Ізоморфізм та аломорфізм в ойконімії США й України

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ

УДК [811.111(73):811.161.2]'373.21.00136(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ІЗОМОРФІЗМ ТА АЛОМОРФІЗМ В ОЙКОНІМІЇ США Й УКРАЇНИ

Спеціальність 10.02.15 - загальне мовознавство

СКЛЯРЕНКО ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

Зубов Микола Іванович, доктор філологічних наук, професор, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, завідувач кафедри загального та слов'янського мовознавства.

Офіційні опоненти:

Лучик Василь Вікторович, доктор філологічних наук, професор, Національний університет "Києво-Могилянська академія", завідувач кафедри загального і слов'янського мовознавства;

Зимовець Галина Вікторівна, кандидат філологічних наук, докторант відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні Національної академії наук України.

Захист відбудеться "3" жовтня 2008 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою 01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, к. 63.

Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 10).

Автореферат розіслано " 3 " 09 2008 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради доц. Л.П. Гнатюк.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Класифікація назв населених пунктів, вивчення їх структури та семантики неодноразово привертали увагу лінгвістів. Початок систематичного вивчення американських географічних назв сягає 90-х років ХІХ ст. Серед перших робіт топонімічного характеру необхідно відзначити праці Х. Ганнета, У. Бошампа, У.Х. Стеннета. В Україні біля витоків наукової класифікації та системного вивчення назв населених пунктів стояли М.М. Кордуба, Я. Рудницький, Л.Л. Гумецька, які займалися структурно-семантичним аналізом ойконімів. Сучасні українська та американська топоніміки багаті на регіональні дослідження (Д.Г. Бучко, С.О. Вербич, М.М. Габорак, Н.М. Герета, В.О. Горпинич, І.М. Желєзняк, Х.І. Зикань, О.П. Карпенко, Ю.О. Карпенко, Л.Б. Костик, В.В. Котович, В.В. Лобода, В.В. Лучик, М.П. Мриглод, Є.С. Отін, Я.О. Пура, Я.П. Редьква, О.С. Стрижак, М.М. Торчинський, М.Л. Худаш, О.О. Черепанова, Є.М. Черняхівська, В.П. Шульгач, а також R.L. Baker, L. Boone, H.E. Brinkley, E. Deane, L.L. Fitzpatrick, E.G. Gudde, F.S. Hudson, H. Kenny, C.D. Leeper, L.A. McArtur, A. Morris, T.M. Pearce, R.L. Ramsey, W. Romig, F. Tarpley, W. Upham, J.W. Van Cott, A. Wolk та ін.). Логіка досліджень дозволяє поступово перейти від описової топоніміки до порівняльної, коли ойконіми одного регіону порівнюються з назвами населених пунктів інших регіонів однієї й тієї ж країни (Т.І. Поляруш, Л.П. Стичишина, К.В. Першина, В.П. Лемтюгова, М.М. Юрків). Відомі американські топонімісти: Алотта Роберт, Блевінс Дон, Галлант Френк, Келлері Едвард, Квімби Мірон, Рід Аллен, Стюарт Джордж - не обмежуються одним регіоном, а досліджують топоніми різних штатів США. ойконімія ізоморфний лексичний семантичний

Наступний закономірний етап досліджень - пощук ізоморфних та аломорфних явищ у топонімії різних мов. Проте проблематика аналізу топонімікону (ойконімікону) різних мов ще не знайшла належного висвітлення в сучасній топоніміці. Роботи такого плану одиничні (Р.Х. Субаєва, Т.П. Єгорова, К.Є. Нурмухаметов, Л.Г. Гулієва).

Накопичений матеріал регіональних і лексикографічних досліджень (В.А. Жучкевич, Е.М. Мурзаєв, М.Т. Янко, D. Berger, K. Blaschke, A. Dauzat & Ch. Rostaing, E. Ekwall, J. Everett-Heath, P.H. Reaney, A. Room та ін). в топоніміці різних країн потребує їх ґрунтовного дослідження, узагальнення, пошуку ізоморфних явищ та їх пояснення, виявлення топонімічних універсалій, з одного боку, та аломорфізму, з іншого.

Актуальність вибору теми "Ізоморфізм та аломорфізм в ойконімії США й України" зумовлена всією логікою розвитку теорії та практики топонімічних досліджень у світовій лінгвістиці, зокрема, особливою увагою фахівців-ономастів до питань, пов'язаних із універсальним та варіативним у реалізації загальних моделей побудови й вторинного діатопічного застосування пропріальної лексики та до внутрішньо- і зовнішньомовних чинників, які впливають на цю варіативну реалізацію. Визначальним для розвитку сучасного мовознавства є й загострений інтерес до лінгво-культурологічних аспектів пропріальної семантики і до закономірностей відображення цих аспектів у її структурі й подальшій еволюції. Актуальним також є комплексне вивчення української та американської топонімії, що пов'язані із "багатошаровими" у культурно-історичному і власне мовному плані ойконімічними ареалами, які характеризуються історично мінливим співвідношенням автохтонної та іномовної ойконімії, а також і принципово різними шляхами свого формування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Пропоноване дисертаційне дослідження виконане в межах наукової теми кафедри загального та слов'янського мовознавства ОНУ ім. І.І. Мечникова "Норми та інновації у слов'янських мовах і діалектному континуумі" (номер державної реєстрації № 0101U001409). Тему дисертації затверджено Вченою радою філологічного факультету Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (протокол № 3 від 20.11.2007 р.) та Науковою радою "Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності" Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України (протокол № 5 від 10.12. 2007 р.).

