Оказiональне словотворення в сучаснiй французькiй мовi (на матерiалi мови мас-медiа, Інтернет-видань i художніх творiв)

Размещено на http://www.allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Спеціальність 10.02.05 - Романські мови

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Оказiональне словотворення в сучаснiй французькiй мовi (на матерiалi мови масмедiа, Інтернетвидань i художніх творiв)

Косович Ольга Василiвна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі романської філології

Львiвського національного університету імені Iвана Франка.

Науковий керiвник:доктор філологічних наук, професор

ПОМIРКО Роман Семенович,

зав. кафедри романської філології

Львiвського національного університету

імені Iвана Франка

Офіційні опоненти:доктор філологічних наук, професор

КРЮЧКОВ Георгiй Георгiйович,

зав. кафедри французької філології

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

кандидат філологічних наук, доцент

ЖАЛАЙ Василь Якович, в. о. директора Центру наукових дослiджень

та викладання іноземних мов

Національної академії наук України

Захист відбудеться “22” травня 2008 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ,
вул. Володимирська 58, к. 12).

Автореферат розіслано “_20_” квiтня 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради к.філол.н. Клименко Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

На сучасному етапi розвитку мовознавства особливу увагу придiляють питанням мовного варiювання, а також лiнгвокреативнiй та словотвiрнiй дiяльностi мовної особистостi. Питання словотвiрної дiяльностi розроблялися у семiотицi (Ч.С. Пiрс, Ю.С. Степанов), стилiстицi (I.В. Арнольд, Ш. Баллi, В.В. Виноградов), прагмалiнгвiстицi (Е.С. Азнаурова, Н.Д. Арутюнова), теорiї номiнацiї i теорiї словотвору (О.О. Земська, О.С. Кубрякова, М.Н. Янценецька); теорiї неологiї та оказiонального словотворення (Л. Гільбер, Б. Фраден, Д. Корбен, Ж.Ф. Саблероль, О.Г. Ликов, I.С. Улуханов, В.В. Лопатiн, І.З. Манолі, В.I. Заботкiна, Р.Ю. Намiтокова, М.С. Ретунська та iншi). Праці вищеназваних науковцiв переконливо засвідчують, що назрiла потреба вивчення питань, якi стосуються прагматичних чинникiв виникнення оказiональних слiв у мовленнi, функцiонування та ролi оказіональних слiв у структурнiй i концептуальносмисловiй системi текстового цiлого, рецепцiї оказiональних слiв, розширення номінативного потенціалу та особливостей їхньої актуалізації.

Актуальність наукового дослідження зумовлена його загальною орiєнтацiєю на комплексний аналiз мовних явищ у взаємозв'язку їхнiх номiнативних i прагматикофункцiональних характеристик та на з'ясування причин i визначення узагальнених критерiїв лiнгвiстичного статусу оказiональних iнновацiй; необхіднiстю формування чiткiших уявлень про творчi потенцiї мовленнєвої дiяльностi i варіативні процеси утворення оказiоналiзмів, встановлення зв'язкiв мiж оказiоналiзмом, неологiзмом i потенцiйним словом, визначення найпродуктивнiших способiв творення оказiональних слів i вивчення шляхів їхньої потенцiйної інтеграції у систему мови.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у межах наукової теми “Дослідження структурно-семантичних особливостей i тенденцій розвитку французької мови” (номер державної реєстрації 0103Н0011928, шифр 39П) кафедри романської філології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Метою дослідження є опис та аналіз комунікативно-прагматичного аспекту оказіонального словотворення в сучаснiй франкомовнiй художнiй лiтературi, масмедiйнiй та Інтернеткомунікаціях, з'ясування продуктивності моделей творення оказіональних слів i визначення їхнього мiсця в сучаснiй французькiй мовi.

Окреслена мета передбачає реалiзацiю наступних завдань:

конкретизувати комунiкативнi ситуації, якi зумовлюють виникнення оказіональних слів i визначають їхнi номiнативнi та прагматичнi особливості;

дати визначення оказіонального слова та конкретизувати його лінгвістичний статус;

визначити мiсце оказiональних новотворiв у ланцюжку оказiоналiзм -- неологiзм -- потенцiйне слово;

виявити рiвень продуктивностi основних моделей та способiв творення оказiоналiзмiв, а також розглянути їхнi структурносемантичнi характеристики;

дослiдити контекстуальне оточення та визначити критерiї його впливу на правильнiсть декодування оказiонального слова;

показати залежність оказіональної одиниці від комунікативної мети мовця; оказiональне словотворення неологiзм мова

розглянути мовну гру та виявити її основнi прийоми творення оказiоналiзмiв.

Об'єктом дослiдження є оказiоналiзми сучасної франкомовної художньої лiтератури, мас-медiйної та Інтернет-комунікацій.

Предметом аналiзу є структурна комбінаторика та прагматикофункцiональнi особливості оказіоналізмів, їхня відповідність/невiдповiднiсть нормi мови, продуктивність певних способiв та моделей оказіонального словотворення.

Основним матеріалом дослідження слугував різнобічний корпус прикладів текстової реалізації оказiоналiзмiв: понад 2 000 оказiональних слів, дiбраних iз творiв художньої лiтератури загальним обсягом понад 30 000 cторiнок /

Методологiя та методика дослiдження. Мета, завдання роботи та зібраний фактичний матеріал зумовили вибiр конкретних методiв дослiдження: метод кореляції мовних явищ із явищами суспільнополітичними -- для встановлення взаємозв'язку між словотворенням та чинниками, які на нього впливають; індуктивний -- для визначення напряму пошуку від накопичення мовного матеріалу до його систематизації; метод суцiльної вибiрки -- для виявлення оказiональних новотворiв у текстових фрагментах рiзних стилiв; логікосемантичний аналіз -- для подальшого теоретичного узагальнення одержаних результатів; методи компонентного та багатоступеневого дефініційного аналізу -- для визначення типів оказiональних новотворiв та семантики; кількісний метод -- для виявлення семантичних контамiнацiй одноетимонних лексем як результату міжмовних контактів; метод функцiонального та контекстного аналізу -- для вивчення прагматичного потенціалу оказiональних одиниць. Верифiкацiю виявлених оказiоналiзмiв здiйснено за словниками (в тому числі за поданими разом iз програмою ABBYY Lingvo 12).

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше оказiональнi новотвори проаналiзовано комплексно у структурносемантичному i прагматикофункцiональному аспектах; виявлено мовнi та позамовнi чинники, якi впливають на творення та функцiонування оказiональних одиниць; зроблено спробу визначити роль оказiональних новотворiв у формуванні суспільної думки та мовленнєвої поведінки комунiкантiв; систематизовано корпус оказіональних новотворiв останніх десятиліть i простежено напрями їхньої семантичної еволюції; окреслено функції оказіональних одиниць у різних за тематикою текстах. Крім того, у додатках (загальним обсягом 220 сторiнок) подано спецiальний авторський тлумачний словник оказiоналiзмiв, представлено зразки мовної гри та оказiоналiзми дитячого мовлення.

