Теоретичні основи тестового контролю іншомовної комунікативної компетенції учнів середньої загальноосвітньої школи (на матеріалі англійської мови)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 37.022+373.1.26:27+81'243

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

(на матеріалі англійської мови)

Спеціальність 13.00.02 - теорія та методика навчання:

германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

ПЕТРАЩУК Олена Петрівна

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського державного лінгвістичного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий консультант доктор педагогічних наук, професор Ніколаєва Софія Юріївна, Київський державний лінгвістичний університет, завідувач кафедри методики викладання іноземних мов

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Плахотник Василь Макарович, Інститут педагогіки АПН України, головний науковий співробітник лабораторії викладання іноземних мов, доктор педагогічних наук, професор Тарнопольський Олег Борисович, Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту, завідувач кафедри іноземних мов, член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор Носенко Елеонора Львівна, Дніпропетровський державний університет, завідувач кафедри педагогічної психології та англійської мови

Петращук О.П. Теоретичні основи тестового контролю іншомовної комунікативної компетенції учнів середньої загальноосвітньої школи (на матеріалі англійської мови). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 - теорія та методика навчання: германські мови. - Київський державний лінгвістичний університет, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено розробці теорії тестового контролю (ТК) іншомовної комунікативної компетенції (ІКК) учнів середньої загальноосвітньої школи та її реалізації в практиці навчання іноземної мови (ІМ). Вперше описано багаторівневу багатокомпонентну функціональну систему ТК. Визначено цілі, принципи, функції, об'єкти, види (підвиди), типи (підтипи), прийоми, засоби, способи, етапи і форми ТК, а також діяльнісний аспект системи: діяльність розробника тесту, адміністратора тестування, екзаменатора, тестованого. Досліджені внутрішні механізми процесу тестування, обгрунтовано концепцію тесту навчальних досягнень з ІМ мови, вимоги до його якісних характеристик (автентичності, інтерактивності, конструктної валідності, надійності, диференційованої здатності, складності), уточнені специфікації комунікативно спрямованих ТЗ та складена їх номенклатура, розроблені формати підсумкових тестів з ІМ для трьох ступенів навчання. Розроблено циклічно-спіральну модель функціонування системи ТК у практиці навчання ІМ в середній загальноосвітній школі. Запропоновано методику розробки тесту навчальних досягнень з ІМ, придатного для використання в системі ТК, яка включає етапи проектування тесту, розробки матриці тесту і ТЗ, операціоналізації матриці і складання пілотного тесту, випробування його якості, аналізу отриманих даних, складання остаточного варіанта тесту.

Ключові слова: система тестового контролю, модель тестування, специфікації тестового завдання, тест навчальних досягнень з іноземної мови, методика розробки тесту, іншомовна комунікативна компетенція, особистість тестованого.

Петращук Е.П. Теоретические основы тестового контроля иноязычной коммуникативной компетенции учащихся средней общеобразовательной школы (на материале английского языка). - Рукопись. тестовий контроль комунікативний

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.02 - теория и методика обучения: германские языки. - Киевский государственный лингвистический университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена разработке теории тестового контроля (ТК) иноязычной коммуникативной компетенции (ИКК) учащихся средней общеобразовательной школы и ее реализации в практике обучения иностранному языку (ИЯ). Впервые описано многоуровневую многокомпонентную функциональную систему ТК. Определены цели, принципы, функции, объекты, виды (подвиды), типы (подтипы), приемы, средства, способы, этапы и формы ТК, а также деятельностный аспект системы: деятельность разработчика теста, администратора тестирования, экзаменатора, тестируемого. Исследованы внутренние механизмы процесса тестирования, обоснована концепция теста учебных достижений по ИЯ, определены требования к его качественным характеристиками (аутентичности, интерактивности, конструктной валидности, надежности, дифференцирующей способности, сложности), уточнены спецификации коммуникативно направленных тестовых заданий и составлена их номенклатура, разработаны форматы итоговых тестов по ИЯ для трех ступеней обучения. Впервые разработана циклично-спиральная модель функционирования системы ТК в практике обучения ИЯ в средней общеобразовательной школе. Предложена методика разработки теста учебных достижений по ИЯ, приемлемого для использования в системе ТК, которая включает этапы проектирования теста, разработки матрицы теста и тестового задания, операционализации матрицы и составления пилотного теста, испытания его качества, статистического анализа полученных данных, составления окончательного варианта теста.

Ключевые слова: система тестового контроля, модель тестирования, спецификации тестового задания, тест учебных достижений по иностранному языку, методика разработки теста, иноязычная коммуникативная компетенция, личность тестируемого.

Petrashchuk O.P. Fundamentals of Testing Foreign Language Communicative Competence of Secondary School Pupils (Based on the English Language Materials). - Manuscript.

Thesis for a doctor's degree in speciality 13.00.02 - Theory and Methodology: German languages. - Kyiv State Linguistic University, Kyiv, 2000.

The dissertation focuses on developing the fundamentals of testing Foreign Language (FL) communicative competence of secondary school pupils and the ways of their practical implementation. The research based on interactional and systemic approaches has resulted into the creation of a multilevel and multicomponent functional testing system consisting of 19 interrelated elements. It has been the first system to be in this country. Its elements are affected by the macrosystem comprising three spheres: state educational policy, teaching process and traditional (non-test) assessment.

The testing system is aimed to manage the teaching/learning process through getting promted and reliable data about pupils' achievements in FL using. The purposes, principles, functions and objects of testing in the secondary school have been formulated. Organizational elements, participants of testing process, status of testing results have been described. The objects of testing have been examined on the basis of a communicative competence model. It has been revealed that the core object is the operational part of the competence consisting of the four major skills, measured through the quality of a testee's language performance.