Основна мета дослідження полягає у лексико-семантичному та структурно-словотвірному аналізі моделей ойконімів США й України на синхронному рівні, виявленні ізоморфних та аломорфних явищ цих моделей, їх теоретичне осмислення у світлі новітніх досягнень у науці про мову. Відповідно до мети в роботі вирішуються такі основні завдання:

- аналіз словотвірної структури кожного ойконіма досліджуваних топонімічних регіонів і віднесення його до відповідного структурного типу і моделі;

- розподіл аналізованого ойконімічного корпусу за головними структурно-словотвірними типами і моделями в межах кожної досліджуваної мови;

- визначення статистичних параметрів кожної структурно-словотвірної ойконімічної моделі;

- пошук спільного та відмінного в словотвірній структурі ойконімів даних мов;

- інтерпретація ізоморфних та аломорфних явищ у словотвірній структурі ойконімів, виходячи із загальномовних, загальноономастичних і вузькотопонімічних закономірностей сучасного мовознавства;

- проведення лексико-семантичного аналізу тополексем - окремих слів або основ, що формують ойконіми цих структурних типів, у межах кожного структурно-словотвірного типу;

- визначення лексичних одиниць, на підставі яких утворені ойконіми, і семантики цих одиниць, лексико-семантична класифікація досліджуваного ойконімікону.

Об'єктом дисертаційного дослідження є назви населених пунктів США й України.

Предметом дослідження є ойконімія деяких топонімічних регіонів США та України. Основою дослідження було обрано назви населених пунктів кількох штатів США (Флорида, Каліфорнія, Мічиґан, Массачусетс) та областей України (Київська, Одеська, Донецька і Чернівецька). Наш вибір обґрунтовується такими міркуваннями: ці топонімічні регіони знаходяться в різних частинах досліджуваних країн, характеризуються різними географічними умовами, мають різну історію як загальну, так і топонімічну. Кількість досліджуваних ойконімів США становить 2594 одиниці, України - 4181 одиницю. Для отримання більш достовірних результатів аналізувалася також топонімія інших регіонів зазначених країн. Крім того, в дослідженні залучається ойконімікон Канади, Великої Британії, Німеччини - з одного боку, та Росії і Білорусі - з іншого.

Методи дослідження. Мета, завдання та об'єкт дослідження визначили вибір методів аналізу. У роботі застосовані такі методи: аналітико-описовий метод, який містить лінгвістичне спостереження, аналіз мовних явищ, підбір і систематизацію відповідних матеріалів; описовий метод у поєднанні з порівняльно-зіставним методом, які дозволяють залучити до сфери дослідження топонімічний матеріал різних мов, у тому числі й іншоструктурних; ареальний метод (в окремих випадках); метод компонентного аналізу семантичної структури топонімічних одиниць; квантитативний метод (для фактичного обґрунтування дослідницьких спостережень над топонімічним матеріалом).

Наукова новизна виконаної дисертації полягає в тому, що вперше на матеріалі ойконімії США й України в її структурно-словотвірному та лексико-семантичному аспектах, а також із залученням топонімічних даних інших мов здійснюється дослідження співвідношення ізоморфізму та аломорфізму у структурних моделях простих, складних ойконімів, а також афіксальних ойконімів і ойконімічних словосполучень за кількісними параметрами кожної моделі і за семантичними типами апелятивних одиниць, від яких утворювалися ойконіми.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що спостереження й висновки, отримані в результаті комплексного дослідження американської та української ойконімії, мають значення для розбудови загальної теорії ономастики взагалі і топонімії зосібна; вони також сприятимуть удосконаленню теорії й методології опису та аналізу пропріальної лексики у синхронії та діахронії. Матеріали дисертації є важливими для когнітивної та етнолінгвістики у плані вивчення ієрархічної структури ономастичної семантики і її ролі у концептуалізації дійсності зокрема у ході топонімічної експансії прецедентних онімів на нові для них терени. Вони становлять інтерес і для дослідників історії та культури України та США.

Практична цінність дисертації полягає в тому, що обґрунтовані у ній теоретичні положення та висновки можуть застосовуватися у розробленні та викладанні у вищих навчальних закладах курсів "Вступ до мовознавства", "Загальне мовознавство", спецкурсів з лексикології, ономастики, топоніміки, когнітивної та етнолінгвістики, лінгвокраїнознавства.

Особистий внесок здобувача полягає в тому, що в пропонованій роботі при дослідженні ойконімікону США й України отримана інформативна база для опису схожих і відмінних ознак американських та українських лексико-семантичних та структурно-словотвірних моделей: простих, складених, складних, афіксальних утворень географічних назв об'єктів, а також досліджена продуктивність цих моделей, конвергентні тенденції топонімічної системи.

Апробація роботи. Результати дослідження доповідались на міжнародних конгресах і конференціях: "XІX Міжнародний конгрес з ономастики (ICOS)" (Абердин, Велика Британія, 1996); "XX Міжнародний конгрес з ономастики (ICOS)" (Сантьяго де Компостело, Іспанія, 1999); Міжнародна науково-практична конференція "Іноземна філологія на межі тисячоліть" (Харків, 2000); "Міжнародні науково-практична конференції з питань викладання іноземної мови": Друга, Третя, Четверта, П'ята (Одеса, 2000; Одеса, 2002; Одеса, 2005; Одеса, 2007); "XXI Міжнародний конгрес з ономастики (ICOS)" (Уппсала, Швеція, 2002); Міжнародна науково-практична конференція "Українська ментальність: діалог світів" (Одеса, 2003); VI Міжнародна наукова конференція "Русистика і сучасність" (Одеса, 2003); ХІІ Міжнародна ономастична конференція "Українська ономастика на всеслов'янському та світовому тлі (актуальні напрямки й нові методи досліджень, здобутки, перспективи, міждисциплінарні зв'язки)" (Чернівці, 2007); Міжнародна науково-практична конференція "Мови і світ: дослідження та викладання" (Кіровоград, 2008); Міжнародна наукова конференція "Взаємодія етнічних і планових мов у контексті європейської інтеграції" (Луцьк, 2008).

Публікації. Основні положення дисертації належним чином висвітлено у 21 статті: 10 опубліковано у провідних виданнях, затверджених ВАК України як фахові, сім з яких є одноосібними.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків та списку досліджуваної літератури (440 позицій), а також додатків, які містять 26 таблиць і 24 рисунки. Загальний обсяг дисертаційного дослідження - 283 сторінки, з них основного тексту - 196 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, визначено об'єкт, предмет, мету й завдання роботи, окреслено наукову новизну, теоретичну й практичну цінність дисертації, наведено відомості про апробацію її результатів.

