Особливості дериваційних процесів у терміносистемі будівництва французької мови

БТЛСВ виступають джерелом полісемії в будівельній термінології (112 з них полісемічні). Полісемія БТЛСВ відбувається за рахунок: 1) розширення значення терміну (baguette f - паличка/ baguette f: 1 - дротик, рейка; 2 - багет, валик; 3 - свинцевий слупик вітражу); 2) семантичної омонімії (семантичним омонімом, за суттю, є кожний ЛСВ); 3) синонімії. В синонімічні зв'язки вступають як БТЛСВ, так і будівельні терміни, не ускладнені МП (coque - coquille - ізоляційна шкаралупа; paille - dйfaut - дефект).

В процесі утворення термінів ІІ групи об'єднано 2 процеси - семантичний (метафоризація) та дериваційний. Серед ПМТ вирізняються: а) деривати утворені під семантичним впливом термінологічного ЛСВ (191 ЛО): sonner (забивати палі) sonnette (копер для забиття паль). Семантичний зв'язок між ВС і дериватами 2-го і 3-го порядку виявляється лише на етимологічному рівні; б) деривати, утворені від метафоричних ТО, не обтяжених термінологічним значенням (28 ЛО): hourd (підвищення для глядачів турніру) hourder (виконуватии бутову кладку) hourdis (бутова кладка). Для більшості ПМТ характерна втрата семантичного зв'язку з ВС метафоризації, при нарощенні дериватів 2_го, 3_го. Відбувається процес деметафоризації, який характеризується послабленням або навіть втратою образності, метафоричної мотивації і самої метафоричності. Цьому сприяють і словотвірні процеси, що відбуваються в дериватах 2_го, 3_го (і т.д. порядку). Так, в СЛ corbeau m (крук) сorbeau m (консоль) encorbellement m (консоль), сприйняття семантичного зв'язку між вихідним предметом метафоризації (птах) та дериватом ускладнюється за рахунок позащабельної деривації (відсутня ланка - гіпотетичне дієслово encorbeller, яке мало б бути твірним для encorbellement) та парасинтезу, завдяки яким утворений термін encorbellement. Випадки наявності позащабельної деривації, змін у ЛЗ суфіксів дають можливість говорити про певні зміни СМ, які беруть участь у терміноутворенні від метафоричних основ. Це частково підтверджує положення, висунуте А.Я. Лазуренком про існування в словотвірній системі французької мови особливого різновиду метафоричних СМ.

До ІІІ групи включаємо метафоричні терміни, що входять до ТК в якості одного або кількох компонентів (як ОБ, так і АК). В комплексах метафоричне значення ВС втрачається за рахунок додаткових компонентів, у складі ТК (corps de chauffe, pte de verre).

Одним із засобів розширення словникового запасу БТ є отонімія - перехід власних імен (ВІ) до категорії загальних імен (ЗІ). В корпусі будівельної лексики отоніми становлять 57 ЛО. Аналіз французької БТ дає підстави вважати отонімію не самостійним словотвірним засобом, а одним із типів семантичної деривації, головною характеристикою якого є те, що базою терміну_отоніму служить ім'я власне (імена, прізвища, географічні назви, назви племен народів). В основі отонімічних утворень знаходиться семантичний зсув, при якому втрачається зв'язок з первинними денотатом і відбувається перехід до ЗІ. Отонімічне походження терміну може чітко виявлятись (pousse d'Archimиde, pierre de Vrone, quation de Navier_Bresse) або бути прихованим, як в ЛО: vernis лак, від назви грецького міста Berenike, де з'явились перші лаки. В ряді випадків отонімічність ускладнюється МП. Так ЛО robinet m (кран) походить від ВІ Robin, назви барана у давніх французьких казках, оскільки перші крани були зроблені у вигляді баранячої голови.

За структурою отонімічні терміни поділяються на прості (однослівні) та складні (ТК). Значна кількість простих отонімічних термінів піддається подальшій деривації, в основному шляхом суфіксації: faпence faпencer faпenзage. Здатність до словотворення є останнім актом відриву від ВІ.

Терміни отонімічного походження переважно моносемічні (53 ЛО), що. витікає з самої сутності отонімів: ВІ називає лише один об'єкт і під час переходу ВІ в ЗІ цей об'єкт залишається єдиним в своєму роді. У той же час синонімія, отонімія, подекуди полісемія, зустрічається і серед отонімів. Так, в ЛО sandwich m 1. плита або панель з теплоізоляційним прошарком; 2. пакет арматурних пучків, полісемічність з'являється за рахунок збіжності ознак предмет є багатошаровим. Джерелом для виникнення синонімії може стати наявність, поруч з отонімом_запозиченням, французького варіанту терміна: portlandciment (портландцемент)=ciment Portland. Отонімічним термінам властива також метонімія (mansarde) на першому етапі переходу із категорії ВІ до ЗІ.

