Репрезентація ірреального бажання в синтаксичних конструкціях з кон'юнктивом у сучасній німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 81'367.323=112.2

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ІРРЕАЛЬНОГО БАЖАННЯ

В СИНТАКСИЧНИХ КОНСТРУКЦІЯХ З КОН'ЮНКТИВОМ

У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.04 -- германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фiлологiчних наук

ПАНЧИШИНА Тетяна Анатоліївна

Київ -- 2001

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької мови та загального

мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Науковий керівник: доктор фiлологiчних наук, доцент КОЗЛОВСЬКИЙ Віктор Володимирович, кафедра германської філології Міжнародного інституту лінгвістики і права, професор

Офiцiйнi опоненти:доктор фiлологiчних наук, професор Сахарчук Людмила Іллівна, кафедра германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедрикандидат філологічних наук, доцент

Іщенко Ніна Григорівна, кафедра німецької філології Київського державного лінгвістичного університету, завідувач кафедри

Провiдна установа: Запорізький державний університет, кафедра німецької філології,Міністерство освіти і науки України, м. Запоріжжя

Захист вiдбудеться 19 вересня 2001 р. о 10 годині на засiданнi спецiалiзованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському Національном університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, Київ-17, бульвар Тараса Шевченка, 14

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського Національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01013, Київ-13, вул. Володимирська, 58

Автореферат розісланий 18 серпня 2001 року

Вчений секретар

спецiалiзованої вченої ради

кандидат філологічних наук, доцент І.В.Смущинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Реферовану дисертаційну роботу присвячено дослідженню структурного, семантичного та комунікативно-прагматичного аспектів репрезентації ірреального бажання в синтаксичних конструкціях з кон'юнктивом у сучасній німецькій мові.

Лінгвістика розвивалася у просторі, обмеженому полюсами від максимально абстрагованого вивчення мови як системи знаків, до суто прагматичного дослідження мовлення як комунікативного процесу. Водночас, мовознавці працювали над системним дослідженням мови та мовлення (В.фон Гумбольдт, О.О.Потебня, Л.В.Щерба, Л.Вітгенштейн, Н.Хомський, М.І.Жинкін, О.О.Леонтьєв та ін.). Розроблення теорії іншомовної комунікації в єдності процесів породження висловлення та міжособистісного спілкування суб'єктів комунікації здавна привертає увагу лінгвістів. В умовах пожвавлення міжнаціональних та міжкультурних відносин акценти зміщуються на пошуки шляхів формування іншомовної комунікативної компетенції особистості. Зазначені обставини спонукують германістів досліджувати процес мовленнєвої інтеракції, складовою якого є репрезентація певного змісту за допомогою мовних конструкцій.

Мовленнєве спілкування зорієнтоване, насамперед, на таку одиницю, як речення. У межах дисертаційного дослідження речення-висловлення розглядається як двоєдина сутність. Речення тлумачиться як синтаксична конструкція, призначена для оформлення висловлення, висловлення - як спеціальний термін для речення у контексті мовленнєвих актів (В.В.Богданов, О.Г.Почепцов, О.С.Кубрякова, Ф.Кіфер, І.П.Сусов). Конструювання речень з мовного матеріалу та їх логічне поєднання становить важливий етап мовленнєвої діяльності мовця. Німецька мова має у своєму арсеналі значний синтаксичний фонд. Однією зі структурних одиниць цього фонду є конструкції, що виражають бажання, яке в момент мовлення не можна реалізувати, але у комунікативному процесі ці структури несуть значне прагматичне навантаження. Таким чином, актуальність теми зумовлено орієнтацією сучасної лінгвістики на вивчення функціонування мови в людському суспільстві, розуміння мови як діяльності, представлення мовних засобів реалізації мети та мотивів особистості. До цих засобів належать також синтаксичні конструкції з кон'юнктивом на позначення ірреального бажання, що дотепер не одержали одностайного тлумачення в германістиці: немає ґрунтовного дослідження цього виду конструкцій, а визначено лише їх загальні структурні ознаки. Водночас, вивчення речень “ірреального бажання” має певне значення для теорії і практики німецької мови. Ідеться, насамперед, про систематизацію зазначених речень, установлення особливостей їх структури та семантики, подальше моделювання з метою виявлення основних ознак, які, у свою чергу, визначають особливості функціонування згаданих синтаксичних конструкцій у мовленні.

В основу запропонованого підходу, який ґрунтується на комунікативних засадах дослідження мовних одиниць, покладено гіпотезу про те, що специфічним засобом висловлювання ірреального бажання у німецькій мові слугують синтаксичні конструкції з кон'юнктивом. Корпус речень “ірреального бажання” утворює окрему групу мовних одиниць, систематизовану в парадигму зі спільними структурними, змістовими та комунікативно-прагматичними характеристиками. Специфіку граматичної структури окремого речення “ірреального бажання” зумовлюють комунікативні інтенції мовця та особливості ситуації спілкування.

Дослідження репрезентації ірреального бажання в мовленні засобами синтаксичних конструкцій з кон'юнктивом охоплює структурний, семантичний та комунікативно-прагматичний аспекти. Теоретичною основою роботи є структурні та семантичні концепції речення (В.Г.Адмоні, О.В.Гулига, Є.Й.Шендельс, О.І.Москальська, В.В.Богданов, І.П.Сусов, І.Я.Харитонова, Й.Буша, Й.Ербен, В.Флеміг, Г.Гельбіг), а також теоретичні положення сучасної прагмалінгвістики (О.О.Леонтьєв, Т.А. ван Дейк, Ю.С.Степанов, О.С.Кубрякова, Г.Г.Почепцов, О.Г.Почепцов, Л.М.Медведєва, О.М.Старикова, О.П.Воробйова, Н.М.Корбозерова, В.І.Карабан, А.Д.Бєлова, Дж.Остін, С.Левінcон, Дж.Р.Серль, Д.Вундерліх).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано на кафедрі німецької мови та загального мовознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри та загальним науковим планом Чернівецького національного університету (номер державної реєстрації 01910034123). Результати дослідження є внеском до вивчення проблеми значення і смислу та їх передачі у мовленні, зокрема, засобами синтаксичних конструкцій з кон'юнктивом.

