Фраземіка говірок Західного Поділля

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

УДК 811.161.2'282.2(477.43/84)

ФРАЗЕМІКА ГОВІРОК ЗАХІДНОГО ПОДІЛЛЯ

10.02.01 - українська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Коваленкр Наталія Дмитрівна

Київ 2001

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі української мови Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: - кандидат філологічних наук, доцент Ткачук Петро Єфремович, Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, завідувач кафедри української мови

Офіційні опоненти: - доктор філологічних наук, професор, Матвіяс Іван Григорович, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України

- кандидат філологічних наук, професор Козачук Ганна Олександрівна, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, професор кафедри української мови

Провідна установа: - Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, кафедра історії та культури мови, Міністерство освіти і науки України, м. Чернівці

Захист відбудеться 28.12.2001р. о 14 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 в Інституті української мови НАН України за адресою:01001, м. Київ - 1, вул. Грушевського, 4.

Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні та Інституту української мови НАН України (01001, м. Київ - 1, вул. Грушевського, 4).

Автореферат розіслано 27.11. 2001 року

Учений секретар спеціалізованої вченої ради І.А. Самойлова

фраземіка західноподільський семантичний

Загальна характеристика роботи

Вивчення фраземіки говіркового мовлення залишається й дотепер одним з важливих завдань української діалектології. Вихід за межі літературної мови та пильна увага до фраземіки діалектів дає змогу не тільки виділити одиниці різного типу, а й певною мірою вивчити взаємозв'язки на цьому рівні між літературною мовою і народними говорами, виявити загальнонародне та місцеве, з'ясувати семантичні та граматичні особливості власне діалектних фразем.

Дослідження джерел, семантики й структури фразем східнослов'янських мов створили міцну теоретичну базу для вивчення особливостей діалектних сталих висловів (Л.Г. Авксентьєв, А.С. Аксамитов, М.Ф. Алефіренко, В.Л. Архангельський, Н.Д. Бабич, А.М. Бабкін, Л.А. Булаховський, В.В. Виноградов, С.Г. Гаврін, Ю.О. Гвоздарьов, А.В. Жуков, В.П. Жуков, М.Т. Демський, І.Я. Лепешев, Ф.П. Медведєв, В.М. Мокієнко, Л.Г. Скрипник, В.М. Телія, Г.М. Удовиченко, В.Д. Ужченко, М.М. Шанський та ін.).

Упродовж останніх десятиріч фраземіка українських діалектів стала вивчатися досить інтенсивно, незважаючи на труднощі, пов'язані зі збиранням діалектного матеріалу, опрацюванням та апробацією методів його дослідження. Цінний фраземний матеріал зафіксовано у словниках діалектної лексики (М.М. Онишкевич, С. Панцьо, В.А. Чабаненко, М.М. Корзонюк, А.Т. Сизько), матеріалах до словників фразем (А.П. Грищенко, М.Т. Доленко, Н.Д. Бабич, О.С. Юрченко, Л.І. Ройзензон, С.І. Ройзензон, А.О. Івченко), регіональних фразеологічних словниках (Н. Вархол, А.О. Івченко, О.С. Юрченко, В.Д. Ужченко). Поряд з нагромадженням сучасних записів зразків народного мовлення здійснюються апробації найрізноманітніших підходів та методів досліджень у сфері фраземіки.

Необхідність проведення таких досліджень зумовлюється й екстралінгвальними факторами, оскільки науково-технічний прогрес спричиняє прискорену архаїзацію мовних одиниць, різні екологічні й антропогенні чинники впливають на міграцію населення, а це своєю чергою приводить до поступового зникнення з ужитку груп лексики та фраземіки.

Подільські говірки, як відомо, мають елементи старожитності та архаїчності, вирізняються особливими регіональними рисами, але через своє ареальне поширення виявляють досить розгалужені взаємовпливи з іншими південно-західними та південно-східними говорами.

Фраземіка західноподільського діалектного мовлення, її семантика, структурні особливості, ознаки на рівні ареальної норми поки що не були предметом ґрунтовного вивчення, хоч і сталі вислови, і паремійні одиниці - прислів'я та приказки - вже віддавна привертають до себе увагу етнографів, фольклористів, митців слова, дослідників, які цікавляться як народною мудрістю, так і способами її фіксації в мові (М. Номис, І. Франко, К. Шейковський, С. Руданський, П. Чубинський та ін.).

Умовно сучасна територія Західного Поділля окреслюється межами південно-східних районів Тернопільської та південних районів Хмельницької областей.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення фраземіки західноподільських говірок, особливостей семантики і структури на рівні моделі та в порівнянні з фраземами інших суміжних або дистантних говірок, а також нагальністю розширення джерельної бази фразем українських діалектів. Аналіз фразем методом структурно-семантичного моделювання дозволить отримати нові дані щодо поширення та функціонування одиниць, які можуть бути екстрапольовані й на інші діалектні мікро- та мегаконтинууми.

Сьогодні актуальним для діалектологічних студій є опис усього мовленнєвого шару, Тому, досліджуючи фраземіку західноподільських говірок, ми прагнули до максимального врахування фраземних фактів, включаючи й літературні зразки, як активний елемент народнорозмовного мовлення.

Зв'язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації тісно пов'язана з науковою темою кафедри української мови Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету “Лексичний атлас української мови”, яка передбачає системний опис лексики говірок із залученням фразеологічного матеріалу. Дисертаційна робота виконана в межах тематики науково-дослідної роботи навчально-наукової лабораторії етнології Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету “Народна культура Поділля в контексті національного відродження України”.

Об'єктом дисертаційного дослідження обрано фраземи говірок Західного Поділля на позначення явищ, ознак та процесів, пов'язаних із життям та діяльністю людини.

Метою дисертації є ідеографічний опис фраземіки західноподільських говірок, вияв структурно-семантичних і семантичних моделей та їх ареальний аналіз.

Досягнення поставленої мети передбачало розв'язок таких конкретних завдань:

- у межах досліджуваного матеріалу виділити фразеосемантичні поля (далі - ФСП), найпродуктивніші фразеосемантичні групи (далі - ФСГ), проаналізувати закономірності мотивування внутрішньої форми фразем, що входять до складу їхніх семантичних рядів;

- виявити структурно-семантичні та семантичні моделі (далі - ССМ, СМ), визначити, наскільки можливо, їхній архаїчний або інноваційний характер (наявність чи відсутність фіксації в давніх джерелах);

- схарактеризувати особливості варіантів фразем;

- визначити ареальну проекцію ССМ на основі наявних джерел, виділити найпродуктивніші серед них;

- укласти фразеологічний словник західноподільських говірок.

