Семантичні особливості фразеологічних одиниць англійської мови з числівником (на матеріалі англійської та української мов)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень

Вступ

Розділ 1. Фразеологічна одиниця як предмет фразеології та її основні диференційні ознаки

1.1 Термін "ФО", суть поняття та особливості фразеологізмів

1.2 Структура фразеологізмів та природа їх компонентів

1.3 Семантика фразеологічних одиниць

1.4 Методи вивчення фразеологічних одиниць

Розділ 2. Перекладацькі аспекти фразеологічних одиниць

2.1 Числівники англійської мови

Розділ 3. Семантичні особливості фразеологічних одиниць англійської мови з числівником

3.1 Фразеологічні одиниці англійської мови, які мають у своїй семантичній структурі числівник

3.2 Семантичне навантаження фразеологічних одиниць з числівником

Висновки

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ФО - фразеологічна одиниця

ФО(ч) - фразеологічна одиниця з числівником

ССК - стійкі словесні комплекси

ВСТУП

Англійська мова має тисячолітню історію. За цей час у ньому накопичилася велика кількість виразів, які люди знайшли вдалими, влучними і красивими. Так і виник особливий шар мови - фразеологія, сукупність стійких виразів, що мають самостійне значення. Вивчення англійської мови широко поширене в нашій країні. Добре знання мови, в тому числі й англійської, неможливо без знання його фразеології. Знання фразеології надзвичайно полегшує читання як публіцистичної, так і художньої літератури. Розумне використання фразеологізмів робить мову більш идиоматичного. Як сказав Кунин А.В., «з допомогою ідіом, як за допомогою різних відтінків кольорів, інформаційний аспект мови доповнюється чуттєво-інтуїтивним описом нашого світу, нашого життя». Світ фразеології сучасної англійської мови великий і різноманітний, і кожен аспект його дослідження, безумовно, заслуговує на належну увагу.

У кожній мові є стійкі словосполучення, які за змістом та синтаксичною функцією рівнозначні слову. Ці словосполучення належать до полілексемних мовних одиниць з певною структурою та семантичним навантаженням - фразеологічних одиниць (ФО), які віддзеркалюють уявлення людей про навколишній світ. Кожна мова відзначається своєю оригінальною фразеологією, що пов'язано з неповторністю побуту, звичаїв, культури та ментальності народу. Фразеологізми як явище були породжені необхідністю створення виразних засобів для потреб комунікації, для можливості наочно виразити свої емоції, почуття, дати яскраву та образну характеристику діям, процесам та явищам [1]. У фразеології відображено національну картину світу.

Об'єктом статті виступають фразеологічні одиниці з числівником (ФО(ч)), предметом - їх семантичне наповнення. ФО(ч) як вторинні одиниці репрезентують відхилення від традиційної структури та семантики вихідних словосполучень. Вивчення поверхневої та глибинної структур ФО(ч) є актуальним з огляду на сьогоденну вагомість когнітивних досліджень, експлікацію характеру дієвості людського фактору. У полілексемній гетерогенній структурі постійно протиставляються узуальна форма - оказіональній, об'єктивна оцінка - суб'єктивній, вихідна структура - похідній, первинні одиниці - вторинним, нейтральна лексика - експресивно-емоційній, національний пласт -транснаціональному тощо. Розпізнання когнітивної вагомості ФО(ч) є вельми актуальним для їх адекватного відтворення у мовахтрансляторах. Мета статті полягає у розпізнанні лінгво-когнітивних параметрів ФО(ч).

фразеологічний диференційний числівник семантичний

РОЗДІЛ 1. ФРАЗЕОЛОГІЧНА ОДИНИЦЯ ЯК ПРЕДМЕТ ФРАЗЕОЛОГІЇ ТА ЇЇ ОСНОВНІ ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ

1.1 Термін "ФО", суть поняття та особливості фразеологізмів

Останніми десятиріччями жодна галузь лінгвістичної науки не привертала до себе такої уваги мовознавців, як фразеологія. Якщо у 50 роки про неї писали, що вона ще перебуває у стані "прихованого" розвитку, то нині можна сказати, що фразеологія по праву зайняла місце самостійної лінгвістичної дисципліни. Становленню фразеології як галузі лінгвістики сприяло здійснене у працях таких мовознавців як М.В. Ломоносова, Ф.І. Буслаєва, О.О. Потебні, І.І. Срезневського, П.Ф. Фортунатова, О.О. Шахматова ґрунтовне дослідження синтаксичної природи словосполучень, а також висвітлення стилістико-семантичних особливостей стійких комплексів слів [20, c. 21 - 22].

Об'єктами фразеологічних досліджень стали майже всі національні мови нашої країни та багато західноєвропейських мов. Вагомий внесок у розробку проблем фразеології зробили Л.А. Булаховський, Л.С. Паламарчук, Г.М. Удовиченко, П.Й. Горецький, М.М Сидоренко, Н.А. Москаленко, О.С. Юрченко та інші.

Однак це ще не означає, що всі питання природи фразеологічних одиниць, їх семантики всебічно й остаточно розв'язані. До цього часу, наприклад, існує розбіжність у поглядах мовознавців на предмет фразеології, її обсяг. Ось чому саме від з'ясування такого поняття як зміст фразеологічної одиниці, від характеристики його найважливіших диференційних ознак, тобто тих рис, які дозволяють нам фразеологізм називати фразеологізмом, залежить вивчення фразеології в цілому, а також окремих її аспектів. Відсутність чітких критеріїв у визначенні самої сутності фразеологічної одиниці негативно відбивається на укладанні фразеологічних словників.

У характеристиці стійких словосполучень академік В.В. Виноградов виходить із того, що "більшість людей говорить і пише за допомогою готових формул, кліше. У системі сучасної літературної мови слова, більшою мірою, функціонують не як вільні, раптово зіткнуті і зчеплені окремі компоненти мови, а займають постійні місця в традиційних формулах" [19, с. 15 - 17]. З цією думкою збігаються і висловлювання М.М. Шанського про те, що основною ознакою фразеологічних одиниць є відтворюваність. Такі міркування дають можливість усі загальновживані сполучення слів поділити на два типи: не відтворювані і відтворювані.