Метою дослідження є розробка лінгвістичної моделі репрезентації ірреального бажання в мовленні з використанням характерних для німецької мови синтаксичних конструкцій з кон'юнктивом та встановлення їх структурних, семантичних та прагматичних характеристик. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання конкретних завдань:

-- встановити сутність поняття “ірреальне бажання”;

-- виділити основні структурні та семантичні характеристики синтаксичних конструкцій з кон'юнктивом як засобів вираження ірреального бажання;

-- визначити роль форм кон'юнктива в побудові синтаксичних конструкцій із семантикою ірреального бажання;

-- розкрити комунікативно-прагматичний потенціал висловлень, що виражають ірреальне бажання.

Об'єктом дослідження є синтаксичні засоби репрезентації ірреального бажання в сучасній німецькій мові.

Предмет дослідження становлять структурні, семантичні та комунікативно-прагматичні особливості синтаксичних конструкцій з кон'юнктивом на позначення ірреального бажання.

Матеріалом дослідження слугували 956 синтаксичних конструкцій, відібраних методом суцільної вибірки за ознакою наявності форм кон'юнктива ІІ та семантики ірреального бажання з творів німецької художньої літератури ХХ століття (прозові та драматичні) загальним обсягом у 18 490 сторінок.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених у дисертації завдань використано традиційні методи лінгвістичного аналізу. Дескриптивно-емпіричний метод слугував встановленню формальних, семантичних та функціональних характеристик досліджуваних мовних одиниць. Методом структурного моделювання виділено блоки синтаксичних моделей речення “ірреального бажання”. Методи компонентного аналізу та порівняння дозволили визначити мінімальні складові семантичної структури речення “ірреального бажання” і представити його семантичні варіанти. Застосування контекстуально-дистрибутивного методу забезпечило встановлення взаємозв'язку формальних, семантичних і смислових аспектів речення “ірреального бажання” та його оточення. У дослідженні використано елементи кількісного аналізу та метод актомовленнєвого аналізу при вивченні функціонування синтаксичних конструкцій у межах мовленнєвої ситуації.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що у роботі вперше представлено структурні, семантичні та комунікативно-прагматичні характеристики німецьких речень “ірреального бажання” у їхньому взаємозв'язку. Уперше речення “ірреального бажання” розглянуто в єдності процесів його породження і висловлювання. Воно є окремою одиницею у системі засобів побудови мовної картини ірреального і класифікується як синтаксична конструкція на позначення оцінки низької ймовірності здійснення бажаної події. Розроблено модель мовленнєвої репрезентації ірреального бажання за допомогою синтаксичних конструкцій з кон'юнктивом, встановлено системний характер корпусу речень “ірреального бажання” у німецькій мові (утворення смислового комплексу з можливістю взаємних переходів у межах парадигми).

Теоретичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що воно є конкретним внеском до розробки проблем системного аналізу мовних одиниць, моделювання процесів породження мовлення. У роботі впорядковано структурні та змістові критерії класифікації речень “ірреального бажання”, визначено специфіку їх функціонування, розкрито когнітивний аспект мовленнєвої діяльності мовця при побудові німецького речення “ірреального бажання”, встановлено залежність конструювання речення від характеру взаємин та психічних особливостей учасників комунікації. Результати дослідження становлять певний внесок до теорії синтаксису німецької мови, вони поглиблюють розуміння мовленнєвої поведінки комунікантів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використовувати положення та практичний матеріал дисертації у курсах теоретичної граматики німецької мови (Розділи: “Моделювання речень”, “Категорія способу”), практичної граматики (Розділи: “Засоби вираження модальних значень у сучасній німецькій мові”, “Вживання часових форм кон'юнктива”), в окремих спецкурсах (“Прагматика мовних одиниць”, “Комунікативний синтаксис сучасної німецької мови”, “Теорія мовленнєвих актів”). Матеріал та висновки дисертації можуть використовувати студенти та аспіранти у науково-пошуковій роботі.

На захист виносяться такі твердження:

1.Речення “ірреального бажання” класифікується як синтаксична конструкція на позначення оцінки низької ймовірності здійснення бажаної події і є окремою синтаксичною формою у системі засобів відображення мовної картини ірреального.

2.Основним синтаксичним засобом передачі та реалізації ірреального бажання у сучасній німецькій мові слугує система шести формальних моделей зі спільною семантикою ірреального бажання, об'єднаних у три синтаксичні блоки. Модель першого блоку виражає ірреальне бажання на структурному рівні, моделі другого та третього блоків - на лексичному та контекстуальному. Головним структурним і семантичним компонентом визначених моделей є присудок у кон'юнктиві ІІ.

3.Ядрове значення ірреального бажання реалізується у двох семантичних варіантах: “потенційне бажання” та “нереалізоване бажання”, що виявляють низку факультативних сем: “експресивність”, “стриманість”, “дипломатичність”.

4.Семантико-прагматична значущість реалізується в інваріантних та варіативних складових речення. Інваріантом слугує смислова матриця, компонентами якої є суб'єкт бажання, суб'єкт виконання, імовірність реалізації. Варіативні ознаки функціонують в межах трьох шкал: ефективності - когнітивності; неймовірності - імовірності; офіційності - неофіційності. Засобом їх передачі слугує міра вербалізованості смислової матриці (максимальна вербалізація, часткова вербалізація, редукована вербалізація).

5.Репрезентація ірреального бажання в умовах комунікативної ситуації включає три рівні організації мовленнєвої діяльності: 1) матричний: вибір смислової матриці як адекватної когнітивної структури вираження оцінки низької ймовірності реалізації бажаної події; 2) парадигматичний: вибір синтаксичної моделі речення “ірреального бажання” як мовної форми передачі змісту в єдності його інваріантних та варіативних компонентів; 3) лексико-граматичний: вибір лексичних і граматичних засобів наповнення конкретної моделі речення “ірреального бажання”, зумовлений координацією смислової матриці з комунікативними ролями в межах мовленнєвої ситуації.

6.Речення “ірреального бажання” властиві діалогічному мовленню, при цьому домінує тенденція до позначення реактивних мовленнєвих ходів. Спектр мовленнєвих актів представлений ілокутивними актами “бажання”, “докору” та імпліцитної “вимоги”. З урахуванням структури мовленнєвої діяльності мовця його комунікативні цілі поділяються на прагматично-когнітивні (інформувати); прагматично-оцінні (висловлювати оцінку); прагматично-емоційні (викликати прихильність).