Джерелами дослідження послугували власні польові записи, здійснені в 34-х населених пунктах Західного Поділля впродовж 1993-2000 рр. за спеціально складеною програмою; залучено також матеріали фразеографічних, пареміографічних та лексикографічних праць ХІХ - ХХ ст. Для ареального порівняння фразем західноподільських говірок з іншими українськими використано матеріали опублікованих діалектологічних досліджень та регіональних словників, приватні картотеки (разом 47 джерел).

Досліджувані нами населені пункти входять до сітки Атласу української мови (Врублівці Кам'янець-Подільського р-ну, Зеленче та Рахнівка Дунаєвецького р-ну, Іванківці та Лісоводи Городоцького р-ну Хмельницької обл., Іванків Борщівського р-ну Тернопільської обл.), а також до сітки Загальнослов'янського лінгвістичного атласу (Іванківці Городоцького р-ну Хмельницької обл.).

Методи дослідження: описовий, порівняльний та частково статистичний. Перший забезпечує вивчення складу і відношень елементів у межах фразеосемантичних полів, фразеосемантичних груп та фразеологічних рядів. Види варіювання фразем та їх ареальна проекція в межах українського континууму є об'єктом порівняльного методу. Статистичний метод дозволяє визначити кількісні показники участі трьох українських наріч у складі ССМ та внутрішньомодельних ізоглос.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній на широкому фактичному матеріалі вперше здійснено системний опис фраземіки говірок Західного Поділля; введено в науковий обіг значний за обсягом діалектний матеріал, який відбиває сучасні мовленнєві процеси в цій зоні. “Матеріали до фразеологічного словника говірок Західного Поділля” сприятимуть подальшій активізації досліджень порівняльного типу у межах як українського, так і загальнослов'янського мовного континууму. Зроблено спробу порівняти фраземи сучасного українського говіркового мовлення (з опублікованих джерел), побудовану на використанні методу структурно-семантичного моделювання.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її висновки та узагальнення можуть бути використані в дослідженнях низки загальнотеоретичних проблем в українській та слов'янській діалектології, зокрема фразеології. Визначення структурно-семантичних моделей фразем та аналіз їх поширення в трьох наріччях допоможуть розв'язати актуальні завдання ареалогії української фраземіки, створити основу для інтерпретацій більшості фразеоглос. Результати ареального опису на рівні фраземних моделей розширять базу для створення “Українського фразеологічного атласу”.

Практичне значення дисертації полягає в розширенні емпіричної бази української діалектології в цілому, зокрема фраземіки діалектів. Її результати можуть бути використані для фразеологічних досліджень, укладання діалектних словників, Лексичного атласу української мови. Положення роботи можуть бути застосовані в дослідженнях з української та східнослов'янської ареалогії, етимології, в лінгводидактиці вищої школи (в курсах діалектології, сучасної української літературної мови, спецкурсах та спецсемінарах з проблем фразеології). “Матеріали до фразеологічного словника говірок Західного Поділля”, вміщені у додатках, розширюють джерельну базу української діалектології.

Апробація роботи. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри української мови Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету, на засіданні відділу діалектології Інституту української мови НАН України.. Положення праці викладено в доповідях на міжнародних (Ізяслав, 1994; Харків, 2000; Ужгород, 2001) та всеукраїнських наукових конференціях (Кам'янець-Подільський, 1995, 1997, 2000; Чернівці, 1998; Вінниця, 2000), а також на конференціях професорсько-викладацького складу Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету 1994-2000 рр.

Публікації. Основний зміст дисертації відбито в 17 публікаціях (3 у співавторстві), з них - 12 статей, 5 - матеріали доповідей.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (197 позицій) та додатка. Додаток А - “Матеріали до фразеологічного словника західноподільських говірок”, у якому вміщено близько 5000 одиниць (разом із варіантами), зібраних протягом 1993-2000 рр. за спеціально укладеною програмою. Обсяг дисертаційного дослідження без списку використаної літератури - 162 с., загальний обсяг роботи - 324 с.

Зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації та її актуальність, визначено об'єкт дослідження, сформульовано мету й основні завдання, подано відомості про джерела матеріалу та апробацію роботи, вказано методи дослідження, окреслено новизну, теоретичну та практичну цінність дисертації.

Перший розділ “Ідеографічний опис фразем” складається з 11 підрозділів.

У першому підрозділі “Фраземіка як об'єкт діалектологічних досліджень” подано стислий огляд наявних у науковій літературі підходів до вивчення фразем окремих говірок та діалектів.

Фраземіка як наука має багаті традиції, вагомий внесок становлять праці, присвячені проблемам природи та семантики фразем, що функціонують у говірках і діалектах. Однак існують деякі розбіжності як у визначенні предмета дослідження, так і в його термінології. Зокрема, термін “народна фразеологія (фраземіка)” вживається дослідниками в широкому розумінні (І.Г.Матвіяс, Л.Г.Скрипник); для позначення фраземіки, яка виявляється в різножанрових усних народних творах, використовують термін “фольклорна фразеологія” (Л.Г.Скрипник, В.І.Хоменко); предметом вивчення “галузевої фраземіки” є поняття та характеристики виробничої діяльності людей та її розгалужень (М.Т.Безкишкіна, В.В.Манівчук); “фраземіка обрядовості” покликана бути надійним джерелом глибшого пізнання складу й структури мовленнєвих одиниць, з'ясування їх генези, семантики, реконструкції елементів духовної та матеріальної культури (М.Бігусяк, В.Л.Конобродська, В.І.Лавер, І.В.Магрицька, Л.Ф.Романюк).

Особливий науковий інтерес викликає “фраземіка діалекту”, предметом вивчення якої є всі сталі вирази, що функціонують у мовленні. Зауважимо, що в наукових розвідках терміни “фраземіка діалекту” та “діалектна фраземіка” окреслюють здебільшого різні мовні факти, хоч трапляється вживання цих термінів як тотожних.