Based on the analysis of testing process components, the FL achievement test is regarded as a main element of the testing system which has a two-fold nature. On the one hand, it is a means of simulating the testees' real-lafe language behaviour. As such, it is to meet the following qualities: authenticity, interactivity and construct validity. On the other hand, it is a tool measuring the testees' language proficiency level in the course of this simulated behaviour. Four kinds of testing and corresponded tests have been distinguished according to testing stages: during classes - current testing/a classroom test; at the end of topic - thematic testing/end-of-topic test; at the end of a quarter (semester, academic year) - semi-final testing/end-of-quarter (semester, year) test; at the end of a key-stage - final testing/end-of-key-stage test. Besides, three end-of-key-stage achievement tests have been developed and piloted to specify the test quality requirements. These requirements are: high authenticity, interactivity and construct validity of the test with discrimination index reaching 1 (it never equals 0) and with coefficient of reliability in the range of 0.6 - 0.7 for the test tasks in speaking and writing and 0.8 - 0.9 for the test tasks in reading and listening comprehension; coefficient of test task “do-ability” must be in the range of 0.15 - 0.85.

To provide authenticity, interactivity and construct validity the test format should envisage communicative test tasks. Therefore specifications of the tasks have been identified and their types in four major skills have been developed.

The research points out a strong influence on the test results of a psychological “test taker maturity” of a students' age group. The “test taker's maturity” means their having strong motives in test taking, the previous experience of test taking, intellectual ability to take the FL test. Three degrees of the “test taker maturity” have been recognized: weak, average and well developed. Besides, it has been discovered that other objective and subjective factors influence the test results during both test administration and scoring. The testees contingent diversity due to the degree of the “test taker's maturity” can noticeably affect the reliability of statistical data when evaluating the test quality.

A cyclic spiral model of the testing system functioning in the teaching process has been designed. The model reflects the cummulative nature of the pupils' communicative competence and graded testing objects at each stage of the FL study in the secondary school.

The methodology of achievement FL test construction has been offered. It includes six main stages: 1) writing the test draft (describing purpose of the test, selected types of test tasks, real-life communication domains, characteristics of testees, definition of constructs, plan for evaluating the test qualities, inventory of available resources); 2) developing of test/test tasks specifications matrix (defining test structure and test tasks specifications concerning purpose, construct definition, setting, instructions, time allotment, characteristics of input and expected response, scoring method); 3) operationalizing the matrix; 4) trying out the pilot test; 5) scoring and analyzing the results statistically; 6) correcting the pilot test and developing its final version.

Practical realization of the suggested methodology has been illustrated by three end-of-key-stage tests in English which have been piloted in the typical testees contingent. The statistical analysis of the testing results confirmed the quality of the methodology suggested for the implementation of testing system in secondary schools.

Key words: testing system, testing model, test task specifications, foreign language achievement test, test developing methodology, foreign language communicative competence, testee's personality.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена соціальним замовленням у галузі оцінки навчальних досягнень учнів в оволодінні іноземною мовою /ІМ/ у зв'язку з прагненням України увійти до європейської спільноти розвинених країн, в яких упроваджені міжнародні стандарти оцінки якості знань, що передбачають застосування тестів. Актуальність вирішення проблеми тестового контролю в навчанні ІМ в середній загальноосвітній школі викликана низкою причин.

ІМ входить до переліку обов'язкових предметів державного компонента навчального плану, які підлягають опануванню учнями для отримання державного атестата про середню освіту. Відомо, що успішне оволодіння ІМ безпосередньо залежить від ефективності процесу навчання цієї мови, яка, у свою чергу, зумовлюється управлінням, що забезпечується контролем (Ю.К.Бабанський, В.М.Єфімов, Н.Ф.Тализіна та ін.). У навчанні ІМ широкого розповсюдження набули тести завдяки своїй здатності задовольнити основні вимоги, що висуваються до контролю, такі як об'єктивність, надійність, валідність, практичність та економічність. Саме тестовий контроль виступає оптимальним засобом управління процесом засвоєння ІМ та підвищення ефективності всієї системи навчання ІМ в середній загальноосвітній школі.

Іншим важливим питанням, яке спонукає до застосування тестового контролю у процесі навчання ІМ у середніх загальноосвітніх школах, є питання достовірності оцінок з предмета “Іноземна мова” в офіційних документах, таких як табель і атестат. Як правило, ці оцінки не відображають об'єктивного рівня володіння учнями іншомовним мовленням відповідно до вимог державної програми та проекту державного освітнього стандарту. В результаті однакові оцінки виставляються учням з різним рівнем підготовки, оскільки невизначеними залишаються критерії та інструменти об'єктивного оцінювання іншомовної комунікативної компетенції /ІКК/ учнів.

Необхідно також зазначити, що чинні програми навчання та проект державного стандарту з ІМ мають виражену комунікативну спрямованість, яка чітко відображена в головній меті навчання - оволодіння учнями ІМ як засобом спілкування. В той же час існуюча практика контролю рівня сформованості ІКК в учнів середньої загальноосвітньої школи як у процесі навчання, так і на випускних іспитах не відповідає принципу комунікативності навчання, що зумовлює суперечність між характером програмних вимог до володіння ІМ та характером традиційних форм контролю.

Ще одним невирішеним питанням залишається визначення вимірників навчальних досягнень учнів середніх загальноосвітніх шкіл, наявність яких передбачається проектом державного стандарту з ІМ.

В освітніх системах розвинених країн тестовий контроль у навчанні ІМ уже давно посідає центральне місце і відіграє роль головного інструмента визначення рівня навчальних досягнень учнів у володінні ІКК. Проблема вдосконалення контролю у навчанні ІМ набуває особливого значення з виникненням ідеї про приєднання України до європейської спільноти, яка висуває особливі вимоги до визначення якості володіння населенням цих країн іноземними мовами. В кінці 80-х років у деяких європейських країнах були прийняті рішення про реформування системи середньої освіти, що вплинуло й на переосмислення змісту навчання ІМ та контролю навчальних досягнень учнів.