7.Синтаксичні структури з кон'юнктивом, що виражають ірреальне бажання, у ситуації спілкування мають конкретне когнітивне і комунікативно-прагматичне навантаження та слугують для реалізації певних задумів і мотивів мовця.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри німецької мови та загального мовознавства, лінгвістичного семінару, звітних наукових конференціях факультету іноземних мов Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету (1996-2001 рр.), на семінарах Інституту німецької мови та літератури ІІ Франкфуртського університету ім. Й.В.Ґете (1998 р.), були оприлюднені та обговорювалися на міжнародних наукових конференціях: “Переклад на межі ХХІ століття: історія, теорія, методологія” (Київ, 1997), “Единство системного и функционального анализа языковых единиц” (Бєлгород, 1999), “Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харків, 2000), міжнародних науково-практичних конференціях: “Гуманітарна освіта: фактор світової інтеграції” (Чернівці, 1998), “Іноземні мови сьогодні і завтра” (Тернопіль, 1999), Всеукраїнській науковій філологічній конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 1999), Всеукраїнській науковій конференції “Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності” (Львів, 1999), ІІІ з'їзді Товариства психологів України (Київ, 2000).

Публікації. Результати дисертації відображено у 8 статтях, опублікованих у фахових збірниках наукових праць України, та 6 тезах виступів на наукових конференціях.

Структура роботи. Дисертація складається зі Вступу, трьох розділів, Загальних висновків, Списку використаних джерел та Списку джерел ілюстративного матеріалу. Обсяг тексту дисертації - 166 сторінок, загальний обсяг роботи - 192 сторінки. Список використаних джерел складається з 260 найменувань, список джерел ілюстративного матеріалу - з 58 найменувань. У роботі подано 15 таблиць і 17 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено мету, основні завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, представлено матеріал і методи дослідження, сформульовано твердження, які виносяться на захист.

У першому розділі “Теоретичні засади дослідження синтаксичних конструкцій з кон'юнктивом на позначення ірреального бажання” розкрито суть понять “ірреальність”, “бажання” та “ірреальне бажання”, проаналізовано їх функціонування в контексті німецького речення “ірреального бажання”, встановлено специфіку модального плану синтаксичних конструкцій з кон'юнктивом на позначення ірреального бажання. Речення “ірреального бажання” розглянуто як конкретний вияв плануючої та організуючої функції мови.

З'ясування філософсько-психологічного змісту поняття “ірреальне бажання” є критерієм, який дозволив обґрунтовано виділити з сукупності синтаксичних одиниць німецької мови конструкції з семантикою ірреального бажання. семантичний кон'юктив ірреальний німецький

У філософії диференційовані такі варіанти значення терміна “ірреальний”: ірреальне (від лат. irrealis - неречовинний, нереальний) - 1) неіснуюче; 2) те, що існує в мисленні; 3) спосіб буття значень, абстрактних предметів, на відміну від реального буття чуттєво даних предметів; 4) неможливе; 5) фантастичне; 6) існуюче в думці як уявне, фантастичне; 7) не існуюче в об'єктивній дійсності; 8) ідеальне, на противагу матеріальному, реальному. Смисловим ядром значень терміна “ірреальний”, на нашу думку, є зовнішньо, чуттєво не існуюче, те, що належить до внутрішнього, суб'єктивного світу (мислиме, фантастичне, ідеальне, уявне). Мовлення об'єктивує й унаочнює ці внутрішні явища. Історія філософських досліджень засвідчує, що особливої виразності і гостроти єдність суперечностей матеріального й ідеального набуває в мовленні. Мовна картина світу охоплює як образ реально існуючого, актуально оточуючого людину світу, так і образ ірреального - можливого чи неможливого. Саме та частка мовної картини світу, яка зорієнтована не на констатацію фактів, а на їх прогнозування, становить її окремий зміст, який прийнято називати ірреальним.

Термін “бажання” у назві “речення “ірреального бажання”” пов'язаний з психологічним явищем бажання, яке традиційно відносять до мотиваційної (спонукальної) сфери особистості. Залежно від ступеня усвідомлення, спонукання поділяються на бажання, хотіння, прагнення, переконання. “Бажання” виявляє певні особливості, що вирізняють його серед інших мотивів поведінки: 1) усвідомлення об'єкта задоволення потреби (того, що може задовольнити бажання); 2) позитивна емоційна модальність; 3) стимулюючий характер; 4) віднесеність до початкових етапів вольового акту, коли є спрямованість на певний об'єкт, але відсутнє чітке уявлення про шляхи реалізації задуму.

Ірреальне бажання як психологічне явище, що, вербалізуючись, представляє один з фрагментів мовної картини ірреального, має прямі кореляти у граматичній структурі природних мов: Якби зараз було літо! / Було б зараз літо… (укр.); Если бы все это изменилось! / Изменилось бы все это… (рос.); If I were you! / Were I you… (англ.); S'il faisait beau… Si j'йtais… (франц.). У німецькій мові це явище позначає відповідна синтаксична конструкція - так зване речення “ірреального бажання”: Wenn du das getan hдttest! / Hдttest du das getan…, комплексний аналіз якого є предметом нашого дослідження.

Представлення “ірреального бажання” у лінгвістиці тісно пов'язане з дослідженням модального плану мовних одиниць. Встановлено, що у реченні “ірреального бажання” поєднуються як оптативна, так і оцінна модальності. Цю структуру можна класифікувати як синтаксичну конструкцію німецької мови зі специфічною модальністю оцінки низької ймовірності здійснення бажаної події.

