Особливості дериваційних процесів у терміносистемі будівництва французької мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Особливості дериваційних процесів у терміносистемі

будівництва французької мови

Спеціальність 10.02.05 - Романські мови

Кузнєцова Юлія Ігорівна

Київ - 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі французької філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Сваткова Т.Д., Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри французької філології

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор Гетьман З.О., Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри теорії та практики перекладу романських мов;

- кандидат філологічних наук, в. о. доцента кафедри теорії та практики перекладу Рівненського інституту слов'янознавства Київського інституту "Слов'янський університет" Тарасюк Н.Ю., зав. кафедри теорії та практики перекладу Рівненського інституту слов'янознавства Київського інституту "Слов'янський університет".

Провідна установа: Київський державний лінгвістичний університет.

Захист відбудеться “18 ” квітня 2001 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради

Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “17” березня 2001 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к. філол. н., доц. І.В. Смущинська

АНОТАЦІЯ

словотвірний морфологічний французький термін

Кузнєцова Ю.І. Особливості дериваційних процесів у терміносистемі будівництва французької мови. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05. - Романські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001.

Захищається на основі 5 статей і 2 тез, що відтворюють основний зміст дослідження, присвяченого визначенню основних шляхів формування будівельної термінології, вивченню дериваційних процесів, характерних для французьких будівельних термінів, опису їх семантики. Визначено, що в утворенні будівельної термінології беруть участь усі дериваційні процеси, властиві для загальнонаціональної мови. При наявності широкого спектру словотвірних моделей основними засобами утворення французьких будівельних термінів є синтаксична деривація і суфіксація.

Ключові слова: будівельна термінологія, деривація (власна, невласна, синтаксична, семантична), словотвірний формант, словотвірна модель, словотвірне значення, термінологічний комплекс.

Аннотация

Кузнецова Ю.И. Особенности деривационных процессов в терминосистеме строительства французского языка (рукопись).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 - романские языки, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко, 2001.

Защищается на основе 5 статей и 2 тезисов, отражающих содержание исследования, посвященного определению основных путей формирования строительной терминологии, изучения деривационных процессов, характерных для французских строительных терминов, описания их семантики. Установлено, что основным источником формирования французской строительной терминологии следует считать общенациональный язык вообще и народную ремесленную лексику в частности. Французская строительная терминология является одной из старейших терминосистем, т.к. основной корпус ее сложился еще до XVII века. Ее изучение в диахроническом аспекте демонстрирует преобладание слов народного фонда, а также наличие “книжных” терминов и заимствований. В лексическом составе строительной терминологии выделяются три основных пласта: собственно строительная лексика, включающая как узкоспециальные термины, так и слова общенационального языка; терминологизированную лексику, образованную путем семантического переосмысления и общенаучную лексику. В образовании строительной терминологии принимают участие все деривационные модели, характерные для общенационального французского языка.

При наличии широкого спектра словообразовательных моделей основными способами образования французских строительных терминов являются синтаксическая деривация и суффиксация.

Синтаксические дериваты в корпусе строительной терминологии представлены терминологическими комплексами. Терминологический комплекс представляет собой языковое выражение научного понятия определенной отрасли знаний и обладает семантической связью между синтаксически объединенными компонентами. При дискретности языковых единиц, входящих в его состав, терминологический комплекс характеризуется целостностью номинации. Структура терминологического комплекса находит выражение в иерархической комбинации, реализующейся в подчинительной связи двух компонентов - ономасиологической базы и атрибутивного компонента, и представлена как простыми, так и многокомпонентными бинарами. Отличительной чертой терминологических комплексов следует считать моносемичность.

Суффиксальная деривация представлена широким набором субстантивных, глагольных и адъективных словообразовательных моделей со значительным преобладанием первых из вышеупомянутых. Семантика суффиксальных дериватов характеризуется полисемичностью. Источником полисемии выступает вариативность словообразовательных значений как самих суффиксов, так и словообразовательных моделей, что приводит к участию одного и того же суффиксального форманта в нескольких моделях. Одним из источников полисемии следует также считать суффиксальную синонимию.

Исследование показало достаточную продуктивность семантической деривации для строительной терминологии. Семантическая деривация в корпусе исследуемой строительной лексики представлена метафорическим переносом и отонимией. Метафорический перенос характерен для французской строительной терминологии. Основной чертой терминов, образованных при помощи этого способа, является их полисемичность. Образование от метафорических терминов производных 2-го, 3-го и т.д. порядка сопровождается ослаблением семантической связи с исходным словом метафоризации и поэтапной деметафоризацией. Отонимию следует считать одним из типов семантической деривации, в основе которого лежит семантический сдвиг, позволяющий переход имени собственного в категорию имен нарицательных. Отонимия не отличается высокой продуктивностью, однако является постоянно действующим способом пополнения французской строительной терминологии.

Анализ структурно_семантических особенностей французских строительных терминов показал практическое отсутствие узкотерминологических моделей для деривационной системы французской строительной терминологии. Материально_предметный характер сферы применения терминов определяет высокую предметность и конкретность семантики дериватов. Деривационные процессы в сфере строительной терминологии являются отображением как общих тенденций французского словообразования, так и особенностей терминообразования в отдельной терминосистеме.

Ключевые слова: строительная терминология, деривация (собственная, несобственная, синтаксическая, семантическая), словообразовательный формант, словообразовательная модель, словообразовательное значение, терминологический комплекс.

Annotation

Kuznetsova Yu. I. Derivation process peculiarities in the terminological system of building.

Dissertation for the degree of Master of Philology, speciality 10.02.05 - Romanic languages, Kyiv National Taras Shevchenko University. Kyiv, 2001.

Defended on the basis of 5 articles and 2 thesis reflecting the main points of the research devoted to the determination of the main ways of the building terminology formation, to the examination of derivational process which are proper to French building terms, to the description of their semantics. It is ascertained that all derivation process of the national French language take part in the building terminology formation. French building terminology has a wide range of word-building patterns but the main ways of its enrichment are syntactic derivation and suffixation.

