Фоностилістичні особливості англійського мовлення датсько-англійських білінгвів (на прикладі студентського соціолекта)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 81'246 .2'27.111 (489)

Фоностилістичні особливості англійського мовлення датсько-англійських білінгвів (на прикладі студентського соціолекта)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Бородіна Дар'я Сергіївна

Донецьк 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі теорії і практики перекладу й соціолінгвістики Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського, Міністерство освіти і науки України.

Захист відбудеться «17» жовтня 2008 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 у Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.

Автореферат розіслано «16» вересня 2008 р.

Вчений секретар канд. філол. наук, спеціалізованої вченої ради доцент Н.В. Пирлік

АНОТАЦІЇ

Бородіна Д.С. Фоностилістичні особливості англійського мовлення датсько-англійських білінгвів (на прикладі студентського соціолекта). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Донецький національний університет, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню особливостей вимови, що є характерними для англійського мовлення студентів - датсько-англійських білінгвів.

Дослідження базується на оцінюванні мовних контактів, що призводять до появи нових національних різновидів англійської мови. Експериментальному дослідженню передує аналіз сучасної мовної ситуації, яка характеризується розповсюдженням національно-англійського білінгвізму і переключенням кодів у студентських соціолектах. Обґрунтовано значущість фонетичної інтерференції як соціолінгвістичного чинника, який створює так званий “глобальний іноземний акцент” у мовленні певних соціальних груп. З'ясовано поняття білінгвізму, описано його типи та чинники формування й розвитку цього явища в умовах конкретної мовної спільноти. На основі порівняння фонематичного складу датської та англійської мов зібрано нові експериментальні дані з залученням спектрографічного і статистичного аналізу. Виділено диференціальні ознаки фонем, що потенційно реалізуються в англійському мовленні датсько-англійських студентів-білінгвів. Встановлено артикуляційні й акустичні ознаки, що характеризують специфічну англійську фонетичну систему студентського соціолекту і слугують факторами, які ідентифікують цю соціальну групу у датському суспільстві.

Ключові слова: мовні контакти, датсько-англійський білінгвізм, мовна ідентифікація, соціолект, комунікативна ситуація, переключення кодів, фонетична інтерференція, спектрограма, акустико-артикуляційні ознаки.

Бородина Д.С. Фоностилистические особенности английской речи датско-английских билингвов (на примере студенческого социолекта). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2008.

В диссертации выполнено исследование интерферентных признаков сегментного уровня в английском произношении студентов - датско-английских билингвов. Под интерференцией принято понимать все изменения в структуре и значении, свойствах и составе единиц языка, возникающие вследствие взаимодействия языков в условиях языковых контактов. Соответственно, языки, которыми владеет билингв, подвергаются интерференции, т.е. содержат изменения в структуре и значении, свойствах и составе своих единиц. Таким образом, будучи наряду с интерференцией следствием языковых контактов, билингвизм представляет собой владение двумя взаимно интерферирующими языками, а переключение кодов - это практика попеременного использования билингвами интерферирующих элементов их языков. Интерференция проявляется во всех типах билингвизма, за исключением, возможно, полного непереводного бикультурного билингвизма, где говорящие в совершенстве владеют двумя языковыми системами.

Материалом исследования служат аудиозаписи подготовленной и неподготовленной английской речи в ситуациях неформальной коммуникации. Экспериментальному исследованию предпослан анализ современной языковой ситуации, характеризуемой распространением национально-английского билингвизма и переключения кодов в молодежных социолектах, и обосновано значение фонетической интерференции, как социолингвистического фактора, создающего т.н. «глобальный иностранный акцент» в речепроизводстве на втором языке; Опираясь на сопоставление фонематического состава датского и английского языков, создана фонетическая база данных, подвергнутая аудиторскому, спектрографическому и статистическому анализу. Выделены дифференциальные признаки фонем, потенциально реализуемых в английской речи датско-английских билингвов и образующих их фонетическую систему. Установлен характер трансферационных и конвергентных изменений, являющихся следствием взаимовлияния двух акустико-артикуляционных систем, которое привело к появлению специфической английской фонетической системы в социолекте датско-английских билингвов; определена возможность идентификации этой категории датско-английских билингвов по тем параметрам, которые вычленяются из речевого потока.

Ключевые слова: языковые контакты, датско-английский билингвизм, языковая идентификация, социолект, коммуникативная ситуация, переключение кодов, фонетическая интерференция, спектрограмма, акустико-артикуляционные признаки.

Borodina D.S. Phonostylistic distinctive characteristics of the English speech of Danish-English bilingual speakers (based on students' sociolect). - Manuscript.

A thesis for a candidate degree in philology: speciality 10.02.04 - Germanic languages. - Donetsk National University. - Donetsk, 2008.

The thesis is devoted to the investigation of pronunciation distinctions typical of the English speech of Danish-English bilingual students.

The study is based on the evaluation of language contacts leading to the appearance of new national varieties of English. The analysis of modern linguistic state of the art characterized by the spread of national-English bilingualism and code switching in students' sociolects precedes the experimental study. The significance of phonetic interference as a sociolinguistic factor that promotes the so-called “global foreign accent” in the speech of certain social groups has been grounded. The notion of bilingualism and its types have been depicted, the factors of formation and development of this phenomenon in the conditions of specific language community have been determined. On the basis of the comparison of the phonemic systems of Danish and English, new experimental data have been collected using the spectrographic and statistic analyses. The distinctive features of phonemes that can be realized in the English speech of Danish-English bilinguals and form their phonetic system have been pointed out. Articulatory and acoustic distinctors characterizing the specific English phonetic system of the students' sociolect and serving as a factor identifying this social group have been singled out

Key words: language contacts, new Englishes, Danish-English bilingualism, language identity, sociolect, communicative situation, code switching, phonetic interference, consonant system, vowel system, spectrogram, articulation transference, acoustic and articulatory distinctors.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Розвиток і розширення міжрегіональних і міжнаціональних контактів, інтенсивна міграція, сучасні інтеграційні процеси - ці та інші чинники зумовлюють зростання мовних контактів і, як наслідок, взаємодію та взаємовплив мов. У межах окремих країн колективна мовна ідентифікація, що склалася, визначається галуззю взаємовідносин між домінуючою національною мовою та іншими складовими національного мовного простору.

