Синтаксичні категорії речення

25. Рівні категорійних величин у системі функціональних категорій //Південний архів: Збірник наукових праць. Філологічні науки. Херсон: Вид-во Херсонського державного педагогічного університету, 2002. -Вип.14. - С.27-30.

26. Про деякі функціональні властивості синтаксем // Співець мужності і краси. - Луцьк, 1986. - С.103-104.

27. Видатний учений-лінгвіст // Минуле і сучасне Волині. - Луцьк, 1988. - С.142-145.

28. Особливості формування лінгвістичних понять-категорій у студентів // Проблеми формування особистості вчителя в педагогічному вузі. - Луцьк, 1988. - С.66-69.

29. Про деякі аспекти функціонування мовних одиниць. // Проблеми формування особистості вчителя та шляхи його підготовки до всебічного розвиту учнів. - Луцьк, 1989. - Ч.2.- С.188-190.

30. Функціональна типологія і системно-структурні зв'язки близькоспоріднених мов // Тези доповідей і повідомлень Республіканської наукової конференції (21-24 лютого 1990 р.).- Донецьк, 1990. - С.127-128.

31. Синтаксичні параметри слова // Матеріали ХХХVIII наукової конференції професорсько-викладацького складу інституту. - Луцьк, 1992.-Ч.2. - С.175.

32. Текст: простір, час і одиниці // Матеріали ХХХ1Х наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів інституту. - Луцьк, 1993. Ч.2.- С.236-238.

33. Словосполучення: за і проти // Там же. - С.238-239.

34. Про одиниці комунікативного синтаксису // Матеріали ХV наукової конференції і професорсько-викладацького складу і студентів Волинського держуніверситету. - Луцьк, 1994. - Ч.1. - С.5-6.

35. Алосинтаксема в системі одиниць мови // Там же. - С.7-8.

36. Семантична еволюція у сфері алосинтаксем // Там же. - С.8-10.

37. Поняття елементарної синтаксичної одиниці // Функціональна граматика: Тези Міжнародної наукової конференції з функціональної граматики. - Донецьк, 1994. - С.141-142.

38. Що таке “семантична структура речення”? // Матеріали ХV1 наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів Волинського держуніверситету: Луцьк: Вежа, 1995. - Ч.1. - С.13.

39. Про один із принципів побудови функціональної граматики // Матеріали ХV1 наукової конференції професорсько-викладацького складу та студентів Волинського держуніверситету. - Луцьк: Вежа, 1995.-Ч.1.- С.14.

40. О взаимодействии категорий вида и времени в структуре предикатных слов // Принципы и методы функционально-семантического описания языка: итоги, направления, перспективы. Материалы конференции. - Москва-Симферополь, 1997. - С.188-190.

41. Про синтаксичні категорії речення // Актуальні проблеми синтаксису: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. - Чернівці, 1997. - С.47-48.

42. Об'єктність як синтаксична категорія // Матеріали Міжнародної славістичної конференції. - Львів: Літопис, 1998. - С.193-198.

43. Проблеми класифікації категорій речення // Педагогічна теорія та педагогічний досвід: перспективи і розвиток. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 17-19 грудня 1998 р. - Луцьк: Вежа, 1999. - С.111-115.

44. Семантичне моделювання граматичних категорій речення // Українська філологія. Школи, постаті, проблеми: Збірник наукових праць Міжнародної конференції, присвяченої 150-річчю від дня заснування кафедри української словесності у Львівському університеті. - Львів, 23-25 жовтня 1998 р. - Львів, 1999. - Ч.2. - С.303-309.

45. Про систему та структуру синтаксичних категорій // Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть: Материалы конференции. - Ялта, 1-6 октября 2001 г. - С.174-176.

46. Словотвірне значення та грамемна структура словотвірних категорій // Актуальні проблеми українського словотвору / За ред. В.Ґрещука. - Івано-Франківськ: Плай, 2002. - С.117-124.

