Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

УДК 811.111:81'42

ЛЕКСИЧНІ ПАРАМЕТРИ РОМАНУ ГЕРМАНА МЕЛВІЛЛА “МОБІ ДІК,

АБО БІЛИЙ КИТ” У ПРОЕКЦІЇ АМЕРИКАНСЬКОГО ТРАНСЦЕНДЕНТАЛІЗМУ (ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Будій Зіновія Іванівна

Львів - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Богданович Тетяна Григорівна, Львівський національний університеті імені Івана Франка, кафедра англійської філології

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Кухаренко Валерія Андріївна, Одеський державний університет імені І. І. Мечникова, кафедра стилістики і лексикології англійської мови

кандидат філологічних наук, доцент Семен Галина Ярославівна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, кафедра англійської мови

Провідна установа: Київський державний лінгвістичний університет

Захист відбудеться “28” лютого 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої Ради К 35.051.15 при Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: м. Львів, вул. Університетська, 1, ауд. 220.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (м. Львів, вул. Драгоманова, 5).

Автореферат розісланий “26” січня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої Ради

кандидат філологічних наук, доцент Білинський М. Е.



Будій З.І. Лексичні параметри роману Г. Мелвілла “Мобі Дік, або Білий Кит” у проекції американського трансценденталізму (лінгвостилістичний аналіз). - Рукопис. лексичний роман мелвілл трансценденталіст

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04. - германські мови. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2001.

Дисертацію присвячено дослідженню системного характеру лексики роману Германа Мелвілла “Мобі Дік, або Білий Кит” у проекції літературно-філософського вчення трансценденталістів США. При аналізі елементів лексичної системи твору взято до уваги екстралінгвістичні фактори, які визначили вибір та організацію лексичних засобів роману. Здійснено системну організацію лексичного складу твору, виділено релевантні розряди: семантичні поля та лексико-семантичні групи, характер яких розкривається через парадигматичні зв'язки слів, що допомогає встановити закономірності їх функціонування в тексті роману. Віднесення слів до цих лексичних розрядів здійснено шляхом контекстуального та семного аналізів. Запропоновано списки та кількісні дані елементів семантичних полів та лексико-семантичних груп. Аналіз окремих лексичних одиниць проведено з врахуванням мікро- та макроконтексту; зазначено стилістичні контексти, в яких відбувається розширення семантико-стилістичного потенціалу слова. Здійснено аналітичний опис мовних явищ із встановленням закономірних зв'язків елементів форми літературного твору та його змісту. Результати дослідження можуть бути використані на заняттях зі стилістики, лексикології англійської мови, лінгвістики тексту та при дослідженні індивідуального стилю письменника.

Ключові слова: лексична система, семантична поле, лексико-семантична група, лексичне значення, стилістичний контекст, трансценденталізм, “дoвір'я до себе”, “наддуша”, проблема індивідуалізму.



Будий З. И. Лексические параметры романа Германа Мелвилла “Моби Дик, или Белый Кит” в проекции американского трансцендентализма (лингвостилистический анализ). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2001.

Диссертация посвящена исследованию системного характера лексики романа Германа Мелвилла “Моби Дик, или Белый Кит” в проекции литературно-философского учения трансценденталистов США. Анализ элементов лексической системы романа проведен с учетом экстралингвистических факторов, которые определили выбор и организацию словарного состава произведения. Предложена системная организация лексической структуры романа, выделены релевантные разряды: семантические поля и лексико-семантичесие группы, распределение по которым осуществлено путем контекстуального и семного анализов. Характер этих разрядов раскрывается через парадигматическую связь слов, которая помогает установить закономерности их функционирования в тексте романа. Проведен количественный и качественный анализ лексических единиц с учетом микро- и макроконтекта; особое внимание уделено стилистическим контекстам, в которых происходит расширение семантико-стилистического потенциала слова. Аналитически описаны языковые явления и установлены закономерные связи элементов формы литературного произведения и его содержания. Результаты исследования могут быть использованы на занятиях по стилистике, лексикологии английского языка, лингвистикe текста и при исследовании индивидуального стиля писателя.

Ключевые слова: лексическая система, семантическое поле, лексико-семантическая группа, лексическое значение, стилистический контекст, трансцендентализм, “доверие к себе”, “сверхдуша”, проблема индивидуализма.



Budiy Z. I. Lexical parameters of Herman Melville's novel “Moby-Dick or, the White Whale” in the light of the American transcendentalism (a linguostylistic study). - Manuscript.

Thesis for a Candidate degree in Philology. Speciality 10.02.04 - Germanic languages. - Lviv Ivan Franko National University, Lviv, 2001.

The dissertation is concerned with the investigation of the systemic character of the vocabulary in Herman Melville's novel “Moby-Dick or, the White Whale” in the light of the literary-philosophical doctrine of American transcendentalists. The grouping of lexemes according to the relevant categories of semantic fields and lexical-semantic groups was carried out by means of contextual and semantic analyses. Lists and quantitative data of the semantic fields (SF) and the lexical-semantic groups (LSG) elements functioning in the novel are presented. The semantic fields are characterized by complexity, heterogeneity of their structures and compositions. Each field is a separarte, relatively independent systematically organized set of lexical-semantic groups which in their turn are formed by the elements of the same lexical paradigm. These lexical-semantic categories form superlinear lincages in the macro-context of the novel.

Analysis of separate lexical elements in micro- and macro-context was made; special attention was given to the stylistic contexts that bring to life special shades of meaning which enrich the semantic structure of the word. Methods of componential and quantitative study, descriptive, analitical as well as superlinear and semantical-stylistic study were applied. An analytical description of the linguistic phenomena was being conducted while defining natural connections between literary text form and its content.