Перший розділ "ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ" присвячений огляду загального теоретичного питання, яке стосується визначення місця словотвору в системі мовознавчих дисциплін, а також аналізу ономастичного словотворення та специфіки семантичного аналізу пропріальної лексики. Хоча й досі у топоніміці власні географічні назви іноземних країн описуються й аналізуються переважно в межах однієї мови, без зіставлення їх із власними географічними назвами інших мов, лінгвісти приходять до розуміння важливості зіставлень ономастичних фактів. Так, тільки пошук ізоморфних та аломорфних онімів дає можливість говорити про онімічні універсалії, які властиві багатьом мовам.

Надзвичайні інклюзивні можливості американської топонімії пояснюються взаємодією топонімічних систем різних інтерферуючих мов, значною інноваційною свободою топонімічних моделей, схильністю до різного роду іншомовного впливу: на її становлення, крім англійської, впливали французька, іспанська, голландська та америндські мови (мови американських індіанців). Але нерідко вони мали не тільки прямий, але й опосередкований вплив - на розмовно-комунікативному рівні, через топонімічне сприйняття етнічно надзвичайно строкатого населення.

Аналіз словотвірної структури ойконімів США й України в нашому дослідженні закономірно доповнюється їх лексико-семантичним аналізом, що сприяє створенню цілісної і завершеної картини.

У другому розділі "ПРОСТІ ОЙКОНІМИ" досліджується структурно-семантичний склад вихідних слів простих ойконімів аналізованих мов, зазначається, що спільним для них є активне вживання: 1) назв, які безпосередньо пов'язані з природно-географічним середовищем певної місцевості; 2) назв, які пов'язані з діяльністю людини (див. табл. 1).

Структурний аналіз простих топонімів дозволяє виокремити в різних мовах основні ізоморфні групи: 1) лексеми зі значенням `тип поселення', `вид житла' - "habitation-names proper" - топонімічна синекдоха: амер. Hamlet (NC) `сільце', Grange (NH) `ферма', Homestead (RA) `садиба, селянський двір'; укр. Селище (Чрв), Ферма (Кв), Слобода (Од), Мазанка (Крм), Зруб (ІФ, Чрг). На нашу думку, це найнестабільніша, нестала група назв через функціональне роздвоєння таких слів. Вони слабко актуалізовані ойконімічно, оскільки міцно утримується їх вихідне апелятивне значення.

Сигніфікативна функція вихідних апелятивів ускладнює корелюючим ойконімам виконання їх функції, і тому вони намагаються топонімічно маркувати і набути іншого структурно-словотвірного статусу, пор.: плюральні ойконіми укр. Виселки (Днц), Хутори (Хм), Хатки (Вн, Лв), Землянки (Днц, Пл, Хрк) або їх перейменування, пор.: Хутiр (зараз Благодатний) (Лв), Село (зараз Волиця) (Лв);

2) original nature-names- "вихідні природні назви" - топонімічна метонімія: оскільки основні природні географічні об'єкти у різних місцях Землі однакові, то спостерігається значний ономасіологічний ізоморфізм, пор.: амер. Forest (OH, IN), Hill (NH), Valley (WY), Lake (MI), Orchard (NE); укр. Ліс (Лв), Бугор (См), Вершина (Днц), Озеро (Вн), Річка (ІФ), Сад (Днп); 3) онімізація апелятивів, що уналежнюються до різних частин мови: якщо такі елементи певних чином змогли онімізуватися, то їх інклюзивна здатність дозволяє зберегти набутий ономастичний статус, пор. амер.: Between (GA), Okay (OK), Welcome (NC), Farewell (AR), Bravo (MI), Alone (SC), Only (TN); Shortly (DE), Why (AZ); It (MS), None (MO), Not (MO), укр. Звідки (Хрс); 4) різного роду ономастичні переноси: а) трансгідронімні метоніми: амер. Alamo, Fresno (CA); укр. Сквира (Кв.); Сарата, Саврань, Кодима (Од); б) транстопонімні метафори: невеликі поселення на основі яких-небудь асоціацій отримують назви всесвітньо відомих міст або навіть країн: амер. Geneva, Havana, Milan, Sidney (IL); Dublin (PA). Своєрідна тенденція відображена у класичних топонімах, у яких відроджуються назви міст античної літератури і міфології: Sparta (IL,NJ), Troy (IL,NH). Ойконімія США багата також на такі назви, як Memphis (NE), Atlanta, Vesuvius (VA), Mecca (VA) та ін. Такого роду назви не мають аналогів в ойконімії інших сучасних мов; в) трансантропонімні переноси: велика кількість відантропонімних ойконімів у США пов'язана з різними асоціаціями, викликана різними причинами, пор.: з іменами президентів і воєначальників: Washington, Adams, Franklin, Hamilton, Linkoln, Grant та ін.; з іменами першопоселенців, місцевих священиків, начальників поштових відділень і відділень банків, інженерів тощо, а також з іменами їхніх дружин і дітей: Anthony, Charlotte (FL), Victor (CA), Christiana (PA), Louisa (KY); з іменами давньогрецьких і давньоримських богів: Jupiter, Vulcan, Echo, Eros; з іменами античних героїв, поетів, політичних діячів: Ylysses, Homer, Caesar. Ойконімами ставали прізвища відомих людей нового часу: Byron (IL, IN), Sheridan (IL), Stendal (IN), Dickens (NE), Schiller (IL), Verdi (NV) та ін.; 4) численні види скорочень і зрощень: місто Texico (NM) < Texas, New Mexico; Usna (OK) < United States of North America; Usona (CA) < United States of North America; 5) специфічний пласт назв населених пунктів представлений топонімічним переосмисленням апелятивів, які позначають заняття людей (точніше, це є похідні від таких слів), а також місце, де щось вироблялося або видобувалося, національність, належність до партії тощо: амер. Soldier (KY, KS, IA), Secretary (MD), Pioneer (OH, TN), Patriot (IN); укр. Шахтар, Вугляр (Дн), Гірник (Днц, Лв), Швачиха (Кв), Хлібороб (См), а також назви, що пов'язані з господарською діяльністю людини, пор.: амер. Mill (WY), Enterprise (Al, Or), Junction (`залізничний вузол', `вузловий пункт'); укр. Млин (Лв, Рв), Пасіка (Зк, См, Хрк), Завод (Чр), Каменоломня (Крм); 6) типологічно ізоморфним є спосіб утворення ойконімів шляхом топонімізації слів, що називають корисні копалини, амер. Mercury, Carbon (WV), (IN), Petroleum (IN), Sulphur (OK, KY), Cobalt, Marble (NC), Zink (AR); укр. Антрацит (Вр), Марганець (Днп), Сіль (Днц). Таким чином, сукупність простих топонімів США та України становить собою химерну мозаїку, сплетіння утворень різного генезису, слів з різними дотопонімними значеннями, з різною дотопонімною і топонімною історією, слів, які нерідко зазнавали різних трансформацій.