Для українських дослідників залишається маловивченою діалектна фраземіка окремих ареалів, хоч визначено її сутність та місце в системі мови, критерії виділення. У наявних розвідках, як правило, визначаються особливості вузьколокальних сталих висловів у порівнянні з фраземікою літературної мови на фонетичному, лексичному, морфологічному, синтаксичному та стилістичному рівнях. З цього погляду виділяють такі методи дослідження: 1) описовий; 2) порівняльний; 3) лінгвогеографічний. Особливого значення в діалектології набув описовий метод, покликаний виконувати найважливіше завдання - фіксувати територію побутування мовних одиниць (як перший крок), що надалі уможливить висновки про характерні ознаки діалектного континууму. Опис фраземіки окремих говорів української мови здійснено в різних обсягах, здебільшого аналізуються семантика і види варіювання. Крім того, описи слов'янської фраземіки, які здійснили В.М.Мокієнко та А.О.Івченко, засвідчують, що специфічні риси тієї чи тієї фраземної системи можна виявити на рівні структурно-семантичної (або семантичної) моделі. Отже, ареальному описові має передувати процедура формування семантичних рядів, груп, тематичних полів. Наступний етап полягає у виділенні структурно-семантичних моделей внаслідок аналізу ряду фразем, об'єднаних спільним значенням, однотипністю синтаксичної структури, варіюванням лексичних компонентів у межах однорідної тематичної групи.

Далі поділ на підрозділи зумовлений аналізом різних ФСП: “Фізичний стан людини”, “Положення тіла в просторі”, “Розумова діяльність людини”, “Мовленнєва діяльність людини”, “Психічний стан людини”, “Суспільна поведінка людини”, “Трудова діяльність людини”, “Соціальний стан”, “Характеристика людини”, “Стосунки між людьми”.

Ідеографічний аналіз фраземіки говірок Західного Поділля засвідчив її чітко виражений антропоцентричний характер. Вихідною одиницею такого аналізу в нашому дослідженні є ФСГ, в межах якої здійснюється опис семантичних рядів.

ФСП “Фізичний стан людини” складається з 19 найуживаніших фразеосемантичних рядів, що виражають різні аспекти розуміння людьми своєї внутрішньої природи: 'народитися', 'вмерти', 'втрачати або набирати вагу', 'спати' тощо. До ФСГ “вмерти” входять такі семантичні ряди: 'померти'; 'насильно померти'; 'вчинити самогубство'. Зазначимо, що фраземи цієї групи, як правило, відбивають не тільки ритуальні дії похоронного обряду, а й передають конкретні народні уявлення про смерть як перехід людини чи душі в інший світ, до Бога. Найпродуктивнішим у названій ФСГ є семантичний ряд 'померти'. До його складу входять лексеми певної поняттєвої сфери: Бог, душа, дух, земля, світ тощо: попрош|чатиeс'а с':|в'ітом; п'і|ти на тоi с'в'іт; в'і|д:ати Богов'і |душу / в'і|д:ати |Богу |душу / от|дат' |Богу |душу / от|дат' |Богови |душу / от|дат' |Бого(y)в'і |душу; преидс|тавиeлас' ду|ша |божа; п'і|ти до |Боз'і; зеим|л'а приei|нала; п'і|ти |земл'у г|ризсти. Домінуючими є дієслова у формі минулого часу. Виразно виявляються діалектні морфологічні ознаки: іменник чоловічого роду Бог у дав. відм. має закінчення -ови.

За структурно-семантичною моделлю “простягти (віддати) + кінцівки = померти” утворилися такі фраземи: в'іт|кинути |ноги; прос'т'аг|нути |ноги / прот'аг|нути |ноги / в'іт|кинути |ратиeц'і; в'іт|кинути ко|пита; ск|ласти |капц'і. Отже, у поданих фраземах компонент “ноги” може замінюватися асоціативно-експресивними синонімами із значенням кінцівки або того, що на кінцівках. У фраземах цього ряду виявляється структурно-семантична модель “піти / відправитися + асоціативна назва місця поховання = померти”: п'і|ти ўвиeшеин'|ки; п'і|ти п'ід му|раву.

ФСГ “Втратити або набрати вагу” складається з 9 семантичних рядів, окремі з яких мають антонімічні зв'язки: 'схуднути' - 'погладшати'; 'дуже худий' - 'дуже гладкий'. Як правило, в аналізованій групі переважають адвербіальні й ад'єктивні фраземи з компонентами, що називають різні людські органи. Як і в українській літературній мові, серед фразем західноподільського ареалу надзвичайно поширені компаративні конструкції. Досить продуктивним є семантичний ряд 'дуже худий', який помітно вирізняється широкою варіативністю компонентів. Серед компаративних фразем представлена структурно-семантична модель “худий + як + назва тонкого або вузького і довгого дерев'яного предмета = дуже худий”. Утворені внаслідок порівнянь та ототожнень, ці вислови вживаються на позначення осіб - жінок і чоловіків. Наприклад: ху|диi йак |дошка; су|ха йак |доска, су|ха йак т|р'іска; |тошча йак т|р'іска; ху|да йак |тичка; ху|да йак д|римба; ху|диi йак т|р'іска / ху|диi йак т|р'ісочка; ху|диi йак патиe|чок; су|хиi йак |г'іл'а; ху|диi йак бадиe|лина; худий як дошка (або: скіпка) [Номис]. Фіксація у давньому джерелі засвідчує архаїчний характер моделі.

У семантичному ряді 'голодувати' виявлено структурно-семантичну модель “покласти зуби + на + назва місця зберігання = голодувати”: пок|ласти |зуби на по|лиц'у; пок|ласти |зуби на |полку; к|ласти |зуби на |банти / к|ласти |зуби на |банта; в'і|ш'ети |зуби ў |банта. Структурно-семантичну модель “голодний(а) + як + тварина = дуже голодний(а)” виділено серед фразем семантичного ряду 'дуже голодний': го|лодниi йак пес; го|лодниi йак воўк.

Структурно-семантична модель “неїстівне + їв би (їла б) = дуже голодний(а)” характеризується високим ступенем експресивності завдяки образним конкретизаторам: |терн'а би |зара з'іў; ц'|в'ашки |жаран'і |йіла б; |р'ішча б йіў; тр'іс|ки би гриз. Модель “велику тварину + з'їв би (з'їла б) = дуже голодний(а)” має прозору внутрішню форму: |воўка би зйіў; во|ла б ж:ер; во|ла би з'іў; ко|н'а з'іў би / ко|н'а б с'а з'іў; |цапа з'іў би; з'іў би пса. Прозоро мотивованим є значення структурно-семантичної моделі “напхати + назва органу травлення = наїстися”: нап|хати |кен'д'юх, на|бити |кен'д'юх / на|бити киeн'|д'уха; на|бити жиe|лудок; на|бити жиeво|та; на|бити |пел'ку; на|бити |писоук; нап|хати |кишку; нап|хати |ґелиeво; нап|хати жиeво|та; начиe|нити |мац'ок; на|жерти жиe|в'іт.