The analysis considering paradigmatic and syntagmatic properties of the words makes it possible to determine the author's originality in the lexical usage. The novel's style is characterized by a wide use of terms and special words contributing to its professional colouring. On the basis of the field theory the vocabulary of the novel was grouped into the following semantic categories: 1) semantic field “Sea Vocabulary”; 2) semantic field “Geographical Vocabulary”; 3) semantic field “Whaling”; 4) semantic field “Hunting”. The elements of the two former fields take part in creating the image of animate Nature and depicting the interdependence of Man and Nature which coincide with the transcendentalist's “over-soul” theory. The problem of good and evil in the novel is revealed by using the elements of the semantic fields “Whaling” and “Hunting” as the basis for lexical stylistic expressive means.

The concepts of man and life in the novel are revealed in the functioning of the vocabulary of moral and ethic categories as well as in resorting to the lexical-semantic groups denoting the professions and trades and the concept of the master. The vocabulary of the ancient myths and the Bible together with the zoomorphic, ethnographic, religious and philosophical vocabularies were also made use of in the text of the novel.

The lexical elements expressing moral and ethic categories are used by the author for depicting the characters' relations in the novel as well as attaining some characteristic means for revealing their inner state; they imply the author's negation of individualism and “self-reliance” in the sense of Emerson.

The elements of the lexical-semantic group “Master” often used in metaphors are quite common in creating the image of Ahab. At the same time they deepen the philosophical content of the novel. The lexical-semantic group “Professions and trades” creates the image of the man of labour in the the 19th century American society. Some elements of the zoomorphic vocabulary are mostly used in similes and metaphors as lexical means of the characters portrayal.

The vocabulary of the ancient myths and the Bible, religious vocabulary and philosophical vocabulary represent the author's vision of the place of the individual in the Universe, the author's attitude to the man's belief in goodness and justice of God.

Key words: vocabulary system, semantic field, lexical-semantic group, stylistic context, lexical meaning, transcendentalism, “self-reliance”, “over-soul”, individualism.



Загальна характеристика

Дослідження мови художнього твору вимагає одночасного використання принципів і методів лінгвістики та літературознавства. У кожному суспільстві в процесі його розвитку виникають ті чи інші літературні течії, школи, напрямки, що впливають на творчість письменника, який у своїх творах відображає проблеми сучасної йому епохи, історії та культури свого народу, як результат індивідуального пізнання дійсності. Твір постає перед дослідником як складна система, елементи якої взаємопов'язані між собою i зумовленi тематичною спрямованістю, особливостями свiтогляду та творчою манерою письменника.

Неповторність та естетична цінність художнього твору залежить від певного, характерного тільки для нього набору та організації лексичних одиниць. Оскільки мовнi одиницi в художньому текстi виконують подвійну функцiю - комунiкативну та естетичну, - слово у ньому може реалiзовувати не тiльки свої безпосереднi номiнативнi значення, але й художньо-стилiстичнi, зі всiма притаманними їм емоцiйними, експресивно-образними компонентами. Особливостi використання лексичних одиниць повнiстю розкриваються лише у цiлiсному контексті твору. Деякi слова зазнають рiзкого семантичного зсуву, який пiдготовлений мiкро- i макроконтекстом, набувають незвичайної сутності i стають важливими художньо-образними елементами iдейно-естетичної структури твору. Дослiдження художньої мови передбачає виділення набору маркованих елементiв у текстi твору та вивчення тих зв'язкiв, якi встановлюються мiж мовними одиницями, релевантними для виявлення ідентифікаційних характеристик твору. Такий аналіз мови проводиться шляхом виділення лексичних угрупувань різного об'єму (семантичне поле, лексико-семантична група), які характерні власне для цього твору та зумовлені взаємодією лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів.

Системний підхід до вивчення мови твору з врахуванням індивідуального стилю письменника, об'єкту пізнання, певного життєвого матеріалу та набутого досвіду, впливу ідейних та естетичних норм, вироблених суспільством, виявляється результативним в аспекті дослідження лексичного складу роману Германа Мелвілла “Мобі Дік, або Білий Кит” (1851) у проекції американського трансценденталізму.

Хоча творчість Г. Мелвілла вивчали багато дослідників, про нього та його твори написано чимало книг і спеціальних статей, проте вони є здебільшого літературознавчого характеру. Дехто з критиків (Маттіссен Ф., Бродхед Р., Мамфорд Л.) звертався до конкретного аналізу певних мовних явищ у творах автора, однак проблеми творчого методу та естетики Мелвілла, художні особливості його романів вивчені недостатньо. Не підтверджуються конкретним аналізом тексту творів письменника заяви про суперечності у його творчості та світогляді, про вплив на нього філософів-трансценденталістів. Нечітким залишається обгрунтування проблеми індивідуалізму у творах Мелвілла.

Актуальність вибору проблеми визначається відсутністю глибокого та всебічного аналізу роману “Мобі Дік, або Білий Кит” як внутрiшньо цiлiсної, естетично мотивованої системи мовних образних засобiв, характеристики складу його лексики з точки зору стилістики, аналізу контекстного значення лексичної одиниці у творі з врахуванням семантичної структури як внутрішньо нерозмежованої єдності всіх її окремих і різнотипових значень.

Дисертаційне дослідження виконувалося в рамках плану наукової роботи з теми “Лінгвостилістика та лінгвістика тексту”, яка проводиться на кафедрі англійської філології Львівського національного університету імені Івана Франка.

Метою дослідження є виділити структурні та семантичні аспекти лексичної системи роману Г. Мелвілла “Мобі Дік, або Білий Кит”, визначити стильові характеристики твору за допомогою маркованих елементів тексту, проаналізувати ці елементи в їх конкретній образно-художній функції, дослідити механізм функціонування одиниць лексико-семантичних груп у структурі речення та структурі тексту, подати інтерпретацію положень американського трансценденталізму в романі на лексико-стилістичному рівні.

Мета дослідження передбачає вирішення таких завдань:

1) Аналіз основних положень літературно-філософської теорії трансценденталістів, з'ясування їх ролі у становленні національної літератури США. Визначення спорідненості та відмінності поглядів трансценденталістів та Г.Мелвілла на природу, місце людини у всесвіті та суспільстві, ставлення письменника до доктрини “довір'я до себе”, вчення Емерсона про “наддушу”, проблеми індивідуалізму.

