Семантичний простір концепту "дім" в американській поезії ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Спеціальність 10.02.04 - Германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Семантичний простір концепту дім

в американській поезії ХХ століття

Радзієвська Світлана Олександрівна

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Інституту філології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник

доктор філологічних наук, професор

Бєлєхова Лариса Іванівна,

професор кафедри романо-германських мов

Херсонського державного університету

Офіційні опоненти

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Шевченко Ірина Семенівна,

завідувач кафедри ділової

іноземної мови та перекладу

Харківського національного університету

імені В.Н. Каразіна

кандидат філологічних наук

Святюк Юлія Вікторівна,

старший викладач кафедри англійської мови

природничих факультетів

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Захист відбудеться “18” вересня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці ім. М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ 01033, вул. Володимирська, 58, к. 10.

Автореферат розісланий “15” серпня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к. філол. н. Клименко Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дім є важливим феноменом загальнолюдської культури і різних цивілізацій, без осмислення якого неможливе пізнання сутності життя людей на будь-якому етапі їхнього розвитку. Дім забезпечує захист, безпеку, комфорт, затишок, приватність, виражає індивідуальність власника. Дім виступає об'єктом вивчення археології, архітектури, етнографії, культурології, релігієзнавства, філософії і багатьох інших дисциплін, кожна з яких формує його робоче визначення для наукового опису цього феномена. Ідея дому, концепт дому привертали увагу дослідників як об'єкт аналізу і як засіб інтерпретації інших екзистенційно важливих концептів. Видатний вчений Степанов Ю.С. визначає мову як “дім буття духу”. У лінгвістиці концепти розглядаються переважно в межах когнітивної лінгвістики. У дисертаційних роботах останніх років концепт ДІМ розглянуто для окреслення художньої картини світу у творах Вульф В. (Богатова С.М.), Цвєтаєвої М.І. (Фещенко О.А.), Толстого Л.М. (Ланська О.В.), висвітлено деякі особливості мовної репрезентації концепту ДІМ у російській поезії (Габдулліна С.Р., Мінаєва Е.В.).

На сучасному етапі когнітивна лінгвістика переживає конвергентні та дивергентні процеси. Лінгвокогнітивістика інтегрується з іншими дисциплінами, такими як теорія штучного інтелекту (Мінський М.), традиційна поетика (Веселовський О.М., Виноградов В.В., Жирмунський В.М., Потебня О.О.). Разом з тим у царині когнітивної лінгвістики виокремлюються специфічні галузі, серед яких чільне місце посідають концептологія (Бєлова А.Д., Воркачов С.Г., Жаботинська С.А., Кагановська О.М., Карасик В.І., Мартинюк А.П., Полюжин М.М., Приходько А.М., Радзієвська Т.В., Слишкін Г.Г., Шевченко І.С. та інші) та когнітивна поетика (Бєлєхова Л.І., Воробйова О.П., Гібс Р., Джонсон М., Лакофф Дж., Неборсіна Н.П., Стоквел П., Тернер М., Фоконьє Ж., Фрімен М., Цур Р., Шен Й. та інші). Можна говорити і про тенденцію до інтеграції концептології та когнітивної поетики (Бєлєхова Л.І.), в ракурсі якої виконана дисертаційна робота.

Актуальність теми обумовлюється спрямованістю сучасної когнітивної лінгвістики на розв'язання проблеми форм і способів існування концепту у тексті, що здійснюється шляхом моделювання змісту концепту ДІМ, втіленого у поетичних текстах, і вивчення когнітивного аспекту семантики мовних одиниць, що вживаються на його позначення.

Матеріалом дослідження слугують: 1) дані англомовних словників (етимологічних, фразеологічних, тлумачних, синонімів, тезаурусів тощо); 2) довідники і різноманітні наукові джерела (з культурології, філософії, етнографії, країнознавства тощо), в яких дім є предметом аналізу; 3) віршовані тексти американської поезії XX століття загальним обсягом понад 10 тисяч сторінок.

Об'єктом дослідження є семантичний простір концепту ДІМ, вербалізований в американській поезії ХХ століття.

Предметом аналізу є семантика словесних поетичних образів дому в американській поезії ХХ століття, а також лінгвокогнітивні механізми їх формування.

Вихідною гіпотезою дослідження є таке наукове припущення: концепт ДІМ втілено в американському віршованому мовленні ХХ століття у різних за своїм концептуальним наповненням та способами вербалізації поетичних образах, які пов'язані з уявленнями і знаннями американців про дім в усій його багатоаспектності.

Головна мета дисертації - визначення, моделювання і комплексне дослідження семантичного простору концепту ДІМ, вербалізованого у словесних поетичних образах дому, в американській поезії ХХ століття.

Поставлена мета передбачає розв'язання таких завдань:

визначити підходи до дослідження концепту ДІМ, репрезентованого в американській поезії ХХ століття, й обґрунтувати поняття семантичного простору концепту в поетичному тексті;

з'ясувати основні складники семантичного простору концепту ДІМ, об'єктивовані лексемами сучасної англійської мови, фразеологізмами, пареміями, загальновідомими рядками важливих в американському суспільстві пісень тощо і проаналізувати вербальну репрезентацію вимірів семантичного простору концепту ДІМ на рівні англійської мови як системи;

розкрити смислові компоненти словесних поетичних образів дому і виявити засоби вербальної репрезентації осей поетичного образу дому;

визначити лінгвокогнітивні механізми формування словесних поетичних образів дому в американській поезії ХХ століття.

У реферованій дисертації використовуються такі методи і прийоми лінгвістичного аналізу: аналіз словникових дефініцій, контекстуально-інтерпретативний аналіз, лінгвостилістичний аналіз та концептуальний аналіз. дім концепт поетичний семантичний

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено комплексний опис семантичного простору концепту ДІМ, об'єктивованого в американській поезії ХХ століття. У роботі запропоновано розмежування таких термінів, як образ, предметний образ, метафоричний образ, поетичний образ, що дало змогу всебічно розглянути названий концепт у віршованих текстах.