Вивченню проблеми тестування у навчанні ІМ присвячено багато праць (Л.В.Банкевич, Ж.А.Витковская, С.И.Воскерчьян, Э.М.Вырк, Ю.В.Головач, А.Ю.Горчев, Н.А.Дадыдкина, Е.Ф.Иванова, В.А.Коккота, О.П.Петренко, О.Г.Поляков, Ф.Н.Рабинович, И.А.Рапопорт, Н.С.Саєнко, Р. Сельг, И.Соттер, Е.Л.Товма, С.К.Фоломкина, И.А.Цатурова, J.Alderson, L.Bachman, C.Chapelle, C.Clapham, J.Clark, A.Cohen, A.Davis, G.Fulcher, J.Heaton, A.Hughes, D.Lussier, K.Morrow, J.Oller, A.Palmer, T.Shohamy, B.Spolsky, N.Underhill, D.Wall, C.Weir, M.Zeidner та ін.). Теоретичні положення, визначені в цих дослідженнях, складають досить грунтовну загальну теорію тестового контролю у навчанні ІМ. Проте залишаються нерозробленими теоретичні основи тестового контролю у навчанні ІМ у середній загальноосвітній школі, в яких ураховувалися б сучасні досягнення в теорії і практиці тестування, а також у галузях лінгвістики, психолінгвістики, психології та методики викладання. Найбільш інтенсивно проблема тестування для середньої загальноосвітньої школи вивчалася в 70-80-х роках групою вчених під керівництвом І.А.Рапопорта. Проведені дослідження дозволили вирішити деякі питання, які на той час мали інноваційний характер. Сьогодні ж при вирішенні проблеми тестового контролю необхідно враховувати нові досягнення й підходи, набуті сучасною світовою теорією і практикою тестування. В опублікованих працях ця проблема розглядається без урахування особливостей мовленнєвої поведінки тестованого в умовах комунікації, а також без урахування в тестовому контролі особистісних якостей учня та специфіки навчання ІМ у певному типі навчального закладу. Проте згадані чинники суттєво впливають на ефективність тестування і повинні враховуватись на всіх його етапах - від розробки тесту до проведення тестування у навчальному процесі та оцінювання відповідей тестованих.

На початку 90-х років в Україні були розроблені тести з ІМ для учнів середніх навчальних закладів, які використовувались під час проведення випускних іспитів. Значним недоліком цих тестів є їх недостатня наукова обгрунтованість. Тому результати виконання таких тестів не можуть слугувати надійним показником рівня навчальних досягнень в оволодінні учнями ІКК. Отже отримані під час випускного іспиту результати виконання випускниками середніх шкіл в 1993-95 роках нестандартизованих тестів з ІМ були ненадійними через відсутність науково обгрунтованої методики розробки подібних тестів, а також процедур оцінки як якісних характеристик тестових завдань /ТЗ/, так і відповідей тестованих на завдання тестів. Отже стандартизація тестового контролю для проведення випускних іспитів теж залишається тією проблемою, яка обов'язково потребує вирішення, оскільки проектом державного стандарту передбачається застосування тестів як вимірників навчальних досягнень учнів в оволодінні ІКК відповідно до програмних вимог.

У Росії та країнах Прибалтики протягом останніх років за підтримки Британської Ради здійснюються проекти з розробки стандартизованих випускних тестів з англійської мови, а також робляться спроби визначити рівні володіння ІМ учнями середніх загальноосвітніх шкіл. Але недоліком цих проектів ми вважаємо те, що питання розробки тестів вирішується тільки в межах потреб випускного іспиту і не розглядається як елемент цілісної системи тестового контролю, що функціонує протягом усього періоду навчання ІМ у школі. Отже слід констатувати, що практика тестового контролю з ІМ у середній загальноосвітній школі ще не має надійного наукового підгрунтя.

Аналіз літератури з проблеми тестування показав, що питання організації тестового контролю з ІМ у середній загальноосвітній школі не вивчалося з позицій сучасних підходів до тестування, одним з яких виступає інтеракціональний підхід, що відображає комунікативний напрям у тестуванні. Відсутні також праці, в яких би описувалась система тестового контролю у навчанні ІМ у середній загальноосвітній школі. На нашу думку, саме системний та інтеракціональний підходи до тестування можуть забезпечити теоретичні основи методики тестового контролю з ІМ в середній загальноосвітній школі. Так, дослідження тестового контролю з позицій системного підходу дає можливість врахувати специфіку тестування в шкільних умовах та описати систему тестового контролю як підсистему системи навчання ІМ у середній загальноосвітній школі. Система тестового контролю, яка охоплює всі ланки навчального процесу з ІМ на всіх ступенях навчання, здатна забезпечити надійне управління цим процесом з метою підвищення його ефективності.

Дослідження проблеми тестового контролю з позицій інтеракціонального підходу дозволяє врахувати в тестуванні закономірності використання ІМ як засобу спілкування в різних видах мовленнєвої діяльності, що виступає кінцевою метою навчання ІМ відповідно до вимог проекту державного освітнього стандарту і державної програми.

Застосування системного та інтеракціонального підходів до вивчення проблеми тестового контролю в навчанні ІМ у середній загальноосвітній школі потребує уточнення низки питань, які, як показав аналіз наукової літератури, ще не вирішувались у методиці навчання ІМ. Це, наприклад, питання створення системи тестового контролю з ІМ у школі, призначення елементів системи тестового контролю, визначення ступеня психологічної готовності до тестування учнів різних вікових груп, методики розробки тесту з ІМ у системі тестового контролю, застосування матриці при розробці ТЗ, методів оцінювання відповідей тестованих при виконанні ТЗ в різних видах мовленнєвої діяльності тощо.