2) Дослідження взаємозв'язків елементів лексичного складу роману “Мобі Дік, або Білий Кит”, вивчення семантичної структури словника твору.

3) Класифікація, кількісний аналіз та характеристика лексичних одиниць роману.

4) Групування слів у семантичні поля та лексико-семантичні групи, акцентування уваги на функціонально-системному дослідженні при визначенні складу груп у напрямку від опису контекстних умов функціонування до системного уявлення.

5) Семантична інтерпретація окремих функціональних ознак лексем, які розглядаються, та елементів широкого контекстного оточення, визначення загального семантичного інваріанта, вивчення специфіки функціонування окремих лексичних одиниць із врахуванням зміни їх змістової структури в макроконтексті роману.

6) Вивчення лексико-семантичних основ, на яких виникає індивідуальна система образно-художнього висловлювання Мелвілла.

Методами дослідження, які застосовувалися в роботі, є: описово-аналітичний та якісний методи; дедуктивний метод, метод компонентного аналізу, метод суперлінеарного аналізу, семантико-стилістичний метод, метод кількісного аналізу.

Об'єктом даного дослідження є явище семантичної когерентності тексту художнього твору на лексико-стилістичному рівні.

Предметом дослідження виступає роман Г. Мелвілла “Мобі Дік, або Білий Кит”.

Наукова новизна роботи полягає у дослідженні лексичної системи роману “Мобі Дік, або Білий Кит” із врахуванням екстралінгвістичних факторів, які визначили вибір та організацію словникового складу твору. Вперше здійснено системну організацію лексичного складу роману, виділено найбільш функціональні семантичні поля та лексико-семантичні групи; складено списки лексико-семантичних груп, елементи яких найчастіше вживаються в романі, з кваліфікацією слів за морфологічною належністю; ідентифіковано кількісні параметри лексики роману, розглянуто текст як ціле, в якому засоби художнього зображення визначаються як взаємодіючі, підпорядковані художньому наміру автора; вперше представлено лексико-семантичну основу реалізації концепцій людини та життя в романі.

Теоретичне значення дослідження визначається тим, що вперше проведено аналіз системних зв'язків лексичних компонентів роману “Мобі Дік, або Білий Кит”, специфіки слововживань та їх частотності, виділено системи маркованих, стилістично-релевантних та образних компонентів у творі, виявлено стилістичні функції та емотивні властивості окремих лексем та розрядів слів, що дозволило встановити особливості художньої майстерності письменника та дослідити трактування Г. Мелвіллом теорії американського трансценденталізму в романі на лексико-стилістичному рівні.

Практичне значення дослідження полягає y можливості використання результатів проведеного дослідження при аналізі індивідуально-художніх особливостей мови художнього твору, при вивченні інтерпретації тексту, мови і стилю американських письменників у проекції національних тенденцій літератури США. Матеріал дослідження може бути використаним на заняттях зі стилістики та лексикології англійської мови, лінгвістики тексту та при дослідженні індивідуального стилю письменника. Проблеми методики вивчення тексту художнього твору як системи та аналізу окремих синтагматично співвідносних розрядів лексики можуть скласти основу спецкурсів.

На захист виносяться такі положення:

1. Літературно-естетичні погляди Германа Мелвілла формувалися під впливом ідей трансценденталізму США, життєвого досвіду самого письменника та літературно-політичного угрупування “Молода Америка”, що і визначило специфіку мови та стиль роману “Мобі Дік, або Білий Кит”.

2. Роман “Мобі Дік, або Білий Кит” являє собою замкнуту, естетично та семантично пов'язану систему, всі елементи якої узгоджені та взаємопідпорядковані художній структурі твору. Системність лекичного складу роману дає можливість об'єднати слова в семантичні поля та лексико-семантичні групи з врахуванням організації семантичних компонентів у структурах їх словозначень.

3. У рамках контексту твору функціонують компоненти семантичних полів: морської та географічної лексики, які є засобом створення образу Природи в романі та підтверджують визнання Г. Мелвіллом впевненості трансценденталістів у існуванні божественної субстанції, взаємозв'язку та взаємовпливу всього живого у Всесвіті.

4. Стилістичне значення функціонування семантичних полів: китобійної лексики та “Полювання”, які характеризуються наявністю в них великого об'єму спеціальної, термінологічної та професійної лексики, полягає як у відтворенні реалій китобійного ремесла, так і у зображенні внутрішнього, психологічного стану персонажів та реалізації підтекстової інформації філософського плану.

5. Концепції людини та життя в романі “Мобі Дік, або Білий Кит” у проекції теорії трансценденталізму на лексико-стилістичному рівні реалізуються за допомогою ряду семантичних полів та лексико-семантичних груп, елементи яких використовуються як лінгвістична основа портретних характеристик героїв, їх внутрішнього стану, суспільних взаємовідносин та ставлення персонажів до життя. Дані розряди одночасно є засобом відображення визнання автором духовного світу окремої людини, розвінчання трансценденталістського ідеалізму та теорії “довір'я до себе”.

Особистий внесок здобувача. Основні висновки дисертації є результатом індивідуально проведеного дослідження у відповідності з поставленою метою та завданням. Здійснено кількісну організацію лексичного складу роману “Мобі Дік, або Білий Кит”, визначено параметри лексики та стилістичні особливості твору на основі теорії поля в лінгвістиці.

Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на засіданні кафедри англійської філології Львівського національного університету ім. Івана Франка, положення дисертації доповідалися на звітних наукових конференціях викладачів Тернопільського державного технічного університету ім. Івана Пулюя. Доповідь про результати дослідження виголошено на міжнародній науково-практичній конференції “Іноземні мови сьогодні і завтра” (Тернопільський державний педагогічний університет, Тернопіль, 1999 р.).

Публікації. За результатами проведених досліджень автор опублікувала 6 наукових праць загальним обсягом 3,4 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Поставлена мета і завдання дослідження визначили композиційну структуру роботи: дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Робота викладена на 193 сторінках машинописного тексту. Кількісні характеристики лексики роману подано у дисертації в 33 таблицях. Список використаних джерел складає 160 найменувань.



