Національна специфіка семантики фітонімів в українській, англійській та німецькій мовах (контрастивний етнопсихолінгвістичний аналіз)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 801.31.312.1 [808.3+802.0+803.0]

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

НАЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА СЕМАНТИКИ ФІТОНІМІВ В УКРАЇНСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ ТА НІМЕЦЬКІЙ МОВАХ

(КОНТРАСТИВНИЙ ЕТНОПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ)

Спеціальність 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

ПОДОЛЯН ІЛОНА ЕРІХІВНА

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі загального та українського мовознавства Київського державного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

Кочерган Михайло Петрович, доктор філологічних наук, професор, Київський державний лінгвістичний університет, кафедра загального та українського мовознавства, завідувач.

Офіційні опоненти:

Перебийніс Валентина Ісидорівна, доктор філологічних наук, професор, Київський державний лінгвістичний університет, кафедра англійської філології, професор-консультант;

Яворська Галина Михайлівна, кандидат філологічних наук, Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, відділ загального мовознавства, провідний науковий співробітник.

Провідна установа: Інститут української мови НАН України, відділ соціолінгвістики.

Захист відбудеться "6" жовтня 2000 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (03650, МСП, Київ-150, вул. Велика Васильківська, 73).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету.

Автореферат розісланий "6" вересня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.А. Калита.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У сучасних зіставних дослідженнях з лексичної семантики широко застосовується етнопсихолінгвістична методика. Вона надає можливість вивчати семантику слова на базі автентичного мовлення, розкриваючи особливості індивідуального й національного мислення. Здебільшого об'єктом лексико-семантичних досліджень етнопсихолінгвістичного напряму є слова, які репрезентують у різних мовах однакові поняття та утворюють опозиції в перекладних словниках. Згідно з гіпотезою лінгвальної доповнюваності слова-кореляти збігаються в концептуальних, або ядерних ділянках їх семантичних структур, а на периферії розміщуються ідіоетнічні (фонові) ознаки значень (Г.А. Брутян, Є.М. Верещагін, Г.Д. Томахін). Аломорфні семи лексикографічних відповідників становлять головний інтерес етнопсихолінгвістів, оскільки в цих сегментах значень відображаються різноманітні національно-специфічні бачення одного й того самого фрагмента дійсності.

Маловивченою з погляду фонової семантики лексичною групою є назви рослин (фітоніми). Ці словникові одиниці досі не були об'єктом ґрунтовних етнопсихолінгвістичних досліджень, які мають велике значення для розвитку антропоцентричної парадигми сучасного мовознавства. Актуальність теми дисертації зумовлена необхідністю дослідити національну специфіку семантики українських, англійських і німецьких назв рослин шляхом зіставлення пов'язаних з ними уявлень, які існують у свідомості сучасних носіїв трьох мов. Застосування вільного асоціативного експерименту до аналізу індивідуальних значень фітонімів-корелятів відповідає одному з головних завдань етнопсихолінгвістики - пошуку залежностей між семантикою слова та мовною картиною світу.

В роботах вітчизняних і зарубіжних авторів назви рослин розглядаються переважно в аспекті діахронії та в одномовній площині. Ряд вчених досліджує етимологію українських і англійських фітонімів на предмет міфологічного й метафоричного світобачення (Л.М. Дяченко, В.В. Жайворонок, Л.Д. Почепцова, К. Браун). У центрі інших робіт - фразеологізми з українськими й англійськими фітонімами, які вивчаються крізь призму їхнього етнокультурного змісту (О.А. Куцик, Н.Д. Петрова). Популярний аспект дослідження фітонімів різних мов - їхні символічні конотації, в яких відбиваються фрагменти національних метафоричних картин світу (Л.І. Бєлєхова, Т.В. Зайковська, М.М. Маковський, О.І. Потапенко, А.П. Разан, С. Г. Стерлігов). У деяких етнографічних джерелах символічні значення фітонімів розглядаються в контексті символіки рослин (М.Ф. Золотницький, С. Каннінгем, С.П. Красіков, Е. Лерер, Ш. Піклз). Більшості вищезазначених наукових робіт бракує зіставного та синхронічного підходів до аналізу семантики й інших лексичних ознак фітонімів.

Виконання дисертації пов'язане з держбюджетними науковими темами роботи кафедр Київського державного лінгвістичного університету: "Проблеми зіставної семантики" (кафедра загального та українського мовознавства; тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 27.01.97 р.), "Компаративно-типологічні дослідження слов'янських мов і формування лінгвістичної компетенції" (кафедра слов'янської філології; тема затверджена вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол № 6 від 27.01.97 р).

Метою дослідження є встановити етнокультурні й лінгвальні чинники семантичних розбіжностей між українськими, англійськими й німецькими словами-корелятами шляхом зіставлення лексичних значень фітонімів трьох мов на синхронному зрізі. Для досягнення мети поставлено такі завдання:

1) визначити головні ознаки сучасної семантики українських, англійських і німецьких фітонімів-корелятів за їх вільними асоціатами, наведеними носіями трьох мов;

2) вказати на ті семи назв рослин, які не зафіксовані в тлумачних та спеціальних одномовних словниках, однак існують у формі стереотипних асоціацій у пам'яті українців, американців і німців;

3) сформувати й зіставити різномовні асоціативні поля фітонімів-корелятів з метою з'ясування спільних та розбіжних ознак їхньої семантики;

4) дослідити мовно-культурні чинники асоціацій за допомогою лексикографічних, етнографічних, фольклорних і поетичних джерел;

5) встановити загальновідомі для носіїв кожної з трьох мов символічні значення назв рослин на базі вільних асоціатів і поетичних творів ХХ ст.;

6) виявити ізо- й аломорфні риси уявлень українців, американців і німців про рослини та вказати на особливості мовних картин світу трьох народів.

Об'єкт представленої роботи - явище семантичної нееквівалентності лексичних назв однакових понять у різних мовах.

Предметом дисертації слугують національно-специфічні ознаки семантики загальновживаних фітонімів-корелятів української, англійської та німецької мов.

