Словотворення і трансференція в середньобаварській австрійській говірці Закарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Тараса Шевченка

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 10.02.04 - Германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Словотворення і трансференція в середньобаварській

австрійській говірці Закарпаття

Чолос Іван Іванович

Київ -- 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі німецької філології Ужгородського

національного університету.

Науковий керівник: МЕЛІКА Георгій Іванович,

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри німецької філології

Ужгородського національного університету

Офіційні опоненти: САХАРЧУК Людмила Іллівна,

доктор філологічних наук, професор,

завідувач кафедри германської філології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

ЯЦЮК Іван Ярославович,

кандидат філологічних наук,

викладач кафедри німецької мови

Тернопільського державного педагогічного

університету ім. Володимира Гнатюка

Провідна установа: Чернівецький національний університет,

кафедра германського, загального

та порівняльного мовознавства

Захист відбудеться “ 18 ” жовтня 2002р. о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 із захисту дисертацій

на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних

наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

за адресою : 01033, Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розіслано “ 4 ” вересня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради к.філол.н. І.В.Смущинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Суть проблеми дослідження. Лексичний склад середньобаварської австрійської говірки Тересвянської долини Закарпатської області (далі СБА говірки), яка утворює в українському етнічному оточенні німецькомовний острів, що охоплює села Усть-Чорна, Німецька Мокра і Руська Мокра, перебуває у постійному розвитку, відображаючи зміни в суспільному житті й діяльності її носіїв. Першочергову роль у процесі цього розвитку відіграють словотворення і лексична трансференція, які є предметом нашого дослідження. Аналіз словотворення та лексичної трансференції ґрунтується на принципі їх системності, що виявляється як у словотворчих засобах, способах і типах словотворення та трансференції, відношенні твірних основ та утворень, визначенні морфологічної будови трансферів, так і в словотвірній та лексико-семантичній структурі говірки в цілому. Аналізові піддано лексичний матеріал, зафіксований на сучасному етапі розвитку досліджуваної говірки.

Актуальність теми дослідження визначається посиленим інтересом дослід-ників до питання розвитку німецьких говірок у межах мовних острівків, які внаслідок певних соціально-економічних, історичних та політичних умов відділилися від вихідного мовного утворення і тривалий час розвивалися в іншомовному оточенні. Важливим завданням сучасної германістики, зокрема лексикології, є вивчення сутності, своєрідності шляхів та закономірностей розвитку словника німецьких острівних говірок. Виявляючи тенденцію до збереження архаїчних рис і водночас забезпечуючи мовленнєву комунікацію, яка супроводжується постійними змінами у лексичному складі, включаючи й абсорбацію лексичних трансферів із контактуючих мов, острівні говірки виступають важливим об'єктом дослідження. Їх широке вивчення має значне теоретичне значення для поглибленого розуміння законів розвитку лексичного складу. У цьому сенсі актуальним залишається дослідження німецьких острівних говірок багатонаціонального Закарпаття, де процеси мовної взаємодії й мовного впливу відбуваються особливо інтенсивно і проблеми розвитку лексичного складу набувають першорядної ваги. Фіксація мовного матеріалу німецьких говірок регіону для подальшого його аналізу та графічного збереження є важливою і невідкладною ще й тому, що в останні роки зростає еміграція німецькомовного населення до Німеччини.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукової теми, яка розробляється викладачами та аспірантами кафедри німецької філології Ужгородського національного університету “Мова німецького населення Закарпаття в інтеретнічному просторі” (№ державної реєстрації 0194И-СШ526).

Об'єкт дослідження. Об'єктом вивчення стала середньо баварська австрійська говірка Тересвянської долини Закарпатської області. Сам об'єкт

дослідження не новий. Дисертація Е.Р.Стародимової Стародымова Э.Р. Развитие морфологического строя южнонемецкого говора Тересвянской долины Закарпатской области в иноязычном окружении: Дис… канд. филол.наук: 10.02.04. - Ужгород, 1984. - 136 с. та низка окремих статей і спеціальних праць вітчизняних та зарубіжних лінгвістів (Г.І.Меліка, В.Шабус, Ф.Штангліца, Ф.Цепецауер, Г.Кюнель та ін.) присвячені описові фонетичної, морфологічної будови говірки, а також висвітленню питань етнокультури та історії. Однак і досі немає жодної роботи, присвяченої сучасному стану лексичного складу СБА говірки.

Предметом дослідження виступає лексичний склад СБА говірки та основні шляхи його розширення -- словотворення і лексична трансференція. У роботі аналізуються композити, суфіксальні та префіксальні утворення, а також лексичні трансфери, що проникли в СБА говірку із закарпатських діалектів української мови, угорської, російської, української та німецької літературних мов і зафіксовані на сучасному етапі її розвитку.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше робиться аналіз сучасного стану лексичного складу СБА говірки, шляхів його розвитку в умовах 225-річної ізоляції від вихідного середньобаварського австрійського діалекту, незначного й короткочасного впливу німецької літературної мови та широких мовних контактів з українським діалектом, угорською, російською й українською мовами. Нове й у самому підході до вивчення процесу словотворення та механізму лексичної трансференції. З метою виявлення закономірностей творення нових слів та опису словотвірних структур у різних частинах мови конституентний аналіз лексичного матеріалу поєднується з морфемним аналізом при широкій схематизації структурних типів. Формальна реєстрація словотвірних моделей доповнюється загальним семантичним описом утворень. При аналізі механізму лексичної трансференції та її результатів поряд з лінгвістичними методами застосовуються й соціолінгвістичні засоби дослідження, враховується, зокрема, демографічна й мовна ситуація в досліджуваному говірковому ареалі, вплив на неї окремих соціальних факторів, характер дво-тримовності, процес перенесення та інтеграції лексичних трансферів, чому досі не приділялася належна увага.

Вибір теми дослідження зумовлений передусім тим, що лексичний склад СБА говірки, яка упродовж тривалого часу розвивається в умовах безпосередніх і тривалих контактів із різноманітним іншомовним оточенням і значного технічного та соціального прогресу, ще не був предметом окремого вивчення. Для нього характерний сьогодні розмаїтий лексичний фонд, значну частину якого становлять лексичні трансфери. Тересвянський мовний острівок привертає увагу як досить велика німецькомовна група.

Мета дослідження полягає у проведенні комплексного аналізу системи

словотворення, визначенні механізму лексичної трансференції СБА говірки та специфіки інтеграції й функціонування трансферів в її лексиконі.