Наукову новизну результатiв дослiдження узагальнено в наступних положеннях, винесених на захист:

1. До основних тенденцiй словотворення кiнця XX -- початку XXI столiть належить активiзацiя оказiонального словотворення -- свобода вiд будь-яких обмежень у процесi творення нового слова. Мовна система уможливлює реалізацію творчого потенціалу мовця, що виявляється в його вербальній словотвiрнiй активності. Прiоритетними в цьому планi є масмедiйна та Інтернеткомунiкацiї.

2. Виникнення оказiональних новотворiв вiдбувається, здебiльшого, спонтанно i вiдображає вiдсутнiсть у внутрішньому лексиконi мовця узуального слова для реалiзацiї комунiкативних намiрiв, втiлює його прагнення концептуалiзувати в лексичнiй формi найтиповіші ознаки об'єктiв, предметiв, понять, а також найекспресивнiше реалізувати власнi iлокутивнi бажання.

3. Оказіоналізми -- це мовленнєві одиниці, що формуються як за продуктивними, так і за малопродуктивними словотвірними моделями. Певна частка таких новотворiв є потенційними неологізмами, а решта, внаслiдок нестандартностi форми та незначної частотностi вживання, можуть узагалі залишитися тільки тимчасовими периферiйними утвореннями. Спiввiдношення останніх до неологічних новотворiв складає 8283%.

4. Мовна гра є проявом творчого мислення, що сприяє виникненню та реалізацiї оказіональних одиниць. Вона спрямована на нестереотипне варіювання форми та змісту мовних одиниць з метою впливу на емоційну та/або інтелектуальну сферу адресата.

5. Телескопiя є найпродуктивнiшим способом оказіонального словотворення в сучаснiй французькiй мовi. Телескопiчнi слова вiдображають тенденцiю до унiвербалiзацiї та рацiоналiзацiї мови, проте демонструють неоднакове розчленування i мотивування.

6. Оказіональне словотворення в сучаснiй французькiй мовi має переважно антропоцентричний характер: значна кількість таких новотворiв -- імена осіб (40%).

7. Контекстуальна iнтерпретацiя оказiональних слiв дає змогу виявити їхню роль у реалiзацiї задуму автора. Як засiб суб'єктивноавторського бачення свiту, такi новотвори передбачають акцентування уваги на об'єктах, подiях, явищах тощо.

Теоретичне значення дослiдження полягає в отриманнi нових знань щодо комунiкативнопрагматичних особливостей оказiоналiзмiв. Зробленi на основi отриманих результатiв висновки поглиблюють розумiння поняття оказiоналiзм i визначають його роль у сучаснiй комунікації, узагальнюють i систематизують
інформацiю щодо впливу позамовних чинникiв в активiзацiї процесiв оказiонального словотворення.

Практичне значення виконаного дослідження зумовлює можливість застосування його теоретичного апарату, фактичного матерiалу й одержаних результатів для вивчення словотвiрних процесiв у курсах лексикологiї, стилiстики та перекладу. Запропонованi додатки до дисертації (тлумачний словник оказiоналiзмiв, зразки мовної гри) можна використовувати у лексикографiчнiй практицi, а також для створення комп'ютерних мовних баз даних.

Апробацiя результатiв роботи. Основнi положення i результати дослiдження обговорювалися на науковометодичних семiнарах i засiданнях кафедри романської фiлологiї Львівського нацiонального унiверситету iменi Iвана Франка, наукових семiнарах з лiнгвiстики кафедри iноземних мов факультету економіки та управлiння Тернопільського нацiонального економічного унiверситету, щорiчних звiтних конференціях факультету іноземних мов Львівського національного унiверситету iменi Івана Франка, а також були оприлюдненi на 12ти наукових міжнародних, всеукраїнських та iнтернетконференцiях: “Наукова спадщина Ю.О. Жлуктенка та сучасне мовознавство” (iнститут фiлологiї Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка, 2000 р Мiжнароднi наукові конференцiї iм. проф. Сергiя Бураго “Мова i культура” (Iнститут фiлологiї Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка, 24 -- 28 червня 2002 р., 23 -- 27 червня 2003 р., 27 червня -- 1 липня 2004 р., 24 червня -- 1 липня 2005 р., 25 -- 29 червня 2007 р.); “Лiнгводидактика та лiнгвостилiстика на зламi столiть: питання теорiї i практики” (Львiвcький нацiональний унiверситет iменi Iвана Франка, 22 -- 24 квiтня 2004 р.), “Прикладна лiнгвiстика у XXI столiттi: лiнгводидактичнi та культурологiчнi стратегiї” (факультет прикладної лiнгвiстики унiверситету “Львiвський ставропiґiон”, 29 сiчня -- 1 лютого 2003 р.); “Наука i життя: українськi тенденцiї, iнтеграцiя у свiтову наукову думку” (20 -- 25 квiтня 2005 р.); “Актуальнi проблеми фiлологiї та перекладознавства” (факультет мiжнародних вiдносин Хмельницького нацiонального унiверситету, 12 -- 13 травня 2005 р.); “Iноземномовна комунiкацiя: здобутки та перспективи” (факультет економiки i управлiння Тернопiльського державного економiчного унiверситету, 25 -- 26 травня 2006 р.), “Економiчнi, правовi, інформацiйнi та гуманiтарнi проблеми розвитку України в постстабiлiзацiйний перiод” (Тернопiльський національний економiчний унiверситет, 18 квiтня 2007 р.).

Публікації. Основний змiст роботи вiдображено у 9 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, що зареєстрованi у ВАК України. Всі публікації виконано одноосібно.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів iз висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (265 позицій), джерел iлюстративного матерiалу (156 позицій) та трьох додатків. Загальний обсяг дисертацiї становить 424 сторiнки друкованого тексту, обсяг основного тексту -- 171 сторiнка. Текст дисертацiї налiчує 6 таблиць та 7 рисункiв.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність обраної для дослідження теми, розкрито наукову новизну, висвітлено теоретичне та практичне значення дисертації, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, сформульовано винесені на захист положення та описано структуру дисертаційного дослідження,
а також подано відомості про апробацію роботи.

У першому роздiлi “Основнi аспекти вивчення оказіональних новотворiв у сучаснiй лiнгвiстицi” здійснено аналітичний огляд наукової літератури з теми, що сприяло поглибленому вивченню теоретичних положень фундаментальних проблем оказiональностi (для визначення та класифікації оказiоналiзмiв), дослiджено характернi властивостi оказiональних новотворiв, причини їхнього виникнення, роль позамовних чинникiв у сфері семантичної деривації.