Key_words: building terminology, derivation (proper, improper, syntactic, semantic), word_building element, word_building pattern, word_building meaning, terminological complex.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В останній час у більшості наукових праць вивчення словотвірних процесів здійснюється на базі термінологічної лексики, оскільки остання є найбільш збагачуваною частиною словникового складу мови у порівнянні з його іншими частинами.

Незважаючи на наявність великої кількості робіт, присвячених питанням термінології, лінгвістика досі не має обгрунтованої та усталеної теорії терміна, не до кінця з'ясована взаємодія термінологічної лексики з іншими шарами слів в науково_технічних текстах, не повністю вивчені лексичні шари окремих терміносистем, зокрема будівельної термінології (БТ).

Актуальність Дослідження дериваційних процесів у французькій термінології терміносистеми будівництва є важливим, оскільки з одного боку БТ відтворює одну з найдавніших сфер людської діяльності, і в той же час цей шар лексики недостатньо повно вивчений у романістиці. При дослідженні процесів утворення будівельних термінів ми розглядаємо БТ як організоване ціле, яке умовно можна назвати номінативною організацією даного лексичного шару сучасної національної мови. Номінативна організація є єдиною складною системою лексичних зв'язків спеціальних слів та словосполучень на основі їх безпосереднього номінативного значення. Вивчення засобів формування будівельних термінів базується на широкому розумінні деривації, як усіх способів творення нових лексичних одиниць (ЛО), що морфологічно, синтаксично і семантично відхиляються від твірного слова (ТС) і можуть бути лексично оформлені як нове слово або синтаксичне словосполучення.

Об'єктом даного дослідження є французькі будівельні терміни.

Предметом дослідження виступають дериваційні процеси в терміносистемі будівництва.

Головною метою дослідження є визначення особливостей дериваційних процесів у французькій БТ, що зумовлює вирішення ряду окремих завдань:

Визначення поняття французького будівельного терміна як такого;

з'ясування шляхів розвитку та становлення французької БТ;

встановлення морфологічної, словотвірної та семантичної структури будівельного терміна;

дослідження дериваційних процесів у французькій БТ і виявлення найбільш продуктивних засобів термінологічної деривації та конкретних словотвірних моделей (СМ) з наданням їх якісної та кількісної характеристики;

вивчення закономірностей сполучуваності словотвірних формантів у конкретних СМ;

здійснення семантичного аналізу похідних для виявлення словотвірного значення (СЗ), притаманного певним СМ.

Для вирішення поставлених у дисертації завдань був використаний комплексно-лінгвістичний метод дослідження, який складається з елементів словотвірного аналізу (в якості основного); безпосередньо складаючих; аналізу семантичного обсягу слів за лексико_семантичним варіантом (ЛСВ) і за семним складом; етимологічного аналізу; лексикографічного методу; синхронно_діахронічного методу для визначення загальних тенденцій у сучасній французькій деривації. Використовувались також елементи трансформаційного аналізу, порівняльно_зіставлювального методу, співвіднесеного з структурою та семантикою окремих ЛО, елементи морфологічного аналізу та статистичної обробки даних.

Матеріалдослідження: вибірка термінів за французькими журналами “Construction” (за 1972 - 1976 рр.), “Travaux” (1974 р.), “Architecture” (1990 - 1991, 1994 рр.), “Chauffage, Ventilation et Conditionnement d'air” (червень 2000 р.), “Intramuros” (№89, червень-липень 2000 р.), в яких найбільш яскраво представлена лексика останньої чверті сторіччя, пов'язана з будівельною тематикою. Також були залучені “Французско_русский строительный словарь”, “Dictionnaire du franзais vivant” та ін. Робоча картотека налічує близько 4500 термінів, які містять не лише власне будівельну лексику, але й загальнонаукову і термінологізовану загальновживану лексику. Із них 929 непохідних термінів, 3521 - похідні терміни.

Теоретичною базою дослідження є роботи вітчизняних та іноземних вчених з питань деривації, лексикології, термінології, загального мовознавства та історії французької мови.

Наукова новизна роботи обумовлена тим, що в даному дослідженні здійснюється комплексний аналіз структури та семантики французьких будівельних термінів, визначається ступінь продуктивності засобів деривації, характерних для французької БТ. Принципово новим є також створений словник будівельної лексики, заснований на принципах синхронної організації дериваційних гнізд (див. додаток до дисертації) згідно з існуючою ієрархією дериваційних засобів. В процесі роботи над словником були використані розробки французьких лінгвістів К. Грюаза, Р. Онво та викладачів кафедри французької філології факультету іноземної філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Теоретичне значення дисертації полягає в уточненні ряду дискусійних питань теорії деривації, таких як розмежування афіксоїдації та композиції, композитів і термінологічних комплексів та префіксальних дериватів, ступінь приналежності отонімії до власне-дериваційних чи семантично_дериваційних процесів.

Практичне значення дисертації обумовлене зв'язком теоретичних досліджень в галузі дериваційних процесів з методичними проблемами оптимізації та інтенсифікації навчання іноземній мові. Засвоєння регулярних словотвірних конструкцій сприяє формуванню у студентів навичок розуміння змісту похідних одиниць за лексичним значенням (ЛЗ) основ та семантико_граматичним значенням словотвірних формантів. Результати дослідження можуть використовуватись під час практичних занять з французької мови як у будівельному вузі, так і на факультетах іноземних мов, в лексикографічній практиці при створенні словотвірних словників.

Апробація роботи Результати дослідження дисертаційної роботи були обговорені на засіданнях кафедри французької філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, на наукових та методичних засіданнях кафедри іноземних мов Полтавського державного технічного університету імені Юрія Кондратюка. Основні положення дисертації були висвітлені на наукових конференціях Полтавського державного технічного університету імені Юрія Кондратюка (1995 - 2000 рр.) та Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (квітень 1997 - 1998 р.), на ІІ Міжнародній конференції “Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної” (м. Полтава, 1998). Теоретичні висновки знайшли відображення в п'ятьох статтях, практичні результати дослідження - в дериваційному словнику що є додатком до дисертації.

