Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Рождественська Наталія Валеріївна

УДК 811.161.1: 81'367

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

СИНТАКСИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ РОСІЙСЬКОМОВНИХ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТЕЛЕНОВИН (РОЗЧЛЕНОВАНИЙ ДИСКУРС)

Спеціальність 10.02.02 - російська мова

Дніпропетровськ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор СТОЛЯРОВА Любов Прохорівна, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри лінгвістичної підготовки іноземців.

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор РУДЯКОВ Олександр Миколайович, Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, завідувач кафедри російської мови;

кандидат філологічних наук, доцент КЛОЧКО Олена Олександрівна, Академія митної служби України, начальник кафедри удосконалення мовної підготовки.

Провідна установа: Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, кафедра російської мови, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться 20 червня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49025, м. Дніпропетровськ, вул. Наукова, 13, корп. 1, філологічний факультет, ауд. 804.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49025, м. Дніпропетровськ, вул. Наукова, 13.

Автореферат розісланий 20 травня 2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філологічних наук, доцент М. С. Ковальчук.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Для російської мови останнього десятиліття ХХ ст., яка відображає у своєму “дзеркалі” нову суспільно-політичну й економічну ситуацію, характерні процеси, що призводять до змін у структурі й змісті багатьох жанрів мовлення, до їх перерозподілу на шкалі значущості й вживання. В основі реферованого дослідження - матеріали телепередач лише одного жанру - новин, що мають наймасовішу глядацьку аудиторію порівняно з іншими жанрами телепередач. Це один з аргументів актуальності запропонованого дослідження.

Наука допускає різні підходи до дослідження будь-якого предмета, якщо воно мотивоване властивостями того, що підлягає вивченню. Ось чому всяке дослідження перш за все вирішує проблему обґрунтування обраного ракурсу свого об'єкта.

Теоретичні пошуки лінгвістики так чи інакше пов'язані з поняттям “дискурсу”, який обумовлений “лінгвістичним поворотом” інтелектуальної думки взагалі. У лінгвістиці нині формується навіть новий напрям - критичний аналіз дискурсу і критична лінгвістика, в межах якого суспільно-політичні теленовини розглядаються як особливий вид дискурсу, як сфера діяльності, що має свій особливий, складний код, обумовлений специфікою телевізійного мовлення взагалі. Дискурс новин - це складне комунікативне явище, що містить і суспільно-політичний контекст, і специфіку його виконання, і корпус особливого типу текстів (дикторські новини й прямі телерепортажі), що належать до специфічної соціокультурної діяльності, й особливий тип використання мови; це унікальне утворення з огляду на свою, образно кажучи, миттєвість, має, безумовно, свій мовленнєвий ефект і специфіку композиції.

Разом з тим варто зазначити, що лінгвістичний аспект діяльності засобів масової інформації (ЗМІ) - газет, радіо, телебачення - являє собою важливу і порівняно нову проблему в мовознавстві, яка розв'язується у більшості випадків традиційним дослідженням інтонаційних, лексичних, стилістичних і синтаксичних особливостей відповідних текстів (Ю. О. Арешенков, О. Й. Багмут,

Д. Х. Баранник, Т. О. Бровченко, Г. Я. Бубнов, М. К. Грабовський, М. С. Ковальчук, С. В. Светана, Г. Я. Солганик, Є. Ф. Тарасов та ін.). Все ж перш за все на засоби масової комунікації було чітко орієнтовано поняття дискурсу. І якщо його загальні дефініції й класифікації привернули велику увагу й одержали широке трактування вчених, які працюють у різних галузях науки (Н. Д. Арутюнова, Р. Водак, М. В. Всеволодова, Л. М. Землянова, Л. Ю. Іванов, І. П. Ільїн,

Н. М. Миронова, Ю. С. Степанов, Н. І. Формановська), то дискурс новин, саме як дискурс, був досліджений лише на рівні газетних текстів.

Панування суспільних наук у дослідженні засобів масової інформації призвело до концентрації уваги переважно на економічних, політичних, соціальних чи психологічних аспектах обробки текстів новин, а їх суть як власне мовленнєвих повідомлень з їх організацією й специфічними властивостями залишалась до певного часу на периферії. Це пояснюється перш за все складністю проведення власне лінгвістичних досліджень, зокрема синтаксичних, що вимагає і спеціальної апаратури, і спеціальних зусиль для формування корпусу текстів новин. Ось чому можна зустріти лише загальні зауваження такого плану: ряд теленовин є найменш синтаксично стійким і струнким, що поповнюється за рахунок так званого “синтаксису зображення” (С. В. Светана).

При цьому доводиться визнати, що такі й подібні висловлювання - це сфера традиційного синтаксису, що орієнтований перш за все на речення як на самостійне мовленнєве ціле. Дискурсний аналіз теленовин конституюється вже іншою вимогою, згідно з якою для здійснення адекватного опису лінгвістичної структури та її елементів необхідно вийти за межі речення на рівень контексту, тексту або, ширше, дискурсу. Звичайно, розуміння і синтаксису, і синтаксичної організації стає у цій ситуації іншим.

Синтаксична специфіка дискурсу теленовин - це не структурна специфіка речень, що організують відповідний текст, це навіть не структурна організація тексту як такого, а структурна специфіка окремого інформаційного блоку новин, до якого входять різножанрові тексти, об'єднані однією темою, але представлені різними суб'єктами повідомлень: анонс теленовин - повідомлення диктора - повідомлення кореспондента. І такі блоки у межах однієї передачі використовуються як найбільш ефективні, а тому названа триєдність інтерпретується як нормативний дискурсний ланцюжок, який у певних ситуаціях може редукуватися (редукований дискурсний ланцюжок) або, навпаки, розширюватися (розширений дискурсний ланцюжок). Зважаючи на таку специфічну організацію, дискурс телевізійних новин характеризується як розчленований, як така особлива лінгвістична будова, в якій цілісна, завершена інформація формується у вигляді зв'язного тексту з окремих, лише відносно самостійних інформативних фрагментів, представлених і озвучених в ефірі диктором і кореспондентом. Тому синтаксична організація суспільно-політичних теленовин інтерпретується з позицій специфіки побудови інформаційних блоків як конструктивних утворень, як кількісно різноманітних компонентів дискурсних ланцюжків, що репрезентують власне дискурс новин. У межах однієї передачі новин функціонує група інформаційних блоків, представлених різними за кількістю компонентів дискурсними ланцюжками. Мало того, прямо стверджується, що лінгвістика і навіть останні розробки аналізу дискурсу відіграють поки що незначну роль у дослідженні масової комунікації (Р. Лонгакр). Однак такий опис дуже важливий, оскільки телевізійні новини через їх підвищене функціональне навантаження вимагають чіткої організації, бо ефективність комунікації значною мірою обумовлена інформативним узгодженням і взаємодоповненням повідомлень диктора і кореспондента. Це ще раз підтверджує актуальність обраної нами проблематики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровського національного університету “Комунікативно-функціональні й прагматичні аспекти опису мови” (реєстраційний номер 1486).