У контексті аналізу модальних значень “ірреальність” та “бажання” слід зазначити відсутність їх спеціального комплексного дослідження у структурі німецького речення “ірреального бажання”. Модальність “бажання” включена до складу модального поля волевиявлення (мікрополе оптативної модальності) й виражає непряме волевиявлення мовця, що бажає здійснення певного зв'язку між об'єктом і ознакою (О.В.Бєляєва, О.В.Кокова). Мікрополе оптативної модальності має складну структуру, до якої належить і речення “ірреального бажання”. Висвітленню окремих аспектів згаданих проблем присвячені підрозділи низки монографій, дисертаційних досліджень, праць вітчизняних та зарубіжних лінгвістів (О.В.Гулига, В.В.Журавльова, В.В.Козловський, О.В.Кокова, К.О.Крашеннікова, Н.Б.Кузьміна, Є.Д.Смирнова, Є.Й.Шендельс, А.Буша, В.Оппенрідер, У.Шольц, К.Зорніг, В.Валецкі, Л.Зубатов та ін.). Проте більшість існуючих граматик німецької мови містять у межах опису сфери вживання форм кон'юнктива ІІ лише стислі статті, присвячені реченню “ірреального бажання” (Г.Брінкманн, Г.Дроздовскі, У.Енґель, Й.Ербен, Г.Гельбіг, В.Юнґ, Г.Ціфонун, Є.Шендельс).

Виокремлення у структурі корпусу синтаксичних форм передачі оптативної модальності специфічної групи засобів вираження ірреального бажання зумовлено своєрідністю його модального плану. Бажання як мотив, що включає образ майбутньої ситуації та позитивне ставлення до неї, певною мірою завжди ірреальне. При цьому “ірреальне” - це відсутнє на поточний момент, наявне в уяві та мисленні. Головною відмінністю речень, що передають ірреальне бажання, від тих, що виражають бажання загалом, на нашу думку, є оцінний аспект модального плану речення “ірреального бажання”. Наприклад, конструкція: “Ich will wissen”, - виражає бажання мовця, його відповідний психічний стан, тоді як конструкція: “Wenn ich wьЯtе”, - репрезентує не лише бажання, а й оцінку ймовірності його реалізації.

Серед синтаксичних конструкцій німецької мови, що виражають оцінку, речення “ірреального бажання” посідає окреме місце й виявляє ряд особливостей. Його специфічними ознаками є: 1) імпліцитна альтернативність, що відображає порівняння мовцем ситуації та її перспектив: “Wenn Sie den Pfarrer gehцrt hдtten…” (M.-L.Fischer) (dann hдtten Sie genauere Vorstellung davon gehabt - альтернативний варіант); афективність - більшою чи меншою мірою виражений вияв емоційно-оцінного ставлення за схемою: “краще було б інакше / по-іншому”:“Mein Gott, wenn das wahr wдre…” (H.-G.Konsalik). У свідомості мовця альтернативність та афективність фокусуються. Негативні емоції пов'язуються з актуальною ситуацією, а позитивні - з можливою. Це і становить когнітивний механізм виникнення у мовця настанови: “можлива ситуація - бажана”.

Таким чином, аналіз змісту поняття “ірреальне бажання” спонукує до перегляду традиційного тлумачення речення “ірреального бажання” як засобу вербалізації нездійсненного бажання. Координація філософсько-психологічних і лінгвістичних тлумачень цього терміна приводить до висновку, що речення “ірреального бажання” слід розглядати як синтаксичну конструкцію, що належить до поля мовних засобів оцінки ймовірності. Специфічне місце речення “ірреального бажання” у цьому полі визначене характером його модального плану як засобу передачі оцінки низької ймовірності здійснення бажаної події. Таке тлумачення речення “ірреального бажання” визначило принцип подальшого дослідження його прагматичних функцій через призму організації творчої діяльності особистості шляхом побудови задуму, планування та забезпечення сприятливих умов його здійснення.

У другому розділі “Структурна та семантична організація німецького речення “ірреального бажання”” досліджено питання структурного та семантичного моделювання мовних одиниць, здійснено відбір конструкцій, що складають інвентар синтаксичних засобів репрезентації ірреального бажання у сучасній німецькій мові, визначено критерії диференціації блоків синтаксичних моделей речення “ірреального бажання”, їх варіантів та підваріантів. Досліджено синтаксичну семантику речення і подано частотні характеристики структурних моделей речення “ірреального бажання” та їх семантичних варіантів.

Відправним пунктом аналізу синтаксичних характеристик речення “ірреального бажання” слугує поняття моделі речення. Дотримуючись синтетичного підходу до тлумачення моделі, ми виходимо з її розуміння як елементарної абстрактної синтаксичної схеми, що в компактній формі репрезентує окремий тип синтаксичних конструкцій і складає основу побудови непоширеного речення. Дослідження показало, що головними релевантними критеріями побудови моделей речення “ірреального бажання” є: 1) модально/темпоральна ознака; 2) порядок слів; 3) службове наповнення (модальні частки, вигуки).

Синтаксичний статус об'єкта дослідження досі залишається не повністю з'ясованим. За будовою традиційне речення “ірреального бажання” посідає проміжне місце між головним і підрядним. Оскільки воно не включене до структурної одиниці вищого порядку, його можна характеризувати як головне (самостійне); з іншого боку, воно виявляє типові риси підрядного: сполучник підрядності, змінювану форму дієслова на останньому місці. Найчастіше речення “ірреального бажання” тлумачиться як похідне від еліптичного підрядного речення умови (Г.Ґлінц, К.Е.Гайдольф, Й.Ербен, Д.Шульц, Г.Ґрізбах, В.Флеміг, З.Єгер, Й.Буша, В.Каспер).

Аналіз добірки прикладів за критеріями наявності форм кон'юнктива ІІ та семантики ірреального бажання дозволив встановити три блоки синтаксичних моделей речення “ірреального бажання”.

