Етикетизація англо-американського наукового дискурсу

Етикетизація наукового дискурсу пов'язана з уживанням засобів вираження епістемічної модальності, які зменшують загальну категоричність висловлювання. Засоби вираження деонтичної та волюнтативної модальності також мають певний етикетний потенціал. Окрім цього, в англо-американському науковому дискурсі важливу роль в етикетному плані відіграють засоби вираження оцінної, а також умовної модальності.

Епістемічні засоби - як риторичні - використовуються для передачі хеджування, для модуляцій категоричності та некатегоричності висловлювань, а також задля атракції уваги адресата, передусім, коли згадані засоби розташовані в ініціальній позиції. Засоби вираження епістемічної модальності можуть передавати певний ступінь впевненості автора в істинності висловлювання та залучати елементи авторського ставлення до неї. До засобів вираження епістемічної модальності у мові науки належать дієслова (surmise; suggest; indicate тощо), модальні (діє)слова та їх еквіваленти (may; might; be going to та інші), а також прислівники (arguably; possibly; tacitly тощо), іменники (feeling; sign; scenario та інші), прикметники (probable; tentative; putative тощо), числівник one, неозначений артикль a, деякі випадки вживання нульового артикля. Наведені вище засоби належать до модусної частини висловлювання та можуть бути прагматичними синонімами:

preliminary conclusion (implication: the one that introduces more important conclusions, the one that may be just tentative);

a possible conclusion (implication: other conclusions may be drawn as well);

one/a conclusion (implication: one of many other possible conclusions).

Засоби вираження епістемічної модальності можуть бути прагматичними синонімами апроксиматорів:

It looks like

Perhaps it's true in all cases :: It's true in almost all cases

Probably

При передачі альтернативності основний акцент робиться на індикації можливості існування вибору. У такому випадку зазначається вибір певного підходу/параметра з низки потенційно можливих, імплікується порівняння з іншими підходами. Засоби вираження епістемічної модальності можуть уживатися з метою пояснення, при підсумовуванні (probably because…; X might be attributed to… ; Y may be explained by…; it could/may be concluded…), а у сполученні з інтенсифікаторами - задля атракції уваги адресата до важливості явища/процесу тощо (there may even be...).

Етикетний потенціал волюнтативної модальності в англо-американському науковому дискурсі полягає у специфічному висловленні думки, поглядів адресанта - як за допомогою експліцитного авторського I (I believe/ascertain; let me), в тому числі, й поруч з емфатичними мовними одиницями типу I emphasize/insist, так і через поєднання I з індикаторами зниженої категоричності, наприклад, засобами вираження епістемічної модальності на кшталт I would suggest.

Етикетні функції засобів деонтичної модальності стосуються можливості вираження ввічливого заохочення до дії у формі некатегоричного наказу. За допомогою таких засобів висловлюється своєрідне "звертання-пропозиція" (Please note...; Let's...) . Мовні одиниці типу note that хоча й позначають директивні мовленнєві акти, насправді є атракторами, які привертають увагу до стрижневих моментів тексту. Важливу етикетну функцію виконує і такий засіб вираження волюнтативної модальності, як застереження:

The opinions expressed in this article are solely those of the authors, and do not reflect the opinions of any other person or entity (Communications Magazine).

Деякі мовні засоби вираження умов, зокрема речення умовної модальності також мають етикетний потенціал. В основному, це стосується передачі застережень, які позначають обмеження умов реалізації майбутньої (по)дії, індикують зменшення авторської впевненості:

Once perfected - technically and economically - GPS will offer a key to remote-control vehicles (Spectrum) (implication: if the conditions stated above are fulfilled...).

В англо-американському науковому дискурсі також зустрічаються етикетні оптативи (типу may the group succeed).

Важливим параметром інтерперсональної етикетизації наукового дискурсу є оцінка. В англо-американській науковій прозі виділяються позитивні (excellent; innovative тощо), "дипломатичні" (типу challenging; good and bad), стримані негативні (far from being ubiquitous; too… to be…тощо) оцінки. Індикаторами оцінок є апроксимативні одиниці, засоби вираження поступки і протиставлення, епістемічної модальності, емоційно-експресивні номінації, а також деякі маркери посилань, риторичні запитання. Етикетні оцінки можуть виражатися імпліцитно чи експліцитно, а в реляційному плані - бути проспективними та/або ретроспективними, багатоступеневими та мати як позитивний, так і негативний аксіологічні знаки.

Етикетність оцінок наукового дискурсу полягає у постійних модуляціях аксіологічних знаків, своєрідному "балансуванні" між позитивними та негативними оцінками, причому дипломатичні оцінки поєднують позитивну та негативну оцінки одночасно (fifty-fifty; great harm as well as great good; double-edged sword; both positive and negative; it depends; to have the cake and eat it; in part... in part...). "Найдипломатичнішим" є висловлення підтримки протилежних точок зору одночасно:

There is a half-full view of the world and a half-empty view of the world.

We subscribe to both (Spectrum).

Уживаючи "дипломатичні" апроксиматори, автор може індикувати скромну оцінку свого доробку, намагаючись применшити значення власних передбачень, щоб не видаватися надто нескромним:

I was somehow prophetic (Internet Computing) cf. I was prophetic.

Дипломатична оцінка в науковому дискурсі є найбільш етикетною, адже вона залишає місце для альтернативних поглядів, підходів до розв'язання проблем тощо. У цілому, англо-американському науковому дискурсу притаманні дискурсивні модуляції оцінок з тяжінням до фінальної позитивної оцінки.

Мовні засоби емоційно-експресивної номінації (емфатичні лексичні одиниці, синтаксичні звороти тощо) виконують важливу етикетну функцію привертання уваги адресата, зокрема, й завдяки ініціальному (або фінальному) розташуванню маркерів емфази:

Noteworthy in the above analysis is the implicit assumption that the output voltage swing is maximum for all values (Communications Magazine).