Метою дисертаційного дослідження є опис суспільно-політичних теленовин і телерепортажів, що являють собою дискурс новин, точніше, розчленований дискурс з його специфічними компонентами, варіанти яких утворюють різні за обсягом інформації та ступенем її важливості дискурсні ланцюжки.

Досягнення названої мети передбачає вирішення таких завдань:

- уточнити розуміння дискурсу як лінгвістичної категорії;

- з'ясувати специфіку телевізійного мовлення з лінгвістичних позицій;

- визначити суспільно-політичні теленовин як особливий вид дискурсу;

- виділити й описати типи дискурсних ланцюжків у теленовинах;

- обґрунтувати логічність введення поняття “розчленований дискурс” і виділити його основні компоненти;

- представити основні компоненти суспільно-політичних теленовин.

Об'єктом дослідження є російські тексти суспільно-політичних теленовин. Нами зібрано і проаналізовано приклади з програм каналів російського (ОРТ, РТР, НТВ) та українського (Інтер - “Подробности”) телебачення від початку 2000 р. по лютий 2002 р.

Предмет дослідження - розчленований дискурс суспільно-політичних теленовин як фактор, що обумовлює характер інформативного блоку новин, їх формат, змістову і комунікативну значущість.

Методи дослідження визначаються специфікою матеріалу, а також метою і завданнями його дослідження. У роботі використано описовий метод і метод моделювання. Методологічна основа - категорії загального і часткового, елементів і структури, зв'язності, системності, співвідносності та ін.

Наукова новизна дослідження:

- у роботі продовжено дослідження дискурсу як лінгвістичного об'єкта;

- запропоновано інтерпретацію суспільно-політичних теленовин як особливого виду дискурсу у системі дискурсів;

- виділено основні компоненти телевізійних новин, що функціонують як дикторські новини і прямі кореспондентські репортажі;

- введено поняття “розчленований дискурс” у телевізійних новинах з визначенням його структурних елементів, варіанти яких породжують різноманітні дискурсні ланцюжки, що репрезентують власне дискурс теленовин;

- сформовано систему з конструктивно різних дискурсних ланцюжків, що функціонують у межах однієї передачі новин і складають її цілісну структуру.

Теоретичне значення роботи полягає у подальшій розробці загальних проблем синтаксису сучасної російської мови, у прогнозуванні актуальних, перспективних шляхів розвитку синтаксичної науки, у доповненні відомостей, що стосуються визначень дискурсу як лінгвістичної категорії. Виділені тексти теленовин і описана специфіка синтаксичної організації дискурсу новин дають багатий матеріал для уточнення наших знань про об'єкт опису, який необхідний перш за все і для системи синтаксису, і для системи стилістики.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання її матеріалів у лекційних курсах і на практичних заняттях із синтаксису і стилістики сучасної російської мови, мови засобів масової інформації, на спецсемінарах з вивчення сучасного публіцистичного мовлення, у практиці підготовки випуску теленовин, у журналістській практиці.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні результати дослідження доповідались на міжнародній конференції “Наука і освіта'99” (Київ - Дніпропетровськ, 1999), на міжвузівській науково-практичній конференції “Актуальные проблемы обучения иностранных студентов” (Дніпропетровськ, 2002), на підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Дніпропетровського національного університету (2001, 2002 р.).

Дисертацію у цілому й окремі її розділи обговорювали на засіданнях кафедри лінгвістичної підготовки іноземців ДНУ.

Зміст дисертації відображено в 4 статтях і 2 тезах наукових доповідей.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів основної частини, висновків, списку використаної літератури (152 найменування). Загальний обсяг роботи - 169 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступній частині обґрунтовується вибір теми наукової роботи, її актуальність, формулюються мета й основні завдання дослідження, визначаються наукова новизна, теоретичне та практичне значення, вказуються методи та методика дослідження, коментується ступінь апробації основних положень дисертації. російський дискурс теленовини

Перший розділ “Дискурс як закономірний об'єкт лінгвістичних досліджень” присвячений аналізу стану вивчення дискурсу у вітчизняному мовознавстві, розгляду сфери функціонування терміна дискурс та еволюції поглядів лінгвістів на змістову інтерпретацію цього терміна. Розділ складається з чотирьох параграфів, у першому з яких (“До історії розвитку терміна “дискурс”) розглядаються теорія питання, класифікації дискурсів, визначається місце дискурсу новин у загальній системі різних дискурсів, становлення і використання дискурсного аналізу; у другому параграфі (“Від специфіки телебачення в системі засобів масової інформації до специфіки телевізійного мовлення”) обґрунтовується погляд на пріоритетність телебачення в житті суспільства, визначається його функціональна різниця (оперативність, наочність, аналітичність) від інших засобів масової інформації, а у зв'язку з цим ефективність і специфіка телемовлення як “особливого мовлення”; у третьому параграфі (“Телевізійні новини як особливий вид дискурсу”) розкривається зміст поняття “новини”, дається визначення дискурсу новин, пропонується тематична структура новин, яка дозволяє виділяти і запам'ятовувати необхідну інформацію, обґрунтовується комунікативний статус тексту у дискурсі новин; у четвертому параграфі (“Дикторські новини і прямі телерепортажі - головні компоненти суспільно-політичних телевізійних новин”) розкрито шаруватість теленовин і визначено основні жанри новин, які складають загальний блок новин.

