Дериваційний потенціал дієслів конкретної фізичної дії з семантикою створення об’єкта

Непрямо-зворотні дієслова, що позначають дію, виконувану суб'єктом для себе, у своїх інтересах (об'єкти ж, на які могла б бути скерована співвідносна перехідна дія, або взагалі відсутні, або вжиті в формі непрямого додатка), актуалізовані у словотвірному значенні “виконувати дію для себе”: барикадуватися, будуватися, копатися, обрубатися (обрубуватися) (заст.), пробитися (пробиватися). Обов'язковим компонентом у синтаксичних конструкціях із непрямо-зворотними дієсловами виступає суб'єкт дії, наявність об'єкта дії носить факультативний характер. Аргумент результату у таких реченнях представлений імпліцитно, домислюється на семантичному рівні. Пор.: “Часи були тривожні, і Улас Уласович старанно барикадувався [робив барикади] на ніч” (Ю. Смолич); “Кругом обрубались [спорудили огорожу] [гайдамаки] лісом” (Словник за ред. Б. Грінченка).

Пасивно-якісні, або якісно-характеризуючі, дієслова реалізують семантичну позицію “бути підданим певній дії, бути придатним для виконання певної дії”: куватися, снуватися, стругатися, плавитися, солитися, сушитися, маринуватися, тушкуватися, клеїтися, пресуватися, штампуватися. Такі вербативи позначають типові дії - ознаки, яким можуть бути піддані предмети, матеріали. Дія, яку вони називають, вказує на здатність діючого предмета підпадати впливові дії іншого предмета. Ці ознаки є статичними, носять позачасовий характер. У синтаксичних конструкціях дієслова вживаються у формі теперішнього неактуального часу, наприклад: “Що у мене в полі - сіється, ореться, А прийду додому - прядеться, снується” (П. Чубинський). У позиції формального підмета і логічного об'єкта виступають іменники на позначення матеріалів, з яких у процесі виконання дії може створюватися певний предмет, річ, пор.: “- Ти зможеш плести корзини з лози… або клеїти коробочки [з паперу] для аптеки” (Ю. Яновський). Твірними для аналізованих зворотних дієслів можуть виступати тільки ті лексеми, яким притаманна валентність матеріалу.

Основним засобом реалізації модифікаційних значень, представлених у вербальному блоці, виступає префіксація, при якій твірною базою служить ціле слово. Один і той же префікс бере участь у творенні похідних кількох семантичних позицій (від 2 до 6). Так, за допомогою префікса за- утворюються дієслова зі словотвірними значеннями “виконувати дію, спрямовуючи її навколо або на всю поверхню об'єкта”, “виконувати дію, за якої відбувається проникнення якогось об'єкта в інший”, “виконувати дію, відокремлюючи щось від чого-небудь або частину від предмета”, “почати виконувати дію”, “виконуючи дію, заробити що-небудь”, “виконуючи дію, довести її до результату”. При деривації девербативів із певним словотвірним значенням можуть бути задіяними від 1 до 14 словотворчих афіксів, наприклад, в утворенні дієслів семантичної позиції “виконуючи дію, довести її до результату” беруть участь префікси ви-, в- / у-, від-, за-, з- (зі-, із-) / с-, на-, над-, о- / об-, по-, пере-,під-, при-, про-, роз-(розі-). Суфіксація виступає в словотвірному значенні “виконувати дію один раз” (формант -ну-), постфіксація - у семантичних позиціях “виконуючи дію, переводити щось із стану об'єкта в стан суб'єкта”, “з'являтися, поставати, створюватися в результаті виконання дії”, “виконувати дію для себе”, “бути підданим певній дії, бути придатним для виконання певної дії” (постфікс -ся), дієслова з словотвірним значенням “виконувати тривалу переривчасту дію” утворюються за допомогою конфікса по-...-ува-.

ВИСНОВКИ

Типовою для дієслів КФД з семантикою створення об'єкта в сучасній українській мові є тризонна СП з такими семантичними позиціями:

у субстантивній зоні - “виконавець дії”, “результат дії”, “місце дії”, “знаряддя дії”, “матеріал для дії”, “спосіб дії”, “опредметнена дія”;

в ад'єктивній зоні - “ознака суб'єкта за дією, яку він виконує”, “ознака об'єкта за дією, яка спрямована на нього”, “ознака за дією об'єкта, який призначений для її виконання”, “ознака за дією, що стосується абстрактних понять”, “ознака за дією об'єкта, який придатний для її виконання”;

у вербальній зоні - “виконувати дію, спрямовуючи її навколо або на всю поверхню об'єкта”, “виконувати дію, відокремлюючи щось від чого-небудь або частину від предмета”, “виконувати дію, за якої відбувається проникнення якогось об'єкта в інший”, “додатково або трохи виконувати дію, спрямовану на збільшення розміру, обсягу об'єкта”, “почати виконувати дію”, “ виконувати дію якийсь час”, “закінчувати виконувати дію”, “виконати дію над об'єктом ще раз, повторно, заново або по-іншому”, “виконуючи дію, створювати певну або велику кількість чого-небудь”, “виконувати тривалу переривчасту дію”, “виконувати дію один раз”, “ виконуючи дію, виготовляти необхідну кількість предметів”, “виконуючи дію, витратити певну кількість чогось”, “виконуючи дію, заробити що-небудь”, “виконуючи дію, відробити позичені кошти, віддати борг”, “виконуючи дію, одержувати, добувати якісь речовини”, “трохи або злегка (іноді додатково) виконувати дію”, “інтенсивно, ретельно, старанно виконувати дію”, “виконувати дію не до кінця, не завершувати”, “ виконувати дію надміру, довше, ніж треба”, “виконувати дію наддостатньо інтенсивно, внаслідок чого виконання її припиняється”, “виконувати дію, поширюючи її на багато об'єктів”, “виконуючи дію, довести її до результату”, “виконуючи дію, переводити щось із стану об'єкта в стан суб'єкта”, “бути підданим певній дії, бути придатним для виконання певної дії”, “виконувати дію для себе”, “з'являтися, поставати, створюватися в результаті виконання дії”.