Одним із провідних чинників сучасної мовної ситуації є розповсюдження англійської мови, що являє собою поліетнічну мовну єдність, яка сформувалася у вигляді національних і територіальних варіантів, кожен з яких складає соціально-комунікативну систему, покликану забезпечити комунікативні потреби її носіїв. Основні теоретичні положення, що характеризують поліетнічну мовну єдність як сукупність її національних варіантів, викладені у працях українських і російських лінгвістів В.Д. Аракіна, Ю.О. Жлуктенка, Б.О. Ільїша, О.І. Смирницького, О.Є. Семенця, С.В. Семчинського, О.Б. Ткаченка, А.Д. Швейцера, В.М. Ярцевої, Р.Я. Крицберга, Г.В. Поліщук, О.Я. Присяжнюк та інших, які визначають національний варіант як особливу форму функціонування єдиної мови, що ідентифікується, поряд з інваріантними конституюючими ознаками, і наявністю варіантних ознак, які свідчать про специфіку територіального і соціального характеру.

Взаємовплив інваріантних і варіантних ознак чітко проявляється у датському регістрі англійської мови, діапазон якого, як і інших національних регістрів англійської мови, досить широкий - це і друга мова значної частини міського населення, засобів масової інформації, освіти, сфери обслуговування і тощо, це й ефективний засіб колективної мовної ідентифікації окремих соціальних, професійних, етнічних і вікових груп. Комунікативна компетенція в національному варіанті англійської як другої мови визначається відповідною змістовно-функціональною орієнтацією. У соціолінгвістичному аспекті, так само, як мовна компетенція людей, що володіють лише однією мовою, дозволяє їм переключатися з одного мовного регістру на інший, мовна компетенція національно-англійських білінгвів містить ті самі параметри для кожної з двох мов і дозволяє їм використовувати два мовних коди по черзі, розширюючи діапазон стратегій комунікації. Типовими прикладами є форми переключення мовних кодів, які стають диференціюючими для окремих соціальних співтовариств і являють собою засіб ідентифікації комуніканта.

Нагальна необхідність вивчення проблеми диференціюючих ознак, що вказують на приналежність мовця до певної регіональної, етнічної або соціальної групи, визначила появу нового напряму в контактній лінгвістиці, у межах якого українські та зарубіжні соціолінгвісти активно займаються вивченням інтерферентних ознак в англійському мовленні таких категорій національно-англійських білінгвів, як араби, індуси, казахи, китайці, корейці, латиноамериканці, турки, українці, японці та інші (Н.М. Бікова, Г.М. Вишневская, Ю.М. Захарова, Г.В. Зимовець, М.К. Ісаєв, В.Ю. Кочубей, Є.А. Устинович, R.S. Carlisle, F. Eckman, B. Edge, J.E. Hammink, J. Hansen, B. Кachru, P. Kiparsky, U-B. Kotsinas, R. Major, P. Quist, I. Reyes, C. Sato, Sert Olcay та ін.).

Поза увагою лінгвістів практично залишається багато проблем соціофонетичної ідентифікації національно-англійських білінгвів та фонетичної інтерференції, що супроводжує переключення мовних кодів.

Фонетична інтерференція має найбільш суттєве значення для вирішення задачі розпізнавання певної категорії комунікантів, оскільки вона є соціолінгвістичним чинником, що створює уяву про так званий «глобальний іноземний акцент» у мовотворенні другою мовою.

Актуальність теми цього дослідження визначається як зростаючим інтересом сучасного суспільства до взаємодії мов в умовах масової міграції, глобального впливу англо-американської культури та розповсюдження англійської мови, так і необхідністю всебічного вивчення соціальних та лінгвістичних чинників, що характеризують соціофонетичну варіативність національно-англійських мовних співтовариств, які виникають усюди. Національно-англійський білінгвізм стає характерною особливістю комунікації та мовленнєвої поведінки численних соціальних, перш за все, молодіжних груп та найбільш очевидним чинником їхньої колективної ідентифікації. Переключення мовних кодів у молодіжній комунікації слугує ціннісним символом, що ідентифікує соціальні та культурні преференції мовців. Соціолінгвістичні дослідження молодіжного білінгвізму, побудовані на стратифікаційному підході до аналізу соціального аспекту комунікативної діяльності, концентруються, в основному, на лексико-семантичному рівні особливостей молодіжного соціолекту і, меншою мірою, на його структурно-граматичному рівні. Це, у свою чергу, зумовлює необхідність проведення на реальному матеріалі комплексного аналізу ідентифікаційних та інтерферентних ознак вимови національно-англійських білінгвів, що є актуальним для вивчення джерел фонетичної варіативності в їх мовленні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною комплексної наукової теми, що розробляється на факультеті іноземної філології Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського "Соціолінгвістична варіативність в мові і мовленні" (номер державної реєстрації № 0104U005407; індекс УДК 8127), науковий керівник - доктор філологічних наук, професор О.Д. Петренко.

Об'єктом дисертаційного дослідження є англійське мовлення студентів - датсько-англійських білінгвів, зафіксоване під час читання стандартного тексту і спонтанного монологічного мовлення.

Предметом дослідження є соціофонетична варіативність одиниць сегментного складу англійського мовлення студентів - датсько-англійських білінгвів.

Мета дослідження полягає у виявленні диференціальних характеристик і визначенні специфіки англійського мовлення в соціолекті студентів - датсько-англійських білінгвів на фонетичному рівні з урахуванням того, що соціофонетична варіативність їх вимови є наслідком дивергентних і конвергентних процесів, які виникають унаслідок накладання двох фонетичних систем.

Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:

- провести аналіз сучасної мовної ситуації, що характеризується появою територіальних регістрів англійської мови, розвитком національно-англійського білінгвізму і широким використанням переключення кодів у молодіжних соціолектах; обґрунтувати значення фонетичної інтерференції як соціолінгвістичного чинника, що створює так званий «глобальний іноземний акцент» у мовотворенні другою мовою;

- вивчити датську мовну ситуацію і надати характеристику фонематичному складу датської мови у зіставленні з фонематичним складом англійської мови, встановлюючи як об'єднувальні, так і розрізнювальні їх ознаки;

- визначити цільову групу, варіативність вимови членів якої була предметом соціофонетичного аналізу, провести спостереження за мовленнєвою поведінкою інформантів в умовах соціофонетичного експерименту, зібрати необхідний мовленнєвий матеріал і створити фонетичну базу даних, яка повинна включати висловлювання різних комунікативних типів, зафіксованих як у підготовленому мовленні, так і в ситуаціях неформального інтерв'ю та неформального спілкування;

- провести експертну оцінку відхилень в англійській вимові датсько-англійських білінгвів, спектрографічну і статистичну обробку сегментів записів, у яких відзначено відхилення від стандартної вимови; виявити інтерферентні ознаки сегментного рівня в англійській вимові студентів - датсько-англійських білінгвів;

- виділити диференційні ознаки фонем, що потенційно реалізуються в англійському мовленні датсько-англійських білінгвів і утворюють їх фонетичну систему;

- установити характер трансфераційних і конвергентних змін, які є наслідком взаємовпливу двох акустико-артикуляційних систем, що привело до появи специфічної англійської фонетичної системи в соціолекті білінгвів;

- розглянути залежність фоностилістичного варіювання від характеру комунікативної ситуації, рівень кодифікації норми англійської вимови датсько-англійських білінгвів і можливість диференціації та розпізнавання цієї категорії датсько-англійських білінгвів за тими параметрами, що виділяються з мовленнєвого потоку.

Сформульовані мета і завдання зумовили використання комплексної методики дослідження: 1) порівняльного аналізу об'єктивних і суб'єктивних характеристик мовленнєвих ситуацій; 2) експериментально-фонетичного методу, який використовується для опису об'єктивних фізичних параметрів вимови інформантів; 3) аналогово-цифрової репрезентації матеріалів; 4) аналізу кількісних показників фізичних параметрів; 5) методу наукового спостереження, пов'язаного з суб'єктивним аналізом, який передбачає експертну оцінку з метою виявлення й опису інтерферентних ознак в англійському мовленні датсько-англійських білінгвів на сегментному рівні;
6) лінгвістичної інтерпретації даних, отриманих у ході аудиторського та інструментального аналізу.

Наукова достовірність отриманих результатів забезпечується як двохетапною структурою дослідження природи варіативності сегментних одиниць фонетичного рівня англійського мовлення в соціолекті студентів - датсько-англійських білінгвів, так і наявністю експериментального матеріалу дослідження, який складають 18 записів реалізації підготовленого монологічного мовлення і 23 записи інтерв'ю - приклади спонтанного монологічного мовлення, які містять, в цілому, 747 абзаців (1871 синтагма). Сумарна тривалість звучання аудіоматеріалу складає 723 хв. (12 годин 03 хвилини), в цифровому вигляді матеріал на СD-ROM замає 541 Мб пам'яті. Загальна кількість вивчених реалізацій приголосних і голосних фонем становила 29390, тривалість звучання висловлювань, оброблених спектрографічно, - 183 хв., загальна кількість спектрограм - 932. Записи комунікативних ситуацій за участю членів цільової групи респондентів із 23 осіб віком 20 - 26 років були зроблені у період з вересня 2005 року по жовтень 2007 року на цифровий диктофон Olympus VN120 PC. Експертну оцінку проводили 6 аудиторів-філологів, що не є носіями мови, і 8 аудиторів - носіїв мови, але не філологів. Обробка записів комунікативних ситуацій здійснювалася за допомогою програм комп'ютерної обробки звукового сигналу для Windows XP - Olympus Digital Wave Player, Soni Sound Forge 8.0, Nero WaveEditor, Blaze Media Pro, TexSmith Snagit и WaveSurfer 1.8.5 - 2005.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що в ньому вперше у практиці соціолінгвістичних досліджень виконаний комплексний аналіз варіативності сегментних одиниць, що характеризують фонетичний рівень англійського мовлення датсько-англійських білінгвів, виявлені ідентифікуючі територіально-варіантні ознаки англійської вимови датсько-англійських білінгвів та розроблена класифікація фонетико-фонологічної системи носіїв датського регістру англійської мови; встановлений набір диференціюючих ознак елементів діатонічної системи датсько-англійських білінгвів, яка маніфестується у підготовленому і спонтанному мовленні; розкрито механізм фонетичної інтерференції, що проявляється у ході переключення кодів у молодіжному соціолекті датсько-англійських білінгвів.

Теоретичне значення дослідження полягає у подальшій розробці на новому мовному матеріалі теорії соціофонетичного варіювання і, зокрема:

- в узагальненні диференціюючих ознак та встановленні способів варіювання сегментних одиниць фонетичного рівня в англійській вимові датсько-англійських білінгвів;

- в уточненні взаємодії лінгвальних та нелінгвальних чинників, що визначають механізм формування фонетичної системи англійської мови датсько-англійських білінгвів;

- у розкритті специфіки дії інтерферентних та конвергентних чинників в умовах мовних контактів, обґрунтуванні можливості соціофонетичної ідентифікації білінгвів за сукупністю сегментних характеристик їх вимови.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що її матеріали, положення і висновки можуть бути використані у викладанні, зокрема курсу загального мовознавства (розділ «Мовні контакти»), соціофонетики, теоретичної фонетики (розділи «Звукова структура мови та її компоненти», «Особливості вимови в різних варіантах англійської як поліетнічної мови») і практичної фонетики англійської мови, спецкурсу з білінгвізму та переключення кодів, можуть бути видані у вигляді методичних розробок з нормативної фонетики для студентів спеціальності «англійська мова і література». Розроблена у дисертації методика може застосовуватися у дослідженнях, спрямованих на ідентифікацію мовців за диференціальними ознаками їх вимови.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням, виконаним автором одноосібно, як при формуванні теоретико-методичної основи для вирішення поставленої наукової проблеми, так і на етапі проведення соціофонетичного експерименту. Дослідження виконано на оригінальному матеріалі у відповідності з науковою темою, яка розробляється викладачами, аспірантами та пошукувачами на факультеті іноземної філології Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського «Соціолінгвістична варіативність у мові та мовленні» (номер державної реєстрації № 0104U005407; індекс УДК 8127).

