Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти

У 14 концептах, а саме, knowledge `знання', disappointment `розчарування', boasting `хвастливість', gratitude `подяка', danger, threat `небезпека, погроза', disgrace, shame `ганьба, безчестя', surprise `подив', wrong `неправильний', useless `марний', peace `мир', unkindness `відсутність доброти', freedom `воля', loyalty, honesty `чесність, вірність', weather `погода' прикметники й іменники репрезентовані приблизно рівною кількістю мовних одиниць.

Оцінні дієслова найактивніші у формуванні семантики концептів surprise `подив', death `смерть', noise `шум', harm `шкода', transport `транспорт'. Частка дієслів значна й у концептах law, order `закон, порядок', communicating `спілкування', lie, treachery `неправда, зрадництво', boasting `хвастливість', sex, courting `секс, залицяння', а в концептах pain, ache `біль', desire `бажання', disappointment `розчарування' за кількістю вони збігаються з іменниками. Це свідчить про досить широкий спектр значень при домінуванні семантичних ознак “дія”, “ситуація”, “подія”, “ставлення”.

Дієслово є носієм динамічних, а прикметник постійних ознак, отже, на когнітивному рівні вони є глибинно подібними одиницями-виразниками динамічних і статальних ознак. Ознака, яка виражається дієсловом, є динамічнішою порівняно з ознакою, що виражається прикметником, динаміка якого виявляється в градації цієї ознаки (див. також О.Шейгал). Отже, у своєму категорійному значенні оцінні дієслова поєднують найрізноманітніші ознаки й кодують знання про світ, включаючи інформацію про способи взаємодії об'єктів у часі та просторі.

Частиномовний чинник не впливає на знак оцінки в семантиці концепту. Більшість концептів розташовані на протилежних полюсах аксіологічної шкали з ухилом вбік негативної оцінки. Це такі концепти, як wrong `неправильний', evil `зло', harm `шкода', enmity `ворожнеча', lie, treachery `неправда, зрадництво', unusual `незвичайний', difficult `важкий', useless `марний' і т.д. (усього 40 концептів). “Позитивними” є концепти right `правильний', good `добро', easy `легкий', important `важливий', kindness `доброта', life `життя', freedom `воля', strength `сила', love `любов' і ряд інших (усього 29 концептів). 20 концептів, наприклад, social status `соціальний статус', power `влада', size, amount `розмір, кількість', appearance `зовнішність', communicating `спілкування', age `вік' мають змішаний характер, тобто більшою чи меншою мірою в їхній семантиці превалює негативна або позитивна оцінка, причому, частіше оцінка є негативною.

Найбільшими вузлами у мережній моделі оцінного тезауруса є вузли концептів психо-емоційної сфери людини (1506 одиниць), концептів якостей, рис характеру людини (1393 одиниці), параметричних концептів (1040 одиниць). У деяких вузлах тезауруса (наприклад, вузли концептів психо-емоційної сфери людини, загальнооцінних концептів, концептів якостей, рис характеру людини, вузлах концептів стану, дії, відносин, стосунків, параметричних концептів) простежується наявність концептів-опозицій (useful `корисний' - useless `некорисний', love `любов' - hatred `ненависть', kindness `доброта' - unkindness `вiдсутність доброти', honesty, loyalty `чеснiсть, вipнicть' - lie, treachery `неправда, зрада', courage, bravery `смiливiсть, вiдвага' - cowardice `боягузтво'). Це свідчить про полярність когнітивного сприйняття відповідних ментальних просторів мовною особистістю. Ядерний сектор оцінного тезауруса представлений семантично простими поняттями, що кодуються, в основному, за допомогою непохідних ключових лексичних одиниць. Лише 3 пари концептів кодуються ключовими словами, що є похідними від “позитивних” конституентів опозиції (usual `звичайний' - unusual `незвичайний', important `важливий' - unimportant `неважливий', kindness `доброта' - unkindness `відсутність доброти').

Вузли мережної моделі оцінного тезауруса англійської мови, репрезентовані базовими концептами, що закріплені у свідомості й відбивають різні галузі та сфери людської діяльності, полегшують розумові процеси, надаючи експериментальний контекст, у межах якого знову сприймані поняття можуть бути адаптовані та правильно зрозумілі. Когнітивна роль елементів оцінного тезауруса англійської мови полягає в моделюванні значення лексичних одиниць на основі відповідної пропозиції і виявляється в систематичності мовних реалізацій, у дії мовної аналогії.

Визначення списку основного лексичного ядра оцінного тезауруса, а також меж самого оцінного тезауруса дозволяє створити необхідні передумови для подальшого спостереження за відновленням і змінами, що відбуваються в цьому досить численному і комунікативно значущому шарі словникового складу мови, у тому числі в гендерному аспекті. Виділення й опис складників оцінного тезауруса - базових концептів - дозволяє зіставити й виявити універсальні та специфічні ознаки ціннісної картини світу носіїв різної статі.

У третьому розділі “Вираження оцінки одиницями різних частин мови” розглядаються особливості вияву оцінного компонента лексичного значення слова в різних частинах мови, описуються основні семантичні типи оцінних іменників і дієслів, специфіка положення різних частин мови на оцінній шкалі. Структура оцінного тезауруса англійської мови характеризується градуйованістю. Це виявляється в тому, що добре і погане градуйоване й, отже, може бути більшим і меншим. Поняття градації є наслідком порівняння різних станів суб'єкта відчуття. Ефект градації досягається не тільки за допомогою словотворчих засобів, але й за допомогою фактора приналежності до тієї чи іншої частини мови. Положення слів на оцінній шкалі пов'язане з аксіологічним принципом, відповідно до якого оцінна насиченість слів пропорційна ступеню взаємодії з людським фактором. Аналіз матеріалу показує, що як об'єкт оцінки прикметників можуть виступати людина та її діяльність, абстрактні й конкретні поняття, ситуації. Іменники на позначення конкретних предметів, явищ природи - нейтральні, а пов'язані з людиною, її діяльністю, емоційним сприйняттям світу - оцінно забарвлені. Положення дієслів на аксіологічній шкалі варіюється так само, як і в іменників: дієслова, що позначають розумову діяльність і процеси, - оцінні, а дієслова, що позначають конкретні фізичні дії, - нейтральні.