Нині сфера функціонування терміна дискурс настільки широка, що доводиться говорити про полісемію цієї термінологічної одиниці. При цьому можна простежити її розширення як у горизонтальному напрямі, тобто у різних науках, так і у вертикальному, тобто на різних рівнях лінгвістики. До його розпізнавчих характеристик, безумовно, належить багатозначність і використання у різних галузях гуманітарних знань, тому питання про динамічність терміна дискурс в аспекті його семантичного варіювання цілком слушне. Та й в останнє десятиліття - це найбільш вживаний у лінгвістиці термін. Класичне визначення дискурсу, що виникло у формальній логіці, - “мова над реченням”, визначило незаперечне положення: дискурси реалізуються у вигляді текстів. Залежно від того, наскільки тісним був цей зв'язок, змінювалось і трактування дискурсу. І якщо в 60 - 70-і роки дискурс розуміли як зв'язну послідовність речень або мовленнєвих актів, то сьогодні розуміння дискурсу вийшло за межі тексту і реалізується так: дискурс - це складне комунікативне явище, що містить, крім зв'язного тексту, ще й екстралінгвістичні фактори (знання про світ, установку, мету, адресанта, умови виробництва, спілкування тощо), необхідні для розуміння тексту; це текст, взятий у подійному аспекті, або текст, занурений у життя” (Н. Д. Арутюнова, В. З. Дем'янков, Ю. М. Караулов, Н. М. Миронова, Н. І. Формановська). У руслі загального спрямування нашого дисертаційного дослідження така інтерпретація дискурсу цілком можлива.

Сьогодні класифікація дискурсів, що репрезентує різні галузі знань і напрямків, досить неоднорідна, має відкритий характер й ілюструє надзвичайну широту функціонування цього терміна, а інколи й вільного, невиправданого його використання.

Можливо, під впливом моди на терміни, поняття дискурсу в лінгвістиці стало застосовуватися до будь-якого тексту, і писемного теж (відбувається ніби діалог між автором і читачем), при цьому дискурс визначається як сукупність всіх існуючих і утворюваних текстів, що обслуговують певну сферу людської діяльності, наприклад, медичний дискурс, технічний дискурс, художній дискурс, поетичний дискурс, науково-популярний дискурс, автобіографічний дискурс і т. ін.

Розвиток системи ЗМІ та сучасних комунікаційних технологій спричинили визнання значущості, яка стала якісно новим феноменом у плані і політичному, і соціальному, й економічному, і науковому, і мовному. Глобальне телебачення, глобальні газети (якщо вимірювати кількісними параметрами) більше, ніж будь-які інші засоби інформації, сприяють реалізації концепції взаємопов'язаного і взаємозалежного світу, консолідації людського суспільства. На ступінь засвоєння інформації суттєво впливають все ж особливості її поширення, властиві масовоінформаційному засобу. Так, зокрема, запам'ятання телевізійної інформації з того чи іншого конкретного питання відбувається, за даними дослідників, десь у ѕ осіб, що контактували з нею, а радіоінформації - лише у половини (М. Г. Ігнатов та ін.). Телебачення виявилось попереду інших ЗМІ не тільки в оперативності, але й у повноті повідомлюваної інформації.

Тут варто зазначити, що телебачення формує й певний життєвий стиль, тобто спосіб життя і поведінки, мовлення, манеру одягатися й зачісуватися, смаки та інтереси, формує не лише під впливом реклами модних товарів, рекламних кліпів, серіалів та хіт-парадів, а перш за все під впливом дикторів, кореспондентів, тележурналістів та їх мовлення. Оскільки телебачення має унікальну оперативність, то його цілком справедливо вважають найдосконалішим засобом одержання будь-якої інформації, що передається звуковим чи зоровим способом.

Телебачення може охопити найширші маси населення, навіть ті, які залишаються за межами впливу інших засобів масової комунікації. Ця здатність телебачення пояснюється особливостями його фізичної природи, що визначають специфіку телебачення як засобу створення і передавання повідомлення, і формують такий феномен, як телевізійне мовлення.

Телебачення стало однією з форм нашого повсякденного життя, а тому й мовлення, що звучить по телебаченню, можна визначати і досліджувати як одну з форм повсякденного мовленнєвого спілкування. І якщо при будь-якому мовленнєвому спілкуванні наявність чи відсутність слухача має велике значення для вибору засобів висловлювання, то в будь-якій телевізійній передачі це значення вибору засобів висловлення, послідовності подачі інформації стає основним, оскільки телепередачі орієнтовані на невидимого, якщо можна так сказати, глядача й слухача.

Разом з тим з усіх засобів масової інформації телебачення є найменш дослідженим і насамперед його лінгвістичний аспект. Варто констатувати той факт, що одна з найбільш очевидних властивостей телевізійних новин (предмета нашого дисертаційного дослідження), яка ігнорувалась як у традиційних, так і в порівняно недавніх дослідженнях ЗМІ, полягає в тому, що вони являють собою особливий вид дискурсу. Дискурс теленовин займає особливе місце у загальній системі дискурсів, оскільки без усяких змістових натяжок відповідає загальному визначенню й розумінню дискурсу.

Існує думка, що одним із різновидів дискурсу, найбільш цікавим у плані соціальних маніпуляцій і впливу на індивідуальну й суспільну свідомість, є дискурс суспільно-політичних новин (О. С. Іссерс). Але основним характерним моментом, що дозволяє виділити дискурс новин у системі подібних, є високий рейтинг теленовин і неослабний інтерес до цього телевізійного жанру.

Особливі умови створення, подачі і сприйняття новин, їх основні комунікативні функції визначають їх структуру, закріплену досвідом журналістів для підкреслення новинного елемента і для утримання в пам'яті слухача основної інформації. Загальним правилом є подача важливої інформації на початку повідомлень.