Апробація роботи. Основні аспекти і результати дослідження висвітлені у доповідях та повідомленнях на наступних конференціях: «ІV Міжнародна наукова конференція «Міжкультурні комунікації: традиції та нові парадигми» (Алушта, 24-28 травня 2005 р.), «VІ Міжнародна наукова конференція «Міжкультурні комунікації: стратегії освіти і методика навчання мовам» (Алушта, 22-26 травня 2007 р.), «І Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціокультурні та етнолінгвістичні проблеми галузевого перекладу в парадигмі євроінтеграції» (Національний авіаційний університет, Київ, квітня 2008 р.).

Структура дисертації. Дисертація загальним обсягом 253 сторінки (обсяг тексту дослідження - 171 сторінка) складається зі вступу, переліку умовних скорочень, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, списку електронних джерел, додатків, а також 58 фрагментів текстів аудіозаписів разом з їх транскрипцією.

На захист виносяться такі положення:

1. Результатом контактів англійської мови з національними мовами стало виникнення її національних регістрів, що характеризуються специфічними стійкими відхиленнями від британських і американських стандартів, і розповсюдження національно-англійського (тут, датсько-англійського) координативного білінгвізму, який визначає групову мовну компетенцію і слугує засобом колективної ідентифікації.

2. Переключення кодів забезпечує неперервність білінгвального мовотворення і супроводжується двосторонньою інтерференцією. Фонетична інтерференція створює так званий глобальний іноземний акцент у мовотворенні другою мовою, що є наслідком процесів трансферації та конвергенції.

3. Контрастивний аналіз фонетичних систем датської та англійської мов дає обмежений набір акустико-артикуляційних ознак і дозволяє окреслити діапазон потенційних форм фонетичної інтерференції, що є вихідною базою експериментального дослідження відмінностей в англійській вимові у молодіжному соціолекті студентів - дастсько-англійських білінгвів.

4. Для ідентифікації фонем визначаються параметри спектрограм, які відображають: 1) наявність або відсутність голосу, 2) місце і спосіб артикуляції. Англійський консонантизм дастсько-англійських білінгвів характеризується зсувом місця артикуляції, відсутністю стійкої кореляції за глухістю-дзвінкістю, наявністю напівдзвінких та оглушених приголосних фонем, проявом сильної аспірації, асимілятивними процесами, що приводять до послаблення і випадіння дентальних і повної заміни англійських міжзубних.

5. У системі вокалізму прості діафони є наслідком трансферації особливостей артикуляції датських фонем в англійський вокалізм, складені та складні діафони - наслідком конвергенції англійських і датських артикуляційних характеристик: дифтонги мають незначні розходження підйому від першого елемента до другого.

6. Результати акустико-спектрального аналізу дозволяють диференціювати і розпізнавати певну категорію білінгвів за тими параметрами, які виділяються з мовленнєвого потоку і є відображенням їх мовленнєвих характеристик на рівні мовної системи, у цьому випадку в формі молодіжного соціолекту.

мовний англійський мова білінгвізм

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ дисертації «Теоретичні передумови дослідження датсько-англійського білінгвізму в молодіжному соціолекті Данії». Дослідження мовних контактів є одним з основних напрямів сучасної соціолінгвістики (Ю.О. Жлуктенко, С.В. Семчинський, О.Б. Ткаченко, В.В. Акуленко, О.І. Чередниченко, Г.Г. Крючков, О.Д. Петренко, О.Є. Семенець, Н.П. Шумарова, В.М. Мазниченко, У. Вайнрайх, У. Брайт, Ч. Фергюсон, Дж. Фішман, Е. Хауген, Б. Гавранек, А. Табуре-Келлер), а серед них значну частину складають роботи, присвячені контактам англійської мови з іншими національними мовами, оскільки вплив англо-американської культури і, відповідно, англійської мови входить до чинників світового лінгвістичного розвитку кінця ХХ - початку ХХІ століття.

Результатом контактів англійської мови з національними мовами стало виникнення нових варіантів англійської, що використовується як друга мова. У цих варіантах фіксуються специфічні стійкі відхилення від британських, американських та інших територіальних стандартів, зумовлені впливом національної мови (Б. Качру, Р. Моуг, О.Є. Семенець, П. Стривенс, О.Д. Швейцер). Не будучи у повному розумінні варіантами англійської мови, подібні новоутворення стали чинником лінгвістичного континууму та існують на величезній території багатьох країн, де англійська мова вживається поряд з національними мовами, тому перед сучасною лінгвістикою стоїть актуальна задача дослідження їх фонетико-фонологічної та лексико-граматичної структури і лінгвістичного статусу.

Датська англійська (Danglish), про статус і норми якої ведеться дискусія серед фахівців, є одним з таких варіантів. У межах соціолінгвістичної класифікації мов О.Б.Ткаченко вважаємо можливим розглядати датську англійську (Danglish) як датський варіант «світової» англійської мови - мови загального позатериторіального розповсюдження.

Для окреслення національного варіанта англійської як другої мови пропонується використовувати термін «національний регістр англійської мови», спираючись на визначення регістру як особливої форми мови, що використовується окремими шарами, або особливої форми мови, яка використовується із соціальною метою.