Розділ третій "АНАЛІЗ ОЙКОНІМІЧНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ" свідчить про значний словотвірний потенціал даного структурного типу в топонімічних системах різних мов.

Структурний аналіз складених топонімів дозволяє виділити в різних мовах основні ізоморфні групи: численні атрибутивні синтагми, полілексемні ойконімічні словосполучення, складені нумеративи, складені ойконіми з інтерпозитивами, складноскладені ойконіми та ін. (див. табл. 2). Кожна з цих груп характеризується своїми специфічними особливостями. Деякі з них мають ізоморфний характер і притаманні всім аналізованим мовам, інші властиві тільки окремим мовам, наприклад, складені топоніми моделі "дієприкметник + іменник" наявні тільки в американській ойконімії: виокремлюються складені ойконіми з дієприкметником теперішнього часу і з дієприкметником минулого часу.

Таблиця 2. Структурно-словотвірна класифікація складених полілексемних ойконімів США та України.

Мотиви номінації тут різноманітні: топонімічні метафори за схожістю - Laughing Pig (WY), Laughing Fish (GA), Rising Sun (IN), інцидентні топоніми - Broken Bow (NB) - `там був знайдений зламаний лук'. Дескриптиви типу Standing Rock (AL), Falling Mountain (AK) вказують на розташування вихідних об'єктів. Назви типу Weeping Cliffs (AZ), Dripping Mountain (CA) - для метафоричного позначення місць, де капає вода, а Boiling River (WY) - для метафоричного позначення термальних вод.

Значення `населений пункт' набувають слова, які раніше цього значення не мали. Термін street в ойконімії позначає `невелике поселення, звичайно витягнуте вздовж річки': Stocton Street (MD), а термін corner - `кут', який початково позначав наділ землі фермера, місце пересічення двох земельних ділянок, також змінив свою семантику: Moores Corner, Lunds Corner (MA). Деякі українські терміни у складі складених ойконімів зазнали схожих семантичних трансформацій. Апелятиви кут `угол' і буда `невелика будівля для господарських потреб, для захисту від негоди' набули ойконімічного значення `невеликий населений пункт': Верхній Кут (Днц); Велика Буда (Чрв), Нова Буда (Жт), Стара Буда (Кв,Чрк).

Хоча оказіональні назви є в принципі в топонімії будь-якої країни, особливо різноманітні вони в Сполучених Штатах. Одна з особливостей американського ономастичного менталітету - прагнення створити незвичайні, чудернацькі, колористичні назви, що відрізняються як за своєю вихідною семантикою, так і за формою. Тільки в топонімії США можливі назви селищ, побудовані на ойконімізації розмовних слів, вигуків, запитань: You Bet (CA), Why Not (MS, NC), Would Be (OK), Oh-Be-Joyful (CO). Специфічно американським способом словотворення є використання назв початкових літер особових імен: Jay Jay (FL) < від ініціалів J.J. Parish, Tee Dee (MT) < T.D., Cee Vee (TX) < C.V. Ranch, See Why (MI)< C.Y. Cornelius.

Ономастична система через свою дивергентну спрямованість намагається подолати загальномовну закономірність і надати складеним нумеративам сингулятивної форми, що їй іноді вдається, особливо за відсутністю екстралінгвальної підтримки, пор. Forty Fort (PA), Two Heart (MI), Two Dot (MT), Ten Spot, Three Point (KY), Two Rock (CA). Окрему групу складених нумеративів у сингулятивній формі складають локативні ойконіми, у внутрішній формі яких відображається відстань від одного селища до іншого. Селища Six Mile та Two Mile (TX) розташовані від міста Old Nasshville-On-the-Brazos на відстані шість та дві милі відповідно; пор. також Twelve Mile (IN), Ten Mile (TN), Nine Mile (MT), Seven Mile (OH).

У четвертому розділі дослідження "СКЛАДНІ ОЙКОНІМИ" показано принципову схильність як американської, так і української ойконімії до широкого вживання словоскладання як одного з головних способів ономастичної номінації. Норми англійської мови накладають на словотвірні моделі ойконімії США менше обмежень, ніж норми української мови (див. табл. 3).

Це виявляється як у більшій кількості різноманітних композитних моделей у топонімічній системі США, так і в тому, що нерідко важко, а іноді й неможливо віднайти еквівалентні відповідники в українській топонімії і зробити еквівалентний переклад назв із зрозумілою внутрішньою формою.

Англійська та українська мови можуть створювати не тільки ідентичні або схожі композитні моделі, але, природно, й свої власні, відсутні в інших мовах. У сучасних американських та українських ойконімах наявні дві паралельні кінцеві морфеми (з неоднаковим структурним статусом): -ton, -town і, відповідно, -град, -город: амер. Lumberton, Lumbertown (MI); Laketon, Laketown (MI); пор. укр. Павлоград (Днп, Зп, Лг), Іванград (Днц); Івангород (Зп, Крв, Чрк), Степангород (Рв).

Таблиця 3. Структурно-словотвірна класифікація складних ойконімів США та України.

