Архетип матері в сучасній французькій драмі: лінгвокогнітивний аспект

Натомість, в образі закритого простору реалізується метафорична модель espace fermй <=> bonne mиre, дескрипторами якої є метафоричні концепти, у яких втілюється первісний концепт добра мати, що реалізує архетип матері:

Louise: Je me sens plus bien dans cette maison [...] (Bonal, Portrait de famille).

Образ живої істоти, у якому реалізується комплексна метафорична модель кtre vif <=> mиre, що втілює архетип матері, у сучасній французькій драмі вербалізується за допомогою лексем на позначення людини, тварин, птахів, плазунів, комах. Жіночі образи представлені в мовленні персонажів за допомогою лексем на позначення як позитивних (aimable, ange de bontй, belle, bontй, douceur, sensibilitй, tendresse), так і негативних (dйtestable, irritation, manquйe, pitoyable) рис жінки-матері, у яких втілюються метафоричні моделі, що утворені метафоричними концептами, які пройшли крізь первинні метафори мати - вмістище, мати - захист та порятунок, далі від матері - погано:

Claire: Madame nous tue avec sa douceur! Avec sa bontй, Madame nous empoisonne. Madame est bonne! Madame est belle! Madame est douce! (Genet, Les bonnes).

У сучасній французькій драмі образ тварини символічний і є втіленням архетипу матері. Цей образ вербалізується в лексемах на позначення тварин, які є корисними в суспільстві: cheval, liиvre, mouton, vache, і відзначаються лагідним ставленням до своїх дитинчат: chienne, louve, ourse, тобто спостерігається функціонування первинних метафор об'єкт - жива істота, мати - захист та турбота, через які первісний концепт добра мати трансформується в метафоричні концепти, що є дескрипторами метафоричної моделі bonne mиre > animal:

Sarah: Trouve-moi le mфme et je t'йcouterai. Regarde l'animal inconnu qui se cache dans mes yeux tu verras quе je ne suis ni homme ni femme tu me verras clairement comme je suis: je vйgиte dans les ruines de mon corps (Azama, Zoo de nuit).

Ототожнення жінки-матері з представниками пташиного світу є характерною рисою сучасної французької драми, оскільки духовний характер матері втілюється у птаху, що зумовлено існуванням та функціонуванням у культурі франкомовного соціуму метафоричної моделі mиre > oiseau, у якій реалізується архетип матері. Образ птаха в сучасній французькій драмі представлений за допомогою метафоричного вживання лексем та словосполучень на позначення фізичних і якісних характеристик та дій птахів: abecquer, avoir le bec bien affilй, babiller, chouette, oie, patte, plume, poule, se rйfugier sous l'aile de qn:

Marina: […] Quand les pauvres ont froid, ils font comme les moineaux: ils gonflent leurs plumes comme pour se terrer en leur propre chaleur et ils ne bougent plus. Mais je n'ai plus beaucoup de plumes (Nothomb, Les Combustibles).

Представниками класу плазунів, з якими в сучасній французькій драмі порівнюється образ матері, є лише змії - les serpents. Змія тлумачиться не як жива істота (le vivant), а як - живильна, життєдайна (le vivifiant), що вказує на активацію у цьому образі архетипу матері. У сучасній французькій драмі образ змії набуває рис доброї матері і втілює позитивний аспект архетипу матері (bonne mиre). Так, метафорична модель bonne mиre <=> serpent є реверсивною, оскільки фіксуємо реалізацію метафоричних моделей serpent > mиre та mиre > serpent, які вербалізуються в лексемах та словосполученнях на позначення фізичних і якісних характеристик змії та її дій: anneaux, changer de peau, crochet, dard, ramper, reptation, sang froid, se glisser partout, serpent, venin:

Elena: Je m'appelle Elena Maykowska. Je serai Miss Helen May. Je suis comme serpent, je veux changer de peau et me glisser partout (Besnehard, L'оurse blanche).

У сучасних французьких п'єсах жінка-мати іноді зображується як слабка істота, що подібна до личинки, яка чекатиме свого кінця (смерті) або, якщо доля буде до неї лагіднішою, стане якоюсь комахою. Так, у сучасній французькій драмі первісний концепт мати, який є втіленням архетипу матері, проходячи крізь призму первинних метафор, стає складовою частиною моделі mиre <=> insecte, що вербалізується за допомогою лексем на позначення комах і їхніх дій (abeille, chrysalide, dйposer, insecte, larve, mouche, oeuf, ovipare, polen, voltiger):

L'homme а Sarah: Ne restez pas inerte comme une larve battez-vous […] (Azama).