Однією з найпоширеніших у слов'янських мовах є виділена в західноподільських говірках модель “товстий(а)+ як + велика свійська тварина” семантичного ряду 'дуже гладкий(а)': г|рубиi йак бу|гаi / бик; |тоўста йак ко|рова. Структурно-семантична модель “як + назва будівлі (або частини будівлі) = гладка” репрезентована мовними одиницями, що чітко прикріплені до жіночої статі: йак сто|дола; йак ко|шара (КК).

Прагнення мовців дати оцінку певному явищу, образність мислення та висока емоційність відбилися в численних висловах з мотивованими і немотивованими значеннями. Сформовані на основі спостережень, конкретних уявлень і відчуттів, фраземи ФСГ “Спати” характеризуються різноманітністю внутрішньої форми та структури, що своєю чергою ускладнює виділення певних моделей.

Фраземи |писок р|вец'а; |оч'і злиe|пайуц'а / |очи злиe|пайуц'а / |воч'і злиe|пайуц'а; |вочи |тулац'і; |X'обати |носом; кл'у|вати |носом на позначення відчуття 'хотіти спати' утворилися внаслідок спостережень над зовнішнім виглядом людини, а тому один із компонентів називає якийсь орган, а інший (дієслівний) гіперболізує дію. Значення інших висловів може мотивуватися значенням кореня -сліп-: с'л'іпа|ка ло|вити; с'л'і|пиi за |оч'і |ловит'; с'л'і|па с|ватайе / с'л'і|пиi с|ватайе; с'л'і|п'і приe|йіхали; с|ватайут' с'|л'іпчиeки (Зн). Ознака стану 'міцно спати' може відтворюватися в чималій кількості зворотів із видільною часткою хоч. Так, спостережено дві семантичні моделі: 1. “Не прокинутися від сильного шуму”: хоч |танком стр'і|л'аi; хоч |танком йід'; хоч ў X'в'ін биi; хоч с |пушки стр'і|л'аi; хот' з гар|мати стр'і|л'аi; хот' гар|мати кие|даi / хоч гар|мати ка|чаi; хоч гр'ім з неи|бес. 2. “Не прокинутися від фізичної дії над тілом”: хоч с'ір|ник на |пал'ц'і па|ли; хоч с |хати виe|нос' (Зн).

До складу ФСП “Положення тіла в просторі” входять ФСГ “Стояти” та “Рухатися”. Наприклад, за структурно-семантичною моделлю “стояти + як + дерево, дерев'яний предмет = непорушно стояти” утворені такі одиниці: сто|йати йак дуб; сто|йати йак пен'; стоў|бичиeти йак пен'; сто|йати йак пеи|н'ок; стиeр|чати йак пеи|н'ок; сто|йіт' йак слуп (стовп); сто|йати йак стоўп (Цк).

ФСП “Розумові здібності людини” в досліджуваних говірках складається з трьох ФСГ. Зауважимо, що кількісно переважають фраземи з негативною характеристикою розумових здібностей людей. Окремі семантичні ряди мають між собою антонімічні відношення: 'розумний' - 'дурний'; 'збожеволіти' - 'порозумнішати'.

Семантичний ряд на позначення поняття 'розумний' виявляє різні мотиваційні характеристики. Частина фразем цієї групи може взагалі засвідчувати наявність голови (синонім до розум) і реалізовуватися в лексичних та фонетичних варіантах: |мати |голову на п|лечах; |мати |голову на ў|йазах / |мати |голову на ў|йазох; |мати жиe|д'іўс'ку |голову; голо|ва |добре |варит'; с'|в'ітла голо|ва; |добра голо|ва д'іс|талас'; |мати голо(y) |вуси на п|лечах. Інші фраземи входять до складу моделі “мати (в голові) + іменник або його перифраза зі значенням розум = розумний”: |мати глузд / |мати г|лузди / |мати г|лузда; |мати к|лепку; |мати |розум; |мати тоўк; |мати |т'аму; |мати |т'амку. Опорний компонент виступає в численних морфологічних: глузд, г|лузди, г|лузда - та лексичних варіантах: к|лепка, |т'амка, |т'ама. Решта фразем цієї підгрупи має індивідуальну внутрішню форму: |добре м'із|ґуйе; |вибиeўс'а ў |л'уди; виe|ходиeти ў |л'уди; голо|ва |добре |варит'; с'|в'ітла голо|ва.

Поширеними в аналізованому ФСП є компаративні фраземи пейоративного характеру. Виділено структурно-семантичні моделі: “мати + щось непотрібне + в голові = дурний”: |в'ітеир ў голо(y)|в'і; ка|пуста ў голо(y)|в'і; |пул'і ў голо(y)|в'і; дур|ман ў |голову посеи|лиўс'а; “дурний + як + тварина = дуже дурний”: великий, як світ, а дурний, як кіт [Номис], дур|ниi йак ба|ран; дур|не йак теи|л'а; “дурний + як + назва продукту харчування = дуже дурний”: дурний як сало [Номис], дур|ниi йак |сало беис х| л'іба; дур|ниi йак бара|бол'а; “дурний + як + назва взуття (частина взуття) = дуже дурний”, що наповнена такими фраземами: дурний як чобіт [Номис], дур|ниi йак с'і|б'ірскиi |вал'інок. Отже, фраземи більшості моделей мають давню фіксацію і є загальновживаними.

Розумова неповноцінність може пояснюватися фізичною дією на голову: ў |голову ў|дареиниi;; ўпаў з |дуба; т|р'існуўс'а до |дереив; |вишиeбло моз|ги; приe|било |м'ізги (Нг). Спостерігаються також фраземи з числівниковими компонентами: бра|куйе два до |дес'іт'; с'ім до |в'іс'ім неи хва|тайе; неи хва|тайе йеид|ного до деивеи|носто |дев'іт'.

У ФСП “Мовленнєва діяльність” виявлено, наприклад, структурно-семантичну модель “молоти язиком + як + тварина (птах) + хвостом = базікати”: мо|лоти йак ко|била хвос|том / та|лапати йа|зиком йак ко|рова хвос|том; мо|лоти йазиe|ком йак пес фос|том / мо|лоти йазиe|ком йак пес хвос|том; плеис|кати йа|зиком йак со|рока хвос|том. Виділено також семантичну модель “робити щось із шумом = базікати, багато говорити”: гово|рити йак го|рох мо|лоти; та|лапати йак |камеинем ў |воду. Семантичний ряд 'говорити дурниці' презентований моделлю “говорити + ніби + отруйної рослини + наїстися = говорити дурниці”: мо|лоти |н'іби блеико|ти об|йістиeс'а; п|лести |н'іби бузиe|ни об|йістиeс'а / дур|ману об|йістиeс'а.