Привертання уваги реалізується за допомогою риторичного прийому апофасис, який уживається для вираження ствердження й емфази, що досягається через передання удаваного заперечення:

I do not mean to suggest... / No one would suggest...

I will not even mention.../I pass over...

Nothing need be said (here)about...

We can forget about...

This is not to deny...

It is unnecessary to bring up..._IMPLICATION:

the author wants to preclude jumping to conclusions by the reader, asserts or emphasizes something by pointedly seeming to pass over, ignore or deny it.__У науковому дискурсі з метою підсилення експресивності вживаються: метафора, яка має яскраво виражені експресивну та атрактивну функції, аналогія, котра полегшує декодування інформації, алюзія, що імплікує обізнаність читача, гумор та іронія, які сприяють пожвавленню дискусії, атракції уваги адресата, персоніфікація (полегшує сприйняття потоку інформації), а також оказіоналізми (типу hard-to-affordware), гра слів (на кшталт web sights), алітерація, асонанс, римування (наприклад, challenge of a change, less mess), що реалізують атрактивну функцію.

В англо-американській науковій прозі вживаються два типи запитань - риторичні запитання та гіпофори, які є засобами реалізації відповідних риторичних прийомів. На риторичне запитання, на відміну від гіпофори, пряма відповідь не надається, а лише імплікується. Етикетна функція риторичних запитань полягає в атракції уваги адресата через імплікацію некатегоричного заперечення та альтернативності тлумачення. Етикетні функції гіпофори полягають у привертанні уваги до нової для читача інформації, пожвавленні уявної дискусії з метою забезпечення ефективного сприйняття інформації адресатом.

На підставі статистичного аналізу 13 000 мовних одиниць у корпусі обсягом 559 777 слів видається можливим окреслити деякі закономірності вживання мовних засобів етикетизації англо-американського наукового дискурсу. Частота вживання мовних одиниць визначалася за стандартною методикою її обчислення на 1000 слів. Достатність обсягу вибірки визначали з довірчою вірогідністю 95% та величиною похибки вибірки, яка не перевищує 30 %. етикетизація американський дискурс апроксимативний

Проведений аналіз виявив фахову та жанрову варіативність засобів етикетизації в англійській писемній мові науки. Узагальнюючі гістограми відбивають таку варіативність у галузях лінгвістики (гістограма 1) та інформаційних технологій і телекомунікацій (гістограма 2).

У цілому, найбільша кількість мовних засобів етикетизації спостерігається у прикладних науках. У теоретично-прикладних науках натрапляємо на дещо меншу кількість таких мовних одиниць. Найменшу кількість засобів етикетизації виявлено у теоретичних науках (гістограма 3). Це можна пояснити особливостями типів наук. Прикладні науки, на відміну від теоретичних, є найбільш "динамічними", і, сказати б, найменш "усталеними". Тому велика кількість етикетних одиниць, зокрема індикаторів хеджінгу є виправданою: адресант намагається максимально пом'якшити та завуалювати власні твердження на випадок їх можливого заперечення. Теоретично-прикладні науки в цьому плані є "проміжними".

Узагальнюючі дані, що стосуються мовних засобів етикетизації теоретичних, теоретично-прикладних та прикладних наук у сукупності жанрів наведено на гістограмі 4.

Найчастіше уживаються такі індикатори хеджінгу, як засоби вираження епістемічної модальності (5,19) та апроксимації (5,15). Далі йдуть засоби вираження лінеарності (3,38) та деперсоналізації (3,13), а також емоційно-експресивні номінації (2,2), за ними - засоби вираження поступки й протиставлення(1,23), некатегоричного заперечення (1), деонтичної модальності (0,72), умови (0,71), волюнтативної модальності (0,63), гіпофори (0,36) та риторичні запитання (0,12).

Етикетні оцінні номінації в англо-американській науковій прозі індикуються, в основному, за допомогою апроксиматорів, мовних засобів поступки та протиставлення, епістемічної модальності, емоційно-експресивних номінацій тощо. У прикладних науках натрапляємо на 3,79 індикаторів позитивної оцінки, 2,53 - негативної, 0,86 - "дипломатичної" оцінки на 1000 слів. У теоретичних науках знаходимо 0,82 позитивних, 0,39 негативних, 0,3 "дипломатичних" оцінок на 1000 слів. У теоретично-прикладних - 1,95 позитивних, 1,69 негативних, 0,54 "дипломатичних" оцінок на 1000 слів.

П'ятий розділ "Культурний компонент мовних засобів етикетизації англо-американського наукового дискурсу" присвячено культурній складовій засобів етикетизації наукової прози.

Кореляціями мови і культури, мови та ментальності зрештою можна пояснити національну специфіку форм спілкування, зокрема етикетної складової комунікації. У цьому плані значний інтерес становить визначення особливостей англо-американського інтелектуального стилю як етноспецифіки побудови академічного письмового тексту. За теорією інтелектуальних стилів (J. Galtung), існують саксонський, галльський, тевтонський, японський та декілька "проміжних" стилів, які відбиваються у певних дискурсивних моделях, що склалися історично, і є культурно зумовленими.

Англо-американський інтелектуальний стиль є різновидом саксонського. Йому притаманні певні етноспецифічні особливості. До них належать етикетні модуляції категоричності та некатегоричності, непряма персуазивність, індивідуалізм, толерантність та демократичність, значна орієнтація на читача, експлікація авторської інтенції, вживання значної кількості індикаторів метадискурсивних стратегій, інтеграція даних з обов'язковими поясненнями, ключові дефініції на початку тексту, компресія, майже повна відсутність дигресивності, ознаками якої є циклічність, повтори, відхилення пропозицій від макропропозиції.