Теоретичне значення роботи визначається тим, що здійснене моделювання семантичного простору концепту ДІМ сприяє поглибленню знань про способи організації смислів у складі концептів і є внеском у розробку теоретичних питань концептології, а також когнітивної поетики, оскільки сприяє встановленню закономірностей втілення концептів у поетичних текстах.

Практична цінність дисертації полягає у можливості використання отриманих результатів у нормативних курсах з лексикології та стилістики, спецкурсах з лінгвокультурології, інтерпретації тексту, когнітивної поетики.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України № 0102U002011 “Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних і лексичних одиниць: когнітивний і комунікативно-прагматичні аспекти (германські, романські й українська мови)”. Тему дисертації було затверджено Вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (протокол № 4 від 24 листопада 2003 року) й уточнено на засіданні Вченої Ради Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 5 від 17 грудня 2007 року).

На захист виносяться такі положення:

Концепт ДІМ є одним із універсальних концептів, які формують концептуальну картину світу, і постає в нашому дослідженні упорядкованою сукупністю загальнолюдських і культурно-специфічних смислів, які відображають дім як певну предметну, соціальну й культурну реалію.

Семантичний простір концепту ДІМ структурується за вісьмома осями, кожна з яких репрезентує його окремий вимір і пов'язана зі знанням певного типу та характеру. Кожна вісь задається за допомогою двох полюсів, що мають протилежну семантику: “матеріальне - духовне”, “реальне - ідеальне”, “конкретне - узагальнене”, “свої - чужі”, “всередині - ззовні”, “природне - створене людиною”, “минуле - теперішнє”, “культурно-універсальне - національно-специфічне”. Складники семантичного простору концепту ДІМ розташовуються по осі між визначеними полюсами, один і той же складник може бути охарактеризованим стосовно кількох осей одночасно.

Втілюючись в американській поезії, концепт ДІМ постає як словесний поетичний образ дому. Останній є ширшим за метафоричний образ дому і включає предметні образи та метафоричні образи. Перші спираються на безпосередні перцептивні знання мовців. Другі є результатом осмислення дому в термінах інших понять за допомогою метафоричної проекції.

Для формування словесних поетичних образів дому в текстах американських поетів ХХ століття використовуються три основні лінгвокогнітивні процеси: створення предметного образу, метафоричної проекції та концептуальної інтеграції. Перший вживається в безпосередніх описах дому та ґрунтується на актуалізації відповідних фреймів чи створенні іконічних образів. Другий застосовується для метафоричного осмислення дому та його складників крізь призму інших концептів та для використання знань про дім для метафоричної репрезентації інших понять. Третій є засобом створення символічних образів дому, що характеризуються багатовимірністю своєї семантики.

Восьмиосьова структура семантичного простору концепту ДІМ характеризується наявністю цілого спектра різних за семантикою та структурою мовних одиниць, які об'єктивують його складники, а також відзначається певною національною специфікою, пов'язаною з особливостями духовної та матеріальної культури американців як нації. Така структура уможливлює формування контекстуальних семантичних зв'язків різних мовних одиниць, між якими відсутні системні зв'язки на рівні мовного узусу.

Головною специфікою словесних поетичних образів дому в американській поезії ХХ століття є їхня принципова інтерпретабельність, а основною особливістю семантичного простору концепту ДІМ у вказаних текстах - його насиченість і прозорість.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з підрозділами, висновків до кожного з розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (336 джерел, із них 56 іноземними мовами), списку довідкової літератури, списку лексикографічних джерел та джерел фактичного матеріалу. Загальний обсяг роботи становить 239 сторінок (206 сторінок основного тексту).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації пройшли апробацію на десяти конференціях, у тому числі на п'яти міжнародних конференціях: “Building Cross-Cultural Understanding Through ELT” (Горлівка, 2004 р.), “Актуальні проблеми американознавства” (Київ, 2004 р.), “The World in the Language” (Шауляй, 2004 р.), “Мова як світ світів. Граматика і поетика української мови” (Київ, 2006 р.), “Worlds of TESOL: Building Communities of Practice, Inquiry, and Creativity” (Нью-Йорк, 2008 р.); на трьох всеукраїнських конференціях: “Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця” (Київ, 2006 р.), “Феномен А.Кримського у світовій науці (до 135-річчя від дня народження)” (Київ, 2006 р.), “English in the 21st century Ukraine: Research Priorities and Perspectives on Language Teaching and Learning” (Кам'янець-Подільський, 2006 р.); на дванадцятій національній конференції TESOL-Ukraine “The 4 Es of the 21st Century: Education, Effectiveness, Efficiency and Experience” (Полтава, 2008 р.), на регіональній конференції “Teaching and Learning for Success: Sailing to New Horizons” (Миколаїв, 2005 р.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження викладено у восьми одноосібних наукових публікаціях, сім з яких надруковані у фахових виданнях ВАК України, матеріалах конференцій.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, основні завдання, об'єкт та предмет дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне значення та практичну цінність роботи, описано методи та матеріал дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист, наведено дані про апробацію положень дисертації та публікації.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади вивчення концепту ДІМ та мовних засобів його репрезентації” окреслюється термінологічний та методологічний апарат, що використовується в роботі, подається огляд літератури, присвяченої визначенню концепту в сучасній когнітивній лінгвістиці, обумовлюється необхідність інтеграції когнітивного та культурологічного підходів для вивчення концепту ДІМ, репрезентованого в американській поезії ХХ століття, зазначається, що моделювання є основним засобом дослідження концептів, обгрунтовується поняття семантичного простору концепту, а також з'ясовується співвідношення понять “концепт” та “поетичний образ”.