Зміни у мовах, що контактують, у процесі їх взаємодії залежать від інтенсивності мовних контактів, наслідком яких стає білінгвізм (О.Є. Семенець, Т.М. Бурда, В.Ю. Розенцвейг, Н.П. Шумарова). У цьому дослідженні приймається робоча гіпотеза про те, що у межах якоїсь країни (тут Данії), де для значної частини населення склався національний регістр англійської мови, має місце координативний білінгвізм, який забезпечує використання різних мов у різних комунікативних ситуаціях.

Розвиток і розширення міжнаціональних контактів, інтенсивна міграція, сучасні інтеграційні процеси - ці та інші чинники зумовлюють зростання мовних контактів і, як наслідок, розширення потенційної сфери переключення мовних кодів. Переключення мовних кодів визначається як використання по черзі елементів двох і більше мов у межах одного комунікативного акту більш менш двомовним мовцем. Воно може охоплювати декілька висловлювань і словосполучення або навіть одне слово і відбуватися відповідно до предмету і мети обговорення (О.Ю. Русаков, О.О. Проценко, J.J. Gumperz, M.S. Byram, C. Faerch, C. Muysken, C. Myers-Scotton). На макро-соціолінгвістичному рівні ПК відображає соціальну стратифікацію мовців, їх етнічне походження, політичні переваги, економічне становище, освітній рівень, групову солідарність, допомагає визначити їх ідентичність, приналежність до групи, соціальну дистанцію. Мікро-соціолінгвістичний підхід розкриває, яким чином мовці можуть використовувати ПК, щоб керувати ситуацією спілкування, сприяти створенню солідарних міжособистісних стосунків у білінгвістичному середовищі, особливо між особами, які характеризуються спільною етнокультурною приналежністю. ПК може виконувати функцію організації дискурсу, маркувати межі мовленнєвої ситуації, відділяти пряму мову від непрямої або цитату від авторської мови.

Ситуація двомовності супроводжується контактно зумовленим явищем інтерференції. Зміни, які відбуваються у процесі контактів двох і більше мов, характеризуються як інтерференція, під нею прийнято розуміти всі зміни у структурі і значенні, властивостях і складі одиниць мови, що виникають унаслідок взаємовпливу мов у ситуації мовного контакту. Переключення кодів не є інтерференцією вже тому, що воно доповнює і розширює можливості мовного спілкування, а у випадку нездатності виразити себе однією мовою, забезпечує неперервність мовотворення. Інтерференція супроводжує переключення кодів, що буде показано нижче.

Інтерференція є цікавою з точки зору її впливу на акт комунікації, тобто у прагматичному аспекті. У процесі мовленнєвої діяльності інтерференція може виявлятися як поверхова, тобто включення до комунікації другою мовою слів, словосполучень і речень рідної мови без будь-яких змін, так і як глибинна, тобто зміни у вимові, морфологічному оформленні, синтаксичній структурі, семантиці і виборі слів другої мови під впливом більш сильного коду (Г.М. Вишневська, Ю.М. Захарова, Г.В. Зимовець, М.К. Ісаєв, В.В. Кулешов, Н.М. Рогозна).

Дослідження із засвоєння другої мови показують, що, по меншій мірі, частина відхилень від норми при подібному засвоєнні зобов'язана своїй появі не впливу рідної мови, а універсальним особливостям засвоєння мови загалом, чим утверджується тотожність процесів засвоєння першої і другої мов (E. Broselow,. E. Flege)

Інтерференція може здійснюватися на різних рівнях - лексичному, граматичному, фонетичному. Фонетична інтерференція створює уяву про так званий «глобальний іноземний акцент» у мовотворенні другою мовою, який на сегментному рівні проявляється шляхом зміни кількості голосних монофтонгів, зміною кількості і якості дифтонгів, підміною приголосних М2 приголосними М1, шляхом спрощення сполучень приголосних, переносом коартикуляційних обмежень сполучуваності приголосних М1 на сполучуваність приголосних в М2, пропуском звуків у слабких позиціях і т.д. (R.S. Carlisle, F. Eckman, C. Sato).

Трансфераційні процеси ведуть до використання у комунікації на М2 найближчих еквівалентів з М1, до нерозрізнення позиційних алофонів, близьких за місцем артикуляції звуків М1 і звуків М2 і, відповідно, використанню перших замість других, переносу смислорозрізнювальних властивостей звуків М1 на звуки М2, неправильної інтерпретації дистинктивних характеристик фонем. При наявності структурних відповідностей між звуками М1 і М2 спостерігаються процеси їх конвергенції. Менш марковані/немарковані фонетичні або фонологічні характеристики М1 є більш серйозною причиною фонетичної інтерференції у мовотворенні на М2, ніж марковані і більш схильні до трансферації з М1 на М2, ніж немарковані.

У другому розділі «Студентський соціолект як складова частина датського мовного простору» аналізуються взаємовідносини між домінуючою датською мовою та іншими мовами, що використовуються у цій країні, визначаються основні проблеми сучасної мовної ситуації в Данії. По-перше, це вивчення і засвоєння датської мови представниками національних меншостей; по-друге, це датсько-національний білінгвізм іммігрантів, які зберігають свої рідні мови; по-третє, - датсько-англійський білінгвізм і вплив англійської мови на мовну і культурну ситуацію. Англійська мова активно впливає на мовлення людей, як тих, що володіють тільки датською мовою, так і тих, хто володіє англійською мовою, але використовує у комунікації переважно датську мову. У свою чергу, датська мова активно впливає на мовлення людей, які постійно і переважно використовують датський варіант англійської мови (J.S. Arnfast, J.N. Jшrgensen; P. Quist, B. Preisler).