Обов'язкове вживання значної кількості маркерів лінеарності, особливо advance organizers та нумеративів (in this article/section we consider…; we first present…; we also present…; I discuss below; the rest/remainder of the article is organized as follows…; I conclude by…), різноманітних засобів компресії властиве саме англо-американському науковому дискурсу та є його культурно забарвленою ознакою. Ряд парентетичних мовних одиниць характеризується специфічною, властивою саме англо-американському науковому тексту компресією, що підтверджує думку про ізоморфізм слова та висловлювання. Такі компресовані мовні одиниці спрощують декодування інформації з точки зору носіїв англійської мови та відповідають їхнім дискурсивним очікуванням:

Conceptually, differential GPS resembles real-time kinematic GPS (Spectrum) (implication: if we take into account conceptual issues/aspects... , варіанти перекладу: "в концептуальному плані", "якщо взяти до уваги концептуальні засади").

Культурно специфічним явищем англо-американського наукового дискурсу є наявність енантіосемічних мовних одиниць, у семантиці яких одночасно, в межах певного контексту, поєднуються протилежні смисли. Серед згаданих одиниць - прикметники, прислівники, а також сполучники та частки, що виконують функцію текстуальних конекторів, наприклад: apparent(ly)=obvious+tentative; eventual(ly)= possibly + finally; to argue= to insist, be sure (of)+ to indicate, to point out; plausible = seeming to be true or reasonable+ more or less OK, but may be not true, reasonable or feasible та ін. Важливою енантіосемічною одиницею англо-американського наукового дискурсу є дієслово to argue, яке поєднує значення "наполягати" та "зазначати":

My article argued that the language teaching should adopt the successful L2 user rather than the native speaker (NS) as a model for the L2 learner (TESOL Quarterly).

В англійській мові науки знаходимо низку культурно специфічних етикетних мовних одиниць синкретичної семантики, які є поліпрагматичними: It should be noted, however, / of course / clearly / admittedly/ in fact / in effect (implication: employed to indicate opposition or contrast with the statement just before it+ to attract attention+ to hedge the statement to get the author "off the hook" if the statement isn't completely correct), наприклад:

A design frequency range of 16-20 GN was chosen. It should be noted, however, that the designs are inherently broadband and could be utilized over a much larger frequency range (Microwave Theory and Techniques).

Енантіосемічні та синкретичні мовні одиниці створюють ефект некатегоричної констатації. Вони мають специфічний "статус значення" (термін М.В. Нікітіна). Якщо у випадку енантіосемічних слів маємо справу з єдністю двох протилежностей в інтенсіоналі, то у синкретичних мовних одиницях спостерігаємо поєднання двох та більше елементів інтенсіоналу, а також, у ряді випадків, наявність емоціоналу. Це спостереження справедливе лише стосовно певного екстенсіоналу, а саме, контексту англо-американського наукового дискурсу.

Важливим культурно специфічним етикетним елементом англо-американської мови науки є вживання так званої інклюзивної мови - inclusive, non-sexist language (типу s/he; he or she):

He or she needs only the encrypted value in the preceding field (Information Security).

Категорія особи в англо-американській науковій прозі може передаватися через категорії визначеності, невизначеності та узагальнення. В англо-американському науковому дискурсі спостерігаємо, з одного боку, експліцитне авторське "я" (I believe, I would like to mention), а з іншого - тенденцію до нейтралізації особи автора/авторів, що передається за допомогою низки безособових зворотів (It is believed, It could be mentioned), безособового узагальнюючого one (one can believe), так званого pluralis auctoris (we believe). Уживання WE vs. I може зумовлюватися інтенцією висловлення солідарності з адресатом, а також тим, що автором певної статті, монографії тощо є не одна особа, а декілька вчених. Уживання безособових зворотів свідчить про намагання авторів створити ефект деперсоналізованої об'єктивності наукових розвідок. На особливу увагу заслуговує вживання мовної одиниці I argue та її дискурсивних еквівалентів. Використання I argue свідчить про впевненість адресанта, його "authorial voice" (J. Flowerdew). Інгерентна категоричність I argue зменшується завдяки вживанню цієї мовної одиниці разом з pluralis auctoris (we argue), у безособових зворотах типу Arguably / It is (sometimes) argued / It can/could be argued:

Arguably, no European computer company had a lead position in any computer technology (Spectrum); (варіанти перекладу: "висловлюється думка про те, що", "імовірно"; "очевидно").

Засобам передачі епістемічної модальності англо-американського наукового дискурсу властива значна культурна специфіка, яка заслуговує на особливу увагу при опануванні англійської мови як іноземної, адже система засобів передачі епістемічної модальності англійської мови не збігається з аналогічною у слов'янських, і навіть германських та романських мовах. Мовні одиниці I guess та I think/I believe у науковому дискурсі вживаються, коли автор бере на себе відповідальність за власні слова, тобто йдеться про своєрідну опозицію all think :: I think, насамперед, коли ця фраза виглядає так: Personally(,) I think ... / I believe... / I personally believe... . В інших випадках I think виконує етикетну функцію нейтралізації авторитарного "я" і є приблизним еквівалентом perhaps/probably/it seems, особливо за наявності пунктуаційного оформлення - виділення комою, що є додатковим індикатором зменшення категоричності висловлювання.

Специфічним явищем в інформаційному просторі наукової комунікації є наявність ряду засобів передачі ймовірності, які на підставі проведеного аналізу та опитування інформантів можна подати у вигляді градуальної шкали імовірності. Діапазон некатегоричної імовірності ("імовірний", "вірогідний", "можливий", "малоімовірний") англо-американського наукового дискурсу передається за допомогою цілої низки мовних одиниць:

MAX

MIN ___(It is) probable (that)/probably/ perhaps

(It is) likely (that)/X is likely to

Perhaps/ possibly/probably/(It) may be/presumably /apparently

(It) seems/appears (that)/ (It) looks like

(It is) possible (that)/possibly/ maybe

It seems possible ...