У когнітивній лінгвістиці мова розглядається як співмірна у смисловому відношенні людському мисленню (Воротников Ю.Л.), як головний інструмент інтелектуального осмислення дійсності (Чередниченко О.І.), а мовні знаки - як такі, що містять адекватну інформацію про навколишній світ (Полюжин М.М.). Мовознавці зосередили увагу на загальній проблемі співвідношення мови та мислення / свідомості / знання (Арутюнова Н.Д., Бабушкін А.П., Воркачов С.Г., Кубрякова О.С., Попова З.Д., Стернін Й.А. та інші), що конкретизується як питання про типи знання, представленого в мові у вигляді концептів, фреймів, сценаріїв, схем тощо.

Складність концепту як об'єкту дослідження та його подвійна природа - ментальна і вербальна - привели до появи різних трактувань концепту, серед яких найбільш суттєво розрізняються його визначення в межах когнітивного та культурологічного підходів. Зважаючи на специфіку концепту ДІМ, який містить у своєму змісті універсальні та культурно-специфічні смисли, у роботі запропоновано інтегрований когнітивно-культурологічний підхід. Теоретичним підґрунтям такого підходу є аналіз культури як певного інформаційного механізму (Лотман Ю.М.), ментального феномену (Вежбицька А.) та розгляд концепту як етно-соціо-психо-лінгво-культурної одиниці (Приходько А.М.). Внаслідок зв'язку з мисленням, мова надає можливості для моделювання концептів, адже через вивчення мовної семантики досліджується смислове наповнення концептів (Болдирєв М.М.).

У дисертації запропоновано поняття семантичного простору концепту для моделювання його змісту. Під семантичним простором концепту ДІМ розуміємо сукупність багатьох смислів (складників), упорядкованих у єдину багатовимірну структуру за двома принципами: 1) семантичної подібності, результатом якої є формування семантичної осі, що окреслює площину, та 2) семантичної відмінності, що визначає протилежні кінці осі та локалізацію кожного складника по цій осі (площині) у певному місці між протилежними кінцями (полюсами). Семантичний простір концепту описується за допомогою поняття виміру, під яким розуміється семантична ознака, за якою смисли зіставляються та протиставляються, наприклад: матеріальне - духовне, реальне - ідеальне, конкретне - узагальнене тощо.

Беручи до уваги, що універсальним виміром семантичного простору художніх текстів є образність (Слухай-Молотаєва Н.В.), а поетичний текст є образним розумінням світу (Маслова В.А.), у когнітивній поетиці словесний поетичний образ визначають як засіб особливої організації словесної тканини поетичного тексту, лінгвокогнітивний текстовий конструкт (Бєлєхова Л.І.). У дисертації словесний поетичний образ трактується як одиниця поетичного мислення і мовлення, складне ментально-вербальне утворення, яке відображає індивідуальний і в той же час характерний для визначеної спільноти погляд на світ, і може складатися з: 1) лише предметного образу, 2) лише метафоричного образу чи 3) їх поєднання.

Наприклад, у поетичному тексті “Good Hours” Р.Фроста створюється словесний поетичний образ дому, який включає предметні образи і метафоричні образи:

I had for my winter evening walk -

No one at all with whom to talk,

But I had the cottages in a row

Up to their shining eyes in snow. (R.Frost).

До предметних образів належать: образ ліричного героя (I had for my winter evening walk) і образ котеджів, які побудовані в ряд (cottages in a row); до метафоричних - образи котеджів як людей з сяючими очима (the cottages / Up to their shining eyes), вікон як сяючих очей (shining eyes) та котеджів як співрозмовників (No one at all with whom to talk, / But I had the cottages in a row).

Контраст між світлом з вікон та снігом (Up to their shining eyes in snow) викликає уявлення про тепло всередині та холод ззовні. Завдяки взаємодії метафор БУДИНКИ - ЦЕ СПІВРОЗМОВНИКИ та ВІКНА БУДИНКІВ - ЦЕ СЯЮЧІ ОЧІ ЛЮДЕЙ у тексті вірша з'являється метафора ДІМ - ЦЕ ЛЮДИНА.

Проаналізовані поетичні тексти дають змогу дійти висновку, що зміст словесного поетичного образу дому може бути вужчим, ніж зміст концепту ДІМ, тому що включає тільки ті складники цього концепту, які є релевантними для поетів, але іноді зміст словесного поетичного образу дому може бути ширшим, ніж зміст концепту ДІМ, оскільки може містити саме індивідуальні авторські складники.

У другому розділі “Основні виміри семантичного простору концепту ДІМ в англійській мові” використовується метод аналізу словникових дефініцій із залученням результатів досліджень, здійснених у межах філософії, етнографії, культурології та інших дисциплін до вивчення феномена дому з метою виокремлення й опису восьми осей семантичного простору концепту ДІМ: “матеріальне - духовне”, “реальне - ідеальне”, “конкретне - узагальнене”, “свої - чужі”, “всередині - ззовні”, “природне - створене людиною”, “минуле - теперішнє”, “культурно-універсальне - національно-специфічне”. Сукупність осей, які задають семантичний простір концепту ДІМ, представлена на рис. 1.

Вісь “матеріальне - духовне”. За даними тлумачних словників, до семантичної структури лексеми home входять, з одного боку, семи, що фіксують уявлення про фізичну матеріальну структуру-споруду (“The physical structure within which one lives, such as a house or apartment”), а з іншого боку, - семи, котрі втілюють знання про духовний аспект дому (“An environment offering security and happiness”), тобто, актуалізуються складники “матеріальна споруда” і “родинний затишок”. Складник “власність, що має фінансову цінність” знаходить відображення у семантиці лексеми home: “a house, apartment, etc. when it is considered as property which you can buy or sell”. З домом як будівлею також пов'язані уявлення про типові дії, наприклад: проживання в домі (live, dwell, reside, stay, lodge, board, put up, occupy, inhabit, accommodate, put up, house, lodge, settle), упорядкування дому (furnish, fit out, fit up, decorate, ornament, adorn, renovate, do up, beautify). Перераховані лексеми становлять коло тих, що типово сполучаються зі словом home і слугують для вербалізації складників “проживати в домі” і “упорядковувати дім”.

