Прагматичний аспект категорії інформативності англомовних синоптичних текстів газетно-публіцистичного стилю

Апроксимація у ГПП обумовлена специфікою процеса прогнозування, коли погода на майбутнє передбачається з високою/помірною/малою мірою вірогідності, і реалізується за рахунок: 1) займенників невизначеної кількості plenty, several, some, much, many, (a) few, (a) little, a good deal, напр.: There will also be a few heavy thunderstorms. A good deal of sunshine will be found from the northern Plains to the Northeast today (March 16). Much of the precipitation will occur across Montana in the form of rain and mountain snow (April 5). A little snow is also on order for parts of the Tennessee Valley (March 11). A warm front will bring some light snow and flurries to Minnesota (March 12). Plenty of sun is in store throughout the region today (October 20). This cool air will push southward and eastward through the Ohio Valley and Northeast, where temperatures will be more than twelve degrees lower than the past several days (September 22). Many people believe that if an area is known for its tropical climate, then the heat must be extreme (September 19); 2) субстантивованого числівника зі значенням невизначеної кількості thousands, напр.: On Oct. 17, 1977, heavy, wet snow downed thousands of trees…(October 17); 3) іменників із значенням паукальної кількості a couple, a bit, напр.: Showers will taper off across Oklahoma, but rain and a bit of snow will continue in Kansas and Missouri (March 17). A couple of rain and snow showers will continue to dot western Montana tonight with patchy cloudiness elsewhere (March 21); 4) порівняльного ступеня прикметника у сполученні з невизначеним займенником, напр.: Dry and somewhat milder weather will prevail in general across the region today (October 18); 5) маркерів приблизної множини, напр.: As warmer air pokes northward into the Plains and Rockies, thermometers will climb into the 50 s, 60 s and even 70 s (March 24); 6) контактуючих слів із розмитою семантикою, напр.: Brisk and unseasonably cold today with wind chills near or below zero (March 12); 7) інвертованого порядку компонентів нумерального сполучення, напр.: A shower or two will linger in the south tonight; dry farther north (November 8); 8) споріднених числівників на позначення квантитативних границь, напр.: Wind northwest 15-30 knots with gusts to 40 knots today; northwest 10-20 knots tonight and tomorrow (March 15); 9) номінацій альтернативних погодних явищ, з'єднаних сполучником or, напр.: A shower or snow shower north tonight (October 10); 10) модальних слів та дієслів, напр.: Warm; maybe a thunderstorm (May 2).

Компресія - це базова, універсальна ознака ГПП, що істотно впливає на поверхневу структуру повідомлення при збереженні плану змісту. Цим вона забезпечує оптимальні умови інформування адресата за допомогою газетної комунікації. Усі види компресії взаємозалежні та спрямовані на забезпечення цілісності повідомлення, підвищення його інформаційної ємності.

Реалізація максимуму інформації при мінімумі мовних засобів уможливлюється дією екстралінгвальних чинників: досвідом спілкування учасників комунікації в даній сфері діяльності, обсягом їх фонових знань, інформаційними топіками. Серед екстралінгвальних причин неабияку роль відіграє економія матеріальних, технічних засобів і ресурсів. Інформаційна основа компресії в ГПП полягає в можливості пропускати елементи з найменшим інформаційним навантаженням. Економія часу при кодуванні/декодуванні тексту є психолінгвістичною передумовою появи компресованого ГПП. Причина компресії ГПП з прагматичної точки зору полягає у його збереженні у довготривалій пам'яті.

Компресія на графемному, фонологічному і морфологічному рівнях у ГПП виступає у формах абревіації, усічення та акронімії (відповідно 91,8%, 7,7%, 0,5% від загальної кількості проаналізованих скорочень), напр.: Humid; a p.m. t-storm in spots (June 29). Intense thunderstorms caused flooding in southeastern Pennsylvania Aug. 5, 1843 (August 5).

Лексико-синтаксична компресія в ГПП досягається за допомогою: 1) односкладних і неповних речень, напр.: A mix of sun and clouds (March 16). Lows 26 to 45 (November 19); 2) асиндетону, напр.: Clouds will return tomorrow; perhaps flurries late (March 12); 3) багатокомпонентних складних слів, напр.: a 100-yard-wide tornado (May 28), hit-and-miss thunderstorms (July 8); 4) асиндетичних субстантивних словосполучень, напр.: sea level pressure (October 12), wind speed record (April 12); 5) значущої відсутності артикля the у заголовку, напр.: Chesapeake Bay, Tidal Potomac; Potomac River and Tides.