It is not impossible (that)

(It is) not unlikely (that)

As far as we/anyone can /foresee/predict/tell ...

Hypothetically/tentatively/ In principle/potentially

(It is) not very probable (that)

(It is) not very likely (that)

(There is) little evidence

(It is) unlikely (that)

(It is) improbable (that)

(It is) impossible (that)__Подвійне заперечення епістемічного характеру типу it is not impossible є дискурсивним еквівалентом модального дієслова might, за допомогою якого передається приблизно 5-10 % імовірності.

Ряд оцінних номінацій англо-американської наукової прози теж має культурне забарвлення. Так, типові аксіологічні одиниці англо-американського наукового дискурсу unfortunately; luckily тощо не мають однозначних еквівалентів в українській та російський мовах стосовно саме наукової прози і зазвичай не перекладаються. Мовна одиниця to promise ("мати певний потенціал") індикує обережну позитивну оцінку, promising ("перспективний", "багатообіцяючий") - більший ступінь вияву позитивної ознаки, exceptional promise ("надзвичайно/дуже перспективний") - максимальний. Аксіологічна одиниця aggressive ("ефективний", "дійовий") в контексті англо-американського наукового дискурсу передає позитивну оцінку, а challenge/challenging ("складний, але цікавий/перспективний") вживаються замість difficulty/difficult та імплікують значення"hard but interesting". Оцінна номінація (It is) interesting ("дещо цікавий") в науковій прозі вживається для вуалювання частково негативної оцінки (important but somewhat unexpected or strange). Лише у поєднанні з модифікаторами кількості або якості (some interesting avenues/issues; more interesting; the most interesting; very interesting; of great interest) ця мовна одиниця передає певний ступінь позитивної оцінки. У випадку безособового вживання interestingly в ініціальній позиції ця мовна одиниця виконує етикетну функцію атракції уваги. З метою привертання уваги адресата можуть вживатися "неправильні" форми порівняльного ступеня прикметників, які передають оцінки - як негативні, так і позитивні (типу very wrong; very satisfying).

Емоційно-експресивним номінаціям англо-американського наукового дискурсу також властива певна культурна специфіка. Так, використання гумору в науковому дискурсі сприяє пожвавленню дискусії, імплікує "common ground", у тому числі, й в культурологічному плані:

As that eminent theoretician, Yogi Berra, once said, "The future ain't what it used to be" (Spectrum).

У згаданому випадку гумористичний ефект створюється через уживання характеристики eminent theoretician стосовно спортивної легенди США, Йогі Берра, який став відомим також і завдяки своїм дотепним жартам. Адресант може висловлювати і самоіронію, що відповідає культурним традиціям англомовних країн:

Kim Maxwell is president of Independent Editions, a firm studying the Information superhighway. He is also a chairman of ADSL forum. All in all, he would rather be reading Homer (Communications Magazine).

Засоби графо-фонеміки теж можуть бути культурно забарвленими (наприклад, у назві статті Rockets Я Us простежується зв'язок з відомою у США мережею крамниць Toys Я Us - тобто Toys are Us; де R ("are") є "перекрученим" на кшталт типової дитячої орфографічної помилки).

Специфіка емоційно-експресивних номінацйї англо-американського наукового дискурсу полягає в іхній значній варіативності за ступенем інтенсивності. Так, діапазон модусної передачі високого ступеня впевненості адресанта в істинності диктума -"безсумнівно (імовірний)" можна подати так:

MAX

MIN___Sure(ly)/certain(ly)/truly/unquestionably/definitely/indeed/undoubtedly/

(There is ) no (little) doubt

There is no question about...

(It is) highly probable (that)/ (There is) a strong/high probability (that)

In all probability

(There is) every indication (that)/ (It is) more than likely

(It is) very likely/(It is) most likely/(There is) strong likelihood

In all likelihood/probability/(There is) a strong/definite probability (that)

(It is) very possible (that)

(There is) a definite possibility (that)/ (There is / It is) a serious possibility(that)__На особливу увагу заслуговують складні випадки вживання низки засобів епістемічної модальності, своєрідних "ланцюжків", які містять декілька таких індикаторів поспіль. Вони використовуються, передусім, для зменшення категоричності висловлювання (might seem; would likely/probably etc.):

This would likely be a LNA (Microwave Magazine).

Такі однорідні та неоднорідні ланцюжки становлять значну складність при вивченні англійської мови україно- та російськомовними особами. В англо-американському науковому дискурсі спостерігається постійне етикетне "балансування" між категоричністю та некатегоричністю типу clear sign(s); almost certainly; a strong hint; X may seem obvious; it does seem that…; it certainly seems likely; X(s) does (do) strongly suggest тощо, наприклад:

It certainly seems likely that students may be required to interact with software interfaces (Communications and Networking in Education).

Пунктуаційне виділення також є засобом модуляції категоричності та некатегоричності висловлювань: виділення дужками та комою послаблює категоричність, тире - дещо підсилює, а знак оклику - значно підсилює її:

And, others were predicting in the 1870s, after a further century the grand total of mother-tongue speakers would almost certainly reach 1,000 million - at least! (D. Crystal).

Згадані модуляції є важливою дискурсивною особливістю англо-американської наукової прози. Вони простежуються як на рівні речення й тексту, так і на рівні окремого слова:

The timing offset actually causes

the CM to transmit earlier (Communications Magazine).

_IMPLICATION:

There may or may not be other causes of CM early transmission (некатегоричність)

but definite early transmission is provided by the timing offset (категоричність).

