Енантіосемія в сучасній болгарській мові

Сутність енантіосемії та особливості її взаємозв'язку з іншими лексико-семантичними явищами. Причини появи енантіосемії в лексико-семантичній системі сучасної болгарської мови та особливості класифікації її лексичних та фразеологічних енантіосем.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.04.2014
Размер файла 51,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Обставина місця, як і непрямий додаток, може бути уточнювальним засобом контексту при реалізації обох енантіосемічних значень дієслів болгарської мови або лише одного з них. Наприклад, дієслово скачам/ скоча реалізує значення “вискакувати/ вискочити”, коли уточнюється обставиною місця з прийменниками на, върху: Георги скочи на коня и препусна из полето. Енантіосемічне значення “зіскакувати/ зіскочити” актуалізується при поєднанні з обставиною місця із прийменником от: Скочих от леглото, защото закъснявах за работа. А дієслово разселвам/ разселя вимагає уточнення з боку обставини місця лише при реалізації значення “поселяти/ поселити”: По онова време в нашите гори разселиха фазани и понеже тази птица била царска, то и нашите гори щели да станат царски… (Й.Радичков, Зеленото дърво). Значення “виселяти/ виселити” не потребує такого уточнення при актуалізації: - Добре всичко, ханъм ефенди, ама да не разсели селото… хората се оплакват от него… (Ц.Гинчев, Ганчо Косерката).

Обставина міри та ступеня є умовою реалізації енантіосемічних значень дієслів, які виражають градуальну протилежність і належать до семантичного типу “мінімальний - максимальний ступінь прояву динамічної ознаки”: Днес походвам малко из градината, защото напрекъснато вали; А ние с мама често походвахме у тях според празник (Т.Влайков).

Вид головного речення визначає протилежні значення фразеологізму <ако ще> и турско да стане, який має структуру підрядного речення умови. Якщо головне стосовно підрядного умови, вираженого цим фразеологізмом, є стверджувальним реченням, то він має значення “неодмінно”: -Добре! Прекрасно! Ще го намеря аз и ще му връча призовката утре, па ако ще и турско да стане (Чудомир, Конституцията). Якщо ж головне речення є заперечним, тоді реалізується значення “ніколи”: Няма да кажа, ако ще и турско да стане.

Морфологічний контекст виступає у двох видах: 1) морфологічна форма мовної одиниці, яка реалізує своє значення; 2) морфологічна природа уточнювальних засобів контексту. Морфологічна форма енантіосема є, наприклад, умовою реалізації іронічного значення “не бути потрібним” дієслів затрябвам, дотрябвам, бо вони у цьому випадку вживаються лише у формі перфекта (минало неопределено време) або плюсквамперфекта (минало предварително време): -Ще ти дам теменужки - пъхтеше нервно Синигера. - Много са ми затрябвали твоите теменужки - въздъхна гневно Кирил (Т.Харманджиев, Краят на едно детство). Значення “бути потрібним” цих дієслів не потребує підтримки морфологічного контексту: - Челеби, имаш ли пари? - Защо питаш? -Защото ми дотрябваха, заеми ми (Ив.Вазов, Утро в Банки).

Морфологічна форма уточнювальних засобів контексту є визначальною при реалізації протилежних значень прислівників часу (скоро, сега, ей сега та ін.). Реалізуючи значення із семою “певний момент у минулому”, ці слова сполучаються з дієсловом у формі одного з минулих часів або дієприкметником минулого часу: Ей сега беше си идвал, старата още кълнеше (Й.Йовков, Вечери в Антимовския хан). Умовою реалізації значень таких слів із семою “певний момент у майбутньому” є наявність дієслова у формі майбутнього часу (або теперішнього, якщо вони є частиною підрядного умови або часу): Мама ей сега ще се върне (Дора Габе, Някога).

Лексичний вид контексту виявляється тоді, коли значення мовної одиниці уточнюється за допомогою семантики слова чи кількох слів. Наприклад, актуалізатором починального значення дієслова застроявам/ застроя є іменник на позначення будівель у функції прямого додатка: Юмер Ахмедов застрои нова къща (Н.Каралиева, Неуловимият). Результативне значення “забудовувати/ забудувати” виявляється за умови, що прямий додаток виражений іменником на позначення різних територій: Останали без жилища, гърците бързо застроили Татавла с дървени къщи… (Хр.Бръзицов, Някога в Цариград).

