пополнение семантики транспонированных терминов производными МК (І), переносными ЛСВ (ІІ), прямыми ЛСВ (ІІІ), терминологическими ЛСВ (ІV); пятый тип (V) объединяет признаки всех предыдущих типов в различных комбинациях. Представлена также классификация разновид-ностей семантической структуры стилистически транспонированных терминов (элементарная, простая, сложная, наиболее сложная), определен-ная на основе анализа словарных дефиниций в лексикографических источниках толкового типа.