ВИСНОВКИ

1. На засадах комплексного підходу до аналізу дискурсу за допомогою сучасних методів лінгвістичного аналізу в дисертації вперше наводиться теоретичне узагальнення та вирішення наукової проблеми етикетизації англо-американського наукового дискурсу. Етикетизацію писемного наукового дискурсу розглянуто як специфічну функціонально-комунікативну категорію з урахуванням культурної специфіки текстуальних та інтерперсональних засобів її вираження. Значущість дослідження етикетизації англо-американської наукової прози зумовлюється важливістю етикетної складової англійської мові науки в рецептивному та продуктивному аспектах. Роль англійської мови як lingua franca сучасної наукової дискурсивної спільноти вимагає від авторів наукових праць, які не є носіями цієї мови, але мають намір друкувати свої праці в англо-американських виданнях, враховувати дискурсивні очікування адресата: зважати на особливості етноспецифіки передачі думок на письмі та дотримуватися певних структурно-риторичних моделей англо-американської наукової прози, зокрема, враховувати етикетні модуляції категоричності та некатегоричності висловлювання, специфіку утворення ланцюжків із мовних засобів етикетизації англо-американського наукового дискурсу тощо. У роботі наведено якісний та кількісний аналіз засобів вираження категорії етикетизації, виявлено закономірності її функціонування в англо-американській науковій прозі.

2. Англо-американська наукова проза є продуктом діяльності англо-американської наукової дискурсивної спільноти, яка має власні цілі, механізми комунікації, дискурсивні традиції, специфічний етикет і складається з низки фахових мікроспільнот. Науковий дискурс є особливим типом інтерперсональної взаємодії адресанта й адресата, в якому адресант використовує стратегії і тактики реалізації своєї персуазивної комунікативної інтенції у формі своєрідного внутрішнього діалогу з читачем. Стратегії й тактики мають специфічний характер та індикуються за допомогою системи мовних одиниць - засобів вираження текстуального та інтерперсонального метадискурсу. Адресант наукового тексту намагається переконати адресата в істинності повідомлення за допомогою етикетних засобів, які належать до модусної складової наукового тексту. Таким чином забезпечується адекватність сприйняття тексту адресатом і власне ефективність комунікації.

3. Етикетизація англо-американського наукового дискурсу є специфічною функціонально-комунікативною категорією, за допомогою якої реалізується персуазивна інтенція адресанта в плані поліпшення ефективності комунікації. Засобами вираження цієї категорії є текстуальні та інтерперсональні одиниці. Етикетизація реалізується через використання цілого комплексу вербальних та візуально-риторичних засобів і пов'язана із взаємодією інтерперсональних комунікативних та нормативних текстуальних складових, ряд засобів передачі яких є культурно специфічним. Етикетизація передається через модуляції категоричності та некатегоричності номінацій з тяжінням до некатегоричності - на рівнях слова, речення й тексту - з метою переконання адресата в істинності інформації на підставі об'єктивності, неупередженості, вмотивованості та через відповідне структурування тексту.

4. В основі реалізації етикетизації англо-американської наукової прози - низка комунікативних стратегій, які, у свою чергу, складаються з ряду тактик. Основні стратегії стосуються вияву солідарності з адресатом, привертання уваги читача, "зменшення" впливу на адресата, вуалювання негативної думки, полегшення декодування інформації.

За допомогою тактик зменшення категоричності, висловлення невпевненості, непрямого прохання про дозвіл адресата на дію, скромності, обережного прогнозування, імплікації альтернативності, створення "дипломатичного ефекту" та "ефекту об'єктивності" досягається "зменшення" впливу на адресата, виявляється повага до нього. Негативна думка вуалюється через використання тактик створення ефекту "деперсоналізованої об'єктивності", уникнення прямого заперечення, поступового зменшення впевненості в істинності висловлювання, пом'якшення негативної оцінки, застереження, скромності, обмеження предмета та висновків наукової праці. В англо-американській науковій комунікації адресант намагається не нав'язувати власну думку адресату, надавати читачеві свободу вибору.

Вияв солідарності з адресатом реалізується через тактики залучення читача до співпраці, комплімента адресату, за допомогою звертань-наказів, звертань-пропозицій, імплікації спільності поглядів комунікантів, висловлення згоди з читачем.

Увага адресата привертається за допомогою тактик структурування дискурсу, уточнення, скромності, наведення додаткової інформації.

Полегшення декодування інформації сприяє поліпшенню комунікативного процесу і реалізується через тактики компресії та структурування тексту.

Важливою етикетною ознакою англо-американського наукового дискурсу є поєднання та комбінування зазначених стратегій і тактик.

У згаданих стратегіях і тактиках використовується низка інтерперсональних і текстуальних мовних засобів, ряду яких притаманна поліпрагматичність.

5. "Зменшення" впливу на адресата досягається через використання апроксиматорів кількості, якості, апроксиматорів-деперсоналізаторів, генералізаторів, рестрикторів, раміфікаторів, гіпотетичних та "дипломатичних" апроксиматорів, засобів передачі епістемічної та волюнтативної модальності. Особливе значення в плані "зменшення" впливу на адресата мають мовні засоби деперсоналізації, завдяки яким створюється ефект максимальної об'єктивності дослідження, нівелюється авторське "я", імплікується спільність між адресантом та адресатом, обізнаність та поінформованість адресата, надійність та валідність даних, а також гендерна рівність.

Вуалювання негативної думки досягається за допомогою вживання апроксиматорів, засобів вираження некатегоричного заперечення, епістемічної модальності. Засоби передачі поступки та протиставлення, епістемічної модальності, а також риторичні запитання зменшують категоричність висловлювання через імплікацію врахування альтернативних точок зору, різнобічного підходу до аналізу предмета. Етикетний потенціал засобів вираження умови стосується передачі некатегоричності та вуалювання негативної думки, а саме, висловлення застережень, обмежень умов реалізації (по)дії в майбутньому, обережного прогнозування, побажань.

Увага адресата до стрижневих фрагментів тексту привертається за допомогою ряду апроксиматорів, засобів епістемічної модальності, некатегоричного заперечення, поступки і протиставлення, риторичних запитань та гіпофор. У науковому тексті з метою експресивності вживаються інтенсифікатори та інші маркери емфази, а також метафори, засоби гумору та іронії, які надають науковому дискурсу особливої виразності та образності, і, таким чином, привертають увагу адресата.