Вирішення поставлених завдань здійснюється передусім методом вільного асоціативного експерименту, який довів свою ефективність у багатьох контрастивних етнопсихолінгвістичних дослідженнях (Дж. Діз, Е. Еспер, О.О. Залевська, О.О. Леонтьєв, Р.М. Фрумкіна). Виявлені в експерименті ознаки семантичної нееквівалентності зіставлюваних назв рослин аналізуються за допомогою лексикографічних, країнознавчих і літературно-художніх джерел.

Матеріалом для дослідження слугують вільні асоціати 50 українських, англійських і німецьких фітонімів-корелятів, зібрані шляхом експериментального опитування 300 носіїв трьох мов; тлумачні та спеціальні словники, етнографічні довідники з культури України, США й Німеччини, фольклорні збірники та поетичні твори авторів ХХ століття.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що українські, англійські та німецькі загальновживані назви рослин вперше зіставляються на предмет їхньої синхронічної семантики шляхом аналізу вільних асоціатів, наведених носіями трьох мов. Новим є поєднання синхронічного та діахронічного підходів до виявлення фонових ознак семантики фітонімів, а саме за допомогою вільного асоціативного експерименту та лексикографічних, етнографічних і літературно-художніх джерел. Крізь призму вільних асоціацій фітонімів досліджено їх символічні значення, серед яких за допомогою поетичних творів ХХ ст. було виділено традиційні для кожної з трьох мов. Запропоновано систему класифікації вільних асоціатів назв рослин, на основі якої визначено особливості асоціативної поведінки представників трьох народів. Уперше в етнопсихолінгвістиці зроблено висновки про універсальні та ідіоетнічні риси мовних картин світу українців, американців і німців на базі семантичного ізо- та аломорфізму фітонімів-корелятів зіставлюваних мов.

Результати дослідження становлять теоретичне значення для розвитку етнопсихолінгвістики, оскільки демонструють залежність індивідуального сприйняття семантики слова від мовної картини світу. В роботі знайшли підтвердження країнознавча теорія слова та гіпотеза лінгвальної доповнюваності, якими обґрунтовується кумулятивна функція лексики та імпліцитний вплив мовних явищ на свідомість. Виявлені чинники семантичного ізо- й аломорфізму українських, англійських і німецьких фітонімів можуть бути враховані в типології трьох зіставлюваних мов, зокрема в розділі контрастивної семантики. Розроблені в дисертації нові прийоми класифікації та аналізу вільних асоціатів становлять теоретичне значення для проведення експериментів з іншими групами лексики в різних мовах.

Практична цінність результатів дослідження визначається можливістю їх використання в перекладі українських, англійських і німецьких фітонімів у літературно-художніх та інших контекстах; для укладання словників асоціативних норм трьох зіставлюваних мов, а також одномовних і перекладних словників; під час викладання таких вузівських дисциплін, як лексикологія (розділ лексичної семантики), типологія і стилістика української, англійської й німецької мов, теорія та практика перекладу з англійської й німецької мов. Відомості з етнографії трьох народів, зібрані в роботі, є принагідними для розвитку лінгвокраїнознавчої ерудиції студентів-філологів та учнів загальноосвітніх шкіл.

Впровадження результатів дослідження здійснюється автором дисертації на заняттях з лексикології та стилістики англійської мови в Київському державному лінгвістичному університеті.

Результати дослідження апробовані на Міжнародних конференціях з проблем зіставної семантики в КДЛУ (1997, 1999 рр.) та на науково-звітній конференції 1999 р. у КДЛУ.

Публікації. Найсуттєвіші положення дисертаційного дослідження висвітлені в чотирьох статтях, виданих у фахових збірниках наукових праць, а також у матеріалах наукових конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, списку довідкової літератури та списку джерел ілюстративного матеріалу, а також додатків. Повний обсяг роботи становить 330 сторінок, з яких 177 займає основний текст, 134 - додатки (14 розділів) та 19 сторінок - список використаної літератури, список довідкової літератури та список джерел ілюстративного матеріалу.

У вступі робиться огляд етнопсихолінгвістичних досліджень з питань порівняльної лексичної семантики, в тому числі міжмовних асоціативних експериментів. Обґрунтовується актуальність контрастивного аналізу лексичних значень українських, англійських і німецьких фітонімів-корелятів для потреб етнопсихолінгвістики та для поглиблення знань про цю групу лексики. Визначено мету й завдання дослідження, його зв'язок з науковими темами. Пояснюється новизна отриманих результатів, їхнє теоретичне значення й практична цінність, впровадження й апробація. Зазначаються опубліковані на базі дисертації статті.

У першому розділі викладено методику та результати вільного асоціативного експерименту з носіями української, англійської (американського варіанта) та німецької мов. Аналізуються параметри їхньої асоціативної поведінки з погляду національної специфіки мислення. В ході зіставлення асоціативних полів і напрямів (типів і підтипів) вільних реакцій робиться акцент на специфіці національних уявлень про рослини. Визначаються ізо- й аломорфні риси семантики фітонімів у парах-трійках їх корелятів і в межах усієї таксономії. Представлено висновки щодо мовно-культурних чинників фонової семантики фітонімів, таких як національні реалії й традиції, конотації, полісемія та омонімія, співзвучність, морфемна будова, словотвір, етимологія, усталені синтагматичні зв'язки, ремінісценції, граматичний рід, вплив родових і видових назв рослини на індивідуальні уявлення про неї.

У другому розділі на базі лінгвістичних і філософських джерел викладено ознаки фітоніма як слова-символу. Це положення ілюструється прикладами вільних асоціатів і художнього використання фітонімів у поезії ХХ ст. Уривки з віршів слугують підтвердженням усталеності символічних конотацій, визначених для назв рослин в експерименті. Фітоніми-кореляти порівнюються в аспекті ідіоетнічності та універсальності образних уявлень трьох народів про рослини. За допомогою етнографічних джерел з'ясовуються історичні фактори цих уявлень.

У розділі висновків підводяться підсумки дисертаційного дослідження.