Семантико-семіотична компресія складається із піктографічного і лінгвовізуального способів, скорочує вербальний план ГПП за рахунок використання невербальних знаків і при цьому унаочнює подану інформацію. Трансформація умовної символіки в інший код передбачає однозначне тлумачення умовних знаків з огляду на ідентичність фонових знань автора й адресата повідомлення. Піктографічна компресія здійснюється за допомогою відповідних умовних знаків, що скорочує план вираження ГПП до 91-96 %. Лінгвовізуальна компресія в ГПП являє собою кодування інформації вербальними і невербальними засобами, що скорочує план вираження ГПП на 72-74 %. Декодування інформації здійснюється повною мірою візуально з урахуванням усіх конституентів лінгвовізуальної компресії.

Аналіз компресії в ГПП показує, що стабільними є лише ті елементи, що віддзеркалюють та зберігають інформаційну структуру, а це уможливлює побудову композиційно-змістовної формули (моделі) ГПП.

Надмірність, що реалізується у ГПП за рахунок різнорівневого повтору, становить прагматично-релевантну особливість повідомлення з огляду на те, що адресант прагне не тільки валідно використовувати лінгвальні засоби, але й гарантувати при цьому вірогідність та надійність передачі інформації. Різнорівневий повтор забезпечує зв'язність ГПП, фокусує увагу на предметі повідомлення, сприяє рефлексивному запам'ятовуванню інформації та її збереженню в довготривалій пам'яті. Надмірність та інформаційна компресія інтегрують у своїх зусиллях подолати перешкоди.

Повтор у ГПП має семантичні та графічні характеристики внаслідок комплексного використання графічних і лінгвальних засобів. Графічний повтор являє собою повтор колірної гами, піктограми, графічного зображення і є для читача тематичною, фоновою інформацією в противагу рематичному, семантичному змісту.

Процеси універсалізації і спеціалізації діють у ГПП як дві протилежні тенденції, наявність яких обумовлено стандартом і експресією газетно-публіцистичного стилю. Універсалізація орієнтована на максимальне розширення читацької аудиторії, релевантними тут є процеси формалізації та автоматизації, що сприяють стереотипності повідомлення. Спеціалізація - це актуалізація певних елементів повідомлення, уособлення специфічних рис адресата, тобто диференційна спрямованість на читацьку аудиторію. Стереотипізація ГПП дозволяє не тільки значно скоротити обсяг тексту за рахунок схематизації форми, але й орієнтувати реципієнта на сприйняття найбільш важливої для нього інформації.

Гранична стислість ГПП обумовлює стандартність викладу на лексичному рівні, що дозволяє виділити найбільш частотні стереотипні клішовані словосполучення (will be on tap - 1,27; will be on the agenda - 1,16; will be in store - 1,12; will be the rule - 1,04).

У результаті аналізу комунікативно-прагматичних і структурно-семантичних принципів побудови газетних інформаційних повідомлень розроблені моделі текстової і позатекстової форми ГПП. Модель текстової форми ГПП базується на універсальній моделі тексту, запропонованої О.М. Мороховським (ІТ + ІБ + ОБ₁ + … + ОБ_П + ЗБ, де ІТ - індикатор тексту; ІБ - інтродуктивний блок; ОБ - основний блок; ЗБ - заключний блок), та принципах побудови текстів інформаційного жанру газетно-публіцистичного стилю за В.Г. Кузнецовим (“що? де? коли?”).

Композиційно-змістовну модель текстової форми ГПП можна представити таким чином:

Узагальнену композиційно-змістовну модель для текстової форми ГПП представляємо у вигляді формули:

[ЗП + (який?) + що? + що робить? + де? + коли?],

де ЗП - заголовок повідомлення; який? - характеристика погодного явища; що? - погодне явище; що робить? - дії погодного явища; де? - місце; коли? - час.