Вияв солідарності з адресатом імплікується через використання низки засобів передачі деперсоналізації, поступки та протиставлення, некатегоричної негації, а також епістемічної модальності, алюзії, гумору та іронії.

Полегшення декодування інформації реалізується за допомогою засобів лінеарності: нумеративних конекторів, маркерів послідовності, екземпліфікації, кларифікації, додаткової інформації, уточнення, підсумовування, перефразування, а також через використання посилань і присвят, компресованих мовних одиниць, аналогії та візуально-риторичних засобів.

6. Етикетні індикатори аксіологічної оцінки англо-американської наукової прози - позитивні, негативні, "дипломатичні", імпліцитні або експліцитні, проспективні та/або ретроспективні - можуть поєднувати позитивну та негативну оцінки одночасно, імплікувати узагальнену, всебічну оцінку та/або включати значення альтернативності. Науковій прозі притаманне етикетне зменшення категоричності оцінних номінацій, дискурсивні модуляції позитивної та негативної оцінок з тяжінням до фінальної позитивної оцінки. Специфіка етикетних оцінок англо-американської наукової прози полягає у тому, що вони індикуються здебільшого за допомогою мовних одиниць епістемічної модальності, поступки та протиставлення, апроксиматорів тощо.

7. Важливим засобом етикетизації англо-американської наукової прози є індикатори хеджінгу, які традиційно притаманні саме англійській мові. Згадані мовні одиниці, передусім, зменшують категоричність висловлювань, забезпечуючи м'який, ввічливий вплив на адресата з огляду на те, що менш категоричне висловлювання має більше шансів бути прийнятним для адресата. До засобів хеджінгу належать апроксиматори, засоби передачі епістемічної модальності, некатегоричного заперечення, поступки та протиставлення, умови, деперсоналізації. Згадані засоби вживаються поруч із засобами деонтичної та волюнтативної модальності, емоційно-експресивними номінаціями.

Емоційно-емфатичні номінації виконують важливу етикетну функцію атракції уваги адресата до істотної інформації тексту. Вони також уживаються при передачі модуляцій категоричності та некатегоричності висловлювань. Специфічною особливістю писемного англо-американського наукового дискурсу є не тільки привертання уваги адресата за допомогою використання мовних одиниць емоційно-експресивної семантики, але й своєрідні дискурсивні модуляції категоричності та некатегоричності, завдяки чому зменшується категоричність дискурсу в цілому та збільшується вплив на адресата.

Вживання засобів етикетизації зумовлюється прагматичними чинниками: потребою збереження "обличчя" комунікантів, особливостями висловлення критики, альтернативності поглядів, переданням ступеня впевненості в істинності пропозиції, специфікою висловлення авторського ставлення, бажанням виявити солідарність з адресатом, неможливістю отримання абсолютної істини, поліпшенням ефективності інформації. Істотне значення в плані реалізації персуазивного впливу на адресата мають такі риторичні прийоми: емфаза, повтор, апорія, апофасис, атиагога, експлетив, корекціо, енумераціо, дистинкціо, ентимема, риторичне запитання, гіпофора.

8. Важливою етикетною рисою англо-американської письмової наукової комунікації є постійні модуляції - "балансування" між категоричністю та некатегоричністю номінацій, між "так" і "ні", які стосуються комунікативного модуса висловлювання, в основі якого - переважна некатегоричність. Етикетні структурно-композиційні одиниці лінеарності наукового дискурсу, що позначають певну послідовність передачі інформації, (само)виправлення, пояснення, додаткову інформацію привертають увагу адресата та структурують текст, полегшуючи декодування інформації. Додаткова інформація передається і за допомогою таких структурно-композиційних елементів, як посилання, подяки та присвяти, засобами вираження яких є маркери волюнтативної модальності, деперсоналізації, оцінні номінації.

9. Візуально-риторичні засоби англо-американського наукового дискурсу - різноманітна графіка, колірна палітра, а також їх поєднання між собою та з власне вербальними засобами - в етикетному плані стосуються полегшення сприйняття інформації адресатом і характеризуються фаховою та жанровою варіативністю. В англійській мові науки етикетні засоби візуальної риторики гармонійно співіснують із мовними засобами етикетизації.

10. Аналіз частоти вживання вербальних етикетних засобів англо-американської наукової прози свідчить про значущість мовних засобів передачі епістемічної модальності та апроксимації, які мають значне функціональне навантаження при реалізації переважної більшості стратегій і тактик етикетизації. Як показало дослідження, далі за частотою вживання йдуть засоби вираження лінеарності та деперсоналізації, а також емоційно-експресивні та аксіологічні номінації, за ними - засоби вираження поступки й протиставлення, некатегоричного заперечення, деонтичної модальності, умови, волюнтативної модальності, гіпофори та риторичні запитання. У прикладних науках зустрічається найбільша кількість мовних засобів передачі етикетизації, у теоретичних - найменша, теоретично-прикладні науки займають проміжне місце. Це зумовлюється специфікою прикладних наук, а саме, більшою потребою, порівняно з іншими типами наук, у використанні індикаторів некатегоричності з огляду на імовірну критику новітніх розробок та підходів.

Мовні засоби етикетизації англо-американської наукової прози варіюють залежно від фаху й жанру наукового тексту та позиційної локалізації у різних дискурсивних блоках наукових праць певних жанрів.

11. Ряд текстуальних та інтерперсональних засобів етикетизації є культурно забарвленим. До них належить низка засобів передачі лінеарності, (де)персоналізації, епістемічної модальності, а також деякі оцінні та емоційно-експресивні номінації. Культурно специфічними одиницями англо-американського наукового дискурсу є енантіосемічні мовні одиниці, які стосовно екстенсіоналу наукового дискурсу поєднують у своєму інтенсіоналі протилежні значення категоричності та некатегоричності, "так" і "ні". Культурно забарвленими є і синкретичні мовні одиниці даного типу дискурсу, що поєднують два та більше елементів інтенсіоналу і виконують атрактивну, адитивну функції та/або позначають протиставлення.