Іменник займає особливе положення в ієрархії частин мови не тільки в плані організації мови, але й у плані її внутрішньодискурсивних потенцій, особливо здатності номіналізацій до когнітивного переосмислення дії чи події, позначеної дієсловом. Аналіз мовного матеріалу показує, що іменник виходить далеко за межі субстанційності в суворому розумінні цього терміна, тобто речовинності, що складає ядро предметності. Дослідження засвідчило, що ядро категорії оцінки репрезентоване абстрактними іменниками, які значно домінують у кількісному відношенні над іншими макрогрупами і складають 1149 одиниць чи 63% від загального набору оцінних іменників. Абстрактні іменники (АІ) позначають різні поняття часу, міри, маси, відстані, поняття категорій предметного світу, географічні реалії, астрономічні й природні явища, а також поняття, що відносяться до розумових, моральних, психічних, соціально-нормативних сфер діяльності людини. Оцінний компонент міститься в значенні так званих первісних абстрактних іменників та іменах родових і видових понять, різних категорій, властивих об'єктивному і суб'єктивному світу людини. На ближній до ядра периферії знаходяться оцінні найменування особи, що характеризують людину за рядом ономасіологічних ознак. На далекій периферії розташовані інші макрогрупи.

Серед семантичних типів оцінних абстрактних іменників домінують іменники з інтегральною семою “дія” (31,3% від загальної кількості оцінних АІ вибірки -taunt `їдке глузування, шпилька', jaw `розм. розмови про те, про се, теліпання язиком', brawl `гучна сварка, скандал', convulsion `судороги, спазми, конвульсії', wrench `смикання, ривок, викручування'). Друге місце займають оцінні абстрактні іменники стану (21,2% від загальної кількості одиниць вибірки - quietude `спокій', rapture `захоплення, екстаз', anxiety `тривога, занепокоєння, страх', turmoil `сум'яття'). Далі йдуть оцінні імена з домінувальною семою “властивість” (14% - integrity `чесність, прямота', decency `пристойність, благопристойність', honesty `чесність') й оцінні абстрактні іменники ставлення (12,3% - negligence `байдужість, зневажливе ставлення', apathy `байдужість, апатія', nihilism `нігілізм'). На останній позиції оцінні іменники, що позначають якусь подію чи ситуацію (3,7% - imbroglio `складна, заплутана ситуація, непорозуміння', frost `розм. провал, невдача, розчарування', predicament `скрутне, неприємне становище', tragedy `трагедія').

Оцінні АІ дії неоднорідні за своєю семантикою: виділено 8 семантичних типів, до яких належать мовні одиниці з інтегральною семою “дія”: фізична, мовленнєва, поведінка, ментальна, емоційна, соціальна, результат дії, деструктивна дія. Найбільшою кількістю оцінних АІ групи “дія” представлені в мові семантичні типи фізичної, мовленнєвої дії, а також поведінки. У групі оцінних АІ з інтегральною семою “стан”, що включає 4 семантичних типи, значно переважає семантичний тип “емоційний стан”.

З-поміж оцінних імен категорії властивостей значно переважають АІ семантичного типу “суб'єктні властивості”. Це кількісне співвідношення можна пояснити впливом аксіологічного принципу, тобто значний ступінь оцінної забарвленості притаманний тим лексичним одиницям, які пов'язані з людиною, її діяльністю і т.д. Отже, у мові численніші АІ на позначення суб'єктних властивостей, тобто ті, що притаманні носіям - істотам.

Розподіл позитивної і негативної оцінки в семантичних типах варіюється. Позитивна оцінка не зафіксована в семантичних типах “деструктивна дія” і “фізичний стан”, що, безумовно, пов'язане з семантикою їхніх конституентів: деструктивні дії не бувають позитивними, а гарний фізичний стан вважається нормою. Негативна оцінка значно превалює в семантичних типах “фізична дія”, “мовленнєва дія”, “соціальна дія”, “ставлення суб'єкта, що знаходиться в емоційному стані, до об'єкта”, “поведінка”, “ментальна дія”. Приблизно однаковою мірою негативна оцінка виявляється в семантичних типах “емоційна дія”, “емоційний стан”, “стан речей, “ставлення суб'єкта до об'єкта”, “подія, ситуація”. Позитивна і негативна оцінка простежуються однаковою мірою в семантичних типах “соціальний стан”, “результат дії”. Позитивна оцінка переважає в семантичних типах АІ, що позначають властивості.

Отже, оцінні АІ виступають як структури репрезентації знань про системи національно-культурних і загальнолюдських цінностей, а також способів концептуальної організації знання. Ядерне положення АІ у категорії оцінки пов'язано з тим, що саме оцінний компонент імен дії, стану, властивості, ставлення несе основне навантаження у виконанні функції накопичення і збереження інформації про світ. Як показав аналіз матеріалу, рівень багатозначності оцінних слів знаходиться в тісному зв'язку з рівнем абстракції мовних одиниць і є більш низьким в абстрактних іменників, ніж у конкретних. Це зумовлюється тим, що конкретні імена відрізняються від абстрактних значно вужчим і більш окресленим обсягом значення.

В англійській мові нестандартна лексика семантичної галузі “людина” займає важливе місце на аксіологічній шкалі, в основному, в тій її зоні, що пов'язана зі знаком “-“. Це пояснюється тим, що просторічна лексика, яка виражає свого роду соціальну оцінку, породжується певними соціальними групами мовного співтовариства. Ключовими номінативними ознаками, за якими дається оцінка людині в нестандартному вокабулярі, є: рід діяльності, професія, моральні якості, поведінка, характер, здібності, професіоналізм, вік. Все це свідчить, що мова мова членує позамовну дійсність і відбиває реальні зв'язки, наявні між різноманітними предметами та явищами дійсності. Утворення нестандартних оцінних найменувань особи відбувається в межах словотворчих механізмів системи словотвору англійської мови.

Категорія оцінки перетинається з конотативною галуззю лексичного значення оцінних дієслів: оцінка, як правило, виконує роль конотації при основній семі “дія”, “стан”, “ставлення” і значно рідше буває центральною (наприклад, beat `ударяти, бити', befuddle `одурманювати'). Спостерігається тенденція до більшої оцінної маркованості менш полісемічних слів. Метафорична оцінка в оцінних дієслів непродуктивна. Ознаки, що служать підставою оцінки в семантиці дієслова (морально-етичні, інтелектуальні, емоційні, естетичні, соціальні), збігаються з підставою оцінки в інших частинах мови і, отже, є універсальними.