Перший блок представлено інваріантом: (Wenn) + S + P Konj. II ! /... - “Wenn ich dich nicht getroffen hдtte…” (M.-L.Fischer) / “Wenn es nur das wдre!” (Th.Brussig). Структура, яку ми класифікуємо як модель 1, є двоскладним реченням, підмет якого в узагальненому вигляді позначений як S, присудок як P, де дієслово стоїть в одній з форм кон'юнктива II. Ця модель - специфічниий мовний засіб, призначений для вираження ірреального бажання різного спрямування. Висловлене в рамках інтерактивної ситуації, воно може стосуватися мовця, адресата, як мовця, так і адресата, третьої особи, характеристик об'єктивної дійсності. Варіативними ознаками моделі є позиція Verbum finitum, модально-темпоральний чинник, службове наповнення. Аналіз розподілу синтетичних/аналітичних форм кон'юнктива II виявив такі закономірності: синтетичні форми кон'юнктива II переважають у варіанті з wenn, варіант з Verbum finitum на першому місці відзначається більшою часткою аналітичних форм, причому плюсквамперфект кон'юнктив і аналітичні форми з модальними дієсловами істотно переважають над формами кондиціоналіса. Загалом співвідношення синтетичних/аналітичних форм кон'юнктива II становить 60% :: 40%. Щодо службового наповнення варіанти моделі 1 виявляють модальні частки doch, nur, bloЯ, wenigstens, що вживаються альтернативно або в поєднанні з doch. Частки підсилюють значення “бажання”, в той час як кон'юнктив виражає його ірреальний характер: Wenn ich nur/doch/bloЯ/wenigstens einen Sinn darin sehen kцnnte! Вираження бажання можуть підсилювати також вигуки ach, och, o, ja, які акцентують відсутність сподівання мовця на здійснення бажаного: O, Himmel, wenn das gelдnge! (H.-G.Konsalik).

Поряд зі структурною моделлю 1, що представляє перший блок формальних моделей речення “ірреального бажання”, ілокутивне значення “ірреального бажання” репрезентують також інші синтаксичні типи - моделі другого та третього блоків, які можна класифікувати як структурні лише за певних обмежень. Віднесення їх до класу речення “ірреального бажання” дає можливість розширеного тлумачення традиційного лінгвістичного терміна речення “ірреального бажання”. Останнє ми розглядаємо не як окремий структурний тип, а як комплекс синтаксичних конструкцій з кон'юнктивом, що слугують вираженню ірреального бажання у сучасній німецькій мові.

Другий блок мовних засобів вираження ірреального бажання представлений структурою простого розповідного речення:

Модель 2. S + Si + gern + P Konj.II. (+ Kt) - “Ich wдr am liebsten tot.” (R.Baumgart);

Модель 3. S + Si + P (mцgen Konj.II + VV). (+ Kt) - “Ich mцchte dich gern kьssen, Els. Aber Frau Zuch hat es mir verboten.” (J.Brмzan);

Модель 4. S + Si + P (wollen Konj.II + VV). (+ Kt) - “Viel lieber hдtte ich Astronomie studieren wollen.” (R.Baumgart).

Формально цей тип репрезентує конструкцію з допоміжними (haben/sein/werden) або модальними (mцgen/wollen) дієсловами у формі кон'юнктива II. Кон'юнктив II реалізує, як і в моделі першого синтаксичного блоку, функцію вираження ірреальності. Часто його підсилює ситуативне наповнення моделі (Si) та зовнішній контекст (Kt), який вводиться сполучниками aber, doch, sonst. Обов'язковими чинниками є прислівник gern (модель 2) та модальні дієслова (mцgen/wollen), що позначають стан речей, як бажаний для мовця. Вони є облігаторними компонентами, оскільки їх виключення призводить до зміни семантики речення. Наприклад, трансформація: Ich hдtte gern alles heute gemacht. ? Ich hдtte alles heute gemacht, - зумовлює перетворення речення “ірреального бажання” у речення “ірреальної можливості”.

Своєрідність третього блоку синтаксичних моделей речення “ірреального бажання” полягає у взаємодії модального дієслова wollen та дієслова wьnschen у складі головного речення з підрядним реченням:

Модель 5. S + P wollen Prдt.Konj., + NS (P Konj.II) (+ Si). (+ Kt) - “Ich wollte, Sie hдtten ihn verloren.” (E.-M.Remarque);

Модель 6. S + P wьnschen Prдt.Konj., + NS (P Konj.II) (+ Si). (+ Kt) - “Ich wьnschte, es hдtte dich nie gegeben.” (U.Danella).

Цей блок моделей представлений підрядним реченням з асиндетичним зв'язком. Структура допускає заміну дієслова wollen (wьnschen) лише синонімічною лексичною одиницею: Ich wollte, du hдttest alles vergessen ? Ich mцchte, du hдttest alles vergessen ? Ich wьnschte, du hдttest alles vergessen. При підстановці семантично нееквівалентного дієслова речення зберігає граматичність, проте втрачає смисл: *Ich kцnnte, du hдttest alles vergessen.

Обов'язковим для всіх синтаксичних моделей компонентом є форми кон'юнктива II, які зумовлюють ірреальний характер мовленнєвої дії. Найповніше парадигма претеритального кон'юнктива відтворена у моделях 1, 2: зафіксовані літературні приклади всіх часових форм кон'юнктива ІІ.

Розширення структурного мінімуму моделей фіксується на рівні підваріантів. Каркас речення “ірреального бажання” розширюється за рахунок включення окремих неконститутивних компонентів (додатків, обставин), приєднання підрядних речень, вигуків, звертальних форм за допомогою асиндетичних (синдетичних) зв'язків.

Опис семантики речення передбачає визначення сем на основі значень мовної форми. Отримане таким чином значення є контекстно-вільним, оскільки воно залежить від властивостей, внутрішньо притаманних цьому реченню як такому (О.І.Москальська). Семантичний аналіз речення “ірреального бажання” здійснено відповідно до визначених структурних моделей.

Речення “ірреального бажання” як варіанти репрезентації семантичного інваріанта можна звести до формули: “ірреальність” + “бажання”. Ця конструкція представляє поєднання компонента “ірреальність”, вираженого претеритальним кон'юнктивом, з компонентом часового плану “теперішній”/“майбутній”/“минулий”, вираженого часовою формою присудка. Синтаксична структура речення (модель 1) та лексичні чинники (моделі 2-6) виражають сему “бажання”, яка в поєднанні з семою “ірреальність” визначає його семантику як “ірреальне бажання”.

Претеритальні форми кон'юнктива ІІ є домінантою потенційно-ірреального модального мікрополя, у межах речення семи потенційно-ірреальної модальності поєднуються з часовими семами, що призводить до уточнення семи “ірреальність”: у комбінації з часовою семою “теперішній”/“майбутній” вона трансформується в сему “потенційність”, поєднання з часовою семою “минулий” зумовлює появу семи “нереалізованість”. “Потенційність” тлумачиться як не виключена можливість здійснення бажаної дії. У моделях 2-4 диференційну роль у конкретизації семантики речення відіграє ситуативний контекст, оскільки поза контекстом “бажання”, що стосується теперішнього / майбутнього, важко розмежувати між реальним та потенційним.