Нестрункість, непередбачуваність ойконімічної системи виявляється, зокрема, в наявності композитів як з єднальними елементами, так і без них, пор. Kirksville > Kirkville; Smartsville > Smartville (CA); укр. Адампіль (Хм) та Адріанопіль (Лг). В американських композитах інтерфіксом виступає міжкомпонентне -s-. Місто Alstown (WA) назване на честь ректора університету Al. Rogers; пор. Charlotte і Charlottesville (VA); Poplar і Poplarsville, пор. укр. Онишпіль (Жт), Ольгопіль (Вн).

У межах моделей словоскладання можуть існувати різні семантичні типи, компоненти яких вступають між собою у певні відношення. Деякі моделі, напр., V+ Prep (V - дієслово, Prep - прийменник) породжують численні утворення: Starvout (CA,OR), Freezeout (CA), Lookout (CA), Getaway (OH), Stopover (KY). Інші ж - використовуються для творення тільки кількох складних ойконімів. Модель V + Adv (V-дієслово, Adv-прислівник) представлена в ойконімії США кількома різновидами. Один із них реалізований в ойконімі Needmore. У семантичному відношенні це гумористичний ойконім із відтінком зневаги в тому смислі, що назване місце потребує всього. Ця ойконімічна лексема розповсюджена у США. За нашими спостереженнями, вона наявна у восьми штатах. При цьому у Техасі виявлено 5 назв Needmore, а у штаті Кентуккі - 8. Іншою конкретною реалізацією моделі V + Adv є ойконім Hopewell. Він має семантичну конотацію побажання, надії на те, що в майбутньому все буде добре, і виявлений у кількох штатах: Міннесота, Оклахома, Нью-Джерсі. Модель V + Indef. pron (V - дієслово, Indef. pron - неозначений займенник) представлена композитною тополексемою Graball (від дієслова grab `хапати', `захоплювати, присвоювати'). Уже сама поява однієї назви конкретної моделі свідчить про право на існування цієї моделі.

Американській ойконімії властива відсутність формальних показників складних утворень, у той час як в українській вони, як правило, яскраво виражені. Іноді написання компонентів онімів разом або окремо має диференційне значення, допомагаючи відрізняти їх належність до різних ономастичних класів, пор. амер. антропонім Tom Ball та ойконім Tomball (TX); пор. назву річки Bell Spring і міста Bellspring (VA); назву озера Tule Lake і міста Tulelake (CA). У топонімії часто паралельно вживаються графічно нарізнооформлені й цільнооформлені утворення: амер. New Castle (DE, PA), Newcastle (CA, UT); Cold Water, Coldwater (MI); Clear Lake, Clearlake (CA); укр. Вищевеселе (См), Вище Солоне (Хрк).

Яскравим свідченням дивергентних тенденцій ойконімії є створення власних тополексем, які не вживаються в загальномовній сфері. Ойконіми з компонентами, що сягають французьких слів зі значенням `прекрасний' -bel, -belle, досить численні. Вони легко сполучаються з англомовними компонентами: Belletown (MI), Bellebrook (OH), Belleflower (MO), Belleview (FL, MI), Belview (MN). Рідше зустрічається французьке слово beau з таким же значенням: Beaumont (PA, CA). Французькі слова bon, bonne - `хороший, хороша' вживаються в американській ойконімії поряд з англійським good: Bonneville (WY), Bonair (VA), Goodland (MI, IN), Goodsprings (NV), Goodwater (AL). Близько двадцяти ойконімів утворено сполученням французького компонента mont `гора' і французьким варіантом компонента clear `світлий, чистий', пор. Claremont (CA), Clairmont. Часто вживаною в американській ойконімії є іспанська лексема alta - `високий, верхній' (жіночого роду): Altaville (CA), Altamont (MD).

Деякі ойконіми досліджуваної структури виникли внаслідок переосмислення іншомовних слів. Американський ойконім Pickpocket (PH) виник у результаті трансформацій співзвучної індіанської назви Pakwokek, а лякаюча назва селища, що засноване вихідцями з Голландії, Killdevil (NC) має досить миролюбне вихідне значення: слово kill - голл. `канал, струмок', слово devil - голл. `горб, край поля', а все сполучення означає `струмок біля краю поля'. Саме існування специфічних мікросистем, топонімічних рядів, топонімічних осередків, що об'єднуються наявністю спільного компонента, полегшує створення, входження в ойконімію нових утворень, які мотивуються не екстратопонімічними причинами, а винятково ойконімічною "атмосферою", дивергентною щодо звичайної лексики. Наведемо як приклад деякі назви з початковою семантемою білий: амер. Whiteville (NC) `біле місто', Whitewood (MI, SD, VA) `білий ліс', Whitefield (NH, ME, OK) `біле поле'; пор. укр. Білолісся (Од), Білопіль (Вл), Біловоди (См). Так з'являється ізоморфізм в ойконімічних системах різних мов.

Зіставлення дериватем в ойконімії США й України у п'ятому розділі "АФІКСАЛЬНІ ОЙКОНІМИ" виявляє значні структурні відмінності. Якщо в ойконімії України префіксальні (частіше префіксально-суфіксальні) утворення складають досить значну групу і мають певну продуктивність, то в ойконімії США вони представлені одиничними випадками. У семантичному відношенні вживані префікси обох мов майже ідентичні. Вони утворені від прийменників з локальним значенням і позначають місце розташування об'єктів, пор. амер.: Inavale (NB), Byfield (MA), Undermillbeck (PA) та укр.: Задолина (Вл), Прилуцьке (Вл), Підцир'я (Вл).

Як у германських, так й у слов'янських мовах немає спеціальних топонімічних префіксів. Топонімія користується префіксами загальновживаної мови. Їх призначення тут тільки дериваційне, словотвірне.