Датсько-англійський білінгвізм, характерний для датської мовної ментальності, став специфічною особливістю комунікації і мовленнєвої поведінки більшості громадян цієї країни. Володіння англійською мовою, крім своєї національної мови у статусі функціонально першої мови, приводить до зсувів у мовленнєвій поведінці датсько-англійських білінгвів. В умовах контакту цих двох мов проявляється двостороння інтерференція, декілька типів якої можна виділити стосовно мовної ситуації у Данії: 1) лексична інтерференція англійської мови у мовленні датських монолінгвів, які не володіють англійською мовою і розмовляють тільки датською мовою, але вживають англійську лексику, що міцно засвоєна у соціальній практиці спілкування; 2) інтерференція англійської мови у мовленні датсько-англійських білінгвів, які достатньо вільно володіють англійською мовою, але використовують у процесі спілкування переважно датську мову, що є для них первісною і функціонально першою або базовою; 3) інтерференція датської мови у мовленні данців, що рівною мірою володіють як датською, так і англійською, та іноземців, які мешкають у Данії (як англомовних, так і тих, для кого вона слугує мовою-посередником) та постійно і переважно використовують англійську мову в формі її датського регістру «Danglish» у побуті, професійній діяльності та навчанні; 4) інтерференція в мовленні диглосних білінгвів, які по черзі використовують датську та англійську мови.

Датсько-англійський регістр значно відрізняється від стандартної американської або британської англійської. У процесі відтворення датської англійської (Danglish) залежність мовотворення від розуміння, мотивації, органіції цієї діяльності визначає типологічний характер асоціацій, що виникають. Можуть мати місце різні асоціативні варіанти, які склалися під впливом домінуючих чинників традиційної датської культури, минулого досвіду, специфіки мислення, поведінкових реакцій данців. Проникнення англійської мови в усі сфери датського життя свідчить, що її вплив вже не може бути описаний тільки у термінах інтерференції. Так само неможливо пояснити вплив англійської мови на датську мову і датське суспільство без розуміння соціолінгвістичної функції переключення кодів, яке прямо або опосередковано впливає на мовленнєву поведінку молоді в англо-американських субкультурах (S. Boyd, U.-B. Cotsinas, J. Jшrgensen, J. Mшller, B. Preisler, P. Quist ), де найбільш наочним символом цінностей є англійська мова. Будучи наслідком екстралінгвістичних причин, інтерференція, все ж таки, залишається власне лінгвістичним явищем, а переключення кодів послуговується широкому діапазону комунікативних цілей міжособистісного спілкування і сприяє створенню солідарних міжособистісних відносин.

Соціолект студентів, які по черзі використовують датську та англійську мови, відрізняється постійним переключенням кодів, значною кількістю нових слів і словосполучень, що передають англо-американські культурні реалії, маркованістю вимови, яка викликана впливом артикуляції, інтонації, ритміки, наголосом першої (датської) мови на відповідні параметри вимови другої (англійської) мови. За визначенням О.Д. Петренка, свого роду соціальний акцент в англійському мовленні молодих данців зумовлений як соціальними чинниками, наприклад, впливом англо-американської культури, специфікою датської системи освіти і т.д., так і впливом внутрішньоструктурних законів датської фонетичної системи.

Для того, щоб розкрити механізм фонетичної інтерференції, яка виявляється у ході переключення кодів у молодіжному соціолекті датсько-англійських білінгвів, на першому етапі були визначені дві задачі, які необхідно вирішити:

- дати характеристику інвентарю фонем датської мови у зіставленні з інвентарем фонем англійської мов, встановлюючи як об'єднуючі, так і розрізнювальні їх елементи;

- виділити диференціальні ознаки фонем, що потенційно реалізуються в англійському мовленні датсько-англійських білінгвів.

Для передачі звукових відповідностей фонетичних одиниць датської та англійської мов у роботі використовується традиційна система транскрипції - транскрипційні знаки Міжнародного фонетичного союзу (International Phonetic Association) та Міжнародний фонетичний алфавіт (International Phonetic Alphabet). У результаті зіставлення датських і англійських голосних монофтонгів встановлено, що наявні значні розходження між їх системами. У датській відсутні:

1) середньо-закритий середньо-переднього ряду не лабіалізований глосний [], середньо-закритий середньо-заднього ряду лабіалізований [] і другий елемент дифтонгів, закритий середнього ряду нелабіалізований [];

2) відкритий переднього ряду нелабіалізований [ж], середньо-відкритий центральний нелабіалізований [?/?], відкритий заднього ряду лабіалізований [].

В англійській відсутні:

1) закритий переднього ряду лабіалізований голосний [y];

2) високий середньо-закритий переднього ряду нелабіалізований [e], середньо-закритий переднього ряду нелабіалізований [], середньо-закритий переднього ряду лабіалізований [], високий середньо-закритий заднього ряду лабіалізований [];

3) високий середньо-відкритий переднього ряду лабіалізований [], середньо-відкритий переднього ряду нелабіалізований [], низький середньо-відкритий лабіалізований задній [].

У результаті зіставлення датських та англійських також встановлені значні розходження між їх системами:

1) у датській мові відсутня пара протиставлених за наявністю/відсутністю голосу африкат: [].

2) у датській мові відсутній дзвінкий член пари протиставлених за наявністю голосу фрикативних приголосних фонем. Дзвінкий, лабіо-дентальний, апроксимант [] у датській мові лише частково може розглядатися як парний глухому лабіодентальному фрикативному [f] через наявність більше однієї відмінності.

4) на відміну від англійської датській сонант [l] характеризується як палатальний. Дійсно, у мовленні деяких інформантів цього дослідження частина фонем [l] реалізовувалась як - палаталізований альвеолярний латеральний сонант. У цьому дослідженні така заміна не розглядалася, оскільки палаталізація не є смислоутворювальною і смислорозрізнювальною ознакою в обох мовах.

5) англійський постальвеолярний щілинний приголосний [] може мати датський аналог - альвеоло-палатальний щілинний приголосний [] або палаталізований щілинний приголосний [].

6) фонема наявна лише тільки у тих словах (американської англійської), де збереглася аспірація у початковій позиції, наприклад, whether, wheat, why, when, тому [] часто розглядається як консонантне сполучення [hw].