Наведені міркування дозволили уточнити класифікацію семантичних варіантів речення “ірреального бажання”. Шістьом формальним моделям відповідає шість семантичних варіантів речення: “потенційне експресивне бажання”, “нереалізоване експресивне бажання”, “потенційне стримане бажання”, “нереалізоване стримане бажання”, “потенційне дипломатичне бажання”, “нереалізоване дипломатичне бажання”. На рівні семантики кон'юнктив є активним фактором реалізації базового модального значення (сема “ірреальність”) і конкретизації семантичної структури (семи “стриманість”, “дипломатичність”).

За частотністю серед німецьких речень “ірреального бажання” переважає сема “потенційність” (часова референція “теперішній”/“майбутній”). Загалом 764 приклади виявило сему “потенційність”, що складає 79,9% від загальної кількості прикладів. Орієнтація більшості конструкцій на теперішній / майбутній час засвідчує, на нашу думку, участь речення “ірреального бажання” в обробці комунікантами планів діяльності, прогнозуванні шляхів їх реалізації та результатів.

Третій розділ “Комунікативно-прагматична характеристика висловлень з кон'юнктивом на позначення ірреального бажання” присвячено вивченню комунікативно-прагматичного аспекту функціонування досліджуваних мовних одиниць у межах конкретних інтерактивних ситуацій. Подано аналіз когнітивних, оцінних, афективних компонентів смислового комплексу речення “ірреального бажання” як основи його організації в мовленні. Розділ включає типологію комунікативних намірів мовця й класифікацію ілокутивних актів, що їх реалізує речення “ірреального бажання”. Обґрунтовано парадигматичний характер фонду синтаксичних засобів реалізації “ірреального бажання” у сучасній німецькій мові.

Організація речення “ірреального бажання” в мовленні є складною, різнорівневою мовленнєвою діяльністю, що здійснюється на основі тісних взаємозв'язків когнітивних, оцінних, афективних (емоційних) процесів у свідомості мовця. Ці процеси пронизують усі рівні породження висловлення ірреального бажання в межах інтерактивних ситуацій.

Як одиниця мовного та функціонального рівнів речення “ірреального бажання” виявило значний потенціал у вираженні комунікативної інтенції мовця, причому одна синтаксична модель залежно від конкретної ситуації спілкування може виражати однакову інтенцію мовця, проте різні види ілокутивного акту.

Відзначено тенденцію до реактивного вживання речень “ірреального бажання” в мовленнєвій інтеракції як ілокутивних актів “бажання” та “докору”. За їх допомогою мовець емоційно-експресивним чином реагує на певний стан речей, позначений у ситуативному контексті, що передує висловленню. В аспекті часової референції цей стан речей може бути у перед- або постпозиції щодо моменту мовлення, тобто, його можна класифікувати як нереальний щодо стану речей у момент мовлення, однак з можливістю реалізації. Непрямі вживання аналізованих речень співвідносять останні з директивними висловленнями. У кожному окремому контексті речення набуває додаткових характеристик, а відтак збільшується й кількість мовленнєвих актів, які воно може реалізувати.

Фундаментальним рівнем організації досліджуваних конструкцій у мовленні слугує смислова матриця, інваріантними компонентами якої є суб'єкт бажання, суб'єкт виконання, імовірність реалізації та зміст бажання.

Суб'єктом бажання є мовець, група осіб, до якої належить мовець, третя особа:

„Gerne hдtte ich euch geholfen.“ (G.Grass);

„Wenn wir das wьЯten!“ (H.-G.Konsalik);

Суб'єктом виконання може бути: - мовець; - адресат; - мовець і адресат; - третя особа; - предмети і явища об'єктивної дійсності (квазі-суб'єкт виконання):

„Wenigstens hдtte ich mir dann deinen Vornamen gemerkt…“ (J.Brмzan);

„Wenn du wenigstens hundert wдrst…“ (H.Bastian);

„Wenn nur die Bдnke nicht so hart wдren!“ (E.Kдstner).

Зміст бажання може стосуватися різних аспектів дійсності. Далі подано нашу класифікацію змісту бажання.

1) Особистісні характеристики: - мовця; - адресата; - третьої особи:

„Wenn das meine Mutter hцrte!“ (A.E.Johann);

„Ich wьrde gern zu dir kommen, lieber Michael, doch Du wirst verstehen, ich kann Vater jetzt nicht allein lassen.“ (M.-L.Fischer).

2) Об'єктні характеристики. Об'єктні бажання передбачають перетворення з предметами, які мають просторово-часовий або якісно-кількісний характер чи надають інформацію про доступність бажаного для суб'єкта бажання:

„Wenn sich das unserseits vor dreiЯig Jahren herausgenommen hдtte!“ (A.E.Johann);

„Hдtte er mir das Geld in bar gegeben!“ (M.-L.Fischer).

Смислова матриця речення “ірреального бажання” реалізується за допомогою системи його формальних різновидів - синтаксичних моделей, які передають комплексну систему облігаторних ознак з варіюванням їх кількісних характеристик. Сукупність інваріантних матричних ознак та варіативних синтаксичних моделей утворює парадигму речення “ірреального бажання” як окремого типу синтаксичних конструкцій. Формальним засобом реалізації парадигми є ступінь вербалізації компонентів смислової матриці.

Структурні типи речення “ірреального бажання” за ознакою ступеня вербалізації відповідають трьом діадам, які позначають співвідношення між комунікативними ролями та учасниками комунікації, а саме: суб'єкт бажання і суб'єкт виконання - нееквівалентні (перший тип смислового комплексу речення “ірреального бажання”), суб'єкт бажання і суб'єкт виконання - еквівалентні (другий тип смислового комплексу) та суб'єкт бажання - мовець (третій тип смислового комплексу). У першому типі смислового комплексу всі компоненти матриці мають окремі мовні засоби вираження. Така структура - розгорнута. У другому типі з'являються недиференційовані способи вираження, блок бажання і блок виконання синтаксично не розмежовані, така структура - частково вербалізована. У третьому типі, коли суб'єкт бажання - мовець, відсутні граматичні засоби позначення суб'єкта бажання та бажаності, тобто синтаксичний блок бажання. Така структура - редукована. Зі збільшенням ступеня вербалізації змінюються змістові ознаки речення “ірреального бажання” у напрямку зростання когнітивності, офіційності, імовірності та зменшення афективності.