АНОТАЦІЯ

Мірченко М.В. Синтаксичні категорії речення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Інститут української мови НАН України, Київ, 2002

У дисертації вперше в україністиці здійснено комплексне дослідження системи та структури синтаксичних категорій речення. Обґрунтовано функціональне розмежування синтаксичних реченнєвих категорій як трьох сукупностей (семантико-синтаксичної, формально-синтаксичної і комунікативної) та особливості їхньої репрезентації у синтаксичній системі сучасної української мови. У внутрішній структурі різновидів реченнєвих синтаксичних категорій розрізнено за градаційними ознаками чотири категорійні одиниці: 1) надкатегорію, членовану на підкатегорії, які у свою чергу складаються з категорій або грамем; 2) підкатегорію, підпорядковану надкатегорії; 3) категорію, безпосередньо підпорядковану підкатегорії або репрезентовану в самодостатньому окремішньому вияві; 4) грамему, як мінімальну, далі не членовану категорійну одиницію, що безпосередньо підпорядкована категорії або підкатегорії. На ґрунті аналізованих різновидів синтаксичних категорій кваліфіковано речення як мовну структурну схему і як речення-висловлення. Застосовано методику дефініційного аналізу, за якого кожній з вирізнених семантико-синтаксичних, формально-синтаксичних і комунікативних надкатегорій, підкатегорій, категорій іграмем дано визначення з вказуівкою на їхні внутрішні і зовнішні рангові співвідношення.

Ключові слова: речення, просте речення, складне речення, елементарне речення, неелементарне речення, синтаксична категорія, семантико-синтаксична категорія, формально-синтаксична категорія, комунікативна категорія, грамема.

АННОТАЦИЯ

Мирченко Н.В. Синтаксические категории предложения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт украинского языка НАН Украины, Киев, 2002

В диссертации впервые в украинистике осуществлено комплексное исследование системы и структуры синтаксических категорий предложения. Обосновано функциональное размежевание синтаксических категорий предложения как трёх совокупностей (семантико-синтаксической, формально-синтаксической и коммуникативной) и особенности их представления в синтаксической системе современного украинского языка. Во внутренней структуре разновидностей синтаксических категорий предложения различаются по градационным признакам четыре группировки категориальных единиц, к которым принадлежат: 1) сверхкатегория, членимая на подкатегории, которые в свою очередь состоят из категорий и граммем; 2) подкатегория, подчинённая сверхкатегории; 3) категория, непосредственно подчинённая подкатегории или представленная в самодовлеющем отдельном проявлении; 4) граммема в качестве минимальной, дальше не членимой категориальной единицы и непосредственно подчинённой категории или подкатегории. На основании анализированных разновидностей синтаксических категорий квалифицируется предложение как языковая структурная схема и как речевое предложение высказывание. Применена методика дефиниционного анализа, по которому каждой из выделенных сверхкатегорий, подактегорий, категорий и граммем дана дефиниция с указанием на их внутренние и внешние ранговые соотношения.

Важным в исследовании синтаксических категорий предложения является разграничение их системы и структуры. Система и структура синтаксических категорий предложения - два аспекта объективно существующего взаимоотношения между предложением, представляющим собой организованную совокупность разновидностей его синтаксических категорий, и категориями как составными частями предложения. Под системой понимается состав взаимосвязанных, взаимообусловленных синтаксических категорий, создающих более сложное единство - категориальную организацию предложения, рассматриваемую со стороны его составляющих (синтаксических категорий), а под структурой - состав и внутренняя категориальная организация предложения, рассматриваемая со стороны её целостности.

