Текст англомовної пародії в аспекті інтертекстуальності

“…Sing Beans, sing Bones, sing Butterflies!

Find me my match, he said.

With such a noble head -

With such a beard, as white as curd…” (Carroll L. The Lang Coorting).

Наповнення характерних синтаксичних конструкцій прецедентного тексту в пародії часто таке, що висловлення суперечить здоровому глузду, стає абсурдним, і тим самим досягається комічний ефект. Прикладом може служити пародія Ст. Лікока “Guido The Gimlet of Ghent: A Romance of Chivalry”: “Не placed himself under a vow that he would eat nothing, save only food, drink nothing, save only liquor...”.

Уживання різноманітних міжтекстових синтаксичних засобів призводить до реалізації та посилення комічного ефекту в тексті пародії і наповнення його особливою експресивністю, завдяки чому пародія набуває індивідуальних і своєрідних характеристик, стає не схожою на інші тексти.

ВИСНОВКИ

Однією з найбільш актуальних проблем сучасної лінгвістики є проблема декодування і сприйняття змісту художнього тексту. Тому закономірно, що на сучасному етапі нагальною потребою лінгвістики є розробка теорії інтертекстуальності, що вивчає міжтекстові взаємодії.

Із поняттям інтертекстуальності тісно пов'язані категорії пантекстуальності, текстуальності та контекстуальності - основні категорії лінгвістики тексту. Однак, як у зарубіжній, так і у вітчизняній лінгвістичній науці не існує чіткого теоретичного розмежування цих категорій, у результаті чого вони нерідко ототожнюються.

У роботі ці поняття розмежовуються: феномен пантекстуальності полягає в тому, що потенційний текст, який характеризується ознакою просторовості, розміщується в реальному просторі. Простір не тільки порівнюваний з текстом за окремими характеристиками: текст є матеріальним носієм змісту простору, що саме в тексті набуває вербального втілення. Контекстуальність являє собою процес взаємодії текстів з урахуванням вертикального контексту. Текстуальність - процес породження різних текстів. Таким чином, категорія текстуальності значно ширша за категорію інтертекстуальності, що розуміється як процес взаємодії породжених текстів між собою.

Інтертекстуальність давно визнається умовою існування будь-якого тексту, а в пародійному тексті є провідною та визначальною властивістю. Який би аспект пародії не досліджувався, необхідно мати на увазі її інтертекстуальну сутність, тобто пародія завжди передбачає зв'язок, як мінімум, між двома текстами - пародійним текстом і пародійованим. У дослідженні встановлено зв'язок таких текстів: прецедентного тексту і власне тексту пародії.

Проаналізовані міжтекстові ланцюжки показують різні взаємодії текстів, які: а) не є абсолютними пародіями, але містять у собі пародійні вкраплення з наявними інтертекстами, завдяки яким створюється пародійний контекст; б) тексти, що містять у собі пародійні вкраплення, які взаємодіють не з цілим прецедентним текстом, а з його частиною; в) пародії, прецедентним текстом для яких є різні прецедентні феномени; г) пародії, які взаємодіють повністю або частково не з одним прецедентним текстом, а з кількома.

Важливу роль в аспекті сприйняття та інтерпретації пародії відіграє виявлення інтертекстуальної залежності її від об'єкта. Специфіка функціонування інтертекстуальних включень у тексті пародії полягає в тому, що, з одного боку, вони відтворюють об'єкт, а з іншого боку, будучи чужим словом у тексті самостійного пародійного твору, виступають важливим компонентом у процесі трансформації об'єкта, оскільки мають здатність активізувати структуру приймаючого пародійного тексту своєю несумісністю із цією структурою.

У результаті дослідження було також виявлено, що пародійний текст спирається на усі можливі елементи прецедентного тексту. Таким чином, усі мовні одиниці (від фонетичних, морфологічних, лексичних, фразеологічних до тропів і синтаксичних) у тексті пародії також інтертекстуальні: пародист запозичує їх й уводить у пародійний текст, де вони перетворюються під його впливом. Виникає збагачений новими конотаціями за допомогою введеного тексту, новий текст, для якого обов'язковою умовою є інтертекстуальна взаємодія.

Вивчення міжтекстових зв'язків є перспективним напрямом у сучасній лінгвістиці, оскільки дає можливість усвідомити місце конкретного тексту в єдиному текстовому просторі, простежити текстові взаємозв'язки та взаємовпливи, урахування яких дозволяє більш глибоко аналізувати мовотворчі твори. Проведене дослідження дозволило виявити перспективи подальшої роботи, а саме: 1) порівняння реалізації принципу інтертекстуальності в пародіях на різні тексти і жанри, що використовують конструкцію “текст у тексті”, зокрема, на вербалізовані та невербалізовані тексти такі, як кінотексти, карикатури, епітафії, графіті, а також на жанри комедії, трагедії тощо; 2) вивчення фонематичних аспектів тексту англомовної пародії для уточнення інтонаційних патернів на основі прецедентного тексту; 3) аналіз тексту пародії з позиції його функціонально-комунікативної приналежності в складі гумористичного дискурсу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДБИТИЙ У ТАКИХ ОДНООСІБНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Чупріна Н.М. Англійська пародія в аспекті теорії інтертекстуальності / Н.М. Чупріна // Наук. вісник Чернів. ун-ту: [зб. наукових праць]. - 2004. - Вип. 213: Германська філологія. - С. 90-96.

2. Чуприна Н.Н. Пародия как гипертекст / Н.Н. Чуприна // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна, 2006. - №. 725. - С. 159-161.

3. Чуприна Н.Н. Специфические черты реминисценции в тексте пародии / Н.Н. Чуприна // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна, 2008. - №. 782. - С. 159-163.

4. Чуприна Н.Н. Фонетико-морфологические свойства пародийного текста / Н.Н. Чуприна // Культура народов Причерноморья: науч. журнал. - Межвуз. центр “Крым”, 2007. - Т. 2, № 110. - С. 295-297.

5. Чуприна Н.Н. Аллюзия как элемент межтекстового взаимодействия в тексте пародии / Н.Н.Чуприна // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна, 2006. - № 741. - С. 176-177.

6. Чуприна Н.Н. Литературная пародия как интертекст / Н.Н. Чуприна // Сучасна англістика: Стереотипність і творчість: Всеукр. наук. форум, 19 трав. 2006 р. : тези доп. - Харків, 2006. - C. 203-205.

7. Чуприна Н.Н. Пародия как специфическое лингвостилистическое явление / Н.Н. Чуприна // Ювілейні четверті Каразінські читання: “Людина. Мова. Комунікація” : міжнар. наук.-метод. конф., 2 жовт. 2004 р. : тези доп. - Харків, 2004. - С. 275-276.

8. Чуприна Н.Н. Специфические черты цитаты в тексте пародии / Н.Н. Чуприна // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація : міжнар. наук. конф., 1 лют. 2007 р. : тези доп. - Харків, 2007. - С. 331-332.

Размещено на Allbest.ru