Метою дослідження зумовлені такі завдання:

- дати характеристику лексичного запасу СБА говірки;

- дослідити основні способи творення іменників, прикметників, дієслів і прислівників, визначити типи й моделі словотворення СБА говірки;

- виявити засоби творення слів і визначити їхню продуктивність в окремих частинах мови;

- встановити кількісний склад лексичних трансферів, визначити їхню мову-джерело;

- визначити типи перенесення іншомовних слів у лексичну систему СБА говірки, простежити основні хронологічні етапи й ступінь інтенсивності їхньої трансференції;

- визначити значення лексичних трансферів і розглянути специфіку їхньої лексичної інтеграції.

На захист виносяться наступні положення:

1. Лексичний склад середньобаварської австрійської говірки Закарпаття виявляє: з одного боку, тенденцію до постійних змін, включаючи й абсорбацію лексичних трансферів з контактуючих мов і забезпечуючи тим самим мовленнєву комунікацію: з другого - незважаючи на розмаїтість лексики, зберігає ряд архаїчних рис і має відносно примітивний рівень. Його більшу частину складає активна лексика, яка позначає життєво важливі для носіїв говірки поняття. середньобаварська говірка лексичний трансфер

2. Безперервне розширення лексикону СБА говірки свідчить про її “живучість”, певну самостійність і збереження власної динаміки розвитку. Головну роль у цьому процесі відіграють словотворення та лексична трансференція.

3. Композиція, префіксація та суфіксація як основні способи словотворення становлять єдину словотвірну систему СБА говірки, яка тісно пов'язана з системою частин мови. Словотворення кожної частини мови має свої специфічні риси. Усередині окремих лексико-граматичних класів слів виявляються різні словотворчі тенденції та різне співвідношення основних способів словотворення. У системі словотворення СБА говірки за час її розвитку в умовах ізоляції від вихідного середньобаварського австрійського діалекту і відірваності від німецької літературної мови сформувалася відносно вузька система словотворчих засобів з різною продуктивністю в окремих частинах мови.

Зростаючу роль у розширенні лексичного складу СБА говірки відіграє лексична трансференція, про що свідчить велика кількість у ньому лексичних

трансферів із контактуючих з говіркою мов. Найпродуктивнішим типом лексичної трансференції виступає словоімпорт. Значно меншої продуктивності -- повна та часткова субституція.

Розширення лексичного складу СБА говірки за допомогою трансферів із контактуючих із нею мов слід розглядати як процес його збагачення. Сама інфільтрація чужих лексичних одиниць, їхній більший або менший ступінь пристосування до говіркової мовної системи є доказом того, що СБА говірка все ще залишається розмовною мовою, яка має достатню рушійну силу для розвитку свого лексикону.

Методика дослідження. Мета й завдання дослідження визначили методику аналізу зібраного лексичного матеріалу. Основним його видом став конституентний аналіз, який передбачає визначення у морфологічній конструкції слова його складових частин-конституентів. При цьому розрізняються безпосередні й посередні конституенти. Структурний аналіз проводиться для визначення морфологічної структури слів та їхніх конституентів, -- належності конституентів до частини мови, синтаксичних зв'язків між конституентами, а також структурних типів, за якими утворюються слова. Усе це ілюструється відповідними структурними схемами. На основі аналізу частотності окремих словотвірних типів виявляється їхня продуктивність у системі СБА говірки, при цьому використовується порівняльно-зіставний метод дослідження. Аналіз форми й значення запозичень, часто у поєднанні з їхнім перекладом на відповідну мову-джерело, дав змогу визначити типи трансферів і три способи їхнього перенесення в лексичну систему досліджуваної говірки: словоімпорт, часткову субституцію і повну субституцію.

Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні уявлення про розвиток лексичного складу невеликих мовних утворень в умовах іншомовного оточення, у визначенні способів і засобів творення слів у СБА говірці, їхньої продуктивності в окремих частинах мови, у встановленні механізму перенесення слів із контактуючих з говіркою мов в її лексичний склад, в уточненні понять і термінів словотвору та лексичної трансференції - композиція (складання), суфіксація, префіксація, словоімпорт, повна та часткова субституція.

Практична цінність проведеного дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані в університетських спецкурсах з німецької діалектології, лексикології та історії німецької мови, а також у курсі загального мовознавства, оскільки вони сприяють вирішенню окремих питань щодо шляхів розвитку лексичного складу мови. Матеріали дисертації можуть знайти застосування у процесі написання студентами курсових і дипломних робіт, у розробках аспірантів та науковців, що займаються проблемами словотвору та лексичної трансференції.

Особистий внесок здобувача. Дисертація становить самостійне дослідження, в якому вперше на широкому фактичному матеріалі середньобаварської говірки Тересвянської долини Закарпатської області розглядається розширення лексичного складу невеликого німецькомовного

утворення в умовах іншомовного оточення та тривалої відірваності від вихідного мовного ареалу шляхом словотворення та лексичної трансференції.

Апробація роботи. Результати дисертації обговорювалися на засіданнях і наукових семінарах кафедри німецької філології та кафедри іноземних мов Ужгородського національного університету, були представлені на Міжнародній науковій конференції “Інтеретнічні зв'язки та культура народів Карпатського басейну після здобуття угорцями своєї нової батьківщини” (Ужгород, 9-12 жовтня 1996 р.), на науково-практичній конференції “Державне регулювання міжетнічних відносин в Закарпатті” (Ужгород, 17 червня 1997 р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Трансформація гуманітарної освіти” (Ужгород, 25-27 травня 1998 р.), на звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, п'ятьох розділів, висновків, бібліографії та додатків.

У вступі розкривається суть дослідження, визначається його предмет, формулюється мета і завдання дослідження, обґрунтовується вибір теми, актуальність і новизна роботи, розкривається її практична цінність, подається структура роботи. У першому розділі описуються методи збору та аналізу фактичного матеріалу, демографічна ситуація в регіоні, подається історико-соціальна характеристика говірки, історія наукових досліджень німецьких говірок Закарпаття, розкривається суть процесу словотворення і лексичної трансференції, простежуються її основні хронологічні етапи, залежність процесу трансференції від соціальних функцій і сфер використання контактуючих з говіркою мов, визначаються вихідні поняття роботи. У другому, третьому та четвертому розділах розглядаються композиція, суфіксація, та префіксація як основні способи утворення в СБА говірці іменників, прикметників, дієслів і прислівників, засоби словотворення, їхня продуктивність, робиться теоретичне висвітлення способів словотворення, детально описуються словотвірні типи та моделі, основні словотвірні значення засобів словотвору. У п'ятому розділі аналізується механізм трансференції іншомовних слів у лексичну систему СБА говірки, типи трансферів, робиться їх класифікація за мовою-джерелом і частинами мови, розглядаються різні аспекти їхньої лексико-семантичної інтеграції у лексичному складі говірки. Кожний розділ починається з вступних зауважень стосовно аналізу фактичного матеріалу. Його ілюстрація проводиться на конкретних прикладах, що охоплюють слова та словосполучення.