Префіксація більш аглютинативна, ніж суфіксація. Основну масу префіксальних топонімів складають мотивовані іменники. Ізоморфним фактором у досліджуваних мовах є також те, що в топонімії вживаються переважно префікси просторового значення. Проте наявні й типологічно відмінні явища. В українській ойконімії найбільш численні утворення, що мають значення `селище, що розташоване за, позаду чогось'. Так, ойконім Заозерне (Вл) - префіксально-суфіксальна дериватема від апелятива озеро, що вживається як орієнтир. Замлиння (Вл) - буквально `селище за млином'. Постпрефіксальна частина топонімів може мати й ономастичне походження. Найчастіше в ролі орієнтира виступає річка, звідси відгідронімні префіксальні дериватеми, наприклад, Запруття (ІФ) `місцевість за річкою Прут'.

Як в американській, так і в українській ойконімії зафіксовані назви-орієнтири зі значенням `над', амер. Overlea (DE) зі значенням `над лугом', Overbrook (KS) `над струмком'; укр. Над'ярне, Надрічне (Вл). У Каліфорнії, наприклад, численними є ойконіми з ініціальним компонентом, який функціонально є топонімічним префіксоїдом. Три перші літери cal- від назви штату California набули статус регіонального топонімічного префіксоїда, що вживається для утворення багатьох місцевих ойконімів із зазначенням місцезнаходження селищ. Частіше за все це прикордонні поселення, розташовані біля іншого штату. Біля штату Невада розташовані такі н.п.: Calada, Calneva, Calvada; на кордоні зі штатами Орегон, Арізона, Нью-Мексико знаходяться, відповідно, н.п. Calor, Calzona, Calexico.

У топонімії германських мов превалює чисто префіксальний словотвірний тип, а в східнослов'янських топонімах префіксація частіше за все поєднується з суфіксацією, тобто панує префіксально-суфіксальний тип. У даній роботі у зв'язку з поставленою метою ми збільшили параметри дослідження та об'єднали обидва структурно-словотвірні типи в один - префіксальний. Таким чином, префіксальні дериватеми наявні як в американській, так і в українській топоніміці.

Спільногерманський суфікс -ing та спільнослов'янський -ичі (<*-itj-і) релевантні для зіставлення через свою вихідну початкову семантику і схожі напрямки розвитку. Суфікс -ичі (вірніше, його фонетичний попередник) імовірно був присутній ще в топонімії праслов'янської мови. У глибоку давнину назви багатьох місць були пов'язані з іменами окремих родів і племен. Ойконім Birmingham < Beormingeham, що у Великої Британії та Сполучених Штатах, означає `селище людей Birm' від дав. -англ. імені Beornmund's (чи Beorma's) з -inga- та -ham. Так само як і германський суфікс -ing, слов'янський суфікс -ичі вживався насамперед як трибальний суфікс для формування назви племен, родів: уличі, лютичі, кривичі, дреговичі, в'ятичі, радимичі, русичі. Нерідко ці назви родів початково були пов'язані із позначенням місця їх проживання або позначали вихідців з певної місцевості: дреговичі - від дрегва `болото', тобто `болотні люди'. Патронімічні назви позначають місце проживання нащадків (підданих) людини, чиє ім'я стало основою назви: пор, укр. c. В'ятичі > с. Перев'ятичі (Лв); пор. англ. Angmering `місце проживання нащадків (або підданих) Angemare -а'; Reading `місце проживання нащадків (або підданих) Read -а'. На території сучасної Франції можна побачити назви: Balinghem < Balingehem (1127 p.) - від імені Вavilo та -іng + -heim - `село', Bolsdinghem < Bodningahem (844-864 pp.) від імені Baudin. Серед ойконімів на -ичі, що фіксуються на Київському Поліссі, частина походить від християнських імен людей, пор. назви: Микуличі, Пилиповичі, Сидоровичі, Денисовичі та ін. У топонімії України найдавніший суфікс -ичі зберіг свій вигляд і вживаність і після того, як втратив свою фунцію патронімічності. Зараз на Україні суфікс -ичі зустрічається в ойконімії різних регіонів, він не втратив свою словотвірну властивість: Бабичі (Зк), Березичі (Вл), Біличі (Лв), Княжичі (Кв, См) тощо. В ойконімії США колись могутній і широковживаний суфікс -ing практично мертвий. Він інколи зустрічається у відантропонімних: Corning (NY), Catching (OR), Sterling (CT), Kipling (MI, MS, OH) або в переносних назвах: Darling (SC). На його несприйняття як топоформанта вказують випадки розширення назви додатковими топонімічними елементами, пор. Huntingdon (PA), Coalinga (CA) < Coaling Station.

По-різному склалася доля інтернаціонального суфікса -ia (-iя), відомого в топонімії здавна. Суфікс -ія знаходимо у назвах найдавніших державних утворень східних слов'ян у VIII - IX ст. - назвах трьох міст, якими позначено історично зумовлене ядро Київської Русі - Артанія, Куявія, Славія. Велика кількість різноманітних утворень у США з фіналіями -іа (-а) зумовлена різними причинами, які містяться в одному ойконімічному просторі, що дозволило виділити єдиний асоціативний суфікс -іа. У топонімії США суфікс -ia особливо поширений. За його допомогою сформувалися деякі хороніми - назви штатів: California, Georgia, Pennsylvania, Philadelphia, Virginia. Населені пункти, переймаючи назви сусідніх об'єктів, іноді ойконімізувались за допомогою -ia: Blanconia (TX) < Blanco Creek, Cascadia (OR) < Cascade Locks, Cascadia (WA) < Cascade Range, Crystallia (MS) < Crystal Lake, Tulia (TX) < Tule Canyon, Bostonia (CA) < Boston Ranch. Ряд ойконімів на -ia - переносні транстопонімні утворення. Вихідні хороніми (назви політичних регіонів, країн історичної батьківщини переселенців) послужили основою для назви селищ у США. Це такі назви, як Bavaria (KS), Westphalia (MS), де мешкають переважно етнічні німці. Емігранти з Югославії називали свої селища словом Slavia (FL), скандинави вживали топонімічний термін Scandia. Ойоконім Volinia (MI) - спрощене написання польської провінції Volhinia; Scotia (CA) - від Nova Scotia. Наприкінці XVIII - поч. ХІХ ст. у США почалась ономастична мода на "класичні" (давньогрецькі або латинські) назви. Ця мода мала різноманітні вияви. Одна з них - це вживання латинських назв своєї історичної батьківщини як назв населених пунктів. У кількох штатах з'явились ойконіми Germania. Поляки вживали хоронім Polonia (WI), голландці - Batavia (NY). Ойконім Helvetia вказує на вихідців із Швейцарії, а Iberia (LA) - на вихідців з Іспанії. Крім ойконімічної, суфікс -ia може виконувати ще диференційну функцію, сприяючи подоланню інтраойконімної омонімії, пор. бінарні протиставлення: Concord і Concordia (MO), Cresson і Cressonia (PA), Benton і Bentonia (MS); Lacon і Laconia, пор. ще: Ironia і Irondale, Irona, Irontown. Щодо ойконімії України, то суфікс -ія (-ия) не отримав особливого розповсюдження. Спостерігаються лише спорадичні, різнопланові щодо генези назви селищ: Базалія (Хм), Дахталія (Вн), Манжелія (Пл), Таврія (Зп, Хрс), Лівадія, Євпаторія (Крм).