Перший тип - це сполучення слів (словосполучення і речення), які ми легко складаємо в процесі мовлення на основі особливого сприйняття і уявлення. Такі сполучення не зберігаються у готовому вигляді. Другий тип становлять вирази (словосполучення і речення), які засвоюються у нашій пам'яті як готові одиниці мови. Такі словосполучення не доводиться щоразу будувати заново. Їх ми лише відтворюємо у тому вигляді, в якому вони закріпилися в мові. Оскільки відтворюваність властива не лише стійким словосполученням, але й цілим реченням (прислів'ям, приказкам, афоризмам), то виникла розбіжність у поглядах мовознавців як на предмет фразеології, так і на її обсяг [2, с. 5 - 8].

У лінгвістиці відомі понад 20 визначень фразеологічної одиниці, але жодне з них не знайшло загального визнання. Деякі мовознавці справедливо вважають, що визначення фразеологічної одиниці таке ж складне, як і визначення слова. Ця складність полягає насамперед у тому, що і для слова, і для фразеологізму важко встановити спільні риси, які можна було б віднести до кожного з них без винятку.

Особливе місце у мовознавстві займає семантична класифікація В.В. Виноградова. Опрацьована на ґрунті синтаксичних ідей О.О. Шахматова з урахуванням результатів наукових досліджень швейцарського стиліста Баллі, ця класифікація по суті започаткувала основи фразеології як лінгвістичної дисципліни. Термін "фразеологічна одиниця", введений саме В.В. Виноградовим, мав використовуватися для позначення тих сполук, які не утворюються в процесі мовлення, а відтворюються за традицією. Отже, відтворюваність, на думку В.В. Виноградова, є основною ознакою фразеологізму [19, c. 59 - 62]. Б.О. Ларін під фразеологічними одиницями розумів такі стійкі словосполуки, які характеризуються втратою первісних реалій і появою нового метафоричного значення. "Фразеологічна одиниця, - зазначає О.М. Бабкін, - це така одиниця мови, якій властива цільність, що виникає у результаті послаблення лексичного значення у слів її компонентів". С.Г. Гаврін підкреслює: "Фразеологічна одиниця - це відтворювана загальновживана мовна одиниця, цілісна за своїм значенням і складена з двох і більше повнозначних слів" [8, с. 54 - 59]. "Фразеологічна одиниця, - на думку М.М. Шанського, - це відтворювана в готовому вигляді одиниця мови із двох і більше наголошуваних компонентів слівного характеру, фіксована (тобто постійна) за своїм значенням, складом і структурою". В.П. Жуков фразеологізмом називає "стійку, нарізно оформлену відтворювану одиницю мови, наділену цілісним (або рідше, частково цілісним) значенням і здатну сполучатися з іншими словами". Л.І. Ройзензон фразеологізми називав стійкими словесними комплексами (ССК): "Усі стійкі словесні комплекси характеризуються тим, що вони існують у мові як готові одиниці, здатні творити мовлення як його будівельний матеріал: тільки ця риса об'єднує всі без винятку одиниці, що входять до фонду ССК мови.

Фразеологізм - це самостійна мовна одиниця, яка характеризується відповідними диференційними ознаками. Такими ознаками для фразеологічних одиниць є: 1) фразеологічне значення; 2) компонентний склад; 3) граматичні категорії [42, с. 80 - 88]. Визначення диференційних ознак ФО дає підстави встановити обсяг предмета фразеології, а також дозволяє розглядати фразеологізми як окремі самостійні одиниці мови, відмінні від слова, словосполучення і речення, а разом з тим і як такі, що мають з останніми багато спільного. Так, наприклад, ФО, як і слова, щораз у в процесі мовлення ми не конструюємо, а відтворюємо як готові мовні одиниці. Крім того, велику кількість фразеологічних одиниць зближує з окремими словами також і та особливість, що ФО (як і слово) характеризується наявністю своєї семантики. Маючи своє значення і вільно реалізуючи граматичні особливості ФО зближуються з лексемами і функціонально. Вони можуть вступати у синонімічні відношення зі словами і виконувати, як і слова, відповідні синтаксичні функції, наприклад: to kick the bucket - померти; it takes the biscuit - одержати приз, зайняти перше місце; to be on high ropes - бути в гарному настрої [49, с. 51 - 70].

Фразеологічні одиниці слід вивчати не самі по собі, не ізольовано, а в тісному зв'язку з іншими одиницями мови. Сполучаючись у процесі мовлення зі словами, словосполученнями, вони виступають органічними елементами цілісної комунікативної одиниці, беруть активну участь у формуванні її змісту, надають йому особливої виразності, яскравого стилістичного забарвлення.

Фразеологічна одиниця і слово можуть бути близькими за своїм значенням, тобто виражати спільне поняття, тотожність. Але й ця спільність поняття, яке кожне з цих мовних одиниць виражає, буде спільністю відносною. Фразеологічна одиниця і слово є якісно відмінними одиницями мови. Ця відмінність закладена у їх різній природній основі [38, с. 61 - 64]. Значення фразеологізму може співвідноситися із значенням слова, що виключає їх тотожність між собою. Крім того, слід мати на увазі, що "фразеологічне значення", на відміну від лексичного, не ускладнене словотворчим значенням, що і становить істотну особливість фразеологічної семантики [1, c. 83-86].

Говорячи про спільні і відмінні риси фразеологічної одиниці і слова, слід підкреслити, що фразеологізми мають спільність зі словосполученнями. Ця спільність у першу чергу виявляється в тому, що і фразеологізм і словосполучення - роздільно оформлені одиниці. Але якщо вільні словосполучення щоразу будуються в процесі мовлення за відповідними законами граматики, то фразеологічні одиниці відтворюються як готові, цілісні одиниці автоматично. Значення звичайних синтаксичних одиниць з'являється у процесі спілкування, волею мовця згідно із правилами семантичної поєднуваності слів і словосполучень.

Утворення фразеологічних одиниць, їх щоденна поява - це живий і постійний процес, викликаний самою потребою людського спілкування. Цей процес пов'язується і спирається на найрізноманітніші сторони, якісь значимі ознаки, факти, дії, уподібнюючи нове найменування із цими ознаками, фактами, предметами та діями.