Метонімічний перенос образу французької провінції на образ Франції, який здійснюється в сучасній французькій драмі шляхом метонімічного осмислення лексичного наповнення образу французької провінції, актуалізується за допомогою комплексної метонімічної моделі la province franзaise au lieu de la france, складовими якої виступають метонімічні моделі: vin de la province franзaise au lieu de viniculture de la france, prospйritй de la province franзaise au lieu de prospйritй йconomique, politique et culturelle de la france, що ґрунтуються на позитивному аспекті архетипу матері (bonne mиre):

Adrien: Mathieu, mon fils, la province franзaise est le seul endroit du monde oщ l'on est bien. Le monde entier envie notre province, son calme et ses clochers, sa douceur, son vin, sa prospйritй (Koltиs, Le retour au dйsert).

Отже, метафоричні та метонімічні концептуальні моделі, що функціонують у сучасному франкомовному соціумі, - це ключ до розуміння основ мислення та процесів національно-специфічного світобачення франкомовної особистості крізь призму сучасної французької драми.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в пошуку мовних засобів актуалізації архетипу матері в мовленні персонажів сучасних французьких п'єс. У роботі визначено тенденційний характер попередніх лінгвістичних розвідок, присвячених вивченню питання про когнітивні конституенти свідомості - архетипи та первісні концепти, а також окреслена їх роль у створенні образного, композиційного та концептуального просторів сучасної французької драми. Розробка комплексної методики дослідження архетипу матері, з залученням новітніх досягнень когнітивної лінгвістики, а саме фреймового моделювання, методу зіставлення мовних одиниць у межах теорії іконізму, сприяла всебічному вивченню мовлення персонажів та вияву національно-культурної специфіки втілення архетипу матері у франкомовному середовищі, яка представлена сукупністю образів та символів, котрі згруповані навколо двох протилежних первісних концептів: добра мати та погана мати, що реалізують архетип матері, які в драматургічному дискурсі вербалізуються за допомогою мовних засобів різного рівня узагальнення.

Серед значної кількості образів, котрі втілюють архетип матері, з яких створюється образний простір сучасної французької драми, ми виокремили образи жінки-матері, Святої Діви та майбутньої матері, оскільки вважаємо, що саме в цих образах об'єктивується явище материнства у будь-якому соціумі та у франкомовному зокрема. Вивчення неоднозначної семантики лексем, що втілюють архетип матері в сучасних французьких п'єсах, надало можливість стверджувати, що лексем-атракторів на позначення матері, які створюють у п'єсах емоційний резонанс, з негативною семантикою більше, ніж з позитивною. Проте використовуються вони мовною особистістю під час дискурсу не так часто, як позитивні, тобто негатив, домінуючи в лексиконі, поступається позитиву в використанні, що пояснюється загальним прагненням людства до позитиву.

В роботі визначено закономірності добору франкомовними адресантами домінантних компонентів п'єси, а саме: заголовку, списку дійових осіб, кінцівки, у яких розкриваються загальні лінгвокогнітивні особливості втілення архетипу матері в композиційному просторі сучасних французьких драматургічних творів.

Метафоричне та метонімічне осмислення образів і символів в концептуальному просторі сучасної французької драми, які реалізують архетип матері, дозволило виявити кореляти метафоричних та метонімічних моделей, що активуються в мовленні персонажів сучасних французьких п'єс.

Здійснене в роботі дослідження архетипу матері в сучасній французькій драмі з позиції когнітивної лінгвістики надало змогу розкрити лінгвокогнітивні особливості осмислення дійсності представниками франкомовного середовища, інтеріоризовані в сучасних французьких п'єсах. При цьому перспективним убачається вивчення дієвості запропонованих лексем-атракторів та визначених метафоричних та метонімічних моделей в інших мовах з метою виявлення відмічених національною специфікою мовних засобів втілення архетипу матері.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Розуміння архетипу та концепту у сучасній лінгвістиці // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. / - К.: Київськ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка; Відп. ред. Н.М.Корбозерова. - К.: Логос, 2006. - Вип. 9. - С. 286-292.

2. Сучасний французький драматургічний дискурс як об'єкт лінгвокогнітивного дослідження // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Київськ. нац. лінгв. ун-т. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. - Вип. 16. - С. 181-186.

3. Лексичні засоби втілення архетипу матері у сучасній французькій драмі // Науковий вісник ВДУ імені Лесі Українки, Серія “Філологічні науки”. - Луцьк, 2007. - №4. - С. 158-162.