Одним з основних питань новотворiв є питання щодо причин, якi сприяють виникненню нових слiв. До них, передусiм, належать суспiльнополiтичнi чинники. Новi реалiї вносять у мову свої найменування. Це вiдбувається внаслiдок розширення складу учасникiв масової комунікації, послаблення цензури, зростання частки особистого внеску у мовлення, розширення сфери спонтанного спiлкування.

Зазначенi позамовнi чинники вiдображаються на номiнативному фондi сучасної французької мови, адже внаслiдок змiни суспiльної ситуацiї вiдбувається активiзацiя мовних процесiв. Так, прийняття у Франції закону “Про перший трудовий контракт”, iнiцiйованого експрем'єрмiнiстром Домiнiком де Вiльпеном, спричинило масовi протести молодi, i виникнення новотворiв:

Особливу увагу в роздiлi придiлено уточненню термінологічного апарату опису виявiв динаміки в лексичнiй i словотвiрнiй пiдсистемах сучасної французької мови, а саме: понять оказіоналізм, неологізм, потенцiйне слово. Беручи до уваги позамовну соціальну детермінованість виникнення оказiоналiзмiв, внутрiлiнгвальну потребу номінації та комунікації, враховуючи різноманітні концепції тлумачення оказiоналiзмiв у лiнгвiстичнiй лiтературi, а також виокремлення різних критерiїв їхнього розмежування, можна стверджувати, що у мовознавствi iснує значна кiлькiсть концепцій стосовно нового слова i ще немає усталеного, чiткого визначення. Це ускладнює диференціацію неологiзмiв, оказiоналiзмiв, потенцiйних слів та їхню ідентифікацію. В дослiдженнi зроблено спробу дати визначення оказiоналiзмiв, неологiзмiв, потенцiйних слів та класифiкувати їх на рiвнi дихотомії мова -- мовлення.

З'ясовано, що лінгвістичне поняття оказiоналiзм охоплює широке коло явищ на лексикосемантичному рівні, а проблеми вивчення оказiональностi набувають особливої ваги завдяки новим тенденціям у розвитку сучасної французької мови. Ми дотримуємось погляду, за яким: оказіоналізми -- це мовленнєві конкретноситуативні утворення, якi реалізують експресивнообразну функцію, створені ad hoc за традиційними і нетрадиційними (новими) словотвірними моделями, не зареєстровані у словниках неологізмів; неологізми -- це слова, якi увiйшли в мову певного iсторичного перiоду для позначення нової об'єктивної реалiї, пройшли стадії узуалізації, акцептуалізації та, здебiльшого, зареєстровані у лексикографічних джерелах.

Важливим аспектом усебічного вивчення оказiоналiзмiв є дослідження їхньої прагматичної доцiльностi. Кожен новий лексикосемантичний варіант слова розширює прагматику всієї лексеми, бо розширюється спектр ситуацій і контекстів її вживання, а також обмежень на її використання.

У сучаснiй теорiї оказiональностi дискусiйним є також питання щодо спiввiдношення оказiональних i потенцiйних новотворiв. Тут iснує два можливi варiанти:

-- усi мовленнєвi лексемнi утворення є оказiональними незалежно вiд того, створенi вони згiдно з деривацiйними законами мови чи з їхнiм порушенням (у цьому випадку потенцiйнi слова є рiзновидом оказiональних);

-- серед мовленнєвих новотворiв слiв варто розрiзняти потенцiйнi слова, що вiдповiдають мовнiй нормi, та оказiональнi, що тiєю чи iншою мiрою суперечать нормi.

Перший варiант, на нашу думку, доцiльнiший.

Сучасна французька мова переповнена прикладами оказiонального словотворення. Значну частину таких прикладів можна об'єднати загальним поняттям “інтенційне словотворення”. Воно є радше засобом створення комічного i використовується для стилізації і т.п. Особливо чітко це простежується в межах оказіоналізмів, оскільки тут можна говорити не стільки про особливості їхнього функціонування в лексичній системі мови, скільки про наслiдки розвитку певних процесів у житті суспільства:

prкchident < prкche m, (розм. нуднi настанови, мораль) + prйsident, m (президент) -- глава держави, який виявляє схильнiсть до повчальних промов;

Mitterrandolвtrie < Mitterrand (Ф. Мiттеран) + idolвtrie, f (iдолопоклонiння; обожнювання) (обожнювання Ф. Мiттерана);

politic < politique, f полiтика + tic, m тiк (йдеться про публiчну особу, жести якої вирiзняються неприхованою нервознiстю) та iншi.

Такi лексеми апелюють до емоцiйної сфери адресата та орiєнтуються на втiлення або виявлення авторського задуму, авторської позицiї, оцiнки тощо: idolescence (життєвий перiод, коли виникає прагнення ототожнювання зi знаменитiстю), mamelliorer (застосовувати естетичну хiрургiю бюсту), mкmemoire (здатнiсть згадувати всевсе, i навiть те, що стосується власної персони), nocetalgie (згадка пiсля багатьох рокiв спiльного життя про святкову атмосферу, яка панувала в першi роки одруження).

Використання оказiоналiзмiв допомагає адресантові створити сучасну перспективу у дискурсі, підкреслити в ньому актуальність сьогодення, позбавити зайвого консерватизму. Оказiоналiзми руйнують стереотипи сприйняття не тiльки у структурному, але й у семантичному планi, що дає змогу точнiше та експресивнiше охарактеризувати та оцiнити явища, факти, дiї, стан тощо:

“L'иre de la jumocratie” -- йдеться про демократію братiвблизнюкiв (президента Польщi Леха Качинського та Ярослава Качинського, експрем'єрмiнiстра) (Libйration, le 24 octobre 2005);

“Non aux Busheries” -- президент Дж. Буш сьогоднi втратив популярнiсть, його часто порiвнюють iз м'ясником через вiйну в Iраку (Le Monde, le 7 septembre 2007);

“La Peiramide de Tontonkhamon” -- пiрамiда Лувру багатьом не подобається. Архiтектора, який побудував цю конструкцiю, звати Pei Ming Lee, а ідею будівництва пiдтримав експрезидент Францiї Франсуа Мiттеран, якого лагiдно називали “дядечком” (tonton nm ) (www.abacom.com/).

Розгляд контексту та мовленнєвого акту в фокусi мовленнєвої гри дає підстави окреслити оказiоналiзм як адресантноадресатну конфігурацію, що підтверджує її прагмасемантичну природу. В роботі актуалізується адресантний аспект оказiоналiзму, оскільки саме він є інтенціональним джерелом і водночас мовленнєвим реалізатором ігрових імпульсів. Форма та характер “упаковки” змісту повідомлення -- це віддзеркалення інтелектуальних здібностей, мовленнєвої компетенції та мовного відчуття лінгвокреативної особистості. Пор.: “Aprиs la “bravitude” de Royal, la “fatitude” de Sarkozy”(Libйration, le 18 avril 2007); L'Allemagne cash son jeu (Libйration, le 12 novembre 2005) -- cache та cash; Bollywood boulevards (Libйration, le 5 mars 2005) -- Hollywood Boulevard en Californie; Cher pйtrole, chers voyages -- cher toi, cher vous (Libйration, le 12 avril 2006).