Теоретична нерозробленість цих питань робить неможливим упровадження у практику навчання ІМ у середній загальноосвітній школі науково обгрунтованої методики тестового контролю. В результаті цього в системі навчання ІМ до цього часу відсутній надійний засіб управління цією системою, немає надійного інструментарію об'єктивного вимірювання навчальних досягнень учнів в оволодінні ІМ відповідно до програмних вимог, що, як наслідок, призводить до мимовільної фальсифікації оцінок з предмета “Іноземна мова” в табелях і атестатах учнів. Розв'язання цих проблем можливе лише за умови наявності науково обгрунтованої методики організації тестового контролю ІКК учнів у середній загальноосвітній школі.

Таким чином потреба в забезпеченні ефективного управління процесом навчання ІМ шляхом упровадження в практику навчання ІМ надійного засобу вимірювання та об'єктивного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів в оволодінні ІКК відповідно до програмних вимог зумовлюють необхідність розробки наукових основ тестового контролю ІКК та науково обгрунтованої методики розробки тесту з ІМ, що визначає актуальність проблеми нашого дослідження як в теоретичному, так і в практичному планах.

Актуальність проблеми зумовила вибір теми дослідження “Теоретичні основи тестового контролю іншомовної комунікативної компетенції учнів середньої загальноосвітньої школи (на матеріалі англійської мови)”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Розробка теоретичних основ тестового контролю ІКК в середній загальноосвітній школі безпосередньо пов'язана з виконанням науково-дослідної роботи за темою “Сучасні концепції навчання іноземних мов в Україні і державні стандарти з іноземних мов для середньої загальноосвітньої школи” (номер державної реєстрації 0198U000509). Дисертація пов'язана також із вивченням проблеми методичних основ гуманізації навчання ІМ у середніх навчальних закладах, що здійснюється згідно з планом наукової роботи на кафедрі методики викладання іноземних мов у Київському державному лінгвістичному університеті.

Об'єктом дослідження є процес тестового контролю ІКК учнів середньої загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження складають концептуальні основи тестового контролю ІКК учнів у процесі навчання ІМ у середній загальноосвітній школі та методика розробки тесту навчальних досягнень з ІМ.

Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити теоретичні основи тестового контролю ІКК учнів середньої загальноосвітньої школи з позицій системного та інтеракціонального підходів і на основі визначених положень створити науково обгрунтовану методику розробки тесту навчальних досягнень з ІМ шляхом конкретизації етапів розробки та уточнення специфікацій цього тесту.

Досягнення визначеної мети дослідження передбачало вирішення таких завдань:

1. Проаналізувати сучасні концептуальні підходи до тестування і визначити такий, що є оптимальним для розробки системи тестового контролю ІКК учнів середньої загальноосвітньої школи.

2. Уточнити поняття ІКК як об'єкта тестового контролю з ІМ.

3. Описати систему тестового контролю на основі визначення її структури і змісту та сформулювати основні концептуальні положення організації тестового контролю ІКК в середній загальноосвітній школі.

4. Розробити модель функціонування системи тестового контролю ІКК у практиці навчання ІМ у середній загальноосвітній школі.

5. Проаналізувати внутрішні механізми процесу тестування з ІМ з метою уточнення специфікацій тесту навчальних досягнень з ІМ, придатного для використання в системі тестового контролю.

6. Уточнити вимоги до тесту навчальних досягнень з ІМ, придатного для використання в системі тестового контролю.

7. Уточнити ступінь впливу вікових психологічних особливостей учнів та інших чинників на успішність виконання тесту з ІМ.

8. Розробити методику складання тесту навчальних досягнень з ІМ та проілюструвати її на прикладі складання підсумкових тестів навчальних досягнень з англійської мови для різних ступенів навчання в середній загальноосвітній школі.

9. Експериментально перевірити надійність запропонованої методики розробки тесту шляхом пілотування підсумкових тестів з англійської мови в типовому контингенті тестованих.

10. Уточнити мінімально прийнятні показники якості підсумкового тесту навчальних досягнень з ІМ для учнів середньої загальноосвітньої школи методом статистичного аналізу результатів, отриманих при випробуванні пілотних підсумкових тестів з англійської мови.

Методи дослідження включають пілотування окремих ТЗ і тестів з метою визначення ступеня їх якості; статистичний аналіз результатів виконання пілотного тесту з метою отримання числових значень досліджуваних якісних характеристик; моделювання системи тестового контролю з метою унаочнення теоретично обгрунтованих закономірностей; вивчення та узагальнення досвіду організації тестового контролю з ІМ в середній загальноосвітній школі; критичний аналіз зарубіжних і вітчизняних тестів з ІМ; наукове спостереження за навчальною діяльністю учнів і за процесом виконання ними ТЗ з метою визначення особливостей мовленнєвої поведінки учнів в умовах навчання тестування; бесіди з учнями і вчителями середніх загальноосвітніх шкіл з метою виявлення їх ставлення до тестування і якості пілотних тестів.

Наукова новизна результатів дисертації полягає в тому, що одержано нові дані, які характеризують тестовий контроль у навчанні ІМ у середній загальноосвітній школі як багаторівневу багатокомпонентну функціональну систему, а сам процес тестування як моделювання мовленнєвої поведінки тестованого, яку він здатний продемонструвати в реальному спілкуванні. Це розширює уявлення про взаємодію складових елементів системи тестового контролю і зокрема про взаємодію характеристик ТЗ і характеристик тестованого у процесі тестування та їх роль в успішності виконання тесту з ІМ. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в тому, що в ньому вперше:

· визначено теоретичні основи тестового контролю ІКК учнів на всіх ступенях навчання в середній загальноосвітній школі;

· розроблено структуру та визначено зміст системи тестового контролю з ІМ у середній загальноосвітній школі;

· створено модель функціонування системи тестового контролю у практиці навчання ІМ у середній загальноосвітній школі;

· описано матрицю специфікацій тесту навчальних досягнень з ІМ для середньої загальноосвітньої школи;

· обгрунтовано концепцію тесту навчальних досягнень з ІМ, що базується на врахуванні взаємодії характеристик ТЗ і характеристик тестованого шляхом моделювання при виконанні ТЗ мовленнєвої поведінки реального спілкування;

· визначено ступінь психологічної готовності учнів різних вікових груп до виконання тесту з ІМ;

· уточнено об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на чистоту результатів тестування;

· визначено вимоги до тесту навчальних досягнень з ІМ для проведення підсумкового тестового контролю в середній загальноосвітній школі;

· отримала подальший розвиток проблема ІКК при визначенні її операціональної частини як об'єкта вимірювання;

· набула подальшого розвитку теорія індивідуалізованого навчання завдяки уточненню через призму психологічної структури індивідуальності вікових психологічних особливостей тестованих, які впливають на успішність виконання тесту.