Положення, що виносяться до захисту:

1. Французька БТ являє собою цілісну терміносистему, яка, в свою чергу, є підсистемою термінології загальнонаціональної мови, що розвивається за загальними законами та нормами. Її своєрідність зумовлюється лексичним наповненням та часовими межами надходження термінів до терміносистеми.

2. В утворенні БТ беруть участь всі дериваційні процеси, характерні для національної мови. При наявності широкого спектру СМ переважними засобами формування будівельних термінів можна вважати синтаксичний засіб деривації та суфіксацію. Вузькотермінологічні СМ практично відсутні у французькій БТ.

3. Наявність спільного СЗ у різних суфіксальних формантів веде до появи часткових або абсолютних синонімів. Суфіксальна синонімія є джерелом словотвірної варіантності у БТ.

4. ТК є структурною дискретною одиницею і складається з двох або більшої кількості повнозначних слів, які знаходяться між собою в синтаксичних та семантичних відносинах. ТК характеризується цілісністю номінації та моносемічністю.

5. Семантична деривація представлена метафоричним перенесенням (МП) та отонімією. Терміни, утворені шляхом метафоризації без структурних змін відзначаються образністю, але є емоційно нейтральними. У французькій БТ семантичні деривати (перш за все метафоричні терміни) виступають джерелом полісемії, семантичної омонімії, синонімії.

Структура дисертації відповідає головній меті і окремим завданням дослідження, містить вступ, три розділи, заключну частину, список використаної літератури та лексикографічних джерел, 4 додатки-таблиці, а також додаток “Французько_український дериваційний словник будівельних термінів”. Робота викладена на 214 сторінках, із яких 159 сторінок основного тексту, 19 - список використаної бібліографії, 34 - додатки-таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Дане дослідження є спробою здійснити комплексний аналіз засобів деривації, характерних для французької терміносистеми будівництва.

У першому розділі аналізуються теоретичні положення про природу спеціального терміна, його властивості та місце в загальному лексичному фонді, надається характеристика французької БТ як єдиної терміносистеми.

У французькій лінгвістиці існують дві точки зору на те, що являє собою термінологія. Прихильники нелінгвістичного підходу (П. Бурд'є, Д. Кандель, І. Гамб'є, Ф. Годен) відводять їй місце серед соціальних дисциплін. Представники іншої концепції (Ж._К. Буланже, М._К. Льом) стверджують, що термінологія стала одним з головних складників науки про мову. Вітчизняні вчені також розглядають термінологію через призму лінгвістики. Цей підхід представлений в даній роботі.

Згідно до нелінгвістичної концепції в основу дефініції терміна покладена його співвіднесеність з науковим поняттям. Прибічники лінгвістичного підходу роблять акцент на словесній природі терміна і найважливішими ознаками його вважають системність, інформативність, точність, однозначність, експресивну нейтральність. Ці специфічні характеристики дозволяють терміну стати окремим об'єктом дослідження.

Будівельним терміном вважаємо слово або словосполучення, що належить до сучасної французької БТ і виконує особливу номінативну функцію ЛО в умовах науково_виробничого спілкування.

Французька БТ становить цілісну термінологічну систему, яка є складовою частиною загальнонаціональної мови, розвивається за притаманними їй законами та нормами. Вивчення складу французької БТ в діахронічному плані показує, що вилучені нами 929 непохідних термінів за походженням поділяються на 3 групи. До І групи входять терміни, що відносяться до слів народного фонду (493 ЛО). Серед них терміни, що мають витоки з народної латини (342 ЛО), кельтські (15 ЛО), германські (37 ЛО), грецькі слова (18 ЛО), слова з давньофранцузької мови (72 ЛО) та діалектизми (9 ЛО). Вони охоплюють назви споруд та приміщень (maison, hфtel); їх конструктивних елементів (mur, pile); знарядь фізичної праці (pinceau, pelle); будівельних матеріалів (acier, plвtre), виробничих дій ( monter, bвtir) і т.ін.

До ІІ групи відносяться слова “вченого” фонду (272 ЛО). Це латинізми (218 ЛО) та греко_латинізми, що потрапили до французької мови як запозичення або являють собою утворення середньовічних французьких вчених шляхом сполучення “книжних” коренів та афіксів. Терміни “вченого” походження позначають як конкретні будівельні реалії (plinthe, pylone), так і абстрактні (conception), фізико_математичні (rsistance, diamиtre), хімічні (oxyde), загально_наукові поняття (thorie, mthode).

До ІІІ групи входять запозичення та їх похідні (164 ЛО), до яких відносяться слова або їх елементи, що увійшли до французької мови з іноземної або мови національних меншин, які мешкають у Франції. Запозичення з'являються у БТ з ХІІ. Корпус запозичених термінів очолюють італ'янізми (60 ЛО), які інтенсивно поповнюють французьку БТ до XVII ст., наприклад: rotonde (1488), architrave (1528), arcade (1599), coupole (1666). У XVIІI_ХІХ ст. їх кількість зменшується . Англіцизми та англо_американізми становлять 50 ЛО. Перші англіцизми відомі з середніх віків (lest, 1282; drague, 1556). Кількість їх зростає у ХІХ_ХХ ст., наприклад: excavateur (1843), building (1895), tank (1916), bulldozer (1933). Французька БТ налічує також терміни, що походять з голландської (18 ЛО), німецької (9 ЛО), іспанської (7 ЛО), арабської (6 ЛО), провансальської (5 ЛО), новогрецької, російської, португальської та так званих екзотичних мов.

Вивчення генезису французької БТ свідчить про те, що основна маса термінів датується словниками до XVII ст. Головним джерелом формування БТ слід вважати загальнонародну мову. Лексичний склад французької БТ охоплює: власне будівельну лексику, яка складає її ядро, і до якої відносяться й слова загальнонародної мови (plafond, plancher, toit etc); термінологізовану лексику, утворену шляхом метафоризації, метонімізації, або функціонального перенесення за зовнішньою подібністю об'єктів, подібністю їх функцій, місця знаходження та ін. (perles, rose, coque etc); загально_наукову лексику (diaphragme, sphиre, module, choc etc).