Істотною культурно специфічною ознакою англо-американського наукового дискурсу є надзвичайно широка градуальна варіативність модусної передачі впевненості адресанта в істинності диктума за допомогою номінацій некатегоричності висловлювань та емфатичних категоричних маркерів за ступенем інтенсивності вияву ознаки.

Важливою особливістю англо-американської наукової прози є утворення ланцюжків із мовних засобів етикетизації. Такі ланцюжки можуть бути дво- та багатокомпонентними, однорідними та неоднорідними. В англо-американській науковій прозі переважають багатокомпонентні неоднорідні ланцюжки, що відбиває специфіку етикетної модифікації інформаційного потоку наукового тексту в плані модуляцій категоричності та некатегоричності номінацій. В англо-американському науковому дискурсі переважають індикатори зниження категоричності, що свідчить про етикетне тяжіння до некатегоричності. Йому властиві складні випадки вживання цілої низки засобів передачі епістемічної модальності та їх поєднання з іншими етикетними елементами. Такі ланцюжки, а також низка енантіосемічних і синкретичних мовних одиниць, культурно забарвлених засобів лінеарності, персоналізації, епістемічної модальності та емоційно-експресивної номінації становлять значні когнітивні складності при опануванні англо-американського наукового дискурсу тими, для кого англійська мова не є рідною.

Етикетизація наукового дискурсу набуває специфічного вираження і є явищем комплексним, структурно складним та виходить за межі лише одного висловлювання. Дослідження показало, що етикетні номінації, а також етикетні модуляції категоричності й некатегоричності спостерігаються на різних рівнях мовної структури - слова, словосполучення, речення й тексту.

Національно-культурні особливості передачі наукової інформації, зокрема характерні риси етикетизації англо-американського наукового дискурсу відбиваються в англо-американському інтелектуальному стилі, під яким розуміється етноспецифіка писемної передачі думок у мові науки згідно з певними правилами та законами побудови наукових текстів різних жанрів. Англо-американський інтелектуальний стиль є різновидом "саксонського" інтелектуального стилю і характеризується лінеарністю, чіткою структурованістю, етикетною модуляцією категоричності та некатегоричності висловлювань з тяжінням до некатегоричності, толерантністю і демократичністю, аргументованістю, непрямою персуазивністю, значною орієнтацією на адресата.

Розробка проблематики наукового дискурсу становить значний теоретичний та практичний інтерес. У теоретичному плані, вивчення наукового дискурсу збагачує загальну теорію дискурсу, робить внесок до його типології, а в практичному - сприяє випрацюванню методичних порад при викладанні мов для спеціальних цілей, курсів з комунікації, зокрема, наукової та професійної.

Дослідження етикетизації англо-американського наукового дискурсу є перспективними як у синхронії, так і в діахронії, наприклад, в аспекті історичного розвитку, а також з огляду на особливості авторського стилю та проблеми стереотипності, що може бути темою окремих мовознавчих розвідок. Вивчення етикетизації окреслює нові ракурси аналізу мовленнєвого етикету в плані його інтерперсональних комунікативних і текстуальних структурно-композиційних аспектів з урахуванням соціокультурних складових мовних засобів етикетизації в різних типах дискурсів.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Етикет англомовного наукового дискурсу: Монографія. - К.: ІВЦ "Політехніка", 2002. - 288 с.

Принцип ввічливості у сучасній англомовній науковій рецензії // Вісник Київського лінгвістичного університету. - 1998. - Т.1. - № 1.- С. 46-49. - (Співавт.: Старикова О.М.).

Про жанрову варіативність англомовної наукової статті // Мовні і концептуальні картини світу. Зб.наук. праць. - К: Логос, 1999. - С. 125-131.

Англійська мова як lingua franca наукової дискурсивної спільноти // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб.наук.статей. - 2000. - Вип. 3. -- К: КДЛУ. - С.88-91.

Етикет англомовної наукової електронної комунікації// Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім.М. Коцюбинського. - 2000. - № 2. - С. 188-191.

Про максими ввічливості англомовного наукового дискурсу// Записки з романо-германської філології. - 2000. - Вип. 7. - Одеса: Латстар. - С. 101-108.

Етикетні функції апроксимації у англомовному науковому дискурсі // Вісник Харківськ. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. - 2000. - № 500. - Харків: Константа. - С.51-57.

Про антропосоціологічні аспекти досліджень англомового наукового дискурсу // Наука і сучасність. Зб.наук.праць. - Вип. 1. Ч. 2. - К.: Логос, 2000. - С. 202-210.

Англо-американський науковий дискурс: міжкультурні питання етикету (англ. мовою) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ. - 2000. - Вип. 3А. - С. 330-333.

Дискурс як структура і процес та дослідження етикету англомовного наукового дискурсу // Наука і сучасність. Зб.наук.праць. - Вип. 2. - Ч. 1. - К.: Логос, 2000. - С. 85-96.

Хеджінг в аспекті етикетизації // Мовні і концептуальні картини світу. Зб.наук. праць. - К: Логос, 2000. - С. 147-155.

Ввічливість у англомовному науковому дискурсі: проблема визначення // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб.наук.статей. - 2000. - Вип. 4. - К: КДЛУ. - С. 20-26.

Особливості етикетизації англомовної експериментальної наукової статті (на матеріалі статей у галузі інформаційних технологій і телекомунікацій) // Записки з романо-германської філології. - 2001. - Вип. 8. - Одеса: Латстар. - С. 70-82.