4. Метафорична модель жива істота > матір як втілення архетипу матері у сучасній французькій драмі // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. / - К.: Київськ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка; Відп. ред. Н.М.Корбозерова. - К.: Логос, 2007. - Вип. 12. - С. 381-386.

5. Метафоричний архетип матері у сучасній французькій п'єсі // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. / Київськ. нац. лінгв. ун-т. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. - Вип. 19. - С. 176-181.

6. Архетип матері у культурі та свідомості мовного соціуму / 60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє: Наук. конфер. кафедри ЮНЕСКО КНЛУ, 22-23 лютого 2006 р. - К., 2006. - С. 69-70.

7. Об'єктивація архетипу матері у сучасному французькому драматургічному дискурсі // Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства: Перша Всеукраїнська наукова конференція романістів, 5-6 жовтня 2006 р. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 103-105.

8. Свята Діва як мовне втілення архетипу матері у сучасній французькій п'єсі // Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві: Науково-практична конференція, 4-6 квітня 2007 р. / Відп. ред. Мінчак Г.Б. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2007. - С. 272-275.

9. Вербалізація архетипу матері у концепті майбутня матір (на матеріалі сучасних французьких драматургічних творів) // Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики: ІІІ науково-практична конференція, 17-18 травня 2007 р.: В 2-х т. - Горлівка, 2007. - Т. 1. - С. 199-202.

10. Метафоричний архетип природа > матір // Актуальні проблеми романської філології: Всеукраїнська конференція молодих науковців, 5-6 грудня 2007 р. - Горлівка, 2007. - С. 70-71.

АНОТАЦІЯ

Старовойтова Х.В. Архетип матері в сучасній французькій драмі: лінгвокогнітивний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 - романські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню лінгвокогнітивних особливостей мовних одиниць, у яких втілюється архетип матері в сучасній французькій драмі. У роботі розглянуто поняття “архетип”, “концепт”, “драматургічний дискурс”. Окреслено асоціативний простір образної структури первісного концепту мати, у якому реалізується архетип матері, у сучасній французькій драмі. З'ясовано роль первинної метафори й метонімії у формуванні та функціонуванні метафоричних і метонімічних концептуальних моделей, що втілюють архетип матері. За допомогою фреймового моделювання проаналізовано мовні засоби, що передають уявлення представників сучасного франкомовного соціуму про місце жінки-матері в суспільстві. Встановлено перелік лексем-атракторів на позначення матері, які створюють емоційний резонанс у сучасних французьких п'єсах. Здійснено ідентифікацію текстових концептів, які виступають складовими дискурсивного мегаконцепту мати в концептуальному просторі сучасної французької драми, а також схарактеризовано особливості актуалізації архетипу матері в контексті аналізу композиційного простору сучасної французької драми.

Ключові слова: архетип, первісний концепт, текстовий концепт, драматургічний дискурс, лексеми-атрактори, емоційний резонанс.

АННОТАЦИЯ

Старовойтова К.В. Архетип матери в современной французской драме: лингвокогнитивный аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 - романские языки. - Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению лингвокогнитивных особенностей языковых единиц, вербализирующих архетип матери в современной французской драме. Актуализация архетипа матери в сознании языковой личности связана с первыми актами осознания своего психического состояния и с познанием сущности явлений и предметов реальности. Архетип матери как априорная данность носит коллективный характер и реализуется в первичных концептах мать, бабушка, мачеха, свекровь, кормилица; Богородица, Дева, София, рай; земля, вода, жизнь, смерть, могила; растительный мир; мир животных, которые функционируют в сознании каждого человека. Выбор языковых средств выражения первичных концептов, которые реализуют архетип матери, зависит непосредственно от языковой личности и её национальной принадлежности.

Выявление культурных особенностей конкретного социума, национальной ментальности, мировоззрения, образов и символов, которые реализуют архетип матери в современной французской драме, неразрывно связано с драматургическим дискурсом. Драматургический дискурс представляет собой ряд первичных концептов, объединенных между собой сознательно или несознательно языковыми единицами, которые принадлежат разным регистрами современного французского языка. Весь конгломерат образов и символов, в которых отражается архетип матери, концентрируется вокруг двух противоположных аспектов архетипа матери: позитивного (добрая мать) и негативного (злая мать).