Практичне значення одержаних результатів полягає в наступному.

· Розроблена науково обгрунтована методика складання тесту з ІМ, яка передбачає шість етапів і включає матрицю специфікацій комунікативно спрямованих ТЗ, що підвищує практичність та універсальність методики - за цією методикою можуть розроблятися тести з будь-якої ІМ, з інших навчальних предметів, для інших типів навчальних закладів. Матрична основа розробки тесту з ІМ дозволяє швидко розробити будь-яку кількість тестів для проведення різних видів тестування. Оперативність та уніфікованість запропонованої процедури розробки тесту з ІМ роблять можливим упровадити широкомасштабне тестування в практику навчання ІМ у середніх загальноосвітніх школах України.

· Складена номенклатура адаптованих до вимог проекта державного стандарту комунікативно спрямованих типів ТЗ у чотирьох видах мовленнєвої діяльності для трьох ступенів навчання у середній загальноосвітній школі, які можуть використовуватись для розробки тестів з ІМ з метою дослідження, а також для розробки нестандартизованих (учительських) і стандартизованих тестів з будь-якої ІМ та для різних типів навчальних закладів при організації тестування у практиці навчання.

· Розроблені підсумкові тести з англійської мови для початкового, середнього і старшого ступенів навчання в середній загальноосвітній школі можуть використовуватись у навчальному процесі як тренувальні і бути зразком для розробки стандартизованих тестів з англійської та інших ІМ.

· Уточнені мінімально прийнятні параметри якості тесту навчальних досягнень з ІМ, придатного для проведення підсумкового контролю, а також визначені числові дані, які характеризують специфіку виконання тесту в досліджуваному контингенті тестованих. Отримані результати можуть слугувати вихідними даними, на які потрібно орієнтуватися при розробці стандартизованих тестів з ІМ для проведення тестування в середніх загальноосвітніх школах, а також при проведенні подальших досліджень проблеми тестового контролю ІКК.

Практичне значення одержаних результатів полягає також у тому, що запропоновані методика розробки тесту з ІМ та модель упровадження системи тестового контролю ІКК у практику навчання можуть бути використані при розробці стандартизованих тестів з ІМ для проведення рубіжного та підсумкового тестування в середніх загальноосвітніх школах на регулярній основі з метою підвищення ефективності централізованого управління навчальним процесом; при розробці нових навчально-методичних комплексів з ІМ із включенням до них тестів для проведення поточного і тематичного тестування; при запровадженні державної оцінки якості функціонування середніх загальноосвітніх шкіл, що потребує розробки тестів з ІМ з метою контролю якості підготовки учнів; при проведенні подальших наукових досліджень з проблеми тестового контролю у навчанні ІМ та інших предметів у середній загальноосвітній школі; при вивченні проблеми тестового контролю у навчанні ІМ учнів інших типів середніх навчальних закладів та студентів вищих навчальних закладів.

Упровадження результатів дослідження в практику. Видана монографія, яка містить методичні рекомендації щодо організації системи тестового контролю і планування різних видів тестування у навчанні ІМ у середній загальноосвітній школі та розробки тесту навчальних досягнень з ІМ.

Рекомендації щодо проведення тестового контролю з англійської мови викладені в п'яти навчально-методичних посібниках, призначених передусім для вчителів середніх навчальних закладів. Вони включені також до курсу методики навчання ІМ з підготовки майбутніх учителів, який читається на кафедрі методики викладання іноземних мов Київського державного лінгвістичного університету. Студентам також пропонується авторський професійно-вибірковий курс “Тестовий контроль у навчанні іноземних мов у середній загальноосвітній школі”. Результати дослідження знайшли відображення в проекті нової програми з практики англійської мови для студентів університетів.

Автор висловлює вдячність за консультативну допомогу на різних етапах роботи науковому консультанту доктору педагогічних наук, професору С.Ю.Ніколаєвій і докторам Ланкастерського університету - тестологам C.Clapham і D.Wall.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи були оприлюднені: на щорічних науково-практичних конференціях Київського державного лінгвістичного університету, квітень 1994-2000 р.р., м.Київ (Київський державний лінгвістичний університет); І Всеукраїнській конференції IATEFL 22-24 квітня 1994 р., м.Київ (Київський державний лінгвістичний університет); ІІ Всеукраїнській конференції ІATEFL 28-30 квітня 1995 р., м.Львів (Львівський державний університет ім.І.Франка); семінарі вчителів середніх шкіл південних областей України 30 липня-13 серпня 1995 р., м.Симферополь (Британська Рада); міжнародній науково-практичній конференції “Мова, освіта та нові інформаційні технології” 23-25 жовтня 1995 р., м.Київ (Київський державний лінгвістичний університет); міжнародному симпозіумі “Language in Language Teacher Education - New Directions?” 12-14 листопада 1997 р., м.Единбург, Шотландія (Британська Рада, Единбурзький університет); щорічних серпневих науково-методичних нарадах учителів іноземних мов середніх шкіл Печерського району, 1995-1997 р.р., м.Київ (методичне об'єднання вчителів іноземних мов шкіл Печерського району); VII міжнародній науковій конференції “Мова і культура” 23-27 червня 1998 р., м.Київ (Інститут міжнародних відносин Національного університету ім.Тараса Шевченка); Всеукраїнському семінарі методистів інститутів післядипломної освіти вчителів 9-10 грудня 1998 р., м.Київ (Міністерство освіти України, Рада Європи); семінарі вчителів іноземної мови середніх шкіл Броварського району Київської області 15 грудня 1998 р., м.Бровари (міський відділ освіти); науковому семінарі тестологів Ланкастерського університету 23 лютого 1999 р., м. Ланкастер, Англія (Британська Рада); ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи” 7-8 жовтня 1999 р., м. Київ (Міністерство освіти України, АПН України, міський відділ освіти м. Києва); міжнародній науково-методичній конференції “Актуальные проблемы обучения иностранным языкам на современном этапе” 23-25 листопада 1999 р., м. Мінськ (Мінський державний лінгвістичний університет); Київському регіональному форумі IАTEFL України 10-11 грудня 1999 р., м.Київ (Британська Рада).

Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження викладені у 33 публікаціях: одній монографії, одному підручнику, п'яти посібниках, двох програмах, сімнадцяти статтях у фахових виданнях, одному депонованому рукописі, шести публікаціях матеріалів науково-практичних конференцій.

Особистий внесок здобувача. Із 33 опублікованих праць 18 написані здобувачем самостійно. У працях, написаних у співавторстві, автору належать: у праці під № 1 (див. перелік публікацій) с.37-42, с.47-58, с.269-278; № 2 - розд. 1; № 3 - розд. 2.1-2.7; № 4 - розд. 8; № 5 - розд. 1, 2, 3; № 6 - розд. 2, 4; № 7 - див. рубрику “Автори”. В решті колективних робіт автору належать основні ідеї та принципи їх реалізації, основна частина спільної праці та загальне редагування.

Структура та обсяг дисертації. Структура дисертаційної роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний текст дисертації викладено на 386 сторінках машинопису, список використаних джерел - на 38 і додатки - на 129 сторінках. Список використаних джерел налічує 383 найменування, в тому числі 141 англійською, німецькою та французькою мовами. Дисертація ілюстрована 30 рисунками та 11 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Розділ 1 “Теоретичні передумови організації тестового контролю іншомовної комунікативної компетенції учнів” складається з чотирьох підрозділів, в яких аналізується стан проблеми та визначається загальна методологія дослідження. Проведений нами аналіз сучасних підходів до тестування дозволив встановити, що сьогодні в теорії тестування існує виражена тенденція пошуку шляхів валідизації тестового контролю володіння ІМ шляхом максимального наближення процедури тестування до умов, подібних тим, в яких відбувається реальне спілкування. Ця тенденція формує комунікативний напрям розвитку теорії тестування, в рамках якого сформувався інтеракціональний підхід до тестування. Концептуальною основою цього підходу виступає ідея про взаємозв'язок та взаємодію, з одного боку, між складниками процесу іншомовної комунікації в реальних (позатестових) обставинах і під час виконання тесту (в тестових обставинах), а з іншого - між компонентами тесту і складниками процесу тестування (L.Bachman, A.Palmer). Отже з позицій інтеракціонального підходу валідність тестового контролю ІКК учнів середньої загальноосвітньої школи забезпечується врахуванням під час тестового контролю закономірностей реалізації іншомовного спілкування в умовах навчання або реального життя. Співвіднесення компонентів спілкування в позатестових обставинах з компонентами спілкування в обставинах виконання тесту з ІМ дозволяє моделювати ситуацію реального спілкування з метою спонукання тестованого до виявлення саме тієї мовленнєвої поведінки, яку він здатний продемонструвати в умовах реального спілкування. Головними компонентами спілкування, які мають особливе значення при організації тестового контролю з ІМ в середній загальноосвітній школі, є ІКК тестованого як об'єкта тестового контролю та особистість тестованого як комуніканта і суб'єкта контролю. Виконаний нами структурний аналіз ІКК як об'єкта тестового контролю дозволив виділити у складі ІКК учня константну (мовна та лінгвокраїнознавча компетенції) та операціональну (мовленнєва компетенція) частини. Операціональна частина - мовленнєва компетенція - представлена, у свою чергу, мовленнєвими вміннями в чотирьох видах мовленнєвої діяльності, ступінь успішності функціонування яких можна спостерігати зовні в мовленнєвій поведінці тестованого при виконанні ТЗ. Об'єктом тестування може виступати лише конструкт ІКК, який безпосередньо вимірюється тестом. Таким прямим об'єктом тестування виступає мовленнєва компетенція тестованого. Отже тест безпосередньо вимірює рівень володіння конкретними вміннями та опосередковано рівень володіння відповідними мовними і лінгвокраїнознавчими знаннями, що загалом визначає рівень володіння учнем ІКК в тому чи іншому виді мовленнєвої діяльності.

Тестовані - суб'єкти тестового контролю - складають у середній загальноосвітній школі неоднорідний контингент, який включає три вікові групи школярів з різним ступенем психологічної готовності до виконання тесту з ІМ. Особливості тестованих визначаються шляхом аналізу чотирьох підструктур психологічної структури індивідуальності /ПСІ/ (С.Ю.Ніколаєва, О.П.Петращук) тестованого за трьома віковими групами: група 1- молодші підлітки (учні 5-6-х класів), група 2- старші підлітки (учні 7-9-х класів), група 3- рання юність (учні 10-11-х класів).