Серед оцінних дієслів переважають дієслова з інтегральною семою “дія” (60% від загальної кількості оцінних дієслів вибірки - gerrymander `спотворювати факти, підтасовувати, фальсифікувати', misrepresent `подавати у фальшивому світлі', misinform `неправильно інформувати, вводити в оману', hocus-pocus `надувати, обманювати', fox `діяти спритно, хитрити, обдурювати', roister `бешкетувати', bulldoze `шантажувати, залякувати'). Друге місце займають дієслова ставлення (21% від загальної кількості одиниць вибірки - dote `кохати, любити до нестями', enamour `породжувати любов, зачаровувати', idolize `обожнювати, робити кумиром', adore `обожнювати, схилятися'). На третьому місці дієслова з домінувальною семою “стан” (11% від загальної кількості одиниць вибірки - mope `хандрити, бути в пригніченому стані', whirl `бути в сум'ятті', blaze `кипіти від гніву'). У групі дієслів дії переважають дієслова інтелектуальної дії. Далі йдуть дієслова поведінки, емоційної дії. У групі оцінних дієслів стану превалюють у кількісному відношенні дієслова емоційного стану. У складі кожного семантичного типу оцінних дієслів стану також виділені оцінні дієслова, які каузують певний стан, й оцінні інхоативи. Як показав аналіз матеріалу, каузативами, що переважають в цій групі, є оцінні дієслова, які містять у своїй семантичній структурі сему каузування певного фізичного стану. В усіх типах цієї групи дієслів оцінні інхоативи зустрічаються одинично. Це пояснюється тим, що в англійській мові є інші засоби вираження початковості оцінної дії чи стану.

У групі оцінних дієслів ставлення, відносин, стосунків (наприклад, revere `поважати, шанувати', pride `пишатися', crouch `плазувати') виділені оцінні дієслова міжособистісних стосунків і соціальних відносин, серед яких незначно превалюють дієслова міжособистісних стосунків (detest `ненавидіти', contempt `нехтувати', loathe `відчувати відразу'), що свідчить про більш важливе місце міжособистісних стосунків у ціннісній картині світу людини порівняно із соціальними відносинами.

Ступінь релевантності ознак у семантичній структурі оцінних дієслів можна подати у вигляді такого набору: 1) оцінна дія, 2) оцінне ставлення, 3) оцінний стан, 4) інші. Семантичні ознаки в структурі оцінних АІ мають наступну послідовність: 1) оцінна дія, 2) оцінний стан, 3) оцінна властивість, 4) оцінне ставлення, 5) інші.

Четвертий розділ “Гендерний компонент семантики лексичних одиниць. Гендерна оцінка” містить теоретичне обґрунтування гендерних основ семантики лексичних одиниць. Основна увага приділяється аналізу взаємозв'язку понять “біологічна стать”, “категорія роду”, “гендер”. У зв'язку з тим, що біологічна стать не в змозі експлікувати наявні розбіжності соціальних ролей і характеристик, що існують у суспільстві, виникає необхідність введення поняття гендер. По-перше, гендер є мисленневим конструктом або моделлю, що введено для більш адекватного та коректного опису проблем статі й розмежування його біологічних та соціокультурних функцій. По-друге, гендер - це соціальний конструкт, який включає соціально сконструйовані ролі та обов'язки чоловіків та жінок, їх характеристики, поведінку. Цей соціальний конструкт створюється суспільством, в тому числі за допомогою мовних механізмів. Явища сексизму в мові можуть бути зафіксовані різними засобами, одним з найголовніших з них є гендерна оцінка.

В мові існують дві такі основні категорії, як + male `наявність чоловічого' і - male `відсутність чоловічого', отже, класифікація жінок йде під знаком (- male `відсутність чоловічого'), внаслідок чого категорії жінок відводиться негативний семантичний простір. Створено базисну класифікаційну основу + чоловіче / - чоловіче, добре і погане, у межах якої можна інтерпретувати будь-які вирази і концепти і своєрідну оцінну шкалу, засновану на єдиній ознаці “чоловіче”, що має полярні значення + / -. Отже, гендерний параметр мовної особистості може помітно впливати на сприйняття нею ціннісної картини світу і, внаслідок цього, на її вербалізацію у мовленнєвій поведінці.

Гендерний підхід дозволяє розглядати структури мови в контексті різниці між чоловіками і жінками, що особливо яскраво виражена в ряді концептів, які входять до складу оцінного тезауруса мовного співтовариства. Базовими гендерними концептами є концепти “чоловіче” і “жіноче”, що розглядаються не тільки з погляду їхньої біологічної сутності, але і як поняття, в яких відбивається чинний суспільний устрій, соціальні ролі та стереотипи статей і які змінюються у ході розвитку людського суспільства. Динамічні властивості цих концептів дозволяють їх моделювати в контексті наявної в суспільстві гендерної асиметрії і визначити ступінь андроцентричності мови, оскільки мовлення, яке розуміється широко як комунікація, закріплює і відтворює в культурі різницю між статями, у тому числі їхнє дискримінаційне розрізнення - сексизм. Явища сексизму в мові віддзеркалюються у гендерній оцінці.

Гендерна оцінка - це вид соціальної оцінки суб'єкта чи об'єкта навколишньої дійсності, підставою якої є базова ознака “чоловіче” чи “жіноче”. Як і взагалі оцінка, гендерна оцінка може займати різне місце у семантиці лексичних одиниць: вона може бути компонентом денотативного аспекту значення, компонентом конотації, а також може бути частиною обох компонентів лексичного значення. Зафіксовані мовою уявлення про “типово жіноче” і “типово чоловіче” пронизують усю гендерну систему. В комбінації з такими соціальними чинниками, як раса, національність, клас, вік гендер створює своєрідну систему соціальної ієрархії. Отже, гендерний аспект категорії оцінки припускає розгляд того, як вербалізуються мовою ролі, норми, цінності, що відведені суспільством жінкам та чоловікам, а саме, як конструюються і віддзеркалюються в мові гендерна асиметрія та ієрархія.

Гендерна оцінка не є однаково релевантною в сферах, повязаних з поняттям “людина”. Як показує аналіз лексичних одиниць, що склали матеріал словникової вибірки, найбільша гендерна диференціація спостерігається в концептах “Вік”, “Зовнішність”, “Стосунки в родині”, “Професія”. Найменша диференціація спостерігається за ознаками соціально-майнового положення, національної приналежності, світогляду, фізичного й емоційного стану.