“Індустрією новин”, яка активно бере участь у політичному житті суспільства, в культурних та економічних процесах, називають дикторські новини й прямі телерепортажі. Їм притаманний значний новинний елемент у події, підвищена оперативність (“щойно відбулось”, “ось-ось відбудеться”). Підкреслюється висновок, результат, основні параметри події, разом з тим це і закінчена літературно-мовна форма з усіма необхідними атрибутами жанру, особливими можливостями впливу, своєрідним стилем, ритмом і композицією.

Популярність новин заснована не тільки на ефекті їх документальності, вони популярні ще й тому, що легко сприймаються слухачами. Ставка робиться не тільки на економію мовних засобів, але й, що не менш важливо, на принцип “економії мислення”.

Для впливу на індивідуальну й суспільну свідомість всій цій системі треба, безумовно, особливі методи й прийоми, які дозволяють займати дикторським новинам і кореспондентським репортажам привілейоване місце у системі потужних сучасних суспільних маніпуляторів.

Дискурс новин - це складна, неоднозначна за своїми лінгвістичними та екстралінгвістичними параметрами і різноманітна за жанрово-стилістичними проявами комунікативна подія. Реалізований насамперед у дикторських новинах і прямих кореспондентських репортажах, він об'єднаний дуже чітким новинним елементом при відносній інформативній самостійності його компонентів. Це визначає й відповідну синтаксичну організацію суспільно-політичних новин.

У другому розділі “Розчленований дискурс у російськомовних телевізійних новинах” обґрунтовується введення поняття “розчленований дискурс”, описана його структурна специфіка. Особливу увагу приділено нормативним і ненормативним дискурсним утворенням. Розділ складається з чотирьох параграфів: перший з них (“Про різнорівневі підходи до досліджень теленовин”) свідчить про традиційні методи досліджень текстів телевізійних новин, при цьому в центрі уваги лінгвістів є прямі кореспондентські репортажі; у другому параграфі (“Дискурсний ланцюжок у теленовинах та його основні компоненти”) визначена синтаксична специфіка дискурсу у телевізійних передачах новин; у третьому параграфі (“Нормативний дискурсний ланцюжок”) представлені й описані компоненти, які утворюють дискурсний ланцюжок, їх функції в оптимальній передачі інформації; у четвертому параграфі (“Форсований дискурсний ланцюжок”) подані ненормативні структури з редукованою або розширеною кількістю компонентів.

Синтаксична специфіка дискурсу в передачах типу “Подробности”, “Время”, “Сегодня”, що є за своєю суттю теленовинами, визначається двома основними факторами, зв'язаними з побудовою відповідних передач. По-перше, ми стикаємося тут з особливим і не завжди жорстко регламентованим порядком, а також способом подання призначеної телеглядачам інформації. По-друге - і не менш важливо, - у телевізійних новинах використовується, як правило, кілька джерел, а деякою мірою і жанрів інформації, присутні різні суб'єкти її повідомлення.

Стандартна нормативна ситуація - це трикомпонентна структура подаваної інформації: анонс - повідомлення - коментар. Перші два компоненти (анонс, повідомлення) дистанційовані часом, але зв'язані з одним і тим же суб'єктом повідомлення інформації. Другі два (повідомлення, коментар) мають, як правило, безпосередній часовий контакт, але надходять від різних суб'єктів, різних джерел інформації. Ці три компоненти можна проілюструвати на такому матеріалі з програми “Подробности” від 6.12.2001 р.

Анонсування теми диктором.

День рождения хирурга. Академику Николаю Амосову исполнилось 88 лет.

Повідомлення диктора.

Всемирно известному отечественному кардиохирургу академику Николаю Амосову исполнилось 88 лет. Он входит в пятерку выдающихся личностей, которые определили лицо Украины в ХХ веке. Николай Амосов - родоначальник отечественной сердечно-сосудистой хирургии и один из основателей советской школы кардиохирургов.

Коментар телекореспондента.

У Николая Михайловича сегодня двойной праздник. Ровно восемь лет назад, в день своего восьмидесятилетия, Николай Амосов понял, чтобы сохранить форму и здоровье, он должен более активно заниматься физкультурой. Так родилась знаменитая амосовская формула “3 тысячи движений”. Эксперименту помешала только операция на сердце, которую Амосову сделали в Германии. Николай Михайлович считает, что его занятия физкультурой были слишком интенсивными, однако через год он вновь восстановил тренировки…

Інформація в теленовинах подається своєрідним блоком, основні компоненти якого - анонс, повідомлення диктора і повідомлення телекореспондента - є відносно самостійними текстами, окремі мовленнєві твори зі своїми синтаксичними регуляторами і своїм змістовим наповненням. Однак жоден із вказаних компонентів через їх тісну тематичну спайку не може функціонувати самостійно, залишаючись значущим інформаційно й орієнтованим на досягнення якоїсь певної мети.

Найхарактерніша особливість дискурсу в теленовинах - це його розчленованість, побіжна якщо не всім, то, принаймні, більшості інформаційних блоків. Одиниця інформації оформляється у такому дискурсі сукупністю відносних текстових фрагментів, які або дистанційовані часом, як це бачимо при анонсуванні теми та її подальшому розвитку, або належать різним суб'єктам повідомлення, коли диктор і телекореспондент, змінюючи один одного, розгортають одну й ту ж тему. При цьому утворюється своєрідний дискурсний ланцюжок, ланки якого - мовлення диктора і мовлення телекореспондента або іншої особи, яка бере участь у програмі і доповнює сказане диктором повідомлення, - об'єднує в одне ціле, в єдиний інформаційний блок уже телеглядач.

У дискурсному ланцюжку телевізійних новин досить чітко виділяються такі компоненти:

1. Анонсоване диктором повідомлення, одна із основних тем телепередачі.

2. Інформація, яку подає телеглядачеві сам диктор.

3. Інформація, яку подає телеглядачеві телекореспондент або якась інша особа, яка бере участь у програмі чи коментує повідомлення диктора.

Перший компонент дискурсного ланцюжка може входити в нього тільки один раз, другий і третій можуть повторюватися і навіть чергуватися один з одним. І якщо анонсоване диктором повідомлення позначити літерою А (анонс), інформацію самого диктора - літерою Д (диктор), а третій із названих компонентів дискурсного ланцюжка - літерою К (кореспондент), то весь дискурсний ланцюжок, що відповідає стандартній і нормативній трикомпонентній структурі подаваної телеглядачеві інформації, можна символічно зобразити так: А - Д - К.