У дужки взятий інформаційний блок “характеристика погодного явища”, наявність якого факультативна. Обов'язковими компонентами моделі ГПП є заголовок як зовнішній індикатор повідомлення і три інформаційних блоки, що відповідають формулі [що? де? коли?]. Дія погодного явища відповідає запитанню “що робить?” у композиційно-змістовній моделі ГПП і є обов'язковим інформаційним блоком, оскільки локальні і темпоральні маркери обумовлюють його однозначне прочитання.

Прагматичні інверсійні моделі ГПП мають такий вигляд:

[ЗП + де? + (який?) + що? + що робить? + коли?],

[ЗП + коли? + (який?) + що? + що робить? + де?].

Категоріям місця і часу в формулах надають великого значення при побудові ГПП. Чітке, компактне введення локальної чи темпоральної інформації орієнтує читача на сприйняття конкретної інформації.

Модель позатекстового ГПП базується на принципах організації лінгвовізуального комплекса за Л.М. Большияновою, який містить заголовок, відеоряд та вербальне супроводження відеоряду. Схематичні карти і зображення, піктограми, графіки, гістограми трактуються як відеоряд ГПП, а підпис - як вербальне супроводження відеоряду. Вербальне супроводження відеоряду є частиною візуального контексту і факультативним елементом поверхневої структури ГПП. До змісту підпису входить інформація, що має візуально виражену денотативну співвіднесеність (кадрова), і/чи інформація, що не має візуальної співвіднесеності (закадрова).

Лінгвовізуальний комплекс (ЛВК) газетного синоптичного тексту, що трактується як композиційно-змістовна модель позатекстового ГПП, можна представити таким чином:

[ЗП + ВР + ВСВ (КДІ + ЗІ)],

де ЗП - заголовок повідомлення; ВР - відеоряд; ВСВ - вербальне супроводження відеоряду; КДІ - кадрова інформація; ЗІ - закадрова інформація.

Стереотипність композиції ГПП підвищує інформативність тексту та забезпечує адекватне сприйняття інформації. Композиційна структура ГПП віддзеркалює жанровий принцип їх побудови, який ґрунтується на єдності форми і змісту текстів, і відрізняє від інших жанрових текстів.

У третьому розділі дисертації “Реалізація прагматичного аспекту інформування в газетному повідомленні про погоду” наведені результати аналізу засобів експлікації чинників комунікативної ситуації в ГПП, структури суб'єктивно-модальної інформації та форм реалізації прагматичного аспекту інформування.

У ГПП чинники “автор” і “джерело інформації” експлікуються за допомогою: 1) займенника першої особи множини we, напр.: As high pressure dominates the West we will see mostly sunny skies today with very hot conditions (September 3); 2) дієслів пасивного стану, напр.: Navigation was shut down through the winter and did not resume until April 15 (November 15); 3) прийому цитування і/чи вказівки на зовнішнє джерело повідомлення, напр.: On St. Patrick's Day, 1778, green frogs were heard in Trappe, Pa., according to the diary of Mr. Muhlenburg (March 17); 4) назви авторитетного органу, здатного давати додаткову інформацію про погоду, напр.: AccuWeather Hotline: 1-900-329-2228 (May 23); 5) назви офіційної організації/програми, що вивчають погодні явища та запобігають їх негативним наслідкам, напр.: A wind gust of 164 mph was recorded at the National Hurricane Center in Coral Gables (August 23). Джерело інформації може мати колективного автора цілого повідомлення чи окремих блоків інформації; невідомого автора цілого повідомлення; індивідуального автора - зовнішнього стосовно колективу авторів джерела окремих блоків інформації. Авторське різноманіття слугує єдиній прагматичній меті - підвищити вірогідність та авторитетність повідомлення про погоду.

Репрезентація чинника “адресат” здійснюється такими способами: 1) лексико-стилістичним (використання локальної метонімії), напр.: An area of rain will accompany a storm system as it invades the West Coast today (March 24); 2) лексико-семантичним (слова/словосполучення на позначення груп адресатів), напр.: Residents of Kansas City, Mo., have become increasingly aware of the dangers of severe thunderstorms and tornadoes in the spring (March 25); 3) лексико-граматичним (використання невизначеного займенника one; дейктичного маркера those у сполученні з дієприкметниковим зворотом), напр.: The train from Pittsburgh to Philadelphia was blocked for two days, making one believe that the weather had a loco motive (April 28). It will be chilly during the morning, especially for those heading out to sunrise services (April 12); 4) синтаксичним (директивні речення), напр.: Call for 3-day forecast for any location (March 7).