Основний зміст роботи

У Вступі обгрунтовується значення Г. Мелвілла в контексті американської літератури ХІХ століття, актуальність теми дослідження, визначаються мета, завдання та основні методи дослідження, його новизна, теоретичне значення і практичне застосування, формулюються положення, які виносяться на захист.

У першому розділі - “Трансценденталізм та творчість Германа Мелвілла” - викладено основні ідеї трансценденталізму у США, схарактеризовано соціальні, морально-етичні та літературно-естетичні погляди теоретиків цієї течії, визначено їх вплив на розвиток американської духовної культури в період романтизму, розглянуто творчість Г. Мелвілла в контексті теорії трансценденталізму. Зазначено, що письменник шукав пояснення таким поняттям, як людина і природа, "природність" і цивілізація, розум і душа, примирення з дійсністю чи запереченняїї - всьому тому, що складало основу вчення Р. У. Емерсона та інших трансценденталістів.

У “Тайпі” (1846) відчувається недовіра до романтичної філософії Емерсона: просте повернення до природи не виправдовує себе як стан буття. Це означало б повернення до початкового пункту людської історії, а отже, заперечення розуму.

У романі “Марді” (1849) Г. Мелвілл ставить під сумнів питання щастя і гармонії на землі. Це пояснюється своєрідним сприйняттям Мелвіллом як людської природи, так і сутності Всесвіту: на його думку, безперспективними є всі зусилля радикально змінити світ.

За допомогою символіки та достовірності в алегоричному полотні роману “Мобі Дік, або Білий Кит” автор переконливо зобразив одночасну присутність та протиборство добрих і злих начал в одному явищі, предметі, людині. Загибель головного героя Ахава має глибокий смисл: він не може перемогти зло, тому що воно міститься в ньому самому, в його уяві, свідомості, переконаннях.

Провідною тезою трансценденталізму вважається вчення Емерсона про “наддушу”, що призводить до проблеми індивідуалізму, яка в деяких випадках, на думку Мелвілла, містить у собі протиріччя. Так, індивідуалізм, з одного боку, є ідеальним, тому що це є індивідуалізм освіченої, культурної, благородної від самої природи особистості. З іншого боку, реальний індивідуалізм, породжений дійсністю, веде до відчуження, антагонізму між людьми.

Мелвілла приваблювала доктрина “довір'я до себе”, яку пропагували трансценденталісти. В той же час він розумів її непереконливість. Письменник стверджує, що в період урбанізації Америки теорія “довір'я до себе” сама себе заперечує. Це майстерно зображено у творі "Писар Бартлбі" (1853), коли герой повісті серед маси людей опиняється в повній ізоляції, що призводить до його загибелі.

У поглядах на роль особи у суспільстві Г. Мелвілл стоїть поруч із вченням трансценденталістів, які, визнаючи божественне начало в людині, цінність людської особистості, ставили людину понад законом, державою, церквою.

Сприймаючи естетику Емерсона, Мелвілл дещо по-своєму розглядав завдання літератури. Він відійшов від суцільної семіотичності в літературі, коли будь-який художній факт, уведений у твір, повинен володіти знаковим, символічним змістом, ведучи до надприродного. Хоча романи Мелвілла насичені символічними абстракціями та узагальненнями, в них відчувається присутність емпіричної реальності. З першої ж книги автор виявився прихильником зображення тієї дійсності, яку він знав з першоджерел або з власного досвіду.

Мелвілл передбачив історичну неминучість трагізму расових конфліктів. У повісті “Беніто Серено” (1856) він підняв проблему розплати. Це ще один доказ детального аналізу автором прихованих протиріч між дійсністю та людською природою, де ми бачимо несумісність реального та ідеального.

У другому розділі - “Системність лексичних компонентів у романі Германа Мелвілла “Мобі Дік, або Білий Кит” - визначаються методологічні аспекти вивчення лексики художнього твору як системи, досліджується семантична структура та функціонування лексичного складу роману, виділяються найбільш функціональні семантичні поля: морської, географічної, китобійної лексики, “Полювання” та лексико-семантичні групи, які входять до них, розглядаються різні моделі, в яких функціонують окремі одиниці словника, аналізуються зміни у семантичній структурі слів під впливом мікро- і макроконтексту та робляться висновки, які грунтуються на показниках специфіки слововживань та їх частотності.

Теоретичними передумовами для проведення дослідження стало поняття системи мови, системний характер зв'язків між словами та положення концепцій семантичного поля та лексико-семантичної групи, що містяться в працяхЩерби Л. В., Покровського М. М., Еткінда Ю. Г., Везерілла П. М., П. Гіро, Щура Г. С., Уфімцевої О. О., Звєгінцева В. О., Кухаренко В. А., Шмельова Д. М., Головіна Б. М., Апресяна Ю. Д., Скороходька Е. Ф., Азнаурової Е. С., Вердієвої З.Н., Гайсiної Р. М. та інших мовознавців. Існують різні підходи до розгляду типів зв'язків слів у межах семантичних полів та лексико-семантичних груп, однак спільним у них є те, що семантичне поле (СП) трактується як сукупність однорідних за своїм заченням слів, які належать до різних частин мови, а лексико-семантична група (ЛСГ) у більшості випадків розглядається як парадигматичне угрупування лексичних одиниць однієї і тієї ж частини мови.

Врахування даних положень при семантичній інтерпретації окремих функціональних ознак лексичних компонентів, елементів їх широкого контекстного оточення дозволило виділити семантичні поля: морської та географічної лексики, одиниці яких використовуються в романі “Мобі Дік, або Білий Кит” для зображення морської стихії та фауни як живих істот навколишнього світу, та семантичні поля: китобійної лекики і “Полювання”, пов'язані з діяльністю людини, які реалізують основну сюжетно-концептуальну лінію твору. При проведенні аналізу були використані тематичні, синонімічні та тлумачні словники, що дало змогу систематизувати лексичні компоненти на базі словникового складу роману шляхом встановлення частотності вживання слів, морфологічних форм слів та моделей їх сполучуваності.