7) англійський альвеолярний нелатеральний сонант [r], який в американській англійській вимові реалізується як ретрофлексний сонант [], має в датській аналог [] - увулярний фрикативний/нелатеральний сонант.

Контрастивний аналіз фонем двох мов датсько-англійських білінгвів дає обмежений список акустико-артикуляційних ознак, що приводить до використання різними фонетичними системами звуків із перехресними характеристиками. Цей факт дозволяє прогнозувати, що фізична подібність змушує білінгва ототожнювати дві фонеми, не дивлячись на всі відмінності між ними, і виявити набір очікуваних форм фонетичної інтерференції. Те, що двомовний індивід, ототожнюючи фонеми (діафони) двох різних мов, реалізує їх однаково, з точки зору економії є абсолютно природним: «використання в обох мовах одних і тих самих мовленнєвих навичок значно полегшує його лінгвістичне навантаження» (У. Вайнрайх). Отримані набори акустико-артикуляційних ознак і потенційних форм фонетичної інтерференції є основою експериментального дослідження відмінностей у вимові англійською мовою в молодіжному соціолекті студентів - датсько-англійських білінгвів.

У третьому розділі «Експериментальний аналіз фонетичних змін в англійському мовленні датсько-англійських білінгвів» визначилася основна задача - виявити чинники, які привели до формування фонетичної системи, що спостерігається в англійському мовленні датсько-англійських білінгвів, тобто, спираючись на результати зіставлення фонологічного складу датської мови з фонологічним складом англійської мови, визначити диференціальні ознаки фонем, які реалізуються в англійському мовленні датсько-англійських білінгвів і утворюють їх фонетичну систему.

Поставлене завдання зумовило послідовність етапів експерименту: а) визначення цільової групи, варіативність вимови членів якої стала предметом соціофонетичного аналізу; б) проведення запису підготовленого і непідготовленого англійського мовлення представників соціальної групи датських студентів; в) експертна оцінка відхилень в англійській вимові датсько-англійських білінгвів за допомогою групи експертів-філологів, не носіїв мови, і групи експертів - носіїв мови, не філологів; г) спектрографічна і статистична обробка сегментів записів, у яких були відзначені відхилення від норми англійської вимови; д) соціофонетичний аналіз матеріалу і його лінгвістична оцінка.

Вивчення фонетичної варіативності англійського мовлення датсько-англійських білінгвів передбачає, по-перше, створення фонетичної бази даних, яка має включати висловлювання різних комунікативних типів, зафіксованих: а) у підготовленому мовленні, б) у ситуаціях неформального інтерв'ю, в) у ситуаціях неформального спілкування, і по-друге, виявлення інтерферентних ознак сегментного рівня в англійській вимові студентів - датсько-англійських білінгвів.

Експертна оцінка дозволила виявити регулярні відхилення від норми англійської вимови в англійському мовленні датсько-англійських білінгвів, і на цьому матеріалі були зроблені спектрограми відповідних сегментів. З метою ідентифікації фонеми визначалось спектрографічне відображення її компонентів: 1) наявності або відсутності голосу (голосний, сонант, дзвінкий приголосний, глухий приголосний); 2) місця і способу артикуляції (лабіальний, лабіо-дентальний, дентальний, альвеолярний і т.п.).

Для правильного визначення голосного важливі перші дві, іноді три, форманти. Що стосується відображення англійських приголосних в реалізації датсько-англійських білінгвів, перші три форманти (F1, F2, F3) не перевищують діапазон 0-4000Гц. Наявність або відсутність голосу асоціюється зі спектром частот модуляції нижче 600 Гц. Акустична інформація для сонантів асоціюється зі спектром 0-500 Гц, для дзвінких приголосних - 300-600 Гц. Тому для декодування приголосного важлива модуляція спектру між 600 і 2400 Гц. Компонент шуму, що утворюється при розмиканні перешкоди, припадає на діапазон 2000-8000 Гц, як це видно на рис. 1, де втрата голосу при артикуляції англійського [z] простежується у діапазоні першої форманти а посилення фрикативного шуму в діапазоні третьої і четвертої формант.

Рис. 1 Реалізація фонеми [z] у словах «is» «as» «use» і фонеми [s] у слові «said»

У переважній кількості випадків потенційної реалізації дзвінкої альвеолярної фонеми [z] у середній позиції вона реалізовувалася як глухий або оглушений фрикативний звук, про це свідчить діапазон частот першої форманти 500-750 Гц. На спектрограмах найбільш забарвлена ділянка від 3000 Гц до 4500 Гц, що дозволяє характеризувати цей звук [s] саме як глухий фрикативний. Друга форманта забарвлена у незначній мірі, маючи максимальну концентрацію частот - 1500-1600 Гц.

Таблиця 1 Порівняння діапазону частот формант реалізації фонем [z] [s]

Завжди глуха у кінцевій позиції фонема [z] [s] реалізовувалася у близьких величинах спектрограм для всіх слів. Друга форманта забарвлена у незначній мірі, маючи максимальну концентрацію частот - 1500-1850 Гц. Третя форманта глухого фрикативного [s] має більший діапазон (2500-3500 Гц) фрикативного шуму. На спектрограмах найбільш забарвлена ділянка від 3000Гц до 4500 Гц, виняток становлять декілька випадків реалізації приголосного у слові «is» [??], де відтинок діапазону частот 4500-8000 Гц забарвлений менш інтенсивно, що дозволяє характеризувати цей звук як оглушений фрикативний, а не глухий.

Подібна процедура аналізу була виконана для всіх реалізацій приголосних, які були відмічені аудиторами як відхилення від англійської норми вимови.

Середні відсоткові величини варіантів замін англійських фонем у таблиці 2 показують вагу кожної окремої заміни у створенні загальної картини особливостей англійського мовлення датсько-англійських білінгвів на фонетико-фонологічному рівні.