Однак обов'язковим компонентом цього ланцюжка є тільки середня його ланка - інформація, подавана телеглядачеві самим диктором. Крайні ж ланки дискурсного ланцюжка можуть бути відсутні, причому перший його компонент, як виявило дослідження, відсутній у більшості інформаційних блоків. У той же час цілком можливе і подовження трикомпонентного дискурсного ланцюжка, якщо у відповідному інформаційному блоці стратифікується інформація, подавана диктором і телекореспондентом. Дискурсні ланцюжки в розчленованому дискурсі можуть будуватися у результаті різних комбінацій трьох основних компонентів.

Розчленований дискурс - це своєрідне синтаксичне явище, конструктивне утворення, яке сформувалося певною мірою спонтанно, у результаті накопиченого працівниками телебачення і, мабуть, психологами досвіду дистанційного спілкування. Це своєрідна лінгвістична фігура або троп, завдання якого полягає в тому, щоб зацікавити телеглядача і, по можливості, довше утримати його біля телевізійного приймача.

Власне дискурс, таким чином, не просто актуалізує якийсь текст

(Н. Д. Арутюнова), а актуалізує його частинами, зберігаючи тим самим значущість інформації та підтримуючи у телеглядачів інтерес до неї протягом всього або у всякому разі досить тривалого часу розгортання того чи іншого повідомлення, розкриття тієї чи іншої теми. І якщо власне дискурс розчленований, то нормативний трикомпонентний ланцюжок в аналізованому аспекті є найбільш оптимальною структурою. Вважаємо, що саме такий ланцюжок, особливо, не втомлюючи телеглядача зайвими деталями, занадто довгими розмовами на одну й ту ж тему, двічі, як мінімум, хоче того телеглядач чи ні, інтригує його: при анонсуванні повідомлення, коли тема тільки називається, і при наперед редукованій подачі з телеекрана, коли до відповідної теми пропонується залучити спеціального кореспондента чи якусь іншу особу як суб'єкта додаткової інформації та коментаря.

Функції першої ланки нормативного дискурсного ланцюжка (А) - визначити й окреслити коло ключових тем, якими не обмежується програма, але які можуть зацікавити телеглядачів і, значить, утримати їх біля телеприймачів. Друга ланка цього ланцюжка (Д) містить загальну інформацію про ту чи іншу подію, факт і орієнтує телеглядача на сприйняття певних подробиць. Третя ланка (К) завершує і, як правило, вичерпує анонсовану тему, супроводжуючи її деяким коментарем. Часовий проміжок між прямими двома ланками нормативного дискурсного ланцюжка, тобто між анонсом і повідомленням диктора, заповнюється відповідно до, очевидно, режисури не анонсованої інформацією, причому часто не менш суттєвої і значущої, ніж те, що кваліфіковано на початку передачі як ключове теми.

Розчленований дискурс і відповідно й нормативний дискурсний ланцюжок - це не механічний поділ такого інформаційного блоку на три частини: анонс, повідомлення диктора, коментар телекореспондента, - а синтаксична одиниця зі своєю структурою й прагматичною орієнтацією, що об'єктивно існує і виконує закріплені за нею функції. Мало того, ця синтаксична одиниця категоріального характеру, оскільки в ній співвіднесені різні часткові її структурні значення, представлені різними дискурсними ланцюжками, не тільки нормативними, але й, як виявило дослідження, форсованими, тобто редукованими або розширеними.

Суть нормативного дискурсного ланцюжка полягає в тому, що не тільки жоден з його компонентів не може функціонувати як самостійний текстовий твір, а значить, бути власне дискурсом, але й всі ці компоненти, об'єднані в одне повідомлення, також не будуть повноцінним текстом, який відповідає нормам російської мови, а відповідно також не буде тим, що можна було б кваліфікувати як дискурс.

Сформований таким чином інформативний блок має такий вигляд:

1. Взрыв в Москве. В восточном округе российской столицы погибли 12 пассажиров рейсового автобуса.

2. По последним данным, в результате взрыва автобуса в Москве погибли 12 человек, в живых остались всего лишь два, да и то по счастливой случайности. Водителя и одну из пассажирок выбросило взрывной волной.

3. Автобус “Мерседес” был припаркован у Измайловского рынка, в восточном округе Москвы. На нем сегодня ночью в столицу России прибыли жители Краснодарского края, вероятнее всего, челночные торговцы. Около 6 часов утра, когда взорвался автобус, люди спали. Водитель и один из пассажиров чудом остались в живых, их выбросило взрывной волной из машины. Пострадавшие вызвали пожарных, а затем сами пытались потушить огонь. На место трагедии сразу приехала пожарная команда и карета скорой помощи. Уцелевших путешественников с многочисленными ожогами доставили в больницу. По словам представителей правоохранительных органов, если бы взрыв прогремел ближе к выходным, жертв было бы гораздо больше. Торговцы обычно съезжаются к концу недели.

Тут, з одного боку, жоден з компонентів нормативного ланцюжка не є інформативно самодостатнім, у тому числі й третій. З іншого боку, з'єднані разом, ці компоненти не утворюють прийнятного текстового твору. В одержаному повідомленні тавтологія і змішування слів.

Інформаційні блоки, яким відповідає нормативний дискурсний ланцюжок, обов'язково анонсуються і тим самим зарані актуалізуються, визначаються як найбільш значущі, ключові події дня, про що прямо і говорять деякі диктори. Однак анонсовані повідомлення не завжди можуть виявитися для телеглядача важливими, цікавими, а об'єктивного критерію оцінки ваги, якщо можна так сказати, тієї чи іншої інформації, її значущості для телеглядача або міри і характеру впливу цієї інформації на того, кому вона адресована, наскільки нам відомо, поки що немає. Не так мало, зокрема, програм новин без анонсованих тем взагалі або анонсованих тем в окремих передачах. Мало того, диктор може почати програму новин з якихось деталей не висвітлюваних ним далі подій, а подій, які мали місце у попередні дні і про які телеглядачам уже повідомляли. Нормативний дискурсний ланцюжок і відповідно розчленований дискурс - це не екстралінгвістичне явище, пов'язане з характером повідомлення або з режисурою тієї чи іншої передачі, коли необхідні акценти розставляються перш за все у змісті повідомлення. Це синтаксична фігура найширшого функціонального діапазону, яка може бути використана при формуванні різноманітних за своїм значенням і змістовим навантаженням інформаційних блоків.