Гендерні розбіжності спостерігаються як на рівні системи мови, так і на рівні її вживання. На рівні системи мови наявні різного типу асиметрії, що виявляються у вигляді семантичних лакун, коли в мові відсутнє позначення для якогось концепту. В англійській мові не існує фемінінного еквівалента на позначення деяких понять. Застосування чоловічого позначення щодо референта-жінки підсилює її позитивну оцінку, а номінація чоловіка жіночим позначенням знижує оцінку чи змінює її знак на протилежний вбік пейорації значення.

Немаркованість чоловічого роду виступає граматичною особливістю англійської мови, в якій гендерні розбіжності ґрунтуються на семантичних ознаках. В аспекті теорії природної морфології семантично простіші явища маркуються простіше, тобто чоловічий рід є базисним щодо жіночого. В свою чергу, семантично більш маркований член опозиції (форма жіночого роду) репрезентований довшою в лінійному відношенні й формально маркованішою формою, ніж семантично немаркований (форма чоловічого роду). З погляду кількісної характеристики базисна немаркована форма чоловічого роду відрізняється більшою частотністю вживання. Чоловічий рід використовується як нейтральний термін для позначення осіб і в займенниках англійської мові. Родове значення чоловічого роду в англійській мові можна пояснити не тільки особливостями будови англійської мови, але і тим, що чоловічий рід вважається “більш гідним”, у такий спосіб природна перевага чоловіка відбита в мові та її будові.

Докладний аналіз лексикографічного відображення гендерного аспекту в словниках різних типів показав, що гендерний аспект відбивається в лексикографічних джерелах не регулярно. Порівняльний аналіз традиційних джерел і джерел, що складають “жіночу” лексикографію, показує, що в традиційних словниках гендерний аспект значення слова, як правило, ігнорується, що підтверджує зв'язок гендерних змін у семантиці слова з проблемою сексизму. Аналіз дефініцій, використовуваних у “жіночій” лексикографії, показує, що будь-яке нейтральне слово може набути у феміністів оцінного забарвлення. Додаткові конотації, що виникають при цьому, утруднюють визначення базового і похідного значень, а також встановлення семантичного зв'язку між вихідним і похідним значеннями. Як показує аналіз матеріалу, значення, які фіксуються в лексикографічних джерелах, піддаються змінам, бо мова реагує на нові комунікативні вимоги. Феміністична лексикографія не тільки дозволяє усвідомити весь потенціал значення слова і виробити критичне ставлення, але і сприяє закріпленню в системі мови гендерних змін.

Аналіз способів вираження гендерної оцінки дозволяє зробити висновок про відсутність різкої межі між “чоловічим” і “жіночим” аксіологічним мовленням. Зазначені особливості розглядаються як тенденції вживання. Таким чином, при дослідженні дихотомії “чоловіче” / “жіноче” необхідно виділяти два шари інформації: специфічний і універсальний. Кожний з цих шарів пов'язаний із впливом на формування мовного висловлювання ряду характеристик індивідів: нейрофізиологічих, психічних та інших біологічних, а також із впливом соціальних та економічних чинників. Універсальною є однакова пряма функціональної залежності оформлення “чоловічого” і “жіночого” мовленнєвого висловлювання від таких аргументів, як вік, освіта, виховання, соціальний статус, професія, економічне становище. Гендерна диференціація більшою мірою репрезентована на фонологічному і дискурсивному рівнях і меншою мірою на лексико-синтаксичному. Наприклад, жінки частіше вдаються до зменшувальних суфіксів, використовують у мові зменшувально-пестливі номінації (“I hate her!” she cried desperately. Red-headed thing! Calling me `darling' and `honey,' and sending me handkerchiefs for C-Christmas - and then sneaking off behind closed doors and k-kissing my h-husband - “ (K.Brush, p. 88 - 89)), вживають безліч вставних слів, модальних конструкцій, що виражають різний ступінь невпевненості, імовірності, невизначеності (“Well, you'll just have to take along what you've got. Maybe there'll be some way of getting the rest to you.” “Elmers come in every week, don't they?” Daisy demanded. “Yes, but maybe they won't always be bringing you in.” (R.Suckow, p. 97.)). У мовленні жінок більше форм ввічливості, наприклад, тверджень у формі питань, ілокуції невпевненості при відсутності самої невпевненості (`Mr Crich can't see you. He can't see you at this hour. Do you think he is your property, that you can come whenever you like?' (Women in Love p. 288 - 289). У мовленнєвій поведінці жінок відсутня домінантність, вони вміють слухати і зосередитися на проблемах співрозмовника. Загалом мовленнєва поведінка жінок характеризується як більш гуманна, неагресивна. Жінкам властива велика поступливість, кооперативність, менша впевненість у веденні полеміки, вони частіше посилаються і наводять приклади конкретних випадків з особистого досвіду чи найближчого оточення. Мовлення чоловіків більш грубе, вони вживають нецензурні слова як вставні (`…Go to hell... Do you think I can make an actress of you in a season? Do you think I'm going to work my guts out to make you give a few decent performances and then have you go away to play some twopenny-halfpenny part in a commercial play in London? What sort of a bloody fool do you take me for?..' (Theatre p. 26.)). У мовленні чоловіків надається перевага дієсловам активного стану (“I don't care,” said George. “I'll give you twenty-four hours to decide.” (Crome Yellow p. 162.)). Слід зазначити, що для діалогів чоловіків і жінок характерні перебивання співрозмовниками один одного. Частіше спостерігається перебивання жінок чоловіками, з одного боку. З іншого боку, перебивання чоловіків чоловіками більшою мірою заважають комунікації. Жіночому мовленню властиві експресивні моделі вираження свого ставлення до співрозмовника, до навколишньої дійсності. Загалом у мовленні жінок переважає позитивна оцінка. Асоціативні поля в чоловічому і жіночому мовленні співвіднесені з різними фрагментами картини світу: спорт, полювання, професійна, військова сфера (чоловіки), природа, родина, діти, навколишній повсякденний світ (жінки). Однією з найхарактерніших особливостей чоловічого мовлення є перевага раціонального начала над емоційним. У чоловічому мовленні спостерігаються прагнення до точності номінацій, сильніший вплив чинника “професія”, термінологічність, тенденція до використання експресивних, особливо стилістично знижених засобів. Ненормативну лексику використовують в одностатевих групах і чоловіки, і жінки. Проте вимовляти її в змішаних групах не прийнято. Полемічний стиль характеризується агресивністю. Як правило, чоловіча оцінка є переважно негативною. Аналіз матеріалу показує, що основним типом соціальних відносин, що впливають на мовленнєву поведінку комунікантів в англомовному суспільстві, є відносини переваги й підпорядкованості.