Встановлено, що моделями, в яких найбільш часто функціонують елементи вищезгаданих полів, є : ADJ + N, (ADJ) N + Prep + N, N + N, N + V, V Pres Part + N, V Past Part + N, V + (Prep) N. Це свідчить, що вони утворюють лінійні зв'язки з іншими лексичними елементами в рамках усього твору та виконують важливу художню функцію у виражальному та змістовому планах.

У художній структурі роману семантичне поле морської лексики, в якому виділено 8 ЛСГ, займає важливе місце завдяки високій частотності вживання та особливостям функціонування його компонентів. Результати суцільної вибірки показали, що найчастіше вживаються іменники whale (1693 випадків слововживань), ship (551), captain (460), boat (447), sea (422), deck (191), та дієслова to sail (110), to swim (47).

Щодо змістового плану, то елементи СП морської лексики використовуються для створення особливого романтичного фону подій. Це поле містить велику кількість спеціальної (ocean, whale, porpoise, squid, ship, ready-manned boat, deck, captain, pilot, crew, mate, sailing) та термінологічної лексики (high seas, head seas, whale-ground, whale-line, whale hunt, species of whales, life-boat, heavy grego, bulwarks of ship, braced ship, boat-sails, prow of the boat, kelson, quarterdeck, mast-head, cabin-scuttle, stunsail, anchor, helm, navigation, wake).

У контексті твору функціонують словосполучення з одиницею ЛСГ слів, що називають морську фауну, - whale (great whale, dead whale, wondrous whale, pre-adamite whale, stranded whale, sunken whale, accursed whale, fugitive whale, blasted whale, unsightly whale, swift whale, sick whale, random whale, eternal whale, abhorred whale, gallant whale, tremendous whale. solitary whale, uncapturable whale, foremost whale, unfortunate whale, noble whale, strong whale, mightiest whale, active whale, inveterate whale, knowing whale, Polar whale, grey-headed whale, anvil-headed whale, largest sized whale), які у макроконтексті роману сприяють створенню образу кита як символу первозданної природи.

Прикметники unfortunate, noble, eternal, exasperated, gallant, glorified, knowing, inveterate, gregarious, яким притаманні стилістичні характеристики, асоціюються, як правило, з рисами людини. Вживання їх при зображенні кита надає останньому надприродних рис: "In the first engraving a noble Sperm Whale is depicted in full majesty of might, just risen beneath the boat from the profundities of the ocean..."[280]. Значення могутності кита підсилюється іменником profundities, який вживається у словосполученні з елементом ЛСГ слів, що номінують водне середовище, - ocean.

Константне вживання лексеми whale в одному контексті зі словами, які стосуються релігійних понять, зокрема з ЛСГ слів, що означають божественне начало, підкреслюють думку автора про те, що кит залишається для людини таким же загадковим, недосяжним творінням, як і все те, що знаходиться поза межами людського пізнання: "... not Jove, not that great majesty Supreme! did surpass the glorified White Whale as he so divinely swam" [551]; "... Moby Dick moved on ... for an instant his whole marbleized body formed a high arch, like Virginia's Natural Bridge ...the grand god revealed himself, sounded, and went out of sight" [Ibid.].

Реалістичні описи роману містять романтичні символи. Реальний кит живе у глибинах океану, кит-символ живе у людській свідомості. Капітаном Ахавом Білий Кит сприймається лише як огидна, неповоротка, нерозумна тварина, яка приховує в собі зле начало: “Aye, aye! it was that accursed white whale that razeed me ...” [181], “... since neither can be mine, let me then tow to pieces, while still chasing thee, though tied to thee, thou damned whale!”[574]. Слова accursed та damned підкреслюють ненависть героя до тварини.

Якщо відштовхуватися від екстралінгвістичної реальності, референтної спільності, предметно-логічних зв'язків, то такі лексеми, як monster, creature, mass, Leviathan, які неодноразово трапляються у творі, можна віднести до лексичного ряду whale. Системні зв'язки цих слів поширюються не тільки на лексичні, але і на стилістичні значення лексичної одиниці, які утворюють суперлінеарні зв'язки з однотиповими або протилежними стилістичними значеннями інших лексичних одиниць. Словосполучення з даними лексемами експресивно передають одне і те ж саме поняття - всесильний кит величезних розмірів: gigantic creature, great white mass, expansive monster, mighty, misty monster, vast, great, mighty Leviathan.

Крім слів з притаманною їм експресивністю значень, в тексті зустрічаються такі слова, які набувають цієї якості при реалізації переносного значення. Наприклад, словосполучення Heidelburgh Tun використовується для образного зображення кита необмежених розмірів: "It will have been seen that the Heidelburgh Tun of the Sperm Whale embraces the entire length of the entire top of the head ..." [353].

Контактне вживання одиниці ЛСГ слів, що називають водне середовище, sea зі словами (audatious, omnipotent, tormented, maternal, barbaric, raging, seething, bold, crasy, swarming, masculine, man-like, solitary, bursting), які визначають риси, притаманні живій істоті, підкреслює твердження трансценденталiстiв про те, що кожна субстанцiя мiстить у собi частинку “наддушi”. Море, зображене Мелвiллом, асоціюється з могутньою живою силою, яка нагадує людину: “... the robust and man-like sea heaved with long, strong, lingering swells, as Samson's chest in his sleep. ...and these were the strong, troubled, murderous thinkings of the masculine sea” [545].

У романі виявлено випадки метафоризації спеціальної морської лексики, наприклад, grapnel вжито у значенні “пальці руки”: "With anxious grapnels I had sounded my pocket ..."[36], слово anchor - “зупинитися” "... you won't see that harpooneer to-night; he's come to anchor somewhere ..." [47]; dismast - “позбавити кінцівки”: "... it was Moby Dick that dismasted me..."[180];

Метафоричне вживання з whale деяких слів, що асоціюються з воєнними діями (fleet of whales, flank of whale), експресивно передає ситуацію війни, яка виникла між екіпажем "Пекода" та Білим Китом.