Виклад матеріалу має синхронний характер, оскільки в роботі аналізується сучасний стан середньобаварської австрійської говірки, хоч у першому розділі й робляться невеликі історичні екскурси, які дають змогу краще зрозуміти ряд трансферентних явищ. Зіставлення з відповідними явищами німецької літературної мови проводяться тільки в тих випадках, коли це є необхідним для адекватного розуміння.

У висновках подаються результати проведеного дослідження, в яких розглядаються загальні тенденції розвитку СБА говірки в галузі словотворення і лексичної трансференції. Загальний обсяг роботи становить 248 сторінок (177 сторінок основного тексту). Перелік використаної та цитованої літератури нараховує 406 позицій (133 -- іноземною мовою) разом із словниками. Весь зібраний лексичний матеріал подається у додатках у формі 68 таблиць, що представляють статистичні дані дослідження, та словника зібраних лексичних одиниць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ дисертації “Теоретичні засади дослідження словотворення і трансференції в середньобаварській австрійській говірці Закарпаття” присвячено опису історії наукових досліджень німецьких говірок Закарпаття, висвітленню суті процесу словотворення і лексичної трансференції, характеристиці лексичного складу СБА говірки та методиці його дослідження. Особливості розвитку словника СБА говірки в умовах “мовного острівка” можна пояснити, лише беручи до уваги історію виникнення, розвиток, сучасне географічне розташування поселень австрійських лісорубів у Тересвянській долині Закарпатської області, їхні зв'язки з місцевим українським населенням, ряд інших позамовних факторів, а також склад словника говірки як мовний фактор.

Аналіз словника СБА говірки, який є результатом тривалого розвитку говірки в умовах іншомовного оточення та значної відірваності від вихідного мовного ареалу і зумовлений розвитком самого суспільства, засвідчує різноманітність лексики і водночас його відносну примітивність. У ньому переважає активна лексика, яка позначає життєво важливі для носіїв говірки поняття. Вона відзначається стійкістю, загальноприйнятістю і вживаністю серед різних соціальних і вікових груп мовців, служить базою для утворення нових слів. Активна лексика утворює основний лексичний фонд говірки.

Основними шляхами розширення лексичного складу СБА говірки виступають словотворення та трансференція. За допомогою словотворення говірка збагачується новими словами на основі вже існуючого в ній лексичного матеріалу. Для цього вона володіє певними способами та засобами утворення слів, що складають основу і сутність її словотвірної структури. Нові лексичні одиниці виникають внаслідок композиції, приєднання до основи словотворчих афіксів, фонетичної зміни кореня або переходу слова з однієї частини мови в іншу:

[ґre:???i:rim], (m) „der Regenschirm -- парасоля”; [ґki:na?gэrtn], (m) „der Kindergarten

-- дитячий садок ”; [ґ?tikl?tsuga], (m) „der Wьrfelzucker -- цукор-рафінад”; [ґve:ka],

(m) „der Wecker -- будильник”; [ґ?le:pa], (m) „der Schlepper -- тягач”; [еlеktr+ifiґts-i?:n] „elektrifizieren -- електрифікувати; [ґpae+vo:?], (m) „der Beiwagen -- коляска мотоцикла”, [ta+ґle:n-a] „erlernen -- вивчити, навчитися”. Слід, однак, відзначити, що нові слова в СБА говірці утворюються в розряді іменника, прикметника, прислівника й дієслова. Категорії числівника й займенника не поповнюються новими лексичними одиницями. Важливу роль у розвитку лексичного склaду СБА говірки відіграє трансференція. За майже 250-річний період розвитку СБА говірки в умовах різноманітного іншомовного оточення в її лексичний склад проникла велика кількість угорських, українських, російських та чеських слів. Ранні українські запозичення - це переважно назви предметів побуту, елементів одягу, харчів, будівель, деякі топоніми. Угорські трансфери пов'язані з соціально-політичним устроєм, школою, службою в австро-угорській армії, а також з розвитком економіки, техніки, культури та науки. Значна кількість чеських лексем, здебільшого суспільно-політичної та економічної тематики, через коротку тривалість контактування СБА говірки з чеською мовою швидко була витіснена угорськими, а пізніше українськими та російськими трансферами, що було викликано радикальними змінами в економічному, політичному і суспільному житті тересвянських німців: [ґko:?ux], (m) „die Lederjacke”< укр.д. [ґko?ux] „кожух”; [ґto:nat?], (m) “der Ratgeber” < угор. [ґtэna:t?o?] „радник”; [ґsazоdэ?], (m) “der Oberleutnat” < угор. [ґsazэdo?] “сотник”; [torh], (m) „der Markt”; < чеськ. [trh] „ринок”; [uґdэbstva], Pl.“die Bequemlichkeiten”; < рос. [uґdэbstva] “зручності”; [prevateґza:tsija], (f) „die Privatisierung” < укр. приватизація тощо.

Зібраний матеріал становить 4950 слів. Вони всі є узуальними утвореннями, які на морфологічному й семантичному рівнях з синхронної точки зору можна розкласти на їхні складові частини. Це дало можливість простежити процес утворення нових слів, пояснити продуктивність певних словотвірних моделей, виявити різні типи лексичних трансферів із контактуючих з СБА говіркою мов.

Основним видом аналізу зібраного лексичного матеріалу став конституентний, який у поєднанні зі структурним аналізом проводиться для визначення морфологічної структури слів та їхніх конституентів, належності конституентів до частин мови, синтаксичних зв'язків між конституентами, а також структурних типів, за якими утворюються слова. Усе це ілюструється відповідними структурними схемами. Аналіз засобів словотворення СБА говірки дав можливість виділити три основні способи утворення слів: композицію (складання), суфіксацію та префіксацію, а аналіз форми й значення запозичень, часто у поєднанні з їхнім перекладом на відповідну мову-джерело, -- типи трансферів і три способи їхнього перенесення в лексичну систему досліджуваної говірки: словоімпорт, часткову і повну субституцію.