БТ складається із назв будівель, окремих приміщень, їх конструктивних елементів (difice, poutre), виробничих процесів, технологічних процесів, операцій (battage, entaille), спеціалістів із даного виробництва (btisseur, architecte), будівельних матеріалів (tuile, pierre meuliиre), виробів інженерного та санітарно_технічного устаткування (boulon, bidet), інструментів, приладів, будівельних машин та механізмів (tamis, camion), елементів архітектурного оздоблення (astragale, chapiteau), нормативних документів і т.д. Це свідчить, що французька БТ нерозривно пов'язана з системою наукових та виробничих понять. Таким чином, релевантними критеріями для французького будівельного терміна є функція означення поняття, що належить до сфери будівництва (номінативна функція) і тематична приналежність, оскільки поза межами БТ слово може втратити ознаки терміна.

У французькій БТ переважають похідні терміни та терміни, утворені шляхом семантичної еволюції вже існуючого в мові поняття. Лише 4% термінів немотивовані. Отже однією з провідних характеристик терміна є його мотивованість.

Кожний будівельний термін відповідає певному поняттю у терміносистемі будівництва, що свідчить про притаманну йому системність.

Частину корпусу французької БТ становить термінологізована лексика, яка виникла за рахунок розширення семантичного обсягу загальновживаної лексики, що пов'язане з метафоризацією та переосмислюванням ЛО і супроводжується появою образності. Це дозволяє одержувати певну інформацію про поняття, якому відповідає термін. Вона спирається на відносини подібності за формою, функцією, місцем знаходження, якістю і т. ін. ЛО coude (лікоть/коліно труби) дає уявлення про його форму; fatigue (втома) про стан об'єкту. Образність не слід ототожнювати з експресивністю. Функціонування ЛО в терміносистемі виключає будь_яку експресію і призводить до нейтралізації образності. Вважаємо, що під нейтральністю будівельного терміна слід розуміти його емоційну знебарвленість.

Інформація, що міститься в значенні наукового поняття, співвіднесеного з терміном, зосереджена в терміні у “конденсованому” вигляді. Однакову інформацію можна передати як аналітично у вигляді визначення, тотожного терміну, так і синтетично за допомогою самих термінів. Термін дозволяє передати зміст наукового поняття набагато стисліше, що свідчить про інформативність будівельного терміна. Наприклад:

Існує думка, що терміносистема є для терміна “термінологічним полем”, яке визначає єдине можливе значення терміна. Проте аналіз показує, що для французьких будівельних термінів характерна наявність кількох значень, подібних за відтінком (rupture f - 1. руйнування 2. тріщина) або розбіжних (lame f - 1. пластинка; 2. паркетне клепання; 3. ніж грейдера, відвал бульдозера), що спростовує положення про обов'язкову моносемічність терміна. Полісемія з'являється за рахунок входження терміна до різних підсистем, таких як будівництво споруд, будівельні машини, будівельна технологія і т.ін. Певна роль в актуалізації значення терміна належить контексту. Терміни: btiment m (1. споруда, будівля, побудова; 2. будівництво) та mйcanique f (1. механіка; 2. механізм, машина; 3. механічне обладнання, механічний пристрій) є полісемічними і навіть в межах підсистеми термінів однієї спеціальності можуть бути вірно витлумаченими лише через умови контексту. Більше половини проаналізованої нами лексики складають полісемічні терміни (52 %).

Тенденцію до моносемічності демонструють терміни, що виникли порівняно недавно, в тому числі за рахунок складання основ, еліпсу, запозичення, калькування: terlite f терліт; bйtonac m стальбетон; bйtoliиge m корковий бетон; catway - маленька приватна пристань; gratte_ciel m хмарочос (калька з англ. skyscraper).

Словотвірна структура терміна, здійснюючи вплив на його семантику, також може сприяти (або перешкоджати) його полісемії. Виникненню полісемії сприяють суфікси _age, _(e)ment, _ation, _ure, префікси re_, d_, en_ (em_) та ін. Обмежують полісемію форманти contre_, entre_, _ite, _oir і т.д. Ці дані збігаються із спостереженнями П.В. Джандоєвої в терміносистемі електроніки.

Отже, моносемічність слід вважати бажаним критерієм при створенні нового будівельного терміна і розглядати лише як тенденцію розвитку терміносистеми.

Другий розділ присвячений дослідженню дериваційних процесів, характерних для утворення французьких будівельних термінів.

Більша частина проаналізованої лексики (близько 77,4 %) являє собою похідні, утворені за існуючими у французькій мові морфологічними та синтаксичними СМ.

Афіксальний засіб у французькій БТ представлений: суфіксацією (32,8 % у загальному корпусі похідних термінів); префіксацією (6,8 %); парасинтезом (0,8 %).

Утворення похідних за допомогою суфіксів є найбільш продуктивним із засобів афіксальної деривації у сучасній французькій БТ. Вивчення формальної структури суфіксальних дериватів передбачає виявлення твірної основи (ТО) і дериваційного суфікса як елементарних одиниць синхронної системи словотвору. Суфіксальний інвентар французької БТ містить 43 суфікси та 3 суфіксоїди. Найбільш продуктивними, що спеціалізуються на утворенні субстантивів (860 дериватів - 74,5 % від загальної кількості похідних за суфіксацією), є форманти _age (190 похідних), _(e)ment (120 похідних); _eur/_ateur, _euse/_(a)trice (100 похідних). Друге місце належить суфіксальним флексоїдам (_er, _ir, _iser, _ifier) - 193 похідних (16,7 %), з яких найпродуктивнішим є _er - 163 похідних. За допомогою адєктивних суфіксів утворено 101 похідну (8,8 %); найпродуктивніші форманти _eur (_euse) - 32 ЛО, _able (_ible, _uble) - 17 ЛО, _ique - 15 ЛО.

Вивчення структури та семантики суфіксальних дериватів демонструє наявність не лише конкретного ЛЗ, індивідуального для кожної ЛО, але й категоріального СЗ, вираженого суфіксом. СЗ є загальним для дериватів даного типу і розкривається в похідних, побудованих за певною СМ.