Етикетні функції емоційно-експресивної номінації (на матеріалі англомовного наукового дискурсу) // Наука і сучасність. Зб.наук.праць. -- Т. XXIV. - К.: Логос, 2001. - С. 189-197.

Про контрастивно-риторичні аспекти дослідження етикетизації англомовного наукового дискурсу // Лінгвістичні студії. Зб.наук.праць. - Вип. 7. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С. 185-189.

Модальні діє(слова) як засоби вираження епістемічної модальності в аспекті етикетизації англомовного наукового дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб.наук.статей. - 2001. - Вип. 5. - К: КДЛУ. - С.80-85.

Модальність писемного англомовного наукового дискурсу // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КДЛУ. -- 2001. - Вип. 4. - С. 175-181.

Про дискурсивні аспекти етикетизації англомовного наукового дискурсу // Записки з романо-германської філології. - 2001. - Вип. 9. -- Одеса: Латстар. - С. 68-75.

Засоби вираження некатегоричного заперечення в аспекті етикетизації англомовного наукового дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб.наук.статей. - 2001. - Вип. 6. - К: КДЛУ. - С. 87-93.

Інтелектуальний стиль в аспекті етикетизації // Мовні і концептуальні картини світу. Зб.наук. праць. - № 5. - К: Логос, 2001. - С. 72-76.

Про деякі маркери етикетизації англомовного наукового дискурсу (досвід компонентного аналізу) // Вісник Житомирського держ. пед. ун-ту. - 2001. - Вип. 8. - С. 120-126.

Засоби візуальної риторики англомовного наукового дискурсу в аспекті етикетизації // Вісник Київського лінгвістичного університету. - 2001. - Т. 4. - № 1. - С. 111-118.

Етикетні функції імпліцитної оцінки в англомовному науковому дискурсі // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Іноземна філологія. - 2001. - Вип. 31.- С. 7-13. -(Співавт.: Старикова О.М.).

Порівняльно-кількісний аналіз вербальних засобів етикетизації англомовного наукового дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб.наук.статей. - 2001. - Вип. 7. - К: КДЛУ. -- С. 91-94.

On politeness principle in the language of science // IATEFL -Ukraine Research International Conference "Cultural Aspects of Language Functioning" to the memory of O.M.Morokhovsky (Kyiv 1995): Newsletter. - № 4. - Kyiv State Linguistic University. - 1995.- С. 4 - (Співавт.: Старикова О.М.).

Сучасні тенденції позначення статі в англійській мові порівняно з українською // Суспільствознавчі науки і відродження нації. Зб. наук. праць. Книга III. - Луцьк, 1997. - С. 51-52.

Етикетна функція засобів передачі лінеарності в англомовному науковому дискурсі // Наукова спадщина професора Ю.О. Жлуктенка та сучасне мовознавство. Зб. наук. праць. - К.: Логос, 2000. - С. 108-111.

Politeness strategies in scientific comunication // Twenty-First Annual Communications Research Symposium (Knoxville, USA 1999): Proceedings.- Vol. 19. - Knoxville: University of Tennessee. - 1999 - P. 399-407.- (Співавт.: Старикова О.М.).

On electronic network communication in a research setting // Конф. "Лінгвістика і вербальна комунікація у 21 столітті: тенденції і перспективи" (Київ 2000): Матеріали конф.- К: КНУ ім. Тараса Шевченка. - 2000 - С. 69.

Про етикетні функції риторичних запитань та гіпофори у англомовному науковому дискурсі // Міжвузівськ. наук.-практ. конф. "Сучасні концепції викладання іноземних мов у середній та вищій школі" (Вінниця 2000): Матеріали конф. - Вінниця: ВДПУ ім. М.Коцюбинського. - 2000.- С. 55-57.

Etiquette markers in scientific discourse as a translation problem // Наук. конф. до 100-річчя з дня народження Н.М. Раєвської "Теорія, практика, методика перекладу: сучасні підходи" (Київ 2000): Тези доп. - К.: УІЛМ, 2000.- C. 10-11.

"A new academic word list" and EAP/ESP teaching // 6 National TESOL Ukraine сonference " The way forward to English language and ESP teaching in the third millennium" (Kyiv 2001): Conference papers. - Kyiv: NTUU "KPI". - 2001.- Р. 131-132.

Personification in scientific discourse: some etiquette issues // 5 Ювілейна міжнародна конференція "Стратегії та методи навчання мовам для спеціальних цілей" (Київ 2001): Наук.-метод. матеріали. - К: ІМВ КНУ. - 2001- C. 129.

Англійська мова для науковців: Підручник. - К.: КОДР, 1996. - 241 с.

АНОТАЦІЯ

Ільченко О.М. Етикетизація англо-американського наукового дискурсу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук: спеціальність 10.02.04 - германські мови. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2002.

У дисертації досліджується етикетизація сучасного англо-американського наукового дискурсу як специфічна функціонально-комунікативна категорія, за допомогою якої реалізується персуазивна інтенція адресанта в плані поліпшення ефективності комунікації. Засобами передачі категорії етикетизації є комплекс вербальних текстуальних структурно-композиційних та інтерперсональних комунікативних одиниць, ряд яких є культурно забарвленим, а також низка невербальних візуально-риторичних засобів. До мовних засобів передачі етикетизації належать апроксиматори, індикатори епістемічної модальності, поступки та протиставлення, некатегоричного заперечення, умови, засоби вираження деперсоналізації, волюнтативної й деонтичної модальності, а також оцінні та емоційно-експресивні номінації, риторичні запитання і гіпофори. Етикетизація передається через модуляції категоричності та некатегоричності номінацій з тяжінням до некатегоричності на рівнях слова, речення й тексту та через структурування тексту. Стратегіями етикетизації є: "зменшення" впливу на адресата, вуалювання негативної думки, виявлення солідарності з адресатом, привертання його уваги, полегшення декодування інформації. Згадані стратегії реалізуються за допомогою низки тактик.

...