Основні ВИСНОВКИ

Французька БТ являє собою цілісну терміносистему, що входить до складу загальнонаціональної мови та розвивається за властивими для неї законами та нормами. Завдяки давності будівельної справи головним джерелом формування БТ слід вважати загальнонародну мову взагалі і народну ремісницьку лексику зокрема. Дослідження генетичних особливостей будівельних термінів демонструє, що більшість з них утворена від слів “народного” фонду. Основний корпус будівельної лексики склався ще до XVII ст.

Французький будівельний термін є собою словом або словосполученням, і належить до сучасної французької терміносистеми будівництва та архітектури, що виконує особливу номінативну функцію вживання ЛО в умовах науково_виробничого спілкування. Його основними властивостями є внутрішня системність, інформативність, емоційна нейтральність, переважна мотивованість. Французькому будівельному терміну притаманна полісемічність.

Французькі будівельні терміни утворюються за рахунок власної та невласної деривації, синтаксичного засобу, семантичної деривації (метафоризації, отонімії) і шляхом запозичення з інших мов.

Найпродуктивнішим дериваційним засобом у БТ є синтаксичний: більше 51,6% похідних термінів становлять ТК. ТК відзначаються структурною дискретністю і утворені за існуючими в загальнонаціональній мові моделями синтаксичної деривації. Структура ТК характеризується підрядним сполученням двох компонентів: ОБ та АК, де ОБ є носієм родової, а АК змінної, видової ознаки. Найчастотнішими СМ для утворення ТК є N + A та N₁ + pr + N₂. За семантикою складників найбільш численними є релятивно_класифікуючі ТК. Будівельні ТК відзначаються переважною моносемічністю, завдяки здатності АК конкретизувати значення ОБ. Чим складнішою є структура ТК за кількістю означаючих компонентів, тим конкретнішим є його значення.

Серед засобів власної деривації у французькій БТ найбільш продуктивною є суфіксація (32,8 % похідних ЛО). Найпродуктивнішими суфіксальними СМ є субстантивні моделі із значенням назви дії або її результату (B_v + _age, B_v + _(e)ment).

Семантика суфіксальних дериватів у БТ відзначається полісемічністю. Більшість суфіксальних СМ заповнюють кілька СН. Конкретна наповненість СН визначається індивідуальною семантикою ТО, що знаходиться в тісному зв'язку з будівельною сферою, де відбувається акт номінації. Семантика похідних ЛО визначається не тільки термінологічним значенням ТО, але й СЗ суфіксального форманту. Джерелом полісемії є варіативність СЗ як самих суфіксів, так і СМ, що призводить до входження того ж самого суфікса до кількох СМ одночасно. У БТ джерелом словотвірної варіативності є також суфіксальна синонімія. За ступенем семантичної кореляції найбільш характерною є повна відповідність ЛЗ мотиванта та його суфіксального деривата.

Семантична деривація є продуктивним засобом утворення будівельного терміна. Різновидами семантичної деривації в БТ виступають метафора та отонімія. Терміни, утворені семантичним шляхом виступають у французькій БТ джерелом полісемії (це стосується в першу чергу метафоричних термінів), семантичної омонімії та синонімії.

Аналіз структурно_семантичних особливостей похідних будівельних термінів виявив практичну відсутність вузькотермінологічних СМ для дериваційної системи французької БТ. Семантика дериватів характеризується високою предметністю та конкретністю, що пов'язано з матеріально_речовим характером сфери використання термінів - будівельної справи. Дериваційні процеси у сфері БТ є відтворенням як загальних тенденцій французького словотвору, так і особливостей терміноутворення в окремій терміносистемі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Про структурно_семантичні особливості термінологічних комплексів будівельно_архітектурної термінології // Мовні і концептуальні картини світу. - Київ: Київський ун_т ім. Тараса Шевченка, 1998. - С. 66_73.

2. Структурно_семантичні особливості термінів, утворених за участю пропріального компоненту (на матеріалах французької будівельно_архітектурної лексики) // Вісник Полтавського педінституту ім. В.Г. Короленка. Філологічні науки. - Вип. 1. - Полтава, 1998. - С. 147_152.

3. Про структурно_семантичні особливості конверсивів сучасної французької будівельно_архітектурної термінології// Проблеми семантики слова, речення та тексту. - Вип. 2. Київ: Київський державний лінгвістичний університет, 1999. - С.101_109.

4. Лінгвістичне запозичення як один із засобів збагачення складу спеціальної термінологічної лексики // Збірник наукових праць Полтавського державного пед. інституту ім. В.Г. Короленка. Філологічні науки. - Вип. (2) 6. - Полтава, 1999. - С. 146_154.

5. Генетичні особливості французької будівельної термінології // Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики. - №4. - Черкаси, 2000. - С. 206_207.

6. До проблеми про моносемічність терміна // Матеріали другої міжнародної наукової конференції “Лінгвістичні та методичні проблеми навчання мови як іноземної”. - Полтава, 1998. - С. 124_126.

7. Метафора, як один із засобів утворення будівельних термінів //48 міжвуз. наук. конф.: Тези доп. - Полтава: Полтавський технічний унверситет, 1996. - С.52.

Размещено на Allbest.ru