Неодноразово слово ship, яке є одиницею ЛСГ слів, що називають види водного транспорту, стає елементом метафоричного контексту: "... The ship was rushing through the water with a vindictictive sort of leaping and melancholy rapidity..."[143]. Прикметник vindictive підкреслює суть мети, з якою капітан “Пекода” вирушив у плавання - помститися Білому Китові.

Словосполучення, в яких уживається лексема згаданої вище ЛСГ boat з елементами воєнної лексики, імпліцитно передають умови бою та ворожий настрій команд човнів: "In more than one instance, he has been known, not only to chase the assailing boats back to their ships, but to pursue the ship itself ..." [225]; "Heart of wrought steel!" murmured Starback gazing over the side, and following with his eyes the receding boat..."[568].

Описи гонитви за китами, нападу на них, захоплення тварин характеризуються вживанням лексем storm, gale, tempest, що належать до ЛСГ слів, які називають метеорологічні явища, і використовуються автором як засіб емоційно-образного зображення подій та героїв.

Великою кількістю власних назв вирізняється СП географічної лексики, в якому виділено 9 ЛСГ. У багатьох випадках географічна лексика символізує поняття: “Всесвіт”, “внутрішній світ людини”. Елементи цієї лексики використовуються як для зображення фону, на якому розгортаються події роману, так і для імплікації понять духовного світу героїв. Серед них поруч з термінами (globe, Equator, hemisphere, longitude, latitude, gulf, bay, East, West, North, South, Pole, oasis) функціонують загальновживані слова (country, city, town, continent, island, horizon, port, wood, forest, canal, lake, river), які відіграють важливу роль у створенні образу Природи в романі “Мобі Дік, або Білий Кит”, де Природа виступає активним учасником подій. Сутичка з китом відбувається в безмежному океані світового простору, який представлений у романі як живе, загадкове створіння і є найбільш романтичним та складним символом Мелвілла.

Важливу роль у романі “Мобі Дік, або Білий Кит” відіграє СП китобійної лексики, в якому виділено 5 ЛСГ. Найбільшу частотність уживання мають: лексема whaling (114 випадків вживання), яку можна вважати тематичним словом, harpooneer (114), line (111), harpoon (101), whaleman (99), lance (64).

В авторській оповіді неодноразово висловлюється думка, що професія китобоїв - благородне заняття. В аспекті вираження це підтверджується вживанням емоційно зарядженого прикметника noble в одному контексті з іменником whaling: "No wonder then, that in some sort our noble profession of whaling should have been there shadowed forth" [275].

Вживання елементів ділової лексики у сематичній площині whaling контекcтно зближує їх і надає іменникові whaling додаткового значення - професійне заняття людей, якому вони присвячують своє життя: "As Quеequeg and I are now fairly embarked in this business of whaling; and as this busines of whaling has somehow come to be regarded among landsmen as a rather unpoetical and disreputable pursuit; therefore, I am all anxiety to convince ye, ye landsmen, of the injustice hereby done to us hunters of whales"[130].

ЛСГ слів, що називають знаряддя полювання на кита, характеризується тим, що її елементи використовуються в першу чергу в їх термінологічному та спеціальному значеннях: будучи вжитими з термiнологiчними дiєсловами (dart, pitchpole) та з дiєсловами бiльш широкої семантики (run, coil, fix, forge) лексеми line, harpoon, lance, утворюють єдине термiнологiчне цiле та служать засобом змалювання побуту китобоїв.

У деяких контекстах слова СП китобійної лексики повністю втрачають своє номінативне значення і вживаються як основа лексичних стилістичних засобів. Так, метафора, до якої входить слово lance як асоціативно-образний компонент - “lances of fire” [510], - експресивно передає небезпеку, яку мiстить у собi буря на морi.

Темі китобійного промислу підпорядковано всю словесно-художню систему роману “Мобі Дік, або Білий Кит”. У відтворенні широкого полотна полювання на китів звучать мотиви воєнних дій, що зумовлює наявність значної кількості елементів воєнної та мисливської лексики, які часто вживаються у метафоричному контексті та у порівняннях.

Велике стилістичне навантаження несуть лексеми, з якими вживаються одиниці семантичного мікрополя “Hunt”, що входить до СП “Полювання” (виділено 2 семантичних мікрополя та 2 ЛСГ), chase (27 слововживань), pursuit (9), hunt (8), акцентуючи небезпеку китобійного промислу, наприклад: tormented, weary, perilous, hard, hot, valiant chase; continuous, intense, keen pursuit; bloody hunt.

Лексеми семантичного мікрополя “Воєнна лексика” часто реалізують свої переносні значення і підкреслюють думку автора про те, що полювання має характер запеклого бою: "In that grand order of battle in which Captain Ahab would probably marshall his forces to descend on the whales, these three headsmen were as captains of companies" [139].

Узагальнюючим образом війни людей з китами є порівняння табуна китів з армією, флотом. Стилістичний ефект, що досягається словами army, host, підсилюється функціонуванням інших лексем воєнної лексики у цьому ж контексті: "Seen from the Pequod's deck, … this host of vapory spouts, showed like the thousand cheerful chimneys of some dense metropolis… As marching armies approaching an unfriendly defile in the mountains, accelerate their march, all eagerness to place that perilous passage in their rear,…even so did this vast fleet of whales now seem hurrying forward through the straits…" [393].

Вживання лексем killers, Bonapartes та Sharks в одному лінійному зв'язку створює підтекст, який проспективно готує читача до майбутніх трагічних подій у романі, підкреслює загальну спрямованість концепцій твору: будь-яке порушення принципів гуманізму карається законами моралі.