На основі аналізу вживання тересвянськими німцями іншомовних слів,

з'ясування функцій трасферів у лексичному складі СБА говірки та їхнього впливу на лексикон говірки -- його розширення, витіснення власне говіркових лексем або синонімічного співіснування з ними, участі у словотворенні -- визначається ступінь їхньої лексичної інтеграції.

Другий розділ дисертації “Композиція як спосіб творення слів у середньобаварській говірці Закарпаття” присвячено композиції як найпродуктивнішому способу творення слів у СБА говірці. Переважну більшість складних слів становлять детермінативні композити, серед яких особливу групу утворюють посесивні композити, які за своєю смисловою структурою відповідають позначенню належності або властивості людини, тварини або рослини, але внаслідок метонімічного переносу з частини на ціле служать назвами самої людини, тварини чи рослини. Менш представлені в говірці копулятивні та імперативні (або застиглі) композити. Безпосередні конституенти композитів можуть виступати як вільні (кореневі) морфеми або морфемні конструкції й бути представлені різними частинами мови.

Складання в СБА говірці є найбільш продуктивним у творенні іменників. Для більшості іменникових композитів характерною є словотвірна модель SN1 + SN2, тобто модель, безпосередні конституенти якої представлені симплексами. У переважній більшості випадків мова йде про детермінативні композити, у яких детермінант виражає більш або менш суттєву ознаку предмета або явища: [ґflae?+?supm], (f) „die Fleischsuppe -- м'ясний суп”; [ґri:b+?aezn], (n) „das Reibeeisen -- тертка”; [ґnu:l+?pre:d], (n) „das Nudelbrett -- дошка для розкачування тіста”; Виявляється й можливість утворення довгих морфологічних одиниць, обидва конституенти яких можуть бути морфемними конструкціями з основних і похідних морфем: Найчастішим їхнім типом у СБА говірці є сполучення трьох основних морфем: SN1 - SN2 + SN3; SA - SN1 + SN2; SZ - SN1 + SN2.

Особливу групу детермінативних композитів становлять посесивні композити. Першим компонентом у таких складних словах виступає здебільшого прикметник, рідше іменник або числівник. Вони вживаються головним чином як назви людей, інструментів, видів деревини, рослин, сортів хліба, напоїв і часто мають певне суб'єктивне забарвлення: [ґ?lao+?ko:pf], (m) “der Schlaukopf -- хитра людина”; [ґlэз+?fu?:s], (m) „der Langfuв -- довгонога людина”; [ґho:zn+?maol], (m) „der Hasenmaul -- людина із заячою губою”. Назви тварин і рослин у стильовому відношенні є більш нейтральними: [ґle:v?n+?tsэnd], (m) „der Lцwenzahn -- кульбаба”; [ґfi?:+?plo:d], (n) „das Vierblatt -- чотирилистник“.

Тип копулятивних композитів у СБА говірці значно менше поширений, ніж тип детермінативних, і представлений невеликою кількістю лексичних одиниць.

За семантикою і співвідношенням між цілим і його частинами їх можна розділити на складні іменники, що позначають географічні назви, назвипредметів або явищ та назви осіб: [ґua:z?l+?pu?:], (m) „der Waisenbube -- хлопець-сирота”; [ґho:s+?li?:b], (f) „die Haвliebe -- почуття ненависті і любові”; [ґsi?:s+?saoa] „sьвsauer -- кисло-солодкий”; [ґno:s+?ko:ld] „naвkalt -- вогкий і холодний”; [ґklua:+?vintsig] „winzigklein -- крихітний”.

І, нарешті, складне слово може становити ціле речення або словосполучення, компоненти якого з'єднані предикативним або непредикативним синтаксичним зв'язком. Такі утворення позначаються як застиглі композити або імперативні імена. Вони, як правило, мають експресивне забарвлення і є кличками, апелятивними назвами осіб або рослин: [ґri?:rmi:ni:dэ], (m) „das Rьhrmichnichtan -- недоторка”; [ґtuni:dґku?:d], (m) „der Tunichtgut -- нероба”; [ґ?tш:ldi:ae], (m) „das Stelldichein -- побачення”.

Досить продуктивною в СБА говірці є композиція прикметників, хоч безумовно відіграє значно меншу роль у загальному процесі збагачення її лексичного складу. Більшість складних прикметників є детермінативними утвореннями. Найбільш поширеним їхнім типом у СБА говірці є з'єднання з першим конституентом іменником, який здебільшого позначає предмет порівняння або причину того, що виражено в 2 БК. Обидва конституенти можуть бути представлені основними морфемами або морфемними конструкціями з похідних, рідше основних морфем. Конструкції з першим конституентом прикметником представлені в говірці менше. За морфологічною структурою БК можуть бути також як основними, так і похідними морфемами. Складні прикметники з першим конституентом дієслівною основою або ж прислівником, займенником чи числівником зустрічаються в СБА говірці порівняно рідко: [ґgro:s+?kria:] “grasgrьn -- трав'янисто-зелений”; [ґhi:m?l+?plo:b] „himmelblau -- небесно-голубий, блакитний;” [ґle:m-s+?kfa:rlix] „lebensgefдhrlich -- небезпечний для життя”.

Більшість складних прислівників у СБА говірці за морфологічною структурою є стягненнями, 2 БК яких представлений іменником, займенником, прикметником і рідше прислівником. Всі вони становлять групу повноскладних композитів: [ґje:da + ґtsaed] “jederzeit -- завжди”; [ґto:z + mo:l] “diesmal -- на цей раз”; [fu + aґnэnda] “voneinander -- один від одного; один про одного”; [ґaof + a:] “herauf -- угору”; [ґibr + i:] “hinьber -- через, на той бік”.

Композиція дієслів у СБА говірці відіграє значно меншу роль, ніж в інших повнозначних частинах мови. За структурою складні дієслова є стягненнями визначального типу. Більшість складних дієслівє двоконституентними композитами. Найбільшу групу становлять сполучення “прислівник + дієслово” і особливо комбінації з прислівниковою часткою. Порівняно невисокою є кількість дієслівних композитів із першим конституентом іменником і прикметником. За синтаксичним зв'язком між конституентами вони відповідають сполученню присудка з додатком, рідше з обставиною або предикативним атрибутом: [ґtua:l + ?ne:ma] “teilnehmen -- брати участь”; [ґklo:d +?pe:gln] “glattbьgeln -- розпрасувати”; [ґti?:f + pouеn] “tiefbohren -- глибоко свердлити”.