Трьома рівнями організації структур із семантикою ірреального бажання у мовленні є: -- матричний: вибір смислової матриці речення “ірреального бажання” як специфічного засобу передачі семантичного блоку “оцінка ймовірності бажаної події”; -- парадигматичний: вибір формальної моделі речення “ірреального бажання” з-поміж інших його моделей в межах парадигми; цей вибір визначається особливостями комунікативної ситуації та її сприйняття й інтерпретації мовцем; -- лексико-граматичний: відбір лексичних і граматичних засобів наповнення конкретної моделі речення “ірреального бажання”, зумовлений координацією смислової матриці з комунікативними ролями в межах ситуації спілкування.

Здійснений у дисертації когнітивний аналіз компонентів змісту речення “ірреального бажання” дозволив обґрунтувати основну прагматичну мету цієї мовної одиниці, яка полягає у плануванні діяльності й спрямована на об'єднання зусиль комунікантів для здійснення цієї діяльності - матеріальної чи духовної. Сила прагматичного ефекту зумовлена координацією ілокутивного та перлокутивного актів. Їх узгодженість залежить від когнітивних та особистісних якостей комунікантів, у результаті чого вдається чи не вдається досягти взаєморозуміння.

ВИСНОВКИ

Сучасні тенденції розвитку лінгвістики з її підвищеним інтересом до вивчення комунікативного аспекту функціонування мовних одиниць визначили необхідність нашого дослідження, мета якого полягала в побудові комплексної характеристики репрезентації ірреального бажання у структурному, семантичному та комунікативно-прагматичному аспектах.

Основний філософський зміст ірреального ідентифікується як “існування в категорії можливості, усвідомленої людиною”. Щодо психологічних особливостей ірреальне бажання є когнітивно-вольовим утворенням, яке безпосередньо підводить особистість до діяльності. З погляду людини-діяча, ірреальне бажання представлено комплексом: “образ бажаного + воля до його втілення”.

Синтаксичні конструкції з кон'юнктивом як засоби вербалізації ірреального бажання виявляють специфічні модальні ознаки: поєднання оптативної і оцінної модальностей. Речення “ірреального бажання” класифіковано як синтаксичну конструкцію німецької мови зі специфічною модальністю оцінки низької ймовірності здійснення бажаної події.

У дослідженні диференційовано три синтаксичні блоки речень “ірреального бажання”, які об'єднують шість формальних моделей. Ці моделі характеризуються спільними структурними та семантичними компонентами - претеритальним кон'юнктивом, значеннями модального плану “ірреальність” та “бажання”. Модель першого синтаксичного блоку представлено конструкцією псевдопідрядного речення, де ілокутивне значення “ірреального бажання” виражено на структурному рівні. Моделі другого та третього блоків класифіковано як лексико-граматичні, оскільки згадане значення реалізується в них за допомогою лексичних засобів і контексту.

Диференційованим шістьом структурним моделям речення “ірреального бажання” відповідає шість варіантів семантичного інваріанта, з-поміж яких найбільшою частотністю відзначаються “потенційне експресивне бажання” та “потенційне стримане бажання”. Засобами реалізації компонентів семантичної формули є форми кон'юнктива ІІ, структура речення, наявність модальних часток та вигуків. Завдяки формам кон'юнктива ІІ завершується репрезентація оцінки ймовірності здійснення бажаної події.

На функціональному рівні висловлення зі значенням ірреального бажання виявило значний потенціал у вираженні комунікативної інтенції мовця. Спрямування кінцевої інтенції є двовекторним: на мовця (зміст інтенції полягає в емоційному розвантаженні, побудові альтернатив, з'ясуванні думки адресата, оцінці альтернатив) та на слухача (зміст інтенції - у здобутті прихильності, мотивації, стимулюванні, інформуванні). Відзначено тенденцію до реактивного вживання речень “ірреального бажання” у межах діалогу як ілокутивних актів “бажання” та “докору”. У сфері непрямого вживання реалізується мовленнєвий акт імпліцитної “вимоги”.

Корпус речень “ірреального бажання” ситематизовано за допомогою тривимірної моделі. Розкрито зумовленість породження речення “ірреального бажання” його смисловою матрицею, яка охоплює два основних осередки: блок бажання та блок виконання. Блок бажання об'єднує компоненти суб'єкта бажання та бажаності, блок виконання - суб'єкта виконання, змісту бажання та ймовірності реалізації. Потреба у відтворенні смислової матриці зумовлює вибір мовцем речення саме цього типу з-поміж інших синтаксичних конструкцій німецької мови. Подальший вибір формальної моделі речення залежить від двох факторів: суб'єктивної оцінки міри здійсненності й бажаності можливої події та ступеня близькості взаємин із адресатом.

Інваріантна смислова матриця та варіативні компоненти змісту, виражені за допомогою формальних моделей, реалізують смисловий комплекс речення “ірреального бажання” і утворюють його парадигму. Синтаксичні моделі функціонують в межах парадигми, розрізняючись за ознакою вербалізованості компонентів смислової матриці: від мінімальної структури в третьому типі - до максимальної в першому, варіативні смислові характеристики змінюються в межах трьох шкал: -- ефективності - когнітивності; -- неймовірності - ймовірності; -- офіційності (дипломатичності) - неофіційності. Спостерігається скоординованість між структурними моделями і варіативними смисловими характеристиками: зі збільшенням ступеня вербалізації смислові характеристики змінюються у напрямку зростання когнітивності, офіційності, ймовірності та зменшення ефективності.

Останній етап породження речення “ірреального бажання” складає наповнення обраної мовцем формальної моделі конкретним змістом. Умовами реалізації цього етапу є зіставлення мовцем суб'єкта бажання та суб'єкта виконання як компонентів смислової матриці з учасниками діалогу. Оформлення змісту за допомогою певної формальної моделі визначає силу й спрямування перлокутивного ефекту. Найвиразніший перлокутивний ефект спостерігається у разі розподілу матричних ролей суб'єкта бажання та суб'єкта виконання між учасниками діалогу (у межах системи “я - ти”) та за наявності між ними позитивних взаємин.