Ядерный статус в концептуальной картине мира франкоговорящего социума, а также в персонажной структуре современной французской драмы занимают образы: женщины-матери, Святой Девы и будущей матери. Образ женщины-матери - это социальный эталон позитивного и негативного, который вызывает большое количество ассоциаций и вербализуется в речи персонажей с помощью языковых единиц с разным уровнем коннотации. Образ Святой Девы как один из главных библейских персонажей активно используется франкоговорящими адресантами в современных французских пьесах и основывается на первичном концепте богородица, который реализует архетип матери. В современной французской драме наблюдается тенденция к детальному описанию физического и психологического состояния будущей матери. В речи персонажей современных французских пьес образ будущей матери объективируется в языковых единицах, которые на концептуальном уровне идентифицируют текстовые концепты: состояние бытия, физическое состояние, психологическое состояние и время.

С целью изучения неоднозначной семантики, в которой объективируется архетип матери, в диссертации предлагается термин “лексемы-аттракторы”, под которым понимаются эмоционально заряженные лексемы, что используются в речи персонажей с целью вызвать у публики эмоциональное потрясение. В результате совместных действий смысловых и структурных флуктуаций, в рамках современной французской пьесы на скоплении лексем-аттракторов возникает эмоциональный резонанс в художественном восприятии образов, в которых реализуется архетип матери.

Внешняя и внутренняя неоднозначность современных французских пьес способствовала изучению композиции драматургических произведений, в ходе которого определены и проанализированы доминантные компоненты пьесы, в которых реализуется архетип матери: заголовок, список действующих лиц и концовка. Заголовки современных французских пьес, в которых реализуется архетип матери, объединены в пять блоков, а именно: заголовки с смысловым ядром-агенс-номинант главного персонажа; заголовки с ядром-локативом; заголовки с ядром-темпоративом; заголовки с ядром-атрибутом; заголовки с ядром-абстрактное понятие, что значительно облегчает исследование архетипа матери в современной французской драме. Собственные имена женских персонажей (Ева, Мария, Сара, Соня, София), которые структурируют списки действующих лиц, выступают сигналом, который вызывает комплекс ассоциативных значений у адресата, поскольку выбор имени для женского персонажа осуществляется под влиянием архетипа матери. Концовка пьесы, которая реализует категорию завершенности, обозначается финальными ремарками. Финальные ремарки на концептуальном уровне идентифицируют мегаконцепт конец, что реализует архетип матери.

Взаимодействие позитивных и негативных образов и идентификация с их помощью текстовых концептов, происходит на основе метафорических и метонимических моделей, которые рассматриваются как лингвокогнитивные механизмы активации архетипа матери в современной французской драме. Метафорические и метонимические модели, к которым относятся: природа <=> мать, водная стихия <=> мать, земля <=> мать, пространство <=> мать, живое существо <=> мать, французская провинция вместо доброй матери, вербализируются в речи персонажей современных французских пьес.

Проведенное исследование актуализации архетипа матери позволило раскрыть лингвокогнитивные особенности восприятия действительности, представленной в текстах современной французской драмы.

Ключевые слова: архетип, первичный концепт, текстовый концепт, драматургический дискурс, лексемы-аттракторы, эмоциональный резонанс.

RESUME

Starovоіtova Ch.V. Archetype of the Mother in Modern French Drama: Linguistic and Cognitive Aspects. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology in speciality 10.02.05 - Romanсе Languages. - Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2008.

The dissertation focuses on linguistic and cognitive peculiarities of lexical means used to verbalise the archetype of the mother in modern French drama. Such notions as “archetype”, “concept” and “dramaturgic discourse” have been defined in the dissertation within the framework of cognitive poetics. The author of the thesis has outlined the associative space of the primary concept of the mother, which realises the archetype of the mother in modern French drama. The research highlights the role of the primary metaphor and metonymy in forming up metaphorical and metonymical models and their functioning in texts of French drama. The analysis also focuses upon the groups of lexical units that represent the woman-mother in the French-speaking communities. The methodology of the frame analysis has been used in the dissertation to obtain solutions to this problem. The author has compiled the list of the attractor lexemes, which serve to denote the archetype of the mother and aim at creating the emotional feedback of the drama works of art recipients. The author has established textual concepts, which serve as components of the megaconcept of the mother in the French dramatic discourse of today. As a result of the analysis the author of the dissertation has given a detailed description of the dominant components of the archetype of the mother in the compositional structure of the contemporary French dramatic works.

Key words: archetype, primary concept, textual concept, dramaturgic discourse, attractor lexemes, emotional feedback.

Размещено на Allbest.ru