ФСП “Психічний стан людини”, як свідчать спостереження, складається з найуживаніших ФСГ, що через певні відтінки метафоризації та емоційно-експресивного забарвлення передають найрізноманітніші душевні переживання людей: “Відчувати страх”; “Відчувати сором”; “Інтимні почуття людини” та ін. Виділено ССМ “зуби + виставляти = сміятися”, яка представлена такими виразами: су|шити |зуби / |сушиeт |зуби; ш|к'іриeти |зуби / ш|к'іриeт'; |зуби прода|вати; |зуби с|калиeти; |зуби |вишч'іриeти; ш|чириeти |зуби; |вискалиeти |зуби; ш|к'іриeти |зуби йак пес до со|ломи; |зуби ш|ч'іриeти / |зуби ш|чириeт'; |зуби ш|к'іриeти; |зуби с|калеити; |зуби на|верха / |зуби на|верхе; |зуби показу|вати; |вишк'іриeти |зуби; |вишк'іриeти |зуби йак пес до |шушлаўка / |вишк'іриeти |зуби йак пес до куку|рузи; ш|чириeт |зуби йак пес до куку|рузи; ш|к'іриeти шчеирба|ки; по|казувати теисла|ки; по|казувати |кут'н'і. ССМ “надутися + як + птах + на негоду = сердитися” має архаїчний характер: надувсь, як той сич [Номис], надувся, як сич на мороз [там само], надувся, як индик [там само]; з|дутиeс'а йак сич; на|дутиeс'а йак сич / на|дутиeс'а йак сич на мо|роз; на|дутиeс'а йак ін|д'ук / на|дутиeс'а йак йеин|дик / на|дутиeс'а йак |йендик; набур|мосиeтиeс'а йак ін'|д'ук; с'|п'іриeўс'і йак ко(y)|гут.

ФСГ “Відчувати страх” класифікується у 2 семантичні ряди, що відрізняються часовими характеристиками: 'дуже боятися' (у довготривалому часі), 'злякатися' (у минулому або теперішньому часі). Треба зазначити, що фраземи на позначення почуття страху витворилися на основі асоціативних переосмислень, спостережливості, образності мислення. Так, українці, як і багато народів світу, вважають зайця боягузливою твариною (що відбито в народних легендах, казках, анекдотах), тому гострі людські відчуття або риси характеру передаються через особливості негативної поведінки цієї тварини. У всіх семантичних рядах відбито такі спостереження: 1) 'боятися': бо|йатиeс'а йак |зайец |бубна; він так боїцця, як заяць бубна [Номис]; 2) 'злякатися': |зайачу ш|к'іру нат'аг|; 3) 'боягузлива людина': |мати за|йачу |душу; |майе |зайачу кроў . ССМ “частини тіла + трусяться = дуже боятися”: ко|л'іна т|рус'ац'а / ко|л'іни т|рус'ац'а кому; аш киeш|ки с'а т|рус'ат кому; аж |ноги тр'а|суц'а кому; ш|к'іра т|русиeц'а; |руки страс|лис'а . Аналізований семантичний ряд представлений і фраземами компаративної структури, де порівняння витворені на основі спостережень над навколишнім світом, природою: треим|т'іти йак о|сика; сто|йіт йак ў|копаниi; сто|йіт' йак ў|копаниi; білыі як смерт' [Шейковський], побілів як смерт' [там само], побілів, як смерть [Номис], побіліла, як хустка [там само].

Аналіз ФСГ “Інтимні почуття” засвідчив переважання давніх висловів і відсутність новотворів, а тому помітна знижена активність уживання цих фразем у говірковому мовленні подолян.

У ФСП “Суспільна поведінка людини” виділено семантичну модель “ходити в неприродному положенні = бешкетувати”: на ву|хах хо|дити; на |головах хо|дити / на голо(y)|в'і хо|дити / на голо(y)|вусах хо|дити. Щоб охарактеризувати ще більшу активність бешкетування, мовці вдаються до антонімічного відповідника надзвичайно енергійних дій дієслова стояти: сто|йати на |головах / сто|йати на голо(y)|вусах; аж на у|хах сто|йіт'. Окремі вислови виявляють семантику через значення кореня -дур- (порівняймо з рос. дурачиться): |дурка на|пала; |дуркойу |майітиeс'а; ду|р'іiка на|пала.

За структурною моделлю “ходити + прислівник = бешкетувати” утворені такі фраземи: хо|дити |фертом; хо|дити пеи|ревеирти; хо|дити |дипки; хо|дити ходу|ном; хо|дити |ходором. Два останні вислови є яскравим прикладом творення деяких фразем шляхом інтеграції, коли поєднуються тавтологізми (у наведеному прикладі дієслово та прислівник). ССМ “лізти (ставати) + на + гострий предмет = ризикувати” виявлено в таких висловах: |л'істи на |вила; |л'істи на |роги / |л'істи |д'іт'ков'і на |роги; |л'істи |чортов'і на |роги; |л'істи на ро|жен / |л'істи на ро|; сту|пати на н'іж; ста|вати на б|ритву.

У ФСП “Трудова діяльність людини” презентована семантична модель “виконувати марну роботу = ледарювати”: тоўк|ти |воду ў с|туп'і;пеиреилиe|вати с пус|того ў по|рожн'е; гороп|ц'ам |дул'і да|вати / гороп|ц'ам |дул'і |тиц'ати / гороп|ц'ам |дул'і по|казувати; гороп|ц'іў шчиe|тати; пл'у|вати та ло|вити / пл'у|вати і ло|вити; пл'у|вати ў с|тел'у; |бити б|ринз'у. За семантичною моделлю “зовсім нічого не робити = ледарювати” утворені: неиб|ратиeс'а за |зимну |воду / неиб|ратиeс'а за хо|лодну |воду / за |зимну |воду неиб|ратиeс'і; н'і т|р'іс'ц'а ў |руки неи б|рати. У семантичному ряді 'дуже лінивий' виділено семантичну модель “не в змозі виконати найлегшу роботу = дуже лінивий”: через губу не плюне [Номис], по |лаўц'і неи по|сунеиц'а; |лошки во|ди ў |хату неи ў|нести.

Отже, вживання в мовленні фразем даного поля зумовлене потребою дати конкретну й образно-емоційну оцінку діяльності людини. Виділено 4 семантичні ряди фразем, у межах яких відзначено переважання семантичних моделей порівняніо з іншими ФСП.