Матеріальні та духовні складники семантичного простору концепту ДІМ іноді об'єктивуються одночасно. Наприклад, у гімні штату Канзас (“Home on the Range”) оспівується життя на американському Заході. Пісня починається з таких рядків: “Oh give me a home where the buffalo roam / where the deer and the antelope play, / Where never is heard a discouraging word, / And the sky is not clouded all day”. Уявлення про матеріальне благополуччя (the buffalo roam, the deer and the antelope play) пов'язані з уявленнями про заможну ферму, а уявлення про дім як духовну цінність, як місце, де панує злагода, актуалізується у фразі Where never is heard a discouraging word.

АМЕРИКАНСЬКА МРІЯ (AMERICAN DREAM) як ключовий концепт американської культури відіграла особливу роль у формуванні уявлень про ідеальний дім. Полюс “ідеальне” осі “реальне - ідеальне” представлений складником “великий комфортний приватний будинок з ділянкою, розрахований для однієї родини” і вербалізується в номінації dream home. У реальному житті більшість американців починають з скромного житла з розрахунком поміняти його в майбутньому на більш престижне (starter home). Складник “позика в банку для купівлі будинку” втілений в словосполученні home loan ( “money borrowed from a bank or similar organization in order to buy a house or apartment”). Стосовно духовного виміру американський ідеальний дім є високоморальним (Charity begins at home), в якому прийнято піклуватися про родину (“You should take care of your family and other people who live close to you before helping people who are living further away or in another country”).

По осі “конкретне - узагальнене” розташовуються, з одного боку, складники, пов'язані з конкретними знаннями і уявленнями про повсякденне життя родини у домі, а, з іншого боку, складники, пов'язані з розумінням життя як абстрактного поняття. Наприклад, у семантиці виразу home economics відображено знання про виховання дитини, планування бюджету, приготування їжі та шиття одягу (at school, the study of cooking, sewing and all matters relating to the management of a home). До полюсу “узагальнене” належать знання й уявлення про життя як таке (“A place where one lives; a residence”, “the place where one lives, often with one's family”) та про життя у його трансцендентному розумінні, що є результатом здійснення ритуалів і обрядів народження, одруження і поховання. Наприклад, в одному зі своїх значень слово home означає “могила” (long home, last home), що є свідченням метафоричного осмислення могили як нового дому небіжчика. Також метафоричним є використання цієї лексичної одиниці на позначення місця, з якого щось розпочалося (Paris is the home of women's fashions). Такі метафоричні номінації спираються на наявність складника “життя” у семантичному просторі концепту ДІМ.

Складник “свій простір” є одним із складників семантичного простору, що міститься на полюсі “свої”. Гостям пропонують “почуватися як удома”, говорячи make yourself at home. У семантиці ідіоми make oneself at home актуалізовано знання про те, що це означає почуватися комфортно, невимушено (“to be relaxed and unrestrained as if in one's own home”, be / feel at home with sb). Складники “безпека” (“An environment offering security and happiness”) та “захист” (“A valued place regarded as a refuge or place of origin”) представлені у кількох семантичних вимірах простору концепту ДІМ. Дім є місцем, що заряджує енергією своїх мешканців, засобом вербальної характеристики чого є паремії: There is no place like home, East or West home is best, Dry bread at home is better than roast meat abroad, With friends it is fine, but at home it is divine.

Вісь “всередині - ззовні”. Дім здавна пов'язувався з простором, відокремленим від зовнішнього світу, який виконував важливу роль збереження життя людини (An Englishman's home is his castle, Every dog is a lion at home) та її соціалізації, що відображено у фразеологізмі home and dry, який означає “бути у безпеці”, “definitely safe or successful”. У сучасній англійській мові функціонує ідіома home free (“sure to win or gain success; safe”, “assured of success or winning”, “to succeed or win easily”). Семантика виразу safe as houses, який вживають під час переконання людини, що вагається, і означає “цілком безпечно” (Oh, it is as safe as houses) закорінена в уявленнях про дім як такий, у непорушності якого можна бути певним. Така реалія як мобільний дім (mobile home), коли місцем проживання є певний рухомий засіб, на перший погляд суттєво змінює структуру концепту ДІМ, але навіть у цьому випадку незмінними залишаються складники “замкнений простір”, “відгороджений простір”, “захист / безпека”, тому що і такі нетрадиційні домівки передбачають відмежованість від зовнішнього простору.

Вісь “природне - створене людиною”. Людина, працюючи в домі, завжди використовувала природні ресурси, головну роль серед яких відігравали камінь, дерево, вогонь, вода. Вогонь був джерелом тепла, світла, засобом для приготування їжі (A house without woman and fire is like a body without soul or spirit). Спочатку полюс “природне” був представлений складниками “дерево”, “камінь”, “вода”, “вогонь”, який включав “світло” і “тепло”. З розвитком технологій з'явилася “електрика” (electricity), а вогонь став меншою мірою розглядатися як джерело світла в домі і його функцію почала виконувати електрична лампочка (lamp, bulb). Отже, складники “світло”, “тепло” змінили своє розташування і перемістилися до полюсу “створене людиною”, де міститься складник “електрика”. У сучасних будинках зберігається роль свічки (candles) як символічного вогню, що запалюють в особливих випадках.

Семантичний простір концепту ДІМ зазнає змін з плином часу, а його складники з'являються, зникають чи змінюють своє розташування, що особливо яскраво відображено на осі “минуле - теперішнє”. Змін зазнають обидва основні складники “будинок / споруда” і “сім'я”. З розвитком цивілізацій, з'являються нові типи будинків, що у сучасній англійській мові позначається за допомогою номінації modern kinds of houses (villa, penthouse, bed-sitter, annex, block, tenement house, skyscraper). В облаштуванні інтер'єру з'являються нові пристрої: кондиціонер (air-conditioner), комп'ютер (a home computer), відеокамера (home movie: “a film that you make yourself using a video camera, especially one of family or holiday activities”), що змінюють принцип замкненості дому відносно зовнішнього світу.