Список використаної літератури складається із 136 найменувань вітчизняних і зарубіжних авторів, у тому числі 33 англійською і німецькою мовами. Довідкова література складається з 51 найменування вітчизняних і зарубіжних авторів, у тому числі 25 англійською й німецькою мовами. Джерела ілюстративного матеріалу містять 19 найменувань збірок поезії українських, американських і німецьких авторів, у тому числі 10 іноземними мовами.

У додатках представлені анкети, за якими було проведено вільний асоціативний експеримент, та результати його аналізу у формі 13 таблиць і одного графіка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Під час аналізу семантики 50 загальновживаних українських, англійських і німецьких фітонімів за словниками та довідковими джерелами було виявлено як універсальні, так і фонові ознаки цих слів. Необхідність уточнення, які з цих сем реалізуються в сучасному мовленні, зумовила експериментальне опитування українців, американців і німців. Методом вільного асоціативного експерименту було визначено сукупність контекстів, у яких найчастіше вживаються назви рослин. У цих лексичних оточеннях реалізуються пріоритетні для сучасних мовців ознаки семантики слів-стимулів - як лексикографічно закріплені, так і ті семи, що існують імпліцитно.

У першому розділі зіставляються між трьома мовами асоціативні поля фітонімів - об'єднання індивідуальних асоціатів, згрупованих за частотою та їх відношеннями до слів-стимулів. Обрані для експерименту 50 українських, англійських і німецьких фітонімів-корелятів містять у кожній з трьох мов відповідно назви квітів і трав (22 українські, 22 англійські та 21 німецьку), назви овочевих культур (12 в кожній групі) та назви дерев і плодів (16 українських, 16 англійських і 17 німецьких). Ці слова не мають стильових обмежень у своєму вживанні, позначені емоційно забарвленими та переносними відтінками, в тому числі символічними конотаціями, належать до загальновідомих фразеологізмів, ремінісценцій, фольклорних творів та (на базі своїх референтів) також до невербальних контекстів - побутових реалій, традицій і обрядів. Для отримання інформації про найсучасніші контексти фітонімів до експерименту було залучено 300 носіїв української, англійської (американського варіанта) й німецької мов віком від 18 до 30 років. Мовлення представників цієї вікової групи є дуже динамічним, що робить його сприятливим для дослідження лексичної семантики в синхронії (Н.П. Бутенко). Шляхом об'єднання вільних реакцій учасників експерименту (по 100 від кожної країни) було побудовано асоціативні поля 50 фітонімів-корелятів трьох мов. Усі висновки щодо семантичної кореляції назв рослин зроблені на основі аналізу їх асоціативних полів у відповідності до розроблених раніше методик (О.О. Залевська, Г.П. Клименко, В.В. Левицький, Ю.Є. Ульянов, Р.М. Фрумкіна, Дж. Діз), а також із врахуванням специфіки лексичного матеріалу й системно-структурних особливостей трьох мов.

Ядерні (три найчастотніші) асоціати, як правило, зумовлюються денотативними ознаками фітонімів, а в низькочастотних (периферійних) сегментах асоціативних полів відображаються головним чином непоняттєві семи. За рахунок більшості ядерних асоціатів здійснюється кореляція назв рослин, а їхні міжмовні розбіжності зосереджуються на периферії асоціативних полів, що суголосне країнознавчій теорії слова (Є.М. Верещагін, В.М. Телія, Г.Д. Томахін). Напр., фітоніми укр. бузок / англ. lilac / нім. Flieder отримали поняттєво ідентичні та тематично близькі високочастотні асоціати, які спричинені денотативними ознаками запаху, кольору та часу цвітіння рослини: укр. весна (19), пахучий (6); англ. purple "фіолетовий" (28), smell "запах" (10); нім. Duft "аромат" (33), lila "ліловий" (22), riecht gut "гарно пахне" (4), Frьhling "весна" (4). Розбіжності між асоціативними полями трьох фітонімів виявилися в периферійних ділянках. Напр., українська назва рослини отримала асоціати, пов'язані з символікою бузку: радість (1), бажання (1), сила (1). Німецький фітонім Flieder був сприйнятий у відмінних символічних значеннях: Seichtigkeit "легковажність" (1), Eleganz "елегантність" (1). На асоціювання цього фітоніма вплинула також ремінісценція з кіномистецтва (нім. Heimatfilme "фільми про батьківщину" (1)) та святкова традиція (нім. Muttertag "День матері" (1)). На відміну від своїх двох корелятів англійський фітонім lilac "бузок" асоціюється з релігійною традицією: Easter "Великдень" (3).

В цілому між трьома назвами бузку, як і інших рослин, наявно небагато реакцій з ідентичною референтністю: приблизно 4,3 % від загальної середньої кількості реакцій (4716). Близькість семантичних структур фітонімів-корелятів засвідчується переважно наявністю тематично подібних асоціатів. Напр., в асоціативних полях трьох назв бузку зафіксовано як ядерні, так і периферійні асоціати на означення запаху, кольору, естетичних якостей, природних умов розвитку, гіперонімічної належності та побутово-декоративного використання рослини: укр. запах (2), одеколон (1), білий (1), квіти (1), поле (1) тощо; англ. aroma "аромат" (1), perfume "парфуми" (3), blue "синій" (1), flower "квітка" (1), wasteland "пустир" (1) тощо; нім. Geruch "запах" (1), violett "фіолетовий" (2), Garten "сад" (2), Blume "квітка" (1) тощо.

Групування асоціатів за тематичним принципом, а також їх мовними відношеннями до фітонімів і мовленнєвими зв'язками з ними показало, що назви рослин сприймаються представниками трьох народів за багатьма ідентичними ознаками. Однотипність напрямів асоціювання пояснюється універсальним характером поняттєвих і деяких конотативних ознак фітонімів, а також загальнолюдськими особливостями сприйняття семантики слова в асоціативному експерименті. Згідно з відомими принципами класифікації вільні реакції фітонімів було поділено на вісім стратегій-типів: парадигматичний, синтагматичний, тематичний, ремiнісцентний, фонетичний, словотвiрний, оклично-вигуковий і тип невмотивованих реакцій. Заради їх точнішої диференціації асоціати розбито на 53 підтипи, які з незначними міжмовними розбіжностями представлені в усіх трьох групах експерименту. Більшість мовно-культурних розбіжностей виявились у частотних показниках типів і підтипів реакцій.