Cьогоднi у процесах спiлкування свiдома словесна гра досить розповсюджена, що також стимулює створення дотепних новотворiв сатиричного, жартiвливого чи iронiчного характеру:

“Klein d'oeil croisйs” (Libйration, le 21 fйvrier 2006) -- (Вiльям i П'єр Кляйн -- фотографи, якi органiзовують свої виставки водночас) -- вислiв створено за зразком “clin d'oeil” = мить; “Des voitures prix au plancher” (Libйration, le 2 mars 2005) -- (європейські автовиробники пропонують продукцію за мінімальними цiнами, i тому продаж автомобiлiв надзвичайно активiзується) -- вiдбувається деформацiя виразу “pied au plancher” = на повнiй швидкості; “Villepin, le hussard sыr de soi” (Libйration, le 24 mars 2006) -- (пiдкреслено факт, що французький полiтик поводиться як кавалерист, трощачи все довколо себе) -- на взiрець заголовка книги “Le Hussard sur le toit”; “Vladimir Poutine tend une main... de fer” (Libйration, le 11 fйvrier 2006) -- (пояснюється факт, що Європа розраховує на російський газ, а президент Росії висуває свої вимоги для поставок газу в країни Європи) -- на кшталт “main de fer dans gant de velours” = залiзна рука в оксамитовiй рукавичцi ? м'яко стелить, але твердо спати.

Принцип мовної гри як процес деавтоматизацiї сприйняття узуального i конструювання оказiонального знака сприяє розвитку творчого потенцiалу, активiзує прихованi мовнi можливості. У грi активно проявляються iнтенцiї мовної особистостi до переосмислення старих форм, що вiдображається у рiзноструктурних оказiональних утвореннях. Використання мови для жарту, установки на мовну творчість є вищим ступенем володіння мовою: “Tout va trиs bien, madame la banquise, tout va trиs bien” -- за аналогiєю до слiв з вiдомої пiсеньки “Tout va trиs bien, madame la marquise, tout va trиs bien” (Libйration, le 30 septembre 2005). Мовна гра розмиває межу мiж “мовою” та “мовленням” i водночас розширює межi всього тексту. Оказiональна деривацiя може iнтерпретуватися як творчий когнiтивний акт, коли у свiдомостi мовця реалiзуються прихованi та периферiйнi смисли.

Оказіональні лексеми мають свою словотвiрну специфiку, а також залежать вiд подiй, якi вiдбуваються у конкретному соціокультурному просторi та обмеженi конкретними часовими рамками: blogeoisie (“елiта” блогiв), blogodiversitй (сукупність блогiв, на яких спiлкуються на рiзнi теми), paparatzitisme (еквівалент англійського слова popesquatting, створеного за аналогією до cybersquatting для позначення запису осiбкандидатiв на вибори папи перед засiданням конклаву 2005 року). В Iнтернетвиданнях спостерiгається бiльша кiлькiсть телескопiчних утворень, а масмедiйний та художнiй дискурси вирiзняються наявнiстю рiзних способiв та моделей.

Змiни, що вiдбуваються в оказiональному словотвореннi, мають як прогресивний, так i регресивний характер -- певнi слова виходять з активного обiгу, інші -- з'являються, змiнюється рiвень продуктивностi та активності словотвiрних моделей. Усе це є пiдтвердженням словотвiрного континууму, а тому, оказіональну деривацiю можна вважати потужним ресурсом поповнення лексикону французької мови, важливим знаряддям розвитку його експресивноемоцiйного та образного потенціалу.

Вживання оказiоналiзмiв у масмедiйних текстах, особливо на Інтернетсайтах, зумовлене, здебільшого, певними соціальнополiтичними установками: у свiдомостi читача формується рiзний образ тієї чи іншої подiї, ситуацiї в країнi тощо.

У першому роздiлi також з'ясовується спiввiдношення досліджуваних новотворiв iз поняттям “мовна норма”.

Другий розділ “Структурносемантичнi особливостi оказiональних новотворiв та специфіка функцiонування” присвячено найпродуктивнiшим способам словотворення оказiоналiзмiв: виявлено частотнiсть словотвiрних морфем та їхню належність до тієї чи іншої частини мови; проаналiзовано характерні ознаки оказіональних одиниць, які мiстять елемент семантичної новизни, а також інноваційні структурні характеристики, що сприяє заповненню лакун у сферах номінації та конотації.

Оказiоналiзми в сучасному французькому мовленнi демонструють структурну та внутрiшньосемантичну варiативнiсть. Аналiз засвiдчує, що їхнє виникнення, головно, вiдбувається такими способами: афiксацiєю; семантичним; словоскладанням та телескопiєю.

Результати дослідження засвiдчили, що телескопія (65%), суфіксація (20%) і префіксація (15%) є найпродуктивнішими.

З'ясовано, що суфiкси isme, iste семантично тiсно корелюють i можуть давати водночас парнi утворення: mafiosisme/mafiosiste (мафiозизм/мафiозист), gouvernisme/gouverniste (урядова підтримка або участь/той, хто займається урядовою пiдтримкою), raffarinisme/raffariniste (раффаренiзм/раффаренiст (прихильник Ж.П. Раффарена), bushisme/bushiste (некоректнi слова чи комiчнi фрази Дж. Буша пiд час iнтерв'ю/прихильник полiтики Дж. Буша). Особливо багато таких слiв у мовi преси, оскiльки суфiкс -iste утворює iменники, що називають особу, яка належить до будьякої полiтичної, лiтературної течiї тощо.

Важливим, на нашу думку, є розмiщення маркера esque в парадигмi трьох iнших суфiксiв, з якими суфiкс esque конкурує, а саме: ique, ien, iste, --
i визначити мотивацiю вибору мiж цими суфiксами. Нашi розвiдки пропонують такий розподiл:

ien -- в основному утворює прикметники вiд iменникiвназв i має значення “на зразок (когочого), подібний (до когочого), подібно (до когочого), як (хтощо)”: sйgolйnien, putinien, antiberlusconien, preparkinsonien, britneyien, villepenien;

ique -- часто вживаний у минулих столiттях, сьогоднi втратив свою продуктивнiсть в утвореннi прикметникiв на основi iменникiвназв осiб (sadique, platonique), але надзвичайно активiзувався в утвореннi вiдiменникових прикметникiв, що називають неживi предмети (mathyphobique, fantastibulique, Nйtsufique, webcamgйnique, fantastibulique, cйrйbrocaudalistique, disneyxique);

iste -- називає особу за належністю до суспільної течії, організації; часто пов'язаний з ім'ям лідера, позначає прихильнiсть до iдей певної особи (une tendance politique gaulliste). Традицiйно контрастує в цьому планi суфiксом ien, бiльш нейтрально пов'язаним з iм'ям певної особи (le style discursif gaullien).