Зміни в родині фіксуються у сучасних словниках, де дефініція лексеми home “the house, apartment, etc. where you live, especially with your family” ілюструється реченням “More and more couples are setting up home together without getting married”. З'являються нові форми шлюбу (contract marriage, open marriage, serial marriage), одностатеві шлюби (same-sex marriage), які для американців виявились нелогічними і почали замінятися такими поняттями, як “домашнє партнерство” (domestic partnership), “цивільне партнерство” (civil partnership). На позначення такої специфічної реалії американського суспільства, як боротьба сексуальних меншин за свої права з'явилася мовна одиниця homosexual emancipation.

По осі “культурно-універсальне - національно-специфічне” розташовуються складники, в яких втілені загальнолюдські та специфічно американські цінності. Універсальним є складник “місце для тривалого проживання”, бо представник будь-якої спільноти прагне побудувати дім для проживання, що вербалізовано у словосполученні home seeker (one, who is looking for a place to settle down permanently). З історії США відомо, що у концепції Томаса Джефферсона центральне місце відведено ідеї розподілу землі таким чином, щоб кожний громадянин міг мати свій будинок і ферму, що підтверджується існуванням номінативних одиниць home farm та homestead. Пригадаємо також, що індіанці ставилися до землі як до сонця, води та матері, а колоністи, захопивши землі, використовували їх для примноження багатства і отримання прибутку. У XX столітті США лідирували у світі за кількістю комп'ютерів, телефонів, телевізорів, холодильників тощо, мовним відображенням чого слугують лексеми з відповідною семантикою computer, telephone, TV, refrigerator, fridge, які часто вживаються в сучасній англійській мові і об'єктивують складник “інтер'єр”. Словосполучення model house фіксує уявлення про особливості продажу будинків у США, коли один будинок облаштовується як зразок: “a new house or apartment which has been decorated and filled with furniture to show possible buyers of similar homes what such a home might be like when people are living in it”.

У третьому розділі “Словесний поетичний образ дому в американській поезії ХХ століття” розглядається вербальна репрезентація восьми осей поетичного образу дому та розкриваються лінгвокогнітивні механізми формування словесних поетичних образів дому в американській поезії ХХ століття.

Полюс “матеріальне” осі “матеріальне - духовне” семантичного простору концепту ДІМ у віршах представлений знаннями й уявленнями про матеріальну споруду та буденне життя родини. У поезії об'єктивується матеріалізм американців: “How good it was at home again at night / To prepare for bed, in the frame of the house, and / move / Round the rooms, which do not ever seem to change” (W.Stevens) та спустошуюча рутина побуту: “You're paranoid she says / and I might as well be / I can't get any work done / … / I got myself / into trouble / playing the game of love / … / and I've misplaced my smokes / or the cup of tea / … / I'm not complaining / I'm just saying / the baby cries and crawls / … / through the wall / the sound of the dishes / being done” (P.Nolan).

Придбання матеріальних речей, якими наповнюють дім, є одним із задоволень життя американця: “it is possible to know just enough, and this is all we / were supposed to know, toward which we have been straining all our lives. / We are to read this in outward things: the spoons and greasy tables in this / room, the wooden shelves, the flyspecked ceiling merging into gloom - / good and happy things, nevertheless, that tell us little of themselves and / more about ourselves than we had ever imagined it was possible to know. / They have become the fabric of life (J.Ashbery). Завдяки стилістичному засобу перерахування (the spoons and greasy tables in this / room, the wooden shelves, the flyspecked ceiling merging into gloom) створюється враження наявності великої кількості матеріальних предметів у домі, які характеризуються як хороші (good) та асоціюються з приємними емоціями - щастям (happy), а також метафорично репрезентуються як полотно життя (the fabric of life). Загальна меланхолійна тональність вірша змушує задуматися над пошуком балансу між матеріальним та духовним, адже в ідеальному американському домі вони тісно пов'язані: “a porch cantilevered on faith” (R.Dove), бо ґанок дому (porch) метафорично спирається на віру (cantilevered on faith).

У поетичних текстах сім'я концептуалізується як духовна цінність, а любов у домі - як стан, за якого люди не страждають від самотності: “They bow shyly as wet swans. They love each other. / There is no loneliness like theirs / At home once more” (J.Wright), її відсутність - як нещастя: Lonely little question mark / on a bench in the park: // See the people passing by? / See the airplanes in the sky? / See the birds / flying home / before / dark? // Home's just around / the corner / there - / but no really / anywhere (L.Hughes). Самотня дитина (Lonely) шукає відповіді на запитання, де її дім, і розуміє, що дім як споруда - за рогом (Home's just around / the corner), проте дому як місця, де панує сімейна злагода, не існує для неї (but no really / anywhere).

Словесні поетичні образи ідеального дому семантично пов'язані з “американською мрією”: “Let America be America again. / Let it be the dream it used to be. / Let it be the pioneer on the plain / Seeking a home where he himself is free” (L.Hughes). США називаються “країною-домом” - homeland, і не номінуються motherland чи fatherland - “країна матері чи батька”. Семантичний зміст лексеми homeland розкрито у таких рядках вірша: “I am the poor white, fooled and pushed apart, / I am the Negro bearing slavery's scars. / I am the red man driven from the land, / I am the immigrant clutching the hope I seek” L.Hughes), де країна актуалізується як земля, де емігранти з різних континентів прагнуть побудувати новий дім й ідеальну країну, що зливається в одну мрію.

Матеріальний аспект ідеального дому представлений схематично, мова йде про будинок з цегли та каменю й зорану землю: “Who dreamt a dream so strong, so brave, so true, / That even yet its mighty daring sings / In every brick and stone, in every furrow turned / That's made America the land it has become. / O, I'm the man who sailed those early seas / In search of what I meant to be my home” (L.Hughes). Важливість складника “міцність матеріальної споруди” для ідеального дому підтверджується тим, що він вербалізується двічі - за допомогою лексем brick та stone.