Детально рассмотрены семантико-синтаксические категории, дифференциальным признаком которых является внешняя направленность - отображение предметов и явлений внеязыковой действительности и отношений между ними. Данные категориальные единицы образуют две определяющие сверхкатегории - предикатность (признаковость) и субстанциальность (предметность) с их дальнейшим членением на семантико-синтаксические подкатегории, категории и граммемы. К двум сверхкатегориям примыкают категория семантико-синтаксической валентности и категория семантико-синтаксической элементарности / неэлементарности предложения. Сверхкатегории предикатности и субстанциальности образуют внутренние группировки: предикатность как семантико-синтаксическую сверхкатегорию элементарного простого предложения и предикатность как семантико-синтаксическю сверхкатегорию сложного и неэлементарного простого предложения; субстанциальность как семантико-синтаксическую сверхкатегорию элементарного простого предложения и субстанциальность как семантико-синтаксическую сверхкатегорию неэлементарного простого предложения. В семантически элементарном простом предложении функционируют такие подчинённые сверхкатегории предикатности подкатегории, как предикаты действия, предикаты процесса, предикаты состояния, предикаты качества, предикаты количества, локативные предикаты. В сложном предложении и производном от него неэлементарном простом предложении сверхкатегория предикатности реализуется в подкатегориях темпоральности, обусловленности, сравнения, атрибутивности и под. Сверхкатегория субстанциальности расчленяется в элементарном простом предложении на категории субъектности, объектности, адресатности, инструментальности и локативности.

Выделены дифференциальные признаки формально-синтаксических категорий, главным из которых является направленность во внутреннюю сферу языка. Формально-синтаксические категории предложения представляют собой две совокупности: 1) категории, связанные с типами синтаксических связей и 2) категории, указывающие на выделенные на основании синтаксических связей компоненты предложения. В состав этих категорий входят категории формально-синтаксической предикативности, подчинения, сочинения, недифференцированной синтаксической связи, двойной синтаксической связи, сказуемого, подлежащего, второстепенного члена элементарного простого предложения и др.

Среди коммуникативных категорий предложения выделены три их совокупности: 1) предикативность как сверхкатегория с подчинёнными ей подкатегориями времени, модальности и лица; 2) сверхкатегория коммуникативной установки с её подкатегориями повествовательности, вопросительности, оптативности и др.; 3) категория актуального членения. Подкатегория модальности сверхкатегории предикативности взаимодействует с подкатегориями сверхкатегории коммуникативной установки, образуя сложные смысловые комплексы. Коммуникативные категории предложения различаются степенью речевой направленности.

Ключевые слова: предложение, простое предложений, сложное предложений, элементарное предложение, неэлементарное предложение, синтаксическая категория, семантико-синтаксическая категория, формально-синтаксическая категория, коммуникативная категория, граммема.

SUMMARY

Mirchenko M.V. Syntactical categories of a sentence. - Manuscript.

The dissertation to gain Doctor's degree in Philology by speciality 10.02.01 - The Ukrainian language. - Institute for Ukrainian language of the National Academy of Sciences, Kyiv, 2002

The dissertation presents complex investigation of the system and the structure of syntactical categories of a sentence. The problem has been investigated in the Ukrainian linguistics for the first time. The work gives motivations to the functional delimit of the syntactical sentence categories and considers them as such, that represent three totalities (semantic-syntactical, formal-syntactical and communicative). The peculiarities of their representation in the syntactical system of modern Ukrainian is substantiated. Within the structure of various sentence syntactical categories, four categoric units have been differentiated according to their grading characteristics: 1) overcategory, subdivided into subcategories, which, in their turn, consist of categories and grammemas; 2) subcategory, which subordinates to the over-category; 3) category, directly subordinated in the self-sufficient, independent display; 4) grammema as the smallest, undivided categoric unit and which directly subordinates to category of subcategory. A sentence has been defined as the language structural scheme and as a sentence-statement on the basis of the analyzed variety of syntactical categories. The applied methods is that of definition analysis, according to which every semantic-syntactical, formal-syntactical and communicative overcategory, subcategory and category has been defined with the motivation of their inner and exterior rank correlations.

Key words: sentence, simple sentence, complex sentence, elementary sentence, non-elementary sentence, syntactical category, semantic-syntactical category, formal-syntactical category, communicative category, grammem.

Размещено на Allbest.ru