Серед префiксальних новотворiв можна виокремити 4 групи семантично рiзних напрямiв термiнiв:

-- значення iнтенсивностi (hyperspace, ultramйtal);

-- значення протилежної спрямованостi (anticйgйtisme, contrehypothиse);

-- кiлькiсноякiснi характеристики (demiadoption, semirugissement);

-- заперечнопривативнi оцiнки (nonmilitarisation, incontourable).

Серед ознак префiксiв необхiдно видiлити їхню чималу, порiвняно iз суфiксами, структурносемантичну незалежнiсть вiд твiрної основи, здатнiсть утворювати слова в якостi морфеми вужчого, нiж у суфiксiв, дiапазону дiї.

Серед оказiоналiзмiв передусiм вирiзняють тi препозитивнi елементи, що використовуються автономно. Це -- hyper/super:

“Je trouve votre site hyper super, trиs agrйable а voir et trиs bien disposй!!! … Excellent! Continuez comme зa et ce site sera celui le plus visitй de France! Vraiment, votre site est archi complet, c'est vraiment hyper mйga super gйnial! Vraiment, bravo!!!!!” (Daniel Radcliff, Livre d'or).

З'ясовано, що таке використання вiдбувається не без впливу англiйської мови.

Префiкси dй i re (rй) є продуктивними упродовж рiзних перiодiв розвитку французької мови. Сьогоднi вони можуть утворювати новi лексичнi одиницi з ефектом несподiванки, лаконiчностi найменування, а також конотацiї новизни. Пор.: dйgoogler (виходити з Iнтернетсистеми пошуку Google), dйmanager (не виконувати добре функцiї менеджера). Утворення з префiксом dй подекуди пiдсилюють, iнтенсифiкують семантику. Тодi префiкс dй видiляють особливим iнтенсивним чи логічним наголосом, що сприяє афективностi: dйbloguer (писати нiсенiтницi в iнтернетблозi), dйkanter (вiдкласти ідею) тощо.

Префiкс re (rй) за своїм словотвiрним значенням вiдрiзняється вiд усiх вище розглянутих префiксiв. Вiн є активним у позначеннi повторюваностi, вiдновлення дiї. Самме у значеннi повторюваностi дiї цей префiкс зустрiчається у багатьох оказiоналiзмах. Словотвiрна модель iз префiксом re (rй) також вмiщує конотацiю новизни, посилює експресивнiсть: rebaiser, resoupir.

Зазначимо, що сьогоднi надзвичайно активною є лексема Europe, яка розширила своє лексикосемантичне поле, збагатила семантикоасоціативний та словотвірний склад. Особливо поширеними є новотвори з формантом euro, різноманітні за тематичними групами. Наприклад: суспільнополітична лексика -- eurocratique, eurogйnйration, euroinitiative, euroFrance, euroculture; лексеми з елементом оцінності -- eurosceptique, eurooptimiste, euroenthousiaste, europhorie та ін.; група слів на позначення економічних явищ та реалій -- euroimmobilier, eurodollar, euromйnager, euroliste, eurotourisme; спортивна лексика -- euroleagues, euroarиne та ін.; побутова лексика -- eurofeutre, euroaccessoires та ін. Тобто, iснують наявнi i досить продуктивні словотвiрнi ланцюжки.

Порiвнюючи якiснi мовнi характеристики групи префiксiв заперечення сучасної французької мови, переконуємось, що продуктивнiсть (кiлькiсть новотворiв) префiкса anti є значно вищою, нiж префiкса non. Отже, сьогоднi корпус новотворiв iз префiксами заперечення поповнюється саме завдяки елементу anti, i пов'язано це головно iз позамовними чинниками.

Зазначимо, що префiкс anti у французькiй мовi є особливо продуктивним в утвореннi iменникiв i прикметникiв зi значенням протилежностi, протидiї, антипатiї, відрази, нейтралiзацiї стосовно того, що названо мотивуючою основою. Значна частина новотворiв iз цим префiксом вiдповiдає словотвiрним типам i презентує iменники. Твiрною основою виступають як iменники -- загальні A 41 jours du premier tour de l'йlection prйsidentielle, c'est la tendance de la campagne sur le web. Pas encore d'antiBayrou, du fait de sa percйe tardive dans les sondages (Libйration, le 12 mars 2007)), а також словосполучення: antisarkozysme primaire, antisйgojeunes, antiSegolene Royal, antichiraquien primaire (“Sauf que les antiSegolene Royal ont un atout de plus: ils peuvent jouer sur le machisme franзais” (http://www.
radicalchic.com), “Et, dans tout cela, Sarkozy, un antichiraquien primaire et bushoberlusconien, se marre devant un Raffarin, un employй de maison exploitй, qui ne trouve pas зa drфle” (L'actualitй, le 5 mai 2005).

Окрему групу складають назви Iнтернетсайтiв, що поширюють негативну iнформацiю про осiб, iмена яких використано у назвi: “Le site antiSchumi. Un site coup de gueule sur les mauvaises maniиres de Michael Schumacher, un champion qui ne se maоtrise pas toujours” (http://www.ihateschumi.fr.st/), “AntiSarko -- Les jeunes de gauche contre Nicolas Sarkozy” (www.antisarko.reso.net).

Аналiз виявлених нами телескопiчних новотворiв у сучаснiй французькiй мовi, а саме в мовi масмедiа, сайтiв мережi Iнтернет та художнiх творiв, дає змогу констатувати той факт, що телескопiя є перспективним типом словотворення: контамiнацiя двох або кiлькох автономних лексем породжує “словозлиття”, телескопiзм (фр. motvalise, motportemanteau, англ. portmanteauword, blending) i має свою словотвiрну нiшу поряд з деривацiєю та власне словоскладанням.

Пiдкреслимо загальну ознаку телескопізмів. Це -- тiсний зв'язок сегментiв слiв усерединi злиття. Окрiм цього, конденсованi, стисненi репрезентанти iнформацiї, що актуалiзуються в процесi телескопiї, слугують одним iз засобiв створення особливого, чiткого та компактного стилю мовлення, тенденцiя до розвитку якого притаманна нашому часу:

tйlйvangйliste < tйlйvision f (телебачення) + йvangйliste m євангеліст -- телевiзiйний проповiдник; europaque < Europe f (Європа) + opaque adj (непрозорий) -- європейська процедура, що не є прозорою, egocitation < ego m (еґо, я) + citation f (цитата) -- власна цитата, autoritraоtre < autoritй f (влада; права) + traоtre m (зрадник) -- той, хто при владi i поводиться скрадливо, jourmal < journal, m (газета) + mal, m (зло) -- газета, в якiй друкують тільки погані новини.