Отже, фразеологізми і слова - відмінні одне від одного поняття, але їх можна характеризувати певними спільними рисами, а саме наявністю значення та здатністю виконувати синтаксичні функції.

1.2 Структура фразеологізмів та природа їх компонентів

Природа фразеологізмів та компонентів, що входять до їх складу - складна і суперечлива. Спробуємо з'ясувати деякі аспекти, пов'язані з цим питанням.

З проблемою стійкості ФО пов'язане питання фразеологічного прототипу. На думку В.М. Мокієнко, проблема стійкості фразеологізмів є однією з найгостріших [34, с. 9]. Узагальнюючи дослідження різних лінгвістів у сфері фразеології, український мовознавець М. П. Кочерган зазначає такі ознаки ФО як структурно-семантична стійкість та відтворюваність. Фразеологічна стійкість - це об'єм інваріантності, який властивий різним аспектам ФО, який обумовлює їх відтворюваність в готовому вигляді [31, с.43 - 44]. Пояснити це визначення можна таким чином: словосполучення стає фразеологізмом лише тоді, коли воно регулярно відтворюється в мовленні різних людей і зустрічається в багатьох контекстах. Передумовою виникнення фразеологізму є іноді несподіване сполучення слів. З цим пов'язане поняття фразеологічного прототипу, що означає мовні одиниці, сполучення слів, які стали підґрунтям для утворення ФО. В.М. Мокієнко також стверджує, що більшість фразе6ологізмів були вільними сполученнями [34, с. 16].

Від компонентного складу фразеологізмів залежить його значення. Порівнюючи морфемний склад слова і структуру ФО, В.П. Жуков зазначає, що морфеми у складі слова носять більш спеціалізований характер ніж компоненти фраземи.

На природу компонентів ФО існує два протилежні погляди. Одні лінгвісти розглядають складові фразеологічних зворотів як внеслівні утворення, інші ж становлять переважну більшість, визнають слівну природу компонентів.

Незважаючи на те, що компоненти фразеологізму позбавлені основних ознак слова, вони так чи інакше беруть участь в утворенні фразеологічного значення. Внаслідок цього вони наділені певною частиною семантичної самостійності. Словами, але специфічно вжитими, вважає компоненти ФО і О.І. Смирницький. Він із поняттям фразеологічна одиниця пов'язує термін "нарізнооформленість". Поняття "цілооформленість" та "нарізнооформленість" були запропоновані ним [39, с. 26 - 27]. Зовнішньою ознакою, яка вирізняє слово і ФО, є "цілооформленість слова і нарізнооформленість фразеологізму". Під нарізнооформленістю слід розуміти особливу будову синтаксичної єдності, яка полягає в тому, що її складові є окремими словами. Цілооформленість полягає в загальному граматичному оформленні всіх складових елементів [31, с.52].

У ході процесу переосмислення досить вагому роль відіграє прототип ФО, який передує появі фраземи. Якщо прототип відсутній, то переосмислюються лексеми, що входять до складу даного фразеологічного звороту. Таке явище зумовлене лінгвістичними та екстралінгвістичними факторами. Отже, фразеологічне переосмислення - це повне або часткове образне перетворення значення прототипу фразеологізму (чи фразеологічного варіанта), яке базується на семантичному зрушенні. Найважливіші типи переосмислення - це порівняння, метафора та метонімія [15, с. 54 - 56].

Порівняння та метафору В.М. Мокієнко вважає лінгвістичним фактором створення образності. Спільність порівняння і метафори полягає в створенні фразеологічних асоціацій на основі схожості предметів чи явищ. Однак їх різницю слід вбачати перш за все у вираженні змісту. Метафоричний тип переосмислення є найбільш розповсюджений, багато слів набуває метафоричного значення.; те саме стосується і словосполучень. В англійській мові багато виразів набуло переносного значення і вживаються при описі дій чи обставин, які більш-менш аналогічні тим, що викликали їх до життя.

Іншим типом переосмислення є метонімія. Воно також слугує для створення образності. Розглядаючи фразеологізми, не можна залишити поза увагою їхні основні риси - образність та експресивність, адже в більшості випадків ці характерні особливості і відрізняють сталі звороти від слів [10, с. 5] Говорячи про різні типи переосмислення значення ФО, ми вже торкалися поняття образності та засобів її створення. Спробуємо з'ясувати, що ж є основою образності серед фразем. За словами В.М. Мокієнка, підґрунтям цього феномену є здатність створювати научно-чуттєві образи предметів і явищ. Сила образу полягає в його конкретності, тісному зв'язку з контекстом у широкому розумінні слова. Найбільшу схильність до фразеології виявляють ті вільні сполучення слів, які відображають конкретні явища. Матеріальної дійсності, пов'язані з життям людини.

На думку Л.П. Сміта, експресивність притаманна фразеологізмам та відіграє в мовленні не останню роль. Образність та метафоричність надають їм виразності, енергії. Англійський фразеолог також додає: "вони виконують необхідну функцію в мові. Ця функція полягає в тому, щоб повернути поняття від чистої абстракції до відчуттів, що їх породили, знову втілити їх в зорових образах і перш за все в динамічних відчуттях людського тіла…"

Теоретичне обґрунтування понять образності та експресивності знаходимо у О.В. Куніна. Вчений зазначає, що "образність мотивованої ФО створюється в результаті двопланового сприйняття ФО та значення її прототипа… Чим далі один від одного порівнювані об'єкти, тим яскравіший образ" [29, с. 71 - 74]. Поняття експресивності значно ширше, воно включає і інші категорії: "експресивність - це обумовлені образністю, інтенсивністю чи емотивністю виражально-зображальні якості слова чи фразеологізму". Отже, на основне значення ФО накладаються і інші конотативні значення, які сприяють більш влучному вживанню фразем у мовленні. Нашу увагу, безумовно, привертає процес становлення ФО, їх походження. Без історико-етимологічного коментаря, на думку В.М. Мокієнка, неможливо встановити мотивування. Пояснення виникнення ФО, їх образного мотивування допоможе глибше вникнути в смисловий зміст ФО, науково уявити різні грані фразеологічного образу, оцінити зображальні можливості ФО.