Зміст СМ варіює в залежності від кількості значень суфіксального форманта. Завдяки варіативності суфіксального форманта СМ може бути багатозначною (27 найпродуктивніших СМ із 80 - полісемічні). Найвищу полісемічність виявляють СМ: B_n + _ier (_iиre) N - 4 СЗ (спеціальності - йgoutier, знаряддя дії - terrassier, місця - marbiиre, матеріального предмета - filiиre); B_v + _age N - 4 СЗ (дії - murage, її результату - moulage, сукупності - vannage, якості, стану - feuilletage); B_v + _(e)ment - 3 СЗ (дії - taillement, її результату - tassement, якості, властивості - raidissement); B_v + _ation (_ition) - 3 СЗ (дії - cimentation, її результату - installation, властивості, стану - incurvation). “Вузьку спеціалізацію” виявляють в основному нечастотні СМ (26 субстантивних, 9 ад'єктивних), представлені незначною кількістю похідних, та всі дієслівні (10 СМ).

СЗ може бути виражено кількома СМ, які завдяки загальній семі, утворюють словотвірний тип (СТ). Так, в категорії субстантивів виявлено 4 СТ: 1) із значенням дії: B_v + _age (_(e)ment, _ation, _ure, _ion, _tion, _isation (_ification), _e, _ange) N; 2) із значенням результату дії: B_adj + _ure N, B_adj + _ade N, B_v + _is (_ance/_ence, _ange) N; 3) із значенням орудності: B_v + _eur/_euse (_ateur/_atrice, _ier/_ire, _ier/_iиre, _oir, _iste) N; 4) із сукупним значенням: B_v + _age (_is, _at) N; B_n + _age (_ure, _e, _erie, _aison, _aie, _ail) N. В категорії прикметників вирізняються СТ: 1) із значенням виявлення якості або характеру того, на що вказує ТО: B_n + _eur/_euse (_ique, _aire, _al/_ale, _iel/_ielle, _ier/_iиre, _iste, _atile); 2) із значенням здатності до дії: B_v + _able (_ible); B_v + _if (_ive); 3) із значенням ознаки за походженням: B_n + _an (_ane); B_n + _ain (_aine). СЗ по відношенню до СТ є інваріантними.

Загальне СЗ передає семантичне ядро СП і одержує свій структурний вираз у межах дериваційної моделі. Деривати, утворені за полісемічними продуктивними СМ підрозділяються на семантичні ніші (СН). Ніша являє собою семантичний різновид слів з одним і тим же суфіксом і виступає в нашій роботі домінуючою дискретною одиницею аналізу семантики суфіксальних похідних.

Конкретне наповнення СН залежить від лінгвістичних чинників (семантика похідного слова складається із семантики ТС і значення, якого йому надає словотвірний формант), та екстралінгвістичних (від сфери, у якій відбувається акт номінації). Будівництво, як індустріальна галузь, зумовлює потребу у називанні як фізичних чи абстрактних дій, процесів, так і виробничих операцій. Семантика дериватів із значенням результату операцій також розвивається в бік конкретизації - похідні терміни здебільшого позначають матеріальні будівельні або архітектурні реалії - типи споруд, окремі елементи їх конструкції, декору і т. ін.

Деривати, утворені за найпродуктивнішими СМ, які водночас є полісемічними, відносяться до кількох СН. Так, ЛО моделі B_v+_age (185 похідних) розділяються по 7 СН: 1. назва виробничої операції (171 ЛО): fйraillage - установлення арматури, tuyautage - монтаж водопроводу; 2. назва фізичного процесу (10 ЛО): colmatage - природна цементація, enfonage - осідання; 3. результат виробничої операції (63 ЛО): doublage - футерування, raboutage - з'єднання встик; 4. назва конструктивного елемента (39 ЛО): pilotage - пальова основа, voligeage - лати, настил; 5. назва окремої конструкції або споруди (7 ЛО): barrage - гребля, passage - крита галерея; 6. назва будівельного матеріалу (6 ЛО): branchage - фашинний матеріал, sciage - пиломатеріал; 7. назва механізму, пристрою або їх сукупності (7 ЛО): amorage -детонатор, quipage - комплект інструментів. Специфіка семантики незначної кількості деяких дериватів не дозволяють включити їх до окремих ніш: feuilletage - шаруватість, maillage - взаємозв'язок (значення стану, властивості).

Для СМ Bv + _(е)ment N вирізняємо 8 СН (120 ЛО): 1) назва виробничої операції (76 ЛО): lancement - насування мостової ферми, verdissement - озеленення; 2) назва фізичного процесу (31 ЛО): crasement - руйнування, enfoncement - просідання; 3) назва результату виробничої операції (45 ЛО): tanchement - герметизація, glissement - зсув; 4) назва конструктивного елементу (26 ЛО): cloisonnement - перебірка, fondement - фундамент; 5) назва якості, властивості або стану (6 ЛО): bombement - опуклість, clairement - освітленість, comportement - стійкість; 6) назва окремої споруди (5 ЛО): logement - житловий будинок, житло, stationnement (des voitures) - автостоянка; 7) назва механізмів, устаткування (4 ЛО): roulement - підшипник, refoulement - трубопровід; 8) назва будівельного матеріалу (3 ЛО): branchement - фашинний матеріал, pavement - матеріал для брукування.

Порівняння результатів семантичної класифікації дериватів з суфіксами _age і _(e)ment дозволяє говорити про більшу абстрактність понять, які висловлюють похідні з суфіксом _(e)ment. Кількісний склад термінів на _(e)ment, які позначають фізичний процес і характеризуються більш високим ступенем абстрагованості, переважає кількість дериватів на _age тієї ж СН. Серед похідних за СМ B_v + _age N кількість дериватів із значенням конкретного матеріального предмета, одержаного в результаті виробничого процесу, складає 32,8 % проти 31,6 % похідних термінів аналогічного значення, утворених за моделлю B_v + _(e)ment N. Дуже незначна перевага в бік конкретності значення, належить утворенням з суфіксом _age. Порівняння паралельних утворень з формантами _age i _(e)ment від однієї ТО свідчить про дещо вищий ступінь конкретності, що надає похідним суфікс _age: abattage - знесення (будівлі)/ abattement - обмеження, зниження; flambage - поздовжній вигин /flambement - втрата стійкості.