Фраземи ФСП “Соціальний стан людини” належать до найменш уживаних у сучасному мовленні подолян і характеризуються прозорою мотивацією. Серед компонентів найбільш варіативними є іменники, напр.: біда, горе, злидні, скрута, лихо. Семантичний ряд 'бідувати' презентований ССМ “піти + попід + будівлю (частину будівлі) = бідувати”: п'і|ти п'іт |церкву; п'і|ти п'іт пл'іт / п'і|ти |поп'іт пло|ти; iти |поп'ід чу|ж'і во|рота; п'і|ти |поп'ід ти|ни . ССМ “бідність + учепилася = бідувати”: з|лид'н'і приe|с'іли; з|лид'н'і на|пали; з|лид'н'і оп|с'іли; б'і|да ўч'і|пилас'а.

До ФСП “Характеристика людини” входять ад'єктивні фраземи західноподільських говірок, що називають певні ознаки, притаманні особі. Об'єднані пошуком яскравішого образу, фраземи характеризуються численними синонімами з широкою поняттєвістю й неоднорідною структурою. За ССМ “злий + як +назва тварини = сердитий” утворені такі одиниці: сердитий, як собака [Номис]; неи|добриi йак пес; злиi йак пес; ска|жене йак пес; йак |гадиeна; йак га|д'ука. За іншою ССМ “злий + як +назва комахи = сердитий ” утворені такі фраземи: |л'ута йак о|са; йак |муха ў с|пас'іўку,.

ФСП “Стосунки між людьми” складається з 9 семантичних рядів, що називають або характеризують різні людські взаємовідносини. В межах зафіксованого матеріалу виділено 13 структурно-семантичних моделей, у яких чітко виявляються різноманітні синоніми іменникових компонентів. Наприклад, за семантичною моделлю “чинити фізичне насильство = допікати” утворені такі вислови: кроў |с:ати кому; по|лошчиeти |м'ізґи; пеи|ч'інку |йісти кому; |бити пеич'ін|ки кому; |йісти пеич'ін|ки кому / |йісти пеи|ч'інки; г|рати по пеич'ін|ках кому; ў пеич'ін|ках г|рати кому; |вимотати ўс'і пеич'ін|ки кому; аш пеич'ін|ки пеиреивеир|тати кому; ў|сипати ў пеич'ін|ки в'іў|са кому; завеир|тати |голови; аж в |оч'і н'іж ўстро|мити кому; |сипати |сол'і на |рану кому; |сипати |с'іл' на |рану кому. За ССМ “набриднути + як + гірка рослина = докучати” утворені: надойі|дати йак г'ір|ка |ред'ка; надойі|дати йак г'ір|киi хр'ін.

ССМ “лизати + посуд = улещувати когось” презентована в таких висловах: миeс|ки лиe|зати кому / лиe|зати |горшчиеки .

Отже, за нашими спостереженнями, в говірках Західного Поділля, як і в інших українських говірках, значне місце посідають загальноукраїнські фраземи, в яких виразно відбито народне вміння спостерігати і поєднувати найбільш суттєве від часто повторюваних явищ та вражень від них.

Західноподільські говірки вирізняються характерними фонетичними, морфологічними та лексичними ознаками у складі фразем.

Активність побутування фразем названих груп пояснюється загальною типологічною рисою фраземних систем: переважання фразем для лінгвалізації трагічних подій, негативних рис характеру, гострих переживань людини. Найменшими кількісно є ФСГ: “Народитися”, “Інтимні почуття людини”, що пояснюється насамперед зникненням певних традицій, обрядів та зниженням фразеотворчих процесів на сучасному етапі.

Другий розділ дисертаційного дослідження “Ареалогія фразем” складається з 5 підрозділів.

У першому підрозділі “Стан вивчення ареальної фраземіки” подано стислий огляд підходів у порівняльних описах фраземіки різних українських ареалів. Аналізуючи сучасний стан вивчення говіркового мовлення, виокремлюємо дослідження зіставного характеру, в яких описано різні ступені взаємодії фраземіки говірок із фраземним корпусом української літературної мови. Протиставлення існує за двома типами диференційних ознак: 1) по лінії одиниць; 2) по лінії відношень між ними. Дослідження базуються на фактичному матеріалі однієї говірки або говору і не потребують залучення зразків народного мовлення інших регіонів. Такий метод аналізу апробовано в межах середньополіських, східноподільських, наддністрянських, буковинських, бойківських, гуцульських, середньозакарпатських, лемківських, закарпатських та наддніпрянських говірок. Автори виділяють дві групи фразем: 1) такі, що збігаються з літературними; 2) такі, що істотно відрізняються від фразем літературної мови. Співвідношення загальнонародного, літературного з вузько територіальним у вивченні фраземного складу окремих говорів української, як і інших мов, виявляється, зокрема, в наявності діалектних елементів у складі фразем, географічних назв, антропонімів тощо.

Відсутність об'єктивної картини фраземного фонду діалектів, говорів та говірок східнослов'янських та й слов'янських мов узагалі створює перешкоди в дослідженнях ареальних проекцій фразем, вияві специфічних рис фраземної системи на різних мовних рівнях. Факти збігу сталих висловів у різних мовах здавна є предметом зацікавлення лінгвістів і розглядаються в зіставному, структурно-типологічному та ареальному аспектах.

Зазначено, що наявні дослідження характеризуються різними підходами в розв'язанні актуальних для фраземіки завдань. Найбільшої уваги заслуговують виявлення та аналіз лексичної варіантності в складі фразем говіркового мовлення. Головні принципи ареального опису фраземіки сформульовані В.М.Мокієнком: 1) фразеоглосу потрібно описувати як структурно-семантичну модель; 2) особливе значення має ретельний опис різноманітних варіантів, насамперед лексичних.

Здійснюючи ареальний опис фразем західноподільських говірок методом структурно-семантичного моделювання, як найбільш об'єктивним та комплексним, використовуємо й зіставно-типологічний аналіз за ознакою збігу семантики та компонентного складу.

За нашими матеріалами, фраземи суміжних і дистантних зон України поділяються на такі групи:

1) семантика, структура та компонентний склад збігаються;

2) фраземи з відмінними лексичними одиницями;

3) збігаються за компонентним складом, але різняться семантикою;

4) виявляють початкову інваріантну структурно-семантичну модель для певного ряду фразем. Такий поділ зумовив виділення подальших підрозділів.