Парадигматичні характеристики мовних одиниць визначаються на основі їхньої семантики. Значення енантіосемічних слів та фразеологізмів пов'язані як протилежні: у своїх структурах вони містять спільні семантичні компоненти, а також по одній полярній семі в кожному із значень. Ці полярні семи є співвідносними, бо становлять крайні точки вияву певної сутності. Таким чином, протилежні значення енантіосемів є одноплановими і симетричними. Іноді їхня симетричність може порушуватися наявністю додаткової семи в одному із значень.

Цікаво пов'язані значення енантіосемів з іншими словами та фразеологізмами, близькими за семантикою (синонімами, антонімами). Синоніми до одного з протилежних значень енантіосема є одночасно антонімами до іншого, і навпаки. Подібним чином пов'язані з синонімами і члени антонімічної парадигми.

Досить часто синонім до енантіосемічної мовної одиниці також є енантіосемом, значення якого протиставляються за тими самими семами: залисвам се/ залисам се, заплесвам се/заплесна се, заглавиквам се/ заглавикам се “відволікати/ відволікти увагу на несуттєві речі”, “захоплюватися/ захопитися роботою” та ін.

Іншим виявом системності енантіосемії в лексико-семантичній системі сучасної болгарської мови є словотвірні зв'язки енантіосемів. У переважній більшості випадків похідні від енантіосемів слова також є енантіосемами з тим самим семантичним відношенням між значеннями: страхотен “страшний”, “гарний, чудовий” ? страхотно “страшно”, “чудово”. Таку саму закономірність виявляють і антоніми.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. У дисертаційному дослідженні здійснено спробу визначити місце енантіосемії в лексико-семантичній системі мови. Детально вивчивши прояви енантіосемії у сфері лексики та фразеології сучасної болгарської мови (проаналізовані 560 лексичних фактів енантіосемії та 86 фразеологічних), зроблено висновок, що енантіосемія становить самостійну лексико-семантичну категорію, яка є суміжною з антонімією, полісемією та омонімією і має зону перетину з конверсією. Семантичне відношення енантіосемії спостерігається між значеннями однієї мовної одиниці, які пов'язані як протилежні, тому в лексикографічній практиці енантіосеми слід подавати як багатозначні слова та фразеологізми.

2. Причини виникнення енантіосемії в лексико-семантичній системі болгарської мови мають лінгвальний та екстралінгвальний характер. Найбільший вплив на розвиток енантіосемії в сучасній болгарській мові справляє емоційний фактор. У сфері дієслівної лексики основними причинами появи протилежних значень у семантичній структурі одного слова є лексико-семантичний словотвір на основі імплікаційних зв'язків понять і явищ навколишньої дійсності, морфологічний словотвір незалежно від значень словотворчих формантів та протилежні значення словотворчих префіксів. Такі фактори появи енантіосемів, як особливості людського мислення та прагнення до експресивного вираження думок, є універсальними, бо вони зумовлюють розвиток протилежних значень у семантичній структурі однієї мовної одиниці в різних мовах. Особливості їхнього прояву в сучасній болгарській мові, а також вплив лінгвальних причин та факторів культурно-історичного характеру визначають специфіку виявлення семантичних відношень енантіосемії у сфері лексики та фразеології сучасної болгарської мови.

3. За характером зв'язку значень досліджуваних мовних одиниць з явищами поза-мовної дійсності розрізняємо номінативні та емоційно-оцінні енантіосеми. Оскільки фразеологічна номінація безпосередньо пов'язана з вираженням певної оцінки, до номінативної енантіосемії віднесено фразеологізми, протилежні значення яких протиставляються за номінативними елементами значень. Емоційно-оцінну енантіосемію становлять фразеологізми, полярні значення яких розрізняються за позитивною та негативною емоційною оцінкою.

4. Через неоднорідність відношення протилежності, яке лежить в основі енантіосемії, виділені чотири його типи (види) - векторний, градуальний, комплементарний та конверсивний. Останній становлять мовні одиниці, які є як енантіосемами, так і конверсивами, тобто представляють зону перетину цих двох явищ. Найбільш представленими у сфері лексики є градуальний та конверсивний види енантіосемії, у сфері фразеології - векторний. За характером полярних сем у структурах значень енантіосемів визначені детальніші семантичні типи, які складаються з семантично однорідних мовних одиниць, що нерідко мають і однакові умови реалізації протилежних значень.