Аналіз семантики суфіксальних дериватів за допомогою СН дозволяє вирізнити ступінь семантичної кореляції між твірними та похідними словами. Найбільш характерною є повна відповідність ЛЗ основ твірного та похідного слів. Цей тип кореляції - найбільш розповсюджений серед дериватів з непохідною основою (51 %): йtancher (герметизувати) йtanchement (герметизація). Серед дериватів з похідною основою ця цифра ще вища - 71,7 % (повна відповідність ЛЗ твірних та похідних зумовлюється “спеціалізуючою” дією живого афіксу, що входить до складу цієї основи): indissoluble (нерозчинний) indissolubilitй (нерозчинність). Менш характерним є розширення (у 18% дериватів з непохідними ТО і у 20,8% з похідними) або звуження (у 8,3% дериватів з непохідними ТО і у 3,8% з похідними) ЛЗ дериватів у порівнянні з ТС, яке досягається за рахунок термінологічної спеціалізації похідних при входженні в терміносистему будівництва. Невідповідність ЛЗ твірного і похідного слів спостерігається лише у 8% дериватів з непохідними основами: fariner (обсипати мукою) farinage (суха гниль (у деревини)), cannelle (кориця) canneler (оздоблювати канелюрами) і виникає за рахунок метафоризації ТО.

Наявність однакового СЗ у різних суфіксальних формантів є не лише засобом диференціації ЛЗ паралельних утворень від однієї ТО в залежності від словотвірних нюансів конкретного суфікса: vaporisage (дія - пропарювання)/vaporisation (трансформуюча дія - перетворювання на пару), але й джерелом часткової або абсолютної синонімії. Часткова синонімія (в одному або кількох значеннях похідного) притаманна паралельним утворенням з суфіксами: _age/_(e)ment (11 синонімічних пар) - perзage/percement (буріння); _age/_ation (5 пар) - forage/foration (буріння); _age/_ure (2 пари) - tuyautage/tuyauterie (система труб); _age/_erie (1 пара) - isolement/isolation (ізоляція); _(e)ment/_ation (3 пари) - fondement/fondation (фундамент); _(e)ment/_ure (3 пари) - doublement/doublure (футер); _(e)ment/_is (1 пара) - logement/logis (житло); _eur/_euse (7 пар) - chargeur/chargeuse (завантажувач).

Здатність до абсолютної синонімії, причиною якої є не лише близькість СЗ суфіксальних формантів або вузько семантичний обсяг ТС, але й термінологічна спеціалізація семантики дериватів, притаманна: дериватам на _age/_(e)ment (21 пара) - curage = curement - прочищення; _age/_ation (2 пари) - finissage = finition - кінцеве оздоблення; _age/_is (1 пара) - hourdage = hourdis - бутова кладка; _age/_ure (3 пари) - soudage = soudure - зварювання. Абсолютні синоніми виникають також за рахунок існування форм жіночого і чоловічого роду суфіксів _eur (_euse) і _ateur (_atrice) - 11 пар (laveur = laveuse - промийник, excavateur = excavatrice - екскаватор) та дублетності _eur (_euse)/_ateur (_atrice) - 3 пари (vibreur = vibrateur - вібратор). Здатність до синонімії виявляють в основному субстантивні суфікси.

Суфіксальна синонімія є джерелом словотвірної варіантності, під якою ми, услід за С.І. Морару, розуміємо варіювання в межах тотожності слова, а словотвірні варіанти являють собою формальні модифікації ЛО при тотожності її лінгвістичного значення. Варіанти виникають за рахунок синонімічності окремих дериваційних формантів, семантичної та функціональної близькості останніх.

Дослідження словотвірних особливостей суфіксальних формантів дозволяє виділити 2 основні лексико_семантичні групи словотвірних варіантів: 1. із значенням назви дії або її результату, утворені за рахунок семантичної співвіднесеності формантів _age/_(e)ment/_ation/_isation/_ure/_is: jalonnage/jalonnement, scellage/scellement, mtallisage/mtallisation, malaxage/malaxation; 2. із предметним значенням, представлені варіантністю форм на _eur (_euse); дублетністю _ateur/_eur: dragueur/dragueuse, climatiseur/climatisateur або дериватами із конкретизованим значенням продукта дії: hourdage/hourdis.

Друге місце за продуктивністю серед афіксальних засобів деривації займає префіксація (239 ЛО). Префіксальний інвентар у БТ містить 28 префіксів і 6 префіксоїдів, серед яких найвищу продуктивність виявили: contre_ (39 похідних), d_ (27 похідних), pr_ (22 похідних), in_/im_/ir_ (18 похідних), re_/r_ (15 похідних).

Префіксальні СМ демонструють певну частиномовну вибірковість формантів. Переважно субстантивними виявили себе contre-, prй-, micro-, entre-; вербальними - dй-, en-/em-, re-; ад'єктивними - in-/im-. Найвищу продуктивність мають СМ із значенням локативності або опозиційності (contre- + N - 34 похідних ЛО) та реверсивності дії (dй- + V - 25 похідних). Префіксальні СМ в БТ в основному моносемічні, що свідчить про конкретність сем префіксів, яка знімає полісемію всередині СМ. Із 56 СМ, за якими реалізується утворення префіксальних похідних, лише 8 виявляють багатозначність: й_+V V, entre_+V V, sur_+N N, en_ (em_) +V V, re_ + V V, contre_+N, inter₁_+N, dй_+V V.

Взаємодія між морфологічними засобами деривації виявляється в парасинтезі - одночасній дії кількох засобів словотвору, наприклад, приєднанню до ТО префіксальних і суфіксальних формантів. У шарі проаналізованої лексики було виділено 29 парасинтетичних утворень, що свідчить про низьку продуктивність цього засобу для БТ.