П'ятий розділ “Гендерний аспект оцінного тезауруса: експериментальне дослідження” містить результати лінгвістичного асоціативного експерименту. Подальший розвиток у ньому одержують положення когнітивного та гендерного підходу до опису оцінних одиниць, на підставі комунікативних реакцій на задані стимули аналізуються особливості семантики ядерних концептів, що складають оцінний тезаурус англійської мови, в тому числі гендерні концепти “жіноче” і “чоловіче”. Особливості мовленнєвої поведінки жінок і чоловіків розглядаються в контексті соціальних ролей і гендерних стереотипів, які є складовими гендерної системи. У розділі дається семантична характеристика ієрархії жіночих і чоловічих цінностей як фрагмента концептуальної і мовної картин світу.

Учасниками експерименту були викладачі Англо-європейської школи англійської мови (м. Борнемут, Великобританія), студенти коледжу Борнемут і Пул, університету м. Борнемут, добровольці Корпусу Миру США, що працюють в Україні, респонденти, які живуть у м. Нью-Йорку (США) і м. Торонто (Канада). Усього в експерименті взяло участь 100 носіїв англійської мови різної статі у віці від 16 до 65 років, що належать до досить однорідних соціальних груп. Серед них жінки склали - 60%, чоловіки - 40%. Експериментальним шляхом виявлені основні складові ціннісної системи носіїв англійської мови, загальні та специфічні особливості цієї системи в жінок і чоловіків з урахуванням додаткових соціолінгвістичних характеристик - віку, освіти, соціального статусу.

Дані експерименту свідчать про досить розгалужений характер ієрархічної структури “жіночих” цінностей. До їх складу ввійшли 38 понять, які складають, на думку респондентів, ціннісну систему жінок-носительок англійської мови. Проаналізовані були лише ті компоненти, що були названі не менш, ніж 10% випробуваних. Як і передбачалося, зміст і сполучення компонентів структури залежить від статі респондентів. Так, ієрархія “жіночих” цінностей з погляду жінок складається з 20 понять, основними серед яких є love `любов' (90% опитаних), family `родина' (70% респондентів), children `діти' (50% інформантів). Такі поняття, як work, career `робота, кар'єра', loyalty, faithfulness `вірність, відданість', friendship `дружба', money `гроші', honesty `чесність', physical health, fitness `здоров'я' включені в структуру ієрархії 40% жінок. Однакова кількість респондентів (20%) включила до складу системи цінностей stability `стабільність', happiness `щастя', individuality, image `індивідуальність, власний образ', youthfulness `молодість'. Більш периферійне положення займають поняття education `освіта' (17%), success `успіх' (17%), cleanliness `чистота' (15%), care `турбота' (13%), social status `соціальний статус' (12%), tenderness `ніжність' (10%). Менше 10% називають як компоненти системи “жіночих” цінностей поняття equality `рівність', creativity `творчість', integrity `цілісність', hobbies `захоплення', respect `повага', quality of life overall `якість життя загалом', maintaining virtue `підтримка доброчесності', religion `релігія', home `дім', discipline `дисципліна', support `підтримка', cooking `кулінарні здібності', pride `гордість', vanity `марнославство, пиха' та інші.

Зіставлення структури ієрархії “жіночих” цінностей в уявленні жінок і чоловіків дозволяє зазначити, що збігається лише половина понять. Виявлено випадки повного кількісного збігу трьох понять, таких, як honesty `чесність' (40% респондентів обох статей), individuality `індивідуальність' (20% жінок) та uniqueness `унікальність' (23% чоловіків), care `турбота' (13% інформантів обох статей). Збіг семантичного обсягу і кількісних розбіжностей спостерігається в 9 поняттях. Наприклад, поняття love `любов', family `родина', children `діти', що є пріоритетними для жінок (1, 2, 3 позиції в ієрархії відповідно), чоловіки розташовують на 3, 5 і 12 позиціях відповідно. У свою чергу чоловіки вважають, що для жінок пріоритетними є поняття security, safety, protection `безпека, захист', communication `спілкування' (1 і 2 позиції відповідно). В уявленні жінок поняття security, safety, protection `безпека, захист' у ціннісній системі відсутні, а communication `спілкування' у систему цінностей включають лише 30% жінок (порівн. з 85% чоловіків). Поняття loyalty, faithfulness `вірність' займає більш важливе місце в ціннісній ієрархії жінок (5 місце), ніж думають чоловіки (14 місце). Така ж розбіжність спостерігається у випадку з поняттями stability `стабільність' (11 місце в жінок і 24 місце в чоловіків), money `гроші' (7 місце в жінок і 17 у чоловіків), health `здоров'я' (9 позиція в жінок і 15 - у чоловіків).

Різне концептуальне бачення системи “жіночих” цінностей жінками й чоловіками виявляється і в тому, що 50% респондентів-чоловіків включають у систему цінностей поняття appearance `зовнішність', independence `незалежність', 45% чоловіків - entertainment `розваги', 38% - strength `силу', 30% - kindness `доброту'. Від 25 до 20% чоловіків також вважають, що в систему “жіночих” цінностей входять поняття adaptability `здатність адаптуватися', intelligence `розум', creativity `творчість', home `дім', compassion `жалість, жаль'.

Отже, дані експерименту підтверджують наявність залежності змісту і структури ціннісних уявлень людини від статевої приналежності. Так, чоловіки недооцінюють роль таких базових ціннісних понять, як любов, родина, материнство в житті жінок. Чоловікам здається, що жінки в першу чергу мають потребу в безпеці і захисті, що жінки-носительки англійської мови включають у шкалу цінностей наявність красивої зовнішності. Проте образ сучасної жінки, яка вважає себя досить незалежною, самостійною, здатною захистити себе, не цілком відповідає патріархальним уявленням про неї чоловіків. Сучасні жінки, віддаючи належне тим цінностям, що зумовлені природою, прагнуть до підвищення свого соціального статусу і не обмежуються роллю домогосподарки й хранительки домашнього вогнища, вважаючи, що необхідним компонентом ціннісних уявлень є можливість виконувати цікаву роботу і робити кар'єру.

Як показують відповіді респондентів, ієрархічна структура “чоловічих” цінностей у порівнянні із системою “жіночих” цінностей трохи менш розгалужена і складається з 33 понять. Концептуальне бачення представниками різних статей системи “чоловічих” цінностей збігається стосовно 4 понять: family `родина', honesty 'чесність', friendship `дружба', success, achievement `успіх, досягнення', education `освіта'. І чоловіки, і жінки продемонстрували єдність, включивши ці поняття в систему “чоловічих” цінностей і відвівши їм однакове місце в ієрархії цінностей.