Таблиця 2 Сумарні величини замін англійських фонем датськими у відсотковому відношенні

Спираючись на виявлені та описані вище чинники реалізації приголосних фонем, можна диференціювати і розпізнавати цю категорію датсько-англійських білінгвів за тими параметрами, які виділяються з мовленнєвого потоку і є відображенням мовних характеристик саме цієї соціально-вікової групи. В англійській вимові студентів датсько-англійських білінгвів спостерігаються дві домінуючі тенденції:

1. Втрата голосу і внаслідок цього а) практично повна відсутність дзвінких 100 %, 95,81 %, [z] 95, 48 %; б) значне оглушення 31, 25 %, [v] 26, 31%.

2. Зміна характеру приголосних: а) перехід дзвінких вибухових у глухі або оглушені щілинні: 58,96%, 35,16%, 25,63%; б) зміна місця артикуляції 52,43%, [t] 50,2%; в) поява вираженої аспірації в реалізації англійського [k] складає 24,65% і [p] - 22,37%; г) повна заміна англійських міжзубних 31,25%, 20,91%, реалізація англійського альвеолярного нелатерального апроксиманта як датського увулярного 14,62%; вокалізація або перехід у лабіо-дентальний [w] 12,4%; заміна африкати ? 8,66%.

У швидкому мовленні активно діють асимілятивні процеси, які приводять до послаблення, випадіння дентальних і альвеолярних та скороченню сполучень приголосних. Англійські альвеолярні вибухові [d], [t] і англійські міжзубні що мають чітку фрикативну міжзубну артикуляцію, послаблюються до ледве помітної фракції. Англійські африкати і шиплячі мають тенденцію до переходу у слабкий фрикативний глухий пост альвеолярний.

Аудитори, що здійснювали експертну оцінку інтерв'ю, не виділили якихось інтерфераційних і трансфераційних відхилень у реалізації інформантами голосних за винятком типової заміни англійського [u] датським [y] в таких словах, як «do», «to», «two», «student» і т.п. До цього можна додати: 1) монофтонгізацію дифтонгів, трифтонга [a??] [а]; 2) коротку вимову довгих голосних; 3) відсутність позиційної варіативності довгих голосних; 4) затягування коротких голосних; 5) некоректну вимову.

Стійкі особливості англійської фонетичної системи датсько-англійських білінгвів є результатом природної взаємодії англійської та датської мов у реальному житті соціального колективу, який здатен проявляти зміни на рівні мовної системи, у цьому випадку в формі молодіжного соціолекту.

Аналіз відтворення тексту і спектрограм дає наочне підтвердження так званого «іноземного акценту», що чітко розпізнається на слух в англійському мовленні молодих данців - студентів Південно-датського університету. Фонетичні характеристики англійського мовлення датсько-англійських білінгвів відображають трансфераційні і конвергентні зміни, які є наслідком взаємовпливу двох акустико-артикуляційних систем, проте перераховані фонетичні зміни свідчать не про появу якоїсь нової фонетичної системи англійської мови, а про її великий варіативний потенціал.

Загальні результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Діапазон фонетичної інтерференції розкривається в контрастивному аналізі інвентарю фонем англійської і датської мов, що визначає їх значні розходження. Встановлено, що в системі датських монофтонгів відсутнє фонематичне протиставлення довгих і коротких [i:] : [i] та [u:], не репрезентовані голосні [], [],[?], [],[ж], другий елемент дифтонгів [], а в англійській немає аналогів датським [y], [e], [?], [], [?], [], [], [].

У результаті зіставлення датських і англійських приголосних з'ясовано, що в датській мові відсутні пари протиставлених за наявністю/відсутністю голосу африкат, фрикативних [z] - [s], [[f] - [v]. Аналоги англійських фонем [p] - [b], [t] - [d], [k] - [g] у датській є алофонами. Англійські сонанти [l] і [r] мають датські аналоги з відмінною артикуляцією, відповідно.

Контрастивний аналіз фонем двох мов датсько-англійських білінгвів дає обмежений список акустико-артикуляційних ознак, що приводить до використання різними фонетичними системами звуків із характеристиками, що перехрещуються, і дозволяє прогнозувати обмежений набір очікуваних форм фонетичної інтерференції. Отримані набори акустико-артикуляційних ознак і потенційних форм фонетичної інтерференції складають основу експериментального дослідження відмінностей в англійській вимові у молодіжному соціолекті студентів - датсько-англійських білінгвів.

2. Соціально-вікова група студентів являє собою найбільш однорідне за всіма показниками співтовариство датської молоді. У відповідності з освітнім рівнем їх мовлення рідною мовою позбавлене ознак діалектного впливу. Вони вільно володіють англійською мовою і дотримуються стандартних британських норм вимови. Їх соціолект є двомовним і відрізняється природно збалансованим використанням двох мов, тобто координованим білінгвізмом.

Інтерпретація результатів акустико-спектрального аналізу дає підстави стверджувати, що частотні динамічні й темпоральні характеристики реалізації мовлення студентів-інформантів відрізняються стабільністю, як у ситуації підготовленого відтворення тексту, так і в ситуації неформального інтерв'ю, що дозволяє достовірно дати характеристику реальним параметрам англійської фонетичної системи датсько-англійських білінгвів.

3. Система вокалізму англійської мови датсько-англійських білінгвів складається з 14 звукотипів-монофтонгів, 10 дифтонгів і 1 трифтонга. Під впливом датської мови відсутнє фонематичне протиставлення довгих і коротких [i:] : [i] та [u:]. Більше того, до пари [u:], аналоги якої є в англійському вокалізмі, додається специфічно датський сильно лабіалізований [y:]. Спостерігається позиційно не зумовлене використання пари [е] : [е].

З 14 звукотипів-монофтонгів 9 є результатом трансферації, тобто переносу датсько-англійськими білінгвами особливостей артикуляції датських фонем у свій англійський вокалізм, або конвергенція, тобто суміщення англійських і датських артикуляційних характеристик: дифтонги мають незначне розходження підйому від першого елемента до другого.