5. Енантіосемія у сфері лексики і фразеології сучасної болгарської мови може бути повною й неповною. Повна спостерігається тоді, коли протилежні значення слів (фразеологізмів) розрізняються за однією диференційною семою. При неповній енантіосемії, що простежується частіше за повну, одне з енантіосемічних значень містить додаткову сему, яка не має семантичного відповідника в іншому, і це порушує симетричність їхньої протилежності.

6. Протилежні значення болгарських енантіосемів можуть розрізнятися за сферами вживання (загальновживані, діалектні, термінологічні) та стильовою співвіднесеністю (стилістично нейтральні, розмовні, поетичні). У семантичних структурах деяких лексичних енантіосемів виявляються два семантичні відношення протилежності.

7. Одним із стилістичних прийомів, що приводить до лексичної мовленнєвої енантіосемії, є антифразис. У фразеологічній сфері він став основою мовного явища - іронічних СП, абстрактна ознака яких є логічно несумісною з їхнім образом і набуває під його впливом протилежного значення. Завдяки цьому створюється сильний іронічний ефект.

8. Енантіосемічні значення слів та фразеологізмів болгарської мови мають різні умови реалізації. Розбіжність у контекстах знімає можливість двозначного розуміння змісту. У синтагматичному плані енантіосемія не відрізняється від омонімії й полісемії.

9. Для емоційно-оцінних лексичних і фразеологічних енантіосемів у більшості випадків при актуалізації протилежних значень визначальну роль відіграють екстралінгвістичні засоби контексту. Значення номінативних лексичних та деяких фразеологічних енантіосемів виявляються за допомогою різних видів лінгвістичного контексту: найчастіше при своїй реалізації вони залежать від синтаксичних та лексичних контекстуальних засобів, які можуть взаємодіяти, рідше актуалізуються за допомогою морфологічного контексту.

10. Значення енантіосемічних мовних одиниць своєрідним чином пов'язані зі значеннями інших членів того самого семантичного поля: синоніми до одного з протилежних значень є одночасно антонімами до іншого; багато лексичних і фразеологічних енантіосемів пов'язані синонімічними відношеннями з іншими енантіосемами; у багатьох випадках дериваційні утворення від енантіосемів також є енантіосемічними, значення яких пов'язані тим самим семантичним відношенням, що і значення мотивуючих мовних одиниць. Якщо в син-тагматичному плані енантіосемія не відрізняється від омонімії та полісемії, то за парадигматичними та епідигматичними характеристиками це явище наближається до антонімії. Енантіосемія, таким чином, виявляється як системне явище, яке разом з антонімією та синонімією, а також дериваційними зв'язками впорядковує і систематизує мовні одиниці за їхньою семантикою, об'єднуючи слова (фразеологізми) з інваріантним значенням в одне семантичне поле.

Проблеми, порушені в роботі, можуть набути подальшого розвитку в дослідженнях лексико-семантичної системи мови, зокрема в дослідженнях причин зміни значення слова; у вивченні семантичної структури слова і фразеологізму; у дослідженні семантичних об'єднань слів і фразеологізмів на основі парадигматичних відношень, особливо перехідних випадків між різними лексико-семантичними явищами.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ В П'ЯТИ СТАТТЯХ

1. Причини появи енантіосемії в сучасній болгарській мові // Наукові записки Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Філологічні науки. - 2000. - Т.18. - С.56-63.

2. Синтагматичні особливості енантіосемічних слів сучасної болгарської мови // Наука і сучасність: Зб. наук. пр.- К.: Логос, 2001. - Т.24. - С.249-263.

3. Місце енантіосемії серед інших лексико-семантичних явищ (на матеріалі болгарської мови) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія “Філологія”. - 2001. - Т.4. - №1. - С.213-223.

4. Явище енантіосемії у сфері болгарської фразеології // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. - К.: Логос, 2001. - Т.27. - С.266-279.

5. Ироничните устойчиви сравнения в българския и украинския език // Съпоставително езикознание. - 1999. - №2-3. - С.13-23.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.