1.3 Семантика фразеологічних одиниць

Особливий акцент слід зробити на тлумачення фразеологічного значення. Беззаперечним є той факт, що це явище досить складне, воно "обумовлено специфічним відношенням до означуваних предметів чи явищ дійсності, характером внутрішньої образної основи, надслівність, залежністю між лексичними компонентами ФО і повністю чи частково переосмисленим їх значенням." [14, с. 21 - 24].

Л.І. Ройзензон фразеологізми називав стійкими словесними комплексами (ССК): "Усі стійкі словесні комплекси характеризуються тим, що вони існують у мові як готові одиниці, здатні творити мовлення як його будівельний матеріал: тільки ця риса об'єднує всі без винятку одиниці, що входять до фонду ССК мови. Усі інші риси, якими б важливими вони не були, насправді не можуть бути об'єднуючими.

Деякі автори схильні приписувати фразеологізму лексичне значення або ж розглядати фразеологічне значення на рівні слова. Як зазначає Л.Г. Авксентьєв, "ФО і слово можуть бути близькими семантично, тобто виражати спільне поняття", однак така спільність є відносною. Фразеологізм і слово якісно відрізняються. Ця відмінність закладена в їх різній природній основі. "Значення фразеологізму може співвідноситися із значенням слова, що включає їх тотожність" [20, с. 44].

Семантика ФО і його форма перебувають у діалектичній єдності. Процес фразеологізації для кожної такої одиниці мови був тривалим і складним. Особливості структури багатьох фразеологізмів не можна зрозуміти і пояснити, якщо не зіставити їх з відповідними словосполученнями - прототипами. Проте "розглядати той чи інший конкретний фразеологізм як словосполучення значить по суті підміняти якісну своєрідність фразеологізму якісною своєрідністю його генетичного джерела" [20, с. 45 - 46]. Це, безперечно не означає, що у фразеологізмі не можуть бути відбиті різні в минулому особливості словосполучення. Утворившись унаслідок багаторазового вживання в людському колективі, в тій чи іншій виробничій галузі вирази поступово часто мимоволі самих носіїв, розширювали свої функції, набували нового змісту, вузьке конкретне їх значення замінилося ширшим, узагальнюючим. Разом із новим значенням ці вирази набували і якісно нових семантичних ознак, ставали якісно новими мовними одиницями. У цьому легко переконатися, розглянувши семантику фразеологізмів, які утворилися у різних сферах виробничої діяльності людини: to give smb a crop - під одну гребінку підстригти (з мови перукарів); to put the screws on smb. - закрутити гайку, знімати стружку (з мови технічного персоналу); to set out on the path of - ставати на рейки (з мови залізничників) [49, с. 61 - 65].

Тут ми безпосередньо стикаємось із теорією еквівалентності. З одного боку, і слово, і ФО є мовними знаками. В. В. Виноградов також схиляється до думки, що слова та ФО тотожні. Підтвердження цьому знаходимо у визначеннях типів ФО: "основною ознакою фразеологічного зрощення є його семантична неподільність…, воно являє собою семантичну одиницю, однорідну зі словом. Існує ще один аргумент на підтвердження теорії еквівалентності. Як слова, так і фразеологізми вносяться у мовлення в готовому вигляді. Але з іншого боку, ототожнюючи слово і фразеологізм, ми мимоволі відносимо останній до сфери лексикології. Але, як було з'ясовано вище ФО належать скоріше до синтаксичного рівня. Це визначається специфічними властивостями їх семантики та її узагальнено-абстрагуючим характером.

В.М. Мокієнко особливо акцентував увагу на експресивності, як характерній ознаці ФО. Як правило, рідко знаходиться слово-еквівалент, яке б такою ж мірою передавало ту виразність, що притаманна фразеологізма [34, с. 75 - 78].

Український фразеолог Л.Г. Скрипник виділяє таку рису ФО як "надслівність", що явно суперечить теорії еквівалентності. Термін "співвіднесеність фразеологізму і слова", запропонований О.В. Куніним, якнайкраще передає специфіку фразеологічних зворотів [29, с. 78 - 80].

Говорячи про наявність у ФО своєї семантики, не можна не сказати і про те, що подібне значення має кожне повнозначне слово. У цьому, безперечно, спільність, а разом з тим і відмінність слова і фразеологізму. Ґрунтовно опрацювавши у порівняльному аспекті семантику слова і фразеологічної одиниці, В. П. Жуков визначив основні типи фразеологічного значення і на великому фактичному матеріалі показав, що специфіка та особливості лексичного значення у слова і фразеологічного значення у фразеологізму обумовлені самою природою цих мовних одиниць.

У структурному плані значення фразеологізму виражаються не одним словом, а обов'язковим сполученням не менше двох компонентів. Складові частини слів - морфеми - не є самостійними одиницями мови. Компонентами ж фразеологізму виступають слова-прототипи (з властивими їм формами словозміни), здатні функціонувати і поза фразеологічною одиницею. Лексичні значення слова і фразеологізму не адекватні, хоч риси спільного, звичайно, можуть бути [24, с. 98 - 100]. Так, фразеологізмам, як і словам, властиві явища синонімії та антонімії, тобто вони здатні утворювати самостійні синонімічні ряди й антонімічні пари. Наприклад: синонімічні ряди із значенням "померти" - to go to glory - to pass away - to kick the bucket - to turn up one's toes; антонімічні пари: bone idle - hard-working (лінивий - працьовитий); the naked truth - the sweet lie(гірка правда - солодка брехня) [49, с. 15 - 20].

Говорячи про значення ФО, не можна залишити поза увагою поняття внутрішньої та зовнішньої форми, які О. О. Потебня розрізняв у слові. Ці дві форми наявні і у фразеологізмі. Зовнішня - це окремий звук, а внутрішня - це і є значення. Зміст внутрішньої форми фразеологізму детальніше розкриває Л.Г. Авксентьєв, говорячи, що становить собою взаємодію семантики вільної сполуки із семантикою переосмисленого на її основі фразеологізму і зумовлюється семантичною структурою виразу в цілому. Відповідно, розтлумачуючи поняття "значення фразеологізму", фразеолог бере до уваги різні аспекти плану змісту і плану функціонування фразеологізмів і слів.