Композити в БТ становлять 2,2%. Розрізняють композити 2_х типів: І - французького (70 ЛО), утворені від вільних або зв'язних синтаксичних конструкцій, в основному шляхом зіставлення основ (tube_guide, mica_shiste); ІІ - греко_латинського (8 ЛО), побудовані шляхом поєднання двох або більшої кількості коренів або основ - морфем “вченого” походження, позбавлених автономності у французькій мові homogиne, hetйrogиne). Головною структурною ознакою композиту є його недискретність. Семантика композиту базується на відносинах між його ономасіологічною базою та атрибутивною величиною. Для БТ найбільш характерними є класифікаційно_деталізуючі композити (24 ЛО - bloc_porte; epoxy_rsine) та дескриптивні (20 ЛО - arriиre_bec, demi_brique).

Невласна деривація реалізована в БТ конверсією (4% дериватів) та регресивним словотвором (1,8%). Регресивні деривати датуються, в основному, XIV-XVII ст., що свідчить про непродуктивність і неактивність цього засобу для сучасної французької БТ. Похідні утворюються шляхом усічення флексоїда інфінітивної основи, переважно за СМ (V - suffixe verbal) + _e N (34 ЛО): fabriquer fabrique та СМ (V - suffixe verbal) + N (25 ЛО): jeter jet. Семантика регресивних дериватів характеризується високим ступенем матеріальності. 80 % ЛО, що піддавались аналізу, входять до 2_3_х СН, таких як назва виробничої операції, назва результату виробничої операції, назва конструкції або її елементу, окремої споруди і т.ін. 48 ЛО позначають конкретні будівельні реалії.

Конверсія в БТ представлена субстантивацією за СМ Adj N (106 ЛО) та ад'єктивацією за СМ N Adj (35ЛО). СМ V N та Adv Adj непродуктивні. Відмінною рисою конверсії як словотвірного засобу є те, що вона не змінює зовнішню структуру слова і, таким чином, не вдається до методів, якими звичайно користується морфологічна деривація. 76,1 % конверсивів притаманне перенесення основної семи твірної ЛО, крім частиномовного показника (предметність, ознака, процесуальність). Початкове ЛЗ залишається тотожнім мотиванту: clos, _se adj (огороджений) clos m (огороджена ділянка). 23,9 % конверсивів відзначається еволюцією семи вихідної ЛО при транспозиції до іншого лексико_граматичного класу, яка супроводжується конкретизацією його значення. Так, ЛО rustique (сільский) спершу проходить шлях переосмислення в якості прикметника і набуває значення “простий, просто збудований”, а лише потім, підпавши під процес конверсії, одержує більш вузьке значення декоративно_художнього стилю.

Синтаксичний засіб деривації, за допомогою якого утворено 51,6% будівельних термінів, є одним із дискусійних питань у романському мовознавстві. ЛО типу beton armй відносять то до простих слів, то до аналітичних слів або до фразеологізмів чи складних слів.

Вважаємо слушною думку Г.С. Чинчлея, який підкреслює, що процес номінації характеризується як основоскладанням, так і складанням лексем, в результаті чого з'являються дискретні одиниці - аналітичні та синтаксичні композити, об'єкт аналітичної і синтаксичної деривації. В даній роботі синтаксичним способом терміноутворення вважається утворення нових термінів шляхом з'єднання двох або більшої кількості лексем за існуючими в загальнонаціональній мові СМ. Зв'язок між лексемами - синтаксичний (прийменниковий або безприйменниковий). Терміни, які є мовними виразами наукових понять певної галузі знань і мають семантичний зв'язок між синтаксично об'єднаними компонентами, ми вслід за М.Л. Папко, називаємо термінологічними комплексами (ТК). Формальною ознакою ТК є дискретність мовних одиниць, що входять до його складу. Особливості ТК полягають в тому, що 1) будучи окремо оформленим мовним утворенням, ТК містить у своєму складі два або більше компоненти, які є повнозначними словами і знаходяться між собою в певних синтаксичних і семантичних відносинах. Структурне переміщення компонентів неможливе; 2) ТК характеризується цілісністю номінації, оскільки функціонує в якості складного за структурою, але єдиного за денотатним значенням знаку; 3) ТК має стійкий лексичний склад, хоч ця стійкість в різних термінах може бути неоднаковою. Стійкість лексичного складу ТК зумовлена стійкістю відповідного поняття; 4) завдяки стійкості лексичного складу ТК не утворюється кожний раз знову, а відтворюється в готовому вигляді, подібно до простого слова чи фразеологізму; 5) синтаксично ТК становлять один член речення; 6) значення компонентів, що входять до ТК, пов'язані із значенням всього терміна. Вони виводяться із значення цілого, а значення цілого, відповідно із значення окремих компонентів; 7) подібно до простих термінів, ТК завжди є стилістично нейтральними, хоча і можуть мати в своєму складі стилістично забарвлену ЛО.

Від однослівних термінів ТК відрізняються тим, що репрезентують складні поняття, явища та ін. відокремлено, за допомогою двох чи більше слів, з'єднаних синтаксично_семантичним зв'язком. Прості слова_терміни і ТК реалізують функцію номінації по_різному: прості слова - глобально, ТК - розчленовано.

ТК притаманні особливості як вільних словосполучень, так і фразеологічних одиниць. З вільними словосполученнями їх споріднюють структурно_граматичні властивості, хоч, на відміну від попередніх, ТК відтворюються у мовленні в готовому вигляді. Спільність з фразеологічними одиницями базується на цілісності номінації, здатності до відтворення у мовленні, стійкості лексичного складу, регулярності використання у мовленні та схожості за структурою. Відмінності полягають у неідіоматичності ТК. Значення їх компонентів не піддаються семантичному перетворенню. ТК функціонують як цілісне слово.

Структурно ТК являють собою ієрархічну комбінацію, що реалізується у підрядному сполученні двох компонентів - ономасіологічної бази (ОБ) та атрибутивного компоненту (АК). ОБ є стержневим компонентом ТК. В ролі АК виступає іменник чи прикметник, тому структурна типологія ТК представлена моделями: І. N + A: bton rouge, eau chlorure (916 ЛО - близько 50,5%); ІІ. N₁ + pr + N₂ - paroi de section, maille а froid - (871 ЛО - 48 %); ІІІ. N₁ + N₂ - armature grillage, pression bton (27 ЛО - 1,5%); IV. N + а + V_inf - pierre а btir - 3 ЛО.