У третьому розділі - “Реалізація концепцій людини та життя в романі Германа Мелвілла “Мобі Дік, або Білий Кит” у проекції теорії трансценденталізму на лексико-стилістичному рівні” - виділено семантичні поля та лексико-семантичні групи, які беруть участь у реалізації Мелвіллових концепцій людини, релігії та життя: лексика морально-етичних категорій; ЛСГ “Master”; ЛСГ “Професії, заняття”; зооморфічна, етнографічна; релігійна; філософська лексика.

Гуманізм трансценденталістів високо підносить автономно мислячу особистість, її практичний розум, її безсмертну душу. Мелвілл - художник, який завжди глибоко розумів людину, прагнув осягнути її внутрішній світ, передати боротьбу людської душі за своє добре начало, намагався зрозуміти місце людини у суспільстві, на Землі та у Всесвіті. Звідси - суспільно-філософський та морально-етичний зміст роману “Мобі Дік, або Білий Кит”. У цій книзі досліджується не просто проблема відносин людини і суспільства, а спостерігається намагання автора зрозуміти історичні долі співгромадян, що назвали себе американцями.

Одиниці лексики морально-етичних категорій (valor, fear, guiltness, courage, sultanism, dictatorship, dignity, honor, glory, sympathy, sorrow, awe, pity) вживаються у прямому та метафоричному значенні, у порівняннях та алюзіях, що допомагає Мелвіллу розкрити суперечливий характер доктрини “довір'я до себе”. Ахав настільки “довірився собі”, що поступово втратив гуманістичну цілісність особистості і став втіленням зла, яке притуплює свідомість членів екіпажу “Пекода”, що потрапили під вплив руйнівної, фатальної мети Ахава: “… all the individualities of the crew, this man's valor, that man's fear; guilt and guiltiness, all varieties were welded into oneness, and were all directed to that fatal goal which Ahab … did point to”[559].

Автор викриває парадокси романтичного індивідуалізму, змальовуючи, як бунтарство Ахава переростає у самозадоволення і поступово віддаляє його від людей. Сприймаючи в цілому трансцендентальну ідею індивідуалізму, свободи, самореалізації, Мелвілл в той же час засуджує її екстремальну форму прояву. В образі Ахава Мелвілл заперечує той індивідуалізм, який вийшов за межі гуманізму.

Cоціальні проблеми широко висвітлювалися в американській літературі. Не випадково, розмірковуючи про сили, які б могли протистояти соціальній нерівності й несправедливості, Мелвілл вводить у свій роман про Білого Кита мотив братнього єднання рас і націй. Зображення дружніх стосунків білошкірих помічників капітана з трьома гарпунниками - індіанцем Тештіго, негром Дагу і полінезійцем Квікегом - достатньо яскраве свідчення симпатій та настроїв Мелвілла. Взаємне порозуміння у суспільстві, на думку автора, об'єктивно сприятиме надалі економічному й суспільно-політичному розвитку країни.

Функціонально актуалізованим розрядом у романі є семантичне поле етнографічної лексики (Englishman, Amercan, Greeks, Turks, Dutch, French, German, Danes, Romans, Malays, Britons, Chinese, Esquimaux), яка використовується автором для змалювання багатонаціональної команди “Пекода”: “But, besides the Feegeeans, Tongatabooarrs, Erromanggoans, Pannangians, and Brighggians … you will see other sights still more curious...”[59].

У висловлюваннях моряків про Ахава функціонує словосполучення “old Mogul”, яке виконує важливу характерологічну функцію. Дане слово реалізує своє рідко вживане значення: людина, яка займає високе становище, та одночасно підкреслює завойовницький характер персонажа, його жорстокість та мстливість: “Be sure the old Mogul has fixed him, too”[188]; “There now's the old Mogul,” soliloquized Stubb by the tryworks…”[440].

Іноді у прямій мові персонажів трапляються елементи етнографічної лексики, які передають антагонізм у взаємовідносинах людей, зневагу, побудовану на расовій відмінності. Так, один із матросів звертається до юнги Піпа: “…Thou Pip! thou blackling!”[189]. Слово blackling складається з двох лексем: black та зооморфізму ling, яке несе негативну емоційну інформацію і передає відразу та презирство матроса до чорношкірого юнги. У фразі Дагу, яка базується на грі слів “White skin, white liver!”[194], також звучить зневага.

Мелвілл акцентує увагу на тому, що не колір шкіри визначає гідність або ницість людини. Він підтримує думку трансценденталістів про те, що в кожній людині, в кожному явищі природи, закладено “божественне начало”, тому як окрема людина, так і цілий етнос заслуговують на повагу та визнання.

ЛСГ “Професії, заняття” (carpenter, blacksmith, cooper, builder, mower, specksynder, butcher) сприяє створенню узагальнюючого образу людини праці в романі. Елементи цієї ЛСГ мають як фактографічне, так і символічне значення. Слова-назви професій у своїй сукупності не тільки реалізують образ бізнесової Америки кінця ХІХ століття, але й імплікують тезу трансценденталістів про суспільство всезагального добробуту, заснованого на принципах вільної праці, кожний вид якої є почесним. У рамках даної ЛСГ у романі функціонують елементи сленгу specksynder та mat-maker, які в контексті твору органічно поєднуються з іншими спеціальними лексичними одиницями, відтворюючи ситуації, характерні для китобійного ремесла, і надають оповіді професійного колориту.

До лексичної структури роману “Мобі Дік, або Білий Кит” входить цілий ряд зооморфізмів (elephant, horse, dog, colt, bear, tiger, bison, bird, prairie cock, bull, bee, lion, lizard, wasp), за допомогою яких досягається додаткова експресивність та стилістичний ефект під час змалювання соціальних і професійних груп або окремих персонажів. Моряки, матроси китобійних суден наділені в романі рисами, які асоціюються з особливостями великих, сильних та неповоротких тварин: “... the door was flung open, and in rolled a wild set of mariners. ... they seemed an eruption оf bears from Labrador” [43], “...the heads of the harpooneers aloft shook on their bull-like necks”[573].