У духовному аспекті ідеальний дім “американської мрії” має бути збудованим на цінностях любові - “Let America be the dream the dreamers dreamt - / Let it be that great strong land of love” (L.Hughes), свободи - “O, let my land be a land where Liberty / Is crowned with no false patriotic wreath” (L.Hughes), рівних можливостей для всіх - “But opportunity is real, and life is free, / Equality is in the air we breathe” (L.Hughes), “homeland of the free” (L.Hughes), відсутності поневолення - “Where never kings connive nor tyrants scheme / That any man be crushed by one above” (L.Hughes). Мрії про перераховані цінності як духовний фундамент ідеального дому названі основними - “Yet I'm the one who dreamt our basic dream” (L.Hughes).

У цьому ж фрагменті створено образ реального дому, в якому не існує любові, свободи та рівності, а про відвертість автора свідчить речення в дужках (America never was America to me), в якому перше слово America актуалізує уявлення про ідеальну країну, а друге - America - про реальну країну. Відчуття болю передається за допомогою іронічних рядків: “There's never been equality for me, / Nor freedom in this “homeland of the free” (L.Hughes), у яких відсутність свободи у реальному житті (Nor freedom) протиставляється задекларованій свободі. Вираз “homeland of the free” взято у лапки як свідчення того, що не відповідає дійсності. Якщо спочатку образи ідеального та реального дому протиставлялися: висловлювання про реальний стан речей подані як парентеза та графічно оформлені у дужках, то наприкінці твору ідеальний та реальний образи наближаються один до одного: дужок немає і звучить оптимістичне переконання у можливості досягнення ідеалу: “I say it plain, / America never was America to me, / And yet I swear this oath - / America will be!” (L.Hughes).

Полюс “конкретне” об'єктивовано конкретними знаннями й уявленнями американців про дім. Наприклад, у поетичних текстах вербалізовані уявлення про розташування будинків у певному місці: “The little old house was out with a little new shed / In front at the edge of the road” (R.Frost), у селі: “Whose woods these are I think I know / His house is in the village, though” (R.Frost), у місті: “The soiled city oblongs stand sprawling. / The blocks and house numbers go miles / …“Show me the way to go home.” / Soldiers and sailors look for street corners, house numbers” (C.Sandburg), у великих містах, де будинки розташовані дуже близько один від одного: “side by side / like New York apartment buildings” (J.Ashbery); про внутрішні складові будинку: “The house ... // it has stairways, corridors, cellars, / a tower perhaps” (D.Levertov); про типи кімнат: “For every room a house has - parlor, bedroom, / And dining-room - thrown pell-mell in the kitchen” (R.Frost), “The nursery, The dining-room, The hall, Father's office, Kitchen, A bedroom, Another bedroom, A drawing-room” (С.Aiken); про придбання будинку: “And there might be a house we could buy / For only a dollar down” (R.Frost); про захоплення будинку силою: “Not even New Hampshire farms are much for sale. / The farm I made my home on in the mountains / I had to take by force rather than buy.”(R.Frost); про продаж будинку та перепланування його новими власниками: “On the day someone sells an old house / And someone else begins to add on to his” (J.Ashbery) тощо.

Полюс “узагальнене” представлений у нашому фактичному матеріалі концептами ЖИТТЯ та СМЕРТЬ. У поезії постає проблема екзистенційної самотності людини, яка залишається наодинці, у будинку й у житті, і може сподіватися тільки на Бога: ”Something sinister in the tone / Told me my secret must be known: / Word I was in the house alone / Somehow must have gotten abroad, / Word I was in my life alone, / Word I had no one left but God” (R.Frost). Образ смерті у домі фігурує частіше, ніж образ життя, і дім зображений як місце, у якому людина накладає на себе руки: “home is where / you / hang yourself” (P.Lamantia). У творах створюється образ діалектичної єдності життя і смерті: “This house in one year fallen to decay / Filled me with no less sorrow than the houses / Fallen to ruin in ten thousand years / Where Asia wedges Africa from Europe /…/ It must be I want life to go on living” (R.Frost), а вигляд занедбаного будинку викликає у ліричного героя не тільки почуття суму та відчуття смерті, але й пробуджує усвідомлення нестримного бажання жити.

Вербальна репрезентація осі “свої - чужі”. Перебування у своєму домі концептуалізується як створення свого особливого світу, відокремленого і відмінного від світу інших людей: “Just us. / In our little house / Far from everybody, / Far from the world” (K.Rexroth), яке сприяє створенню власного стилю життя та формуванню власного світобачення, яке неможливе серед інших (чужих): “…Or mending fence it all comes back to me / What I was thinking when you interrupted / My life-train logic. And going home / From company means coming to our senses” (R.Frost). Бути своїм означає також мати подібні погляди: “We thought alike / And that made brothers of us in a home” (W.Stevens). Формування почуття свого пов'язане з вибором та обмеженням, що вербалізується за допомогою номінативних одиниць обмежувальної семантики. В американській поезії об'єктивуються уявлення про те, що дім і друг може бути лише один: “I came to but one house, / I made but the one friend” (R.Frost), де ключовим у передачі смислу вибраності є вираз but one, повторений двічі. За ідеального стану речей, життя у власному домі забезпечує право недоторканості приватного життя, що є важливою цінністю для американців: “Before going home to the decency of one's private life / Shut up behind doors, which is nobody's business. / It does matter a little to the others /…/ No one would dare to intrude” (J.Ashbery).