Домінантна позиція синтаксичного способу експлікації чинника адресата (коефіцієнт частоти використання (КЧВ) - 2,45) у формі інструктивно-орієнтуючої інформації викликана прагматичною настановою автора “проінструктувати” реципієнта, тобто надати інформацію про передбачувані/ бажані дії адресата на шляху використання базової фактуальної інформації.

Подаючи точку зору автора, модальність є проникливою текстовою категорією, найбільш повно вираженою в суб'єктивно-модальній інформації, що реалізується через поступове нагромадження сигналів авторської модальності. До таких маркерів у ГПП відносять експресивно-емоційний і оцінний блоки, засоби суб'єктивно-оцінної модальності.

Експресивно-емоційний блок суб'єктивно-модальної інформації містить тропи, найбільш виразними серед яких є метафори, засоби графічної образності та синтаксичної експресії.

Стерті метафори (КЧВ - 2,25) поширені в ГПП з огляду на універсалізацію текстового змісту. Використання індивідуальних авторських метафор (КЧВ - 0,18) сприяє підвищенню інтересу до змісту повідомлення, розширенню читацької аудиторії. Образність у ГПП реалізується за допомогою сенсорної лексики, значна частина якої (62%) представлена образними метафорами.

Амбівалентний характер метафоризації в умовах ГПП полягає у створенні варіативного лексичного оформлення, з одного боку, і прагненні до економії мовних засобів, з іншого боку. Блок інформації, що відповідає на запитання “що робить?” у композиційно-змістовній моделі ГПП, позначений образністю. Наявність в одній лексичній одиниці не тільки основного, але й експресивного значення впливає на адресата, дає йому додаткову інформацію про погоду/погодне явище.

Написання слів з великої літери, уживання лапок як засобу графічної образності підсилюють інформацію ГПП емфатично, акцентують увагу адресата на конкретному блоці, що обумовлено прагматичною настановою викликати відповідне відношення до погоди/погодного явища у реципієнта, напр.: The famous “Easter Blizzard” hit Kansas, Nebraska and South Dakota April 14, 1873 (April 14). “The Great Natchez Tornado” destroyed the town of Natchez, Miss. (May 7).

Експресивність синтаксису виражається в емфатичних конструкціях та інверсії. Емфатичні конструкції підсилюють виразність ГПП, інверсія фокусує увагу реципієнта на зазначеному блоці інформації, напр.: So much dust became air-borne in Kansas and Iowa on April 10, 1935, that schools and highways were closed (April 10). With the exception of coastal North Carolina and much of Florida, sunshine will dominate the Southeast (August 7).

Специфіка формування раціональної та емоційної оцінок в ГПП полягає в конвенціональності, обумовленій попереднім знанням автора фактуальної інформації і статистичних даних прогнозу погоди на майбутнє. ГПП притаманні моделі позитивної, негативної і біфокусної оцінок. Суб'єктивно-оцінна інформація моделює необхідний автору прагматичний вплив - переконати адресата у вірогідності інформації, сприяти створенню інформативної багатоплановості ГПП і розширити вплив його модальності.

Суб'єктивно-оцінна модальність - це оцінювання вірогідності інформації з боку суб'єкта комунікації, який є текстовим продуцентом. Вербалізація впевненості адресанта у вірогідності та істинності поданих фактів здійснюється за допомогою модальних модифікаторів. Найбільш частотними модальними дієсловами в ГПП є may, should, can (відповідно 56,1%, 22,1%, 14,6% від загальної кількості проаналізованих модальних дієслів), найбільш поширені модальні слова в ГПП - possibly, maybe, likely (відповідно 45,1%, 35,3%, 15,7% від загальної кількості проаналізованих модальних слів). Модальні модифікатори є опосередкованою вказівкою на автора повідомлення; експлікують апроксимацію і гіпотетичність прогнозу погоди; сприяють етикетизації ГПП; є елементом персуазивного аспекту в модальному аранжуванні ГПП.