Одержані в дослідженні результати не претендують на вичерпність і стосуються лише окремого класу синтаксичних конструкцій, а саме речень з присудком у кон'юнктиві ІІ. Зауважимо, що тема ірреального бажання в лінгвістиці значно ширша і її повне розкриття потребує подальшої системи досліджень, зокрема, вивчення інших вербальних та позамовних засобів вираження ірреального бажання, порівняльного та стилістичного аналізу конструкцій, що репрезентують ірреальне бажання, на матеріалі різних мов. Керівним принципом подальших досліджень має слугувати розуміння мови як важливого чинника в контексті цілісного процесу життєдіяльності особистості та суспільства.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. До питання про прагматичну інтерпретацію речення (на матеріалі німецького речення “ірреального бажання”) // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. - Чернівці: Рута. - 1997. - Вип. 12. - С. 116-121.

2. Когнітивний аспект інтерпретації висловлювання // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. - Чернівці: Рута. - 1997. - Вип. 15. - С. 104-113.

3. Формальна організація німецького речення “ірреального бажання” // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. - Чернівці: Рута. - 1998. - Вип. 27. - С. 138-144.

4. Семантична структура німецького речення “ірреального бажання” // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. - Чернівці: Рута. - 1998. - Вип. 41. - С. 140-146.

5. Комунікативно-функціональний аспект речення “ірреального бажання” (на матеріалі сучасної німецької мови) // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. - Чернівці: Рута. - 1999. - Вип. 68. - С. 85-90.

6. “Ірреальне бажання” та засоби його вираження в сучасній німецькій мові // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. - Чернівці: Рута. - 2000. - Вип. 72. - С. 61-68.

7. Ірреальне бажання як компонент мовної картини дійсності // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Германська філологія. - Чернівці: Рута. - 2000. - Вип. 85. - С. 24-29.

8. Модуляризм і холізм у когнітології // Матеріали Всеукр. наук. конф. “Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності” (Львів, 25-27 січня 1999 р.). - Львів: Літопис. - 1999. - С. 76-79.

9. Когнітивний аспект комунікації // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Гуманітарна освіта: фактор світової інтеграції” (Чернівці, 23-25 жовтня 1997 р.). - Чернівці: Рута - Митець. - 1998. - Ч. ІІІ. - С. 218-222.

10. Особливості перекладу речення “ірреального бажання” з німецької мови на українську // Тези Міжнар. конф. “Переклад на межі ХХІ століття: історія, теорія, методологія” (29-31 травня 1997 р.). - К.: Київськ. ун-т ім. Тараса Шевченка. - 1997. - С. 52-53.

11. Лінгвокомунікативний аспект навчання іноземної мови // Тези Міжнар. наук.-практ. конф. “Іноземні мови сьогодні і завтра” (Тернопіль, 13-14 травня 1999 р.). - Тернопіль: Тернопільський держ. пед. ун-т. - 1999. - С. 89.

12. Когнітивний аспект дослідження емоцій // Тези Всеукр. наук. філологічної конф. “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаси, 3-4 червня 1999 р.). - Черкаси: ЧІТІ. - 1999. - С. 47-48.

13. Интенция говорящего в условиях коммуникативной ситуации // Материалы Междунар. конф. “Единство системного и функционального анализа языковых единиц” (Белгород, 12-13 октября 1999 г.). - Белгород: Изд-во БГУ. - 1999. - Вып. IV. - С. 71-72.

14. Функції мовлення при невідповідності його змісту дійсності // Матеріали ІІІ з'їзду Товариства психологів України “Творча спадщина Г.С.Костюка та сучасна психологія”. До 100-річчя від дня народження академіка Г.С.Костюка (Київ, 23-25 лютого 2000 р.). - К.: Ін-т психології ім. Г.С.Костюка. - 2000. - С. 137-138.

15. Речення “ірреального бажання” в контексті творчої функції мовлення // Тези Міжнар. наук. конф. “Іноземна філологія на межі тисячоліть” (Харків, 25-26 квітня 2000 р). - Харків: Константа. - 2000. - С. 226-227.

АНОТАЦІЯ

Панчишина Т.А. Репрезентація ірреального бажання в синтаксичних конструкціях з кон'юнктивом у сучасній німецькій мові. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено дослідженню структурного, семантичного та комунікативно-прагматичного аспектів репрезентації ірреального бажання в синтаксичних конструкціях з кон'юнктивом у сучасній німецькій мові. Розглянуто функції висловлень ірреального бажання в контекстах мовної картини світу, діалогічного мовлення, творчої діяльності особистості. З'ясовано характер модального плану німецького речення “ірреального бажання”, що функціонує в системі оцінно-оптативної модальності й відповідає формулі: “оцінка низької ймовірності реалізації бажаної події”.

Визначено фонд синтаксичних і семантичних моделей німецьких речень “ірреального бажання” та їх прагматичний потенціал. Структурно-категоріальні варіанти речень “ірреального бажання” та їх модифікації описано за ступенем експліцитності бажання, його асертивної чи модальної нереалізованості. Обґрунтувано парадигматичний характер побудови корпусу синтаксичних форм з кон'юнктивом на позначення ірреального бажання. Змодельовано тривимірну модель парадигми речень “ірреального бажання” з інваріантною матрицею та варіативними вербально-паралінгвальними ознаками. Процес організації німецького речення “ірреального бажання” в діалозі визначено як реалізацію смислової матриці, адаптованої за допомогою варіативних формальних засобів до конкретної ситуації спілкування.

Ключові слова: мовна картина світу, речення “ірреального бажання”, оцінно-оптативна модальність, модель речення, смислова матриця.

АННОТАЦИЯ

Панчишина Т.А. Репрезентация ирреального желания в синтаксических конструкциях с конъюнктивом в современном немецком языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2001.

Диссертация посвящена исследованию структурного, семантического и коммуникативно-прагматического аспектов репрезентации ирреального желания в синтаксических конструкциях с конъюнктивом в современном немецком языке. Рассмотрены функции высказываний ирреального желания в контекстах языковой картины мира, диалогической речи, творческой деятельности личности.

...