Виявлені розбіжності стосуються 8 понять-найменувань ціннісних концептів і пов'язані з характером пріоритетності, що надається їм представниками обох статей. Наприклад, пріоритетне для чоловіків поняття strength `сила' (1 місце) у систему цінностей включає лише 12% жінок (11 позиція). Віддаючи належне біологічній природі чоловіків, 70% жінок вважає, що в основі ціннісної системи чоловіків лежить поняття sex `секс' (для порівняння лише 15% самих чоловіків включає це поняття в систему цінностей - 14 позиція в ієрархії). Жінки сприймають чоловіків у більш прагматичному світлі, ніж чоловіки свою стать. Так, 60% жінок вважає, що в систему “чоловічих” цінностей повинні включатися поняття money `гроші', work, career `робота, кар'єра'. Лише відповідно 28% і 30% чоловіків солідарні в цьому з жінками. 50% жінок і 40% чоловіків думають, що love `любов' є невід'ємним компонентом системи “чоловічих” цінностей. Дуже розчаровує спостереження, зроблене щодо концепту children, fatherhood `діти, батьківство'. Мається на увазі той факт, що лише 13% чоловіків, на відміну від 30% жінок, включають його в ієрархію. Жінки недостатньо усвідомлюють роль поняття ambition `амбіції' в житті чоловіків: лише 20% представниць прекрасної статі згадує це поняття на відміну від 30% чоловіків. Незначна розбіжність (20% чоловіків і 15% жінок) спостерігається щодо положення в ієрархічній системі поняття loyalty, trust `вірність, довіра'.

Когнітивні уявлення чоловіків і жінок про ціннісні системи протилежної статі відрізняються. Як показує аналіз матеріалу, чоловіки не уявляють своєї системи цінностей без таких понять, як power (authority, control, influence) `влада (авторитет, контроль, вплив)' (45%), independence `незалежність' (45%), satisfaction `задоволення, задоволеність' (40%), intelligence `розум' (35%), understanding `розуміння' (25%), prestige `престиж' (25%), entertainment `розваги' (25%), respect `повага' (25%), creativity `творчість' (18%), responsibility `відповідальність' (13%), advancement `просування' (10%). Жінками ці поняття в систему “чоловічих” цінностей включені не були. З погляду жінок до структури ціннісної картини світу чоловіків входять поняття physical health `здоров'я' (20%), communication `спілкування' (20%), integrity `цілісність' (18%), car `машина' (16%), happiness `щастя' (15%), quality of life `якість життя' (15%), comfort, relaxation `комфорт, розслаблення, відпочинок' (12%), stability `стабільність' (10%).

Результати експерименту дозволяють припустити, що “чоловіча” ціннісна картина сприймається представниками обох статей суперечливо. Чоловіки досить раціонально визначають ієрархію своїх життєвих цінностей, віддаючи належне закладеним у них природою фізичній силі, прагненню до влади, незалежності. Включення понять престиж, успіх, повага, просування, задоволеність пов'язане з більш широким спектром соціальної діяльності чоловіків у порівнянні з жінками, з особливостями сприйняття, ставлення й оцінки своєї ролі в житті суспільства. Відмовляючись від заступництва чоловіків і в багатьох питаннях покладаючись на себе, жінки-носительки англійської мови проте вважають, що в житті чоловіка важливе місце повинні займати такі поняття, як гроші, робота, кар'єра.

У ході експерименту для встановлення ступеня залежності специфіки мовного наповнення оцінних концептів від гендерного параметра респондентам було запропоновано вербалізувати асоціації, викликані поняттями, що пов'язані з ядерними концептами оцінного тезауруса. Запропоновані концепти репрезентують наступні вузли оцінного тезауруса: концепти психо-емоційної сфери (love `любов', admiration `замилування', grief, sorrow, sadness `туга, сум, смуток', uneasiness, anxiety, concern `тривога, занепокоєння', interest, curiosity `інтерес, цікавість'), загальнооцінні концепти (right `правильний', wrong `неправильний', evil `зло' (загальна оцінка), good `добро' (загальна оцінка)), соціальні концепти (faith, belief `віра', law, order `закон, порядок', power `влада', social status `соціальний статус'), біологічні концепти (appearance `зовнішність'), концепти стану (illness `хвороба', cleanness `чистота'), концепти якостей, рис характеру людини (lie, treachery `неправда, зрада', honesty, loyalty `чесність, вірність', foolishness `дурість', severeness `суворість', knowledge `знання'), концепти дії (communicating `спілкування', death `смерть'), концепти відносин, стосунків (war `війна'), параметричні концепти (size, amount `розмір, кількість', weakness `слабість', strength `сила', easy `легкий'), а також гендерний вузол (концепти femininity `жіноче / жіночість', masculinity `чоловіче / мужність').

Слід підкреслити досить індивідуальне семантичне наповнення концептів респондентами, хоча є випадки перетинання значеннєвого простору концептів. Наприклад, деякі респонденти асоціюють концепт easy `легкий' зі словами happiness `щастя', love `любов', kindness `доброта', концепт lie, treachery `неправда, зрада' - зі словами lawyers `юристи', politicians `політики', концепт law, order `закон, порядок' - зі словом Germany `Німеччина'. Безумовно, такий набір ознак концепту є індивідуальним, тобто пов'язаним з особистим досвідом мовної особистості. Проте повтор значної кількості слів дозволяє зафіксувати в семантичній структурі концептів збігів, які можуть бути визначені як найбільш прототипні представники значеннєвої структури. Спостерігається часткова розбіжність у сприйнятті концептів strength `сила', power `влада', appearance `зовнішність' особами обох статей. Уявлення жінок про семантичний обсяг понятть interest, curiosity `інтерес, цікавість' та severeness `суворість' не збігаються із чоловічим сприйняттям цих концептів. Аналіз мовленнєвої поведінки респондентів показує, що знак оцінки у сприйнятті більшості концептів взагалі збігається. Зіставний аналіз особливостей вербалізації оцінних концептів чоловіками та жінками дозволив виділити мовні одиниці, які є ключовими словами концептів, тобто одиниці, що збігаються у реакціях чоловіків та жінок та є використаними більш, ніж 50% респондентів, а саме: love `любов' - like, fondness, happiness; admiration `замилування' - respect; grief, sorrow, sadness `туга, сум, смуток' - depression, hurt; uneasiness, anxiety, concern `тривога, занепокоєння' - worry, nervous; interest, curiosity `інтерес, цікавість' - excitement; right `правильний' - correct, exact; wrong `неправильний' - incorrect; evil `зло' (загальна оцінка) - bad; good `добро' (загальна оцінка) - right; faith, belief `віра' - hope, spiritual; law, order `закон, порядок' - justice; power `влада' - strength, authority; social status `соціальний статус' - popularity; appearance `зовнішність' - beautiful, ugly; illness `хвороба' - sick, disease; cleanness `чистота' - order, tidy; lie, treachery `неправда, зрада' - deceit, dishonesty; honesty, loyalty `чесність, вірність' - trust, friend; foolishness `дурість' - stupid, idiotic; severeness `суворість' - harsh, strict; knowledge `знання' - wisdom, intelligence; communicating `спілкування' - understanding; death `смерть' - sadness, loss; war `війна' - death, fighting; size, amount `розмір, кількість' - large, small, nothing; weakness `слабкість' - not strong; strength `сила' - power, force; easy `легкий' - simple.