Структурний аналіз слівтелескопізмів дає підстави вважати, що в сучасному словотворенні помітна тенденція поєднання двох видів словотворення -- скорочення та телескопії (як виду словоскладання). Телескопiзм -- не просто амальгама двох чи бiльше слiв, вiн поєднує в собi їхнi семантичнi характеристики. Хоча значення слова стає цiлком новим, воно все ж таки тiсно поєднане зi значеннями його складових. Отже, такому слову притаманна як формальна, так i семантична єднiсть:

micheminer < Michelin + cheminer (їхати на великiй швидкостi); corrupture < corruption + rupture (розiрвання контракту через корупцiю); Mitterandie < Mitterand + monarchie (політична система, створена експрезидентом Франсуа Мiттераном, що нагадувала монархію); mathйmagique < mathйmatique + magique (математика як наука, що в очах багатьох є справжньою скарбницею чудес); nйgawatt < nйgation + mйgawatt (економія споживання електроенергії).

Телескопiя, як прийнято вважати, -- один iз самостiйних типiв мовної гри, результатом якої є створення контамiнованої структури i семантики: fictionnaire, rйpubliquette, nostalgйrie, mamyfestation, nanarchie, paparis та iн. Аналiз виявлених нами телескопiчних новотворiв дає змогу визначити поняття телескопiї, що ґрунтується на наступних положеннях:

-- формально у новотворi представленi, хоча б альтернацiєю однiєї фонеми, обидва вихiднi слова: anchicane (дискусiя щодо старої справи, давньої суперечки) < (ancienne adj. давня, колишня) + chicane, f суперечка);

-- у семантицi контамiнованих новотворiв переплiтаються значення обох вихiдних слiв: exabuser (зловживати та переходити всякi межi) < (exagйrer vi заходити надто далеко, переходити всi межi + abuser vi зловживати).

Звуковi сегменти першого слова нiби накладаються на звукову форму другого, внаслiдок чого семантика твiрних просвiчується i вгадується у новiй лексемi. Iнколи це створює iронiчний, пародiйний чи каламбурний ефект:

“Le Prix Pirelli Internetional est un prix multimйdia international. Il rйcompense des activitйs menйes entiиrement sur l'Internet et visant а la diffusion de la culture scientifique et technologique” (Organisation des nations Unies pour l'alimentation et l'agriculture, le 17 mai 2002) -- Internetional < Internet, m (всесвітня комп'ютерна мережа) + international adj (інтернаціональний, мiжнародний) -- Iнтернетнацiональний; “Et l'on a justement parlй de la responsabilitй de la “MacDomination”, de la “Cocacolonisation” des populations des pays йmergents” (Le Monde, le 14 mars 2000) -- MacDomination (МакДомінування) < MacDonalds (МакДональдс -- мережа швидкого харчування) + domination, f (панування); Cocacolonisation (Кокаколонiзацiя) < Cocacola, m (Кокакола) + colonization, f (колонiзацiя).

Телескопiя є своєрiдним способом “вiртуального” словоскладання, оскiльки з погляду смислової структури телескопiзми вiдповiдають складним словам: значення їхнiх вихiдних компонентiв враховуються при створеннi та декодуваннi телескопiчних оказiоналiзмiв. Особливостi формальної та семантичної структури телескопiчних слiв дають змогу виокремити їх у структурносемантичний стiйкий словотвiрний тип.

З'ясовано, що, здебільшого, телескопiчнi новотвори є iменниками (48%): calculettres (“словесна машина”, йдеться про людей, якi багато розмовляють) < calculer vt лiчити + lettres, f pl лiтери, salsificateur (брудний фальсифікатор) < sale adj. брудний + falsificateur m фальсифікатор, islamour (вiдданiсть iсламу) < islam m іслам + amour m кохання. Ад'єктивнi телескопiзми (39%) займають другу позицію: absurdouй, absoluble, absensuel, anarchotique, scolйreux, charistable, mailodramatique, monnaiegasque. В утвореннi дiєслiв у сучаснiй французькiй мовi телескопiя не вiдзначається високою продуктивнiстю (10%) (bavricaner (оббрехати та насмiятися) < baver оббрехати + ricaner насмiхатися; davincicoder (читати тільки бестселери) < da Vinci да Вінчі + coder кодувати, exabuser (зловживати i переходити усякi межi) < exagйrer заходити надто далеко + abuser зловживати). Щодо телескопічних утворень прислiвникiв, то вони не є продуктивними i налічують лише 3% (hypocritйgalement, oursement, animalement, archaїquement, astralement, basiquement, besogneusement).

Встановлено, що телескопiчнi новотвори вiдiграють важливу роль у сучасному розмовному та газетнопублiцистичному мовленнi, тобто в тих стилях мовленнєвого спiлкування, де прагнення до оперативностi та лаконiчностi викладу особливо вiдчутне:

“…la carriиre de Renй Lйvesque ne sera que pente descendante, broyйe par une chaоne ininterrompue de moments difficiles: contestation violente des militants pйquistes (qui culminera avec le “Renйrendum”), “nuit des longs couteaux” (http://www.
lagauche.com/) -- Renйrendum < Renй (Рене (Левеск)) + referendum, m (референдум) -- Ренерендум. Акцентується увага на тому, що лiдер однiєї з партiй Квебеку Рене Левеск надзвичайно перейнявся питанням проведення референдуму;

“De l'influence des techniques et des modes sur le rapport au physique. Liposuccиs. Le nouveau des corps 2/6. Sylvie Abraham, 51 ans, chirurgienne esthйtique en clinique et а la tйlй.” (Libйration, le 9 aoыt 2005) -- Liposuccиs < liposuccion, f (лiпосакцiя) + succиs, m (успiх). Вiдзначається важливість та надзвичайна популярність лiпосакцiї (процедури видалення зайвого жиру);

“Le cinйma est un pays imaginaire” (www.cinemaginaire.org) -- cinйmaginaire < cinйma, m (кiно) + imaginaire adj (уявний). Утворення оказiонального телескопiзму cinйmaginaire мало за мету загострити увагу на тому, що кiно -- це своєрідна “країна фантазiй”.

У роздiлi доведено, що оказiональнi новотвори застосовуються у рiзних сферах людської дiяльностi. Це, передусiм, галузь реклами, побут, суспільнополiтична дiяльнiсть.

Прагматичний аспект рекламних текстiв безпосередньо пов'язаний зi своєрiдною побудовою i своїм остаточним змiстом спрямований на конкретнi дiї з боку партнерiв по комунiкацiї. Вiдомо, що самме реклама сприяє появi “iлюзiї та алюзiї”. У створеннi цих стилiстичних прийомiв можуть брати участь рiзнi мовнi засоби: Amйriquйcoute (Le Figaro, le 3 fйvrier 2006) -- “америкопiдслуховування” (американські спецслужби обвинувачено у прослуху розмов полiтичних осiб в Грецiї пiд час Олiмпiйських Ігор 2004 року);

Les Amisrequins (http://www.abacom.com/) -- (Америка “тисне” на багато країн свiту, i американцi сприймаються “поїдачами” інших держав).