В асоціативних полях українських i німецьких фітонімів кількісно переважають тематичні реакції, в сумарній кількості англійських реакцій - синтагматичні. До тематичних асоціатів, які поділяються на 15 підтипів, належать слова різних частин мови, здебільшого іменники, пов'язані з фітонімами-стимулами спільними тематичними контекстами. В цих лексичних оточеннях назв рослин реалізуються їхні денотативні й конотативні ознаки, напр.: умови розвитку й вирощування рослин (англ. aster < garden "сад" (3)), їхнє забарвлення (укр. барвiнок < синiй колiр (1)), форма й будова (укр. біб < округлість (1)), смакові якості (англ. radish "редиска" < relish "приємний смак" (1)), способи побутово-декоративного застосування (нiм. Gurke "огiрок" < Kartoffelsalat "картопляний салат" (1)), традицiйно-ритуальні функцiї (укр. гвоздика < труна (1)), символіка рослин (укр. полин < смуток (1)) тощо. Переважання тематичних реакцій в українській і німецькій групах експерименту свідчить про те, що носії цих двох мов вживають фітоніми переважно на рівні "глибинного" ярусу лексикона, тобто за денотативними й конотативними ознаками (О.О. Залевська). семантика фітонім корелят поняттєвий

На відміну від українців і німців американці виявили схильність до "поверхової" ідентифікації фітонімів, а саме на базі їхніх усталених мовленнєвих контекстів і словоформ. Під час асоціювання американські учасники експерименту автоматично наводять багато словосполучень-кліше, які означають загальновідомі види рослин, складові частини їхньої будови, відтінки забарвлення, господарські й харчові продукти тощо, як напр.: англ. potato chіps "картопляні чипси", pea pod "гороховий стручок", green beans "зелені боби". На свідомість носіїв англійської мови значний вплив справляють також широковживані слова-композити типу lіly-whіte "лілейно-білий" і nutcracker "лускунчик". Асоціати, зумовлені цими словами, було віднесено до підтипу словотвірно-комбінаційних. Більшість синтагматичних і словотвірно-комбінаційних асоціатів англійських фітонімів є високочастотними, напр.: poppy "мак" < seed(s) "насіння" (29) /від poppy seed(s) "макове насіння"/; birch "береза" < tree "дерево" (20) /birch-tree "дерево берези"/. Внаслідок цього американська група має найвищий показник стереотипності реакцій, пор.: 39 різних англійських реакцій на один стимул, 43 німецькі й 56 українських. Ядерні словотвірно-комбінаційні асоціати - визначальний фактор рівня стереотипності в німецькій групі, учасники якої навели багато слів-композитів типу Trauerweіde "плакуча верба", Bіrkenwald "березовий гай".

Українські учасники експерименту реагують на фітоніми-стимули значно різноманітніше, ніж американці та німці. Синтетичний характер української мови зумовлює широку валентність фітонімів, а отже й меншу кількість клішованих виразів з ними. Передумовою низької стереотипності асоціювання українців є також індивідуалізм як визначальна риса їхнього національного мислення (О. Кульчицький, І.С. Старовойт, В. Храмова). Схильність німців і особливо американців до наведення однакових реакцій спричиняється мовленнєвими штампами. Останні справляють вагомий вплив на свідомість носіїв обох мов унаслідок уніфікації життя, а отже й світогляду населення США й Німеччини. На показник однакових реакцій німецьких фітонімів вплинуло також переважання жінок (63 осіб) над учасниками-чоловіками (37) - ця гендерна особливість асоціювання була доведена іншими дослідниками (Г. Герман).

Поступаючись за кількістю синтагматичних і словотвірних реакцій, українці мають більше за американців і німців тематичних, парадигматичних і ремінісцентних. Ця тенденція асоціювання свідчить про знання українцями багатьох природних, побутових і символічних ознак рослин. Парадигматичнi асоцiати (поділяються на 7 підтипів) належать разом зі своїми стимулами до спiльних лексико-семантичних груп іменників, напр.: до групи назв споріднених або подібних за певними ознаками рослин (aster < lavender "лаванда" (1)); до спільного таксона, в якому фітонім відіграє роль гіпероніма або гіпоніма (укр. айстра < квiтка (14); укр. бiб < квасоля (3)); до синонімічних назв рослин (англ. carnation "гвоздика" < pink "розм. гвоздика" (18)); до поєднань фітонімів з назвами їх метафоричних значень (нім. Gдnseblьmchen "маргаритка" < Mдdchen "дівчина" (1)) тощо. Ремiнісцентнi асоціати (7 підтипів) пов'язані з фiтонiмами спільними контекстами духовної творчості трьох народів, напр.: фольклорно-мiфологiчними (нiм. Tannenbaum "ялина срібляста" < Weihnachtslied "рiздвяна пiсня" (1)); літературно-мистецькими (укр. тополя < Шевченко (3)); релігійними (apple "яблуко" < Eve "Єва" (4)); історичними (нiм. Eiche "дуб" < Luther "Лютер" (1)) тощо.