У третьому розділі „Лексичні закономірності суфіксації в австрійській баварській говірці Тересвянської долини Закарпаття“ розглядається процес творення слів у СБА говірці за допомогою суфіксації, яка є другим способом збагачення її лексичного складу. Розрізняємо експліцитну та імпліцитну суфіксацію. Результатом експліцитної суфіксації є морфемна конструкція, перший безпосередній конституент якої представлений вільною, а другий -- зв'язаною морфемою. Результатом імліцитної суфіксації виступають слова, які складаються із вільної морфеми або вільної конструкції без словотворчого суфікса, що в цілому мотивовані своїм семантичним і формальним відношенням до інших вільних морфем або до іншої конструкції. Особливим випадком імпліцитної суфіксації є конверсія, яка надзвичайно продуктивна в сфері віддієслівної деривації іменників. Імпліцитні утворення вельми чисельні в СБА говірці, хоч спосіб їхнього творення на сьогодні вже мало продуктивний.

При аналізі експліцитних утворень окремо виділяються утворення з суфіксами, які не мають омонімічно співвідносних вільних морфем та утворення з напівсуфіксами, до яких в опозиції є вільні морфеми в омонімічній формі. На морфологічному рівні наводяться різні словотвірні зразки в окремих дериваційних типах, а на семантичному рівні подаються основні значення словотворчих морфем. Серед інших частин мови суфіксація є найпродуктивнішим способом творення іменників у СБА говірці: [ґki?:l+a], (m) „der Kьhler -- охолоджувач”; [pek-aґr+ae], (f) „die Bдckerei -- пекарня”; [ґgru?:+m], (f) „ die Grube -- яма; нора”; [ґfaeа+tsaeg], (n) „das Feuerzeug -- запальничка”; [ґ?tеn+d?l], (n) „das Sternchen -- зірочка”; [ru?:f], (m) „der Ruf -- окрик” < [ґru?:fm] „rufen -- кричати”.

Суфіксація продуктивна в СБА говірці й в утворенні прикметників. Вона є найбільш продуктивним способом їхнього творення. У говірці функціонує, правда, порівняно невелика кількість прикметникових суфіксів. Однак велика кількість відносних та якісних прикметникових суфіксальних утворень говорить про їхню значну частотність вживання у системі словотворення прикметника. Продуктивними прикметниковими суфіксами, що не мають омонімічно співвідносних вільних морфем виступають [-a], [-bэr], [-ig], [-i?], та [-lix]. У говірці виявлено незначну кількість прикметникових утворень з суфіксоїдами [-louz], [-rae] та [-fo:l]. Твірними основами суфіксальних прикметників виступають іменники, дієслова та прислівники. За морфологічною структурою вони можуть бути як симплексами, так і морфемними конструкціями. Імпліцитна суфіксація

прикметників представлена конверсією, яка полягає в ад'єктивації дієприкметників: [ґkle:z + a] “glдsern -- скляний”; [ґhua:l + bэr] “heilbar -- виліковний”; [ґplu?:t + ig]

“blutig -- кривавий”; [ґsumar+i?] “sommerlich -- літній”; [ґfraed+louz] “freudlos безрадісний”; [k-ґmo:lh-a] “gemolken -- подоєний, надоєний”. В утворенні прислівників та дієслів у СБА говірці суфіксація мало продуктивна.

Четвертий розділ дисертації „Особливості префіксації в австрійській говірці Тересвянського „мовного острівка“ Закарпаття“ присвячено префіксації, яка виступає в СБА говірці третім основним способом словотворення. Вона є давнім, але все ще продуктивним словотворчим процесом і розглядається як окремий незалежний від суфіксації спосіб словотворення. Аналіз префіксальних утворень проводиться за префіксами, що не мають омонімічно співвідносних вільних морфем і префіксами, що мають омонімічно співвідносні вільні морфеми -- іменники і прислівники. Допоміжним словотворчим засобом при префіксації часто виступає умлаут кореневого голосного.

Префіксація найбільш продуктивна у творенні дієслів. До продуктивних дієслівних префіксів, належать [fa-], [pi-], [ta-] i [ts-], [i:ba-], [inta-], [um-], [ae-],[aos-], [o:-], [э-], [tsu:-] та [turi-]. Серед префіксальних дієслівних утворень розглядаються також комбіновані деривати, які є результатом взаємодії суфіксації і префіксації при іменних основах. Незважаючи на приєднання префікса, такі утворення вважаються суфіксальними, при цьому враховується принципова функціональна відмінність між префіксами і суфіксами: [fa+ґrua:z-n] „verreisen -- від'їжджати, від'їхати”; [ґi:ba+fi?:-n] „ьberfьhren, ьbersetzen -- перевозити, переправляти”; [ґae+fo:st-n] „einwickeln, einschlagen -- загортати, обгортати”; [ґaov+rae-m] „aufreiben -- натирати”; [ґo:+fi?:dе-n] „abfьttern -- нагодувати”; [ґturi+pouе-n] „durchbohren -- просвердлювати”. На відміну від складання й суфіксації префіксація іменників, прикметників і прислівників розвинена значно слабше. Невеликою є і кількість їхніх префіксів, які до того ж семантично досить бідні, незважаючи на це, вони все-таки відіграють значну роль у системі словотворення говірки: [ґu:+k-?mo:], (m) „der Abgeschmack -- неприємний присмак; [ґne:m+?tu:m], (n) „das Nebenzimmer, die Nebenstube -- сусідня кімната; [ґtoud+?ta:d] „todstill, totenstill -- дуже тихий”; [ґ?to:g+ґtеr-i?] „stocktaub -- зовсім глухий”;

У п'ятому розділі роботи “Трансференція як шлях збагачення лексичного складу середньобаварської австрійської говірки Закарпаття” дається характеристика лексичної трансференції в середньобаварській австрійській говірці Закарпаття. СБА говірка як мовна система, перебуваючи в іншомовному середовищі, зазнає трансференції, абсорбуючи елементи контактуючих із нею інших мовних систем. Вона має особливе значення для розвитку лексичного складу говірки, оскільки є одним з основних шляхів його збагачення. Трансференція в СБА говірці проходила з різною інтенсивністю в різні періоди, що зумовлено суспільними змінами в житті носіїв говірки, соціальними функціями і сферами використання контактуючих з говіркою мов.