Інтернет спричинив утворення нового простору -- віртуального (l'espace virtuel). Виникла навiть так звана “веблiйська мова” (англ. Weblish), де феномени креацiї є надзвичайно різноманітними: wisibilitй (mesure la visibilitй sur le Web), internaute (investigateur de l'Internet), internautre (rencontre sur le web). Серед найуживанiших простежуються деривацiйнi процеси, в яких новотвiр фiгурує як базова лексема, доповнена афiксами. Вiзьмемо для прикладу термiн blogue (блог -- (щоденник в Iнтернетi) та його деривати: bloguкpe, bloguerre, blogalop, bloguette, bloguйpard, blogalant, blogalaxie, blogatabac, blogalapapa, blogapic, bloguetapens.

У другому пiдроздiлi розглянуто питання впливу контексту на iнтерпретацiю оказiональних лексичних одиниць. Зазначено, що контекст вiдiграє важливу роль щодо оказiональних новотворiв. У широкому розумiннi, вiн поєднує специфiку комунiкативної ситуацiї з особливостями особистостi мовця, програмує виникнення оказiоналiзмiв, задає їхню форму i змiст, має прiоритетне значення для функцiонування новотворiв. Отже, у сприйняттi оказiонального слова важливу, домiнуючу роль вiдiграє самме контекст -- обмежений концентрат мовленнєвих зусиль, необхiдних для розумiння слова.

За своєю формальною структурою значна кiлькiсть оказiоналiзмiв створюється з порушенням закономiрностей комбiнаторики i сумiсностi безпосереднiх складових. Отож, їхня iнтерпретацiя, здебiльшого, залежить самме вiд контексту:

Значення оказiоналiзму morvoir можна зрозумiти тільки у контекстi, в оточенні слів s'йloigner, pleurer, йternuer, agiter les bras, що позначають процес прощання “Білосніжки та принца”.

Оскiльки оказiоналiзми належать до конкретного контексту i залежать вiд нього, то самме контекст визначає ступiнь лексичної об'єктивацiї нових слiв такого характеру. Спостереження над матерiалом засвiдчують, що пiд час визначення семантичного механiзму iнтерпретацiї оказiональних слiв необхiдно розмежувати допустиму багатозначнiсть i непрозорiсть значення слова вiд нечiткого змiсту слововживання, щоб уникнути зайвої кiлькостi його тлумачень. У разi непрозорого значення недостатньо використання лише принципу узуальностi як єдиного критерiю, адже як семантично прозорi, так i семантично непрозорi слова транспонуються у мовну спiльнiсть у формi епiзодичних утворень i набувають в нiй узуальної семантики.

Узагальнено, що для iнтерпретацiї оказiональних одиниць визначальними є ситуацiя, контекст, наявнiсть у ньому слiв iз загальними семантичними елементами, а також функцiональна частотнiсть словотвiрної моделi. Навiть найнезвичнiший оказiоналiзм мiстить у мовнiй системi словотвiрну аналогiю: кожне оказiональне слово у структурному та семантичному планах нагадує нам знайомий або вiдомий узуальний словотвiрний зразок; вся iндивiдуальна чисельнiсть i рiзноманiтнiсть конкретних словотвiрних структур за своїм звучанням, будовою i морфемiкою ґрунтується на потенцiйних можливостях i передумовах, закладених у самiй мовнiй системi. Процеси тлумачення та iнтерпретацiї обмежуються або граматичними, або семантикопрагматичними знаннями, iнколи вимагають специфiчних знань, визначених контекстною ситуацiєю. Так, про лексичне значення оказiоналiзмiв Ralfale чи йnerveiller, вилучених iз контексту, можна тiльки здогадуватись. Їхнє значення конкретизується лексичним оточенням:

“Ralfale sur l'Alberta. En plus, dans la province de Ralf Klein, la population continue de croоtre deux fois plus rapidement que la moyenne canadienne”(L'actualitй, le 15 mars 2005) -- “бурхлива” полiтика прем'єрмiнiстра провінції Альберта (Канада) Ральфа Кляйна;

Отже, оказiональне слово, в окремих випадках, може не мати усталеного значення, не бути стабiльним елементом рiзних текстiв.

Аналiз фактичного матерiалу дає пiдстави стверджувати, що роль контексту в iнтерпретацiї оказiоналiзмiв можна презентувати так: 1) забезпечує розумiння та iнтерпретацiю оказiоналiзмiв, якi iзольовано тлумачаться порiзному; 2) змiнює iнтерпретацiю оказiоналiзмiв; 3) конкретизує значення багатозначних оказiоналiзмiв; 4) фiксує використання оказiоналiзмiв у конкретнiй ситуацiї; 5) уточнює i специфiкує iнтерпретацiї оказiоналiзмiв.

У Висновках пiдведено пiдсумок проведеного в дисертацiї аналiзу та наведено узагальненi результати дослiдження:

1. Останніми десятиліттями словниковий склад французької мови значно доповнено. Це явище пояснюють процесами, якi вiдбуваються у суспільнополітичній, економічній, побутовiй сферах життя; появою нових видів спорту, збiльшенням кiлькостi термінiв у багатьох галузях науки, періодичних виданнях, на телебаченні, в “живому” спiлкуваннi. Різноманітні словотвiрнi процеси стають частиною авторитетних видань Франції i франкомовних країн.

Одним iз продуктивних засобiв номiнацiї є використання оказiональних одиниць, якi найефективніше проявляються в матеріалі медіадискурсу та сайтiв мережi Інтернет.

2. Появi оказiоналiзмiв сприяє мовна гра, а самме -- установка на творчiсть. У прагматичному планi такi ефекти тільки ускладнюють розуміння, однак у художньому текстi, коли подібне здійснюється свiдомо, вони вiдiграють протилежну роль -- роль надзвичайного iлокутивного загострення, уточнення змiсту, яке, здебільшого, можна адекватно передати самме засобами мовної гри. В науковому планi мовна гра є оказіональним розширенням семантики i структурних можливостей мовних знаків.

До ключових ознак мовної гри в мовi масмедiа, Iнтернетвидань, художньої лiтератури належать: наявнiсть “двоплановостi”, обов'язкове iснування партнерареципiєнта. Розповсюдження рiзних видiв мовної гри в таких текстах вiдбувається через iгрову метафорику, iгровий гiперболiзм та іншi засоби виразностi, творчо обробленi креатором.