Нормативний для ряду телевізійних передач трикомпонентний дискурс, реалізований у ланцюжку А - Д - К, - це своєрідний конструкт, щось майже ідеальне у структурному плані, ідеальне, але не всеохопне і навіть не найбільш поширене щодо частоти використання цього ланцюжка у відповідних телепрограмах.

Переважну більшість інформаційних блоків побудовано не за повною їх структурною схемою, а або без анонсу, або без тележурналістського висновку, або навіть без того й іншого. Звідси і редуковані дискурсні ланцюжки. Різноманітність форм і джерел подання інформації, різноманітність структурної організації телевізійного дискурсу, мабуть, заздалегідь програмується.

Найбільш продуктивним редукованим дискурсним ланцюжком є ланцюжок Д - К. Досить часто ті чи інші інформаційні блоки репрезентовані ланцюжками Д і А - Д. При цьому однокомпонентний редукований ланцюжок з ланкою Д, який репрезентує інформаційні блоки, представлені в тій чи іншій передачі лише диктором, з розчленованим дискурсом, уже, напевно, не співвідноситься, а відповідне повідомлення, як правило, завершене і в структурному, і в змістовому плані. Проте ми маємо справу саме з редукованим дискурсним ланцюжком, оскільки навіть окреме повідомлення диктора, що формує самостійний інформаційний блок, виходить у переважній більшості випадків з того, що глядач уже має необхідну інформацію, яка дає йому можливість не тільки зрозуміти, про що йде мова, але й відповідним чином інтерпретувати зроблене диктором повідомлення, ввести його в коло своїх інтересів. Ось, наприклад, який виклад має єдиний інформаційний блок, представлений тільки диктором у передачі “Подробности” від 6.12.2001 р.:

Сегодня второй день всеукраинской переписи населения. Уже зафиксированы первые ЧП. О некоторых из них сообщил журналистам заместитель министра внутренних дел Анатолий Удод. Два таких случая произошли в Харьковской области: там напали на учётчика, а в Шевченковском районе области сгорел местный участок по проведению переписи. Третий случай зарегистрирован в Херсонской области, где жилец одной из квартир в грубой форме выгнал учётчика. Ещё один случай, который можно считать недоразумением, произошёл во Львовской области. Учётчика не пустили в “маршрутку”, несмотря на решения властей разрешить им бесплатный проезд в общественном транспорте. А в Днепропетровске задержан грабитель, который выдавал себя за учётчика.

Може бути і зовсім коротке повідомлення, наприклад, такого типу:

84 человека были сегодня спасены с тонущей египетской платформы в Средиземном море в 50 км от побережья Израиля. К счастью, в районе бедствия оказался итальянский вертолёт. Пилотам пришлось совершить 42 вылета в сложнейших погодных условиях, чтобы доставить всех нефтяников на борт американского фрегата “Росс”.

Редукція нормативного дискурсного ланцюжка дає нам, якщо залишатися в межах саме розчленованого дискурсу, фактично тільки два варіанти його структури, що відображено у дискурсних ланцюжках А - Д (анонс - диктор) і Д - К (диктор - кореспондент). Причому, мабуть, тільки через те, що більшість інформаційних блоків не анонсуються, ланцюжок Д - К є більш продуктивним і більш поширеним, хоч значущість дискурсної ланки в ланцюжку А - Д, можна припустити, вища, ніж у ланцюжку Д - К, оскільки саме повідомленням диктора завершується відповідний інформаційний блок. Приклад із передачі “Сегодня” (НТВ від 23.02.2002 р.):

Анонс.

Умерла Анна Шилова - знаменитый диктор советского телевидения, неизменная ведущая популярных “Голубых огоньков”.

Диктор.

Сегодня стало известно, что на 84-м году жизни скончалась Анна Шилова - один из первых дикторов центрального телевидения. Больше 30 лет, с 56-го года, она проработала на советском телевидении. Вела информационные программы, новогодние голубые огоньки, песни года. Несмотря на то, что она была по-настоящему знаменитой на всю страну, ни дачи, ни машины у Анны Шиловой не было. В последние годы она жила в однокомнатной квартире на Смоленском бульваре и уже несколько лет тяжело болела. Будучи на пенсии, Анна Шилова не очень любила смотреть телевизор. Она предпочитала хорошую книгу.

Редукований дискурсний ланцюжок Д - К, який репрезентує інформаційні блоки поточних, рутинних, якщо можна так сказати, новин, тобто новин, тією чи іншою мірою обов'язкових для відповідних передач, але таких, що не мають сенсацій, а отже, не подаються з якоюсь спеціальною або іншою прагматичною настановою, зовсім інший. Структура Д - К відображає, очевидно, і транспонує в інформацію, що передається глядачам, повсякденну і, мабуть, нелегку працю працівників телебачення, і пов'язана ця структура з понад 60 % інформаційних блоків, що передаються редукованими дискурсними ланцюжками. Частіше телевізійний дискурс при цьому складається з дуже короткого повідомлення диктора, яке має 2 - 3 речення, і більш детальної розповіді кореспондента, яка супроводжує і доповнює інформацію диктора та пропонує свій коментар.

Розширений дискурсний ланцюжок, як свідчить обстежений нами матеріал, - це значно рідкісніше явище порівняно з ланцюжком редукованим. У структурованих нами телепередачах розширення нормативного дискурсу спостерігалось фактично тільки 5 разів. Тричі ми стикались із розширеним дискурсним ланцюжком, який не має компонента А, та все одно назване явище, на нашу думку, цікаве й показове як у плані структурному, так і в плані функціональному.