У творах фольклору, літератури, мистецтва й релігійних жанрів назви рослин часто вживаються в переносних значеннях, на основі яких сформувалася їхня загальнонаціональна символіка. Її інше джерело - це традиційна обрядовість. Асоціати, які передають символічні відтінки назв рослин, представлені найчисленніше в українській групі. До них належать ремінісцентні асоціати, два тематичні підтипи - власне "символічні" (нім. Veilchen "фіалка" < Freude "радість" (2)) та ті, які зумовлені традиційно-ритуальними функціями рослин (англ. palm "пальма" < Easter "Великдень" (2)), - парадигматичні метафоричні (укр. береза < дівчина (2)), синтагматичні символічні (нім. Eiche "дуб" < deutsch "німецький" (12)) і синтагматичні емоційно-оцінні (укр. гвоздика < чарівна (1)). Велике число українських реакцій, зумовлених метафоризацією фітонімів, свідчить про емоціоналізм носіїв мови, їхню рефлексивну контемплятивну ментальність, або "кордоцентричність", любов до фольклору, обрядовості та мистецтва (О.В. Киричук, П. Юркевич, Г. Сковорода, М. Костомаров). У світосприйманні американців домінує утилітаризм, зосередженість на прагматичній цінності предметів, в тому числі об'єктів природи (І.С. Старовойт). Переважна більшість англомовних учасників експерименту асоціює фітоніми з виробами й продуктами рослинного походження, й порівняно невелика кількість осіб - із символічними образами рослин. "Символічні" реакції американців складають 176 одиниць від загальної кількості реакцій цієї групи (4663), в той час як у німецькій групі - 343 реакції (від 4674), а в українській - 722 (від 4812). Українські реакції цього підтипу обіймають перший ранг за своїм сумарним числом серед інших підтипів, в німецькій групі "символічні" реакції - на четвертому місці. Це свідчить про значний вплив національної духовної спадщини на свідомість сучасних українців і німців та про багатство метафоричних картин світу цих народів. Американському суспільству бракує багатостолітнього культурно-історичного середовища, яке стимулює розвиток чуттєво-образного мислення. Всередині зденаціоналізованої мас-культури робиться акцент на споживанні матеріальних цінностей і губиться духовний зв'язок зі світовими, загальноєвропейськими й зокрема британськими традиціями.

Метафоризація українських і німецьких назв рослин залежить не тільки від їх традиційної народної символіки, а й від значень граматичного роду. Деякі фітоніми жіночого роду асоціюються носіями двох мов з особами жіночої статі, напр.: укр. орхідея / нім. Orchidee (жін. роду) < укр. дівчина (1), жінка (1); нім. Kцnigin "королева" (2), Asiatin "азійка" (1); укр. лілія / нім. Lilie (жін. роду) < укр. дівчина (5), наречена (1); нім. Mдdchen "дівчина" (2), schцne Frau "гарна жінка" (1); укр. маргаритка < дівчина (8), жінка (2). Подібні метафоричні асоціати зустрілися й в асоціативних полях англійських фітонімів-корелятів, які не мають родових значень: англ. lily "лілія" < girl "дівчина" (2), lady "леді" (1); англ. daisy "маргаритка" < girl "дівчина" (2), woman "жінка" (1). Під час асоціювання цих англійських, українських і німецьких фітонімів значну роль відіграє традиційна індоєвропейська символіка квітів та похідна від неї омонімія жіночих імен: укр. Лілія / англ. Lily / нім. Lilie, укр. Маргарита / англ. Daisy. Впливовим чинником метафоризації виявився також граматичний рід, особливо під час зіставлення українських і німецьких назв рослин з їхніми англійськими корелятами. Напр., фітонім англійської мови orchid "орхідея" не отримав жодних асоціатів тематики жіночої краси й характеру. Символіка жіночості властива німецьким i українським назвам берези / Birke (обидві жiн. роду) й відсутня в семантиці англійського корелята birch: укр. дівчина (2), сестра (1), наречена (1), гарна дівчина (1); нiм. Mдdchen "дівчина" (1). Український фiтонiм тюльпан (іменник чол. роду) асоціюється з особами чоловічої статі: хлопець (1), чоловік (1), він (1). Його німецький корелят Tulpe (жiн. роду) не отримав жодного асоціата-порiвняння з особами чоловічої статі, так само як i англійський корелят tulip. У нiмецькій групі було наведено асоціати-порiвняння маргаритки з дитиною, якi не мають українських i англійських корелятів: нiм. Kind "дитина" (1), kleine Kinder "маленькі діти" (1). Одним із чинників цієї метафоризації є демінутивний суфікс -сhen середнього роду німецького фiтонiма Gдnseblьmchen, який надає слову пестливої, зменшувальної конотацiї.

Українці домінують у трьох групах за кількістю синтагматичних цитатних реакцій типу укр. вишня < Джмелі над вишнями гудуть (1); англ. bean "біб" < Jack and the Bean Stalk "Джек і бобове стебло" (1). Це свідчить про обізнаність українських учасників експерименту з фольклором, літературою і мистецтвом свого народу. Маючи загалом найнижчі серед трьох груп експерименту показники синтагматичних реакцій, українці посідають друге місце за числом синтагматичних ідіоматичних реакцій, пор.: нім. - 156, укр. - 161, англ. - 185. Ідіоматичні асоціати, які імплікують фразеологізми з фітонімами типу нім. Bohne "біб" < blaue Bohnen (1) "кулі" (букв. "блакитні боби") або укр. перець < дати перцю (1), є одним із показників значення фольклору в духовному житті народу.

Зосередженість українців на конотативній, у тому числі символічній семантиці протиставлена тенденції американців асоціювати назви рослин за їх денотативними ознаками забарвлення, форми й будови. Екстравертивність національного мислення американців є однією з причин того, що учасники цієї групи ведуть перед в експерименті за кількістю реакцій на означення зовнішніх рис рослин (І.С. Старовойт). Як носії рефлексивного світогляду українці сприймають фітоніми за їх видимими ознаками значно менш активно (312 реакцій), ніж американці (635) та німці (450). Інтравертивність національного характеру українців виявилася в мінімальній кількості (1) їх вигуково-окличних реакцій, які у вербальній формі виражають фізичні відчуття й емоції учасників експерименту щодо рослин: укр. цибуля < Не плач! (1). Ці реакції імплікують уявні паралінгвальні форми поведінки, як напр., окличну інтонацію, міміку (не)задоволення, жести подиву тощо, та становлять найбільшу кількість в англомовній групі, що узгоджується з інтернаціональними стереотипами про екстравертивність американців, напр.: thorn "будяк" < Ouch! "Ай! Боляче!" (7).