При вербалізації осі “всередині - ззовні” словесного поетичного образу дому переважно здійснюється взаємодія образ-схем “всередині - ззовні” та “контейнер”: “I'll close my eyes / and recall this room and everything in it: / … The book / on the windowsill, riffled by wind…” (L.Lee), де образ-схема “всередині - ззовні” актуалізована завдяки лексемі in, а образ-схема “(наповнений) контейнер” - за допомогою перерахунку предметів, що знаходяться в кімнаті. Специфічна роль відводиться дверям та вікнам як елементам дому. Наприклад, те, що знаходиться за дверима, концептуалізується як простір “ззовні”: “When we locked up the house at night, / We always locked the flowers outside / And cut them off from window light. / The time I dreamed the door was tried / And brushed with buttons upon sleeves, / The flowers were out there with the thieves” (R.Frost).

Серед природних явищ, важливих для життя в домі, особливою значущістю в американській поезії ХХ століття наділяється вогонь: “Because some friendly hands behind my back / Fumbled the coal and then tended up the fire. / Warmth of the room waved to the window sash” (J.Wright), бо неспроможність його підтримувати є метафоричним втіленням нездатності підтримувати життя: “Saying, “The house, the stucco one you built, / We lost. … / Light we could make, but not enough of warmth…” (S.Kunitz). Вода, світло та тепло також вербалізуються як необхідні для життя людини в домі: “The house stayed dark all year / though there was instant light and water” (R.Dove), “The well was dry beside the door, / And so we went with pail and can / Across the fields behind the house / To seek the brook if still it ran” (R.Frost), “This house is frozen brittle, all except / This room you sit in” (R.Frost).

Словесний поетичний образ зв'язку дому і природи має кілька аспектів. По-перше, будинки описуються як такі, що існують у природному середовищі, а їх існування - як природний стан речей: “…Recalling flimsy Western ranches / The beautiful hills shine outward / Sunrise / the raw fierce fire / Coming up past the sharp edge // And the hoof marks on the mountain / Shines in the white room”(G.Oppen), “Here is my house. Under a red rose tree” (L.Simpson). По-друге, природний світ може органічно входити у внутрішній простір дому: “This quiet morning light / reflected, how many times / from grass and trees and clouds / enters my north room / touching the walls with / grass and clouds and trees. / Anthony, / trees and grass and clouds” (W.C.Williams), “the thunder / Soon filled the apartment” (J.Ashbery). По-третє, будинки можуть концептуалізуватися як природні об'єкти: валуни (“And a few houses sprinkled round the foot / Like boulders broken off the upper cliff,” (R.Frost), скелі (“From freezing rooms as bare as rock” (C.Aiken), квітка, з якої опали пелюстки (“Now the chimney was all of the house that stood, / Like a pistil after the petals go” (R.Frost) тощо.

Вісь “минуле - теперішнє” семантичного простору концепту ДІМ у віршованих текстах пов'язана з вербалізацією знань про зміни, які відбуваються в американському суспільстві і в сім'ї у XX столітті. В поезії актуалізовано уявлення про фонограф як пристрій, що майже повністю вийшов з ужитку: “His parents would sit alone together / on the blue divan in the small living room / listening to Dvorak's piano quintet. / … and look straight ahead / at the yellow light of the phonograph…” (B.H.Fairchild), знання про винахід радіо, яке з'явилося в американському домі у 1924 році: “Cottages in a row / all radioed and showerbathed?” (W.C.Williams), появу центрального опалення: “But central heat / Hissed back and kept us warm” (J.Merrill) та електрики: “I think of many comfortable homes stretching for miles, / … / And warm bathrooms with guest towels, and electric lights”(R.Bly), відеоекран та кондиціонер: “to arrive in front of large video screen, / in pleasantly air-conditioned home …” (A.Hollo). У творах йдеться про офіційно неоформлені сім'ї, наприклад: “The dear knows my interest / Has been to keep the thing from breaking up. / This is a good home: I don't ask for better. / But when I've said, Why shouldn't they be married? / He'd say, Why should they? - no more words than that. / And after all why should they?/ John's been fair / I take it. / What was his was always hers. / There was no quarrel about property.” (R.Frost). У цих рядках відображено зв'язок між шлюбними відносинами та оформленням прав на власність.

В поезії також відображені особливості світосприйняття американською спільнотою. Американці є патріотами і вивішують національний прапор на будинку чи перед будинком, що об'єктивовано в таких рядках: “My old flame, my wife! / Remember our lists of birds? / One morning last summer, I drove / by our house in Maine. It was still / On top of its hill - // Now a red ear of Indian maize / was splashed on the door. / Old Glory with thirteen stripes / hung on a pole. The clapboard / was old-red schoolhouse red” (R.Lowell). Специфічно американським є тісний зв'язок між будинком і машиною: “men take everything little / by little they take the power the dream the hope / the house & the car” (M.Owen), бо у США наявність машини є життєвою необхідністю: “But first, a nap, till my mother comes home / from work, with the car” (T.Berrigan).

Вербальне втілення предметних образів дому здійснюється переважно внаслідок актуалізації відповідних фреймів та цінностей, пов'язаних у свідомості американців з домом, й іконічній репрезентації описуваної в тексті ситуації. Специфіка репрезентації фреймів, які конструюють семантичний простір концепту ДІМ, визначається наявністю великої варіативності типів вербальних одиниць, що актуалізують той чи інший фрейм. Наприклад, сценарні знання про життя сім'ї в домі можуть актуалізуватися за допомогою окремих лексем: mother, father, child тощо; словосполучень: childhood home (R.Frost); речень: my marriage failed (S.Kunitz), цілих текстових фрагментів: My unexpected knocking at the door / Started chairs thundering on the kitchen floor, / Knives and forks ringing on the supper plates, / Voices conflicting like the candidates. / A mighty farmer flung the house door wide, / He and a lot of children came outside, / And there on an equality we stood. / That's the time knocking at a door did good (R.Frost).