Отже, як бачимо, особливу увагу вимагає семантика фразеологізмів, оскільки сума значень компонентів не завжди означає значення виразу. Тут потрібно враховувати надслівність виразу, залежність між лексичними компонентами ФО і повністю чи частково переосмислене їх значення.

1.4 Методи вивчення фразеологічних одиниць

Фразеологізм - це поняття, яке набагато важче пояснити, ніж слово. Особливості фразеологізмів потребують особливих методів вивчення. Метод вивчення фразеологічних одиниць (ФО) вперше запропонувала Н. М. Амосова. Вона розробила контекстологічний метод вивчення фразеологізмів [6, с. 8]. Основні його принципи повинні лягти в основу будь-якого методу вивчення фразеології: вивчення фразеологічних одиниць в умовах їхнього вживання у реченні, вивчення контекстуальної взаємодії слів, а також врахування специфіки мови.

Наступний метод вивчення ФО - варіаційний, який був запропонований В.Л. Архангельським [10, с. 10 - 12]. Особливостями цього методу є:

1) підхід до фразеології як до системи та вивчення реальних варіацій ФО;

2)комплексне вивчення особливостей компонентів ФО, виділення фразеологічного рівня мовної структури;

3) виділення фразеологічного значення як особливої лінгвістичної категорії.

Необхідно зазначити, що саме варіаційний метод має найбільше характерних особливостей. В.Л. Архангельський основне значення приділяв класифікації фразеологізмів і їх структурі зокрема.

Комплекативний метод дослідження фразеології розроблений С.Г. Гавриним. Згідно з цим методом виділяють три типи спеціалізованих комплікативів, або сполучення слів: 1) експресивно-образні, 2) еліптичні, 3) гносеологічні (афоризми, складні терміни) [14, с. 24 - 26]. С.Г. Гаврин виділяє також змішані типи комлекативів, які за своїми ознаками не відповідають жодному із трьох зазначених груп. Наприклад: like father like son - яблуко від яблуні недалеко падає.

В основу комплекативного методу покладені наступні принципи:

1) специфіка фразеологічних одиниць розкривається шляхом виявлення їх основної функції;

2) комплекативні фразеологічні якості мовних одиниць знаходяться в певних систематичних відношеннях, що є основою принципу системного опису фразеології.

Метод фразеологічної ідентифікації був вперше запропонований у 1964р. Він служить для виявлення фразеологічності того чи іншого сполучення слів та приналежністю його до ідіомів. Цей метод оснований на різних типах фразеологічних значень, співвідношенні елементів до всієї структури, а також допомагає виділяти фразеологізми серед складних слів та словосполучень.

В ідіомах семантична стійкість виражається в повному або частковому переосмисленні. Наприклад: by leaps and bounds - дуже швидко. Ні слово leap, ні слово bound не можуть входити до складу дефініцій і нарізно мають зовсім різні значення, не пов'язані із фразеологічним: leap - «стрибок, скачок», bound - межа, рубіж зона. Але to eat like a horse - дуже багато їсти [49, с. 70 - 72].

Наступний метод - це метод фразеологічного опису, який служить для виділення різних типів фразеологізмів. Класифікація типів фразеологічного значення основана на різних видах переосмислення з урахуванням структур. Прикладом цього методу можна навести такі ФО: pleased as a dog with two tails - дуже задоволений; drunk as a boiled owl - п'яний, як чіп [49, с. 75 - 78].

Відомо, що фразеологізм є одиницею мови. ФО фіксуються як у словниках загального типу, так і в фразеологічних словниках та довідниках. Отже, існують певні методи вивчення фразеологічних одиниць, тому їх потрібно знати і правильно застосовувати на практиці, тому що кожен метод має свої характерні особливості. Вони основані на різних типах фразеологічних значень. Вищезазначені методи вивчення фразеологічних одиниць мають свою специфіку та структуру, тому дуже важливо їх правильно застосовувати та розрізняти один від одного.

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ АСПЕКТИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

2.1 Числівники англійської мови

В англійській мові виокремлюється група фразеологічних словосполучень, у яких структурним елементом виступає числівник - ФС(ч).

ФС(ч) належать до багатоаспектних мовних явищ з певною структурою і семантичним навантаженням. Дослідження даних одиниць викликане безперечною зацікавленістю до вивчення ідентифікації їх етимологічних і структурно-семантичних особливостей, з одного боку, та розпізнання тенденційеволюції числівників, з другого боку. ФС(ч) характеризуються притаманноюдля них відтворюваністю, відносною стабільністю структурних елементів, надякою тяжіє семантична цілісність. Компоненти ФС(ч) здатні семантично модифікуватись - повністю або частково. У зв'язку із втратою первісного значення числівники у ФС(ч) переходять в розряд потенціальних слів або слів, що зберегли певну смислову спрямованість. Пор.: one and all “всі як один” , “всі без винятку”; one in a thousand “дуже рідкий, один на тисячу”; one or two “декілька раз”; two bits “монета в 25 центів”; in two twos “моментально”, “зразу”; put two and two together “зробити висновок з фактів”, “зрозуміти що до чого”; three sheets in the wind “море по коліна”, “п'яний”; not worth three straws “гроша мідного не вартий”; four eyes see more than two “розум добре - а два краще”; eighteen carat lie “відверта брехня”, “зухвала брехня”;

twenty and twenty times “раз за разом”, “повторно”; the upper ten (thousand) “верхівка суспільства”, “невелика елітна група” тощо.

Числівники у перемінних сполученнях в основному співвідносяться з реальними об'єктами, вказують на їх точні, приблизні кількісні характеристики.

Значення числівників в умовах фразеологічного оточення суттєву детермінуютькомпоненти контексту, перехрещення і включення їх смислів у семантикуцільної одиниці.