Американці мають найвищі серед трьох груп експерименту показники фонетичних реакцій, які поділяються на омонімічно-полісемантичні та співзвучні. Передумовами цієї ситуації є, по-перше, розвинена багатозначність і омонiмiя англійських іменників, по-друге, численність близькозвучних моно- й дисилабічних слів англійської мови, в походженні яких простежується звукосимволізм. Екстралiнгвальним чинником є поверхова обізнаність американців з назвами рослин. Напр., 20 % американських учасників експерименту навели асоцiат purple "фіолетовий" на фiтонiм рlum "слива" під впливом його похідного значення "темно-фiолетовий колiр", у той час як жодний з українських i німецьких реципієнтів не назвав цього кольору на фітоніми-кореляти слива / Pflaume. Англійська назва півонії peony ідентифікується 40 % американців зі співзвучними словами pony "поні" (15), peon "пеон" (10), piano "піаніно" (1) тощо. В асоціюванні англійських фітонімів важливу роль відіграє також їхня морфемна будова й етимологія. На основі своєї внутрішньої форми англійські фітоніми часто сприймаються в хибному значенні. Напр., фітонім primrose "первоцвіт" (походить від рrim "лат. перший" та rose "троянда") асоціюється кiлькома американцями за своєю першою дериваційною основою. Ця морфема, омонімічна до англійського прикметника prim "манірний, підробний", викликала низку синонімів: primpy "чепурний" (1), fake "пiдробний" (1), snobby "зарозумiлий" (1), prissy "розпещений" (2).

Дія мовних явищ на свідомість виявляється також під час зіставлення асоціативних полів двох видових (різностильових) назв однієї рослини: українських лілія та лілея, англійських narcissus "нарцис звичайний" і daffodil "нарцис жовтий", німецьких Fichte "ялина звичайна" й Tannenbaum "ялина срібляста". Під впливом двох окремих найменувань однієї рослини у свідомості носіїв мови формуються два розбіжні уявлення, що узгоджується з гіпотезою лінгвальної відносності (Б. Уорф, Е. Сепір). Внаслідок зіставлення асоціативних полів назв нарциса було зроблено висновок про те, що американці розмежовують у своїй свідомості образи двох видів рослини. Для американців narcissus - це мiфологiчний символ егоїзму, на що вказують близько 50 % асоціатів: англ. ego "его" (8), vanity "пиха" (2), selfish "егоїстичний" (2) тощо. Фітонім daffodil сприймається як назва жовтої весняної пасхальної квiтки більшістю американських учасників експерименту: англ. yellow "жовтий" (27), spring "весна" (19), Easter "Великдень" (4) тощо. Різними конотативними та деякими денотативними ознаками позначені німецькі назви двох видів ялини - Fichte "ялина звичайна" й Tannenbaum "ялина срiбляста". Обидва фiтонiми асоціюються з назвами зими, снігу, лісової місцевості, з властивостями ялинової хвої та різдвяними святами, однак неоднаковим числом осіб. Фiтонiм Tannenbaum асоціюється 82 % учасників експерименту з назвою Рiздва, - Weihnachten - у той час як тільки 5 % навели цей асоціат на стимул Fichte. Найчастотнішими асоцiатами фiтонiма Fichte є слова Wald "лiс" (20) і Nadel(n) "хвоя" (19). Розбіжності в асоціюванні спричинені не стільки природними й культурними чинниками, скільки мовною стереотипністю: обидва види ялини використовуються як різдвяні атрибути, однак у святкових піснях і легендах вживається назва Tannenbaum.

Українські учасники експерименту ідентифікують фітоніми лілія та лілея в цілому за однаковими ознаками, такими як білий колір, символіка краси, жіночості, чистоти, незайманості, гордості. Цьому сприяє спільне походження та співзвучність фітонімів. На тлі семантичної ізоморфності цих етимологічних дублетів простежується й ряд їхніх розбіжностей. Лілія сприймається як назва красивої рослини - естетичного еталона: краса (7), гарна (1), красива (1), вишукана (1) - під впливом символіки квітки та фразеологізмів типу гарна / ніжна як лілія. В семантиці фітоніма лілея ознака краси є менш виразною: краса (2), гарна (1). Кілька асоціатів назви лілея імплікують семантичний відтінок загадковості, романтичного настрою й суму, якого бракує фітоніму лілія: загадковість (2), туга (1), романтична дівчина (1) тощо. Причиною є те, що лілея має яскравіше поетичне забарвлення, оскільки вживається в контекстах багатьох художніх творів, зокрема Тараса Шевченка й Лесі Українки, імена яких були наведені як асоціати. Внаслідок розмовного скорочення фітоніма водяна лілія до монолексемної назви лілія учасники експерименту не розрізняють цих двох неспоріднених рослин. Більше 30 % реципієнтів асоціюють назву лілія з тематичною лексикою водоймища: озеро (10), вода (6), річка (5), черепаха (1) тощо. Українці сприймають лілею переважно як назву суходольної квіткової рослини: пор. лілея < квітка (11), садок (2), вазон (1), клумба (1), ліс (1), дім (1), хата (1), квіти на базарі (1).

Другий розділ дисертації присвячений дослідженню символічних значень фітонімів на базі їхніх вільних асоціатів. Вихідним принципом є положення про те, що фітоніми, як і будь-які інші слова, виконують у мові роль символів завдяки таким їх семантичним ознакам, як багатозначність, образність (переносність) та згорнутість (імпліцитність) змісту, архетипічність, універсальність в окремій мові та символічна близькість зі словами інших мов, семантична багатоваріантність за рахунок індивідуальних особливостей носіїв мови та дуалізм символічного значення (О.Ф. Лосєв, Ю.М. Лотман, М.М. Маковський, К.Г. Юнг). Індивідуальні знання символіки фітонімів формуються переважно на підсвідомому рівні під впливом загальновідомих вербальних (міфів, легенд, пісень, фразеологізмів, літературних творів тощо) й невербальних (звичаїв, обрядів, ритуалів, творів мистецтва тощо) контекстів. Флористичні символи виникли з найдавніших міфологічних уявлень про світобудову й виражають загальнолюдські та національні архетипи (О.М. Фрейденберг).

