Емотивність художнього тексту: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної прози)

Умовні позначення: ( ) сигнали емотивності, ( ) емотивні ситуації,( ) емотивні топіки

Рис.1. Когнітивна неоднорідність емотивного профілю художнього тексту

Більш значуща частина емотивного профілю (сигнали емотивності, емотивні ситуації, емотивні топіки та/або їхні конфігурації), яка належить до траєкторії, слугує своєрідним тригером процесу експлікації емоціогенного знання, тобто його послідовного розгортання в конкретному тексті. Залежно від різновиду показників емотивності, які виступають траєкторією емотивного профілю, розрізняються емотивні профілі з акцентованим емотивним субстратом та емотивні профілі з акцентованим контуром. Перший з них характеризується висвітленням емотивних ситуацій або емотивних топіків. Емотивний профіль з акцентованим контуром формується завдяки більшій емоційній значущості сукупності сигналів емотивності, реалізованих у тексті.

Підсумком результатів реферованого дисертаційного дослідження є такі висновки:

1. Емотивність - це одна з основних категорій художнього тексту, за допомогою якої відбувається реконструкція вписаної в художній текст програми його інтерпретації в емотивному ракурсі та прогнозується ймовірний емоційний вплив тексту на читача. Актуалізація емотивності художнього тексту співвідноситься з опредметненими в тексті знаннями, що є або стають емоціогенними.

2. Емотивність проявляється в художніх текстах через сукупність своїх показників, що, з погляду текстової статики, є ієрархічно організованими текстовими компонентами, пов'язаними з експлікацією в тексті емоціогенних знань про мову й у мові (сигнали емотивності), про світ (емотивні ситуації) та про текстову дійсність (емотивні топіки). В основі розмежування різновидів показників емотивності лежить їхня лінгвосеміотична, лінгвокогнітивна та формально-семантична специфіка, а також функціональна неоднорідність.

3. Процесуальна реалізація емотивності в англомовних текстах малої прозової форми відбувається завдяки внутрішньорівневим і міжрівневим відношенням між показниками емотивності, які, з погляду текстової динаміки, відбивають процес експлікації емоціогенних знань у тексті. Внаслідок внутрішньорівневих зв'язків показників емотивності одного рангу утворюються їхні аналогові, контаміновані або амальгамовані конфігурації. Як результат міжрівневих зв'язків показників емотивності формується емоційно значуща підструктура художнього тексту - його емотивний профіль, що виділяється на тлі нейтральних в емоційному плані ділянок текстової семантики.

Основні положення дисертації висвітлені в таких ПУБЛІКАЦІЯХ авторки:

1. Семантико-когнітивний аспект показників емотивності англомовного художнього тексту // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія “Філологія”. - 1999. - Т.2, №1. - С. 104-115.

2. Специфіка функціонування показників емотивності в художньому тексті // Науковий Вісник Волинського державного університету. Філологічні науки (Романо-германська філологія). - 1999. - Вип. 3. - С. 121-124.

3. Прояв сигналів емотивності у ракурсі розуміння англомовних оповідань // Наукові записки Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.Гоголя. Серія “Філологічні та історичні науки”. - Ніжин: Ніжинськ. держ. ун-т, 1999. - С. 82-87.

4. Сигнали емотивності художнього тексту (на матеріалі сучасних англомовних оповідань) // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. Серія “Філологія”. - 1998. - Вип. 6. Проблеми лексичної семантики та семантики тексту. - С. 144-152.

5. До питання про відображення емоційного в мові // Актуальні проблеми функціонування мовних одиниць різних рівнів у тексті. - Суми: Слобожанка, 1997. - С. 30-32.

6. Emotive Profile of a Literary Text // Language: Classroom and Beyond: Conference Papers of the 5^th National TESOL Ukraine Conference / Vinnytsia State Pedagogical University, Lviv National Ivan Franko University. - Lviv. - 2000. - P. 129.

7. Literary Text: Cognitive Aspect of Emotivity // Cognitive / Communicative Aspects of English: Abstracts of International Conference and Summer School / USSE, Cherkasy State University. - Cherkasy. - 1999. - P. 54-55.

Анотація

Гладьо С.В. Емотивність художнього тексту: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної прози). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено вивченню емотивності як однієї з базових категорій художнього тексту, дослідження якої пов'язано з вилученням із тексту емоціогенних знань і визначенням специфіки їхнього текстового означування. Встановлено, що реалізація емотивності в художньому тексті здійснюється через її показники - емоційно значущі компоненти тексту, які характеризуються лінгвосеміотичною, лінгвокогнітивною, формально-семантичною та функціональною неоднорідністю. З погляду текстової статики показники емотивності (сигнали емотивності, емотивні ситуації та емотивні топіки) розглядаються як емотивно навантажені текстові компоненти, за допомогою яких у тексті експлікуються емоціогенні знання про мову та в мові, про світ, а також про текстову дійсність. В ракурсі текстової динаміки показники емотивності відбивають процес експлікації цих знань у тексті через вказівку на внутришньорівневі й міжрівневі зв'язки між ними. Сукупності функціонально-однорідних показників емотивності, що базуються на відношеннях аналогії, контамінації та амальгамування, об'єднуються в конфігурації. Показники емотивності різних рангів утворюють емотивний профіль як емотивно значущу підструктуру художнього тексту.