У другому підрозділі “Фраземи однакової семантики і структури” зазначено, що фраземіка говірок загалом відбиває історичний досвід народу, його побут, матеріальну й духовну культуру, їх сприйняття та ставлення до них людини. Проілюстровано групи фразем, об'єктом оцінювання яких є сама людина, її риси характеру, вчинки, взаємостосунки. Отже, цілком очевидним є факт повного збігу семантики, компонентного складу та структури деяких фразем у різних діалектах, у літературній мові та діалектах. Однакові фраземи зафіксовані в 11 досліджуваних ФСП. Наприклад: зах.под. хропа|ка да|вати - наддністр. да'ти хропака' [Гринчишин] - с.-наддніпр. да'ти хропа ка' [Сизько] із значенням 'спати'; зах.под. с|пати йак за|битиi - лемк. спати як заби'тый [Вархол, Івченко] 'міцно спати'; зах.под. да|вати драпа|ка- наддністр. да'ти драпака' [Гринчишин, 88] 'бігти, втікати'; зах.под. голо|ва |варит' - сх.степ. голова варить [Грица] 'розумний'.

Найбільший рівень однотипності виявлено у найретельніше досліджених говірках південно-західного наріччя. Серед фразем суміжних говірок західноподільські збігаються найбільше з бойківськими, наддністрянськими, східноподільськими. На прикладах тотожності семантики та структури фразем чітко виділяються фонетичні й морфологічні варіанти, наприклад: ка|чан - кочан, голова - гулува', з н'іг - з нуг, |баки - ба'ґи, восеи|лец'а - оселедця, жиe|л'етки - ж'іл'о'тки, |X'урку - дірку.

У третьому підрозділі “Фраземи з відмінними одиницями” зазначено, що найбільше увиразнюють фраземи говіркового мовлення лексичні діалектизми, що виступають у компонентному складі часто однакових за семантикою одиниць. На відміну від тотожних фразем, більшість яких фіксована в суміжних зонах, сталі вислови, які протиставляються діалектизмом, побутують, як правило, у дистантних ареалах. Такі приклади виявлено в усіх досліджуваних ФСП. Наприклад: 'худий': зах.под. тон|киi йак |нитка - лемк. сухый як цве'рка (нитка) [ФСЛГСС]; 'товстий': закарп. тучный, як кормник (відгодований кабан) [Дзендзелівський] - лемк. тучный як па'ця [ФСЛГСС]; зах.под. зак|рити каг|лу; сту|лити |пел'ку - закарп. закри'ти пи'сок / пысл'а'к [Лавер] - слобож. заткни пащеку [УДСХО]; 'сердитися': зах.под. на|дутиeс'а йак ін|д'ук / на|дутиeс'а йак |йендик - лемк. наду'ти са як пуля'к [ФСЛГСС]; зах.под. задиe|рати |варґи - півд.закарп. зафогодити / зако'рчити га'мбы / ге'мбы / гле'мбы / тора'мбы / тро'мбы / тро'мфы / ва'рги [Лавер].

Найбільше лексичних варіантів виявлено у ФСП “Психічний стан людини”. Серед інших частин мови найвищий рівень варіативності виявляють іменники: пе'рстом - па'л'ц'ом, клебені - тельбухи, кам'і|зел'ки - ж'іл'о'тки, варґи - га'мбы - тора'мбы - тро'мбы, писок - пысл'ак - пашче'гу - папу'л'у - гу'бы, ін|д'ук - йеин|дик - пуля'к, |ґеXеин' - о'вад - бебзик - дрік.

У підрозділі “Фраземи однакового компонентного складу, але різні за семантикою” зазначено, що нові полісемічні та омонімічні фраземні значення утворюються внаслідок різних семантичних зрушень (послідовних, паралельних, гетерогенних, гомогенних). Фраземи українських суміжних або дистантних зон, які збігаються за компонентним складом, але різняться за семантикою, становлять кількісно невелику групу, але виявляються в усіх досліджуваних ФСП. Наприклад: под. за пояс запхав [Левченко], бойк. заткати за пояс [Прадід] 'перевершити когось у чомусь' - бук. за пояс заткнути / запхати 'приборкати, підкорити собі' [Бабич]; зах.под. |бити к|лина до кого 'залицятися' - бук. би'ти кли'на 'протискатися, роблячи собі місце'[МСБГ] - бойк. заби'ти кли'ниць 'посварити' [Прадід, 47]; под. дуєсся як легке в горшку 'сердитися' [Номис] - бук. ду'тиси, як ле'хкі в горшку' 'безпідставно ображатися, гордитися'[МСБГ].

Аналізований матеріал ілюструє загальну тенденцію фраземної системи діалектної мови до багатозначності. Усі полісемічні фраземи мають по дві семантичні рубрики і найкраще репрезентують південно-західне наріччя, виявляються в суміжних із західноподільським ареалах.

У підрозділі “Ареальне моделювання фразем” подано опис виявлених структурно-семантичних та семантичних моделей, зафіксованих у межах фразем українських говорів із залученням матеріалів фраземіки західноподільських говірок. Зазначено, що вивчення особливостей побутування синонімічних рядів та численних варіантів методом структурно-семантичного моделювання викликає чималу зацікавленість дослідників.

На рівні ССМ виділено 6 типів відношень між фраземами різних українських говірок: 1) спільноукраїнський - “дурний + як + дерев'яний предмет = дуже дурний”, “дурний + як + дерево = дуже дурний”, “дурний + як + тварина = дуже дурний”, “простягнути + кінцівки = померти”, “впертий + як + тварина = дуже впертий”, “задерти + частину тіла = чванитися”, “спати + як + після прийняття снодійного = міцно спати ”, “як + предмет синього кольору = змерзнути”, “втратити дух = померти” та ін.;

2) північно/південно-західний - 8 моделей (наприклад: “жити + як + харч + у маслі = заможно жити”, “вчепитися + як + тварина (комаха) + до їжі = докучати”, “дурний + як + назва молодої свійської тварини = дуже дурний”, “лежати + як + назва домашньої тварини = розлягтися”, “величатися + як + тварина = чванитися”, “надутися + як + птах + на негоду” та ін.);

3) північно/південно-східний - 1 модель (“допастися + як + тварина + до рідини = багато випити”);

4) південно-західно/південно-східний - 53 моделі (наприклад: “худий + як + назва тонкого або вузького і довгого дерев'яного предмета = дуже худий”; “втратити + іменник, співвідносний з розум = збожеволіти”, “ спати + як + після прийняття снодійного = міцно спати”, “нищити + внутрішні органи = докучати”, “мастити + густою масою = губи = улесливо говорити”, “несподівано + з'явитися + як + антропонім + з рослин = недоречно висловитися”, “мати + щось непотрібне + в голові = дурний, тупий”, “як + назва будівлі (або частини будівлі) = товстий”, “гладкий + як + назва великої вгодованої тварини = товстий”, “занести + прийменник + назва рослини (як асоціатив місця поховання) = поховати” та ін.);

5) південно-східний - 1 модель (“бовкнути + як + тварина + у рідину = сказати дурницю”);

6) південно-західний - 52 моделі (наприклад: “піти + під + будівлю (частину будівлі) = бідувати”; “набриднути + як + гірка рослина = докучати”; “увірвалась + нитка = померти”; “покласти зуби + на + назва місця зберігання = голодувати”; “як + наповнений чимось предмет = товстий ”, “сховати + за вмістилище = значно перевищувати кого-небудь у чомусь”, “набридливий + як + комаха = набридливий”, “піти + під + будівлю (частину будівлі) = бідувати”, “розумітися + як + свійська тварина + на людській їжі = зовсім не розумітися”, “крутитися + як + знаряддя праці = бешкетувати”, “стати + як + назва домашньої тварини = погладшати” та ін.).