Залучення одного і того ж числівника у різні фразеологічні оточення сприяє семантизації різних значень (смислів). Так, наприклад, ФС(ч) з компонентом one виступають носіями значення відокремленості (one andonly, one and the same), відповідності, рівності (one man one vote, one vote and value), унікальності (the only one, there is one good wife in the country), паукальності (the voice of one man is the voice of no one), одиничності (one at a time, one move away may lose the game), часової невизначеності (one evening, one day, one time). ФС(ч) з десемантизованими числівниками функціонують у мові для позначення особливих ознак предметів, явищ, при цьому числове значення числівників служить ключем до мотивації цілої одиниці. Пор.: four -in -hand “галстук - самов'яз”; two dogs over one bone “голодні, злі”; the Four Seas “моря, що омивають Великобританію”; the Seven Seas “водорозділи нашої планети”, “всі водні простори”; to talk tento the dozen“говорити безперестанку” та ін. Позбавлення числівниками у ФС(ч) числового змісту приводить до десемантизації, до втрати сем точної кількості, до включення у поле невизначеної кількості, до використання при передачі контрасту, вираження понять “багато”, “мало”. Пор.: англ. One in a hundred, one to thousand, a stitch in time saves nine, two heads are better than one; рос. ум хорошо, а два лучше, старый друг лучше новых двух, за семью замками, укр. біда не ходить одна, а з дітками, в трьох соснах заблудитися, на всі чотири сторони та ін.

При повній десемантизації числівника ФС(ч) переходить до розряду оціночних одиниць. Пор.: dressed up to the nines “одягнутий модно, зі смаком”; nine worthies “знамениті люди”; to give presents by nines “виражати глибоку шану”; a cat has nine lives “живучий” [2, с. 59].

Десемантизація нумеральних компонентів проявляється також у ФС(ч), що реалізують кількісний контраст. Створенню ефекту протиставлення допомагає використання числівників з різним числовим наповненням. Пор.: англ. four eyes see more than two; two is company, but three is none; рос. у семи нянек дитя без глазу; у одного вола двух шкур не дерут; семи смертям не бывать, а одной не миновать; за двумя зайцами погонишься, ни одного не поймаешь; семь бед - один ответ.

На позначення значення “багато” у ФС(ч) використовується числівник високого порядку (to have fifty things to tell smb“ мати багато новин для когось”; thousand and one “дуже багато”). ФС(ч) даного типу руйнують реальну достовірність фактів, порушують кількісну уявність і виступають емоційним засобом омовлення перебільшення.

Значення невеликої (паукальної) кількості виражають фразеологізми, що включають до свого складу числівники з незначною різницею на одну одиницю (one or two “один або два”, “декілька”; two or three “два або три”, “декілька”, four or three “три або чотири”, “декілька”. Серед засобів позначення паукальності виділяється структурний тип з компонентами within, not: within a hundred miles, “недалеко”; not able to put two words together “не вміти зв'язати і двох слів”; in time of prosperity friends will be plenty, in time of adversity not one among twenty “друзі пізнаються в біді”.

Значення малої та дуже малої кількості в англійській мові виражається цілою групою фразеологічних одиниць, об'єднаних спільним значенням:

for two pins; for a pin ; not worth tree straws; not worth a bean (button, curse, damn, darn, doit, dump, farthing, groat, halfpenny, jigger, old song, pin, row of beans, row of pins, rush, snap) й ін.

Семантичні модифікації числівників в умовах фразеологічного оточення включають перехід від абстрактного числа до повної нейтралізації та набуття сем якості. При повному або частковому збереженні нумеральним компонентом числового значення ФС(ч) реалізують квантитативні значення, при десемантизації нумерального компонента ФС(ч) виражають кількісно-оцінні значення. Інтенсивність процесу фразеологізації змінних сполучень підтверджується наявністю значної групи ФС(ч), нумеральні компоненти яких зовсім не актуалізують числових сем [2, с. 70].

ФС(ч) - репродукована розчленована одиниця з нумеральним компонентом, що характеризується стабільністю елементів і семантичною цільністю. ФС(ч) відносяться до стійких одиниць спеціального денотативно-конотативного значення. ФС(ч) беруть свій початок від вільних нумеральних словосполучень, залучених до процесу лексикалізації. Момент спільності значення вихідних одиниць зберігається в результативних утвореннях, відкритих для наступних семантичних модифікацій. Правило поєднання смислів активно діє на старті лексикалізації вільних сполучень у ФС(ч). У похідних одиницях поступово “затінюється” значення продуктивних вільних об'єднань. ФС(ч) набувають неквантитативного значення, стають одиницями синкретично квалітативно-субстантивного плану. Загальний смисл ФС(ч) обумовлюється сукупністю значень складових. Процес лексикалізації нумеральних словосполучень тісно пов'язаний з десемантизацією компонентів, включаючи числівники.

РОЗДІЛ 3. СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ З ЧИСЛІВНИКОМ

3.1 Фразеологічні одиниці англійської мови, які мають у своїй семантичній структурі числівник

Вивченням числівників як окремої частини мови, так і як компоненту фразеологічних зворотів займалися В. Брім, Р. Будагов, Ф. Буслаєв, А. Востоков, А. Мещанинов, В. Панфілов, А. Потебня, А.Розенберг, А.Супрун, Ф.Фортунатов. Актуальність проблеми зумовлена значною мовностилістичною вагою лексичних фразеологічних одиниць з елементами числівників у своїй семантичній структурі, а також тим фактом, що серед інших категорій фразеологізмів (колоронімів, фразеологізмів з елементами тварин, рослин і т.д.) вони є менш вивченими.

Не дивлячись на той факт, що ФО залишаються не досить вивченими, є багато вчених, які зробили великий внесок у розвиток фразеологічної науки, запропонувавши ту чи іншудефініцію терміна „фразеологічна одиниця” або класифікацію, яка базується на певному принципі або на певній ознаці ФО.

Розглядаючи дану категорію фразеологічних зворотів, слід приділити особливу увагу числівнику. Числівник як елемент фразеологізмів англійської мови є їх ядром, тобто він виконує функцію формування змісту. Іншими словами, найголовніший критерій, який впливає на загальний зміст ФО, на ті відтінки, які містить в собі ФО як у певному контексті, так і поза ним. Коли мова йде про числівник як компонент ФО, то усі його якості та ознаки як частини мови грають дуже важливу роль. Маючи граматичні характеристики, які не менш важливі у ФО, числівник виконує ще й так звану символічну функцію. Тобто, ФО, які містять у своїй семантичній структурі числівник, являють собою дуже цікавий об'єкт для дослідження через те, що вони поєднують у собі як граматичні та морфологічні ознаки, так і симбіоз різних уявлень про число, його символіку, що, у свою чергу, безпосередньо віддзеркалює культуру народу та його вірування.