Дієслова з семантикою створення об'єкта словотворчо досить активні, але реалізують свій дериваційний потенціал по-різному. Жодне з аналізованих дієслів не утворює похідних з усіма типовими словотвірними значеннями. На реалізацію дериваційного потенціалу дієслів впливають системні та нормативні чинники. Словотворча спроможність вербативів зумовлена їх частиномовною приналежністю, яка виступає визначальним фактором у встановленні і структуруванні типової СП, детермінує спільні властивості їх дериваційної поведінки. Так, від досліджуваних дієслів у словотворчих процесах модифікації, мутації та транспозиції утворюються іменникові, прикметникові та дієслівні похідні, при цьому більшою кількістю похідних представлені субстантивний та вербальний блоки.

Важливим системним фактором, який визначає словотворчий потенціал дієслів, є їх валентні характеристики. Супровідними чинниками, які впливають на ступінь реалізації закладених системою словотворчих потенцій виступають: 1) визначеність/невизначеність кількості актантів; 2) частота вживання; 3) структура твірної лексеми (похідна/непохідна); 4) місце лексико-семантичного варіанта із значенням створення об'єкта у лексико-семантичній структурі мотивувального дієслова (первинне/вторинне); 5) сфера використання (необмежена/обмежена); 6) наявність/відсутність емоційно-експресивного забарвлення.

Найбільша протяжність конкретних СП у кожній із підгруп дієслів властива здебільшого непохідним дієсловам, семантика яких відбиває основні дії у виробничому та побутовому житті людини. Значущість таких дій у практичній діяльності зумовлює високу частоту використання лексем на їх позначення у мовленні. Важливою характеристикою при інтерпретації дериваційного потенціалу твірних є визначеність/невизначеність кількості лексем на позначення якогось актанта.

Додатковими факторами, які визначають реалізацію відповідного словотвірного значення конкретними дієсловами, виступають також структурні особливості твірних. Непохідні лексеми словотворчо продуктивніші, але, якщо у субстантивному і ад'єктивному блоках ця властивість не так виразно помітна, то у вербальному блоці віддієслівна похідність твірних слів обмежує їх словотворчу продуктивність тільки дистрибутивними модифікаціями. Відносно низькою дериваційною активністю характеризуються твірні, які є запозиченими лексемами. Знижує дериваційну продуктивність твірного його належність до обмеженої сфери вжитку (розмовного, діалектного, професійного мовлення). Нерідко відсутність того чи іншого деривата зумовлена тим, що у мовленні вже функціонує слово з подібним або аналогічним значенням, утворене на базі іншого твірного або адекватними несловотвірними засобами. У деяких випадках перешкодою для утворення потенційно можливого деривата виступає наявність у лексиці омоніма, утвореного за характерною словотвірною моделлю. Тому одним із перспективних напрямів у сфері номінативної деривації повинно стати вивчення і з'ясування місця лексичної деривації (на базі різних твірних основ) поряд із номінативно-синтаксичною і суплетивною деривацією.

З-поміж трьох типів деривації на базі дієслів КФД з семантикою створення об'єкта найбільш поширеними виявились мутація та модифікація, причому мутаційні значення представлені у субстантивному та ад'єктивному блоках, похідні вербального блоку реалізують тільки модифікаційні значення. Девербативи із словотвірним значенням “опредметнена дія” є транспозиційними дериватами. Універсальним способом словотворення вказаних девербативних іменників і прикметників виступає суфіксація, у внутрішньодієслівній деривації - префіксація. Утворення похідних іменників шляхом субстантивації і дериватів вербального блоку за допомогою конфіксів та постфіксів є непродуктивним.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО У СЕМИ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Структура словотвірних парадигм дієслів конкретної фізичної дії з семантикою “зводити будівлі або їх частини, будуючи, споруджуючи щось”// Філологічні науки. - Луцьк. - 2000. - С. 93-98;

2. Дериваційний потенціал дієслів конкретної фізичної дії з семантикою “створювати різноманітні типи записів”// Наукові записки: Випуск 31. Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград, 2001. - С. 87-91;

3. Словотворча спроможність дієслів із семою “приготування їжі”// Вісник Прикарпатського університету. Філологія. Випуск V. - Івано-Франківськ, 2000. - С. 102-110;

4. Реалізація словотворчого потенціалу дієсловами конкретної фізичної дії з семантикою створення об'єкта// Актуальні проблеми українського словотвору. - Івано-Франківськ: Плай, 2002. - С. 341-354;

5. Структурно-семантична характеристика словотвірних парадигм дієслів із узагальненою семантикою створення об'єкта// Українознавчі студії. - 2001. - № 3. - С. 41-49;

6. Дериваційний потенціал дієслів із семантикою “створювати, займатися рукоділлям”// Вісник Прикарпатського університету . Філологія. Випуск VІ. - Івано-Франківськ. - 2001. - С. 142-150.

7. Композити у складі типової словотвірної парадигми дієслів конкретної фізичної дії з семантикою створення об'єкта// Культура народов Причерноморья. - 2002. - №32. - С. 180-184.

Размещено на Allbest.ru