В асоціативних полях більшості фітонімів експериментального списку наявні реакції на означення символіки. Високочастотні асоціати вказують на усталені символічні відтінки фітонімів, а семантично близькі асоціати трьох або двох мов - на універсальні символічні конотації. Напр., три назви-кореляти дуба асоціюються з групами слів, об'єднаних тематикою сили й мужності: укр. дуб / англ. oak / нім. Eiche < укр. сила (8), могутність (2), богатир (1), стійкий (1), чоловік (1) тощо; англ. strong "сильний" (19), strength "сила" (3), mіghty "могутній" (2), tough "витривалий" (2) тощо; нім. stark "міцний" (7), Stдrke "сила" (2), Standhaftіgkeіt "стійкість" (1) тощо. Передумовами уявлень представників трьох народів про символіку назв дуба є фразеологізми й усталені порівняння типу укр. сильний як дуб / англ. as strong as an oak / нім. so streng wie eine Eiche, а також загальноєвропейські фольклорні та літературно-мистецькі ремінісценції. Стереотипність символіки трьох фітонімів-корелятів підтверджується прикладами їхнього метафоричного вживання в творах поезії, напр.:

Струмує, сріблиться осичина навкруг, / Ставнi дуби біжать, немов табун левиний... (Максим Рильський).

Es blieb der Hьgel, / wo sie sich trafen, / die Eiche, mдchtig gegabelt, / in grьner Wipfelwildnis. "Там стояв пагорб, / де вони зустрілись, / де величний шпиль дубу / врізався у зелень диких вершин" (Пiтер Гухель).

The mouse that gnawed the oak-tree down / Began his task in early life. / He kept so busy with his teeth / He had no time to take a wife. / "Той щур звалив дуба, що / Гриз все життя. / Він так бідолаха трудився, / Що гриз до нестями, до забуття / I врешті - не одружився" (Вахель Лiндсi).

Розмаїття міфологічних уявлень про одну й ту саму рослину породжує багатоваріантність символіки фітонімів. До цього також спричиняється множинність індивідуальних інтерпретацій символічних значень. Напр., український фітонім барвінок асоціюється за такими ознаками, як: вічна пам'ять (кладовище (3), цвинтар (2)), любов до батьківщини (Україна (2), батьківщина (1) тощо), одруження (весілля (4), вінок (5)), дівочість (дівчина (2), ніжність (1) тощо), чоловіча краса (хлопець (4), українець (1)). Поєднання в семантиці фітоніма ознак чоловічості й жіночості пояснюється дуальною символічною функцією квітки у весільному обряді, під час якого з барвінку плетуть вінки для нареченого й нареченої. Здатність виражати антонімічні відтінки є однією з властивостей фітоніма як символу. Назви різних рослин можуть співвідноситися між собою як носії протилежних символічних значень, що виявляється в асоціатах. Напр., німецький фітонім Wermut "полин" як символ суму і страждань (Schwermut "туга" (4), Trauer "сум, жалоба" (1) тощо) протилежний до фітоніма цієї мови Schoten "горох" - символу жартів (Witz "жарт" (6)).

Між назвами рослин існують не тільки антономічні, а й синонімічні відношення. Напр., німецький фітонім Himmelschlьssel "первоцвіт" асоціюється з поняттям сакрального, яке також символізує німецький фітонім Lilie "лілія". Близьким за символічною семантикою в українській групі виявився фітонім папороть, в американській групі - фітонім wormwood "полин". У трьох мовах зафіксовано також інші фітоніми-кореляти із символічним значенням сакральності: укр. часник / англ. garlic / нім. Knoblauch, укр. орхідея / нім. Orchidee, англ. thorn / нім. Dorn. Міжмовна синонімія та кореляція в аспекті символіки характерні для більшості фітонімів експерименту. За подібністю символічних відтінків їх було об'єднано в 53 тематичні групи, які означають переважно абстрактні поняття - онтологічні й аксіологічні цінності ("Життя", "Смерть", "Здоров'я", "Святість", "Гріх", "Свобода", "Добро", "Кохання" тощо), етапи людського життя ("Дитинство", "Одруження" тощо), естетичні еталони ("Краса", "Жіноча врода", "Чоловіча врода"), моральні й інтелектуальні риси людини ("Щирість", "Мудрість", "Гордість", "Байдужість" тощо). За асоціатами фітонімів було також встановлено їхню топографічну символіку, внаслідок чого до списку тематичних груп було внесено назви кількох країн і регіонів ("Франція", "Південна Європа" тощо). Окремо зазначаються ті символічні відтінки назв рослин, які відносяться до святкових обрядів трьох народів, як напр.: "Великдень", "Івана Купала", "Різдво" тощо.

Домінантою символіки фітонімів є тематика жіночої вроди й характеру: з цим поняттям асоціюються 7 українських фітонімів (троянда, береза тощо), німецький фітонім Dorn "терен", три українські й англійські назви-кореляти конвалії, лілії та верби, дві назви-кореляти орхідеї й фіалки української та німецької груп, а також українські, англійські й німецькі назви лілії та маргаритки. В цілому за однаковими символічними значеннями асоціюються 14 фітонімів, які становлять точки збігу образних уявлень українців, американців і німців про кохання, нещастя й страждання, гордість і пихатість, сакральність і магічність тощо. Серед українських і німецьких фітонімів синонімічними за своєю символікою є 14 назв. Уявлення українців і американців про символіку рослин збігаються тільки в п'яти випадках. Німці й американці сприймають в однакових символічних значеннях сім фітонімів-корелятів. Незважаючи на близькоспорідненість англійської та німецької мов їхні фітоніми демонструють небагато спільних мотивів символіки. Причиною є лексико-фразеологічні відмінності англійської мови американського варіанта від його британського першоджерела. До міжмовних розбіжностей німецьких і англійських фітонімів спричинилася також відокремленість американців від європейських культурних традицій і британських зокрема. Джерелом семантично близьких асоціатів українських і німецьких фітонімів є індоєвропейські, слов'яно-германські та сучасні інтернаціональні традиції, фольклор, язичницько-християнські вірування й ритуали, твори всесвітньої літератури й мистецтва, а також ізоморфність фразеології.