Ключові слова: художній текст, емотивність, емоціогенні знання, сигнал емотивності, емотивна ситуація, емотивний топік, конфігурація, емотивний профіль.

Аннотация

Гладьо С.В. Эмотивность художественного текста: семантико-когнитивный аспект (на материале современной англоязычной прозы). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена изучению эмотивности как одной из базовых категорий художественного текста, исследование которой связано с извлечением из текста эмоциогенных знаний и установлением специфики их текстового означивания. Выявлено, что реализация эмотивности в художественном тексте осуществляется благодаря эмоционально значимым текстовым компонентам - её показателям, которые характеризуются лингвосемиотической, лингвокогнитивной, формально-семантической и функциональной неоднородностью. С точки зрения текстовой статики показатели эмотивности (сигналы эмотивности, эмотивные ситуации и эмотивные топики) рассматриваются как эмотивно заряженные текстовые компоненты, с помощью которых в тексте эксплицируются эмоциогенные знания о языке и в языке, о мире, а также о текстовой действительности. В ракурсе текстовой динамики показатели эмотивности отображают процесс экспликации этих знаний в тексте через указание на внутриуровневые и межуровневые связи между ними. Совокупности функционально-однородных показателей эмотивности, которые основываются на отношениях аналогии, контаминации и амальгамирования, объединяются в конфигурации. Показатели эмотивности разных рангов образуют эмотивный профиль как эмотивно значимую подструктуру художественного текста.

Ключевые слова: художественный текст, эмотивность, эмоциогенные знания, сигнал эмотивности, эмотивная ситуация, эмотивный топик, конфигурация, эмотивный профиль.

Resume

Gladio S.V. Emotivity of Literary Text: Semantic and Cognitive Aspects (Analyzing Modern English Prose). - Manuscript.

Thesis for a candidate degree by speciality 10.02.04 - Germanic languages. - Kyiv State Linguistic University, Kyiv, 2000.

The dissertation focuses on the analysis of emotivity as a basic category of literary text. The ubiquity of emotions deduced from the fact that any statement has both informative and emotional value can also be applied to texts. As any literary text provides both rational and emotional (emotiogenic) information, emotivity is responsible for the emotional value of the text and is characterized by complexity of the interface between language, people and their emotions. The category brings together the in-text knowledge and emotions that are triggered while understanding and interpreting the text. Thus, the study of emotivity from cognitive and semantic perspectives deals with the peculiarities of the text-represented knowledge processing of which is correlated with a whole spectrum of human emotions.

Emotivity covers the author's emotional intentions directly expressed or implied in the text as well as hypothetical readers' emotions outlined in it. The category under research gets its textual realization through particular textual components. The latter are defined emotivity markers and can be of three types: signals of emotivity, emotive situations and emotive topics. Emotivity markers are heterogeneous due to their semiotic, cognitive, semantic, formal and functional features. That is why they either stimulate readers' emotional reactions or cause their attitude towards or feelings on events, protagonists or phenomena described in a literary text. Signals of emotivity trigger readers' emotional reactions towards lingustic signs: emotively charged lexicon, expressive means and stylistic devices as well as semantically or cognitively “alien” textual elements. The latter are recognizable in the text as a result of their norm-breaking shape or meaning. Emotive situations are textual fragments that shape readers' emotional attitude towards the textual world. Emotive situations can be identified through comparing textual world with the real one, specifically considering its typical or unusual events that cause human emotions. Emotive topics are key textual components that make explicit the subjective (author's) point of view reflecting a certain narrative perspective. Emotive topics create readers' feelings as a result of exteriorizing the in-depth meanings of the text. Thus, in terms of textual statics, emotivity markers can be viewed as emotively charged textual components embodying in a literary text knowledge of the language and in the language (signals of emotivity), of the real world (emotive situations) and textual reality (emotive topics).

As far as textual dynamics is concerned, combinations of emotivity markers exteriorize the in-text knowledge which gets explicit through intralevel and interlevel textual connections between these markers. Being united, one-type emotivity markers form configurations. The relations between signals of emotivity, emotive situations and emotive topics within a configuration can be of analogic, contaminated or amalgamated character. While networking emotivity markers become hierarchically entangled and therefore create literary text emotive profile. The emotive profile is an emotionally meaningful substructure of literary text which gets semantically highlighted in the text. Being dynamic by nature it outlines the presumed emotional impact of the text upon its readers. The analysis proves that the emotive profile is not homogeneous. Its types can be differentiated due to saliency of the particular emotivity markers' group, which determines the ways of literary text processing, understanding and interpreting. When signals of emotivity get more salient than other emotivity markers, emotive profile contours are highlighted. When either emotive situations or emotive topics become salient, the substractum of emotive profile (with either accentuated situativity or topicality) is outlined and foregrounded.

On the whole, the results of this research show that emotivity of a literary text is closely connected with and determined by the emotiogenic text-presented knowledge. Emotivity is actulized in text through a set of textual components - emotivity markers - that stimulate readers' emotional reactions, form their emotional attitudes and create their particular feelings to the textual reality. Thus, these emotively charged textual components help to figure out the emotional value of a literary text and trace its possible emotional effect on its readers.

Key words: literary text, emotivity, emotiogenic knowledge, signal of emotivity, emotive situation, emotive topic, configuration, emotive profile.

Размещено на Allbest.ru