Визначення ступеня психологічної готовності учнів до тестового контролю дозволяє прогнозувати успішність виконання ними тесту з ІМ. Психологічна готовність до виконання тесту з ІМ означає: а) сформованість інтересу тестованого до ІМ та мотивації до тестування; б) наявність у тестованого попереднього досвіду виконання тестів; в) інтелектуальну спроможність тестованого виконувати ТЗ з ІМ. Психологічна готовність учнів вікової групи “молодші підлітки” за компонентами першої підструктури ПСІ (інтерес, мотивація) є достатньою, а за компонентами другої (попередній досвід виконання подібних тестів) і третьої (інтелектуальна спроможність) є обмеженою. Психологічна готовність учнів вікової групи “старші підлітки” за компонентами першої підструктури ПСІ є обмеженою, а за компонентами другої і третьої підструктур - достатньою. Психологічна готовність учнів вікової групи “рання юність” за всіма трьома підструктурами ПСІ є достатньою. За четвертою підструктурою ПСІ під час розробки та виконання тесту в усіх вікових групах враховуються стать і темперамент тестованих.

У розділі 2 “Концептуальні основи розробки системи тестового контролю іншомовної комунікативної компетенції учнів середньої загальноосвітньої школи”, який складається з шести підрозділів, досліджується та описується система тестового контролю, визначається її структура і зміст складових елементів. Застосовуючи системний підхід до розуміння явища тестового контролю ІКК, система тестового контролю розглядається нами відносно загальної системи навчання ІМ, яка виступає зовнішним середовищем для тестового контролю. У зовнішньому середовищі умовно виділяються три сфери, зміст яких обумовлює специфіку тестового контролю у навчанні ІМ у середній загальноосвітній школі. Це сфера державної політики у галузі середньої освіти, сфера навчання ІМ та сфера нетестового контролю з ІМ.

Виходячи з поняття системності явищ оточуючої дійсності, виділення підсистеми тестового контролю із загальної системи дозволяє розглядати його як автономну систему, яка активно взаємодіє із зовнішнім середовищем. Отже тестовий контроль ІКК є цілісною функціональною системою, до складу якої входять 19 елементів, розташованих на різних рівнях віддаленості від зовнішнього середовища, що визначає ступінь інтенсивності їх взаємодії із згаданими сферами. Згідно з теорією функціональних систем (П.К.Анохин), до системи тестового контролю включається лише кінцева кількість елементів, необхідних для функціонування цієї системи, щоб забезпечити досягнення мети. Отже систему тестового контролю ІКК утворюють такі складники: цілі, функції, принципи, об'єкти тестового контролю, його типи (підтипи), види (підвиди), форми, етапи, прийоми, способи, засоби, тест навчальних досягнень з ІМ, вимоги до якості тесту, діяльності тестованого, розробника тесту, адміністратора тестування, екзаменатора (рейтера), методи оцінювання відповідей тестованих, результати тестування. Функціонування системи тестового контролю спрямоване на досягнення головної мети - управління процесом навчання ІМ у середній загальноосвітній школі шляхом своєчасного і систематичного визначення реального рівня навчальних досягнень учнів в оволодінні ІКК відповідно до програмних вимог за певний період навчання ІМ. Оскільки управління здійснюється завдяки прийняттю рішень на підставі аналізу отриманих результатів про успішність або неуспішність досягнення цілей навчання, то метою тестового контролю є перевірка, аналіз, оцінювання та констатація результатів функціонування процесу навчання на кожному ієрархічному рівні, його спрямованість на досягнення цілей навчання, виховання, розвитку та освіти особистості учня. Аналіз ієрархічного характеру навчально-виховного процесу з ІМ дозволив виділити такі організаційні етапи навчання: окремий етап уроку, цілісний урок, серію уроків у межах однієї теми (тематичного циклу), чверть (півріччя, рік), ступінь навчання. З метою конкретизації головної мети тестового контролю нами визначені його основні, супутні та. інші цілі. Основні цілі тестового контролю зумовлюються ієрархією навчання ІМ і полягають у визначенні рівня навчальних досягнень учнів в оволодінні ІКК а) на окремому етапі уроку, б) по завершенні уроку, в) по завершенні роботи над темою (тематичним циклом), г) наприкінці чверті (півріччя, року), д) по завершенні навчання на конкретному ступені.

Супутними цілями тестового контролю виступають: а) підвищення ефективності реалізації нетестового контролю; б) отримання кількісних показників якості навчання з ІМ на відповідному відрізку навчального процесу; в) отримання підтвердження ефективності чи неефективності застосованих методів і прийомів навчання; г) сприяння актуалізації набутих знань та сформованих навичок і вмінь мовлення з метою іншомовного спілкування; д) виявлення прогалин у засвоєнні змісту навчання та прогнозування подальшої успішності в оволодінні ІКК. Основні та супутні цілі тестового контролю узгоджуються з практичною метою навчання. В інших цілях тестового контролю знаходять відображення виховна, розвиваюча та освітня цілі навчання ІМ. За цілями визначаються наступні види тестового контролю.

За основними цілями:

· тестовий контроль з метою визначення рівня навчальних досягнень тестованого в оволодінні окремою навичкою або вмінням протягом етапу уроку або уроку;

· тестовий контроль з метою визначення рівня навчальних досягнень тестованого в оволодінні ІКК в межах окремої теми;

· тестовий контроль з метою визначення рівня навчальних досягнень тестованого в оволодінні ІКК в межах кількох тем протягом чверті, півріччя або року навчання;

· тестовий контроль з метою визначення рівня навчальних досягнень тестованого в оволодінні ІКК за окремий ступінь навчання в середньому навчальному закладі.

За супутними цілями:

· тестовий контроль з метою отримання кількісних показників якості навчання, що відбувалось на конкретому відрізку навчального процесу;

· тестовий контроль з метою підтвердження ефективності чи неефективності застосованих методів і прийомів навчання;

· тестовий контроль з метою актуалізації набутих знань та сформованих навичок і вмінь мовлення з метою здійснення іншомовного спілкування;

· тестовий контроль з метою виявлення прогалин у знаннях та вміннях і прогнозування подальших успіхів в оволодінні ІМ.