Аналіз вербалізації ціннісних концептів у мовленнєвій поведінці чоловіків та жінок дозволив встановити залежність між мовним наповненням оцінних концептів та гендерним параметром мовної особистості. Результати експерименту свідчать про подібність комунікативної поведінки чоловіків і жінок, що виявляється в більшості реакцій на задані стимули. Загалом респонденти обох статей використовують, в основному, ідентичні мовні засоби. Проте, як показує аналіз матеріалу, жінки-респонденти запропонували більш об'ємний у кількісному відношенні набір лексичних одиниць. Проте, результати проведеного кількісного аналізу свідчать про те, що в комунікативній поведінці жінок простежується тенденція більш частотного у порівнянні з чоловіками вживання іменників і структури Adj + N при характеристиці “жіночих” і “чоловічих” цінностей. Структури N + N, V + N наявні в мовленні жінок одинично чи відсутні зовсім. У мовленні чоловіків, як і в мовленні жінок, найбільш частотним є іменник, хоча й меншою мірою. Більш значна частка в мовленні чоловіків належить прикметникам, наприклад: generous `шляхетний', open-minded `відкритий', independent `незалежний'. Структура V + N є більш уживаною чоловіками у порівнянні з мовленням жінок. Слід зазначити, що жіноча оцінка характеризується високим ступенем використання синонімічних засобів. Використовувані номінативні структури різнопланові, зокрема, це структури з опорним компонентом іменником, дієсловом, а також більш розгорнуті структури у формі складеного підмета: Ving + N, N + prep + N (N of N, N with N), Adj + N, V + prep + N, Ving. Жіноча оцінка взагалі більш позитивна, ніж оцінка чоловіків (англ. caretaker `людина, що піклується про родину', interested in the arts `цікавляться мистецтвом', giving peace and tranquility `несуть мир і спокій'). У реакціях чоловіків на аналогічні стимули спостерігається менше варіювання мовних засобів, переважають поодинокі іменники, домінувальними є також структури Adj + N, N + N, N of N. У жіночій мові більш висока, ніж у чоловічій, концентрація похідних іменників зі зменшувально-пестливими суфіксами. Отже, жіноче мовлення більш емоційно марковане, ніж чоловіче. Вочевидь, така кількість суфіксів, використовуваних жінками, демонструє потребу в розширенні набору виражальних засобів для передачі різних відтінків ніжності, зменшеності, збільшення ступеня прояву емоційно-оцінної ознаки, підкреслення характерних рис позначуваного, а також висловлення свого ставлення до нього.

Аналіз даних експерименту показав певні відмінності у вживанні особами обох статей різних частин мови при характеристиці гендерних концептів “жіноче” і “чоловіче”. Жіноче сприйняття концептів “жіноче” і “чоловіче” збігається зі словниковими визначеннями більшою мірою, ніж чоловіче. Семантика концепту “жіноче” відрізняється більшою позитивною оцінною забарвленістю, ніж концепт “чоловіче”. Варто сказати, що негативна оцінка простежується, в основному, у відповідях респондентів-чоловіків щодо своєї та протилежної статі. В англійській мові збіг виявився за чотирма ознаками у концепті “жіноче” (caring `турботлива', elegance `елегантність', loving `любляча', kind `добра') і лише за двома ознаками у концепті “чоловіче” (strength `сила', muscle `м'язи'). Концепт “чоловіче” асоціюється у свідомості носіїв англійської мови з образом мачо-трудоголіка - сильного, владного, незалежного, холодного, агресивного чоловіка. Англомовні інформантки сприймають концепт “чоловіче” у більш позитивному ракурсі, ніж самі чоловіки. Матеріал експерименту показав, що чоловіче сприйняття концепту “чоловіче” є реалістичнішим і відбиває внутрішню сутність чоловіків як статі сильнішої, твердої і суворої, включаючи слова, які номінують незалежність, самостійність, владу. Жіноче сприйняття є більшою мірою ідеалізованим і являє собою імпліцитне бажання бачити чоловіка в кращому світлі, ніж він є в реальному житті, тому чоловік співвідноситься з красою, сексуальністю, сміливістю, захистом, раціональністю.

ВИСНОВКИ

Необхідність системного дослідження оцінного тезауруса з позицій новітніх здобутків вітчизняного та зарубіжного мовознавства, потреба в переосмисленні традиційної проблеми в контексті розвитку нових напрямків та методів дослідження мовних явищ зумовила розгляд когнітивного і гендерного аспектів оцінного тезауруса. Відсутність завершеної репрезентації теорії оцінки, а також необхідність продовження розробки пов'язаних з нею проблем у межах когнітивної парадігми викликало створення структурної моделі вербалізованих ціннісних знань про світ.

Зареєстрована в семантиці мови інформація, пов'язана з категорією оцінки, являє собою комунікативно значущу сферу мовної картини світу, що називається оцінним тезаурусом англійської мови. Охоплюючи різні сфери діяльності людини, оцінний тезаурус англійської мови складає когнітивно-семантичну сукупність значень, у якій концентруються практичний оцінний досвід людини, уявлення про цінності, норми, відповідності загальноприйнятим соціальним стандартам, тобто все те, що можна визначити як ціннісну картину світу мовної спільноти.

Оцінний тезаурус відбиває взаємозв'язок гносеологічних категорій субстанції (іменники), процесуальності (дієслова) й ознаки (прикметники і прислівники). Розмаїтість конституентного складу оцінного тезауруса обумовлена особливістю свідомості, що відбиває дійсність у декількох аспектах, а саме: як світ предметів і явищ, що складає ономасіологічну базу субстантивних імен, як дія або процес або стан (дієслова), як ознака (прикметники або прислівники).