Серед семантичних моделей визначено 4 типи відношень:

1) спільноукраїнський - 2 моделі (“робити щось із шумом = базікати, багато говорити”; “приймати позу, в якій неможливо щось робити = ледарювати”);

2) південно-західно/північний - 1 модель (“жити як людина (тварина) в найкращому для неї місці = заможно жити”);

3) південно-західно/південно-східний - 9 моделей (наприклад: “чинити фізичне насильство = допікати”, “щось робити з землею = померти”; “порушився механізм роботи в голові = психічно хворий”, “робити марну роботу = базікати”, “немає змоги розкрити рот = мовчати”);

4) південно-західний - 5 моделей (наприклад: “пошкодити язик = мовчати”, “не в змозі виконати найлегшу роботу = дуже лінивий”).

Висновки

Фраземіка західноподільського діалектного мовлення займає помітне місце у фраземній системі української мови. В аналізованих говірках, як і в інших українських, значне місце посідають загальноукраїнські фраземи, в яких виразно відбито загальнонародне вміння спостерігати і поєднувати найсуттєвіше від часто повторюваних явищ та вражень від них.

Фраземний фонд цих говірок засвідчує його численність у мовленнєвій практиці їх носіїв та безперечний чітко виражений антропоцентричний характер діалектних фразем.

Активність побутування фразем окремих груп пояснюється загальною типологічною рисою фраземних систем: переважання фразем для лінгвалізації трагічних подій, негативних рис характеру, гострих переживань людини. Навпаки, зникненням певних традицій, обрядів та зниженням фразеотворчих процесів на сучасному етапі пояснюється низький рівень побутування інших ФСГ.

Західноподільські говірки вирізняються характерними фонетичними, морфологічними та лексичними ознаками у складі фразем. Поряд з літературними та загальноукраїнськими фраземами спостерігаємо власне подільські з компонентами-регіоналізмами: п'і|ти ў Збруч 'померти'; неи до|йіхаў до Хмиeл'|ниц'кого 'дурний'; |С'ан'ко з За|луча 'дурний '; йак Шчиe|гел'с'киi ў Т|ридуха 'мало заробити'.

На рівні ССМ було виділено 6 типів відношень між фраземами різних українських говірок, серед семантичних моделей визначено 4 типи відношень.

Отже, система фразем говірок латерального західноподільського ареалу, де виявляється декілька діалектних систем, відбиває передусім загальноукраїнські фразеотворчі процеси, однак у ній спостерігаються і властиві лише їй ознаки.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Фраземи західноподільського діалектного мовлення: системні зв'язки // Вісник Харківського національного університету № 491. Серія ФІЛОЛОГІЯ. Традиції Харківської філологічної школи. До 100-річчя від дня народження М.Ф.Наконечного. - Харків: Видавничий відділ ХНУ, 2000. - С. 313-316.

2. Дериваційна база фразем західноподільського ареалу // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Збірник наукових праць.Серія: Філологія. Випуск 3 / Відп. ред. Н.Л.Іваницька. - Вінниця: ВДПУ, 2001. - С. 70-73.

3. Синоніміка фразеологізмів у західноподільському діалектному мовлення // Збірник наукових праць викладачів Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету. Серія філологічна. Випуск ІІ. - Кам'янець-Подільський, 1998. - С. 19-21.

4. Фраземи західноподільських говірок на позначення розумової діяльності людини (ареальний аналіз) // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: Філологічні науки. Випуск 4. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, 2000. - С. 20-29.

5. Фраземи західноподільських говірок на позначення події “перестати жити” (ареальний аналіз) // Українська мова і література: історія, сучасний стан, перспективи розвитку. Науковий щорічник/ За заг. ред. доц. Стефанії Панцьо. - Тернопіль: Збруч, 1999. - С. 160-164.

6. Структурно-семантичні моделі фразем у західноподільському діалектному мовленні // Наука і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. - К.: Логос, 1999. - Ч. ІV. - С. 60-73.

7. Матеріали до словника фразем західноподільських говірок // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: Збірник наукових праць. Випуск 4. Українське і слов'янське мовознавство. Міжнародна конференція на честь 80-річчя професора Йосипа Дзендзелівського. - Ужгород, 2001. - С. 253-257.

8. Коваленко Н.Д., Коваленко Б.О. До характеристики діалектних фразем у творах Ю.Федьковича // Українська мова на Буковині: її минуле і сучасне. Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої 200-річчю нової української літератури і літературної мови (Чернівці, 24-26 вересня 1998 р.). - Чернівці: Місто, 1998. - С. 145-148.

9. Риси характеру в подільських прислів'ях та приказках // Slavica Tarnopolensia 4. - Тернопіль: Тернопільський державний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка, 1997. - С. 154-155.

10. Подільські фразеологізми у записах С.Руданського // ACADEMIA на пошану Леоніда Антоновича Коваленка. - Книга ІІ. Гуманітарно-суспільні дослідження. - Кам'янець-Подільський, 1997. - С. 145-147.

11. Коваленко Н.Д., Маркітантов Ю.О. Компаративна діалектна фразеологія Поділля // ACADEMIA на пошану Леоніда Антоновича Коваленка. - Книга ІІ. Гуманітарно-суспільні дослідження. - Кам'янець-Подільський, 1997. - С. 73-75.

12. Подільські дієслівні фраземи // Збірник наукових праць викладачів Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету. Серія педагогічна. Випуск ІІ. - Кам'янець-Подільський: Поділля, 1997. - С. 89-95.

13. Коваленко Н., Маркітантов Ю. Мовознавча спадщина І.Огієнка і проблеми досліджень компаративної діалектної фраземіки // Духовна і науково-педагогічна діяльність І.І.Огієнка (1882-1972) в контексті українського національного відродження. Наукові доповіді другої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції (18-19 лютого 1997 року). - Кам'янець-Подільський, 1997. - С. 174-176.