Структура розширеного дискурсу досить стабільна, а відповідний дискурсний ланцюжок відкривається частіше анонсом, що вже підкреслює особливу значущість блоку, що подається, не кажучи вже про те, що автори відповідної телепрограми повертаються до заданої теми неодноразово, однак і відсутність анонсу не знижує значення пропонованої глядачеві інформації. Ось приклад побудови мінімального розширеного ланцюжка в передачі “Подробности” від 28.11.2001 р.:

Диктор.

Завтра на голосование Верховной Рады во втором чтении будет вынесен проект бюджета на 2002 год, а сегодня правительство предоставило депутатам доработанный документ... і т. д.

Кореспондент.

Презентация бюджета перед вторым чтением бури в парламенте не вызвала. Причина простая - все дебаты решено перенести на завтра. Министр финансов Игорь Митюков порадовал депутатов, заявив об увеличении расходов будущего бюджета … і т. д.

Диктор.

Впрочем, консультативный совет парламентского большинства, в который входит одиннадцать фракций и групп, уже сегодня поддержал правительственный проект бюджета. В согласованном проекте постановления статьи предложено отправить на доработку и вынести уже на третье чтение…і т.д.

Структурною особливістю розширеного телевізійного дискурсу є чітке чергування дикторського тексту і репортажів кореспондентів. Чергування багаторазове. Кореспонденти різні. Найчастіше (у половині випадків проаналізованого нами матеріалу) використовуються розширені дискурсні ланцюжки Д - К - Д - К і А - Д - К - Д - К, у яких дикторський текст і текст телерепортажів, якщо не брати до уваги анонса, представлений порівну, у даному випадку по два рази.

Функціональна орієнтація розширеного дискурсу визначається як ступенем важливості того чи іншого інформаційного блоку, так і настановою телепередачі на відповідну реакцію телеглядачів. Справа в тому, що в розширеному дискурсі вже перші три його компоненти: А - Д - К, які співвідносяться з нормативним дискурсним ланцюжком, є самодостатніми. Разом вони функціонально значущі і формують цілісний текстовий твір, що є власне дискурсом. Четвертий і наступні компоненти факультативні. Їх призначення, полягає у посиленні прагматичного ефекту повідомлення, коли після завершення певного інформаційного блоку, телеглядачеві пропонують ще й дещо з приводу сказаного й прокоментованого.

ВИСНОВКИ

Робота закінчується висновками, в яких узагальнюються основні результати здійсненого дослідження.

1. Телевізійні новини є найбільш впливовою частиною телеінформації й особливим видом дискурсу. Вони є динамічним об'єктом дослідження багатьох наук і лінгвістики зокрема, зважаючи на специфіку їх змісту та жанрово-стилістичну різноманітність, тобто дискурс новин хтозна чи коли-небудь аналізувався сам по собі: звичайно його розглядали або як особливий вид дискурсу, або як особливий соціокультурний твір. У значній класифікації дискурсів дискурсу новин належить помітне місце, оскільки він орієнтований перш за все на масового споживача, у ньому адекватно, своєчасно і, найголовніше, оперативно відображено суспільний, політичний, культурний світ у його сучасному динамізмі. Дискурс новин - комунікативно складне явище зі своїми лінгвістичними та екстралінгвістичними параметрами й різноманітними жанровими виявами, основними з яких є дикторські новини і прямі кореспондентські репортажі. У жодному з типів дискурсів (політичному, юридичному, технічному, медичному, педагогічному й под.) не помічено такої жорсткої кореляції лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, як у дискурсі телевізійних новин, обумовленої чіткою орієнтацією на те, що у телеглядача є тільки один шанс почути сюжет і зрозуміти, про що йдеться.

2. Дикторські новини й кореспондентські репортажі за манерою виконання, за вибором мовних засобів та ін. є різними, але вони утворюють цілісний інформаційний блок новин, що необхідно для адекватного розуміння відповідного повідомлення, а тому можна говорити лише про відносну самостійність дикторських новин і телерепортажів в інформативному плані на підставі їх тематичної спаяності.

Інформаційні телепрограми будуються, як правило, з повідомлень, що опираються на різні джерела і йдуть від різних осіб. При цьому та чи інша тема, введена в один інформаційний блок, може розвиватися поступово, за допомогою дистанційованих часом повідомлень, які щоразу стосуються якихось окремих аспектів відповідної теми. Основна і, мабуть, найхарактерніша риса телевізійного дискурсу - його розчленованість, тобто така його побудова, при якій цілісно спрямована одиниця інформації у вигляді зв'язного тексту формується з окремих лише відносно самостійних фрагментів, які належать різним суб'єктам інформації, часто дистанційованих часом.

3. У розчленованому дискурсі чітко виділяються три основні структурні компоненти:

- Анонсована диктором на початку передачі тема того чи іншого інформаційного блоку - А.

- Повідомлення самого диктора, яке стосується проанонсованої ним теми - Д.

- Повідомлення або коментар телекореспондента, а також будь-якої іншої особи, яка бере участь у передачі, у зв'язку із заявленим інформаційним блоком - К.

При цьому, якісь із названих компонентів можуть бути, звичайно, пропущені в тому чи іншому інформаційному блоці, якісь можуть дублюватися. Звідси і різноманітність дискурсних ланцюжків, що репрезентують власне телевізійний дискурс, - від одного компонента (звичайно компонента Д, тобто повідомлення диктора) до теоретично довільної їх кількості, яку логічно використовувати у визначений ліміт часу і задану кількість інформаційних блоків. Звичайно стратифікуються повідомлення диктора і телекореспондента, а відповідний дискурсний ланцюжок має такий вигляд: А - Д - К - Д - К - Д - К...

4. У всій різноманітності дискурсних ланцюжків особливе місце займає трикомпонентний дискурсний ланцюжок А - Д - К, який кваліфікується як нормативний. І хоч такий ланцюжок не є найуживанішим в інформаційних телепрограмах, у структурному плані він, очевидно, є оптимальним, у змістовому - найбільш ємним, а в практичному - найефективнішим.

Диктор заявив тему, котра повинна зацікавити глядача і залишити його біля телеприймача. Диктор же через якийсь час розгортає проанонсовану ним тему, але звичайно лише в найзагальнішому вигляді. Кореспондент, представлений диктором, доповнює повідомлення диктора відповідними подробицями, а якщо треба, і коментарями. Дискурс як актуалізований текст відбувся.