Її основними способами виступають словоімпорт, часткова та повна субституція.

Словоімпорт є найпростішим і найчастішим способом лексичної трансференції, суть якого полягає у прямому безпосередньому запозиченні іншомовних лексичних одиниць в їхніх формі та значенні, які зазнають при цьому тільки фонетичної субституції та субституції флективних морфем. Результатом словоімпорту є запозичене слово (Lehnwort). З 706 зібраних перенесених лексем 518 є запозиченими словами. Найбільшу групу становлять іменники, які нараховують 492 одиниці. Це пояснюється тим, що іменники є найважливішою і найчисельнішою частиною мови і одночасно найменш стабільною і найбільш чутливою до прийому чужих елементів. З великим відривом від іменників ідуть дієслова, які становлять 14 запозичених слів. Найстабільнішими виявились прикметники та прислівники, серед яких зібрано найменшу кількість запозичених слів: 10 прикметників і 2 прислівники: [ґha:ti+??a:k], (m) „der Rucksack“ < угор. [ґhati?ak] „рюкзак”; [izэґl'еnta], (f) „das Isolierband” < рос. [izЛґl'еnta] „ізоляційна стрічка”; [ґgat'a], (f) „die Leinhose” < укр.д. [ґgat'i] „домоткані лляні штани”; [ґtukan], (m) „der Maisbrei” < укр.д. [toґkan] „кулеша”; [ґbirou], (m) “der Dorfдlteste, der Richter” < угор. [ґbiro:] “староста, суддя”; [ґlougэ?], (m) “der Versдumer” < угор. [ґlo:ga:?] “прогульник”; [ґvujo?], (m) „die Jacke”< угор. [ґujjэ?] “піджак”; [vlak], (m) „der Zug” < чеськ. [vlak] „потяг”; [ґ?o:l?plo:tn], (f) < нім.л. die Schallplatte “платівка”; [sil'ґra:da], (f) „der Dorfrat” < укр. сільрада; [ґkat?еstvэ], (f) „die Qualitдt” < рос. [ґkat?еstvЛ] „якість”; [pеrеdzvэґne:te] „wieder anrufen” < укр. передзвонити.

Другим способом лексичної трансференції в СБА говірці виступає часткова субституція, яка розглядається як процес відтворення в говірці іншомовних складних та складених лексичних одиниць шляхом імпорту їхньої одної складової частини і заміни другої власне говірковим мовним елементом. Результатом часткової субституції виступають слова-гібриди. Вони включають в себе розкладену запозичену модель і ґрунтуються на зразку мови-джерела.

Щоб відокремити гібриди від власне говіркових словоутворень, необхідним було провести переклад СБА-говіркових елементів на відповідну мову другого складового компонента слова. Якщо отримані внаслідок такого перетворення лексичної одиниці існують у відповідній контактуючій з СБА говіркою мові, то маємо справу з гібридами. У такий спосіб було виділено із загальної кількості зібраних запозичень 52 гібриди: угорських -- 17, українських діалектних -- 17, українських літературних -- 15, російських -- 3: [ґbitsig?l+?rэm], (f) “der Fahrradrahmen” < угор. [ґbitsikеl?ramэ] “рама велосипеда”; [ґplua:t+a?naliz], (m) “die Blutprobe” < укр. аналіз крові; [ґbir?+?e:pfl], (m) „der Quite” < угор. [ґbir??эlmэ] “айва”; [ґpaska+?kэrib], (m) “пасхальний кошик”; [ґmou:з+ko?lat?n], (m) „der Mohnkuchen” < укр.д. [ґmakэvej kэґlat?] „макове тісто”; [ґaosi+?durete] „etw. durch Betrug oder List ausbitten” < укр. видурити.

Третім наявним у СБА говірці способом лексичної трансференції є повна субституція, під якою розуміється процес відтворення лексичних одиниць мови джерела еквівалентними словами мови-рецептора. У.Вайнрайх Вайнрайх У. Языковые контакты. Состояние и проблемы исследования: Пер. с англ.яз. Ї ?.: ?ища школа, 1979.? С. 88. цей вид трансференції називає калькою, оскільки методoм відтворення чужих лексем є фактично дослівний або вільний їхній переклад. Результатом цього виду трансференції є трансфери-переклади (Lehnьbersetzungen), трансфери-тлумачення (Lehnьbertra-gungen), трансфери-утворення (Lehnschцpfungen) і трансфери-значення (Lehnbe-deutungen).

Трансфери-переклади є багатоморфемними утвореннями, які виникли в говірці шляхом точного послідовного перекладу іншомовного слова, що базується на аналізі зразка і полягає у розкладі його на складові частини та подальшому їхньому відтворенні найближчими лексичними відповідниками. Перекладені компоненти з'єднуються між собою в єдине ціле за правилами поєднання СБА говірки, зберігаючи при цьому словотворчу структуру перенесеного слова, яка, однак, може бути порушена перестановкою членів, зведенням їх у композит або додаванням сполучного елемента: [ґna:+ma??i], (f) “die Nдhmaschine” < угор. [ґvэrro:?ge:p] “швейна машина”; [ґtixt+?bэnd], (n) „das Rohrband” < рос. [uplЛtґn'it'еl'naja ґl'еnta] “стрічка для ущільнення”; [ґvo:?+??taob], (m) „das Waschpulver“ < рос. [s't'iґral'nej pЛrЛґ?эk] “пральний порошок”; [ґmo:lh+apa?rat], (m) „die Melkanlage“< укр. доїльний апарат”.

Трансфери-тлумачення є складними утвореннями, в яких один компонент зразка мови-джерела перекладений його прямим лексичним відповідником у СБА говірці, а другий відтворений вільним перекладом. Відхилення можуть бути формального або семантичного характеру. У СБА говірці зафіксовано всього 11 лексичних одиниць, які однозначно належать до цієї категорії: [ґ?uts+?ple:], (f) „die Schutzhaube”< укр. захисний кожух; [ґrund+?sa:gеl], (n) „die Kreissдge”< укр. циркуляційна пила; [ґfe:nza+?putsa], (m) „der Scheibenwischer” < рос. [st'еkґlээt?is'?t'it'еl'] “склоочисник”.