Інваріантним ядром і центральним поняттям оцінного тезауруса є людина. Центральне місце людини визначається тим, що з нею пов'язана переважна кількість лексико-семантичних або тематичних груп, з іншими групами вона пов'язана прямо або посередньо. Людина є не лише біологічною істотою, але й носієм суспільних відносин. Як з носієм суспільних відносин з людиною можуть бути пов'язані професійні, ідеологічні, релігійні, соціально-майнові, національно-етнічні, родинні оцінні аспекти та характеристики. Як біологічна істота людина може характеризуватися за такими ознаками, як фізіологічні та психологічні особливості, стан здоров'я та риси характеру, інтелектуальні здібності, зовнішність, вік. Тобто людина - це багатогранний світ, який характеризується семантичною неоднорідністю та складністю категоризації.

Оцінний тезаурус англійської мови характеризується системністю, ієрархічністю, іконічністю, наявністю ядра і периферії, концептуальних універсалій. Його репрезентація у вигляді мережної моделі концептів, тлумачення яких здійснювалося за допомогою аналізу їхньої фреймової структури, є спробою вирішити проблему того, як багаторівнева структура прототипних концептів відбивається в лінійному характері словникової дефініції.

Критерії базового концепту можуть носити як психолінгвістичний, так і лінгвістичний характер. Прототипні базові концепти характеризуються:

- високим ступенем важливості для мовної особистості (входять до складу базового когнітивного досвіду, пізнаються першими у процесі оволодіння як першою, так і другою мовами);

- менш складними, ніж у небазових концептах, структурно-семантичними характеристиками, групуванням навколо однієї чи двох ядерних немаркованих лексичних одиниць, базове значення яких є однаковим у багатьох мовах;

- поняття, яке вони позначають, має менш складні умови свого виникнення;

- в основному, високою частотністю вживання;

- базові концепти є семантично простішими, отже, кодуються простіше, ніж небазові концепти;

- їхнє лексичне вираження фіксується здебільшого прикметниками та іменниками, рідше - дієсловами та прислівниками. Це свідчить про те, що англійській мові властиве застосування іменних частин мови в процесі оцінної номінації.

У частиномовній структурі оцінного тезауруса англійської мови превалюють прикметники (37% від загальної кількості) та іменники (36% від загальної кількості). Прислівники та дієслова складають 15% та 12% відповідно. Вивчення частиномовного аспекту оцінного тезауруса показує, що основною функцією іменників є оцінне найменування об'єкта в широкому розумінні. Семантика оцінних прикметників визначається в межах ноетичних просторів якості, властивості, як і прикметників загалом, і має ознаковий характер. Особливістю оцінного значення прикметників є їх вищий ступінь прототипності порівняно з оцінними іменниками й дієсловами, що виявляється в меншій маркованості ад'єктивних форм. Дієслово є носієм динамічних, а прикметник постійних ознак, отже, на когнітивному рівні вони є глибинно подібними одиницями-виразниками динамічних і статальних ознак. Спостереження над частиномовними особливостями оцінних концептів дозволяють сформулювати наступні імплікації:

- якщо в структурі концепту переважають іменники, то активність дієслів у семантиці таких концептів буде високою;

- якщо в структурі концепту превалюють прикметники, то участь дієслів у формуванні семантики концепту буде обмежена.

Більшість концептів розташовані на протилежних полюсах аксіологічної шкали з ухилом вбік негативної оцінки. Результати аналізу підтверджують тенденцію в мові докладніше диференціювати негативне, погане, ніж позитивне, добре. Положення слів на оцінній шкалі пов'язане з аксіологічним принципом, відповідно до якого оцінна насиченість слів пропорційна ступеню взаємодії з людським фактором.

Гендерний параметр мовної особистості може помітно впливати на сприйняття нею ціннісної картини світу і, внаслідок цього, на її вербалізацію у мовленнєвій поведінці. Специфічний характер прояву гендерного параметру в семантиці лексичних одиниць, що складають оцінний тезаурус англійської мови, пов'язаний зі структурними особливостями англійської мови, в якій категорія роду є “прихованою” категорією. Гендерна оцінка - це вид соціальної оцінки суб'єкта чи об'єкта навколишньої дійсності, підставою якої є базова ознака “чоловіче” чи “жіноче”. Основу гендерної оцінки складають особливості мислення чоловіків і жінок, що відбиваються в гендерних стереотипах. Мовний матеріал відбиває міцно закріплені концептуальні моделі, в яких знак “плюс” супроводжує поняття “чоловік”, а знак “мінус” - невід'ємна властивість жінки. Гендерна опозиція не завжди може бути застосована для пояснення й інтерпретації всієї складності та багатогранності системи мови. Водночас вплив гендера не можна недооцінювати, оскільки дихотомія “чоловіче” / “жіноче” знаменує собою взаємодію природного (системи мови) і вторинного (структури мови, за допомогою якої вона пред'явлена користувачам, і на яку величезний вплив має культура даного мовного співтовариства). Незважаючи на біологічну основу статі, гендер конструюється культурою - він не є наслідком статі й зовні не фіксується як стать. Культура трансформує біологічну стать і перетворює її в гендер і культурні концепти “чоловіче” і “жіноче”.

Комунікативна поведінка чоловіків і жінок розрізняється залежно від норм відповідної культури. Отримані результати не дають підстав припускати наявність кардинальної різниці у мовленнєвій поведінці чоловіків і жінок, проте відмінності спостерігаються на всіх рівнях мови. На фонологічному рівні це виявляється в тембрі й силі голосу, темпі мовлення, мелодійності, виразності, чіткості артикуляції; на лексичному - у різній тематиці повідомлень, що зумовлено актуалізацією різних асоціативних полів мовної картини світу, вживанням стилістично й емоційно забарвленої, а також експресивної лексики, у різному ступені вияву оцінки, що асоціюється з відповідними гендерними стереотипами; на синтаксичному рівні - у розгорнутості чи згорнутості висловлення, ступені дескриптивності й еліптичності висловлень, характері афірмативності й імперативності, частоті вживання питальних конструкцій; на дискурсивному - у виборі комунікативних стратегій, ступені категоричності й домінувальному характері висловлювання, прагненні до компромісу чи конфронтації, конфлікту чи до його запобігання, ступені впевненості, ввічливості, кооперативності чи конкуренції.