Одним із цікавих ізоморфних явищ на деривативному рівні є вживання форм множини в ойконімії, напр., амер. Sands (KS, MT), Willows (MD), Oaks (OK); укр. Пiски (Вл, Лг, Жт. та ін.), Сосни (Вн). Тому у дисертації ойконімічним дериватемам pluralia tantum присвячено дев'ять підрозділів. Топонімія характеризується різномаїттям онімізованих лексем у множині, багато з яких знаходять семантичні кореляти в досліджуваних мовах, пор. амер. Cabins (WV) (`халупи, хижки') та укр. Землянки (Днц, Пл, Хрк), Хатки (Вн, Лв, Тр, Хрс); амер. Fords (NJ) (`броди') та укр. Броди (Лв, Рв); амер. Brooks (OR, WV) (`струмки') та укр. Потоки (Вн, Днп, Кв, Пл.), амер. Hills (IA) (`горби') та укр. Горби (Вн, Лв, Пл, Тр) та багато ін. Пор. ще співзвучні за вихідною семантикою відапелятивні плюральні ойконіми амер. Brothers (OR), Sisters (OR); укр. Батьки (Пл), Юнаки (Пл.), Близнюки (Хрк). Пор. амер. Acres (OR) `акри' та укр. Гектари (Вл). Українські плюративи відрізняються великою повторюваністю. Ойконім Піски зустрічається 24 рази в 11 областях України; ойконім Тополі - 6 разів. Ойконімічні плюративи у США нерідко не передбачувані, легко онімізуються апелятиви несподіваної семантики, пор. Grimes (ND) (grime `бруд, сажа, вугільний пил'). В українській ойконімії окрему групу плюративів складають утворення, що генетично пов'язані з позначенням людей. Деякі позначають етнічний склад мешканців, напр., Серби (Хм, Од), Чеки - від чехи, Греки (См), Татари (перейменоване в Залужани), Черкеси (Од) або назви жителів за місцем проживання Берестяни - берестяни `жителі, які мешкають у берестовому лісі'. У США нечисленні відетнічні ойконіми мають форму однини: Arab (AL), Gipsy (MO). Інші (більш численні) позначають своєю внутрішньою формою професію, що колись (у період номінації) тут переважала, на зразок: Бортники (Вн), Будники (Вл), Ковалі (Жт, Пл, Чрк), Бондарі (См), Гончарі (См, Зп, Лв, Пл). Англійська мова в цьому відношенні значно поступається українській, яка має такий потужний онімізуючий засіб, як демінутивна форма, пор. Вишеньки (Кв), Васильки (Пл, Мк), Кринички (Днп). Вживання демінутивних плюративів допомагає також подолати інтратопонімічну омонімію, пор. Стави (Кв) і Ставки (Вн, Вл, Днц, Жт та ін.) У ряді випадків демінутивні ономастичні плюративи навіть численніші, ніж звичайні плюральні ойконіми. У сучасній українській ойконімії спостерігається тенденція до плюралізації назв. Особливо яскраво плюралізація ойконімів виявляється у переході посесивних суфіксів до розряду множинних: Буркуни < Буркунов. В українській топонімії назви pluralia tantum відносять до категорії найбільш молодої топонімічної групи. Таким чином, зіставлення топонімів pluralia tantum виявляє певний ізоморфізм у їх творенні та функціонуванні.

ВИСНОВКИ

У Висновках узагальнено основні результати дослідження.

1. Транстопонімічні утворення є однією з найхарактерніших особливостей США: ніде перенесені назви не набули такого поширення, як у Північній Америці. Принцип утворення відантропонімної назви у США - один з основних. Ці назви дуже варіативні у своїх численних конкретних реалізаціях. У Сполучених Штатах все частіше географічні об'єкти отримують споконвічно асемантизовані, нерідко довільно вигадані або штучно створені назви. Якщо первинна по своїй суті українська ойконімія відносно часто застосовує з номінативною метою апелятивну лексику, то значною мірою вторинна американська ойконімія надає перевагу використанню вже наявних назв Старого Світу, які встигли значно віддалитися від вихідного відапелятивного статусу.

2. Ойконіми демонструють аломорфний словотвірний принцип: багато простих ойконімів у США - результат різного роду зрощень. Це новий і дуже продуктивний спосіб топонімотворення у північноамериканській ойконімії.

3. Хоч оказіональні назви є в принципі в топонімії будь-якої країни, особливо різноманітні вони в США. Одна з особливостей американського ономастичного менталітету - прагнення створити незвичайні, примхливі, колоритні назви, що відрізняються як своєю вихідною семантикою, так і формою. Тільки в топонімії США можливі назви селищ, побудовані на ойконімізації розмовних слів, вигуків, запитань. Рівень "оказіональності" топонімії тим вищий, чим більша стихійність у номінаційних процесах, чим менший загальний досвід номінації, чим слабші регламентовані фактори всієї системи. Цим значною мірою пояснюється велика кількість нетипових назв в ойконімії США.