Трансфери-утворення є лексичними одиницями, які виникли в СБА говірці внаслідок вільного перекладу зразка мови-джерела шляхом утворення нових слів. У говірці їх виявлено всього 4 лексичні одиниці: [ґ?te:ha], (m) „die Steigleitung” < укр. стояк; [ґfu?:s+pe?dal], (f) „die Fuвraste” < укр.д. [pudґnэ?ka] “підніжка”; [ґvink?l+?re:n], (m) „der Ьbergangswinkel” < укр.д. [hе-эbґraznej pеrеxэdґnek] „Г-подібний перехідник”.

Особливий статус серед запозичень займають трансфери-значення, під якими розуміються слова СБА говірки, які на основі семантичної подібності з

лексемами мови-джерела перейняли їх значення. Формально вони не є новими словами. Вже існуюче власне слово говірки пристосовується до нових вимог, вживаючись у новому запозиченому значенні або отримуючи поряд із старим нове значення. У трансферів-значень аналіз базується на інтерлінгвальній ідентифікації власного слова з іншомовним. Власне слово субститується замість чужого. Група трансферів-значень нараховує у СБА говірці 16 лексем: [ґkle:k?l], (m) „der Summer” (die Glocke) < укр. електричний дзвінок; [ґkast?l], (m) “der Zдhlerschrank” (der Kasten) < укр.д. [ґja?t?ek/ґ?kaf ґ?t?эt?eka] “шафа лічильника”; [ґrо:la], (m) „die Musterwalze” (die Rolle) < укр.д. [ґrэlek] “ролик із візерунком”.

Лексичні трансфери, які не мають відповідників у говірковому лексичному матеріалі, розглядаються як “доповнення” до лексичного складу СБА говірки. Це стосується тих запозичень, для яких респонденти не знали і не могли назвати відповідні німецькі діалектні еквіваленти в СБА говірці. Група таких доповнень становить 421 слово. По суті, це позначення нових для тересвянців предметів та явищ з області управління, політики, техніки, економіки і соціальної сфери.

Поряд із лексичними трансферами, що позначають нові предмети і мають абсолютно новий зміст, в СБА говірку з контактуючих із нею мов проник цілий ряд слів, які виступають як еквіваленти до відповідних говіркових лексем. Такі трансфери позначаються як лексичні дублети. У СБА говірці вони нараховують 258 одиниць.

Утворення синонімічних рядів внаслідок лексичної трансференції веде до змішування змісту нового і старого слова. Проте їхня повна тотожність обмежується ранніми етапами мовного контакту або проникнення запозичення, оскільки одне із слів закріплює, зрештою, за собою вираження об'єднаного змісту, а друге -- виходить з ужитку. Трансференція слів, які не позначають нових реалій, викликає іноді спеціалізацію значення запозиченого слова та його збереженого говіркового синоніма.

ВИСНОВКИ

Основні результати дослідження процесу словотворення та трансференції в середньобаварській австрійській говірці Закарпаття у світлі поставлених питань і проблем звелись до наступних:

Для розширення лексичного складу СБА говірки в її розпорядженні у різні періоди перебувало сім мовних систем: власна й контактні українська діалектна, угорська, німецька, чеська, російська й українська літературна. Українська діалектна та українська літературна мовні системи в останні десятиліття роблять все більший вплив на СБА говірку, що пов'язано з білінгвальністю її носіїв та відсутністю постійного контакту з німецькою літературною мовою.

Безперервне розширення лексикону СБА говірки свідчить про її “живучість”, певну самостійність і збереження власної динаміки розвитку.

Головну роль у цьому процесі відіграє словотворення. Складання, префіксація та суфіксація як його основні способи разом з їхніми засобами становлять єдину систему, яка тісно пов'язана з системою частин мови. Словотворення кожної частини мови має свої специфічні риси. У середині окремих лексико-граматичних класів слів виявляються різні словотворчі тенденції, різне співвідношення основних способів словотворення, їхня різна продуктивність.

Основне місце у словотворенні СБА говірки належить складанню. Завдяки йому у лексичному складі говірки і в її основному лексичному фонді постійно зростає кількість складних слів. За семантико-синтаксичним зв'язком між компонентами складних слів їх переважна більшість є детермінативними композитами. Копулятивні та імперативні композити представлені в говірці незначною кількістю лексем. Безпосередніми конституентами складних слів можуть виступати вільні (кореневі) морфеми або морфемні конструкції і є здебільшого іменниками, прикметниками, прислівниками та дієсловами, і рідше числівниками або займенниками. За формальною структурою найбільш представленими в говірці є повноскладні композити. Складання в СБА говірці є найпродуктивнішим способом словотворення іменників. Для більшості складних іменників характерна словотвірна модель SN1 + SN2, безпосередні конституенти якої представлені симплексами. Досить продуктивним у СБА говірці є й складання прикметників, хоч в загальному процесі збагачення її лексичного складу воно, безумовно, відіграє значно меншу роль, ніж складання іменників. Складання прислівників й особливо дієслів у СБА говірці розвинене слабо.

Другим за значенням способом утворення нових слів у СБА говірці є суфіксація (як експліцитна, так й імпліцитна). Найпродуктивнішою суфіксація є в утворенні іменників. Правда, система іменникових суфіксів говірки розвинута досить слабо. Поряд із продуктивними суфіксами, що не мають омонімічно співвідносних вільних морфем [-a], [-ae], [-haed], [-kaed], [-ig-kaed], [-in], [-liз], [-n] та [-?o:ft], є і непродуктивні суфікси [-еd], [-nis], [-so:l], [-sl], [-tum], [-uз], зафіксовані в незначній кількості слів. Іменникові суфікси, що мають омонімічно співвідносні вільні морфеми в говірці малопродуктивні. Найбільш поширеними є утворення з [-mэ:], [-py:ld], [-laet], [-tsaeg], [-vеrk] та [-эrbеd]. Продуктивним демінутивним суфіксом іменників у говірці виступає [-l] та його розширені варіанти [-?l], [-еl], i [-d?l]. Великою в говірці є й кількість імпліцитних суфіксальних іменників. Їхньою твірною основою виступають здебільшого основи сильних та слабких дієслів, прикметників, а також інфінітив.