Важливим питанням залишається також полісемія ФО, тобто наявність більш ніж одного значення в одній ФО. Полісемія слів - особливо в англійській мові - явище дуже розповсюджене і зараз не здається чимось неприроднім. Стосовно багатозначності фразеологізмів слід сказати, що ця проблема ще недостатньо вивчена, і вчені-лінгвісти не дійшли висновку, чому ФО набувають декілька значень. Тож, полісемія вважається однією з семантичних особливостей фразеологізмів англійської мови, які містять у своїй семантичній структурі числівник.

Д. Розенталь вважає, що більшість фразеологізмів характеризується однозначністю: вони мають лише одне значення, їх семантична структура досить монолітна. Але існують фразеологізми, які мають декілька значення [8, с. 129]. Наприклад: ФО be one fold має два значення: 1) бути простим, нескладним; 2) бути відвертим. Як ми бачимо з наведеного прикладу, ФО має досить різні значення. Інший приклад: the first lady (або the First Lady) має взагалі три основні значення: 1) перша леді, жінка президента Сполучених Штатів Америки; 2) жінка голови будь-якої держави; 3) жінка, яка займає керуюче положення. З цього прикладу видно, що значення даної ФО мають дещо інше, але відрізняються один від одного.

У складі ФО числівник може бути: - порядковим. Як приклад можна привести наступні ФО: of the first water - бути найкращої якості; the fourth estate - „четвертий стан”, преса, журналісти (трьома станами в Англії вважаються: народ, духовні лорди і лорди світські) і так далі; - кількісним. Наприклад: one side of the coin (або medal) - один бік медалі, один бік питання або проблеми; be in/of two minds - бути неспроможним щось вирішити; - дробом: half the time - інколи; - числівником частоти. Наприклад: all at once - несподівано; once and for all - врешті решт; - мультиплікативним. Один із прикладів: threefold purpose - скриті наміри. Окрім того, до складу однієї ФО може входити два числівники. Прикладом такої структури можуть бути: - four eyes see more that two - одна голова добре, а дві краще; розум добре, а два ще краще; - (it is) six of one and half a dozen of the other - (це) одне й те ж саме, різниця лише у назві; - nine times out of ten - дев'ять шансів з десяти, як правило.

Іншою особливістю числівника як компонента ФО англійської мови є його здатність входити до складу слова - іменника. Кількість ФО з такими числівниками не є великою. Як приклад ми приводимо наступні ФО: - eleventh-hour agreement - згода, зроблена в останній момент; - a four-letter man - жахливий суб'єкт; - neat as ninepence - чистий, акуратний; - a twice-told tale - стара історія, щось, що дуже часто повторюється і через це дуже добре відоме. Більш того, окремо слід сказати, що ФО, трансформуючи певну інформацію у процесі комунікації, створюють вербальні образи картини світу. Наявність та використання числівників у фразеологізмах, безумовно, допоможе у збагненні окремих фрагментів картини світу.

Цікавою особливістю фразеологізмів, які містять у своїй структурі числівник, є, по-перше, те, що він, числівник, являє собою одиниці, які не мають прямого, або конкретного числового вираження: числа в них є символами, знаками для загальної категоріальної семантики числа, виражаючи різні поняття. Через це числівники, незалежно від їх розряду (порядкові чи кількісні і так далі), залишаються у ФО найменуванням символу кількості, як лексеми, за допомогою яких визначається перевага тієї чи іншої числової структури. Це стосується не тільки англійської мови та її фразеологізмів, а й кожної мови. По-друге, найважливішим виявляється той факт, що числівник, виступаючи найменуванням певних чисел, дозволяє побачити в кожній мовній культурі те, які числові моделі для неї більш переважні, а які зовсім не використовуються. Тим самим, переважне використання числівників, які означають те чи інше число, актуалізують саме культурну й сакральну конотації, зафіксовані мовною практикою.

3.2 Семантичне навантаження фразеологічних одиниць з числівником

Компоненти ФО(ч) здатні семантично модифікуватися, їм притаманна відтворюваність, стабільність структурних компонентів, цілісність значення, непроникність. Усі ці ознаки зближують фразеологізм зі словом [4]. Числівники у словосполученнях співвідносяться з реальними об'єктами, вказують на їх точну або приблизну кількість. На значення числівників в умовах фразеологічного сполучення впливають компоненти оточення: перехрещення і включення їх смислів у семантику цільної одиниці. Загальний смисл ФО обумовлюється сукупністю значень складових. Залучення однакових числівників у різні фразеологічні оточення сприяє семантизації різних смислів. Наприклад, фразеологічне словосполучення з компонентом one виступають носіями унікальності (the only one, there is the only one child in the world), одиничності (one can do it), відповідності (one man one mind), паукальності (the voice of one man is the voice of no one), часової невизначеності (one time, one day). Переосмислення числівника у фразеологічному сполученні впливає на її семантичну модифікацію, сприяє втраті кількісного значення та переходу фразеологічної одиниці до поля якісної оцінки, напр.: англ. - to put two and two together - `зробити висновки', as clear as two and two makes four - `ясно як білий день', no two ways about it - `другого виходу немає', to drink like seven dogs - `напиватися, як свиня'.