5. Ненормативні дискурсні ланцюжки кваліфікуються як форсовані і поділяються на дві групи: редуковані дискурсні ланцюжки і розширені дискурсні ланцюжки. Частіше інформаційні блоки репрезентовані дискурсними ланцюжками, і це природно, оскільки анонсування всіх тем інформаційної програми і додаткове коментування кожної з них, певно, не завжди раціонально через дефіцит ефірного часу.

6. Найбільш частотний редукований ланцюжок - це ланцюжок Д - К, репрезентований понад 40 % інформаційних блоків, другий за частотою ланцюжок А - Д, який зустрічається менше, ніж у 10 % інформаційних блоків. Ланцюжок А - К не був зафіксований, а однокомпонентні структури А і Д не є розчленованим дискурсом і репрезентують не більше 20 % інформаційних блоків. Функція редукованого дискурсного ланцюжка полягає у подачі поточної, звичайної для телевізійних новин інформації. Дискурс тут формується, по суті, кореспондентом.

7. Розширений дискурс функціонально більш значущий, оскільки він більше, ніж редукований і навіть нормативний, зорієнтований прагматично і соціально. Відповідно дискурсні ланцюжки використовуються в особливо важливих, з точки зору авторів телепередач, інформаційних блоках, причому не завжди анонсованих. Актуалізація тексту в розширених дискурсних ланцюжках здійснюється таким чином. Перші три компоненти розширеного дискурсного ланцюжка структурно ідентичні нормативному дискурсу А - Д - К і відповідно вже самі утворюють цілісний текстовий твір. Наступні ж компоненти надають цьому твору соціального звучання. І диктор, і телекореспондент, змінюючи один одного, можуть акцентувати увагу телеглядача на тому чи іншому аспекті теми, як правило, суспільно важливої теми. Але завершує відповідний дискурсний ланцюжок або диктор, або кореспондент залежно від того, що пропонують телеглядачеві як відповідь на порушені в інформаційному блоці, репрезентованому розширеним дискурсним ланцюжком, питання.

8. Диктор завершує інформаційний блок, якщо проблема так чи інакше вирішена. Кореспондент закінчує тему і відповідний дискурсний ланцюжок, якщо питання, що схвилювали телеглядачів, залишаються відкритими. І в тому, й в іншому випадку, очевидно, передбачається, що телеглядач повернеться до свого телевізійного приймача, очікуючи подальшого розвитку подій, про які йому повідомили.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Лексичні засоби реалізації категорії оцінки в текстах коротких інформаційних повідомлень // Записки з романо-германської філології. - Одеса: Одеський нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2000. - Вип. 8. - С. 215 - 230.

2. Місце теле- і радіоновин в системі жанрів текстів масової комунікації // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К.: Київ. держ. лінгвіст. ун-т, 2000. - Вип. 4. - С. 147 - 152.

3. Проблема виділення газетного стилю як особливого функціонально-стилістичного різновиду тексту в лінгвістиці // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Мовознавство / Відп. ред. проф. Л. П. Столярова. - Дн-ськ: ДНУ, 2000. - Вип. 5. - С. 127 - 130.

4. The concept of style in the works of foreign authors // Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Мовознавство / Відп. ред. проф. Л. П. Столярова. - Дн-ськ: ДНУ, 2001. - Вип. 6. - С. 148 - 159.

5. К вопросу о месте КИС и хроники в системе публицистических жанров // Наука і освіта 99: Тези доповідей. - К.; Дн-ськ; Луганськ, 1999. - Т.2. - С. 17 - 18.

6. Тексты информационного сообщения и их изучение в иностранной аудитории // Актуальные проблемы обучения иностранных студентов: Матер. конф. - Дн-ськ, 2002. - С. 63 - 65 (соавтор - Л. П. Столярова).

АНОТАЦІЇ

Рождественська Н. В. Синтаксична організація російськомовних суспільно-політичних теленовин (розчленований дискурс). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 - російська мова. - Дніпропетровський національний університет. Дніпропетровськ, 2002.

У дисертації досліджені суспільно-політичні теленовини як найбільш впливова частина телеінформації, як особливий вид дискурсу. Виявлено, що інформація в теленовинах подається окремими інформаційними блоками, більшості з яких властива розчленованість. Введено поняття розчленованого дискурсу, який реалізується у сукупності трьох основних структурних компонентів інформаційного блоку: анонс - повідомлення диктора - повідомлення кореспондента, - що утворюють нормативний дискурсний ланцюжок, який об'єктивно існує і виконує закріплені за ним функції синтаксичної одиниці зі своєю структурою і прагматичною орієнтацією. Якісь із названих компонентів можуть бути пропущені в інформаційному блоці або можуть дублюватись, що і визначає характер дискурсного ланцюжка: редукований і розширений ланцюжки. Сформована і описана система дискурсних ланцюжків. Структуровані передачі новин являють собою групу інформаційних блоків, репрезентованих різними за кількістю компонентів дискурсними ланцюжками.

Ключові слова: телевізійні новини, телевізійне мовлення, дискурс, дискурсний аналіз, текст, розчленований дискурс, нормативний дискурсний ланцюжок, форсований (редукований і розширений) дискурсний ланцюжок.

Рождественская Н. В. Синтаксическая организация русскоязычных общественно-политических теленовостей (расчленённый дискурс). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Днепропетровский национальный университет. Днепропетровск, 2002.

В диссертации исследованы общественно-политические новости как наиболее влиятельная часть телеинформации и как особый вид дискурса. Главными отличительными признаками, позволяющими выделить дискурс новостей (новостийный дискурс) в обширной классификационной системе дискурсов, являются высокий рейтинг теленовостей, неослабевающий интерес к этому телевизионному жанру, функциональное отличие от других жанров средств массовой информации (СМИ): оперативность, наглядность, аналитичность, объективность, чёткая структурированность. “Индустрией новостей”, которая активно участвует в политической жизни общества, в культурных и экономических процессах, называют дикторские новости и прямые корреспондентские телерепортажи, что и определяет соответствующую синтаксическую организацию общественно-политических теленовостей в целом.

...