Найширше коло уявлень про символіку фітонімів мають українські учасники експерименту: вони ідентифікують у різних переносних значеннях 43 назви рослин, які не мають точок збігу з їх німецькими й англійськими корелятами щодо символіки. Метафоричне вживання фітонімів стимулюється українською мовою, багатою на стилістично забарвлені слова та фразеологізми, популярністю народних традицій, які активно відроджуються в Україні, а також схильністю українців до чуттєво-образного сприймання дійсності. Спектр тем фітонімічної символіки в німецькій групі експерименту охоплює 24 найменування, що поступається українському показнику (43), однак вдвічі перевищує англійський (13 фітонімів). Американці найменш активно з трьох груп асоціюють фітоніми за їх символічними значеннями внаслідок поверхової обізнаності з національним фольклором і прагматичним характером своєї ментальності.

В основі ідіоетнічної символіки знаходяться мовно-культурні чинники, такі, як етимологія фітонімів, переносні значення, їхні фразеологічні оточення, усталені цитати й ремінісценції, народні традиції, обряди, фольклор тощо. Напр., фітоніми-кореляти терен / англ. thorn / нім. Dorn асоціюються носіями трьох мов за символічною ознакою страждань та мучеництва, яка має релігійне походження: укр. труднощі (2), розп'яття (1), біль (3) тощо; англ. pain "біль" (15), trial "випробування" (1), Jesus "Ісус" (3) тощо; нім. Schmerz "біль" (17), Leid "горе" (1), Leben "життя" тощо. Національно-специфічний характер має символічне значення нещасливого кохання та жіночої самотності, в якому було сприйнято український фітонім терен < нещасливе кохання (1), дівчина за вікном (1). Передумовою асоціатів є народна пісня "Цвіте терен", назву якої було також наведено серед асоціатів фітоніма. Ідіоетнічне походження мають асоціати Dornrцschen "Спляча красуня" (6) та 100 Jahre Schlafen "сторічний сон" (1) німецького фітоніма Dorn "терен", який символізує незайману дівочу красу в німецькому фольклорі завдяки розмовному імені сплячої красуні Бургунди Dornrцschen, букв. "дика трояндочка". Зіставлення символічних конотацій фітонімів-корелятів на матеріалах асоціативного експерименту дозволяє також з'ясувати деякі особливості національних уявлень про одне й те саме поняття. Напр., кохання символізується в трьох культурах трояндою, в українській та німецькій - орхідеєю, для німців традиційним образом кохання є липа. Символом патріотизму для німців є дуб, для американців (жителів південних штатів) - пальма, для українців - верба, барвінок, тополя.

В результаті реферованого дисертаційного дослідження було виявлено ізо- й аломорфні ознаки сучасної семантики загальновживаних українських, англійських і німецьких фітонімів-корелятів і зроблено такі висновки.

ВИСНОВКИ

1. Крім поняттєвих, конотативних та інших експліцитно виражених у словниках значень носіям української, англійської та німецької мов відомо багато імпліцитних сем фітонімів, джерелами яких є стійкі вербальні (мовні кліше, фразеологізми, фольклорні й літературно-художні твори та ремінісценції) та невербальні (давні й сьогоденні традиції, обряди, звичаї, ритуали, етнографічні реалії) контексти. На сучасну семантику назв рослин впливає також їхня етимологія, полісемія, омонімічні, паронімічні та інші парадигматичні відношення.

2. Назви однакових рослин отримали в різних мовах семантично близькі асоціати переважно на базі своїх денотативних ознак. Серед асоціатів, зумовлених поняттєвими семами фітонімів, нараховується значний відсоток високочастотних (ядерних), що підтверджує універсальність об'єктивних ознак і властивостей рослин для представників однієї культури, а також для трьох культур разом. Аломорфні ознаки семантики фітонімів-корелятів зосереджені переважно в низькочастотних, або периферійних ділянках їхніх асоціативних полів. Чинниками таких асоціатів є фонові семи назв рослин: конотації, переносні, фразеологічно та ремінісцентно зумовлені значення, омоніми й пароніми, а також імплікації етнокультурних реалій.

3. Серед асоціатів трьох мов наявні не тільки тематично близькі слова, а й перекладні відповідники. В сумарному числі реакцій фітонімів такі слова складають приблизно 4,3 %. Яскравішим показником міжмовної семантичної близькості назв рослин є ідентичність напрямів (типів) реакцій трьох мов. До їхнього числа належать парадигматичні, синтагматичні, тематичні, ремінісцентні, словотвірні, фонетичні, оклично-вигукові та невмотивовані реакції. Однотипність напрямів асоціювання в трьох групах експерименту зумовлена універсальністю поняттєвих і деяких конотативних ознак фітонімів, а також загальнолюдськими особливостями сприйняття лексичної семантики.

4. В асоціативних полях українських і німецьких фітонімів переважають лексеми, які пов'язані зі своїми фітонімами-стимулами тематичними контекстами. Сприйняття семантики назв рослин американцями визначається великою мірою усталеними синтагматичними контекстами, а саме загальновживаними іменниковими словосполученнями-кластерами та словами-композитами. Загальновідомі складні слова відіграють суттєву роль і під час асоціювання німецьких фітонімів.

5. Схильність американців і німців асоціювати фітоніми з їхніми усталеними синтагматичними контекстами спричинилася до вищих показників стереотипності реакцій у цих двох групах в порівнянні з українською групою. Реакції українців є більш різноманітними, що зумовлене, по-перше, широкою валентністю фітонімів цієї переважно синтетичної мови, по-друге, високим рівнем обізнаності українців з ознаками, властивостями та символікою рослин, по-третє, індивідуалізмом як рисою національного менталітету. Стереотипність асоціативної поведінки американців і німців пояснюється впливом на їхню свідомість мовленнєвих штампів, поширенню яких сприяють уніфікація способу життя, мас-культура й мас-медіа. Найвищою стереотипністю позначені реакції американців.

6. Важливий вплив на асоціювання англійських фітонімів справляють їхня полісемія й омонімія. В порівнянні з українцями й німцями американці частіше сприймають фітоніми за їхніми похідними та омонімічними значеннями. Носії англійської мови виявляють сильну залежність своїх уявлень про рослини від морфемної будови фітонімів та їхньої співзвучності з іншими словами.