ФО(ч) притаманна мовна усталеність, формальна та семантична цілісність [7]. Зазначені одиниці належать до мовних конструювань з відповідною структурою, семантикою та прагматикою [4]. На відміну від змінних словосполучень ці полілексемні одиниці позначені біполярністю - відкриті процесам конвергенції та дивергенції. Ретроспективно ФО(ч) тяжіють до валоративних знаків, що відіграли значну роль в омовленні кількісних ознак навколишнього світу. Оточення ФО(ч) специфічно впливає на семантичне наповнення числівників. Адгерентних конотацій, зокрема національно маркованих [6, с. 68], набувають ФО(ч) у процесі етнічної акомодації. Пор. амер. ФО(ч) the old thirteen `старий державний прапор США', two bits `монета в 25 центів', a long bit `монета в 15 центів', a short bit `монета в 10 центів'. Переклад зазначених ФО(ч) не є адитивним відтворенням значень компонентів, препарується пошуком етимологічних витоків лексикалізованих одиниць, їх кореляцією з реальними / ірреальними подіями, артефактами, міфами, легендами тощо [7]. Так, шотландська монета plack `4 пенси' була у вжитку в ХV - XVI ст., її незначна вартість послужила мотивацією для появи ФО(ч) two and a plack `дріб'язок', `дрібні гроші' [6]. Семантика ФО(ч) зазвичай детермінується значеннями висхідних одиниць. Позначення людей, їх емоцій за кількісними ознаками стало мовною традицією. Пор.: the upper two hundred -`верхівка', `еліта'; one dollar a year man - `людина, яка працює на державній службі за символічну плату'; to feel like a million -`почувати себе прекрасно'; to go like sixty - `нестись щодуху, стрілою'. Числівник seven є вельми популярним на фразеологічному просторі. Пор.: англ. seven wonders, seven deadly sins, sevenleaqued-boots. З часом кількісні семи висхідних одиниць поступаються якісним; ФО(ч), модифікуючись, збагачуються новими образами. Пор.: ФО(ч) there are one or two traders - `два незгодні між собою спеціаліста'. Семантичні зрушення фразеологічних одиниць, їх метафоричні експансії, парафрази та рескрипти є показовими для художнього дискурсу. Адекватне осмислення препарується фразеологічним контекстом, когнітивним досвідом носіїв корелюючих мов. ФО(ч) - це лексикалізація змінних словосполучень. Спільність поверхневої структури корелюючих словосполучень не передбачає тотожності їх змісту. Пор.: англ. one of those days (only in reference to the future), some day, some time or other, some of these days later; `цими днями', `незабаром, коли-небудь'. Образи паремій у мовах оригіналу та транслятора позначені як конгруентністю, так і девіацією. Пор: англ. One scrubbed bushel sheep will mar a whole flock, Syn. One rotten apple decays the bushel; the rotten apple injures its neighbours; Two cats and a mouse, Syn. Two wives in one house; Two in distress make sorrow less; укр. Одна паршива вівця всю отару поганить. Від одного яблука весь віз згниє. Два ведмеді в одній берлозі не живуть, два коти в одному мішку не помиряться. В гурті і смерть не страшна.

Поверхневі структури ФО(ч) відкриті до заміщення, що об'єктивується наявністю синонімів, антонімів та алонімів. У лексикографічних джерелах нумеральні компоненти можуть замінюватися або пропускатися. Пор.: англ. - One today is worth two tomorrow; Never do tomorrow what you can do today; Never put off till tomorrow what you can do today; укр. - Не відкладай на завтра те, що сьогодні можна зробити; оклад не йде на лад; англ. - One bird in hand is worth two in the bush; укр. - Краще синиця в руках, ніж журавель в небі; англ. - Seven cooks spoil the broth; рос. - У семи нянек дитя без глазу.

ФО(ч) утворюють сектор вторинної номінації, корелюють з конотативною лексикою, омовлюють етношарм носіїв мови. Спільність рис ФО(ч) у корелюючих мовах уможливлює їх осмислення та тлумачення іманентними засобами цільової мови. Облігаторним при цьому є збереження змісту ФО(ч), факультативним - лексико-синтаксичних паралелей. У семантичній скарбниці зіставлених одиниць зберігається когнітивний досвід. Відомо, що ФО(ч) у своїй еволюції обіймають первинні та вторинні знаки. Вихідні (первинні) нумеральні словосполучення (НумС) лексикалізуються у вторинні, похідні фразеологічні словосполучення. У новоутворених, секондарних одиницях кількісне наповнення модифікується в якісне або субстантивне [3]. Образотворчі процеси спричиняють появу омонімічних синтаксичних (вихідних) та фразеологічних (похідних) словосполучень, що є базою креативних пошуків у тлумаченні. Структурні еквіваленти ФО(ч) у мові транслятора можуть бути повними або частковими (при збереженні прагматичних інтенцій). Пор.: англ. - two dogs over one bone seldom agree; in two twos; when two Sundays meet together; two or three; four corners of world; at one time; to know how many beans make five; to have smth at finger tips; укр. - Позбавлення числівниками у фразеологічному словосполученні числового змісту призводить до втрати сем точної кількості, до вираження понять багато - мало, напр.: англ. - two mind are better than one; a stitch in time saves nine; укр. - на всі чотири сторони; під три чорти; рос. - за семью печатями; за три моря. При десемантизації числівника у фразеологічному словосполученні переходить до розряду кількісно-якісних одиниць, напр.: англ. - dressed up to the nines - `одягнутий по моді', nine worthies - `знамениті люди', a cat has nine lives - `живучий'. Числівники у фразеологічному словосполученні можуть замінюватися іншими кількісними словами: to make two ends meet - to make both ends meet `зводити кінці з кінцями', for two pins - for a pin `за дрібницю', at one time - at a time `за один раз'. Також може відбуватися взаємозамінюваність числівників, при тому зберігається смисл сполучення: forty winks - nine winks `сон уривками', to talk nineteen to the dozen - to talk ten to the dozen `тараторити', to be in two minds - to be in twenty mind `бути в нерішучості', to give hundred smiles -to give million smiles `влибатися'. Наступним чинником десемантизації числівників у фразеологічному словосполученні слугує заміна числівника іншим словом: saying and doing are two (different) things `скоро сказки сказуються, да нескоро діло робиться', to come out of one (the same) footing `бути на рівні з кимось'. Числівник може взагалі опускатися, при цьому зміст не змінюється: like as (two) peas `однакові як дві краплі води', as cross as (two) sticks `роздратований, не в дусі', as drunk as (seven) lords `п'яний як чіп'. ФО англійської мови виражають кількісні та якісні оцінки. Семантичні модифікації числівників у фразеологічному словосполученні переходять від понятійного числового змісту до повної втрати кількісних денотатів та набування сем якості. Якщо нумеральний компонент зберігає числове значення, то ФО реалізує квантитативне значення, якщо відбувається десемантизація нумерального компонента - ФО реалізує квалітативне, тобто якісне значення. Як метафори ФО слугують для номінації об'єктів, створення художніх образів та породженню нових лексичних одиниць, як такі, що реалізують диференцюючу функцію.