Суфіксація є досить продуктивним способом творення прикметників

СБА говірки, свідченням чого є значна кількість зафіксованих експліцитних та імпліцитних суфіксальних прикметникових утворень. Їхньою твірною основою виступають іменники, дієслова та прислівники. Найбільш продуктивними прикметниковими суфіксами, що не мають омонімічно співвідносних вільних морфем є [-a], [-bэr], [-ig], [-i?] та [-lix]. Суфікси, що мають омонімічно співвідносні вільні морфеми у творенні прикметників малоефективні. Серед виявлених утворень з [-louz], [-me:sig], [-rae] i [-fo:l] найбільш вживаним є перший напівсуфікс. Імпліцитна суфіксація прикметників також досить продуктивна і представлена конверсією, яка полягає в ад-'єктивації дієприкметників 2. В утворенні прислівників та дієслів СБА говірки суфіксація мало продуктивна і відзначається слабо розвиненою системою словотворчих суфіксів.

Третім за значенням способом утворення нових слів у СБА говірці є префіксація. Вона найбільш продуктивна в утворенні дієслів. У словотворенні іменника й прикметника префіксація розвинена слабо й малоефективна. Найбільш продуктивними дієслівними префіксами, що не мають омонімічно співвідносних вільних морфем, є [fa-], [pi-], [ta-], i [ts-]. До активних відокремлюваних дієслівних префіксів, що мають омонімічно співвідносні вільні морфеми, належать [ae-], [aof-], [aos-], [o:-], [э-], [tsu:-], та [turi-]. Вживаними напівпрефіксами, які можуть бути й відокремлюваними, й невідокремлюваними, є [i:ba-], [inta-], та [um-]. Серед префіксальних дієслівних утворень виділено невелику кількість комбінованих дериватів, які є результатом взаємодії суфіксації і префіксації при іменних основах.

Зростаючу роль у розширенні лексичного складу СБА говірки відіграє лексична трансференція. Найпродуктивнішим її типом є словоімпорт. Пояснюється це простотою процесу запозичення, який полягає в прямому перенесенні значення лексеми з її фонетичною формою через більш або менш повну субституцію власними фонемами. Результатом словоімпорту виступають запозичені слова, кількість яких у говірці становить 504 одиниці.

Другим за значенням типом лексичної трансференції в СБА говірці є повна субституція, яка полягає у відтворенні лексичних одиниць мови-джерела еквівалентними словами мови-рецептора. Результатом повної субституції є трансфери-переклади, трансфери-тлумачення, трансфери-утворення та трансфери-значення. Загалом у говірці виявлено 136 таких трансферів.

Словоімпорту та повній субституції поступається часткова субституція як комбінований процес перенесення одних безпосередніх конституентів слів і відтворення інших власнемовними засобами. Результатом часткової субституції виступають слова-гібриди, які нараховують в СБА говірці 52 лексеми.

Трансфери, які проникають останнім часом у лексикон СБА говірки, все більше обмежують потребу в її власних словотвореннях і тим самим послаблюють її словотворчу потенцію. Говірка все менше утворює нових позначень для мовного відображення сильно зміненого технічного світу. Нові досягнення проникають у життя тересвянських німців, які живуть як меншина в українській державі серед українського населення, перебуваючи з ним у постійному контакті, здебільшого з їхніми назвами. Однак значний вплив на словник контактуючих з говіркою мов не повинен розглядатися як її слабкість, а скоріше як природній результат існуючої контактної ситуації. Велику ж кількість запозичених слів - 72,8% від загальної кількості лексичних трансферів - можна пояснити простотою механізму їх перенесення, при якому вони зазнають лише фонетичної адаптації. Здатність говірки до повної й часткової морфемної адаптації чужого мовного матеріалу говорить про її відносну самостійність у формуванні власного лексикону.

Розширення лексичного складу СБА говірки за допомогою контактуючих з нею мов слід розглядати як процес його збагачення. Сама інфільтрація чужих лексичних одиниць, їх більший або менший ступінь пристосування до говіркової мовної системи є доказом того, що СБА говірка все ще є розмовною мовою, яка має достатню рушійну силу для розвитку свого лексикону. Правда, при цьому спостерігається певне послаблення її словотворчих можливостей. Зміни у шляхах розширення лексичного складу говірки відбуваються повільно. Вони ще не привели до порушення стійкості її лексичної будови, до перетворення говірки у мішану мову (Mischsprache) й відображають внутрішні закономірності її поступового розвитку і вдосконалення як засобу спілкування.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ЗНАЙШЛИ ВІДОБРАЖЕННЯ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Словоімпорт у середньобаварській говірці Тересвянської долини Закарпатської області // Проблеми романо-германської філології: 3б. наук.пр. -- Ужгород: УжДУ. -- 1998.-- С. 39- 47.

2. Префіксація прикметників у середньобаварській австрійській говірці Тересвянської долини Закарпатської області // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. -- Ч. З: (Проблеми сучасної зарубіжної літератури, проблеми сучасної лінгвістики). -- Черкаси: ЧІТІ. -- 1999.-- С. 171-174.

3. Словоскладання прикметників у середньобаварській австрійській говірці За карпаття // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. -- Ч. 4: Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики. -- Черкаси: ЧІТІ. -- 2000. -- С. 309-315.

4. Суфіксація дієслів у середньобаварській автрійській говірці Закарпаття // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. -- Ч.5: Проблеми сучасної зарубіж-ної літератури. Проблеми сучасної лінгвістики. -- Черкаси: ЧІТІ. -- 2001. -- С. 253-257.

Arbеіts- und Lеbеnsbеdingungen dеr Sаlzkammergьtlеr von Kцnigsfeld in

Transkarpatien (Ukraine) // Oberцsterreichische Heimatblдtter. -- 49. Jahrgang.-- 1995.-- Heft 2. -- S. 126-135.

6. Історико-соціологічний аналіз лексичної трансференції в середньо-баварській говірці Тересвянської долини Закарпатської області // Асtа Нungаrіса

1996-1997, VII-VIII роки видання: -- (Співавт.: Меліка Г.) --Ужгород-Дебрецен: Патент.-- 1998.-- С.50-55.

7. Вплив іншомовного середовища на словниковий склад середньобаварської австрійської говірки Тересвянської долини // Саrраtіса-Карпатика. Етнічні та істо-ричні традиції населення Українських Карпат кінця ХVІІІ-ХХ ст. -- Ужгород: Патент.-- 1999.-- Вип.6. -- С. 175-80.

8. Німецько-австрійські поселення на Закарпатті: історія, мова, культура // Car-patica-Карпатика. Історія і культура Закарпаття ХХ століття: -- (Співавт.: Куля Ф., Головчак Н.) -- Ужгород: Колір принт. -- 2000. -- Вип.7. -- С.252-284.

...