4. Ойконіми демонструють ізоморфний словотвірний принцип: переосмислення можуть зазнавати різні семантичні групи іменників. Оскільки в ойконімії відбиваються реалії життя, побуту, трудової діяльності людини, оскільки вони безмежні, то нескінченними є й слова, що їх позначають, і власні назви, що виникають на їх основі.

5. Загальна кількість складених ойконімів у США більша, ніж в Україні. На нашу думку, це пояснюється тим, що кількаслівні ойконіми легко створюються, проте вони незручні для користування в повсякденному спілкуванні через свою відносну громіздкість. Українська ойконімія на кількасот років старша за північноамериканську, і тому топосполучення становлять у ній менший відносний відсоток.

6. Американські складні ойконіми утворені переважно шляхом співположення компонентів, що корелюють з повнозначними словами мови. Переважають назви з ясно вираженою формою, прозорою вмотивованістю, які не зазнавали жодних структурних трансформацій. Українські ойконімічні композити, навпаки, становлять собою складання основ, часто морфологічно трансформованих і таких, що не знаходять прямої відповідності серед самостійних лексем.

7. Система мови у цілому й ономастична система зокрема накладають жорсткі рамки на структуру композитів та специфіку їх компонентів. Серед американських та українських композитів переважають двокомпонентні утворення. Сформувавшись як особлива структурно-словотвірна модель, топонімічні композити обростають аналогічними утвореннями "рефлекторного" походження. Такі назви, що виникли "рефлекторно", внаслідок топонімічного "рефлексу", частотні в топонімії США, де складні ойконіми конструюються з уже готових топоелементів без співвіднесеності з апелятивними позначеннями об'єктів.

8. Префіксальні дериватеми (відприйменникового генезису) наявні як в американській, так і в українській топонімії. Загальна семантика цих препозитивних формантів однакова - вони вказують на розташування іменованого об'єкта (населеного пункту) стосовно іншого об'єкта, що позначається на апелятивному або пропріальному рівні. Але якщо в ойконімії США вони становлять незначний, малопродуктивний структурний прошарок, то в українській мові (як і в інших східнослов'янських мовах) ця словотвірна модель не тільки не згасає, а, навпаки, посилює свої тoпонімотворчі можливості.

9. Суфіксальні дериватеми ойконімії України значно переважають американські як за різноманітністю вживаних суфіксів, так і в кількісному відношенні. Більшість українських суфіксальних дериватем не мають суфіксальних аналогів в ойконімії США. Тим цікавішим є зіставлення ойконімічних дериватем з англійським суфіксом -ing і слов'янським -ичі, які мали схоже первісне значення і широке вживання, а з плином часу зазнали аналогічних семантичних трансформацій.

10. Якщо систему ойконімічних суфіксів в Україні можна вважати в цілому стабільною, то в молодій ойконімії США спостерігаються активні процеси формування топоформантів. Велику продуктивність мають ойконімосуфікси -іа, -а. Зараз назви на -іа становлять одну з найбільш характерних американських дериватем.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Sklyarenko O.N. About Principles of Name-giving in the Toponymy of the USA / O.N. Sklyаrenko // Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства. - Одеса: Астропринт, 2002. - № 7. - С. 278-281.

2. Скляренко О.Н. К проблеме "цветовых" топонимов (опыт типологического сопоставления) / О.Н. Скляренко // Записки з романо-германської філології: зб. наук. праць. - Одеса: Фенікс, 2003. - Вип. 14. - С. 173-187.

3. Скляренко О.Н. О типологическом сопоставлении топонимов (на материале названий населенных пунктов России и США)/ О.Н. Скляренко // Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства. Рік Росії в Україні: матеріали VI Міжнародної наукової конференції "Русистика і сучасність", 10-11 жовтня 2003 p. - Одеса: Астропринт, 2003. - № 8. - С. 218-223.

4. Скляренко О.М. Аппозитивні словосполучення в топонімії (спроба типологічного зіставлення) / О.М. Скляренко // Записка з українського мовознавства. Українська мова в синхронії і діахронії: зб. наук. праць. - Одеса: Астропринт, - 2004. - Вип. 14. - С. 109-114.

5. Скляренко О.Н. К вопросу о категории множественного числа в ономастике (на материале английского языка) / О.Н. Скляренко // Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства. - Одеса: Астропринт, 2005. - № 10. - С. 131-136.

6. Скляренко О.Н. О лексико-семантических особенностях собственных имен / О.Н. Скляренко // Записки з романо-германської філології: зб. наук. праць. - Одеса: Фенікс, 2007. - Вип. 18. - С. 170-181.

7. Скляренко О.Н. Интернациональный суффикс -ия (-ія) в топонимии разных стран / О.Н. Скляренко // Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства. - Одеса: Астропринт, 2007. - № 12. - С. 196-200.

АНОТАЦІЯ

Скляренко О.М. Ізоморфізм та аломорфізм в ойконімії США й України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.15 - загальне мовознавство. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут філології. - Київ, 2008.

У дисертації здійснено комплексний порівняльний аналіз словотвірного та лексико-семантичного аспектів ойконімії США і України.

До дослідження залучені численні топонімічні факти з інших мов. Вперше здійснено систематичне дослідження ойконімічних систем США і України на синхронічному рівні, з широким використанням даних діахронії.

У результаті дослідження була виявлена значна кількість схожих або навіть ідентичних (ізоморфних) явищ як в лексико-семантичному, так і в словотворчому аспектах ойконімічних систем розглянутих мов. Ізоморфізм виявлено в номінаційних принципах ойконімії, у використанні однакових словотворчих топонімічних структур тощо. Разом з тим виявлено значні топонімічні розходження, різні (аломорфні) явища стосовно топонімічної номенклатури, способів її організації, статистичних параметрів тощо. Відмінності обумовлені не лише специфічним характером та шляхами розвитку розглянутих мов, не лише різними географічними та історичними умовами їх існування, але й особливостями ономастичного менталітету, ономастичних смаків та традицій народів, які творили ці назви.

Ключові слова: ойконім, ізоморфізм, аломорфізм, ойконімікон, ойконімна система, топонімна система, лексико-семантичний аспект, структурно-словотвірна модель, номінація.