Серед ТК зустрічаються багатокомпонентні утворення, що являють собою варіанти СМ N + A та N₁ + pr + N₂: Особливість багатокомпонентної структури ТК полягає в тому, що слабка додаткова мотивованість елементів комплементації надолужується за рахунок розширення лексичного складу, тобто дефіцит якості (відповідності поняттю) компенсується кількістю структурних складників. В утворенні багатокомпонентних ТК знаходить реалізацію тенденція до конкретизації та чіткої детермінізації і, таким чином, до однозначності, яка є критерієм ідеального терміну. Подібне спостерігається Л.К. Богдановською на матеріалі термінів промислової екології.

Бінар ІІІ типу - N₁ + N₂ в останній час, одержав розповсюдження у французькій мові. Характерною рисою СМ є використання іменника в ролі АК: poutre console - консольна балка. Синтаксичні відносини в бінарі N₁ + N₂ знаходять вираз через порядок слів - АК завжди знаходяться в постпозиції. Між членами бінару відсутнє узгодження: une cration pltre - des crations plвtre. Морфологічно неоформлені утворення виникають у французькій мові для зміни прийменникових відносин або описових конструкцій і являють собою: а) еліптичну конструкцію N₁ + pr + N₂, де відбувається заміна прийменникових відносин: comble de shed = comble shed; б) еліптичну описову конструкцію, де в основу об'єднання в ТК покладені ознаки функції, схожості, місцерозташування: terrase solarium = terrasse qui sert de solarium.

Наведені ТК відзначаються тісною лексикалізацією компонентів, що наближає їх до композитів: mur rideau та mur_rideau, pile culйe та pile_culйe. Утворення подібних ТК може бути даниною сучасній тенденції до безприйменникового вживання іменника у функції означення. Від композитів ТК відрізняються дискретністю і відсутністю узгодження означуваного та означального, тобто різниця є як структурною, так і морфологічною.

За лексичним складом ТК розподіляються на такі групи: І. ОБ і АК - будівельні терміни (poutre prcontrainte, transporteur а ciment); ІІ. ОБ - будівельний термін; АК - термінологізоване загальновживане слово у переносному значенні (poutre matresse, pignon aveugle); ІІІ. ОБ - термінологізоване слово загальновживаної лексики, АК - будівельний термін (sas а aйrage, tкte de pile); ІV. ОБ і АК - термінологізовані слова, вжиті у переносному значенні (patte d'elйphant, nid de poule).

За семантикою конкретизуючих ознак вирізняємо такі розряди ТК: 1) кваліфікативно_класифікуючі. (ciment blanc, scorie acide); 2) квантитативно_класифікуючі (sable fin, tle forte); 3) релятивно класифікуючі - найбільш численний з трьох розрядів. (vitrage isolant, systhиme Howe).

Двокомпонентні ТК переважно однозначні, багатокомпонентні однозначні завжди, незалежно від контексту. Однозначність ТК відрізняє їх від термінів_лексем. Це досягається завдяки особливостям їх структури - наявності АК. Чим складніше структура, тим конкретніше значення ТК.

У третьому розділі розглядається семантична деривація і наводиться аналіз таких її засобів, як метафоризація та отонімія. Досліджуються також інші шляхи поповнення термінологічного фонду, зокрема запозичення, що відбувається не лише на структурному, але й на семантичному рівні.

Метафоричне перенесення (МП) є достатньо характерним для французької БТ (692 терміни). Чисельна кількість семантичних змін у значенні слова завдячує своєю появою саме цьому лінгвістичному явищу. В процесі подібної семантичної деривації виникає полісемія, яка є природним результатом історичного розвитку семантики слів. Полісемія є невід'ємною рисою термінів, утворених за допомогою МП.

МП здійснюється при наявності 3_х екстралінгвістичних елементів: 1) вихідного предмета, який виступає вихідним словом (ВС) метафоризації; 2) предмет, який називаємо; 3) загальної для них ознаки. При полісемії словозначення (словозначення ЛСВ слова з його змістовного боку) мають не лише загальний десигнатор, але й загальні семантичні ознаки. При закріпленні метафоричної назви у семантичному обсязі слова виникає нове переносне значення, і слово стає семантичним дериватом.

За семантикою ВС будівельні терміни, утворені шляхом МП підрозділяються на 5 категорій: І. антропоморфізми: (oreille, bouche) - 91 ЛО; ІІ. зооморфізми: (chиvre, aile) - 75 ЛО; ІІІ. плантаморфізми: (bulbe, tronc) - 42 ЛО. Плантаморфізми відзначаються низькою полісемічністю; ІV. реалії повсякденного вжитку та оточуючого середовища: (sabot, ceinture, lit) - 443 ЛО. Ця категорія відзначається високою полісемічністю (2_3 значення у кожного терміна); V - персоніфікалізми: (rajeusement, vieilissement) - 42 ЛО.

В якості загальної ознаки виступає подібність за формою (arc m лук/арка, склепіння); функцією (fourreau m піхви/чохол, кожух); місцезнаходженням предмета на тілі людини або тварини та в будівлі (front m - чоло/передній бік, фронт, забій); консистенцією та кольором (lait m - молоко/цементне молоко, суспензія); способом виготовлення (biscuit m бісквіт/не вкритий поливою фарфор, порцеляна); за результатом дії поняття, що позначає ВС (gel m мороз/гель) або за кількома ознаками одночасно.

За структурою будівельні терміни, утворені за участю МП, поділяються на 3 групи: І. терміни, утворені без структурних змін ВС виключно шляхом семантичних змін, в результаті чого виникає будівельно_термінологічний ЛСВ (БТЛСВ) 181 ЛО; ІІ. похідні від метафоричних термінів (ПМТ), утворені в межах основних засобів словотвору (218 ЛО); ІІІ. ТК, утворені за участю МП - (293 ЛО).