3. Зазначенi одиницi слугують не тiльки для передачi змiстової iнформацiї, а й для вираження оцiнки рацiональними способами (складнi слова, телескопiзми), що вiдображають тенденцiю до мовної економiї. Функцiонування таких оказiональних новотворiв набуває полiфонiчностi залежно вiд жанру та змiсту, дискурсної комунiкативної сфери. Це дає змогу краще виразити своє ставлення до певних соцiоконцептiв. Оказiоналiзми французького зразка часто використовують для вираження авторських iнтенцiй, що проявляються в реалiзацiї деяких iлокутивних складових комiчного (iронiя, жарт).

4. Найбільш поширеним на сьогодні є протиставлення потенційних слів оказіональним словам. Виділення потенційних слів є закономірним наслідком саме системного підходу до вивчення словотвірної номінації, адже такий підхід дає змогу виявляти лакуни в певних ланках словотвірних комплексів. Потенційне слово -- це будьяке похідне, що може входити в ланку безвідносно до продуктивності/непродуктивності зразка його творення, тобто одиниця, закладена в системі словотворення, але не реалізована, вiртуальна.

5. Щодо критерiїв розмежування оказiоналiзмiв i неологiзмiв, виокремлення їх як самодостатнiх явищ у мовнiй комунiкацiї, то оказiоналiзм -- iндивiдуальноавторське утворення, а неологiзм -- слово, яке прагматично запрограмоване, широко розповсюджене, вiдповiдає усім нормам сучасної літературної мови i може увiйти до її активного лексикону. Завдання неологiзмiв полягає не в емоцiйному впливi реципiєнта, як це властиво оказiональним новотворам, а в позначеннi нової об'єктивної реалiї, адже в основу цих слiв покладено змiстовий компонент, що вiдповiдає за iдентифiкацiю предметiв. Наявнiсть контексту є обов'язковим параметром для правильного сприйняття оказiоналiзмiв. Для неологiзмiв контекст не обов'язковий. Власне неологізми належать до сфери мови i вiдображаються у словниках. Поняття неологiзму є історично змiнним, i новотвiр може поступово втрачати цей статус у процесi функціонального закрiплення в лексикосемантичнiй системi мови. Ознаками, що засвідчують процес входження новотвору в лексичну систему мови, є: висока частотність вживання; словотвiрна активність; використання у різножанрових та різностильових текстах; здатність виступати мотиваційною базою для творення похiдних слів та вступати в синтагматичні зв'язки з іншими словами. На вiдмiну від власне неологiзмiв, оказіоналізми -- новотвори разового характеру, реалізують емоційноекспресивну функцію новотвору, належать до сфери мовлення. Оказіоналізми, залишаючись індивідуальними новотворами, здебільшого не входять до загальномовного словника.

6. Аналiз фактичного матерiалу дав пiдстави стверджувати, що оказіональна телескопія є одним iз найпродуктивнiших способiв утворення французьких оказіональних слів (близько 800 новотворiв за 1990-2006 роки), виявлених у рамках масовоiнформацiйного дискурсу та художньої лiтератури.

7. У дисертаційному дослідженні виокремлено вiсiм словотвiрних моделей телескопiчних оказiональних одиниць, зпомiж яких три є найпродуктивнiшими:
8. Сфери функціонування новотворiв (понад 2 000 одиниць), як результат суцiльної вибiрки з художніх текстiв, масмедiйної та Iнтернеткомунiкацiй, дають пiдстави стверджувати, що серед них найпомiтнiшою є тенденцiя до вiдображення явищ суспiльного, соцiального характеру (70%). Менше уваги придiлено людинi з її внутрiшнiм свiтом -- емоцiям, фiзичним i психологiчним характеристикам (30%). До перших вiдносимо діяльність людини як соцiальної iстоти (носiй поглядiв, виразник iдеалiв, виробник речей, засновник течiй, економiчний дiяч, дiяч науки i техніки тощо). На першому планi -- позначення соцiальних катаклiзмiв (Vaticancans, Monstrйal, Mitterrandie, renйrendum, Raffarinade, purocratie, paritonite, mйdiacratie) i людини як їхнього джерела чи жертви (premierministrable, Sarkostique, politoc, tendanceur, nuclйocrate).

9. Оказiональнi новотвори виявляють тенденцiю до мовної варiативностi i мовної еволюцiї. Їхнi структурнi характеристики дають змогу вiдкорегувати поняття словотвiрної продуктивностi, визначити головнi функціональнокомунiкативнi закономiрностi їхнього виникнення.

10. Загальна тенденція розвитку оказіонального словотворення простежується у напрямку розширення реалізації його потенціалу завдяки більшiй свободi, розширенню меж нормативності. Упродовж останнього десятиліття французька мова розвивається в умовах посилення тенденції до демократизації, “експресивізації”.

11. Щоб виробити конкретні рекомендації щодо оказiонального слововживання, необхiдно, передусiм, визначити рівень “вартісності” оказiоналiзму, який зумовлюється ступенем зацiкавленостi новотвором. Головним параметром щодо цього є відповідь на запитання, чи не дублює вiн вже усталене поняття та чи не загрожує така одиниця самобутності мови. Якщо нове найменування є реакцiєю мови на соцiальне замовлення, то можна прогнозувати майбутнє функцiонування такого слова, правда, за умови, що замовлення не разове, а дiятиме упродовж певного часу. Якщо ж соцiальна практика усунула визначену реалiю, то не потрiбна й номiнацiя, хоч би якою новою та модною свого часу вона не була.

12. Дослiдження сучасних деривацiйних процесiв у лексицi масмедiа, Iнтернетвидань i художнiх творiв, дало змогу, з одного боку, виявити найактивнiшi ланки словотвiрного механiзму, а з iншого, -- встановити способи та прийоми освоєння нових реалiй суспiльного життя. Повне виокремлення оказiональних типiв i моделей для дериватологiї навряд чи можливе, оскiльки їхнє творення завжди є явищем iндивiдуальним, i тому класифiкувати й типiзувати способи i прийоми творення оказiональних слiв є найскладнiшим та найактуальнiшим завданням для словотвору сучасної французької мови.

Подальше вивчення оказіонального словотворення передбачає розробку проблем семантики оказiональних номiнантiв, вивчення специфiки оказiональних словосполучень, фразеологічних зворотiв, а також мовнодискурсної комунікації, порiвняльний аналiз оказiоналiзмiв у рiзноструктурних мовах.

СПИСОК ОПУБЛIКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ:

1. Ольга Косович. Про деякi особливості оказіональних слів як лексичних одиниць мови// Фiлологiчнi студії: Зб. наук. пр. -- № 3. -- Луцьк: Волинський державний унiверситет iменi Лесi Українки. Волинський Академiчний Дiм,
2001. -- С. 6872.

2. Косович О.В. До питання про поняття телескопних слiв: оказiональних новоутворень у сучаснiй французькiй мовi // Мова і культура. -- К.: Видавн. Дім Дм. Бураго, 2002. -- Вип. 5. -- Т. III. Ч. 1. -- С. 225229.

...