За іншими цілями:

· тестовий контроль з метою виховання в учнів здатності до самодисципліни та самоорганізованості, емоційної врівноваженості до стресових впливів, формування мотивів щодо якісного оволодіння ІМ;

· тестовий контроль з метою формування спеціальних умінь виконання тесту з ІМ;

· тестовий контроль з метою подальшого розвитку в учнів умінь інтелектуальної діяльності.

Виходячи з положення про взаємовплив і взаємодію складових елементів системи тестового контролю, ми вважаємо, що головні та додаткові функції тестового контролю обумовлюються головною метою тестового контролю та цілями навчання. З цього випливає, що основною функцією системи тестового контролю буде саме управляюча функція. Управляюча функція реалізується на всіх етапах навчального процесу з ІМ шляхом проведення тестування по завершенні окремого етапу уроку, теми (тематичного циклу), чверті (півріччя, року) та окремого ступеня навчання при отриманні надійних даних про успішність або неуспішність перебігу навчальної діяльності учнів в оволодінні ІКК.

Додатковими функціями тестового контролю є мотиваційно-орієнтуюча, контролююча, констатуюча, оціночна, навчальна, освітньо-виховна, розвиваюча, коригуюча і прогнозуюча функції. Мотиваційно-орієнтуюча функція реалізується у процесі формування мотивації навчальної діяльності шляхом створення в учнів установки на засвоєння матеріалу, їх орієнтації в системі навчальної роботи, яка спрямовується на усунення прогалин у знаннях, навичках та вміннях, удосконалення набутих навичок і вмінь з метою поліпшення результатів тестування. Контролююча функція реалізується в ході визначення навчальних досягнень учня в оволодінні ІМ як засобом спілкування на певному відрізку навчального процесу з ІМ. Констатуюча функція здійснюється під час прийняття рішення про рівень навчальних досягнень учня в оволодінні ІКК. Оціночна функція реалізується у процесі оцінювання рівня навчальних досягнень з предмета “Іноземна мова” шляхом переведення числових покажчиків (балів) успішності володіння ІМ в академічні оцінки. Навчальна функція має місце під час виконання ТЗ, яке потребує від тестованого актуалізації набутих знань та сформованих навичок і вмінь мовлення. Освітньо-виховна функція реалізується в ході вирішення завдань виховання в учня соціальних та моральних якостей, а також спеціальних умінь виконання тесту з ІМ. Розвиваюча функція реалізується у процесі формування особистісних якостей шляхом розвитку в учнів операціонального мислення, інтелектуальної спроможності виконувати тест з ІМ. Коригуюча функція здійснюється на етапі виявлення необхідних змін у методиці навчання шляхом отримання узагальнених даних про якість навчання, ефективність застосованих методів та прийомів навчання, які використовує вчитель у навчальному процесі з метою їх своєчасного коригування або заміни. Прогнозуюча функція має місце при визначенні причин успішності або неуспішності навчальної діяльності учнів в оволодінні ІКК шляхом порівняння фактичних результатів, отриманих під час тестування, з очікуваними та прогнозування подальших успіхів конкретного учня в опануванні ІМ відповідно до програмних вимог.

Успішне досягнення цілей тестового контролю та ефективна реалізація усіх його функцій забезпечується його організацією у практиці навчання ІМ за конкретними принципами. Виходячи з позицій інтеракціонального підходу до тестування та узагальнюючи описані в спеціальній літературі принципи навчання та контролю з урахуванням специфіки тестування, нами були визначені такі принципи організації тестового контролю ІКК у середній загальноосвітній школі: автентичності тестування, наступності тестового контролю, врахування вікових психологічних особливостей тестованих, таємності тесту, врахування попереднього досвіду виконання ТЗ з ІМ, практичності, об'єктивності результатів.

Принцип автентичності тестування реалізується шляхом забезпечення комунікативної спрямованості ТЗ, відповідності змісту і прийомів тестування змісту і прийомам навчання і нетестового контролю, співвіднесеності характеристик учнів з характеристиками тестованих. Принцип наступності тестового контролю реалізується шляхом проведення тестування на кожному завершеному відрізку навчального процесу з ІМ. При цьому кожний наступний тест, який пропонується учням для виконання, через матрицю узгоджується за характером і специфікаціями з попереднім. Це дозволяє забезпечити ефективність функціонування системи тестового контролю і реалізувати циклічність процедури тестування як у плані змісту, так і в плані структури. Принцип урахування вікових психологічних особливостей учнів полягає в забезпеченні інтересу тестованих до тестування та посильності виконання тесту навчальних досягнень на відповідному етапі тестування. Принцип таємності тесту дозволяє реалізувати одну з головних вимог, що висуваються до тестового контролю, а саме забезпечення таємності змісту тесту, який призначається для оцінювання рівня навчальних досягнень з ІМ за конкретний період навчання. Принцип урахування попереднього досвіду виконання ТЗ з ІМ реалізується, в основному, на початковому ступені навчання, коли учні починають оволодівати прийомами навчальної діяльності, самоконтролю та самокорекції. В цей же час вони починають виконувати тренувальні ТЗ, користуватися пам'ятками щодо виконання тесту з ІМ. Оскільки учні на початковому ступені ще не мають достатнього досвіду виконання тесту з ІМ, вони потребують спеціальної додаткової підготовки до виконання типових ТЗ, які будуть їм пропонуватися в майбутніх тестах. Принцип практичності передбачає доступність тестових матеріалів та засобів щодо їх використання у процесі тестування в середній загальноосвітній школі вчителями або під час проведення тестового контролю ІКК учнів середніх загальноосвітніх шкіл на базі спеціальних незалежних центрів. Принцип об`єктивності результатів досягається шляхом забезпечення тесту і ТЗ необхідними якісними характеристиками під час їх розробки і випробування, шляхом точного визначення об`єктів вимірювання та методів оцінювання відповідей тестованих за заздалегідь встановленими критеріями і схемою оцінки та процедури переведення результатів тестування в академічні оцінки успішності учнів з предмета “Іноземна мова”.