У гарпунників відзначаються спритність, швидкість, незалежність, легкість та блискавичність рухів за допомогою порівнянь, в яких функціонують лексеми, що називають представників родини котячих: “Nimble as a cat, Tashtego mounts aloft...” [354]; “But no sooner did this harpooneer stand up for the stroke, than all three tigers - Queequeg, Tashtego, Daggoo - instinctively sprang to their feet”... [368].

Одинокість, відлюдькуватість та небезпечність Ахава підкреслено порівняннями, які базуються на словах Grisly Bear, moose, wolf, anaconda: “ He lived in the world, as the last Grisly Bears lived in settled Missouri”[171]; "... he shouted with a terrific, loud, animal sob, like that of a heart-stricken moose...” [180-181]; “But those wild eyes met his (Ahab's), as the bloodshot eyes of the prairie wolves meet the eye of their leader, ere he rushes on at their head in the trail of the bison ...” [183]; “...that anaconda of an old man swore `em in to hunt...”[195].

Мовне полотно роману включає елементи біблійної та міфологічної лексики, які представлені власними назвами та функціонують в алюзіях, реалізуючи свій художньо-образний потенціал при зображенні характерів та вчинків героїв. Ці розряди лексики збагачують філософський план роману, розкривають ставлення автора до різних явищ у житті. Так, біблійними іменами названі деякі дійові особи роману, які нагадують свої прототипи характерами та вчинками. Дані імена сприймаються в асоціативному комплексі з персонажами і виконують характерологічну функцію. Наприклад, Ізмаїл - вічний мандрівник та вигнанець, Ахав - нечестивий ізраїльський цар, Пелег і Білдед - імена персонажів Старого Заповіту. У романі проводяться паралелі між жителями Ніневії, які прогнівили Бога, і Ахавом, триденною погонею Ахава за Мобі Діком та триденним перебуванням Йони у китовому череві.

У реалізації концепції людини на лексико-семантичному рівні елементи біблійної та міфологічної лексики співзвучні твердженню трансценденталістів про неминучість розплати за скоєне зло: “…that old Greek, Prometheus, who made men, they say, should have been a blacksmith, and animated them with fire; for what's made in fire must properly belong to fire; and so hell's probable”[177]. Порівняння, в якому функціонує лексема Prometheus, підкреслює внутрішню збентеженість Ахава, який відчуває, що його вчинок заслуговує покарання. Це підтверджується наявністю в цьому порівнянні елемента релігійної лексики hell.

У синтагматичних зв'язках з елементами інших семантичних полів у ліричних відступах роману, прямій та внутрішній мові героїв функціонують одиниці семантичного поля релігійної лексики, які відображають моральні ідеали автора. У романі підкреслюється всюдисущість і велич Бога, його любов до людей. Письменник наголошує, що благородна велич Бога освітлює кожну людину, очищає її, роблячи кращою, благороднішою та людянішою: “…Himself! The great God absolute! The centre and circumference of all democracy! His omnipresence, our divine equality!” [137]. У розділі 9 “The Sermon” у проповіді отця Мепла, яка є і роздумами автора про взаємовідносини людини і Бога, Мелвілл висловлює своє бачення цього складного питання: Бог є всемогутній і безсмертний: “Delight … is to him, who acknowleges no law or lord, but the Lord his God, … for what is man that he should live out the lifetime of his God?”[74].

В романі чітко прослідковується семантична опозиція, представлена парою слів “soul”:“body”, значення яких містить антонімічні семи “усередині”- “іззовні”. Слово soul функціонує у зображенні автором складного внутрішнього світу його героїв. Слово body містить значення матеріальної субстанції, яка оточує душу і на лексичному рівні передається ще рядом лексем: chambers, watch-coat, house, tabernacle, envelope, skin.

Особливості вживання лексеми soul передають ставлення автора до такої філософської категорії як “особистість i маси”: “A thin joist of a spine never yet upheld a full and noble soul”[362]; “... great hearts sometimes condense to one deep pang, the sum total of those shallow pains kindly diffused through feebler men's whole lives. ... those noble natures contain the entire circumferences of inferior souls”[554]. Протиставлення noble soul : inferior soul підтверджує визнання автором (в цьому він близький до трансценденталістів) вирішальної ролі у суспільному житті особистості, наділеної благородством.

Елементи релігійної лексики тісно переплітаються з філософською лексикою (world, life, death, immortality, fate, eternity, faith, will, chance, fatality, choice). У сукупності вони відображають систему емоційно-образних уявлень і переживань героїв.

У США ідеалізм пізнього романтизму був схильний до містицизму. Трансценденталістів цікавила проблема можливості, обгрунтування та зумовленості вільнодумства індивіда, його право самостійно приймати рішення, які мали, крім індивідуального, суспільне значення. Згідно з теорією трансценденталізму, людина від природи наділена правом на свободу дій, і тому її вчинки та поведінка залежать від внутрішнього переконання. У той же час діями людини, як частини Всесвіту, де всі предмети знаходяться у духовній єдності та взаємозв'язку, керує незвідана духовна сила - “наддуша”.

У романі “Мобі Дік, або Білий Кит” на мовному рівні невидима всевладна сила виражається лексемою Fate. Мелвілл одночасно розглядає взаємозв'язок таких філософських категорій як “необхідність”, “випадок”, “фатальність” та “вільний вибір”, які, на його думку, відіграють вирішальну роль у долі людини. У тексті роману слова necessity, chance, fatality, free will, choice є константними елементами.



Висновки

1. За основу дослідження словника твору “Мобі Дік, або Білий Кит” взято метод вивчення мови як системи, що дало можливість виділити в романі 9 семантичних полів і 5 семантичних мікрополів, які характеризуються багатоаспектністю, неоднозначністю складу, структури та самого мовного статусу. Кожне поле є окремою, відносно самостійною системно організованою сукупністю лексико-семантичних груп (виділено всього 32 ЛСГ), які, у свою чергу, утворені системою лексичних одиниць одного парадигматичного спрямування. Ці лексико-семантичні об'єднання існують не ізольовано, а стикаються та перетинаються між собою, утворюючи суперлінеарні зв'язки у макроконтексті роману.

...