В поезії дім метафорично осмислюється за допомогою уявлень про живу істоту, людину, природні феномени, культурні артефакти та абстрактні поняття. Наприклад, подібно до живої істоти, дім може повертатися: “The grass shakes, the houses / seem, by the lack of foliage / about them, to turn / their angles forward into / the wind to let it pass” (W.C.Williams); вистрибувати: “On All good Road two miles off Georgia 41, you round a / curve / canopied by pine / and the house leaps out of the trees to meet you” (S.Bingham); споглядати: “He never had but the one home / Staring Him in the eye / coldly / and with patience” (W.C.Williams); спостерігати: “The house was watching everything we did” (С.Aiken); спати: “While the houses sleep” (С.Aiken); дрімати: “The houses doze and seem to wonder why through the / Pacific haze, and the dreams alternately glow and grow dull” (J.Ashbery); сміятися: “What opposite? Could it be that yellow patch, the side / Of a house, that makes one think the house is laughing” (W.Stevens); звеличувати: “Home and the fields give praise” (W.Stevens); вітати: “And the haunted houses in those valleys wanted to congratulate / You on your immobility” (J.Ashbery); вичікувати: “even the houses / Seemed only to pause on earth for a moment” (C.Aiken) тощо. Складники семантичного простору концепту ДІМ можуть зазнавати метафоричного осмислення. Функцію царини джерела відносно концептів-складників виконують знання та уявлення про людину, природні феномени та артефакти. Наприклад, подібно до людини, кімната має певні риси та зовнішній вигляд: “Among the features of the room” (J.Ashbery) і може бути гостинною: “My rooms will receive me” (W.C.Williams) чи негостинною: “inhospitable room” (E.Wylie).

Семантичний простір концепту ДІМ заповнений різноманітними знаннями та уявленнями про дім, і частина цих знань та уявлень використовується у ролі царини джерела під час метафоричного осмислення цілої низки концептів, пов'язаних з феноменами, які не піддаються безпосередньому спостереженню чи потребують додаткового осмислення в поезії, серед них концепт СЕРЦЕ: “shelter in his heart” (E.Wylie), ДУША, ПСИХІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ: “They are at ease in a shelter of the mind” (W.Stevens), пісня: “builds up his chant in progressive stages / Like a skyscraper” (J.Ashbery), ніч: “the night, which becomes a house” (J.Ashbery), полудень: “In an iron-blue chamber of that afternoon” (J.Ashbery) тощо.

У віршованих тексах концептуальна інтеграція ментальних просторів є інструментом формування й аналізу словесних поетичних образів-символів дому, які в порівнянні з образами, у підґрунті яких знаходяться концептуальні метафори, є не просто осмисленням дому в термінах іншої сутності чи концептуалізації певного знання крізь призму уявлень про дім, а такою смисловою структурою, котра є новим і сутнісно важливим для людини знанням. Наприклад, у творі У.Стівенса “The House Was Quiet and the World Was Calm” вхідні ментальні простори представлені уявленнями про Дім буття і Книгу буття, а родовий простір структурований сценаріями “спокійне споглядання” і “пошук істини”: “The house was quiet and the world was calm. / The reader became the book; and summer night // Was like the conscious being of the book. / The house was quiet and the world was calm. // The words were spoken as if there was no book, / Except that the reader leaned above the page, // Wanted to lean, wanted much most to be / The scholar to whom his book is true, to whom // The summer night is like a perfection of thought. / The house was quiet because it had to be. // The quiet was part of the meaning, part of the mind. / The access of perfection to the page. // And the world was calm. The truth in a calm world, / In which there is no other meaning, itself // Is calm, itself is summer and night, itself / Is the reader leaning late and reading there” (W.Stevens). Інтегрований простір містить символ спокійного читання книги у домі як шлях до істини буття.

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження показало, що різнотипні та різноструктурні знання й уявлення американців про дім можуть бути змодельовані у вигляді семантичного простору концепту ДІМ. Втілюючись в американській поезії ХХ століття, концепт ДІМ постає як словесний поетичний образ - комплексне ментально-лінгвальне утворення, що характеризується органічною єдністю типових та індивідуальних знань і уявлень поетів про дім.

Внаслідок аналізу мовного матеріалу, отриманого шляхом суцільної вибірки зі словників і текстів американської поезії, модель змісту концепту ДІМ та відповідного поетичного образу у межах цієї праці було представлено як восьмивимірний семантичний простір, кожен з вимірів якого задається двома полюсами, розташованими по одній з осей: “матеріальне - духовне”, “реальне - ідеальне”, “конкретне - узагальнене”, “свої - чужі”, “всередині - ззовні”, “природне - створене людиною”, “минуле - теперішнє”, “культурно-універсальне - національно-специфічне”.

У роботі показано, що кожна з осей знаходить детальну вербалізацію в американській поезії ХХ століття. Словесні поетичні образи дому формуються за допомогою трьох основних лінгвокогнітивних процесів: 1) створення предметних образів дому; 2) метафоричної проекції, завдяки якій концепт ДІМ та складники його семантичного простору осмислюються крізь призму інших концептів, а також інші концепти осмислюються за допомогою концепту ДІМ; 3) концептуальної інтеграції, результатом якої є формування символів.

Вербальне втілення предметних образів дому здійснюється за допомогою актуалізації відповідних фреймів та цінностей, пов'язаних у свідомості американців з домом, та іконічної репрезентації описуваної в тексті ситуації. У віршованих текстах актуалізуються знання і уявлення як про дім, котрий існує в предметній буттєвості людини, так і про дім, відображений у певних продуктах культурної семіотичної діяльності людини (картинах, спектаклях, піснях тощо).

В американській поезії ХХ століття дім метафорично осмислюється за допомогою уявлень про живу істоту, людину, природні феномени, культурні артефакти та абстрактні поняття. Подібно до живої істоти, дім метафорично наділяється фізичними, духовними та соціальними якостями. Метафоризація дому як певного природного явища є виявом усвідомлення зв'язку дому та природи. Концепт ДІМ слугує в ролі царини джерела для метафоризації різноманітних феноменів, серед яких ті, що не піддаються безпосередньому спостереженню.